Psychology and Personality

9-19

Authors: РИБАЛКА Валентин Васильович

У статті обґрунтовується варіант удосконалення методології наукової психології шляхом уточнення значення понять «психологія» і «методологія», використання категорій особистості, її контентно-частотної і антиномічної формули, структури, методологічної інтерпретації поняття діяльності як перфектного поліметодичного утворення, введення поняття психологічної діяльності і духовності в її позитивному і негативному значенні.

36-49

Authors: ТІТОВ Іван Геннадійович

У статті обговорюється проблема психологічних передумов становлення світогляду в юнацькому віці. Розглядаються когнітивні, соціально-комунікативні та особистісні чинники, котрі визначають світоглядне самовизначення осіб цього віку. Особлива увага приділена сферам життя, відносно яких таке самовизначення здійснюється.

62-74

Authors: ЖДАНЮК Людмила Олексіївна

У статті розглядаються результати емпіричного дослідження показників емоційного ставлення до навчання(ЕСН) у студентів залежно від рівня їх навчальної мотивації. Представлено гендерні відмінності ЕСН у студентів з різними рівнями навчальної мотивації.

85-95

Authors: ЗОЗУЛЬ Таміла Володимирівна

У статті представлені результати дослідження особливостей емоційно-особистісної сфери дітей із сімей вимушених переселенців. Визначено проблемні характеристики, що заважають успішній соціально-психологічній адаптації дитини, побудові системи комунікації. Розкрито основні механізми спрямованості психологічного захисту.

106-117

Authors: РЕВА Марина Митрофанівна

У статтi розкрите поняття життєвої перспективи особистостi як психологiчного феномену та видiленi основнi особливостi її розвитку у майбутнiх психологiв. Подано характеристику результатiв емпiричного дослiдження життєвої перспективи майбутнiх фахiвцiв та здiйснено порiвняльний аналiз рiвня осмисленостi життя студентiвI-III таIV курсiв, якi навчаються за напрямом пiдготовки «Психологiя».

128-138

Authors: ЛОХВИЦЬКА Любов Василівна

У статті представлено обґрунтування психологічної канви доцільності принципу ціннісно-регуляційної інтеракції(ЦРІ) в концептуальній моделі морального виховання дітей дошкільного віку. Проаналізовано фундаментальні засади сутнісного змісту зазначеного принципу на основі вивчення теоретичних здобутків представників сучасної американської моральної психології(Г. Джонс, Дж. Джордж, Д. Нарваез, Д. Вуд і Д. Мідлтон, М. Таппан та ін.) і класиків психологічної науки(Д. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.). Конкретизовано трактування поняття інтеракції як виховного принципу в площині його реалізації. Розкрито засадничі положення принципу ціннісно-регуляційної інтеракції як феномену багатоаспектної психолого-педагогічної взаємодії. Запропоновано авторське визначення сутності принципу ціннісно-регуляційної інтеракції(ЦРІ) як безпосередньої міжособистісної взаємодії, щотохоплює систему взаємин, спілкування і діяльності, які регулюються моральними цінностями. Подано інноваційне бачення застосування зазначеного принципу в авторській парадигмі морального виховання дошкільників.

149-160

Authors: МИРОШНИК Олена Георгіївна

У статі надано теоретичне обґрунтування явища рефлексивних патернів як комплексу метакогнітивних та метарегуляційних процесів. Проаналізовано психологічний склад патернів рефлексивних процесів вчителя. Запропоновано модель рефлексивних патернів вчителя у професійної діяльності залежно від розвитку його професійної самосвідомості.

171-182

Authors: ПОМОГАЙБО Валентин Михайлович; БЕРЕЗАН Олексій Іванович; ПЕТРУШОВ Андрій Васильович

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю(СДУГ) – найпоширеніший психічний розлад, який охоплює по всьому світу в середньому5% дітей шкільного віку та2,5% дорослих. Як і інші ментальні розлади, він належить до захворювань зі спадковою схильністю. Генетична складова СДУГ за формулою К. Хольцингера становить в середньому54%. Виявлено24 фрагменти хромосом, причетних до розладу. Ідентифіковано10 генів, які пов’язані з системами нейротрансміттерів та функціонуванням синапсів і мутації яких є факторами ризику розвитку СДУГ. Дослідження загальногеномних асоціацій(ДЗГА) виявили мутації, причетні до захворювання: 5 однонуклеотидних поліморфізмів, 5 дрібних інсерцій/делецій та понад30 змін кількості копій. Ці мутації можуть бути локалізовані в екзонах та інтронах генів, а також ділянках ДНК, які не транскрибуються.

199-202

Authors: Редакційна колегія

6 січня2018 року світова психологічна наука втратила велику людину– на95 році життя померла академік Російської академії освіти, професор кафедри психології освіти і педагогіки Московського університету, доктор психологічних наук Ніна Федорівна Тализіна