Russkaâ filologiâ

3-7

Authors: С. И. Дорошенко

У статті поставлені питання: 1) про неправомірність віднесення до речень однорідного (однотипного) складу безсполучникових складних структур протиставного (зіставного) значення як невідповідних засадам однорідності (однотипності) у формуванні цілого, 2) про зміну термінів «речення однорідного (однотипного) складу» і «речення неоднорідного (неоднотипного) складу» термінами «речення з однофункціональними предикативними частинами» і «речення з різнофункціональними предикативними частинами», що відповідають критерію пріоритетності семантичних відношень предикативних частин у структурно-семантичному принципі класифікації безсполучникових складних речень. Ключові слова: безсполучникові складні речення, речення однорідного (однотипного) складу, речення неоднорідного (неоднотипного) складу, речення з однофункціональними предикативними частинами, речення з різнофункціональними предикативними частинами. В статье рассматриваются вопросы: 1) о неправомерности отнесения к предложениям однородного (однотипного) состава бессоюзных сложных структур противительного (сопоставительного) значения как несоответствующих нормам однородности (однотипности) в формировании целого, 2) о замене терминов «предложения однородного (однотипного) состава» и «предложения неоднородного (неоднотипного) состава» терминами «предложения с однофункциональными предикативными частями» и «предложения с разнофункциональными предикативными частями», которые соответствуют критерию приоритетности семантических отношений предикативных частей в структурно-семантическом принципе классификации бессоюзных сложных предложений. Ключевые слова: бессоюзные сложные предложения, предложения однородного (однотипного) состава, предложения неоднородного (неоднотипного) состава, предложения с однофункциональными предикативными частями, предложения с разнофункциональными предикативными частями. The article argues against the erroneous attribution of asyndetic composite structures with adversative interrelations between constituent clauses to the sentences of uniform / non-uniform composition since they do not meet the basic requirement of uniformity, i.e. the equality of parts in the formation of the whole. It is proposed to replace the terms uniform / non-uniform with functionally homogeneous / functionally heterogeneous. The latter terms conform to the semantic and structural principle of the classification of asyndetic composite sentences, which gives preference to semantic interrelations between their predicative parts. Keywords: asyndetic composite sentences, uniform / non-uniform sentences, functionally homogeneous sentences, functionally heterogeneous sentences.

16-20

Authors: А. Б. Бушев

Роботу присвячено різним парадигмам глобального політичного дискурсу. Теорія мовної особистості може бути притягнута до опису політичної ораторики колективного адресанту медіа. При аналізі матеріалів нашу увагу пригортають стереотипи, оціночність, політична (не)коректність у політичному дискурсі, евфемізація, перефразування, обмеженість концептуального репертуару глобального медійного політичного простору. Ключові слова: мовна особистість, мас-медіа, дискурс, політичний дискурс, оціночність, стереопипія. Работа посвящается различным парадигмам анализа глобального политического дискурса. Теория языковой личности может быть привлечена к описанию политической ораторики коллективного адресанта медиа. При анализе материалов наше внимание привлекают стереотипы, оценочность, политическая (не)корректность в политическом дискурсе, эвфемизация, перифразирование, ограничение концептуального репертуара глобального медийного политического дискурса. Ключевые слова: языковая личность; масс-медиа; дискурс; политический дискурс; оценочность; стереотипия. The paper deals with different paradigms of political discourse analysis. The theory of Sprachenpersoenlichkeit can be applied to the analysis of collective personality creator of mass media text in global mass media political discourse. The paper sheds light upon the inherent linguistic constituents of such a discourse, such as stereotypes, assessments, political (non)correctness, euphemisms, periphrases, the limited stock of conceptual spaces in global political mass media discourse. Key words: mass media; Sprachenpersoenlichkeit; discourse; political linguistics; axiological assessment; stereotypes.

24-28

Authors: К. В. Нестеренко

В статті аналізуються засоби представлення авторської оцінки в „Історії мого сучасника”, багатотомному автобіографічному творі Короленка, в тих його епізодах, які стосуються функціонування виправних закладів Росії XIX століття. Визначаються фактори, які впливають на формування авторської оцінки – власний досвід, особистнісна аксіологічна модель, фактор ретроспекції, намагання з позицій часу дати об’єктивну оцінку минулому. Серед засобів представлення оцінки виділені: ретроспективне зображення, викладення фактів і розміркувань з їх приводу, мінімальне використання власне оцінної лексики, поєднання в ній прямого і оцінного значень. Ключові слова: засіб, оцінка, виконавча система, ретроспективне зображення, об’єктивізація, власне оцінна лексика. В статье анализируются способы представления авторской оценки в «Истории моего современника», многотомном автобиографичном произведении Короленко, в тех его эпизодах, которые касаются функционирования исправительных учреждений России XIX века. Определяются факторы, влияющие на формирование оценки – личный опыт, личностная аксиологическая модель, фактор ретроспекции, желания автора с позиции времени дать наиболее объективную оценку прошлому. Среди способов представления оценки выделены: ретроспективное изображение, изложение фактов в большей степени, чем их оценка, рассуждения по их поводу, минимальное использование собственно оценочной лексики, соединение в ней прямого и оценочного значений. Ключевые слова: способ, оценка, исполнительная система, ретроспективное изображение, объективизация, собственно оценочная лексика. The article analyses the means of the author’s evaluation representation in “History of my contemporary”, multivolume autobiography by Korolenko, in those episodes which depict executive – correctional establishments in the XIXth century Russia. The factors influencing on the author’s evaluation forming are defined, among them personal experience, personal axiological model, retrospection, or the wish to evaluate objectively from the position of time. Among the means of representation evaluation are: retrospective depiction, facts presentation and reasoning on them, minimum usage of the proper evaluative lexis, combination of direct and evaluative meanings in it. Key words: means, evaluation, executive system, retrospective depiction, objectivation, proper evaluative lexis.

34-37

Authors: Н. В. Акимова

У статті розглядається специфіка психолінгвістичного аспекту інтернет-комунікації на прикладі інтерпретації анонсів інтернет-новин. Висновки та узагальнення побудовані на результатах модифікованого рецептивного експерименту. Визначено, що лінгвістичною передумовою варіативності розуміння є використання девіантних мовленнєвих одиниць, які можна поділити на недостатні, надлишкові та несполучувані. Девіантні мовленнєві одиниці часто є смисловими домінантами новинних анонсів. Група реципієнтів здатна виявити майже всі девіантні одиниці в текстах, однак окрема особистість в середньому відзначає менше третини девіацій. При цьому краще відчуваються недостатні мовні одиниці – майже половиною читачів, гірше надлишкові – менше третини читачів, зовсім складно виявити непоєднувані – лише кожен шостий помічає їх. Девиантность краще відчувається в номінативних частинах мови. Ключові слова: інтернет-комунікація, рецептивний експеримент, варіативність, розуміння, девіантна мовленнєва одиниця, недостатня девіантна мовленнєва одиниця, надлишкова девіантна мовленнєва одиниця, несполучувана девіантна мовленнєва одиниця, психолінгвістика, новинний анонс. В статье рассмотрена специфика психолингвистического аспекта интернет-коммуникации на примере интерпретации анонсов интернет-новостей. Выводы сформулированы на основании результатов модифицированного рецептивного эксперимента. Определено,что лингвистической предпосылкой вариативности понимания является использование девиантных речевых единиц, которые можно разделить на недостаточные, избыточные и несо-четаемые. Девиантные речевые единицы часто являются смысловыми доминантами новостных анонсов. Группа реципиентов способна обнаружить почти все девиантные единицы в текстах, однако отдельная личность в среднем отмечает менее трети девиаций. При этом лучше ощущаются недостаточные речевые единицы – почти половиной читателей, хуже из-быточные – менее трети читателей, совсем сложно обнаружить несочетаемые – лишь каждый шестой замечает их. Девиантность лучше ощущается в номинативных частях речи. Ключевые слова: интернет-коммуникация, рецептивный эксперимент, вариативность, понимание, девиантная речевая единица, недостаточная девиантная речевая единица, избыточная девиантная речевая единица, несочетаемая девиантная речевая единица, психолингвистика, новостной анонс. The article deals with the specifics of psycholinguistics aspect of internet communication on the example of interpretation of internet news announcements. Conclusions and generalizations are built on the results of the modified receptive experiment. The linguistic prerequisite for understanding variability is the use of deviant speech units. It is possible to partition them on speech units insufficient for their correct interpretation, surplus and incongruous. Deviant speech units are often sense dominants of news announcements. The group of recipients can detect almost all deviant speech units in the text, but the one personality detects the deviant speech units on the third. Insufficient speech units are better detected - almost by a half the readers, surplus speech units - at least by one third of the readers, incongruous speech units - only by one sixth of the readers. Deviantions are better detected in nominative parts of speech. Keywords: internet communication, receptive experiment, variability, understanding, deviant speech units, insufficient deviant speech units, surplus deviant speech units, incongruous deviant speech unit, psycholinguistics, news announcement.

41-46

Authors: Н. В. Ермакова

Статья посвящена анализу креолизованного пространства речевого гипержанра «девичий альбом». Рассматриваются две основные группы таких текстов: с частичной и полной креолизацией. На примере альбомных жанров показано, что паралингвистичекие элементы альбома способствуют усилению экспрессии, имеют разный уровень передачи семантического кода. Иконические элементы являются дополнительным каналом общения: дополняют, уточняют, расширяют авторские интенции. В результате автор приходит к выводу, что креолизованный текст выступает облигаторным признаком альбомного жанра. Ключевые слова: девичий альбом, жанр, креолизованный текст, вербальный компонент, иконичный элемент Стаття присвячена аналізу креолiзованого простору мовного гипержанру «дівочий альбом». Розглядаються дві основні групи таких текстів: з частковою і повною креолизацiєю. На прикладі альбомних жанрів показано, що паралiнгвiстичнi елементи альбому сприяють посиленню експресії, мають різний рівень передачі семантичного коду. Iконiчнi елементи є додатковим каналом спілкування: доповнюють, уточнюють, розширюють авторські інтенції. В результаті автор приходить до висновку, що креолизований текст виступає облігаторною ознакою альбомного жанру. Ключові слова: дівочий альбом, жанр, креолiзований текст, вербальний компонент, iконiчний елемент. The article is devoted to the analysis of creolized space of the speech hyper genre "girlish album". Discusses two main groups of such texts: with partial and full creolization. On the example of album genres it is shown that paralinguistic elements of an album promote expression strengthening, have different levels of transferring a semantic code. The iconic elements are an additional channel of communication: supplement, clarify, extend the author's intentions. The author comes to the conclusion that the creolized text belows to the obligatory signs of the album genre. Keywords: girlish album, genre, creolized text, verbal component, icon element.

49-54

Authors: И. В. Пожидаева

У статті автор обґрунтовує методику концептуального аналізу в дискурсі блогосфери для підтвердження ідеї щодо маніпулятивного характеру трансформації наповнюваності базових концептів. У російськомовній блогосфері відбуваються об'єктивні процеси, пов'язані з трансформацією концепту патріотизм, при цьому виявляються часто протилежні погляди на розуміння цього феномену. Запропонована методика дозволяє поєднувати якісні і кількісні методи в рамках одного дослідження (лексико-семантичний аналіз за даними словників і за даними рецептивного експерименту, інтерпретативний аналіз асоціацій на основі лексикографічних дефініцій і даних асоціацій сприйняття концепту відвідувачами блогів), що сприяє аналітичному осмисленню концепту у динамічній системі блогосфери. Ключові слова: концепт, концептуальний аналіз, віртуальний маніпулятивний дискурс, блогосфера, семантичний аналіз, інтепретативний аналіз. В статье автор обосновывает методику концептуального анализа в дискурсе блогосферы для подтверждения идеи о манипулятивном характере трансформации наполняемости базовых концептов. В русскоязычной блогосфере происходят объективные процессы, связанные с трансформацией концепта патриотизм, при этом выявляются часто противоположные взгляды на понимание этого феномена. Предложенная методика позволяет сочетать качественные и количественные методы в рамках одного исследования (лексико-семантический анализ по данным словарей и по данным рецептивного эксперимента, интерпретативний анализ ассоциаций на основе лексикографических дефиниций и данных ассоциации восприятия концепта посетителями блогов), что способствует аналитическому осмыслению концепта в динамичной системе блогосферы. Ключевые слова: концепт, концептуальный анализ, виртуальный манипулятивный дискурс, блогосфера, семантический анализ, интепретативний аналіз. The author grounds the conceptual analysis methodology in the discourse of blogosphere to confirm the ideas about the manipulative nature of the basic concepts filling transformation. In the Russian blogosphere there are objective processes associated with the transformation of the patriot ism concept on the one hand, and on the other hand, conflicting views on understanding of the patriotism phenomenon also exist. The methodology allows to combine qualitative and quantitative methods (lexical-semantic analysis of the dictionary data and receptive experiment data, interpretive analysis of association based on lexicographic definitions and blogosphere visitors perception association data), contributing to analytical understanding of a concept in a blogosphere dynamic system. Keywords: concept, conceptual analysis, virtual manipulative discourse, the blogosphere, se-mantic analysis, interpretative analysis.

61-65

Authors: Н. С. Минина

У статті розглядається функціонування ініціально локалізованої частки вот у російських поетичних текстах ХХ століття. Частки слугують для виділення окремих слів, словосполучень, речень або усього тексту в цілому. Частка вот у позиції абсолютного початку вірша виконує дейктичну функцію, функцію акцентування, вказування на просторову локалізацію. За допомогою ініціально локалізованої частки вот відбувається виділення ключових слів, в окремих випадках вона є елементом поетичного смислоутворення. Ключові слова: частка, поетичний текст, сильні позиції вірша, дейктична функція, просторова локалізація. В статье рассматривается функционирование инициально локализованной частицы вот в русских поэтических тестах ХХ века. Частицы служат для выделения отдельных слов, словосочетаний, предложений или всего текста в целом. Частица вот в позиции абсолютного начала стихотворения выполняет дейктическую функцию, функцию акцентирования, указания на пространственную локализацию. С помощью инициально локализованной частицы вот происходит выделение ключевых слов, в отдельных случаях она является элементом поэтического смыслообразования. Ключевые слова: частица, поэтический текст, сильные позиции стихотворения, дейктическая функция, пространственная локализация. Particles are considered to be one of the most expressive means of the language. As a word class they have been researched by the prominent scientists, but their functioning in poetic texts was researched insufficiently. The purpose of this research thus is studying of functioning of particle вот in the position of absolute beginning of poem. Russian poetical texts of XX century are the material of the research. Particles are used for accentuation of separate words, word combinations and statements in general. Poetical text is a special sphere of their functioning. The cases when particles are localized in the beginning of a poem are of particular interest. Particle вот is one of the particles that are often used in the beginning of poems. Being a part of an opening sentence, particle вот is related either to a word, word combination or the whole sentence in general. According to the theory of actual division of sentence, the combinations with вот can be referred as non-divided statements with “zero theme”. Particle вот in the position of absolute beginning of poem is carrying out the deictic function, the function of accentuation, showing the spatial localization (static or dynamic). Accentuation of key words, notions is provided with the help of particle вот, in separate cases it can be the element of sense formation. In cases when it is followed by pronouns он (она, оно) “double accentuation” of the following word combination takes place because of using of particle вот and the “generalizing” function of pronoun он (она, оно). When the structure вот он (она, оно) is the opening sentence and a part of the sentence-anticipate in anticipated text, particle вот is used as the additional method of accentuation and expression. Poetical texts where particle вот is used in the initial position are characteristic for the poetry of XX century, and are few in the poetry of earlier periods. The prospective of the research lies in the studying of peculiarities of functioning of other particles in strong positions of poetical text. Key words: particle, poetical text, strong positions of poem, deictic function, spatial localization.

70-75

Authors: О. В. Радчук

Автором статьи рассмотрены результаты языковых изменений в грамматике русского языка. Опираясь на исторические комментарии, автор выделяет три семантических типа понятия отсутствие на уровне грамматики русского языка: полное отсутствие, восполняемое отсутствие, исчезновение. Выделенные типы свидетельствуют о том, грамматическая система русского языка является отражением своеобразия ментальности русского народа. Ключевые слова: грамматическая система, грамматические категории и формы, понятие отсутствие, семантические типы. Автором статті розглянуті результати мовних змін у граматиці російської мови. Спираючись на історичні коментарі, автор виокремлює три семантичні типи поняття відсутність на рівні граматики російської мови: повна відсутність, відновлювана відсутність, зникнення. Виокремленні типи свідчать про те, що граматична система російської мови є відображенням своєрідної ментальності російського народу. Ключові слова: граматична система, форми, граматичні категорії та форми, поняття відсутність, семантичні типи. The article considers some results of the linguistic changes in Russian Grammar. The conducted research enabled the author to trace some language changes at the grammatical level which reflect the constant development of the language as a system: an empty link in the grammar system causes further evolution, and the filled in gap certifies to a high degree of significance of the grammeme, the syntactical structure for the language community under consideration. On the basis of historical commentaries the author singles out three semantic types of the concept ABSENCE at the Russian grammar level: complete absence, compensated absence and disappearance. The types under analysis certify to the fact that Russian grammar system reflects features of the Russian people mentality. Key words: grammar system, grammatical categories and forms, concept ABSENCE, semantic types.

79-85

Authors: Е. А. Скоробогатова

Перша з циклу статей, що присвячені поетичній морфології та морфологічній поетиці Й. Ма-ндельштама. В ній розглянуто поетичні способи актуалізації категорій числа і роду. Виокремлюються характерні поетичні смисли, підґрунтям яких є семантика морфологічних категорій та особливості граматичної селекції митця. Ключові слова: ідіостиль, Мандельштам, поетична граматика, граматична категорія, поетика, граматична домінанта, число, рід. Первая из цикла статей, посвященных поэтической морфологии и морфологической поэтике Осипа Мандельштама, рассматривает поэтические способы актуализации категорий числа и рода. Выявляются характерные для лирики Мандельштама поэтические смыслы, основанные на семантике морфологических категорий и особенностях грамматической селекции. Ключевые слова: идиостиль, Мандельштам, поэтическая грамматика, грамматическая категория, поэтика, грамматическая доминанта, число, род. The first one of a series of articles devoted to the poetic morphology and morphological poetics of Osip Mandelstam considers poetic ways of actualization of categories of number and gender. Poetic senses that are characteristic of Osip Mandelstam’s lyrics and based on the semantics of morphological categories and peculiarities of grammatical selection are determined. Key words: individual style, Mandelshtam, poetical grammar, grammatical category, poetics, grammatical dominant, number, gender.

90-94

Authors: Ю. Г. Штых

Статтю присвячено розгляду причин виникнення каламбурної багатозначност. Головним фактором цього явища називається відсутність кореляції між парадигмою та синтагмою, що характеризують значення багатозначного слова. Описуються парадигматичні та синтагматичні зв’язки, що визначають значення (лексико-семантичні варіанти) багатозначного слова та характеризуються групи слів, які формують парадигму слова, що слугує об’єктом гри, таких як спільнокореневі слова, синоніми, антоніми, слова, що входять до однієї тематичної групи. Таким чином, серед факторів, що приводять до виникнення семантичної гри у каламбурі, можна визначити наступні: зіткнення значень спільнокореневих слів; зіткнення близьких за значенням слів (синонімія); зіткнення протилежних значень (антонімія); зіткнення значень слів, що належать до однієї тематичної групи. Ключові слова: каламбур, багатозначність, багатозначне слово, значення, синтагма, парадигма. Статья посвящена рассмотрению причин возникновения каламбурной многозначности, и в качестве главной причины данного явления называется несоответствие между парадигмой и синтагмой, характеризующих значения обыгрываемого многозначного слова. В статье описываются парадигматические и синтагматические связи, определяющие значения (лексико-семантические варианты) многозначного слова, а также характеризуются разряды слов, входящих в парадигму обыгрываемого слова, таких как однокоренные слова, синонимы, антонимы, слова, входящие в одну тематическую группу. Таким образом, среди факторов, приводящих к возникновению смысловой игры в каламбуре, выделяются следующие: столкновение значений однокоренных слов; столкновение близких по значению слов (синонимия); столкновение противоположных значений (антонимия), столкновение значений слов, входящих в одну тематическую группу. Ключевые слова: каламбур, многозначность, многозначное слово, значение, синтагма, парадигма. The article studies the phenomenon of polysemy which arises from the absence of correlation between syntagmatic and paradigmatic relations of a polysemous word. The article gives characteristics of the syntagmatic and paradigmatic relations which determine the meaning of a polysemous word. Besides, the article describes the words which form the paradigm of a polysemous word and gives their classification: words of the same root, synonyms, antonyms and words belonging to the same semantic field. Thus the following factors of pun ambiguity can be distinguished: interaction of the words of the same root, interaction of the words close in meaning (synonyms), interaction of the words contrastive in meaning (antonyms), interaction of the words belonging to the same semantic field. Key words: pun, polysemy, polysemous word, meaning, syntagm, paradigm.

96-100

Authors: Ж. А. Юрьева

Аналізуються різні точки зору вчених на проблему мовної особистості в лінгвістичному дискурсі, які необхідні для вивчення комунікативних ситуацій. Розглядаються дефініції дискурсу, пропоновані різними лінгвістами. Розкривається поняття мовної особистості в сучасному лінгвістичному дискурсі. Виділяються наступні характеристики мовної особистості: зв'язок з віком, зв'язок з часом, зв'язок зi cтаттю, зв'язок з соціальною групою, зв'язок з професією, зв'язок з інтелектом, зв'язок з мовною компетенцією. Ключові слова: мовна особистість, лінгвістичний дискурс, характеристики мовної особистості, мовна компетенція, комунікативна ситуація. Анализируются разные точки зрения ученых на проблему языковой личности в лингвистическом дискурсе, которые необходимы для изучения коммуникативных ситуаций. Рассматриваются определения дискурса, предлагаемые разными лингвистами. Раскрывается понятие языковой личности в современном лингвистическом дискурсе. Выделяются следующие характеристики языковой личности: связь с возрастом, связь со временем, связь с полом, связь с социальной группой, связь с профессией, связь с интеллектом, связь с языковой компетенцией. Ключевые слова: языковая личность, лингвистический дискурс, характеристики языковой личности, языковая компетенция, коммуникативная ситуация. Different points of view of scholars on the problem of linguistic personality in linguistic identity discourse, which are necessary for the study of communicative situations are analysed. The concepts of discourse offered by different linguists are considered. The notion of linguistic personality in the modern linguistic discourse is discovered. There are the following characteristics of linguistic personality: relationship with age, relationship with time, relationship with sex, relationship with social group, relationship with profession, relation with intelligence, relation with linguistic competence. Keywords: linguistic personality, linguistic discourse, characteristics of linguistic identity, linguistic competence, communicative situation.

104-107

Authors: И. П. Лаушкина

Стаття присвячена аналізу стилістичних завдань, які виконує авторський афоризм в творах мемуарної публіцистики. Ці цікаві за будовою синкретичні твори спираються на авторське образно-аналітичне сприйняття світу. Авторський афоризм в цьому випадку є організуючим центром всієї розповіді. Ключові слова: літературний портрет, мемуарно-публіцистичній нарис, авторський афоризм, позиція оповідача, регістр, діалог. Статья посвящена анализу стилистических задач, которые выполняет авторский афоризм в произведениях мемуарной публицистики. Эти интересные по структуре синкретичные произведения нередко опираются на авторское образно-аналитическое восприятие мира. Авторский афоризм в этом случае является организующим центром всего повествования. Ключевые слова: литературный портрет, мемуарно-публицистический очерк, авторский афоризм, позиция повествователя, регистр, диалог. The article deals with the analysis of stylistic tasks which the author’s aphorism fulfils in memoir-publicistic texts. These interesting, from structural point of view, syncretic text are based on figuratively analytical perception of the world. In this case the author’s aphorism is a centre of the narration. Key words: literary portrait, memoir-publicistic essay, author’s aphorism, narrator’s point of view, register, dialogue.

112-120

Authors: Л. В. Гармаш

Стаття присвячена аналізу взаємодії гностичних і танатологичних мотивів у романі Брюсова «Вівтар Перемоги». Розкриваються джерела інтересу до гностицизму представників Срібного століття російської культури. Обґрунтовується думка, що гностичне вчення було тісно пов'язано з масонством XVIII століття. Ідеї гностиків знайшли відгук у творчості російських поетів і письменників – М.М. Хераскова, А.М. Майкова, М.В. Гоголя, Л.М. Толстого, Ф.М. Достоєвського. Особлива роль у популяризації гностицизму належить В.С. Соловйову. Гностична софіологія і космогонія визначила особливості світогляду таких російських символістів, як Ф. Сологуб, З. Гіппіус, В. Брюсов, Д. Мережковський, А. Бєлий, О. Блок та ін. Аналізуються джерела відомостей про офітів, якими міг користуватися В. Брюсов під час створення роману. Дається характеристика основних гностичних категорій, до яких звертається письменник у романі – Деміурга, Софії, Христа, змія. Світ в уявленнях гностиків є творінням злого Деміурга, а зусилля офітів спрямовані на звільнення від пут матерії і возз'єднання з вищим божеством. Розкриваються засоби втілення гностичного міфу в літературному творі. Танатологічні мотиви сконцентровані навколо фігури Реї, яка очолювала одну з гностичних сект, що існували в Римі наприкінці IV століття, і разом з офітами повстала проти римського імператора. У романі показана неминучість зміни одного культурно-історичного етапу іншим, проводиться паралель між трагічним завершенням античної історії та російською дійсністю початку XX століття. Ключові слова: офіти, гностицизм, танатологічний мотив, християнство. Статья посвящена анализу взаимодействия гностических и танатологических мотивов в романе Брюсова «Алтарь Победы». Раскрываются источники интереса к гностицизму представителей Серебряного века русской культуры. Обосновывается мысль, что гностическое учение было тесно связано с масонством XVIII века. Идеи гностиков нашли отклик в творчестве русских поэтов и писателей – М.М. Хераскова, А.Н. Майкова, Н.В. Гоголя, Л.Н. Толстого, Ф.М. Достоевского. Особая роль в популяризации гностицизма принадлежит В.С. Соловьеву. Гностическая софиология и космогония определила особенности мировоззрения таких русских символистов, как Ф. Сологуб, З. Гиппиус, В. Брюсов, Д. Мережковский, А. Белый, А. Блок и др. Анализируются источники сведений об офитах, которые мог использовать В. Брюсов во время создания романа. Дается характеристика основных гностических категорий, к которым обращается писатель в романе – Демиурга, Софии, Христа, змея. Мир в представлениях гностиков является творением злого Демиурга, а усилия офитов направлены на освобождение от пут материи и воссоединение с высшим божеством. Раскрываются средства воплощения гностического мифа в литературном произведении. Танатологические мотивы сконцентрированы вокруг фигуры Реи, возглавлявшей одну из существовавших в Риме в конце IV века гностических сект и вместе с офитами восставшей против римского императора. В романе показана неизбежность смены одного культурно-исторического этапа дру-гим, проводится параллель между трагическим завершением античной истории и русской действительностью начала XX века. Ключевые слова: офиты, гностицизм, танатологический мотив, христианство. The article is devoted to the analysis of interaction gnostic and thanatological motifs in the Bryusov’s novel «The Altar of Victory». The sources of interest in Gnosticism among the representatives of the Silver age of Russian culture are revealed. The idea that the Gnostic doctrine was closely linked to the masonry of XVIII century is substantiated. Gnostic ideas were reflected in the works of Russian poets and writers – M. Kheraskov, A. Maykov, N. Gogol, L. Tolstoy, F. Dostoyevsky. A special role in the popularization of Gnosticism belongs to Vladimir Solovyov. Gnostic sophiology and cosmogony defined the worldview of such Russian symbolists, as F. Sologub, Z. Gippius, V. Bryusov, D. Merezhkovsky, A. Bely, A. Blok and others. The sources of information about ophites that could use V. Bryusov during the creation of the novel are analyzed. The main Gnostic categories used by the writer of the novel - the Demiurge, Sophia, Christ, the serpent – are characterized. The Gnostics believed that the universe was created by the evil Demiurge, and ophite’s efforts aimed at liberation from the fetters of the physical world and reunification with the Highest Deity. Means of the incarnation of the Gnostic myth in literature are disclosed. Thanatological motifs are concentrated around the figure of Rea, who headed one of the gnostic sects that existed in Rome at the end of the IV century and rebelled against the Roman Emperor. The inevitability of change of one cultural-historical stage with another is showed in the novel. A parallel between the tragic conclusion of ancient history and Russian validity of the beginning of XX century is drawn by the author. Key words: ophites, Gnosticism, thanatological motif, Christianity.

125-130

Authors: А. Г. Козлова

У статті аналізуються особливості репрезентації біблійного мотиву ісходу у творчості Бориса Чичибабіна та Олександра Городницького. Зазначається, що обидва поети активно звертаються до мотиву ісходу, який пов’язується в першу чергу з темою еміграції, «переміщенням» євреїв до Ізраїлю. Але якщо позиція ліричного героя Чичибабіна є послідовною та незмінною, позиція ліричного героя Городницького еволюціонує від ідеї необхідності розставання з вітчизною заради спасіння дітей до усвідомлення неможливості прийняття емігрантської долі та зміни батьківщини. Ключові слова: мотив ісходу, ліричний герой, авторська позиція, образна система. В статье анализируются особенности репрезентации библейского мотива исхода в творчестве Бориса Чичибабина и Александра Городницкого. Отмечается, что оба поэта активно обращаются к мотиву исхода, который связывается, в первую очередь, с темой эмиграции, «перемещения» евреев в Израиль. Но если позиция лирического героя Чичибабина является последовательной и неизменной, то позиция лирического героя Городницкого эволюционирует от идеи необходимости расставания с родиной во имя спасения детей до осознания невозможности принятия эмигрантской судьбы и смены родины. Ключевые слова: мотив исхода, лирический герой, авторская позиция, образная система. Different forms of bible image and motive representation in famous Russian singer poet Alexander Gorodnitsky’s and famous poet Boris Chichibabin’s works are analyzed. It is discovered that both poets actively use the motive of exodus which is related to the theme of emigration and “relocation” of Jews to Israel. But the position of persona in Gorodnitsky’s works is consistent and stable, and the position of persona in Chichibabin’s works evolves from the idea of the necessity of leaving native land to the realization of the impossibility of acceptance of immigrant fate and the change of native land. Gorodnitsky goes beyond the theme and addresses the problem of the exodus of Jews not just from the Soviet Union and postsoviet countries but from Europe as well. And the author connects this new exodus with the decline of spirituality in European countries. Although image systems used by two authors are very alike it should be noted that Gorodnitsky unlike Chichibabin uses hebrewtisms. Key words: motive of Exodus, persona, author position, system of images.