Pravo i Bezpeka (Law and Security (Law and Safety))

21-27

Authors: Загуменна Ю. О.

Здійснено комплексне теоретико-правове дослідження трансформації уявлень про природу реформування національної безпеки у вітчизняній юриспруденції. Комплексно розглянуто теоретико-методологічну основу і пріоритетні напрямки правового забезпечення реформування у сфері національної безпеки. Основний акцент зроблено на тому, що метою реформи національної безпеки є таке вдосконалення законодавства й управління в сфері національної безпеки, яке зможе забезпечити якісне зміцнення стану захищеності ключових національних інтересів відповідно до актуальних і перспективних потреб суспільства від зовнішніх і внутрішніх реальних та потенційних загроз.

35-41

Authors: Дядін А.С., Бобро Н.В.

Проаналізовано загальні особливості формування та функціонування підприємницького капіталу. Обґрунтовано основні етапи оптимізації фінансової структури капіталу підприємств як специфічного об’єкта антикризової підприємницької діяльності роздрібної торгівлі. Надано характеристику фінансового потенціалу як ключової ланки, що зумовлює вектор руху підприємницької діяльності. Визначено основні елементи як мінімізації витрат під час реалізації превентивних антикризових заходів, так і можливості протистояти конкурентним викликам шляхом оновлення системи виробництва. Доведено, що практичні шляхи реалізації антикризових заходів є пріоритетними і вирішальними для визначення ступеня життєздатності та перспектив розвитку суб’єкта, спрямованих на зростання його ринкової вартості, зміцнення фінансової потужності та нарощування фінансових резервів, які дозволять у майбутньому посилити захисні властивості.

49-54

Authors: Левашов О. С., Орлова О. О.

Статтю присвячено розгляду особливостей викладання іноземних мов у закладах вищої освіти з особливими умовами навчання, перш за все, в системі МВС України. Проаналізовано основні фактори, пов’язані з цілями, умовами та змістом навчання, визначено специфічний вплив цих факторів на навчальний процес і обґрунтовано основні напрямки роботи з нівелювання негативних чинників, що обмежують ефективність навчання. Методом дослідження є огляд літератури з питань організації навчання, його змісту, організації самостійної роботи, спостереження за навчальним процесом, узагальнення досвіду викладання. У результаті дослідження визначено основні чинники, які, з одного боку, визначають специфіку навчання іноземних мов у закладах вищої освіти з особливими умо-вами навчання, з іншого, можуть здійснювати негативний вплив на успішність навчального процесу. Проаналізовано мету навчання й обґрунтовано необхідність її зміни з урахуванням можливих сфер використання іноземної мови та домінуючих видів майбутньої професійної діяльності. Висунуто тезу про необхідність суттєвого вдосконалення самостійної роботи як потужного резерву інтенсифікації навчання. Запропоновано найбільш ефективні форми організації такої роботи на базі широкого використання інформаційних технологій. Наголошено на необхідності збалансованого підходу до викладання, який поєднуватиме дисципліну та вимогливість з методами і прийомами, притаманними комунікативному підходу до викладання іноземних мов. Звернено особливу увагу на необхідність цілеспрямованої роботи з навчання юридичної термінології, запропоновано спеціалізоване підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу за цим напрямком.

62-66

Authors: Селюков В. С., Макаренко В. С.

Розглянуто проблемні питання взаємодії поліції та населення в умовах карантинних обмежень, викликаних пандемією коронавірусу COVID-19. Наголошено на тому, що головними проблемами в сучасній взаємодії можна вважати відсутність довіри до діяльності поліції та можливості продуктивного живого спілкування через карантин і застарілі методи діяльності поліції в контексті взаємодії з населенням. Запропоновано орієнтовні напрямки подолання зазначених проблем.

72-77

Authors: Безсонна Т. Ф., Зубцова Л. С.

Розглянуто та проаналізовано окремі проблеми, які виникають під час призначення технічної експертизи документів. З’ясовано, що зазначені проблеми є пов’язаними з визначенням виду експертного дослідження, формулюванням питань експерту стосовно об’єктів дослідження та підготовкою матеріалів, що підлягають дослідженню. Визначено шляхи вирішення проблем призначення технічної експертизи документів. Запропоновано вдосконалити методичні матеріали щодо призначення та проведення зазначеної експертизи.

86-92

Authors: Греченко В. А., Гончарук О. М.

У 1880-х роках спостерігалося значне зростання рівня злочинності в Російській імперії в цілому та на українських землях, що входили тоді до її складу, зокрема. На це вплинув комплекс причин політичного, соціального, організаційного, економічного та психологічного характеру, зокрема розклад селянської громади, пролетаризація селян і приплив їх до міст, що виштовхувало селян зі звичної колії, вони поповнювали лави жебраків та безробітних, і це каталізувало злочинність. Розглянуто статистику злочинності, боротьби з проституцією та пияцтвом, матеріали резонансного Харківського процесу 1885 р. щодо зловживань на митниці.

101-108

Authors: Степанюк Р. Л., Кікінчук В. В., Щербаковський М. Г.

В Україні на сьогодні боротьба з корупцією є одним з основних завдань правоохоронних органів, оскільки рівень поширення цього негативного явища залишається настільки високим, що загрожує розвитку держави. При цьому одержання неправомірної вигоди посадовими особами належить до найбільш складних для виявлення та розслідування корупційних злочинів. Крім того, в Україні в останні роки проходять кардинальні реформи в галузі правового регулювання кримінального правосуддя й організації роботи правоохоронних органів. У таких умовах виникли проблеми із проведенням досудового розслідування у справах про корупційні злочини, що обумовлює необхідність виявлення причин цих проблем, їх аналізу й узагальнення з метою напрацювання рекомендацій щодо поліпшення якості роботи слідчих і прокурорів під час збирання, перевірки й оцінки доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано наукову літературу, кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України, що регулює суспільні відносини, пов’язані з виявленням, розкриттям, розслідуванням і судовим розглядом справ про одержання неправомірної вигоди посадовими особами, прецеденти Європейського суду з прав людини, а також вивчено й узагальнено матеріали 200 кримінальних справ про одержання неправомірної вигоди, розглянутих судами України у 2015–2019 рр. Встановлено, що доведення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини є діяльністю суб’єктів кримінального провадження, яка полягає у збиранні, оцінці та перевірці фактичних даних для встановлення обставин, що мають значення для розслідування. При цьому у практиці правоохоронних органів України в цій сфері досить поширеними є процесуальні і тактичні помилки, а також зловживання з боку представників сторони обвинувачення, які призводять до прогалин у процесі доведення провини посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини. Найбільша кількість цих порушень пов’язана з організацією та проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. Їх основними причинами є недостатнє знання або неправильне розуміння слідчими і прокурорами вимог кримінального процесуального законодавства, відсутність у них досвіду застосування нових матеріальних і процесуальних норм, недостатність тактичних рекомендацій щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відсутність єдиної судової практики щодо спірних питань. У деяких випадках мають місце навмисні порушення закону з метою викриття корупціонерів шляхом підбурювання з боку працівників правоохоронних органів і/або їх негласних агентів.

117-123

Authors: Бригадир І. В., Панова І. В.

Досліджено законодавство та практику його застосування щодо обчислення розміру шкоди від використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. Запропоновано зміни до земельного законодавства щодо методики розрахунку збитків державі й територіальним громадам у разі тривалого порушення вимог земельного законодавства або неможливості відновлення стану земельної ділянки, який дозволить використовувати її за цільовим призначенням.

130-138

Authors: Голопич Т. П., Голопич І. М.

Розкрито правові аспекти соціального регулятора договірних відносин у трудовому праві України. Розглянуто поняття «соціальне партнерство» та «соціальний діалог» як правовий механізм регулювання колективних відносин. Проаналізовано правове регулювання умов праці на різних рівнях за допомогою угод, які відображають волю та інтереси сторін цих угод. З’ясовано, що договірні відносини потребують нових форм взаємовідносин між державою, роботодавцем і працівником. Такими новими формами є акти соціального партнерства. Визначено, що соціальне партнерство здійснюється шляхом соціального діалогу як комплексу процедур узгодження інтересів об’єднань працівників, роботодавців і держави.

144-150

Authors: Клименко А. Л.

Досліджено передумови та напрямки вдосконалення правового регулювання дистанційної роботи. Уточнено сутність і зміст двох самостійних видів (форм) роботи – дистанційної та надомної – в контексті змін вітчизняного трудового законодавства (законопроєкт № 4051: статті 60-1 та 60-2). Розкрито інституційну природу понять «remote work», «teleworking», «telecommuting», «work from home» з позиції міжнародного досвіду. Охарактеризовано механізм організації дистанційної та надомної роботи, зокрема розкрито характерні ознаки, адаптаційний механізм, зобов’язання та обов’язки сторін, особливості вимірювання продуктивності праці працівників. Обґрунтовано раціональні підходи, з огляду на поточний стан справ на ринку праці та в економіці України, до найбільш коректного трактування цих норм обома сторонами – працівниками та роботодавцем – задля мінімізації будь-яких непорозумінь і ризиків.

156-164

Authors: Слинько Д. В., Калєніченко Л. І.

Досліджено одну з актуальних історико-правових проблем щодо розвитку процесуального права на українських землях, що перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. Визначено, що вітчизняне процесуальне право у вказаний період характеризується збереженням і посиленням окремих рис середньовічного процесу (світського характеру, раціональності, стадійності), відмежуванням процесуального права від матеріального, формуванням процесуальних галузей права, кодифікацією процесуального законодавства, відокремленням адміністративного процесу від кримінального й цивільного, розмежуванням функцій та компетенції органів влади та їх посадових осіб.

173-179

Authors: Туренко Д. В.

Досліджено міжнародно-правові акти та законодавство окремих зарубіжних країн, які регулюють можливе застосування судом примусових заходів медичного характеру, а також рішення Європейського суду з прав людини у такій категорії кримінальних проваджень. Установлено основні положення та відмінності правового регулювання застосування примусових заходів медичного характеру, найбільш вдалі з них запропоновано запровадити в національне кримінальне, кримінально-процесуальне та інше законодавство. Вивчено наукові погляди окремих учених та представників наукових шкіл щодо порушених питань, надано авторську позицію щодо розглянутого напрямку дослідження. За результатами наукового пошуку запропоновано низку пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення теорії кримінального процесу, правозастосовної діяльності та чинного кримінального процесуального законодавства.

188-192

Authors: Лизогуб Я. Г.

Ураховуючи змістову неоднаковість іншомовного та вітчизняного словосполучень, будь-які пропозиції щодо приведення останнього у відповідність до першого, а саме на цьому фактично наполягають у законопроєкті, з логіко-граматичного погляду здаватимуться як мінімум неконструктивними, а як максимум – контрпродуктивними. Поняття з одним обсягом семантичного наповнення (яким є торгівля людьми у вітчизняному сприйнятті) об’єктивно просто не може дорівнювати поняттю, що змістовно характеризує цілком інші дії (human trafficking). А тому спроба штучного насичення поняття торгівлі людьми явищами, які традиційно не сприймались і не сприймаються в Україні як її складові (вербування, переміщення, переховування), з одночасним ігноруванням дій, які натомість її насправді втілюють (купівля та продаж), у практичній діяльності особи, яка застосовуватиме норму, може дійсно викликати складнощі не лише в інтерпретації об’єктивної сторони викладеного в ній суспільно небезпечного діяння, але й у самому застосуванні такої норми.