Russkaâ filologiâ

3-6

Authors: Е. А. Скоробогатова

У статті досліджуються особливості граматичного відбору у вірші Бориса Херсонського «Она» та в романі Олександра Гріна «Бегущая по волнам». Стверджується, що граматична селекція слугує одним із показників інтертекстуальних зв’язків. Метод лінгвопоетичного зіставного аналізу дозволяє виявити граматичні маркери інтертекстуальних взаємодій та зробити висновок про те, що форма віддієприслівникового субстантивату-транспозиту є морфолого-синтаксичною домінантою обох текстів. Висловлюється думка про те, що граматичні характеристики домінантної грамеми дозволили Гріну використати її для збільшення номінативної невизначеності та для розвитку сюжету, а Херсонському – для створення узагальненого образу жінки. Важливою в обох випадках є родова граматична характеристика домінантної грамеми, що пов’язана з центральними образами творів. Ключові слова: інтертекстуальність, граматична селекція, поетична граматика, образ, граматична домінанта, субстантиват. В статье исследуются особенности грамматического отбора в стихотворении Бориса Херсонского «Она» и в романе Александра Грина «Бегущая по волгам». Утверждается, что грамматическая селекция служит одним из показателей интертекстуальных связей. Метод лингвопоэтического сопоставительного анализа позволяет выявить грамматические показатели интертекстуальных взаимодействий и сделать вывод о том, что форма отпричастного субстантивата-транспозита является морфолого-синтаксической доминантой обоих текстов. Предполагается, что грамматические характеристики доминантной граммемы позволили Грину использовать ее для увеличения номинативной неопределенности и для развития сюжета, а Херсонскому – для создания обобщенного образа женщины. Значимой в обоих произведениях является родовая грамматическая характеристика доминантной граммемы, которая связана с образной системой произведений. Доминанта лирического стихотворения Херсонского является сплошной в отличие от дискретной доминанты романа Грина. Ключевые слова: интертекстуальность, грамматическая селекция, поэтическая грамматика, образ, грамматическая доминанта, субстантиват. The grammatical features of selection in the poem "She" by Boris Khersonskiy and in the novel "She Who Runs on the Waves" by Alexander Grin are researched in the article. It is alleged that the grammatical selection serves as the indicator of their intertextual links. The method of linguopoetical comparative analysis reveals the grammatical markers of intertextual interactions and allows concluding that the form of the participle-formed nominalized transpositive adjective is the morphological and syntactic dominant of both texts. It is assumed that the grammatical characteristics of the dominant grammemes allowed Grin to use them for increasing the nominative ambiguity and for the unraveling of the plot and allowed Khersonskiy to create the generalized image of woman. The gender portrait of the dominant grammeme which is connected with the system of images in texts is significant in both works. The dominant of the lyrical poem by Khersonskiy is continuous, unlike the discrete dominant of the novel by Grin. Key words: intertextuality, grammar selection, poetic grammar, image, grammatical dominant, nominalized adjective.

11-17

Authors: И. И. Степанченко

Розглядаються теоретичні положення структуральної та функціональної лінгвістичних парадигм щодо межмовного та позамовного в семантиці слова та змісті дискурсу. З огляду на структуральну парадигму в семантиці слова і змісті дискурсу мовне та позамовне – відображення ознак оточуючої дійсності і в цьому плані однопорядкові явища. З функціональної точки зору, яка спирається на дані психології, фізиології та інших наук про людину, мова та мислення – різні й одночасно тісно пов’язані системи, що базуються на різних закономірностях: в основі суто мовної семантики лежать закони оперування вербальними образами, які регулюються мовою, в основі образно-понятійної (мисленнєвої) системи лежать закони оперування «предметними» образами, в яких реалізовано знання людини про світ. Зміст дискурсу в комунікативному акті містить обидві системи, які в різних дискурсах співпадають у різній мірі. Функціональна модель мови розглядається як більш близька до модельованого об’єкту, ніж структуральна. Ключовi слова: семантика, мова, мислення, комунiкативний акт, функцiональна парадигма. Рассматриваются теоретические положения структуральной и функциональной лингвистических парадигм, касающиеся границ языкового и неязыкового в семантике слова и содержании дискурса. С точки зрения структуральной парадигмы в семантике слова и содержании дискурса языковое и неязыковое – отражение признаков окружающей действительности и в этом отношении однопорядковые явления. С функциональной точки зрения, опирающейся на данные психологии, физиологии и других наук о человеке, язык и мышление представляют собой различные и в то же время тесно связанные системы, основанные на разных закономерностях: в основе собственно языковой семантики лежат законы оперирования вербальными образами, регулируемые языком, а в основе образно- понятийной (мыслительной) системы лежат законы оперирования «предметными» образами, в которых реализованы знания человека о мире. Содержание дискурса в коммуникативном акте включает в себя обе системы, которые в разных дискурсах совмещаются в различной степени. Функциональная модель языка рассматривается как более близкая к моделируемому объекту, чем структуральная. Ключевые слова: семантика, язык, мышление, коммуникативный акт, функциональная парадигма. The article addresses to the theoretical position of the structural and functional linguistic paradigms concerning the boundaries of linguistic and non-linguistic in words semantics and content of discourse. In the terms of the structural paradigm the linguistic and nonlinguistic (reflections of reality signs) in word semantics and content of discourse are the same order phenomena. From a functional point of view, based on the data of psychology, physiology and other human sciences, language and intellection are different, but at the same time closely related systems based on different laws. The basis of the actual linguistic semantics is laws of verbal images operating, regulated with language. But the basis of image-based conceptual (mental) system is laws of "substantive" images operating which reflect knowledge about the world. Thus, the rules of names’ operating are complicated with links between "substantive" images in the discourse (speech, text). In this case we observe the overlap between the laws of the language system organization and the operating laws of "substantive" images, that the laws of intellection. Therefore, discursive semantics is more difficult than language one, but the difficulty is not about increasing the number of the same order (according to the language system) structures. This difficulty is motivated with the participation of another system, differed from the language one. Both systems that are included in the discourse content in a communicative act are overlapped in varying degrees in different discourses. The functional model of language is seemed to be closer to the modeled object than a structural one. Keywords: semantics, language, intellection, communicative act, the functional paradigm.

23-30

Authors: А. Моради

У статті представлений стислий огляд історії дослідження мови міста та визначені основні напрямки та аспекти вивчення найменувань міських об’єктів з урахуванням стану наукової розробки проблем урбанолінгвістики і ерґоніміі як її складової частини. Доведена необхідність і показано напрямок розширення джерельної бази досліджень з метою більш повного розуміння процесів функціонування живої російської мови в Україні. Ключові слова: урбанолінгвістика, урбанонімія, мовний простір міста, ономастичний простір міста, ерґоніми. В статье представлен краткий обзор истории исследования языка города и определены основные направления и аспекты изучения названий городских объектов с учетом состояния научной разработки проблем урбанолингвистики и эргонимии как ее составной части. Показана необходимость и направление расширения базы источников исследования с целью более полного понимания процессов функционирования живого русского языка в Украине. Ключевые слова: урбанолингвистика, урбанононимия, языковое пространство города, ономастическое пространство города, эргонимы. The article presents a brief review of the research of the city language history and also main directions and aspects of studying of city objects names taking into account a condition of the scientific elaboration of urban linguistics and ergonymy problems as its component. The necessity and direction of source research base expansion on purpose of fuller comprehension of living Russian language functioning in Ukraine is defined. Keywords: urban linguistics, urbanonymy, language space of the city, onomastic space of the city, ergonymyc.

36-41

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглядається роман Андрія Бєлого «Москва» з точки зору розвитку і функціонування в ньому танатологічних мотивів, пов'язаних з образами головних героїв підсумкового твору письменника – вченого-математика Івана Івановича Коробкіна та його антагоніста, Едуарда фон Мандро. Розглянуто танатологічну складову імен героїв. Розкрито зміни у світоглядній позиції Коробкіна: від його спроб за допомогою наукових занять відгородитися від «неясності життя» до засліплення і метафізичної смерті героя. Проаналізовано перебування професора в «іншому світі», символічним заміщенням якого стала лікарня для душевнохворих, і його остаточне прозріння, в результаті чого Коробкін приходить до думки про необхідність знищити своє відкриття, тому що його використання недосвідченими людьми може привести до катастрофи світового масштабу. Проблема відповідальності вченого за свої відкриття, поставлена в романі Бєлого, розглядається у статті в контексті російської та зарубіжної літератури. На думку автора статті, міфопоетичним кодом, який використовується у творі для розкриття глибини переживань Коробкіна, служить заключна частина євангельського міфу, у якій йдеться про страсті Христові. Для Коробкіна знищення праці всього його життя рівнозначно сходженню на Голгофу, але, як і його прототип, професор свідомо приймає болісне для нього рішення, щоб «врятувати» людство від винайденого ним смертоносного променя. У статті встановлюються точки перетину сюжету прозріння Коробкіна та історії про сліпоту-прозріння царя Едіпа, яка лягла в основу трагедії Софокла. До кола прототипів головного героя, на думку автора статті, відноситься також образ «надлюдини» з філософії Ф. Ніцше. Ключові слова: танатологічний мотив, наукове відкриття, міфопоетичний код, метафізична смерть. В статье рассматривается роман Андрея Белого «Москва» с точки зрения развития и функционирования в нем танатологических мотивов, связанных с образами главных героев итогового произведения писателя – ученого-математика Ивана Ивановича Коробкина и его антагониста, Эдуарда фон Мандро. Рассмотрена танатологическая составляющая имен героев. Раскрыты изменения в мировоззренческой позиции Коробкина: от его попыток с помощью научных занятий отгородиться от «невнятицы жизни» до ослепления и метафизической смерти героя. Проанализировано пребывание профессора в «ином мире», символическим замещением которого стала лечебница для душевнобольных, и его окончательное прозрение, в результате чего Коробкин приходит к мысли о необходимости уничтожить своё открытие, так как его использование несведущими людьми может привести к катастрофе мирового масштаба. Проблема ответственности ученого за свое открытие, поставленная в романе Белого, рассматривается в статье в контексте русской и зарубежной литературы. По мнению автора статьи, мифопоэтическим кодом, который используется в произведении для раскрытия глубины переживаний Коробкина, служит заключительная часть евангельского мифа, повествующая о страстях Христовых. Для Коробкина уничтожение труда всей его жизни равнозначно восхождению на Голгофу, но, как и его прототип, профессор сознательно принимает мучительное для него решение, чтобы «спасти» человечество от изобретенного им смертоносного луча. В статье устанавливаются точки пересечения сюжета прозрения Коробкина и истории об ослеплении-прозрении царя Эдипа, легшей в основу трагедии Софокла. Одним из прототипов главного героя, по мнению автора статьи, является также образ «сверхчеловека» из философии Ф. Ницше. Ключевые слова: танатологический мотив, научное открытие, мифопоэтический код,метафизическая смерть. The article examines Andrey Bely’s novel “Moscow” from the point of view of the development and functioning of thanatological motifs associated with the images of the main characters of the final works of the writer – scientist-mathematician Ivan Ivanovich Korobkin and his antagonist Eduard von Mandro. Thanatological component of the names of the heroes is considered. The change of the ideological position of the main character from his attempts through scientific practice to isolate himself from the “vagueness of life” to his blindness and metaphysical death is disclosed. His staying in the “other world”, the symbolic substitution of which is the mental hospital and his final Epiphany, due to which he comes to the thought of having to destroy his discovery, because of using it by ignorant people can lead to disaster on a global scale is analyzed. The problem of responsibility of the scientist for his discovery posed in Bely’s novel is considered in the context of Russian and foreign literature. The author of the article believes, that mythopoetic code used in the product to explain and express the depth of Korobkin’s feelings. To achieve this purpose the author refers to the last part of the gospel myth, which tells of the passion of Christ. For Korobkin destroying the work of his whole life is equivalent to ascent to Calvary but like his prototype he deliberately takes a painful decision “to save” humanity from the invented death ray. The points of intersection of the plot of insight and the history of blinding-Epiphany of king Oedipus, which formed the basis of the tragedy of Sophocles are specified. A number of prototypes of the main character is ending with an image of Superman of Nietzsche’s philosophy. Keywords: thanatological motif, scientific discovery, mythopoetic code, metaphysical death.

46-49

Authors: Т. В. Горячева

Стаття присвячена аналізу одного з небагатьох прозаїчних творів Л. Семенова «Прокляття». Особлива увага в статті приділяється новим рисам в стилі письменника, які з’явились в результаті зміни пріоритетів у творчості. Л. Семенов звертається до тем, які вимагають від нього «соціальності» і поступово віддаляється від естетичних ідеалів, пов’язаних із символізмом. Письменник віддається «діловій» літературі: засуджує несправедливий суд, в’язницю, смертну кару, пише про жорстокість влади та соціальну нерівність. Ключові слова: символізм, «ділова» література, нова художність. Статья посвящена анализу одного из немногочисленных прозаических произведений Л. Семенова «Проклятие». Особое внимание в статье уделено изменениям, произошедшим в стиле писателя в результате смены приоритетов в творчестве. Л. Семенов обращается к темам, которые требуют от него «социальности» и постепенно отдаляется от эстетических идеалов, связанных с символизмом. Писатель отдается «деловой» литературе: осуждает несправедливый суд, тюрьму, смертную казнь, пишет о жестокости власти и социальном неравенстве. Ключевые слова: символизм, «деловая» литература, новая художественность. The main objective of the paper is to analyse one of the prose works by L. Semenov «The Curse» in order to throw light on the changes which took place in his style due to the shift in priorities in his creative work. L. Semenov turns to social issues and eventually breaks with aesthetic ideals of Symbolism. The writer focuses on such social problems as unfair court and imprisonment, capital punishment, cruelty of the authority, and social inequality. Key words: Symbolism, «businesslike» literature (social literature), new artistry.

54-57

Authors: А. Г. Козлова, Д. Э. Лисова

У статті розглядаються особливості втілення образу жінки у поезії одного з яскравих представників «шестидесятництва» – Булата Окуджави. Аналіз низки поетичних текстів дозволяє стверджувати, що для поета характерне поєднання в образі жінки планів побуту та буття, земного та небесного, тілесного та духовного. Натхненний, навіть обожнений образ жінки не позбавлений у Окуджави конкретних земних рис, хоча в ціннісній ієрархії лідируючі позиції, безперечно, належать у нього вічному, надпобутовому, духовному. Ключові слова: «шестидесятники», образ жінки, побут та буття, поетичний текст, епітет, антитеза. В статье рассматриваются особенности воплощения образа женщины в поэзии одного из ярких представителей «шестидесятничества» – Булата Окуджавы. Анализ ряда поэтических текстов позволяет утверждать, что для поэта характерно соединение в образе женщины планов быта и бытия, земного и небесного, телесного и духовного. Одухотворенный, даже обожествленный образ женщины не лишен у Окуджавы конкретных земных очертаний, хотя в ценностной иерархии лидирующие позиции, безусловно, принадлежат у него вечному, надбытовому, духовному. Ключевые слова: «шестидесятники», образ женщины, быт и бытие, поэтический текст, эпитет, антитеза. The article deals with realization peculiarities of woman’s figure in Bulat Okudzhava’s poetry, who is known as one of the greatest representatives of «men of the sixties». The analysis shows that female images have substantial representation in poet’s works, who takes into account woman’s age (a little girl, a girl, a woman, an old woman) as well as her interfamilial and marital status (a mother, a daughter, a sister, a bride, a wife, a widow). In poems on military topics the greater attention is given to images of the mother, the wife and the widow. In poetic texts written in the form of apostrophe to a woman the onymization of the appellative (Woman) together with the use of the capital letter in pronoun “You” is observed. The cases of anthropomorphize and granting nature-made (or other) objects with distinctive appearance attributes of a woman are noted. The results of analysis of poetic texts make possible to assert that the poet combines planes of life and existence, mortal and heavenly, physical and spiritual in woman’s figure. Spiritual or even divine female image of Okudzhava’s poems preserves particular mortal features, although, there is no doubt that the eternal, the “above-living” and the sacred have a higher position in poet’s value hierarchy. Key words: «men of the sixties», female image, life and existence, poetic text, epithet, antithesis.

62-66

Authors: Л. В. Мирошник

В статті розглядаються можливості використання методу проектів як форми самостійної роботи студентів в практиці викладання російської мови як іноземної в немовних вишах. Пропонується навчальний проект «Лікувально-профілактичні заклади», розроблений для іноземних студентів медичних вишів. Розглядаються етапи розробки та проведення проекту, обґрунтовується вибір теми та форми проекту, виділяється мета та практичні завдання, які виконуються під час проведення проекту, вказуються джерела отримання інформації та пропонуються форми презентації отриманих результатів. Ключові слова: метод проектів, навчальний проект, комунікативна компетенція, російська мова як іноземна, мова спеціальності, міжпредметні зв'язки. В статье рассматриваются возможности использования метода проектов как формы самостоятельной работы студентов в практике преподавания русского языка как иностранного в неязыковых вузах. Предлагается учебный проект «Лечебно-профилактические учреждения», разработанный для иностранных студентов медицинских вузов. Рассматриваются этапы разработки и проведения проекта, обосновывается выбор темы и формы проекта, выделяются цель и практические задачи, решаемые в ходе проекта, указываются источники получения информации, предлагаются формы презентации полученных результатов. Ключевые слова: метод проектов, учебный проект, коммуникативная компетенция, русский язык как иностранный, язык специальности, межпредметные связи. This paper explores the opportunities that the project method provides for Russian as Foreign Language teaching in traditional educational environment. The author considers project-based learning and teaching in higher education as an alternative to paper-based memorization or teacher-led classrooms. It is a system of pedagogic strategies by which the students gain competence in professional communication. Project-based learning of Russian as Foreign Language in higher education connects two strategies: learning the language as means of communication and solving real-life problems through interaction with the professional environment. The author describes the steps and phases of an educational project Types of Hospitals as a part of Russian as Foreign Language curriculum in medical universities. This is a search-and-find project based on interdisciplinary relations. The project correlates with the General Principles of Patient Care course. The project involves both linguistic and non-linguistic approaches to teaching languages. Linguistic strategies help students learn medical vocabulary on the following topics: types of hospitals, hospital departments and support units; health care practitioners. Nonlinguistic strategies require students to generate a representation of new information that does not rely on language. The students acquire cross-curriculum skills. While working on the project, the students perform the following practical tasks: they collect basic information about different hospitals, define main responsibilities of health workers, describe hospital departments, visiting hours and policy. This project helps students not only revise previously studied vocabulary or learn new medical terminology, but also gain practical experience in functioning of medical institutions. Collective work on the project inspires students to obtain deeper knowledge on medical issues and develops social skills such as leadership skills, ability to interact with partners, avoid conflicts and resolve contradictions. Interaction with professional work environment provides fast adaptation of international medical students in academic and professional spheres. Key words: project-based learning and teaching, educational project, communicative competence, Russian for special purposes, interdisciplinary relations.

3-7

Authors: С. Л. Попов

У статті розглядається одне з недостатньо досліджених питань російської синтаксичної варіантності. Йдеться про семантичну диференціацію форм родового відмінку однини, що керуються прийменником из-за, і форм давального відмінку однини, що керуються прийменником по, коли вони вживаються в значенні внутрішньої причини. Перевіряється достовірність традиційного аргумента, який диференціює вживання таких варіантів. Застосовується аргумент прямої емпіричної верифікації контекстних маркерів певної семантики в експліцитних контекстах. Ключові слова: ортологія, граматична варіантність, семантика, експліцитність/імпліцитність, аргументація. В статье рассматривается один из недостаточно исследованных вопросов русской синтаксической вариантности. Речь идет о семантической дифференциации форм родительного падежа единственного числа, управляемых предлогом из-за, и форм дательного падежа, управляемых предлогом по, когда они употребляются в значении внутренней причины. Проверяется достоверность традиционного аргумента, дифференцирующего употребление таких вариантов. Применяется аргумент прямой эмпирической верификации контекстных маркеров определенной семантики в эксплицитных контекстах. Ключевые слова: ортология, грамматическая вариантность, семантика, эксплицитность/имплицитность, аргументация. The article is devoted to one of insufficiently investigated aspects of Russian syntactic variance. What it involves is semantic differentiation between the genetive case-forms of nouns in singular with the preposition из-за and the dative case-forms of nouns in singular with the preposition пo, when they are used to denote the meaning of internal cause. The validity of traditional argument, differentiating the use of the examined variants is checked. Concepts of explicit and implicit context are used. An argument of direct empirical verification of context tokens with certain meaning in explicit contexts is applied. The attention is paid to the communicative demand of such means due to the lack of the definite article category in the Russian language, which allows characterizing the phenomena as concrete or abstract generically and efficiently. Key words: orthology, grammatical variance, semantics, explicitness/implicitness, argumentation.

14-18

Authors: Е. В. Палатовская

У статті представлено ретроспективний аналіз становлення й розвитку теорії російського складного речення. Погляди В. В. Виноградова на граматичну природу і сутність складного речення, а також запропоновані ученим принципи його класифікації покладено в основу структурно-семантичного підходу до цієї синтаксичної одиниці. Структурно- семантичний аналіз дозволив ученим виявити й описати все розмаїття складних речень як цілісних граматичних структур із урахуванням особливостей їхньої формальної і семантичної організації. Ключові слова: складне речення, логіко-граматичний напрям, сурядність, підрядність, безсполучниковий зв’язок, структурно-семантична класифікація. В статье представлен ретроспективный анализ становления и развития теории сложного предложения в русистике. Взгляды В. В. Виноградова на грамматическую природу и сущность сложного предложения, а также предлагаемые ученым принципы его классификации легли в основу структурно-семантического подхода к данной синтаксической единице. Структурно-семантический анализ позволил ученым выявить и описать все разнообразие сложных предложений как целостных грамматических структур с учетом особенностей их формальной и смысловой организации. Ключевые слова: сложное предложение, логико-грамматическое направление, сочинение, подчинение, бессоюзная связь, структурно-семантическая классификация. The article presents a retrospective analysis of the formation and development of the theory of complex sentences in Russian Studies. Views of V. V. Vinogradov on the grammatical nature and essence of a complex sentence as well as the principles he proposed for classification of a complex sentence formed the basis of structural and semantic approach to the syntactic units. V.V. Vinogradov paid particular attention to such difficult questions of syntax as opposition between coordination and subordination in a complex sentence in Russian grammar, as well as the definition of the status of grammatical structures with asyndetic components. Further studies carried out in line with the structural and semantic approach allowed the scientists to identify and describe different complex sentences as complete grammatical structures, taking into account the peculiarities of their formal and semantic organization. Keywords: complex sentence, logical-grammatical direction, coordination, subordination, conjunctionless connection, structural and semantic classification.

23-29

Authors: Е. В. Бувалец

У статті розглядаються особливості функціонування субстантивних біномів як морфосинтаксичних одиниць поетичного тексту в ідіостилі Йосипа Мандельштама. Досліджуються зображальні можливості субстантивних біномів у представленому ідіостилі. Розглядається, як специфіка поетичного ідіостилю розкривається субстантивними біномами. Ключові слова: субстантивні біноми, морфосинтаксичні одиниці, поетичний текст, ідіостиль, Йосип Мандельштам. В статье рассматриваются особенности функционирования субстантивных биномов как морфосинтаксических единиц поэтического текста в идиостиле Осипа Мандельштама. Исследуются выразительные возможности субстантивных биномов в представленном идиостиле. Рассматривается, как специфика поэтического идиостиля раскрывается субстантивными биномами. Ключевые слова: субстантивные биномы, морфосинтаксические единицы, поэтический текст, идиостиль, Осип Мандельштам. The article deals with peculiarities of functioning of substantival binomials as morphosyntactic units of poetic text in O. Mandelshtam’s individual style. Substantival binomials expressiveness in the present individual style is researched. It is considered how specifity of the poetic individual style is revealed by substantival binomials. The aim of the article is to describe peculiarities of substantival binomials functioning in O. Mandelshtam’s individual style. The poet focuses on using substantival binomials denoting an object and an attribute. The main images rendered in O. Mandelshtam’s poetry architecture, time and vocable images. Poetic world model is closely connected with so called ‘social architecture’ which implies a special way of space ranking. The world itself is represented as ‘home’ and ‘cathedral’. The time image is one of the central images in O. Mandelshtam’s poetics is rendered with key substantival binomials ‘век-властелин’, „век- волкодав’ and „век-зверь’. The vocable is actualized in different individual hyphened constructions. The components are combined on the basis of sounds made by speech organs. Key words: substantival binomials, morphosyntactic units, poetic text, individual style, O. Mandelshtam.

34-37

Authors: Н. С. Минина

Стаття присвячена розгляду випадків «згущення» негативних часток у поетичному тексті як одного із способів їх актуалізації. Матеріалом дослідження слугували російські поетичні тексти ХХ-ХХI століть. Накопичення негативних часток у поетичних текстах сприяє їх виділенню у віршованих текстах, посилює однорідність граматичного ряду у вірші, а також сприяє формуванню домінантних граматичних форм та передачі загальної ідеї заперечення. Перспектива дослідження полягає у вивченні інших способів актуалізації часток та їх поетичного потенціалу у віршованих тестах. Ключові слова: частка, заперечення, актуалізація, «згущення» одиниць, поетичний текст, домінанта. Статья посвящена рассмотрению случаев «сгущения» отрицательных частиц в поэтическом тексте как одного из способов их актуализации. Материалом исследования послужили русские поэтические тексты ХХ-ХХI веков. Накопление отрицательных частиц в поэтических текстах способствует их выделению в стихотворных текстах, усиливает однородность грамматического ряда в стихотворении, а также способствует формированию доминантных грамматических форм и передачи общей идеи отрицания. Перспектива исследования состоит в изучении других способов актуализации частиц и их поэтического потенциала в стихотворных тестах. Ключевые слова: частица, отрицание, актуализация, «сгущение» единиц, поэтический текст, доминанта. Attempts to research the functioning of language units in a poetic text on different language levels were made by many linguists. However, methods of actualization of grammatical units were not researched enough in the Russian linguistics. Besides, the attention of researchers of this problem was focused, as a rule, on the poetic potential of notional parts of speech. Methods of actualization of functional words were not described, thus the scientific novelty of this research is determined by this fact. The purpose of the given work lies in the scientific description of the phenomenon of "massing" of negative particles as a way of accentuation them in a poetic text. The relevance of the research is determined by the insufficient previous study of the poetic potential of negative particles in modern linguistics. The Russian poetic texts of the twentieth and thwenty-first century served as the material of work. The accumulation of negative particles in poetic texts contributes to their accentuation, enhances the uniformity of the grammatical row of the poem. It also contributes to the formation of dominant grammatical forms and to the communication of the general idea of negation. The prospect of the study is to explore the other ways of accentuation of particles and their linguopoetic potential. Key words: particle, negation, actualization, "massing"of language units, poetic text, keynote.

42-50

Authors: А. А. Зернецкая

У статті описана комунікативна компетенція в дiяльнiсному аспекті на базі моделі функціональної системи вербально-комунікативної діяльності. Функціональна система вербально-комунікативної діяльності є системою управління базами даних (знань і вмінь), що входять до складу комунікативної компетенції. Автор дає визначення комунікативної компетенції та її складових блоків-баз даних (лінгвістичної компетенції, пресуппозиційної компетенції, діяльнісної компетенції), обґрунтовує складові діяльнісної компетенції. До складу діяльнісної компетенції входять (а) психофізіологічні дії з мовними знаками (вимова фонем, членування фраз, інтонування, накреслення мовних знаків, розрізнення та ідентифікація звучать або зображених мовних знаків і т. д.); (б) видомовленнєві програми діяльності; (в) організаційні програми вербально-комунікативної діяльності (стратегії, тактики і прийоми). Ключові слова: комунікативна компетенція, лінгвістична компетенція, пресуппозиційна компетенція, діяльнісна компетенція, функціональна модель вербально-комунікативної діяльності, стратегії, тактики, прийоми, система управління базами даних. В статье описана коммуникативная компетенция в деятельностном аспекте на базе модели функциональной системы вербально-коммуникативной деятельности. Функциональная система вербально-коммуникативной деятельности является системой управления базами данных (знаний и учений), входящими в состав коммуникативной компетенции. Автор дает определения коммуникативной компетенции и ее составляющих блоков-баз данных (лингвистической компетенции, пресуппозиционной компетенции, деятельностной компетенции), обосновывает составляющие деятельностной компетенции. В состав деятельностной компетенции входят (а) психофизиологические действия с языковыми знаками (произношение фонем, членение фраз, интонирование, начертание языковых знаков, различение и идентификация звучащих или изображенных языковых знаков и т. д.); (б) видоречевые программы деятельности; (в) организационные программы вербально- коммуникативной деятельности (стратегии, тактики и приемы). Ключевые слова: коммуникативная компетенция, лингвистическая компетенция, пресуппозиционная компетенция, деятельностная компетенция, функциональная модель вербально-коммуникативной деятельности, стратегии, тактики, приемы, система управления базами данных. There The communicative competence in the activity aspect on the basis of the functional model of verbal-communicative activity is described in the article. Functional system of verbalcommunicative activity is the communicative competence database (knowledge and skills) management system. The author gives the definitions of communicative competence and its constituent units-databases (linguistic competence, presupposition competence, activity competence), justifies the components of the activity competence. The activity competence structure includes (a) psychophysiological actions with language signs (pronunciation of phonemes, phrases division, intonation, language signs writing, discrimination and identification sounding or written linguistic signs, and so on); (b) programs of kind of speech (writing, speaking, reading, listening) activities activities; (c) verbal-communicative activity organization programs (strategies, tactics and techniques). Keywords: communicative competence, linguistic competence, presupposition competence, activity competences, functional model of verba -communicative activity, strategies, tactics, techniques, database management system.

58-65

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглянуто типологію танатологічних мотивів в трилогії Ф. К. Сологуба «Творена легенда». Залежно від причин смерті персонажа танатологічні мотиви об'єднані в кілька груп. Першу групу становлять мотиви ненасильницької смерті, що викликана незалежними ні від самого героя, ні від інших персонажів причинами, перш за все хворобою або старістю. До другої групи належать мотиви насильницької (навмисної) смерті. Автор статті виділяє у творі Сологуба також третю групу мотивів. Це мотиви тимчасової смерті (летаргічного сну) і подальшого воскресіння (пробудження) героя. Особливе місце в романі письменника займають мотиви метафізичної смерті, яка відноситься не до припинення існування фізичного тіла, а розглядається в аспекті духовної складової людського буття. Останню групу танатологічних мотивів складають мотиви смерті, що сталася внаслідок стихійного лиха – повені, виверження вулканів, землетрусів тощо. До неї належать також апокаліптичні мотиви, пов'язані з образами грандіозних космічних катастроф. Танатологічні мотиви розрізняються за модусом їхнього відношення до реальності. Смерть може статися або не статися (тобто лише передбачатися, бажатися, бути можливою, але так і не реалізованою, наприклад, спроба вбивства), бути достовірною або тільки передбачуваною. У романі наявні три модуси буття: по-перше, це земна реальність, по- друге, це небуття, під яким, ймовірно, мається на увазі повне заперечення всякої можливості існування, абсолютне ніщо, по-третє, це інобуття, тобто якась інша реальність, більш гармонійна, ніж земна. Ключові слова: танатологічний мотив, метафізична смерть, типологія, модус реальності. В статье дана типология танатологических мотивов в трилогии Сологуба «Творимая легенда». В зависимости от причин смерти персонажа танатологические мотивы объединены в несколько групп. Первую группу составляют мотивы, представляющие ненасильственную смерть, которая вызвана независящими ни от самого героя, ни от других персонажей причинами, прежде всего болезнью или старостью. Ко второй группе относятся мотивы насильственной (намеренной) смерти. Автор статьи выделяет в произведении Сологуба третью группу мотивов. Это мотивы временной смерти (летаргического сна) и последующего воскресения (пробуждения) героя. Особое место в романе писателя занимают мотивы метафизической смерти, которая относится не к прекращению существования физического тела, а рассматривается в аспекте духовной стороны человеческого бытия. Последнюю группу танатологических мотивов составляют мотивы смерти, произошедшей в результате стихийного бедствия – наводнения, извержения вулкана, землетрясения и т.п. В нее включены также апокалипсические мотивы, связанные с образами грандиозных космических катастроф. Танатологические мотивы различаются по модусу их отношения к реальности. Смерть может случиться или не случиться (т.е. лишь предполагаться, желаться, быть возможной, но так и не реализованной, например, как попытка убийства), быть достоверной или только предполагаемой. В романе наличествуют три модуса бытия: во-первых, это земная реальность, во-вторых, это небытие, под которым, вероятно, подразумевается полное отрицание всякой возможности существования, абсолютное ничто, в-третьих, это инобытие, т.е. некая другая реальность, более гармоничная, чем земная. Ключевые слова: танатологический мотив, метафизическая смерть, типология, модус реальности. The article presents a typology of thanatological motifs in the Sologub's trilogy "The Created Legend". Depending on the cause of a character’s death thanatological motifs are grouped. The first group includes the motifs, representing a non-violent death, which caused reasons that are not depend from the hero nor any other characters, first of all by disease or old age. The second group includes the motifs of violent (intentional) death. The author proposes to allocate the third group of motives at the Sologub’s work. The motifs of the temporary death (lethargy) and subsequent resurrection (awakening) of a character. The motif of metaphysical death has a special place in the novel. It refers not to the cessation of existence of the physical body, but is considered in terms of the spiritual side of human existence. The last group of thanatological motifs are the motifs of death that occurred as a result of natural disasters such as floods, volcanic eruption, earthquake etc. It also contains apocalyptic motifs associated with the grand cosmic catastrophe. Thanatological motifs differ depending on the mode of their relationship to reality. Death can happen or not happen (to be assumed, wanted, to be possible, but never implemented, for example, as attempt of murder), to be authentic or only perceived. There are three mode of existence in the novel: first, it is the reality, secondly, it is nothingness, which probably means a complete denial of any possibility of existence, absolutely nothing, thirdly, it is otherness or a different reality, which should be more harmonious than life on the Earth. Keywords: thanatological motif, metaphysical death, typology, modus of reality.

72-75

Authors: К. А. Кальян

Стаття присвячена аналізу проблематики та поетики найбільш знакових віршів громадянської лірики Р. Катаєвої. В основі статті – порівняльний аналіз двох яскравих та показних віршів поетеси: «Прибічники» та «Дивні люди». Розглянуті їх основні стилістичні та синтаксичні особливості. Виявляються індивідуально-авторські прийоми та методи зображення образів. Ключові слова: Р. Катаєва, громадянська лірика, ліричний герой, проблематика, поетика. Статья посвящена анализу проблематики и поэтики наиболее знаковых стихов гражданской лирики Р. Катаевой. В основе статьи – сравнительный анализ двух ярких и показательных стихотворений поэтессы: «Сторонники» и «Странные люди». Рассмотрены их основные стилистические и синтаксические особенности. Выявляются индивидуально- авторские средства изобразительности. Ключевые слова: Р. Катаева, гражданская лирика, лирический герой, проблематика, поэтика. The article is devoted to the analysis of the poetics and the subject matter of the most significant poems of Kataeva`s civil lyrics. The article is based on the comparative analysis of two bright and remarkable poetess` verses: “The Followers” and “Strange people”. We define it stylistic and syntactic features. Individual author`s method and principles are being researched in the following article. The motif of contempt for indifference and banality of thought are prevailed in civil lyrics of Kharkov poetess R. Kataeva. Modern society characterized by marginalization of real spiritual values and substitution by pretended ones. The blossoming forth of Kataeva`s lyrics falls on the turning point of our history – the 80-th – 90-th years of the XX-th century. In poem “The Followers” Kataeva raises a problem of “the average men” and underlines the banality and frequent absence of individual features of people in modern society. The title word – “the followers” plays main semantic role. Kataeva adds new meaning to this word, different from vocabulary interpretation: in her version “the followers” are people who stand apart from burning social problems and events. In the second poem “Strange people” Kataeva also deals with philosophical problem – the loss of real spiritual and cultural values. Such features as generosity, sympathy, kindness and moral purity became “strange” in modern society. These features are so rare in our “rational age”, that they became almost archaic. The solution of this problem from Kataeva`s point of view lays in increasing the level of morality in society and regeneration of Christian values. Key words: R. Kataeva, civil lyrics, lyric hero, subject matter, poetics.

81-85

Authors: И. И. Степанченко

Обращение как синтаксическая категория и синтаксическая единица – довольно сложное, а зачастую и противоречивое явление как в своѐм функциональном назначении, так и в субстанциональном представлении. И даже декларированная современными академическими грамматиками русского языка нормативная форма обращения в именительном падеже существительного, в том числе и любого субстантивата, далеко не всегда является ун иверсальной при установлении и поддержании контакта между коммуникантами, в особенности если этот контакт осуществляется посредством переписки, когда обращение автора письма к своему адресату является ведущей жанрообразующей категорией эпистолярики, приобр етает, как это и показано в рецензируемой монографии, особую функциональную и прагматическую значимость, а потому и переводится в новую ипостась, именуемую эпистолярным вокативом. Е. К. Куварова проанализировала свыше 20 тысяч писем адресантов разных профессий и разного социального статуса (в основном интеллигенции), живших и писавших свои письма в XIX–XX столетиях и в непосредственно примыкавшие к этому времени годы, и построила вполне, на наш взгляд, адекватную типологию русского эпистолярного вокатива с чѐтким обозначением как еѐ общелингвистической, так и персонифицированной специфики.

88-89

Authors: О. Г. Михайлова

Журнал Francopolyphonie, представляемый читателям «Русской филологии», является ежегодным научным изданием, в которое включены материалы научных симпозиумов, проводимых Институтом филологических и межкультурных исследований Независимого университета Молдовы. Тема рецензируемого номера – «Межкультурные связи и прагматика через призму лингвистики, литературоведения, переводоведения и коммуникации» – сверхсовременна и чрезвычайно важна, поскольку отражает состояние полидисциплинарного научного дискурса. Авторы статей привлекают для исследования актуальный материал, к которому применяют современную методологию и реализуют различные методологические принципы анализа. Интересны методические приемы, используемые для анализа эмпирического материала и обобщения полученных результатов. Практически за каждой статьей стоит многолетний и неслучайный исследовательский интерес автора, который отражает его научные интересы и приоритеты.