160-169
КОНТЕКСТНОЕ ОБУЧЕНИЕ КАК ПРОЦЕСС ДИНАМИЧЕСКОГО ДВИЖЕНИЯ К ПРАКТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ
Authors: Н.Н. Макаренко
Number of views: 450
В статье рассмотрена одна из основных проблем высшей школы на этапе ре-формирования – минимальная практическая направленность образования. Указа-ны основные проблемы, препятствующие ее решению: перенасыщенность учебно-го процесса теоретическими курсами, которые направлены на развитие общей эрудиции студентов, но не способствуют повышению профессиональной значимо-сти будущего работника системы образования.
Представлен авторский вариант решения проблемы на неспециализирован-ных факультетах – внедрение системы контекстного обучения, как процесса ди-намического движения деятельности от учебной академической, через квазипро-фессиональную, учебно-профессиональную к практической с помощью трех вза-имосвязанных обучающих моделей: семиотической, имитационной и социальной. Особое внимание уделено описанию такого фактора как повышение заинтересо-ванности студентов неспециализированных факультетов в проведении научно-психологических исследований. Реализация семиотической модели предполагает на этом этапе поиск информации об имеющихся данных, проведенных исследованиях, формирование умений представить эти материалы в сжатом, максимально информационном виде. Имитационная модель позволяет составить пошаговую инструкцию проведения этих исследований, моделировать ситуацию. Социальная модель позволяет провести исследование, представить его результаты в виде статьи, курсовой, тезисов, выступлений на различных научных форумах, приобрести навыки самостоятельного овладения практическими действиями.
Ключевые слова: контекстное обучение, семиотическая модель, имитационная модель, социальная модель, уровни деятельности, практическая составляющая образования, рефлексирование.
У статті представлена одна з основних проблем вищої школи на етапі рефо-рмування – мінімальна практична спрямованість освіти. Визначені основні про-блеми, що гальмують її рішення: перенасиченість навчального процесу теоретич-ними курсами, які спрямовані на розвиток загальної ерудиції студентів, але не сприяють підвищенню соціальної значущості майбутнього робітника системи освіти.
Представлено авторський варіант рішення проблеми на неспеціалізованих факультетах – упровадження системи контекстного навчання як процесу динаміч-ного руху діяльності від учбової, академічної, через квазіпрофесійну, учбово-професійну до практичної за допомогою трьох взаємопов’язаних навчаючих мо-делей: семіотичної, імітаційної, соціальної. Особлива увага приділена опису тако-го фактору як підвищення зацікавленості студентів неспеціалізованих факультетів у проведені науково-психологічних досліджень. Реалізація семіотичної моделі передбачає на даному етапі пошук інформації про наявні дані, проведені дослі-дження, формування вмінь представляти ці матеріали у стислому, максимально інформаційному вигляді. Імітаційна модель дозволяє скласти покрокову інструк-цію проведення цих досліджень, моделювати ситуацію. Соціальна модель дозво-ляє провести дослідження, представити його результати у вигляді статті, курсової, тез, виступів на різноманітних форумах, набути навички самостійної роботи.
Ключові слова: контекстне навчання, семіотична модель, імітаційна модель, соціальна модель, рівні діяльності, практична складова освіти, рефлексування.
In the research paper, one of the main problems of the higher school during the pe-riod of reformation, minimal practical orientation of education, is viewed. The principal issues, which impede its solution, are distinguished: the educational process is over-whelmed with theoretical courses, which are aimed to the possible development of the students' general knowledge, but they do not contribute to the future educators' growth of the professional significance.
The author's solution of the problem is introduced on the basis of the departments, not majoring in psychology, that is the implementation of the context education system as the process of dynamic changes of activities from academic, through quasi-professional and educational-practical activities, to practical ones with the help of three interdependent educational models: semiotic, simulation, and social. The particular at-tention is given to the description of such a factor as the increase of the non-psychology students' interest in conducting of the scientific-psychological researches. The realiza-tion of the semiotic model purports the information search of the given data and con-ducted researches, the skill formation to introduce the materials succinctly, in the maxi-mal information-intensive way on this stage. The simulation model allows making a stepwise manual of the conduct of the researches and the simulation of the situation. The social modal let conduct a research, present its results as a research paper, a course paper, a summary, and delivering speeches in various science forums; acquire a habit of independent mastering of practical skills.
Keywords: context-education, semiotic model, simulation model, social model, activity levels, practical component of education, reflecting.