Teoria ta metodika fizicnogo vihovanna

3-11

Authors: Іващенко О. В.

Мета дослідження — визначити статеві особливості функціональної та рухової підготовленості учнів 7—8 класів. Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь хлопці: 24 чол. 7 класу, 35 — 8 класу; дівчата: 31 чол. 7 класу, 14 — 8 класу. Результати дослідження. Аналіз свідчить, що між хлопцями і дівчатами 7 класів у функціональних пробах спостерігається статистично достовірні розбіжності (p<0,001). За функціональним станом функції дихання і кровообігу хлопці і дівчата 7 класів оцінюються як здорові, нетреновані; за пробою Серкіна — як такі, що мають приховану форму недостатності кровообігу. Статистично достовірні розбіжності між хлопцями і дівчатами 8 класів спостерігаються у тестах № 3—8, які характеризують власне силову, швидкісно-силову і координаційну підготовленість (р<0,001). За результатами інших рухових тестів розбіжності між середніми значеннями статистично недостовірні (p>0,05). Висновки. Статевими особливостями рухової підготовленості учнів сьомих класів є рівень розвитку силових здібностей і здатність до оцінки сприйняття силових параметрів руху; в учнів восьмих класів — здатність до оцінки сприйняття силових параметрів руху і статична сила. Ключові слова: хлопці; дівчата; функціональна підготовленість; координаційна підготовленість; силова підготовленість; рухові здібності.

23-31

Authors: Мірошниченко Д. Т.

Мета дослідження — визначити факторну модель розвитку рухової функції у хлопчиків молодших класів. Методи й організація дослідження. В дослідженні використані такі методи дослідження як аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, тестування рухової підготовленості, ймовірнісний підхід до оцінки процесу навчання, методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь хлопчики 2 класу — 38 чоловік, 3 класу — 42 чоловік, 4 класу — 48 чоловік. Висновки. У факторній моделі рухової функції у хлопців виділяються: процеси навчання і розвитку рухових здібностей (другий клас); процеси навчання і розвитку силових здібностей (третій клас); процеси навчання і розвитку силових і координаційних здібностей (четвертий клас). Найбільшу інформативність для оцінки розвитку рухової функції у хлопчиків мають: другий клас — рівень навченості акробатичних вправ (0,848; 0,774; 0,809); третій клас — рівень розвитку власне силових здібностей: тест «Підтягування у змішаному висі на канаті (разів)» (0,941), рівень навченості вправам: «Підйом переворотом в упор махом однією» (0,910), «Міст із положення лежачи» (0,860); четвертий клас — рівень навченості вправам «Лазіння по канату у 2 прийоми» (0,939), «Лазіння по канату у 3 прийоми» (0,939), «Підйом переворотом в упор махом однією» (0,745), а також результати тестів: № 7 «Підтягування у змішаному висі на канаті» (0,787), № 10 «Час збереження стійкого положення — стійка на одній нозі з закритими очима» (0,723). Ключові слова. Хлопчики, молодші класи, навчання, фізичні вправи.

38-44

Authors: Спіцин В.В.

У статті аналізується проблема системного управління оцінкою рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку. Встановлено, що вірна оцінка рівня фізичної підготовленості є одним з важливих факторів підвищення ефективності керування процесом фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи, починаючи з першого класу. Аналіз результатів дослідження свідчить, що при систематичному спостереженні за руховою підготовленістю кожного окремого учня, дозволяє учителю фізичної культури вчасно спостерігати картину розвитку рухових якостей та навичок, виявляти ті, що відстають, та на основі диференційованого підходу, за допомогою спеціальних педагогічних впливів, досягати необхідного ефекту в рішенні завдань фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Учитель фізичної культури загальноосвітньої школи, у процесі своєї трудової діяльності, здійснюючи систематичний педагогічний контроль за руховою підготовленістю школярів та проводячи аналіз результатів контролю, при цьому знаючи динаміку розвитку основних рухових якостей, може якісно керувати процесом фізичного вихованням учнів, починаючи з першого класу. Ключові слова: засоби, фізична підготовка, фізична культура, фізичне виховання, урок.

3-9

Authors: О. В. Іващенко, Т. В. Карпунець, Ю. В. Крінін

Мета роботи — визначити інформативні показники рухової та функціональної підготовленості хлопців 7—8 класів. Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. У дослідженні прийняли участь 24 чол. 7 класу, 35 — 8 класу. Результати дослідження. Аналіз свідчить, що за результатами тестування спостерігаються між хлопцями сьомого і восьмого класів за більшістю показників статистично достовірні розбіжності (p<0,05:0,001). За функціональним станом функції дихання і кровообігу хлопці 7—8 класів оцінюються як здорові нетреновані. Висновки. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції свідчать, що функція функція найбільш суттєво зв’язана з № 8, 6, 4 і 5 змінними: отже суттєва різниця між хлопцями сьомих і восьмих класів спостерігається у розвитку рухових здібностей: швидкісної сили, координації рухів і власне силових здібностей

17-24

Authors: О. В. Іващенко, Р. Мушкета, О. М. Худолій, С. С. Єрмаков

Мета роботи — визначити модель розвитку силових здібностей у хлопців 6—7 класів. Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. У дослідженні прийняли участь хлопці 6 і 7 класів 35 і 32 чоловік відповідно. Результати дослідження. Аналіз свідчить, що статистично достовірні відмінності у результатах тестування хлопців 6 і 7 класів спостерігаються у тестах 2 «Стрибок у довжину з місця, см» і 5 «Присідання, рази» (p<0,001; p<0,01 відповідно). Рівень рухової підготовленості хлопців 6—7 класів визначає розвиток швидкісно-силових здібностей. Висновки. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції свідчать, що чим більше уваги приділяється швидкісно-силовій підготовці, тим більша вірогідність підвищення рухової підготовленості хлопців 6—7 класу. Канонічна дискримінантна функція може бути використана для оцінки і прогнозування розвитку рухових здібностей у хлопців 6—7 класів.

39-43

Authors: Ю. В. Голенкова, Н. І. Пальчук

Мета дослідження: визначити вплив засобів ритміки і хореографії на фізичну підготовленість учнів початкових класів. Матеріал і методи. Аналіз педагогічної та науково-методичної літератури; бесіди з фахівцями, анкетування; спостереження; педагогічне тестування. Результати дослідження. У статті визначено вплив засобів ритміки і хореографії на фізичну підготовленість учнів початкових класів. Показано, що використання під час уроків фізичної культури запропонованих вправ ритміки і хореографії сприяло значному покращенню у дівчат гнучкості, прудкості та координаційних здібностей, а у хлопців — гнучкості.

3-14

Authors: С. І. Марченко

Мета дослідження — обґрунтувати критерії оцінки знань студентів у процесі вивчення навчального курсу «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» для освітньо-кваліфікаційного рівня 6.01020101 — бакалавр. Методи дослідження — вивчення літературних джерел і програмно-нормативних документів, теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних, системний підхід. Основні результати дослідження. Концепція курсу «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» полягає у системному викладі матеріалу, який дозволяє сформувати у студентів знання, уміння і практичні навички необхідні вчителю фізичної культури для організації та проведення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять.

22-30

Authors: О. В. Іващенко, Г. П. Шепеленко

Мета роботи — визначити статеві особливості функціональної та рухової підготовленості учнів восьмих та дев’ятих класів. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 16 хлопців і 14 дівчат 8 класів, 17 хлопців і 14 дівчат 9 класів. Результати дослідження. Статистично достовірні розбіжності між хлопцями і дівчатами 8 класів спостерігаються у тестах № 10—14, які характеризують власне силову підготовленість (р<0,001). За результатами інших рухових тестів розбіжності між середніми значеннями статистично недостовірні (p>0,05). Статистично достовірні розбіжності між хлопцями і дівчатами 9 класів спостерігаються у тестах № 9—12, 14, які характеризують координаційну і власне силову підготовленість (р<0,001). За результатами інших рухових тестів розбіжності між середніми значеннями статистично недостовірні (p>0,05). Висновки. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволяють визначити співвідношення вкладу змінних у результат функції і свідчить про можливість класифікації статевих відміностей школярів на основі тестування координаційної і силової підготовленості хлопців і дівчат.

40-45

Authors: Т. М. Кравчук, О. С. Сорока

Мета роботи — дослідити рівень фізичної підготовленості учнів старших класів державних та приватних загальноосвітніх закладів. Матеріал і методи. вивчення та аналіз педагогічної і науково-методичної літератури; бесіди з фахівцями; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь 30 хлопців старших класів. Висновки. При порівнянні рівня фізичної підготовленості учнів 10-х класів досліджуваних закладів, виявлено, що учні приватного закладу на відміну учнів державного мають кращі результати за тести стрибок у довжину, нахил вперед, згинання розгинання рук в упорі в положенні лежачи та проби Штанге і Генчі. Учні державного закладу показали кращі результати за тести згинання розгинання рук у висі та пробу Сєркіна. Дослідження показало, що в організації фізичного виховання учнів старших класів досліджуваних закладів є як позитивні так і негативні сторони. Так, позитивним є збільшення в приватній школі вдвічі кількості годин на урочну форму роботи та більш широкий вибір видів спорту, якими можуть оволодіти учні як під час уроків, так і в ході позакласної і позашкільної роботи. Поряд з цим, більш низький рівень здоров’я учнів приватної школи може свідчити про перевантаження старшокласників навчальною діяльністю.

3-14

Authors: С. І. Марченко

Мета дослідження — розробити програму курсу «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» для освітньо-кваліфікаційного рівня 6.01020101 — бакалавр. Методи дослідження — вивчення літературних джерел і програмно-нормативних документів, теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних, системний підхід. Основні результати дослідження. Концепція курсу «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» полягає у системному викладі матеріалу, який дозволяє сформувати у студентів знання, уміння і практичні навички необхідні вчителю фізичної культури для організації та проведення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять.

24-33

Authors: О. В. Іващенко

Мета роботи — визначити закономірності рухової та функціональної підготовленості школярів старших класів. Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. У дослідженні прийняли участь 36 хлопців 9 класу, 11 — 10 класу, 12 — 11 класу. Висновки. У результатах тестування школярів 9 і 10 класів спостерігаються статистично­ достовірні розбіжності у функціональній підготовленості дихальної і серцево-судинної системи, а також у координаційній і силовій підготовленості. За функціональною підготовленістю юнаки оцінюються як здорові нетреновані. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні розбіжності між юнаками 9 і 11 класів за показниками тестів 1, 2, 3 та 9 (p<0,05:0,001). За функціональним станом функції дихання і кровообігу юнаки 11 класу оцінюються як здорові треновані. Статистично достовірні розбіжності між юнаками 10 і 11 класів спостерігаються у тестах, які характеризують функціональну, координаційну і власне силову підготовленість (р<0,001). Юнаки 11 класів мають кращу підготовленість за результатами батареї тестів (p<0,001). Юнаки 11 класів мають кращі показники швидкісної, статичної сили, координації рухів та функціонального стану дихальної та серцево-судинної системи. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволяють визначити співвідношення вкладу змінних у результат функції. З найбільшим вкладом в канонічну функцію 1 входять змінні 9, 3 і 6: чим більші значення цих змінних, тим більше значення функції. З найбільшим вкладом в канонічну функцію 2 входять змінні 8, 2 і 9: чим більші значення цих змінних, тим більше значення функції. Перша функція на 79,3% пояснює варіацію результатів, друга — на 20,7%. Вищевикладене свідчить про можливість класифікації вікових відміностей юнаків 9—11 класів на основі тестування функціональної, силової і координаційної підготовленості. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції свідчать, що функція найбільш суттєво зв’язана з № 9, 7 і 6 змінними: отже суттєва різниця між юнаками 9—11 класів спостерігається у розвитку функціонального стану і рухових здібностей: проба Серкіна, швидкісна сила, координації рухів і власне сила.

43-52

Authors: І. П. Заневський, Л. Г. Заневська

Метою роботи було створення моделі коефіцієнта надійності тесту, застосування якої дало б можливість у практичній роботі з тестами отримувати значення коефіцієнта надійності в теоретичних границях від нуля до одиниці, як це прийнято у класичній теорії надійності тестів. Основна ідея розв’язання цієї проблеми полягає у прямому визначенні дисперсії істинних результатів тесту, оцінка величини яких приймається рівною середньому арифметичному результатів повторних вимірювань. Методику дослідження було побудовано на положеннях класичної теорії спортивних тестів, математичної теорії надійності моторних тестів, на моделі внутрікласової кореляції, дисперсійного аналізу, з використанням методу Шапіра-Уілка. Обчислення проводилися із застосуванням комп’ютерних програм Excel і Mathematica. Результати дослідження. Показано, що модель внутрікласової кореляції неповною мірою відповідає положенням класичної теорії надійності тестів. Пропонована модель ретестової надійності немає цього недоліку, а відповідний коефіцієнт існує в межах, визначених положеннями класичної теорії надійності (0 ÷ 1). В діапазоні практично важливих величин пропонована модель та модель внутрікласової кореляції призводять до різних оцінок надійності тесту не тільки кількісно (≈ 20%), але й якісно, тобто із суттєвим перевищенням ширини діапазонів оцінки надійності тесту за величиною відповідного коефіцієнта.