Teoria ta metodika fizicnogo vihovanna

3-12

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко, А. А. Тітаренко

В статті розглядаються технологічні особливості розвитку сили у дівчаток молодших класів. Розглянуто проблеми оптимізації процесу розвитку сили у школярів молодших класів. Метою роботи є обґрунтування технології програмування розвитку силових здібностей на уроках фізичної культури в школі. Пропонована програма розвитку сили на основі врахування тренувальних ефектів силових навантажень. Встановлено, що використання комбінованого методу (варіант І) дає можливість отримати позитивні результати в силовій підготовленості школярів 2—4 класів через 3—9 занять. Комбінований метод (варіант ІІ) суттєво впливає на динаміку сили локальної групи м’язів. Використання рухливих ігор дає можливість на більш високому емоційному рівні розвивати силові здібності школярів. На динаміку силових показників (варіант ІІ) статистично достовірно впливає режим роботи: метод динамічних зусиль —­ 25—45 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с); метод максимальних зусиль — 18—30 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с); метода ізометричних зусиль — 15—25 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с); метод повторних зусиль — 36—60 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с).

22-31

Authors: І. Є. Соляник

Мета досліджень — визначити вікові особливостей розвитку рухових здібностей у хлопчиків 6—7 класів. Методи дослідження. У роботі використані: теоретичний аналіз літературних даних, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Висновки. Рівень рухової та функціональної підготовленості хлопчиків 6—7 класів оцінюється нижче середнього. Результати корреляційного аналізу свідчать про необхідність акцентованого розвитку відносної сили у хлопчиків шостого класу та поліпшення функціональної підготовленсті хлопчиків сьомого класу. Розроблена сигмальна шкала оцінки дає можливість визначити рівень підготовленості школярів та слабкі результати в окремих тестових вправах, зорієнтувати особисто кожного на самовдосконалення рухової підготовленості.

37-41

Authors: Ж. Л. Козина, О. А. Середа

У роботі представлені результати визначення кількісного взаємозв’язку точності кидків із середньої дистанції і штрафних кидків з більш ніж 30-ма показниками педагогічного, фізіологічного, психологічного і медичного тестування. Отримані дані дозволили зробити висновок про те, що точність кидків у баскетболі є комплексною якістю, яка залежить від ступеня узгодженості дії серцево-судинної, нервової, ендокринної й інших систем організму.

48-52

Authors: В. Б. Перебійніс

Стаття присвячена актуальній науковій проблемі профілактики травматизму дзюдоїстів-ветеранів на етапі виходу зі спорту вищих досягнень. Представлена класифікація травм у ветеранському дзюдо. Виявлені чинники ризику як пусковий механізм виникнення травми: вік, стать, рівень майстерності, попередні травми, зниження маси тіла перед змаганням, відхилення в стані здоров’я, недоліки в загальній фізичній підготовці, втома. Розглянуто три групи засобів відновлення: педагогічні, медико-біологічні та психологічні. Обґрунтовується необхідність продовжувати проспективно оцінювати рівень травм на змаганнях і тренуваннях із дзюдо серед ветеранів, щоб досліджувати чинники ризику. Пропонується зміни до правил ветеранського дзюдо вносити з урахуванням епідеміологічних даних травматизму, а в подальших дослідженнях оцінювати ефективність внесених змін та інших профілактичних засобів.

3-16

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко

Мета дослідження — обґрунтувати концепцію побудови процесу навчання і розвитку рухових здібностей у дітей і підлітків на основі моделювання окремих компонентів навчального процесу. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано такі методи дослідження: моделювання, системний підхід, методи теоретичного аналізу та узагальнення для виявлення сутності, провідних тенденцій оптимізації навчального процесу та визначення теоретичних передумов і методологічних підходів його подальшого удосконалення; педагогічне тестування, методи реєстрації сенсомоторних реакцій, методи реєстрації стану серцево-судинної системи, спостереження і педагогічний експеримент для визначення модельних характеристик дітей і підлітків, режимів тренувальних навантажень; методи математичного аналізу (логістична і асимптотична функції) для визначення закономірностей розміщення засобів переважної спрямованості у період розвитку рухових здібностей, навчання фізичним вправам і підготовки до змагань; математичні методи планування багатофакторних експериментів для вивчення закономірностей розвитку рухових здібностей, процесу навчання і підготовки до змагань. Отриманий експериментальний матеріал підлягав статистичній обробці з використанням пакетів прикладних програм статистичної обробки даних (MS Excel, Statistika 6.0) Результати дослідження. Встановлено, що на основі моделей рухової підготовленості дітей і підлітків здійснюється підбір основних, підвідних і підготовчих вправ, а також етапний контроль за рівнем рухової підготовленості. На основі моделей тренувальних навантажень визначаються: величина і спрямованість навантаження; співвідношення засобів фізичної і технічної підготовки; терміни використання навантажень різної спрямованості; терміни для розвитку сили і підвищення працездатності; терміни оперативного і поточного контролю. На основі моделей процесу навчання визначаються: терміни для навчання умінням управляти рухами, навчання фізичним вправам; порядок рішення завдань навчання і підбору навчальних завдань; принципові настанови до програмування навчального процесу дітей і підлітків; терміни оперативного і поточного контролю.

28-33

Authors: Ю. О. Павлова

Стаття присвячена проблемам розробки та впровадження методики для оцінювання рівня рухової активності дітей різного віку. Проаналізовано чинники, які впливають на рухову активність дітей та на основі отриманих результатів розроблено відповідну модель. Складовими моделі визначено рухову активність в освітньому середовищі, демографічні, соціальні, психологічні та медичні чинники. Відповідно до запропонованої моделі апробовано методику для оцінювання рівня рухової активності дітей. Участь у дослідженні взяли 305 школярів, які навчалися у шостому та восьмому класах. Для 49% восьмикласників та 57% шестикласників характерний середній рівень рухової активності. Хлопці відрізняються вищим рівнем фізичної активності порівняно із дівчатами. Загалом серед восьмикласниць у 8,4 рази менше осіб із високим рівнем фізичної активності, порівняно із ученицями шостого класу. Розроблена методика може бути використана при дослідженні здоров’я та здорового способу життя школярів та при оцінюванні ефективності впровадження профілактичних програм.

43-47

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко, С. О. Черненко

Мета дослідження — визначити чинники, що впливають на ефективність навчання фізичним вправам дівчаток молодших класів. Методи й організація дослідження. В дослідженні використані такі методи дослідження як аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, тестування рухової підготовленості, ймовірнісний підхід до оцінки процесу навчання, методи математичної статистики. Висновки. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволили визначити що змінні № 1 «Зріст» (-0,710), № 4 «Біг 300 метрів, с» (0,624), № 12—14 «Рівень навченості, вправам 1, 2, 3» (0,375; 0,650; -0,403), № 7 «Підтягування у змішаному висі на канаті, рази» (0,317) найбільший зв’язок з першою функцією. Перша функція дозволяє за зазначеними показниками відділити дівчаток другого класу від дів­чаток третього і четвертого класу. З найбільшим вкладом у другу канонічну функцію входять змінні № 13—14 «Рівень навченості, вправам 2, 3» (-1,067; 1,220), № 8 «Човниковий біг, с» (0,540)№7 «Підтягування у змішаному висі на канаті, рази» (-0,421). Друга функція дозволяє за зазначеними показниками відділити дівчаток третього класу від дів­чаток четвертого класу. Вищевикладене свідчить, що в класифікації стану рухової підготовленості дівчаток молодших класів провідну роль відіграє рівень навченності вправам, рівень розвитку координаційних і силових здібностей. У класифікації рухової підготовленості дівчаток молодших класів провідне місце займає рівень навченості фізичним вправам. Розвиток рухових здібностей є ефективним, якщо вони стають складовою засвоєних рухових навичок.

3-15

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко, А. А. Тітаренко

В статті розглядаються технологічні особливості розвитку сили у дівчаток молодших класів. Розглянуто проблеми оптимізації процесу розвитку сили у школярів молодших класів. Метою роботи є обґрунтування технології програмування розвитку силових здібностей на уроках фізичної культури в школі. Пропонована програма розвитку сили на основі врахування тренувальних ефектів силових навантажень. Встановлено, що використання комбінованого методу (варіант І) дає можливість отримати позитивні результати в силовій підготовленості школярів 2—4 класів через 3—9 занять. Комбінований метод (варіант ІІ) суттєво впливає на динаміку сили локальної групи м’язів. Використання рухливих ігор дає можливість на більш високому емоційному рівні розвивати силові здібності школярів. На динаміку силових показників (варіант ІІ) статистично достовірно впливає режим роботи: метод динамічних зусиль —25—45 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с); метод максимальних зусиль — 18—30 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с); метода ізометричних зусиль — 15—25 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с); метод повторних зусиль — 36—60 повторень (інтервал відпочинку між підходами 30—60 с).

21-26

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко, С. О. Черненко

Мета дослідження — визначити чинники, що впливають на ефективність навчання фізичним вправам хлопчиків молодших класів. Методи й організація дослідження. В дослідженні використані такі методи дослідження як аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, тестування рухової підготовленості, ймовірнісний підхід до оцінки процесу навчання, методи математичної статистики. Висновки. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволяють визначити співвідношення вкладу змінних у результат функції. З найбільшим вкладом у першому канонічну функцію входять змінні № 12 «Рівень навченості, вправа 1» (0,645), № 1 «Зріст, см» (-0,432), № 13 «Рівень навченості, вправа 2» (0,393), № 3 «Стрибок у довжину, см» (-0,303): збільшення рівня навченості приводить до збільшення значення першої функції. З найбільшим вкладом у другу канонічну функцію входять змінні № 14 «Рівень навченості, вправа 3» (1,251), №7 «Підтягування у змішаному висі на канаті, рази» (-0,876), №4 «Біг 300 метрів, с» (-0,386), чим кращі результати цих показників, тим більше значення функції. Вищевикладене свідчить про вплив рівня розвитку координаційних здібностей на ефективність навчання фізичним вправам. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції, так як і у факторному аналізі дозволяють здійснити інтерпретацію канонічної функції. Найбільший вплив на значення канонічної функції має рівень навченості фізичним впрвам, рівень розвитку координаційних і силових здібностей. Отже у класифікації рухової підготовленості хлопчиків молодших класів провідне місце займає рівень навченості фізичним вправам. Розвиток рухових здібностей є ефективним, якщо вони стають складовою засвоєних рухових навичок.

34-39

Authors: Т. М. Кравчук, О. В. Чуркін

Мета дослідження: обґрунтувати доцільність використання вправ вольової гімнастики в процесі фізичного виховання старшокласників та перевірити їх ефективність. Для вирішення завдань, поставлених у роботі, було використано наступні методи дослідження: аналіз педагогічної та науково-методичної літератури; бесіди з фахівцями; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Висновки. Вправи вольової гімнастики, які надзвичайно прості в засвоєнні, не вимагають наявності спеціально обладнаного місця та засновані на принципі виконання різноманітних вправ без обтяження, із свідомим напруженням відповідних м’язів, можуть бути плідно використані у фізичному вихованні старшокласників. Використання вправ вольової гімнастики в процесі фізичного виховання учнів старших класів сприяє підвищенню рівня розвитку гнучкості і сили, що було експериментально доведено у ході дослідження. Найбільший приріст спостерігався в розвитку сили (25%) та гнучкості (24,49%) у старшокласників, які виконували вправи вольової гімнастики на уроках фізичної культури та самостійно вдома.

47-51

Authors: В. М. Корягин, О. З. Блавт

Рассмотрены вопросы тестирования уровня скоростно-силовых возможностей в процессе занятий физической культурой и спортом. Разработана методика определения уровня развития скоростно-силовых возможностей занимающихся физической культурой и спортом с использованием сенсорной электронной системы бесконтактного измерения. Впервые показана возможность и эффективность ее применения в физкультурно-спортивной деятельности, позволяющая обеспечить оперативное получение достоверных данных тестирования.

3-6

Authors: І. Р. Свістельник

У статті представлені спортивні наукові журнали, що формують систему документальної наукової інформації. Описано становлення, розвиток і формування наукових видань, а також їх типологоформуючі ознаки та проблемно-тематичну спрямованість. Окреслено самодостатність спеціалізованих спортивних журналів. Проаналізовано наукові видання України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, представлено їхні назви та входження до системи національного та міжнародного реферування.

11-15

Authors: Т. Б. Кутек

Структура та зміст удосконаленої концептуальної моделі управління багаторічною підготовкою спортсменок, які спеціалізуються в легкоатлетичних стрибках, є основою побудови навчально-тренувального процесу з урахуванням точних кількісних характеристик усіх сторін підготовленості спортсменок. Це дає можливість з більшою достовірністю прогнозувати та коректувати навчально-тренувальний процес

19-31

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко, Т. В. Карпунець

В статті наведена робоча програма з педагогічної практики в школі за напрямом підготовки 6.01020 фізичне виховання. Робоча програма включає чотири модулі, а також поточний контроль за процесом педагогічної практики

42-45

Authors: Наталія Семаль, Ірина Грибовська, Віталій Грибовський

В роботі виявлена наявність проведення інформаційно-пропагандистської діяльності у місцях занять неповносправних. Підтверджена потреба у її вдосконаленні для залучення осіб з особливими потребами до рухової активності. Подана характеристика моделі просвітницько-пропагандистської діяльності організацій сфери фізичного виховання і спорту щодо залучення неповносправних до фізкультурно-спортивних занять, яка пройшла експертну оцінку її ефективності.

3-6

Authors: Н. П. Єфіменко, П. Б. Єфіменко

Метою роботи було виявлення найбільш значущих домінуючих мотивів щодо вивчення дисципліни «Основи охорони праці» студентами 4 курсу ХДАФК майбутніми фахівцями у галузі фізичної культури. Методика дослідження була спрямована на виявлення переваги пізнавальних, ціннісних та соціальних мотивів. Було проведено анкетування та аналіз його результатів, щодо наявності забезпечення безпечних умов праці та виявлення домінуючих мотивів до вивчення дисципліни

12-17

Authors: О. Я. Андрійчук, І. М. Григус

У статті розглядаються питання ефективності та доцільності застосування фізичної реабілітації у хворих на гонартроз. Пацієнти основної групи займалися за розробленими індивідуальними програмами фізичної реабілітації, а контрольної – за загальноприйнятими. Відзначено позитивну порівняльну динаміку змін інтенсивності больових відчуттів у хворих основної групи після лікування у стаціонару, через три місяці й через шість місяців після виписування. Больові відчуття докучали набагато менше, ніж до поступлення в лікарню та проходження курсу лікування й реабілітації. Такі ж позитивні зміни відмітили пацієнти основної групи при визначенні тяжкості ранкової скутості в колінних суглобах, більшість з них відзначали мінімальну тяжкість скутості зранку.

19-32

Authors: О. М. Худолій, О. В. Іващенко

Концепція курсу «Педагогіка фізичного виховання» полягає у системному викладі матеріалу, який дозволить сформувати у студентів систему фундаментальних знань, що визначають професійну діяльність у галузі фізичного виховання. Програма курсу «Педагогіка фізичного виховання» має три модулі: фізичне виховання в системі освіти, теорія і методика навчання руховим діям, методика виховної роботи в процесі занять фізичними вправами і тренування.

43-48

Authors: І. Ю. Хіміч

У суспільстві, побудованому на гуманістичних і демократичних засадах, здоров’я людини є найвищою цінністю, найважливішим надбанням держави; воно – безперечний пріоритет, фундамент життєстійкості та процесу розвитку. Усе це безпосередньо стосується студентської молоді. Заняття фізичним вихованням сприяють формуванню гармонійно розвинутої особистості та підготовці студентства до майбутньої професійної діяльності. Це положення відображене у наказі про затвердження заходів, спрямованих на реформування системи фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України (2008), де зазначено, що в Україні ситуація щодо стану здоров’я у сучасних умовах критична.