Pedagogìka ta psihologìâ

14-26

Authors: О. П. Демченко

На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного наукового фонду зроблено висновок про недостатню розробленість теоретичних засад соціальної обдарованості з імпліцитно вираженою методологічною базою. Досліджено витоки психолого-педагогічної теорії соціальної обдарованості в філософських концепціях стародавнього світу. Встановлено, що, з одного боку, в поглядах мислителів античності на природу індивідуальних відмінностей і здібностей до певного виду діяльності ідеї про схильності до управління, державної справи, лідерства представлені частково й опосередковано. Такі особистісні характеристики філософи прямо не пов’язують з проявами талану чи геніальності. З другого боку, з’ясовано, що в філософській думці стародавнього світу поступово утверджується висока оцінка лідера, героя, правителя як соціально активної та продуктивної особистості, в психологічному портреті якої прослідковуються ознаки соціальної обдарованості. На основе обобщения зарубежного и отечественного научного фонда сделан вывод о недостаточной разработке теоретических основ социальной одаренности с имплицитно выраженной методологической базой. Исследованы истоки психолого-педагогической теории социальной одаренности в философских концепциях древнего мира. Установлено, что, с одной стороны, в воззрениях философов античности о природе индивидуальных различий и способностей к определенному виду деятельности идеи о склонности к управлению, государственному делу, лидерству представлены частично. Такие характеристики не идентифицируются мыслителями как проявления таланта или гениальности. С другой стороны, выяснено, что в философской мысли древнего мира постепенно утверждается высокая оценка лидера, героя, правителя как социально активной и продуктивной личности, в психологическом портрете которой прослеживаются признаки социальной одаренности. On the basis of generalization of foreign and national science Foundation made the conclusion about the insufficient development of the theoretical foundations of social giftedness expressed with the implicit philosophical and methodological base. Investigated the origins of psycho-pedagogical theories of social giftedness in the philosophical concepts of the ancient world. It is established that, on the one hand, in the views of philosophers of antiquity about the nature of individual differences and abilities to a specific activity ideas on the propensity for office, leadership, represented indirectly. On the other hand, found that in the philosophical thought of the ancient world gradually shifted to the high evaluation of the leader, the hero, the ruler as a socially active and productive individual, in psychological portraits which traced the signs of social giftedness.

36-42

Authors: А. С. Ткачов

У статті відображено результати теоретичного аналізу понять «компетентність» і «компетенція». На основі вивчення наукової літератури представлено різні точки зору щодо трактування вищевказаних термінів та їх зв’язку між собою: сприймання компетентності й компетенції як синонімів; визначення їх близькими між собою за значенням поняттями. З урахуванням різних наукових позицій зроблено висновок про те, що в представленій науковій праці під компетенцію розуміється деякий еталон, суспільно визначені й формально описані характеристики (знання, вміння, якості тощо), які зумовлюють якісне виконання людиною певного виду діяльності в різних ситуаціях. Компетентність у дослідженні подано як особистісне утворення, що являє собою інтегративне поєднання теоретичних знань, практичних умінь і навичок, мотивації, особистісних цінностей, якостей та забезпечує спроможність людини виконувати певну діяльність. В статье отражены результаты теоретического анализа понятий «компетентность» и «компетенция». На основе изучения научной литературы установлено, что ученые высказывают различные точки зрения относительно трактовки вышеуказанных терминов и их связи между собой: восприятие компетентности и компетенции как синонимов; определение их близкими между собой по значению понятиями. С учетом различных научных позиций сделан вывод о том, что в представленной научной работе под компетенцией понимается некоторый эталон, общественно определенные и формально описанные характеристики (знания, умения, качества и др.), которые обусловливают качественное выполнение человеком определенного вида деятельности в различных ситуациях. Компетентность в исследовании представлена как личностное образование, представляющее собой интегративное сочетание теоретических знаний, практических умений и навыков, мотивации, личностных ценностей, качеств и обеспечивающее способность человека к выполнению определенной деятельности. The paper presents the results of the theoretical analysis of the notions “competency” and “competence”. The related scientific literature review has allowed to establish that scholars have different views on the definition of the above mentioned terms and the relation between them: regarding “competency” and “competence” as synonyms; defining them as notions that are close in meaning. The diverse positions of scholars in mind, it has been concluded that within the framework of this research competence is regarded as a sort of reference, socially acknowledged and formally described characteristics (knowledge, skills, qualities, etc.) ensuring that a person perform a particular activity to a good quality in different situations. This paper interprets competency as a personal formation, which is an integrated combination of theoretical knowledge, practical skills and abilities, motivation, personal values and traits that ensure the person’s ability to perform a particular activity.

52-63

Authors: С. О. Доценко

У статті обґрунтовано особливості реалізації системно-діяльнісного підходу на уроках математики початкової школи. Визначено принципи даного підходу: принцип діяльності, безперервності, цілісного уявлення про світ, мінімакса, психологічної комфортності, варіативності та творчості. Зазначено, що діяльність це процес вирішення життєвих завдань людиною, який збуджує її до певних дій для досягнення конкретної мети. Головним підґрунтям є теорія поетапного формування розумових дій П. Гальперіна та Н. Тализіної. Акцентовано увагу на алгоритмізації процесу навчання математики учнів початкових класів. Зазначено, що алгоритм – це чіткий, зрозумілий опис певної послідовності операцій, виконання яких призведе до отримання певного результату. Охарактеризовано умови використання вербальних (словесних) і знакових (графічних) алгоритмів під час виконання математичних завдань. Наведено методи та форми оперативного контролю опанування певного алгоритму: математичні тренажери, сторінки чемпіонів, перегони тощо. В статье обоснованы особенности реализации системно- деятельностного подхода на уроках математики начальной школы. Определены принципы данного подхода: принцип деятельности, непрерывности, целостного представления о мире, минимакса, психологической комфортности, вариативности и творчества. Указано, что деятельность это процесс решения жизненных задач человеком, которая стимулирует его к определенным действиям для достижения конкретной цели. Главным основанием является теория поэтапного формирования умственных действий П. Гальперина и Н. Талызиной. Акцентировано внимание на алгоритмизации процесса обучения математике учащихся начальных классов. Отмечено, что алгоритм ‒ это четкое, понятное описание определенной последовательности операций, выполнение которых приведет к получению определенного результата. Охарактеризованы условия использования вербальных (словесных) и знаковых (графических) алгоритмов при выполнении математических задач. Приведены методы и формы оперативного контроля освоения определенного алгоритма: математические тренажеры, страницы чемпионов, большие гонки и т.п. The article features of realization of systemic-activity approach in mathematics lessons in elementary school. The principles of this approach: the principle of activity continuity, a holistic view of the world, minimal, psychological comfort, variability and creativity. The activity is a process of solving problems in life a man who excites her to certain actions to achieve a specific goal. The main reason is the theory of gradual formation of mental actions by P. Galperin and N. Talyzina. The attention is focused on algorithmization of the process of teaching mathematics of primary school students. It is noted that the algorithm is clear, understandable description of a specific sequence of operations that will lead to obtaining a certain result. Shows the characteristics of the verbal (verbal) and iconic (graphical) algorithms for performing mathematical tasks. The methods and forms of operational control of development of a particular algorithm: mathematical simulators, pages, Champions, racing and the like.

74-80

Authors: К. Ф. Чуб, А. О. Борисенко

У статті окреслено, які основні загрози чатують на школярів при користуванні всесвітньою мережею Інтернет. Розглянуто статистичні результати дослідження проведеного в Україні серед учнів, вчителів та батьків щодо їх поінформованості з питання Інтернет-ризиків. Відзначено досить низький рівень обізнаності з цієї проблеми як серед дорослих так і дітей. Висвітлено основні заходи, які проводяться в нашій країні по реалізації програми «Безпека дітей в Інтернеті». Звернено увагу на те, що найбільшої ефективності по розв’язанню цієї значущої для суспільства проблеми можна досягти лише за умови розуміння її загрози одночасно і вчителями, і батьками, і самими школярами. Зроблено огляд основних вітчизняних Інтернет-ресурсів і навчально-методичних посібників, які присвячені навчанню дітей основам безпечної поведінки у мережі та містять загальні методичні рекомендації для вчителів, а також батьків з формування у школярів компетенцій раціонального та безпечного використання можливостей Інтернету. Вказано основні напрямки розв’язання проблеми Інтернет-безпеки школярів в Україні, аргументовано необхідність консолідації зусиль педагогів, батьків та громадськості в їх реалізації. В статье проанализировано, какие основные угрозы ждут школьников при пользовании всемирной сетью Интернет. Рассмотрено статистические результаты исследования, проведенного в Украине среди учащихся, учителей и родителей относительно их информированности в вопросах Интернет-рисков. Отмечен достаточно низкий уровень осведомленности по этой проблеме как среди взрослых так и детей. Указаны основные мероприятия, которые проводятся в нашей стране по реализации программы «Безопасность детей в Интернете». Подчеркнуто, что наибольшей эффективности по решению этой важной для общества проблемы можно достигнуть лишь при условии понимания ее угрозы одновременно и учителями, и родителями, и самими учащимися. Выполнен обзор основных отечественных Интернет-ресурсов и учебно-методических пособий, которые призваны научить детей основам безопасного поведения в сети и содержат общие методические рекомендации для учителей, а также родителей по формированию у школьников компетенций рационального и безопасного использования возможностей Интернета. Указаны основные направления решения проблемы Интернет- безопасности школьников в Украине, аргументирована необходимость консолидации усилий педагогов, родителей и общественности в их реализации. The main threats for students while using the World Wide Web are outlined in the article. The statistical results of research conducted in Ukraine among students, teachers and parents about their awareness of the issues of Internet risks are considered. Rather low level of awareness of the problem among adults and children are noted. The basic events held in our country for implementation of the program "Child Safety on the Internet" are highlighted. Attention is paid to the fact that the most effective solution for this significant problem for society can be achieved only by means of understanding of the threats by teachers and parents, and students themselves. The review of major national Internet resources and methodological editions that are dedicated to teaching children the fundamentals of safe behavior on the network and contain general guidelines for teachers and parents to form students' competencies of rational and safe use of the Internet is made. The specified basic directions of solving the problem of the Internet Safety of students in Ukraine are given; neccessity of reasonable consolidation the efforts of teachers, parents and the community in their implementation is argued.

90-98

Authors: В. М. Тихонович

У статті розкрито характеристику структури та сутності гуманності, що подано через аналіз зв’язку понять «мораль» і «гуманність», які співвідносяться як родове і видове. Висвітлюється зміст фундаментальних категорій моралі, які виступають першоосновою прояву гуманності особистості у взаємовідносинах: свобода, добро, обов’язок, необхідність. Гуманність особистості визначено як систему установок особистості на соціальні об’єкти, яка представлена у свідомості переживаннями співчуття і співрадості, реалізується у спілкуванні і діяльності в аспектах сприяння, співчуття, допомоги. Розглянуто сутність основних компонентів гуманності, а саме: поваги, чуйності, почуття справедливості, довіри, самокритичності, мужності. Наголошено, що складники у структурі гуманності є не механічною сумою частин, а рухливою системою, компоненти якої вступають у тісну взаємодію, результатом якої виступають нові якості, відсутні в окремо взятих складниках. В статье раскрывается характеристика структуры и сущности гуманности представлена через анализ связи понятий «мораль» и «гуманность», которые соотносятся как родовое и видовое. Определяется содержание фундаментальных категорий морали, которые выступают первоосновой проявления гуманности личности во взаимоотношениях: свобода, добро, долг, необходимость. Гуманность личности определена как система установок личности на социальные объекты, которая представлена в сознании переживаниями сочувствия и сорадости, реализуется в общении и деятельности в аспектах содействия, сочувствие, помощи. Рассмотрена сущность основных компонентов гуманности, а именно: уважения, чуткости, чувства справедливости, доверия, самокритичности, мужества. Акцентировано внимание на том, что составные части в структуре гуманности являются не механической суммой частей, а подвижной системой, компоненты которой вступают в тесное взаимодействие, результатом которого выступают новые качества, отсутствующие в отдельно взятых составляющих. The article reveals the essence such direction of training the teachers for humanistic education of pupils, how their armament in the theoretical knowledge, mastering of which source ensuring of efficiency of practical activity. Characteristic of the structure of humanity as a quality of a personality and its essentiality gives through the analysis connection of communication concepts «Moral» and «Humanity» correlated as gender and specific. Reveals the content of basic categories of moral, which serve a fundamental principle of individual manifestation of humanity in relations: freedom, goodness, duty, necessity. Humaneness of personality determined as a system of personality installations on social objects, which represented in the minds and feelings of compassion gladness implemented in communication and in aspects of promoting, compassion, help. Examine the essence of the main humaneness components how unite of the personality, exactly: respect, responsiveness, fairness, trust, selfcriticism, courage. Accent, those elements in the structure of humaneness is not a mechanical sum of the parts, and a mobile system component, which come into close interaction, which results are the new qualities that are not in individual components.

108-116

Authors: Т. Ю. Уварова

У статті висвітлено етапи та зміст дослідно-експериментальної роботи з реалізації педагогічних умов формування у підлітків уявлень про щастя як особистісної самореалізації. Визначено суть поняття «педагогічні умови». Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування у підлітків уявлень про щастя як особистісної самореалізації Розглянуто процес збагачення змісту урочної діяльності учнів підліткового віку навчальним матеріалом, пов’язаним із висвітленням шляхів досягнення людиною щастя в житті. Наведено приклади організації заходів з позаурочної пізнавальної діяльності підлітків з метою формування у них уявлень про щастя як особистісної самореалізації. Описані форми залучення школярів до спілкування й соціально-корисної діяльності як засобу забезпечення їхньої персоналізації та стимулювання відчуття ними щастя від результатів своєї праці. Доведено, що реалізація визначених та теоретично обґрунтованих педагогічних умов прияє підвищенню ефективності процесу формування у підлітків уявлень про щастя як особистісної самореалізації. В статье освещены этапы и содержание исследовательско- экспериментальной работы по реализации педагогических условий формирования у подростков представлений о счастье как личностной самореализации. Определена суть понятия «педагогические условия». Определены и теоретически обоснованы педагогические условия формирования у подростков представлений о счастье как личностной самореализации. Рассмотрен процесс обогащения содержания урочной деятельности учащихся подросткового возраста учебным материалом, связанным с освещением путей достижения человеком счастья в жизни. Приведены примеры организации мероприятий по внеурочной познавательной деятельности с целью формирования у подростков представлений о счастье как личностной самореализации. Описаны формы привлечения школьников к общению и социально-полезной деятельности как средства обеспечения их персонализации и стимулирования ощущение ними счастья от результатов своего труда. Доказано, что реализация определенных и теоретически обоснованных педагогических условий способствует повышению эффективности процесса формирования у подростков представлений о счастье как личностной самореализации. The article highlights the stages and content of research and experimental work on the realization of pedagogical terms of formation teenagers’ ideas of happiness as a personality’s self-realization. The essence of the concept «pedagogical conditions» was specified. Determined and theoretically grounded pedagogical conditions of formation teenagers’ ideas of happiness as a personality’s self-realization. The process of enriching the content of educational activity of teenagers’ educational material related to the coverage of the ways to achieve human happiness in life was reviewed. The examples of the organization of events of extracurricular activities to cognitive formation of teenagers’ perceptions of happiness as personality’s self-realization were given. Forms of attracting teenagers’ to communicate and socially useful activity as a means to ensure their personalization and stimulate their sense of happiness on the results of their labor were described. It is proved that the realization of determined and theoretically grounded pedagogical conditions enhances the effectiveness of the process formation teenagers’ ideas of happiness as a personality’s self-realization.

129-138

Authors: Т. В. Батієвська

У статті відображено результати теоретико-експериментального дослідження з проблеми формування художньо-інформаційної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Розкрито сутність поняття художньо-інформаційної компетентності як інтегративної характеристики особистості фахівця та уточнено її структуру, що представлена мотиваційним, теоретичним, практичним та особистісним компонентами. Ознаками сформованості досліджуваної характеристики визначено мотиваційно-ціннісний, інтелектуально- когнітивний, діяльнісно-креативний і особистісно-рефлексивний критерії. Акцентовано увагу на концептуальних засадах формування художньо- інформаційної компетентності в ході реалізації структурно-функціональної моделі проектування навчального процесу на основі інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Представлено послідовність реалізації моделі за визначеними етапами та розкрито зміст спеціального впливу на процес формування компонентів досліджуваної характеристики. Установлено, що за результатами експерименту позитивні зміни в рівні художньо-інформаційної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва відбулися в характері професійної спрямованості; ціннісному ставленні до засобів ІТ в досягненні професійних успіхів; якості набутих знань і вмінь, що характеризують сформованість художньо-інформаційної компетентності; характері вияву визначених професійно-особистісних якостей та адекватності їхньої самооцінки. В статье представлены результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы формирования художественно-информационной компетентности будущих учителей изобразительного искусства. Раскрыта суть понятия художественно-инфомационной компетентности как интегративной характеристики личности специалиста и уточнена ее структура, которая представлена мотивационным, теоретическим, практическим и личностным компонентами. Признаками сформированности исследуемой характеристики определены мотивационно- ценностный, интеллектуально-когнитивный, деятельностно-креативный и личностно-рефлексивный критерии. Акцентировано внимание на концептуальных принципах формирования художественно-информационной компетентности в ходе реализации структурно-функциональной модели проектирования учебного процесса на основе информационных технологий в профессиональной подготовке будущих учителей изобразительного искусства. Представлена последовательность реализации модели на определенных этапах и раскрыты специальные методы влияния на процесс формирования компонентов исследуемой характеристики. Установлено, что по результатам эксперимента позитивные изменения в уровне художественно-информационной компетентности будущих учителей изобразительного искусства произошли в: характере проявления профессиональной направленности; ценностном отношении к средствам ІТ в достижении профессиональных успехов; качестве приобретенных знаний и умений, которые характеризуют сформированность художественно- информационной компетентности; характере проявления определенных профессионально-личностных качеств и адекватности их самооценки. The results of theoretical and experimental research of the problem of forming the art-informational competence of future fine arts teachers are presented in the article. The concept of art-informational competence as integrative characteristic of personality of specialist has been exposed and its structure was specified. It contains motivational, theoretical, practical and personality components. It has been determined that the signs of formed the art-informational competence are valuemotivational, intellectual and cognitive, procedural and creative, personal reflective criteria. During our research we have analyzed the conceptual principles of forming the art-informational competence in the process of realization the structural and functional model of educational process projecting by means of informational technologies while future fine arst teachers professional training. The equence of realization of the model after the certain stages has been presented; maintenance of influence on the process of forming the components of the investigated description has been exposed. It has been found that according to the results of the experiment the positive changes of art-informational competence of future fine arts teachers took place in: character of professional orientation; attitude toward facilities of ІТ in the achievement of professional success; quality of the achieved knowledge and abilities which characterize formation of art-informational competence; character of display of certain professional and personal qualities and adequacy of their self-appraisal.

148-154

Authors: Ю. І. Завалевський

У статті представляється проблема необхідності забезпечення координації методичних служб ВНЗ та коледжів; аналізується стан науково- методичного забезпечення навчального процесу зазначених закладів; порівнюється робота методичних об’єднань загальноосвітніх шкіл із методичними службами ВНЗ; актуалізується проблема необхідності підвищення професійної методичної компетентності викладача ВНЗ; презентується алгоритм проведення фронтальних перевірок як засобу реального визначення результатів діяльності викладача. В статье представлено эффективный путь профессионального компетентностного роста преподавателя – его задействованность в методической работе. Актуализируется проблема необходимости обеспечения координации методических служб ВУЗ и колледжей; анализируется содержание методической работы в ВУЗе и колледже, состояние научно-методического обеспечения учебного процесса указанных учреждений, перспективы развития координации методической деятельности в межуниверситетском пространстве; сравнивается работа методических объединений общеобразовательных школ с методическими службами ВУЗ и колледжей, функции методической службы ВУЗа; актуализируется проблема необходимости повышения профессиональной методической компетентности преподавателя ВУЗ; презентуется алгоритм проведения фронтальных проверок как способа реального определения результатов деятельности преподавателя. Акцентируется внимание на том, что модернизация развития образования предусматривает необходимость изменения взглядов на роль методической службы как ключевого звена развития профессиональной компетентности преподавателя. The paper presents an effective way to increase the professional competence of the teacher - his involvement in methodological activities. Actualized the problem of the need to ensure coordination method agencies universities and colleges; analyzes the content of methodical work in universities and colleges, the state of scientific and methodological support of educational process these establishments, the outlook for methodological coordination of activities in inter-university space; compared methodical work of associations of secondary schools from teaching university services; detailing the main tasks of methodical teacher of high school and college functions methodical service institutions; actualized the problem of the need to improve the professional competence of the teacher methodological institutions; presented algorithm for frontal inspections as a means of determining the actual performance of the teacher.Attention is drawn to the fact that the modernization of education development includes the need to change attitudes concerning the role of methodical service as a key element in the development of professional competence of the teacher.

164-170

Authors: М. О. Князян

В статті висвітлено проблему формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів. Уточнено суть поняття «загальнокультурна компетентність майбутнього вчителя». Встановлено, що ця компетентність віддзеркалює знання студентів про культурну спадщину різних народів, своєрідність розвитку культурного надбання в різні історичні епохи, вміння інтеріоризувати знання, використовувати цю інформацію для активізації міжкультурної взаємодії в шкільному колективі. Схарактеризовано компоненти загальнокультурної компетентності: мотиваційний, когнітивний, функціональний. Мотиваційний компонент відображає переконання студентів у важливості пізнання культури різних народів, прагнення формувати здатність учнів розвивати національну та світову культуру, активно взаємодіяти з представниками різних етносів. Когнітивний компонент відображає два провідні сегменти: культурний та психолого-педагогічний. Функціональний компонент містить уміння досліджувати та розповсюджувати культуру, забезпечувати міжкультурну взаємодію. В статті представлено приклади творчих завдань з формування зазначених компонентів загальнокультурної компетентності майбутніх учителів. В статье раскрыта проблема формирования общекультурной компетентности будущих учителей. Уточнена сущность понятия «общекультурная компетентность будущего учителя». Установлено, что эта компетентность отражает знания студентов о культурном наследии разных народов, своеобразие развития культурного достояния в различные исторические эпохи, умение интериоризировать знания, использовать эту информацию для активизации межкультурного взаимодействия в школьном коллективе. Охарактеризованы компоненты общекультурной компетентности: мотивационный, когнитивный, функциональный. Мотивационный компонент отражает убеждения студентов в важности познания культуры разных народов, стремление формировать способность учеников развивать национальную и мировую культуру, активно взаимодействовать с представителями различных этносов. Когнитивный компонент отражает два ведущих сегмента: культурный и психолого- педагогический. Функциональный компонент содержит умения исследовать и распространять культуру, обеспечивать межкультурное взаимодействие. В статье представлены примеры творческих заданий по формированию указанных компонентов общекультурной компетентности будущих учителей. The article deals with the problem of formation of future teachers’ general cultural competence. The essence of the concept «future teacher’s general cultural competence» is refined. It was found that this competence reflects the students' knowledge about the cultural heritage of different peoples, the uniqueness of the cultural heritage in various historical periods, the ability to assimilate this knowledge, to use this information for activization of the cross-cultural interaction in the school community. We characterize the components of general cultural competence: motivational, cognitive, functional. The motivational component reflects students’ beliefs in the importance of the knowledge of different peoples’ cultures, the desire to form students’ capacity to develop national and world culture, to cooperate actively with the representatives of various ethnic groups. The cognitive component reflects two major segments: the cultural, psychological and pedagogical. The functional component includes the ability to explore and spread the culture, to provide the cross-cultural interaction. The examples of creative tasks for the formation of these components of future teachers’ general cultural competence are presented in the article.

183-192

Authors: С. Г. Міщенко

У статті представлено проблему підвищення рівня професійної компетентності викладачів у процесі професійної діяльності у коледжах. Визначено особливості організації зазначеного процесу у науково-методичній роботі коледжу відповідно до викладачів з різним педагогічним досвідом. Представлено організаційно-методичні умови розвитку професійної компетентності викладачів коледжу: орієнтованість науково-методичної роботи коледжу на формування у педагогів мотивації до безперервного професійного самовдосконалення; спрямування до створення нових інтегрованих за змістом навчальних курсів з дисциплін фундаментального та спеціального блоків; методичний супровід професійного зростання викладача. Аргументовано наукові засади визначення зазначених умов як таких, що дозволяють активізувати професійне зростання викладачів коледжу. В статье представлена проблема повышения уровня профессиональной компетентности преподавателей в процессе профессиональной деятельности в колледжах. Определены особенности организации этого процесса в научно- методической работе колледжа соответственно преподавателей с разным педагогическим опытом. Представлены организационно-методические условия развития профессиональной компетентности преподавателей колледжа: ориентированность научно-методической работы колледжа на формирование у педагогов мотивации к постоянному профессиональному самосовершенствованию; направленность к созданию новых интегрированных по содержанию учебных курсов по дисциплинам фундаментального и специального блоков; методическое сопровождение профессионального роста преподавателя. Аргументированы научные основы определения представленных условий как таких, которые позволяют активизировать профессиональный рост преподавателя. The article presents the problem of raising the level of professional competence of teachers in the course of professional work in colleges. The features of the organization of the process of scientific and methodical work of college teachers, respectively with a different educational experience. Presents the organizational and methodical conditions of development of professional competence of college teachers: focus of scientific and methodical work of the college on the formation of motivation of teachers for continuous professional self-improvement; orientation to the creation of new integrated on the content of training courses in the disciplines of fundamental and special units; methodical support of professional teacher development. Reasoned scientific basis for determining the conditions presented as the ones that make it possible to strengthen the professional growth of teachers. Empirically proven positive impact on the professional competence of teachers college organizational and methodological conditions oriented scientific and methodical work on the formation of college teachers in continuing professional motivation for self-improvement; direction to create new content for integrated courses in the disciplines of fundamental and special units.

202-210

Authors: Н. А. Перхайло

У статті висвітлено фактори виникнення та розвитку професійного вигорання, а також напрями його профілактики й корекції у майбутніх фахівців соціальної сфери. Синдром професійного вигорання – представлено як явище, що призводить до негативних змін в структурі суб’єкта діяльності, сприяє зниженню ефективності професійної діяльності в соціальній сфері. У статті запропоновано вивчення професійного вигорання як деструктивної тенденції професійного розвитку особистості, динаміки розвитку основних складників цього феномена та механізмів їхнього виникнення. Автором здійснено аналіз різних підходів до визначення факторів та симптомів, висвітлено стадії розвитку синдрому професійного вигорання та виокремлено різні його компоненти. У статті розглянуто основні вияви професійної деформації та синдрому «професійного вигорання» у фахівців соціальної сфери, показано дієві шляхи профілактики та подолання зазначених явищ. Дослідження пов’язані з розробленням конкретної технології формування мобільності випускника у процесі його становлення і розвитку в університеті. В статье освещаются факторы возникновения и развития профессионального выгорания и направления его профилактики и коррекции у будущих специалистов социальной сферы. Синдром профессионального выгорания – представлено как явление, которое приводит к негативным изменениям в структуре субъекта деятельности, способствует снижению эффективности профессиональной деятельности в социальной сфере. В публикации предложено изучение профессионального выгорания как деструктивной тенденции профессионального становления личности, динамики развития основных составляющих данного феномена и механизмов их возникновения. Автором осуществлен анализ различных подходов к определению факторов и симптомов, рассмотрены стадии развития профессионального выгорания и выделены различные его компоненты. В статье рассмотрены основные проявления профессиональной деформации и синдрома «профессионального выгорания» у специалистов социальной сферы,показаны действенные пути профилактики и преодоления обозначенных явлений. Исследования связаны с разработкой конкретной технологии формирования мобильности выпускника в процессе его становления и развития в университете. The article highlights the factors of occurrence and development of professional burnout and its prevention and correction of future social workers. Emotional burnout syndrome is a phenomenon that leads to negative changes in the structure of the subject, promotes reducing of the professional activity’s efficiency in the social sphere. The article suggests a study of professional burnout as a destructive trend of personal professional development, tracking the dynamics of the development of the main components of this phenomenon and mechanisms of their occurrence. The author analyzed different approaches to the definition of factors and symptoms. Stages of emotional burnout syndrome’s development were highlighted and its various components were defined in the article. The article considers the basic manifestation of the deformation and syndrome of «professional burnout» of the professionals of the social sphere. Efficient methods of prevention and overcoming of the stated phenomena are characterized. This research is closely connected with working out the technology of mobility formation for the university graduates within their academic period.

221-232

Authors: О. І. Гришко, Л. П. Клевака

У статті розкрито особливості здійснення діяльності жіночих навчальних закладів Полтавської губернії наприкінці ХІХ – початку ХХ століття з підготовки майбутніх учителів і вихователів. Акцентується увага на тому, що поштовхом для практичної підготовки педагогічних кадрів стало затвердження у 1874 році «Положення про педагогічні класи». Окрема увага приділена поглядам К. Ушинського та Є. Кивлицького щодо жіночої професійної педагогічної освіти. З’ясовано, що у Полтавському інституті шляхетних дівчат, жіночих гімназіях і прогімназіях (державних і приватних) губернії, Полтавському жіночому єпархіальному училищі належної уваги надавали вивченню «Педагогіки», методик викладання предметів початкової ланки освіти. Розкриваються особливості підготовки в педагогічних класах середніх жіночих навчальних закладах Полтавської губернії. Підкреслено важливість проходження педагогічної практики у процесі набуття професійних знань, умінь і навичок майбутніх учителів початкової освіти, виховательок і наставниць в жіночих навчальних закладах Полтавської губернії наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Окреслено особливості організації педагогічної практики на базі власно створеної жіночої недільної школи. В статье раскрыты особенности деятельности женских учебных учреждений Полтавской губернии в конце XIX – начале ХХ века по подготовке будущих учителей и воспитателей. Акцентируется внимание на том, что основанием для практической подготовки педагогических кадров стало утверждение в 1874 году «Положения о педагогических классах». Особое внимание уделено взглядам К. Ушинского и Е. Кивлицкого на проблемы женского профессионального педагогического образования. Установлено, что в Полтавском институте благородных девиц, женских гимназиях и прогимназиях (государственных и частных) губернии, Полтавском женском епархиальном училище особое внимания уделяли изучению «Педагогики», методик преподавания предметов начального звена образования. Раскрываются особенности подготовки в педагогических классах средних женских учебных учреждениях Полтавской губернии. Подчеркнута важность прохождения педагогической практики в процессе приобретения профессиональных знаний, умений и навыков будущими учителями начального образования, воспитательниц и наставниц в женских учебных учреждениях Полтавской губернии в конце XIX – начале ХХ века. Раскрыты особенности организации педагогической практики на базе собственно созданной женской воскресной школы. The article deals with peculiarities of activities of female education institutions of Poltava province at the end of 19th – beginning of 20th centuries concerning the training of future teachers and educators. It is emphasized that the impetus for the practical training of teaching staff was the adoption of ‘Regulations of teaching classes’ in 1874. A special attention is paid to the views of K. Ushynsky and Y. Kyvlytskyi as for female professional teacher education. It was found that in Poltava Institute of Noble Ladies, girls' school and high school (public and private) of the province, Poltava diocesan women's college due attention was given to the study of ‘Pedagogy’, methods of teaching elementary-level education subjects. Features of preparation in pedagogical classes in secondary female education institutions in Poltava province are revealed. The importance of pedagogical practice in the process acquisition of professional knowledge and skills of future teachers of primary education, kindergarten teachers and mentors in female education institutions in Poltava province at the end of 19th – beginning of 20th centuries is emphasized. The peculiarities of teaching practice organization based in its own female Sunday school.

244-253

Authors: Н. М. Кушнарьова

У статті розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічну модель підготовки майбутніх учителів технологій до розвитку технічного мислення учнів у процесі конструювання та моделювання швейних виробів. Підкреслено, що педагогічна модель відображає всі складові досліджуваного нами процесу – мету, принципи, педагогічні умови, етапи підготовки, зміст, організаційні форми, технології, компоненти, критерії, рівні готовності та результат. Системно проаналізовані взаємозв’язок та взаємозалежність структурних компонентів моделі, що сприятимуть підвищенню ефективності підготовки майбутніх учителів технологій до розвитку технічного мислення учнів у процесі конструювання та моделювання швейних виробів. Розроблено педагогічну модель підготовки майбутніх учителів технологій до розвитку технічного мислення учнів у процесі конструювання та моделювання швейних виробів. Визначено та обґрунтовано мету, зміст, умови, етапи підготовки, компоненти та показники підготовленості майбутніх учителів технологій до розвитку технічного мислення учнів у процесі конструювання та моделювання швейних виробів, а також виділено чотири рівні підготовленості майбутніх учителів до педагогічної діяльності. В статье разработана педагогическая модель подготовки будущих учителей технологий к развитию технического мышления учеников в процессе конструирования и моделирования швейных изделий. Подчеркнуто, что педагогическая модель отображает составляющие исследуемого нами процесса – цель, принципы, педагогические условия, этапы подготовки, содержание, организационные формы, технологии, компоненты, критерии, уровни готовности и результат. Системно проанализированы взаимосвязь и взаимозависимость структурных компонентов модели, которые способствуют повышению эффективности подготовки будущих учителей технологий к развитию технического мышления учеников в процессе конструирования и моделирования швейных изделий. Разработанa модель подготовки будущих учителей технологий к развитию технического мышления учеников в процессе конструирования и моделирования швейных. Определено и обосновано цель, содержание, условия, этапы подготовки, компоненты и показатели подготовленности будущих учителей технологий к развитию технического мышления учеников в процессе конструирования и моделирования швейных изделий, а также выделено четыре уровня подготовленности будущих учителей к педагогической деятельности. Іn the article it is developed and theoretically grounded the model of pedagogical training of future teachers of technology to the development of technical thinking of students in the design and modeling of garments. A pedagogical model displays all the components we investigated in the process: the purpose, principles, pedagogical conditions, stages of preparation, content, organizational forms, technologies, components, criteria and levels of preparedness and result. The system analyzes the relationship and interdependence of structural components of the pedagogical model that will improve the efficiency of training of future teachers of technology to the development of technical thinking of students in the design and modeling of garments. It was created the pedagogical model of training future teachers of technology to the development of technical thinking of students in the design and modeling of garments. It was defined and justified the purpose, content, conditions, stages of preparation, components and indicators of readiness of the future teachers of technology to the development of technical thinking of students in the design and modeling of garments and identified four levels of preparedness of teachers to educational activities.

266-275

Authors: Л. М. Макар

У статті розглядається контингент учнів ПТНЗ, що мають проблеми у поведінці. Стверджується, що для учнів з «проблемною» поведінкою має проводитися спеціальна робота колективом педагогів, однак на це не відведено спеціальних годин, а проведення традиційних «класних годин» є вкрай недостатнім. Розглянуто суть поняття «девіантна поведінка», причин та чинників обумовленості відхилення поведінки, типологічних особливостей учнів девіантної поведінки професійно-технічних навчальних закладів. Пропонує концентрувати увагу на чотирьох поняттях: делінквентність, девіантність, тяжковиховуваність і педагогічна занедбаність, оскільки вони найбільш поширені в психолого-педагогічній літературі і, окрім того, є ключовими для дослідження. В статье рассматривается контингент учащихся ПТУ, имеющих проблемы в поведении. Утверждается, что для учеников с «проблемной» поведением должна проводиться специальная работа коллективом педагогов, однако на это не отведено специальных часов, а проведение традиционных «классных часов» крайне недостаточным. Рассмотрены сущность понятия «девиантное поведение», причин и факторов обусловленности отклонения поведения, типологических особенностей учащихся девиантного поведения профессионально-технических учебных заведений. Предлагается концентрировать внимание на четырех понятиях: делинквентность, девиантность, тяжело воспитываемый и педагогическая запущенность, поскольку они наиболее распространены в психолого- педагогической литературе и, кроме того, являются ключевыми для исследования. The article examines the contingent of vocational school students with behavioral problems. The argues that for students with "problematic" behavior must be carried out a special operation team of teachers, but it does not set aside specific hours, and holding traditional "classroom hours" woefully inadequate. The essence of the concept "deviant behavior" causes and factors conditioning the behavior deviations, typological features of deviant behavior of pupils in vocational education. It was revealed that the personal version of maladjustment limited range of available forms of interpersonal communication (difficulty in relationships with classmates, engineering and teaching staff, non-compliance with internal regulations and vocational behavioral norms). Disadaptation by type narrowing the spectrum osobistisnihafektivnovolovihpristosovnihmozhlivosteysposterigaetsya mainly with behavioral and characterological deviations within the pathological and similar disorders (accentuation, disease specific, responses to trauma, disabilities, self-esteem). The proposes to focus on four concepts: delinquency, deviance, it is difficult to educate and educational neglect, because they are most common in psychological and pedagogical literature, and, moreover, are the key to the study.

284-294

Authors: І. О. Яблочнікова

У цій публікації розкрито сукупність організаційних аспектів, що стосуються здійснення підготовки та формування професійної компетентності магістрів фінансової сфери у вищих навчальних закладах країн Європи, зокрема, у Хорватії та Чорногорії, а також з`ясовано можливість запозичення відповідного позитивного досвіду закордонних колег у систему вищої освіти України. В данной публикации раскрыта совокупность организационных аспектов, касающихся осуществления эффективной подготовки и успешного формирования профессиональной компетентности магистров финансовой сферы в вузах европейских стран, в частности – Хорватии и Черногории. Уделено внимание государственному и частному секторам образовательных услуг. Автором обосновано возможность заимствования положительного опыта зарубежных коллег в деле подготовки высококвалифицированных экономистов, в частности, магистров-финансистов в Украине. This publication discloses a set of organizational aspects related to the implementation of effective training and successful education of professional competence of masters of finance in higher education institutions of the European countries. In particular, attention is paid to training of financiers in universities in Croatia and Montenegro. The author of the marked features of this activity, both in the public sector institutions providing educational services, as well as private. Also identified universities, which implement training of masters-financiers and content of the programs. It is noted that the Master's program-finance at various universities may differ materially. These differences relate to and focus attention on specific issues of the activity of the financier, and the number of academic hours denominated loans are scheduled institution under the relevant programs. In the publication the author reviewed the aspects that are common to the system of higher education of Europe, as well as available-significant differences. Such nuances, according to the author, are largely determined by the current economic situation in these countries and the real level of socio-economic relations in society, as well as centuries-old traditions of the national implementation of the activities in the field of education. In addition, the author has established the possibility of borrowing the existing positive experience of foreign colleagues in the implementation of training of highly qualified economists, in particular, Masters financiers in Ukraine.