Zasobi navčalʹnoj ta naukovo-doslìdnoï roboti

5-17

Authors: O. M. Bellorin-Herrera, O. V. Каваtska

The article analyses the present day state of the problem of the pedagogical staff readiness for health-oriented school environment creation. On the results of the pilot research on the readiness of both working and future health basics teachers for health oriented school environment creation a number of problems in the methodological training of the staff has been revealed. Grounding on the results of the experiment results and scientific and methodological literature analysis the “Health Oriented Environment in a General Education Establishment” special course program has been developed. The special course program comprehension will facilitate future health basics teachers to master efficient methods of health oriented school environment creation, which will promote, in the result, their integral professional readiness for provision of the functioning of the environment in a general educational establishment oriented on preservation and improvement of health of all educational process participants Key words: methodological preparation, future health basics teacher, health oriented school environment, special course. У статті проаналізовано сучасний стан проблеми готовності педагогічних кадрів до створення здоров’яорієнтованого шкільного середовища. За підсумками пілотажного дослідження готовності працюючих та майбутніх учителів основ здоров’я до створення здоров’яорієнтованого шкільного середовища виявлено низку проблем щодо методичної підготовки педагогічних кадрів до цієї роботи. На підставі результатів експерименту та аналізу науково- методичної літератури розроблено програму спецкурсу «Здоров’яорієнтоване середовище загальноосвітнього навчального закладу». Засвоєння програми спецкурсу допоможе майбутнім учителям основ здоров’я опанувати ефективні методи створення здоров’яорієнтованого шкільного середовища, що в підсумку сприятиме формуванню в них цілісної професійної готовності до забезпечення функціонування в загальноосвітньому навчальному закладі шкільного середовища, орієнтованого на збереження та зміцнення здоров’я всіх учасників освітнього процесу. Ключові слова: методична підготовка, майбутній учитель основ здоров’я, здоров’яорієнтоване шкільне середовище, спецкурс. В статье проанализировано современное состояние проблемы готовности педагогических кадров к созданию здоровьеориентированной школьной среды. По итогам пилотажного исследования готовности работающих и будущих учителей основ здоровья к созданию здоровьеориентированной школьной среды выявлен ряд проблем в методической подготовке педагогических кадров к этой работе. На основании результатов эксперимента и анализа научно-методической литературы разработана программа спецкурса «Здоровьеориентированная среда общеобразовательного учебного заведения». Усвоение программы спецкурса поможет будущим учителям основ здоровья освоить эффективные методы создания здоровьеориентированной школьной среды, что в итоге будет способствовать формированию у них целостной профессиональной готовности к обеспечению функционирования в общеобразовательном учебном заведении школьной среды, ориентированной на сохранение и укрепление здоровья всех участников образовательного процесса. Ключевые слова: методическая подготовка, будущий учитель основ здоровья, здоровьеориентированная школьная среда, спецкурс.

33-42

Authors: Т. С. Вакуленко

У статті розглянуто зміст і структуру тестувань з історії у світі. Автор показав, що в різних країнах використовують різні випробування з історії. Так, у Великобританії тестування для отримання сертифікату про загальну середню освіту можна проходити декількома способами, зокрема, розробляти проект- дослідження на одну з запропонованих тем. Автор акцентує увагу на тому, що тест з історії, який складають вступники до деяких вищих навчальних закладів у США, SAT II, повністю складається із завдань закритого типу, ці завдання мають аналітичний характер і перевіряють уміння особистості зіставляти факти, прослідковувати тенденції в історичних подіях. Автор приділив особливу увагу дослідженню тестувань з історії у Польщі та Росії. У тестах цих країн використовуються завдання з розгорнутою відповіддю, які передбачають демонстрацію учасником тестування своїх роздумів стосовно певного історичного діяча, його ролі в історії. Учасник тестувань має підтвердити власну точку зору ґрунтовною аргументацією, історичними свідченнями. На основі досвіду тестувань у різних країнах визначено напрями подальшого вдосконалення зовнішнього незалежного оцінювання з історії в Україні. Ключові слова: екзамен, тест, історія, зміст, структура, тестування, досвід, освітні вимірювання. В статье рассмотрен вопрос о содержании и структуре тестирований по истории в мире. Автор показал, что в разных странах используют различные экзамены по истории, так, в Великобритании тестирования для получения сертификата об общем среднем образовании можно проходить несколькими способами, в частности, разрабатывать проект-исследование по одной из предложенных исторических проблем. Автор акцентирует внимание на том, что тест по истории, который сдают поступающие в некоторых высших учебных заведениях США, SAT II, полностью состоит из заданий закрытого типа, эти задания имеют аналитический характер и проверяют умение личности сопоставлять факты, отслеживать тенденции исторических событий. Автор уделил особое внимание исследованию тестов по истории в Польше и России. В тестах этих стран используются задания с развернутым ответом, которые предусматривают демонстрацию участником тестирования своих размышлений относительно определенного исторического деятеля, его роли в истории. Участник тестирования должен подтвердить свою точку зрения основательной аргументацией, историческими свидетельствами. На основании опыта тестирования разных стран определены направления дальнейшего совершенствования тестов внешнего независимого оценивания по истории в Украине. Ключевые слова: экзамен, тест, история, содержание, структура, тестирование, опыт, образовательные измерения. The article deals with the question of the content and structure of the tests on History in different countries of the world. The author has shown that different countries use different tests on History. The UK uses History tests as selective tests necessary for obtaining the Certificate of General Secondary Education. The author focuses on the fact that History tests are required for admission to some higher education establishments in the USA. The test on History is one the SAT II tests. It consists of MCQ items. These items are analytical and check test taker’s ability to compare facts, track trends of historical events. The author has also studied History tests in Poland and Russia. The author has shown that these tests contain open-response items, which ask test takers to analyze a particular historical person, his/her role in history, events which are related to the person. Students have to confirm their ideas through reasoning, providing historical evidence. The analysis of History tests has shown that the content of these tests includes analysis of major historical events, their generalization and systematization; most of these tests include open-response items. The ways for further improvement of Ukrainian Independent External Examinations in History have been identified in the article. The author has claimed that History tests in Ukraine have to contain open-ended response items. There is also a necessity to increase the competence of the test component. It might be done by including the items, which require proving student’s point of view, discovering if some statements are false or true. Keywords: exam, test, History, content, structure, testing, experience, educational assessment.

56-67

Authors: О. В. Гончаренко

Розкрито особливості методики підготовки фахівців-практиків, залучених до роботи в системі підвищення кваліфікації державних службовців, визначено мету їх навчання основам педагогічної майстерності, що дозволило виокремити етапи підготовки до педагогічної діяльності. В основу підготовки покладені визначені автором необхідні професійні якості фахівця-практика, а також виявлені принципи побудови фахівцями-практиками процесу навчання. «Цикл навчання дорослих», розроблений Девідом Колбом, було обрано як основу циклу підвищення кваліфікації державних службовців, що допомогло визначати рамки дій та роль фахівців-практиків у цьому процесі. На основі французького досвіду автор розкриває зміст педагогічного інструментарію для фахівців- практиків, залучених до процесу підвищення кваліфікації державних службовців, надає методичні рекомендації щодо організації та здійснення фахівцями-практиками педагогічної діяльності. Ключові слова: методика, підвищення кваліфікації, державні службовці, педагогічна підготовка, фахівець-практик, інструментарій, методичні рекомендації. Раскрыты особенности методики подготовки специалистов-практиков, привлеченных к работе в системе повышения квалификации государственных служащих, определены цели их обучения основам педагогического мастерства, что позволило выделить этапы подготовки к педагогической деятельности. В основу подготовки положены определенные автором необходимые профессиональные качества специалиста-практика, а также обозначены принципы построения специалистами-практиками процесса обучения. «Цикл обучения взрослых», разработанный Дэвидом Колбом, был избран в качестве основы цикла повышения квалификации государственных служащих, что помогло определить рамки деятельности и роль специалистов-практиков. На основе французского опыта автор раскрывает содержание педагогического инструментария для специалистов-практиков, вовлеченных в процесс повышения квалификации госслужащих, предоставляет методические рекомендации по организации и осуществлению специалистами-практиками педагогической деятельности. Ключевые слова: методика, повышение квалификации, государственные служащие, педагогическая подготовка, специалист-практик, инструментарий, методические рекомендации. The article proves the peculiarities of the methodology for preparation of practitioners involved in the continuing education of civil servants, defines the purpose of teaching them pedagogical skills, which allowed the author to identify stages of their preparation for teaching. These specified categories of practitioners’ competences as well as the principles of the learning process elaboration by practitioners also have been taken as the basis for their preparation. “The cycle of adult learning”, developed by David Kolb, was used by the author as a cycle of continuing education for civil servants, which helped outline the frame of actions and the role of practitioners in the process of continuing education. Based on the French experience the author reveals the contents of pedagogical tools for practitioners involved in the process of civil servants’ training, offers methodological recommendations for the organization and implementation of educational activities by practitioners. Key words: methodology, continuing education, civil servants, teacher training, practitioner, tools, methodological recommendations.

82-92

Authors: V. P. Yelizarov

The article is devoted to the problem of valeological competence formation of pedagogical specialties of non-physical-education profile students. The structure of the valeological competence formation of pedagogical specialties student is laid out. The structural components of the valeological competence of a future teacher are revealed: cognitive, activity-practical, value-motivational, personal. The structural-logical model of the valeological competence formation of future teachers is presented. Its components are characterized in brief. A comparative analysis of the stating and formational stages results of the pedagogical experiment in the control and experimental groups has been performed. There has been revealed the dynamics of the valeological competence formation levels of pedagogical specialties in accordance with motivational, cognitive and processual criteria. At the completion of the formational stage of the pedagogical experiment the degree of efficiency of the proposed model of the valeological competence formation of students within class studies has been defined. Key words: valeological competence, model, formation, pedagogical experiment, criteria, results, future teachers. Стаття присвячена проблемі формування валеологічної компетентності студентів педагогічних спеціальностей не фізкультурного профілю. Подається структура валеологічної компетентності студента педагогічної спеціальності. Розкриваються складники структури валеологічної компетентності майбутнього вчителя: когнітивний, діяльнісно-практичний, ціннісно-мотиваційний, особистісний. Представлено структурно-логічну модель формування валеологічної компетентності майбутніх учителів. Стисло схарактеризовано її компоненти. Здійснено порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту в контрольній та експериментальній групах. Виявлено динаміку рівнів сформованості валеологічної компетентності студентів педагогічних спеціальностей за мотиваційним, когнітивним та процесуальним критеріями. По завершенню формувального етапу педагогічного експерименту визначається ступінь ефективності запропонованої моделі формування валеологічної компетентності студентів у межах аудиторного навчання. Ключові слова: валеологічна компетентність, модель, формування, педагогічний експеримент, критерії, результат, майбутні учителі. Статья посвящена проблеме формирования валеологической компетентности студентов педагогических специальностей не физкультурного профиля. Представлена структура валеологической компетентности студента педагогической специальности. Раскрываются составляющие структуры валеологической компетентности будущего учителя: когнитивная, деятельностно-практическая, ценностно-мотивационная, личностная. Представлена структурно-логическая модель формирования валеологической компетентности будущих учителей. Кратко охарактеризованы её компоненты. Осуществлён сравнительный анализ результатов констатирующего и формирующего этапов педагогического эксперимента в контрольной и экспериментальной группах. Выявлена динамика уровней сформированности валеологической компетентности студентов педагогических специальностей по мотивационному, когнитивному и процессуальному критериям. По завершении формирующего этапа педагогического эксперимента определяется степень эффективности предложенной модели формирования валеологической компетентности студентов в рамках аудиторного обучения. Ключевые слова: валеологическая компетентность, модель, формирование, педагогический эксперимент, критерий, результат, будущие учителя.

102-109

Authors: О. В. Коломієць

Розкрито актуальність проблеми формування готовності майбутніх механіків до професійної самореалізації в процесі їхнього професійного становлення й розвитку творчих здібностей. Відзначено, що готовність студентів вищих технічних навчальних закладів є особистісним новоутворенням, яке забезпечується професійною підготовкою. Доведено, що позитивна мотивація сприяє ефективності набуття професійних знань і вмінь, розвитку саморефлексії майбутніх фахівців. Наголошено на тому, що формування готовності майбутніх механіків до професійної самореалізації буде ефективним за умов організації самостійної роботи студентів, створення навчально-інформаційного середовища. Ключові слова: професійна самореалізація, готовність, майбутні механіки, вищий технічний навчальний заклад, самостійна робота студентів, навчально-інформаційне середовище. Раскрыта актуальность проблемы формирования готовности будущих механиков к профессиональной самореализации в процессе их профессионального становления и развития творческих способностей. Отмечено, что готовность студентов высших технических учебных заведений является личностным новообразованием, которое обеспечивается профессиональной подготовкой. Доказано, что положительная мотивация способствует приобретению профессиональных знаний и умений, развитию саморефлексии будущих специалистов. Акцентировано внимание на том, что формирование готовности будущих механиков к профессиональной самореализации будет эффективным при условиях организации самостоятельной работы студентов, создания учебно-информационной среды. Ключевые слова: профессиональная самореализация, готовность, будущие механики, высшее техническое учебное заведение, самостоятельная работа студентов, учебно-информационная среда. Urgency of the problem of formation of readiness of future engineers to professional self-realization in their professional formation and development of creative abilities. It is noted that the readiness of students of higher technical educational institution personal growth, which ensured the training. It is proved that positive motivation affects the acquisition of professional knowledge and skills, development of self-reflection of the future specialists. The attention is focused on the fact that the formation of readiness of future engineers to professional self-realization will be effective if you involve the students to perform independent work, to create training and informational environment. Keywords: professional self-realization, readiness, future mechanics, higher technical educational institution, independent work of students, academic information environment.

124-134

Authors: T. V. Panyok

A retrospective study of theoretical principles and practice of artistic processes formation in the 30’s shows their important theoretical and practical significance for the formation of art-pedagogical education. It is proved that the reform of 1934 radically changed the system of art education. The curricula of all art schools returned to academism, popularizing classical art view, work with model, displaying the socialistic reality by realistic methods. Approved new functions of art-pedagogical education such as: ideological, scientifical and methodical. The analysis of historical and literary sources shows that the problem of a future Soviet teacher (who could not only actively absorb professional knowledge, but also to be an artist, ideologist, helmsman, and guide, in the class struggle of the proletariat) formation was brewing in the society. Based on archival materials it is proved that exactly in postgraduate studies and in the scientific-research departments practical abilities and skills of future teachers were formed. The necessity for training of artists-teachers was urgent but complex political events of the 30’s, continuous repressions, destruction of the Ukrainian intelligentsia interrupted introduced in the 20’s initiatives about scientific training of art-pedagogical specialists. Keywords: higher art-pedagogical education, history of pedagogy, academism, socialism, totalitarianism. Ретроспективне вивчення теоретичних засад і практики становлення мистецьких процесів у 30-х роках показує їхнє важливе науково-практичне значення для формування художньо-педагогічної освіти. Доводиться, що реформа 1934 року кардинально змінила систему художньої освіти. Навчальні програми усіх художніх закладів повертаються до академізму, популяризуючи класичні погляди на мистецтво, роботу з натурою, відображення соціалістичної дійсності реалістичними методами. Затверджуються нові функції художньо- педагогічної освіти: ідеологічні, наукові, методичні. Аналіз історико-літературних джерел показує, що в суспільстві назріла проблема формування майбутнього радянського педагога, який міг би не лише активно засвоювати фахові знання, а й бути художником-ідеологом, керманичем, поводирем у класовій боротьбі пролетаріату. На підставі архівних матеріалів доводиться, що саме в аспірантурі та на науково-дослідних кафедрах формувалися практичні уміння та навички майбутніх педагогів. Необхідність у підготовці художників-педагогів була нагальною, проте складні політичні події 30-х років, суцільні репресії, винищення української інтелігенції перервало започатковані у 20-х роках ініціативи щодо ґрунтовної наукової підготовки фахівців з художньо- педагогічного профілю. Ключові слова: вища художньо-педагогічна освіта, історія педагогіки, академізм, соцреалізм, тоталітаризм. Ретроспективное изучение теоретических основ и практики становления художественных процессов в 30-х годах показывает их важное научно- практическое значение для формирования художественно-педагогического образования. Доказывается, что реформа 1934 года кардинально изменила систему художественного образования. Учебные программы всех художественных заведений возвращаются к академизму, популяризируются классические взгляды на искусство, на отображение социалистической действительности реалистичными методами, работу с натурой. Утверждаются новые функции художественно-педагогического образования: идеологические, научные, методические. Анализ историко-литературных источников показывает, что в обществе назрела проблема формирования будущего советского педагога, который мог бы не только активно усваивать профессиональные знания, но и быть руководителем, художником-идеологом в классовой борьбе пролетариата. На основании архивных материалов доказывается, что именно в аспирантуре и на научно-исследовательских кафедрах формировались практические умения и навыки будущих педагогов. Общество испытывало необходимость в подготовке художников-педагогов, однако сложные политические события 30-х годов, сплошные репрессии, уничтожение украинской интеллигенции прервало начатые в 20-х годах инициативы по основательной научной подготовки специалистов в художественном образовании. Ключевые слова: высшее художественно-педагогическое образование, история педагогик, академизм, соцреализм, тоталитаризм.

146-158

Authors: В. В. Пономарьова

У статті розглянуті можливості взаємозв’язку загальноосвітньої, професійної підготовки, теоретичного і виробничого навчання і необхідність їх інтеграції в процесі підготовки майбутніх поліграфістів. Визначено основні критерії відбору змісту навчального матеріалу для інтегрованих курсів (наприклад, «Технологія друкарських процесів» та виробниче навчання). Обґрунтовано специфіку інтегрованого уроку як форми навчального заняття, що проводиться спільно викладачами різних предметів. Охарактеризовано процеси якісної підготовки фахівців у галузі поліграфії із застосуванням інтеграції. Показано результати використання інтегрованого навчання. Визначені шляхи інтеграції в творчій співпраці викладача і майстра виробничого навчання Ключові слова: інтеграція, освіта, теорія, практика, інновація. В статье рассмотрены возможности взаимосвязи общеобразовательной, профессиональной подготовки, теоретического и производственного обучения и необходимость их интеграции в процессе подготовки будущих полиграфистов. Выявлены основные критерии отбора содержания учебного материала для интегрированных курсов (например, «Технология печатных процессов» и производственное обучение). Обоснована специфика интегрированный урок как формы учебного занятия, проводимого совместно преподавателями различных предметов. Охарактеризованы процессы качественной подготовки специалистов в области полиграфии с применением интеграции. Показаны результаты использования интегрированного обучения. Определены пути интеграции в творческом сотрудничестве преподавателя и мастера производственного обучения. Ключевые слова: интеграция, образование, теория, практика, инновация. The article considers possibilities of interaction of general training, professional training, theoretical and production training, and the necessity of their integration in the course of future polygraphic workers’ training. The main criteria of the contents selection of the instructional material for the integrated courses (e.g. “Printing Processes Technology” and production training) have been pointed out. The specificity of an integrated lesson as a means of educational process, conducted simultaneously by teachers of different subjects has been grounded. The processes of the qualitative specialists’ training in the sphere of polygraphy with integration application have been characterized. The integrated education usage results have been described. The ways of the integration in the creative cooperation of a teacher and a master of production training have been defined. Key words: integration, education, theory, practice, innovation

173-182

Authors: Н. М. Сінопальнікова

Показано, що професійна підготовка майбутніх учителів-логопедів є багатогранною та різнобічною, передбачає оволодіння знаннями різних освітніх галузей: педагогіка, психологія, лінгвістика, дефектологія, медицина та має на меті підготувати такого вчителя, який має зацікавленість та позитивне ставлення до логопедичної діяльності, здатний забезпечити організаційну, змістову, методичну складову логопедичного сегменту в єдиному освітньому просторі навчального закладу, об’єднувати зусилля та взаємодію дорослих щодо максимального розвитку дітей, діагностувати і долати мовленнєві порушення та здійснювати їх профілактику, проводити просвітницьку роботу. Розкрито структуру професійно-педагогічної підготовки вчителя-логопеда і зміст кожного її компоненту (мотиваційно-цільового, змістового, операційного та результативно-оціночного). Розглянуто змістову складову різних видів підготовки вчителя-логопеда (методологічна, культурологічна, методична психолого-педагогічна, спеціальна, дидактична, професійно-етична, теоретична та практична). Ключові слова: підготовка, види підготовки, майбутній вчитель-логопед, професійна діяльність, структура, компоненти, готовність Показано, что подготовка будущих логопедов является многогранной и разносторонней, предполагает овладение знаниями из разных областей: педагогики, психологии, лингвистики, медицины и ставит цель подготовить такого учителя, который проявляет заинтересованность и положительное отношение к логопедической деятельности, способный обеспечить организационную, содержательную, методическую составляющие логопедического сегмента в едином образовательном пространстве учебного заведения, объединять усилия и взаимодействия взрослых на максимальное развитие способностей детей, диагностировать и преодолевать речевые нарушения и осуществлять их профилактику. Раскрыта структура профессионально-педагогической подготовки учителя-логопеда и содержание каждого ее компонента (мотивационно-целевого, содержательного, операционного, и результативно-оценочного). Рассмотрена содержательная составляющая разных видов подготовки учителя логопеда (методологическая, культурологическая, методическая, психолого-педагогическая, специальная, дидактическая, профессионально-этическая, теоретическая, практическая). Ключевые слова: подготовка, виды подготовки, будущий учитель- логопед, профессиональная деятельность, структура, компоненты, готовность. It is shown that training of future speech therapists is a varied and diverse activity, which involves the acquisition of knowledge from different fields: pedagogy, psychology, linguistics, medicine and sets itself as an object to prepare a teacher, who shows interest and positive attitude towards speech therapy activities, is able to provide organizational, substantive, and methodological components of a speech segment in an integrated educational space of the educational institution, to combine interaction and efforts of adults in the maximum development of children’s abilities to diagnose and overcome speech disorders and their prevention. The structure of the professional-pedagogical training of a teacher-logopedist and the content of each component is revealed (motivational-objective, informative, operational, and resultantevaluative). The substantial component of different types of teacher training in speech therapy is considered (methodical, cultural, methodological, psychological, educational, professional, didactical, ethical, theoretical, and practical). Key words: training, types of training, future teacher-logopedist, speech therapist, occupational activity, structure, components, readiness.

193-203

Authors: Є. В. Танько

Складовою контролю самостійної роботи у вищих навчальних закладах є моніторинг, що виступає якісно новим підходом до відстеження, обліку результатів і коригування навчально-пізнавальної діяльності студентів. Потреба в появі моніторингу продиктована вимогами часу з огляду на динамічність і бурхливий розвиток оточуючого світу, перехід від уніфікованої до особистісно орієнтованої освіти, розвиток педагогічного менеджменту, інформатизації і комп’ютеризації освіти. У статті висвітлено досвід університетів Великобританії щодо забезпечення контролю самостійної роботи студентів на основі тестового моніторингу. Наголошено, що в більшості освітніх систем світу невід’ємною та значною частиною контрольно-оцінної діяльності є тестовий моніторинг, оскільки він сприяє реалізації диференційованого, індивідуального підходів до організації процесу навчання, формуванню культури розумової праці студентів. На основі аналізу наукових джерел визначено, що одним із провідних засобів здійснення моніторингу ефективності самостійної роботи є «прогрес- тести» («progress-test»), які не тільки інформують викладача про ступінь засвоєння навчального матеріалу, а й надають об’єктивну інформацію про перебіг процесу навчання в цілому. Виокремлено педагогічний ефект використання тестових завдань для здійснення моніторингу якості самостійної навчальної роботи студентів. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в обґрунтуванні впливу моніторингу на підвищення мотивації самостійної роботи студентів. Ключові слова: контроль, моніторинг, тест, тестування, самостійна робота, тестовий моніторинг, прогрес-тест. Составляющей контроля самостоятельной работы в высших учебных заведениях является мониторинг, который рассматривается как качественно новый подход к отслеживанию, контролю и коррекции учебно-познавательной деятельности студентов. Потребность в появлении мониторинга продиктована требованиями времени, обусловленному динамичностью и быстрым развитием окружающей среды, переходом от унифицированного к личностно- ориентированному образованию, развитием педагогического менеджмента, информатизацией и компьютеризацией образования. В статье представлен опыт Великобритании по обеспечению контроля за самостоятельной работой студентов на основе тестового мониторинга. Обращено внимание, что в большинстве стран мира неотъемлемой и значительной частью контрольно-оценочной деятельности является тестовый мониторинг, поскольку он способствует реализации индивидуального, дифференцированного подходов к организации процесса обучения, формирует культуру умственного труда студентов. На основе анализа научных источников определено, что одним из ведущих средств осуществления мониторинга эффективности самостоятельной работы являются «прогресс-тесты» («progress-test»), которые не только информируют преподавателя о процессе усвоения учебного материала, но и дают объективную информацию о ходе процесса обучения в целом, т.е. о целесообразности, позитивности процесса «учения-преподавания». Установлен педагогический эффект использования тестовых заданий для проведения мониторинга качества усвоения учебного материала студентами как вида их самостоятельной работы. Обозначены перспективы дальнейших исследований, которые состоят в обосновании влияния мониторинга на повышение мотивации самостоятельной работы студентов. Ключевые слова: контроль, мониторинг, тест, тестирование, самостоятельная работа, тестовый мониторинг, прогресс-тест. The monitoring is a component of the control of independent students’ work in higher education. It is a new approach to monitor, to control and to make adjustment of the educational process. The need for appearance of monitoring was required by the rapid and dynamic development of the environment, transition from unified to personal oriented education, the development of pedagogical management, informatization and computerization of education. The experience of the UK on the control of independent students’ work on the basis of the monitoring process of professional formation of the future specialist is presented in the article. In most countries an integral and significant part of the inspection and assessment activities is the test monitoring of the quality of learning because it contributes to the realization of the individual and differentiated approaches to the organization of the learning process. It also creates a culture of brainwork students. It is determined that one of the leading resources for monitoring of the learning process are “progress tests” which not only inform the teacher about the process of learning, but also provide objective information about the process of learning overall, i.e. advisability and positivity. The pedagogical effect of using the tests for monitoring the quality of learning the students as a form of self-study is set .The prospects are to study the impact of monitoring to motivate students' independent work. Key words: control, monitoring, test, testing, self-dependent work, test monitoring, progress-test.

214-226

Authors: А. М. Тимченко, Г. М. Тимченко

В роботі вперше вивчені особливості формування знань у студентів за умов різних форм аудиторної та самостійної роботи, що в значній мірі характеризує ступінь активності та мотивації до навчання, а також рівень взаємодії між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Оцінка рівня знань у студентів за умов різних форм аудиторної та самостійної роботи показала, що для різних спеціальностей властиві різні показники рівня засвоєння знань у зв’язку з нерівномірним розподілом кількості навчальних годин на самостійну та аудиторну роботу. Так, для студентів спеціальності «Туристичний бізнес» з перевагою кількості аудиторної роботи над самостійною для денної форми навчання властиве збільшення кількості студентів з високим рівнем знань у порівняні зі студентами спеціальності «Міжнародні економічні відносини» для денної форми навчання. Для студентів заочної форми навчання виявлено збільшення кількості студентів з високим рівнем знань навпаки серед студентів спеціальності «Міжнародні економічні відносини», що, на нашу думку, безпосередньо пов’язано із набуттям цими студентами свідомо та у разі потреби другої спеціальності та другої вищої освіти. Досвід використання викладачами кафедри валеології «Робочих зошитів для самостійної роботи з БЖД» дав змогу оцінити переваги його використання для викладачів та студентів. Ключові слова: рівень знань, аудиторна робота, самостійна робота, безпека життєдіяльності. У роботі вперше вивчені особливості формування знань у студентів за умов різних форм аудиторної та самостійної роботи, що в значній мірі характеризує ступінь активності та мотивації до навчання, а також рівень взаємодії між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Оцінка рівня знань у студентів за умов різних форм аудиторної та самостійної роботи показала, що для різних спеціальностей властиві різні показники рівня засвоєння знань у зв’язку з нерівномірним розподілом кількості навчальних годин на самостійну та аудиторну роботу. Так для студентів спеціальності «Туристичний бізнес» з перевагою кількості аудиторної роботи над самостійною для денної форми навчання властиве збільшення кількості студентів з високим рівнем знань у порівняні зі студентами спеціальності «Міжнародні економічні відносини» для денної форми навчання. Для студентів заочної форми навчання виявлено збільшення кількості студентів з високим рівнем знань навпаки серед студентів спеціальності «Міжнародні економічні відносини», що, на нашу думку, безпосередньо пов’язано із набуттям цими студентами свідомо та у разі потреби другої спеціальності та другої вищої освіти. Досвід використання викладачами кафедри валеології «Робочих зошитів для самостійної роботи з БЖД» дав змогу оцінити переваги його використання для викладачів та студентів. Ключові слова: рівень знань, аудиторна робота, самостійна робота, безпека життєдіяльності. The paper for the first time discusses the specificity of knowledge formation among the students under the conditions of different forms of in-class and individual learning, which to a greater extent characterizes the degree of performance and motivation for learning as well as the level of cooperation between the parties to the educational process. The evaluation of knowledge level among students of different forms of learning and under the conditions of different types of in-class and individual activity has shown that for different specialties there are different markers of knowledge assimilation due to the uneven division of learning hours between individual and inclass activities. For the Travel Business students, who have more hours for in-class activities for full-time students, the increase in the number of students with a high level of knowledge in comparison with IER full-time students is characteristic. For part-time students, on the contrary, there are more high-achievers among the IER students. This, in our opinion, is directly connected with the conscious getting of the second degree by the abovementioned category. The experience of using the Workbooks for Individual Learning of «Health and Safety» by the department of valeology gave the opportunity to evaluate the advantages of its usage by teachers and students. Key words: knowledge level, in-class activity, individual learning, health and safety

238-246

Authors: М. А. Удовенко

У статті здійснено аналіз нормативних основ формування здоров’язбережувальної компетентності, які закладено в Державному стандарті початкової загальної освіти. Розглянуто можливості змісту навчальних предметів освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» у формуванні здоров’язбережувальної компетентності учнів початкової школи. Відображено експериментальну методику формування здоров’язбережувальної компетентності учнів початкової школи в процесі вивчення «Основ здоров’я». Виокремлено основні елементи експериментальної методики: система навчальних завдань, спрямованих на формування творчого мислення учнів та засвоєння принципів саморегуляції своїх емоційних станів; використання проблемних ситуацій; опора на типи сприйняття учнями навчальної інформації. Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність, учні початкової школи, державний стандарт початкової освіти, методика, навчальна інформація, аудіали, візували, кінестетики. В статье осуществлен анализ нормативных основ формирования здоровьесберегающей компетентности, заложенных в Государственном стандарте начального образования. Рассмотрены возможности содержания учебных предметов образовательной сферы «Здоровье и физическая культура» в формировании здоровьесберегающей компетентности учащихся начальной школы. Отображена экспериментальная методика формирования здоровьесберегающей компетентности учащихся начальной школы в процессе изучения «Основ здоровья». Выделены основные элементы экспериментальной методики: система учебных заданий, направленных на формирование творческого мышления учащихся и усвоение принципов саморегуляции своих эмоциональных состояний; использование проблемных ситуаций; опора на типы восприятия учащимися учебной информации. Ключевые слова: здоровьесберегающая компетентность, учащиеся начальной школы, Государственный стандарт начального образования, методика, учебная информация, аудиалы, визуалы, кинестетики. The article represents analysis of normative backgrounds for health saving competence formation which are built in the State Standard of Primary General Education. Possibilities of educational subjects content of educational trend “Health and Physical Education” in the formation of health saving competence of primary school pupils have been considered. An experimental technique of health saving competence of primary school pupils’ formation in the process of “Health Basics” studies has been described. Main elements of the experimental technique have been singled out: educational tasks system, directed on the formation of creative thinking of pupils and understanding the principles of self-regulation of personal emotional states; the use of problem situations; the background on the types of educational information comprehension by pupils. Key words: health saving competence, primary school pupils, state standard of primary education, technique, educational information, audials, visuals, kinesthetics.

259-281

Authors: К. А. Юр’єва, О. В. Вороненко

Схарактеризовано сучасний стан етнонаціональної структури населення України та Харківської області. На основі аналізу концептуальних документів (Концепція громадянського виховання особистості, Концепція гуманітарного розвитку України, Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді та ін.) та новітніх навчальних програм («Культура добросусідства», «Людина у полікультурному суспільстві», «Основи добросусідства», «Порівняльно-культурологічна етнопедагогіка» та ін.) зроблено огляд перспективних моделей розвитку освіти в умовах етнокультурного розмаїття сучасного українського суспільства. Ідеї Дж. Бенкса щодо моделей полікультурної освіти та принцип подвійного входження компонента в систему (В. Ледньов) покладено в основу створення багатокультурного освітнього середовища, яке сприяє формуванню в майбутніх педагогів готовності до професійної діяльності в умовах етнокультурного різноманіття сучасного суспільства. Запропоновано активно використовувати в процесі формування міжкультурної компетентності майбутніх педагогів ресурс міжнародного контингенту студентів — носіїв різноманітних культур. Ключові слова: освіта, культура, етнокультурне розмаїття, суспільство, підготовка, освіта, виховання, міжкультурна компетентність. Охарактеризовано современное состояние этнонациональной структуры населения Украины и Харьковской области. На основе анализа концептуальных документов (Концепция гражданского воспитания личности, Концепция гуманитарного развития Украины, Концепция национально-патриотического воспитания детей и молодёжи и др.) и новейших учебных программ («Культура добрососедства», «Человек в поликультурном обществе», «Основы добрососедства», «Сравнительно-культурологическая этнопедагогика» и др.) осуществлён обзор перспективных моделей развития образования в условиях этнокультурного разнообразия современного украинского общества. Идеи Дж. Бенкса о моделях поликультурного образования и принцип двойного вхождения компонента в систему (В. Леднёв) положены в основу создания многокультурной среды, которая содействует формированию у будущих педагогов готовности к профессиональной деятельности в условиях этнокультурного разнообразия современного общества. Предложено активно использовать в процессе формирования межкультурной компетентности будущих педагогов ресурс международного контингента студентов — носителей различных культур. Ключевые слова: образование, культура, этнокультурное разнообразие, общество, подготовка, образование, воспитание, межкультурная компетентность. The current state of the ethnonational structure of the population of Ukraine and Kharkiv region has been characterized. Based on the concept documents analysis (The Concept of the Civic education of an individual, The Concept of the Humanitarian Development of Ukraine, The Concept of national-patriotic Education of Children and the Youth and others) and the newest educational programs (“The Culture of the Neighbourliness”, “A Person in the multicultural society”, “The Basics of the Neighbourliness”, “Comparative-Cultural Ethnopedagogics” and others) the survey of education development perspective models in the terms of the ethnocultural diversity of the modern Ukrainian society has been made. Ideas, introduced by J. Banks, about multicultural models in education and the principle of component’s double input into the system (V. Lednyov) make up the basis for the multicultural framework, which enhances formation of the readiness among future pedagogues for professional activities in terms of ethnocultural diversity of the modern society. The resource of the international students’ contingent, as mediums of different cultures, has been offered for more active use in the process of future pedagogues’ intercultural competence formation. Key words: education, culture, ethnocultural diversity, society, preparation, training, teaching, intercultural competence.

5-12

Authors: А. В. Алтухова

Ефективність процесу навчання цілком залежить від оптимальної педагогічної взаємодії вчителя та учнів. Важливою стороною цієї взаємодії є організація вчителем самостійної роботи учнів. Встановлено, що в аспекті реалізації принципу міцності знань самостійна робота школярів виступає і методом навчання, у разі організації вчителем різних форм навчальної діяльності, і регулятором зворотного зв’язку «учитель — учень». У зазначений період найбільш поширеними видами самостійних робіт, як на уроках, так і під час виконання домашніх завдань, були: робота з книгою; вправи; виконання практичних і лабораторних робіт; перевірочні самостійні; контрольні роботи; диктанти; твори; повторення; підготовка доповідей, рефератів; домашні досліди, спостереження; технічне моделювання та конструювання. З’ясовано, що для підвищення якості засвоєння навчального матеріалу вчителями розроблялися різні типи уроків. Визначалися вимоги до проведення самостійних робіт. У статті описується використання наочного матеріалу під час самостійної роботи учнів. Установлені особливості проведення практичних занять. Методика організації таких занять залежала від їх змісту, а складність проведення — від рівня підготовленості учнів. Окреслені можливі шляхи творчого використання педагогічного доробку вчителів другої половини ХХ століття у сучасній школі. Ключові слова: знання, міцні знання, якість знань, принцип міцності знань, самостійна робота, навчальний процес. Эффективность процесса обучения всецело зависит от оптимального педагогического взаимодействия учителя и учащихся. Важной стороной этого взаимодействия является организация учителем самостоятельной работы учащихся. Установлено, что в аспекте реализации принципа прочности знаний самостоятельная работа школьников выступает и методом обучения, в случае организации учителем различных форм учебной деятельности, и регулятором обратной связи «учитель — ученик». В указанный период наиболее распространенными видами самостоятельных работ, как на уроках, так и во время выполнения домашних заданий, являются: работа с книгой; упражнения; выполнение практических и лабораторных работ; проверочные самостоятельные; контрольные работы; диктанты; сочинения; повторения; подготовка докладов, рефератов; домашние опыты, наблюдения; техническое моделирование и конструирование. Выяснено, что для повышения качества усвоения учебного материала учителями разрабатывались различные типы уроков. Определялись требования к проведению самостоятельных работ. В статье описывается использование наглядного материала во время самостоятельной работы учащихся. Установлены особенности проведения практических занятий. Методика организации таких занятий зависела от их содержания, а сложность проведения — от уровня подготовленности учащихся. Очерчены возможные пути творческого использования педагогического наследия учителей второй половины ХХ века в современной школе. Ключевые слова: знания, прочные знания, качество знаний, принцип прочности знаний, самостоятельная работа, учебный процесс. Modern life oversaturated with various information makes special demands on education. Training should not only provide knowledge but teach children to think, to analyze, to select relevant information. Currently, there are urgent problems of durability of learning and thinking development of students in the learning process. The effectiveness of the learning process is entirely dependent on optimal educational interaction between teachers and students. An important aspect of this interaction is the organization of students’ self-study by the teacher. The self-guided work suggests the mental activity that requires not only a thorough study of the subject as well, but also the development of thinking. It is found that in terms of the principle of permanence of knowledge self-guided work of students acts as a teaching method and as a feedback control “teacher — student”. Each student's self-guided work is a certain indicator of the quality of knowledge and skills that the student masters and the surest understanding of the student’s success and the skills acquired by him in different kinds of learning activities. The purpose of the paper consists in the analysis and generalization of teachers’ educational experience of the late twentieth century, in highlighting the problem of student’s self-guided work as a means of implementing the principle of permanence of knowledge. Highlighting the teachers’ experience occurs in the magazines “Soviet education”, “Public education”, “Soviet school” and other professional journals. The research of subjects of teachers’ experience representation about the implementation of the principle of permanence of knowledge in schools allowed to determine the relevance of learning. During this period the most common types of self-guided work are: work with a book; exercises; accomplishment of practical and laboratory research projects; independent testing; tests; dictations; compositions; brushing up; preparation of reports, essays; home experiments, observations, technical design and construction. It was found that to improve the quality of learning teachers developed different types of lessons. This paper describes the use of visual aids during self-guided work of students. The features of practical lessons are settled. The methodology of such studies depends on their content and the difficulty depends on the attainment level of students. The requirements for self-guided work were determined, namely to observe the principle of consciousness, the principle of systematic and individual approach to students. The ways of creative use of teachers’ work in the second part of the twentieth century are circumscribed. To sum up the practical achievements of teachers of the late twentieth century we can draw the following conclusions:  self-guided work that is performed regularly (textbook of solving tasks of observations and experiments), with its right organization helps to ensure students a deep and sound knowledge in comparison with those that they acquire by reporting the ready knowledge;  organization of the accomplishment of students’ self-guided work, different with a didactic purpose and meaning, contributes to their cognitive development, creativity and the development of thinking;  by carefully circumspect methodology of self-guided work the pace of development of students' practical skills accelerates, and this in turn has a positive effect on the formation of cognitive skills. Eventually by the systematic organization of self-guided work in class and combining it with various kinds of homework on the subject, steady skills of self-guided work are developing by the students. As a result, to accomplish the work which is about the same in volume and complexity work students spend significantly less time compared to the students of classes in which self-guided work is completely not organized or it is conducted irregularly. It allows to increase the pace of study program material gradually, to extend the time for solving the tasks of experimental works and other works of creative nature. Keywords: knowledge, permanent knowledge of the quality of knowledge, learning principles, independent work, the learning process.

20-31

Authors: В. С. Болбас

В статье обосновывается необходимость этнопедагогической подготовки будущих учителей как необходимой составляющей профессиональной компетентности с целью использования в дальнейшем их этнокультурного потенциала для повышения эффективности учебно-воспитательного процесса в школе и приобщения учащихся к национальной культуре народа. Подготовка к этнопедагогической деятельности представлена в последовательности этапов: формирования этнической идентичности; погружения в сферу родной этнической культуры, усвоения её основных ценностей; познания и использования достижений традиционной народной педагогики; формирования этнопедагогической культуры и этнопедагогической компетентности как готовности к формированию этнической культуры школьников. К направлениям формирования этнопедагогической культуры будущего учителя отнесены: изучение истории, культуры своей страны, народных обычаев и традиций, национального характера, развитие национального самосознания; ознакомление с особенностями, содержанием, принципами, методами и средствами воспитания в народной педагогике; выработка творческих подходов к осмыслению народно-педагогического опыта, формирование умений и навыков использования народно-педагогических подходов в воспитании; формирование потребностно- мотивационной сферы этнопедагогической деятельности. Ключевые слова: этничность личности, этническая культура, этнопедагогическая подготовка, этнопедагогическая культура, этнопедагогическая компетентность. У статті обґрунтовується необхідність етнопедагогічної підготовки майбутніх учителів як необхідного складника професійної компетентності з метою використання в подальшому їх етнокультурного потенціалу для підвищення ефективності навчально- виховного процесу в школі та залучення учнів до національної культури народу. Підготовка до етнопедагогічної діяльності представлена в послідовності етапів: формування етнічної ідентичності; занурення у сферу рідної етнічної культури, засвоєння її основних цінностей; пізнання й використання досягнень традиційної народної педагогіки; формування етнопедагогічної культури й етнопедагогічної каомпетентності як готовності до формування етнічної культури школярів. До напрямів формування етнопедагогічної культури майбутнього вчителя віднесено: вивчення історії, культури своєї країни, народних звичаїв і традицій, національного характеру, розвиток національної самосвідомості; ознайомлення з особливостями, змістом, принципами, методами і засобами виховання в народній педагогіці; вироблення творчих підходів до осмислення народно-педагогічного досвіду, формування умінь і навичок використання народно-педагогічних підходів у вихованні; формування потребово-мотиваційної сфери етнопедагогічної діяльності. Ключові слова: етнічність особистості, етнічна культура, етнопедагогічна підготовка, етнопедагогічна культура, етнопедагогічна компетентність The article grounds the necessity of ethnic-pedagogical training of future teachers as an essential component of their professional competence with the aim of the further application of their ethno-cultural potential to enhance the efficiency of the educational process at school and familiarization of schoolchildren with the national culture of the people. The preparation for the ethnic-pedagogical activity is laid out in the succession of steps: formation of the ethnical identity; submerging into the atmosphere of the native ethnic culture, adoption of its main values; learning and using the achievements of the traditional national pedagogics; formation of the ethnic-pedagogical culture and ethnic-pedagogical competence as readiness for the formation of ethnical culture of schoolchildren. The following factors are related to the directions of formation of ethno-pedagogical culture of a future teacher: history studies, native country culture studies, folk customs and traditions, national character, development of the national awareness; familiarization with the peculiarities, the contents, the principles, methods and means of upbringing in the national pedagogics; formation of creative approaches to understanding national- pedagogical experience, formation of skills and technics used in the national-pedagogical approaches to upbringing; formation of necessity-motivational sphere of ethnic-pedagogical activity. Keywords: ethnicity of an individual, ethnic culture, ethnic-pedagogical preparation, ethnic-pedagogical culture, ethnic-pedagogical competence.

39-50

Authors: І. Б. Гринченко

Розглянуті основні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в країнах Європи. Проаналізовано сучасне положення професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищих навчальних закладах Європи. Охарактеризовані основні напрями, цілі і завдання фізичного виховання в країнах Європи. Розглянуті основи роботи вчителів фізичного виховання в європейських школах, шляхи підвищення їх кваліфікації. Проаналізовані основні напрями впровадження нових педагогічних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в європейських країнах. Ключові слова: професійна підготовка, майбутній учитель фізичного виховання, ВНЗ Європи, уроки фізичної культури, педагогічні технології. Рассмотрены основные подходы к профессиональной подготовке будущих учителей физического воспитания в странах Европы. Проанализировано современное положение профессиональной подготовки будущих учителей физического воспитания в высших учебных заведениях Европы. Охарактеризованы основные направления, цели и задачи физического воспитания в странах Европы. Рассмотрены основы работы учителей физического воспитания в европейских школах, пути повышения их квалификации. Проанализированы основные направления внедрения новых педагогических технологий в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физического воспитания в европейских странах. Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущий учитель физического воспитания, вузы Европы, уроки физической культуры, педагогические технологии. This article is devoted to the studying of the basic approaches to professional education of physical education teachers in European countries. The aim of the research is to study the basic approaches to the professional education of physical education teachers in European countries. The materials are the main European documents: the conceptual positions of content and organization of the p professional education of physical education teachers at higher schools are based on the principles of the Bologna declaration of the European Union (1999), the regulatory documents of the European Union, the recommendations of UNESCO. They stress the necessity of continuity, flexibility, availability, openness and humanistic orientation of physical education. The methods, the analysis of the scientific literature and normative documents, the system-functional analysis, the comparative analysis are used in the article. The results of the research show us the modern situation of professional education of physical education teachers in European higher educational establishments. The article describes the basic directions, aims and tasks of physical training in European countries. It considers the work bases of the teachers of physical education at European schools and the ways to improve their professional skills. The article also analyses the basic directions of using new pedagogical technologies in professional education of physical education teachers in European countries. The conclusion gives possibility to reveal the priority directions, development, purposes, tasks and the social importance of physical training. European countries pay a huge attention to postgraduate education of the experts in physical education and sports. A teacher of physical education plays a key role in transferring of social purposes and tasks of physical education and sports. He is also considered as a person who raises the children's motivation to motion and involves them in various kinds of sports. Keywords: teacher, profession, education, physical education, Europe, colleges, skills, technologies.

60-72

Authors: Н. Н. Закирова, А. Ю. Сутягина

Стаття містить огляд діяльності Глазовського педагогічного інституту в галузі педагогіки в контексті сучасних вимог до освітніх установ Росії, які переходять на міжнародні стандарти й критерії ефективності ВНЗ. Подано відомості про напрями досліджень, форми організації, засоби й методи науково-дослідної діяльності в педагогічному ВНЗ. Ключові слова: наукознавство, педагогіка, Глазовський педагогічний інститут, аспірантура, дисертації, гранти, краєзнавство. Статья содержит обзор деятельности Глазовского педагогического института в области педагогики в контексте современных требований к образовательным учреждениям России, переходящим на международные стандарты и критерии эффективности вузов. Даны сведения о направлениях исследований, формах организации, средствах и методах научно-исследовательской деятельности в педвузе. Ключевые слова: науковедение, педагогика, Глазовский педагогический институт, аспирантура, диссертации, гранты, краеведение. Problem statement. In conditions of modern requirements to educational institutions in the Russian Federation, which are aimed at international standards and assessed by criteria of activity efficiency, there appear difficulties and problems concerning the procedure of accreditation and certification of provincial higher education institutions. The fate of universities and institutes, which number is steadily reduced in Russia in the course of optimization, can be connected in a certain measure with a solution of the problem of importance of activity performed by higher educational institutions in scientific area on their specific profile. The purpose of the article is to ensure the preservation of the Glazov Korolenko state pedagogical institute as an independent effective higher professional educational institution which carries out its main function. The main objective is to give an idea of scientific achievements of the institute in pedagogical area. The main contents present the review of the achieved scientific capacity of the institute and stating prospects of development of pedagogical science, as tools for the intellectual capital, self-identification and preservation of provincial higher education institution in the whole system of higher education of Russia. Keywords: science of science, pedagogics, Glazov Korolenko state pedagogical institute, postgraduate study, theses, grants, study of local lore.

85-97

Authors: О. І. Міхеєнко

Мета статті: визначити складові компетенції професійної компетентності майбутніх фахівців зі здоров’я людини щодо застосування здоров’язміцнювальних технологій. У статті cхарактеризовано особливості компетентнісного підходу як нової парадигми сучасної освіти. Розглянуто шляхи підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців зі здоров’я людини на засадах компетентнісного підходу. Визначено складові компетенції професійної компетентності майбутніх фахівців зі здоров’я людини щодо застосування здоров’язміцнювальних технологій. Професійну компетентність фахівця зі здоров’я людини визначають відповідні знання, уміння та навички, ціннісні орієнтації, мотиви діяльності, розуміння себе та навколишнього світу, відносини з людьми, здатність до розвитку свого творчого потенціалу. Загальну готовність майбутнього фахівця зі здоров’я людини до застосування здоров’язміцнювальних технологій пропонується визначати за рівнем сформованості інтегральної професійної компетентності, яка складається з двох блоків компетенцій: ключових (загальних) та спеціальних (професійних). Останні, у свою чергу, поділяються на соціальні, загальнонаукові та фахові компетенції. Доведено, що професійна підготовка майбутніх фахівців зі здоров’я людини потребує пошуку й застосування нових шляхів, засобів, форм навчання та організації навчально-виховного процесу. Значний потенціал для розвитку особистості майбутнього фахівця зі здоров’я людини та його успішної самореалізації в майбутній професійній діяльності має компетентнісний підхід. Ключові слова: компетентнісний підхід, професійна підготовка, фахівці зі здоров’я людини, здоров’язміцнювальні технології. Цель статьи: определить составляющие компетенции профессиональной компетентности будущих специалистов по здоровью человека в отношении применения здоровьеукрепляющих технологий. В стаье дана характеристика особенностей компетентностного подхода как новой парадигмы современного образования. Рассмотрены пути повышения качества профессиональной подготовки будущих специалистов по здоровью человека на основе компетентностного подхода. Определены составляющие компетенции профессиональной компетентности будущих специалистов по здоровью человека в отношении применения здоровьеукрепляющих технологий. Профессиональную компетентность специалиста по здоровью человека определяют соответствующие знания, умения и навыки, ценностные ориентации, мотивы деятельности, понимание себя и окружающего мира, отношения с людьми, способность к развитию своего творческого потенциала. Общую готовность будущего специалиста по здоровью человека к применению здоровьеукрепляющих технологий предлагается определять по уровню сформированности интегральной профессиональной компетентности, которая состоит из двух блоков компетенций: ключевых (общих) и специальных (профессиональных). Последние, в свою очередь, подразделяются на социальные, общенаучные и профессиональные компетенции. Доказано, что профессиональная подготовка будущих специалистов по здоровью человека требует поиска и применения новых путей, средств, форм обучения и организации учебно- воспитательного процесса. Значительный потенциал для развития личности будущего специалиста по здоровью человека и его успешной самореализации в будущей профессиональной деятельности имеет компетентностный подход. Ключевые слова: компетентностный подход, профессиональная подготовка, специалисты по здоровью человека, здоровьеукрепляющие технологии. The article characterizes features of a competence approach as a new paradigm of modern education. The ways of improving the quality of professional training of health specialists on the basis of competence-based approach. Also there were defined components of the professional competence of future specialists in human health as for the use of health- improving technologies. The competence is defined as an objective category that captures the socially recognized set of specific knowledge, skills, attitudes, through which an expert is able to perform multi-functional, multi-subject, cultural-expedient activities. The professional competence of a health professional determines the appropriate knowledge and skills, values, motives, activities, understanding of ourselves and the world, relationships with people, the ability to develop their creative potential. Overall readiness of the future of a health professional before the use of health-improving technologies we propose to determine on the level of formation of integrated professional competence, which consists of two units of competencies: key (general) and specific (professional). The latter, in turn, is divided into social, general and professional competences. Keywords: competence approach training, professionals from health, health- improving technology.

108-119

Authors: Katarina Rengel

У роботі обговорення починається з визначення багатозначного поняття «компетенція», розглядаються три підходи до компетенції: біхевіористський, холі стичний та конструктивістський. Дається огляд сучасних теоретичних поглядів, що стосуються компетенції як дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, так і вихователів дошкільних закладів, а також учителів молодших класів. Дослідження також робить акцент на сучасному розумінні дитинства й дітей та розглядає компетенції вчителя у світлі цих значень, засновуючись на результатах дослідження, що з’ясовувало погляди дітей на їх перебування в дошкільному закладі. Результати досліджень, які показують, що в дітей у дошкільному віці мало можливостей для прийняття рішень, передбачають, що необхідно виважено обирати компетенцію вчителя, яка дозволяє як учителю, так і дітям проявляти/використовувати свою незалежність і активно брати участь у житті як дошкільного закладу, так і початкової школи. Передбачається, що розвиток рефлексивної й дослідницької компетенції вчителів може налагодити розуміння між дитячими й учительськими поглядами на перебування в дошкільних закладах і молодшій школі. Ключові слова: компетенція, учителі, сучасне розуміння дитинства й дітей. В данной работе обсуждение начинается с определения многозначного понятия «компетенция», рассматриваются три подхода к компетенции: бихевиористский, холистический и конструктивистский. Даётся обзор современных теоретических взглядов, касающихся компетенции как детей дошкольного и младшего школьного возраста, так и воспитателей дошкольных учреждений, а также учителей младших классов. Данное исследование также делает акцент на современном понимании детства и детей и рассматривает компетенции учителя в свете этих значений, основываясь на результатах исследования, выясняющего взгляды детей на их пребывание в дошкольном заведении. Результаты исследования, показывающие, что у детей в дошкольном возрасте мало возможностей для принятия решений, предполагают, что необходимо обдуманно выбирать компетенцию учителя, позволяющую как учителю, так и детям проявлять/использовать свою независимость и активно участвовать в жизни как дошкольного заведения, так и начальной школы. Предполагается, что развитие рефлексивной и исследовательской компетенции учителей может наладить понимание между детскими и учительскими взглядами на пребывание в дошкольных заведениях и младшей школе. Ключевые слова: компетенция, учителя, современное понимание детства и детей. This paper starts by identifying multiple understandings of the notion ‘competence’, discusses three approaches to competence (behavioural, holistic and constructivist) and provides a review of contemporary theoretical considerations about early childhood and primary teacher competence. The paper then focuses on contemporary understandings of childhood and children and discusses teacher competences in light of these understandings, based on results from a research conducted about children’s perspective of their reality in a preschool institution. Research results, indicating that children have very little opportunity for decision-making in preschool suggest that it is necessary to consider which teacher competences allow for both teachers and children to exercise their autonomy and actively participate in preschool and primary school. It is suggested that teachers’ development of reflexive and research competences could provide a way towards bridging the gap between teachers’ and children’s perspectives of preschool/primary school reality. Keywords: competence, teachers, contemporary understandings of childhood and children

129-140

Authors: О. Н. Уткина, В. М. Широких

Статья посвящена проблеме управления качеством профессиональной подготовки педагогов в системе дополнительного профессионального образования. Объектом исследования является процесс профессиональной подготовки работников образования. Целью проведенной работы было разработать систему совершенствования качества профессиональной подготовки работников образования и экспериментально доказать её состоятельность. В процессе работы проводились экспериментальные исследования методического, психолого-педагогического и педагогического аспектов профессиональной подготовки работников образования. В результате исследования впервые разработаны мероприятия по совершенствованию качества профессиональной подготовки, направленные на осуществление самокоррекции педагогической техники учителем. Технология самокоррекции с помощью квалиметрического метода измерения определенных данных кратко представлена в статье. В результате исследования получены положительные результаты внедрения системы совершенствования качества профессиональной подготовки на девяти площадках Северного образовательного округа и города Глазова Удмуртской Республики. Результаты внедрения опубликованы в журналах, рецензируемых ВАК РФ (более 15 работ). Получено два свидетельства о государственной регистрации программ для ЭВМ, используемые в процессе самокоррекции педагогической техники: «Программа изучения траектории движения педагога в аудитории» и «Регистрация мнения учащегося». В ходе научно-исследовательской работы были решены следующие задачи: разработаны концептуальные положения системы совершенствования качества профессиональной подготовки работников образования; разработаны концептуальные положения мониторинга системы совершенствования качества профессиональной подготовки работников образования; разработан технологический подход к повышению эффективности методической и психолого-педагогической подготовки работников образования; разработана программа внедрения результатов научно-исследовательской работы в образовательный процесс; проведено внедрение системы совершенствования качества профессиональной подготовки работников образования в районах Удмуртской Республики. Ключевые слова: качество профессиональной подготовки, система совершенствования, мониторинг системы качества, профессиональный стандарт педагога, самокоррекция педагогической техники. Стаття присвячена проблемі управління якістю професійної підготовки педагогів у системі додаткової професійної освіти. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки працівників освіти. Метою проведеної роботи було розробити систему вдосконалення якості професійної підготовки працівників освіти й експериментально довести її спроможність. У процесі роботи здійснювалися експериментальні дослідження методичного, психолого-педагогічного й педагогічного аспектів професійної підготовки працівників освіти. У результаті дослідження вперше розроблені заходи з удосконалення якості професійної підготовки, спрямовані на здійснення вчителем самокорекції педагогічної техніки. У статті коротко презентовано технологію самокорекції за допомогою кваліметричного метода вимірювання певних даних. У підсумку дослідження отримані позитивні результати впровадження системи вдосконалення якості професійної підготовки на дев’яти майданчиках північного освітнього округа та міста Глазов Удмуртської Республіки. Результати впровадження опубліковані в журналах, що рецензуються ВАК РФ (понад 15 праць). Отримано два свідоцтва про державну реєстрацію програм для ЕОМ, що використовуються в процесі самокорекції педагогічної техніки: «Програма вивчення траєкторії руху педагога в аудиторії» та «Реєстрація думки учня». У процесі науково-дослідної роботи були вирішені такі завдання: розроблені концептуальні положення системи вдосконалення якості професійної підготовки працівників освіти; розроблені концептуальні положення моніторингу системи вдосконалення якості професійної підготовки працівників освіти; розроблено технологічний підхід до підвищення ефективності методичної та психолого- педагогічної підготовки працівників освіти; розроблено програму впровадження результатів науково-дослідної роботи в освітній процес; проведено впровадження системи вдосконалення якості професійної підготовки працівників освіти в районах Удмуртської Республіки. Ключові слова: якість професійної підготовки, система вдосконалення, моніторинг системи якості, професійний стандарт педагога, самокорекція педагогічної техніки. In Russia, as well as in the majority of European countries, improvement of vocational training of educators is an urgent task. Quality management and the increase of education efficiency are an important part of national policy. In the national project “Education”, which is of highest priority, quality of education is defined as “an integrated characteristic of an education system reflecting degree of compliance of practically achieved educational results to standard requirements, social and personal expectations”. FSPEI HPE “The Korolenko Glazov state pedagogical institute” was offered by chiefs of Education departments in Glazov and Northern district in Udmurt Republic to carry out scientific research “Improvement of Quality of Vocational Training of Educators” on the GSPI platform. The article is devoted to the problem of quality management of vocational training of teachers in the system of post-graduate professional education. The object of research is process of post-graduate vocational training of educators. The purpose of the carried-out work was to develop system of quality improvement of educators’ vocational training and to prove it experimentally. In the course of work pilot researches of methodical, psychological and pedagogical aspects of educators’ vocational training were conducted. As a result of research, technologies for improvement of the vocational training quality, aimed at self- correction of pedagogical technique by the teacher are for the first time developed; ways of correction of the identity of the teacher by means of psychological maintenance have been worked out (in particular, art therapy technique was applied); consultation of educators concerning prevention of suicide behavior of teenagers dependent on the Internet was carried out. Scientific approach to improve the quality of pedagogical work was employed in the process of creating the technology of self-correction of pedagogical technique by a teacher, which was performed in GGPI in the process of vocational training and professional development. The idea of technology of self-correction of pedagogical technique is registration of positive and negative receptions of the teacher’s behavior in the classroom according to collective opinion of the trainees. The developed technology of comparison of possible options between positive and negative receptions of pedagogical technique with elements of the created database doesn't assume bringing every teacher to average level. The purpose is granting opportunity to each pedagogue to strengthen positive and to minimize negative elements in the technique of teaching, but rather to individualize it. Use of information technologies allows to automate quality assessment, thereby to get rid of subjectivity in estimating the effectiveness of teacher’s work. Positive results of introduction of quality improvement system in the sphere of vocational training on nine platforms of Glazov and Northern district in the Udmurt Republic are received in the course of research. The research results are published in scientific journals reviewed by the Higher Attestation Committee (more than 15 works). Two computer programs used in the course of self-correction of pedagogical technique have been registered and certified by the Federal Service for Intellectual Property: “Program of studying trajectory of teacher’s movement in the classroom” and “Registration of pupil’s opinion”. While carrying out the research work the following tasks have been solved: conceptual issues of the system of quality improvement of educators’ vocational training have been worked out; the main concepts of monitoring quality improvement of vocational training of educators have been formulated; the technological approach to increase the efficiency of methodical, psychological and pedagogical training of educators has been developed; the program of practical appliance of the research work results to educational process has been elaborated; the worked-out system of quality improvement of post- graduate vocational training of educators is implemented in the Udmurt Republic. Keywords: quality of vocational training, improvement system, quality system monitoring, professional standard of the teacher, self-correction of pedagogical technique.

149-156

Authors: Т. М. Фоменко

У статті розглянуто сутність поняття соціокультурної компетентності; з’ясовано її структуру; схарактеризовано найважливіші компоненти. Проаналізовано визначення зарубіжними та вітчизняними науковцями терміну «соціокультурна компетентність» у теорії освіти. Також виділено головні елементи іншомовної культури. На основі проаналізованих наукових праць представлено визначення поняття соціокультурної компетентності. Соціокультурна компетентність трактується як якісна характеристика особистості, що базується на сукупності набутих знань соціальних та культурних сфер життя, ціннісних орієнтацій; як здатність та готовність до міжкультурного спілкування з носіями інших мов та культур, до участі в діалозі культур; як важливий фактор розвитку особистості, соціалізації її в сучасному суспільстві, самореалізації та культурного самовизначення. Соціокультурна компетентність забезпечує можливість орієнтуватися в соціокультурних особливостях автентичного мовного середовища, прогнозувати можливі соціокультурні перешкоди в умовах міжкультурного спілкування і способи їх усунення, адаптуватися до іншомовного середовища. У структурі соціокультурної компетентності виокремлено такі компоненти, як когнітивний, мотиваційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий. Ключові слова: компетентність, соціокультурна компетентність, іншомовна культура, діалог культур, міжкультурне спілкування. В статье рассмотрена сущность понятия социокультурной компетентности; определена ее структура и охарактеризованы важнейшие компоненты. Проанализированы определения зарубежных и отечественных ученых термина «социокультурная компетентность» в теории образования. Также выделены основные элементы иноязычной культуры. На основе проанализированных научных работ представлено определение понятия социокультурной компетентности. Социокультурная компетентность трактуется как качественная характеристика личности, которая основывается на совокупности полученных знаний социальных и культурных сфер жизни, ценностных ориентаций; как способность и готовность к межкультурному общению с представителями других языков и культур, к участию в диалоге культур; как важный фактор развития личности, социализации ее в современном обществе, самореализации и культурного самоопределения. Социокультурная компетентность обеспечивает возможность ориентироваться в социокультурных особенностях аутентичной языковой среды, прогнозировать возможные социокультурные препятствия в условиях межкультурного общения и способы их устранения, адаптироваться к иноязычной среде. В структуре социокультурной компетентности выделены такие компоненты как когнитивный, мотивационно-ценностный и деятельностно-поведенческий. Ключевые слова: компетентность, социокультурная компетентность, иноязычная культура, диалог культур, межкультурное общение. The research deals with the nature of sociocultural competence. The article considers the nature of sociocultural competence as a part of communicative competence; elucidates its structure and points out the major components. The material presented suggests different definitions of a concept “sociocultural competence”. Determination of foreign and home scientists of the term is analysed in the theory of education. The main elements of target culture are also brought into light. Based on the analysis of scientific papers of Ukrainian and foreign researchers the definition “sociocultural competence” is submitted. As the result sociocultural competence is defined as an individual’s integral quality that is based on the knowledge of social and cultural spheres of life, value orientations; as the ability and willingness to intercultural communication with the representatives of other languages and cultures; as an important factor of personal development, his/her socialization in a modern society, self-realization and cultural self-determination. Sociocultural competence is one of the indexes of learner’s readiness for intercultural communication, dialogue of cultures; it provides for penetration in a foreign culture. Sociocultural competence provides possibility to be aware of sociocultural sings of authentic language environment, to forecast possible sociocultural obstacles during intercultural communication and methods of their removal; to adapt oneself to target environment. Within the sociocultural competence structure the following components such as cognitive, motivational-value and behavioral activity are distinguished. Keywords: competence, sociocultural competence, target culture, dialogue of cultures, intercultural communication.

169-182

Authors: К. А. Юр’єва, О. М. Тіщенко

У статті зроблено огляд сучасних підходів до визначення понять «компетенція», «компетентність», «міжкультурна компетентність», встановлення їх співвідношення. Визначено, що «компетенція» відбиває зміст певного виду діяльності, тоді як «компетентність» — сукупність якостей особистості, необхідних для реалізації цього змісту. При цьому компетентність є сукупністю знань, умінь і навичок, що дозволяють особистості ефективно вирішувати питання і здійснювати необхідні дії в якій-небудь області життєдіяльності, а компетенція — сукупність об’єктивних умов, що визначають можливості й межі реалізації компетентності особистості. Міжкультурну компетентність віднесено до групи ключових компетентностей особистості в цілому та професійних компетентностей сучасного вчителя зокрема. Виявлено специфіку міжкультурної компетентності вчителя, зумовлену особливостями його професійної діяльності. Міжкультурну компетентність учителя представлено як інтегративну якість, що забезпечує готовність педагога до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства. До змісту міжкультурної компетентності вчителя віднесено особистісний, інформаційний та процесуально-діяльнісний складники. Ключові слова: компетенція, компетентність, міжкультурна компетентність, учитель, особистість, етнокультурне розмаїття. В статье осуществлён обзор современных подходов к определению понятий «компетенция», «компетентность», «межкультурная компетентность», установлению их соотношения. Определено, что «компетенция» отражает содержание определённого вида деятельности, тогда как «компетентность» — совокупность качеств личности, необходимых для реализации этого содержания. При этом компетентность является совокупностью знаний, умений и навыков, позволяющих личности эффективно решать вопросы и осуществлять необходимые действия я какой-либо области жизнедеятельности, а компетенция — совокупность объективных условий, определяющих возможности и границы реализации компетентности личности. Межкультурная компетентность отнесена к группе ключевых компетентностей личности в целом и профессиональных компетентностей учителя в частности. Выявлена специфика межкультурной компетентности учителя, обусловленная особенностями его профессиональной деятельности. Межкультурная компетентность учителя представлена как интегративное качество, обеспечивающее готовность педагога к профессиональной деятельности в условиях этнокультурного разнообразия современного общества. К содержанию межкультурной компетентности учителя отнесены личностный, информационный и процессуально-деятельностный компоненты. Ключевые слова: компетенция, компетентность, межкультурная компетентность, учитель, личность, этнокультурное разнообразие. The article provides a current state overview of approaches to the notions of “the sphere of competence”, “competence”, “inter-cultural competence”, and determines correlations between them. “The sphere of competence” has been defined to reflect a certain kind of activity content, whereas “competence” means combination of the individual’s qualities, required to implement this content. At the same time competence is a combination of knowledge, abilities and skills which allow the individual to solve problems efficiently and perform necessary actions in any sphere of life activity, and competence is a combination of objective conditions defining possibilities and limits of the individual’s competence. Inter-cultural competence is related to the group of key competences of the individual in general and professional competences of the teacher in particular. Specific features of inter-cultural competence of the teacher, conditioned by their professional activity, have been revealed. Teacher’s inter-cultural competence is represented as an integrated quality, providing the teacher's readiness to the professional activity in the conditions of ethnic-variety of the modern society. Personal, informational and procedural-active components are related to the teacher’s inter-cultural competence content. Keywords: the sphere of competence, competence, inter-cultural competence, teacher, the individual, ethnic-cultural variety.