Russkaâ filologiâ

3-9

Authors: И. П. Зайцева

У статті представлений один з можливих варіантів лінгвопоетичного інтерпретуван- ня сучасного ліричного твору – вірша поетеси Інни Кабиш. В основу обраного підходу покладе- но методику рівньового аналізу поетичного твору, що розроблена у 70-ті роки минулого сто- ліття, яка, з точки зору автора, не втратила своєї актуальності й на сучасному етапі філо- логічного знання Ключові слова: рівень тексту, індивідуально-авторська своєрідність, стилістичне мар- кування, тропи, експресивний синтаксис, оказіоналізм, взаємодія рівнів тексту. В статье представлен один из возможных вариантов лингвопоэтического интерпре- тирования современного лирического произведения – стихотворения поэтессы Инны Кабыш. В основу избранного подхода положена методика уровневого анализа поэтического произведе- ния, разработанная в 70-е годы прошлого века, которая, по мнению автора, не утратила своей актуальности и на современном этапе филологического знания. Ключевые слова: уровень текста, индивидуально-авторское своеобразие, стилистиче- ская маркированность, тропы, окказионализм, экспрессивный синтаксис, взаимодействие уровней текста. The article deals with one possible variant of linguo-poetic interpretation of a contemporary lyric poem by Inna Kabysh. The chosen approach is based on the methods of level analysis of a poetical work developed in the 1970s of the last century (L. F. Tarasov and others), which, in the author’s opinion, has not lost its relevance in the modern philological period. The purpose of the paper is to demonstrate that the detailed analysis of individual author methods of selection and organization of linguistic units of various levels allows to pass properly the individuality of author’s vision of one of the eternal themes: the social mission of a poet and the essence of poetry in general. It is found that interaction (mutual influence and determination) of various levels of poetic text plays a special role in expression of conceptual author content of a lyrical work. As a result of such interaction the linguistic material involved by a poet can often get a new meaning (including implicit as well). Key words: level of text, individual author diversity, stylistic markedness, tropes, occasional words, expressive syntax, text levels interaction.

14-17

Authors: Н. А. Бойко

У статті розглядаються дегідронімні ойконіми з основою *bystrъ і назви поселень зі звукосполученням стр-. Для уточнення форми і значення лексичних одиниць, що збереглися у складі власних назв, проводиться зіставлення зі словами споріднених мов і з прадавнім станом мови. Топонімічні апелятиви быстрый, быстрица, быстрь, стрежень утворюють категорію слів, які легко онімізуються. Фіксація їх в памятках писемності підтверджує факт їх давнос- ті. Гідрографічні терміни, що формують назви поселень, належать до архаїчної лексики. Ключові слова: апелятив, гідронім, ойконім, онім, пропріальна номінація, топонім. В статье рассматриваются дегидронимные ойконимы с основой*bystrъ и наименова- ния населенных пунктов со звукосочетанием стр- . Для уточнения формы и значения лексиче- ских единиц, сохранившихся в составе имен собственных, производится сопоставление со сло- вами родственных языков и с более древним состоянием языка. Топонимические апеллятивы быстрый, быстрица, быстрь, стрежень составляют категорию слов достаточно легко онимизирующихся. Фиксация их в памятниках письменности подтверждает факт их древно- сти. Закрепленные в названиях населенных пунктов гидрографические термины относятся к архаической лексике. Ключевые слова: апеллятив, гидроним, ойконим, оним, проприальная номинация, топо- ним. The article deals with the problem of proper’s name nomination. The names of settlements are formed in toponymic system.This type of proper names as the members of toponymic system have their specific properties based on pecullarity of proper’s name nomination The features of hydronimyc toponyms are defined. The location in space is the main feature of toponymic system. The names of settlements based on words with the meaning of place. The aim of this article is to analyze hydronimyc toponyms from the position of reconstruction of hydrographical vocabulary. Hydronimyc toponyms with the stem*bystrъ and proper names with cluster стр-(str) are examined. The author compares common names, which are formed hydronimyc toponyms, with other words of different Slavonic languages. The common names быстрый, быстрица, быстрь, стрежень, which are formed names of settlements , belong to the archaic words. Proper names with cluster стр-(str) confirm the using it’s cluster as hydronimyc stem. Key of words: common name, hydronim, oikonim, proper name, proper’s name nomination, toponym.

23-28

Authors: Ж. А. Юрьева

Аналізуються мовні засоби в конфліктній ситуації у «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» М.В. Гоголя У конфліктній ситуації виділяються мов- ні одиниці, які можна розглядати як сигнали розвитку конфлікта. До них відносяться слова, фразеологічні одиниці, фразеосхеми, порівняння – лексичні сигнали; типи інтонації – інтона- ційні сигнали; засоби логіки – логічні сигнали. Розрізняються сильні, слабкі і сигнали середньої інтенсивності. Слабкі сигнали свідчать про намір почати суперечку або про неприйняття ідеї опонента. Сигнали середньої інтенсивності свідчать про розвиток конфлікту, а сильні сигнали – про спад конфлікту. Логіко-семантичний аналіз суперечки дозволяє встановити її семантич- ну модель і динаміку лексичної структури. На основі конфліктної ситуації, аналізованій у цій роботі, встановлені: а) семантична модель, динаміку якої схематично можна представити «від питання із запереченням до емоційного вигуку з погрозами», б) динаміка лексичної струк- тури від номінативних одиниць в первинному значенні, стилістично нейтральних, до образли- вої вторинної номінації . Ключові слова: мовні сигнали, дискурс, суперечка, конфлікт, семантична модель, лек- сична структура. Анализируются языковые средства в конфликтной ситуации в «Повести о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем» Н.В. Гоголя. В конфликтной ситуации выделяются языковые единицы, которые можно рассматривать как сигналы развития кон- фликта. К ним относятся слова, фразеологические единицы, фразеосхемы, сравнения – лекси- ческие сигналы; типы интонации – интонационные сигналы; средства логики – логические сигналы. Различаются сильные, слабые и сигналы средней интенсивности. Слабые сигналы свидетельствуют о намерении начать спор или о неприятии идеи оппонента. Сигналы средней интенсивности свидетельствуют о развитии ссоры, а сильные сигналы – о спаде конфликта. Логико-семантический анализ конфликтной ситуации позволяет установить его семантиче- скую модель и динамику лексической структуры. На основе ссоры, анализируемой в данной ра- боте, установлены: а) семантическая модель, динамику которой схематически можно пред- ставить «от вопроса с возражением до эмоционального восклицания с угрозами», б) динамика лексической структуры от номинативных единиц в первичном значении, стилистически ней- тральных, до оскорбительной вторичной номинации. Ключевые слова: языковые сигналы, дискурс, ссора, конфликт, семантическая модель, лексическая структура. Linguistic means in a conflict situation in "The Story of how Ivan Ivanovich quarreled with Ivan Nikiforovich" of N.V. Gogol are analysed in this article. Analyzing the concept of discourse, linguists raise issues about the theory of discourse, speech activity, dialogical exchange of information or understanding speech or the impact of scientific discussion. Consideration of the choice of linguistic means, depending on the communicative situation has led to the need for scientists to explore the factors that determine the specificity of the situation of communication, such as linguistic competence of participants to communicate more widely especially linguistic identity. In the works Y.N.Karaulov, A.E.Ivanova, E.V.Krasilnikova, L.N.Krysin, L.N.Sinelnikova are the following characteristics of the linguistic person: the link with age, link with time, link with gender, link with a social group, link with the profession, link with intelligence, link with linguistic competence. Analysis of these characteristics contributes to the understanding of the speech situation or text, namely, how the selection of language means in certain circumstances.In a conflict situation highlighted linguistic units, which can be regarded as signals of the conflict. These are the words, phraseological units, phraseoschemes, comparisons - lexical signals; types of intonation - intonation signals; means logic - logic signals. We differ strong, weak and average intensity signals. Weak signals indicate the intention to start a debate or opposition to the idea of an opponent. Average intensity signals indicate the development of an argument, and strong signals tell about the decline of the conflict. Logical-semantic analysis of the conflict situation allows to set its semantic model and the dynamics of lexical structure. On the basis of the quarrel, analyzed in this paper, we discover: a) semantic model, the dynamics of which schematically can be presented "from the question with the objection to emotional exclamation threats", b) the dynamics of the lexical structure from the nominative units in the primary meaning, stylistically neutral to offensive secondary nomination. Keywords: linguistic signals, discourse, quarrel, conflict, semantic model, lexical structure.

35-41

Authors: Арезу Моради

Стаття присвячена аналізу структури найменування, яке ідентифікує конкретне під- приємство торгового і ресторанного бізнесу серед подібних до нього. Найменування на вивісці розглядається як складовий, полікомпонентний онім. У статті теоретично обґрунтовано і проілюстровано прикладами істотну відмінність комерційного позначення від фірмового на- йменування, значущість і місце інших компонентів повного найменування на вивісці. Це дозво- лило більш точно визначити термінологічну сутність понять «емпоронім» і «трапезонім». Ключові слова: ергонім , емпоронім , трапезонім , фірмонім , фірмове найменування, комерційне позначення, торговий і ресторанний бізнес , тип торгового підприємства, формат торгівлі, тип підприємства громадського харчування, формат підприємства громадського ха- рчування. Статья посвящена анализу структуры наименования, идентифицирующего конкрет- ное предприятие торгового и ресторанного бизнеса в ряду ему подобных. Наименование на вывеске рассматривается как составной, поликомпонентный оним. В статье теоретически обосновано и проиллюстрировано примерами существующее различие между коммерческим обозначением и фирменным наименованием, определены значимость и место других компо- нентов полного наименования на вывеске. Это позволило более точно определить терминоло- гическую сущность понятий «эмпороним» и «трапезоним». Ключевые слова: эргоним, эмпороним, трапезоним, фирмоним, фирменное наименова- ние, коммерческое обозначение, торговый и ресторанный бизнес, тип торгового предприятия, формат торговли, тип предприятия общественного питания, формат предприятия общест- венного питания. The article deals with the analysis of the naming unit structure which marks a precise trade enterprise and an enterprise of the restaurant business within alike ones. The naming unit on the signboard is examined as a composite, polycomponent onim. The existing difference between a company name and a brand is theoretically grounded and vividly proved by the examples, a significance and a place of other components of the full naming unit on the signboard are defined. It allowed to define more exactly a terminological essence of the notions “emporonim” and “trapesonim”. The variations of structure components of the full naming unit on the signboard are determined. Key words: ergonim, emporonim, trapesonim, firmonim, company name, brand, trade and restaurant business, trade enterprise type, trade form, public catering enterprise type, public catering enterprise form.

47-51

Authors: М.В. Оробинская

Стаття присвячена дослідженню поеми Анатолія Марієнгофа «Развратнічаю с вдох- новєниєм». При аналізі враховувалися такі параметри парадигматичною організації тексту, як склад, конфігурація, актуальність, функція парадигм і зв'язок між парадигма- ми.Дослідження виконано в рамках функціонального підходу до тексту і його одиниць. Законо- мірності організації тексту, досліджується не самостійно, а через співвідносні з ними види комунікативно-пізнавальної діяльності людини. Ключові слова: парадигматичний аналіз, гли- бина тексту, парадигма, розуміння тексту, лексика. Статья посвящена исследованию поэмы Анатолия Мариенгофа «Развратничаю с вдох- новением». При анализе учитывались такие параметры парадигматической организации тек- ста, как состав, конфигурация, актуальность, функция парадигм и связи между парадигма- ми. Исследование выполнено в рамках функционального подхода к тексту и его единицам. За- кономерности организации текста, исследуется не самостоятельно, а через соотносящиеся с ними виды коммуникативно-познавательной деятельности человека. Ключевые слова: пара- дигматический анализ, глубина текста, парадигма, понимание текста, лексика. Anatoloy Mariengof‟s poem “Razvratnichayu s vdohnoveniem” is analyzed in terms of text depth (the text perception complexity and the variability of its content) in the article.Such characteristics of text paradigmatic organization, as composition, configuration, relevance, function and communication paradigms between paradigms were taken into account during the research.The research was conducted within the functional approach to the text and its units. Laws of the texts‟ organization, the actualization of the language system are studied not separately, but due to their correlation with types of human communicative and cognitive activity.Following conclusion was made as the result of the research. The poem is characterized with the significant text depth. This characterization is determined by ideological and esthetic author‟s views. Keywords: text depth, composition, configuration, relevance, function of paradigms, communication between paradigms.

57-61

Authors: О.П. Пушкарь

Стаття присвячена феномену мовної гри як індивідуальної особливості художнього стилю Сергія Довлатова. Відповідно до класифікації мовної гри з позицій семіотики розгляда- ються особливості використання семантичної, синтаксичної та змішаної мовної гри у повісті «Ремесло». Аналізуються приклади прагматичної мовної гри у творі С.Д. Довлатова. В дослі- дженні проводиться порівняльний аналіз радянського і емігрантського періодів творчості Сергія Довлатова. Ключові слова: мовна гра, семіотика, механізми створення мовної гри, семантика, си- нтактика, прагматика. Статья посвящена феномену языковой игры как индивидуальной особенности художе- ственного стиля Сергея Довлатова. В соответствии с классификацией языковой игры с пози- ций семиотики рассматриваются особенности употребления семантической, синтаксической и смешанной языковой игры в повести «Ремесло». Анализируются примеры прагматической языковой игры в произведении С.Д. Довлатова. В статье производится сравнительный анализ советского и эмигрантского периодов творчества Сергея Довлатова. Ключевые слова: языковая игра, семиотика, механизмы создания языковой игры, се- мантика, синтактика, прагматика. The article discusses the phenomenon of language game as Sergei Dovlatov‟s artistic style individual feature. Using of different types of language game is an essential characteristic of Sergei Dovlatov‟sidiostyle. The article performs the comparative analysis of Sergei Dovlatov‟s soviet and emigrant periods of creative activity. In accordance with the classification of the language game from the point of semiotics semantic, syntactic and mixed language game are distinguished. All of the types of language game may be observed in the story "Remeslo". But their pragmatical parts and quantity in the story vary depending on the period of the author‟s creative activity. As well examples of pragmatic language game in Sergei Dovlatov‟s creativity (basing on the story "Remeslo") are analyzed and their parts in the idiostyle are determined. The principal functions of language game in Sergei Dovlatov‟s artistic style of different periods are determined and compared. Key words:language game, semiotics, mechanisms of creation of the language game, semantics, syntactics, pragmatics.

66-71

Authors: А. Г. Козлова, Е Н. Кузьменко

У статті аналізуються особливості втілення пушкінської теми та пушкінського інте- ртексту в першій поетичній збірці Б. О. Чичибабіна «Мороз і сонце», сама назва якої є прямою відсилкою до Пушкіна і виконує метатекстову функцію. Образ сонця є не тільки маркером ін- тертекстуальності, але й наскрізним у збірці. Загалом пушкінська тема та пушкінські інтер- текстуальні включення займають у книзі важливе місце. Чичибабін широко використовує впіз- навані пушкінські образи, пушкінську лексику, пов‟язані з біографією та творчістю Пушкіна топоніми, характерний пушкінський віршований розмір – ямб. Ключові слова: лірика, збірка, рецепція, тема, образ, інтертекст, цитата, ремінісцен- ція, алюзія, віршований розмір. В статье анализируются особенности воплощения пушкинской темы и пушкинского интертекста в первом поэтическом сборнике Б. А. Чичибабина «Мороз и солнце», само назва- ние которого является прямой отсылкой к Пушкину и выполняет метатекстовую функцию. Образ солнца является не только маркером интертекстуальности, но и сквозным в сборнике. Вообще пушкинская тема и пушкинские интертекстуальные включения занимают в книге важное место. Чичибабин широко использует узнаваемые пушкинские образы, пушкинскую лексику, связанные с биографией и творчеством Пушкина топонимы, характерный пушкин- ский стихотворный размер – ямб. Ключевые слова: лирика, сборник, рецепция, тема, образ, интертекст, цитата, реми- нисценция, аллюзия, стихотворный размер. The article analyzes the peculiarities of realization of Pushkin theme and intertext in B. A. Chichibabin‟s first book of poems “Frost and sunshine”. The title by itself is a direct reference to Pushkin and has a metatextual function. Not only does the image of Sun act as an intertextual marker but it also is a prevailing theme in the book. We find it in sixteen out of thirty poems of the book. Іn the article a special emphasis is put on the cycle “Poems about Pushkin” which comprises nine interrelated poems joined by Pushkin theme and the poem “A girl at a construction site” which has a special realization of Pushkin itertext. We also regard the usage of intertextual Pushkin insertions which have a morphogenetic function (the poem “Russia, I love you so much…”, the usage of Pushkin iambus). The results of the research lead us to the conclusion that Pushkin theme and inter-textual insertions play a major role in Chichibabin‟s book and perform a variety of functions. The poet frequently uses recognizable Pushkin images, Pushkin vocabulary, toponyms connected with Push-kin‟s biography and work, Pushkin‟s typical verse metre (iambus). Key words: lyrics, book of poems, reception, theme, image, intertext, quotation, reminiscence, allusion, verse metre.

79-82

Authors: В. В. Зирка

Предметом обговорення в даної статті є роль творчого потенціалу студентів у на- вчанні їх створення рекламних оголошень. Зазначається, що слова в рекламі не завжди мо- жуть узгоджуватися з відповідними діями. Різнорівневі мовні одиниці у рекламному тексті допомагають переконати адресата в потрібному для адресанта рішенні. Особливим стату- сом наділені креативні елементи – специфічні слова, словосполучення, які слугують для мані- пулювання свідомістю споживача. Вдала креативна реклама розглядається як референція, одягнена в незвичайні емоційно-оцінні знаки, які спрямовані на досягнення комунікативно- прагматичного завдання рекламодавця. Ключові слова: творчість, мовна одиниця, рекламне звернення, маніпулювання, навчан- ня, переконання, створення тексту. Предметом обсуждения в данной статье является роль творческого потенциала сту- дентов в обучении их созданию рекламных объявлений. Отмечается, что слова в рекламе мо- гут не всегда согласовываться с соответствующими действиями. Разноуровневые языковые единицы в рекламном тексте помогают убедить адресата в нужном для адресанта решении. Особым статусом наделены креативные элементы – специфические слова, словосочетания, которые служат для манипулирования сознанием потребителя. Удачная креативная реклама рассматривается как референция, облаченная в необычные эмоционально оценочные знаки, которые направлены на достижение коммуникативно-прагматического задания рекламода- теля. Ключевые слова: творчество, языковая единица, реклама, манипуляция, обучение, убеждение, создание текста. The paper deals with the ads of creative but plausible character. The subject of our consideration in this article is the role of the creative potential of students while teaching them to create an advertisement. It is noted that the words in the ads may not always be consistent with the relevant deeds. Multilevel language units in the text serve to convince the recipient in the necessary of the sender’s decision. The special status endowed with creative elements – the specific words, phrases that act to manipulate the consciousness of the consumer. A good creative advertising is considered to be a reference, wrapped in an unusual emotional evaluation signs, which are aimed at achieving communicative- pragmatical tasks of the advertiser. Being a special kind of mass communication, advertising is mainly oriented to force, influence and persuade the recipient to make a “strong” act – to buy/read/choose the object of promotion and advertising. The main idea of the practical study is to teach students to be open and frank, spontaneous and ingenuous. The creation of the specific advert is a kind of linguistic invention, a creative usage of linguistic means with the intentional violation of the language standards. Key words: creativeness, language unit, advertisement, manipulation, training, persuasion, text creation.

3-10

Authors: Т. В. Радзиевская

Мета статті пов’язана з актуальною для лінгвістичного аналізу щоденникових записів проблемою виявлення та характеристики дискурсивних форм фіксації особистого досвіду. За- вданнями статті, яка продовжує низку авторських досліджень щоденника як текстотипу та його дискурсивних втілень, є визначення співвідношення між тематичними і дискурсивними властивостями щоденникового запису, розгляд лінгвокультурних традицій на матеріалі що- денникових записів В. М. Голіцина (1847–1932). У роботі виявлено кореляції між тематичними підструктурами та одиницями ієрархічної та актуалізованої прози, вплив французької лінгво- культурної традиції на процес наративізації. Ключові слова: дискурс щоденника, наративізація особистого досвіду, ієрархічна проза, актуалізована проза, щоденник В. М. Голіцина. Цель статьи связана с актуальной для лингвистического анализа дневниковых текстов проблемой характеризации дискурсивных форм фиксации личного опыта. К задачам статьи, которая продолжает ряд авторских исследований дневника как текстотипа и его дискурсив- ных воплощений, относятся определение соотношения между тематическими и дискурсив- ными свойствами дневниковой записи, рассмотрение лингвокультурных традиций на мате- риале дневника В. М. Голицына (1847–1932). В работе показаны корреляции между тематиче- скими подструктурами и единицами иерархической и актуализирующей прозы, влияние фран- цузской лингвокультурной традиции на процесс нарративизации. Ключевые слова: дискурс дневника, нарративизация личного опыта, иерархическая проза, актуализирующая проза, дневник В. М. Голицына. The main issue that arises during the linguistic analysis of the diary records is the detection of discursive forms through which the personal experience is manifested. The present article continues the author’s research of diaries as a text type, their discursive forms, and peculiarities of the personal experience narrativization. It studies the diary records of V. M. Golitsyn (1847–1932), a Russian public figure which reflect inner and outer events of his life in the historical period of 1917–1918 in Russia. The analysis is based on the ideas of N. D. Arutiunova who has proposed to differentiate two types of prose: hierarchical (syntagmatic) and actual prose, which is instrumental for the description of thematic and discursive structures and their correlations in a diary text. The syntax of Golitsyn’s reflections reveals the influence of the French tradition of the intellectual prose and moralistic literature. Key words: diarydiscourse, personal experience narrativization,hierarchical prose, actual prose,V. M. Golitsyn’s diary.

17-23

Authors: Е. А. Скоробогатова

В статті розвиваються граматичні ідеї Харківської школи лінгвопоетики. Виділені та описані способи віршової актуалізації значень і форм одиниць морфологічного рівня. Стверджується, що смисловий поетичний потенціал одиниці залежить від її граматичної сутності (частиномовного і категорійного значення, здатності до трансформацій і взаємодій), тоді як актуалізація у віршовій структурі відбувається за законами поетичного функціонування. Основні способи актуалізації, що використовуються для виділення всіх частин мови, схарактеризовані як універсальні. Такими є атракція, селекція і співположення. Вказується, що локалізація грамем у сильних позиціях віршового рядка і поетичного твору підкреслює форму і значення морфологічних одиниць і комбінацій. Ключові слова: Харківська лінгвопоетична школа, віршовий текст, поетична морфологія, актуалізація, морфологічне значення, морфологічна форма, атракція, селекція, співположення. Статья развивает грамматические идеи Харьковской школы лингвопоэтики. Описаны способы поэтической актуализации значений и форм единиц морфологического уровня. Ут- верждается, что смысловой поэтический потенциал граммемы зависит от ее грамматиче- ской природы (частеречного и категориального значения, способности к трансформациям и взаимодействиям), тогда как актуализация в стиховой структуре происходит по законам по- этического функционирования. Основными способами актуализации, использующимися для выделения всех частей речи, то есть являющимися универсальными, названы аттракция, се- лекция и соположение. Отмечено, что локализация морфологических единиц в сильных позици- ях стиха и стихотворения способствует выделению отдельных единиц и их комбинаций. Ключевые слова: Харьковская школа лингвопоэтики, поэтический текст, поэтическая морфология, актуализация, морфологическое значение, морфологическая форма, аттракция, селекция, соположение. Grammatical ideas of Kharkiv Linguopoetic School are being developed in the article. Means of verse actualisation of morphological level units’ meanings and forms have been singled out and described. It is asserted that notional poetic potential of the unit depends on its grammatical nature (part-of-speech and categorical meaning, capability to transformations and interaction), while actualisation in verse structure is under the laws of poetic functioning. Basic means of actualisation (that are used for singling out all the parts of speech) are characterized as universal ones. They are attraction, selection and juxtaposition. It is specified that grammemes localisation in strong positions of a verse line and poetical composition emphasizes the form and the meaning of morphological units and combinations. Key words: Kharkiv Linguopoetic School, verse text, poetical morphology, actualisation, morphological meaning, morphological form, attraction, selection, juxtaposition.

28-34

Authors: А. Б. Бушев

Проблематика раціонального впливу та аргументації, а також художнього впливу мо- влення актуальна для визначення статусу та опису мовної особистості. Розглядаються су- часні форми представлення медіадискурсу та готовність читача розуміти ці форми, що з’являється в процесі навчання та самонавчання дискурс-аналізові. Дискурс трактується як поле представлення концептів. Особливу увагу на тлі розглядання сучасного ділового медіадис- курсу приділяється мовним особливостям медіатекстів, що мають декодуватися підготовле- ним читачем. Метафори евфемізми та перифрази, неясні та складні терміни, абревіатури та неологізми, що створюють неясність, - констітуенти дискурсу економічної кризи. Ключові слова: дискурс, медіа дискурс, аналітика, гіпертекст, інтерактивність, кон- цепти. Проблематика рационального воздействия и аргументации, а также художественно- го воздействия речи актуальна для выявления статуса и описания языковой личности. Рас- сматриваются современные формы представления медиадискурса и готовность читателя понимать эти формы, вырабатываемую в процессе обучения и самообучения дискурс-анализу. Дискурс трактуется как поле представления концептов. Особенное внимание на фоне рас- смотрения современного делового медиадискурса уделено языковым особенностям медиатек- стов, нуждающимся в декодировании подготовленным читателем. Метафоры, эвфемизмы и перифразы, неясные и сложные термины, аббревиатуры и неологизмы, создающие неясность, – конституенты дискурса экономического кризиса. Ключевые слова: дискурс, медиадискурс, аналитика, гипертекст, интерактивность, концепты. The problems of rationality in speech and argumentation and artistic impact of speech and discourse genres are vital for the development of the description of the status of Russian Sprachenpersoenlichkeit. Different theoretical frameworks that help analyze the newspaper discourse are discussed in the theoretical section of the paper. Some approaches are worked out in the latest decades. The paper analyses modern forms of representation of media discourse and the capacity of the reader to comprehend these forms, which can de developed through practices of interpretation and reflexivity. Discourse is looked upon as phenomenon representing concepts. The emphasis is laid upon the linguistic characteristics of modern media discourse which are to be decoded by the competent reader. Metaphors, euphemisms and periphrases, that are to be recognized and reinterpreted by a gifted reader in the process of comprehension as well as ambiguous and complicated terms that create the effect of textual supersaturation and ambivalence are the constituents of the economic discourse, analyzed in the paper. Alongside with the results of research the paper tries to single out the perspectives of the interest in the mass media discourse persuasiveness and argumentation studies. Keywords: discourse, media discourse, analytical genres, hypertext, interactivity, concepts

41-46

Authors: И. В. Острецова

В статті розглянуті загальні уявлення про пропозиціональну структуру речення. Де- тально схарактеризовані компоненти пропозиції як семантичної моделі ситуації. Визначена кореляція частоти присутності та засобів вираження суб’єкта-агенса з тематичною належ- ністю сфері спеціальної комунікації. Представлені групи обов'язкових актантов: суб'єктні ак- танти, об'єктні актанти, обставинні актанти. Проаналізовані можливості передачі різнови- дів агенса (функтив, ініціатор, паціенс, каузатор) в трьох спеціальних дискурсах: металургія, медицина, право. Зроблені висновки щодо взаємозв’язку між особливостями вираження дії та кількісними показниками заповнення позиції суб’єкта-агенса в кожній з досліджених комуні- кативних сфер. Представлені деякі конфігурації агента-суб'єкта і агенса-функції з іншими актантамі і сірконстанти в межах разноместних (двох-, трьох- і багатомісних) структур висловлювань. Ключові слова: пропозиція, дискурс, предикат, суб’єкт дії, актант, сірконстант, агенс, паціенс. В статье рассматриваются общие представления о пропозициональной структуре предложения. Детально охарактеризованы компоненты пропозиции как семантической моде- ли ситуации. Определена корреляция частоты присутствия и способов выражения субъекта- агенса с тематической принадлежностью сфере специальной коммуникации. Представлены группы обязательных актантов: субъектные актанты, объектные актанты, обстоятельст- венные актанты. Проанализированы возможности передачи разновидностей агенса (функтив, инициатор, пациенс, каузатор) в трех специальных дискурсах: металлургия, медицина, право. Сделаны выводы о взаимосвязи между особенностями передачи действия и количественными показателями заполнения позиции субъекта-агенса в каждой из исследуемых коммуникатив- ных сфер. Представлены некоторые конфигурации агенса-субъкта и агенса-функтива с дру- гими актантами и сирконстантами в пределах разноместных (двух-,трех- и многоместных) структур высказываний. Ключевые слова: пропозиция, дискурс, предикат, субъект действия, актант, сиркон- стант, агенс, пациенс. The article discusses the general idea of the structure of the propositional sentence. Detailed characterization of the components of the proposition as a semantic model of the situation. Determine the correlation frequency of occurrence and modes of expression of the subject-the agent with the thematic scope of the special membership communications. Submitted by the mandatory actants: subjective actants, object actants, circumstantial actants. In analyzing the possibility of transmission of varieties of the agent (functiv, initiator,patsiens, causator) in three special discourses: metallurgy, medicine and law. The conclusions about the relationship between the actions of the transmission characteristics and quantitative indicators of filling the position of the subject, the agent in each of the studied communicative spheres. Presents some configurations of the Agent-subject and the Agentfunction with other actants and sirkonstantants within of different (double, triple and multi) propositional structures. Key words: proposition, discourse, predicate, acts subject,actant, sirkonstant, agens, patsiens.

53-56

Authors: Т. А. Клименко

У статті розглядається проблема дослідження концептів. Актуальність роботи зу- мовлена інформаційною розрізненістю та недостатністю робіт про опис лінгвістичних кон- цептів у рамках фреймових структур. Метою статті є загальний опис фрейму ЕМОЦІЇ і його окремого термінального вузла – слота [ненависть]. Об’єктом дослідження є тлумачні словни- ки російської мови, асоціативний словник, словник синонімів російської мови, філософський ен- циклопедичний словник, наукові роботи з психології. Аналізується близько 50 різнорівневих мо- вних одиниць. Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, фрейм, слот, семантична структура слова. В статье рассматривается одна из сторон исследования концептов. Актуальность работы обусловлена малой исследованностью и разрозненностью информации о помещении лингвистических концептов в рамки фреймовых структур. Целью статьи является общее опи- сание фрейма ЭМОЦИИ и его отдельного терминального узла – слота [ненависть]. Объектом исследования являются толковые словари современного русского языка, ассоциативный сло- варь, словарь синонимов русского языка, философский энциклопедический словарь, научные ра- боты по психологии. В анализе участвуют около 50 лингвистических единиц различных уров- ней. Ключевые слова: когнитивная лингвистика, концепт, фрейм, слот, семантическая структура слова. The article deals with one aspect of the research of the concept. The relevance of the paper is caused by the lack of investigation and the disconnection of information concerning the placement of the linguistic concepts into the frame structures. The purpose of the article consists in general description of the frame EMOTION and its separate terminal node – the slot [hate]. This aim includes the formulation and solution of the following tasks: 1. to analyze the process of conceptual space EMOTIONS formation; 2. to investigate the dynamics of the semantic structures development of the corresponding lexemes on the basis of lexicographical sources; 3. to describe means and methods of the linguistic representation of the conceptual space EMOTIONS, particularly slot [hate] by lexicographical means. The object of the study is explanatory dictionaries of the modern Russian language, an associative dictionary, dictionary of synonyms of the Russian language, philosophical encyclopedia, and scientific papers in psychology. 50 units of different linguistic levels are involved in the analysis. The framing structure EMOTIONS includes the names of basic emotions, which are slots. One of the slots [hate] is represented by the meanings "emotions", "feelings", "event", "relationship", "unfriendliness", etc. Love, enemy and evil are not just names in the frame structure, and are culturally significant words and terms but also they are points of intersection with the other frame structures. Key words: cognitive linguistic, concept, frame, slot, semantic word structure.

61-65

Authors: Е. Г. Бураго

Стаття присвячена розгляду ocнoвниx підxoдів до вивчення концепту як лінгвoмeнтальної структури, а також обгрунтуванню необхідності його введення в науковий ужиток як важливої одиниці для аналізу в лінгвoкoнцeптoлoгії. Застосовуючи термін «лінгвoкультурный кoнцeпт», ми розуміємо під ним культурно маркований вербалізований сенс, який представлений в тексті рядом мовних реалізацій. Ми також виділяємо групи лінгвокультурних концептів без диференціації термінів “ключові” та “базoві” кoнцeпти, маючи на увазі такі кoнцeпти, які являють собою ocнoву для фoрмування мeнтальнocті нарoду в цілoму. Ключові слова: концепт, лінгвоконцептологія, лінгвoкультурoлoгічний кoнцeпт, лінгвoкoгнітивний кoнцeпт, базoві концепти. Статья посвящена рассмотрению ocнoвныx пoдxoдов к изучeнию концепта как лингвoмeнтальнoго oбразoвания, а также обоснованию необходимости его введения в научный обиход как важнeйшей eдиницы для анализа в лингвoкoнцeптoлoгии. Принимая тeрмин «лингвoкультурный кoнцeпт», мы пoнимаем пoд ним культурнo oтмeчeнный вeрбализoванный cмыcл, прeдcтавлeнный в тeкcтe цeлым рядoм языкoвыx рeализаций. Мы также выделяем группы лингвoкультурныx кoнцeптoв, без диффeрeнцирования тeрминов “ключeвыe” и “базoвыe” кoнцeпты, подразумевая такиe кoнцeпты, кoтoрыe являютcя ocнoваниeм для фoрмирoвания мeнтальнocти нарoда в цeлoм. Ключевые слова: концепт, лингвоконцептология, лингвoкультурoлoгичecкий кoнцeпт, лингвoкoгнитивный кoнцeпт, базoвыe концепты. The article is dedicated to the consideration of the main approaches to learning concept as a linguo-mental structure and as the most important element of analysis in linguoconceptology.With the use of the term “linguoculturologic concept” we imply at the culturally marked sense verbalized in a number of language realizations. Summarizing research works by linguists on the subject we also mark out groups of linguoculturologic concepts without differentiation the terms “key” та “basic” concepts, pointing out the concepts, which are basic for forming mental setup of the nation in general. They are: 1) universal philosophic concepts; 2) social-cultural concepts-categories; 3) categories of national culture; 4) ethic categories; 4) spiritual categories. Key words: concept, linguoconceptology, linguoculturologic concept, linguocognitive concept, basic concepts.

73-76

Authors: Я. В. Галаган

Необхідність вирішення проблеми періодизації творчого шляху талановитої харківсь- кої поетеси М. Д. Рахліної бачиться в тому, що одним з основних завдань сучасного літерату- рознавства є створення максимально повної картини розвитку російської літератури XX сто- ліття, у зв'язку з чим вивчення творчості письменників і поетів «другого ряду» здобуває особ- ливу актуальність. Ключові слова: творчий шлях, періодизація, етапи, лірика, тема, мотив Необходимость решения проблемы периодизации творческого пути талантливой харь- ковской поэтессы М. Д. Рахлиной видится в том, что одной из основных задач современного литературоведения является создание максимально полной картины развития русской лите- ратуры XX века, в связи с чем изучение творчества писателей и поэтов «второго ряда» при- обретает особую актуальность. Ключевые слова: творческий путь, периодизация, этапы, лирика, тема, мотив. One of basic tasks of modern literary criticism is a creation of the most complete and integral picture of the Russian literature development of the XX century. In this connection the study of work of writers and poets of the "second row" acquires the special significance. In the article we analyze creative evolution of a talented poetess, a translator and a memorialist M. D. Rahlina (1925-2010), which is still one of the least studied pages of the Russian-language literature of the Kharkiv Region and Ukraine. And although her work rightly belongs to the poetic "second row", from the moment of the exit of her first book of poetry "House for people" and "Pendulum" it was not simply noticed by criticism but attracted attention such an authoritative soviet literary critic as L. A. Anninskiy. The purpose of the article is to trace the creative evolution of M. D. Rahlina and on this basis to propose the first scientific periodization. We follow the chronological frameworks during the solving this problem. It allows to identify the common things of Rahlina at all stages (an ideological and thematic content of her lyrics, motifs, images, etc.) and something new (or acquired, or lost) at each subsequent stage of development of her creativity. An analysis of the facts of the poetess biography, a study of the chronology of editions of her books allowed to identify three stages of her creative evolution. Key words: creative evolution, periodization, stages, lyrics, theme, motif

3-6

Authors: Е. А. Скоробогатова

У статті досліджуються особливості граматичного відбору у вірші Бориса Херсонського «Она» та в романі Олександра Гріна «Бегущая по волнам». Стверджується, що граматична селекція слугує одним із показників інтертекстуальних зв’язків. Метод лінгвопоетичного зіставного аналізу дозволяє виявити граматичні маркери інтертекстуальних взаємодій та зробити висновок про те, що форма віддієприслівникового субстантивату-транспозиту є морфолого-синтаксичною домінантою обох текстів. Висловлюється думка про те, що граматичні характеристики домінантної грамеми дозволили Гріну використати її для збільшення номінативної невизначеності та для розвитку сюжету, а Херсонському – для створення узагальненого образу жінки. Важливою в обох випадках є родова граматична характеристика домінантної грамеми, що пов’язана з центральними образами творів. Ключові слова: інтертекстуальність, граматична селекція, поетична граматика, образ, граматична домінанта, субстантиват. В статье исследуются особенности грамматического отбора в стихотворении Бориса Херсонского «Она» и в романе Александра Грина «Бегущая по волгам». Утверждается, что грамматическая селекция служит одним из показателей интертекстуальных связей. Метод лингвопоэтического сопоставительного анализа позволяет выявить грамматические показатели интертекстуальных взаимодействий и сделать вывод о том, что форма отпричастного субстантивата-транспозита является морфолого-синтаксической доминантой обоих текстов. Предполагается, что грамматические характеристики доминантной граммемы позволили Грину использовать ее для увеличения номинативной неопределенности и для развития сюжета, а Херсонскому – для создания обобщенного образа женщины. Значимой в обоих произведениях является родовая грамматическая характеристика доминантной граммемы, которая связана с образной системой произведений. Доминанта лирического стихотворения Херсонского является сплошной в отличие от дискретной доминанты романа Грина. Ключевые слова: интертекстуальность, грамматическая селекция, поэтическая грамматика, образ, грамматическая доминанта, субстантиват. The grammatical features of selection in the poem "She" by Boris Khersonskiy and in the novel "She Who Runs on the Waves" by Alexander Grin are researched in the article. It is alleged that the grammatical selection serves as the indicator of their intertextual links. The method of linguopoetical comparative analysis reveals the grammatical markers of intertextual interactions and allows concluding that the form of the participle-formed nominalized transpositive adjective is the morphological and syntactic dominant of both texts. It is assumed that the grammatical characteristics of the dominant grammemes allowed Grin to use them for increasing the nominative ambiguity and for the unraveling of the plot and allowed Khersonskiy to create the generalized image of woman. The gender portrait of the dominant grammeme which is connected with the system of images in texts is significant in both works. The dominant of the lyrical poem by Khersonskiy is continuous, unlike the discrete dominant of the novel by Grin. Key words: intertextuality, grammar selection, poetic grammar, image, grammatical dominant, nominalized adjective.

11-17

Authors: И. И. Степанченко

Розглядаються теоретичні положення структуральної та функціональної лінгвістичних парадигм щодо межмовного та позамовного в семантиці слова та змісті дискурсу. З огляду на структуральну парадигму в семантиці слова і змісті дискурсу мовне та позамовне – відображення ознак оточуючої дійсності і в цьому плані однопорядкові явища. З функціональної точки зору, яка спирається на дані психології, фізиології та інших наук про людину, мова та мислення – різні й одночасно тісно пов’язані системи, що базуються на різних закономірностях: в основі суто мовної семантики лежать закони оперування вербальними образами, які регулюються мовою, в основі образно-понятійної (мисленнєвої) системи лежать закони оперування «предметними» образами, в яких реалізовано знання людини про світ. Зміст дискурсу в комунікативному акті містить обидві системи, які в різних дискурсах співпадають у різній мірі. Функціональна модель мови розглядається як більш близька до модельованого об’єкту, ніж структуральна. Ключовi слова: семантика, мова, мислення, комунiкативний акт, функцiональна парадигма. Рассматриваются теоретические положения структуральной и функциональной лингвистических парадигм, касающиеся границ языкового и неязыкового в семантике слова и содержании дискурса. С точки зрения структуральной парадигмы в семантике слова и содержании дискурса языковое и неязыковое – отражение признаков окружающей действительности и в этом отношении однопорядковые явления. С функциональной точки зрения, опирающейся на данные психологии, физиологии и других наук о человеке, язык и мышление представляют собой различные и в то же время тесно связанные системы, основанные на разных закономерностях: в основе собственно языковой семантики лежат законы оперирования вербальными образами, регулируемые языком, а в основе образно- понятийной (мыслительной) системы лежат законы оперирования «предметными» образами, в которых реализованы знания человека о мире. Содержание дискурса в коммуникативном акте включает в себя обе системы, которые в разных дискурсах совмещаются в различной степени. Функциональная модель языка рассматривается как более близкая к моделируемому объекту, чем структуральная. Ключевые слова: семантика, язык, мышление, коммуникативный акт, функциональная парадигма. The article addresses to the theoretical position of the structural and functional linguistic paradigms concerning the boundaries of linguistic and non-linguistic in words semantics and content of discourse. In the terms of the structural paradigm the linguistic and nonlinguistic (reflections of reality signs) in word semantics and content of discourse are the same order phenomena. From a functional point of view, based on the data of psychology, physiology and other human sciences, language and intellection are different, but at the same time closely related systems based on different laws. The basis of the actual linguistic semantics is laws of verbal images operating, regulated with language. But the basis of image-based conceptual (mental) system is laws of "substantive" images operating which reflect knowledge about the world. Thus, the rules of names’ operating are complicated with links between "substantive" images in the discourse (speech, text). In this case we observe the overlap between the laws of the language system organization and the operating laws of "substantive" images, that the laws of intellection. Therefore, discursive semantics is more difficult than language one, but the difficulty is not about increasing the number of the same order (according to the language system) structures. This difficulty is motivated with the participation of another system, differed from the language one. Both systems that are included in the discourse content in a communicative act are overlapped in varying degrees in different discourses. The functional model of language is seemed to be closer to the modeled object than a structural one. Keywords: semantics, language, intellection, communicative act, the functional paradigm.

23-30

Authors: А. Моради

У статті представлений стислий огляд історії дослідження мови міста та визначені основні напрямки та аспекти вивчення найменувань міських об’єктів з урахуванням стану наукової розробки проблем урбанолінгвістики і ерґоніміі як її складової частини. Доведена необхідність і показано напрямок розширення джерельної бази досліджень з метою більш повного розуміння процесів функціонування живої російської мови в Україні. Ключові слова: урбанолінгвістика, урбанонімія, мовний простір міста, ономастичний простір міста, ерґоніми. В статье представлен краткий обзор истории исследования языка города и определены основные направления и аспекты изучения названий городских объектов с учетом состояния научной разработки проблем урбанолингвистики и эргонимии как ее составной части. Показана необходимость и направление расширения базы источников исследования с целью более полного понимания процессов функционирования живого русского языка в Украине. Ключевые слова: урбанолингвистика, урбанононимия, языковое пространство города, ономастическое пространство города, эргонимы. The article presents a brief review of the research of the city language history and also main directions and aspects of studying of city objects names taking into account a condition of the scientific elaboration of urban linguistics and ergonymy problems as its component. The necessity and direction of source research base expansion on purpose of fuller comprehension of living Russian language functioning in Ukraine is defined. Keywords: urban linguistics, urbanonymy, language space of the city, onomastic space of the city, ergonymyc.

36-41

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглядається роман Андрія Бєлого «Москва» з точки зору розвитку і функціонування в ньому танатологічних мотивів, пов'язаних з образами головних героїв підсумкового твору письменника – вченого-математика Івана Івановича Коробкіна та його антагоніста, Едуарда фон Мандро. Розглянуто танатологічну складову імен героїв. Розкрито зміни у світоглядній позиції Коробкіна: від його спроб за допомогою наукових занять відгородитися від «неясності життя» до засліплення і метафізичної смерті героя. Проаналізовано перебування професора в «іншому світі», символічним заміщенням якого стала лікарня для душевнохворих, і його остаточне прозріння, в результаті чого Коробкін приходить до думки про необхідність знищити своє відкриття, тому що його використання недосвідченими людьми може привести до катастрофи світового масштабу. Проблема відповідальності вченого за свої відкриття, поставлена в романі Бєлого, розглядається у статті в контексті російської та зарубіжної літератури. На думку автора статті, міфопоетичним кодом, який використовується у творі для розкриття глибини переживань Коробкіна, служить заключна частина євангельського міфу, у якій йдеться про страсті Христові. Для Коробкіна знищення праці всього його життя рівнозначно сходженню на Голгофу, але, як і його прототип, професор свідомо приймає болісне для нього рішення, щоб «врятувати» людство від винайденого ним смертоносного променя. У статті встановлюються точки перетину сюжету прозріння Коробкіна та історії про сліпоту-прозріння царя Едіпа, яка лягла в основу трагедії Софокла. До кола прототипів головного героя, на думку автора статті, відноситься також образ «надлюдини» з філософії Ф. Ніцше. Ключові слова: танатологічний мотив, наукове відкриття, міфопоетичний код, метафізична смерть. В статье рассматривается роман Андрея Белого «Москва» с точки зрения развития и функционирования в нем танатологических мотивов, связанных с образами главных героев итогового произведения писателя – ученого-математика Ивана Ивановича Коробкина и его антагониста, Эдуарда фон Мандро. Рассмотрена танатологическая составляющая имен героев. Раскрыты изменения в мировоззренческой позиции Коробкина: от его попыток с помощью научных занятий отгородиться от «невнятицы жизни» до ослепления и метафизической смерти героя. Проанализировано пребывание профессора в «ином мире», символическим замещением которого стала лечебница для душевнобольных, и его окончательное прозрение, в результате чего Коробкин приходит к мысли о необходимости уничтожить своё открытие, так как его использование несведущими людьми может привести к катастрофе мирового масштаба. Проблема ответственности ученого за свое открытие, поставленная в романе Белого, рассматривается в статье в контексте русской и зарубежной литературы. По мнению автора статьи, мифопоэтическим кодом, который используется в произведении для раскрытия глубины переживаний Коробкина, служит заключительная часть евангельского мифа, повествующая о страстях Христовых. Для Коробкина уничтожение труда всей его жизни равнозначно восхождению на Голгофу, но, как и его прототип, профессор сознательно принимает мучительное для него решение, чтобы «спасти» человечество от изобретенного им смертоносного луча. В статье устанавливаются точки пересечения сюжета прозрения Коробкина и истории об ослеплении-прозрении царя Эдипа, легшей в основу трагедии Софокла. Одним из прототипов главного героя, по мнению автора статьи, является также образ «сверхчеловека» из философии Ф. Ницше. Ключевые слова: танатологический мотив, научное открытие, мифопоэтический код,метафизическая смерть. The article examines Andrey Bely’s novel “Moscow” from the point of view of the development and functioning of thanatological motifs associated with the images of the main characters of the final works of the writer – scientist-mathematician Ivan Ivanovich Korobkin and his antagonist Eduard von Mandro. Thanatological component of the names of the heroes is considered. The change of the ideological position of the main character from his attempts through scientific practice to isolate himself from the “vagueness of life” to his blindness and metaphysical death is disclosed. His staying in the “other world”, the symbolic substitution of which is the mental hospital and his final Epiphany, due to which he comes to the thought of having to destroy his discovery, because of using it by ignorant people can lead to disaster on a global scale is analyzed. The problem of responsibility of the scientist for his discovery posed in Bely’s novel is considered in the context of Russian and foreign literature. The author of the article believes, that mythopoetic code used in the product to explain and express the depth of Korobkin’s feelings. To achieve this purpose the author refers to the last part of the gospel myth, which tells of the passion of Christ. For Korobkin destroying the work of his whole life is equivalent to ascent to Calvary but like his prototype he deliberately takes a painful decision “to save” humanity from the invented death ray. The points of intersection of the plot of insight and the history of blinding-Epiphany of king Oedipus, which formed the basis of the tragedy of Sophocles are specified. A number of prototypes of the main character is ending with an image of Superman of Nietzsche’s philosophy. Keywords: thanatological motif, scientific discovery, mythopoetic code, metaphysical death.

46-49

Authors: Т. В. Горячева

Стаття присвячена аналізу одного з небагатьох прозаїчних творів Л. Семенова «Прокляття». Особлива увага в статті приділяється новим рисам в стилі письменника, які з’явились в результаті зміни пріоритетів у творчості. Л. Семенов звертається до тем, які вимагають від нього «соціальності» і поступово віддаляється від естетичних ідеалів, пов’язаних із символізмом. Письменник віддається «діловій» літературі: засуджує несправедливий суд, в’язницю, смертну кару, пише про жорстокість влади та соціальну нерівність. Ключові слова: символізм, «ділова» література, нова художність. Статья посвящена анализу одного из немногочисленных прозаических произведений Л. Семенова «Проклятие». Особое внимание в статье уделено изменениям, произошедшим в стиле писателя в результате смены приоритетов в творчестве. Л. Семенов обращается к темам, которые требуют от него «социальности» и постепенно отдаляется от эстетических идеалов, связанных с символизмом. Писатель отдается «деловой» литературе: осуждает несправедливый суд, тюрьму, смертную казнь, пишет о жестокости власти и социальном неравенстве. Ключевые слова: символизм, «деловая» литература, новая художественность. The main objective of the paper is to analyse one of the prose works by L. Semenov «The Curse» in order to throw light on the changes which took place in his style due to the shift in priorities in his creative work. L. Semenov turns to social issues and eventually breaks with aesthetic ideals of Symbolism. The writer focuses on such social problems as unfair court and imprisonment, capital punishment, cruelty of the authority, and social inequality. Key words: Symbolism, «businesslike» literature (social literature), new artistry.

54-57

Authors: А. Г. Козлова, Д. Э. Лисова

У статті розглядаються особливості втілення образу жінки у поезії одного з яскравих представників «шестидесятництва» – Булата Окуджави. Аналіз низки поетичних текстів дозволяє стверджувати, що для поета характерне поєднання в образі жінки планів побуту та буття, земного та небесного, тілесного та духовного. Натхненний, навіть обожнений образ жінки не позбавлений у Окуджави конкретних земних рис, хоча в ціннісній ієрархії лідируючі позиції, безперечно, належать у нього вічному, надпобутовому, духовному. Ключові слова: «шестидесятники», образ жінки, побут та буття, поетичний текст, епітет, антитеза. В статье рассматриваются особенности воплощения образа женщины в поэзии одного из ярких представителей «шестидесятничества» – Булата Окуджавы. Анализ ряда поэтических текстов позволяет утверждать, что для поэта характерно соединение в образе женщины планов быта и бытия, земного и небесного, телесного и духовного. Одухотворенный, даже обожествленный образ женщины не лишен у Окуджавы конкретных земных очертаний, хотя в ценностной иерархии лидирующие позиции, безусловно, принадлежат у него вечному, надбытовому, духовному. Ключевые слова: «шестидесятники», образ женщины, быт и бытие, поэтический текст, эпитет, антитеза. The article deals with realization peculiarities of woman’s figure in Bulat Okudzhava’s poetry, who is known as one of the greatest representatives of «men of the sixties». The analysis shows that female images have substantial representation in poet’s works, who takes into account woman’s age (a little girl, a girl, a woman, an old woman) as well as her interfamilial and marital status (a mother, a daughter, a sister, a bride, a wife, a widow). In poems on military topics the greater attention is given to images of the mother, the wife and the widow. In poetic texts written in the form of apostrophe to a woman the onymization of the appellative (Woman) together with the use of the capital letter in pronoun “You” is observed. The cases of anthropomorphize and granting nature-made (or other) objects with distinctive appearance attributes of a woman are noted. The results of analysis of poetic texts make possible to assert that the poet combines planes of life and existence, mortal and heavenly, physical and spiritual in woman’s figure. Spiritual or even divine female image of Okudzhava’s poems preserves particular mortal features, although, there is no doubt that the eternal, the “above-living” and the sacred have a higher position in poet’s value hierarchy. Key words: «men of the sixties», female image, life and existence, poetic text, epithet, antithesis.

62-66

Authors: Л. В. Мирошник

В статті розглядаються можливості використання методу проектів як форми самостійної роботи студентів в практиці викладання російської мови як іноземної в немовних вишах. Пропонується навчальний проект «Лікувально-профілактичні заклади», розроблений для іноземних студентів медичних вишів. Розглядаються етапи розробки та проведення проекту, обґрунтовується вибір теми та форми проекту, виділяється мета та практичні завдання, які виконуються під час проведення проекту, вказуються джерела отримання інформації та пропонуються форми презентації отриманих результатів. Ключові слова: метод проектів, навчальний проект, комунікативна компетенція, російська мова як іноземна, мова спеціальності, міжпредметні зв'язки. В статье рассматриваются возможности использования метода проектов как формы самостоятельной работы студентов в практике преподавания русского языка как иностранного в неязыковых вузах. Предлагается учебный проект «Лечебно-профилактические учреждения», разработанный для иностранных студентов медицинских вузов. Рассматриваются этапы разработки и проведения проекта, обосновывается выбор темы и формы проекта, выделяются цель и практические задачи, решаемые в ходе проекта, указываются источники получения информации, предлагаются формы презентации полученных результатов. Ключевые слова: метод проектов, учебный проект, коммуникативная компетенция, русский язык как иностранный, язык специальности, межпредметные связи. This paper explores the opportunities that the project method provides for Russian as Foreign Language teaching in traditional educational environment. The author considers project-based learning and teaching in higher education as an alternative to paper-based memorization or teacher-led classrooms. It is a system of pedagogic strategies by which the students gain competence in professional communication. Project-based learning of Russian as Foreign Language in higher education connects two strategies: learning the language as means of communication and solving real-life problems through interaction with the professional environment. The author describes the steps and phases of an educational project Types of Hospitals as a part of Russian as Foreign Language curriculum in medical universities. This is a search-and-find project based on interdisciplinary relations. The project correlates with the General Principles of Patient Care course. The project involves both linguistic and non-linguistic approaches to teaching languages. Linguistic strategies help students learn medical vocabulary on the following topics: types of hospitals, hospital departments and support units; health care practitioners. Nonlinguistic strategies require students to generate a representation of new information that does not rely on language. The students acquire cross-curriculum skills. While working on the project, the students perform the following practical tasks: they collect basic information about different hospitals, define main responsibilities of health workers, describe hospital departments, visiting hours and policy. This project helps students not only revise previously studied vocabulary or learn new medical terminology, but also gain practical experience in functioning of medical institutions. Collective work on the project inspires students to obtain deeper knowledge on medical issues and develops social skills such as leadership skills, ability to interact with partners, avoid conflicts and resolve contradictions. Interaction with professional work environment provides fast adaptation of international medical students in academic and professional spheres. Key words: project-based learning and teaching, educational project, communicative competence, Russian for special purposes, interdisciplinary relations.

3-7

Authors: С. Л. Попов

У статті розглядається одне з недостатньо досліджених питань російської синтаксичної варіантності. Йдеться про семантичну диференціацію форм родового відмінку однини, що керуються прийменником из-за, і форм давального відмінку однини, що керуються прийменником по, коли вони вживаються в значенні внутрішньої причини. Перевіряється достовірність традиційного аргумента, який диференціює вживання таких варіантів. Застосовується аргумент прямої емпіричної верифікації контекстних маркерів певної семантики в експліцитних контекстах. Ключові слова: ортологія, граматична варіантність, семантика, експліцитність/імпліцитність, аргументація. В статье рассматривается один из недостаточно исследованных вопросов русской синтаксической вариантности. Речь идет о семантической дифференциации форм родительного падежа единственного числа, управляемых предлогом из-за, и форм дательного падежа, управляемых предлогом по, когда они употребляются в значении внутренней причины. Проверяется достоверность традиционного аргумента, дифференцирующего употребление таких вариантов. Применяется аргумент прямой эмпирической верификации контекстных маркеров определенной семантики в эксплицитных контекстах. Ключевые слова: ортология, грамматическая вариантность, семантика, эксплицитность/имплицитность, аргументация. The article is devoted to one of insufficiently investigated aspects of Russian syntactic variance. What it involves is semantic differentiation between the genetive case-forms of nouns in singular with the preposition из-за and the dative case-forms of nouns in singular with the preposition пo, when they are used to denote the meaning of internal cause. The validity of traditional argument, differentiating the use of the examined variants is checked. Concepts of explicit and implicit context are used. An argument of direct empirical verification of context tokens with certain meaning in explicit contexts is applied. The attention is paid to the communicative demand of such means due to the lack of the definite article category in the Russian language, which allows characterizing the phenomena as concrete or abstract generically and efficiently. Key words: orthology, grammatical variance, semantics, explicitness/implicitness, argumentation.

14-18

Authors: Е. В. Палатовская

У статті представлено ретроспективний аналіз становлення й розвитку теорії російського складного речення. Погляди В. В. Виноградова на граматичну природу і сутність складного речення, а також запропоновані ученим принципи його класифікації покладено в основу структурно-семантичного підходу до цієї синтаксичної одиниці. Структурно- семантичний аналіз дозволив ученим виявити й описати все розмаїття складних речень як цілісних граматичних структур із урахуванням особливостей їхньої формальної і семантичної організації. Ключові слова: складне речення, логіко-граматичний напрям, сурядність, підрядність, безсполучниковий зв’язок, структурно-семантична класифікація. В статье представлен ретроспективный анализ становления и развития теории сложного предложения в русистике. Взгляды В. В. Виноградова на грамматическую природу и сущность сложного предложения, а также предлагаемые ученым принципы его классификации легли в основу структурно-семантического подхода к данной синтаксической единице. Структурно-семантический анализ позволил ученым выявить и описать все разнообразие сложных предложений как целостных грамматических структур с учетом особенностей их формальной и смысловой организации. Ключевые слова: сложное предложение, логико-грамматическое направление, сочинение, подчинение, бессоюзная связь, структурно-семантическая классификация. The article presents a retrospective analysis of the formation and development of the theory of complex sentences in Russian Studies. Views of V. V. Vinogradov on the grammatical nature and essence of a complex sentence as well as the principles he proposed for classification of a complex sentence formed the basis of structural and semantic approach to the syntactic units. V.V. Vinogradov paid particular attention to such difficult questions of syntax as opposition between coordination and subordination in a complex sentence in Russian grammar, as well as the definition of the status of grammatical structures with asyndetic components. Further studies carried out in line with the structural and semantic approach allowed the scientists to identify and describe different complex sentences as complete grammatical structures, taking into account the peculiarities of their formal and semantic organization. Keywords: complex sentence, logical-grammatical direction, coordination, subordination, conjunctionless connection, structural and semantic classification.

23-29

Authors: Е. В. Бувалец

У статті розглядаються особливості функціонування субстантивних біномів як морфосинтаксичних одиниць поетичного тексту в ідіостилі Йосипа Мандельштама. Досліджуються зображальні можливості субстантивних біномів у представленому ідіостилі. Розглядається, як специфіка поетичного ідіостилю розкривається субстантивними біномами. Ключові слова: субстантивні біноми, морфосинтаксичні одиниці, поетичний текст, ідіостиль, Йосип Мандельштам. В статье рассматриваются особенности функционирования субстантивных биномов как морфосинтаксических единиц поэтического текста в идиостиле Осипа Мандельштама. Исследуются выразительные возможности субстантивных биномов в представленном идиостиле. Рассматривается, как специфика поэтического идиостиля раскрывается субстантивными биномами. Ключевые слова: субстантивные биномы, морфосинтаксические единицы, поэтический текст, идиостиль, Осип Мандельштам. The article deals with peculiarities of functioning of substantival binomials as morphosyntactic units of poetic text in O. Mandelshtam’s individual style. Substantival binomials expressiveness in the present individual style is researched. It is considered how specifity of the poetic individual style is revealed by substantival binomials. The aim of the article is to describe peculiarities of substantival binomials functioning in O. Mandelshtam’s individual style. The poet focuses on using substantival binomials denoting an object and an attribute. The main images rendered in O. Mandelshtam’s poetry architecture, time and vocable images. Poetic world model is closely connected with so called ‘social architecture’ which implies a special way of space ranking. The world itself is represented as ‘home’ and ‘cathedral’. The time image is one of the central images in O. Mandelshtam’s poetics is rendered with key substantival binomials ‘век-властелин’, „век- волкодав’ and „век-зверь’. The vocable is actualized in different individual hyphened constructions. The components are combined on the basis of sounds made by speech organs. Key words: substantival binomials, morphosyntactic units, poetic text, individual style, O. Mandelshtam.

34-37

Authors: Н. С. Минина

Стаття присвячена розгляду випадків «згущення» негативних часток у поетичному тексті як одного із способів їх актуалізації. Матеріалом дослідження слугували російські поетичні тексти ХХ-ХХI століть. Накопичення негативних часток у поетичних текстах сприяє їх виділенню у віршованих текстах, посилює однорідність граматичного ряду у вірші, а також сприяє формуванню домінантних граматичних форм та передачі загальної ідеї заперечення. Перспектива дослідження полягає у вивченні інших способів актуалізації часток та їх поетичного потенціалу у віршованих тестах. Ключові слова: частка, заперечення, актуалізація, «згущення» одиниць, поетичний текст, домінанта. Статья посвящена рассмотрению случаев «сгущения» отрицательных частиц в поэтическом тексте как одного из способов их актуализации. Материалом исследования послужили русские поэтические тексты ХХ-ХХI веков. Накопление отрицательных частиц в поэтических текстах способствует их выделению в стихотворных текстах, усиливает однородность грамматического ряда в стихотворении, а также способствует формированию доминантных грамматических форм и передачи общей идеи отрицания. Перспектива исследования состоит в изучении других способов актуализации частиц и их поэтического потенциала в стихотворных тестах. Ключевые слова: частица, отрицание, актуализация, «сгущение» единиц, поэтический текст, доминанта. Attempts to research the functioning of language units in a poetic text on different language levels were made by many linguists. However, methods of actualization of grammatical units were not researched enough in the Russian linguistics. Besides, the attention of researchers of this problem was focused, as a rule, on the poetic potential of notional parts of speech. Methods of actualization of functional words were not described, thus the scientific novelty of this research is determined by this fact. The purpose of the given work lies in the scientific description of the phenomenon of "massing" of negative particles as a way of accentuation them in a poetic text. The relevance of the research is determined by the insufficient previous study of the poetic potential of negative particles in modern linguistics. The Russian poetic texts of the twentieth and thwenty-first century served as the material of work. The accumulation of negative particles in poetic texts contributes to their accentuation, enhances the uniformity of the grammatical row of the poem. It also contributes to the formation of dominant grammatical forms and to the communication of the general idea of negation. The prospect of the study is to explore the other ways of accentuation of particles and their linguopoetic potential. Key words: particle, negation, actualization, "massing"of language units, poetic text, keynote.

42-50

Authors: А. А. Зернецкая

У статті описана комунікативна компетенція в дiяльнiсному аспекті на базі моделі функціональної системи вербально-комунікативної діяльності. Функціональна система вербально-комунікативної діяльності є системою управління базами даних (знань і вмінь), що входять до складу комунікативної компетенції. Автор дає визначення комунікативної компетенції та її складових блоків-баз даних (лінгвістичної компетенції, пресуппозиційної компетенції, діяльнісної компетенції), обґрунтовує складові діяльнісної компетенції. До складу діяльнісної компетенції входять (а) психофізіологічні дії з мовними знаками (вимова фонем, членування фраз, інтонування, накреслення мовних знаків, розрізнення та ідентифікація звучать або зображених мовних знаків і т. д.); (б) видомовленнєві програми діяльності; (в) організаційні програми вербально-комунікативної діяльності (стратегії, тактики і прийоми). Ключові слова: комунікативна компетенція, лінгвістична компетенція, пресуппозиційна компетенція, діяльнісна компетенція, функціональна модель вербально-комунікативної діяльності, стратегії, тактики, прийоми, система управління базами даних. В статье описана коммуникативная компетенция в деятельностном аспекте на базе модели функциональной системы вербально-коммуникативной деятельности. Функциональная система вербально-коммуникативной деятельности является системой управления базами данных (знаний и учений), входящими в состав коммуникативной компетенции. Автор дает определения коммуникативной компетенции и ее составляющих блоков-баз данных (лингвистической компетенции, пресуппозиционной компетенции, деятельностной компетенции), обосновывает составляющие деятельностной компетенции. В состав деятельностной компетенции входят (а) психофизиологические действия с языковыми знаками (произношение фонем, членение фраз, интонирование, начертание языковых знаков, различение и идентификация звучащих или изображенных языковых знаков и т. д.); (б) видоречевые программы деятельности; (в) организационные программы вербально- коммуникативной деятельности (стратегии, тактики и приемы). Ключевые слова: коммуникативная компетенция, лингвистическая компетенция, пресуппозиционная компетенция, деятельностная компетенция, функциональная модель вербально-коммуникативной деятельности, стратегии, тактики, приемы, система управления базами данных. There The communicative competence in the activity aspect on the basis of the functional model of verbal-communicative activity is described in the article. Functional system of verbalcommunicative activity is the communicative competence database (knowledge and skills) management system. The author gives the definitions of communicative competence and its constituent units-databases (linguistic competence, presupposition competence, activity competence), justifies the components of the activity competence. The activity competence structure includes (a) psychophysiological actions with language signs (pronunciation of phonemes, phrases division, intonation, language signs writing, discrimination and identification sounding or written linguistic signs, and so on); (b) programs of kind of speech (writing, speaking, reading, listening) activities activities; (c) verbal-communicative activity organization programs (strategies, tactics and techniques). Keywords: communicative competence, linguistic competence, presupposition competence, activity competences, functional model of verba -communicative activity, strategies, tactics, techniques, database management system.

58-65

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглянуто типологію танатологічних мотивів в трилогії Ф. К. Сологуба «Творена легенда». Залежно від причин смерті персонажа танатологічні мотиви об'єднані в кілька груп. Першу групу становлять мотиви ненасильницької смерті, що викликана незалежними ні від самого героя, ні від інших персонажів причинами, перш за все хворобою або старістю. До другої групи належать мотиви насильницької (навмисної) смерті. Автор статті виділяє у творі Сологуба також третю групу мотивів. Це мотиви тимчасової смерті (летаргічного сну) і подальшого воскресіння (пробудження) героя. Особливе місце в романі письменника займають мотиви метафізичної смерті, яка відноситься не до припинення існування фізичного тіла, а розглядається в аспекті духовної складової людського буття. Останню групу танатологічних мотивів складають мотиви смерті, що сталася внаслідок стихійного лиха – повені, виверження вулканів, землетрусів тощо. До неї належать також апокаліптичні мотиви, пов'язані з образами грандіозних космічних катастроф. Танатологічні мотиви розрізняються за модусом їхнього відношення до реальності. Смерть може статися або не статися (тобто лише передбачатися, бажатися, бути можливою, але так і не реалізованою, наприклад, спроба вбивства), бути достовірною або тільки передбачуваною. У романі наявні три модуси буття: по-перше, це земна реальність, по- друге, це небуття, під яким, ймовірно, мається на увазі повне заперечення всякої можливості існування, абсолютне ніщо, по-третє, це інобуття, тобто якась інша реальність, більш гармонійна, ніж земна. Ключові слова: танатологічний мотив, метафізична смерть, типологія, модус реальності. В статье дана типология танатологических мотивов в трилогии Сологуба «Творимая легенда». В зависимости от причин смерти персонажа танатологические мотивы объединены в несколько групп. Первую группу составляют мотивы, представляющие ненасильственную смерть, которая вызвана независящими ни от самого героя, ни от других персонажей причинами, прежде всего болезнью или старостью. Ко второй группе относятся мотивы насильственной (намеренной) смерти. Автор статьи выделяет в произведении Сологуба третью группу мотивов. Это мотивы временной смерти (летаргического сна) и последующего воскресения (пробуждения) героя. Особое место в романе писателя занимают мотивы метафизической смерти, которая относится не к прекращению существования физического тела, а рассматривается в аспекте духовной стороны человеческого бытия. Последнюю группу танатологических мотивов составляют мотивы смерти, произошедшей в результате стихийного бедствия – наводнения, извержения вулкана, землетрясения и т.п. В нее включены также апокалипсические мотивы, связанные с образами грандиозных космических катастроф. Танатологические мотивы различаются по модусу их отношения к реальности. Смерть может случиться или не случиться (т.е. лишь предполагаться, желаться, быть возможной, но так и не реализованной, например, как попытка убийства), быть достоверной или только предполагаемой. В романе наличествуют три модуса бытия: во-первых, это земная реальность, во-вторых, это небытие, под которым, вероятно, подразумевается полное отрицание всякой возможности существования, абсолютное ничто, в-третьих, это инобытие, т.е. некая другая реальность, более гармоничная, чем земная. Ключевые слова: танатологический мотив, метафизическая смерть, типология, модус реальности. The article presents a typology of thanatological motifs in the Sologub's trilogy "The Created Legend". Depending on the cause of a character’s death thanatological motifs are grouped. The first group includes the motifs, representing a non-violent death, which caused reasons that are not depend from the hero nor any other characters, first of all by disease or old age. The second group includes the motifs of violent (intentional) death. The author proposes to allocate the third group of motives at the Sologub’s work. The motifs of the temporary death (lethargy) and subsequent resurrection (awakening) of a character. The motif of metaphysical death has a special place in the novel. It refers not to the cessation of existence of the physical body, but is considered in terms of the spiritual side of human existence. The last group of thanatological motifs are the motifs of death that occurred as a result of natural disasters such as floods, volcanic eruption, earthquake etc. It also contains apocalyptic motifs associated with the grand cosmic catastrophe. Thanatological motifs differ depending on the mode of their relationship to reality. Death can happen or not happen (to be assumed, wanted, to be possible, but never implemented, for example, as attempt of murder), to be authentic or only perceived. There are three mode of existence in the novel: first, it is the reality, secondly, it is nothingness, which probably means a complete denial of any possibility of existence, absolutely nothing, thirdly, it is otherness or a different reality, which should be more harmonious than life on the Earth. Keywords: thanatological motif, metaphysical death, typology, modus of reality.

72-75

Authors: К. А. Кальян

Стаття присвячена аналізу проблематики та поетики найбільш знакових віршів громадянської лірики Р. Катаєвої. В основі статті – порівняльний аналіз двох яскравих та показних віршів поетеси: «Прибічники» та «Дивні люди». Розглянуті їх основні стилістичні та синтаксичні особливості. Виявляються індивідуально-авторські прийоми та методи зображення образів. Ключові слова: Р. Катаєва, громадянська лірика, ліричний герой, проблематика, поетика. Статья посвящена анализу проблематики и поэтики наиболее знаковых стихов гражданской лирики Р. Катаевой. В основе статьи – сравнительный анализ двух ярких и показательных стихотворений поэтессы: «Сторонники» и «Странные люди». Рассмотрены их основные стилистические и синтаксические особенности. Выявляются индивидуально- авторские средства изобразительности. Ключевые слова: Р. Катаева, гражданская лирика, лирический герой, проблематика, поэтика. The article is devoted to the analysis of the poetics and the subject matter of the most significant poems of Kataeva`s civil lyrics. The article is based on the comparative analysis of two bright and remarkable poetess` verses: “The Followers” and “Strange people”. We define it stylistic and syntactic features. Individual author`s method and principles are being researched in the following article. The motif of contempt for indifference and banality of thought are prevailed in civil lyrics of Kharkov poetess R. Kataeva. Modern society characterized by marginalization of real spiritual values and substitution by pretended ones. The blossoming forth of Kataeva`s lyrics falls on the turning point of our history – the 80-th – 90-th years of the XX-th century. In poem “The Followers” Kataeva raises a problem of “the average men” and underlines the banality and frequent absence of individual features of people in modern society. The title word – “the followers” plays main semantic role. Kataeva adds new meaning to this word, different from vocabulary interpretation: in her version “the followers” are people who stand apart from burning social problems and events. In the second poem “Strange people” Kataeva also deals with philosophical problem – the loss of real spiritual and cultural values. Such features as generosity, sympathy, kindness and moral purity became “strange” in modern society. These features are so rare in our “rational age”, that they became almost archaic. The solution of this problem from Kataeva`s point of view lays in increasing the level of morality in society and regeneration of Christian values. Key words: R. Kataeva, civil lyrics, lyric hero, subject matter, poetics.

81-85

Authors: И. И. Степанченко

Обращение как синтаксическая категория и синтаксическая единица – довольно сложное, а зачастую и противоречивое явление как в своѐм функциональном назначении, так и в субстанциональном представлении. И даже декларированная современными академическими грамматиками русского языка нормативная форма обращения в именительном падеже существительного, в том числе и любого субстантивата, далеко не всегда является ун иверсальной при установлении и поддержании контакта между коммуникантами, в особенности если этот контакт осуществляется посредством переписки, когда обращение автора письма к своему адресату является ведущей жанрообразующей категорией эпистолярики, приобр етает, как это и показано в рецензируемой монографии, особую функциональную и прагматическую значимость, а потому и переводится в новую ипостась, именуемую эпистолярным вокативом. Е. К. Куварова проанализировала свыше 20 тысяч писем адресантов разных профессий и разного социального статуса (в основном интеллигенции), живших и писавших свои письма в XIX–XX столетиях и в непосредственно примыкавшие к этому времени годы, и построила вполне, на наш взгляд, адекватную типологию русского эпистолярного вокатива с чѐтким обозначением как еѐ общелингвистической, так и персонифицированной специфики.

88-89

Authors: О. Г. Михайлова

Журнал Francopolyphonie, представляемый читателям «Русской филологии», является ежегодным научным изданием, в которое включены материалы научных симпозиумов, проводимых Институтом филологических и межкультурных исследований Независимого университета Молдовы. Тема рецензируемого номера – «Межкультурные связи и прагматика через призму лингвистики, литературоведения, переводоведения и коммуникации» – сверхсовременна и чрезвычайно важна, поскольку отражает состояние полидисциплинарного научного дискурса. Авторы статей привлекают для исследования актуальный материал, к которому применяют современную методологию и реализуют различные методологические принципы анализа. Интересны методические приемы, используемые для анализа эмпирического материала и обобщения полученных результатов. Практически за каждой статьей стоит многолетний и неслучайный исследовательский интерес автора, который отражает его научные интересы и приоритеты.

3-7

Authors: Е.А. Яковенко

У статті розглянуто мовні засоби репрезентації категорії сакральної межі, що є одним із важливих елементів протиставлення «свого» та «чужого» світів у творах О.С.Пушкіна. Уявлення про сакральну межу є характерним для міфопоетичного мислення і вповні знаходить реалізацію в творах письменника. Сакральна межа є рухливою, хиткою, вона залежить від місця та часу. На мовному рівні просторову межу репрезентовано займенником „там”, лексемами, що номінують елементи відкритого та замкненого простору, а також словами із семантикою кола; експлікато- рами часової межі можуть бути слова тінь, зоря. Ключові слова: сакральна межа, опозиція, «свій» – «чужий» світи, простір, час. В статье рассматриваются языковые средства репрезентации категории сакральной грани- цы как одного из важнейших елементов противопоставления «своего» и «чужого» миров в произ- ведениях А.С. Пушкина. Представление о сакральной границе характерно для мифопоэтического мышления и в полной мере реализуется в произведениях писателя. Сакральная граница подвижна, зыбка и зависит от времени и места. На языковом уровне пространственная граница представлена местоимением «там», лексемами, номинирующими элементы открытого и закрытого простран- ства, а также словами с семантикой круга; экспликаторами временной границы могут выступать слова тень, заря. Ключевые слова: сакральная граница, оппозиция, «свой» – «чужой», пространство, время. Language means of representation of the category of the sacred boundary which is one of the most important elements of the opposition «this» – «that» in the works by A.S. Pushkin are regarded in the ar- ticle. The image of the sacred boundary is characteristic of mythopoetic thinking and is fully represented in A.S. Pushkin’s works. The sacred boundary is moveable, unsteady and depending on the time and place. Language means of representation of the category are: pronoun “there”, lexemes nominating elements of the open and closed space, words with semantics of a circle; means of expression of the time boundary can be words shadow, dawn. Key words: sacred boundary, opposition, «this» – «that», space, time.

11-14

Authors: С.Э. Мехасюк

У статті визначено роль мовної особистості в романі Л. Андрєєва «Щоденник Сатани» через характеристику авторської тактики й стратегії художнього тексту та його комунікативно-синтаксичної побудови. Ключові слова: мовна особистість, Л. Андрєєв, роман «Щоденник Сатани», мовець, герой- оповідач, тактика, стратегія, комунікативний синтаксис В статье определяется роль языковой личности в романе Л. Андреева «Дневник Сатаны» посредством характеристики авторской тактики и стратегии художественного текста и его коммуникативно-синтаксического построения. Ключевые слова: языковая личность, Л. Андреев, роман «Дневник Сатаны», говорящий, ге- рой-рассказчик, тактика, стратегия, коммуникативный синтаксис. In the article is determined role of linguistic personality in the novel «Satan’s Diary» by L. Andreev by description of author tactic and strategy of artistic text and his communicative-syntactic construction. Key words: linguistic personality, L. Andreev, a novel «Satan’s Diary», talker, author-narrator, tactic, strategy, communicative syntax.

18-21

Authors: Л.В. Савицкая

Стаття присвячена вивченню концепту “хитрість”, який, як и антонімічний концепт, ро- зкриває свій зміст під час порівняння протилежних значень. Наголошується, що обраний концепт засновано на енантіосемії, та його можна розглядати як різновид антонімічного концепту. Ключові слова: концепт, антонімічний концепт, енантіосемія. Статья посвящена исследованию концепта «хитрость», который, как и антонимический концепт, раскрывает свое содержание при сопоставлении противоположных значений. Доказыва- ется, что исследуемый концепт основан на энантиосемии и его можно рассматривать как разно- видность антонимического концепта. Ключевые слова: концепт, антонимический концепт, энантиосемия. The article investigates the concept "khitrost", which, like antonymic concept reveals its contents when opposite meanings compared. It is proved that analyzed concept is based on the enantiosemy, and it can be regarded as a kind of antonymic concept. In this study, concept "khitrost" is examined as nominal mental unit which has fixed language means of verbalization and has three major dimensions - domain-figurative, conceptual and valuable. The last one is dominated. Antonymic concepts are considered as concepts in which meaning of archesemes oscillation occurs between two concepts, components of nuclear opposition. Convincing proof of such concept “khitrost”complexity is the way of its formation. Etymology of this concept in Russian and English languages has many common features. Meaning „cunning‟ closely linked with the concept of skill. Most of the linguistic units that contain seme art and skill in their meaning have seme guile, but emphasis are different: the word 'art' - underlines the supreme act of creative power, 'skill', 'craft', 'craftiness', 'slyness' relate to practical skills and represent skill and agility, cunning, 'cunning' and 'artifice' include in its meaning subtlety and cunning, 'shrewdness' and' cleverness' - quick- ness, agility and intelligence. Key words: concept antonymic concepts, enantiosemy.

26-35

Authors: А. С. Силаев

Автор статті привертає увагу до старої полеміки навколо питання про дату написання однієї з найвідоміших чеховських п’єс «Дядя Ваня». А. П. Чехов залишив суперечливі відомості що- до дати написання ним «Дяді Вані», в зв’язку з чим у літературознавчій науці існують два рiзних погляди на цю проблему. Згідно першої, традиційної, яку обстоювали С. Д. Балухатий, В. В. Єрмі- лов, Г. П. Бєрдніков, В. Я. Лакшин, З. С. Паперний та ін., п’єса була написана Чеховим у 1896 році, одразу після написання п’єси «Чайка». Іншу версію висунула Н. І. Гiтович – автор фундаменталь- ної праці «Літопис життя та творчості А. П. Чехова», яка доводила, що п’єса була написана драматургом значно раніше – в 1890 році, невдовзi після невдалої постановки на одній з московсь- ких сцен п’єси-прототексту «Леший». Автор статті, всебічно вивчивши та проаналізувавши аргументи, які висувають обидві сторони, на підставі залучення деяких нових фактів та аргументів, ставить своїм завданням пі- дтвердити правомірність однієї точки зору і безпідставність іншої, по можливості більш точно конкретизувавши при цьому дату написання Чеховим даного твору. Ключові слова: А. П. Чехов, п’єса «Дядя Ваня», п’єса-прототекст «Леший», датування. Автор статьи возвращается к старой полемике вокруг вопроса о дате написания одной из самых знаменитых чеховских пьес «Дядя Ваня». А. П. Чехов оставил противоречивые сведения относительно даты написания им «Дяди Вани», в связи с чем в литературоведческой науке ут- вердились две различные точки зрения относительно датировки данного произведения. Согласно первой, традиционной, которую отстаивали С. Д. Балухатый, В. В. Ермилов, Г. П. Бердников, В. Я. Лакшин, З. С. Паперный и др., пьеса была написана Чеховым в 1896 году, сразу после созда- ния пьесы «Чайка». Иную версию выдвинула Н. И. Гитович – автор фундаментального труда «Летопись жизни и творчества А. П. Чехова», которая утверждала, что пьеса была написана драматургом значительно раньше – в 1890-м году, вскоре после неудачной постановки на одной из московских сцен пьесы-прототекста «Леший». Автор статьи, всесторонне изучив и проанализировав аргументы,выдвигаемые обеими сторонами, на основании привлечения новых фактов и аргументов ставит своей целью подтвер- дить правомерность одной точки зрения и несостоятельность другой, по возможности более точно конкретизировав при этом дату написания Чеховым данного произведения. Ключевые слова: А. П. Чехов, пьеса «Дядя Ваня», пьеса-прототекст «Леший», датировка. Contributor returns to the old controversy around the date of writing one of the most famous Chekhov’s plays “Uncle Vanya”. A. P. Chekhov left contradictory information relative to the date of writing “Uncle Vanya”. For the first time play was published in 1897, and the first reference by “Uncle Vanya” is encountered in Chekhov's letter to A. S. Suvorin dated December 2, 1896 in connection with puparation of publication of the collection of his plays. “Remained not yet collected, reports in it Chekhov, two large plays: known to you “The Seagull” and not known no one in the world “Uncle Vanya”. Later Chekhov also did not refine the date of writing work. In 1898 he wrote Gor'kiy that “Uncle Vanya” has long ago been written, very long ago”, and in the letter to S. P. Dyagilev dated October 20, 1901 he carried “Uncle Vanya” to 1890: “To the question, when all my works were written… I can give only approximate answer… In УП volume are placed the plays “Ivanov” - 1888 y., “The Seagull” - 1896 y., “Uncle Vanya” - 1890 y.”. In connection with this in the literary science there are two different points of view relative to the dating of this works. According to the first, traditional, which defended S. D. Balukhatiy, V. V. Ermilov,G. P. Berdnikov, V. Y. Lakshin, Z. S. Paperniy and others, the play was written by Chekhov in 1896, already after writing “The Seagull”. Another version was advanced by N. I. Gitovich who is the author of fundamental labor “Chronicle of life and creation of A. P. Chekhov”. She asserts that the play was written by dramatist considerably earlier - in 1890 year, immediately after unsuccessful setting on one of the Moscow’s scenes of play-prototekst “Leshiy”. The establishment of the precise date of writing one or other literary work has fundamental value, since it makes a possible to more completely understand the historically real sense of work, its connection with the time and the vital fate of the author, most correctly and objectively to approach the estimation of work as ideological and artistic whole. In this article is not proposed any new point of view in connection with this question, because of it’s obvious absence. The task of the author consists in, having thoroughly studied and analyzing the arguments, advanced by both sides, on the basis the attractions of new facts and arguments confirming of the lawfulness of one point of view and the insolvency of another, as far as possible most accurately defining concretely in this case the date of writing by Chekhov his famous play. Key words: A. P. Chekhov, the play “Uncle Vanya”, the play-prototekst “Leshiy”, the dating.

41-43

Authors: И. В. Быкова

В статті проаналізовано особливості сприйняття творчого спадку Н. А. Дурової літерату- рознавцями ХХ та ХХІ століть. Тільки в ХХІ столітті романи та повісті Н. Дурової стали пред- метом вивчення не тільки вітчизняних, але й закордонних вчених, які по-новому розглянули та гід- но оцінили ідейно-художню своєрідність її прози. Ключові слова: ідейно-художня своєрідність, жіноча проза, автобіографія В статье проанализированы особенности осмысления творческого наследия Н. А. Дуровой литературоведами ХХ и ХХI столетий. Только в ХХI веке романы и повести Н. Дуровой стали предметом пристального изучения не только отечественных, но и зарубежных ученых, которые по достоинству оценили идейно-художественное своеобразие ее прозы. Ключевые слова: идейно-художественное своеобразие, женская проза, автобиография This article is devoted to the analysis of the literary heritage of N. A. Durova. The analysis of the researches dedicated to the literary works of N. Durova made by the literature scientist of the 20th and the 21st centuries showed the development in perception and appreciation of N. Durova’s literary herit- age and presents N. Durova as a talented and original artist whose literary works dealt with the problem of woman’s inequality both in the family and in the society, the problem of “little person’s” life and that of confrontation with the society. Key words: poetics, female prose, autobiography.

49-55

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглянуто вампіричні мотиви, які репрезентують один із численних варіантів танатологічних мотивів. Проаналізовано їх реалізацію в якості складового елемента побічної сюжетної лінії роману «Важкі сни». Основу цього сюжету становить любовний трикутник між Клавдією, її матір'ю Зінаїдою Романівною і коханцем матері Палтусовим. В усіх трьох персона- жів присутні ознаки демонічної істоти. В образі Клавдії виділяються риси фатальної жінки і русалки. Палтусов виступає в ролі інфернального спокусника. Вампіричні мотиви пов'язані з обра- зом Зінаїди Романівни. Протистояння матері і дочки реалізовано на фольклорно-міфологічному рівні як сутичка двох демонічних істот, відповідно, жінки-вампіра і русалки. Конфлікт реалізу- ється в двох модусах буття – реальному та онейричному, межа між якими поступово стираєть- ся. Кульмінаційною точкою протиборства дочки і матері стає важка хвороба Клавдії. У резуль- таті перенесених випробувань героїня опиняється на порозі смерті. Така сюжетна схема має ознаки ритуалу ініціації. Пройшовши через смерть, героїня ніби заново народжується. Вона звіль- няється від дитячих переживань і отримує нової статус дорослої жінки. Чи відбулося її духовне відродження, чи вдалося їй знайти «нові часи і нову землю» або, незважаючи на зовнішні зміни, вона продовжує перебувати в світі ілюзій - це питання залишилося в романі відкритим. Осмис- ленню комплексу танатологических мотивів у романі «Важкі сни» сприяє їх розгляд в широкому літературному контексті. Певний вплив на Сологуба надала література західноєвропейських і російських романтиків, в якій досить повно представлена дана група мотивів. У романі «Важкі сни» вони аналізуються як логічне продовження творчих інтенцій таких авторів, як Гете, Сауті, Колрідж, Байрон, Сомов, О. К. Толстой, Тургенєв, Стокер та ін. Ключові слова: вампір, русалка, танатологічний мотив, демонічна істота, ініціація. В статье рассмотрены вампирические мотивы, представляющие собой один из многочис- ленных вариантов танатологических мотивов. Проанализирована их реализация в качестве со- ставляющего элемента побочной сюжетной линии романа «Тяжелые сны». Основу этого сюже- та составляет любовный треугольник между Клавдией, ее матерью Зинаидой Романовной и лю- бовником матери Палтусовым. У всех трех персонажей присутствуют признаки демонического существа. В образе Клавдии выделяются черты роковой женщины и русалки. Палтусов выступа- ет в роли инфернального соблазнителя. Вампирические мотивы связаны с образом Зинаиды Рома- новны. Противостояние матери и дочери реализовано на фольклорно-мифологическом уровне как схватка двух демонических существ, соответственно, вампирши и русалки. Конфликт реализует- ся в двух модусах бытия – реальном и онейрическом, граница между которыми постепенно сти- рается. Кульминационной точкой противоборства дочери и матери становится тяжелая бо- лезнь Клавдии. В результате перенесенных испытаний героиня оказывается на пороге смерти. Такая сюжетная схема сопоставима с ритуалом инициации. Пройдя через смерть, героиня как бы заново рождается. Она освобождается от детских переживаний и получает новой статус взрослой женщины. Произошло ли ее духовное возрождение, удалось ли ей обрести «новые време- на и новую землю» или, несмотря на внешние перемены, она продолжает пребывать в мире «ка- жимости» – этот вопрос остался в романе открытым. Осмыслению комплекса танатологиче- ских мотивов в романе «Тяжелые сны» способствует их рассмотрение в широком литературном контексте. Определенное влияние на Сологуба оказала литература западноевропейских и русских романтиков, в которой достаточно полно представлена данная группа мотивов. В романе «Тя- желые сны» они анализируются как логическое продолжение творческих интенций таких авто- ров, как Гете, Саути, Колридж, Байрон, Сомов, А. К. Толстой, Тургенев, Стокер и др. Ключевые слова: вампир, русалка, танатологический мотив, демоническое существо, ини- циация. The article considers the vampiric motifs, which belong to the numerous variants of thanatological motifs. Their implementation as an constituent element of the subplot of the novel “Bad Dreams” is ana- lyzed. The basis for this story is the love triangle between Claudia, her mother Zinaida Romanovna and mother’s lover Paltusov. All three characters have the signs of demonic beings. In the image of Claudia features of the femme fatale and mermaid is highlighted. Paltusov acts as an infernal tempter. Vampiric motifs associate with the image of Zinaida Romanovna. The confrontation between a mother and a daughter is implemented on folklore and mythological level as a battle of two demonic beings – a vampire (mother) and a mermaid (daughter). The conflict is realized in two modes of existence – the real one and the dreamscape, the boundary between which is gradually erased. The culmination of the confrontation between the daughter and the mother becomes Claudia’s serious illness. Due to previous hardships and trials heroine is on the verge of death. This plot scheme is comparable to the ritual of initiation. Passing through death the heroine is reborn. She is released from children's experiences and receives the new sta- tus of an adult woman. Did she reach her spiritual revival, did she find “the new times and a new earth” or, despite external changes, she continues to exist in the world which just “appears” – this issue has been left open in the novel. For properly understanding the complex of thanatological motifs in the novel “Bad Dreams” is very important to consider them in a broader literary context. Certain influence on So- logub had a literature of Western European and Russian romantics. This group of motifs adequately present in their works. In the novel “Bad Dreams” they are analysed as a logical continuation of the cre- ative intentions of authors such as Goethe, Southey, Coleridge, Byron, Somov, A. K. Tolstoy, Turgenev, Stoker and others. Keywords: vampire, mermaid, thanatological motif, demonic being, initiation.