Russkaâ filologiâ

3-6

Authors: Е. А. Скоробогатова

У статті досліджуються особливості граматичного відбору у вірші Бориса Херсонського «Она» та в романі Олександра Гріна «Бегущая по волнам». Стверджується, що граматична селекція слугує одним із показників інтертекстуальних зв’язків. Метод лінгвопоетичного зіставного аналізу дозволяє виявити граматичні маркери інтертекстуальних взаємодій та зробити висновок про те, що форма віддієприслівникового субстантивату-транспозиту є морфолого-синтаксичною домінантою обох текстів. Висловлюється думка про те, що граматичні характеристики домінантної грамеми дозволили Гріну використати її для збільшення номінативної невизначеності та для розвитку сюжету, а Херсонському – для створення узагальненого образу жінки. Важливою в обох випадках є родова граматична характеристика домінантної грамеми, що пов’язана з центральними образами творів. Ключові слова: інтертекстуальність, граматична селекція, поетична граматика, образ, граматична домінанта, субстантиват. В статье исследуются особенности грамматического отбора в стихотворении Бориса Херсонского «Она» и в романе Александра Грина «Бегущая по волгам». Утверждается, что грамматическая селекция служит одним из показателей интертекстуальных связей. Метод лингвопоэтического сопоставительного анализа позволяет выявить грамматические показатели интертекстуальных взаимодействий и сделать вывод о том, что форма отпричастного субстантивата-транспозита является морфолого-синтаксической доминантой обоих текстов. Предполагается, что грамматические характеристики доминантной граммемы позволили Грину использовать ее для увеличения номинативной неопределенности и для развития сюжета, а Херсонскому – для создания обобщенного образа женщины. Значимой в обоих произведениях является родовая грамматическая характеристика доминантной граммемы, которая связана с образной системой произведений. Доминанта лирического стихотворения Херсонского является сплошной в отличие от дискретной доминанты романа Грина. Ключевые слова: интертекстуальность, грамматическая селекция, поэтическая грамматика, образ, грамматическая доминанта, субстантиват. The grammatical features of selection in the poem "She" by Boris Khersonskiy and in the novel "She Who Runs on the Waves" by Alexander Grin are researched in the article. It is alleged that the grammatical selection serves as the indicator of their intertextual links. The method of linguopoetical comparative analysis reveals the grammatical markers of intertextual interactions and allows concluding that the form of the participle-formed nominalized transpositive adjective is the morphological and syntactic dominant of both texts. It is assumed that the grammatical characteristics of the dominant grammemes allowed Grin to use them for increasing the nominative ambiguity and for the unraveling of the plot and allowed Khersonskiy to create the generalized image of woman. The gender portrait of the dominant grammeme which is connected with the system of images in texts is significant in both works. The dominant of the lyrical poem by Khersonskiy is continuous, unlike the discrete dominant of the novel by Grin. Key words: intertextuality, grammar selection, poetic grammar, image, grammatical dominant, nominalized adjective.

11-17

Authors: И. И. Степанченко

Розглядаються теоретичні положення структуральної та функціональної лінгвістичних парадигм щодо межмовного та позамовного в семантиці слова та змісті дискурсу. З огляду на структуральну парадигму в семантиці слова і змісті дискурсу мовне та позамовне – відображення ознак оточуючої дійсності і в цьому плані однопорядкові явища. З функціональної точки зору, яка спирається на дані психології, фізиології та інших наук про людину, мова та мислення – різні й одночасно тісно пов’язані системи, що базуються на різних закономірностях: в основі суто мовної семантики лежать закони оперування вербальними образами, які регулюються мовою, в основі образно-понятійної (мисленнєвої) системи лежать закони оперування «предметними» образами, в яких реалізовано знання людини про світ. Зміст дискурсу в комунікативному акті містить обидві системи, які в різних дискурсах співпадають у різній мірі. Функціональна модель мови розглядається як більш близька до модельованого об’єкту, ніж структуральна. Ключовi слова: семантика, мова, мислення, комунiкативний акт, функцiональна парадигма. Рассматриваются теоретические положения структуральной и функциональной лингвистических парадигм, касающиеся границ языкового и неязыкового в семантике слова и содержании дискурса. С точки зрения структуральной парадигмы в семантике слова и содержании дискурса языковое и неязыковое – отражение признаков окружающей действительности и в этом отношении однопорядковые явления. С функциональной точки зрения, опирающейся на данные психологии, физиологии и других наук о человеке, язык и мышление представляют собой различные и в то же время тесно связанные системы, основанные на разных закономерностях: в основе собственно языковой семантики лежат законы оперирования вербальными образами, регулируемые языком, а в основе образно- понятийной (мыслительной) системы лежат законы оперирования «предметными» образами, в которых реализованы знания человека о мире. Содержание дискурса в коммуникативном акте включает в себя обе системы, которые в разных дискурсах совмещаются в различной степени. Функциональная модель языка рассматривается как более близкая к моделируемому объекту, чем структуральная. Ключевые слова: семантика, язык, мышление, коммуникативный акт, функциональная парадигма. The article addresses to the theoretical position of the structural and functional linguistic paradigms concerning the boundaries of linguistic and non-linguistic in words semantics and content of discourse. In the terms of the structural paradigm the linguistic and nonlinguistic (reflections of reality signs) in word semantics and content of discourse are the same order phenomena. From a functional point of view, based on the data of psychology, physiology and other human sciences, language and intellection are different, but at the same time closely related systems based on different laws. The basis of the actual linguistic semantics is laws of verbal images operating, regulated with language. But the basis of image-based conceptual (mental) system is laws of "substantive" images operating which reflect knowledge about the world. Thus, the rules of names’ operating are complicated with links between "substantive" images in the discourse (speech, text). In this case we observe the overlap between the laws of the language system organization and the operating laws of "substantive" images, that the laws of intellection. Therefore, discursive semantics is more difficult than language one, but the difficulty is not about increasing the number of the same order (according to the language system) structures. This difficulty is motivated with the participation of another system, differed from the language one. Both systems that are included in the discourse content in a communicative act are overlapped in varying degrees in different discourses. The functional model of language is seemed to be closer to the modeled object than a structural one. Keywords: semantics, language, intellection, communicative act, the functional paradigm.

23-30

Authors: А. Моради

У статті представлений стислий огляд історії дослідження мови міста та визначені основні напрямки та аспекти вивчення найменувань міських об’єктів з урахуванням стану наукової розробки проблем урбанолінгвістики і ерґоніміі як її складової частини. Доведена необхідність і показано напрямок розширення джерельної бази досліджень з метою більш повного розуміння процесів функціонування живої російської мови в Україні. Ключові слова: урбанолінгвістика, урбанонімія, мовний простір міста, ономастичний простір міста, ерґоніми. В статье представлен краткий обзор истории исследования языка города и определены основные направления и аспекты изучения названий городских объектов с учетом состояния научной разработки проблем урбанолингвистики и эргонимии как ее составной части. Показана необходимость и направление расширения базы источников исследования с целью более полного понимания процессов функционирования живого русского языка в Украине. Ключевые слова: урбанолингвистика, урбанононимия, языковое пространство города, ономастическое пространство города, эргонимы. The article presents a brief review of the research of the city language history and also main directions and aspects of studying of city objects names taking into account a condition of the scientific elaboration of urban linguistics and ergonymy problems as its component. The necessity and direction of source research base expansion on purpose of fuller comprehension of living Russian language functioning in Ukraine is defined. Keywords: urban linguistics, urbanonymy, language space of the city, onomastic space of the city, ergonymyc.

36-41

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглядається роман Андрія Бєлого «Москва» з точки зору розвитку і функціонування в ньому танатологічних мотивів, пов'язаних з образами головних героїв підсумкового твору письменника – вченого-математика Івана Івановича Коробкіна та його антагоніста, Едуарда фон Мандро. Розглянуто танатологічну складову імен героїв. Розкрито зміни у світоглядній позиції Коробкіна: від його спроб за допомогою наукових занять відгородитися від «неясності життя» до засліплення і метафізичної смерті героя. Проаналізовано перебування професора в «іншому світі», символічним заміщенням якого стала лікарня для душевнохворих, і його остаточне прозріння, в результаті чого Коробкін приходить до думки про необхідність знищити своє відкриття, тому що його використання недосвідченими людьми може привести до катастрофи світового масштабу. Проблема відповідальності вченого за свої відкриття, поставлена в романі Бєлого, розглядається у статті в контексті російської та зарубіжної літератури. На думку автора статті, міфопоетичним кодом, який використовується у творі для розкриття глибини переживань Коробкіна, служить заключна частина євангельського міфу, у якій йдеться про страсті Христові. Для Коробкіна знищення праці всього його життя рівнозначно сходженню на Голгофу, але, як і його прототип, професор свідомо приймає болісне для нього рішення, щоб «врятувати» людство від винайденого ним смертоносного променя. У статті встановлюються точки перетину сюжету прозріння Коробкіна та історії про сліпоту-прозріння царя Едіпа, яка лягла в основу трагедії Софокла. До кола прототипів головного героя, на думку автора статті, відноситься також образ «надлюдини» з філософії Ф. Ніцше. Ключові слова: танатологічний мотив, наукове відкриття, міфопоетичний код, метафізична смерть. В статье рассматривается роман Андрея Белого «Москва» с точки зрения развития и функционирования в нем танатологических мотивов, связанных с образами главных героев итогового произведения писателя – ученого-математика Ивана Ивановича Коробкина и его антагониста, Эдуарда фон Мандро. Рассмотрена танатологическая составляющая имен героев. Раскрыты изменения в мировоззренческой позиции Коробкина: от его попыток с помощью научных занятий отгородиться от «невнятицы жизни» до ослепления и метафизической смерти героя. Проанализировано пребывание профессора в «ином мире», символическим замещением которого стала лечебница для душевнобольных, и его окончательное прозрение, в результате чего Коробкин приходит к мысли о необходимости уничтожить своё открытие, так как его использование несведущими людьми может привести к катастрофе мирового масштаба. Проблема ответственности ученого за свое открытие, поставленная в романе Белого, рассматривается в статье в контексте русской и зарубежной литературы. По мнению автора статьи, мифопоэтическим кодом, который используется в произведении для раскрытия глубины переживаний Коробкина, служит заключительная часть евангельского мифа, повествующая о страстях Христовых. Для Коробкина уничтожение труда всей его жизни равнозначно восхождению на Голгофу, но, как и его прототип, профессор сознательно принимает мучительное для него решение, чтобы «спасти» человечество от изобретенного им смертоносного луча. В статье устанавливаются точки пересечения сюжета прозрения Коробкина и истории об ослеплении-прозрении царя Эдипа, легшей в основу трагедии Софокла. Одним из прототипов главного героя, по мнению автора статьи, является также образ «сверхчеловека» из философии Ф. Ницше. Ключевые слова: танатологический мотив, научное открытие, мифопоэтический код,метафизическая смерть. The article examines Andrey Bely’s novel “Moscow” from the point of view of the development and functioning of thanatological motifs associated with the images of the main characters of the final works of the writer – scientist-mathematician Ivan Ivanovich Korobkin and his antagonist Eduard von Mandro. Thanatological component of the names of the heroes is considered. The change of the ideological position of the main character from his attempts through scientific practice to isolate himself from the “vagueness of life” to his blindness and metaphysical death is disclosed. His staying in the “other world”, the symbolic substitution of which is the mental hospital and his final Epiphany, due to which he comes to the thought of having to destroy his discovery, because of using it by ignorant people can lead to disaster on a global scale is analyzed. The problem of responsibility of the scientist for his discovery posed in Bely’s novel is considered in the context of Russian and foreign literature. The author of the article believes, that mythopoetic code used in the product to explain and express the depth of Korobkin’s feelings. To achieve this purpose the author refers to the last part of the gospel myth, which tells of the passion of Christ. For Korobkin destroying the work of his whole life is equivalent to ascent to Calvary but like his prototype he deliberately takes a painful decision “to save” humanity from the invented death ray. The points of intersection of the plot of insight and the history of blinding-Epiphany of king Oedipus, which formed the basis of the tragedy of Sophocles are specified. A number of prototypes of the main character is ending with an image of Superman of Nietzsche’s philosophy. Keywords: thanatological motif, scientific discovery, mythopoetic code, metaphysical death.

46-49

Authors: Т. В. Горячева

Стаття присвячена аналізу одного з небагатьох прозаїчних творів Л. Семенова «Прокляття». Особлива увага в статті приділяється новим рисам в стилі письменника, які з’явились в результаті зміни пріоритетів у творчості. Л. Семенов звертається до тем, які вимагають від нього «соціальності» і поступово віддаляється від естетичних ідеалів, пов’язаних із символізмом. Письменник віддається «діловій» літературі: засуджує несправедливий суд, в’язницю, смертну кару, пише про жорстокість влади та соціальну нерівність. Ключові слова: символізм, «ділова» література, нова художність. Статья посвящена анализу одного из немногочисленных прозаических произведений Л. Семенова «Проклятие». Особое внимание в статье уделено изменениям, произошедшим в стиле писателя в результате смены приоритетов в творчестве. Л. Семенов обращается к темам, которые требуют от него «социальности» и постепенно отдаляется от эстетических идеалов, связанных с символизмом. Писатель отдается «деловой» литературе: осуждает несправедливый суд, тюрьму, смертную казнь, пишет о жестокости власти и социальном неравенстве. Ключевые слова: символизм, «деловая» литература, новая художественность. The main objective of the paper is to analyse one of the prose works by L. Semenov «The Curse» in order to throw light on the changes which took place in his style due to the shift in priorities in his creative work. L. Semenov turns to social issues and eventually breaks with aesthetic ideals of Symbolism. The writer focuses on such social problems as unfair court and imprisonment, capital punishment, cruelty of the authority, and social inequality. Key words: Symbolism, «businesslike» literature (social literature), new artistry.

54-57

Authors: А. Г. Козлова, Д. Э. Лисова

У статті розглядаються особливості втілення образу жінки у поезії одного з яскравих представників «шестидесятництва» – Булата Окуджави. Аналіз низки поетичних текстів дозволяє стверджувати, що для поета характерне поєднання в образі жінки планів побуту та буття, земного та небесного, тілесного та духовного. Натхненний, навіть обожнений образ жінки не позбавлений у Окуджави конкретних земних рис, хоча в ціннісній ієрархії лідируючі позиції, безперечно, належать у нього вічному, надпобутовому, духовному. Ключові слова: «шестидесятники», образ жінки, побут та буття, поетичний текст, епітет, антитеза. В статье рассматриваются особенности воплощения образа женщины в поэзии одного из ярких представителей «шестидесятничества» – Булата Окуджавы. Анализ ряда поэтических текстов позволяет утверждать, что для поэта характерно соединение в образе женщины планов быта и бытия, земного и небесного, телесного и духовного. Одухотворенный, даже обожествленный образ женщины не лишен у Окуджавы конкретных земных очертаний, хотя в ценностной иерархии лидирующие позиции, безусловно, принадлежат у него вечному, надбытовому, духовному. Ключевые слова: «шестидесятники», образ женщины, быт и бытие, поэтический текст, эпитет, антитеза. The article deals with realization peculiarities of woman’s figure in Bulat Okudzhava’s poetry, who is known as one of the greatest representatives of «men of the sixties». The analysis shows that female images have substantial representation in poet’s works, who takes into account woman’s age (a little girl, a girl, a woman, an old woman) as well as her interfamilial and marital status (a mother, a daughter, a sister, a bride, a wife, a widow). In poems on military topics the greater attention is given to images of the mother, the wife and the widow. In poetic texts written in the form of apostrophe to a woman the onymization of the appellative (Woman) together with the use of the capital letter in pronoun “You” is observed. The cases of anthropomorphize and granting nature-made (or other) objects with distinctive appearance attributes of a woman are noted. The results of analysis of poetic texts make possible to assert that the poet combines planes of life and existence, mortal and heavenly, physical and spiritual in woman’s figure. Spiritual or even divine female image of Okudzhava’s poems preserves particular mortal features, although, there is no doubt that the eternal, the “above-living” and the sacred have a higher position in poet’s value hierarchy. Key words: «men of the sixties», female image, life and existence, poetic text, epithet, antithesis.

62-66

Authors: Л. В. Мирошник

В статті розглядаються можливості використання методу проектів як форми самостійної роботи студентів в практиці викладання російської мови як іноземної в немовних вишах. Пропонується навчальний проект «Лікувально-профілактичні заклади», розроблений для іноземних студентів медичних вишів. Розглядаються етапи розробки та проведення проекту, обґрунтовується вибір теми та форми проекту, виділяється мета та практичні завдання, які виконуються під час проведення проекту, вказуються джерела отримання інформації та пропонуються форми презентації отриманих результатів. Ключові слова: метод проектів, навчальний проект, комунікативна компетенція, російська мова як іноземна, мова спеціальності, міжпредметні зв'язки. В статье рассматриваются возможности использования метода проектов как формы самостоятельной работы студентов в практике преподавания русского языка как иностранного в неязыковых вузах. Предлагается учебный проект «Лечебно-профилактические учреждения», разработанный для иностранных студентов медицинских вузов. Рассматриваются этапы разработки и проведения проекта, обосновывается выбор темы и формы проекта, выделяются цель и практические задачи, решаемые в ходе проекта, указываются источники получения информации, предлагаются формы презентации полученных результатов. Ключевые слова: метод проектов, учебный проект, коммуникативная компетенция, русский язык как иностранный, язык специальности, межпредметные связи. This paper explores the opportunities that the project method provides for Russian as Foreign Language teaching in traditional educational environment. The author considers project-based learning and teaching in higher education as an alternative to paper-based memorization or teacher-led classrooms. It is a system of pedagogic strategies by which the students gain competence in professional communication. Project-based learning of Russian as Foreign Language in higher education connects two strategies: learning the language as means of communication and solving real-life problems through interaction with the professional environment. The author describes the steps and phases of an educational project Types of Hospitals as a part of Russian as Foreign Language curriculum in medical universities. This is a search-and-find project based on interdisciplinary relations. The project correlates with the General Principles of Patient Care course. The project involves both linguistic and non-linguistic approaches to teaching languages. Linguistic strategies help students learn medical vocabulary on the following topics: types of hospitals, hospital departments and support units; health care practitioners. Nonlinguistic strategies require students to generate a representation of new information that does not rely on language. The students acquire cross-curriculum skills. While working on the project, the students perform the following practical tasks: they collect basic information about different hospitals, define main responsibilities of health workers, describe hospital departments, visiting hours and policy. This project helps students not only revise previously studied vocabulary or learn new medical terminology, but also gain practical experience in functioning of medical institutions. Collective work on the project inspires students to obtain deeper knowledge on medical issues and develops social skills such as leadership skills, ability to interact with partners, avoid conflicts and resolve contradictions. Interaction with professional work environment provides fast adaptation of international medical students in academic and professional spheres. Key words: project-based learning and teaching, educational project, communicative competence, Russian for special purposes, interdisciplinary relations.