74-81
ВИТОКИ ТЕОРІЇ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ: АКТУАЛІЗАЦІЯ ВЧЕННЯ Л. БУЛАХОВСЬКОГО
Authors: Т. А. Космеда, Т. Ф. Осіпова
Number of views: 600
Проблематика невербальної комунікації – це засоби її репрезентації, метамова, на-
уковий апарат, методологія, методики, принципи омовлення і под. В Україні зазначена
галузь належить до малодосліджених, позбавлених національної концепції. Актуалізував
проблематику невербальної комуникації в українському мовознавстві Л. Булаховський в
сер. ХХ ст.: на основі вивчення праць зарубіжних і радянських учених він розглянув низку
проблем, пов’язаних із з’ясуванням сутності явища, що окреслює параметри невербальної
чи паравербальної комунікації, зокрема її зв’язок із комунікацією вербальною, особливості
становлення й розвитку, лінгвістичний статус, типи та функції невербальних засобів
тощо. Зазначене дає підстави стверджувати, що саме Л. Булаховський стоїть біля ви-
токів теорії та історії української невербаліки.
Ключові слова: невербальна комунікація, невербаліка, теорія та історія української
невербальної комунікації, паравербальна комунікація, система поглядів Л. Булаховського.
Проблематика невербальной
коммуникации – это средства ее представления, метаязык, научный аппарат, мето-
дология, методики, принципы вербализации и под. В Украине названная отрасль принад-
лежит к малоисследованным, лишенным национальной концепции. Актуализировал дан-
ную проблематику в украинском языкознании Л. Булаховский в сер. ХХ ст.: на основании
изучения трудов зарубежных и советских ученых он рассмотрел ряд проблем, связанных
с выяснением сути явления, указав на параметры невербальной или паравербальной ком-
муникации, в частности ее связь с коммуникацией вербальной, особенности становления
и развития, лингвистический статус, типы и функции невербальных средст и т. д. Проделанный анализ позволяет утверждать, що именно Л. Булаховский стоит у истоков
теории и истории украинской невербалики.
Ключевые слова: невербальная коммуникация, невербалика, теория и история украинской невербальной коммуникации, паравербальная коммуникация, система взглядов
Л. Булаховского.
The non-verbal and
paralingual means alongside with the verbal ones belong to the parameters that of a “live” speech
in particular colloquial or folk- colloquial. These parameters are realized in an every discourse
practice of a certain person who represents a certain nation, a linguistic culture. These non-verbal
and paralingual means accompany a verbal communication.
The following questions constitute the problematic items of a non-verbal communication:
the characteristics of a non-verbal communication system, the means of its representation, the
metalanguage, a scientific terminology, the methodology, the representation of the methods of its
description, the principles of its verbalization, taking into account the ornamental means of a language,
Ukrainian discourse practice with non-verbal means, the principles of dictionary compiling
of non-verbal signs in Ukrainian linguistic culture (lexicographic non-verbalics) etc.
A non-verbal communication as a communicative phenomenon was investigated by foreign
linguists at the end of the XXth century (M. Arhile, R. Berdwistle, R. Ackman, V. Frizen, A. Pees,
D. Hall, I. Horelov, H. Kolshansky, V. Labunska, T. Nikolaeva, H. Cradelin). In Ukraine this
domain belongs to a less investigated one, deprived of a national conception. But L. Bulakhovsky actualized the problem of a non-verbal communication in Ukrainian linguistics in the middle of
the XXth century. Nowadays there are scientific researches of Ukrainian linguists (A. Bartashova,
S. Holoschuk, H. Demydenko, N. Kolovorotna, T. Osipova, I. Popyk, I. Putsyata, L. Soloschuk,
O. Starodubtseva, O. Teslya, O. Yanova and the others). In the researches of the abovementioned
linguists a non-verbal experience of the Ukrainians hasn’t been elucidated, the theory hasn’t been
elaborated; these factors cause the use of a foreign scientific literature and the implementation of
foreign strategies and tactics which in their turn have a negative influence on the formation of a
national self-consciousness and self-identification of a certain speaker and the nation in general.
The goal of this scientific research – to characterize the views of L. Bulakhovsky on the
problem of a non-verbal communication who, after a thorough analysis of the works of foreign
and soviet psychologists, physiologists and linguists (V. Behtereva, V. Vundt, D. Due, F. Zelinski,
O. Jesperson, F. Kainz. L. Levi-Brull, I. Pavlova, I. Sechenova), analyzed a set of topical issues
connected with the essence of the phenomenon that defines the parameters of a non-verbal and
paralingual communication, in particular its connection with a verbal communication, the peculiarities
of its development, a linguistic status, the specificity of functioning, the types and functions
of non-verbal means. All these enumerated factors give reasonable grounds to assert that L. Bulakhovsky
was one of the founders of the theory and history of Ukrainian non-verbalics.
Keywords: non-verbal communication, non-verbalics, theory and history of Ukrainian nonverbal
communication, paraverbal communication, system of views of L. Bulakhovsky.
Today
Yesterday
This week
This month
All days
1 2 3 
