Teorìâ ta metodika navčannâ ta vihovannâ

5-12

Authors: В.А. Алтухов

У статті проаналізовані деякі періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ століття з питань естетичного виховання дитини в сім’ї; через ґрунтовний аналіз педагогічної періодичної преси того часу було виявлено значення ролі матері у естетичному вихованні дитини; розкрито путі педагогізації батьків з питань естетичного виховання дитини у сім’ї (зокрема, визначені методи і засоби естетичного виховання вдома). Названі відомі педагоги та психологи які друкувались у цей період з рекомендаціями для батьків щодо добору дитячої літератури; розглянуті відгуки різних респондентів на роботу В.П. Остро- горського «Листи про естетичне виховання». Також, у статті підкреслена вагомість і значущість духовної атмосфери у сім’ї для формування різних дитячих вражень. Далі, у публікації надано назви більш відомих журналів того часу в яких друкувалось багато матеріалів присвячених ролі казки в дитячому житті, оцінці тих казок, які на той час випускались видавництвом; для прикладу, приведені назви деяких українські казок корисних для читання дитині. Так само, в роботі дано перелік кількох європейських міжнародних конгресів того часу з проблем сімейного виховання. Ключові слова: батьки, діти, естетичне виховання, казка, періодика, сім’я. В статье проанализированы некоторые периодические издания конца XIX – начала ХХ века по вопросам эстетического воспитания ребенка в семье; через полный анализ педагогической периодической печати того времени было выявлено значение роли матери в эстетическом воспитании ребенка; раскрыты пути педагогизации родителей по вопросам эстетического воспитания ребенка в семье (в частности, определены методы и средства эстетического воспитания в домашних условиях). Названы известные педагоги и психологи которые печатались в это время с рекомендациями для родителуй по подбору детской литературы; рассмотрены отзывы различных респондентов на работу В.П. Острогорского «Письма об эстетическом воспитании». Также, в статье подчеркнута важность и значимость духовной атмосферы в семье для формирования различных детских впечатлений. Далее, в публикации представлены названия более известных журналов того времени в которых печаталось много материалов посвященных роли сказки в детской жизни, оценке тех сказок, которые в то время выпускались издательством; для примера приведены названия некоторых украинской сказок полезных для чтения ребенку. Так же, в работе дан перечень нескольких европейских международных конгрессов тех времен по проблемам семейного воспитания. Ключевые слова: родители, дети, эстетическое воспитание, сказка, периодика, семья. The article analyzed some periodicals of the end of the XIXth – the beginning of the XXth century on the questions of the child’s aesthetic education in the family; through the in-depth analysis of pedagogical periodicals of that time, the significance of the mother’s role in the child’s aesthetic education is revealed; the ways of parents’ pedagogization on the child’s aesthetic education in the family are determined (in particular, methods and means of the aesthetic education at home are defined). Known pedagogues and psychologists who have published recommendations for parents about the selection of children’s books at the defined period are named. Various respondents’ reviews on the work of V.P. Ostrogorsky “Letters about aesthetic education” are considered. The article also stressed the importance and the significance of the spiritual atmosphere in the family for the formation of various children’s experiences. Further, the publication presented the titles of the most famous journals of that time with a great number of materials on the role of fairy tales in the child’s life, on the assessment of those tales, which had been produced by the publisher; There are the names of some useful for the child Ukrainian fairy tales, given as an example. There is also the list of several European international congresses of that time on family education in the article. Keywords: parents, children, aesthetic education, fairy tale, periodicals, family.

23-32

Authors: С. А. Бикасова

У статті узагальнено досвід діяльності шкільної соціально-педагогічної служби в Україні у 1920–1936 рр. Визначено її склад, мету (через позитивний вплив на шкільне, сімейне середовище та особистість окремої дитини сприяти вихованню політично зорієнтованої, колективістські розвинутої і суспільно активної особистості) і завдання функціонування (сприяти формуванню дитячого колективу, виявленню суспільної активності учнів; забезпечити успішну взаємодію школи і родини; організовувати в межах школи дозвілля дітей; готувати школярів до усвідомленого вибору професії; сприяти успішній соціалізації дітей, які потребують особливої уваги та допомоги (діти, схильні до жебракування, бродяжництва і правопорушень, схильні до вживання алкоголю та наркотиків). Виокремлено і схарактеризовано провідні напрями роботи вітчизняної соціально-педагогічної служби у загальноосвітніх школах означеного періоду; розкрито основні функції, які вона здійснювала у процесі колективного виховання дітей, взаємодії із сім’єю школяра, профорієнтації та організації дозвілля учнів, забезпечення успішної соціалізації «важких» дітей. З’ясовано і певні недоліки, які заважали успішному функціонуванню шкіль- ної соціально-педагогічної служби на визначеному етапі, а саме: слабка матеріальна підтримка соціально-педагогічної діяльності на державному рівні; невідповідність форм і методів соціально-педагогічної діяльності з неповноліт- німи, хворими на алкоголь та наркоманію, особливостям цієї роботи. Ключові слова: соціально-педагогічна служба, педолог, загальноосвітня школа, соціально-педагогічна діяльність. В статье обобщен опыт деятельности школьной социально-педагогической службы в Украине в 1920–1936 гг. Определены ее состав, цели (через положительное влияние на школьную, семейную среду и личность отдельного ребенка способствовать воспитанию политически ориентированной, коллективистски развитой и общественно активной личности) и задачи функционирования (способствовать к формированию детского коллектива, выявлению общественной активности учащихся, обеспечить успешное взаимодействие школы и семьи, организовать в пределах школы досуг детей; готовить школьников к осознанному выбору профессии, способствовать успешной социализации детей, которые требуют особого внимания и помощи (дети, склонные к попрошайничеству, бродяжни- честву и правонарушениям, склонные к употреблению алкоголя и наркотиков). Выделены и охарактеризованы ведущие направления работы отечест- венной социально-педагогической службы в общеобразовательных школах указанного периода; раскрыты основные функции, которые она осуществляла в процессе коллективного воспитания детей, взаимодействия с семьей школьника, профориентации и организации досуга учащихся, обеспечения успешной социализации «трудных» детей. Выяснены и определенные недостатки, которые мешали успешному функционированию школьной социально-педагогической службы на изучаемом этапе, а именно: слабая материальная поддержка социально-педагогической деятельности на государственном уровне; несоответствие форм и методов социально-педагогической деятельности с несовершеннолетними, больными на алкоголь и наркоманию, особенностям этой работы. Ключевые слова: социально-педагогическая служба, педологи, общеобразовательная школа, социально-педагогическая деятельность. The experience of the activity of the school socialpedagogical service in Ukraine in 1920–1936 years is summarized in the article. Its composition is determined. Its purpose is to promote the education of the politically oriented, collectivist developed and socially active personality through the positive influence on the school, the family environment and the individual child. Functioning objectives are to promote the formation of the children’s collective, to uncover the pupils’ social activity; to provide the successful interaction between schools and families; to organize leisure time activities for children within the school; to help pupils to choose a profession deliberately; to facilitate the successful socialization of the children who need the special attention and help (children, exposed to begging, vagrancy and commiting crimes, prone to take alcohol and drugs). Leading directions of work of the native social-pedagogical service in comprehensive schools of the definite period are determined and characterized; its basic functions in the process of the children’s collective education, the interaction with the pupil’s family, the career guidance and the organization of leisure time activities for pupils, ensuring the successful socialization of "difficult" children are shown. Some shortcomings that prevented the successful functioning of the school social-pedagogical service during the definite period are also found out. Namely they are the poor material support of the social-pedagogical activity at the national level; the discrepancy of forms and methods of the social-pedagogical activity with minors suffering from the alcohol and drug addiction and features of the work. Keywords: social-pedagogical service, pedologists, comprehensive school, social-pedagogical activity.

43-51

Authors: Н.В. Добіжа

У статті розглянуто проблему формування рефлексивних умінь та здібностей майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки. Обґрун- товано важливість формування даного феномену у майбутніх спеціалістів. У статті аналізуються нові підходи до проблеми формування рефлексивних умінь у майбутніх учителів з точки зору сучасних теоретико-методичних положень. Охарактеризовано умови, які сприяють ефективному формуванню рефлексивних умінь студентів у процесі професійної підготовки: розвиток мотиваційної сфери майбутніх учителів; оволодіння прийомами керування власним емоційним станом у професійній діяльності; розвиток умінь і навичок впливу на інших людей в процесі взаємодії, співпраці з ними; підвищення готовності до інновацій, творчого пошуку; усвідомлення професійних завдань, індивідуальних психічних якостей; формування позитивної Я-концепції студента; забезпечення майбутньому вчителю можливості для самовираження у спілкуванні. Нами запропоновано використовувати професійний психологічний тренінг як один із ефективних засобів формування здатності майбутнього вчителя до рефлексії. Стаття містить практичні рекомендації щодо вико- ристання під час тренінгу вправ на розвиток комунікативних та органі- заційних умінь, аналітичних здібностей, культури мовлення, емпатичного слухання, сприйняття вербальних та невербальних сигналів, формування позитивної Я-концепції. Ключові слова: професійна підготовка, рефлексія, психологічний тренінг, саморозвиток, самоаналіз. В статье рассмотрена проблема формирования рефлексивных умений и способностей будущего учителя в процессе профессиональной подготовки. Обоснована важность формирования данного феномена у будущих специалистов. Охарактеризованы условия, способствующие эффективному форми- рованию рефлексивных умений студентов в процессе профессиональной подготовки: развитие мотивационной сферы будущих учителей; овладение приемами управления собственным эмоциональным состоянием в профес- сиональной деятельности; развитие умений и навыков влияния на других людей в процессе взаимодействия, сотрудничества с ними; повышение готовности к инновациям, творческому поиску; осознание профессиональных задач, индивидуальных психических качеств; формирование положительной Я- концепции студента; обеспечение будущему учителю возможности для самовыражения в общении. Нами предложено использовать профессиональный психологический тренинг как один из эффективных средств формирования способности будущего учителя к рефлексии. Статья содержит практические рекомен- дации по использованию во время тренинга упражнений на развитие коммуникативных и организационных умений, аналитических способностей, культуры речи, эмпатического слушания, восприятия вербальных и невер- бальных сигналов, формирование позитивной Я-концепции. Ключевые слова: профессиональная подготовка, рефлексия, психоло- гический тренинг, саморазвитие, самоанализ.

62-67

Authors: С. О. Іщенко

Матеріал статті побудовано на виявленій суперечності між декларуванням подальшого вдосконалення змісту, організаційного рівня та ефективності роботи з особовим складом та недостатньою реалізацією педагогічних умов підготовки курсантів до виховної роботи з особовим складом у вищих навчальних закладах системи МВС України. У статті наведено приклади прийомів, методів, форм, які забезпечують реалізацію педагогічних. умов підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом у вищих навчальних закладах системи МВС України. Доведено, що організація виховної роботи курсантів має бути спрямована на формування системи базових гуманістичних цінностей; засвоєння майбутніми офіцерами знань і вмінь виховної роботи з особовим складом на заняттях, у самостійній підготовці, на практиці. Результатами дослідження є доведення необхідності педагогічного забезпечення підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом. Ключові слова: професійна підготовка курсантів, виховна робота, особовий склад, методи виховання, педагогічні умови, гуманістичні цінності. Материал статьи построен на выяв- ленном противоречии между декларированием дальнейшего совершенство- вания содержания, организационного уровня и эффективности работы з личным составом и недостаточной реализацией педагогических условий подготовки курсантов к воспитательной работе с личным составом у высших учебных заведениях системы МВД Украины. В статье приведены примеры приемов, методов, форм, которые обеспечивают реализацию педагогических условий подготовки будущих офицеров к воспитательной работе с личным составом у высших учебных заведениях системы МВД Украины. Доказано, что организация воспитательной работы должна быть направлена на формирование системы базовых гуманистических ценностей; усвоение будущими офицерами знаний и умений воспитательной работы с личным составом на занятиях, во время самостоятельной подготовки, на практике. Результатами исследования являются доказательства необходимости педагогического обеспечения подготовки будущих офицеров к воспитательной работе с личным составом. Ключевые слова: профессиональная подготовка курсантов, воспита- тельная работа, личный состав, методы воспитания, педагогические условия, гуманистические ценности. The article’s material is based on the detected contradiction between the declaring of the further improvement of the content, the organizational level, the effectiveness of work with the personnel and pedagogical conditions’ insufficient implementation of cadets’ training for educational work with the personnel in higher educational institutions of the MIA system of Ukraine. The article includes the examples of techniques, methods, forms, that ensure pedagogical conditions’ realization of future officers’ training for educational work with the personnel in higher educational institutions of the MIA system of Ukraine. It is proved that the organization of cadets’ educational work should be aimed at forming the system of basic human values; the mastering of knowledge and skills of educational work with the personnel at the lessons, during the self-training, the practice by future officers. The study’s result is the need’s proof of the pedagogical ensuring of future officers’ training for educational work with the personnel. Keywords: cadets’ professional education, educational work, personnel, methods of education, pedagogical conditions, humanistic values.

76-82

Authors: В.В. Курільченко

У статті проаналізовано різні наукові точки зору щодо трактування термінів «культура» та «інтелект». Виділено основні підходи науковців до визначення поняття «інтелектуальна культура». Зазначено, що культура є важливим складником життєдіяльності суспільства в цілому й кожної окремої особистості. Уточнено, що культура особистості – це комплексна характеристика людини, яка дає їй змогу жити в гармонії з загальнолюдської, національною культурою, розвивати суспільство й індивідуальну своєрідність своєї особистості. З урахуванням різних точок зору вчених конкретизовано, що інтелект розуміється як складна розумова діяльність, що характе- ризується єдністю міжфункціональних зв’язків пізнавальних функцій різного рівня, зокрема психомоторики, пам’яті, уваги, мислення. Також виділено основні підходи науковців до визначення поняття «інтелектуальна культура», на основі цього запропоноване авторське розуміння інтелектуальної культури як інтегрованого особистісного утворення, що забезпечує спроможність людини самостійно формулювати цілі, планувати й організовувати різні види діяльності, використовувати основні розумові прийоми, ефективно працю- вати з традиційними й інноваційними джерелами інформації Ключові слова: культура, інтелект, інтелектуальна культура, педагогічне поняття. В статье проанализированы различные научные точки зрения относительно трактовки терминов «культура» и «интеллект». Выделены основные подходы ученых к определению понятия «интеллек- туальная культура», указано, что культура является важной составляющей жизнедеятельности общества в целом и каждой отдельной личности. Уточнено, что культура личности - это комплексная характеристика чело- века, которая дает ей возможность жить в гармонии с общечеловеческой, национальной культурой, развивать общество и индивидуальное своеобразие своей личности. С учетом различных точек зрения ученых конкретизировано, что интеллект понимается как сложная умственная деятельность, которая характеризуется единством межфункциональных связей познавательных функций разного уровня, в частности психомоторики, памяти, внимания, мышления. Также выделены основные подходы ученых к определению понятия «интеллектуальная культура». На основе этого предложено авторское понимание интеллектуальной культуры как интегрированного личностного образования, которое обеспечивает способность человека самостоятельно формулировать цели, планировать и организовывать различные виды деятельности, использовать основные мыслительные приемы, эффективно работать с традиционными и инновационными источниками информации Ключевые слова: культура, интеллект, интеллектуальная культура, педагогическое понятие. The article analyzes the different scientific views on the interpretation of the terms "culture" and "intelligence". The basic approaches of scientists to the definition of "intellectual culture" are determined. The article points out that the culture is an important part of the society as a whole and each individual. It is clarified that the culture of the person – a comprehensive description of the person, which gives its the opportunity to live in harmony with the universal, national culture, developing the society and the individuality of its personality. Taking into account scientists’ different points of view, it is concretized that the intelligence is understood as a complex mental activity, which is characterized by the unity of cross-functional relationships of various levels of cognitive functions, such as psychomotor, memory, attention, thinking. Basic approaches of scientists to the definition of "intellectual culture" are also allocated. On its basis the author’s understanding of intellectual culture as the integrated personal education, that provides the person’s ability to independently formulate goals, to plan and to organize a variety of activities, to use the basic mental techniques, to work effectively with traditional and innovative sources of the information, is suggested. Keywords: culture, intellect, intellectual culture, pedagogical concept.

91-98

Authors: Х. О. Онасько

У статті висвітлено теоретичні питання та досвід організації таких форм поточного контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів вітчизняних вищих навчальних закладів 60-х – 70-х років ХХ ст. як колоквіуми та консультації. Визначено сутність колоквіуму, яка полягає в ознайомленні зі знаннями студентів і виявленні рівня сформованості їх практичних умінь. Підкреслено виділене науковцями характеризованого періоду значення цієї форми організації навчання студентів у забезпеченні якості освіти. Запропоновано матеріал щодо особливостей проведення консультацій; подано їх класифікації, які існували у зазначений період: індивідуальні, групові, фронтальні; вступні, поточні, підсумкові; установчі, методичні, контрольні, проблемні; словесні, письмові, стенди-консультації; консультація-порада, консультація-роз’яснення, консультація-обговорення, комбінована консультація. Звернено увагу на те, що консультації поділялися на пасивні, котрі відвідувалися студентами за бажанням, і активні, коли викладачі запрошували студентів час від часу для бесід і які були обов’язковими. Наголошено на тому, що консультації були найбільш дієвою формою організації очних занять студентів, які навчалися без відриву від виробництва. Ключові слова: колоквіум, консультація, поточний контроль, форма організації, навчально-пізнавальна діяльність, порада, роз’яснення, співбесіда. В статье освещены теоретические вопросы и опыт организации таких форм текущего контроля учебно-познавательной деятельности студентов отечественных высших учебных заведений 60-х – 70-х годов ХХ ст. как коллоквиумы и консультации. Определена сущность коллоквиума, которая состоит в ознакомлении со знаниями студентов и выявлении уровня сформированности их практических умений. Подчеркнуто выделенное учеными характеризованного периода значение этой формы организации обучения студентов в обеспечении качества образования. Предложен материал об особенностях проведения консультаций; представлено их классификации, которые существовали в указанный период: индивидуальные, групповые, фронтальные; вступительные, текущие, итоговые; установочные, методические, контрольные, проблемные; словесные, письменные, стенды-консультации; консультация-совет, консультация-разъяснение, консультация-обсуждение, комбинированная консультация. Обращено внимание на то, что консультации делились на пассивные, которые посещались студентами по желанию, и активные, когда преподаватели приглашали студентов время от времени для бесед и которые были обязательными. Акцентировано внимание на том, что консультации были наиболее действенной формой организации очных занятий студентов, которые учились без отрыва от производства. Ключевые слова: коллоквиум, консультация, текущий контроль, форма организации, учебно-познавательная деятельность, совет, разъяснение, собеседование. The article reveals theoretical questions and the experience of the organization of such forms of current control of native higher educational institutions students’ educational-cognitive activity of the 60–70-ies of the XXth century as colloquiums and consultations. The essence of the colloquium is defined. it is to discover students’ knowledge and the level of their practical skills’ formedness. Determined by the scientists of the studied period, the importance of this form of the organization of students’ education for the ensuring of education’s quality is emphasized. The material on the features of conducting consultations is presented. Consultations’ classifications of the noted period are shown: individual, group, frontal; introductory, current, final; instructive, methodological, control; verbal, written, stand consultations; consultation-advice, consultation-explanation, consultation-discussion, combined consultation.) Attention is paid to the fact that consultations were divided into passive and active. Passive consultations were attended by students who wanted, but active ones were mandatory. Teachers invited students to have a talk. It is noted that consultations were the most efficient form of the organization of in-service education students’ internal lessons. Keywords: colloquium, consultation, current control, form of organization, educational-cognitive activity, advice, explanation, interview.

109-116

Authors: К. В. Петровська

У статті розглядаються питання формування соціальної компетент- ності підлітків групи «ризику» засобами танцювального мистецтва. В результаті аналізу наукової літератури з’ясовано, що соціальна компетент- ність – це соціальні навички, що дозволяють людині адекватно виконувати норми і правила життя в суспільстві. Визначено, що танець є ефективним засобом інкультурації людини, універсальною мовою спілкування, важливим важелем у формуванні ідеалів, цінностей, внутрішнього і зовнішнього стану людини. Встановлено, що застосування танцювального мистецтва у роботі з формування, розширення й корекції соціальної компетентності підлітків групи «ризику» дозволить розвинути в них уміння взаємодіяти з оточуючими, гармонізувати свої відносини з суспільством, приймати адекватні ситуації рішення, сформує практику соціально прийнятних форм поведінки, способів вза- ємовідносин з соціумом, соціальної успішності; дозволить їм проявити при- ховані почуття, стосунки; самопізнавати себе та пізнавати й розуміти інших. Ключові слова: соціальна компетентність, група «ризику», танцю- вально-рухова терапія, танець. В статье рассматриваются вопросы формирования социальной компетентности подростков группы “риска” средствами танцевального искусства. В результате анализа научной литературы установлено, что социальная компетентность – социальные навыки, позволяющие человеку адекватно выполнять нормы и правила жизни в обществе. Определено, что танец является эффективным средством инкультурации человека, универсальным языком общения, важным рычагом в формировании идеалов, ценностей, внутреннего и внешнего состояния человека. Установлено, что применение танцевального искусства в работе по формированию, расширению и коррекции социальной компетентности подростков группы “риска” позволит развить у них умение взаимодействовать с окружающими людьми, гармонизировать свои отношения с обществом, принимать адекватные ситуации решения; сформирует практику социально приемлемых форм поведения, способов взаимоотношений с социумом, социальной успешности; позволит им проявить скрытые чувства, отношения; самопознать себя, познавать и понимать других. Ключевые слова: социальная компетентность, группа «риска», танцевально-двигательная терапия, танец. The article discusses the formation of the social competence of adolescents of the «risk» group by means of the dance art. The analysis of the scientific literature states that the social competence – social skills that enable a person to adequately comply with the norms and rules of life in the society. It is determined that dancing is an effective mean of the human’s inculturation, a universal language of the communication, an important lever in the formation of ideals, values, the man’s internal and external state. It is found that the use of dance in the formation, the expansion and the correction of the social competence of adolescents of the «risk» group will allow them to develop the ability to interact with others, to harmonize their relationships with the community, to make reasonable decisions; will form the practice of socially acceptable behavior, ways of relationships with the society; will allow them to еxpress hidden feelings, relationships; to cognize themselves and to understand others. Keywords: social competence, «risk» group, dance movement therapy, dance.

124-130

Authors: А. В. Спірідонова

Стаття присвячена особистісним якостям вчителя, які чітко прос- тежуються в творчих роботах великого українського педагога, письменника, творця «Словаря української мови» Бориса Грінченка. Підкреслено внесок Б. Грінченка у структуру національної освіти того часу, що є прикладом та основою для виховання свідомого українця, патріота своєї країни, людини, що носить глибоко в серці любов до рідної української мови, до рідного краю. У статті розглядаються особливості особистісних якостей вчителя. Зроблено акцент на ряді творів Бориса Грінченка, таких як «Що таке державна школа в Україні», «Українські вчителі і українська школа», «На безпросвітному шляху», в якому ми бачимо викладача кінця XVIII століття. Творча спадщина цього педагога і гуманіста привертає увагу вчених, педагогів- практиків все більше і більше. В своїх наукових, педагогічних, публіцистичних і художніх творах Грінченко розглядав всі найважливіші аспекти наукової педагогіки, а зокрема: мета і завдання, принципи і зміст, форми і методи виховання, взаємодія школи та соціального середовища. Наукова, теоретична і творча спадщина Б. Грінченка органічно включається в культурне і духовне життя нової України, стає важливою частиною науково-педагогічного пошуку вчених і педагогів-практиків. Ключові слова: національна школа, особистість учителя, Борис Грінченко. Статья посвящена личностным качествам учителя, которые четко прослеживаются в творческих работах великого украинского педагога, писателя, создателя «Словаря української мови» Бориса Гринченко. Подчеркнут вклад Б. Гринченко в структуру национального образования того времени, что является примером и основой для воспитания сознательного украинца, патриота своей страны, человека, носящего глубоко в сердце любовь к родному украинскому языку, к родному краю. В статье рассматриваются особенности личностных качеств учителя. Сделан акцент на ряде произведений Бориса Гринченко, таких как «Что такое государственная школа в Украине», «Украинские учителя и украинская школа», «На беспросветном пути», в которых мы видим преподавателя конца XVIII века. Творческое наследие этого педагога и гуманиста, привлекает внимание ученых, педагогов-практиков все больше и больше. В своих научных, педагогических, публицистических и художественных произведениях он рассматривал все важнейшие аспекты научной педагогики, а в частности: цель и задачи, принципы и содержание, формы и методы воспитания, взаимодействие школы и социальной среды. Научное, теоретическое и творческое наследие Б. Гринченко органически включается в культурную и духовную жизнь новой Украины, становится важной частью научно-педагогического поиска ученых и педагогов-практиков. Ключевые слова: национальная школа, личность учителя, Борис Гринченко. The article focuses on the teacher’s personal qualities, which are clearly shown in the works of a great Ukrainian pedagogue, a writer, the creator of the "Dictionary of the Ukrainian language" Boris Grinchenko. The contribution of B. Grinchenko to the structure of the national education of that time is emphasized, that is an example and a basis for the education of the conscious Ukrainian, the patriot of his country, the man, who loves his native Ukrainian language, his land. The article considers the features of the teacher’s personal qualities. Attention is paid to such works of Boris Grinchenko as «What is the Public School in Ukraine», «Ukrainian Teachers and Ukrainian School», «On the Hopeless Way», where we see the teacher of the end of the XVIIIth century. The creative heritage of the teacher and the humanist attracts the attention of scientists, practicing teachers more and more. In his scientific, pedagogical, journalistic and artistic works he considered all the most important aspects of scientific pedagogy. They are the aim and tasks, principles and the content, forms and methods of education, the interaction of the school and the social environment. The scientific, theoretical and creative heritage of B. Grinchenko is being organically included in the cultural and spiritual life of new Ukraine, becomes an important part of the scientific and pedagogical search of scientists and practicing teachers. Keywords: national school, teacher’s personality, Boris Grinchenko.

141-148

Authors: А.В. Троцко, Ю.В. Бекетова

У статті характеризуються цілі та аналізуються основні завдання виховання студентської молоді у вищій школі США, Китаю, Ізраїлю, Великої Британії, Японії, Франції. Характеризуються провідні напрями виховання молоді – громадянське, інтернаціональне, полікультурне, релігійне, моральне, фізичне. Розкривається їх зміст, основні форми та методи організації. Щодо тлумачення освітніх цілей, варто зазначити, що вони мають більш вузький характер у порівняння з перевіреною роками ідеєю всебічного розвитку особистості, яка включає більш широкий спектр виховних напрямів. Наприклад, враховуючи сучасні вимоги розвитку суспільства, пріоритетними напрямами виховання визначаються: громадянське, економічне, правове, екологічне, статеве та деякі інші. А підготовка молоді до активної ролі в громадському житті суспільства, формування критичного мислення - взагалі є більш вузькими завданнями громадянського і розумового виховання. Підкреслюється, що у більшості країн світу (Китай, США, Японія, Франція) мета виховання знаходить свою конкретизацію у розв’язанні таких виховних завдань: виховання морально стійкої особистості, підготовленої до життя в полікультурному та багатонаціональному середовищі; формування громадянина, який бере активну участь у демократизації суспільства; виховання людини, здібної жити у гармонії з природою. Ключові слова: студент, вища школа, виховання. В статье характеризуються цели и анализируются основные задачи воспитания студенческой молодежи в высшей школе США, Китая, Израиля, Великой Британии, Японии, Франции. Характеризуются ведущие направления воспитания молодежи – гражданское, интернациональное, поликультурное, религиозное, нравственное, физическое. Раскрывается их содержание, основне формы и методы организации. Относительно образовательных целей, стоит отметить, что они имеют более узкий характер по сравнению с проверенной годами идеей всестороннего развития личности, которая включает более широкий спектр воспитательных направлений. Например, учитывая современные требования развития общества, приоритетными направлениями воспитания определяются: гражданское, экономическое, правовое, экологическое, половое и некоторые другие. А подготовка молодежи к активной роли в общественной жизни общества, формирование критического мышления - вообще более узкими задачами гражданского и умственного воспитания. Подчеркивается, что в большинстве стран мира (Китай, США, Япония, Франция) цель воспитания находит свою конкретизацию в решении таких воспитательных задач: воспитание морально устойчивой личности, подго- товленной к жизни в поликультурной и многонациональной среде; формиро- вание гражданина, который принимает активное участие в демократизации общества; воспитание человека, способного жить в гармонии с природой. Ключевые слова: студент, высшая школа, воспитание. The article characterizes purposes and analyzes main tasks of the student youth’s education in the higher school of the USA, China, Israel, Great Britain, Japan and France. Leading directions of the youth’s education are characterized. They are civil, international, multicultural, religious, moral, physical. Their content, basic forms and methods of the organization are revealed. Concerning the explanation of educational purposes, it should be noted, that their character is narrower in comparison with the proven over the years idea of the all-round development of the individual, which includes a wider range of educational directions. For example, considering the current demands of the society’s development, priority directions of education are defined. They are civil, economic, legal, environmental, sexual and some others. And the preparation of young people to having an active position in the public life of the society, the development of the critical thinking are even more narrow tasks of the civil and intellectual education. It is emphasized that in most countries (China, the USA, Japan, France) the purpose of education gets its concretization during the solving of such educational problems: the education of the mentally stable person, prepared for life in the multicultural and multinational environment; the formation of the citizen, who is actively involved in the democratization of the society; the education of the man, able to live in harmony with nature. Keywords: student, higher school, education.

5-10

Authors: О.П. Борзенко

У статті розглянуті питання розвитку дистанційного навчання (ДН) в Канаді другої половини ХХ століття. Характеризуються особливості його історичного розвитку. Здійснюється аналіз цього питання та звертається увага на те, що виникнення ДН у Канаді, збігається з інтенсивним розвитком пошти. Зазначено, що особливістю розвитку ДН в Канаді наприкінці ХХ століття є застосування технологій з високим рівнем інтерактивності. Розглянуто появу нових типів університетів завдяки впровадженню новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітню галузь Канади. З’ясовано вплив ІКТ на розвиток ДН. Проаналізовано стан розвитку дистанційної освіти в Канаді. Установлено, що розвиток ДН у Канаді збігається з періодами індустріалізації, інформаційності суспільства, глобалізації освіти та складається з різних поколінь технічних засобів. Підкреслюється, що Канада займає одне з провідних місць у світі в сфері ДН. Визначено, що освіта кінця ХХ століття характеризується численними змінами, процесами реформування, реструктуризації, які позначилися на системі освіти Канади. Ключові слова: розвиток, дистанційне навчання, засоби інформації, електронна пошта, інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет, студентська молодь. В статье рассмотрены вопросы развития дистанционного обучения (ДО) в Канаде второй половины ХХ столетия. Объясняются особенности его исторического развития. Проводится анализ этого вопроса, обращается внимание на то, что возникновение ДО в Канаде совпадает с интенсивным развитием почты. Отмечено, что особенностью развития ДО в Канаде конца ХХ столетия является использование технологий с высоким уровнем интерактивности. Рассмотрено появление новых типов университетов в результате внедрения новейших информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в образовательную отрасль Канады. Выяснено влияние ИКТ на развитие ДО. Проанализировано состояние развития дистанционного образования в Канаде. Установлено, что развитие ДО в Канаде совпадает с периодами индустриализации, информатизации общества, глобализации образования и состоит из разных поколений технических средств. Подчеркивается, что Канада занимает одно из первых мест в мире в сфере ДО. Установлено, что образование конца ХХ столетия характеризуется многочисленными изменениями, процессами реформирования, реструктуризации, которые отразились на системе образования Канады. Ключевые слова: развитие, дистанционное обучение, средства информации, электронная почта, информационно-коммуникационные технологии, Интернет, студенческая молодежь. The article deals with the development of distance learning (DL) in Canada of the second half of the twentieth century. The features of its historical development are explained. Analyzing this problem, the attention has been paid to the coincidence of distance learning (DL) origin in Canada with intensive development of mail. It is specified that feature in the development of distance learning (DL) in Canada in the end of the twentieth century is use of technologies with high level of interactivity. The new types of universities which appeared because of introduction of new information and communication technologies (ICT) in educational system of Canada have been considered. The influence of information and communication technologies (ICT) on the development of distance learning (DL) is determined. The state of distance learning development in Canada has been analyzed. It’s established that development of Canadian distance learning (DL) coincides with the periods of industrialization, society comprehension, education globalization and consists of various generations of technical devices. Currently, Canada takes one of the first places in the world in the sphere of distance learning (DL). It has been defined that education of the late XX century is characterized by a lot of changes, reforming process, restructuring that have an impact on educational system of Canada. It is also concluded that formation and development of distance education in Canada can be considered as a continuous process of education and communication evolution from correspondent training, books, and educational radio and TV programs to modern means of interactive communication. Keywords: development, distance learning, generation of technical devices, e-mail, information and communication technologies, Internet, students.

20-28

Authors: Т.О. Довженко

Формування професійної компетентності майбутніх педагогів спирається на принцип саморозвитку і послідовне навчання їх методам, що розвивають певні вміння. У процесі дослідження було виявлено комплекс методів навчання розвивального характеру. Указано, що ці методи набули поширення вже на початку ХХ століття. Ретельно проаналізовано групи основних умінь, які впливають на продуктивність такої діяльності: гностичні, проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаторські, оцінні, прикладні. Проаналізовані методи формування професійних компетенцій майбутніх педагогів сприяють їхньому ефективному професійному становленню в новій соціокультурній ситуації, дають можливість краще орієнтуватися в різноманітних педагогічних ситуаціях, вчать приймати оптимальні самостійні рішення у роботі з батьками учнів. Стаття не вичерпує усіх аспектів проблеми. Перспективнимиуявляються дослідження технологій формування професійних компетенцій щодо організації педагогічної просвіти батьків учнів у другій половині ХХ століття. Ключові слова: педагогічна просвіта, педагогічна освіта, учитель, батьки, компетентність, уміння, методи. Формирование профессиональной компетентности будущих педагогов опирается на принцип саморазвития и последовательное обучение их методам, развивающих определенные умения. В процессе исследования было выявлено комплекс методов обучения развивающего характера. Указано, что эти методы получили распространение уже в начале ХХ века. Тщательно проанализированы группы основных умений, которые влияют на производительность такой деятельности: гностические, проектировочные, конструк- тивные, коммуникативные, организаторские, оценочные, прикладные. Проанализированные методы формирования профессиональных компетенций будущих педагогов способствуют их эффективному профессиональному становлению в новой социокультурной ситуации, дают возможность лучше ориентироваться в различных педагогических ситуациях, учат принимать оптимальные самостоятельные решения в работе с родителями учащихся. Статья не исчерпывает всех аспектов проблемы. Перспективными представ- ляються исследования технологий формирования профессиональных компетенций в отно- шении организации педагогического просвещения родителей учеников во второй половине ХХ века. Ключевые слова: педагогическое просвещение, педагогическое образование, учитель, родители, компетентность, умение, методы. Formation of professional competence of future teachers is based on the principle of selfdevelopment and consistent teaching of methods that develop certain skills. The study revealed a complex of teaching methods of developmental nature. It is noted that these methods have been already spread at the beginning of the XX century. Groups of main skills, that affect on the performance of such activity: gnostic, design, constructional, communicative, organizational, evaluative, applied, are thoroughly analyzed. The methods of formation of professional competence of future teachers, that promoted their effective professional development in the new socio-cultural situation, made it possible to behave in different pedagogical situations, taught to make their own optimal decisions working with pupils’ parents, are analyzed. The article does not cover all aspects of the problem. Researching technologies of development of professional competences as to organization of pedagogical education of pupils’ parents in the second half of the XX century is perspective. Keywords: pedagogical education, teacher education, teacher, parents, competence, skills, methods.

34-39

Authors: О.О. Запорожець

У статті обґрунтовано актуальність дослідження розвитку батьківської просвіти засобами масової інформації. Охарактеризовано засоби масової інформації як джерела просвітницької діяльності. Розглянуто аспекти та етапи розвитку батьківської просвіти засобами масової інформації. Встановлено особливості здійснення просвіти батьків на різних етапах розвитку засобів масової інформації. Встановлено, що найбільш суттєвий вплив на формування батьківської просвіти засобами масової інформації розпочався після появи та розповсюдження телебачення. В умовах сьогодення інтернет відіграє провідну роль серед усіх різновидів засобів масової інформації на ниві просвітницької діяльності. На основі аналізу літературних джерел та практичного досвіту було виділено позитивні та негативні сторони застосування засобів масової інформації для просвітницьких цілей. До позитивних сторін віднесено інформативність, доступність інформації, нескладний для розуміння її виклад, динамічність подачі, наочність та актуальність. Серед негативних сторін найбільш суттєвим фактором є велика кількість неправдивої інформації. Встановлено доцільність та необхідність налагодження діалогу між засобами масової інформації та педагогічною спільнотою для оцінювання та моніторингу інформації. Ключові слова: просвіта, засоби масової інформації, батьківська просвіта, друкований засіб масової інформації, електронний засіб масової інформації. В статье обоснована актуальность исследования развития родительского просвещения средствами массовой информации. Охарактеризованы средства массовой информации как источник просветительской деятельности. Рассмотрены аспекты и этапы развития родительской просвещения средствами массовой информации. Установлены особенности осуществления просвещения родителей на разных этапах развития средств массовой информации. Установлено, что наиболее существенное влияние на формирование родительского просвещения средствами массовой информации начался после появления и распространения телевидения. В современных условиях интернет играет ведущую роль на ниве просветительской деятельности среди всех разновидностей средств массовой информации. На основе анализа литературных источников и практического опыта были выделены положительные и отрицательные стороны применения средств массовой информации для просветительских целей. К положительным сторонам относятся информативность, доступность информации, не сложное для понимания ее изложение, динамичность подачи, наглядность и актуальность. Среди негативных сторон наиболее существенным фактором является большое количество ложной информации. Установлена целесообразность и необходимость налаживания диалога между средствами массовой информации и педагогическим сообществом для оценки и мониторинга информации. Ключевые слова: просвещение, средства массовой информации, родительское просвещение, печатные средства массовой информации, электронные средства массовой информации. Relevance of the study of parents’ education by media is substantiated in the article. Media was characterized as a source of education. Aspects and stages of development of parents’ education by media were considered. Peculiarities of parents’ education at different stages of the media development were defined. It was determined that the most significant influence on the formation of parents’ education by media started after the emergence and spread of television. The Internet plays a leading role in the field of education among all varieties of media in modern conditions. Based on analysis of the literature and practical experience positive and negative aspects of the use of media for educational purposes were identified. Positive aspects are informative, availability of information, not difficult to understand its presentation, dynamic flow, visibility and relevance. The most significant factor among the all negative aspects is the large number of false information. There is the expediency and the need for dialogue between the media and the educational community to assess and monitor information. Key words: education, the media, parental education, print media, electronic media.

46-51

Authors: В. О. Кириліва

У статті розглядаються основні вимоги до знань, умінь, функцій, якими повинен опанувати сучасний педагог. Виходячи із тісних зв’язків педагогічної науки з іншими науками про людину, знання і вміння педагога поділені на загальнопедагогічні, психологічні, соціологічні, історичні, юридичні, економічні, філологічні, культурологічні та власне педагогічні. До основних загальнопедагогічних знань віднесено: знання методів педагогічного керування дитячою діяльністю в різних типах навчально-виховних закладів та дитячих осередках; основ культурно-дозвіллєвої діяльності; сучасного стану підліткових та молодіжних угрупувань, рухів, організацій, їхньої ролі, місця і впливу на особистість дитини; основних державних документів з питань розвитку освіти і виховання; основ сімейного виховання, родинної педагогіки. Для успішної організації своєї діяльності педагогу потрібні не тільки знання, а й уміння. До нових загальнопедагогічних умінь провідних суб’єктів педагогічного впливу належать: уміння використовувати сучасні освітні технології; впливати на організацію цінних видів суспільної, трудової і дозвіллєвої діяльності. Знання і вміння педагога реалізуються в конкретних функціях. Серед сучасних науковців існують різні підходи до визначення функцій педагогічної діяльності. Одним із перших спробу класифікувати педагогічні функції в цілому зробив В. Сидоров. Вчений поділив їх на два класи: базисні та спеціальні. До базисних він відніс: діагностичну (оціночну), прогностичну та перетворюючу. Спеціальні функції, за переконанням автора, складаються з комунікативної, організаторської, правозахисної, превентивної, психотерапевтичної, рекламно- пропагандистської, соціально-педагогічної і соціально-економічної. Ключові слова: професійна підготовка, майбутній учитель, знання, вміння, функції, вимоги. В статье рассматриваются основные требования к знаниям, умениям, функциям, которыми должен овладеть современный педагог. Исходя из тесных связей педагогической науки с другими науками о человеке, знания и умения педагога поделены на общепедагогические, психологические, социологические, исторические, юридические, экономические, филологические, культурологические и собственно педагогические. К основным общепедагогическим знаниям отнесены: знание методов педагогического управления детской деятельностью в различных типах учебно-воспитательных заведений и детских центрах; основ культурно-досуговой деятельности; современного состояния подростковых и молодежных группировок, движений, организаций, их роли, места и влияния на личность ребенка; основных государственных документов по вопросам развития образования и воспитания; основ семейного воспитания, семейной педагогики. Для успешной организации своей деятельности педагогу нужны не только знания, но и умения. К новым общепедагогическим умениям ведущих субъектов педагогического воздействия относятся: умение использовать современные образовательные технологии; влиять на организацию ценных видов общественной, трудовой и досуговой деятельности. Знания и умения педагога реализуются в конкретных функциях. Среди современных ученых существуют различные подходы к определению функций педагогической деятельности. Одним из первых попытку классифицировать педагогические функции в целом сделал В. Сидоров. Ученый разделил их на два класса: базисные и специальные. К базисным он отнес: диагностическую (оценочную), прогностическую и преобразующую. Специальные функции, по убеждению автора, состоят из коммуникативной, организаторской, правозащитной, превентивной, психотерапевтической, рекламно-пропагандистской, социально-педагогической и социально-экономической. Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущий учитель, знания, умения, функции, требования. The article examines the basic requirements to knowledge, skills and functions a modern teacher should master. Taking into account close ties between pedagogy and other sciences which study a human being, teacher’s knowledge and skills are divided into general pedagogical, psychological, sociological, historical, legal, economic, philological and cultural. The basic pedagogical knowledge includes knowledge of methods of children’s activities management in different types of educational institutions and children’s organizations; knowledge of main features of leisure activities; knowledge of the current state of adolescent and youth groups, movements, organizations, and their role and impact on children; knowledge of state documents on the development of education and upbringing; knowledge of the essential principles of family upbringing and education. For successful organization of the activity a teacher needs not only knowledge but also skills. Among new general pedagogical skills we can name: ability to use modern educational technologies; ability to influence on organization of social, working and leisure activities. Knowledge and skills of modern teacher are being implemented in specific functions. Modern scholars have different approaches to defining the functions of educational activities. One of the first scientists who tried to classify pedagogical functions in general was V. Sidorov. The scientist divided them into two classes: basic and special. Basic functions are: diagnostic (assessment), predictive and transforming. Special functions according to the scientist’s point of view are: communicative, organizational, human rights, preventive, psychological, advertising and propaganda, social-pedagogical and social-economic. Keywords: professional training, future teacher, knowledge, skills, functions, requirements.

56-61

Authors: А. В. Ковтун

У статті наведено результати аналізу архівних документів та історико-педагогічної літератури, у яких висвітлюється досвід музично-естетичної освіти майбутніх учителів у ВНЗ України у 50-80-ті рр. ХХ ст. Доведено, що у цей час до навчальних планів та програм підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ широко входили індивідуальні музично-педагогічні заняття зі студентами; схарактеризовано питання організації педагогічної взаємодії викладачів та студентів на заняттях, визначено методи і прийоми навчання: словесні (пояснення, заохочення, інтерактивний діалог, індивідуальні бесіди, загальний та структурний аналіз музичного твору, рефлексивний аналіз змісту та якості зіграного твору); наочні (ілюстрування власним прикладом, прослуховування музичних творів); практичних (гра на слух, читання нот з листа, тренування). Показано значення для успішності індивідуальної музично-естетичної підготовки студентів домашніх завдань й самостійної роботи. Визначено труднощі, пов’язані з плануванням індивідуальних занять з музики, браком аудиторного фонду та музичних інструментів для таких занять. Ключові слова: форми роботи зі студентами, індивідуальні заняття, музично- естетична підготовка, майбутні вчителі, методи і прийоми музичного навчання, виконавські уміння, музичні інструменти. В статье приведены результаты анализа архивных документов и историко- педагогической литературы, в которых освещается опыт музыкально-эстетического образования будущих учителей в вузах Украины в 50-80-е гг. ХХ в. Доказано, что в это время в учебные планы и программы подготовки будущих педагогов в вузе широко входили индивидуальные музыкально-педагогические занятия со студентами; охарактеризован вопрос организации педагогического взаимодействия преподавателей и студентов на занятиях, определены методы и приемы обучения: словесные (объяснение, поощрения, интерактивный диалог, индивидуальные беседы, общий и структурный анализ музыкального произведения, рефлексивный анализ содержания и качества сыгранного произведения); наглядные (иллюстрирования собственным примером, прослушивание музыкальных произведений); практических (игра на слух, чтение нот с листа, тренировки). Показано значение для успешности индивидуальной музыкально-эстетической подготовки студентов домашних заданий и самостоятельной работы. Определены трудности, связанные с планированием индивидуальных занятий по музыке, недостатком аудиторного фонда и музыкальных инструментов для таких занятий. Ключевые слова: формы работы со студентами, индивидуальные занятия, музыкально-эстетическая подготовка, будущие учителя, методы и приемы музыкального обучения, исполнительские способности, музыкальные инструменты. The article shows results of analysis of archival documents and historical-pedagogical literature, which elucidate experience of musical-aesthetic education of future teachers at high educational institutions in Ukraine in the 50th-80th years of the XX century. It is proved that at this time curriculums and programs of the training of future teachers at high educational institutions included musical-pedagogical studies with students; question of organization of pedagogical interaction of teachers and students at the lessons is characterized; methods and techniques of education are defined: verbal (explanation, promotion, interactive dialogue, individual talks, general and structural analysis of a musical work, reflective analysis of the content and quality of the played work); visual (illustration by one’s own example, listening music); practical (playing by ear, reading of notes from a letter, training). The importance of students’ homework and independent work for success of individual musical-aesthetic education is shown. Difficulties, associated with the planning of individual music lessons, lack of classroom fund and musical instruments for such studies, are defined. Keywords: forms of work with students, individual studies, musical-aesthetic education, future teachers, methods and techniques of musical education, performing skills, musical instruments.

70-79

Authors: Л.С. Левченко

У статті розкриваються концептуальні й критеріальні характеристики творчої самореалізації особистості як мети гуманістичної теорії. Відкриття теорії самореалізації особистості як її самостійного творчого зростання й успішного самоствердження збагатило теорію виховання, зміцнило позиції гуманістичної парадигми освіти як провідного чинника формування людини нової ери. З’ясовано, що теорія самореалізації не може сприйматися як завершена і систематизована концепція з причини відсутності розгорнутих результатів конкретних науково-педагогічних досліджень. Виявлено та охарактеризовано основні критерії творчої самореалізації учителя. Ключові слова: творча самореалізація, гуманістична парадигма освіти, творче зростання, теорія виховання, критерії, творчий учитель. В статье раскрываются концептуальные и критериальные харктеристики творческой самореализации как цели гуманистического образования. Открытие феномена самореализации личности как ее самостоятельного творческого роста и успешного самоутверждения обогатило теорию воспитания, укрепило позиции гуманистической парадигмы образования як ведущего фактора формирования человека новой эры. Выяснено, что теория самореализации не может восприниматься как завершена и систематизированная концепция по причине отсутствия развернутых результатов конкретных научно- педагогических исследований. Выявлены и охарактеризованы основные критерии творческой самореализации учителя. Ключевые слова: творческая самореализация, гуманистическая парадигма образования, творческий рост, теория воспитания, критерии, творческий учитель. The article describes the conceptual and criterial characteristics of creative self-realization as the goal of humanistic theory. The discovery of the theory of self-realization as her own creative growth and successful assertion enriched the theory of education, strengthened the position of the humanistic paradigm of education as a leading factor in the formation of a new era. It was found that the theory of self-realization cannot be taken as complete and systematic concept because of the lack of detailed results of specific scientific and educational research. Identified and characterized the major criteria of creative self-realization of the teacher. A study of the literature and practical experience of self-realization formed the view that the most important theoretical basis for disclosure of the nature, content, criteria and conditions for self-realization began the concept of anthropological and humanistic areas of philosophy and psycho-pedagogical science. An anthropological approach to the appointment and education of a person in contrast to the concept of authoritarian pedagogy and pedagogy of social priorities is to try to consider the person as the highest and most perfect creation of nature. The original principles antropologa have a unique priority of the interests and values of the individual over the common ( public, state, class). In the model of education of existentialism as one of the directions of philosophical anthropology recognizes not only the uniqueness of the person, its independence from any external determinants, but also someactivity in the process of personal growth. Education, according to the existentialists, is reduced to self-education, and the task of the educator is to create conditions that a person has done herself. It is revealed that the person in the process of its formation is given a new status – independent, high-potential individual, which, above all, must rely on their own strength, intelligence and energy and not to justify their failures social problems, intrigues of enemies and the lack of a happy occasion. her success in life, happiness and prosperity are associated with power and thrust her self and, as a rule, little dependent on the benevolence of capricious fate. External (social) the dominant feature of the development of the individual’s inner world is designed mainly to encourage and create favorable conditions for the growth and development of the natural in man. Keywords: creative self-actualization, humanistic paradigm of education, creative growth, the theory of education, criteria, creative teacher.

86-94

Authors: Т.В. Лутаєва

У статті на основі аналізу історико-педагогічних джерел висвітлюються ідеї науковців-медиків та природознавців Харківського університету та досвід їх діяльності стосовно формування здорового способу життя в ХІХ – на початку ХХ ст. Окреслюються основні напрями формування здорового способу життя викладачами медичного та фізико- математичного факультетів Харківського університету. Автор статті висвітлює науково-педагогічну діяльність учених щодо формування здорового способу життя студентів як у режимі навчальної роботи, так і у позааудиторний час. Названо маловідомі публікації науковців Харківського університету, що присвячені проблемі боротьби із соціальними негараздами. Доведено, що більшість питань щодо формування здороров’язбережувального освітнього середовища не могли бути вирішеними у досліджуваний період через відсутність сприятливих суспільно-політичних умов. Ключові слова: здоровий спосіб життя, університет, просвітницька діяльність, науковець, вища медико-фармацевтична освіта, студент. В статье на основе анализа историко-педагогических источников исследуются идеи ученых-медиков и естествоиспытателей Харьковского университета, а также опыт их деятельности относительно формирования здорового образа жизни в ХІХ – в начале ХХ вв. Выделены основные направления формирования здорового образа жизни, характерные для научно-педагогической деятельности преподавателей медицинского и физико-матема- тического факультетов Харьковского университета. Автор статьи рассматривает научно-педагогическую деятельность ученых по формированию здорового образа жизни студентов как в режиме учебной работы, так и во внеаудиторное время. Названы малоизвестные публикации ученых, посвященные вопросам борьбы с социальными проблемами. Доказано, что большинство вопросов относительно формирования здоровье- сберегающей образовательной среды не могли быть решены в исследуемый период из-за отсутствия благоприятных общественно-политических условий. Ключевые слова: здоровый образ жизни, университет, просветительская деятель- ность, научный работник, высшее медико-фармацевтическое образование, студент. The article highlights the ideas of Medical scientists and naturalists of Kharkiv University and their experience within the activity regarding healthy lifestyle formation in the 19th – early 20th century, based on the research and analysis of historical and pedagogical sources. The article outlines that the issue of a healthy lifestyle advocated a separate topic in the national educational thought during the researched period, but was present in the context of understanding the problems of personal development, solving sanitation problems and health problems. The author of the article mentioned the main directions of researchers’ healthy lifestyle formation in Slobozhanshchina in the researched period. It was noted that Medical scientists and naturalists of Kharkiv University put forward ideas and carried out activities in relation to the healthy lifestyle formation among students during both academic work and extracurricular time (during the performances at the university, through demonstrations of exposures on health protection in museums and at exhibitions, teachers’ charity resulting in the protection of the students’ health, due to surveys of students and processing of the information received). Promoting understanding of the physical, psychological and spiritual components of health while teaching courses at the Medical Faculty helped students to adapt to the training and prepare for future careers better. It was noted that the teachers of the Medical Faculty of Kharkiv University had showed private initiative within the issue of students’ health care formation. It was named the less known publications of Medical scientists and naturalists of Kharkiv University concerning the issue of combating social ills. It is considered the interesting ideas that were put forward by Medical scientists and physicians regarding active longevity achievement. It is proved that scientists the Slobozhanshchina of were not able to realize all their ideas for a healthy lifestyle formation in the 19th – early 20th century due to a lack of favorable social and political conditions. Keywords: healthy lifestyle, University, Medical and Pharmaceutical education, scientist, educational Activities, student.

100-106

Authors: О. С. Проценко

У статті обґрунтовано необхідність впровадження технології формування жит- тєвої компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів у процес професій- ної підготовки молоді; подано характеристику експериментальної бази дослідження; розкрито основні методи, що використовувались у процесі дослідження; здійснено аналіз експериментальної перевірки ефективності технології формування життєвої компетент- ності в учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі їх професійної підготовки; подано порівняльний аналіз результатів експерименту відповідно до різних критеріїв: контрольна й експериментальна групи, гендерна ознака (дівчата – юнаки), територіальна приналежність учнів (обласний центр – районний центр – селище міського типу), вікові ознаки (учні 14-15 років – учні 17-18 років); доведено ефективність науково обґрунтованої технології формування життєвої компетентності учнів у процесі професійної підготовки. Ключові слова: експеримент, ефективність, життєва компетентність, професійна підготовка, технологія, учні. В статье обоснована необходимость внедрения технологии формирования жизнен- ной компетентности учащихся профессионально-технических учебных заведений в процесс профессиональной подготовки молодежи; дана характеристика экспериментальной базы исследования; раскрыты основные методы, используемые в процессе исследования; осу- ществлен анализ экспериментальной проверки эффективности технологии формирования жизненной компетентности у учащихся профессионально-технических учебных заведений в процессе их профессиональной подготовки; представлен сравнительный анализ результа- тов эксперимента в соответствии с различными критериями: контрольная и эксперимен- тальная группы, гендерный признак (девушки – юноши), территориальная принадлежность учащихся (областной центр – районный центр – поселок городского типа), возрастные признаки (учащиеся 14–15 лет – учащиеся 17–18 лет); доказана эффективность научно обоснованной технологии формирования жизненной компетентности учащихся в процессе профессиональной подготовки. Ключевые слова: эксперимент, эффективность, жизненная компетентность, профессиональная подготовка, технология, учащиеся. The following article emphasizes the need to implement technologies of vital competence among students of vocational-technical schools in the process of training; disclose the experimental base of research; specifies the main methods used in research; analyze the efficiency of experimental verification of vital competence among students of vocational-technical schools; contains a comparative analysis of experimental results according to different criteria: control and experimental groups, gender (girls – boys), place of residence (regional center – district center – urban village), age groups (students aged 14–15 – students aged 17–18); proves the efficiency of science-based verification of vital competence among students in the process of training. Keywords: experiment, efficiency, vital competence, training, technology, students.

113-120

Authors: В.І. Ростовська

У статті на підставі аналізу наукових джерел і вивчення масової практики роботи вищих навчальних закладів розкрито роль студентського самоврядування у формуванні активної життєвої позиції студентів, яка виражає спрямованість та інтенсивність відносин людини та суспільства. Автором представлено аналіз можливих форм впливу студентського самоврядування на діяльність вищого навчального закладу та його окремих ланок, з’ясовано практичні форми реалізації прав студентського колективу через своїх виборних представників, показано шляхи формування активної життєвої позиції студента у процесі здійснення самоврядування та самоорганізації у студентському колективі. Схарактеризовано повноваження органів студентського самоврядування, їх основні якості та значущість для студентського колективу. У статті доведено, що при правильній організації студентського самоврядування майбутні фахівці отримують такі важливі якості, як гнучкість, рухливість і мобільність. Стверджується, що участь студентів у діяльності органів студентського самоврядування виступити в ролі лідера сприяє розвитку вмінь і навичок впливу на інших людей, активність яких спрямовується на ефективне виконання завдань організації. Визначено можливості студентського самоврядування щодо впливу на прийняття управлінських рішень в межах чинного Закону України «Про вищу освіту». Ключові слова: студент, активна життєва позиція, студентське самоврядування, формування особистості, методи виховання у ВНЗ, соціально-виховна робота, громадянська активність, самоорганізація. В статье на основании анализа научных источников и изучения массовой практики работы высших учебных заведений раскрыта роль студенческого самоуправления в формировании активной жизненной позиции студентов, выражающая направленность и интенсивность отношений человека и общества. Автором представлен анализ возможных форм воздействия студенческого самоуправления на деятельность высшего учебного заведения и его отдельных звеньев, выяснено практические формы реализации прав студенческого коллектива через своих выборных представителей, показаны пути формирования активной жизненной позиции студента в процессе осуществления самоуправления и самоорганизации в студенческом коллективе. Охарактеризованы полномочия органов студенческого самоуправления, их основные качества и значимость для студенческого коллектива. В статье доказано, что при правильной организации студенческого самоуправления будущие специалисты получают такие важные качества, как гибкость, подвижность и мобильность. Утверждается, что участие студентов в деятельности органов студенческого самоуправления выступить в роли лидера способствует развитию умений и навыков влияния на других людей, активность которых направлена на эффективное выполнение задач организации. Определены возможности студенческого самоуправления относительно влияния на принятие управленческих решений в рамках действующего Закона Украины «О высшем образовании». Ключевые слова: студент, активная жизненная позиция, студенческое самоуправление, формирование личности, методы воспитательной работы в ВУЗе, социально-воспитательная работа, гражданская активность, самоорганизация. The article analyses possible forms of the influence of student self-government on the activity of a higher educational institution and its separate branches, describes practical forms of realization of rights of the student community through its elected representatives, shows ways of formation of an active attitude to life in students during realization of self-government and selforganization of the student community. Forms of student self-government bodies, their main qualities and significance for the student community are characterized. On the analysis of the scientific literature and mass practice of higher educational establishments the article highlights the role of the student self-government in the process of formation of the active students` position reflecting the direction and intensity of relations between a person and society. The research proves that under the correct organization of student self-government the future specialists gain such important qualities as mobility, liveliness and flexibility. It is underlined that the students` participation in the self-government process as a leader provides the conditions for developing of skills of influence onto other people whose activity is directed to the effective realization of the organizational tasks. The capabilities of student self-government to influence taking of administrative decisions within the framework of Ukraine’s law in force «On Higher Education» are described. Key words: student, active attitude to life, student self-government, formation of personality, methods of educational work at higher schools, social-educational work, civic activity, self-organization.

127-134

Authors: Н.Г. Тарарак

На основі здійснення ретроспективного аналізу ґенези формування ціннісних орієнтацій учасників навчального процесу систематизовано теоретичні питання й розкрито особливості практичних здобутків, накопичених вищою вітчизняною школою упродовж 90-х рр. ХХ століття – поч. ХХІ століття. Визначена значущість аксіологізації змісту мистецької вищої освіти і виховання, що спрямована на вирішення завдання підвищення аксіологічного потенціалу особистості студента. Цьому підпорядкований вибір форм і методів взаємодії аудиторних і позааудиторних організаційних форм, а також традиційних і продуктивних методів навчання і виховання, здійснюваний з позиції ціннісного підходу. Схарактеризовано сутність понять «компетентність» і «комунікативна компетентність»; обґрунтовано необхідність втілення в систему вищої освіти України компетентнісного підходу, зорієнтованого на аналіз результатів якості ціннісної педагогічної взаємодії суб’єктів навчального процесу. Ключові слова: аксіологія, мистецька освіта, компетентність, партнери, міжособистісні відносини, діалог. В результате ретроспективного анализа генезиса формирования ценностных ориентаций участников учебного процесса систематизированы теоретические вопросы и раскрыты особенности практических достижений, накопленных высшей отечественной школой на протяжении 90-х гг. ХХ века – нач. XXI века. Определена значимость аксиологизации содержания художественного высшего образования и воспитания, направленная на решение задачи повышения аксиологического потенциала личности студента. Этим обусловлен выбор форм и методов взаимодействия аудиторных и внеаудиторных организационных форм, а также традиционных и продуктивных методов обучения и воспитания, осуществляемых с позиции ценностного подхода. Охарак- теризована сущность понятий «компетентность» и «коммуникативная компетент- ность»; обоснована необходимость имплементации в систему высшего образования Украины компетентностного подхода, ориентированного на анализ результатов качества ценностного педагогического взаимодействия субъектов учебного процесса. Ключевые слова: аксиология, художественное образование, компетентность, партнеры, межличностные отношения, диалог. On the basis of a retrospective analysis of the development of value orientations of the participants of educational process the theoretical issues and practical achievements accumulated by the higher national art school during the 90’s XX century – early XXI century have been systematized. The significance of axiological foundations of the content of higher art education has been determined to solve the problem of increasing axiological potential of a student`s individuality. This choice calls forth the forms and methods of interaction between the group members at the lessons and extracurricular organizational forms, as well as traditional and productive methods of training and education carried out from a position of the value approach. The significance of communicative competence against implementation of the competence approach to the communicative skills development of the future professionals in the sphere of design is also determined. The essence of the concepts of «competence» and «communicative competence»; the necessity of implementing of the competence approach into the system of higher education are characterized. It is underlined that such an approach is focused on the analysis of the quality of pedagogical interaction of the educational process subjects. Further studies on the current topic are recommended. Keywords: value pedagogical, mutual interaction, competence, partners, interpersonal relations, dialogue.

144-149

Authors: З.І. Шилкунова

У статті розкрито суть самостійності як внутрішнього фактору розвитку особистості. Ґрунтуючись на аналізі досліджень учених, з’ясовано, що самостійність визначається як узагальнена властивість особистості, яка виявляється в таких характеристиках, як незалежність (прагнення і здатність використовувати власні можливості у здійсненні будь-якої діяльності, без сторонньої допомоги), ініціативність (здатність до активних дій, уміння знаходити альтернативні, творчі рішення проблеми), критичність (здатність до об’єктивного аналізу результатів діяльності, самоаналізу, здатність висловлювати власні думки незалежно від позицій інших), відповідальність (усвідомлення можливих наслідків власної діяльності, готовність до виправлення помилок). Виявлено, що самостійність формується в нерозривному зв’язку з такими емоційно- вольовими властивостями особистості як цілеспрямованість, наполегливість, витримка. Автор зазначає, що формування самостійності молодших школярів є одним з найважливіших завдань початкової школи. Самостійність молодших школярів інтерпретується як здатність працювати без сторонньої допомоги, здатність докладати вольових зусиль у подоланні труднощів. Утверджується, що формування цієї якості у школярів значною мірою залежить від вибору методів навчання. Ключові слова: самостійність, молодші школярі, інтерактивні методи навчання, групова дискусія, рольова гра. В статье раскрыта суть самостоятельности как внутреннего фактора развития личности. Основываясь на анализе исследований ученых, выяснено, что самостоятельность определяется как обобщенное свойство личности, которое проявляется в таких характеристиках, как независимость (стремление и способность использовать свои возможности в любой деятельности, без посторонней помощи), инициативность (способность к активным действиям, умение находить альтернативное, творческое решения проблемы), критичность (способность к объективному анализу результатов деятельности, самоанализу, способность выражать свои мысли независимо от позиции других), ответственность (осознание возможных последствий собственной деятельности, готовность к исправлению ошибок). Выявлено, что самостоятельность формируется в неразрывной связи с такими эмоционально – волевыми свойствами личности как целеустремленность, настойчивость, выдержка. Автор отмечает, что формирование самостоятельности младших школьников является одной из важнейших задач начальной школы. Самостоятельность младших школьников интерпретируется как способность работать без посторонней помощи, способность прилагать волевые усилия в преодолении трудностей. Утверждается, что формирование этого качества у школьников во многом зависит от выбора методов обучения. Ключевые слова: самостоятельность, младшие школьники, интерактивные методы обучения, групповая дискуссия, ролевая игра. This article reveals the essence of independence as an internal factor of personal development. According to the analysis of scientists’ researches we determined the essence of independence as a personal quality, which manifested itself in such characteristics as aspiration and an ability to use own means in any activity without somebody’s help; the initiative (an ability to active actions, to solve problems creatively); criticalness (an ability to analyze the results objectively, to analyze yourself, to express own thoughts independently from other’s views), responsibility (realization of possible consequences, readiness to correct mistakes). The author notes that the formation of independence of schoolchildren is an important objective of primary school. The independence of primary school pupils is interpreted as an ability to work without outside help, an ability to overcome the difficulties in achieving the objective. The possibility of interactive teaching methods for the formation of independence of primary school pupils was detected. Some interactive teaching methods were examined. The author describes the following interactive teaching methods: group discussion («Aquarium», «Carousel»), game methods (method of situations, «Teaching-studying»). Keywords: independence, primary school pupils, interactive teaching methods, group discussion, game methods.

5-11

Authors: Алаа Х. Малу

У статті представлені педагогічні погляди арабського вченого і філософа аль- Фарабі. Розглядається завдання етичного учення через розкриття проблеми свободи волі, щастя. Це питання розглядається в його творах, які присвячені соціальним, етичним і політичним проблемам, – «Соціально-етичні трактати», «Цивільна політика», «Про досягнення щастя», «Сутність питань». У дослідженні згадуються твори класичної арабської філософії, що слугують основою для творчої спадщини аль-Фарабі. Аналіз демонструє, що завдання етичного вчення аль-Фарабі полягає в знаходженні в людині істинно людських якостей; вищою категорією етики аль-Фарабі є щастя, тому що в ньому концентрується вище благо, а проблема свободи волі розглядається аль-Фарабі з точки зору соціально-етичних позицій. Автор приходить до висновку, що знання про прекрасне і справедливе обов’язково повинні мати практичну орієнтацію, тобто окрім теоретичних знань потрібні добродійні вчинки. Ключові слова: аль-Фара бі , педагогічні погляди, педагогічна спадщина аль-Фарабі, етика. В статье представлены педагогические взгляды арабского учѐного и философа аль-Фараби. Рассматривается задача этического учения через раскрытие проблемы свободы воли, счастья. Этот вопрос рассматривается в его произведениях, которые посвящены социальным, этическим и политическим проблемам – «Социально-этические трактаты», «Гражданская политика», «О достижении счастья», «Существо вопросов». В исследовании упоминаются произведения классической арабской философии, который послужили основой для творческого наследия аль-Фараби. Анализ показывает, что задача этического учения аль-Фараби заключается в нахождении в человеке истинно человеческих качеств; высшей категорией этики аль-Фараби является счастье, потому что в нѐм концентрируется высшее благо, а проблема свободы воли рассматривается аль-Фараби с точки зрения социально-этических позиций. Автор приходит к выводу, что знания о прекрасном и справедливом обязательно должны иметь практическую ориентацию, т. е. кроме теоретических знаний нужны добродетельные действия. Ключевые слова: аль-Фараби, педагогические взгляды, педагогическое наследие аль-Фараби, этика. The article presents the pedagogical views of Arab scientist and philosopher al-Farabi. The task of the ethical doctrine is considered through disclosure of free will and happiness problem. This issue is revealed in his works which are devoted to social, ethical and political problems – «Social and ethical treatises», «Civil policy», «On achieving happiness», «The essense of questions». The works of classical Arab philosophy which formed basis for creative heritage of al-Farabi are mentioned in research. The analysis shows that the task of the ethical doctrine of al-Farabi consists in existing of truly human qualities in the person; the highest category of al-Farabi ethics is the happiness because the highest blessing concentrates in it, and the issue of free will is considered by al-Farabi from the point of view of social and ethical positions. The author comes to conclusion that knowledge about beauty and justice has to have practical orientation, i.e. virtuous actions are necessary except theoretical knowledge. Keywords: al-Farabi, pedagogical views, pedagogical legacy of al-Farabi, ethics.

19-23

Authors: С.А. Бикасова

У статті розглянуто роль соціально-педагогічних служб школи у сприянні успішній соціалізації учнів та створенні атмосфери психологічного комфорту. Сучасна школа знаходиться у стані дезадаптації взаємовідносин між педагогами та учнями, а це ще раз підкреслює важливість такого напрямку роботи соціальної педагогічної служби як сприяння успішній соціалізації дитини. Акцентовано увагу на тому, що соціально- педагогічну службу слід розглядати як своєрідне поле взаємодії соціального педагога і практичного психолога з учнями різної вікової категорії, їх учителями та батьками. Центром цієї взаємодії мають бути інтереси дитини як особистості, яка формується. У статті наголошено на тому, що важливе місце в роботі соціально- педагогічної служби школи стала займати координація роботи педагогічного колективу з «важкими дітьми» та їх сім’ями. Тісну співпрацю соціального педагога, практичного психолога, педагогічного колективу та адміністрації школи в педагогічній підтримці дитини, активну участь в життєдіяльності дитячого колективу окреслено як необхідну умову забезпечення успішності та результативності роботи соціальної-педагогічної служби школи. Ключові слова: соціально-педагогічна служба, соціалізація, учень, соціальний педагог, практичний психолог, особистість, виховання. В статье рассмотрена роль социально-педагогических служб школы в содействии успешной социализации учащихся и создании атмосферы психологического комфорта. Современная школа находится в состоянии дезадаптации взаимоотношений между педагогами и учащимися, а это еще раз подчеркивает важность такого направления работы социальной педагогической службы как содействие успешной социализации ребенка. Акцентировано внимание на том, что социально-педагогическую службу следует рассматривать как своеобразное поле взаимодействия социального педагога и практического психолога с учащимися разной возрастной категории, их учителями и родителями. Центром этого взаимодействия должны быть интересы ребенка как личности, которая формируется. В статье отмечено, что важное место в работе социально- педагогической службы школы стала занимать координация работы педагогического коллектива с «трудными детьми» и их семьями. Тесное сотрудничество социального педагога, практического психолога, педагогического коллектива и администрации школы в педагогической поддержке ребенка, активное участие в жизнедеятельности детского коллектива очерчено как необходимое условие обеспечения успешности и результа- тивности работы социально-педагогической службы школы. Ключевые слова: социально-педагогическая служба, социализация, ученик, социальный педагог, практический психолог, личность, воспитание. The role of social-pedagogical services of school in promoting successful socialization of students and in creation an atmosphere of psychological comfort is considered in an article. Modern school is in the condition of maladjustment of relationships between teachers and students, and this fact one more time underlines the importance of such work of social pedagogical service as promoting successful socialization of child. Attention is accented on that it is necessary to view social-pedagogical service as the original field of cooperation of social teacher and practical psychologist with students of a different age, their teachers and parents. Interests of child as personality which forms must be the center of this cooperation. It is noted in the article, that coordination of the work of pedagogical collective with «difficult children» and their families get an important place in the work of social-pedagogical service of the school. A close collaboration of social teacher, practical psychologist, pedagogical collective and administration of school in pedagogical support of child, active participation in the vital functions of child’s collective is defined as a necessary condition of providing success and effectiveness of work of social-pedagogical service of school. Keywords: socio-pedagogical service, socialization, student, social teacher, practical psychologist, personality, upbringing.

31-36

Authors: А.В. Будко

У статті розглянуто діяльність Фонду Карнегі з удосконалення викладання, який було засновано у 1905 році. У 1916 році Фонд Карнегі очолив процес використання стандартизованого, об’єктивного тестування для вимірювання навчальних досягнень у вищих навчальних закладах, коли Вільям Лернт провів тестування студентів в експериментальній школі в Університеті Міссурі з арифметики, орфографії, чистописання, читання і написання твору на англійській мові з використанням загальноприйнятих тестів, процедур і шкали оцінювання. У статті схарактеризовано та проаналізовано основні напрями діяльності Фонду Карнегі щодо вдосконалення системи оцінювання навчальних досягнень американських студентів. У статті підкреслюється важлива роль Фонду Карнегі у становленні системи оцінювання навчальних досягнень американських студентів, оскільки Фонд сприяв здійсненню головних перетворень у системі оцінювання у вищих навчальних закладах, таких як: розвиток Загального тесту, започаткування Національної екзаменаційної комісії, адміністрування Схоластичного тесту придатності. Діячі Фонду Карнегі з удосконалення викладання проводили наукові дослідження, складали політичні доповіді та технічні звіти, які допомогли визначити головні напрямки освітньої політики та програм вищої школи.У статті наведено як переваги, так і недоліки щодо діяльності Фонду. Попри зазначені недоліки, стаття наголошує на вагомому внеску Фонду Карнегі з удосконалення викладання у процес навчання та його ролі в підвищенні успішності процесу викладання. Ключові слова: викладання, навчання, оцінювання, моніторинг, якість освіти, стандартизований тест, вимірювання. В статье рассмотрена деятельность Фонда Карнеги по совершенствованию преподавания, который был основан в 1905 году. В 1916 году Фонд Карнеги возглавил процесс использования стандартизированного, объективного тестирования для измерения знаний в высших учебных заведениях, когда Уильям Лернт провел тестирование студентов в экспериментальной школе в Университете Миссури по арифметике, орфографии, чистописанию, чтению и написанию сочинения на английском языке. В статье охарактеризованы и проанализированы основные направления деятельности Фонда Карнеги по совершенствованию системы оценивания учебных достижений американских студентов. В статье подчеркивается важная роль Фонда Карнеги в становлении системы оценивания учебных достижений американских студен- тов, поскольку Фонд способствовал осуществлению главных преобразований в системе оценивания в высших учебных заведениях, таких как: развитие Общего теста, основание Национальной экзаменационной комиссии, администрирование Схоластического теста пригодности. Деятели Фонда Карнеги по совершенствованию преподавания проводили научные исследования, составляли политические доклады и технические отчеты, которые помогли определить главные направления образовательной политики и программ высшей школы. В статье приведены как преимущества, так и недостатки в деятельности Фонда. Несмотря на указанные недостатки, статья отмечает весомый вклад Фонда Карнеги по совершенствованию преподавания в процесс обучения и его роль в повышении успешности процесса обучения. Ключевые слова: преподавание, обучение, оценка, мониторинг, качество образования, стандартизированный тест, измерение. The article reviewsthe activities ofthe Carnegie Foundationfor the Advancement of Teaching,which was founded in1905.In 1916 theCarnegie Foundationheaded the process of the use ofstandardized, objective teststo measureacademic progressin higher educationwhen WilliamLernttested the studentsin the experimentalschoolat the University ofMissouriin arithmetic, spelling, calligraphy, reading and writing worksin English. The articlecharacterizesand analyzes themain activitiesof the Carnegie Foundationfor the Advancement of Teachingfor improving the system ofevaluation of educational achievementsof Americanstudents.The paperemphasizes theimportant role ofthe Carnegie Foundationin establishingthe systemof evaluationof educational achievementsof American studentssincethe Foundation supported theimplementation ofmajorreformsin the system ofassessmentin higher education, such as the development of theGraduateRecordExamination(GRE),the promotion of the NationalExaminationBoard and EducationalTestingService (ETS), the administration of the SAT.The scientists of theCarnegie Foundationconduct theresearches,make uppoliticaland technical reportsthat help to definethe main lines ofeducational policyand programsof higher education.The article presentsboth advantagesand disadvantagesin the Foundation’sactivity.Despitethe shortcomings, the article stresses themajor contributionof the Carnegie Foundation for the Advancement of Tea chingin the learning process and its role in enhancing the success of the process of teaching. Keywords: teaching, learning, assessment, monitoring, quality of education, standardized test, measurement.

45-54

Authors: Л. О. Голубнича

У статті узагальнюється досвід роботи вищих навчальних закладів Східного регіону України щодо організації систематичного діагностування навчальних досягнень студентів у 70-ті роки минулого століття. Здійснено аналіз архівних матеріалів ВНЗ зазначеного регіону, нормативно-правової бази щодо вищої освіти Української РСР, навчально-методичних посібників, розроблених у 70-ті роки викладачами досліджуваних освітніх закладів та історико-педагогічної літератури з теми наукової розвідки. Висвітлено особливості проведення різних видів та форм контролю навчально- пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів Східної України. Значної уваги приділено досвіду складання, роботи та оригінальної перевірки різноманітних тестів, які у досліджуваний період тільки почали з’являтися у практиці вищої школи. Виявлено та розкрито педагогічний досвід щодо стимулювання студентів до самоконтролю, умов його здійснення, вимог до використання засобів його реалізації, розробки та впровадження нестандартних методик його виконання. Ключові слова: контроль, навчально-пізнавальна діяльність, студенти, види контролю, форми контролю, вища школа, навчальний процес, регіон. В статье обобщается опыт работы вузов Восточного региона Украины по организации систематического диагностирования учебных достижений студентов в 70- е годы прошлого века. Осуществлен анализ архивных материалов вузов указанного региона, нормативно-правовой базы высшего образования Украинской ССР, учебно- методических пособий, разработанных в 70-е годы преподавателями исследуемых образовательных учреждений и историко-педагогической литературы по теме научного исследования. Освещены особенности проведения различных видов и форм контроля учебно-познавательной деятельности студентов высших учебных заведений Восточной Украины. Значительное внимание уделено опыту составления, работы и оригинальной проверки различных тестов, которые в исследуемый период только начали появляться в практике высшей школы. Выявлен и раскрыт педагогический опыт по стимулированию студентов к самоконтролю, условиям его осуществления, требованиям к использованию средств его реализации, разработки и внедрения нестандартных методик его выполнения. Ключевые слова: контроль, учебно-познавательная деятельность, студенты, виды контроля, формы контроля, высшая школа, учебный процесс, регион. This article summarizes the experience of higher education in the Eastern region of Ukraine in the 70 years of the last century on the organization of systematic diagnosis academic achievements of students. The analysis of archival materials of universities of the region, the regulatory framework for the Higher Education of the Ukrainian SSR, teaching tools developed in the 70 years created by teachers of educational institutions, historical and pedagogical literature on the subject of scientific exploration was made. The specific features of different types and forms of monitoring teaching and learning of students in higher education in Eastern Ukraine were shown. Considerable attention is paid to the experience of assembly, operation and inspection of the original variety of tests which in the study period only began to emerge in the practice of higher education. The paper identified and solved teaching experience to stimulate students to self-control, the conditions of its implementation requirements for the use of its implementation, development and implementation of non-standard methods of its implementation Keywords: control, teaching and learning activities, students, controls, form of controls, high school, learning process, region.

64-70

Authors: І.В. Дерев’янко

У статті представлено теоретичний аналіз поняття «християнська традиція» як педагогічної реальності, яка складається з таких компонентів, як: онтологічна основа, цивілізаційний зміст, ціннісні витоки, організація сімейного та шкільного виховання, уявлення про особистість, методологія самопізнання. Освоєння традиції в різних формах освіти передбачає три складові: знання традиції, досвід її засвоєння і побудова особистого буття на основі цього досвіду. Освоїти традицію – значить оволодіти мистецтвом порівнювати досвід власного життя з духовними, ціннісними орієнтирами. Це означає увійти в традицію, стати її носієм, пізнати дієвість смислів і ціннісних традицій; практично застосувати їх енергію і творчу сутність. У сучасних педагогічних дослідженнях розрізняють світський та церковний компоненти християнської традиції. Світський компонент визначає традицію як систему форм і стереотипів суспільної поведінки, тобто низку обмежень для широкого особистісного розвитку. Церковний компонент християнської традиції включає форми і зміст християнського виховання особистості. Відносно ж духовно-морального становлення особистості християнська традиція є формою і змістом християнського виховання. З методологічної точки зору розрізняють культурно-історичну традицію та Священний (церковний) Переказ. При цьому зміст християнської традиції виховання сприяє розвитку особистості та її духовно-моральному становленню. У християнській традиції духовно-моральне становлення особистості спрямоване на розкриття її творчого потенціалу. Розрізняють два головних типи єдиної моделі християнського виховання – старозавітний і новозавітний. У житті конкретної людини обидва типи виявляють себе в нерозривній єдності. Єдність цих типів передбачає їх специфічне поєднання в особистості. Ключові слова: християнське виховання, християнська педагогічна традиція, духовно-моральне формування, особистість, методологія християнського виховання, Церква, школа, сім’я. В статье представлен теоретический анализ понятия «христианская традиция» как педагогической реальности, которая состоит из таких компонентов, как: онтологическая основа, цивилизационное содержание, ценностные истоки, организация семейного и школьного воспитания, представление о личности, методология самопознания. Усвоение традиции в различных формах образования предполагает использование трех составляющих: знание традиции, опыт ее усвоения и построение личного бытия на основании этого опыта. Усвоить традицию – значит овладеть искуcством сопоставлять опыт собственной жизни с духовными, ценностными ориентациями, то есть войти в традицию, стать ее носителем, осознавать действенность мысленных и действенных традиций; практически использовать их энергию и творческую сущность. В современных педагогических исследованиях различают светский и церковный компоненты христианской традиции. Светский компонент определяет традицию как систему форм и стереотипов общественного поведения, то есть ряд ограничений для широкого личностного развития. Церковный компонент христианской традиции включает формы и содержание христианской воспитания личности. Что касается духовно- морального формирования личности, то христианская традиция является формой и содержанием христианского воспитания. С методологической точки зрения, различают культурно-историческую традицию и Священное (церковное) Предание. При этом содержание христианской традиции воспитания способствует развитию личности и ее духовно-моральному формированию. В христианской традиции духовно-моральное воспитание личности направлено на развитие ее творческого потенциала. Различают два типа единой модели христианского воспитания – старозаветный и новозаветный. В жизни каждого человека оба типа выражают себя в неразрывном единстве. Единство типов предполагает их особенное объединение в личности. Ключевые слова: христианское воспитание, христианская педагогическая традиция, духовно-моральное становление, личность, методология христианского воспитания, Церковь, школа, семья. The article gives the theoretical analyses of the Christian tradition concept as the pedagogical formation consisting of the following components: onthodological basis, methodology of tradition, family and school upbringing of teenagers. The development of traditions in various forms of education has three components: the knowledge of tradition and the experience of the personal life cultivating. Analyzing the Christian traditions means knowing the tradition, its mastering and gaining the life experience on its basis. To master the tradition means to have the ability to correlate the life experience with the spiritual values. This means the practical application of their spiritual energy and the creative power. Modern pedagogical researchers differentiate the civil and church components of the Christian tradition. The civil component defines tradition as the system of the personality’s social behavior. The component of the Christian traditions includes the forms and contents of the Christian upbringing. From the methodological point of view the researchers differentiate the cultural and historical tradition and the church teaching. The concept of the Christian tradition causes the development of the personality and his spiritual and moral cultivation. According to the Christian traditions the spiritual and moral cultivation of the personality causes his creative power. The personality is not limited by his individuality. There are two types of the Christian upbringing scheme. They are the Old Testament and the New Testament schemes. Being united together they make up a new formation in the personality. Keywords: Christian education, Christian pedagogical tradition, moral and spiritual formation, personality, methodology of Christian education, church, school, family.

79-85

Authors: Ю.М. Корнейко

У статті встановлено, що початок педагогічної діяльності К.Д. Ушинського позначився вивченням оригінальних педагогічних творів, філософських праць зарубіжних авторів, педагогічної преси для дослідження витоків, установлення причинно-наслідкових зв’язків та механізмів формування педагогічних явищ і фактів. Показано, що на цьому етапі педагогічної діяльності К.Д. Ушинського спостерігалися певні особливості компаративістських досліджень ученого. Зокрема початок формування педагогічної концепції К.Д. Ушинського був пов’язаний з його пошуками оптимальних шляхів розв’язання складних педагогічних проблем. Учений звертався переважно до зіставного аналізу та логіко-історичної характеристики педагогічних фактів з освітньої практики США, Німеччини, Франції, Англії. Компаративістські дослідження К.Д. Ушинського змістовно й методологічно передбачали обґрунтування педагогічних ідей: антропологічного підходу в педагогіці, народності виховання. Ключові слова: компаративістський, зарубіжний досвід,народність, виховання. В статье установлено, что начало педагогической деятельности К.Д. Ушинского обозначилось изучением оригинальных педагогических произведений, философских трудов зарубежных авторов, педагогической прессы для исследования истоков, установления причинно-следственных связей и механизмов формирования педагогических явлений и фактов. Показано, что на этом этапе педагогической деятельности К.Д. Ушинского наблюдались определенные особенности компаративистских исследований ученого. В частности, начало формирования педагогической концепции Ушинского было связано с его поисками оптимальных путей решения сложных педагогических проблем. Ученый обращался преимущественно к сравнительному анализу и логико-исторической характеристике педагогических фактов из образовательной практики США, Германии, Франции, Англии. Компаративистские исследования К.Д. Ушинского содержательно и методологически предусматривали обоснование педагогических идей – антропологического подхода в педагогике, народности воспитания. Ключевые слова: компаративистский, зарубежный опыт, народность воспитания. In article is established that the beginning K. Ushinskiy’s pedagogical activity was designated by studying of original pedagogical works, philosophical works by foreign authors, the pedagogical press for research of sources, establishment of relationships of cause and effect and mechanisms of formation of the pedagogical phenomena and facts. It is shown that certain features of the K. Ushinsky’s comparative researches at this stage of his pedagogical activity were observed. In particular, the beginning of formation of Ushinsky’s pedagogical concept was connected with his searches of optimum solutions of complex pedagogical problems. Scientists refer primarily to the comparative analysis of historical and logical characterization of the facts of pedagogical educational practice the US, Germany, France, England. K. Ushinskiy’s comparative researches substantively and methodologically included rationale pedagogical ideas: an anthropological approach to pedagogy, public education. Keywords: Comparative, foreign experience, public education.

94-103

Authors: С. Є. Лупаренко

У статті розкриваються передумови виникнення сільськогосподарських шкіл: наявність великої кількості безпритульних дітей; упровадження системи соціального виховання; складні соціально-економічні умови розвитку держави й існування дитячих закладів. Охарактеризовано діяльність сільськогосподарської школи при Охтирському дитячому містечку, Богодухівської та Вовчанської сільськогосподарських шкіл: їхню мету (виховання корисного, здорового, працездатного члену суспільства, який має організаторські навички та проникнутий громадськими інститутами, умілого знавця, техніка, агронома), структуру (господарча, будинкова, культурна, санітарна, шкільна, трудова комісії), форми організації навчання (лекції, практикуми, семінари) та методи навчання (активно-трудовий, екскурсійно- наочний, лабораторно-ланковий, демонстративні, словесні), особливості організації політично-просвітньої роботи (запровадження самоврядування, проведення дітьми доповідей, лекцій для селян, улаштування сільськогосподарських гуртків, професійних гуртків із вивчення ідеологічних, політичних питань, участь у роботі державних органів та організацій). Ключові слова: сільськогосподарська школа, соціальне виховання, діти, форми організації навчання, методи навчання, політично-просвітня робота. В статье раскрываются предпосылки возникновения сельскохозяйственных школ: наличие большого количества беспризорных детей; введение системы социального воспитания; сложные социально-экономические условия развития государства и существования детских заведений. Охарактеризована деятельность сельскохозяйственной школы при Ахтырском детском городке, Богодуховской и Волчанской сельскохозяйственных школ: их цель (воспитание полезного, здорового, трудоспособного члена общества, который имеет организаторские навыки и проникнут общественными институтами, умелого знатока, техника, агронома), структуру (хозяйственная, домовая, культурная, санитарная, школьная, трудовая комиссии), формы организации обучения (лекции, практикумы, семинары) и методы обучения (активно-трудовой, экскурсионно-наглядный, лабораторно-звеньевой, демонстративные, словесные), особенности организации политико-просветительской работы (введение самоуправления, проведение детьми докладов, лекций для крестьян, организация сельскохозяйственных кружков и профессиональных кружков по изучению идеологических и политических вопросов, участие в работе государственных органов и организаций). Ключевые слова: сельскохозяйственная школа, социальное воспитание, дети, формы организации обучения, методы обучения, политико-просветительская работа. This scientific work has revealed the reasons for emergence of agricultural schools: large number of homeless children; introduction of a system of social education, difficult social and economic conditions of state development and existence of childcare facilities. The activity of the agricultural school at Okhtyrka children’s town, Bogodukhiv and Vovchansk agricultural schools has been characterized, namely: their purpose (education of helpful, healthy, active working society member who has managerial skills, cooperates with public institutions and who is a skilled expert, technician, agriculturist), structure (economic, sanitary, school, house, working and cultural commissions), organizational forms of education (lectures, practical works, seminars) and methods of education (fctive labour, excursion-visual, laboratory-sectional, demonstrative and verbal methods), the peculiarities of organization of political and educational work (introduction of self-government, children’s giving talks and lectures for peasants, organizing agricultural groups and professional groups aimed at studying ideological and political issues, taking part in work of state authorities and organizations). Keywords: agricultural schools, social education, children, organizational forms of training, methods of education, political and educational work, workshops.

111-119

Authors: Х. О. Онасько

У статті висвітлюються питання організації контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів України 50-х – 60-х років ХХ ст. як одного із напрямів удосконалення підготовки спеціалістів для народного господарства країни, розглядаються нормативні акти Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, згідно з якими проводилася заключна перевірка підготовки випускників до трудової діяльності, впроваджувалися у процес навчання і контроль його результатів кібернетичні машини та засоби програмованого контролю. Пропонується матеріал, що включає відомості про визначення науковцями і практиками досліджуваного періоду переваг програмованого контролю, серед яких: додаткові можливості контролю ходу мислительних операцій тих, хто навчається, завдяки індивідуалізації; здійснення поетапного контролю і систематичного зворотного зв’язку, що створює кращі умови для засвоєння матеріалу. Зазначається, що теоретичною основою здійснення програмованого контролю є концепція поетапного формування розумових дій, розроблена П. Гальперіним і Н. Тализіною, згідно з якою знання не можна передавати в готовому вигляді, простим повідомленням чи наказом, а можна засвоїти тільки в результаті власної діяльності, суворо визначеної, тобто виконання певної системи дій. Ключові слова: державні екзамени, дипломні роботи, поетапний контроль, зворотний зв’язок, кібернетичні машини, навчально-пізнавальна діяльність. В статье освещаются вопросы организации контроля учебно-познавательной деятельности студентов высших учебных заведений Украины 50-х – 60-х годов ХХ в. как одного из направлений усовершенствования подготовки специалистов для народного хозяйства страны, рассматриваются нормативные акты Министерства высшего и среднего специального образования СССР, согласно которым проводилась заключительная проверка подготовки выпускников к трудовой деятельности, внедрялись в процессе обучения и контроля его результатов кибернетические машины и средства программированного контроля. Предлагается материал, который включает сведения об определении научными работниками и практиками исследуемого периода преимуществ программированного контроля, среди которых: дополнительные возможности контроля хода мыслительных операций тех, кто учится, благодаря индивидуализации; осуществление поэтапного контроля и систематической обратной связи, которая создает лучшие условия для усвоения материала. Отмечается, что теоретической основой осуществления программированного контроля служит концепция поэтапного формирования умственных действий, разработанная П. Гальпериным и Н. Талызиной, согласно которой знания нельзя передавать в готовом виде, простым сообщением или приказом, а можно усвоить только в результате собственной строго определенной деятельности, то есть выполнения определенной системы действий. Ключевые слова: государственные экзамены, дипломные работы, поэтапный контроль, обратная связь, кибернетические машины, учебно-познавательная деятельность. The article deals with the questions of the organization of the control of students’ educational and cognitive activity at higher educational establishments of Ukraine in the 50 th and 60 th years of XX century as one of the ways to improve the training specialists for the economy of the country, normative acts of the Ministry of higher and secondary special education of USSR are being considered, according to which the final verification of the graduates’ readiness for work was made, cybernetic machines and facilities of programmed control were inculcated to the process of education and to the control of its results. The material which includes information about the definition by scientists and practical workers of studied period of advantages of programmed control, among them there are additional opportunities of control motion of intellectual operations of those who study because of individualization; the realization of staged control and systematic feedback that creates the best conditions for learning material is offered. It can be mentioned that concept of staged formation of intellectual operations, developed by P.Galperin and N.Talyzina, according to which knowledge cannot be conveyed in finished form, in ordinary report, but the knowledge can be mastered only as a result of own activity, sternly fixed, that is as a result of execution of the certain system of actions is a theoretical base of programmed control realization. Keywords: state exams, diploma works, staged control, feedback, cybernetic machines, educational and cognitive activity.

128-135

Authors: І.С. Руднєва

З’ясовано, що в ХVI – ХVIІІ ст. передача знань від викладача до студента відбувалась в усній формі, панував чіткий формалізм у навчанні, основним методом аудиторної роботи була лекція. Студенти мали копію лекційного тексту та занотовували особисті коментарі викладача та зроблені ним висновки. Таким чином, для самостійної роботи вдома студенти мали два обов’язкові тексти з кожного навчального предмету: у першому містилися першоджерела, а у іншому – коментарі професора. У ХVI ст. професори університетів почали частіше видавати друком власні коментарі до класичних наукових творів, таким чином, у системі самостійної роботи першоджерела поступово витіснялись підручниками. Зміст підручників зазнав значних змін, матеріал став більш адаптованим для самостійного вивчення студентами і потребував незначних коментарів викладача. З другої половини ХVI ст. змінюється й методика організації самостійної роботи студентів з гуманітарних дисциплін, студенти вже не тільки ознайомлюються з правилами граматики, а й самостійно відпрацьовують навички володіння цими правилами під час виконання усних вправ і написання творів. У ХVI – ХVIІІ ст. в університетах Франції зароджується новий вид самостійної роботи студентів – робота групами, а також запозичена з Англії та дещо видозмінена система тьюторства. З ХVIІ ст. деякі професори починають використовувати як у аудиторній роботі, так і в системі організації самостійної роботи студентів методи порівняння. Ключові слова: самостійна робота, студент, вища гуманітарна освіта, форми та методи навчання, організація, аудиторна та позааудиторна робота. Выяснено, что в ХVI – ХVIІІ ст. передача знаний от преподавателя к студенту происходила в устной форме, господствовал четкий формализм в учебе, основным методом аудиторной работы была лекция. Студенты имели копию лекционного текста и записывали личные комментарии преподавателя и сделанные им выводы. Таким образом, для самостоятельной работы дома студенты имели два обязательных текста по каждому учебному предмету: в первом содержались первоисточники, а во втором – комментарии профессора. В ХVI ст. профессора университетов стали чаще издавать печатью собственные комментарии к классическим научным произведениям, таким образом, в системе самостоятельной работы первоисточники постепенно вытеснялись учебниками. Содержание учебников испытало значительные изменения, материал стал более адаптированным для самостоятельного изучения студентами и нуждался в незначительных комментариях преподавателя. Со второй половины ХVI ст. изменяется и методика организации самостоятельной работы студентов в гуманитарных дисциплинах, студенты уже не только знакомятся с правилами грамматики, но и самостоятельно отрабатывают навыки владения этими правилами во время выполнения устных упражнений и написания произведений. В ХVI – ХVIІІ ст. в университетах Франции зарождается новый вид самостоятельной работы студентов – работа группами, а также заимствованная из Англии и кое-что видоизмененная система тьюторства. С ХVIІ ст. некоторые профессора начинают использовать как в аудиторной работе, так и в системе организации самостоятельной работы студентов методами сравнения. Ключевые слова: самостоятельная работа, студент, высшее гуманитарное образование, формы и методы обучения, организация, аудиторная и внеаудиторна работа. In the XVI – XVII centuries, the transfer of knowledge from a teacher to a student took place orally, precise formalism prevailed in the study, the main method of classroom work was lecturing. Students had a copy of the lecture text and notated personal comments of the lecturer and conclusions made by him. Thus, for unsupervised work at home, students had two required texts to each academic subject: the first contained the original source and the other – the comments of the professor. In the sixteenth century university professors started to print their own comments to the classic scientific works, so the original source in the system of unsupervised work gradually replaced by textbooks. The content of textbooks significantly changed, the material became more adapted for unsupervised study of students and needed minor comments of a teacher. From the second half of the sixteenth century the methods of unsupervised work of students of the humanities rebuilt, the students had not only become acquainted with the rules of grammar, but also worked out on their own skills in these rules when performing oral exercises and writing essays. In the XVI – XVII centuries in French universities a new type of unsupervised work is emerging – the work in groups and also borrowed from England and slightly modified tutorial system. From the XVII century some professors are starting to use both in classroom work and in the organization of unsupervised work methods of comparison. Keywords: unsupervised work of students, higher humanitarian education, forms and methods of teaching, class and extracurricular self-study.

142-150

Authors: С.І. Ткачов

У статті обґрунтовано важливість духовності як стимулюючого фактору в підвищенні рівня культури здоров’я підростаючого покоління. Акцентовано увагу на погіршенні стану фізичного розвитку школярів і узагальнено відповідні дані за результатами досліджень вітчизняних науковців впродовж останніх десяти років. Відповідно до сучасних потреб українського суспільства й держави актуалізовано проблему здорового способу життя. На основі аналізу тексту твору «Повчання дітям» розкрито погляди Володимира Мономаха на роль духовної складової як визначальної у розв’язанні проблеми формування здорового способу життя, що виявляється в любові до Бога, а також у дотриманні простих правил життя – шанобливого ставлення до інших людей, утримання порядку в житловій оселі, помірність у їжі та питті. Запропоновано можливий алгоритм застосування ідеї визначальності духовності у формуванні умінь та навичок здорового способу життя школярів за такими блоками: засвоєння знань про здоровий спосіб життя й усвідомлення цілісності його складових, розвиток систем відповідних умінь і навичок, систематизація шляхів реалізації умінь і навичок здорового способу життя на практиці Ключові слова: духовна складова здоров’я, здоровий спосіб життя, уміння й навички здорового способу життя. В статье обоснована важность духовности как стимулирующего фактора в повышении уровня культуры здоровья подрастающего поколения. Акцентировано внимание на ухудшении состояния физического развития школьников и обобщены соответствующие данные по результатам исследований отечественных ученых за последние десять лет. В соответствии с современными потребностями украинского общества и государства актуализировано проблему здорового образа жизни. На основе анализа текста произведения «Поучение детям» раскрыты взгляды Владимира Мономаха на роль духовной составляющей как определяющей в решении проблемы формирования здорового образа жизни, что выражается в любви к Богу, а также в соблюдении простых правил жизни – уважительного отношения к другим людям, поддержания порядка в жилище, умеренности в пище и питье. Предложен возможный алгоритм применения идеи изначальности духовности в формировании умений и навыков здорового способа жизни по таким блокам: усвоение знаний о здоровом способе жизни и осознание целостности его составляющих, развитие системы соответствующих умений и навыков, систематизация путей реализации умений и навыков здорового способа жизни на практике. Ключевые слова: духовная составляющая здоровья, здоровый способ жиини, умения и навыки здорового способа жизни. In the article importance of spirituality is grounded as a stimulant factor in the increase of level of culture of health of rising generation. Attention is accented on worsening of physical development of schoolboys status and the proper information is generalized on results researches of domestic scientists for the last ten years. The problem of healthy way of life aktualized in accordance with the modern necessities of Ukrainian society and state. On the basis of analysis of text of work «Instructions for children» the looks of Vladimir Monomakha are exposed to the role of spiritual constituent as a determining in a decision problem of forming of healthy way of life, that is expressed in love to God, and also in the observance of simple rules of life – valid attitude toward other people, keepings order in dwelling, moderation in food and drink. The possible algorithm of application of idea of impotence of spirituality is offered in forming of abilities and skills of healthy way of life on such blocks: mastering of knowledges about the healthy way of life and awareness of integrity of his constituents, development of the system of the proper abilities and skills, systematization of ways of realization of abilities and skills of life’s healthy way in practice. Keywords: the spirit part of life’s healthy way, life’s healthy way, the skills of life’s healthy way.

5-13

Authors: С.А. Білецька

У статті автор з позицій історичного і проблемного підходу дослідив питання організації позакласної роботи з морального виховання школярів у навчальних закладах відомства Міністерства народної освіти наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. На підставі аналізу історичних джерел визначено, що моральне виховання виступає як цілісний процес, заданий природою людини, певною культурно-освітньою системою, культурними традиціями. У статті указано, що сутність, предмет, функції морального виховання учнів шкіл відомства Міністерства народної освіти досліджуваного періоду залежали від виховного ідеалу, який існував в педагогічній думці, пропагувався представниками урядових відомств, громадськими і педагогічними діячами взаємозалежних інтегрованих напрямів. Автор виокремив процесуальний аспект сутності досліджуваної категорії. Зокрема указано, що моральне виховання учнів шкіл відомства Міністерства народної освіти другої половини ХІХ – початку ХХ століття певною мірою ототожнювалося з розвитком розумових, вольових і почуттєвих сил дитини. Відбувалося через прилучення до норм і традицій родинного, громадського і державного буття, спонукання до самопізнання, самовизначення і доброчинної діяльності. Виховним ідеалом визначався переважно образ Христа – Спасителя. Постулатами морального виховання були: постійний самоконтроль і самоаналіз власної поведінки, окремих вчинків, емоцій, почуттів і бажань, що забезпечувало духовне зростання, викорінення негативних рис, звичок, нахилів, формування сили волі, позитивних якостей характеру, ціннісних орієнтацій, християнського світогляду. Проголошувалося, що лише шляхом самопізнання людина може зрозуміти своє призначення у житті. Перспективним напрямом дослідження проблеми визначено узагальнення практики позакласної виховної роботи наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Ключові слова: моральне виховання, школа, позакласна робота, виховний ідеал. В статье автор из позиций исторического и проблемного подхода исследовал вопрос организации внеклассной работы из морального воспитания школьников в учебных заведениях ведомства Министерства народного образования в конце ХІХ – в начале ХХ века. На основе анализа исторических источников определенно, что моральное воспитание выступает как целостный процесс, заданный природой человека, определенной культурно-образовательной системой, культурными традициями. В статье указано, что сущность, предмет, функции морального воспитания учеников школ ведомства Министерства народного образования исследуемого периода зависели от воспитательного идеала, который существовал в педагогическом уме, пропагандировался представителями правительственных ведомств, общественными и педагогическими деятелями взаимозависимых интегрированных направлений. Автор выделил процессуальный аспект сущности исследуемой категории. В частности указано, что моральное воспитание учеников школ ведомства Министерства народного образования второй половины ХІХ – началу ХХ века в известной мере отождествлялось с развитием умственных, волевых и чувственных сил ребенка. Происходило через приобщение к нормам и традициям семейного, общественного и государственного бытия, побуждения, к самопознанию, самоопределению и благотворительной деятельности. Воспитательным идеалом определялся преимущественно образ Христа – Спасителя. Постулатами нравственного воспитания были: постоянный самоконтроль и самоанализ собственного поведения, отдельных поступков, эмоций, чувств и желаний, что обеспечивало духовный рост, искоренения отрицательных черт, привычек, наклонов, формирования силы воли, позитивных качеств характера, ценностных ориентаций, христианского мировоззрения. Провозглашалось, что лишь путем самопознания человек может понять свое назначение в жизни. Перспективным направлением исследования проблемы определено обобщение практики внеклассной воспитательной работы в конце ХІХ – в начале ХХ века. Ключевые слова: нравственное воспитание, школа, внеклассная работа, воспитательный идеал. The author examined the question of the organization of extracurricular activities and moral education of pupils in schools of the department of the Ministry of Public Education in the end of XIX - early XX century of the historical position and problem-based approach in the article. Based on the analysis of historical sources it was defined that moral education acts as a holistic process, given by human nature, determined by cultural and educational system, cultural traditions. The article indicates that the entity, the essence, the function of moral education of pupils of jurisdiction of the Ministry of Public Education of the studied period depended on the educational ideal that existed in the pedagogical mind, promoted by representatives of government agencies, community and pedagogical doers of interdependent directions. The author considered procedural aspect of the essence of studied category. In particular, it is stated that moral education of pupils of jurisdiction of the Ministry of Public Education of the second half of XIX - beginning of ХХ century in a certain extent was identified with the development of intellectual, volitional and sensual forces of child and realized through the introduction to the norms and traditions of family, social and public life, through the motivation to self-knowledge, self-determination and charitable activity. Educational ideal mainly determined by the image of Christ – the Savior. Postulates of moral education were: constant self-controland self-examination of the behavior, individual actions, emotions, feelings and desires that provided spiritual growth, eradication of negative traits, habits, inclinations, forming of willpower, positive character traits, values, Christian worldview. It was declared that only through the self-knowledge man can understand his purpose in life. Generalization of the practice of extra-curricular educational work in the late XIX - early XX century defined as a perspective direction of research of the problem. Key words: moral education, school, extra-curricular activities, educational ideal.

21-28

Authors: А.В. Боярська-Хоменко

У ХІХ – на початку ХХ ст. викладач виконував роль своєрідного експерта у різноманітних питаннях, пов’язаних з освітянським процесом того часу, що вимагало від нього не лише ґрунтовного знання власного предмету, але й обізнаність у різних галузях науки. Для успішної педагогічної діяльності викладач вищої математики в університетах досліджуваного періоду повинен був володіти як певними особистісними, професійно вагомими якостями, так і відповідними знаннями у галузі вищої математики та спеціальними навичками володіння математичним апаратом. Серед морально-педагогічних якостей, якими повинен був володіти викладач варто виділити високу моральну зрілість, справедливість та об’єктивність, високий рівень загальної культури, дисциплінованість та вимогливість, патріотизм, широкий світогляд, гуманізм, любов до праці. Не менш важливими для педагогічної діяльності у ХІХ – на початку ХХ ст. було глибоке знання свого предмету та обізнаність в останніх наукових дослідженнях, а також володіння високим рівнем педагогічної майстерності, що у досліджуваний період передбачала: 1) загальну освіченість викладача, знання як соціальних, так і спеціальних математичних наук, вільне володіння усім навчальним матеріалом, уміння творчо використовувати прогресивні педагогічні ідеї, застосовувати різноманітні педагогічні прийоми; 2) знання мови, володіння словом, ораторським мистецтвом; 3) висока методична підготовка викладача; 4) вміння складати конспекти, програми, вміння ділити тему на складові частини, а також складати посібники для студентів, котрі б гармонійно доповнювали лекції; 5) володіння прийомами педагогічної техніки, яке проявлялося у вмінні формувати і висловлювати власну позицію. Ключові слова: педагогічна майстерність, морально-педагогічні вимоги, методичний прийом, педагогічна техніка. В ХІХ – в начале ХХ ст. преподаватель исполнял роль своеобразного эксперта в разнообразных вопросах, связанных с просветительским процессом того времени, что требовало от него не только обстоятельного знания собственного предмета, но и осведомленность в разных областях науки. Для успешной педагогической деятельности преподаватель высшей математики в университетах исследуемого периода должен был владеть как определенными личностными, профессионально весомыми, качествами, так и соответствующими знаниями, в отрасли высшей математики и специальными навыками владения математическим аппаратом. Среди морально педагогических качеств, которыми должен был владеть преподаватель стоит выделить высокую моральную зрелость, справедливость и объективность, высокий уровень общей культуры, дисциплинированность и требовательность, патриотизм, широкое мировоззрение, гуманизм, любовь к труду. Не менее важными для педагогической деятельности в ХІХ – в начале ХХ ст. было глубокое знание своего предмета и осведомленность в последних научных исследованиях, а также владение высоким уровнем педагогического мастерства, что в исследуемый период предусматривала: 1) общую образованность преподавателя, знания как социальных, так и специальных, математических наук, свободное владение всем учебным материалом, умение творчески использовать прогрессивные педагогические идеи, применять разнообразные педагогические приемы; 2) знание языка, владения словом, ораторским искусством; 3) высокую методическую подготовку преподавателя; 4) умение составлять конспекты, программы, умение делить тему на составные части, а также составлять пособия для студентов, которые бы гармонично дополняли лекции; 5) владение приемами педагогической техники, которое проявлялось в умении формировать и выражать собственную позицию. Ключевые слова: педагогическое мастерство, морально-педагогические требования, методический приѐм, педагогическая техника. In the XIX - early XX century teacher played the role of an expert in different matters related to the educational process of that time, it required he to have not only a thorough knowledge of its subject, but also awareness of the various fields of science. For successful teaching activities teacher of higher mathematics at the universities of the study period had to have certain personal, professional important qualities and relevant knowledges in the scope of higher mathematics and special skills mathematical apparatus. Among moral pedagogical qualities that teacher had to have we must distinguish a high moral maturity, fairness and objectivity, a high level of general culture, discipline and rigor, patriotism, humanism, love of work . A deep knowledge of the subject and awareness of the latest researches, as well as a possession of a high level of pedagogical skills was important for the teaching activity in the XIX - early XX century that during the study period included: 1) the general education of a teacher, knowledge of both social and special, mathematical sciences, possession of all educational material, the ability to use the progressive pedagogical ideas, to apply a variety of teaching methods; 2) knowledge of the language, the word possession, oratory; 3) high methodical preparation of the teacher; 4) ability to make notes, programs, ability to share the theme into its constituent parts, and also to make textbooks that would harmoniously complete the lectures; 5) possession of methods of pedagogical technology, which was manifested in the ability to form and express their own position. Key words: pedagogical trade, morally pedagogical requirements, methodical reception, pedagogical technique.

40-48

Authors: В.В. Глушич

У статті автор у порівняльному аспекті аналізує феномен батьківської культури у США і Україні. Указано, що це питання не було предметом окремого дослідження. Проведено порівняльний аналіз загальних організаційних питань досвіду формування батьківської культури у США і Україні. Вивчення і розвиток батьківської культури визначено актуальним завданням в умовах демографічних змін. Актуальність публікації обґрунтована також зростанням у суспільстві тотального відчуження родинних цінностей. До творчого використання запропоновано елементи досвіду американського підходу до батьківської культури. А саме: популяризація цінностей подружнього життя, поширення уявлень про материнство і батьківство як особливу культуру поведінки і відносин. У статті зазначено про те, що культура батьківства у США має системну будову: ціннісно-смислова сфера цілей і змісту педагогічної співпраці педагогів і батьків – оздоровлення суспільства (моральне, фізичне, психоемоційне), популяризація традицій виховання, організація спільного дозвілля батьків і дітей, використання корекційних можливостей проблемних ситуацій. Визначено доцільним дотримання послідовності основних етапів освоєння культури батьківства, прийнятного у США: підготовка до вагітності і пологів, народження дитини, супровід дитини і батьків у період малюцтва, виховання і первинна соціалізації дошкільників, підготовка до навчання у школі, психолого-педагогічна підтримка батьків у період отроцтва дітей. Дана публікація не вичерпує усі аспекти заявленої проблеми. До подальшого вивчення віднесено питання діяльності батьківських груп і корпорацій щодо формування культури батьківства. Ключові слова: родинне виховання, дитина, батьківська культура, гуманізм, просвіта. В статье автор в сравнительном аспекте анализирует феномен родительской культуры в США и Украине. Указано, что этот вопрос не был предметом отдельного исследования. Проведен сравнительный анализ общих организационных вопросов опыта формирования родительской культуры в США и Украине . Изучение и развитие родительской культуры определены актуальной задачей в условиях демографических изменений. Актуальность публикации обоснована также ростом в обществе тотального отчуждения семейных ценностей. К творческому использованию предложено элементы опыта американского подхода к родительской культуры. А именно: популяризация ценностей супружеской жизни, распространение представлений о материнстве и отцовстве как особую культуру поведения и отношений. В статье сказано о том, что культура отцовства в США имеет системном строении: ценностно - смысловая сфера целей и содержания педагогического сотрудничества педагогов и родителей - оздоровление общества (моральное, физическое, психоэмоциональное), популяризация традиций воспитания, организация совместного досуга родителей и детей, использование коррекционных возможностей проблемных ситуаций. Определены целесообразным соблюдение последовательности основных этапов освоения культуры отцовства , приемлемого в США: подготовка к беременности и родам, рождение ребенка , сопровождение ребенка и родителей в период малюцтва, воспитания и первичная социализации дошкольников , подготовка к школе , психолого - педагогическая поддержка родителей в период отрочества детей. Данная публикация не исчерпывает все аспекты заявленной проблемы. К дальнейшему изучению отнесен вопрос деятельности родительских групп и корпораций по формированию культуры отцовства . Ключевые слова: семейное воспитание, ребенок, родительская культура, гуманизм, просвещение. The author examines the phenomenon of parental culture in the United States and Ukraine through comparative aspect. It says that the issue was not the subject of a separate study. A comparative analysis of the general organizational issues of parental experience of forming culture in the United States and Ukraine has been conducted. The study and development of the parental culture is identified as an urgent task in conditions of demographic changes. The topicality of the publication is also grounded on the growth in society of the total estrangement of family values. The elements of the American experience approach to the parent culture was proposed as the creative usage. Namely: the popularization of values of marriage life, the spread of ideas about motherhood and fatherhood as a special culture of behavior and relationships. The article stated that the parental culture in the United States has a systematic structure: the value- sense sphere of educational objectives and content collaboration of parents and teachers - invigoration of society (moral, physical, emotional), promotion of educational traditions, the organization of leisure activities of parents and children, usage of correction capabilities of problem situations. The appropriate compliance of sequence of the basic stages of development of the culture of fatherhood which are acceptable in the United States was determined: preparing for pregnancy and childbirth, birth, support of child and parents during the childhood, primary education and socialization of child of preschool age, preparation for school education, psycho- pedagogical support of parents during adolescence of children. This publication does not cover all aspects of the problem. The issues of parenting groups and corporations on creating a parental culture were include to further study. Keywords: family education, child, parental culture, humanism, enlightenment.

57-67

Authors: А.О. Денисенко

У статті розглянуто становлення та розвиток молодіжного руху 80-90-х рр. ХХ ст., що становить значний інтерес у напрямі організації групової активності сучасного студентства. Педагогічну сутність дозвілля студентської молоді у молодіжних організаціях розкрито у контексті необхідності надання молодим людям фактичної свободи проведення дозвілля, незалежності самовияву, розвитку особистості у діалектичній єдності педагогічного виховання й молодіжної самодіяльності. Подано аналіз сучасного стану розвитку молодіжного руху в Україні. Висвітлюються різні форми студентського дозвілля (80-90 ті рр. ХХ ст.), «тогочасний» молодіжний рух (суспільний, національний та ін.): неформальні об’єднання, молодіжні організації, клуби (політизовані і деполітизовані) та ін. Розглядаються причини створення неформальних об’єднань та з’ясовується їх вплив на молоду людину, що знаходить своє місце у соціальному середовищі. Ключові слова: вільний час, дозвілля, студентська молодь, неформальні молодіжні об’єднання. В статье рассмотрено становление и развитие молодежного движения 80-90-х гг. ХХ ст., которое представляет значительный интерес в направлении организации групповой активности современного студенчества. Педагогическая сущность досуга студенческой молодежи в молодежных организациях раскрыта в контексте необходимости предоставления молодым людям фактической свободы проведения досуга, независимости самопроявления, развития личности в диалектическом единстве педагогического влияния и молодежной самодеятельности. Приведен анализ современного состояния развития молодежного движения в Украине. Освещаются разные формы студенческого досуга (80-90-е гг. ХХ ст.), «тогдашнее» молодежное движение (общественное, национальное и др.): неформальные объединения, молодежные организации, клубы (политизированные и деполитизированные) и др. Рассматриваются причины создания неформальных объединений и выясняется их влияние на молодого человека, который находит свое место в социальной среде. Ключевые слова: свободное время, досуг, студенческая молодежь, неформальные молодежные объединения. The article discusses the development of youth movement of the 80-90s of the 20th century, which is of considerable interest in the direction of organizing group activity of modern students. Pedagogical essence of students’ leisure in youth organizations is disclosed in the context of the necessity to provide young people with freedom of leisure, independence of self-manifestation, personality development in the dialectical unity of pedagogical influence and youth amateur activity. The analysis of the current state of youth movement in Ukraine is suggested. The various forms of student entertainment (80-90 years of the twentieth century), youth movement (social, national, etc.).: іnformal groups, youth organizations, clubs (politicized and depoliticized) and others are shown. The causes of creation of informal groups are being considered and their influence on a young man who finds his place in the social environment is being found out . Key words: free time, leisure, students, youth, informal youth associations.

79-85

Authors: В.О. Кириліва

Традиційно, процес навчання розглядається як процес взаємодії між учителем і учнем, де вирішуються завдання освіти, професійної підготовки і прогресу. Досліджено що педагоги-науковці, викладачі-методисти та фахівці в галузі початкової освіти ведуть інтенсивні пошуки шляхів удосконалення системи навчання підростаючого покоління. Можливість суттєвих змін у школі теоретики і практики вітчизняної освіти пов'язують з ідеями розвивального навчання. Харківська школа з розвивального навчання молодших школярів пов’язана з кардинальним переглядом традиційних поглядів на розвиток і його співвідношення з навчанням, з обґрунтуванням можливості створити принципово нову систему навчання, орієнтовану не лише на засвоєння учнем певної суми знань, умінь і навичок, але і на становлення його як провідного суб'єкта різноманітних видів і форм діяльності. У статті аналізуються різні форми навчання, які сприяють розвитку дитини у системі розвивального навчання. Досліджено погляди вітчизняних науковців відносно завдань, специфіки, вимог до організації розвивального навчання. Виокремлено основні показники успішності реалізації ідей розвивального навчання в початковій школі. Накреслено перспективи подальшого впровадження ідей розвивального навчання в Україні. Ключові слова: розвивальне навчання, учень, початкова школа, форми навчання, вчитель. Традиционно, процесс обучения рассматривается как процесс взаимодействия между учителем и учеником, где решаются задачи образования, профессиональной подготовки и прогресса. Исследовано, что педагоги-ученые, преподаватели-методисты и специалисты в области начального образования ведут интенсивные поиски путей совершенствования системы обучения подрастающего поколения. Возможность существенных изменений в школе теоретики и практики отечественного образования связывают с идеями развивающего обучения. Харьковская школа развивающего обучения младших школьников связана с кардинальным пересмотром традиционных взглядов на развитие и его соотношение с обучением, обоснованием возможности создать принципиально новую систему обучения, ориентированную не только на усвоение учеником определенной суммы знаний, умений и навыков, но и на становление его как ведущего субъекта разнообразных видов и форм деятельности. В статье анализируются различные формы обучения, которые способствуют развитию ребенка в системе развивающего обучения. Исследованы взгляды отечественных ученых относительно задач, специфики, требований развивающего обучения. Выделено основные показатели успешности реализации идей развивающего обучения в начальной школе. Определены перспективы дальнейшего внедрения идеи развивающего обучения в Украине. Ключевые слова: развивающее обучение, ученик, начальная школа, формы обучения, учитель. Traditionally, the process of study looking how process interaction between teacher and pupil, where decide tasks of the education professional preparation and progress. Investigated, that teachers-scientists, teachers-methodists and authority condact search ways of perfect system young generation in the elementary education. Possibility changes in the school the theoretic and practice of native education bind with ideas developing education. Kharkov school of the developing education younger schoolboys binds with essential revise traditional views on the development and correlation with education, will bases possibility create new system education, direct not only on the digest definite sum of knowledge, skills, habit, but create him as main different varieties and forms of the activities. This article analyzes the different forms of learning that promote child development in developing education system. The author has investigated the views of contemporary scholars on the tasks, specific features, and demands to the organization of developing education. Allocated to the main indicators of success of developing education in elementary school. The prospects of introducing the idea of developing education in Kharkov. Keywords: developing education, pupil, elementary school, forms of learning, teacher.

96-104

Authors: М.С. Плащовата

У статті розглядаються питання організації кредитно-модульної системи навчання студентів як в Україні, так і в провідних країнах світу, а також аналізуються особливості і основні елементи системи ECTS, характеризуються її основні функції, зміст та структура. Висвітлено основні етапи утворення системи ECTS. Значну увагу приділено багаторівневій системі управління, що включає вертикальну мережу ECTS-координаторів. Проаналізовано підходи ВНЗ до формування змісту інформаційного пакету та оформлення договору на навчання. Досліджуються особливості організації кредитно-модульної системи у післядипломній освіті, перепідготовці і підвищенні кваліфікації фахівців, у тому числі й у сиcтемі дистанційного навчання. Доведено важливість впровадження кредитно-модульної системи у навчальні заклади України з метою поліпшення якості навчального процесу й змісту організаційно-адміністративної роботи. Ключові слова: кредитно-модульна система, ECTS, якість освіти, інтеграція, ECTS – кредити. В статье рассматриваются вопросы организации кредитно-модульной системы обучения студентов как в Украине, так и в ведущих странах мира, а также анализируются особенности и основные элементы системы ECTS, характеризуются ее основные функции, содержание и структура. Освещены основные этапы образования системы ECTS. Значительное внимание уделено многоуровневой системе управления, которая включает вертикальную сеть ECTS - координаторов. Проанализированы подходы вузов к формированию содержания информационного пакета и оформления договора на обучение. Исследуются особенности кредитно-модульной системы в последипломном образовании, переподготовке и повышении квалификации, и в том числе в сиcтеме дистанционного обучения. Доказана важность внедрения кредитно-модульной системы в учебные заведения Украины с целью улучшения качества учебного процесса и содержания организационно-административной работы. Ключевые слова: кредитно - модульная система, ECTS, качество образования, интеграция, ECTS - кредиты. The author examines the issues of the credit-modular system organization of Ukraine as well as of leading countries of the world. The basic features, functions, the content and structure and elements of ECTS system are analyzed. The article touches upon the issues of the main stages of ECTS system establishment. Much attention is given to the grading of management system that consists of ECTS – coordinators. The article deals with universities’ approaches of information list formation and education contract contest. The article deals with the peculiarities of the credit-modular system in graduate education, retraining and advanced training, including distance learning. The author comes to the conclusion that credit-modular system is very important for Ukrainian universities that improves the quality of the educational process and organizational work Keywords: credit-modular system, ECTS, quality of education, integration, ECTS - credits.

115-122

Authors: І.С. Руднєва

У тексті статті викладено основні вимоги до системи організації самостійної роботи студентів: формування самостійності студента; засвоєння умінь і необхідних для цього знань, навичок; контроль дій студента; інформування студентів про рівень досягнення мети; завдання характеристик продукту діяльності студента; завдання вимог до результатів діяльності студента; створення зовнішніх умов самостійної роботи студента; забезпечення внутрішніх умов; урахування індивідуальних особливостей кожного студента; надання можливості студентові самостійно планувати власні дії; забезпечення можливостей студенту коригувати свої дії на основі самоконтролю й аналізу інформації про результативність. Виділено основні завдання самостійної роботи студентів гуманітарних університетів Франції: систематизацію та закріплення отриманих теоретичних знань та практичних умінь студентів; поглиблення та розширення теоретичних знань; формування умінь використовувати нормативну, довідкову документацію та спеціальну літературу; розвиток пізнавальних здібностей та активності студентів; розвиток дослідницьких умінь. Проаналізовано функції самостійної роботи студентів гуманітарних спеціальностей: навчальну, пізнавальну, коригуючу, стимулюючу, виховну, розвиваючу. Серед принципів організації самостійної роботи виділено культурологічний принцип; принцип практичної спрямованості; принцип персоніфікації; принцип ціннісного підходу до вивчення гуманітарних дисциплін. Ключові слова: самостійна робота студентів; вимога; функція; принцип навчання; самоосвіта; вища гуманітарна освіта. В тексте статьи изложены требования к системе организации самостоятельной работы студентов: формирование самостоятельности студента; усвоение умений и необходимых для этого знаний, навыков; контроль действий студента; информирование студентов об уровне достижения цели; задание характеристик продукта деятельности студента; задание требований к результатам деятельности студента; создание внешних условий самостоятельной работы студента; обеспечение внутренних условий; учет индивидуальных особенностей каждого студента; предоставление возможности студенту самостоятельно планировать собственные действия; обеспечение возможности студента корректировать свои действия на основании самоконтроля и анализа информации о результативности. Выделены основные задания самостоятельной работы студентов гуманитарных университетов Франции: систематизация и укрепление полученных теоретических знаний и практических умений студентов; углубление и расширение теоретических знаний; формирование умений использовать нормативную, справочную документацию и специальную литературу; развитие познавательных способностей и активности студента; развитие исследовательских умений. Проанализированы функции самостоятельной работы студентов гуманитарных специальностей: обучающая, познавательная, корректирующая, стимулирующая, воспитательная, развивающая. Среди принципов организации самостоятельной работы выделены: культурологический принцип, принцип практической направленности, принцип персонификации, принцип ценностного подхода к изучению гуманитарных дисциплин. Ключевые слова: самостоятельная работа студентов; требование; функция; принцип обучения; самообразование; высшее гуманитарное образование.

135-143

Authors: О.М. Скавронська

У статті установлено, що питання, які вивчаються, почали порушуватися на українських теренах мислителями доби Київської Русі та слов’янського відроджння. Йдеться про «Повчання» Володимира Мономаха (настанови батькам щодо виховання дітей), «Обід душевний» і «вечеря душевна» Симеона Полоцького. Зазначається, що у XVII–XVIII ст. створюються робітничі будинки, виникають монастирські тюрми для релігійних і політичних злочинців, вводяться каторжні роботи, які стають місцем організації необхідного господарського виробництва, створюються військово-пенітенціарні установи для військових злочинців, затверджується каральна функція покарання у вигляді позбавлення волі. Доводиться, що на державному рівні соціально-педагогічна робота з зазначеною категорією дитячого населення в Україні почала здійснюватись уже в кінці ХУІІІ ст. і масового поширення набула в ХІХ столітті. З’ясовано, що становленню та подальшому розвитку питань організації соціально-педагогічної діяльності з неповнолітніми правопорушниками сприяли праці педагогів періоду українського національного відродження та педагогічного просвітництва в Україні – О. Духновича, С. Миропольського, М. Пирогова, К. Ушинського та ін. Активними учасниками різноманітних освітніх товариств, які плідно займалися соціально-педагогічною діяльністю з неповнолітніми були відомі громадські діячі та представники української інтелігенції - В. Антонович, А. Волошин, Б. Грінченко, М. Драгоманов, Н. Лубенець, Т. Лубенець, Д. Пальчиков, І. Стешенко, М. Сумцов та деякі інші Ключові слова: неповнолітні, Україна, соціально-педагогічна діяльність, правопорушники, витоки. В статье установлено, что вопросы, которые изучаются, начали подниматься мыслителями времен Киевской Руси и славянского возрождения. Речь идет о «Поучении» Владимира Мономаха (установки родителям по воспитанию детей), «Обед душевный» и «Вечеря душевная» Симеона Полоцкого. Отмечается, что в XVII -XVIII вв. создаются рабочие дома, возникают монастырские тюрьмы для религиозных и политических преступников, вводятся каторжные работы, которые становятся местом организации необходимого хозяйственного производства, создаются военно- пенитенциарные учреждения для военных преступников, утверждается карательная функция наказания в виде лишения свободы. Доказывается, что на государственном уровне социально- педагогическая работа с данной категорией детского населения в Украине начала осуществляться уже в конце XVIII в. и массового распространения достигла в XIX столетии. Выяснено, что становлению и дальнейшему развитию вопросов организации социально-педагогической деятельности с несовершеннолетними правонарушителями способствовали труды педагогов периода украинского национального возрождения и педагогического просвещения в Украине - А. Духновича , С. Миропольского, Н. Пирогова, К. Ушинского и др. Активными участниками различных образовательных обществ, которые плодотворно занимались организацией социально- педагогической деятельности с несовершеннолетними, были известные общественные деятели и представители украинской интеллигенции - В. Антонович, А. Волошин, Б. Гринченко, М.Драгоманов, Н. Лубенец, Т. Лубенец, Д. Пальчиков, И. Стешенко, Н. Сумцов и некоторые другие. Ключевые слова: несовершеннолетние, Украина, социально- педагогическая деятельность, правонарушители, истоки. The arcicle states that the problem under question has been analyzed by the reseaechers of the Kievan Rus and Slavic renessance, exactly in the "Instructions " by Volodymyr Monomakh ( instructions to the parents how to bring up their children ), " Mental Dinner " and " Mental Supper " by Simeon Polotskyi. It is mentioned that in the XVII-XVIII centuries, working houses are being established, monastery prisons for religious and political prisoners are being founded, forced labour is being introduced. They become the places for the necessary economic production arrangement. Military prisons for war criminals are also founded. The punitive function of the imprisonment penalty is being arranged. It is proved that social and pedagogical work with this category of the juvenile population in Ukraine began spreading at the national level at the end of the 18th century. It was widely spread in the 19-th century. It turned out that the works by A. Dukhnovych, S. Myropolskyi, M. Pyrohov, K. Ushinskyi, the pedagogists of the Ukrainian national renessance period, have contributed much to the cultivation and the further development of the problems of the organization of social and educational activities with juvenile offenders. V. Antonovych, A. Voloshyn, B.Hrynchenko, M. Drahomanov, N. Lubenets, T. Lubenets, D. Palchikov, I. Steshenko, M. Sumtsov and others, being well-known public figures and representatives of the Ukrainian intelligentsia, become active participants of various educational societies who were fruitfully engaged in the organization of social and educational activities with the minors. Key words: juvenile, Ukraine, social and pedagogical activity, offenders, sources.

150-159

Authors: Н.Г. Тарарак

Ціннісні орієнтації, які визначають духовний стрижень особистості, сьогодні розвиваються зовсім непослідовно, піддаючись впливу часто суперечливим віянням. Необхідність вирішення питання невпевненості та ціннісної дезорієнтації сучасної молоді актуалізує важливість звернення до аналізу накопиченого історико- педагогічного досвіду формування системи ціннісних орієнтацій за часи становлення радянської влади та еволюції їх переосмислення. Мета дослідження полягає в розкритті особливостей формування системи ціннісних орієнтацій в процесі мистецької освіти перш. пол. 1960-х ХХ століття на основі здійснення ретроспективного аналізу накопиченого в цей період історико-педагогічного досвіду. Якщо у перші роки радянської влади аксіологічні дослідження були під забороною, то період «відлиги» став часом переосмислення цінностей, що уможливив появу перших розвідок аксіологічної проблематики. Характерною рисою усіх теоретичних наробок В. Тугарінова, О. Дробницького, І. Нарського, О. Шішкіна й інших дослідників, які представляли різні концепції сутності цінностей, було розуміння останніх в контексті марксистсько-ленінської парадигми, що акцентувало їхню суспільно-класову природу. Так, часовий проміжок кінця 60-х рр., позначений змінами у суспільно-політичному житті СРСР, можна схарактеризувати як початок тернистого шляху до формування в системі ціннісних орієнтацій студентства мистецьких ВНЗ таких познак, як гуманізм. Відзначено посилення інтересу до аналізу людських взаємовідносин, домінуючою рисою яких вважалося гуманістичне ставлення одного до іншого. Незважаючи на тиск комуністичної ідеології, пріоритету суспільних цінностей над особистим, в мистецьких ВНЗ відмічаються риси поступової гуманізації стосунків учасників навчального процесу, зародження нових напрямів мистецтва та методик його викладання. Ключові слова: цінність, ціннісні орієнтації, підхід, аксіологія, вищий навчальний заклад, ціннісна педагогічна взаємодія, мистецький. Ценностные ориентации, которые определяют духовный стержень личности, сегодня, развиваются совсем непоследовательно, подвергаясь воздействию часто противоречивым веяниям. Необходимость решения вопроса о ценностной дезориентации и неуверенности современной молодежи актуализирует обращение к анализу накопленного историко - педагогического опыта формирования системы ценностных ориентаций во времена становления советской власти и эволюции их переосмысления. Цель данной работы - раскрыть особенности формирования системы ценностных ориентаций студенчества художественных вузов на основе осуществления ретроспективного анализа накопленного историко-педагогического опыта. Если в первые годы советской власти аксиологические исследования были под запретом, то период «оттепели» стал временем переосмысления ценностей, открыл возможности для появления первых исследований аксиологической проблематики. Характерной чертой всех исследований В. Тугаринова, А. Дробницкого, И. Нарского, А. Шишкина и др. ученых, которые разрабатывали различные концепции понимания сущности ценностей, стала трактовка последних в контексте марксистско-ленинской парадигмы, акцентирующая их общественно-классовую природу. Так, временной промежуток начала 60-х годов ХХ века, обозначенный изменениями в общественно-политической жизни СССР, можно охарактеризовать как начало тернистого пути к формированию в системе ценностных ориентаций студенчества художественных вузов таких черт, как гуманизм. Отмечается усиление интереса к анализу человеческих взаимоотношений, доминирующей чертой которых считалось гуманистическое отношение одного к другому. Несмотря на давление коммунистической идеологии, приоритет общественных ценностей над личными, в художественных вузах отмечаются черты постепенной гуманизации отношений участников учебного процесса, зарождение новых направлений искусства и методик его преподавания. В художественных вузах особенно остро чувствовалось противоречие между господствующей образовательной парадигмой одностороннего воздействия преподавателя, подававшего ценности в готовом виде, что навязывало студенту определенные средства усвоения мира, с одной стороны, и процессом, в котором студент как субъект сам прокладывает себе путь к ценностям, таким образом создает свою личностную систему ценностных ориентиров, согласно которой в своем дальнейшей профессиональной жизни и креативном выражении будет применять все полученные знания и навыки. Ключевые слова: ценность, ценностные ориентации, подход, аксиология, высшее учебное заведение, ценностное педагогическое взаимодействие художественный. Dynamic changes in the political life of the country and socio - economic sphere that have taken place lately, led to the loss of the former values and moral and professional orientations, which largely do not correspond to the real life, while the new ones are not formed yet. Values determining the spiritual core of a person, today, developing quite inconsistently, being exposed to often contradictory trends. To solve the problem of value disorientation and uncertainty of the younger generation, it is important to turn to the analysis of historical and educational experience of formation of value orientations system during both the Soviet regime establishment and the evolution of their reconsideration. The aim of this work is to reveal the peculiarities of the value orientations system of art students on the basis of the retrospective analysis of the accumulated historical and pedagogical experience of the postwar period. Political and socio-cultural prerequisites created in the Great Patriotic War and the first postwar years, predetermine the political "Khrushchev’s thaw", which began immediately after the death of the dictator. If in the first years of the Soviet power the axiological studies were banned, the period of the "thaw" was the time to rethink values and gave the opportunities for the birth of the first axiological studies. A characteristic feature of all the studies by V. Tugarinov., A. Drobnitsky, I. Naritskii, A. Shishkin and other scientists who developed the concept of understanding of the different values, has become their interpretation in the context of the Marxist-Leninist paradigm stressing their social- class nature. Thus, the time period of the early 60's of the twentieth century marked with the changes in the socio-political life of the USSR can be described as the beginning of the thorny path to the formation of a value orientations system of students of art higher educational establishments such features as humanism. It is underlined an increased interest to the analysis of human relationships, the dominant feature of which was considered as a humanistic attitude of one to another. Despite the communist ideology pressure, the priority social values over personal ones, in the art educational institutions features gradual humanization of relations of participants of the educational process were observed, the emergence of the new art areas and the appropriate teaching methods. These processes are of particular importance for art educational establishments because of the specific purpose to the touch the human soul by means of their activity. Key words: value, personal value, approach, axiology, value-oriented pedagogical mutual relations, art.

5-15

Authors: С.В. Абрамова

Розглянуто науково-теоретичні підходи до вивчення поняття «соціальна активність особистості». Проаналізовано теоретичні та методологічні засади формування соціальної активності особистості. Визначено психолого-педагогічні умови формування соціальної активності особистості. Літературних джерел 15. Ключові слова: соціальна активність особистості, формування соціальної активності особистості, психолого-педагогічні умови. Рассмотрены научно-теоретические подходы к изучению понятия «социальная активность личности». Проанализированы теоретические и методологические основы формирования социальной активности личности. Разработаны психолого-педагогические условия формирования социальной активности личности. Литературных источников 15. Ключевые слова: социальная активность личности, формирование социальной активности личности, психолого-педагогические условия. The topicality of the issue under consideration is accounted for by the socio-economic and socio-political development that is now taking place in Ukraine. Moreover, Ukraine is determined to build a democratic, legal state and civil society, which necessitates the identification of the active transformative social activities that contribute to the development of independent thinking, responsibility for one’s actions, willingness to participate in the decision making process of the current issues of Ukrainian society. The author, enlightening the importance of the problem, says that social activity is the major quality of a person that provides it with self-expression and self-realization in social groups, society as a whole, thanks to the quality of formation of the personality, and is able to influence the social relationships, successfully implementing its vital position in various types of social activity. Expanding the topic, the author examines the scientific and theoretical approaches to the study of social activity of the individual, analyzes the theoretical and methodological basis for the formation of social activity of the individual, developing the psycho- pedagogical conditions of development of the social activity of the person. The author explains that the formation of this characteristic feature is the most effective in late adolescence and occurs in social activities in which students participate during the educational process. It provides assimilation and reproduction of the social experience by older adolescents, and their harmonious integration into social life. Key words: social activity of the individual, the formation of the social activity of the individual, psychological and pedagogical conditions.

23-34

Authors: В.Ю. Арешонков

У статті висвітлюється процес трансформації змісту предмета «Суспільствознавство» в період 1976–1986 рр. Розглядаються підходи до формування змісту, структури курсу, до методики його викладання. Зроблено висновки про те, що позитивним досвідом цього періоду став організаційно- методичний складник роботи над удосконаленням змісту суспільствознавства: обговорення проблем на конференціях, семінарах і нарадах; експериментальна апробація інновацій, зворотний зв’язок між укладачами програм та вчителями – практиками; використання науково-методичної періодики для поширення передового педагогічного досвіду навчання суспільствознавства. Ключові слова: суспільствознавство, навчальна програма, зміст освіти. В статье освещается процесс трансформации содержания предмета «Обществоведение» в период 1976–1986 гг. Рассматриваются подходы к формированию содержания, структуры курса, методике его обучения. Сделаны выводы о том, что положительным опытом этого периода стала организационно-методическая составляющая работы над усовершенствованием содержания обществоведения: обсуждение проблем на конференциях, семинарах и совещаниях; экспериментальная апробация инноваций, обратная связь между составителями программ и учителями-практиками, использование научно- методической периодики для распространения передового педагогического опыта обучения обществоведению. Ключевые слова : обществоведение , учебная программа , содержание образования. Current reforming of the content of social science as a part of secondary education is followed by discussions concerning its position in philosophic, legal, ethic, political, sociological and economic sciences. School practice is characterized by permanent efforts to introduce such subjects as “Ethics”, “Civic Education”, “The Man and the World”, “Law in Practice”. Through the analysis of Social Studies at school scholars and methodologists keep discussing advantages and disadvantages of social science content integration within one subject.V. Bespalko, V. Krayevsky, V. Lazariev, I. Lerner, O. Savchenko, M. Skatkin, O. Sukhomlynska, A. Khutorskoiand others investigated the problems of school education content and its development tendencies. K. Bakhanov, O. Diatlova, L. Pyrozhenko, O. Pometun, A. Prykhodko, T. Samoplavska, I. Smagin and others highlighted the problem of Social Studies content in their works. However, after the analysis of literary sources we can claim that transforming of Social Studies content at school in 1970s – 1980s needs more historic and pedagogical investigation.The article deals with the process of Content Transformation of “Social Science” as an educational subject during the period of 1976–1986. Different approaches to the formation of the content, subject structure and teaching methods are covered.Distinct definition of the main issues of the educational program and proper methodological organization of their understanding were believed to contribute to the successful fulfillment of educational aims of the course. According to the program requirements, the school-leavers were supposed to study thoroughly the the Topic 1 – “Dialectical and historical materialism – the basis for scientific ideology” – the problem of interrelation between the material and consciousness, the main issues of the cognitive theory as a reflection of reality in the human mind; the principles of progressive character of the social development. At the same time, the pupils were to understand the main essential provisions of the topic, not only memorize all the statements of Marxist-Leninist philosophy. “Developed socialism” is another important notion of the program. After studying of the social structure of the soviet society students had to come to a conclusion that the social basis of the socialist system expanded in the process of the developed socialism formation. The new educational content was based on its principal aims: on the basis of the Marxist-Leninist theory studying, philosophical generalizations of biology, chemistry, history, geography and other school subjects. It had to form the basis for integral scientific ideology, students’ high ethical and political awareness, formation of their active life position. The program presupposed logical studying of the Marxist-Leninist theory issues, the most important problems of the Marxist-Leninist economic doctrines, studying of the revolutionary character of the transference from capitalism to socialism and gradual establishment of communism. But excessive social and pedagogic activity in the late 1980s, drastic changes of the political situation in the USSR caused the denial of the traditional content of the social science course.Hence, during 1976-1986 the content of the social studies as a school subject did not change greatly under the influence of “external” political and ideological factors and “internal” ones – the approbation of the content by the practice of teaching, development of the didactic principles and methods of teaching. Organizational and methodological work upon the improvement of the social studies content was quiet successful. There were problems discussions at conferences, seminars and meetings; experimental approbation of the innovations, cooperation between the program authors and teachers; use of scientific and methodological periodicals for spreading the pedagogical experience in social studies teaching, etc.It comes from the conclusions that organizational and methodological work concerning the development of the content of Social Science – in particular, problems discussed at the conferences, seminars and sessions; experimental approbation of innovations; feedback communication between the authors of the programs and practicing teachers; use of scientific and methodological periodicals for extension of pedagogical experience in the field of Social Studies teaching – contributed to the successful practical implementation of the subject during this period. Key words: Social science, educational program, contents of education.

45-52

Authors: І.В. Дерев’янко

У статті здійснено аналіз поняття християнського виховання підлітків як наукова- педагогічна проблема, виявлено витоки християнського виховання у Київській Русі та встановлено етапи розвитку питань християнського виховання підлітків у Київської Русі. Ключові слова: Християнське виховання, православне виховання, православна мораль, завдання, принципи, форми, методи, напрямки православного виховання. Методологический анализ исследования христианского воспитания подростков в Киевской Руси. В статье проведен анализ понятия христианского воспитания подростков как научно педагогическая проблема, определены источники христианского воспитания в Киевской Руси, установлено этапы развития вопросов христианского воспитания подростков в Киевской Руси. Ключевые слова: христианское воспитание, православное воспитание, православная мораль; задания, принципы, методы, направления православного воспитания. The article gives the analyses of the concept of Christian education of teenagers, its sources and stages of its development in Kyivan Rus. Christian education of teenagers in Ukraine nowadays is impossible without analyzing principles, methods and forms of Christian education used in Kyivan Rus. The analysis of the findings on this problem indicates that Christian education of teenagers in Kyivan Rus has not been analyzed in the aspect of modern methods of education and upbringing although the description of young people’s education at monastery schools has been made in terms of historiography. The objective of the article is the description of Christian education and upbringing of teenagers as a system that was formed under the influence of other systems of education. In modern pedagogy there are different educational systems based on various theories. One of the systems is the functioning of Christian education in the Ukrainian society that presupposes close cooperation of school teachers and priests. Christian education is examined as one of the branches of Christian pedagogy (from the point of view of its evolution) and as a constituent part of a certain educational system. Depending on the approaches to Christian education, the researchers define its objectives in a different way. Some of them consider the personality education as the main task of this process. Others insist on achieving the objective of the New Testament Law. The other ones write about ways of salvation of Christian souls. The researchers also have various approaches to the concept of Christian education. For example, T. Tkhorzhevska defines it as one of the displays of Christian Pedagogy. V. Vaschenko introduces it as a part of the educational system. O. Vyshnevskyi writes about independent Christian education. V. Zinkivskyi analyses the influence of other educational systems on Christian education. In this article we agree with the researcher T. Tkhorzhevska who defines the Christian education as churching, i.e. when a person communicates regularly and regularly attends services at the church after confirmation which helps them to become a personality of high morale. Many researchers in the field of pedagogy think that it is very important for teenagers to live according to Christian moral and ethic rules when they go to school and if they live in Orthodox families. Thus, the school course of Christian Ethics has been introduced as an optional subject at primary and secondary schools in Western Ukraine. As for Christian education in the family it presupposes the introduction of the methodology aimed at cultivating such main Christian concepts as the God(Lord), New Testament (Law), The Kingdom of God, Respect to the God, the Church, the Cross, the Icon, the Church passion service, the Eucharist, the Shrift, the Sin, the Conscience, the Pray, the Belief, the Hope, the Love, the Kindness, the Evil, the Eden, the Hell, the Death, the Feast, the Holidays. Key words: Christian education and upbringing, the Orthodox Church education, the Orthodox Church morale, educational tasks, principles, methodology.

59-70

Authors: Т. В. Лутаєва

У статті досліджуються особливості формування творчого потенціалу науковців Харківського університету – фундаторів вітчизняної медичної та фармацевтичної освіти (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). З проблемою педагогічної творчості пов’язується проблема духовності викладача. Ключові слова: творчий потенціал особистості, духовність, педагогічна діяльність, університет, медична та фармацевтична освіта. В статье исследуются особенности творческого потенциала ученых Харьковского университета – основателей отечественного медицинского и фармацевтического образования (вторая половина ХІХ – начало ХХ в.). Наряду с проблемой педагогического творчества рассматривается проблема духовности преподавателя. Ключевые слова: творческий потенциал личности, духовность, педагогическая деятельность, университет, медицинское и фармацевтическое образование. The article considers the problem of formation of the creative potential of Kharkiv University’s scientists – the founders of medical and pharmaceutical education in Ukraine in the 19th and at the beginning of the 20th сentury. The essence of the creative potential was determined and the ways of formation of the creative potential of Kharkiv University’s scientists were described. It was noted that the definition of the concept «individual creativity» has been widely used only during the second half of the 20th century, but the features of creative and spiritual personalities were embodied by the founders of national medical and pharmaceutical education in the second half of the 19th century. Studying and analysing the activities of the Physics and Mathematics, and the Medical Faculties of Kharkiv University during the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries suggests that the advancement of science, medical and pharmaceutical education was directly linked with the work of such talented scholars as M. Valiashko, A. Zommer, I. Zarubin, L. Hirshman, V. Danylevsky, D. Rodzaievskiy, S. Popov, I. Shchelkov, P. Kovalevskiy, I. Troitskiy. It was noted that the creative potential of Kharkiv Imperial University’s scientists was formed during the whole period of their lives and was developed through enriching their creative experience. The article highlights the ways and conditions of formation of the creative potential of Kharkiv University’s scientists in medical and pharmaceutical spheres: promotion of their own creative abilities, creation of the high school’s atmosphere that facilitated the personal abilities; active research and pedagogical activities. The schools of different science fields based on new ideas, methods and techniques of research were formed under the guidance of leading scientists and educators of the Medical Faculty of Kharkiv University. The main components of scientific and educational activities of the founders of medical and pharmaceutical education at Kharkiv University are generalized. Among them the following components have been listed: training courses, participation in the preparation of textbooks, holding lectures, laboratory works, seminars and other activities with students, guiding students in scientific researches, finding and developing new pedagogical forms and methods, fundraising, organization and execution of researches, preparation of popular science and other materials for public outreach, implementation of educational functions in the group and individual work with students; continuous personal and professional development. The article outlines that different research schools were based under the guidance of leading scientists and pedagogues of the Medical Faculty in Kharkiv University. It was noted that the creative activity of Kharkiv University’s talented scientists was in unity with their spiritual qualities that determined the ability of these outstanding personalities to be involved into a complex system of social relations. Key words: individual creative potential, spirituality, educational activities, university, medical and pharmaceutical education.

79-89

Authors: С.О. Микитюк

У статті акцентовано увагу на використанні ресурсного підходу у організації розумової праці, яка сприяє формуванню суб’єктів професійної діяльності, здатних вільно та свідомо самовизначатися, творчо розв’язувати професійні проблеми. Конкретизовано сучасне розуміння розумової праці майбутніх педагогів як складного виду діяльності людини, у процесі якої особистістю здійснюється управління собою та оточуючими, творчість, навчально- виховний процес. Ключові слова: ресурсний підхід, педагогічна освіта, розумова праця, учитель, навчальний процес, фахова підготовка, структура розумово праці. В статье акцентировано внимание на использовании ресурсного подхода в организации умственной деятельности, которая способствует формированию субъектов профессиональной деятельности, способных свободно и сознательно самоопределяться, творчески решать профессиональные проблемы. Конкретизировано современное понимание умственной деятельности будущих педагогов как сложного вида деятельности человека, в процессе которой личностью осуществляется управление собой и окружающими, творчество, учебно-воспитательный процесс. Ключевые слова: ресурсный подход, педагогическое образование, умственная деятельность, учитель, учебный процесс, специальная подготовка, структура умственной деятельности Teaching profession that combines creative, organizational and research activity relates to mental work and requires a lot of intellectual tension, suggests a weak muscle activity. The features of teacher mental activities include: the tension of mental processes with high dynamics and strength of excitatory and inhibitory processes in the central nervous system, imbalance in mental work load, the need to make urgent and innovative decisions, the potential for conflicts, unregulated working hours, difficulties in forming relationships with others, large and dense flow of information, exertion of memory, attention and perception of new information, low physical activity. These features are complicated by two mutually opposing factors. The article emphasizes the use of the resource-based approach in the organization of mental activity, which promotes the formation of subjects of professional activities capable of free and conscious self-determination, creative solving of professional problems. Modern understanding of future teacher mental activity as a complex human activity, during which the personality manages themselves and others, creates, carries out educational process is defined. Key words: resource-based approach, teacher training, mental activity, teacher, educational process, special training, the structure of mental activity.

96-107

Authors: О.І. Міхеєнко

У статті розглянуто сутність змісту освіти. Обґрунтовано відмінність між поняттями «інформація» та «знання». Подано теоретичне обґрунтування умов та напрямів формування змісту професійної підготовки майбутніх фахівців зі здоров’я людини на принципах конфігурування. Ключові слова: зміст освіти, інформація, знання, професійна підготовка, фахівці оздоровчої сфери, конфігуратор. В статье рассмотрена сущность содержания образования. Обосновано различие между понятиями “информация” и “знание”. Представлено теоретическое обоснование условий и направлений формирования содержания профессиональной подготовки будущих специалистов оздоровительной сферы на принципах конфигурирования. Ключевые слова: содержание образования, информация, знания, профессиональная подготовка, специалисты оздоровительной сферы, конфигуратор. The article deals with the essence of education. Distinction between "information" and "knowledge" is also justified. The theoretical justification of the conditions and trends shaping the content of the training of future specialists of recreational areas on the principles of configuration is submitted. The ways of improving the efficiency of learning in the modern world are outlined. It reveals the relevance of the issue of defining the range of knowledge of future health specialists, it is necessary to improve their specific skill during the professional activities. A detailed configuration is considered as the principle of theoretical and methodological approach to finding, specifying and synthesing knowledge about health necessary for a health specialist. The process of unification and integration of diverse knowledge in the configuration cannot only organize available knowledge, but also find some additional knowledge necessary for an effective professional expert. The available sources about the individual components of health and the content subjects of recreational areas are analyzed. Some most important factors are distinguished. These factors often become the cause of frustration of an ordinary individual. For health education, despite its close links with the health and physical education, there is a problem of determining the actual range of knowledge needed to improve most of the skills required by the specifics of the profession. Content is the key to education. Thus, knowledge of the content appears to be the major didactic issue in every specialist training curriculum. This raises the difficult question of the integration of knowledge in order to justify the content of training. The synthesis of knowledge from various areas is a fairly complex process determined by the informal connection between the knowledge and the structure of the object and the procedure of its research. Previously, the content of education was associated with verbal learning material. Today it is not only the level and extent of the acquired theoretical knowledge but also the activities of students, their emotional attitude to the material under study. Special attention is paid to this concerning the education of health specialists that cannot be grasped without individual practical and creative application of theoretical knowledge in their future careers and in their lives. For a long time in pedagogy there used to be no clear notion of the term "knowledge", and more often in educational literature it is defined as all the accumulated information about the world. The current stage of development of pedagogical and psychological sciences is characterized by more meaningful definitions of the concepts of "information" and "knowledge", but there have not been any generally accepted definition in modern science so far. In order to change information into knowledge, people should receive it (by the organs of senses), recognize it (convert to specific sensory images), understand (analyze, synthesize, incorporate the knowledge that already exists into the system of elements), reflect (open or find specific answers to the questions, misunderstandings, difficulties, expectations arising from the demonstration of knowledge), organize (to establish the links between the elements of knowledge) and be able to use them to transform reality (on practical and theoretical levels). Keywords: content, information, knowledge, training, healthcare experts, configuration.

115-122

Authors: Я.Ю Москальова

У статті розкрито сутність поняття інтуйції, висвітлено роль інтуїтивного світосприйняття як чинника становлення педагога в процесі професійної діяльності. Окреслені пріорітети володіння ірраціональним пізнанням в умовах глобалізації інформаційного суспільства. Ключові слова: інтуїція, педагогічна діяльність, ірраціональне пізнання, світосприйняття, інформаційне суспільство. В статье дан анализ понятия интуиции, освещена роль интуитивного мировосприятия как фактора становления педагога в процессе профессиональной деятельности. Очерчены приоритеты владения иррациональным познанием в условиях глобализации информационного общества. Ключевые слова: интуиция, педагогическая деятельность, иррациональное познание, информационное общество. The phenomenon of intuition is analyzed in the article, the role of intuitive world perception as a factor of teacher’s development during the professional activity is revealed. The advantages of using the irrational way of perception in a global informational society are specified. The paper analyzes different approaches to the categorization of the phenomenon of intuition in such fields as philosophy, psychology and pedagogy. We work out our own understanding of this category as a part of complex system of teaching-learning process and try to find its place in it. We believe that in the epoch of information and rapid changes in the world, a modern teacher should find new ways of world-perception in order to better understand their children and carry out productive mutual activity. As long as we consider a successful teacher to be a creative and diversified person, it is necessary to develop their sensory world to make them more abundant and flexible. Our society has reached the stage when it is hard to understand the youth as there is a huge gap between the generations. We consider intuitive world-perception to be an important tool in overcoming this gap. Teachers with developed intuition are able to participate in a problem-solving process, make quick decisions under pressure by trusting their inner knowledge. As long as a teacher remains to be the best example for inheriting moral qualities and world- view guidelines in everyday children’s activity, they should be as flexible and creative as possible. We think that intuition is a new way of broadening teacher’s consciousness and ability to have as many thoughts, beliefs and opinions as there are students in the class. Teachers’ activity is a labor-intensive and complex process and intuition should be part of it to make this process more productive, creative and free. The intuitive world-perception will help a teacher to activate all senses in the observation of the world and find its hidden sides in order to show them to the young generation. Key words: intuition, teacher’s activity, irrational perception, informational society.

130-137

Authors: В.В.Партола

Охарактеризовано погляди К. Ушинського на значення інтелектуальних умінь (уміння порівнювати; уміння виявляти схожість і відмінність; уміння класифікувати; уміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки; уміння абстрагувати; уміння систематизувати) у навчально-пізнавальній діяльності молодших школярів та шляхи їх формування у процесі вивчення предметів рідної мови та природознавства. Ключові слова: інтелектуальні уміння, формування, молодші школярі. Охарактеризованы взгляды К. Ушинского на значение интеллектуальных умений (умение сравнивать, умение выявлять сходство и различие, умение классифицировать, умение находить причинно-следственные связи, умение абстрагировать, умение систематизировать) в учебно-познавательной деятельности младших школьников и пути их формирования в процессе изучения предметов родного языка и естествознания. Ключевые слова: интеллектуальные умения, формирование, младшие школьники. The issues of the formation of junior pupils’ intellectual skills are covered. The relevance of the topic is defined by the importance of mastering the intellectual skills at the initial stage of learning in ensuring the effectiveness of learning in the middle and senior forms, achieving maximum results through minimal effort in the performance of educational tasks. K. Ushinsky’s views on the value of intellectual skills in the process of cognitive activity of junior pupils are defined. The educator singled out such intellectual skills as the ability to compare, the ability to classify; the discernment of cause and effect; the ability to abstract; the ability to systematize etc. It was ascertained that adaptation of training to the peculiarities of the child’s age was considered by K. Ushinsky to be the most important prerequisite of effective development of intellectual skills. The educator associated this suitability of educational material to the peculiarities of child’s age with the formation of junior pupil’s cognitive activity, which, first of all, provides correct proportioning of educational material according to pupil's possibilities. The conducted analyses of the outstanding teacher’s heritage made it possible to highlight the ways of formation of the intellectual skills of junior pupils. It has been determined that the teaching of the native language and science in their interconnection is an effective base for the intellectual skills formation of primary school pupils. So, K. Ushinsky did not consider thinking as something separated from language, on the contrary, he believed thinking to be the basis of oral speech. Therefore, in order to develop knowledge of the language first of all one must develop the ability to think and reflect these thoughts in words. K. Ushinsky never took mastering the native language as the basis of mental development separately from the simultaneous use of other means of development. The famous teacher advised to teach a child to contemplate correctly and «enrich their soul with full, and faithful, and bright images, which is to become a part of operation of the mind». Systematic observations contribute to the development of thinking and speech. Correct logical thinking is the basis of language, and it evolves from the prompt and accurate observations. Therefore, teaching to see all the aspects of an object and its relations with the environment is of great importance in order to develop children’s keenness of observation. The teacher wrote that acquisition of the language is achieved most correctly only through simultaneous acquaintance with the real world Thus, K. Ushinsky highlighted the native word, historically created by the people, and the real impression, directly obtained by a child’s personal experience, as the main sources of mental development. He took this as the basis for his «Children's world» and «Native word» textbooks for elementary school. According to K. Ushinsky, with these books he wanted «to link the examining of well-known phenomena to the system of studying the language and logics». Key words: intellectual skills, formation, younger students.

144-150

Authors: М.Е. Пісоцька

У статті проведений аналіз психолого-педагогічної літератури з питань визначення сутності, механізму, типології рефлексії, структури рефлексивної компетентності та рефлексивної компетентності в педагогічній діяльності. Ключові слова: сутність, механізм, типологія, рефлексія, компетентність. В статье проведен аналіз психолого-педагогической литературы по вопросам определения сущности, механизма, типологии рефлексии, структуры рефлексивной компетентности и рефлексивной компетентности в педагогической деятельности. Ключевые слова: сущность, механизм, типология, рефлексия, компетентность. The article analyses psychological and pedagogical literature related to the issues of reflection. As a result different interpretations of the concept “reflection” have been discovered. They are: the process of self-cognition of the inner state of a person; the important part of mental actions, heuristic solution; interconnection of the components of an activity; the revision of the accumulated experience and personal stereotypes; the ability to objectively judge oneself and to take control of the activity; awareness of other people’s evaluation of the individual; communicating with oneself as an entity etc. The concept “pedagogical reflection” should be distinguished from the concept “reflection” in general. The analysis of psychological literature shows that reflection is viewed in the followings aspects: co-operative, communicative, personal and intellectual. The following six main components of the psychological mechanism of reflective process have been singled out: 1) reflective output; 2) intention; 3) primary categories; 4) creation of the system of reflective means; 5) creating schemes of the content under reflection; 6) verbalization of the reflective description. Every component is considered as a stage in some psychological action. Different approaches to the definition of the concepts “competence” and “reflective competence” have been analysed. Competence may be viewed as an integral personal trait, intellectually and personally predetermined social and professional vital functions of a person based on knowledge and emotions; the description of knowledge in a certain area that allows a person to express authoritative opinion; a set of knowledge, skills, attitudes, abilities, which enable a person to do a task skillfully, to make effective decisions etc. A reflective competence is examined as a personal trait, which allows a person to use reflection most effectively and provides for: knowledge about role functions and organization of collective co-operation (co-operative aspect of reflection); a view of the inner worlds of other people, psychological determinants of one’s activity and relations, understanding of one’s own communicative qualities, both in the past and at present, predicting prospects of their development (communicative aspect of reflection); an interpretation of one’s own acts and relations, of one’s ego, of prospects of self-development (personal aspect of reflection); knowledge about things and methods of interacting with them, the ability to monitor and to correct one’s own intellectual activity (intellectual aspect of reflection). In the psychological and pedagogical literature various structural components of the reflective competence are singled out: motivation and purpose, content, emotions and volition, and control and evaluation. The reflective competence in some educational activity has a specific structural component - pedagogical reflection. It contains some elements of individual and social reflection as well as a special kind of reflection which embraces a person’s activity in the system «teacher-student». Key words: essence, mechanism, typology, reflection, competence

160-168

Authors: І.П. Репко

У статті розкривається роль засобів масової комунікації (ЗМК) у сучасному виховному процесі. Виокремлюються позитивні аспекти та наголошується на можливих негативних наслідках впливу ЗМК на становлення молодої особистості. Ключові слова: засоби масової комунікації, процес формування особистості, виховний вплив, соціалізація особистості. В статье раскрывается роль средств массовой коммуникации (СМК) в современном воспитательном процессе.Вычленяются положительные аспекты, и акцентируется внимание на возможных негативных последствиях влияния СМК на становление молодой личности. Ключевые слова: средства массовой коммуникации, процесс формирования личности, воспитательное влияние, социализация личности. Nowadays mass media play a crucial role in shaping people’s worldview, developing their tastes, moral values, lifestyles and habits. Mass media have become an integral part of the modern educational system of our society. A considerable amount of literature has been published on the impact of mass media on IT society. This article attempts to evaluate the impact of mass media on the development of personal identity and highlights their possible effects on shaping people’s worldview. According to some researchers the influence of mass media on people starts at an early age and continues during the whole life. The adolescents, who are not mature enough, are in the constant search for their moral and ethic values, they shape their own outlook, looking for the stance. So the impact of mass media on the personal development of young people is crucial for their upgrowth. The task of adults in this situation is to explore the possibilities of mass media and use them effectively. They should also reduce their negative influence on young people. The increase of cultural awareness and development of the behaviour patterns are the most significant aspects of the mass media impact. Among the negative aspects of the mass media impact on the personal development the problem of violence occupies a leading position. Mass media are a complex, multifaceted social institution that fulfils many functions, among which the socialization of a young person and raising their political awareness are paramount. These days the youth are deeply interested in public life, consciously shaping their outlook. One of the advantages of mass media is the capacity for keeping the audience aware of all the events happening in the world, thus satisfying a need for new information. Due to the latest information and communications technology it has become possible to transfer information rapidly in space. However, efficiency of mass media has its disadvantages. They are "chasing" for breaking news and a desire to pass ahead of the event. You can trace the negative impact of television on the adolescents’ sexuality. Mass communications occupy a leading position as a powerful means of shaping personal identity, and therefore in recent years there has been an increasing interest in this topic. Key words: mass media, the development of personal identity, socialization, IT society.

178-189

Authors: Р.Л. Федорищак

В статті проаналізовано науково-педагогічну діяльність М. Кордуби в Українському таємному університеті. Висвітлено його викладацьку та адміністративну працю. Відзначено внесок у написання підручників для вищої школи. Зроблено висновок, що науково-педагогічна праця М.Кордуби в УТУ дала вагомий імпульс до розвитку української вищої освіти у міжвоєнний час. Ключові слова: М. Кордуба, Український таємний університет, "Методологія історії", науково-педагогічна діяльність. В статье проанализирована научно-педагогическая деятельность М.Кордубы в Украинском тайном университете. Освещено его преподавательскую и административную работу. Отмечен вклад в написание учебников для высшей школы. Сделан вывод, что научно- педагогическая работа М.Кордубы в УТУ дала важный импульс для развития украинского высшего образования в межвоенное время. Ключевые слова: М. Кордуба, Украинский тайный университет, "Методология истории", научно-педагогическая деятельность. The article deals with M. Korduba’s scientific and educational activity at the Ukrainian Secret University. It was found that M. Korduba was elected Dean of the Faculty of Philosophy of this university at the time of its foundation. He also headed the Department of World History. That fact was explained by the scientific achievements of the outstanding historian and his considerable teaching experience. It is noted that his work as a teacher and dean of the Ukrainian University endangered both himself and his family, because the Polish administration in Ukraine used extremely harsh forms of punishment towards the staff, even their dismissal from the civil service. However, it did not stop M. Korduba who was one of the most active workers of the Ukrainian Secret University. At the university M. Korduba taught several comprehensive lecture courses. The author called the first course in world history "The Time of Louis XIV". The course was taught two hours a week in form of lectures and two hours in form of seminars. The second lecture course – "Methodology of History" – was quite innovative for the Ukrainian higher education - and was taught by one hour of lectures and two hours of seminars per week. Concerned about methods of teaching, M. Korduba was one of the first teachers of this university who reworked his lectures in books that were copied in neat handwriting and then multiplied. Therefore he enriched Ukrainian didactics with the textbooks that did not have equivalents at that time. The textbook "Methodology of History" created by the teacher was of great importance for the development of Ukrainian higher education because since the 20th century there had been no special work or guideline on the methodology of history in the Ukrainian historiography. Working as Dean of the Faculty of Philosophy gave M. Korduba an opportunity to reveal his talent of an administrator. Outstanding educator was always concerned about the structural enlargement of the Philosophy Department. Due to his efforts, in early 1921 the Faculty had 14 departments and there were 235 students, and in 1923 there were 31 departments and 324 students. After moving to Lviv in 1919 M. Korduba`s educational work gained a new status. At this time, his educational talent was directed at creating Ukrainian university system, which was realized through the collaboration of scholars with the Ukrainian Secret University. As a high school teacher and educational administrator M. Korduba appears to be a tactful, demanding (especially to himself) and principled man who rates the knowledge of one`s native language above all. M. Korduba was one of the first Secret Ukrainian University’s lecturers who began compiling his own lectures in te textbooks that were rewritten by calligraphic handwriting, and then multiplied by collotype press. M. Korduba’s "Methodology of History" was especially important for Ukrainian higher education because by 1920 there hadn`t been any special work or a textbook on the methodology of history in Ukrainian historiography. As a result it was proved that M.Korduba`s scientific and pedagogical work at the university gave a considerable impetus for the development of his educational talent in the interwar period. Key words: M. Korduba, Ukrainian Secret University, "Methodology of History", scientific and educational work.

198-205

Authors: Є. С. Яковенко

У статті розглянуто завдання професійної підготовки майбутніх офіцерів підрозділів спеціального призначення внутрішніх військ та проаналізовано можливі шляхи її покращення, а також визначено необхідність оволодіння професійними вміннями для боротьби з різними проявами тероризму та виконання службово-бойових завдань в екстремальних умовах. Ключові слова: професійна підготовка, офіцер підрозділу спеціального призначення, внутрішні війська, терористична загроза, професійні уміння. В статье рассмотрены задачи профессиональной подготовки будущих офицеров подразделений специального назначения внутрених войськ и проанализированы возможные пути ее улучшения, а также определена необходимость приобретения профессиональных умений для борьбы с различными проявлениями терроризма и выполнения служебно-боевых задач в экстремальных условиях. Ключевые слова: профессиональная подготовка, офицер подразделения специального назначения, внутренние войска, террористическая угроза, профессиональные умения. In this article some assignments as to the professional preparation of the military special forces units future officers of the Troops of the Interior have been considered; the possible ways of their improvements have been analyzed; the need in getting professional skills with the purpose of fighting against all kinds of terrorism and for discharging any combat missions has been determined. It should be noted that the high level of professional skills, especially in managing the military special forces units in the conditions of terroristic threats, is the indicator of preparation of the military special forces units future officers of the Troops of the Interior. The practice of high military school, as for fighting against terrorism and carrying out different missions, shows that there is an actual necessity to form and develop professional skills of future officer. It is important to note that the successful carrying out of the assigned missions by the military special forces units future officers of the Troops of the Interior of Ministry of the Internal Affairs of Ukraine, greatly depends on the professional level of officers preparation, their ability to make decisions in difficult situations, the awareness of their professional duties and morale. Accordingly, it’s important to determine the structure of professional skills of the officers of the military special forces units, to motivate the ways and conditions for higher efficiency of their preparation at the of Internal Affairs of Ukraine. In the article it is also mentioned the recent tendency of growing demands as for professional skills of the officer of the Troops of the Interior. High demands to the Troops of the Interior officer’s professionalism are caused by complicated missions that are carried out by special purpose units in the conditions of basic changes of political and economical life of Ukrainian community, growing criminality, renewing methods and means of law enforcement activity. Future officer of the Troops of the Interior carrying out his combat mission, must be highly competent, well-trained physically, morale and, as a result, be ready for his professional activity. New standards of education, problems in mastering the profession in accordance with the contemporary demands stand before scientists and teachers of the High Institutions of Ministry of the Internal Affairs in their search of ways to more qualitative and productive professional education. The process of forming professional skills of the military special forces units officers is very dynamic and troublesome. It needs regular and steady higher demands to professional preparation not only during studying but also during carrying out fighting missions. This problem can be solved if this process is organic. So, the further analysis and determination of the structure of professional skills of the military special forces units future officers in the Troops of the Interior of the Ministry of the Internal Affairs of Ukraine is being planned. Key word: professional training, the officer of military special forces unit, the Troops of the Interior, terrorist threat, professional skills.