Psychology and Personality

29-44

Authors: В.М. Заіка, В.Ф. Моргун

У статті на основі багатовимірної теорії особистості обгрунтувано і представлено: типологію життєвих криз людини; типологію ініціальних тенденцій трансформації особистості в ході подолання кризових станів людини; систему обрядів та ритуалів у давніх культурах як засобу психопрофілактики кризових періодів та станів у розвитку особистості. Це дає змогу науковцям та практикам психологічної галузі більш розгорнуто поглянути на феномен кризових явищ, які стосуються кожної людини та зачіпають майже всі сфери її життя, типологізувати та класифікувати саму кризу, можливості її опанування та вивчити особистісний потенціал подолання криз із урахуванням традицій та ритуалів, які йдуть із глибини віків. Ключові слова: багатовимірна теорія особистості, життєва криза, ініціювальна тенденція подолання життєвої кризи, В статье на основе многомерной теории личности обоснованы и представлены: типология жизненных кризисов человека, типология инициальных тенденций трансформации личности в ходе преодоления кризисных состояний, система обрядов и ритуалов в древних культурах как средство психопрофилактики кризисных периодов и состояний в развитии личности. Это позволяет ученым и практикам психологической отрасли более развернуто взглянуть на феномен кризисных явлений, которые касаются каждого человека и затрагивают почти все сферы его жизни, типологизировать и классифицировать кризисы и изучить личностный потенциал преодоления кризисов с учетом традиций и ритуалов, которые идут из глубины веков. Ключевые слова: многомерная теория личности, жизненный кризис, инициальная тенденция преодоления жизненного кризиса, обряды и ритуалы в древних культурах как средство психопрофилактики жизненных кризисов. In the article on the basis of a multi-dimensional theory of personality are justified and presented the following: the typology of human life crises, the typology of initial trends of personality transformation in the course of overcoming the crisis conditions, the system of rites and rituals in ancient cultures as means of psychoprevention of crisis periods and conditions in human development. This allows scientists and practitioners of psychological sector to more fully look at the phenomenon of crises that affect every person and almost all areas of his life, typologize and classify the crisis itself, possibilities of its development and to explore personal potential crisis management taking into account the traditions and rituals that go from time immemorial. Multidimensional theory ofpersonality (for V. Morgun), based on the system-activity methodology (S. Rubinstein, A. Leontiev, S. Kostyuk, S. Maksimenko et al.), is based on five invariants of its structure: need-volitional emotions (negative and ambivalent-balanced, positive) content orientation of the person (orientation on object-means-product; the other person, the process, the subject); mastering of experience levels (training, reproduction, knowledge, creativity), forms of activities implementation (motor, perceptual, speech, mental). This makes it possible to construct a typology of the life crises ofpersonality (for V. Zaika), which includes: the crises of life mistakes, situational, terminal and health crises (on spatial and temporal orientations); deep, medium and superficial crises (on the sign and the intensity of need-volitional experiences); operational crises, meaningful relationship, the loss of the self (on meaningful aspirations); becoming crises, role, self-realization (on the levels of mastering of experience); crises of personal autonomy, spiritual, meaning of life (according to the forms of realization of activity); destructive crises, no-change, the crises of self-improvement (on the impact of human activity). On the basis of these invariants, V. Zaika has built a typology of initiation of personal transformation, analyzed the rites and rituals of initiation in ancient cultures, formulated assumption about the relationship of these phenomena to other important characteristics of the personality that is the prospect of further research. Keywords: multidimensional theory of personality, life crisis, an initial trend to overcome life crises, rites and rituals in ancient cultures as means of psychoprevention of life crises.

58-64

Authors: Б.В. Андрейко

У статті проаналізовано наукові дані та наукові підходи до дослідження проблем батьків, що виникають внаслідок захворювання їх дитини; емоційних станів у батьків, що виховують дитину з порушенням розвитку; стадій переживання народження хворої дитини. З ’ясовано, що сім ’я як цілісність стикається з різноманітними ситуаціями, що детерміновані соціальними наслідками хвороби або вадами дитини, емоційною та психологічною реакцією на неї батьків дитини. Знання психологічних стадій, виділених в теорії горя, допомагає фахівцям: зрозуміти реакцію сім ’і дитини з вадами розвитку; усвідомити, коли і яким чином краще втрутитися в ситуацію, гнучко застосовувати теорію стадій, враховувати особливості конкретної сім ’і та індивідуальні реакції на таке потрясіння. У статті проаналізовані етапи допомоги таким сім ’ям. З ’ясовано, що важливим аспектом на сьогодні є досвід груп «взаємодопомоги». Такі групи надають інформаційне забезпечення; допомогу у пошуку адекватних способів подолання труднощів, своїх прихованих ресурсів; диференційовану психолого-педагогічна підтримку. Ключові слова: проблеми батьків дітей з порушенням розвитку; емоційні стани, шок, заперечення, депресія, гнів, прийняття, тривога, почуття провини; стадії переживання народження хворої дитини, психологічна допомога батькам, група взаємодопомоги, техніки сімейного консультування. В статье проанализированы научные данные и научные подходы к исследованию проблем родителей, возникающих вследствие заболевания их ребенка; эмоциональных состояний у родителей, воспитывающих ребенка с нарушением развития и т.д. Семья как целостность сталкивается с различными ситуациями, детерминированными социальными последствиями болезни, эмоциональной и психологической реакцией на нее со стороны родителей ребенка. Знание психологических стадий, выделенных в теории горя, помогает специалистам понять реакцию семьи ребенка с пороками развития; осознать, когда и каким образом лучше вмешаться в ситуацию, гибко применять теорию стадий, учитывать особенности конкретной семьи и индивидуальные реакции на такое потрясение. Важным аспектом сегодня является опыт групп «взаимопомощи». Такие группы обеспечивают информационное обеспечение родителей ребенка; помощь в поиске адекватных способов преодоления трудностей, своих скрытых ресурсов; дифференцированную психолого-педагогическую поддержку. Ключевые слова: проблемы родителей детей с нарушением развития; эмоциональные состояния, шок, отрицание, депрессия, гнев, принятие, тревога, чувство вины; психологическая помощь родителям, группа взаимопомощи, техники семейного консультирования The article analyzes data and approaches to the study of parents' problems arising from their child's illness; emotional states in parents, and stages of experience of having a sick child. One of the main prerequisites for the adequate development of a child is upbringing in an emotionally favourable and stable social environment. The family is one of these environments. A family with a disabled or chronically ill child has to face a complex of social problems: cultural, psychological, economic, and educational. Under the contemporary conditions of development of Ukrainian society, a sick child remains a source of stress for the parents and close relatives. Traditionally the problems of families who raise children with special needs are considered exclusively through the prism of the child's problems. In most cases, assistance is limited with consulting on the issues of upbringing and education, however little attention is given to a very serious aspect, i.e. to the emotional state of the parents themselves. The scholarly objective is to study: problems related to the illness of the child which determine the emotional state of parents; the stages of experience of the birth of a sick child, and types of emotional reactions of parents. The practical objective of our research is the basis for designing psychological support for parents raising a child with developmental disabilities. It was found that an important aspect today is the experience of the group of parents. These groups like experience and no valuable information; assistance in finding adequate solutions to the difficulties of their hidden resources; differentiated psychological and pedagogical support. Keywords: problems of parents of children with developmental disabilities; emotional states, shock, denial, depression, anger, acceptance, anxiety, guilt; a stage of emotional experience of the birth of a sick child, psychological aid.

79-87

Authors: Н.М. Василець

Представлено результати емпіричного дослідження кола довіри громадян різним сферам соціальної дійсності. Проаналізовано рівні довіри громадян до працівників органів внутрішніх справ. Визначено динаміку довіри громадян в умовах зміни політичної ситуації. Визначено, що групі досліджуваних громадян характерна низька узагальнена довіра до інших і прагнення обмежувати прояви довіри вузьким «родинно-дружнім колом». Проаналізовано критерії довіри громадян іншим людям. Ключові слова: довіра, коло довіри, рівні довіри, сфери соціальної дійсності, критерії довіри/недовіри. Представлены результаты эмпирического исследования круга доверия граждан разным сферам социальной действительности. Проанализированы уровни доверия граждан к работникам органов внутренних дел. Определена динамика доверия граждан в условиях изменения политической ситуации. Определенно, что группе исследуемых граждан характерное низкое обобщенное доверие к другим и стремление ограничивать проявления доверия узким «семейно-дружественным кругом». Проанализированы критерии доверия граждан другим людям Ключевые слова: доверие, круг доверия, уровни доверия, сферы социальной действительности, критерии доверия. The results of empirical research of circle of trust of citizens to the different spheres of social reality are presented. The levels of trust of citizens to the workers of organs of internal affairs are analyzed. The dynamics of trust of citizens is certain in the conditions of change of political situation. The group of investigated citizens displays trust to the narrow "domestically-friendly circle ". The criteria of trust of citizens to other people are analyzed. It was found out that a man lines up his behavior in the world depending on what measure of trust he/she feels to certain part of this world. Thus, the selection of such parameters of trust, as selectivity and dosage gives an opportunity to establish, that the exposure of certain measure or "amount" of trust each time is addressed to the different categories of people and besides has substantial differences on maintenance. Circle of trust represents trust to the certain persons that a man knows personally. An important role the circle of trust to the relatives and friends is played by the previous personal experience of cooperation with a certain man. A trust to the acquainted and unfamiliar people is formed in the circumstances of a limit experience of cooperation and characterizes the insufficient volume of information and role-play vagueness. Circle of indefinite trust and third circle of mistrust represent the generalized trust that is interpreted as a willingness or unavailability to examine other people as part of the spiritual association. The symmetric criteria of trust and mistrust to the unknown man are distinguished. These indices are tidiness-untidiness; impulsiveness; personal utility; hidden; difference of interests; other religion. They can be related to the phenomenon of in-group favoritism. Keywords: trust, circle of trust, levels of trust, sphere of social reality, criteria of trust/of mistrust.

96-105

Authors: Т.М. Мандзик

У статті характеризується сучасний стан дослідження проблеми ідентифікації з місцем, зокрема локальної ідентичності. Розглянуто способи, в які місце може бути пое ’язане з ідентичністю особи, та основні особливості ідентифікації з місцем проживання. Проаналізовано модель локальної ідентичності, її основні складові та їхню роль в житті людини. Ключові слова: ідентифікація з місцем, локальна ідентичність, самобутність, самоефектиеність, неперервність, місце. В статье характеризуется современное состояние исследования проблемы идентификации с местом, в частности локальной идентичности. Рассмотрено способы, в которые место может быть связано с идентичностью человека, и основные особенности идентификации с местом. Проанализировано модель локальной идентичности, ее основные составляющие и их роль в жизни человека. Ключевые слова: идентификация с местом, локальная идентичность, самобытность, самоэффективность, непрерывность, место. This paper examines the role of place and identity processes. There is sufficient research to show that people have strong attachments to places (local, regional and national) which become part of who they are, and where they feel they can be themselves and to some degree part of how they present and express themselves. Place identity has some peculiarities: dynamic, given both change in identities and places, multiple, recognizing both stability and change, varied in scale (identity to city, town, country etc.) In this paper, place identity is conceptualized as an overarching concept that expresses the interrelationships between a person's identity, values and behaviors, and their constructions of the physical world. The research in this area provides evidence of the importance of place for people's identity, making it important to understand the impacts of environmental and place-based changes. A useful theoretical framework that has been used in the context of threats to identity and place is theoretical model of Breakwell. Breakwell suggests that changes in the social world are assimilated, accommodated and evaluated in relation to four key principles. Firstly distinctiveness - the desire to maintain personal distinctiveness or uniqueness. Secondly, self-efficacy, which is the individual's belief that person has the abilities to meet the demands of the situation and which is a measure of personal agency. Thirdly, continuity, which is the desire to maintain continuity between past and present self-concepts. Finally, self-esteem, which refers to a positive evaluation of self or the group with which you identify or, in terms of home, the sense ofpride in that home or of living in a nice area. Key words: place identity, local identity, distinctiveness, continuity, selfesteem, self-efficacy, place.

117-125

Authors: Л.Г. Перетятько

Розглядаються психічні особливості людей із серцево-судинними захворюваннями, прояви особливостей поведінки людей із захворюваннями серцево-судинної системи, передумови розвитку захворювання. Проводиться аналіз психічних особливостей хворих на серцево-судинні захворювання та емпірично досліджується їх вплив на розвиток захворювання Ключові слова: психоматичне страждання, соматична патологія, психоемоційний стрес як чинник серцево-судинних захворювань. Рассматриваются психические особенности людей с сердечнососудистыми заболеваниями, проявления особенностей поведения людей с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, предпосылки развития заболевания. Проводится анал1з психических особенностей больных сердечнососудистыми заболеваниями и эмпирически исследуется их влияние на развитие заболевания. Ключевые слова: психосоматическое страдание, соматическая патология, психоэмоциональный стресс как фактор сердечно-сосудистых заболеваний. In the article we consider the psychological features of people with cardiovascular disease, as well as the demonstration of the behavioral characteristics of people with cardiovascular system diseases and preconditions of the disease development. The analysis of psychological features of patients with cardiovascular disease is held and their impact on the disease is empirically examined. Psychological factors play the definite role in causing the vegetative nervous system reactions, which reflects the relationship between traits of optimism and hostility with stress resistance, ability to solve problems, make social contacts. A significant relationship between social tension and unfavorable for health behavior affects the risk of developing the disease. Depression can be a sort of intermediate link between the social tension and the behavior, that affects the health condition. In the process of empirical study of patients with cardiovascular disease we found that they have the increased aggressive reactions to external and internal factors, use methods of psychological defense actively, have the unstable condition of the nervous system, which is close to the stress, and the increased level of anxiety. Psychological features of people with cardiovascular diseases, which affects the development, were identified. Keywords: psychosomatic suffering, somatic pathology, psycho-emotional stress as a factor of cardiovascular disease.

136-145

Authors: Х.І. Турецька, Ю.В. Штольцель

Стаття присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню копінг-стратегій добровольців, мобілізованих та кадрових військових-учасників бойових дій у зоні АТО, Виявлено відмінності у застосуванні копінг-стратегій між добровольцями і мобілізованими солдатами. Встановлено зв ’язки між інтенсивністю симптомів ПТСР та копінг-стратегіями військовослужбовців. Досліджено рівень бойового досвіду та його вплив на вибір копінг-стратегій. Ключові поняття: копінг-стратегія, травматична ситуація, посттравматичний стресовий розлад, бойовий стрес. Статья посвящена теоретическому и эмпирическому исследованию копинг-стратегий добровольцев, мобилизованных и кадровых военных — участников боевых действий в зоне АТО. Выявлены различия в применении копинг-стратегий между добровольцами и мобилизованными солдатами. Установлены связи между интенсивностью симптомов ПТСР и копинг-стратегиями военнослужащих. Исследован уровень боевого опыта и его влияние на выбор копинг-стратегий. Ключевые слова: копинг-стратегия, травматическая ситуация, посттравматическое стрессовое расстройство, боевой стресс. The article is devoted to theoretical and empirical study of coping strategies of the combatants in the area of anti-terrorist operation. Theoretical analysis allowed to define post-traumatic stress disorder (PTSD) as anxiety disorder, which arose as a result of a traumatic event. Participation in the combat operations is most intense stressor that personality can survive. War is the most traumatic experience of a lifetime for many people. The most stressful events during the combat operations are the threat of death, injury or fire, the loss of a comrade in battle, monitoring the dead and dying people, contact with dead bodies. The use of coping strategies military can both strengthen and weaken symptoms of PTSD. Empirical research has shown correlation of the negative symptoms of PTSD and coping strategies of combatants, such as “voiding problems" and confrontational coping and inverse correlation with positive strategy “searching for social support". The results are consistent with studies of US military by Wolfe et al. it was found that rates of coping strategy “searching of problems solution" correlate with the number of threats to the military to be wounded or killed and the number of observations as someone was injured or killed in the fighting. Also differences in coping strategies of mobilized and volunteers, so volunteers found a higher level of taking responsibility strategy were found. Further research needs to take into account the problem of combat experience s, individual psychological differences and ways to cope with stress in the development of psychological rehabilitation programs for anti-terrorist operation combatants. Key words: coping strategy, traumatic situation, posttraumatic stress disorder, combat stress.

156-165

Authors: S. Giacomuzzi, C. Garber

While there are many working definitions of addiction, the essence of the construct is still not clear. Recognizing the semantic problems, it was already suggested by the autors that, while seeking a strict operational definition, one should also keep in mind that the comparison of different study results with different methodological methods is bound to be problematic. DSM-5 has now arrived. It is critical to recognize that addictive disease itself has not changed with this new publication. The disease is what it was. We may use different terminology, as "abuse» is now gone, and "dependence» has returned to its pharmacologic roots where it will again refer to the development of tolerance and withdrawal. We applaud DSM-5 for using the term "addictive disorders» within its overall framework. However, also the new definition of addictive disorders within the DSM-V raises more problems than solutions.

175-188

Authors: М.М. Мельничук

У статті обґрунтовано розуміння впливу науково-фантастичних фільмів на самопізнання особистості. Показано, що ресурсний потенціал творів фантастичного кіномистецтва визначається специфікою, яка полягає в трансляції в них історій пізнання та самопізнання людини. Ключові слова: фантастика, науково-фантастичний кінофільм, пізнання, самопізнання особистості. В статье обосновано понимание воздействия научно-фантастических фильмов на самопознание личности. Показано, что ресурсный потенциал произведений искусства определяется спецификой транслируемых в них историй познания. Ключевые слова: фантастика, научно-фантастический кинофильм, познание, самопознание личности The article shows that the symbolic meaning of art promotes the formation of certain values and senses of the person causing a profound impact on the process of socialization. The article proves the understanding of the impact of science fiction movies on consciousness of the person in the context of the socialization 's resources in modern information-technological society. It is shown that the resource potential of art is determined by the specificity of the cognitive stories that are transmitted in them. It is shown that understanding of the fantastic in psychology related to the problem of the broadcast of unknown as radically new, that lies beyond the human mind and the process of learning. It's determined that the study of the influence of science fiction on a person can show possible ways of interaction with modern scientific discoveries. The modern myths, such as myths of the cognition of unknown are broadcasted in science fiction works and can promote person's socialization in the information technology society. The science fiction can influence to person's unconscious, activating the process of awareness the previously unconscious motives and images - thereby extending the limit of person's self-conscience. Self-knowledge is thus presented here as the awareness of various aspects of the Self-image. Keywords: fantastic, sci-fi film, knowledge, self-knowledge of personality.

199-208

Authors: К.П. Крикля

У статті представлені результати теоретичного аналізу проблеми професійного становлення особистості під час навчання у виші. Розглянуто суть процесу професійного становлення і розвитку фахівця через категорію професійної свідомості, показником динамічності якого у процесі фахової підготовки виступає професійне самовизначення. Проаналізовано роль динаміки ставлення особистості до себе у процесі професійного самовизначення. Схарактеризовані особливості професійної самосвідомості та професійного самоставлення як передумови професійного становлення майбутнього психолога. Окреслені можливості управління процесом професійного становлення майбутнього фахівця. Ключові слова: професійне становлення, професійне самовизначення, професійно важливі якості, професійна самосвідомість, професійне самоставлення.

219-227

Authors: А.А. Московченко

Стаття присвячена аналізу результатів дослідження зв ’язку креативності з іншими професійно вагомими якостями студентів-менеджерів. Зокрема, проаналізовані результати дослідження зв’язку організаторських і комунікативних збірностей, мотивації досягнення, стратегій поведінки у конфлікті, специфіки самооцінки та самоорганізаторських умінь студентів-управлінців з різними рівнями креативності. Ключові слова: креативність, студенти-менеджери, професійно вагомі якості менеджера, продуктивність професійної діяльності менеджерів. Статья посвящена анализу результатов исследования связи креативности и профессионально важных качеств студентов-менеджеров. В частности, проанализированы результаты исследования связи организаторских и коммуникативных способностей, мотивации достижения, стратегий поведения в конфликтах, специфики самооценки и самоорганизаторских умений студентов-управленцев с разными уровнями их креативности. Ключевые слова: креативность, студенты-менеджеры, профессионально важные качества менеджера, продуктивность профессиональной деятельности менеджера. The article is aimed to reveal the specificity of students-manager 's creativity and professional necessary qualities correlation. The main aspects of contemporary student-manager's creativity problem investigation that are not researched by scientists yet and need the intensified research attention are defined by the author. Also, the role of creativity in contemporary manager 's professional activity, implementation the professional functions by him is founded. Besides, it's defined that creativity is a manager's important professional quality that gives him the opportunities to come to a production weighted and informed decision, to organize the collective practice successfully. The results of future manager 's creativity and professional necessary qualities correlation empirical research are described. It is found that the orientation on creativity manifestation in educational and professional activity is correlated with high level of communicative and organizational abilities, high expressed achievement motivation, and highly formed various aspects of self-management in professional activity. Instead, low creativity level is associated with underdeveloped communication and organizational skills, avoid failures motivation domination in performance and undeveloped skills of self-management in professional activity. Accordingly, following their psychological characteristics we determined to be components of the model of professionally important qualities. On the base of outlined data the conclusions about the creativity and other manager 's professionally important qualities correlation are defined by the author. Keywords: creativity, students-managers, manager's professionally important qualities, manager's professional activity productivity.

237-247

Authors: Н.О. Чайкіна

У статті подана схема аналізу взаємодії ілюзорного і реального сприйняття образу людини. Розкрито психологічний зміст регуляторних властивостей іміджу лідера, його структурні (об’єктні, суб’єктні, цільові) та функціональні (диспозиційні, знаково-змістові, поведінкові) складові. Розглядаються основні статеві відмінності у прояві іміджу, як психологічного і соціального резерву особистості профспілкового лідера, структурна відмінність і функціональна схожість у формуванні іміджу чоловіків і жінок лідерів профспілки. Ключові слова: імідж, психічний образ, профспілковий лідер, реальність ілюзорного простору, диференціальні особливості, іміджеві моделі. В статье рассматривается схема анализа взаимодействия иллюзорного и реального восприятия образа человека. Раскрывается психологическое содержание регуляторных свойств имиджа лидера, его структурные (объектные, субъектные, целевые) и функциональные (диспозиционные, знаково-содержательные, поведенческие) компоненты. Рассматриваются основные половые различия в проявлении имиджа, как психологического и социального резерва личности профсоюзного лидера; структурные отличия и функциональное сходство в формировании имиджа мужчин и женщин лидеров профсоюзного движения на основе дифференциально-диспозиционного подхода. Ключевые слова: имидж, психический образ, профсоюзный лидер, реальность иллюзорного пространства, дифференциально-диспозиционный подход, имидж-модели. The interactions diagram that analysis illusory and the real perception of the man image was examined in the article. The image that creates social and psychological setting is connected with external appearance as also as with the internal content of the man, his psychological type, features which meet the requirements of time and society. Author disclosed the psychological content of regulatory properties of the leader image, its structural (object, subjective, target) and functional (dispositional, symbolic and meaningful, behavioral) components. The main sexual differences in the manifestation of the image, as a psychological and social reserve of individual union leader; structural difference and functional similarity in formation of men and women leaders' image of the union movement are examined in the article based on differential-dispositional approach. Model of image of woman-leader includes attractive physique data and good their design, the best self-presentation, dominant benevolent emotions, expressive personal charm, effective communication and becomes asymmetrical, increasing in intellectual properties of the role of intuition, flexibility, depth of understanding of the problem and using gender features to the implementation of stage approach. Of particular importance is the system of relationships where women are well-resort exterior centric tendencies or personal guidance in dealing with employees, using historical parallels or analogies. Model of image of male-leader in trade union is more symmetrical and oriented on traditional images with the use of paternalism, mythological idols, selfish or group orientation, often show a struggle for influence and power, and position themselves as a ««good master», with western orientation. They are often influenced by the authoritarian, rationalize ethical sense and often used against them so called «black PR»; besides they often underestimate women as opponents. The purpose of the trade union leader is to direction of human actions; create business, creative environment and a healthy social and psychological climate in the organization. The purpose of image exposure is always «desired image» that does not always correspond to the real state of the organization, so should be use of the image potential, which helps in revealing the possibilities of the organization. Keywords: image, mental image, the reality of illusory space, especially in the differential-dispositional approach, image-models of union leader.

257-259

Authors: О.Ф. Бондаренко

Мусатов С.О. Особистість: комунікативно-психологічна концепція [Монографія] / Сергій Олександрович Мусатов. - Дрогобич : Видавництво «Трек-ЛТД», 2015. - 170 с.

21-31

Authors: Pankalla Andrzej

This article presents a research project that aims to reconstruct Slavic indigenous psychology drawing on an analysis and interpretation of data that was gathered from folk culture (such as myths, rituals, customs) and treated about a distinctively Slavic way of perceiving and experiencing the reality, in particular a Slavic vision of a man and his psyche, which is psychological anthropology. The idea of the soul is a central concept in Slavic psychology and resides at the very foundations of academic psychology, yet has been abandoned and shunted aside by contemporary scientists. Therefore, the research perspective that has been applied for the purpose of this project refers to, on themethodological level, arrangements and achievements of cultural-historical psychology, critical psychology and real psychology, and on the subject level to cultural psychology of religion. Key words: Indigenous psychology, critical psychology, real psychology, cultural-historical psychology, psychological anthropology, cultural psychology of religion, the Slavs, the soul

43-52

Authors: І.Г. Тітов

Стаття присвячена розгляду психологічних особливостей суб’єктності дитини дошкільного віку. На основі розкриття співбуттєво-діяльнісних контекстів особистісного розвитку дошкільника та детального аналізу психічних новоутворень цього віку зроблена спроба змістовно описати мотиваційний, пізнавальний, регуляторний та рефлексивний виміри суб’єктної активності дитини цього віку. Ключові слова: дошкільник, суб’єктність, мотиваційний, пізнавальний, регуляторний, рефлексивний компоненти суб’єктності. Статья посвящена рассмотрению психологических особенностей субьектности ребенка дошкольного возраста. На основе раскрытия событийно-деятельностных контекстов личностного развития дошкольника и детального анализа психических новообразований этого возрастного этапа сделана попытка содержательно описать мотивационный, познавательный, регуляторный и рефлексивный измерения субъектной активности ребенка этого возраста. Ключевые слова. дошкольник, субьектностъ, мотивационный, познавательный, регуляторный, рефлексивный компоненты субьектности. The psychological preconditions of preschool child's agency development include performing games with different plots; productive involving into psychological community “Me — Others"; quality changes in his/her personality (appearance of motives hierarchy, improving of arbitrary behavior, forming of more adequate self-esteem, adoption of some moral norms etc.) and psychic processes (first of all imagination). Preschoolers' agency manifests itself in child's “author" position within his/her own cognitive and communicative activity and could be characterized by specific motivational, cognitive, regulative, and reflective aspects. Motivational core of preschooler's subject activity is peculiar “alloy" of cognitive interests with wide social motives, which causes the aspiration to initiative and creative interaction with social-cultural encirclement. Cognitive component of preschooler's agency is mostly substantiates by his/her imagination. The imaginatory processes of replacement, modeling, and schematization provide constructing of ideal subject and mental experimentation with it. The forming of reflective component of child's agency is caused by valuation judgments of other personality. The mental representation of Other allows to reveal, experience, and comprehension of child's actual and potential self. Regulative aspect of preschooler's agency corresponds to sign and symbolic mediation as an indivisible “emotional-gnostic" self-regulation complex. Key words: preschool child, agency, motivational, cognitive, regulative, and reflective components of agency.

62-70

Authors: О.М. Абасалієва

В статті розглядається національна ідентичність особистості, з позиції усвідомлення себе представником певної нації, переживання людиною своєї тотожності з однією національною спільністю й відділення від інших. Проаналізовано основні особливості зарубіжних та вітчизняних теорій щодо характеру поняття національної та громадянської ідентичності. Проведене дослідження спирається на виділені когнітивний, афективний та поведінковий компоненти національної свідомості молодших школярів. Ключові слова: національна ідентичність, самосвідомість, полікультурне суспільство, громадянське виховання. В статье рассматривается национальная идентичность личности с позиции осознания себя представителем определенной нации, переживания человеком своей тождественности с одной национальной общностью и отделения от других. Проанализированы основные особенности зарубежных и отечественных теорий о характере понятия национальной и гражданской идентичности. Проведенное исследование опирается на выделенные когнитивный, аффективный и поведенческий компоненты национального сознания младших школьников. Ключевые слова: национальная идентичность, самосознание, поликультурное общество, гражданское воспитание. In the article the national identity of the individual, from a position of understanding themselves representative of a nation experiences a man of his identity with one national community and separation from others, are studied. The basic features of the foreign and domestic theories about the nature of the concept of national and civic identity are analyzed. National identity - is the result of turning the individual consciousness, it has its self formation and its image of a person as the nationally conscious man. Structural elements of the image have knowledge of the native language, Ukrainian customs, rituals and traditions, awareness of itself as the representative of a nation, national culture and history are viewed. It was found that stimulate different aspects of the national consciousness of the individual scientists are studied primarily from the perspective of cultural approach. The study is based on selected cognitive, affective and behavioral components of national consciousness of younger students. The results of empirical research conclusions shows that ethnic potential is in its development in a number of stages. In the primary school ethnic identity of children is emerging. Uneven development potential ethnic pupils confirms the real need for education specialists developed multicultural competence that would be willing and able to put into practice the program of multicultural competence and cultural literacy. Key words: national identity, identity, multicultural society, civic education

83-96

Authors: Т.Б. Партико

Проаналізовано вікові зміни психологічного благополуччя у 50-79-річному віці. Виявлено, що для другої половини середньої дорослості характерна «дисоційована» структура психологічного благополуччя, яка упродовж пізньої дорослості набуває все більшої цілісності, досягаючи піку інтеграції у 66-69 років. Така структура підтримується вираженою спрямованістю особи на мотив спілкування і регулюється самовпевненістю й самоповагою людини за умов відсутності внутрішніх конфліктів і самозвинувачень. Надано рекомендації щодо психологічного супроводу позитивного функціонування жінок та чоловіків. Ключові слова: психологічне благополуччя, самоставлення, мотиваційний профіль особистості, середня та пізня дорослість Проанализированы возрастные изменения психологического благополучия в 50—79-летнем возрасте. Установлено, что для второй половины средней взрослости характерна "диссоциированная" структура психологического благополучия, которая на протяжении поздней взрослости приобретает все большую целостность, достигая пика интеграции в 66-69 лет. Такая структура поддерживается выраженной направленностью личности на мотив общения и регулируется самоуверенностью и самоуважением человека при условии отсутствия внутренних конфликтов и самообвинений. Поданы рекомендации относительно психологического сопровождения позитивного функционирования женщин и мужчин этого возраста. Ключевые слова: психологическое благополучие, самоотношение, мотивационный профиль личности, средняя и поздняя взрослость. The article analyzes age-related changes of psychological well-being of an individual in middle and late adulthood. It is revealed that "dissociated" structure of psychological well-being that is characteristic of the second half of the middle adulthood (ages 50 to 59) is getting more integrate during late adulthood, reaching integration peak at the age of 66-69 years. Such structure is supported by expressed orientation of an individual to the communication motive and is regulated by self-confidence and selfrespect of a person under conditions of absence of inner conflicts and self-accusations. For women it is more important to have a positive self-attitude, while for men — not to have negative one. During "pre-peak"period (ages 50 to 59) experience of psychological well-being rolls out at the background of the weakly expressed tendency to decrease the motive of general activity; in "post-peak" period (ages 70 to 79) motivational profile of a personality becomes little differentiated. In both cases individual’s self-confidence is growing, however, the position of inner independence and autonomy is lost. The conclusion is made that the age of 66-69 years is the most favorable period of late adulthood from the viewpoint of integrity of psychological well-being of a person. Psychological accompaniment of positive functioning of women lies in the correction of negative self-attitude (ages 50 to 59), protection of inner world from excessive external interference (ages 60 to 65), stimulation of positive self-attitude (ages 66 to 69), combination of positive self-attitude stimulation and negative self-attitude correction (ages 70 to 79). There is a different strategy of working with men: support ofpositive selfattitude (ages 50 to 59), negative self-attitude correction (ages 60 to 69), protection of inner worldfrom external interference (ages 70 to 79). Key words: psychological well-being, self-attitude, motivational profile of a personality, middle and late adulthood.

105-115

Authors: М.М. Тесленко

У статті подано результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми впливу тривожності підлітка на його статусне положення у групі однолітків. Проаналізовано внесок вітчизняних і закордонних учених у вивчення феномену тривожності. Проведено аналіз отриманих результатів та сформульовано відповідні висновки. Ключові слова: особистісна, ситуативна та шкільна тривожність, статус, підлітковий вік. В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования проблемы влияния тревожности подростка на его статусное положение в группе сверстников. Проанализирован вклад отечественных и зарубежных учених в изучение феномена тревожности. Проведен анализ полученных результатов и сформулированы соответствующие выводы. Ключевые слова: личностная, ситуативная и школьная тревожность, статус, подростковый возраст. The article presents the results of theoretical analysis and empirical research of the problem of teenagers' anxiety influence on their status position in the group of peers. The author indicates that the teenagers' communication with peers is an important channel of their socialization, practicing of social interaction skills, an ability to gain authority for having the desired status and acquirement of a new social position. Relations with friends are in the center of teenager's life, mostly defining all other aspects of his behavior and activities. Therefore if the pupil, following his requirements about a particular place in the collective, does not get it in reality, this situation can cause his intense emotional reaction in the form of anxiety. At the same time, teenager's anxiety often disturbs his normal life, often serving as a reason of interruption of social relations with others, finding themselves in a situation of so-called "charmed psychological circle ". The result of article is a number of conclusions. In particular, it was found that the higher the general group level of school and situational anxiety, the bigger the percent of children with an unfavorable status in the class. It was determined that the combination of different social statuses of pupils in school collective and high rates of school, personal and situational anxiety are caused by the need or pupils' desire to gain a certain social place in the structure of relationships in the class, which generates such psychological phenomenon with negative emotional subtext as thrill, stress, anxiety and even fear. However, the high level of general school anxiety was showed not only by isolated pupils, but also by some leaders and accepted children in class because of fear to lose their status. It generates some internal conflict, which is accompanied by emotional experiences and anxieties. In return, some isolated children sometimes do not care about such social position and, consequently, their school, personal and situational anxiety have low or average rates. Keywords: personal, situational and school anxiety, status, teenager's age.

128-137

Authors: С.Б. Кузікова

У статті розглядається системний феномен самозмінювання особистості. Вивчаються погляди на природу й механізми існування людини в зарубіжній персонології. Висвітлено уявлення про саморозвиток особистості в зарубіжних психологічних теоріях орієнтованих на норми гуманістичного пізнання. Контекстуальний аналіз психологічних теорій дозволив виявити ряд сутнісних особливостей, що вкладаються в поняття особистісного саморозвитку і дати певне уявлення про його можливі рушійні сили. Акцентовано на самоактуалізації як концепції розвитку людини, що ґрунтується на ідеї опори на саморозвиток і самоорганізацію. Ключові слова: особистісне зростання, індивідуація, конгруентність, автономія, самоідентичність, базові потреби, самоактуалізація, саморозвиток. В статье рассматривается системный феномен самоизменения личности. Изучаются взгляды на природу и механизмы существования человека в зарубежной персонологии. Освещены представления о саморазвитии личности в зарубежных психологических теориях, ориентированных на нормы гуманистического познания. Контекстуальный анализ психологических теорий позволил выявить ряд сущностных особенностей, вкладываемых в понятие личностного саморазвития и дать некоторое представление о его возможных движущих силах. Акцентировано на самоактуализации как концепции развития человека, основанной на идее опоры на саморазвитие и самоорганизацию. Ключевые слова: личностный рост, индивидуация, конгруэнтность, самоидентичность, базовые потребности, самореализация, саморазвитие. The phenomenon of systematic self-transformation of personality is considered in the article. The views on the nature and mechanisms of human existence in a foreign personology have been studied. Ideas about self-development of personality in foreign psychology theories, which are oriented on the norms of humanistic cognition, have been overviewed. Contextual analysis ofpsychological theories revealed a number of essential features that fall within the concept of personal self-development and have been given some ideas about its possible driving forces. The ideas of self- development have been given out in the concepts of A. Adler, K. Jung. Conceptual views on self- development of K. Lewin, K. Goldstein, G. Allport, K. Koffka, John Dewey, G. Murray, O. F. Lazurskiy have been submitted. E. Erickson elaborations concerning the formation of personality identity, which are meaningful in the context of becoming the subject of a selfdevelopment, have been overviewed. The conditions of motivational readiness for selfdevelopment have been found in the concepts of K. Rogers, A. Maslow. It has been shown that in the work of Erich Fromm an integral attributes of self-development appeared positive freedom, which involves spontaneous activity, and «productive self-fulfillment». The multidimensionality of self-development has been traced in the theory of A. Anhyala. Priority into analysis has been given to the self-actualization as the concept of development of a person and society, which is based on the idea of relying on selfdevelopment and self-organization. Key words: personal growth, individuation, congruence, autonomy, selfidentity, basic needs, self-actualization, self-development.

151-160

Authors: І.М. Галян

У статті розкривається екзистенційний зміст смислових позицій майбутніх педагогів. Зазначається необхідність забезпечення ціннісно-смислового розвитку майбутнього педагога в сучасному виші. Вказується на низький рівень екзистенційної сповненості майбутніх педагогів, інтроектованість цінностей, закритість Person, що в сукупності обмежують можливість прийняття персонально обґрунтованих рішень. Констатується, що смисл є не передумовою, а результатом здійснення діяльності, який унаслідок усвідомлення суб'єктом відкриває йому поле нових можливостей. Ключові слова: екзистенція, екзистенційна сповненість, смисл життя, цінності, ціннісно-смислова сфера, інтроекція, шкала екзистенції. В статье раскрывается экзистенциальное содержание смысловых позиций будущих педагогов. Отмечается необходимость обеспечения ценностно-смыслового развития будущего педагога в современном вузе. Указывается на низкий уровень экзистенциальной исполнености будущих педагогов, интроектованость ценностей, закрытость Person, что в совокупности ограничивают возможность принятия персонально обоснованных решений. Констатируется, что смысл является не причиной, а результатом осуществления деятельности, который, вследствие осознания субъектом, открывает ему поле новых возможностей. Ключевые слова: экзистенция, экзистенциональная исполненость, смысл жизни, ценности, ценностно-смысловая сфера, интроекция, шкала экзистенции. The article reveals the existential meaning of sense attitudes offuture teachers. The author has presented various arguments of researchers on the essence and content of sense. In particular striving for sense as an irrational consideration, insight by V. Frankl, is a basic human motivational tendency. While S. Muddy explains it in terms of cognitive needs that determine the general direction of the decisions made by the agent. It is noted that the sense attitude ofpersonality is an indicator of his/her agent activity as the basis of his/her internal value choice. The author has indicated the opportunity to study value-sense processes in future teachers through content analysis and the dynamics of inner processes in agents which are evolving at the stage of sense creation. One of the indicators of these processes is existential fulfillment of the quality of life. It is assumed that existential fulfillment is a measure of a person 's understanding of life, its internal concordance, adequacy of the decisions made by a person. It is noted that sense is not a prerequisite, but a result of activities that, due to the awareness of the agent, opens a whole new world of opportunities for him/her. The author has empirically demonstrated low levels of existential fulfillment of future teachers, introjectiveness of values, closure of Person, all of which limit the possibility of making personally substantiated decisions. Thus, there is the need for modern universities to provide value-semantic development of future teachers. It is believed that the sources of sense may be as follows: values of creativity (a person finds sense in the work one is doing), values of emotional experience (a person finds sense in the perception of the world, experiencing the values that it embodies) and values of attitudes (a person finds sense taking the inside position regarding the circumstances in which he/she is located). Keywords: existence, existential fulfillment, sense of life, values, value-sense sphere, introjection, the scale of existence.

171-179

Authors: Ю.В. Вербова

У статті описані особливості становлення ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічного профілю у навчальних середовищах з різним типом взаємодії. Порівняні показники рівнів осмислення життя, індексу зв ’язаності та продуктивності смислової сфери студентів коледжів із навчальних середовищ з різним типом взаємодії. Визначені фактори формування ціннісно-смислових орієнтацій під час навчання у коледжі. Ключові слова: ціннісно-смислові орієнтації, зв ’язаність і продуктивність смислової сфери, тип взаємодії в навчальному середовищі. В статье описаны особенности становления ценностно-смысловых ориентаций колледжей технического профиля в учебных средах с разным типом взаимодействия. Сравнены показатели осмысленности жизни, связанности и продуктивности смысловой сферы студентов колледжей из учебных сред с разным типом взаимодействия. Определены факторы формирования ценностно-смысловых ориентаций при обучении в колледже. Ключевые слова: ценностно-смысловые ориентации, связанность и продуктивность смысловой сферы, тип взаимодействия в учебной среде. The article is aimed to reveal the specificity of colleges technical profile student's value-meaning orientations and dominant types of interaction in educational environment correlation. The actual directions of young personality's value-meaning sphere in its connection with professionalization are identified by author. The actuality of student's value-meaning orientations connection with dominant types of interaction in educational environment research is defined on the basis of actual state of development of problem analysis. Actual investigations of colleges technical profile student's value-meaning orientations are the base of this comparative research are implemented. The specificity of respondent's general meaning of life in different types of interaction in educational environment is analyzed. The role of different aspects of interaction in educational environment in colleges technical profile student's meanings forming is described. The main differences in connection and productivity of meaning sphere (interrelation within limit and nodal meanings) colleges technical profile student's that are in different types of interaction in educational environment are analyzed. On the base of quality analysis of respondent's data the main factors of educational environment role in colleges technical profile student's meaning's forming are represented. Keywords: value-meaning orientations, connection and productivity of meaning sphere, type of interaction in educational environment.

189-199

Authors: О.Г. Мирошник

У статті проаналізовано концепції професійної рефлексії вчителя в рамках когнитивно-дослідницького, рефлексивно-інноваційного та соціально-діяльнісного наукових підходах. Ключеві слова: В статье проанализированы концепции профессиональной рефлексии учителя в рамках когнитивно-исследовательского, рефлексивноинновационного и социально-деятельностного научных подходов. Ключевые слова: интелектуальная рефлексия, личностная рефлексия, профессиональная рефлексия учителя, децентрация, когнитивноисследовательский, рефлексивно- инновационный, социально-деятельностный подходы. The analysis of cognitive (M. Van Manen, K. Zeichner, D. Liston, T.C. Grant, Yu. Kulyutkin, G. Sukhobskaya et al.) and reflective-innovation (V. Anikina, I. Semenov, S. Stepanov, O. Lapteva et al.) approaches in psychology related to the comprehension of psychological essence of teacher's professional reflection has shown the necessity of elaboration of its new functial-ontological aspects. The elaboration of such model should be based on its functions in the process of pedagogical act as humanistic interaction with pupil. Thus, this kind of act has a social nature. An act becomes a social if its regulation includes subject's reflection of his/her grounds of activity as well as his/her relation to other person as copartner. This is a condition of activity's meaning appearance. The undertstanding of system-structural nature of reflection based on social-activity approach allowed to define professional reflection as a system of teacher's reflective processes. These pros\cesses allowed to create simultaneously and to integrate in teacher's consciousness mental presentations of subject grounds of professional activity to reflect social-psychological peculiarities of pedagogical communication, and to manifest professional self-consciousness. The main feature of professional reflection is its decentration. Teacher's reflection exists in the mode of actual activity, in grasping the meaning of acts, which were fulfilled in the past and acts is being planned in the future. So in the framework of of social-activity approach teacher's professional reflection is considered to be a metacognitive process, state and quality which provides teacher's regulation of his/her own acts within pedagogical interaction according to the boundaries of teacher's and pupil's Self. Key words: intellectual reflection, personal reflection, teacher's professional reflection, decentration, cognitive, reflective-innovational, social-activity approach.

211-221

Authors: Т.Є. Тітова

Стаття присвячена проблемі саморегуляції особистості як складного інтегративного феномену. Визначається необхідність розглядати особливості процесу саморегуляції через призму особистості та у взаємозв ’язку із її смисловою сферою. Описуються результати дослідження смислових аспектів саморегуляції особистості майбутніх психологів другого та четвертого років навчання. Ключові слова: саморегуляція, свідома особистісна саморегуляція, стиль саморегуляції, смислова сфера особистості, смисложиттєві орієнтації. Статья посвящена проблеме саморегуляции как сложного интегративного феномена. Определяется необходимость рассматривать особенности процесса саморегуляции через призму личности и во взаимосвязи с её смысловой сферой. Описываются результаты исследования смысловых аспектов саморегуляции личности студентов-психологов второго и четвертого годов обучения. Ключевые слова: саморегуляция, осознанная личностная саморегуляция, стиль саморегуляции, смысловая сфера личности, смысложизненные ориентации. Article deals with the problem of self-regulation as a complex integrated phenomenon. The necessity to discuss the peculiarities of the process of selfregulation within the context of personality and its sense sphere is postulated.The main approaches to the study of value-sense formations as the basic qualities of personality that direct and regulate its activity are shown. Individual differences in self-regulation display in its style, which denotes the personal ways of activity and behavior organization. They and stable repeat in different life situations and include such characteristics as «flexibility», «autonomy», «modeling», «planning», «programming», «results evaluation», «general level of self-regulation». It has been grounded that personality with well-developed value-sense sphere demonstrates flexible style of self-regulation (including skills of modeling), corresponds her/his own personal characteristics and priorities with the specific of situation, tolerates indefiniteness, and makes optimal decisions among two or more alternatives. The results of empirical research proved that the system of selfregulation of students-psychologists was mainly formed. The representatives of the second and fourth courses demonstrated some differences in the development of sense regulation. These differences manifest themselves in internal definiteness, actuality, and correspondence of content and operational components of regulation system of the undergraduate students. The most formed regulative quality in the sample is "flexibility", which is strongly connected with content aspects of personality and allows to regulate one's own activity according to leading sense formations. Key words: self-regulation, aware personality's self-regulation, value-meaning sphere of personality, values, senses.

234-343

Authors: Н.О. Юдіна, О.О. Зінченко

У статті подано теоретичний аналіз проблем емоційної саморегуляції музично-виконавської діяльності студентів музичних спеціальностей. Розкрито актуальні передумови формування емоційної саморегуляції студентів-музикантів. Надано результати дослідження зміни рівня емоційної саморегуляції студентів музичного училища у результаті тренінгових занять. Ключові слова: емоційна сфера особистості, емоційна саморегуляція, концертно-виконавська діяльність, тренінг емоційної саморегуляції В статье представлен теоретический анализ проблем эмоциональной саморегуляции музыкально-исполнительской деятельности студентов музыкальных специальностей. Раскрыты актуальные предпосылки формирования эмоциональной саморегуляции студентое-музыкантое. Представлены результаты исследования изменения уровня эмоциональной саморегуляции студентов музыкального училища в результате тренинговых занятий. Ключевые слова: эмоциональная сфера личности, эмоциональная саморегуляция, концертно-исполнительская деятельность, тренинг эмоциональной саморегуляции. The article focuses on the necessity of developing the ability to regulate the own emotional states as an important component of professional training of music colleges students. There are analyzed the basic problems of the formation of emotional sphere of personality, fundamental groups of emotions and the subgroup of «success-failure» as the most important ones for performing activities. In the article there are considered the aspects of concept of self-regulation and its levels: mental, operational and technical, personal and motivational, emotional. The leading role of emotional self-regulation in musician's psychological training to concert performance is emphasized. The emotiogenic nature of the scenic feelings before public concert performance is analyzed. The actual preconditions of self-regulation and components of training as a method of psychological and educational support of students of creative specialities are identified. There is substantiated the complex of techniques for researching the components of emotional self-regulation: mental states, characteristics of emotionality, modality of emotionality, emotional maturity, style of self-regulation of behavior and emotional burnout. Results of transformation of the emotional sphere of student musicians under the influence of training lessons are analyzed. Keywords: emotional sphere of personality, emotional se, lf-regulation, concert and performing activities, training of emotional self-regulation.

246-247

Authors: М.І. Степаненко, К.В. Седих, С.П. Яланська, В.Ф. Моргун

Колектив Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка щиро вітає Вас і всіх співробітників очолюваного Вами Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України зі славетним ювілеєм - 70-річчям від дня заснування!

251-253

Authors: Редакція

доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН, президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація гуманістичної психології» України 24 травня 2016 року відзначив 80-річний ювілей.

258-259

Authors: Л.Ф. Шестопалова

Основи психотерапії : навч.посіб. / [К.В. Седих, О.О. Фільц, В.І. Банцер та ін.] ; за ред. К.В. Седих, О.О. Фільца. - К. : Академвидав, 2016. - 192 с.

18-30

Authors: Тітов Іван Геннадійович

Стаття присвячена розробці інтегративної моделі особистості. Спираючись на плідні психологічні традиції, а також на досвід опрацювання категорії особистості у суміжних із психологією сферах, змістовно розкриваються структурно-функціональні аспекти психологічної організації особистості. Ключові слова: особистість, культурні форми, структурний компонент особистості, особисті функції. Статья посвящена разработке интегративной модели личности. Опираясь на плодотворные психологические традиции, а также на опыт разработки категории личности в смежных с психологией сферах, содержательно раскрываются структурно-функциональные аспекты психологической организации личности. Ключевые слова: личность, культурные формы, структурный компонент личности, личностные функции. Article is devoted to the elaboration of the integrative model of personality. Resting upon fruitful psychological traditions, as well as upon the experience of elaboration of personality category at areas adjacent to psychology, the structural- functional aspects of psychological organization of personality are revealed. Personality is treated as human individual's integrative quality gained throughout cultural development. This quality characterizes the embodiment of cultural forms at human individual. In structural aspect, this quality is represented by the components of directedness, character, experience and worldview, regulation, and cognition. The level of personality's development is determined by the individual's realization of such personal functions as: 1) involving person into dialogical- creative interaction with culture as its generative source; 2) providing unique dynamic unification of cognitive, affective, and behavioral components, their reflective coordination, ordering and volitional regulation according to the goal (voluntariness); 3) aware and experiencing of inner self as the formation of its social-role, psychological, and sense displays; 4) changing of the direction and correlation of the determination processes and realization of free, responsible, and moral behavior; 5) constructing of temporal perspective of person's life, mastering of the future, orientation on the fulfillment of the distant in time life tasks. Key words: personality, cultural forms, structural component of personality, personal functions.

43-52

Authors: Кряж Ірина Володимирівна

Розглядається проблема взаємозв'язку психологічного здоров'я з переживанням суб'єктом своєї близькості із природою. Психологічне здоров'я аналізується по параметрах суб'єктивного благополуччя и показникам порушення здорової поведінки. Емпірично підтверджене положення про позитивну роль близькості із природою для психологічного здоров 'я особистості в цілому. Суб'єктивний зв'язок із природою впливає на порушення поведінки в сфері здоров 'я (установки на паління, алкоголь, саморуйнування). Констатується відсутність прямого значущого зв'язку між суб'єктивною близькістю із природою та суб'єктивним благополуччям. Позитивний вплив переживання близькості із природою на суб'єктивне благополуччя опосередкований показниками саморегуляції в сфері здоров'я. Позначені перспективи подальших досліджень. Ключові слова: психологічне здоров'я, суб'єктивний зв'язок із природою, близькість с природою, порушення здорової поведінки, психологічне благополуччя, суб'єктивне благополуччя, моделювання структурними рівняннями Рассматривается проблема взаимосвязи психологического здоровья с переживанием субъектом своей близости с природой. Психологическое здоровье анализируется по параметрам субъективного благополучия и показателям нарушения здорового поведения. Эмпирически подтверждено положение о позитивной роли близости с природой для психологического здоровья личности в целом. Субъективная связь с природой оказывает тормозящее влияние на нарушения поведения в сфере здоровья (установки на курение, алкоголь, саморазрушение). Констатируется отсутствие прямой значимой связи между субъективной близостью с природой и субъективным благополучием. Положительное влияние переживания близости с природой на субъективное благополучие опосредовано показателями саморегуляции в сфере здоровья. Обозначены перспективы дальнейших исследований. Ключевые слова: психологическое здоровье, субъективная связь с природой, близость с природой, нарушения здорового поведения, психологическое благополучие, субъективное благополучие, моделирование структурными уравнениями The problem of connection between psychological health and connectedness with the nature is considered. Psychological health is analyzed on parameters of subjective well-being and disturbances of the healthy behavior. The assumption about positive role of affinity with the nature for psychological health of the person has received empirical acknowledgement. Subjective connection with the nature makes braking impact on disturbances of the healthy behavior (bent for to smoking, alcohol, self-damage). Absence of direct significant connection between subjective affinity with the nature and subjective well-being is ascertained. Positive influence of affinity with the nature on subjective well-being is mediated by self-control indicators in health sphere. Prospects of the further researches are designated. Key words: psychological health, connectedness with the nature, affinity to the nature, nature relatedness, disturbances of the healthy behavior, psychological well¬being, subjective well-being

70-82

Authors: Будник Олена Богданівна

У статті висвітлено результати експериментального дослідження професійної готовності майбутніх учителів до соціально-педагогічної діяльності, зокрема представлено взаємозв 'язки між її складовими з допомогою кореляційного і факторного аналізу. Автором обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективної професійної підготовки майбутнього вчителя до соціально-педагогічної діяльності: цілісність такої підготовки; поетапне соціально-педагогічне спрямування змісту освіти у вищій школі на першочергове формування морально-естетичного і соціально-комунікатив¬ного компонентів готовності; посилення уваги до мотиваційного та когнітивного компонентів готовності студентів до педагогічної взаємодії з учнями та їхніми батьками (опікунами); гуманізацію професійної підготовки фахівців; формування в навчальному закладі позитивного соціально-виховного середовища. Ключові слова: професійна підготовка, соціально-педагогічна діяльність, соціально-психологічна готовність фахівця, майбутні вчителі, психолого-педагогічні умови. В статье отражены результаты экспериментального исследования профессиональной готовности будущих учителей к социально-педагогической деятельности, в частности представлены взаимосвязи между ее составляющими с помощью корреляционного и факторного анализа. Автором обоснованы психолого-педагогические условия эффективной профессиональной подготовки будущего учителя к социально-педагогической деятельности: целостность такой подготовки; поэтапное социально-педагогическое направление содержания образования в высшей школе на первоочередное формирование нравственно-эстетического и социально-коммуникативного компонентов готовности; усиление внимания к мотивационному и когнитивному компонентам готовности студентов к педагогическому взаимодействию с учениками и их родителями (опекунами); гуманизацию профессиональной подготовки специалистов; формирования в учебном заведении положительной социально-воспитательной среды. Ключевые слова: профессиональная подготовка, социально-педагогическая деятельность, социально-психологическая готовность специалиста, будущие учителя, психолого-педагогические условия. The article deals with the results of experimental study of future teachers' professional readiness to social and pedagogical activity, particularly the interrelations between its constituents are submitted with the help of correlative and factor analysis. The most influence in the integral process of future teachers' professional training to social and pedagogical activity have factor features which characterize moral and aesthetic component of this readiness. According to the data of author's experiment, the efficient factors in the students' professional training are those, which define cognitive and motivational component of professional readiness, and those connected with personality adaptive potential in social and educational environment of educational institution. This makes the setting of social communication in pedagogical process successful. The psychological and pedagogical conditions of effective future teacher's training to social and educational activity are grounded: integrity of such training; step-by-step social and pedagogical direction of education content in high school on urgent formation of moral and aesthetic as well as social and communicative components of readiness; the increase of attention to motivational and cognitive components of students' readiness to the pedagogical interaction with pupils and their parents (tutors); humanization of professional specialists' training; formation of positive social and educational environment in educational institution. The necessity to form social and psychological readiness of future teacher to work with different children's categories is explained also by complicated socio-economical situation in Ukraine as a result of which the increased ability of people to nervous breakdowns in ordinary conflict situations, the feeling of fear, helplessness, depression; increased number of unfortunate families, orphans and half-orphans; increased number of deviations among teenagers; disadaptive processes at schools, etc. are observed. Key words: professional training, social and pedagogical activity; social and psychological readiness of a specialist, future teachers, psychological and pedagogical conditions.

93-108

Authors: Яновська Тамара Анатоліївна

У статті аналізуються психологічні особливості прояву конфліктної поведінки у дітей підліткового віку. Розглядаються поняття самооцінки та її рівнів сформованості, а також психологічні особливості психічного розвитку підлітків. Характеризується вплив різного рівня самооцінки на особливості прояву конфліктної поведінки у молодших та старших підлітків. Як знаряддя психологічної науки в статті описані методи дослідження психологічних особливостей прояву конфліктної поведінки дітей підліткового віку залежно від рівня самооцінки, а саме: дослідження самооцінки особистості; дослідження оцінки рівня конфліктності; дослідження оцінки поведінки в конфлікті. У статті підкреслюється, що отримання результатів дослідження психологічних особливостей прояву конфліктної поведінки підлітків залежно від рівня їхньої самооцінки має значення для удосконалення поведінки молодших і старших підлітків у конфлікті. Ключові слова: підлітковий вік, самооцінка, рівень самооцінки, поведінка, конфліктна поведінка. В статье анализируются психологические особенности проявления конфликтного поведения у детей подросткового возраста. Рассматриваются понятия самооценки и её уровней формирования, а также психологические особенности психического развития подростков. Характеризуется влияние разного уровня самооценки на особенности проявления конфликтного поведения у младших и старших подростков. Как орудие психологической науки в статье описаны методы исследования психологических особенностей проявления конфликтного поведения детей подросткового возраста в зависимости от уровня самооценки, а именно: исследование самооценки личности; исследование оценки уровня конфликтности; исследование оценки поведения в конфликте. В статье подчёркивается, что получение результатов исследования психологических особенностей проявления конфликтного поведения подростков в зависимости от уровня их самооценки имеет значения для усовершенствования поведения младших и старших подростков в конфликте. Ключевые слова: подростковый возраст, самооценка, уровень самооценки, поведение, конфликтное поведение. This article analyzes the psychological features of conflict behavior of adolescent children. The concepts of self-esteem and its levels of formation and psychological features of mental development of adolescents are considered. Self-esteem of personality is a substructure, which allows on position of his own understanding critically evaluating his actions, behavior, attitude, emotional state. Features of self-esteem affect all aspects of life of the adolescent: the emotional well-being and relationships with people around, the development of creative skills and success in learning, behavior and signs of conflict. An impact of different levels of self-esteem on the features of conflict behavior of younger and older adolescents is characterized. During adolescence self-esteem is a significant regulator of behavior. With the high level of self-esteem conflicts arise because of contemptuous attitude to other people and disrespectful treatment of them, too abrupt and unjustified statements to their address, intolerance towards other people's opinions, display of arrogance and conceit. With understated self-esteem conflicts can occur due to excessive criticality. As a tool of psychological science in the article methods of psychological features of conflict behavior display of adolescents depending on the level of their self-esteem are described, namely research of personality self-esteem; research of evaluating the level of conflict; research of evaluating the behavior in the conflict. The article emphasizes that obtaining results research of psychological features of display conflict behavior of adolescents, depending on their level of self-esteem is important to improve the behavior of younger and older adolescents in conflict. This process can not be considered as an ordinary system of corrective work on the formation of specific knowledge and skills. Most of its success depends on specific features of adolescents. Therefore there is a need to create certain conditions that facilitate the expansion the experience of interpersonal conflict-free communication, collaboration, and offer means of implementation of such interaction: formation of adequate self-esteem, emotional sphere development, strengthening of behavior of adolescents social orientation; teaching ability of distinguishing, analysis, understanding and resolving various types of conflict, difficult to be resolved; formation of appropriate ways of respond in conflict situations; consolidation of skills of transferring patterns of social relations, productive strategies of behavior in conflict interaction in practice of real communication; providing psychological consultative aid to teachers during the organization of educational process using productive ways of prevention or resolution of conflicts when working with adolescents. Key words: adolescence, self-esteem, levels of self-esteem, behavior, conflict behavior.

129-138

Authors: Зозуль Таміла Володимирівна

На підставі наукових досліджень у статті представлений аналіз психологічних особливостей розподілу сімейних ролей у подружніх парах із суттєвою різницею у віці. Увага звертається на узгодженість уявлень партнерів про сімейні ролі в подружньому житті. Наукове дослідження спрямоване на порівняння рольового розподілу у сімейному житті в подружніх парах із суттєвою різницею у віці та моновікових подружніх парах. Ключові слова: сім'я, різновіковий шлюб, сімейні стосунки, взаємодія, сімейна роль, рольовий розподіл. На основании научного исследования в статье представлен анализ психологических особенностей распределения семейных ролей в супружеских парах с существенной разницей в возрасте. Внимание обращается на согласованность представлений партнеров о семейных ролях в супружеской жизни. Научное исследование устремлено на сравнение ролевых распределений в семейной жизни супружеских пар с существенной разницей в возрасте и моновозрастных супружеских пар. Ключевые слова: семья, разновозрастной брак, семейные отношения, взаимодействие, семейная роль, ролевое распределение. In the article the analysis of psychological features of the distribution of family roles in couples with a significant age difference is presented. Attention is drawn to the consistency of the partners' views on family roles in marital life. Scientific research is aimed at comparing the role distribution in family life in couples with a significant age difference and semi aged couples. In the comparative analysis of psychological features of the distribution of family roles in couples with a significant age difference and similar aged couples we have revealed statistically significant differences in the prevalence of «host» and «hostess» roles among representatives of the experimental and control groups, and the advantage of the role of organizer of family entertainment among the people of the experimental and control groups. Keywords: family, all-aged marriage, family relationships, communication, family role, role distribution.

152-162

Authors: Штученко Ірина Євгенівна

У даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов'язані з проблемою психологічної детермінації формування кар'єрної спрямованості та впливу професійних настанов на кар 'єрне рішення. Визначено провідні типи кар'єрної спрямованості: горизонтальний, вертикальний, мішаний тип (суміщення горизонтального та вертикального), горизонтальний тип з творчим компонентом на зразок хобі. Наведено результати дослідження характеристик професійних настанов у студентів технічних ВНЗ у період навчання у кожній групі досліджуваних. Виявлено особливості характеристик професійних настанов у групах досліджуваних з різною кар'єрною спрямованістю та їхній вплив на формування кар'єрного рішення. Ключові слова: настанова, професійна настанова, кар’єрна спрямованість, кар'єрне рішення. В данной статье рассмотрены основные подходы в отечественной и зарубежной литературе, связанные с проблемой психологической детерминации формирования карьерной направленности, и влияние профессиональных установок на карьерное решение. Определены ведущие типы карьерной направленности: горизонтальный, вертикальный, смешанный (совмещение горизонтального и вертикального), горизонтальный тип с творческим компонентом. Приведены результаты исследований характеристик профессиональных установок у студентов технических вузов в период обучения в каждой группе испытуемых. Выявлены особенности характеристик профессиональных установок в группах испытуемых с разной карьерной направленностью и их влияние на формирование карьерного решения. Ключевые слова: установка, профессиональная установка, карьерная направленность, карьерное решение. In the given article the main approaches in both native and foreign literature related to the problem of psychological determination of career orientation formation and the influence of professional counseling on career decisions are studied. The leading types of career orientation: horizontal, vertical, mixed type (combination of horizontal and vertical), horizontal type of creative component, such as a hobby, are determined. The results of the study of the technical students' professional guidance characteristics during the period of study in higher educational institutions are presented for every group. The peculiarities of characteristics of professional guidance in the groups of examined students with different career orientation and their impact on the career decisions are shown. Keywords: guidance, professional counseling, career orientation, career decision.

174-181

Authors: Католик Галина Вікторівна

У статті розглядаються різноманітні підходи до формування Я- концепції практичного психолога та пропонується авторська модель формування Я-концепції дитячого психотерапевта в контексті онтогенетичного підходу у навчальному професійному просторі. Ключові слова: Я-концепція, Я-образ, пренатальна самість, постнатальна самість, ідентичність, онтогенез. В статье рассматриваются разные подходы к формированию Я-концепции практического психолога и предлагается авторская модель формирования Я-концепции детского психотерапевта в контексте онтогенетического подхода в учебном профессиональном пространстве. Ключевые слова: Я-концепция, Я-образ, пренатальная самость, постнатальная самость, идентичность, онтогенез. Article discusses various approaches to the formation of self-concept and proposes the author's model of self-concept of children's therapist in the context of ontogenetic approach and professional educational space. It has been shown that important factors of successful professional activity are an integration of different aspects of practical psychologist's personality, as well as his/her striving for incorporation of the new experience and orientation in the practice on the value of another person. Grounding on different theoretical approaches, author discusses the most essential peculiarities of the phenomenon of personality's self-concept as well as the professional self-concept. The last one reflects an integration of different aspects of the self of professional and his/her competence in the framework of professional activity. Author proposes theoretical model of the self-concept of professional. This self-concept includes cognitive, emotional, value and creative components. Due to the complex analysis of theoretical approaches author also presents the dynamic aspects of the self-concept formation in ontogenesis. This model describes gradual formation of the self-concept at different stages of ontogenesis, which occurs in so called «quant leaps». According to that model, self-concept displays itself as a mature structure, which includes motivational, social, informational-professional sphere, and sphere of self-awareness. Besides, the role of early experience in the process of self-concept formation as well as its dependence on the satisfaction of child's basic Ego-needs is discussed. The description of four stages of psychologist's professional self-concept formation is also proposed. Key words: self-concept, self-image, prenatal self, postnatal self, identity, ontogenesis.

196-206

Authors: Мирошник Олена Георгіївна

У статті обґрунтовується необхідність онтологічного аналізу професійної рефлексії. На засадах соціально-діяльнісного підходу розглядається модель професійної рефлексії вчителя, аналізуються її феноменологічні та функціональні аспекти у системі організації педагогічної дії як взаємодії з учнем. Ключові слова: особистіша рефлексія, професійна рефлексія, модель професійної рефлексія вчителя, соціально-діяльнісний підхід, рефлепрактика. В статье обосновывается необходимость онтологического анализа профессиональной рефлексии. В рамках социально-деятельностного подхода рассматривается модель профессиональной рефлексии учителя, анализируются ее феноменологические и функциональные аспекты в системе организации педагогического действия как взаимодействия с учеником. Ключевые слова: личностная рефлексия, профессиональная рефлексия, модель профессиональной рефлексии учителя, социально-деятельностный подход, рефлепрактика. The analysis of contemporary reflective technologies had shown its orientation on usage of psychological resource of personal reflection as a psychotechnical mechanism to get new knowledge about own «I», defining the limitations of own functioning, value-meaning formations affinity to requirements of profession. Unfortunately, this approach is ignoring the consideration of professional reflection's ontological aspects reducing it only to personal. We had based on the idea that development of teacher's professional reflection model must be constructed with consideration its functions in the process of pedagogical act as a pedagogical interaction. Understanding the system-structure reflection nature allows to represent mental formations as an own conditions, acts, thoughts and acts, thoughts of other people in a consciousness simultaneously, realizing its valuation (V.O. Lefevr) and providing the synthesis of regulative invariant of process-psychological realization of psychic activity (A.V. Karpov). This had allowed us to define the professional reflection as a system of metacognitive processes of teacher's personality with the functions of meaning component generating and process-psychological providing of pedagogical act as a pedagogical interaction synthesis. Teacher's professional reflection provides simultaneously presentation of four mental representations in his consciousness: objective, social-perceptive, professional-personal, moral-ethic. The pedagogical action as a teacher and pupil interaction productivity will be defined by availability and measuring of integration of these mental reflective representations in a teacher's consciousness. Reflective representations implement the functions of limitations fixation that reckoning in the teacher's organization of own activity. Keywords: personal reflection, professional reflection, teacher's professional reflection model, social-activity approach, reflepractics.

217-225

Authors: Тітова Тетяна Євгенівна

Стаття присвячена проблемі саморегуляції особистості як складного інтегративного феномену. Визначається необхідність розглядати особливості процесу саморегуляції через призму особистості та у взаємозв'язку із її смисловою сферою. Описуються погляди на дослідження ціннісно-смислових утворень як базових якостей особистості, які спрямовують і регулюють її поведінку та діяльність. Ключові слова: саморегуляція, свідома особистісна саморегуляція, стиль саморегуляції, ціннісно-смислова сфера особистості, цінності, смисли. Статья посвящена проблеме саморегуляции как сложного интегративного феномена. Определяется необходимость рассматривать особенности процесса саморегуляции через призму личности и во взаимосвязи с её смысловой сферой. Описываются взгляды на исследование ценностно-смысловых образований как базовых качеств личности, которые направляют и регулируют её поведение и деятельность. Ключевые слова: саморегуляция, осознанная личностная саморегуляция, ценностно-смысловая сфера личности, ценности, смыслы. Article deals with the problem of self-regulation as a complex integrated phenomenon. The necessity to discuss the peculiarities of the process of self-regulation within the context of personality and its sense sphere is postulated. The main approaches to the study of value-sense formations as the basic qualities of personality that direct and regulate its activity are shown. Individual differences in self-regulation display in its style, which denotes the personal ways of activity and behavior organization. They and stable repeat in different life situations and include such characteristics as «flexibility», «autonomy», «modeling», «planning», «programming», «results evaluation», «general level of self-regulation». It has been grounded that personality with well-developed value-sense sphere demonstrates flexible style of self-regulation (including skills of modeling), corresponds her/his own personal characteristics and priorities with the specific of situation, tolerates indefiniteness, and makes optimal decisions among two or more alternatives. Key words: self-regulation, aware personality's self-regulation, value-meaning sphere of personality, values, senses.

234-244

Authors: Харченко Анжела Станіславівна

У статті викладені результати емпіричного дослідження, що висвітлюють особливості самоактуалізації студентів з різною професійною спрямованістю, які обрали заочну форму навчання у виші. Вибірка включала студентів психолого-педагогічного факультету. Встановлено, що у студентів з різним рівнем професійної спрямованості існують відмінності у показниках таких психологічних конструктів самоактуалізації, як «компетентність у часі», «опора на себе», «ціннісні орієнтації», «смисложиттєві орієнтації», «гнучкість поведінки», «сензитивність», «спонтанність», «самоповага», «самоприйняття», «уявлення про природу людини», «синергійність», «прийняття агресії в собі», «контактність», «пізнавальні потреби» і «креативність». Ключові слова: самоактуалізація, заочна форма навчання, професійна спрямованість, смисложиттєві орієнтації, особистість майбутнього фахівця. В статье изложены результаты эмпирического исследования, освещающие особенности самоактуализации студентов с разной профессиональной направленностью, выбравших заочную форму обучения в вузе. Выборка включала студентов психолого-педагогического факультета. Установлено, что у студентов с разным уровнем профессиональной направленности существуют отличия в показателях таких конструктов самоактуализации, как «компетентность во времени», «опора на себя», «ценностные ориентации», «смысложизненные ориентации», «гибкость поведения», «сензитивность», «спонтанность», «самоуважение», «самопринятие», «взгляд на природу человека», «синергичность», «принятие агрессии в себе», «контактность», «познавательные способности» и «креативность». Ключевые слова: самоактуализация, заочная форма обучения, профессиональная направленность, смысложизненные ориентации, личность будущего специалиста The article presents the results of empirical studies that explain the features of self-actualization of external students with different levels of professional orientation. It was found that students with high level of professional orientation are able to perceive their lives as a whole, to choose their own way freely and to be responsible for their decisions. They have specific aims in life, which fill it with meaning and view of the prospects. They are able to perceive life as interesting and emotionally rich and consider life as productive and meaningful. These students behave according to their own principles and values, react to the variability of the situation adequately and quickly and interact with others actively. They realize and express their feelings and needs naturally, perceive themselves as they really are, considering their own advantages and disadvantages. They consider human's nature is as positive in general. They are ready to meaningful communication with others, demonstrate a strong desire to acquire knowledge and have a creative orientation. Students with middle level of professional orientation live in the present and are optimistic about the future. Their goals in life are full of meaning. Such students can make plans for the future, reflect the responsibility for their intentions. They are able to make decisions freely and to implement their plans into life; believe that they are not self-realized completely. Such students not always follow the ideals and values, occasionally tend to take their life as interesting and emotionally saturated. Sometimes they afraid to show their feelings and emotions openly, appreciate their benefits reasonably. Depending on the situation they are able to perceive the strengths and weaknesses of people. Students perceive the world and people mostly integrally, can have the deep and strong emotional and intense contact with people, but also feel difficulties in communication. They demonstrate desire to acquire knowledge reasonably, exhibit their creativity weakly in most. Students with low levels of professional orientation mostly tend to perceive their own life abruptly. They depend on external circumstances, are conformal and dependent in making decisions. Such students believe that part of life they have lived was not productive and meaningful in general, do not share the values of the self- actualizing individual, feel difficulties in interactions with others. They are not able to respond to the variability of the situation adequately and promptly. It is difficult for them to orient in their own needs and feelings, to show them openly. In self¬perception they often do not consider their own weaknesses, they aren't sure in their own abilities and opportunities to influence the events of their lives. They feel difficulties in meaningful analysis of the contradictory life phenomena, tend to think of most people as evil and hostile, hide their aggression. They are mostly constrained and closed and reveal the pursuit of knowledge and creativity weakly. Keywords: self-actualization, correspondence form of education, professional orientation, life-meaningful orientations, personality of the future specialist.

254-263

Authors: Гончарова Наталія Олексіївна

У статті акцентується увага на проблемі формування кар'єрних орієнтацій студентів. Проаналізовано теоретичні підходи до психологічних особливостей проектування кар'єри у студентському віці. Розглянуто ідею самореалізації як показника формування кар'єрних орієнтацій майбутніх фахівців. Обговорюється необхідність психологічного та організаційного супроводу кар'єри студентської молоді. Ключові слова: кар'єра, кар'єрні орієнтації, самореалізація, розвиток кар'єри, професійна підготовка, професійне становлення. В статье акцентировано внимание на проблеме формирования карьерных ориентаций студентов. Проанализированы теоретические подходы к психологическим особенностям проектирования карьеры в студенческом возрасте. Рассмотрена идея самореализации как показателя формирования карьерных ориентаций будущих специалистов. Обсуждается необходимость психологического и организационного сопровождения карьеры студенческой молодёжи. Ключевые слова: карьера, карьерные ориентации, самореализация, развитие карьеры, профессиональная подготовка, профессиональное становление. The article focuses on the problem of formation of students' career orientations. Studentship is seen as a social structure that is characterized by specific conditions of life, work and by the social behavior, psychological features, value orientations. Theoretical approaches to the development of career orientation and career designing problems in the student age are analyzed. Processual essence of future professional's career is considered in three aspects: personal, social and organizational. The personal aspect provides consideration of this phenomenon from the position of the personality, reveals the peculiarities of the doer's vision of the career. The social aspect is defined through the idea of a career from the perspective of society. Organizational aspect provides understanding of a career as a focused official and professional growth, gradual promotion by career ladder, the changing of qualification opportunities. The article considers the idea of self-realization as an indicator of formation of future specialists' career orientations within modern conception of career development, namely lifestyle, values, freedom of choice, individual differences, flexibility in the perception of changes and setting goals, variety in achieving of them. In the article there is offered a constructive and functional structure of psycho- pedagogical support of the process of formation of a professional career in the context of the idea of self-realization. It contains the following components: familiarization with the essence and the features of a professional career; execution of psycho-pedagogical diagnostics; individual consulting of future specialists; conducting of psychological training programs aimed at the formation of knowledge, abilities and skills of professional training; identifying the real prospects of professional growth. Keywords: career, career orientations, self-realization, career development, professional training, professional becoming.

278-289

Authors: Головіна Олена Юріївна

У статті представлено аналіз поняття духовності у філософському та психологічному пізнанні. Виявлено основні підходи до визначення духовності у вітчизняній психології, показано, що духовність може розглядатись як психічний стан, структурний компонент самосвідомості, ціннісне, смислове, поведінкове, мотиваційне, емоційно-чуттєве та морально-смислове утворення особистості. Ключові слова: духовність, моральність, самосвідомість, ціннісно-смислова сфера особистості. В статье представлен анализ понятия духовности в философском и психологическом познании. Выявлены основные подходы к определению духовности в отечественной психологии; показано, что духовность может рассматриваться как психическое состояние, структурный компонент самосознания, ценностное, смысловое, поведенческое, мотивационное, эмоционально-чувственное и морально-смысловое образование личности. Ключевые слова: духовность, нравственность, самосознание, ценностно-смысловая сфера личности. The article presents an analysis of the concept of spirituality in the philosophical and psychological knowledge. The basic approaches to the definition of spirituality in native psychology showed that spirituality can be considered as a mental state, a structural component of identity, value, meaning, behavioral, motivational, emotional and sensual and moral formations of the individual. Key words: spirituality, morality, self-awareness, value-semantic sphere of personality.

293-297

Authors: Седих Кіра Валеріївна, Моргун Володимир Федорович, Тітов Іван Геннадійович

Полтавська психологічна школа має давні традиції й філософсько- релігійні (С. Кулябка, П. Величковський, Я. Козельський Г. Сковорода та ін.), літературно-мовознавчі (І. Котляревський, М. Максимович, М. Гоголь, П. Юркевич, О. Потебня, П. Мирний, В. Короленко та ін.) та власне науково-психологічні (О. Лазурський, О. Волнін, О. Щербина, Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Д. Ельконін, Л. Проколієнко, Ю. Гільбух, Т. Гавакова, В. Моляко та ін.) витоки. Сьогодні кафедра психології має денне, заочне відділення (зокрема, за два роки дає другу вищу освіту), магістратуру, аспірантуру, дві наукові школи - «Синергетичний підхід до психологічних процесів у системах різного рівня організації» академіка Академії наук вищої освіти України К.В. Седих та «Психологія багатовимірної особистості» проф. В.Ф. Моргуна.

301-306

Authors: Злобіна Олена Геннадіївна

Титаренко Т.М. Психологічні практики конструювання життя в умовах постмодерної соціальності : монографія / Т.М. Титаренко, О.М. Кочубейник, К.О. Черемних ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. - К : Міленіум, 2014. - 206 с. У монографії представлено результа¬ти дослідження соціально-психологічних практик конструювання життя в умовах постмодерної соціальності. Автори пропонують розглядати практики як способи особистісного життєконструювання, що сприяють пошуку оновлених ідентичностей, забезпечують усвідомлення особистістю власної неперервності, дають їй змогу гнучко реагувати на соціальні зміни, рухатися назустріч новому досвіду. Для науковців, викладачів, студентів і аспірантів у галузі психології, методології науки та всіх, хто цікавиться проблемами становлення особистості в сучасному суспільстві.