У статті наведене основні закономірності моделювання соціально-педагогічних умов формування здоров’язбережувального освітнього середовища вищого навчального закладу. Доведено, що проективна розробка повинна здійснюватись на основі гносеологічного підходу, що дозволяє їх структурувати і науково
обґрунтувати як ідеальну прогностичну модель з власною структурою і функціями.
Досліджується проблема створення методичної системи навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Розроблено модель методичної системи в якій визначено елементний склад починаючи з соціального замовлення загальноосвітній школі в справі формування практично здорового підростаючого покоління і до кінцевого результату вирішення цього замовлення. Наводиться структура і блоки методичної системи їх склад у функціональній єдності на рівні взаємодії, взаємозв’язку і взаємовідношення. Виділяється також комплекс
об’єктивних та суб’єктивних факторів, що впливають на якість функціювання методичної системи.
Розглянуто сучасні підходи до використання методу моделювання у фізичному вихованні та визначення модельних характеристик фізичної підготовленості учнів молодших класів та їх роль в оцінюванні рівня здоров’я школярів.
Розглянуто матеріали спеціальної науково-методичної літератури з метою виявлення перспектив використання інтерактивних методів у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. Виявлено понятійний апарат та практичну значущість вказаних методів у педагогічній діяльності спеціалістів з
фізичної культури.
У статті розглядаються критерії оцінювання знань студентів з дісципліни «Теорія і методика фізичного виховання. Загальні основи». Наводяться тести, тематика ІНДЗ і методика підготовки.
Розглянуто матеріали спеціальної науково-методичної літератури з метою виявлення перспектив використання інтерактивних методів у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. Виявлено понятійний апарат та практичну значущість вказаних методів у педагогічній діяльності спеціалістів з
фізичної культури.
У статті наведені дані про збільшення рухливості гомілки щодо опорної поверхні у дітей з вродженою клишоногістю. Визначені показники підошовного згинання і дорзифлексії в здорових дітей та дітей з вродженою клишоногістю. Відмічено погіршення даних показників у дітей з вродженою клишоногістю по відношенню
до показників здорових дітей. Дослідження довело позитивний вплив фізичної реабілітації на збільшення рухливості у гомілковоступневому суглобі при вродженій клишоногості.
Today
Yesterday
This week
This month
All days
Number of views: 406