Psychology and Personality

10-29

Authors: Зязюн І.А.

Психологічний досвід особистості є ексклюзивною домінантною підвалиною її «Я-концепції». За своєю визначальною перевагою в житті людини, з одного боку, і за рівнем не розробленості - з другого, - психологічний досвід у наш час належить до розряду таких духовних утворень, поза якими не відбувається кожен подих людини, кожна мить її життєдіяльності, мислення й творчості, учіння й виховання, благополуччя й невдач. У науковому аналізі проблем психологічного досвіду, коли без нього будь-яке дослідження в системі Людина-Людина не може бути остаточним й до кінця закінченим, набуває важливості проблема виокремлення висхідного понятійного ряду індивідуального психологічного досвіду. До нього належать: визначення категоріального простору досвіду, основних принципів його формування й розвитку, системо-утворювального фактору, структурно-динамічної організації, рівнів і підструктур, характеру трансформаційних і адаптаційних процесів і т. ін. На основі важливого наукового принципу В.М. Бехтєрева про психологічний досвід як основний критерій людської психіки, виокремлюється наукова проблема сугестологічної зумовленості розвитку психологічного досвіду. Ключові слова: психологічний досвід, особистість, цілісність особистості, сугестологія, діяльність, дія, навіювання, гіпноз, психологічні континуум-категорії. Психологический опыт является доминантной основой «Я-концепции» личности. За своим определяющим преимуществом в жизни человека, с одной стороны, и за уровнем не разработанности, — с другой, — психологический опыт в наше время относится к разряду таких духовных образований, вне которых не совершается ни одно человеческое дыхание, ни один миг личностной жизнедеятельности — мышления и творчества, учения и воспитания, благополучия и неудач. В научном анализе проблем психологического опыта, когда без него любое исследование в системе Человек — Человек не может быть достаточным и до конца законченным, приобретает неоспоримую важность проблема выделения исходного понятийного ряда индивидуального психологического опыта. Исследуются: определение категориального пространства опыта; основные принципы его формирования и развития; системно-образующий фактор развития; структурно-динамическая организация уровней и подструктур; характер трансформационных и адаптационных процессов. На основе важного научного принципа В.М. Бехтерева о психологическом опыте, как основном критерии человеческой психики, выделяется и исследуется научная проблема сугестологической обусловленности развития психологического опыта. Ключевые слова: психологический опыт, личность, целостность личности, сугестология, деятельность, действие, внушение, гипноз, психологические континуум-категории. Psychological experience is the dominant base of an individual «I-concept». According to its determining character in a person's life on the one hand, and to the unsatisfactory level of its study on the other hand - nowadays psychological experience is such a spiritual phenomenon without with neither a person's breath nor a moment of his life take place - thinking and creative work, teaching and education, wellness and mishaps. In the scientific analysis of psychological experience, without which any research of the system Person-Person can not be profoundly completed, the question of determining the definitions in individual psychological experience acquires undoubted importance. The following aspects are considered: categorical essence of experience; the main principles its formulation and development; systematical factor of its development; structural and dynamic organization of the levels and substructures; the character of the transformation and adaptation processes. The scientific question of suggestological dependence of the psychological experience developmentis determined and consideredon the important basis of V.M. Behterev's scientific principle of psychological experience as the main criterion of human psychics. Key words: psychological experience, personality, personal integrity, suggestology, activity, act, suggestion, hypnosis, psychological continuum - categories.

46-57

Authors: Мельничук М.М.

У статті наведені узагальнені результати дослідження толерантності, які стосуються підходів до її змісту. Показано, що толерантність - це складний, багатоаспектний і багатокомпонентний феномен, що має кілька ліній вияву й розвитку. Ключові слова: толерантність, терпимість, відвертість, поблажливість, безконфліктність, емпатія, системний підхід. В статье приведены обобщенные исследования толерантности, касающиеся подходов к ее пониманию. Показано, что толерантность - это сложный, многоаспектный и многокомпонентный феномен, имеющий несколько линий проявления и развития. Ключевые слова: толерантность, терпимость, откровенность, снисходительность, бесконфликтность, эмпатия, системный подход. The article is devoted to theoretical and empirical study of tolerance, systemic analysis of the tolerance structure and levels of its psychophysiological, individual- psychological, social-psychological determination. The study examines psychophysiological, personal, existential-humanistic, social-psychological and situational approaches to the study of tolerance in native and foreign psychology. Study of this phenomenon should systematically take into account physiological, cognitive, emotional, behavioral and value-semantic aspects. It has been found out that the level, represented by value orientations, personal maturity, and social adaptation is the most important; the individual-psychological one (divergent thinking, empathy) has less importance and the psychophysiological level plays the smallest role in the determination of tolerance. It has been shown an interaction of different levels of determination. Particularly the psychophysiological level promotes tolerance when value orientations are high (developed social-psychological level). That indicates the restructuring of the psychophysiological level under the influence of higher “floors” of the psychic. It has been shown that the tolerance is a part of the system of personal maturity and social adaptation. It is determined first of all by value orientations (self-centered or prosocial) and by degree of divergent thinking development. Keywords: tolerance, patience, leniency, frankness, empathy, system approach.

71-82

Authors: Калюжна Ю.І.

У статті розглядається проблема підготовки учнів підліткового віку до здійснення свідомого професійного вибору на основі врахування комплексу їхніх пізнавальних інтересів. Аналізується процес професійного самовизначення школярів у контексті вікового розвитку їхньої особистості. Окреслюються шляхи формування професійних інтересів підлітків інтерактивними засобами організації профорієнтаційних заходів та викладання основ психології. Ключові слова: професійне самовизначення, пізнавальна мотивація, професійний інтерес, професійні схильності, інтерактивні засоби навчання В статье рассматривается проблема подготовки учеников подросткового возраста к осуществлению сознательного профессионального выбора с учетом комплекса их познавательных интересов. Анализируется процесс профессионального самоопределения школьников в контексте возрастного развития их личности. Рассматриваются пути формирования профессиональных интересов подростков интерактивными средствами организации профориентационной работы и преподавания основ психологии. Ключевые слова: профессиональное самоопределение, познавательная мотивація, профессиональный інтерес, професссиональные склонности, интерактивные методы обучения. The article deals with the problem of the teenage pupils' effective choice of profession. The notions «life self-determination» and «professional self- determination» are correlated. The role of intrinsic motivation in the process of gaining knowledge about profession as well as in the process of gradual managing of practical skills is underlined. The nature of professional interest as a basic component of professional choice is analyzed. The typical mistakes of pupils' professional choice related to the lack or insufficient development of professional interest are discussed. The results of empirical study of the specific of professional choice motivation in teenagers are represented. It has been emphasized the necessity of strengthening of intrinsic motivation related to the future profession choice. Moreover the whole sphere of pupils' cognitive motives must be taken into account, which could be the significant factor of professional interest development. The structure of professional interests, evaluated by V. Henning's questionnaire, is analyzed. The significance of involving of pupils' real cognitive interests into the process of realization of optimal professional choice on an example of forming of professional interest in the framework of psychological activity has been shown. The possibilities of application within professional training of interactive means of organization of teens' cognitive activity are grounded. Key words: professional self-determination, cognitive motivation, professional interest, professional inclinations, interactive methods of teaching.

97-108

Authors: Метельська Н.Й.

У статті подано результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми емоційного вигорання педагогічних працівників. Розкривається сутність поняття «емоційне вигорання», висвітлюються уявлення про чинники формування емоційного вигорання працівників освіти та його структуру. Проаналізовано характер зв ’язку між рівнем емоційного вигорання працівників освіти та особливостями їх професійної самосвідомості, зокрема самоставленням як однією зі складових самосвідомості фахівця. Ключові слова: емоційне вигорання, професійне вигорання, професійна самосвідомість, самоставлення, педагогічні працівники. В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования проблемы эмоционального выгорания педагогов. Раскрывается сущность понятия “эмоциональное выгорание”, излагаются представления о факторах формирования эмоционального выгорания работников образования и его структуре. Проанализирован характер связи между уровнем эмоционального выгорания работников образования и особенностями их профессионального самосознания, в частности самоотношением как одной из составляющих самосознания специалиста. Ключевые слова: эмоциональное выгорание, профессиональное выгорание, профессиональное самосознание, самоотношение, педагогические работники. This paper presents the results of theoretical analysis and experimental study of the problem of educators' emotional burnout. The essence of the concept of “emotional burnout” and its structure are discovered. Also the approaches to understanding the main causes of burnout are accentuated. The ideas about the factors of the formation of educators' emotional burnout are expressed. They include socio-demographic characteristics, age, education, family status, work experience, personal and social-psychological characteristics and also organizational factors, such as working conditions, work overload, working hours and lack of time. The meaning of the concept “professional burnout” and its distinction from “emotional burnout” are revealed. The main characteristics of educators' professional burnout are described. We concluded that in spite of the increasing attention of researchers to this problem, it can not be fully resolved, because to date detailed studies of the impact of educators' professional self-consciousness or its components to the formation of their emotional and professional burnout weren't held. An empirical study of emotional burnout was held. It showed a certain emotional closeness, disengagement and indifference of educators, which may be an indicator of their emotional exhaustion. The article also analyses the type of the link between the level of educators' emotional burnout and features of their professional self-consciousness, including self-attitude as a component of specialist's self-consciousness. It was found that the higher the level of positive self-attitude of teachers is, the less likely a detection of symptoms of burnout in their professional activity. Keywords: emotional burnout, professional burnout, professional self-consciousness, self-attitude, pedagogical workers.

120-130

Authors: Хоменко Є.Г.

У статті розглянуті особливості діяльності класного керівника, описані основні функції і засоби. Також охарактеризована основна форма взаємодії між класним керівником і учнями. Розглянуті особливості діалогічної і імперативної взаємодії, наголошено на ефективності партнерської форми взаємодії. На основі теоретичного аналізу визначено функцію класного керівника по розвитку учнівського колективу, дано визначення учнівського колективу, описано основні стадії його розвитку і особливості роботи класного керівника по сприянню розвитку колективу. Ключові слова: класний керівник, виховний вплив, взаємодія, педагогічна взаємодія, учнівський колектив, діалогічна взаємодія, імперативна взаємодія. В статье рассмотрены особенности деятельности классного руководителя, его функции. Дана характеристика основной форме взаимодействия классного руководителя с учащимися. Рассмотрены особенности диалогического и императивного взаимодействия, акцентировано на использование партнерской формы взаимодействия с учащимися. На основе теоретического анализа обозначено функции классного руководителя как по использованию индивидуального подхода к личности каждого ученика, так и по развитию ученического коллектива. Дано определение ученического коллектива, описано основные стадии его развития. Ключевые слова: классный руководитель, воспитательное влияние, взаимодействие, педагогическое взаимодействие, ученический коллектив, диалогическое взаимодействие, императивное взаимодействие. The author examines the features of the class teacher, describes the basic features and means of its activities. Class teacher should make the educational function and provide emotional comfort of their pupils. The theoretical foundations of pedagogical interaction were developed by such famous psychologists as O.M. Leontiev, G.M. Andreeva, J.L. Kolominskyj, V.M. Myasischev. Also the author provides a definition of pedagogical communication and compares it with pedagogical cooperation. It is necessary to say that these terms are separated in the article. Author examines the principles that govern the activities of the class teacher. They are: the principle of basic skills consideration, the principle of subject-subject interaction, and the principle of pedagogical support. It is necessary to say that the pedagogical cooperation is a special kind of interpersonal interaction, which includes communication, interaction and joint activities. The author describes approach, elaborated by V.A. Semychenko. Educational system is considered as a dynamic subject-object system in which the role of subject and object performs the teacher and the pupils. The basic form of cooperation between the class teacher and the pupils is also described. Peculiarities of dialogue and imperative cooperation are considered. Important characteristic of pedagogical cooperation could be evaluated by its dialogical and imperative trends. The author emphasizes the partnership form of interaction as the most effective one. Also the considerations of interaction from the perspective of transact analysis Eric Berne are given. The function of the class teacher is defined. There is no doubt that the personality of pupils develops in collective. The main stages of its development are described as well as characteristics of the class teacher to promote team development are considered. In the conclusion, author stresses that class teacher should use such means and methods that facilitate the development of joint work with pupils. Key words: class teacher, educational influence, cooperation, pedagogical cooperation, pupils' collective, dialogical cooperation, imperative cooperation.

143-161

Authors: Моргун В.Ф.

У статті на основі системо-діяльнісної методології та авторської багатовимірної теорії особистості розглядаються підходи до такого актуального під час спалаху агресії явища, як толерантність. Обґрунтовується її рівнева психологічна структура: на соціально-психологічному рівні - прийняття, на індивідуально- психологічному - поблажливість і на психофізіологічному - витривалість. Аналізуються прояви толерантності та наводяться приклади її обмеження у контексті вказаної теорії особистості. Розглядаються психологічні засоби психопрофілактики інтолерантності в міжособистих стосунках. Ключові слова: багатовимірна теорія особистості, толерантність, межі толерантності, правила толерантності, прояви толерантності, інтолерантність, психопрофілактика інтолерантності. В статье на основе системно-деятельностной методологии и авторской многомерной теории личности рассматриваются подходы к такому актуальному во время вспышки агрессии явлению, как толерантность. Обосновывается ее уровневая психологическая структура: на социально-психологическом уровне — принятие, на индивидуально¬психологическом — снисходительность и на психофизиологическом - выносливость. Анализируются проявления толерантности и приводятся примеры ее ограничения в контексте указанной теории личности. Рассматриваются психологические средства психопрофилактики интолерантности в межличных отношениях. Ключевые слова: многомерная теория личности, толерантность, пределы толерантности, правила толерантности, проявления толерантности, интолерантность, психопрофилактика интолерантности. In the article on the basis of system-activity methodology and authorial multidimensional theory of personality going is examined near such actual during the flash of aggression phenomenon, as tolerance. In relation to the concept of tolerance and discussions proceed until now. Positions are divided into two opposite. First - this term is previous and, though is historically just, however must be specified or substituted by more positive and accompanied by the clear estimation of pluralism and variety. Second - he is an absolute concept that is important for existence of society and limitation of discrimination. Grounded of the level psychological structure of tolerance. At social-psychological level is an acceptance, on individually-psychological is condescension and on psycho-physiology is endurance. The displays of tolerance are analysed and examples of her limitation are made in the context of the indicated theory of personality. Psychological facilities of psycho-prophylaxis of intolerance are examined in the interpersonal relations. The considered facilities of psycho-prophylaxis of intolerance are in interpersonality communication of people, it follows to expect, will assist the increase of level of tolerance in spatio-temporal transspectiv of life, in particular, on the stages of the previous setting on tolerance to other man, tolerance in mutual relations with people (meeting, encouragement to the structural collaboration, prophylaxis of the negative states and relations), tolerance of after action. The prospects of further development of problem can be empiric researches of dynamics of displays of tolerance of the different task, national, professional, gender, age-related forces in the modern difficult socio-political terms of becoming of the Ukrainian state system and civil society. Keywords: multidimensional theory of personality, tolerance, limits of tolerance, rule of tolerance, displays of tolerance, intolerance, psycho-prophylaxis of intolerance.

176-185

Authors: Тітова Т.Є.

Стаття присвячена проблемі формування ціннісно-смислової сфери майбутніх психологів під час професійного навчання. Розкриваються можливості психологічного супроводу розвитку особистості в цілому та її ціннісно-смислової сфери зокрема. Описується програма психологічного супроводу формування ціннісно-смислової сфери студентів, що навчаються за спеціальністю «Психологія». Ключові слова: ціннісно-смислова сфера особистості, ціннісні орієнтації майбутнього психолога, психологічний супровід, програма оптимізації процесу формування ціннісних орієнтацій майбутніх психологів. Статья посвящена проблеме формирования ценностно-смысловой сферы будущих психологов в процессе профессионального обучения. Раскрываются возможности психологического сопровождения развития личности в целом и её ценностно-смысловой сферы в частности. Описывается программа психологического сопровождения формирования ценностно-смысловой сферы студентов, обучающихся по специальности «Психология». Ключевые слова: ценностно-смысловая сфера личности, ценностные ориентации будущего психолога, психологическое сопровождение, программа оптимизации процесса формирования ценностных ориентаций будущих психологов. The article is dedicated to the problem of the forming of future psychologists' value orientations in the process of professional training at higher educational establishment. The possibilities of psychological accompany of personality development in whole and its value-meaning sphere in particular is revealed. This psychological accompany is aimed to activate the resources and mechanisms of self-development when solving different life situations. It is based on several principles and takes into account students' individual peculiarities and their difficulties in the process of professional training. The main tasks of psychological accompany are hightlighted. The program of psychological accompany of the process of students' value- meaning sphere forming is represented. This program contains such elements: 1) the psychodiagnostics of students' value-meaning sphere; 2) holding of the “axiological seminars”; 3) creating of “psychological portraits” of the famous people etc.; 4) case studies; 5) working with metaphors; 6) drafting of psychologist's and client's commemorative booklets; 7) writing of stories and fairy-tales; 8) individual consulting; 9) realization of social-psychological trainings with students and teachers. Key words: personality value-meaning sphere, future psychologists' value orientations, the program aimed to optimize the process of future psychologists' value orientations forming.

199-200

Authors: Савчин М.В.

Особистісне становлення дитини: суб’єктний вимір : монографія / Іван Тітов, Ольга Кравченко, Людмила Москаленко ; за ред. І.Г. Тітова. - К. : ВЦ «Академія», 2015. - 152 с. Одна з найперспективніших для розвитку педагогічної та вікової психології дослідницьких сфер, яка має яскраво виражений проблемний характер та вимагає ґрунтовних теоретико-експериментальних дослід¬жень, стосується особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в аспекті її суб’єктних проявів у сфері пізнавально-перетворювальної й соціально- комунікативної діяльності. З огляду на це рецензоване монографічне дослідження, присвячене проблемі становлення суб’єктності дитини, є безумовно актуальним та має наукову і практичну значущість.