Bìologìâ ta valeologìâ

8-14

Authors: Богороденко С.В.

Наведено результати досліджень щодо вмісту Купруму, Цинку та Мангану в молоці корів української чорно-рябої молочної породи; установлено, що при додатковому введенні до раціону дослідним коровам сумішок дефіцитних мікроелементів Cu, Zn та Мn у вигляді сірчанокислих солей та їх сполук у формі гліциново-рибофлавінового комплексу з активатором ферментів, вміст цих елементів у молоці корів усіх груп істотної різниці не мав і коливався в межах гранично допустимих концентрацій. На другому місяці лактації в молоці всіх груп тварин помічено найменший вміст Cu – 0,051-0,052 мг/кг натуральної речовини, а на четвертому місяці його рівень у молоці був вищим, порівняно з контролем, на 5,88% у І-й групі та на 8,82% у ІІ-й. Найвищий показник вмісту Цинку помічено у молоці корів І-ї групи на четвертому місяці лактації – 3,82%, що на 1,06% вище відносно ІІ-ї дослідної групи та на 3,52% вище відносно контролю. Максимальний показник вмісту Мангану встановлено в молоці корів ІІ-ї дослідної групи на третьому місяці лактації – 0,073 ± 0,0085 мг/кг, що на 15,87% і 23,73% вище, ніж в І-й і контрольній групах тварин відповідно. Результати досліджень вмісту Купруму, Цинку та Мангану в молоці корів свідчать про незначний рівень їх переходу із раціону в молоко. Ключові слова: корови, молоко, мікроелементи, хелати, Купрум, Цинк, Манган. The article highlights the results of Copper, Zinc and Manganese content research in Ukrainian black-and-white dairy cattle milk. The Cu, Zn and Mn deficiency of trace mineral content with their additional introduction to experimental cows’ diet as sulfuric acid salts and their compounds in the form of glycine-ryboflavin complex with enzyme activator in the milk of cows of all groups did not have significant difference and ranged within the maximum permissible concentration. The smallest Cu content – 0,051 – 0,052 mg/kg of natural substance in milk of all cattle groups was observed on the second month of lactation, but on the fourth month its level in milk was higher compared with the control, by 5,88 % and 8,82 % respectively, in the first and second groups. The highest Zinc content was detected in milk of the first group of cows on the fourth lactation month – 3,82 %, which is by 1,06 % higher than in the second experimental group and by 3,52 % higher than control. The maximum rate of Manganese content was found in the milk of cows of the second experimental group on the third month of lactation – 0,073 ± 0,0085 mg/kg, which is by 15,87 % and 23,73 % higher than in the first one and control cows’ groups respectively. The results of Copper, Zinc and Manganese content research in cows milk indicates low level of their transition from diet to milk. Key words: cows, milk, trace minerals, chelates, Copper, Zinc, Manganese. В статье приведены результаты исследований по содержанию меди, цинка и марганца в молоке коров украинской черно-пестрой молочной породы; было установлено, что при дополнительном введении в рацион подопытным коровам смесей дефицитных микроэлементов Cu, Zn и Mn в виде сернокислых солей и их соединений в форме глицинового-рибофлавинового комплекса с активатором ферментов, не было отмечено достоверной разницы в содержании данных элементов в молоке коров всех групп, а их уровень находился в пределах предельно допустимых концентраций. На втором месяце лактации в молоке всех групп животных было отмечено наименьшее содержание Cu – 0,051-0,052 мг/кг натурального вещества, а на четвертом месяце его уровень в молоке был выше по сравнению с контролем на 5,88% и 8,82% в I-й и II-й группах соответственно. Самый высокий показатель содержания цинка был отмечен в молоке коров I-й группы на четвертом месяце лактации – 3,82%, что на 1,06% выше относительно II-й опытной группы и на 3,52% выше относительно контроля. Максимальный показатель содержания марганца было установлено в молоке коров II-й опытной группы на третьем месяце лактации – 0,073 ± 0,0085 мг/кг, что на 15,87% и 23,73% выше, чем в I-й и контрольной группах животных соответственно. Результаты исследований содержания меди, цинка и марганца в молоке коров свидетельствуют о незначительном уровне их перехода из рациона в молоко. Ключевые слова: коровы, молоко, микроэлементы, хелаты, медь, цинк, марганец.

23-31

Authors: Єлецька Т. О., Василевський М. В., Берестова Л. Є.

У статті наведено дані досліджень впливу фактора нерівномірного змішування кормосуміші на видиму перетравність поживних речовин по всьому шлунково-кишковому тракту молодняка великої рогатої худоби. Встановлено, що споживання кормосуміші з рівномірністю змішування 80% при високому вмісті концентратів не призводить до значної різниці в споживанні енергії та перетравленні окремими тваринами поживних речовин порівняно з контрольним раціоном (100% рівномірність змішування). Різниця в споживанні енергії й сирого протеїну між крайніми випадками в межах 95%-го інтервалу вірогідна і становить 26,4% і 1,7% відповідно. Гематологічні та біохімічні показники крові дослідних тварин при споживанні кормосуміші 80%-вої рівномірності змішування незначно відрізнялися від фізіологічно допустимих значень. Забезпечення окремих тварин енергією при споживанні кормосуміші з рівномірністю 80% для раціонів із рівнем годівлі близько 0,68 МДж / кг W0,75 збільшується з достовірністю 95% на високопоживному раціоні. При 80% рівномірності змішування кормосуміші та вмісті концентратів 24,2% за рахунок збільшення перетравності сухої речовини раціону нівелюється негативний вплив нерівномірного споживання окремих кормів. Ключові слова: перетравність, доступна для обміну енергія, рівномірність змішування, гематологічні й біохімічні показники крові, кормосуміш. The article presents data of the study on the effect of a factor of non-uniform mixing of a feed mixture on nutrient apparent digestibility along the entire gastro-intestinal tract of young cattle. It was defined that consumption of the 80 % uniformity feed mixture with a high concentrate content did not result in a significant difference in energy and nutrients consumption and digestion rates in individual animals as compared with the control diet (100 % mixture uniformity). The difference in energy and raw protein consumption rates between extreme cases within a 95 % interval was significant and made up 26.4 % and 1.7%, respectively. Blood haematological and biochemical parameters of the experimental animals, when they consumed the 80 % uniformity mixture, did not significantly differ from the physiologically acceptable values. Availability of energy to individual animals, when they consumed 80% uniformity feed mixture for diets with a nutrition level of about 0.68 МJ/kgW0,75, increased with significance of 95 % when a high-nutrient diet was used. With 80 % uniformity of feed mixture with a 24.2 % concentrate content, the negative effect of non-uniform consumption of individual feedstuff was set off due to increased digestibility of dietary dry matter. Key words: digestibility, metabolizable energy, mixture uniformity, blood haematological and biochemical parameters, feed mixture. В статье приведены данные исследований влияния фактора неравномерного смешивания кормосмеси на видимую переваримость питательных веществ по всему желудочно-кишечному тракту молодняка крупного рогатого скота. Установлено, что потребление кормосмеси с равномерностью смешивания 80% при высоком содержании концентратов не приводит к значимой разнице в потреблении и переваривании отдельными животными энергии и питательных веществ в сравнении с контрольным рационом (100% равномерность смешивания). Разница в потреблении энергии и сырого протеина между крайними случаями в пределах 95%-го интервала достоверна и составляет 26,4% и 1,7%, соответственно. Гематологические и биохимические показатели крови опытных животных при потреблении кормосмеси 80%-ной равномерности смешивания незначительно отличались от физиологически допустимых значений. Обеспечение отдельных животных энергией при потреблении кормосмеси с равномерностью 80% для рационов с уровнем кормления около 0,68 МДж/кг W0,75 увеличивается с достоверностью 95% на высокопитательном рационе. При 80% равномерности смешивания кормосмеси при содержании концентратов 24,2% за счет увеличения переваримости сухого вещества рациона нивелировалось негативное влияние неравномерного потребления отдельных кормов. Ключевые слова: переваримость, доступная для обмена энергия, равномерность смешивания, гематологические и биохимические показатели крови, кормосмесь.

37-44

Authors: Кошелев А. И., Кошелев В. А., Копылова Т. В., Писанец А. М.

Рассматривается значение линий электропередач и подсобных сооружений для птиц в различные сезоны года. Показана положительная роль ЛЭП для гнездования, охоты, брачных игр и отдыха птиц 90 видов из 12 отрядов. Густая сеть ЛЭП разного типа и мощности с полосами отчуждения в антропогенно трансформированных ландшафтах юга Украины является важным миграционным коридором во время сезонных миграций птиц, особенно вдоль железных и автомобильных дорог, способствует росту численности некоторых гнездящихся видов, расширению охотничьих и кормовых территорий. Отрицательным является гибель птиц 26 видов на ЛЭП от столкновения с проводами и поражения электрическим током при коротком замыкании. Ключевые слова: антропогенно трансформированные ландшафты, птицы, ЛЭП, гнездование, гибель. The importance of power lines and ancillary facilities for the birds in different seasons is regarded. A positive role of LEP for the transmission line breeding, hunting, mating and rest of 90 species of birds from 12 orders is shown. A dense network of transmission lines of different types and capacities with strips of alienation in anthropogenically transformed landscapes of southern Ukraine is an important migration corridor during seasonal migrations of birds, especially along railroads and highways, it promotes growth of the number of some breeding species, the expansion of the hunting and feeding areas. Negative fact consists in the death of 26 species of birds on power lines from a collision with wires and electrical shock during short-circuit. Key words: anthropogenically transformed landscapes, birds, LEP, nesting, death. Розглядається значення ліній електропередач і підсобних споруд для птахів в різні сезони року. Показано позитивну роль ЛЕП для гніздування, полювання, шлюбних ігор і відпочинку 90 видів птахів з 12 загонів. Густа мережа ЛЕП різного типу і потужності зі смугами відчуження в антропогенно трансформованих ландшафтах півдня України є важливим міграційним коридором під час сезонних міграцій птахів, особливо вздовж залізничних і автомобільних доріг, оскільки сприяє зростанню чисельності деяких гніздових видів, розширенню мисливських і кормових територій. Негативним чинником є загибель птахів 26 видів на ЛЕП від зіткнення з проводами і поразки електричним струмом при короткому замиканні. Ключові слова: антропогенно трансформовані ландшафти, птахи, ЛЕП, гніздування, загибель.

50-55

Authors: Левічева Н. О.

У хронічному експерименті на 22-х безпородних щурах-самцях пубертатного віку (3 місяці) досліджена електрична активність структур лімбіко-неокортикальної системи мозку при синдромі відміни інгаляції органічного розчинника «646», що містить до 50% толуолу і ацетону. Виявлено, що стан відміни інгалянту характеризується гальмуванням електрогенезу в кортикальних структурах мозку (нова кора, гіпокамп) і в медіальній нюховій ділянці. Установлено провідну роль медіальної нюхової ділянки й гіпокампу в інтеграції лімбіко- неокортикальних механізмів синдрому відміни інгалянту. Ключові слова: електрична активність мозку, синдром відміни, леткі органічні сполуки. During the chronic experiment on 22 puberty (3 months) mongrel male rats the electrical activity of the structures of limbicneocortical system of the brain during withdrawal syndrome of the organic solvent "646" inhalation, containing up to 50% of toluene and acetone was investigated. It is found that the withdrawal state of inhalant is characterized by inhibition electrogenesis in cortical structures of the brain (neocortex, hippocampus) and the medial olfactory area. The leading role of the medial olfactory area and the hippocampus in integration of the limbic-neocortical mechanisms of the inhalant withdrawal syndrome has been set. Key words: electrical activity of the brain, withdrawal syndrome, volatile organic compounds. В хроническом эксперименте на 22 беспородных крысах-самцах пубертатного возраста (3 месяца) исследована электрическая активность структур лимбико-неокортикальной системы мозга при синдроме отмены ингаляции органического растворителя «646», содержащего до 50% толуола и ацетона. Выявлено, что состояние отмены ингалянта характеризуется торможением электрогенеза в кортикальных структурах мозга (новая кора, гиппокамп) и медиальной обонятельной области. Установлена ведущая роль медиальной обонятельной области и гиппокампа в интеграции лимбико-неокортикальных механизмов синдрома отмены ингалянта. Ключевые слова: электрическая активность мозга, синдром отмены, летучие органические соединения.

62-68

Authors: Комісова Т. Є., Губська О. П., Кучер О. О.

Проаналізовано напрямок сукцесійних процесів навколо відвалів вугільних шахт у Луганській області. На територіях нещодавно сформованих відвалів рослинність знаходиться на стадії полинової сукцесії, починають з’являтися рихлокущові злаки. Такі формації є найбільш ксерофітними, що обумовлено незбалансованим водним режимом територій навколо шахтних відвалів. Сукцесійні процеси характеризуються поселенням піонерної, більшою частиною синантропної, слабко сформованої рослинності. На територіях старіших відвалів сукцесійні процеси проходять у дві стадії. На другій стадії на основі добре розвинених полинових асоціацій, минаючи стадію рихлокущових злаків, починають формуватися щільнонокущові злакові угруповання. Загалом сукцесійні процеси проходять у три стадії та характеризуються «каскадним ефектом». При формуванні поблизу шахтних відвалів комплексу екологічних умов, що наближені до природних, рослинність набуває рис, характерних для зонального типу. Ключові слова: сукцесія, рослинність, техногенні екотопи. The article shows the direction of successional processes around the coal mines dumps in Luhansk region. On the territories of the newly formed dumps vegetation is on the stage of wormwood succession, at a period of early loose-bunch grasses. Dominant community is Artemisia austriaca Jacq., with minor admixtures Capsella bursa-pastoris (L.) Medic. and Euphorbia stepposa Zoz ex Prokh. The second area is the main community of Capsella bursa-pastoris (L.) Medic. The third area is dominated by community Atriplex hortensis L. of single plants Tanacetum vulgare L. and Ulmus pumila L. and small groups of Artemisia absinthium L. Such formations are the most xerophytic, due to unbalanced water regime near the mine dumps. Successional processes are characterized by pioneer settlement, mostly synanthropic, poorly formed vegetation. While on the territory of the older dumps succession processes proceed in two stages. In the first trial area a significant species diversity of vegetation was shown. Dominant community is Atriplex hortensis L. and Artemisia absinthium L., insignificant formation is Ambrosia artemisiifolia L. and rare plants Centaurea diffusa Lam. Capsella bursa-pastoris (L.) Medic., Verbascum densiflorum Bertol., Leonurus quinquelobatus Gilib., Artemisia campestris L., Elytrigia repens (L.) Nevski. During the second stage, basing on well-developed wormwood associations and bypassing stage of loose-bunch grasses, firm-bunch grasses communities start forming. The basis of the community is Artemisia campestris L. In addition, the area is a grouping of Consolida regalis Gray, Festuca pratensis Huds., sporadically were found Atriplex hortensis L., Medicago romanica Prodan, Potentilla anserina L. In general succession processes proceed in three stages, and are characterized by the cascade effect. In the formation of complexes of environmental conditions close to natural around mine dumps, plants acquire features which are characteristic of the zone type. Key words: ecological succession, vegetation, technogenous ecotopes. Показано направление хода сукцессионных процессов вокруг отвалов угольных шахт Луганской области. На территориях недавно сформированных отвалов растительность находится на стадии полынной, в начале появления рыхлокустовых злаков. Такие формации являются наиболее ксерофитными, что обусловлено несбалансированным водным режимом около шахтных отвалов. Сукцессионные процессы характеризуются поселением пионерной, большей частью синантропной, слабосформированной растительности. На территориях более старых отвалов сукцессионные процессы протекают в две стадии. На второй стадии на основе хорошо развитых полынных ассоциаций, минуя стадию рыхлокустовых злаков, начинают формироваться плотнокустовые злаковые сообщества. В целом сукцессионные процессы протекают в три стадии и характеризуются «каскадным эффектом». При формировании возле шахтных отвалов комплексов экологических условий, приближенных к природным, растительность приобретает черты, характерные для зонального типа. Ключевые слова: сукцессия, растительность, техногенные экотопы.

90-94

Authors: Ткаченко В. М., Комісова Т. Є.

Показано, що у нащадків, батьки яких підлягали хронічній тютюновій інтоксикації впродовж 51 дня, після надрізу шкіри помітні порушення загоювання ран. У тварин групи Б24 після нанесення механічної рани навколо пошкодження помітні більш ширші, ніж у контрольної групи, ділянки флегмонозного запалення із гістолізом. Обширні некротичні зміни та невелике запалення механічної рани характерні для тварин групи МБ24. У нащадків піддослідної групи Б48 у стінці порожнини механічної рани спостерігали грануляційну тканину. У тварин групи МБ48 після нанесення механічної рани помітна велика за обсягом ділянка із гнійним інфільтратом, гній поширений на поверхні ділянки. Кількість лейкоцитів у тварин групи МБ24 та МБ48 свідчить про розвиток імунопатологічних процесів, що виникають при загоюванні ран. Таким чином, тютюнова інтоксикація батьків призводить до порушення неспецифічного захисту організму їх нащадків під час загоювання ран. Збільшення лейкоцитів у тварин груп МБ24 та МБ48 свідчить про розвиток імунопатологічних процесів, що виникають при загоюванні ран. Особливості морфологічного стану механічної рани у нащадків-щурів, батьки яких підлягали хронічній тютюновій інтоксикації, свідчать про формування у них своєрідних особливостей імунної системи. Ключові слова: неспецифічний захист, механічна рана, пасивне тютюнопаління, лейкоцити, нетрофіли. It is shown that the descendants whose parents have been subjected to the chronic tobacco intoxication for 51 days, after the skin incision have the violations of the wound healing. After the mechanical wounding animals of the B24 group have broader areas of phlegmonic inflammation with gistolisis than the control group. Extensive necrotic changes and small inflammation of mechanical wound are typical for the animals of MB24 group. The descendants of the experimental group B48 have a granulation tissue in the cavity paries of the mechanical wound. The animals of group MB48 after mechanical wounding have very extensive area of purulent infiltrate, pus is spread to the surface area. The number of leukocytes of the animals of MB24 and MB48 groups shows the development of immunopathological processes occurring during the healing of wounds. Thus, tobacco intoxication of the parents leads to disruption of nonspecific protection of their descendants’ organism during wound healing. The increase of white blood cells of the animals of MB24 and MB48 groups shows the development of immunopathological processes occurring during healing wounds. The peculiarities of morphological condition of the mechanical wound of the descendants-rats whose parents have been under condition of chronic tobacco intoxication, show the formation of their specific features of the immune system. Key words: nonspecific protection, mechanical wound, passive smoking, white blood cells (leukocytes), nitrophils. Показано, что у потомков, родители которых подвергались хронической никотиновой интоксикации на протяжении 51 дня, после надреза кожи отмечаются нарушения заживления ран. У животных группы Б24 после нанесения механической раны вокруг повреждения отмечаются более широкие, чем у контрольной группы, участки флегмонозного воспаления с гистолизом. Обширные некротические изменения и небольшое воспаление механической раны характерны для животных группы МБ24. У потомков экспериментальной группы Б48 в стенке полости механической раны наблюдается грануляционная ткань. У животных группы МБ48 после нанесения механической раны наблюдается очень обширный участок с гнойным инфильтратом, гной распространен на поверхности участка. Количество лейкоцитов у животных групп МБ24 и МБ48 свидетельствует о развитии иммунопатологических процессов, которые возникают при заживлении ран. Таким образом, никотиновая интоксикация родителей приводит к нарушениям неспецифической защиты организма их потомков во время заживления ран. Увеличение лейкоцитов у животных групп МБ24 и МБ48 свидетельствует о развитии иммунопатологических процессов, которые возникают при заживлении ран. Особенности морфологического состояния механической раны у крыс- потомков, родители которых подвергались хронической никотиновой интоксикации, свидетельствуют о формировании у них своеобразных особенностей иммунной системы.

108-122

Authors: Гамуля Ю.Г., Чаюк О.А.

У статті наведені результати екологічної оцінки умов зростання локальних популяцій рідкісних видів рослин в долині р. Уди на території міста Харків. Методом фітоіндикаційних шкал досліджені місця зростання видів, які занесені до ЧКУ та мають статус вразливих: Botrychium lunaria (L.) SW., Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, Epipactis palustris (L.) Crantz, Orchis coriophora L., Orchis palustris Jacq., а та кож рідкісних для регіону видів: Iris pseudacorus L., Filipendula ulmaria (L.) Maxim., Caltha palustris L., Geum rivale L., Parnassia palustris L., Valeriana officinalis L. Флора досліджених ділянок включала 45 та 46 видів судинних рослин з десяти основних родин, серед яких найбільшими за кількістю видів були: Asteraceae, Fabaceae, Ranunculaceae, Poaceae, Rosaceae, Orchidaceae, які складають майже 75 % флористичного різноманіття. Досліджені флористичні спектри місцезростань основних родин виявилися доволі близькими, не зважаючи на певне різноманіття природних умов та наявність у складі флори синантропних видів. Встановлено, що більшість рідкісних видів зростають в умовах екологічної відповідності за головними лімітуючими факторами (водний режим та перемінність зволоження ґрунту, кислотність, сольовий режим ґрунту та вміст в ґрунті доступного нітрогену). Популяції досліджених рослин є досить сталими та здатними витримувати незначні коливання екологічних факторів, а їх існуванню може загрожувати лише діяльність людини. Досліджено локальні популяції та місця їх зростання, що мають бути взяті під охорону задля подальшого збереження видів. Ключові слова: м. Харків, р. Уди, заплава, рідкісні рослини, локальні популяції, фітоіндикація. The paper presents the results of the environmental assessment of growth conditions of local populations of rare species of plants in the valley of the Uda river in the city of Kharkiv by scales of phytoindication. Areas of growth of the species are enlisted in the Red Book of Ukraine and have a vulnerable status: Botrychium lunaria (L.) SW., Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, Epipactis palustris (L.) Crantz, Orchis coriophora L., Orchis palustris Jacq. and species that are rare for the Kharkiv region: Iris pseudacorus L., Filipendula ulmaria (L.) Maxim., Caltha palustris L., Geum rivale L., Parnassia palustris L., Valeriana officinalis L. Results of the study of local flora areas showed that it consisted of 45 and 46 species of vascular plants, with ten leading families, the species largest in number were Asteraceae, Fabaceae, Ranunculaceae, Poaceae, Rosaceae, Orchidaceae, making up nearly 75% of floral diversity. The studied floristic spectra of the leading families of both habitats revealed their similarity, in spite of a certain variety of natural conditions and participation of synanthropic species in the flora. It was established that the most rare species grow under the conditions of environmental compliance with major limiting factors (water regime and variability of moistening, the soil acidity, soil salt regime and content of available nitrogen in the soil). The populations of the studied plants are quite stable and able to withstand minor fluctuations of environmental factors and their existence can only be threatened by human activity. The local populations and places of their growth that were studied must be taken under protection for further conservation. Key words: Kharkiv, Uda river, floodplain, rare plants, local populations, phytoindication. В статье приведены результаты экологической оценки условий роста локальных популяций редких видов растений в долине реки Уды на территории города Харьков. Методом фитоиндикационных шкал исследованы места произрастания видов, занесенных в Красную книгу Украины и имеют статус уязвимых: Botrychium lunaria (L.) SW., Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, Epipactis palustris (L.) Crantz, Orchis coriophora L., Orchis palustris Jacq. , а также редких для Харьковского региона видов: Iris pseudacorus L., Filipendula ulmaria (L.) Maxim., Caltha palustris L., Geum rivale L., Parnassia palustris L., Valeriana officinalis L. Флора исследованных участков включает 45 и 46 видов сосудистых растений с десяти ведущих семейств, среди которых по числу видов преобладают Asteraceae, Fabaceae, Ranunculaceae, Poaceae, Rosaceae, Orchidaceae, которіе составляют почти 75% флористического разнообразия. Анализ флористических спектров обоих местообитаний показал их сходство, несмотря на определенное разнообразие природных условий и разное участие в составе флоры синантропных видов. Установлено, что большинство редких видов, произрастающих в долине реки Уды, находятся в условиях экологического соответствия по главным лимитирующим факторам (водный режим и переменность увлажнения почвы, кислотность, солевой режим и содержание в почве доступного азота). Популяции изученных видов достаточно устойчивы и способны выдерживать незначительные колебания экологических факторов, а их существованию может угрожать только деятельность человека. Исследованные локальные популяции и места их произрастания должны быть взяты под охрану для дальнейшего их сохранения. Ключевые слова: г. Харьков, р. Уды, пойма, редкие растения, локальные популяции, фитоиндикация.

129-137

Authors: Мельник В. Й., Стернік В. М.

Проведено аналіз моніторингових досліджень екологічного стану ґрунтів урбоекосистеми м. Рівне, виявлено вади у системі їх проведення та обґрунтовано необхідність вдосконалення моніторингу ґрунтів міста. Запропоновано комплексний підхід до проведення моніторингових досліджень ґрунтів шляхом використання біоіндикаційних методів, обґрунтовано перелік індикаторів і доцільність їх застосування. Ключові слова: моніторинг, біоіндикація, урбоекосистема, екологічний стан ґрунтів, активність ферментів. The analysis of monitoring researches of the ecological state of soils of Rivne urbanecosystem is conducted, the imperfect system of their carrying out is studied and the necessity of perfection of monitoring of the city soils is grounded. The complex approach to the carrying out of monitoring researches of soils by use of bioindication methods is offered, the list of indicators and expedience of their application are grounded. Key words: monitoring, bioindication, urbanecosystem, ecological state of soils, activity of enzymes. Проведен анализ мониторинговых исследований экологического состояния почв урбоэкосистемы г. Ровно, изучена несовершенная система их проведения и обоснована необходимость совершенствования мониторинга почв города. Предложен комплексный подход к проведению мониторинговых исследований почв путем использования биоиндикационных методов, обоснован перечень индикаторов и целесообразность их применения. Ключевые слова: мониторинг, биоиндикация, урбоэкосистема, экологическое состояние почв, активность ферментов.