Russkaâ filologiâ

10-18

Authors: Л. В. Педченко

У статті робиться спроба аналізу структури семантичного поля «теплий» в російській діалектній мові з метою виявити характер когнітивної інтерпретації теплових відчуттів у російській традиційній лінгвокультурі. В результаті дослідження семантики діалектних лексем з коренем тепл- встановлено, що у структурі досліджуваного поля поряд з ядерними компонентами, що виражають відчуття тепла, виділяються два смислових блоки, які актуалізують природні (погода, час, простір) і антропогенні (вогонь, будова, приміщення, одяг, взуття) фактори, які забезпечують створення та збереження тепла. Метафоричні оціночні значення в досліджуваному семантичному полі амбівалентні, що пов'язано з можливістю різної інтерпретації ознак ядерного поняття. В статье предпринимается попытка анализа структуры семантического поля «теплый» в русском диалектном языке с целью выявить характер когнитивной интерпретации тепловых ощущений в русской традиционной лингвокультуре. В результате исследования семантики диалектных лексем с корнем тепл- установлено, что в структуре исследуемого поля наряду с ядерными компонентами, выражающими собственно ощущение тепла, выделяются два смысловых блока, актуализирующих природные (погода, время, пространство) и антропогенные (огонь, строение, помещение, одежда, обувь) факторы, которые обеспечивают создание и сохранение тепла. Метафорические оценочные значения в исследуемом семантическом поле амбивалентны, что связано с возможностью различной интерпретации признаков ядерного понятия. The article makes an attempt to analyze the structure of the semantic field "warm" in the Rus-sian dialect language in order to reveal the nature of the cognitive interpretation of the corresponding type of sensations in Russian traditional linguistic culture. As a result of the study of the semantic of Russian dialect lexemes with a “warm” root, it is revealed that the nuclear zone of a given semantic field is formed by linguistic units expressing the sensation of heat, differentiated depending on the de-gree of intensity. The closest periphery of the investigated field is formed by two semantic blocks, ac-tualizing the natural and anthropogenic factors that ensure the creation and preservation of heat. A group of natural factors is represented by continually interconnected signs of 'weather', 'time' and 'space'. In terms of anthropogenic factors, the concepts of 'fire', 'structure, room', 'clothing' and 'foot-wear' are marked. The extremely high productivity of nominative models based on the actualization of the motivational attribute "warm" in the nominations for heating equipment (campfire, stove), build-ings and clothing in Russian dialect language testifies to the pragmatic marking in the Russian lin-guistic consciousness of anthropogenic factors ensuring the creation and preservation of heat. The metaphorical estimated values in the semantic field under study are ambivalent, which is connected with the possibility of various interpretations of the signs of the nuclear concept. The structure of the semantic field "warm" explores the corresponding cognitive structure (frame), which includes a set of knowledge about the object, obtained as a result of individual and social experience.

23-27

Authors: C. Е. Степанова

Метою дослідження є спроба виявлення різних ступенів причетності людини до певних професійних занять на основі аналізу її мовної картини світу. Предметом вивчення в роботі є форми відображення й механізми формування та розвитку професійного сегмента картини й відлуння картини світу людини. Матеріалом дослідження є мовлення персонажів оповідань В. М. Інбер «Соловей і Роза», А. П. Чехова «Душка» і М. О. Булгакова «Рушник з півнем». Висновки: еволюція МКС людини крізь призму професії відбувається через безпосереднє розширення її професійної картини світу, поповнення її новими знаннями і / або через опосередковане оволодіння більшим чи меншим сегментом професійних картин світу його близького оточення, тобто шляхом освоєння відлунь професійних картин світу. Професійна компетенція людини може проявлятися у використанні порівнянь, метафор, метонімії, уособлень, фразеологізмів, деяких інших художніх засобів, які здатні відображати картини й відлуння картин світу комунікаторів крізь призму професійних знань і умінь. Результати дослідження мають практичне значення для вивчення особливостей мовної особистості з точки зору рівня її професійних знань. Вони можуть бути використані у філологічних дослідженнях особистісних особливостей мовлення, у сфері підбору професійних кадрів, в авторознавчій експертизі. Целью данного исследования является попытка выявить степень причастности человека к тем или иным профессиональным занятиям на основе анализа его языковой картины мира. Предметом изучения в работе являются формы отражения и механизмы формирования и развития профессионального сегмента картины и эхо-картины мира человека. Материалом исследования послужила речь персонажей рассказов В. М. Инбер «Соловей и Роза», А. П. Чехова «Душечка» и М. А. Булгакова «Полотенце с петухом». Выводы: эволюция ЯКМ человека сквозь призму профессии происходит через непосредственное расширение его профессиональной картины мира, пополнение её новыми знаниями и/или через опосредованное овладение большим или меньшим сегментом профессиональных картин мира его близкого окружения, то есть путём освоения профессиональных эхо-картин мира. Профессиональная компетенция человека может проявляться в использовании сравнения, метафоры, метонимии, олицетворения, фразеологизмов, некоторых других художественных средств, способных отражать картины и эхо-картины мира коммуникаторов сквозь призму профессиональных знаний и умений. Результаты исследования имеют практическое значение для изучения особенностей языковой личности с точки зрения уровня её профессиональных знаний. Они могут быть использованы в филологических исследованиях личностных особенностей речи, в сфере подбора профессиональных кадров, в автороведческой экспертизе. The purpose of this study is to attempt to reveal the different degree of human involvement in one or another occupational activity on the basis of an analysis of its language picture of the world. The subject of the study is the forms of reflection and the mechanisms for the formation and develop-ment of the professional segment of a person’s picture and the echo-picture of the world. The material of our research is the speech of the characters of such stories: "Solovey i Rosa" by Vera Inber, "Dushechka" by Anton Chekhov and "Polotentse s Petukhom" by Mikhail Bulgakov. The conclusions: the evolution of a person's LPW through the prism of a profession occurs through the direct expansion of his professional picture of the world, replenishment with new knowledge and / or indirectly master-ing a larger or smaller segment of professional pictures of the world of his close environment, that is, by mastering professional echo pictures of the world. Professional competence of a person can be manifested in the use of comparisons, metaphors, metonyms, personifications, phraseological units, some other artistic means that can reflect the communicator’s pictures and echo-pictures of the world through the prism of professional knowledge and skills. The results of the research have a practical value for studying the characteristics of the language personality in terms of the level of its profes-sional knowledge. They can be used in philological research of personal speech features, in the sphere of selection of staff, in authorship expert examination.

34-38

Authors: И.А.Быкова, Чен Хун

Лінгвостилістичні особливості маринистики О.О. Бестужева-Марлинського, і зокрема його повісті «Фрегат «Надія» не були предметом спеціального вивчення, чим і пояснюється актуальність нашого дослідження. Мета статті – проаналізувати зображально-виражальні засоби створення образу моря в повісті відомого російського письменника 30-40-х років XIX століття О.О. Бестужева-Марлинського «Фрегат «Надія». Описано ліричні відступи, взаємодію домінантних значень різних властивостей моря, оксюморон, порівняння, епітети, метафори, колоративи, дієслова руху, морську термінологію – усе, що створює певний настрiй та допомагає зрозуміти глибокі психологічні переживання головних героїв повісті. Лингвостилистические особенности маринистики А.А. Бестужева-Марлинского, и в том числе его повести «Фрегат «Надежда» не были предметом специального изучения, чем и объясняется актуальность данного исследования. Цель статьи – проанализировать изобразительно-выразительные средства создания образа моря в повести известного русского писателя 30-40-х годов XIX века А.А.Бестужева-Марлинского «Фрегат «Надежда». Описаны лирические отступления, взаимодействие доминантных значений различных свойств моря, оксюмороны, сравнения, эпитеты, метафоры, колоративы, глаголы движения, морскую терминологию – все, что создает определенное настроение и помогает понять глубокие психологические переживания главных героев повести. The sea was not only a detail of the biography of the well-known Russian writer of the 1830s and 1840s, A. Bestuzhev-Marlinsky, but also one of the themes of his work. The works of B. Meilakh, Т. Nikolskaya, V. Sakharov focus on the genre diversity of the writer's creativity, the comprehension of the romantic historical facts of his and the analysis of the personages' characters. However, the lin-guostylistic features of A. Bestuzhev-Marlinsky’s marinistics, including his novel "The Frigate "Hope", in our opinion, has not yet been the subject of a special study, that explains the relevance of this study. The purpose of the article is to analyze the expressive means of creating the image of the sea in the novel "The Frigate "Hope" of A. Bestuzhev-Marlinsky. The article draws attention to lyrical digressions, in which the author confesses his love for the sea, to the interaction of the dominant val-ues of various properties of the sea; to oxymorons and comparisons, emphasizing the constantly changing nature of the sea element; to epithets and metaphors, which enhance the perception of an unbridled sea storm. Colorants are analyzed, which convey the finest transitions in the description of the sea from blue to the happy period of carefree loving heroes to the color spectrum predicting a storm. The use of marine terminology, on the one hand, recreates the life of the sailor and the ship structure, and on the other hand participates in creating the effect of irony in describing the upper world. These and other means of artistic expression used to create the image of the sea bring a certain mood in the narrative and help to understand the deep psychological experiences of the main charac-ters of the novel.

43-50

Authors: А. Моради

Статья посвящена трансонимизации – одному из способов образования урбанонимов. Анализ выполнен на материале наименований предприятий торговли и питания в многонациональном г. Харькове. В статье проанализированы эмпоронимы и трапезонимы, образованные от онимов разных разрядов, за исключением антропонимов и топонимов. Показано разнообразие способов перехода онимов в эмпоронимы и трапезонимы. Делается вывод о том, что процессы трансонимизации в номинации городских объектов в значительной степени отражают особенности функционирования русского языка в ономастиконе полилингвального украинского города и свидетельствуют о лингвокультурологическом потенциале этого пласта лексики в языковом пространстве города. Стаття присвячена трансонімізації – одному із способів створення урбанонімів. Аналіз виконано на матеріалі найменувань підприємств торгівлі та харчування в багатонаціональному Харкові. У статті проаналізовано емпороніми і трапезоніми, що утворилися від онімів різних розрядів, за винятком антропонімів і топонімів. Показано різноманітність способів переходу онімів в емпороніми і трапезоніми. Робиться висновок про те, що процеси трансонімізації в номінації міських об'єктів в значній мірі відображають особливості функціонування російської мови в ономастиконі полілінгвального українського міста і свідчать про лінгвокультурологічний потенціал цього пласта лексики в мовному просторі міста. The article is dedicated to the transonymysation as one of the ways of creating urbanonyms. The analysis is held on the basis of the names of trade and catering enterprises of multinational Kharkiv city. The study relevance is determined by the unquestionable quantitative growth of these names, the diversity of their creating models, the prevalence of the importance of these onyms adver-tising function over the informative one, the reflection in the naming of the city processes and mecha-nisms objects that are typical for “living” Russian language changes in urban environment. The au-thor analyzes the emporonyms and trapesonyms which are formed from onyms of different classes ex-cluding anthroponyms and toponyms. The diversity of a transition process of onyms into emporonyms and trapesonyms is demonstrated. The article concludes that transonymysation processes in the city objects naming largely reflect peculiarities of Russian language functioning in the multilingual Ukrainian city onomasticon and indicates the linguocultural potential of this lexical layer in the urban linguistic area.

56-59

Authors: Г. А. Гасанова

Великий письменник Толстой пробував себе і на ниві літературної критики. Особливе місце в його критичній спадщині займають статті і виступи, що містять оцінку творчості великих російських письменників. Проблема взаємовідносин Толстого з представниками російської літератури, а саме з Тютчевим і Чеховим, оцінка їх художньої творчості і є предметом даної наукової статті. Ця тема представляє інтерес в плані розуміння творчої особистості Л. М. Толстого, його таланту не тільки як письменника, а й чуйного критика. Великий писатель Толстой пробовал себя и на поприще литературной критики. Особое место в его критическом наследии занимают статьи и выступления, содержащие оценку творчества великих русских писателей. Проблема взаимоотношений Толстого с представителями русской литературы, а именно с Тютчевым и Чеховым, оценка их художественного творчества и является предметом данной научной статьи. Эта тема представляет интерес в плане понимания творческой личности Л. Н. Толстого, его таланта не только как писателя, но и чуткого критика. The great writer Tolstoy tried itself and in a field of literary criticism. Special seat in its critical heritage articles and borrow the performances containing an assessment of work of great Russian writers. The problem of relationships Thick with representatives of the Russian literature, namely with Tyutchev and Chekhov, an assessment of their art work also is subject matter of the given research paper. This subject matter is of interest by way of understanding creative person L. N. Tolstoy, its talent not only as writer, but also the sensitive critic.