Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

10-13

Authors: Е.О. Головань

Вивчення інтенсивності передбачає необхідність розмежування її з суміжними категоріями й встановлення відношення до категорій суб’єктивного й об’єктивного. У статті інтенсивність розглянуто як кількісну зміну ознаки, що виявляється на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях. Простежено особливості такого вияву в українській і російській мовах, а також залежність семантики інтенсивності від комунікативної ситуації. Описано випадки імпліцитного та експліцитного вираження інтенсивності, варіативність використання термінів інтенсив, інтенсифікат, інтенсифікатор різними вченими. Ключові слова: семантика, інтенсивність, інтенсифікатор, інтенсифікат, інтенсив, кількісність, позиція мовця. Изучение интенсивности предполагает необходимость разграничения ее со смежными категориями и установление отношения к категориям субъективного и объективного. В статье интенсивность рассматривается как количественное изменение признака, проявляющееся на фонетическом, морфологическом, лексическом и синтаксическом уровнях. Прослеживаются особенности такого проявления в украинском и русском языках, зависимость семантики интенсивности от коммуникативной ситуации. Описаны случаи имплицитного и эксплицитного выражения интенсивности, вариативность использования терминов интенсив, интенсификат, интенсификатор разными учеными. Ключевые слова: семантика, интенсивность, интенсификатор, интенсификат, интенсив, количественность, позиция говорящего. The intensity analysis deals with revealing its distribution of related categories and its relations to categories of subject and object. The intensity is described as a distinctive quantitative change. It takes place in phonetic, morphological, lexical and syntactic language levels. The paper is devoted to the analysis of intensity meaning revealing in the Ukrainian and Russian languages. Special features of intensity meaning and its dependence on communicative situation are pointed. An implicit and explicit intensity expression is described. Differences between the meaning of such terms as an intensive, intensificate, intensificator in the linguistic research are illustrated. Keywords: semantics, intensity, intensificator, intensificate, intensive, quantity, speaker’s attitude.

18-23

Authors: В.С. Калашник

У статті розглянуто питання про набуття словом образних значень і різних естетично значущих смислів у мові поезії. Проаналізовано творчі видозміни низки символічних назв у ліриці Ліни Костенко. Найчастіше в ідіостилі поетеси, за спостереженнями автора, естетичної трансформації зазнають метонімічні вербальні образи душа, серце та символ мовотворчої діяльності слово, яким означується й сам феномен поезії. Досить продуктивними є також загальнопоетичні символи вогонь, свіча, зоря, сонце, гроза, сад тощо та абстрактні назви на позначення сфери буття (життя, самота, любов, печаль, щастя і т. ін.). Зроблено висновок щодо вияву поетичним словом особливостей художньої картини світу автора. Ключові слова: мова поезії, семантико-смислова структура слова, образне слововживання, словоперетворення, художнє значення, мікрообраз, лірика, мовно-естетичний знак. В статье рассмотрен вопрос о приобретении словом образных значений и разных эстетически значимых смыслов в языке поэзии. Проанализированы творческие видоизменения ряда символических названий в лирике Лины Костенко. Наиболее часто в идиостиле поэтессы, по наблюдениям автора, эстетической трансфомации подвергаются метонимические вербальные образы душа, сердце и символ речетворческой деятельности слово, которым обозначается и сам феномен поэзии. Весьма продуктивными являются также общепоэтические символы огонь, свеча, заря, солнце, гроза, сад и т. д. и абстрактные наименования обозначений сферы бытия (жизнь, одиночество, любовь, печаль, счастье и т. п.). Сделан вывод относительно выявления поэтическим словом особенностей художественной картины мира автора. Ключевые слова: язык поэзии, семантико-смысловая структура слова, образное словоупотребление, словопреобразование, художественное значение, микрообраз, лирика, языковой эстетический знак. The article considers the problems of words’ gaining image-bearing meanings and different esthetically significant senses in the language of poetry. Creative modification of a number of symbolic names in the lyrics by Lina Kostenko is analysed. Due to author’s observations more often in the ideostyle of the poetess an aesthetic transformation happens in metonymical verbal images of soul, heart and in a symbol of speech-creative activity word, that denotes as well the phenomenon of poetry itself. General-logical symbols fire, candle, dawn, sun, thunderstorm, garden, etc and abstract names of being’s spheres of designation (life, solitude, love, grief, happiness) are quite productive. A conclusion is made as to expressing the peculiarities of the author’s literary worldview by the poetic word. Keywords: language of poetry, semantic-sense structure of the word, image-bearing word usage, word modification, artistic meaning, micro image, lyrics, sign of aesthetic language.

29-33

Authors: І.В. Мілєва

У статті схарактеризовано функційні особливості евфемістичних образних стійких висловів, уживаних у східнослобожанських говірках. Доведено, що діалектні евфемістичні фразеологізми мають свою специфіку. Це пояснюється, зокрема, новоствореністю діалекту й маргінальністю зони. Визначено, що досліджувані евфемістичні фразеологізми доречно класифікувати за тематичними групами. За семантичною ознакою виділено магічно-заборонні фразеологізми, зумовлені вірою в магію слова, маскувальні замінники, до яких звертаються мовці з метою завуалювати реалію-назву, і пом’якшувально-меліоративні евфемізми, що є ознакою ввічливості. Ключові слова: евфемістичний фразеологізм, замінники, східнослобожанські говірки. В статье характеризуются функциональные особенности эвфемистических образных устойчивых выражений, употребляемых в восточнослобожанских говорах. Доказывается, что диалектные эвфемистические фразеологизмы имеют свою специфику. Это объясняется, в частности, существованием новообразованных диалектов и маргинальностью зоны. Определено, что исследуемые эвфемистические фразеологизмы уместно классифицировать по тематическим группам. Применение семантического признака позволило выделить магически-запретительные фразеологизмы, обусловленные верой в магию слова, маскировочные заменители, использующиеся с целью завуалировать реалию-название, и смягчающие мелиоративные эвфемизмы, являющиеся признаком вежливости. Ключевые слова: эвфемистический фразеологизм, заменители, восточнослобожанские говоры. Functional features of euphemistic figurative set expressions, that are used in the East Sloboda Ukrainian dialects are characterized in the article. It is proved that dialectical euphemistic phraseological units have their own particular nature. This can be explained, in particular, with the fact that dialect is formed not so long ago, as well as with the zone’s marginality. It is determined that the investigated euphemistic phraseological units are to be classified appropriately according to the thematic groups. According to the semantic feature we distinguish magical prohibitive phraseological units, caused by the faith in the magic of words, camouflage substitutes that are used to disguise reality name and meliorative softening euphemisms that are the signs of politeness. Keywords: euphemistic phraseological unit, substitutes, East Sloboda Ukrainian dialects.

42-49

Authors: О.М. Прасол

У статті йдеться про теорію запозичення, що напрацьована в українському мовознавстві. Увагу зосереджено на теоретичних проблемах щодо визначення способів та шляхів запозичення, критеріїв виявлення запозичень, їх типів за способом функціонування, характером запозичення, позначенням видів предметів і явищ довкілля – варваризми, екзотизми, етнографізми, інтернаціоналізми, кальки. Наголошено, що проблемним у науці є вже саме питання про доцільність чи недоцільність запозичень, яке актуалізували пуристи. Однак українська мова була завжди відкрита для запозичень, хоч потрібно турбуватися про їх доцільність. Указано й на те, що запозичення виконують в мовленні відповідні прагматичні функції. Ключові слова: варваризм, екзотизм, етнографізм, запозичення, інтернаціоналізм, калька, пуризм, прагматична функція. В статье речь идёт о теории заимствования, разработанной в украинском языкознании. Внимание сосредоточено на теоретических проблемах, связанных с определением способов и путей заимствования, критериев определения заимствований, их типов по способу функционирования, характеру заимствования, обозначению видов предметов и явлений действительности – варваризмы, экзотизмы, этнографизмы, интернационализмы, кальки. Подчеркивается, что проблемным в науке является уже сам вопрос о целесообразности либо нецелесообразности заимствований, актуализированный пуристами. Однако украинский язык был всегда открыт для заимствований, хотя необходимо заботиться об их целесообразности. Указывается и на то, что заимствования выполняют в речи определенные прагматические функции. Ключевые слова: варваризм, экзотизм, этнографизм, заимствование, интернационализм, калька, пуризм, прагматическая функция. The article deals with the theory of borrowing accumulated in Ukrainian linguistics. The focus is laid on theoretical issues concerning the outline of methods and ways of borrowing, criteria of identifying borrowings and their types in accordance with the mode of functioning, character of borrowing, marking kinds of objects and phenomena of the environment – barbarisms, exotisms, ethnographisms, internationalism, loan translations. It is emphasized that the problem of appropriateness of borrowings is problematic in science, which was actualized by purists. Although Ukrainian was always open for borrowings but it doesn’t make the issue less problematic. The author also mentions that borrowings perform certain pragmatic functions in speech. Keywords: barbarism, exotism, ethnographism, borrowing, internationalism, loan translation, purism, pragmatic functions.

57-64

Authors: О.О. Волобуєва

У пропонованій розвідці автор доводить, що складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини у класичній і факультативних формах вияву виступають потужним засобом зображального синтаксису, реалізуючи свій виражально-художній потенціал у таких компонентах цілісного художнього тексту, як пейзаж, опис інтер’єру й зовнішніх обставин дії твору, портретна характеристика. Такі речення також є невід’ємною структурною складовою в побудові експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації й розв’язки як обов’язкових сюжетних компонентів композиції художнього твору. Ключові слова: складнопідрядне речення з підрядним компонентом причини, виражальні можливості, виражально-художній потенціал. В предлагаемой статье автор доказывает, что сложноподчиненные предложения с придаточным компонентом причины в классической и факультативных формах их реализации – это активное средство изобразительного синтаксиса, реализуя свой выразительно-художественный потенциал в таких компонентах целостного художественного текста, как пейзаж, описание интерьера и внешних обстоятельств действия произведения, портретная характеристика, а также являются неотъемлемой структурной составляющей в построении экспозиции, развития действия, завязки, кульминации и развязки как обязательных сюжетных компонентов композиции художественного произведения. Ключевые слова: сложноподчиненное предложение с придаточным компонентом причины, выразительные возможности, выразительно-художественный потенциал. In this paper the author shows that compound sentences with cause-subordinated clause are powerful means of figurative syntax in classical and optional forms of such sentences realization. They realize their expressive and artistic potential in such components of a literary text as landscape, description of the interior and of exterior circumstances of the action, portrait description. They are the integral structural components of the building of exposure, plot, action development, culmination, and denouement as compulsory components of the text composition. Keywords: compound sentences with cause-subordinated clause, expressive means, expressive and artistic potential.

70-80

Authors: А.Г. Голодов

В предлагаемой статье речь идёт о контаминации в политической лексике, где этот вид языковой игры представляет собой вербальную реакцию на актуальные, важные события, кризисные ситуации, а также на особо интересные эпизоды в политической, общественной и спортивной областях. Контаминанты в политической публицистике и в интернете служат не только экспрессивно-оценочному обозначению определённых предметов и явлений, но также оказывают влияние на общественное мнение и восприятие им соответствующих событий. В отличие от метафорики, контаминация является экзотическим видом словообразования и её применение носит ограниченный, «точечный» характер. Ключевые слова: контаминация, лексика политики, экспрессивно-оценочная характеристика, политическая публицистика, вербальная реакция, сатира. У пропонованій статті мова йде про контамінацію в політичній лексиці, де цей тип мовної гри являє собою вербальну реакцію на актуальні, важливі події, кризові ситуації, а також на особливо цікаві епізоди в політичній, громадській і спортивній галузях. Контамінанти в політичній публіцистиці та в інтернеті слугують не тільки експресивно-оцінному позначенню визначених предметів і явищ, але також впливають на громадську думку і сприйняття нею відповідних подій. На відміну від метафорики, контамінація є екзотичним різновидом словотвору і її вживання має обмежений, «точковий» характер. Ключові слова: контамінація, політична лексика, експресивно-оцінна характеристика, політична публіцистика, вербальная реакція, сатира. The article touches upon the notion of contamination in political vocabulary where this kind of linguistic game represents verbal reflection of important events, crisis incidents and most interesting episodes in the fields of politics, society and sports. Contamination in the spheres of political press, Internet aim not only to define particular objects and phenomena but greatly affect public opinion perception of corresponding events. In distinction from metaphoric contamination represents an exotic type of word building and its application is restricted. Keywords: contamination, political vocabulary, evaluative character, political press, verbal reaction, satire.

87-90

Authors: Н.В. Слобода

У статті розглянуто синтаксичні конструкції, у яких українські лексеми поєднуються з графічно неадаптованими англіцизмами, зокрема у назвах і рекламі українських організацій. Зазначено, що більшість назв є синтаксичними конструкціями, що поєднують умовну назву організації з її характеристикою за родом діяльності. Переважно у таких назвах механічно сполучуються декілька іменників, що порушує синтаксичні норми української мови. Схарактеризовано типові функції англіцизмів у складі рекламних гасел і їх вплив на граматичні форми слів. Ключові слова: графічно неадаптовані англіцизми, запозичення, синтаксичні конструкції, назви організацій, рекламні гасла, мовні норми. В статье рассмотрены синтаксические конструкции, в которых украинские лексемы объединяются с графически неадаптированными англицизмами, в частности в названиях и рекламе украинских организаций. Отмечено, что большинство названий являются синтаксическими конструкциями, которые объединяют условное название организации с ее характеристикой по роду деятельности. Преимущественно в таких названиях механически сочетаются несколько существительных, что нарушает синтаксические нормы украинского языка. Охарактеризованы типичные функции англицизмов в составе рекламных слоганов и их влияние на грамматические формы слов. Ключевые слова: графически неадаптированные англицизмы, заимствования, синтаксические конструкции, названия организаций, рекламные слоганы, языковые нормы. The article deals with syntactical constructions in which Ukrainian lexemes are combined with graphically non-adapted Briticisms, particularly in the Ukrainian organizations naming and advertising. It is noted that most of the names are syntactical constructions that combine conventional name of the organization with its activity characteristic. Mainly in such names several nouns are connected mechanically that violates the syntactic rules of the Ukrainian language. Typical functions of Briticisms in advertising slogans are characterized (attribute, predicate, subject) and their impact on the grammatical forms of words. Keywords: graphically non-adapted Briticism, borrowing, syntactical construction, name of organization, advertising slogan, language norm.

97-102

Authors: Ю.О. Шаренко

У статті представлено розгляд концепцій займенникової семантики, а саме про-аналізована поетична семантика займенників Я і ТИ та співвідносних із ними присвійних займенників; визначено найуживаніші референти семантизаціїї займенника Я («особистісне Я», «функціональне Я», «зіставне Я», «Я ліричного персонажа», «опредметнене Я», «Я уособленого персонажа»), що розкривають індивідуальність поетичного світу Оксани Забужко у контексті постмодерного світу на матеріалі поезії збірки «Вірші», де вміщено кращі твори з доробку Оксани Забужко за 1980–2013 роки. Ключові слова: особові займенники, дейксис, постмодерний текст, ліричний герой, контекстуальна семантика. В статье рассматриваются концепции семантики местоимений, а именно анализируется поэтическая семантика местоимений Я и ТЫ и соотносительных с ними притяжательных местоимений; определяются наиболее используемые референты семантизации местоимения Я («личностное Я», «функциональное Я», «соотносительное Я», «Я лирического персонажа», «Я-предмет»), которые раскрывают индивидуальность поэтического мира Оксаны Забужко в контексте постмодерного мира на материале поэзий сборника «Вірші», куда вошли лучшие произведения Оксаны Забужко за 1980–2013 года. Ключевые слова: личные местоимения, дейксис, постмодерный текст, лирический герой, контекстуальная семантика. This article studies conceptions of nouns semantization, namely analyzes poetic semantics of pronouns I and YOU and their correlative possessive pronouns; determines the most commonly used referents of semantization for pronoun I (“personal I”, “functional I “, “contrastive I”, “I of the lyrical character”, “objective I”, “I of the embodied character”) that disclose individual poetic world of Oksana Zabuzhko in the context of postmodern world based on the material of the poems by Oksana Zabuzhko. Keywords: personal pronoun, deixis, postmodern world, lyrical hero, contextual semantics

110-116

Authors: С.О. Белевцова

Стаття присвячена висвітленню питання специфіки творчих манер В. Свідзінського як символіста й М. Драй-Хмари як представника «п’ятірного ґрона неокласиків», яка позначилася на особливостях актуалізації смислових рівнів міфологем в авторських моделях світу. Об’єктивація поетами названих мистецьких течій своїх переживань (і переживань ліричного героя) зазвичай відбувається одним зі способів експлікації міфологеми: відбиття «доприродного», первісного буття, «експозиції сюжету» світового розвитку; новітнє постання Хаосу, руйнування єдності світобудови; нарешті синтез земного й небесного, утілення «божественної ідеї у світі». Однією з центральних для авторів є міфологема-ідея життя-діяння, зреалізована значною мірою через своєрідне розгортання таких міфологем-образів, як вода, земля, вогонь, повітря й людина. Ключові слова: парнасизм, естетика символізму, естетика неокласицизму, неоміфологізм, панестетизм. Статья посвящена рассмотрению вопроса специфики творческих манер В. Свидзинского и М. Драй-Хмары – представителя «пятерного грона неоклассиков», которая отразилась на особенностях актуализации смысловых уровней мифологем в авторских моделях мира. Объективация поетами течений искусств своих переживаний (и переживаний лириче- ского героя) как правило происходит одним из способов «экспликации сюжета» мирового развития; новое возрождение Хаоса, разрушение единства миростроительства; в конце концов синтез земного и небесного, воплощение «божественной идеи в мире». Одной из центральных для авторов есть мифологема-идея жизнь-деяние, воплощена в большей степени через своеобразное раскрытие таких мифологем-образов как земля, вода, огонь, воздух и человек. Ключевые слова: парнасизм, эстетика символизма, эстетика неоклассицизма, неомифологизм, панестицизм. The article is devoted to issues of both V. Svidzinskyi’s as a symbolist and M. Dray-Chmara’s as a representative of «neo fingers clusters» creative styles which was reflected at the levels of semantic features actualization myths in the author’s model of the world. Objectification of the artistic trends of the feelings (and lyrical hero’s experiences) usually occurs one way of expressing myths: reflection of primordial being, «the exposition of the subject» world development; the latest appearance of Chaos, destruction of unity of the universe; finally, the synthesis of the earthly and the heavenly, the embodiment of the divine idea in the world». One of the central issues for authors is the mythologeme of the concept of life-acts which is implemented largely through the kind of deployment of such myths, images, such as water,earth, fire, air and people. Keywords: parnasizm, symbolism, aesthetics, aesthetics neoclassicism, neomytholohizm, panestetizm.

122-129

Authors: Т. П. Беценко

У статті здійснена спроба з’ясовування феноменальності жанру думи. Винятко-вість аналізованих творів виводиться на основі встановлення їх мовно-поетичних осо-бливостей, урахування специфіки побутування, способу та форми виконання. Ключові слова:дума, феномен жанру думи. В статье дана попытка определить понятие феноменальности относительно жанра думы. Оригинальность, исключительность анализируемых произведений устанавливается на основе выявления их языково-поэтических особенностей, учета бытового применения, формы исполнения. Ключевые слова:дума, феномен жанра думы. The concept of genre of ballad is turned out in the article. Exceptional nature of analyz-able works hatches on the basis of mounting of their lingual-poetic features, under consideration of household use, performing. Keywords: ballad, phenomenon of genre of ballad.

135-140

Authors: М.В. Козир

У статті автором розглядаються і структурно описуються організаційні форми аргументації в межах мікро- та макроструктури тексту; досліджується стилістична специфіка текстів публічного мовлення з урахуванням його прагматичного спрямування; визначається важливість проблеми функціонування мовних одиниць різних рівнів у тек-сті, проблеми стилістики та теорії аргументації; визначається можливість реалізації структури аргументації (максимального, середнього та мінімального ступеня) у мовних жанрах; аналізуються структурно-семантичні, функціональні особливості фігур повто-ру за їх належністю до складу певного топосу в різних частинах промови. Ключові слова:лінгвістика, риторика, логіка, теорія аргументації, публічне мовлення, аргументаційні тексти, мікро- та макроструктура тексту, аргументи, топоси. В статье автором рассматриваются и структурно описываются организационные формы аргументации в рамках микро- и макроструктуры текста; исследуется стилистическая специфика текстов публичной речи с учётом её прагматического направления; определяется важность проблемы функционирования разноуровневых языковых единиц в тексте, проблемы стилистики и теории аргументации; раскрывается возможность реализации структуры аргументации (максимальной, средней и минимальной степени) в языковых жанрах; анализируются структурно-семантические, функциональные особенности фигур повтора в соответствии с их принадлежностью к определённому топосу в разных частях публичной речи. Ключевые слова: лингвистика, риторика, логика, теория аргументации, публичная речь, аргументативные тексты, микро- и макроструктура текста, аргументы, топосы. In the article the orga-nization forms of argumentation are described in terms of micro- and macro- text structure; the stylistic specificity texts of public broadcasting considering its pragmatic orientation is examined; the importance of problems is determined as for the functioning of linguistic units at different levels, problems of style and argumentation theory; it is determined to implement the structure of argu-ments (maximum, medium and minimum degree) in speech genres; there are semantic structure and functional features of repetition patterns analyzed in accordance to their association to a cer-tain topos in different parts of the public speech. Keywords: linguistics, rhetoric, argumentation theory, public speech, argumentation texts, micro- and macro- text structure, arguments

146-153

Authors: Е.О. Яценко

Стаття присвячена дослідженню мовної картини світу модерної поезії та особливостей її втілення в символіці. Проаналізовано, яким чином мова зумовлює світо-сприйняття поетів-модерністів. Виявлено чинники, що вплинули на формування мовної картини світу модерного поетичного дискурсу. Визначено особливості втілення мовної картини світу в символіці модерної поезії. Доведено, що вибір мовних засобів, які виража-ють символічний компонент значення, є виявом мовної особистості і має універсальні й національні смислові складові. Ключові слова: символіка, мовна картина світу, світосприйняття, вербалізація, модерний поетичний дискурс. Статья посвящена исследованию языковой картины мира модернистической поэзии и особенностей её воплощения в символике. Проанализированно, каким образом язык обуславливает ми-ровосприятие поэтов-модернистов. Выявлены факторы, которые оказали влияние на формирование языковой картины мира модернистического поэтического дискурса. Определены особенности воплощения языковой картины мира в символике модернистической поэзии. Доказано, что выбор языковых средств, которые выражают символический компонент значения, является проявлением языковой личности и имеет универсальные и национальные смысловые составляющие. Ключевые слова: символика, языковая картина мира, мировосприятие, вербализация, модернистический поэтический дискурс. The article is dedicated to the investigation of the linguistic world-image in the modernistic poetry and its incorporation in the symbolism. The way the language determines the world perception of the modernistic poets has been analyzed. The factors that have influenced the formation of the linguistic world-image in the poetic discourse of modernism have been revealed. The peculiarities of the incorporation of the lin-guistic world-image in the symbolism of the modernistic poetry have been determined. The choice of linguistic means that express the symbolic component of the meaning has been proved to be the manifestation of the language personality and contains universal as well as national components. Keywords: symbolism, linguistic world-image, world perception, verbalization, poetic dis-course of modernism

159-164

Authors: С.В. Помирча, Т.В. Полякова

У статті на матеріалі роману О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця» розглянуто прояв віри як провідної риси етнічного характеру у житті українців. Здійснено лексико-семантичний аналіз мовних одиниць на позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. У роботі приділяється увага характеристиці психічних основ українців, що виявляються не тільки в стереотипах поведінки, а й безпосередньо у мові художнього твору. Проаналізовані у цій статті мовностильові засоби вираження національного характеру українців свідчить про великий морально-етичний потенціал роману. Ключові слова: національна мовна картина світу, віра, етнічний характер, козак, етнокультура. В статье на материале романа А. Ильченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця» рассматривается проявление веры как одной из главных черт этнического характера в жизни украинцев. Осуществлен лексико-семантический анализ единиц, которые используются для называния религиозности с учетом положительной и негативной коннотации. В работе уделяется внимание характеристике психических основ украинцев, которые проявляются не только в стереотипах поведения, а и непосредственно в языке художественного произведения. Проанализированные в этой статье языковые и стилистические способы выражения национального характера украинцев свидетельствует о большом морально-этическом потенциале романа. Ключевые слова: национальная языковая картина мира, вера, этнический характер, козак, этнокультура. The manifestation of faith in the lives of Ukrainians as one of the main features of an ethnic nature is discovered in the article based on the O. Ilchenko’s novel «Kozatskomu rodu nema perevodu, abo zh Mamay I Chuza Molodytsya». The lexical and semantic analysis of words used to name religiosity, considering their positive and negative connotations, is held in the article. In this work the attention is paid to the Ukrainians’ mental-foundations characteristic, which are seen not only in behavior patterns, but in the text. This article deals with linguistic and stylistic means of expression of the Ukrainian national character that demonstrate the great moral-aesthetic potential of the novel. Keywords: national linguistic picture of the world, faith, ethnic character, Cossack, ethnic culture.

169-171

Authors: В.І. Соляник

У статті розглядаються тексти творів Ф.С. Фіцджеральда, мало досліджені в аспекті когнітивної лінгвістики. Антропоцентризм є методологічним принципом дослідження, згідно з яким людина розглядається як центр і найвища мета світобудови. У лінгвістиці цей принцип застосовується при дослідженні мови як продукту людської діяльності, засобу зберігання її досвіду, знань, культури. Концепт Людина як основа антропоцентризму є фундаментальним у мовній картині світу індивідуума, але він може мати певні особливості реалізації в мові. Зокрема, в мовній картині світу Ф.С. Фіцджеральда індивідуально-авторська специфіка властива відображенню поданого концепту через антропоніми як інтертекстуальний елемент його реалізації, що розкриває специфіку світобачення письменника. Ключові слова: антропоцентризм, антропоніми, інтертекстуальний елемент, когнітивна лінгвістика, концепт, мовна картина світу. В статье рассматриваются мало изученные в аспекте когнитивной лингвистики тексты прoизведений Ф.С. Фицджеральда. Антропоцентризм является методологичным принципом исследования, согласно которому человек рассматривается как центр и высшая цель мироздания. В лингвистике этот принцип используется при исследовании языка как продукта человеческой деятельности, средства сохранения опыта человека, его знаний, культуры. Исследование позволяет утверждать тот факт, что концепт Человек как основа антропоцентризма является фундаментальным в языковой картине мира индивидуума, однако он может иметь определенные особенности реализации в речи. В частности, в языковой картине мира Ф.С. Фицджеральда индивидуально-авторская специфика свойственна отражению данного концепта посредством антропонимов как интертекстуального элемента его реализации, что раскрывает специфику понимания писателем действительности. Ключевые слова: антропоцентризм, антропонимы, интертекстуальный элемент, когнитивная лингвистика, концепт, языковая картина мира. The article represents the research done on the material of the texts by F.S. Fitzgerald that have been considered little in the aspect of Cognitive Linguistics. Antropocentrism is a methodological principle of investigation, according to it MAN is considered as the center and the highest aim of world structure. In Linguistics this principle is applied to research language as a product of human activity, a means of keeping their experience, knowledge, culture. The present research has proved the fact of the concept of MANbeing the basis of antropocentrism to have peculiarities of its realization in speech. In particular, in the verbal world picture of F.S. Fitzgerald the specificity is observed in this concept reflection by means of antroponyms as intertextual elements of its realization, that reveals the specific reflection of the reality by the writer. Keywords: antropocentrism, antroponyms, intertextual element, Cognitive Linguistics, concept, verbal world picture

179-184

Authors: Т.А. Космеда

У статті окреслюється статус поняття «живе мовлення». Йдеться про такі його параметри, як динамічність, усно й писемно виражений спонтанний модус, рухомість, креативність. «Живе мовлення» є джерелом порушення літературної норми і, разом із тим, джерелом її оновлення, оскільки «мовленнєві помилки» стають основою вироблення комунікативно-прагматичних норм. Живе мовлення мотивується комунікативною компетенцією, мовним чуттям і мовним смаком. Для його дослідження використовують спеціальні методи і методики. Ключові слова: «живе мовлення», динамічність, спонтанність, модус, норма, мовленнєві помилки, креативність, прагматика, спеціальні методи. В статье очерчен статус понятия «живая речь». Приводятся размышления о таких ее параметрах, как динамичность, усно и письменно выраженный спонтанный модус, подвижность, креативность. «Живая речь» является источником нарушения литературной нормы и одновременно источником ее обновления, поскольку «речевые ошибки» становятся основой выработки новых коммуникативно-прагматических норм. «Живая речь» мотивируется коммуникативной компетенцией, языковым чутьем и языковым вкусом. Для ее исследования используются специальные методы и методики. Ключевые слова: «живая речь», динамичность, спонтанность, модус, норма, речевые ошибки, прагматика, креативность, специальные методы. The article outlines the status of the notion «living speech». It offers pondering over its parameters such as dynamics, spontaneous modus expressed orally and in writing, mobility, creativity. «Living speech» is the source of literary norm breach and at the same time its renovation because «speech mistakes» become the basis of elaboration of new communicative-pragmatic norms. «Living speech» is motivated by the communicative competence, language flair and taste. Special methods are used for the studying of «living speech». Keywords: «living speech», dynamics, spontaneity, modus, norm, speech mistakes, pragmatics, creativity, special methods

193-203

Authors: Л.І. Соболь

У статті йдеться про назви літер кирилиці й латиниці, зокрема про аналіз таких назв букв кириличного і латинського алфавітів, що засвідчено в українському і російському художньому дискурсі. А також виокремлено й проаналізовано семантику й прагматику цих текстів. Крім того, представлено дешифровку відповідних індивідуально-авторських смислів, репрезентованих за допомогою назв літер кирилиці та латиниці з урахуванням національно-культурної специфіки української та російської лінгвокультур. Акцентовано увагу на тому, що образності набувають навіть назви літер, що вийшли з активного вжитку. Ключові слова:назви літер, кирилиця, латиниця, смисл, семантика, прагматика. Статья посвящена анализу названий литер кириллицы и латиницы, функционирующих в украинском и русском художественном дискурсе; выделено и проанализировано семантику и прагматику такого рода текстов. Кроме того, предоставлено дешифровку соответственных инивидуально-авторских смыслов, репрезентированных при помощи названий литер кириллицы и латиницы с учетом национально-культурной специфики украинской и русской лингвокультур. Акцетировано внимание на том, что образность приобретают даже названия литер, вышедшие из активного обихода. Ключевые слова: названия букв, кириллица, латиница, смысл, семантика, прагматика. The article deals with the analysis of letter names of the Cyrillic and Roman alphabets in the fiction texts. The semantics and pragmatics of texts which include letter names of the Cyrillic and Roman alphabets have been analysed. Decoding of proper specifically figurative meanings which is represented with the help of letter names of the Cyrillic and Roman alphabets has been also analysed. It is shown that even the letters that have fallen out of usage acquire figurativeness. Keywords: letter names, Cyrillic alphabet, Roman alphabet, meaning, semantics, pragmatics.

210-218

Authors: С.В. Артюх

Статтю присвячено одному з етапів становлення терміносистеми опору матері-алів – етапові її поглибленого розвитку на науковій основі, що охоплює 1924-1934 роки. Розглядається формування терміносистеми опору матеріалів та відображення її в термінологічних словниках і фаховій літературі, екстралінгвальні та інтралінгвальні чинни-ки її розвитку (зокрема, термінологічна робота в державних наукових та в громадських організаціях, видавнича діяльність, розвиток освіти тощо). Проаналізовано особливості лексикографічного опрацювання термінів опору матеріалів: їхній кількісний та якісний склад, способи номінації понять. Ключові слова: термінологія опору матеріалів, історія терміносистеми, термін, термінотворення, термінологічний словник. Статья посвящена одному из этапов становления терминосистемы сопротивления материалов – этапу её углубленного развития на научной основе, охватывающему 1924-1934 годы. Рассматривается формирование терминосистемы сопротивления материалов, экстралингвальные и интралингвальные факторы ее развития (терминологическая работа в государственных научных и в общественных организациях, издательская деятельность, развитие образования и др.). Анализируется отображение терминов сопротивления материалов в терминологических словарях и специальной литературе: их количественный и качественный состав, способы номинации понятий. Ключевые слова: терминология сопротивления материалов, история терминосистемы, термин, терминообразование, терминологический словарь. The article deals with one of the stages of formation of terminology of materials strength – the stage of its profound development on the scientific basis in 1924-1934. Under analysis there was the formation of terminology of the materials strength and its expression in terminological dictionaries and special literature, extralinguistic and intralinguistic factors of its development (terminology work in the state scientific and public organizations, publishing, development of education and other factors), features of its lexicographic development (quantitative and qualitative composition of terms, methods of nomination of materials strength concepts). Keywords: terminology of materials strength, history of the terms system, terms formation, terminological dictionary

224-226

Authors: О.О. Маленко, В.А. Борисов

Увага сучасних мовознавців до наукового тексту як лінгвокомунікативного феномену зумовлена синхронними стратегіями вивчення мови в її когнітивно-функційному аспекті. Процес творення наукового тексту, особливості його формально-змістової й вербальної організації розглядаються сьогодні в контексті суголосних дослідницьких тенденцій доби, зумовлених світоглядними й власне науковими домінантами, у форматі загальнодискурсивної практики, а також у нерозривній єдності з мовною особистістю автора, чий текстовий меседж презентує синтез наявного й нового теоретико-практичного знання з конкретної наукової галузі