Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

10-14

Authors: Н.М. Джгун

Який наступний крок іноземного студента, що вивчає китайську мову, після засвоєння фонетики, граматики та вокабуляру? Логічним буде пізнати щось типово китайське, як, наприклад, ідіоми, стійкі вислови, прислів’я та приказки. Ідіоми настільки близькі до китайської культури, що той, хто одного разу пізнає їх, буде не тільки взмозі використовувати ідіоми в живому мовленні, говорити майже як носій мови, а й глибше порине в культуру Китаю і стане знавцем цієї культури. Китайські ідіоми (ченюй) мають велике практичне та експресивне значення. Ключові слова: «готові вирази», ідіоми паралельної конструкції, пізнавальне значення китайських ідіом, структурно-семантичні особливості. Какой следующий шаг иностранного студента, который изучает китайский язык, после освоения фонетики, грамматики и словарного запаса? Логичным будет узнать что-нибудь типично китайское, как, например, идиомы или пословицы и поговорки. Они настолько близки к китайской культуре, что тот, кто их изучит, будет не только уметь их использовать в устной речи, но и говорить как носитель языка, станет настоящим знатоком Китая. Китайские идиомы (ченюй) также имеют огромное практическое и экспрессивное значение. Ключевые слова: «готовые выражения», идиомы параллельной конструкции, познавательное значение китайских идиом, структурно-семантические особенности. What is the next step for a foreign student of the Chinese language after mastering the phonetics, grammar and a fair amount of vocabulary? It is highly desirable to grasp something typical Chinese – like idioms, set phrases, proverbs peculiar to Chinese. These idioms are so closely related to Chinese culture that once everyone has mastered them, one will not only be able to speak idiomatic Chinese and sound more like a native speaker, but also penetrate deeper into Chinese culture and gradually become a «China Hand». Idioms have great practical and expressive value. Thus, the research depicts the concept of the Chinese language stylistics – «formed expressions». Their expressive meaning, structural and semantic features, informative value are analyzed too. Question of determining the Chenyu criteria, distinguishing them from related categories of idioms on the one hand and the compound word - on the other hand , work in the field of comparative characteristics of Ukrainian and Chinese idioms as a part of one of the stylistic lexicology units, exactly Chinese idiom’s expressive meaning requires more in-depth analysis and clarification in future research. Keywords: cognitive meaning of Chinese idioms, paralleled construction, structural and semantic peculiarities.

23-28

Authors: Т.М. Князь

Здійснено ідеографічний аналіз фразеологізмів української мови на позначення бідності. Ідеографічний опис фразеологізмів дозволив виявити таку ієрархічну структуру, як фразеосинонімічний ряд → фразеосемантична група → фразеосемантичне поле. У межах ФСП «бідність» (180 ФО) у кількісному плані найбільшою виявилася ФСГ «бути бідним» (71 ФО), до складу якої увійшли 3 ФСР «бути бідним», «жити в нестатках, злиднях», «жебракувати». Виявлено способи відображення етнокультурної інформації в семантиці обраних для аналізу одиниць. Ключові слова: фразеологізм, бідність, фразеосемантичне поле, фразеосемантична група, фразеосинонімічний ряд. В статье осуществлен идеографический анализ фразеологизмов украинского языка, обозначающих бедность. Идеографическое описание фразеологизмов позволило выявить такую иерархическую структуру, как фразеосинонимический ряд → фразеосемантическая группа → фразеосемантическое поле. В структуре ФСП «бедность» (180 ФЕ) в количественном плане наибольшим оказалась ФСГ «быть бедным» (71 ФЕ), в состав которой вошли 3 ФСР: «быть бедным», «жить в недостатках, злыднях», «бродяжничать». Выявлены способы отображения этнокультурной информации в семантике выбранных для анализа единиц. Ключевые слова: фразеологизм, бедность, фразеосемантическое поле, фразеосемантическая группа, фразеосинонимический ряд. The ideographic analysis of the Ukrainian phraseologisms denoting the poverty state has been determined. The ideographic description of phraseological units (PhU) revealed a hierarchical structure, as phraseo-synonymic group → phraseo-semantic group → phraseo-semantic field. The phraseo-semantic field «poverty» (180 PhU) in the Ukrainian language consists of four substantive phraseo-semantic group («poor life», «poor clothes», «poor man», «poverty»), an adjectival phraseo-semantic group («poor»), two verbal phraseo-semantic groups («to be poor» and «to beg»). As for the number of PhU it is the phraseo-semantic group «to be poor» (71 PhU) to be the largest, composed of 3 phraseo-synonymic groups «to be poor», «to live in poverty», «to beg». The ways of the ethnocultural information denoting in the semantics of the phraseological units have been presented. These units reflect the concept « poverty», correlated with the main components of the Ukrainians notion about poorness: lack of minimal, basic necessities - clothes, food. Keywords: phraseologism, poverty, phraseo-semantic field, phraseo-semantic group, phraseo-synonimic group.

36-42

Authors: Л.В. Савченко

У статті розглядається феномен етнічної та фразеологічної картин світу, у яких nкрізь призму семіотичної системи репрезентований етномакрокод духовної культури. Пропонується ієрархічна модель етномакрокоду, у структурі якого виділяються етнокоди та етносубкоди культури. Духовний світ людини у фразеосистемі інтерпретується через етномакрокод, що базується на ментальному, акціональному і вербальному рівнях в етнічній картині світу. Етнофразеологізми зберігають культурну інформацію і, відповідно, їх образи відображають семіотичний сенс етнокодів культури. У результаті вивчення матеріалу доведено, що етнокоди виступають модельною сферою для розробки методології інтерпретації етнофразеологічних одиниць. Ключові слова: етнофразеологічні одиниці, фразеологічна картина світу, етномакрокод духовної культури, етнокод культури. В статье рассматривается феномен этнической и фразеологической картин мира, в которых через призму семиотической системы репрезентируется этномакрокод духовной культуры. Предлагается иерархическая модель этномакрокода, в структуре которого выделяются этнокоды и этносубкоды культуры. Духовный мир человека во фразеосистеме интерпретируется через этномакрокод, базирующийся на ментальном, акциональном и вербальном уровнях в этнической картине мира. Этнофразеологизмы сохраняют культурную информацию и, соответственно, их образы отражают семиотический смысл этнокодов культуры. В результате изучения материала доказано, что этнокоды выступают модельной сферой для разработки методологии интерпретации этнофразеологических единиц. Ключевые слова: этнофразеологические единицы, фразеологическая картина мира, этномакрокод духовной культуры, этнокод культуры. This paper deals with the phenomenon of ethnic and phraseological pictures of the world, in which, in the light of semiotic system, ethnomacrocode of sacred culture is represented. Hierarchical model of ethnomacrocode is proposed, in its structure ethnocodes and ethnosubcodes of culture are identified. Sacred world in the phraseosystem is interpreted through ethnomacrocode, which is based on the mental, actional and verbal levels in the ethnic picture of the world. The author presents the system of ethnocodes and ethnosubcodes on three levels. Mental level includes mythological ethnocode (with animistic, fetish, totemic, cosmogonic, astral, eschatological, and other ethnosubcodes), etiological, demonological and anthropomorphic, religious ethnocodes, ethnocode of beliefs. Actional level is represented by traditional (with calendar, family, social and ceremonial, church traditional ethnosubcodes), ritual, customary, divination ethnocodes. On the verbal level ethnocodes of incantation, oath, swear, curse and ethnocodes are defined. Ethnic phraseological units preserve cultural information, and accordingly their images reflect the semiotic sense of ethnocodes of culture. The result of research testifies that ethnocodes are model area for the development of the interpretation methodology of ethnic phraseological units. Keywords: ethnic phraseological units, phraseological picture of the world, ethnomacrocode, spiritual culture, ethnocode of culture.

51-58

Authors: О.О. Тєлєжкіна

Поетичний доробок Дмитра Павличка — неоціненний внесок не лише в розвиток української літератури, але й української літературної мови. Лексикон Д. Павличка як динамічна система з виразними вподобаннями в словотворенні, слововживанні заслуговує на детальну лексикографічну розробку. Українська лексикографія ХХ століття збагачена рядом словників митецької творчості видатних майстрів художнього слова. За будовою і спрямуванням їх можна поділити на два розряди: 1) тлумачні (пояснювали лексику, уживану у творах українських поетів і письменників); 2) словопокажчики (фіксували місце вживання певної лексики). Обидва підходи цілком прийнятні, і основи, закладені в них, можуть служити для створення іншого типу словника – тематичного, в якому досліджуваний матеріал подається тематичними блоками. Уважаємо за доцільне укладання тематичного словника – тезауруса – поетичної мови Дмитра Павличка. Ключові слова: лексикографія, лексикографічний опис, тезаурус, поетична мова. Поэтические произведения Дмитрия Павлычко – неоценимый вклад не только в развитие украинской литературы, но и украинского литературного языка. Лексикон Д. Павлычко как динамичная система с выразительными предпочтениями в словообразовании, словоупотреблении заслуживает детальной лексикографической разработки. Украинская лексикография ХХ века пополнена рядом словарей творчества известных мастеров художественного слова. По структуре и направленности их можно разделить на два разряда: 1) толковые (поясняли лексику, употребляемую в произведениях украинских поэтов и писателей); 2) словоуказатели (фиксировали место употребления той или иной лексики). Оба подхода вполне приемлемы, и основы, заложенные в них, могут служить для создания иного типа словаря – тематического, в котором исследуемый материал подается тематическими блоками. Считаем целесообразным создание тематического словаря – тезауруса – поэтического языка Дмитрия Павлычко. Ключовые слова: лексикография, лексикографическое описание, тезаурус, поэтический язык. Poetic heritage of Pavlychko is an invaluable contribution not only to the development of Ukrainian literature, but of Ukrainian literary language too. Vocabulary of D. Pavlychko is a dynamic system with distinct preferences in word formation and discourse and it deserves detailed lexicographic development. Ukrainian lexicography of 20th century is enriched with a number of vocabularies of works of outstanding masters of artistic expression. According to the structure and orientation the vocabularies can be divided into two categories: 1) explanatory ones that explained the lexis used in the works of Ukrainian writers and poets, and 2) indexes of words that fixed place of lexis use. Both approaches are acceptable, and their foundations can serve to form a different type of vocabulary – a thematic one – where the studied material is presented in thematic blocks. We consider it appropriate to conclude a thematic vocabulary – thesaurus – of poetic language of Dmytro Pavlychko. Keywords: lexicography, lexicographic description, thesaurus, poetic language.

65-74

Authors: О.В. Ткаченко

У статті окреслюється відмінність між поняттям і концептом. У зв’язку з цим розглядаються чинники формування поняття «виховання», представлені у фразеології української мови. Простежується його розуміння в педагогіці, психології, філософії, соціології та народній педагогіці. Проаналізовані складники цього поняття відповідно до фразеологічного матеріалу та визначені відмінності в його науковій та мовній інтерпретації. Складники поняття «виховання» проілюстровані фразеологізмами відповідно до поділу на групи: методи виховання, вихованець як інтелектуал, носій моралі, трудар, громадянин, індивідуум. Ключові слова: поняття, концепт, фразеологічна одиниця, народна педагогіка, виховання. В статье определяется разница между понятием и концептом. В связи с этим рассматриваются факторы формирования понятия «воспитание» во фразеологии украинского языка. Прослеживается его понимание в педагогике, психологии, философии, социологии и народной педагогике. Осуществлен анализ компонентов этого понятия в соответствии с фразеологическим материалом и определены отличия в его научном и языковом представлении. Компоненты понятия «воспитание» проиллюстрированы фразеологизмами в соответствии с делением на группы: методы воспитания, воспитанник как интеллектуал, носитель морали, работник, гражданин и индивидуум. Ключевые слова: понятие, концепт, фразеологическая единица, народная педагогика, воспитание. The article defines the difference between a notion and a concept from different points of view, that helps to determine the methods of research. Thereby, the forming factors of notion «upbringing» in phraseology of the Ukrainian language are under analysis. By reason of necessity for this notion objectivation, the interdisciplinary connections are taken into consideration, it contributes more rigorous estimation of the analyzed material. The comprehension of this concept in pedagogy, psychology, philosophy, sociology and folk pedagogics is analyzed. Its components have been determined according to phraseological material and the differences in its scientific and language perception have been identified. The diversity between general interpretation of the notion by scientific schools and folk culture, presented by phraseological picture of the world, is accentuated. The components of the notion «upbringing» are illustrated by phraseological units according to the division into groups: methods of upbringing, pupil as an intellectual, vector of morality (social and Christian), worker, citizen (member of social group and family) and individual (mental and physical features). The pupil in phraseological material is presented as an ideal of upbringing, and therefore its result. The units, which represent an ideal of upbringing, are often in opposition so it helps to define the process of education. It can lead to positive or negative result. Keywords: notion, concept, phraseological unit, folk pedagogy, upbringing.

83-89

Authors: М.В. Голтвеницька

У пропонованій статті автор розглядає складнопідрядні речення з підрядним відповідності як активну одиницю художнього синтаксису, що їй притаманні потужні текстотвірні й виражальні можливості: аналізовані синтаксичні конструкції, виявляючи потужний зображувальний потенціал, сприяють окресленню структурної зв’язності через виявлення анафоричної, катафоричної й анафоро-катафоричної залежності компонентів абзацу й смислової цілісності художнього тексту завдяки розгортанню мікротеми в межах одного абзацу, що підпорядковується загальній темі твору. Ключові слова: текстотвірний потенціал, виражальні можливості, структурна зв’язність, смислова цілісність, складнопідрядне речення з підрядним відповідності. В предлагаемой статье автор рассматривает сложноподчиненные предложения с придаточным соответствия в качестве активной единицы художественного синтаксиса, для которой характерны мощные текстообразующие и выразительные возможности: анализируемые синтаксические конструкции, проявляя изобразительный потенциал, обеспечивают структурную связность с помощью анафорической, катафорической и анафоро-катафорической зависимости компонентов абзаца и смысловую целостность художественного текста благодаря развитию микротемы в пределах одного абзаца, который коррелирует с общей темой произведения. Ключевые слова: текстообразующий потенциал, выразительные возможности, структурная связность, смысловая целостность, сложноподчиненное предложение с придаточным соответствия. In this article the author analyzes the complex sentences with a clause of correspondence as an active unit of artistic syntax, which is characterized by powerful text creative and expressive opportunities. The results of the factual processing allow to confirm that the complex sentences with a clause of correspondence is that paragraph unit as a part of literary text which facilitate the implementation of its semantic integrity and structural connectivity. Analyzed type of sentences realizes its text creative potential at the level of local connectivity and proves opportunities of anaphoric, kataphoric and anaphoric and kataphoric dependence in structural internal textual connection. Being a unit, which from the structural and composite point of view, facilitates the description of semantic integrity of literary text, the complex sentence with a clause of correspondence realizes their artistic-expressive opportunities in author’s speech as well as in characters’ speech. Analyzed syntactic constructions contribute to the well-defined structural connectivity and semantic integrity of the artistic text and show powerful art and figurative potential in different situations of author’s and characters’ speech. Keywords: text creative potential, expressive opportunities, structural connectivity, semantic integrity, complex sentence with a clause of correspondence.

98-102

Authors: О.В. Ісаєнко

У статті розглянуто український кінодискурс як об’єкт сфери комунікативної лінгвістики й визначено його місце в професійній комунікації. Нерозривне поєднання дискурсу й тексту як лінгвістичних категорій базується на існуванні двох підходів до визначення поняття дискурс, розглянутих із позицій комунікативної лінгвістики. Зв’язок професійної кінокомунікації з соціальним контекстом виявлено в аспекті дискурсивної практики. На мовному рівні особливості термінопонять в українському професійному кінодискурсі було досліджено на матеріалі кінословника В.М. Миславського й описано поділ термінів сфери кіно на тематичні групи відповідно до їх належності до певної галузі кінематографу. Ключові слова: дискурс, кінодискурс, комунікативна лінгвістика, фахова мова, професійна комунікація, терміни кіно. В статье рассматривается украинский кинодискурс как объект сферы коммуникативной лингвистики и определяется его место в профессиональной коммуникации. Неразрывное объединение дискурса и текста как лингвистических категорий основано на существовании двух подходов к определению понятия дискурс, которые рассматриваются с позиций коммуникативной лингвистики. Связь профессиональной кинокоммуникации с социальным контекстом выявлена в аспекте дискурсивной практики. На языковом уровне особенности терминопонятий в украинском профессиональном кинодискурсе были исследованы на материале кинословаря В.Н. Миславского, также было описано деление терминов сферы кино на тематические группы в соответствии с их принадлежностью к определенной области кинематографа. Ключевые слова: дискурс, кинодискурс, коммуникативная лингвистика, профессиональный язык, профессиональная коммуникация, термины кино. The article deals with Ukrainian film discourse as an object of communicative linguistics and its place in professional communication. The inextricable combination of discourse and text as linguistic categories is based on the existence of two approaches to the definition of discourse, which are viewed from the position of communicative linguistics. Film discourse is regarded as a part of professional communication and the connection between professional film vocabulary and social context found from a perspective of discursive practice. The problems concerned the specific vocabulary of professional languages were defined due to the clearly established terminology in the working sphere. On the lingual level the peculiarities of film terms in Ukrainian professional film discourse were studied on the material of the vocabulary of cinematographic terms by V.N. Myslavskiy and the division of film terms on thematic groups according to their belonging to a particular field of cinema was described. Keywords: discourse, film discourse, communicative linguistics, professional language, professional communication, film terms.

110-115

Authors: М.В. Мамич

Стаття присвячена дослідженню компонентів ціннісної картини світу, що втілена в соціально детермінованому виданні – жіночий журнал. Визначено співвідношення понять картина світу, мовна картина світу, ціннісна картина світу. Репрезентовано основні концепти, що виражають смислові домінанти українського жіночого журналу «Жінка» в кінці ХХ – на початку ХХІ століття. Окреслено асоціативно-семантичну структуру визначених концептів та субконцептів. Відзначено загальнонаціональні та гендерно орієнтовані маркери ціннісної картини світу сучасних українських жінок. Ключові слова: мова журналу, картина світу, мовна картина світу, ціннісна картина світу, концепт, субконцепт. Статья посвящена исследованию компонентов ценностной картины мира, воплощенной в социально детерминированном издании – женский журнал. Определено соотношение понятий картина мира, языковая картина мира, ценностная картина мира. Представлены основные концепты, выражающие смысловые доминанты украинского женского журнала «Жінка» в конце ХХ – в начале ХХІ века. Выделена ассоциативно-семантическая структура определенных концептов и субконцептов. Отмечены общенациональные и гендерно ориентированные маркеры ценностной картины мира современных украинских женщин. Ключевые слова: язык журнала, картина мира, языковая картина мира, ценностная картина мира, концепт, субконцепт. The article investigates the components of value in picture of the world, as embodied in the social deterministic edition – women’s magazine. It was determined the balance between the notion the picture of the world, language picture of the world, valuable picture of the world. The basic concepts expressing semantic dominant women’s magazine “Women” at the end of XX – the beginning of the XXI century are presented. Associative semantic structure of certain concepts and subcontsepts is defined. National and gender-specific markers of value picture of the world of modern Ukrainian women are marked. An object of the article is to identify and represent value-oriented linguistic markers of concepts and subconcepts through which socio-cultural, gender, aesthetic stereotypes are determined in the language of women magazine “Woman” 90th years of the twentieth century and the first decade of this century. Valuable are the characteristics of scientific knowledge and ethical and artistic and aesthetic components of the conceptual and linguistic picture of the world. Value orienting points are intertwined in any printed newspaper and magazine source. They determine its structure, headings and titles system by which an imaginary reader focuses on the content of texts, selecting text for reading. Thus, in the language of the magazine “Woman” at various levels – text, stylistic and pragmatic – fixed wide range of values that reflect elements of language and conceptual worldview of Ukrainian people. Keywords: language magazine, picture of the world, language picture of the world, valuable picture of the world, concept, subconcept.

121-125

Authors: Ю.О. Шпак

Стаття присвячена дослідженню інтертекстуальності твору С. Величка, а сааме реалізації міжтекстових зв’язків із текстами релігійного дискурсу періоду бароко в Україні. Результатом наукової розвідки стало виявлення інтертекстем, прототекстами яких є Біблія, історично-церковна література та інші джерела. Наведені приклади схарактеризовано за типами інтертекстем, зроблено спробу пояснити, які є можливості інтерпретації змісту даного тексту з урахуванням змісту інтродукованих елементів. Ключові слова: літопис, бароко, інтертекстуальність, інтертекстема, алюзія, цитата, ремінісценція. Статья посвящена исследованию интертекстуальности произведения С. Величко, а именно реализации межтекстовых связей с текстами религиозного дискурса периода барокко в Украине. Результатом научного исследования стало выявление интертекстем, прототекстами которых были Библия, историческая церковная література и другие источники. Приведенные в статье иллюстрации объединены по типам интертекстем, также осуществлена попытка виявить возможные интерпретации смысла данного текста с учетом смыслов введенных елементов. Ключевые слова: летопись, барокко, интертекстуальность, интертекстема, аллюзия, цитата, реминисценция. The article deals with the intertextuality of the work by S. Velychko that was written in the beginning of the XVIII th century by one of the prominent Ukrainian chroniclers. This text is a grand work telling about significant events of the Ukrainian history and kossacks’ role in them. The Baroque texts are characterized by a high level intertextuality as far as reference to precedent texts adds more significance and conviction to the newly created texts. There is an attempt of analysis of intertextual connections of the chronicles with texts of religious discourse of the Baroque period in Ukraine. The finding of the present scientific research is that there are intertextual elements in the Chronicle which refer to such precedent texts as the Bible, historical and ecclesiastical literature works and some others. The examples given in the article are characterized in the terms of intertextual elements classification. The researcher has done the attempt to explain what variants of interpretation of the meaning of the given text are possible due to the introduced intertextemes. Keywords: chronicles, baroque, intertextuality, intertexteme, allusions, quotations, reminiscences.

131-137

Authors: Т.Ю. Лисиченко

Статтю присвячено характеристиці метафори в поетичних текстах М.Т. Рильського. Аналіз наскрізних метафор у творах поета дозволяє розглядати метафору не тільки як троп, художній прийом, але й як один із засобів поєднання, здавалося б, розрізнених поезій в один макротекст, об’єднаний мовною особистістю й уподобаннями автора. З урахуванням текстоорганізуючої функції метафори у творчості поета та з погляду використання лексико-семантичних елементів української мови представлено аналіз наскрізного метафоричного образу дорога в поетичному ідіолекті М.Т. Рильського – життя як дорога й дорога як життя. Схарактеризовано пов’язаний із образом дорога метафоричний образ мости. Ключові слова: макротекст, надтекстові елементи, метафора, наскрізний художній образ, лексичне значення слова. Статья посвящена характеристике метафоры в поэтических текстах М.Т. Рыльского. Анализ сквозных метафор в произведениях поэта позволяет рассматривать метафору не только как троп, художественный прием, но и как одно из средств сочетания, казалось бы, разрозненных стихотворений в единый макротекст, объединенный языковой личностью и предпочтениями автора. С учетом текстоорганизующей функции метафоры в творчестве поэта и с точки зрения использования лексико-семантических элементов украинского языка представлен анализ сквозного метафорического образа дорога в поэтическом идиолекте М.Т. Рыльского – жизнь как дорога и дорога как жизнь. Охарактеризован связанный с образом дорога метафорический образ мосты. Ключевые слова: макротекст, надтекстовые элементы, метафора, сквозной художественный образ, лексическое значение слова. Maksym Ryl’s’kyy poetry was in constant development, that was manifested, in particular, in the dynamics of key words’ metaphorical meanings. Article is devoted to the metaphor in Maksym Ryl’s’kyy’ poetic texts. Analysis of through metaphors in poet’s works can be considered not only as a trope or artistic technique, but also as a means of combining disparate poems in single macrotext, unified language personality and preferences of the author. Taking into account such factors as frequency, need, conceptuality and figurative significance, the defining overtext metaphorical elements of Maksym Ryl’s’kyy artistic thesaurus are determined. The analysis of the through image of road in a metaphorical way of Maksym Ryl’s’kyy’ poetic idiolect is presented – life as a road and a road as life, considering text-organizing function of metaphor in the poet’s work and in the use of lexical and semantic elements of the Ukrainian language. Also the metaphor of bridge associated with the image of the road is characterized. Metaphor’s functioning features in Maksym Ryl’s’kyy’ poetic discourse allowed to prove that his poetic picture of the world is complicated, multi-dimensional and aesthetically rich. As a result of research overall conclusion about the big potential of metaphor as an artistic tool was made. This aspect of the artistic metaphor’s study has great prospects. Keywords: macrotext, supertext elements, metaphor, through artistic image, lexical meaning of a word.

146-153

Authors: О.О. Переяслова

У статті прокоментовано історію вивчення категорій художнього простору. Шляхом аналізу літературознавчих та мовознавчих праць виокремлені різні аспекти вивчення поняття простору в художньому тексті. Аналіз простору в романі «БЖД» Сашка Ушкалова як одного з молодих представників сучасної української прози дав можливість схарактеризувати темпоральний простір Харкова за допомогою лексичного потенціалу української мови. Простір у творі молодого письменника є специфічним, тому що представлений трьома темпоральними локусами Харкова: Харків часів дитинства, Харків часів юності та Харків як мегаполіс. Особлива роль у вербалізації такого простору належить лексичному складнику мови. Ключові слова: власне простір, темпоральний простір міста, ментально-психологічний простір, лексичний складник мови. В статье прокомментирована история изучения категории художественного пространства. Посредством анализа литературоведческих и языковедческих трудов выделены аспекты изучения понятия пространства в художественном тексте. Анализ пространства в романе «БЖД» Сашка Ушкалова как одного из молодых представителей современной украинской прозы дал возможность охарактеризовать темпоральное пространство Харькова при помощи лексического потенциала украинского языка. Пространство в произведении молодого писателя специфическое, потому что представлено тремя темпоральными локусами Харькова: Харьков времен детства, Харьков времен юности и Харьков как мегаполис. Особенная роль в вербализации такого пространства принадлежит лексической составляющей языка. Ключевые слова: собственно пространство, темпоральное пространство города, ментально-психологическое пространство, лексическая составляющая. The article presents the history of the artistic space categories studying. Various aspects of the space concept study in literary text are identified by means of the literary and linguistic works analysis. The particular role in verbalization of such space belongs to lexical component of language. Using a variety of lexical and stylistic means for ironic contemplation over fictional and the real world, writers of postmodern literature actualize pictorial potential of colloquial speech that in postmodern texts declared inexhaustible language as a means of creating text situation according to the author’s discursive intentions. Space research in «BZhD» by Sashko Ushkalov as one of the young representatives of contemporary Ukrainian prose, gave an opportunity to characterize Kharkov temporal space using lexical potential of the Ukrainian language. The concept of space in the novel «BZhD» is the main one. It has a complex structure that reflects the world as a space and the inner world of the hero, his mental and psychological amplitude. Kharkiv for the hero was a place to understand the world and to realize himself. Streets, squares, bookstores, coffee shops, etc., which the main character used to pass, where he got into various adventures, reveal the true nature of Kharkov and brought to mind memories of childhood, adolescence, are the key components in the creation of structural space Kharkov. Space in work of the young writer is specific because it is presented by three temporal locations of Kharkov: Kharkov at the childhood times, Kharkov at the youth times and Kharkov as megalopolis. With time turnover, maturing, the hero’s outlook changes: from the first positive explore of the city (district, zoo) when a child, to the negative perception to have been impressed by the school as an outdated system of education, that leveled personal values; to frustration and rejection of high schooling. Keywords: space as its own, temporal space of the city, mental and psychological space, lexical component.

160-168

Authors: Н.В. Піддубна

У статті розглянуто аспекти осмислення та вербалізації образу-концепту священнослужителя у творах С. Руданського. Гумористично-сатиричне зображення священника характерне для жанру співомовок, що продовжує традицію гумористичного омовлення служителів церкви, властиве українським прецедентним текстам – казкам, пареміям, анекдотам. Визначено, що письменник критично характеризує священиків незалежно від їх релігійної й конфесійної приналежності, сану. З’ясовано засоби створення гумористичного ефекту при омовленні образу-концепту священика, виокремлено нові смисли лексемноменів на позначення священика, актуалізовані С. Руданським. Ключові слова: вербалізація, засоби створення гумористичного ефекту, образ-концепт, прецедентний текст. В статье рассмотрены аспекты осмысления и вербализации образа-концепта священнослужителя в произведениях С. Руданского. Юмористически-сатирическое изображение священника характерно для жанра спивомовок, продолжающего традицию критического oязыковления служителей церкви, свойственного украинским прецедентным текстам – сказкам, паремиям, анекдотам. Выявлены средства, использованные списателем для создания юмористических характеристик священников независимо от их религиозной и конфессиональной принадлежности, сана. Описаны средства создания юмористического эффекта при oязыковлении образа-концепта священника, выделены новые смыслы лексем-номенов, обозначающих священника, актуализированные С. Руданским. Ключевые слова: вербализация, образ-концепт, средства создания юмористического эффекта, прецедентный текст. The article deals with the aspects of reflection and verbalization of an image-concept of the priest in S. Rudanskuy’s works. A comic-satirical portrait of the priest is a characteristic for a genre of spivomovka (a short humorous or satirical verse based on aphorism, proverb, saying, joke). It continues the tradition of critical verbalization of the priests. It is typical for Ukrainian precedent texts, such as: fairy tales, proverbs and sayings, jokes. Most spivomovkas are perceived as intertextual discourse, in which, on the one hand, there is a connection with precedent text, and on the other - there is the author’s view, individual world view and outlook. According to folk tradition, an image-concept of the priest in S. Rudanskuy’s works becomes humorous, ironic and sometimes sarcastic. It concerns to all clergymen of different religions and faiths, regardless of the ranks. To denominate the clergymen S. Rudansky uses a number of lexemes, some of which (pip, batko) are popular negatively marked names of priests, expressing the minimum value in the Christian religion. There are also presented the humorous means of verbalization of the priest image-concept, based on the contrasting images-concepts of Rabbi and Cossack as opposition «friend or foe», the usage of expressive words with the negative meaning and the diminutives with pejorative meaning, and also vocabulary of different, and even opposite lexico-semantic paradigms. It also defines new senses of the lexemes, that are actualized by S. Rudanskuy for the priests designation. Keywords: verbalisation, an image-concept, means of creation of a comic effect, precedent text.

176-180

Authors: Л.І. Шутова

У рамках сучасної антропоцентричної парадигми перспективними є дослідження української мовної особистості в ракурсі її статеворольових характеристик. У статті реалізується спроба довести наявність жіночих авторських маркованих мовних засобів, незважаючи на неоднозначність і суперечливість поглядів на існування жіночого або чоловічого письма. Статтю присвячено аналізу особливостей синтаксичної побудови тексту, створеного жінкою, зокрема вираженню категорії емотивності. Ключові слова: гендер, жіноча мовна особистість, мовна картина світу, категорія емотивності. В рамках современной антропоцентрической парадигмы перспективными являются исследования украинской языковой личности в ракурсе её полоролевых характеристик. В статье реализуется попытка доказать наличие женских авторских маркированных языковых средств, несмотря на неоднозначность и противоречивость взглядов на существование женского или мужского письма. Статья посвящена анализу особенностей синтаксического строя текста, созданного женщиной, в частности выражению категории эмотивности. Ключевые слова: гендер, женская языковая личность, языковая картина мира, категория эмотивности. From the sixties of the previous century when the active women’s movement on the West appeared, the question of the sexual equality came up. The “male – female” dichotomy led to the appearance of different researches with the accent on male and female psychology and physiology. The consequences of such irregularities are still fuzzy that are the cause of many discussions. The research of the Ukrainian linguistic personality foreshortened the sex-role characteristics, the stereotype of a man in the women’s subculture and of a women in the men’s subculture, the differences in the association areas of men and women that are interrelated to the different fragments of the worldview is interesting and promising. Modern linguistics has the researches that deal with the definition of the basic typical features of men’s and women’s speech and style. Within the framework of modern anthropocentric paradigm, the research of the Ukrainian linguistic personality from the perspective of the sex-role characteristics of such a personality seems to be very topical. In her article, the author makes an attempt to prove the existence of female author’s marked linguistic means despite the ambiguity and contradictoriness of the very idea that women’s writing and men’s writing can be distinguished. The article deals with the analysis of the peculiarities of the syntactic system of a text created by a woman, in particular, the expression of the category of emotiveness. Keywords: gender, female linguistic personality, linguistic picture of the world, category of emotiveness.

188-194

Authors: Т.Ф. Осіпова

У статті окреслено вербалізовані в сучасній українській мові (мовленні) фемінні й маскулінні комунікативні стратегії й тактики, які виразно репрезентують гендерний параметр невербальної комунікації, що «омовлено» в фольклорних жанрах (прислів’я, приказки, афоризми, анекдоти). Вони не лише моделюють відповідні смисли (частіше імпліцитні), але й актуалізують лінгвокреативну діяльність мовців у процесі комунікації, упливають на формування комунікативної компетенції вишуканої мовної особистості. Досліджуваний матеріал репрезентує стереотипні уявлення про невербальні стилі поведінки чоловіка й жінки за статевими й соціальними ознаками, транскультурну природу людини, що мотивована соціокультурними, часо-просторовими й психологічними факторами, унікальністю кожної мовної особистості. Ключові слова: фемінні й маскулінні комунікативні стратегії, гендерний параметр, мовна особистість, невербальна комунікація, смисл, невербальні стилі поведінки, транскультурна природа людини, комунікативна компетенція. В статье описаны феминные и маскулинные коммуникативные стратегии и тактики, вербализированные в современном украинском языке (речи), репрезентирующие гендерный фактор невербальной коммуникации, параметры которой «прописаны» в фольклорных жанрах (пословицы, поговори, афоризмы, анекдоты). Они не только моделируют определенные смыслы (чаще имплицитные), но и актуализируют лингвокреативную деятельность говорящих в процессе коммуникации, влияют на повышение коммуникативной компетенции изысканной языковой личности. Исследовательский материал репрезентирует стереотипные представления о невербальных стилях поведения мужчины и женщины по половым и социальным признакам, транскультурную природу человека, мотивированную социокультурными, психологическими, хронотопными факторами, уникальностью каждой языковой личности. Ключевые слова: феминные и маскулинные коммуникативные стратегии, гендерный фактор, невербальная коммуникация, невербальные стили поведения, смысл, транскультурная природа человека, коммуникативная компетенция, языковая личность. The article outlines feminine and masculine communication strategies and tactics verbalized in the modern Ukrainian language (speech) that brightly demonstrate gender options of non-verbal communication represented in folklore genres. They model the appropriate meanings (often implicit) and at the same time actualize linguistic-creative speaking activities of individuals in the communication process, influence forming of communicative competence of a refined linguistic personality. Non-verbal communication options, intertwined into live spontaneous speech, which not only affects the corresponding meaning, but also creates communicative competence of a linguistic personality, his/her communication strategies and tactics. Non-verbal behavior styles of women and men depend mainly on gender stereotypes, particularly when using kinetic means (gestures, facial expressions, postures, body motions, habits). Among the dynamic non-verbal means optical parameter is also represented. Individual success in communication depends on his/her ability to send signals and recognize sent ones. Non-verbal communication options, represented in Ukrainian proverbs, sayings, anecdotes, songs, poetry, live spontaneous speech, form implicit meanings that represent communication strategies and tactics, reflecting primarily the national gender specific. The researched material represents the stereotype insights of non-verbal behavior styles of men and women, motivated by socio-cultural, temporal-spatial and psychological factors, uniqueness of each linguistic personality. Keywords: feminine and masculine communication strategies, gender option, linguistic personality, non-verbal communication, meaning, non-verbal behaviour style, transcultural human nature, communicative competence.

200-204

Authors: Т.М. Ходєєва

У статті в прагматичному аспекті досліджуються субстантивні звороти з прийменниками крім, окрім, опріч із семантикою виключення. Поділ на ілокутивні типии здійснено за класифікацією Дж. Серля, який використав параметри мовленнєвих актів, розроблених Дж. Остіном. Мовознавець виділив шість ілокутивних типів. Під час аналізу з’ясовано, що конструкції з прийменниками крім, окрім, опріч із семантикою виключення можуть належати до таких ілокутивних актів, як директиви, констативи, експресиви, і можуть реалізовувати різні комунікативні інтенції. Важлива роль при поділі належить комунікативній ситуації. Ключові слова: мовленнєвий акт, прагматичний аспект, директив, констатив, експресив. В статье в прагматическом аспекте исследуются субстантивные обороты с предлогом кроме с семантикой исключения. Деление на иллокутивные типы осуществлено по классификации Дж. Серля, который использовал параметры речевых актов, разработанных Дж. Остином. Языковед выделил шесть иллокутивных типов. В ходе анализа установлено, что конструкции с предлогом кроме с семантикой исключения могут принадлежать к таким иллокутивным актам, как директивы, констативы, экспрессивы, и могут реализовывать различные коммуникативные интенции. Важная роль при разделении принадлежит коммуникативной ситуации. Ключевые слова: речевой акт, прагматический аспект, директив, констатив, экспрессив. The article examines the substantive phrases with the preposition of the semantics of exceptions except in pragmatic terms. Division by illocutionary types performed in classification J. Sеrl who used parameters of speech acts developed by J. Оstin. Linguist identified six types of illocutionary. The analysis determined that the constructions with the preposition except with the semantics of exceptions may belong to such illocutionary acts as directives, assertives, expressives and can implement various communicative intentions. Important role in the separation belongs to the communicative situation. According to the determination of J. Serl, the illocutive purpose of utterances-reprezentatives, or assertives, is to fix responsibility of speaker for a report about the certain state of things. The communicative purpose of utterances-directives means the aim of the speaker to compel a listener to make reality of the certain state of affairs, which interrelates with interests of each other. Such communicative acts belong to illocutive types as a request, wish, advice, suggestion, exaction, temptation and others. Utterances-expressives can function as regret, that awareness of situation as desired, but uncarried out or impracticable. Keywords: communicative act, pragmatic aspect, instructions, assertive, expressive.

214-218

Authors: Н.П. Книшенко

У статті проаналізовані терміни дорожнього будівництва, що виникли внаслідок вторинної номінації – використання наявного в мові слова для називання наукового поняття. Цей найдавніший спосіб термінотворення називають семантичним, лексико-семантичним, оскільки змінюється семантика слів, що термінологізувалися. Доведено, що в сучасній дорожній термінології такі терміни постали внаслідок переосмислення загальновживаних слів та термінів інших галузей. Зауважено, що такі термінолексеми можуть бути як окремими словами, так і функціонувати в складі словосполучень. Ключові слова: ДБ – дорожнє будівництво, термін, термінологія, УДБТ – українська дорожньо-будівельна термінологія, ТС – термінологічна система. В статье проанализированы термины дорожного строительства, которые возникли вследствие вторичной номинации – использования существующего в языке слова для называния научного понятия. Этот самый древний способ терминообразования называют семантическим, лексико-семантическим, поскольку меняется семантика слов, которые терминологизировались. Доказано, что в современной дорожной терминологии такие термины возникли вследствие переосмысления общеупотребительных слов и терминов других отраслей. Отмечено, что такие терминолексемы могут быть как отдельными словами, так и функционировать в составе словосочетаний. Ключевые слова: ДС – дорожное строительство, термин, терминология, УДСТ – украинская дорожно-строительная терминология, ТС – терминологическая система. The purpose of the article is studying the common words, which were termed as a result of secondary nomination, that is by semantic method, caused changing of a common word semantic owing to its reconsidering and adding technical connotation as well as the words that were retermed, that is changed their meaning in the process of transferring them from one branch to another (road-building) with some reconsideration of their meaning. The material under study makes it possible to segregate such terms in road-building, which appeared as a result of metaphorical perception of common words: names of alive creatures; names of household items; names of parts of body; names of diseases, physiological states. Some terms change their meaning when transfer of existing lexemes from one branch to another at certain reconsideration. Observation allows to make a conclusion that a part of Ukrainian road-building terms formed by lexical-semantic method is rather inconsiderable. Their emerging at the modern stage is not marked by frequency, however, it remains an urgent process based on the fact that common words become terms when terms from other branches take their place in the term field of road building, which is substantiated by a direct close connection between everyday speech and language of science and penetration of metaphor and metonymy into some term system as natural phenomena in whole. Keywords: RB – road-building, term, terminology, URBT – Ukrainian road-building terminology, TC – term system.

225-229

Authors: Т.В. Світлична

У статті визначено коло основних наукових праць, присвячених термінологічній системі явища евфемії. Проаналізовано дефініції лінгвістичних термінів щодо питань евфемії, з’ясовано їхні спільні та відмінні риси. Установлено, що головним поняттям постає «евфемія», а «евфемізація» та «евфемізм» є окремими поняттями, що пояснюють деякі аспекти цього явища. Виявлено, що здебільшого ці терміни використовують як узаємозамінні, проте чимало дослідників роблять спробу чітко окреслити межі вживання таких термінів. Визначено, що термінологічна різноманітність у межах одного явища є цілком закономірною, адже вчені, послуговуючись низкою спільнокореневих термінів, мають змогу відображати різні аспекти сутності вказаного явища. Ключові слова: евфемія, евфемізм, процес евфемізації, евфемістичний субститут, евфемістична одиниця. В статье определен круг основных научных работ, посвященных терминологической системе явления эвфемии. Проанализированы дефиниции лингвистических терминов по вопросам эвфемии, определены их общие и отличительные черты. Установлено, что главным понятием является «эвфемия», а «эвфемизация» и «эвфемизм» – отдельные понятия, объясняющие различные аспекты явления. Выявлено, что в большинстве случаев эти термины используют как взаимозаменяемые, однако некоторые исследователи все же пытаются четко определить границы применения таких терминов. Определено, что терминологическое разнообразие в пределах одного явления вполне закономерно, ведь ученые, используя ряд однокоренных терминов, могут отражать различные аспекты сущности обозначенного явления. Ключевые слова: эвфемия, эвфемизм, процесс эвфемизации, эвфемистический суб- ститут, эвфемистическая замена, эвфемистическая единица. The article defines the range of basic scientific papers on terminological systems euphemism phenomena. The analysis definitions of linguistic terms on issues euphemism, found their common features. It was established that the main concept appears «euphemistical» and «euphemism» are separate concepts that explain different aspects. It was found that in most cases these terms are used interchangeably. However, many researchers attempt to clearly delineate the boundaries of the use of terms. Determined that the terminological diversity within a single phenomenon is quite natural, as scholars, using a variety of terms with the same root, have the opportunity to reflect different aspects of the essence of these phenomena. The analysis of different approaches to the definition of key concepts in terminological system phenomena euphemism shows that the main concept arises “euphemism” and “euphemistical” are other, additional concepts that explain different aspects of the phenomenon. For question of terminological differentiation subject of many studies, however, still many unsolved issues, including the question of the definition of the main approaches to the study of terminological system phenomena euphemism. Keywords: euphemism, euphemistic process, euphemistic substitute, euphemistically unit.

238-246

Authors: О.В. Олійник

Визначено особливості впровадження інноваційних технологій дистанційного навчання іноземної мови для студентів немовних вищих навчальних закладів в умовах автономізації процесу навчання. Досліджено теоретичні та організаційні аспекти застосування мережі Інтернет і комп’ютерних засобів навчання. Ключові слова: іноземні мови, інноваційні технології, інформатизація, комп’ютеризація, дистанційне навчання, тенденції розвитку, автономізація процесу навчання. Определены осособенности внедрения инновационных технологий дистанционного обучения иностранному языку студентов неязыковых высших учебных заведений в условиях автономизации процесса обучения. Проанализированы теоретические и организационные аспекты использования сети Интернет и компьютерных способов обучения. Ключевые слова: иностранные языки, инновационные технологии, информатизация, компьютеризация, дистанционное обучение, тенденции развития, автономизация процесса обучения. Multilingualism and multiculturalism are considered necessary for the citizens of the new Europe, and accordingly, Ukraine. This situation makes it necessary to look for new constructive ideas to solve the problem of optimization and intensification of teaching foreign languages, acquiring new knowledge and improving the level of language and speech training. The purpose of the article is to consider the possibility of using innovative technologies for distance education in the teaching of foreign languages in non-linguistic universities. The features of the implementing of innovative technologies of distance learning in foreign language teaching in the non-linguistic university students under the conditions of developing autonomy in the teaching and learning process have been defined. Theoretical and organizational aspects of the application of the Internet and computer-based methods of teaching have been analyzed. Keywords: foreign languages, innovative technologies, informatization, computerization, distance learning, trends of development, developing autonomy in the teaching and learning process.

10-13

Authors: Е.О. Головань

Вивчення інтенсивності передбачає необхідність розмежування її з суміжними категоріями й встановлення відношення до категорій суб’єктивного й об’єктивного. У статті інтенсивність розглянуто як кількісну зміну ознаки, що виявляється на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях. Простежено особливості такого вияву в українській і російській мовах, а також залежність семантики інтенсивності від комунікативної ситуації. Описано випадки імпліцитного та експліцитного вираження інтенсивності, варіативність використання термінів інтенсив, інтенсифікат, інтенсифікатор різними вченими. Ключові слова: семантика, інтенсивність, інтенсифікатор, інтенсифікат, інтенсив, кількісність, позиція мовця. Изучение интенсивности предполагает необходимость разграничения ее со смежными категориями и установление отношения к категориям субъективного и объективного. В статье интенсивность рассматривается как количественное изменение признака, проявляющееся на фонетическом, морфологическом, лексическом и синтаксическом уровнях. Прослеживаются особенности такого проявления в украинском и русском языках, зависимость семантики интенсивности от коммуникативной ситуации. Описаны случаи имплицитного и эксплицитного выражения интенсивности, вариативность использования терминов интенсив, интенсификат, интенсификатор разными учеными. Ключевые слова: семантика, интенсивность, интенсификатор, интенсификат, интенсив, количественность, позиция говорящего. The intensity analysis deals with revealing its distribution of related categories and its relations to categories of subject and object. The intensity is described as a distinctive quantitative change. It takes place in phonetic, morphological, lexical and syntactic language levels. The paper is devoted to the analysis of intensity meaning revealing in the Ukrainian and Russian languages. Special features of intensity meaning and its dependence on communicative situation are pointed. An implicit and explicit intensity expression is described. Differences between the meaning of such terms as an intensive, intensificate, intensificator in the linguistic research are illustrated. Keywords: semantics, intensity, intensificator, intensificate, intensive, quantity, speaker’s attitude.

18-23

Authors: В.С. Калашник

У статті розглянуто питання про набуття словом образних значень і різних естетично значущих смислів у мові поезії. Проаналізовано творчі видозміни низки символічних назв у ліриці Ліни Костенко. Найчастіше в ідіостилі поетеси, за спостереженнями автора, естетичної трансформації зазнають метонімічні вербальні образи душа, серце та символ мовотворчої діяльності слово, яким означується й сам феномен поезії. Досить продуктивними є також загальнопоетичні символи вогонь, свіча, зоря, сонце, гроза, сад тощо та абстрактні назви на позначення сфери буття (життя, самота, любов, печаль, щастя і т. ін.). Зроблено висновок щодо вияву поетичним словом особливостей художньої картини світу автора. Ключові слова: мова поезії, семантико-смислова структура слова, образне слововживання, словоперетворення, художнє значення, мікрообраз, лірика, мовно-естетичний знак. В статье рассмотрен вопрос о приобретении словом образных значений и разных эстетически значимых смыслов в языке поэзии. Проанализированы творческие видоизменения ряда символических названий в лирике Лины Костенко. Наиболее часто в идиостиле поэтессы, по наблюдениям автора, эстетической трансфомации подвергаются метонимические вербальные образы душа, сердце и символ речетворческой деятельности слово, которым обозначается и сам феномен поэзии. Весьма продуктивными являются также общепоэтические символы огонь, свеча, заря, солнце, гроза, сад и т. д. и абстрактные наименования обозначений сферы бытия (жизнь, одиночество, любовь, печаль, счастье и т. п.). Сделан вывод относительно выявления поэтическим словом особенностей художественной картины мира автора. Ключевые слова: язык поэзии, семантико-смысловая структура слова, образное словоупотребление, словопреобразование, художественное значение, микрообраз, лирика, языковой эстетический знак. The article considers the problems of words’ gaining image-bearing meanings and different esthetically significant senses in the language of poetry. Creative modification of a number of symbolic names in the lyrics by Lina Kostenko is analysed. Due to author’s observations more often in the ideostyle of the poetess an aesthetic transformation happens in metonymical verbal images of soul, heart and in a symbol of speech-creative activity word, that denotes as well the phenomenon of poetry itself. General-logical symbols fire, candle, dawn, sun, thunderstorm, garden, etc and abstract names of being’s spheres of designation (life, solitude, love, grief, happiness) are quite productive. A conclusion is made as to expressing the peculiarities of the author’s literary worldview by the poetic word. Keywords: language of poetry, semantic-sense structure of the word, image-bearing word usage, word modification, artistic meaning, micro image, lyrics, sign of aesthetic language.

29-33

Authors: І.В. Мілєва

У статті схарактеризовано функційні особливості евфемістичних образних стійких висловів, уживаних у східнослобожанських говірках. Доведено, що діалектні евфемістичні фразеологізми мають свою специфіку. Це пояснюється, зокрема, новоствореністю діалекту й маргінальністю зони. Визначено, що досліджувані евфемістичні фразеологізми доречно класифікувати за тематичними групами. За семантичною ознакою виділено магічно-заборонні фразеологізми, зумовлені вірою в магію слова, маскувальні замінники, до яких звертаються мовці з метою завуалювати реалію-назву, і пом’якшувально-меліоративні евфемізми, що є ознакою ввічливості. Ключові слова: евфемістичний фразеологізм, замінники, східнослобожанські говірки. В статье характеризуются функциональные особенности эвфемистических образных устойчивых выражений, употребляемых в восточнослобожанских говорах. Доказывается, что диалектные эвфемистические фразеологизмы имеют свою специфику. Это объясняется, в частности, существованием новообразованных диалектов и маргинальностью зоны. Определено, что исследуемые эвфемистические фразеологизмы уместно классифицировать по тематическим группам. Применение семантического признака позволило выделить магически-запретительные фразеологизмы, обусловленные верой в магию слова, маскировочные заменители, использующиеся с целью завуалировать реалию-название, и смягчающие мелиоративные эвфемизмы, являющиеся признаком вежливости. Ключевые слова: эвфемистический фразеологизм, заменители, восточнослобожанские говоры. Functional features of euphemistic figurative set expressions, that are used in the East Sloboda Ukrainian dialects are characterized in the article. It is proved that dialectical euphemistic phraseological units have their own particular nature. This can be explained, in particular, with the fact that dialect is formed not so long ago, as well as with the zone’s marginality. It is determined that the investigated euphemistic phraseological units are to be classified appropriately according to the thematic groups. According to the semantic feature we distinguish magical prohibitive phraseological units, caused by the faith in the magic of words, camouflage substitutes that are used to disguise reality name and meliorative softening euphemisms that are the signs of politeness. Keywords: euphemistic phraseological unit, substitutes, East Sloboda Ukrainian dialects.

42-49

Authors: О.М. Прасол

У статті йдеться про теорію запозичення, що напрацьована в українському мовознавстві. Увагу зосереджено на теоретичних проблемах щодо визначення способів та шляхів запозичення, критеріїв виявлення запозичень, їх типів за способом функціонування, характером запозичення, позначенням видів предметів і явищ довкілля – варваризми, екзотизми, етнографізми, інтернаціоналізми, кальки. Наголошено, що проблемним у науці є вже саме питання про доцільність чи недоцільність запозичень, яке актуалізували пуристи. Однак українська мова була завжди відкрита для запозичень, хоч потрібно турбуватися про їх доцільність. Указано й на те, що запозичення виконують в мовленні відповідні прагматичні функції. Ключові слова: варваризм, екзотизм, етнографізм, запозичення, інтернаціоналізм, калька, пуризм, прагматична функція. В статье речь идёт о теории заимствования, разработанной в украинском языкознании. Внимание сосредоточено на теоретических проблемах, связанных с определением способов и путей заимствования, критериев определения заимствований, их типов по способу функционирования, характеру заимствования, обозначению видов предметов и явлений действительности – варваризмы, экзотизмы, этнографизмы, интернационализмы, кальки. Подчеркивается, что проблемным в науке является уже сам вопрос о целесообразности либо нецелесообразности заимствований, актуализированный пуристами. Однако украинский язык был всегда открыт для заимствований, хотя необходимо заботиться об их целесообразности. Указывается и на то, что заимствования выполняют в речи определенные прагматические функции. Ключевые слова: варваризм, экзотизм, этнографизм, заимствование, интернационализм, калька, пуризм, прагматическая функция. The article deals with the theory of borrowing accumulated in Ukrainian linguistics. The focus is laid on theoretical issues concerning the outline of methods and ways of borrowing, criteria of identifying borrowings and their types in accordance with the mode of functioning, character of borrowing, marking kinds of objects and phenomena of the environment – barbarisms, exotisms, ethnographisms, internationalism, loan translations. It is emphasized that the problem of appropriateness of borrowings is problematic in science, which was actualized by purists. Although Ukrainian was always open for borrowings but it doesn’t make the issue less problematic. The author also mentions that borrowings perform certain pragmatic functions in speech. Keywords: barbarism, exotism, ethnographism, borrowing, internationalism, loan translation, purism, pragmatic functions.

57-64

Authors: О.О. Волобуєва

У пропонованій розвідці автор доводить, що складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини у класичній і факультативних формах вияву виступають потужним засобом зображального синтаксису, реалізуючи свій виражально-художній потенціал у таких компонентах цілісного художнього тексту, як пейзаж, опис інтер’єру й зовнішніх обставин дії твору, портретна характеристика. Такі речення також є невід’ємною структурною складовою в побудові експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації й розв’язки як обов’язкових сюжетних компонентів композиції художнього твору. Ключові слова: складнопідрядне речення з підрядним компонентом причини, виражальні можливості, виражально-художній потенціал. В предлагаемой статье автор доказывает, что сложноподчиненные предложения с придаточным компонентом причины в классической и факультативных формах их реализации – это активное средство изобразительного синтаксиса, реализуя свой выразительно-художественный потенциал в таких компонентах целостного художественного текста, как пейзаж, описание интерьера и внешних обстоятельств действия произведения, портретная характеристика, а также являются неотъемлемой структурной составляющей в построении экспозиции, развития действия, завязки, кульминации и развязки как обязательных сюжетных компонентов композиции художественного произведения. Ключевые слова: сложноподчиненное предложение с придаточным компонентом причины, выразительные возможности, выразительно-художественный потенциал. In this paper the author shows that compound sentences with cause-subordinated clause are powerful means of figurative syntax in classical and optional forms of such sentences realization. They realize their expressive and artistic potential in such components of a literary text as landscape, description of the interior and of exterior circumstances of the action, portrait description. They are the integral structural components of the building of exposure, plot, action development, culmination, and denouement as compulsory components of the text composition. Keywords: compound sentences with cause-subordinated clause, expressive means, expressive and artistic potential.

70-80

Authors: А.Г. Голодов

В предлагаемой статье речь идёт о контаминации в политической лексике, где этот вид языковой игры представляет собой вербальную реакцию на актуальные, важные события, кризисные ситуации, а также на особо интересные эпизоды в политической, общественной и спортивной областях. Контаминанты в политической публицистике и в интернете служат не только экспрессивно-оценочному обозначению определённых предметов и явлений, но также оказывают влияние на общественное мнение и восприятие им соответствующих событий. В отличие от метафорики, контаминация является экзотическим видом словообразования и её применение носит ограниченный, «точечный» характер. Ключевые слова: контаминация, лексика политики, экспрессивно-оценочная характеристика, политическая публицистика, вербальная реакция, сатира. У пропонованій статті мова йде про контамінацію в політичній лексиці, де цей тип мовної гри являє собою вербальну реакцію на актуальні, важливі події, кризові ситуації, а також на особливо цікаві епізоди в політичній, громадській і спортивній галузях. Контамінанти в політичній публіцистиці та в інтернеті слугують не тільки експресивно-оцінному позначенню визначених предметів і явищ, але також впливають на громадську думку і сприйняття нею відповідних подій. На відміну від метафорики, контамінація є екзотичним різновидом словотвору і її вживання має обмежений, «точковий» характер. Ключові слова: контамінація, політична лексика, експресивно-оцінна характеристика, політична публіцистика, вербальная реакція, сатира. The article touches upon the notion of contamination in political vocabulary where this kind of linguistic game represents verbal reflection of important events, crisis incidents and most interesting episodes in the fields of politics, society and sports. Contamination in the spheres of political press, Internet aim not only to define particular objects and phenomena but greatly affect public opinion perception of corresponding events. In distinction from metaphoric contamination represents an exotic type of word building and its application is restricted. Keywords: contamination, political vocabulary, evaluative character, political press, verbal reaction, satire.

87-90

Authors: Н.В. Слобода

У статті розглянуто синтаксичні конструкції, у яких українські лексеми поєднуються з графічно неадаптованими англіцизмами, зокрема у назвах і рекламі українських організацій. Зазначено, що більшість назв є синтаксичними конструкціями, що поєднують умовну назву організації з її характеристикою за родом діяльності. Переважно у таких назвах механічно сполучуються декілька іменників, що порушує синтаксичні норми української мови. Схарактеризовано типові функції англіцизмів у складі рекламних гасел і їх вплив на граматичні форми слів. Ключові слова: графічно неадаптовані англіцизми, запозичення, синтаксичні конструкції, назви організацій, рекламні гасла, мовні норми. В статье рассмотрены синтаксические конструкции, в которых украинские лексемы объединяются с графически неадаптированными англицизмами, в частности в названиях и рекламе украинских организаций. Отмечено, что большинство названий являются синтаксическими конструкциями, которые объединяют условное название организации с ее характеристикой по роду деятельности. Преимущественно в таких названиях механически сочетаются несколько существительных, что нарушает синтаксические нормы украинского языка. Охарактеризованы типичные функции англицизмов в составе рекламных слоганов и их влияние на грамматические формы слов. Ключевые слова: графически неадаптированные англицизмы, заимствования, синтаксические конструкции, названия организаций, рекламные слоганы, языковые нормы. The article deals with syntactical constructions in which Ukrainian lexemes are combined with graphically non-adapted Briticisms, particularly in the Ukrainian organizations naming and advertising. It is noted that most of the names are syntactical constructions that combine conventional name of the organization with its activity characteristic. Mainly in such names several nouns are connected mechanically that violates the syntactic rules of the Ukrainian language. Typical functions of Briticisms in advertising slogans are characterized (attribute, predicate, subject) and their impact on the grammatical forms of words. Keywords: graphically non-adapted Briticism, borrowing, syntactical construction, name of organization, advertising slogan, language norm.

97-102

Authors: Ю.О. Шаренко

У статті представлено розгляд концепцій займенникової семантики, а саме про-аналізована поетична семантика займенників Я і ТИ та співвідносних із ними присвійних займенників; визначено найуживаніші референти семантизаціїї займенника Я («особистісне Я», «функціональне Я», «зіставне Я», «Я ліричного персонажа», «опредметнене Я», «Я уособленого персонажа»), що розкривають індивідуальність поетичного світу Оксани Забужко у контексті постмодерного світу на матеріалі поезії збірки «Вірші», де вміщено кращі твори з доробку Оксани Забужко за 1980–2013 роки. Ключові слова: особові займенники, дейксис, постмодерний текст, ліричний герой, контекстуальна семантика. В статье рассматриваются концепции семантики местоимений, а именно анализируется поэтическая семантика местоимений Я и ТЫ и соотносительных с ними притяжательных местоимений; определяются наиболее используемые референты семантизации местоимения Я («личностное Я», «функциональное Я», «соотносительное Я», «Я лирического персонажа», «Я-предмет»), которые раскрывают индивидуальность поэтического мира Оксаны Забужко в контексте постмодерного мира на материале поэзий сборника «Вірші», куда вошли лучшие произведения Оксаны Забужко за 1980–2013 года. Ключевые слова: личные местоимения, дейксис, постмодерный текст, лирический герой, контекстуальная семантика. This article studies conceptions of nouns semantization, namely analyzes poetic semantics of pronouns I and YOU and their correlative possessive pronouns; determines the most commonly used referents of semantization for pronoun I (“personal I”, “functional I “, “contrastive I”, “I of the lyrical character”, “objective I”, “I of the embodied character”) that disclose individual poetic world of Oksana Zabuzhko in the context of postmodern world based on the material of the poems by Oksana Zabuzhko. Keywords: personal pronoun, deixis, postmodern world, lyrical hero, contextual semantics

110-116

Authors: С.О. Белевцова

Стаття присвячена висвітленню питання специфіки творчих манер В. Свідзінського як символіста й М. Драй-Хмари як представника «п’ятірного ґрона неокласиків», яка позначилася на особливостях актуалізації смислових рівнів міфологем в авторських моделях світу. Об’єктивація поетами названих мистецьких течій своїх переживань (і переживань ліричного героя) зазвичай відбувається одним зі способів експлікації міфологеми: відбиття «доприродного», первісного буття, «експозиції сюжету» світового розвитку; новітнє постання Хаосу, руйнування єдності світобудови; нарешті синтез земного й небесного, утілення «божественної ідеї у світі». Однією з центральних для авторів є міфологема-ідея життя-діяння, зреалізована значною мірою через своєрідне розгортання таких міфологем-образів, як вода, земля, вогонь, повітря й людина. Ключові слова: парнасизм, естетика символізму, естетика неокласицизму, неоміфологізм, панестетизм. Статья посвящена рассмотрению вопроса специфики творческих манер В. Свидзинского и М. Драй-Хмары – представителя «пятерного грона неоклассиков», которая отразилась на особенностях актуализации смысловых уровней мифологем в авторских моделях мира. Объективация поетами течений искусств своих переживаний (и переживаний лириче- ского героя) как правило происходит одним из способов «экспликации сюжета» мирового развития; новое возрождение Хаоса, разрушение единства миростроительства; в конце концов синтез земного и небесного, воплощение «божественной идеи в мире». Одной из центральных для авторов есть мифологема-идея жизнь-деяние, воплощена в большей степени через своеобразное раскрытие таких мифологем-образов как земля, вода, огонь, воздух и человек. Ключевые слова: парнасизм, эстетика символизма, эстетика неоклассицизма, неомифологизм, панестицизм. The article is devoted to issues of both V. Svidzinskyi’s as a symbolist and M. Dray-Chmara’s as a representative of «neo fingers clusters» creative styles which was reflected at the levels of semantic features actualization myths in the author’s model of the world. Objectification of the artistic trends of the feelings (and lyrical hero’s experiences) usually occurs one way of expressing myths: reflection of primordial being, «the exposition of the subject» world development; the latest appearance of Chaos, destruction of unity of the universe; finally, the synthesis of the earthly and the heavenly, the embodiment of the divine idea in the world». One of the central issues for authors is the mythologeme of the concept of life-acts which is implemented largely through the kind of deployment of such myths, images, such as water,earth, fire, air and people. Keywords: parnasizm, symbolism, aesthetics, aesthetics neoclassicism, neomytholohizm, panestetizm.

122-129

Authors: Т. П. Беценко

У статті здійснена спроба з’ясовування феноменальності жанру думи. Винятко-вість аналізованих творів виводиться на основі встановлення їх мовно-поетичних осо-бливостей, урахування специфіки побутування, способу та форми виконання. Ключові слова:дума, феномен жанру думи. В статье дана попытка определить понятие феноменальности относительно жанра думы. Оригинальность, исключительность анализируемых произведений устанавливается на основе выявления их языково-поэтических особенностей, учета бытового применения, формы исполнения. Ключевые слова:дума, феномен жанра думы. The concept of genre of ballad is turned out in the article. Exceptional nature of analyz-able works hatches on the basis of mounting of their lingual-poetic features, under consideration of household use, performing. Keywords: ballad, phenomenon of genre of ballad.

135-140

Authors: М.В. Козир

У статті автором розглядаються і структурно описуються організаційні форми аргументації в межах мікро- та макроструктури тексту; досліджується стилістична специфіка текстів публічного мовлення з урахуванням його прагматичного спрямування; визначається важливість проблеми функціонування мовних одиниць різних рівнів у тек-сті, проблеми стилістики та теорії аргументації; визначається можливість реалізації структури аргументації (максимального, середнього та мінімального ступеня) у мовних жанрах; аналізуються структурно-семантичні, функціональні особливості фігур повто-ру за їх належністю до складу певного топосу в різних частинах промови. Ключові слова:лінгвістика, риторика, логіка, теорія аргументації, публічне мовлення, аргументаційні тексти, мікро- та макроструктура тексту, аргументи, топоси. В статье автором рассматриваются и структурно описываются организационные формы аргументации в рамках микро- и макроструктуры текста; исследуется стилистическая специфика текстов публичной речи с учётом её прагматического направления; определяется важность проблемы функционирования разноуровневых языковых единиц в тексте, проблемы стилистики и теории аргументации; раскрывается возможность реализации структуры аргументации (максимальной, средней и минимальной степени) в языковых жанрах; анализируются структурно-семантические, функциональные особенности фигур повтора в соответствии с их принадлежностью к определённому топосу в разных частях публичной речи. Ключевые слова: лингвистика, риторика, логика, теория аргументации, публичная речь, аргументативные тексты, микро- и макроструктура текста, аргументы, топосы. In the article the orga-nization forms of argumentation are described in terms of micro- and macro- text structure; the stylistic specificity texts of public broadcasting considering its pragmatic orientation is examined; the importance of problems is determined as for the functioning of linguistic units at different levels, problems of style and argumentation theory; it is determined to implement the structure of argu-ments (maximum, medium and minimum degree) in speech genres; there are semantic structure and functional features of repetition patterns analyzed in accordance to their association to a cer-tain topos in different parts of the public speech. Keywords: linguistics, rhetoric, argumentation theory, public speech, argumentation texts, micro- and macro- text structure, arguments

146-153

Authors: Е.О. Яценко

Стаття присвячена дослідженню мовної картини світу модерної поезії та особливостей її втілення в символіці. Проаналізовано, яким чином мова зумовлює світо-сприйняття поетів-модерністів. Виявлено чинники, що вплинули на формування мовної картини світу модерного поетичного дискурсу. Визначено особливості втілення мовної картини світу в символіці модерної поезії. Доведено, що вибір мовних засобів, які виража-ють символічний компонент значення, є виявом мовної особистості і має універсальні й національні смислові складові. Ключові слова: символіка, мовна картина світу, світосприйняття, вербалізація, модерний поетичний дискурс. Статья посвящена исследованию языковой картины мира модернистической поэзии и особенностей её воплощения в символике. Проанализированно, каким образом язык обуславливает ми-ровосприятие поэтов-модернистов. Выявлены факторы, которые оказали влияние на формирование языковой картины мира модернистического поэтического дискурса. Определены особенности воплощения языковой картины мира в символике модернистической поэзии. Доказано, что выбор языковых средств, которые выражают символический компонент значения, является проявлением языковой личности и имеет универсальные и национальные смысловые составляющие. Ключевые слова: символика, языковая картина мира, мировосприятие, вербализация, модернистический поэтический дискурс. The article is dedicated to the investigation of the linguistic world-image in the modernistic poetry and its incorporation in the symbolism. The way the language determines the world perception of the modernistic poets has been analyzed. The factors that have influenced the formation of the linguistic world-image in the poetic discourse of modernism have been revealed. The peculiarities of the incorporation of the lin-guistic world-image in the symbolism of the modernistic poetry have been determined. The choice of linguistic means that express the symbolic component of the meaning has been proved to be the manifestation of the language personality and contains universal as well as national components. Keywords: symbolism, linguistic world-image, world perception, verbalization, poetic dis-course of modernism

159-164

Authors: С.В. Помирча, Т.В. Полякова

У статті на матеріалі роману О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця» розглянуто прояв віри як провідної риси етнічного характеру у житті українців. Здійснено лексико-семантичний аналіз мовних одиниць на позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. У роботі приділяється увага характеристиці психічних основ українців, що виявляються не тільки в стереотипах поведінки, а й безпосередньо у мові художнього твору. Проаналізовані у цій статті мовностильові засоби вираження національного характеру українців свідчить про великий морально-етичний потенціал роману. Ключові слова: національна мовна картина світу, віра, етнічний характер, козак, етнокультура. В статье на материале романа А. Ильченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця» рассматривается проявление веры как одной из главных черт этнического характера в жизни украинцев. Осуществлен лексико-семантический анализ единиц, которые используются для называния религиозности с учетом положительной и негативной коннотации. В работе уделяется внимание характеристике психических основ украинцев, которые проявляются не только в стереотипах поведения, а и непосредственно в языке художественного произведения. Проанализированные в этой статье языковые и стилистические способы выражения национального характера украинцев свидетельствует о большом морально-этическом потенциале романа. Ключевые слова: национальная языковая картина мира, вера, этнический характер, козак, этнокультура. The manifestation of faith in the lives of Ukrainians as one of the main features of an ethnic nature is discovered in the article based on the O. Ilchenko’s novel «Kozatskomu rodu nema perevodu, abo zh Mamay I Chuza Molodytsya». The lexical and semantic analysis of words used to name religiosity, considering their positive and negative connotations, is held in the article. In this work the attention is paid to the Ukrainians’ mental-foundations characteristic, which are seen not only in behavior patterns, but in the text. This article deals with linguistic and stylistic means of expression of the Ukrainian national character that demonstrate the great moral-aesthetic potential of the novel. Keywords: national linguistic picture of the world, faith, ethnic character, Cossack, ethnic culture.

169-171

Authors: В.І. Соляник

У статті розглядаються тексти творів Ф.С. Фіцджеральда, мало досліджені в аспекті когнітивної лінгвістики. Антропоцентризм є методологічним принципом дослідження, згідно з яким людина розглядається як центр і найвища мета світобудови. У лінгвістиці цей принцип застосовується при дослідженні мови як продукту людської діяльності, засобу зберігання її досвіду, знань, культури. Концепт Людина як основа антропоцентризму є фундаментальним у мовній картині світу індивідуума, але він може мати певні особливості реалізації в мові. Зокрема, в мовній картині світу Ф.С. Фіцджеральда індивідуально-авторська специфіка властива відображенню поданого концепту через антропоніми як інтертекстуальний елемент його реалізації, що розкриває специфіку світобачення письменника. Ключові слова: антропоцентризм, антропоніми, інтертекстуальний елемент, когнітивна лінгвістика, концепт, мовна картина світу. В статье рассматриваются мало изученные в аспекте когнитивной лингвистики тексты прoизведений Ф.С. Фицджеральда. Антропоцентризм является методологичным принципом исследования, согласно которому человек рассматривается как центр и высшая цель мироздания. В лингвистике этот принцип используется при исследовании языка как продукта человеческой деятельности, средства сохранения опыта человека, его знаний, культуры. Исследование позволяет утверждать тот факт, что концепт Человек как основа антропоцентризма является фундаментальным в языковой картине мира индивидуума, однако он может иметь определенные особенности реализации в речи. В частности, в языковой картине мира Ф.С. Фицджеральда индивидуально-авторская специфика свойственна отражению данного концепта посредством антропонимов как интертекстуального элемента его реализации, что раскрывает специфику понимания писателем действительности. Ключевые слова: антропоцентризм, антропонимы, интертекстуальный элемент, когнитивная лингвистика, концепт, языковая картина мира. The article represents the research done on the material of the texts by F.S. Fitzgerald that have been considered little in the aspect of Cognitive Linguistics. Antropocentrism is a methodological principle of investigation, according to it MAN is considered as the center and the highest aim of world structure. In Linguistics this principle is applied to research language as a product of human activity, a means of keeping their experience, knowledge, culture. The present research has proved the fact of the concept of MANbeing the basis of antropocentrism to have peculiarities of its realization in speech. In particular, in the verbal world picture of F.S. Fitzgerald the specificity is observed in this concept reflection by means of antroponyms as intertextual elements of its realization, that reveals the specific reflection of the reality by the writer. Keywords: antropocentrism, antroponyms, intertextual element, Cognitive Linguistics, concept, verbal world picture

179-184

Authors: Т.А. Космеда

У статті окреслюється статус поняття «живе мовлення». Йдеться про такі його параметри, як динамічність, усно й писемно виражений спонтанний модус, рухомість, креативність. «Живе мовлення» є джерелом порушення літературної норми і, разом із тим, джерелом її оновлення, оскільки «мовленнєві помилки» стають основою вироблення комунікативно-прагматичних норм. Живе мовлення мотивується комунікативною компетенцією, мовним чуттям і мовним смаком. Для його дослідження використовують спеціальні методи і методики. Ключові слова: «живе мовлення», динамічність, спонтанність, модус, норма, мовленнєві помилки, креативність, прагматика, спеціальні методи. В статье очерчен статус понятия «живая речь». Приводятся размышления о таких ее параметрах, как динамичность, усно и письменно выраженный спонтанный модус, подвижность, креативность. «Живая речь» является источником нарушения литературной нормы и одновременно источником ее обновления, поскольку «речевые ошибки» становятся основой выработки новых коммуникативно-прагматических норм. «Живая речь» мотивируется коммуникативной компетенцией, языковым чутьем и языковым вкусом. Для ее исследования используются специальные методы и методики. Ключевые слова: «живая речь», динамичность, спонтанность, модус, норма, речевые ошибки, прагматика, креативность, специальные методы. The article outlines the status of the notion «living speech». It offers pondering over its parameters such as dynamics, spontaneous modus expressed orally and in writing, mobility, creativity. «Living speech» is the source of literary norm breach and at the same time its renovation because «speech mistakes» become the basis of elaboration of new communicative-pragmatic norms. «Living speech» is motivated by the communicative competence, language flair and taste. Special methods are used for the studying of «living speech». Keywords: «living speech», dynamics, spontaneity, modus, norm, speech mistakes, pragmatics, creativity, special methods

193-203

Authors: Л.І. Соболь

У статті йдеться про назви літер кирилиці й латиниці, зокрема про аналіз таких назв букв кириличного і латинського алфавітів, що засвідчено в українському і російському художньому дискурсі. А також виокремлено й проаналізовано семантику й прагматику цих текстів. Крім того, представлено дешифровку відповідних індивідуально-авторських смислів, репрезентованих за допомогою назв літер кирилиці та латиниці з урахуванням національно-культурної специфіки української та російської лінгвокультур. Акцентовано увагу на тому, що образності набувають навіть назви літер, що вийшли з активного вжитку. Ключові слова:назви літер, кирилиця, латиниця, смисл, семантика, прагматика. Статья посвящена анализу названий литер кириллицы и латиницы, функционирующих в украинском и русском художественном дискурсе; выделено и проанализировано семантику и прагматику такого рода текстов. Кроме того, предоставлено дешифровку соответственных инивидуально-авторских смыслов, репрезентированных при помощи названий литер кириллицы и латиницы с учетом национально-культурной специфики украинской и русской лингвокультур. Акцетировано внимание на том, что образность приобретают даже названия литер, вышедшие из активного обихода. Ключевые слова: названия букв, кириллица, латиница, смысл, семантика, прагматика. The article deals with the analysis of letter names of the Cyrillic and Roman alphabets in the fiction texts. The semantics and pragmatics of texts which include letter names of the Cyrillic and Roman alphabets have been analysed. Decoding of proper specifically figurative meanings which is represented with the help of letter names of the Cyrillic and Roman alphabets has been also analysed. It is shown that even the letters that have fallen out of usage acquire figurativeness. Keywords: letter names, Cyrillic alphabet, Roman alphabet, meaning, semantics, pragmatics.

210-218

Authors: С.В. Артюх

Статтю присвячено одному з етапів становлення терміносистеми опору матері-алів – етапові її поглибленого розвитку на науковій основі, що охоплює 1924-1934 роки. Розглядається формування терміносистеми опору матеріалів та відображення її в термінологічних словниках і фаховій літературі, екстралінгвальні та інтралінгвальні чинни-ки її розвитку (зокрема, термінологічна робота в державних наукових та в громадських організаціях, видавнича діяльність, розвиток освіти тощо). Проаналізовано особливості лексикографічного опрацювання термінів опору матеріалів: їхній кількісний та якісний склад, способи номінації понять. Ключові слова: термінологія опору матеріалів, історія терміносистеми, термін, термінотворення, термінологічний словник. Статья посвящена одному из этапов становления терминосистемы сопротивления материалов – этапу её углубленного развития на научной основе, охватывающему 1924-1934 годы. Рассматривается формирование терминосистемы сопротивления материалов, экстралингвальные и интралингвальные факторы ее развития (терминологическая работа в государственных научных и в общественных организациях, издательская деятельность, развитие образования и др.). Анализируется отображение терминов сопротивления материалов в терминологических словарях и специальной литературе: их количественный и качественный состав, способы номинации понятий. Ключевые слова: терминология сопротивления материалов, история терминосистемы, термин, терминообразование, терминологический словарь. The article deals with one of the stages of formation of terminology of materials strength – the stage of its profound development on the scientific basis in 1924-1934. Under analysis there was the formation of terminology of the materials strength and its expression in terminological dictionaries and special literature, extralinguistic and intralinguistic factors of its development (terminology work in the state scientific and public organizations, publishing, development of education and other factors), features of its lexicographic development (quantitative and qualitative composition of terms, methods of nomination of materials strength concepts). Keywords: terminology of materials strength, history of the terms system, terms formation, terminological dictionary

224-226

Authors: О.О. Маленко, В.А. Борисов

Увага сучасних мовознавців до наукового тексту як лінгвокомунікативного феномену зумовлена синхронними стратегіями вивчення мови в її когнітивно-функційному аспекті. Процес творення наукового тексту, особливості його формально-змістової й вербальної організації розглядаються сьогодні в контексті суголосних дослідницьких тенденцій доби, зумовлених світоглядними й власне науковими домінантами, у форматі загальнодискурсивної практики, а також у нерозривній єдності з мовною особистістю автора, чий текстовий меседж презентує синтез наявного й нового теоретико-практичного знання з конкретної наукової галузі

11-15

Authors: В. М. Богуцький

Стаття присвячена проблемі порівняльного вивчення національно-культурних реляцій просторових уявлень в українській та англійській мовах. Основна увага приділяється аксіологічно-когнітивному аспекту локусу місто. Ключові слова: урбанізація, локус, конотація, просторова номінація. Статья посвящена проблеме сопоставительного изучения национально-культурных реляций пространственных представлений в украинском и английском языках. Основное внимание уделяется аксиолого-когнитивному аспекту локуса город. Ключевые слова: урбанизация, локус, коннотация, пространственная номинация. The article is devoted to the problem of the comparative analysis of the study of national and cultural reports of spatial conceptions in Ukrainian and English languages. Main attention is paid to the axiological and cognitive aspect of the locus city. Keywords: urbanization, locus, connotation, spatial nomination.

22-25

Authors: С. О. Гурбанська

Устатті уточнено поняття інтертекстуальності; простежено основні положення теорії інтертекстуальності; виявлено інтертекстуальний характер фразеологізмів як мікротекстів; визначено інтертекстуальні фразеологізми як знаки культурної інформації. Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекстуальні фразеологізми, текст, інтертекст, мікротекст, знак культурної інформації. В статье уточняется понятие интертекстуальности; прослеживаются основные положения теории интертекстуальности; определяется интертекстуальный характер фразеологизмов как микротекстов; устанавливаются интертекстуальные фразеологизмы как знаки культурной информации. Ключевые слова: интертекстуальность, интертекстуальные фразеологизмы, текст, интертекст, микротекст, знак культурной информации. In this article the term of intertextuality is verified; the main principles of the theory of intertextuality are traced; intertextual character of phraseologisms as microtexts is defined; intertextual phraseologisms as signs of cultural information are determined. Keywords: intertextuality, intertextual phraseologisms, text, intertext, microtext, sign of cultural information.

34-37

Authors: С. О. Лембік

Стаття присвячена вивченню проявів гендерних особливостей французької фразеологічної системи, основних типів фразеологічних одиниць із точки зору гендерної харак- теристики, андроцентризму французької мови. Ключові слова: гендер, фразеологізм, феміністична лінгвістика, андроцентризм. Статья посвящается изучению проявлений гендерных особенностей французской фразеологической системы, основных типов фразеологических единиц с точки зрения гендерной характеристики, андроцентризма французского языка. Ключевые слова: гендер, фразеологизм, феминистская лингвистика, андроцентризм. The article is devoted to the study of the manifestations of gender peculiarities of French phraseological system, of the main types of proverbs from the gender characteristic point of view, of the androcentrizm of French language. Keywords: gender, phraseological system, feminist Linguistics, androcentrizm

44-48

Authors: Н. О. Попова, О. Б. Петрова

Виявлені та проаналізовані особливості засвоєння англіцизмів в українській мові впродовж новітнього періоду (останнє десятиріччя ХХ ст. – поч. XXI ст.) на матеріалі тематичної групи «Культура» із застосуванням сучасних лексикографічних джерел та текстів засобів масової інформації. Ключові слова: англіцизми, асиміляція, українська мова, новітній період. Выявлены и проанализированы особенности освоения англицизмов в украинском языке новейшего периода (последнее десятилетие ХХ в. – нач. XXI в.) на материале тематической группы «Культура» с использованием современных лексикографических источников и текстов средств массовой информации. Ключевые слова: англицизмы, аcсимиляция, украинский язык, новейший период. The research reveals and analyzes peculiarities of English borrowings assimilation in Ukrainian of the novel period (last decade of ХХ century – the beginning of the XXI century) at the material of the topical group «Culture» using modern lexicographic sources and mass media texts. Keywords: English borrowings, assimilation, Ukrainian language, novel period.

56-62

Authors: Л. І. Соболь

У статті розглянуто проблему розмежування терміносистеми й номенклатури, терміна й номена; схарактеризовано їхні ознаки, наголошено на особливостях значення номена, що має не семантичну, а прагматичну природу, як і власні назви; виконує відповідні прагматичні функції; наведено приклади найпоширеніших номенклатур сучасного комунікативного простору, до яких відносять літери кирилиці й латиниці, а також цифри. Ключові слова: номен, номенклатура, термін, терміносистема, прагматична природа значення, прагматичні функції, власні назви, літери кирилиці й латиниці. В статье рассмотрена проблема разграничения терминосистемы и номенклатуры, термина и номена; охарактеризовано их признаки, акцентировано на особенностях значения номена, имеющего не семантическую, а прагматическую природу, как и собственные названия, выполняющего соответственные функции; приведено примеры наиболее распространённых номенклатур современного коммуникативного простран- ства, к которым относятся литеры кириллицы и латиницы, а также цифры. Ключевые слова: номен, номенклатура, термин, терминосистема, прагматическая природа значения, прагматические функции, собственные названия, литеры кириллицы и латиницы. The article deals with the problem of the difference between terminology and nomenclature, terms and nominative units, which own pragmatic nature as well as proper names and execute the corresponding pragmatic functions. The examples of the most widely-used nominative units which include letter names of the Cyrillic and Roman alphabets and numbers are given. Keywords: nominative units, nomenclature, term, terminology, pragmatic nature of meaning, pragmatic functions, letter names of the Cyrillic and Roman alphabets.

69-75

Authors: С. В. Шабі

У статті зроблена спроба дослідження фразеологізмів із квантитативним компонентом у мові української казки. Проаналізовано фразеологічні одиниці вказаної групи, з'ясована їх структура, специфіка семантики, особливості функціонування. Пояснена символіка цілого ряду фразеоквантитативів. Ключові слова: фразеологізми, нумеративні ФО, фразеосемантичне поле, фразеквантитативи. В статье предпринята попытка исследования фразеологизмов с квантитативным компонентом в языке украинской сказки. Проанализированы фразеологические единицы указанной группы, выяснена их структура, специфика семантики, особенности функционирования. Объяснена символика целого ряда фразеоквантитативов. Ключевые слова: фразеологизмы, нумеративы ФО, фразеосемантическое поле, фразеоквантативы. An attempt is made to the quantitative study of phraseology in the languagecomponent of Ukrainian fairy tale. Analyzed phraseological units of this group, their structure is elucidated, the specific semantic features of the operation. Explainedthe symbolism of a number of frazeokvantitativov. Keywords: phraseological, numeral Ph U, phraseosemantics field, phraseoquantitatives.

83-88

Authors: Н. М. Карікова

Стаття присвячена розглядові питання про внормування синтаксичних конструкцій із прийменником по в українській літературній мові 20-х рр. ХХ ст. Досліджено ранню творчість Б. Антоненка-Давидовича, в якій процес унормування зазначеного питання знайшов своє віддзеркалення. Ключові слова: унормування, літературна мова 20-х рр. ХХ ст., конструкції з прийменником по, мовна творчість Б. Антоненка-Давидовича. Статья посвящена вопросу нормализации синтаксических конструкциях с предлогом по в украинском литературном языке 20-х гг. ХХ ст. Исследовано раннее творчество Б. Антоненка-Давидовича, в котором отобразился процесс установления нормы в данном вопросе. Ключевые слова: нормализация, литературный язык 20-х гг. ХХ ст., конструкции с предлогом по, языковое творчество Б. Антоненка-Давидовича. The article discusses the question of the standardization of syntactic structures with the preposition on in the Ukrainian literary language of the 1920-s. The author reveals the reflection of this process in the language of B. Antonenko-Davydovych’s early prose. Keywords: standardization, language standard of the 1920-s, constructions with the preposition on, linguistic creative work of B. Antonenko-Davidovich.

97-100

Authors: Н. О. Мєдвєдєва

У статті досліджується проблема розмежування структурних моделей сегментованих висловлень у сучасній французькій мові в аспекті їх тема-рематичного членування, а також визначається принцип, що лежить в основі розмежування даних моделей. Ключові слова: структурна модель, реприза, антиципація, тема, рема, прономінальний субститут. В статье рассматривается проблема разграничения структурных моделей сегментированных высказываний в современном французском языке в аспекте их тема-рематического членения, а также определяется принцип, лежащий в основе разграничения данных моделей. Ключевые слова: структурная модель, реприза, антиципация, тема, рема, прономинальный субститут. This article is devoted to the problem of the determination of the structural models of segmented utterances in modern French from the point of view of their theme-rheme division. Besides there is an attempt to identify the principle of differentiation of these models. Keywords: structural model, left dislocation, right dislocation, theme, rheme, pronominal substitute.

105-110

Authors: Л. В. Романюк

У статті розглядаються провідні напрямки та особливості досліджень, присвячених категорії локативності як мовної універсалії. Виявлена специфіка мовної репрезентації категорії локативності, названі провідні форманти, що беруть участь у структуруванні фразеосемантичного поля з семантикою локативності в українській мові. Ключові слова: локус, категорія локативності, семантична категорія, простір, місце, фразеосемантичне поле. В статье рассматриваются основные направления и особенности исследований, посвященных категории локативности как языковой универсалии. Выявлена спец- ифика языковой репрезентации категории локативности, названы основные форманты, которые участвуют в структурировании фразеосемантического поля с семантикой локативности в украинском языке. Ключевые слова: локус, категория локативности, семантическая категория, пространство, место, фразеосемантическое поле. The paper examines the main trends and characteristics of research dedicated of locative categories as language phenomenon. The specific character of language representation of locative category is revealed, the main formants that are involved in the structuring of the phraseosemantic field with the locative semantic in Ukrainian language are called. Keywords: locus, locative category, semantic category, space, place, phraseosemantic field.

115-122

Authors: Л. А. Семененко

У статті проаналізовано займенникові, числівникові та вигукові морфостилеми зі зменшувально-пестливими суфіксами, визначено репрезентативні для сучасного українського поетичного мовлення модифіковані утворення. Ключові слова: морфостилема, демінутивність, словотворчий формант, модифікатор, поетичне мовлення. В статье анализируются местоименные, числительные и междометные морфостилемы с уменьшительно-ласкательными суффиксами, определяются репрезентативные для современной украинской поэтической речи модифицированные образования. Ключевые слова: морфостилема, деминутивность, словообразовательный формант, модификатор, поэтическая речь. This article analyzes pronoun, numeral and interjection morphostylems with diminutive-hypocoristic suffixes, determines representative modified formations for contemporary Ukrainian poetic speech. Keywords: morphostylem, diminutive meaning, word formant, modifier, poetic speech.

128-135

Authors: Н. М. Чернушенко

Стаття присвячена комплексному вивченню явища парцеляції на матеріалі українського мовлення другої половини ХХ століття. Проаналізовано основні погляди на проблему парцеляції в сучасній лінгвістичній науці, доповнено й уточнено ряд диференційних ознак. Розглянуто функції парцеляції як засобу експресивного синтаксису, прокоментовано типи відношень між базовим компонентом та відчленованим елементом. Визначено структурні особливості парцельованих конструкцій у художньому мовленні другої половини ХХ століття: описано парцеляцію в межах простого речення, охарактеризовано мо- дифіковані складні синтаксичні конструкції та парцельований повтор як один із засобів розширення синтаксичної структури речення. Ключові слова: експресивність, емоційність, об’єктивна та суб’єктивна модальність, парцеляція, синтаксична конструкція, головні та другорядні члени речення, предикативний компонент, позиція парцелята. Статья посвящена описанию явления парцелляции как средства экспрессивного синтаксиса, анализируются осо- бенности парцеллированных конструкций украинского языка второй половины ХХ века. Установлены различия между статическим и динамическим аспектами предложения. Описаны конструктивные особенности парцелляции: двусторонняя зависимость компонентов; количество парцеллятов, определяемое структурными особенностями распадающегося предложения; активность парцелляции главных и второстепенных членов предложения в зависимости от их позиции. Рассмотрен эмоционально-экспрессивний потенциал парцеллированных конструкций, прокоментированы их функциональные особенности в современной художественной речи. Ключевые слова: экспрессивность, эмоциональность, объєктивная и субъективня модальность, парцелляция, синтаксическая конструкция, главные и второстепенные члены предложения, предикативний компонент, позиция парцеллята. The article is devoted to studying the parceling phenomena in the Ukrainian language of the second half of the twentieth century. The main opinions on the problem of parceling in the contemporary linguistic science are analyzed, a number of varied features which help to define this problem among other types of emotional language are supplemented and specified. This work is considering the principal functions of parceling as means of expressive syntax, describes basic types of relation between the base component and the parted element. The structural types of parceling constructions in the Ukrainian poetical language of the latter half of the twentieth century are defined: a) parceling within a simple sentence is described; b) modified complex syntax constructions are considered; c) parceling reiteration as one of means of extension the syntax sentence structure is analyzed. The correlation between parceling and basic text categories are described, typical thematic fields of parceled items are discovered. Keywords: expressiveness, emotionality, objective and subjective modality, parceling, syntax construction, principal and secondary parts of sentence, predicative component, the position of the parceled item.

142-148

Authors: М. М. Донець

У статті розглянуто прийом інтерстильового тонування на матеріалі української преси XXI століття. З’ясовано роль фреймових знань про мову в процесах породження та сприйняття текстів, позначених використанням відповідного прийому. Ключові слова: прийом інтерстильового тонування, концепція фреймової семантики, дискурсивна практика, актуалізація. В статье рассматривается приём интерстилевого тонирования на материале украинской прессы XXI века. Выяснено роль фреймових знаний о языке в процесах образования и восприятия текстов, обозначенных использованием соответственного приёма. Ключевые слова: приём интерстилевого тонирования, концепция фреймовой семантики, дискурсивная практика, актуализация. The article deals with the method of interstylistic toning on the material of the Ukrainian press of XXI century. The role of the language frame-based knowledge in the process of texts forming and perception , that is identified as using of the corresponding method is determined. Keywords: method of interstylistic toning, framing concept of semantics, discourse practice discourse practices, actualization.

155-160

Authors: О. А. Ільченко

У статті проаналізовано інтертекстуальність і прецедентність як домінантні ознаки сучасної мови ЗМІ, що дають змогу реалізувати одну з важливих рис мовностилістичного оформлення відповідних текстів – урівноваження чинника адресата й адресанта. Вибір матеріалу дослідження вмотивований тим, що метафоризація набула ознак характерної риси мови ЗМІ. Ключові слова: інтертекстуальність, прецедентність, мова ЗМІ, метафоричне словосполучення. В статье анализируются интертекстуальность и прецедентность как доминирующие приметы современного языка СМИ, которые реализуют одну из важных черт стилистико-речевого оформления соответствующих текстов – уравновешивание фактора адресата и адресанта. Выбор материала для исследования мотивируется тем, что метафоризация стала характерным признаком языка СМИ. Ключевые слова: интертекстуальность, прецедентность, язык СМИ, метафорическое словосочетание. The article focuses on intertextuality and precedentuality as the predominate feature contemporary language mass media, that realize one from important indication langue-stylistic design corresponding texts – sense of balance feature addressee and addressing. Selection the meteorite for the purpose motivation so as to metaphorical there is characteristic language mass media. Keywords: intertextuality, precedentuality, the language mass media, metaphoric word combination.

168-172

Authors: Н. В. Піддубна

У статті розглядається специфіка вербалізації концепту «мовчання» в мовотворчості І.Я. Франка. Визначено смисли мовних одиниць-вербалізаторів мовчання, простежено вплив релігійного дискурсу на декодування концепту «мовчання» в поемі «Мойсей». Ключові слова: концепт, вербалізація, смисл, релігійний дискурс. В статье рассматривается специфика вербализации концепта «молчание» в языкотворчестве И.Я. Франко. Определены смыслы языковых единиц-вербализаторов молчания, прослежено влияние религиозного дискурса на декодировкуконцепта «молчание» в поэме «Моисей». Ключевые слова: концепт, вербализаия, смысл, религиозный дискурс. The article deals with the peculiarities of verbal presentation of the concept “silence” in I. Franco’s linqual activity. There are definitions of linguistic units, that verbalize silence The influence of religious discourse on the concept “silence”decoding in the poem “ Moyisei (Moses).” Keywords: concept, verbalization, meaning, religious discourse.

179-185

Authors: О. С. Таран

У статті проаналізовані функції сленгізмів у різних за функціональним призначенням типах смс, схарактеризовані смс одиничні й неодиничні, визначена роль мовної гри та сленгізмів у ній. Ключові слова: сленгізм, смс, мовна гра, функція, комунікація, комунікативне завдання. В статье проанализированы функции сленгизмов в различных по функциональному назначению типах смс, охарактеризованы смс единичные и неединичные, определена роль языковой игры и сленгизмов в ней. Ключевые слова: сленгизм, смс, языковая игра, коммуникация, коммуникативное задание. In the article the functions of slang words are analysed in different types of SMS according to their functional setting. Also the authour describes SMS single and unsingle, the role of language game and slang words. Keywords: slang word, SMS, verbal game, communication, communicative task

190-201

Authors: С. О. Белевцова

Стаття присвячена розгляду відмінностей у репрезентації митцями символу творчості, який постає у вигляді творця-деміурга в ідіостилі М. Драй-Хмари й людини від Творця в ідіостилі В. Свідзінського. Ключові слова: деміургійний початок, семантичне та метафоричне перенесення, архетипне й символічне значення, дендронім, міфологічна семантика, сема міфопоетичного значення. Статья посвящена рассмотрению отличий в репрезентации символа творчества, который представлен в виде творца-демиурга в идиостиле М. Драй-Хмары и человека от Творца в идиостиле В. Свидзинского. Ключевые слова: демиургическое начало, семантическое и метафорическое переобразование, архетипное и символическое значение, диндроним, мифологическая семантика, сема мифопоэтического значения. Article is devoted to consideration of differences in a reprezentatsiya of a symbol of creativity which is presented in the form of the creator de-miurge in идиостиле to M. Dray-Chmara and the person from the Creator in идиостиле by V. Svidzinskogo. Keywords: demiurgichesky beginning, semantic and metaphorical reeducation, arkhetipny and symbolical value, dindrony, mythological semantics, сема mifopoetichesky value.

210-214

Authors: Н. Д. Коловоротна

У статті здійснено спробу схарактеризувати мовчання як невербальний компонент комунікативного акту, як нульовий комунікативний акт, дослідити його взаємодію з вербальними складовими комунікації. Ключові слова: комунікативний акт, комунікація, вербальні засоби комунікації, невербальні компоненти комунікації. В статье осуществлена попытка охарактеризовать молчание как невербальный компонент коммуникативного акта, как нулевой коммуникативный акт, проследить его взаимодействие с вербальными составляющими коммуникации. Ключевые слова: коммуникативный акт, коммуникация, вербальные средства коммуникации, невербальные компоненты коммуникации. The article is an attempt to describe the silence as a non-verbal component of the communicative act as zero communicative act, trace its interaction with components of verbal communication. Keywords: act of communication, communication, verbal means of communication, nonverbal components of communication.

226-231

Authors: Д. В. Рязанцева

У статті розглянуто особливості функціонування оцінних форм прикметників української мови із префіксом пре- в різних видах дискурсу. Аналізується прагматичний, насамперед аксіологічний, заряд таких форм. Ключові слова: префікс, дискурс, прагматичний заряд, оцінна форма, прикметник української мови. В статье рассмотрены особенности функционирования оценочных форм прилагательных украинского языка с префиксом пре- в разных видах дискурса. Анализируется прагматический, в первую очередь, аксиологический, заряд таких форм. Ключевые слова: префикс, дискурс, прагматический заряд, оценочная форма, прилагательное украинского языка. The article describes features of functioning of the evaluative forms of adjectives of Ukrainian language with prefix pre- in different types of discourse. Pragmatic potential, primarily axiological one of such forms is analyzed. Keywords: prefix, discourse, pragmatic potential, evaluative form, adjective of the Ukrainian language.

239-244

Authors: Л. Б. Гаращенко

Статтю присвячено аналізу основних принципів когнітивного підходу до вивчення аналітичних термінів науково-технічної галузі. Окреслено вихідні положення та основні стадії когнітивного дослідження корпусу термінів, визначено важливість ономасіологічного аналізу як складової вивчення сутності аналітичного термінотворення. Ключові слова: когнітивне термінознавство, когнітивно-ономасіологічний аналіз, термінологія, аналітичні терміни, концепт, фрейм. Статья посвящена анализу основных прин-ципов когнитивного подхода к изучению аналитических терминов научно-технической отрасли. Определены исходные положения и основные стадии когнитивного исследования корпуса терминов, выделена важность ономасиологического анализа как составляющей изучения сущности аналитического терминообразования. Ключевые слова: когнитивное терминоведение, когнитивно-ономасиологический анализ, терминология, аналитические термины, концепт, фрейм. The article contains the thorough exploration of the cognitive approach to scientific-technical sphere’s analytical terms’ investigation. Basic cognitive research’s stages of the terms’ system as well as its initial principles were substantiated in succession. The elaborating of the nature of the analytical term-building, the importance of the onomaciological analysis as its constituent claimed to be dominant. Keywords: cognitive terminological science, cognitive-onomasiological analysis, terminology, analytical terms, concept, frame.

252-257

Authors: Л. В. Савицька

Стаття присвячена розгляду основних прийомів перекладу англійських економічних термінів, які не мають терміна-еквівалента в українській мові. Аналізуються причини безеквівалентності, визначаються шляхи перекладу однокомпонентних та багатоком-понентних економічних термінів. Ключеві слова: економічний термін, прийом перекладу, безеквівалентний, англійська мова, українська мова. Статья посвящена рассмотрению основных приёмов перевода английских экономических терминов, которые не имеют термина-эквивалента в украинском языке. Анализируются причины безэквивалентности, определяются способы перевода однокомпонентных и многокомпонентных экономических терминов. Ключевые слова: экономический термин, приём перевода, безэквивалентный, английский язык, украинский язык. The article highlights the main ways of translation of English economic terms having no equivalent in the Ukrainian. The main reasons which cause non-equivalence have been analyzed; the methods of translation of English one-component and multi-component economic terms have been distinguished. Keywords: economic terms, translation method, non-equivalence, English, Ukrainian.

263-270

Authors: К. Д. Каруник

На підставі низки праць Юрія Шевельова з історії українського мовознавства здійснено реконструкцію й аналіз його методології, керуючись теоретичними засадами історії лінгвістичних учень. Ключові слова: історія мовознавства, методи та принципи дослідження. На основе ряда трудов Юрия Шевелева по истории украин- ского языкознания осуществляется реконструкция и анализ его методологии, руководствуясь теоретическими принципами истории лингвистических учений. Ключевые слова: история языкознания, методы и принципы изучения. On the basis of a number of works by George Y. Shevelov on the history of Ukrainian linguistics, his methodology is reconstructed and analysed in keeping with the theoretical principles of linguistic historiography. Keywords: history of linguistics, research methods and approaches.

275-280

Authors: Т. Ю. Лисиченко

Статтю присвячено науковому доробку видатного мовознавця ХХ ст., одного з найвагоміших представників Харківської філологічної школи Леоніда Арсенійовича Булаховського. У контексті історичної спадковості світового лінгвістичного дискурсу характеризується творчий шлях ученого, аналізуються різноаспектні дослідження ним мовного ресурсу. Ключові слова: Харківська філологічна школа, загальне мовознавство, славістика, еволюція мови, історичний коментар, мова художньої літератури. Статья посвящена научному наследию выдающегося языковеда ХХ в., одного из наиболее значимых представителей Харьковской филологической школы Леонида Арсеньевича Булаховского. В контексте исторической наследственности мирового лингвистического дискурса характеризуется творческий путь ученого, анализируются разноаспектные ис- следования ним языкового ресурса. Ключевые слова: Харьковская филологическая школа, общее языковедение, славянские языки, славистика, эволюция языка, исторический комментарий, язык художественной литературы. The scientist’s creative development is characterized and his many-perspective research of language resource is analyzed in the context of historical heredity of world linguistic discourse. Keywords: Kharkiv philological school, Slavonic studies, general linguistics, evolution of languages, historical commentary, the language of belles-lettres.

286-290

Authors: В. П. Сімонок

У статті розглядається система моніторингу якості знань як один із основних засобів управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі. Ключові слова: якість вищої освіти, моніторинг, тестування, контроль, мовна компетенція студента. В статье рассматривается система мониторинга качества знаний как одно из основных средств управления учебным процессом в высшем учебном заведении. Ключевые слова: качество высшего образования, мониторинг, тестирование, контроль, языковая компетенция студента. A system of monitoring the quality of knowledge as a key means of educational process in higher education. Keywords: quality of higher education, monitoring, testing, monitoring, language competence of the student.