ENDOKRYNOLOGIA

309-313

Authors: Степура О.А., Маньковський Б.М.

Кардіальна автономна нейропатія (КАН) є одним із життєво небезпечних ускладнень цукрового діабету (ЦД), збільшуючи смертність пацієнтів із ЦД, кардіоваскулярну захворюваність та частоту хронічної хвороби нирок. Метою даного дослідження було вивчення розповсюдженості КАН серед пацієнтів із ЦД2 і чинників її розвитку в цієї категорії хворих. Матеріали та методи. Обстежено 127 пацієнтів із ЦД2, серед них 76 жінок і 51 чоловік. Діагноз КАН встановлювали на підставі результатів дослідження варіативності серцевого ритму (інтервалів R-R на електрокардіограмі) з використанням 5 кардіоваскулярних тестів за D. Ewing і програмного модуля «Полі-Спектр-Ритм.NET». Діагноз КАН встановлювали в пацієнтів, які мали 2 позитивні проби із 5, а виражену КАН констатували у випадках 3 і більше позитивних проб. Результати та їх обговорення. КАН діагностовано в 81,9% випадків серед обстежених із ЦД2, виражену КАН — у 55,1%. Зна- йдено залежність між ризиком розвитку КАН і віком пацієнтів та тривалістю діабету, підвищеним індексом маси тіла (ІМТ), зниженої швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) і, відповідно, наявністю діабетичної нефропатії, підвищеним показником діастолічного артеріального тиску та наявністю артеріальної гіпертензії й більшим обводом талії. Висновок. КАН є частим ускладненням ЦД2, у розвитку якого важливу роль відіграють такі чинники, як вік пацієнтів і тривалість діабету, підвищена маса тіла, знижена швидкість клубочкової фільтрації, артеріальна гіпертензія, що слід врахувати у лікуванні цих пацієнтів.

323-326

Authors: Lukashenia O.S., Levchuk N.I.

Potassium ions play an important role in the regulation of steroidogenesis, water-salt balance, apoptosis, proliferation. However, the nuclear phase of the agonist signaling in adrenocorticocytes remains poorly understood. The aim of the work was to elucidate the effect of potassium on the level of nuclear transcription factor c-Fos in human tumor adrenocortical tissue (aldosteroma). Methods. Expression of c-Fos transcription factor in aldosteromas was detected using Western-blot analysis. Results. The increase of c-Fos level in human aldosteroma cells at potassium physiological concentration of 3.5 mmol/l compared to medium without potassium was observed. The level of cFos did not change after 8.5 mmol/l K+ administration. The possible participation of transcription factor c-Fos in steroidogenic effects of K+ is being discussed. Conclusions. The results of study suggest that K+ can have a direct effect on the expression level of nuclear transcription factor c-Fos in tissues from human aldosteromas.

341-355

Authors: Тронько Н.Д., Ковзун Е.И., В.В. Пушкарев В.В., Соколова Л.К., Пушкарев В.М.

В обзоре анализируются механизмы, участвующие в рецепции и проведении сигналов инсулина в клетках-мишенях. Описывается структура рецептора, механизм его активации и передачи сигнала гормона нижележащим звеньям инсулинового каскада. Охарактеризованы основные сигнальные пути, участвующие в трансдукции, усилении и подавлении сигнала инсулина. В качестве иллюстраций используются в основном постеры cellsignal.com как наиболее полные и проработанные.

362-368

Authors: Гончарова О.А.

В обзоре проанализирована представленная в научных публикациях доказательная база, свидетельствующая и значимости селена для обеспечения нормального функционирования щитовидной железы (ЩЖ). Приведены современные представления об участии селена в образовании тиреоидных гормонов, их распределении по органам и системам, а также в их периферическом метаболизме. Конкретизирована роль основных селенопротеинов, участвующих в этих процессах. Приведены данные PubMed относительно обеспеченности селеном жителей европейских стран, которая в основном оценивается как субоптимальная, а ряде стран — как недостаточная. Приведены результаты собственных исследований уровня селена в волосах лиц женского пола с тиреопатологией, проживающих в различных регионах Украины. На основании данных обзора литературы и собственных наблюдений автор акцентирует внимание на актуальности проблемы селенодефицита для Украины и на необходимости расширения исследований в данном направлении, поскольку сегодня имеются возможности с помощью селенсодержащих препаратов повысить эффективность профилактики и лечения различной тиреопатологии.

205-209

Authors: Марченко О.В., Горобейко М.Б., Юзвенко Т.Ю., Крушинська З.Г., Гирявенко О.Я.

Сьогодні одним із найбільш соціально значущих в усьому світі ускладнень цукрового діабету (ЦД) є синдром діабетичної стопи (СДС). Майже в кожного шостого пацієнта із ЦД розвивається це вкрай не¬безпечне ускладнення. Догляд за такими хворими складний і вимагає багатофакторного підходу як з боку фахівців, так і щодо навчання пацієнтів і членів їх сімей. У сучасній літературі відсутні статистичні дані щодо впливу сімїта оточення на перебіг СДС. Мета — оцінка впливу соціального статусу хворих із СДС (меш¬кання з родиною, часткове перебування під наглядом родичів, самотність) на перебіг хвороби. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 198 хворих на ЦД 2-го типу (ЦД2). Вік пацієнтів становив від 39 до 76 років. Хворих розподілили на три групи: ті, які мешкали з родиною; ті, які перебували частково під наглядом родичів; самотні. Протягом 12 місяців вивчали роль сім'ї в їх лікуванні. Проведено подвійний аналіз — залежно від типу мешкання та від того, з родичами або самостійно пацієнти відвідували лікаря. Результати. Через 6 і 12 місяців у пацієнтів, які мешкали з родиною, відзначено помітне зменшення кіль¬кості рецидивів СДС. У самотніх у ці терміни зафіксовано вірогідне зростання кількості виразкових дефектів стоп. У групі «часткового нагляду» зменшення кількості рецидивів СДС набуло статистичної значущості лише через 1 рік. Також відзначено вірогідне зменшення частоти розвитку гнійно-некротичних ускладнень серед пацієнтів, які відвідували лікаря в супроводі рідних. Висновки. Кількість рецидивів СДС можна зна¬чно зменшити завдяки родичам, вдається мінімізувати наслідки та ускладнення основного захворювання за рахунок контролю виконання призначень і вчасного звернення до лікаря — щойно по виникненні перших проявів погіршення стану.

219-225

Authors: Романенко М.С., Гавалко Ю.В., Синєок Л.Л., Шаповал І.М., Коруля І.А.

Мета — оцінити вплив чорничної пасти Liqberry на метаболічний профіль у людей середнього віку з метаболічним синдромом (МС) і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Матеріали та методи. Обстежено 35 хворих із МС і ЦД2 (25 жінок і 10 чоловіків) віком 45-59 років. Пацієнти основної групи (17 осіб) додатково до цукрознижувальних препаратів отримували чорничну пасту (Liqberry, Україна) у дозі 0,5 г/кг маси тіла на добу протягом трьох місяців. Хворі контрольної групи (18 осіб) продовжували приймання лише раніше призначених препаратів. Вивчали антропометричні характеристики, показники складу тіла, ліпідного та вуглеводного обміну. Результати. На тлі вживання пасти у хворих вірогідно знизилася маса тіла з 90,5 (85,0,104,0) кг до 87,9 (85,4:101,8) кг (р=0,03) і, відповідно, ІМТ (р=0,03). Крім того, у них вірогідно зменшився обвід стегон зі 111 (105:118) см до 108 (102:118) см (р=0,07). Позитивний вплив на ліпідний обмін виявлено в збільшенні рівня ХС ЛПВЩ (р=0,04). Про збільшення чутливості тканин до інсуліну на тлі вживання пасти свідчить зниження рівня інсуліну з 9,8 (6,3:11,6) мкМО/мл до 6,0 (5,0:10,2) мкМО/мл (р=0,03) та індексу НОМА з 3,2 (2,1:4,0) до 2,3 (1,7:3,4) (р=0,04). У контрольній групі, навпаки, маса тіла та ІМТ наприкінці періоду дослідження збільшилися (р=0,01), підвищився рівень вісцерального жиру (р=0,04). Крім того, у контрольній групі збільшився індекс НОМА з 2,1 (1,7;2,4) до 3,3 (1,5;4,5) (р=0,03), що пов'язано з підвищенням рівня інсуліну. Висновки. Додаткове вживання чорничної пасти поліпшувало показники метаболічного профілю у хворих із метаболічним синдромом і цукровим діабетом 2-го типу, у тому числі сприяло зменшенню маси тіла та інсулінорезистентності.

230-234

Authors: Yanko R.V.

Purpose - to investigate the effect of magnesium chloride on the morphometric parameters of the thyroid gland functional state of the adult rats. Materials and methods. The study was conducted on 24 male Wistar rats at the age of 15 months. Experimental rats orally received magnesium chloride daily at a dose of 50 mg/kg body weight. Duration of experiment was 21 days. From thyroid tissue preparations were made according to standard histological methods. Gland morphometry was performed on digital images using a computer program «Image J». Results. The data indicate that the 21 daily administration of magnesium chloride adult rats increases the area and height of the follicular epithelium, increased follicular-colloidal index, number thyrocytes in the follicle, resorption vacuoles in the colloid, increase the number interfollicular islets, decrease the relative area of connective tissue in the gland. Conclusions. The influence of magnesium chloride (at a dose of 50 mg/kg) increases the signs of the thyroid gland synthetic activity. This may be of practical interest in the use of magnesium-containing compounds in persons with thyroid dysfunction.

242-250

Authors: Тронько М.Д., Пастер І.П., Замотаєва Г.А.

Представлено огляд наукових публікацій з питань клінічної патології за результатами виконання Українсько-Американського тиреоїдного проекту.

269-280

Authors: Тронько Н.Д., Ковзун Е.И, Пушкарев В.В., Соколова Л.К., Пушкарев В.М.

В обзоре анализируются механизмы, участвующие в рецепции и проведении сигналов инсулина в клетках-мишенях. Описывается структура рецептора, механизм его активации и передачи сигнала гормона нижележащим звеньям инсулинового каскада. Охарактеризованы основные сигнальные пути, участвующие в трансдукции, усилении и подавлении сигнала инсулина.

289-295

Authors: Луценко Л.А., Кваченюк А.Н.

Актуальность своевременной диагностики гиперпродукции катехоламинов обусловлена возможными сердечно-сосудистыми и церебральными катастрофами, вплоть до смертельного исхода при отсутствии лечения; развитием компрессионного синдрома при увеличивающейся в разме¬рах опухоли; необходимостью раннего выявления катехоламинпродуцирующих опухолей в рамках наследственных синдромов. Выбор наиболее точного и диагностически значимого лабораторного ис¬следования на первичном этапе диагностики позволяет подтвердить или исключить гиперпродукцию катехоламинов и выбрать дальнейший путь обследования пациента.

109-121

Authors: Попова В.В., Зак К.П., Мельниченко С.В., Малиновская Т.Н., Тронько Е.Н., Саенко Я.А., Куликовская А.В., Гончар И.В.

Цель — исследовать содержание различных видов цитокинов и хемокинов в крови нормогликемических детей с отягощенной наследственностью по сахарному диабету 1-го типа (СД1), находящихся в доклинической латентной стадии развития СД1, которая установилась на основании определенного вида и титра аутоантител к панкреативным островкам Лангерганса (ОАА), а именно: к протеину тирозинфосфатазы (IA-2A), к декарбоксилазе глютаминовой кислоты (GADA) и инсулину (IAA). Методы. Обследован 561 ребенок из внесенных в Реестр отечественной программы ИДСД («Иммунитет в доклиническую стадию развития сахарного диабета»). Все обследованные были разделены на четыре подгруппы: 1) 104 здоровых ребенка, без генетической склонности к СД1 – контроль; 2) 161 ОАА-позитивный ребенок, у которых при двукратном определении был выявлен одновременно повышенный титр двух видов ОАА, преимущественно аутоантител к IA-2A и антител к GADA; 3) 296 ОАА-негативных пациентов с нормальной гликемией и отсутствием при двукратном определении одновременно повышенного титра двух видов ОАА; 4) 86 детей с клиническим дебютом СД1 из группы ОАА-позитивных пациентов. С целью выявления наличия аутоиммунного процесса в поджелудочной железе использовали радиоиммунологический метод (PIA) определения ОАА. Количественное определение концентраций исследованных ОАА в сыворотке крови выполняли с использованием наборов «Immunotech» (Чехия) и «CISBioInternational» (Франция) на γ-счетчике BeckmanGamma 5500В (США). Нормальным считали уровень аутоантителGADAиIA-2A <1 Ед/мл, IAA - <5,5 Ед/мл в сыворотке крови. Определение лейкоцитарной формулы проводили традиционно и гематологическим анализатором, иммунофенотип лимфоцитов (CD3+T, CD4+T, CD8+T, CD20+, CD56+) определяли методом проточной цитометрии (FACS-анализ). Определение содержания цитокинов (ИЛ-1α, ИЛ-1β, ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-10, ИФНγ, ФНОα) и хемокинов (ИЛ-8 и ИЛ-16) в сыворотке крови проводили иммуноферментным методом ELISA с использованием наборов реактивов фирм DIACLONE (Франция) и DRG(США). Результаты. У нормогликемических детей, позитивных по наличию аутоантител к не менее чем двум островковым аутоантигенам (GADA и IA-2A) в раннюю латентную доклиническую стадию эволюции СД1, предшествующую первым проявлениям дисгликемии, отмечается значительное повышения уровня провосполительных цитокинов (ИЛ-1α, ИЛ-1β, ИЛ-6, и ФНОα) и хемокинов (ИЛ-8/CXCL8 и ИЛ-16) и снижения уровня иммунорегуляторных цитокинов, особенноИЛ-4 и ИЛ-10. При развитии дисгликемии изменение уровня цитокинов прогрессирует. При манифестации клинического дебюта СД1 у ряда пациентов повышенный титр ОАА и уровень провоспалительных цитокинов могут сохраняться длительное время на достаточно высоком уровне, указывая, что у части пациентов инсулин-продуцирующие клетки остаются неповрежденными, несмотря на клинический дебют заболевания, что может являться ориентиром для потенциального выбора в ближайшем будущем дополнительного вида используемой терапии. Выводы. Одним из ключевых механизмов патогенеза СД1является контррегуляционный дисбаланс между провоспалительными и регуляторными цитокинами.

128-136

Authors: Вацеба Т.С., Соколова Л.К.

Наведено світові дані епідеміологічних досліджень про поширеність онкологічних захворювань у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД). Вивчаються причинно-наслідкові взаємозв'язки та механізми онкогенезу в цих пацієнтів. Обговорюється роль гіперінсулінемії, гіперглікемії, ожиріння та цитокінового дисбалансу в таких хворих як можливих чинників формування онкологічного ризику на тлі синдрому хронічного метаболічного стресу та імунодепресії. Наведено результати розпочатого епідеміологічного аналізу онкологічних захворювань у пацієнтів із ЦД у Прикарпатському регіоні. Мета — вивчення спектра онкологічних захворювань у пацієнтів із ЦД у Прикарпатському регіоні, дослідження їх вікових і клінічних характеристик, оцінка залежності локалізації раку від компенсації ЦД та індексу маси тіла (ІМТ). Матеріал і методи. Вивчено та статистично опрацьовано архівні дані Прикарпатського онкологічного центру, обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська та амбулаторні картки 386 пацієнтів із ЦД та онкологічними захворюваннями за 2012-2017 роки. Результати. Встановлено, що найчастіше онкологічні захворювання трапляються у хворих на ЦД 2-го типу (ЦД2), середньої тяжкості, віком 60-70 років, із тривалістю діабету 5-10 років. У пацієнтів із ЦД 1-го типу (ЦД 1) переважає рак підшлункової залози (ПШЗ) і лімфатичної системи, а у хворих із ЦД2 — молочної залози (МЗ), шкіри, матки, ПІІІЗ, колоректальний, простати, шлунка та легень. Встановлено вірогідний вплив ожиріння на частоту раку МЗ, матки, простати та колоректальної локалізації в пацієнтів із ЦД2. Стан компенсації ЦД не впливає на локалізацію онкологічного процесу. Висновки. Пацієнти із ЦД потребують прицільної настороженості відносно ризику онкологічних захворювань і діагностичного моніторингу для вчасного виявлення раку вказаних локалізацій.

141-146

Authors: Булдигіна Ю.В., Шляхтич СЛ., Терехова Г.М., Лисова З.Г.

Мета — ретроспективне вивчення результатів хірургічного лікування пацієнтів із дифузним токсичним зобом залежно від обсягу операційного втручання (субтотальна резекція щитоподібної залози або тиреоїдектомія) з урахуванням тривалості операції, кількості ранніх (кровотечі, пошкодження поворотних гортанних нервів) і пізніх поопераційних ускладнень (параліч голосових складок, розвиток стійкого гіпопаратиреозу та рецидиву тиреотоксикозу), а також порівняння доз препаратів L-тироксину, що забезпечують компенсацію поопераційного гіпотиреозу. Методи: загальноклінічні, інструментальні, імуноферментні, радіоімунні, статистичні. Результати. Після порівняння результатів тиреоїдектомії та субтотальної резекції щитоподібної залози у хворих із дифузним токсичним зобом не виявлено вірогідних відмінностей у частоті виникнення таких ускладнень, як кровотеча та парез поворотних гортанних нервів, а також паралічу голосових складок і стійкого гіпопаратиреозу. Середня добова доза препаратів тиреоїдних гормонів, що забезпечує стан евтиреозу після хірургічного лікування, не залежала від обсягу операції.

154-166

Authors: Тронько М.Д., Пастер І.П., Замотаєва Г.А., Масюк С.В.

Для детального вивчення медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) започаткова¬но виконання спільного Українсько-Американського проекту «Науковий проект дослідження раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС» (далі — Проект), який передбачає обстеження мешканців України: а) які на момент аварії на ЧАЕС постійно мешкали або тимчасово перебували в найбільш радіаційно забруднених районах Житомирської, Київської та Чернігівської областей; б) яким на момент аварії на ЧАЕС було до 18 років; в) яким у перші тижні після аварії на ЧАЕС було проведено радіометрію щитоподібної залози (ЩЗ; г) які були відібрані методом випадкової вибірки. Сформовано когорту чисельністю 13 243 особи, які протягом 1998-2016 pp. пройшли 5 скринінгових обстежень, що включали: огляд ендокринологом, ультразвукове та гормональні обстеження ЩЗ, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію та хірургічне лікування (за необхідності), а також визначення рівня екскреції йоду із сечею. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій за результатами виконання Проекту. Результати. У 2 публікаціях із загальних питань викладено методологію організації та виконання Проекту. У 8 публікаціях із питань епідеміології наведено порядок формування когорти Проекту, процедуру проведення скринінгового обстеження та характеристику членів когорти; проаналізовано поширеність і встановлено відносний ризик виникнення основних нозологічних одиниць тиреоїдної патології (3612 випадків) серед членів когорти залежно від місця постійного мешкання, віку на момент обстеження та статі. У 7 публікаціях із питань дозиметрії реконструйовано динаміку випадінь радіоізотопів 131-І та 137Cs на поверхню ґрунту, розроблено дозиметричну модель опромінення щитоподібної залози та розраховано індивідуальні дози на ЩЗ 13 204 членів когорти; проаналізовано вплив дозових похибок на оцінки радіаційних ризиків. У 4 публікаціях із питань йодного забезпечення по¬казано наявність йододефіциту в членів когорти і залежність поглинених доз опромінення ЩЗ від йодного статусу. Висновок. В опублікованих працях представлено методологію проведення довгострокового клініко-епідеміологічного когортного обстеження осіб, які зазнали опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС. Результати тривалого спостереження членів когорти дозволяють провести науково обґрунтовану оцінку ризику виникнення раку ЩЗ та іншої тиреоїдної патології залежно від дози опромінення ЩЗ радіойодом.

34-41

Authors: Богданова Т.І., Зурнаджи Л.Ю., Дегтярьова Т.Л., Божок Ю.М., Болгов М.Ю., Коваленко А.Є., Бурко С.В., Чернишов С.В., Тронько М.Д.

Мета — проаналізувати ефективність експрес-гістологічних досліджень (ЕГД) вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих віком <18 років на час аварії на ЧАЕС у виявленні папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) і визначити обґрунтовані показання для виконання інтраопераційних ЕГД з урахуванням змін у патологічній діагностиці тиреоїдних пухлин на сучасному етапі. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ЕГД у 406 хворих із вузловими утвореннями ЩЗ, прооперованих у періоди від 2009 до 2014 і від 2015 до 2017 років, яким виконували передопераційне цитологічне дослідження після проведення ТАПБ. Результати ЕГД отримано для кожного періоду спостереження порівняно з остаточними патологічними діагнозами та висновками ТАПБ. Результати. Встановлено вірогідне підвищення ефективності ЕГД у визначенні ПТК 2015-2017 роками порівняно з 2009-2014 роками за рахунок зростання відсотка випадків, що направлялися на ЕГД із цитологічним висновком ТАПБ «підозра на карциному», та зменшення відсотка випадків із невизначеним висновком ТАПБ «фолікулярна неоплазія». Доведено, що ефективність ЕГД становить майже 100% за неінкапсульованої ПТК, а за наявності повної капсули пухлини знижується до 30-37%. Висновки. Єдиним цілком обґрунтованим висновком ТАПБ для виконання ЕГД є «підозра на карциному» (рівень V за TBSRTC), адже ЕГД за таких умов здатне суттєво вплинути на вибір адекватного обсягу оперативного втручання. Після висновків ТАПБ «фолікулярна неоплазія», «атипія», «доброякісне утворення» (IV, III і II рівні за TBSRTC) проводити ЕГД недоцільно.

47-52

Authors: Зелінська Г.В.

У лекції наведено літературні та власні дані, які демонструють можливості та досягнення малоінвазійного та безпечного методу цитологічної діагностики злоякісних пухлин різних локалізацій (пухлини молочної залози, лімфоми, карциноми щитоподібної залози) в передопераційному прогнозуванні їх поведінки та виборі адекватної таргетної терапії на підставі використання імуноцитохімічних досліджень на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій. Розроблено власні методи передопераційного прогнозування радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози, які дозволяють досить точно прогнозувати ефективність радіойодтерапії папілярного раку щитоподібної залози та його метастазів, виявлених у поопераційний період, і дають можливість визначити адекватну тактику лікування (радіойодтерапія або хірургічне видалення метастазів у випадках прогнозування її неефективності).

60-64

Authors: Бельчина Ю.Б., Соколова Л.К.

Целью исследования было изучение внутрисердечной гемодинамики у больных СД1 молодого возраста и оценка целесообразности и эффективности применения L-аргинина для коррекции выявленных нарушений. Материал и методы. Оценка систолической и диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) проведена у 70 больных СД1 и у 30 лиц контрольной группы аналогичного возраста. Исследование проводили в дуплексном режиме (сочетание 2-мерной ЭхоКГ и ДЭхоКГ). Традиционная терапия была дополнена L-аргинином (4,2% раствор препарата Тивортин, «Юрия-Фарм», Украина). Курс лечения составил 10 дней. Затем препарат назначался в виде питьевого раствора в течение 1 мес. Результаты. Полученные данные свидетельствуют о позитивном влиянии L-аргинина на функциональное состояние внутрисердечной гемодинамики у больных СД1 молодого возраста.

74-82

Authors: Морозик А.О., Майданник В.Г., Файнзільберг Л.С.

Мета роботи — вивчення нових ранніх маркерів для діагностики діабетичної кардіоміопатії (ДКМП) у дітей із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1) шляхом аналізу фази реполяризації на одноканальній електрокардіограмі (ЕКГ) у фазовому просторі з навантажувальним тестуванням. Матеріали та методи. Обстежено 23 дитини віком 7-16 років із ЦД1. Контрольну групу становили 22 практично здорових школярі віком 7-15 років. За допомогою комплексу ФАЗАГРАФ® досліджували й автоматично обчислювали традиційні та оригінальні параметри, що характеризують фазу реполяризації ЕКГ першого стандартного відведення, в стані відносного спокою, одразу після навантаження (20 присідань за 30 с) і на третій хвилині періоду реституції. Результати та їх обговорення. У стані спокою в дітей із ЦД1 на ЕКГ відзначається сплощений і вузький зубець Т, а показник середньоквадратичного відхилення симетрії зубця Т (СКВ βТ) у них є вірогідно вищим. На піку навантаження в дітей із ЦД1 частіше відзначається депресія сегмента ST, а показники симетрії зубця Т βТ і СКВ βТ мають більш виражену тенденцію до зростання. Після 3 хвилин відпочинку в дітей із ЦД1 зберігаються депресія сегмента ST і значно вищі показники βТ і СКВ βТ, на відміну від групи контролю. Отримані результати свідчать про розвиток у дітей основної групи ДКМП і високий ризик серцево-судинної захворюваності та смерті в дорослому віці. Висновки. Обстеження дітей і підлітків із ЦД1 за допомогою портативного комплексу ФАЗАГРАФ®, надто з проведенням проб із фізичним навантаженням, значно підвищує точність та інформативність ЕКГ за рахунок оцінки оригінальних по- казників βТ і СКВ βТ, що характеризують фазу реполяризації міокарда. Виявлення зазначених вище змін показників фази реполяризації на ЕКГ дає привід для подальшого поглибленого обстеження дітей із ЦД1 для вчасного виявлення та наступної ранньої профілактики ДКМП.