Russkaâ filologiâ

3-9

Authors: И. П. Зайцева

У статті представлений один з можливих варіантів лінгвопоетичного інтерпретуван- ня сучасного ліричного твору – вірша поетеси Інни Кабиш. В основу обраного підходу покладе- но методику рівньового аналізу поетичного твору, що розроблена у 70-ті роки минулого сто- ліття, яка, з точки зору автора, не втратила своєї актуальності й на сучасному етапі філо- логічного знання Ключові слова: рівень тексту, індивідуально-авторська своєрідність, стилістичне мар- кування, тропи, експресивний синтаксис, оказіоналізм, взаємодія рівнів тексту. В статье представлен один из возможных вариантов лингвопоэтического интерпре- тирования современного лирического произведения – стихотворения поэтессы Инны Кабыш. В основу избранного подхода положена методика уровневого анализа поэтического произведе- ния, разработанная в 70-е годы прошлого века, которая, по мнению автора, не утратила своей актуальности и на современном этапе филологического знания. Ключевые слова: уровень текста, индивидуально-авторское своеобразие, стилистиче- ская маркированность, тропы, окказионализм, экспрессивный синтаксис, взаимодействие уровней текста. The article deals with one possible variant of linguo-poetic interpretation of a contemporary lyric poem by Inna Kabysh. The chosen approach is based on the methods of level analysis of a poetical work developed in the 1970s of the last century (L. F. Tarasov and others), which, in the author’s opinion, has not lost its relevance in the modern philological period. The purpose of the paper is to demonstrate that the detailed analysis of individual author methods of selection and organization of linguistic units of various levels allows to pass properly the individuality of author’s vision of one of the eternal themes: the social mission of a poet and the essence of poetry in general. It is found that interaction (mutual influence and determination) of various levels of poetic text plays a special role in expression of conceptual author content of a lyrical work. As a result of such interaction the linguistic material involved by a poet can often get a new meaning (including implicit as well). Key words: level of text, individual author diversity, stylistic markedness, tropes, occasional words, expressive syntax, text levels interaction.

14-17

Authors: Н. А. Бойко

У статті розглядаються дегідронімні ойконіми з основою *bystrъ і назви поселень зі звукосполученням стр-. Для уточнення форми і значення лексичних одиниць, що збереглися у складі власних назв, проводиться зіставлення зі словами споріднених мов і з прадавнім станом мови. Топонімічні апелятиви быстрый, быстрица, быстрь, стрежень утворюють категорію слів, які легко онімізуються. Фіксація їх в памятках писемності підтверджує факт їх давнос- ті. Гідрографічні терміни, що формують назви поселень, належать до архаїчної лексики. Ключові слова: апелятив, гідронім, ойконім, онім, пропріальна номінація, топонім. В статье рассматриваются дегидронимные ойконимы с основой*bystrъ и наименова- ния населенных пунктов со звукосочетанием стр- . Для уточнения формы и значения лексиче- ских единиц, сохранившихся в составе имен собственных, производится сопоставление со сло- вами родственных языков и с более древним состоянием языка. Топонимические апеллятивы быстрый, быстрица, быстрь, стрежень составляют категорию слов достаточно легко онимизирующихся. Фиксация их в памятниках письменности подтверждает факт их древно- сти. Закрепленные в названиях населенных пунктов гидрографические термины относятся к архаической лексике. Ключевые слова: апеллятив, гидроним, ойконим, оним, проприальная номинация, топо- ним. The article deals with the problem of proper’s name nomination. The names of settlements are formed in toponymic system.This type of proper names as the members of toponymic system have their specific properties based on pecullarity of proper’s name nomination The features of hydronimyc toponyms are defined. The location in space is the main feature of toponymic system. The names of settlements based on words with the meaning of place. The aim of this article is to analyze hydronimyc toponyms from the position of reconstruction of hydrographical vocabulary. Hydronimyc toponyms with the stem*bystrъ and proper names with cluster стр-(str) are examined. The author compares common names, which are formed hydronimyc toponyms, with other words of different Slavonic languages. The common names быстрый, быстрица, быстрь, стрежень, which are formed names of settlements , belong to the archaic words. Proper names with cluster стр-(str) confirm the using it’s cluster as hydronimyc stem. Key of words: common name, hydronim, oikonim, proper name, proper’s name nomination, toponym.

23-28

Authors: Ж. А. Юрьева

Аналізуються мовні засоби в конфліктній ситуації у «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» М.В. Гоголя У конфліктній ситуації виділяються мов- ні одиниці, які можна розглядати як сигнали розвитку конфлікта. До них відносяться слова, фразеологічні одиниці, фразеосхеми, порівняння – лексичні сигнали; типи інтонації – інтона- ційні сигнали; засоби логіки – логічні сигнали. Розрізняються сильні, слабкі і сигнали середньої інтенсивності. Слабкі сигнали свідчать про намір почати суперечку або про неприйняття ідеї опонента. Сигнали середньої інтенсивності свідчать про розвиток конфлікту, а сильні сигнали – про спад конфлікту. Логіко-семантичний аналіз суперечки дозволяє встановити її семантич- ну модель і динаміку лексичної структури. На основі конфліктної ситуації, аналізованій у цій роботі, встановлені: а) семантична модель, динаміку якої схематично можна представити «від питання із запереченням до емоційного вигуку з погрозами», б) динаміка лексичної струк- тури від номінативних одиниць в первинному значенні, стилістично нейтральних, до образли- вої вторинної номінації . Ключові слова: мовні сигнали, дискурс, суперечка, конфлікт, семантична модель, лек- сична структура. Анализируются языковые средства в конфликтной ситуации в «Повести о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем» Н.В. Гоголя. В конфликтной ситуации выделяются языковые единицы, которые можно рассматривать как сигналы развития кон- фликта. К ним относятся слова, фразеологические единицы, фразеосхемы, сравнения – лекси- ческие сигналы; типы интонации – интонационные сигналы; средства логики – логические сигналы. Различаются сильные, слабые и сигналы средней интенсивности. Слабые сигналы свидетельствуют о намерении начать спор или о неприятии идеи оппонента. Сигналы средней интенсивности свидетельствуют о развитии ссоры, а сильные сигналы – о спаде конфликта. Логико-семантический анализ конфликтной ситуации позволяет установить его семантиче- скую модель и динамику лексической структуры. На основе ссоры, анализируемой в данной ра- боте, установлены: а) семантическая модель, динамику которой схематически можно пред- ставить «от вопроса с возражением до эмоционального восклицания с угрозами», б) динамика лексической структуры от номинативных единиц в первичном значении, стилистически ней- тральных, до оскорбительной вторичной номинации. Ключевые слова: языковые сигналы, дискурс, ссора, конфликт, семантическая модель, лексическая структура. Linguistic means in a conflict situation in "The Story of how Ivan Ivanovich quarreled with Ivan Nikiforovich" of N.V. Gogol are analysed in this article. Analyzing the concept of discourse, linguists raise issues about the theory of discourse, speech activity, dialogical exchange of information or understanding speech or the impact of scientific discussion. Consideration of the choice of linguistic means, depending on the communicative situation has led to the need for scientists to explore the factors that determine the specificity of the situation of communication, such as linguistic competence of participants to communicate more widely especially linguistic identity. In the works Y.N.Karaulov, A.E.Ivanova, E.V.Krasilnikova, L.N.Krysin, L.N.Sinelnikova are the following characteristics of the linguistic person: the link with age, link with time, link with gender, link with a social group, link with the profession, link with intelligence, link with linguistic competence. Analysis of these characteristics contributes to the understanding of the speech situation or text, namely, how the selection of language means in certain circumstances.In a conflict situation highlighted linguistic units, which can be regarded as signals of the conflict. These are the words, phraseological units, phraseoschemes, comparisons - lexical signals; types of intonation - intonation signals; means logic - logic signals. We differ strong, weak and average intensity signals. Weak signals indicate the intention to start a debate or opposition to the idea of an opponent. Average intensity signals indicate the development of an argument, and strong signals tell about the decline of the conflict. Logical-semantic analysis of the conflict situation allows to set its semantic model and the dynamics of lexical structure. On the basis of the quarrel, analyzed in this paper, we discover: a) semantic model, the dynamics of which schematically can be presented "from the question with the objection to emotional exclamation threats", b) the dynamics of the lexical structure from the nominative units in the primary meaning, stylistically neutral to offensive secondary nomination. Keywords: linguistic signals, discourse, quarrel, conflict, semantic model, lexical structure.

35-41

Authors: Арезу Моради

Стаття присвячена аналізу структури найменування, яке ідентифікує конкретне під- приємство торгового і ресторанного бізнесу серед подібних до нього. Найменування на вивісці розглядається як складовий, полікомпонентний онім. У статті теоретично обґрунтовано і проілюстровано прикладами істотну відмінність комерційного позначення від фірмового на- йменування, значущість і місце інших компонентів повного найменування на вивісці. Це дозво- лило більш точно визначити термінологічну сутність понять «емпоронім» і «трапезонім». Ключові слова: ергонім , емпоронім , трапезонім , фірмонім , фірмове найменування, комерційне позначення, торговий і ресторанний бізнес , тип торгового підприємства, формат торгівлі, тип підприємства громадського харчування, формат підприємства громадського ха- рчування. Статья посвящена анализу структуры наименования, идентифицирующего конкрет- ное предприятие торгового и ресторанного бизнеса в ряду ему подобных. Наименование на вывеске рассматривается как составной, поликомпонентный оним. В статье теоретически обосновано и проиллюстрировано примерами существующее различие между коммерческим обозначением и фирменным наименованием, определены значимость и место других компо- нентов полного наименования на вывеске. Это позволило более точно определить терминоло- гическую сущность понятий «эмпороним» и «трапезоним». Ключевые слова: эргоним, эмпороним, трапезоним, фирмоним, фирменное наименова- ние, коммерческое обозначение, торговый и ресторанный бизнес, тип торгового предприятия, формат торговли, тип предприятия общественного питания, формат предприятия общест- венного питания. The article deals with the analysis of the naming unit structure which marks a precise trade enterprise and an enterprise of the restaurant business within alike ones. The naming unit on the signboard is examined as a composite, polycomponent onim. The existing difference between a company name and a brand is theoretically grounded and vividly proved by the examples, a significance and a place of other components of the full naming unit on the signboard are defined. It allowed to define more exactly a terminological essence of the notions “emporonim” and “trapesonim”. The variations of structure components of the full naming unit on the signboard are determined. Key words: ergonim, emporonim, trapesonim, firmonim, company name, brand, trade and restaurant business, trade enterprise type, trade form, public catering enterprise type, public catering enterprise form.

47-51

Authors: М.В. Оробинская

Стаття присвячена дослідженню поеми Анатолія Марієнгофа «Развратнічаю с вдох- новєниєм». При аналізі враховувалися такі параметри парадигматичною організації тексту, як склад, конфігурація, актуальність, функція парадигм і зв'язок між парадигма- ми.Дослідження виконано в рамках функціонального підходу до тексту і його одиниць. Законо- мірності організації тексту, досліджується не самостійно, а через співвідносні з ними види комунікативно-пізнавальної діяльності людини. Ключові слова: парадигматичний аналіз, гли- бина тексту, парадигма, розуміння тексту, лексика. Статья посвящена исследованию поэмы Анатолия Мариенгофа «Развратничаю с вдох- новением». При анализе учитывались такие параметры парадигматической организации тек- ста, как состав, конфигурация, актуальность, функция парадигм и связи между парадигма- ми. Исследование выполнено в рамках функционального подхода к тексту и его единицам. За- кономерности организации текста, исследуется не самостоятельно, а через соотносящиеся с ними виды коммуникативно-познавательной деятельности человека. Ключевые слова: пара- дигматический анализ, глубина текста, парадигма, понимание текста, лексика. Anatoloy Mariengof‟s poem “Razvratnichayu s vdohnoveniem” is analyzed in terms of text depth (the text perception complexity and the variability of its content) in the article.Such characteristics of text paradigmatic organization, as composition, configuration, relevance, function and communication paradigms between paradigms were taken into account during the research.The research was conducted within the functional approach to the text and its units. Laws of the texts‟ organization, the actualization of the language system are studied not separately, but due to their correlation with types of human communicative and cognitive activity.Following conclusion was made as the result of the research. The poem is characterized with the significant text depth. This characterization is determined by ideological and esthetic author‟s views. Keywords: text depth, composition, configuration, relevance, function of paradigms, communication between paradigms.

57-61

Authors: О.П. Пушкарь

Стаття присвячена феномену мовної гри як індивідуальної особливості художнього стилю Сергія Довлатова. Відповідно до класифікації мовної гри з позицій семіотики розгляда- ються особливості використання семантичної, синтаксичної та змішаної мовної гри у повісті «Ремесло». Аналізуються приклади прагматичної мовної гри у творі С.Д. Довлатова. В дослі- дженні проводиться порівняльний аналіз радянського і емігрантського періодів творчості Сергія Довлатова. Ключові слова: мовна гра, семіотика, механізми створення мовної гри, семантика, си- нтактика, прагматика. Статья посвящена феномену языковой игры как индивидуальной особенности художе- ственного стиля Сергея Довлатова. В соответствии с классификацией языковой игры с пози- ций семиотики рассматриваются особенности употребления семантической, синтаксической и смешанной языковой игры в повести «Ремесло». Анализируются примеры прагматической языковой игры в произведении С.Д. Довлатова. В статье производится сравнительный анализ советского и эмигрантского периодов творчества Сергея Довлатова. Ключевые слова: языковая игра, семиотика, механизмы создания языковой игры, се- мантика, синтактика, прагматика. The article discusses the phenomenon of language game as Sergei Dovlatov‟s artistic style individual feature. Using of different types of language game is an essential characteristic of Sergei Dovlatov‟sidiostyle. The article performs the comparative analysis of Sergei Dovlatov‟s soviet and emigrant periods of creative activity. In accordance with the classification of the language game from the point of semiotics semantic, syntactic and mixed language game are distinguished. All of the types of language game may be observed in the story "Remeslo". But their pragmatical parts and quantity in the story vary depending on the period of the author‟s creative activity. As well examples of pragmatic language game in Sergei Dovlatov‟s creativity (basing on the story "Remeslo") are analyzed and their parts in the idiostyle are determined. The principal functions of language game in Sergei Dovlatov‟s artistic style of different periods are determined and compared. Key words:language game, semiotics, mechanisms of creation of the language game, semantics, syntactics, pragmatics.

66-71

Authors: А. Г. Козлова, Е Н. Кузьменко

У статті аналізуються особливості втілення пушкінської теми та пушкінського інте- ртексту в першій поетичній збірці Б. О. Чичибабіна «Мороз і сонце», сама назва якої є прямою відсилкою до Пушкіна і виконує метатекстову функцію. Образ сонця є не тільки маркером ін- тертекстуальності, але й наскрізним у збірці. Загалом пушкінська тема та пушкінські інтер- текстуальні включення займають у книзі важливе місце. Чичибабін широко використовує впіз- навані пушкінські образи, пушкінську лексику, пов‟язані з біографією та творчістю Пушкіна топоніми, характерний пушкінський віршований розмір – ямб. Ключові слова: лірика, збірка, рецепція, тема, образ, інтертекст, цитата, ремінісцен- ція, алюзія, віршований розмір. В статье анализируются особенности воплощения пушкинской темы и пушкинского интертекста в первом поэтическом сборнике Б. А. Чичибабина «Мороз и солнце», само назва- ние которого является прямой отсылкой к Пушкину и выполняет метатекстовую функцию. Образ солнца является не только маркером интертекстуальности, но и сквозным в сборнике. Вообще пушкинская тема и пушкинские интертекстуальные включения занимают в книге важное место. Чичибабин широко использует узнаваемые пушкинские образы, пушкинскую лексику, связанные с биографией и творчеством Пушкина топонимы, характерный пушкин- ский стихотворный размер – ямб. Ключевые слова: лирика, сборник, рецепция, тема, образ, интертекст, цитата, реми- нисценция, аллюзия, стихотворный размер. The article analyzes the peculiarities of realization of Pushkin theme and intertext in B. A. Chichibabin‟s first book of poems “Frost and sunshine”. The title by itself is a direct reference to Pushkin and has a metatextual function. Not only does the image of Sun act as an intertextual marker but it also is a prevailing theme in the book. We find it in sixteen out of thirty poems of the book. Іn the article a special emphasis is put on the cycle “Poems about Pushkin” which comprises nine interrelated poems joined by Pushkin theme and the poem “A girl at a construction site” which has a special realization of Pushkin itertext. We also regard the usage of intertextual Pushkin insertions which have a morphogenetic function (the poem “Russia, I love you so much…”, the usage of Pushkin iambus). The results of the research lead us to the conclusion that Pushkin theme and inter-textual insertions play a major role in Chichibabin‟s book and perform a variety of functions. The poet frequently uses recognizable Pushkin images, Pushkin vocabulary, toponyms connected with Push-kin‟s biography and work, Pushkin‟s typical verse metre (iambus). Key words: lyrics, book of poems, reception, theme, image, intertext, quotation, reminiscence, allusion, verse metre.

79-82

Authors: В. В. Зирка

Предметом обговорення в даної статті є роль творчого потенціалу студентів у на- вчанні їх створення рекламних оголошень. Зазначається, що слова в рекламі не завжди мо- жуть узгоджуватися з відповідними діями. Різнорівневі мовні одиниці у рекламному тексті допомагають переконати адресата в потрібному для адресанта рішенні. Особливим стату- сом наділені креативні елементи – специфічні слова, словосполучення, які слугують для мані- пулювання свідомістю споживача. Вдала креативна реклама розглядається як референція, одягнена в незвичайні емоційно-оцінні знаки, які спрямовані на досягнення комунікативно- прагматичного завдання рекламодавця. Ключові слова: творчість, мовна одиниця, рекламне звернення, маніпулювання, навчан- ня, переконання, створення тексту. Предметом обсуждения в данной статье является роль творческого потенциала сту- дентов в обучении их созданию рекламных объявлений. Отмечается, что слова в рекламе мо- гут не всегда согласовываться с соответствующими действиями. Разноуровневые языковые единицы в рекламном тексте помогают убедить адресата в нужном для адресанта решении. Особым статусом наделены креативные элементы – специфические слова, словосочетания, которые служат для манипулирования сознанием потребителя. Удачная креативная реклама рассматривается как референция, облаченная в необычные эмоционально оценочные знаки, которые направлены на достижение коммуникативно-прагматического задания рекламода- теля. Ключевые слова: творчество, языковая единица, реклама, манипуляция, обучение, убеждение, создание текста. The paper deals with the ads of creative but plausible character. The subject of our consideration in this article is the role of the creative potential of students while teaching them to create an advertisement. It is noted that the words in the ads may not always be consistent with the relevant deeds. Multilevel language units in the text serve to convince the recipient in the necessary of the sender’s decision. The special status endowed with creative elements – the specific words, phrases that act to manipulate the consciousness of the consumer. A good creative advertising is considered to be a reference, wrapped in an unusual emotional evaluation signs, which are aimed at achieving communicative- pragmatical tasks of the advertiser. Being a special kind of mass communication, advertising is mainly oriented to force, influence and persuade the recipient to make a “strong” act – to buy/read/choose the object of promotion and advertising. The main idea of the practical study is to teach students to be open and frank, spontaneous and ingenuous. The creation of the specific advert is a kind of linguistic invention, a creative usage of linguistic means with the intentional violation of the language standards. Key words: creativeness, language unit, advertisement, manipulation, training, persuasion, text creation.