Teorìâ ta metodika navčannâ ta vihovannâ

4-10

Authors: Андрюшкова О.А.

У статті автор розглядає важливі аспекти функціонування органів студентського самоврядування. Досліджує та теоретично обґрунтовує сутність та зміст поняття «студентське самовряду- вання», визначає основні функції та напрями його роботи. Охаракте- ризовано основні ознаки та принципи студентського самоврядуван- ня. Обґрунтовано особливе значення студентського самоврядування у вихованні лідерських якостей студентів, у реалізації їх професій- ного та творчого потенціалу, у формуванні демократичних відносин, реформуванні системи вищої освіти та модернізації суспільства. Встановлено, що студентське самоврядування розглядається як результат цілеспрямованих педагогічних зусиль для розвитку колек- тиву, який сприяє формуванню громадянської позиції своїх членів шляхом залучення їх до управління справами навчального закладу та створення працездатних органів самоорганізації; а також, як особливу педагогічну технологію формування громадянських якостей молодої людини в системі демократичних відносин колективу. І особливість цієї педагогічної технології полягає в тому, що вона має реалізуватися на засадах самовизначення, самодіяльності, самоор- ганізації, самоствердження та самореалізації особистості. В статье автор рассматривает важные аспекты функционирования органов студенческого самоуправления. Исследу- ет и теоретически обосновывает сущность и содержание понятия «студенческое самоуправление», определяет основные функции и направления его работы. Охарактеризованы основные признаки и принципы студенческого самоуправления. Обоснованно особое значе- ние студенческого самоуправления в воспитании лидерских качеств студентов в реализации их профессионального и творческого потен- циала, в формировании демократических отношений, реформиро- вании системы высшего образования и модернизации общества. Установлено, что студенческое самоуправление рассматривается как результат целенаправленных педагогических усилий для развития коллектива, способствует формированию гражданской позиции своих членов путем привлечения их к управлению делами учебного заведения и создание работоспособных органов самоорганизации а также, как особую педагогическую технологию формирования гражданских качеств молодого человека в системе демократических отношений коллектива. И особенность этой педагогической техно- логии заключается в том, что она должна реализоваться на основе самоопределения, самодеятельности, самоорганизации, самоут- верждения и самореализации личности. The article examines the important aspects of the student government. Explores and theoretically justify the nature and the concept of «student government», defines the basic functions and areas of work. The characteristic features and basic principles of student government. Proved particularly important in the education of student government leadership qualities of students to realize their professional and creative potential in the formation of democratic relations, reform of higher education and the modernization of society. Established that the student government is seen as the result of targeted educational efforts for the development team, which promotes citizenship of its members through their involvement in the administration of the school and the creation of self-bodied; as well as special pedagogical technology of civil qualities of the young man in the system of democratic relations team. And this feature of educational technology is that it has to be realized on the basis of selfinitiative, self-affirmation and self-identity.

21-29

Authors: Боярська-Хоменко А.В.

У середньовічних університетах Франції методи навчання були досить схожими, хоча і визначалися статутами кожного окремо. В університетах панував дух схоластики, у навчанні використовували латину, а основними типами навчальних занять були лекції і диспути. Найбільш ґрунтовної та об’ємної самостійної роботи від студентів вимагала підготовка до диспутів. Усні дискусії та диспути проводились один або два рази на тиждень згідно античних традицій. Завдання диспуту – визначити, захистити чи спросту- вати певне твердження або прецедент, які сприяли розв’язанню і розвитку проблеми, що узгоджувалися з прийнятою доктриною і виникали під час вивчення і співставлення текстів. Диспути давали значне поле для організації самостійної роботи студентів, були незамінними для перевірки і впровадження нових наукових поглядів та ідей, сприяли самостійному аналізу студентами різних природних явищ та соціальних процесів, давали можливість працювати у групах, шукаючи аргументи для майбутньої наукової полеміки. Практика використання диспутів мала певні негативні наслідки: основними дисциплінами для самостійного вивчення студентами стали лише граматика і діалектика; методика проведення диспутів вимагала звернення лише до «авторитетних» джерел та «автори- тетних» мислителів, що зводило нанівець прогресивні погляди тогочасних науковців та філософів; участь у диспутах вимагала постійного запам’ятовування нових текстів. В средневековых университетах Франции методы обучения были весьма схожими, хотя и определялись уставами каждого в отдельности. В университетах царил дух схоластики, в обучении использовали латынь, а основными типами учебных занятий были лекции и диспуты. Наиболее основательной и объемной самостоятельной работы от студентов требовала подготовка к диспутов. Устные дискуссии и диспуты проводились один или два раза в неделю по античных традиций. Задача диспута – определить, защитить или опровергнуть определенное утверждение или прецедент, которые способствовали решению и развития проблемы, согласовывались с принятой доктриной и возникали при изучении и сопоставление текстов. Диспуты давали значительное поле для организации самостоятельной работы студентов, были незаменимыми для проверки и внедрения новых научных взглядов и идей, способствовали самостоятельному анализу студентами различных природных явлений и социальных процессов, давали возможность работать в группах, ища аргументы для будущей научной полемики. Практика использования диспутов имела определенные негативные последс- твия: основными дисциплинами для самостоятельного изучения студентами стали только грамматика и диалектика; методика проведения диспутов требовала обращения только к «автори- тетным» источников и «авторитетных» мыслителей, сводило на нет прогрессивные взгляды тогдашних ученых и философов; участие в диспутах требовала постоянного запоминания новых текстов. In medieval universities of French teaching methods were very similar, although the statutes determined individually. Universities dominating spirit of scholasticism, used in teaching Latin and basic types of classes are lectures and debates. The most thorough and volume of independent work of students required to prepare for debates. Oral discussions and debates were held once or twice a week according to ancient traditions. Task dispute – to define, defend or refute specific allegations or precedent that contributed to the solution of problems and that are consistent with the accepted doctrine arose during the study and comparison of texts. Debates give a significant field of independent work of students were essential to test and implement new research and ideas contributed by students independent analysis of various natural phenomena and social processes made it possible to work in groups, looking for scientific arguments for future debate. The use disputes had some negative consequences: the main disciplines for independent study students were only grammar and dialectic; methods of dispute required the mere reference to «authoritative» sources and «influential» thinkers, thereby undermining the progressive attitudes of contemporary scientists and philosophers; participate in debates require constant storing new texts.

41-50

Authors: Глушич В.В.

У публікації стисло охарактеризовано провідні аспекти виховання підлітків в американських школах. Зокрема розкрито соціально- педагогічні основи шкільного виховання учнів, створено психологічну модель процесу особистісного зростання підлітка та виявлено психологічні закономірності й специфічні особливості цього процесу в підлітковий період. Автором проаналізовано та схарактеризовано особливості профільної диференціації навчання американських учнів старшої школи. Визначено сучасні тенденції формування змісту освіти в державних школах США та розвитку альтернативної середньої освіти в Америці. Окрім того, значна увага приділяється організації виховання підлітків та співпраці школи й родини щодо виховання молодого поко- ління, що дало змогу під час наукового пошуку з’ясувати специфіку морального, соціального та громадянського виховання підлітків у загальноосвітніх школах США та розкрити суть гендерно орієн- тованого підходу до навчання та виховання американських учнів. В публикации кратко охарактеризованы ведущие аспекты воспитания подростков в американских школах. В частности раскрыты социально-педагогические основы школьного воспитания учащихся, создана психологическая модель процесса личностного роста подростка, и выявлены психологические закономерности и специфические особенности этого процесса в подростковый период. Автором проанализированы и охарактеризованы особенности профильной дифференциации обучения американских учеников старших классов. Определены современные тенденции формиро- вания содержания образования в государственных школах США и развития альтернативного среднего образования в Америке. Кроме того, значительное внимание уделяется организации воспитания подростков и сотрудничества школы и семьи по воспитанию моло- дого поколения. Это дало возможность во время научного поиска выяснить специфику нравственного, социального и гражданского воспитания подростков в общеобразовательных школах США и раскрыть суть гендерно ориентированного подхода к обучению и воспитанию американских учеников. The publication briefly characterizes the leading aspects of adolescents’ education in American schools. In particular the social-pedagogical bases of pupils’ school education are revealed; the psychological model of the process of an adolescent’s personal development is created; the psychological regularities and the specific peculiarities of this process during adolescence are identified. The author analyzed and characterized the features of the profile differentiation of American high school students’ education. The modern tendencies of the educational content formation in American state schools and the development of alternative secondary education in America are determined. In addition, considerable attention is paid to the organization of adolescents’ education and to the cooperation of school and family on the young generation’s education. As a result, during the scientific search the specifics of adolescents’ moral, social and civic education in American comprehensive schools is revealed; the essence of the gender oriented approach to American students’ training and education is determined.

61-71

Authors: Куценко Т.В.

У статті уточнено суть поняття «професійна самореалізація вчителя» як здатність особистості усвідомлювати значущість педагогічної діяльності та власне місце в ній, розкривати власне «Я» під час педагогічної взаємодії з учнями, постійно вдосконалювати особистісно-професійний потенціал у різних видах діяльності. Теоретично обґрунтовано структуру професійної самореалізації учителів загальноосвітніх навчальних закладів на основі комплекс- ного поєднання професійної спрямованості на розкриття власного «Я» в педагогічній діяльності, глибоких і міцних педагогічних, професійних знань і вмінь, розуміння власної «Я»-концепції, шляхів упередження й подолання бар’єрів самореалізації. До результатів дослідження віднесено розкриття зв’язку між індивідуальним розвитком і педагогічною творчістю, які забезпечують успішність професійної самореалізації учителів. На основі проведеного анкетування виявлено залежність між професійною самореалізацією вчителів та їхнім ставлення до виконання різних видів педагогічної діяльності, а також з’ясовано доцільність стимулювання вчителів до професійної самореалізації в системі методичної роботи. В статье уточнена сущность понятия «профессиональ- ная самореализация учителя» как способность личности осознавать значимость педагогической деятельности и собственное место в ней, раскрывать собственное «Я» во время педагогического взаимо- действия с учениками, постоянно совершенствовать личностно- профессиональный потенциал в разных видах деятельности. Теоретически обоснована структура профессиональной самореали- зации учителей общеобразовательных учебных заведений на основании комплексного сочетания профессиональной направленнос- ти на раскрытие собственного «Я» в педагогической деятельности, глубоких и прочных педагогических, профессиональных знаний и умений, понимание собственной «Я»-концепции, путей предупреж- дения и преодоления барьеров самореализации. К результатам исследования отнесено раскрытие связи между индивидуальным развитием и педагогическим творчеством, которые обеспечивают успешность профессиональной самореализации учителей. На основании проведенного анкетирования выявлена взаимосвязь между профессиональной самореализацией и их отношением к выполнению различных видов педагогической деятельности, а также выяснена целесообразность стимулирования учителей к профессиональной самореализации в системе методической работы. The article clarifies the essence of the concept «a teacher’s professional self-realization» as a personality’s ability to realize the significance of the pedagogical activity and its own position in it, to disclose itself during the pedagogical interaction with students, to improve constantly personal-professional capacities in different activities. The structure of comprehensive schools teachers’ professional self-realization is theoretically grounded through the integrated combination of the professional focus on the disclosure of oneself in the pedagogical activity, of deep pedagogical and professional knowledge and skills; on understanding own «self-concept”, the ways of anticipating and overcoming barriers of the self-realization. As a result, the links between the individual development and the pedagogical creativity, that ensure teachers’ successful professional self-realization, are determined. Based on the survey, the interdependence between teachers’ professional self-realization and their attitude towards the implementation of different types of pedagogical activities is identified; the reasonability of stimulating teachers to the professional self-realization in the system of methodical work is analyzed.

83-91

Authors: Стасевський Ю.С.

Стаття присвячена огляду основних підходів до розробки способів формування морально-психологічного клімату колективу. Розглядаються такі основні дефініції: міжособистісні стосунки, колектив, групове лідерство, ціннісно-орінтаційна єдність, рольова теорія. Для характеристики колективу обираються різні ознаки, а саме: єдність цілей (В.М. Бехтєрєв). Предметом його дослідження стає вивчення активності та поведінки особистості в колективі. Л.С. Виготський доводив, що розвиток особистості та розвиток колективу є взаємозалежними процесами. На думку А.С. Макаренка, колектив можливий лише за умови, якщо він об’єднує людей на завданнях діяльності, явно корисної для суспільства. У вітчизняній науці значний внесок у розвиток уявлень про колектив зробив О.К. Дусавицький. Ним і його співробітниками було зафіксовано новий феномен, що раніше не описувався в психології – особлива форма групового лідерства. Значним впливом у соціології особистості користується рольова теорія особистості. Соціальний статус визначає конкретне місце, яке займає індивід у даній соціальній системі. Зміст соціальної ролі диктується суспільством, його вимогами, що включають розпорядження, оцінки, очікування, санкції тощо. Статья посвящена рассмотрению основных подходов исследователей в разработке способов формирования морально-психологического климата коллектива. Рассматриваются такие основные дефиниции: межличност- ные отношения, коллектив, групповое лидерство, ценносно- ориентационное единство, ролевая теория. Для характеристики коллектива используются различные определения, а именно: единство целей (В.М. Бехтерев). Предметом его внимания является изучение активности и поведения личности в коллективе. Л.С. Выготский утверждает, что развитие личности и развитие коллектива – взаимозависимые процессы. По мнению А.С. Макаренко, коллектив характеризуется наличием общественно- значимой цели. В отечественной науке значительную лепту в развитие учения о коллективе внес А.К. Дусавицкий. Он и его сотрудники называют новый феномен – особую форму группового лидерства. В социологии значительное место отводится ролевой теории личности. Социальный статус определяет конкретное место, которое занимает индивид в данной социальной системе. Содержание социальной роли диктуется обществом, его требованиями, включающими распоряжения, оценки, ожидания, санкции и прочее. The article focuses on the main scientific approaches to the formation of a collective’s moral-psychological climate. Such key definitions as interpersonal relations, a collective, group leadership, value-oriented unity, role theory are revealed. In order to characterise a collective, various scientific approaches are used, namely – unity of goals (V. Bekhterev). He studied a personality’s activities and behaviour in a collective. L. Vygotsky proved that a personality’s development as well as a collective’s one were interdependent processes. A. Makarenko emphasized the idea that a collective was only possible if it united people, collectively involved in performing socially beneficial activities. In Ukrainian science the ideas concerning a collective were developed by A. Dusavytsky. This scientist and his colleagues introduced a new phenomenon, that had never been previously described in psychology – a special form of group leadership. A role theory has strong influence in sociology of a personality. A social status predetermines the exact place for each person in the social hierarchy. The content of a social role is predetermined by the society and its requirements, including directions, various kinds of evaluation, aspiration, sanctions, etc.

105-113

Authors: Шафранська Т.Ю.

У статті висвітлено проблему формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі вивчення професійно- орієнтованих дисциплін. Розроблено технологічну модель форму- вання деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Представ- лено опис структурних елементів моделі: мотиваційно-цільового, змістовно-організаційного, процесуального, контрольно-оцінюваль- ного, результативного компонентів. Розглянуто етапи формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та їх взаємозв’язок через педагогічні умови (морально-особистісні, організаційно- навчальні, викладацько-впливові, взаємно-формувальні та пізнавально- передові умови). В концептуальному компоненті вказані методо- логічні підходи формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, а в процесуальному – засоби, форми та методи її формування. Результативним компонентом є відтворення, продук- тивність та коригування сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, за рівнями сформованості: базовим, достатнім, високим та творчим. В 106 статье освещена проблема формирования деонтологической куль- туры будущих фармацевтов в процессе изучения профессионально- ориентированных дисциплин. Разработана технологическая модель формирования деонтологической культуры будущих фармацевтов. Представлено описание структурных элементов модели: мотива- ционно-целевого, содержательно-организационного, процессуаль- ного, контрольно-оценочного, результативного компонентов. Рассмотрены этапы формирования деонтологической культуры будущих фармацевтов и их взаимосвязь через педагогические условия (морально-личностные, организационно-обучающие, преподавательско- влиятельные, взаимно-формирующие и познавательно-передовые условия). В концептуальном компоненте указанные методологи- ческие подходы формирования деонтологической культуры будущих фармацевтов, а в процессуальном – средства, формы и методы ее формирования. Результативным компонентом является воспроиз- ведение, производительность и коррекция сформированности деонтологической культуры будущих фармацевтов, по уровням сформированности: базовым, достаточным, высоким и творческим. In the article the problem of forming of deontological culture of future pharmacists was reflected in the process of study of the professionally-oriented disciplines. The technological model of forming of deontological culture of future pharmacists was worked out. Description of structural elements of model was presented: motivational-targeted, content-organizational (or conceptual), procedure, controlling, evaluating (or checking) and resulting structural components. The stages of forming of deontological culture of future pharmacists and their intercommunication were considered. The key segment of the conceptual component forming of deontological culture of future pharmacists is teaching of the special course the «Pharmaceutical deontological culture». For providing of implementation of ways of forming of deontological culture the controlled from distance course of studies of the indicated discipline was entered. During a pedagogical process the traditional and interactive methods of forming were used.

121-130

Authors: Штефан Л. А., Бекетова Ю.В.

У статті розглядаються зміст, особливості, форми та методи організації дистанційного навчання студентів у вищих навчальних закладах Канади, Великої Британії, США. Установлено, що розвиток дистанційної освіти в англомовних країнах у 80-90-ті рр. ХХ століття ґрунтується на принципах відкритого навчання, широкого використання комп’ютерних навчальних програм, створення за допомогою сучасної телекомунікації інформаційного освітнього середовища та спілкування. Доведено, що період, який вивчається, характеризується появою нових комунікаційних і мультимедійних технологій; широким використанням Інтернет-технологій; удоско- наленням інформаційно-комунікаційної компетенції викладачів; уніфікацією освітніх технологій дистанційного навчання; створен- ням єдиного освітнього простору; започаткуванням дорадчих комітетів із запровадження новітніх технологій в освіту; якісно новим рівнем мультимедійного, інтерактивного навчання. В статье рассматриваются содержание, особенности, формы и методы организации дистанционного обучения студентов в высших учебных заведениях Канады, Великобритании, США. Уста- новлено, что развитие дистанционного образования в англоязычных странах в 80-90-е гг. ХХ века основывается на принципах открытого обучения, широкого использования компьютерных учебных программ, создания с помощью современной телекоммуникации информацион- ной образовательной среды и общения. Доказано, что период, который изучается, характеризуется появлением новых коммуника- ционных и мультимедийных технологий; широким использованием Интернет-технологий; совершенствованием информационно- коммуникационной компетенции преподавателей; унификацией образовательных технологий дистанционного обучения; созданием единого образовательного пространства; созданием совещательных комитетов по внедрению новейших технологий в образовании; качественно новым уровнем мультимедийного, интерактивного обучения. The article examines the content, the features, the forms and the methods of university students’ distance learning organization in Canada, Great Britain, The USA. It is determined that the development of distance learning in English-speaking countries in the 80th – 90th years of the XXth century is based on the principles of open learning, the widespread use of computer-based training programs, the creation of informational educational environment and communication with the help of the modern telecommunication. It is proved that the studied period is characterized by the emergence of new communicational and multimedia technologies; the widespread use of Internet technologies; improving teachers’ informational-communicational competence; the unification of distance learning educational technologies; the creation of the unified educational space; the advisory committees establishment for the introduction of new technologies in education; by the qualitatively new level of multimedia, interactive learning. student, distance learning, distance education, content, forms, methods, university.

5-11

Authors: Андрюшкова О. А.

Стаття присвячена дослідженню та теоретичному аналізу поняття «студентське самоврядування». У статті подано визначення самоврядування в цілому, представлені різні точки зору на визначення студентського самоврядування. Встановлено, що студентське самоврядування розглядається як результат цілеспрямованих педагогічних зусиль для розвитку колективу, який сприяє формуванню громадянської позиції своїх членів шляхом залучення їх до управління справами навчального закладу та створення працездатних органів самоорганізації; а також, як особливу педагогічну технологію формування громадянських якостей молодої людини в системі демократичних відносин колективу. І особливість цієї педагогічної технології полягає в тому, що вона має реалізуватися на засадах самовизначення, самодіяльності, само- організації, самоствердження та самореалізації особистості. Охарактери- зовано основні ознаки та принципи студентського самоврядування. Обґрун- товано особливе значення студентського самоврядування у вихованні лідерсь- ких якостей студентів, у реалізації їх професійного та творчого потенціалу, у формуванні демократичних відносин та модернізації суспільства. Ключові слова: самоврядування, молодіжний рух, студентський рух, студентське самоврядування, органи студентського самоврядування. Статья посвящена исследованию и теоретическому анализу понятия «студенческое самоуправление». В статье представлены определения самоуправления в целом, представлены различные точки зрения на определение студенческого самоуправления. Установлено, что студенческое самоуправление рассмат- ривается как результат целенаправленных педагогических усилий для развития коллектива, который способствует формированию гражданской позиции своих членов путем привлечения их к управлению делами учебного заведения и создания работоспособных органов самоорганизации, а также, как особую педагогическую технологию формирования гражданских качеств молодого человека в системе демократических отношений коллектива. И особенность этой педагогической технологии заключается в том, что она должна реализоваться на основе самоопределения, самодеятельности, самооргани- зации, самоутверждения и самореализации личности. Охарактеризованы основные признаки и принципы студенческого самоуправления. Обоснованно особое значение студенческого самоуправления в воспитании лидерских качеств студентов, в реализации их профессионального и творческого потенциала, в формировании демократических отношений и модернизации общества. Ключевые слова: самоуправление, молодежное движение, студенческое движение, студенческое самоуправление, органы студенческого самоуправления. This article is devoted to the research and the theoretical analysis of the concept "student selfgovernment". The article defines the self-government in general, includes different points of view on the definition of the student self-government. It is established that the student self-government is considered as the result of targeted pedagogical efforts for the development of a collective, which promotes the formation of its members’ citizenship through their involvement to the administration of an educational institution and the creation of functional self-organisation bodies; as well as a special pedagogical technology of the formation of a young man’s civil qualities in the system of a collective’s democratic relationship. And the pedagogical technology’s feature is that it has to be realized on the basis of self-initiative, selfaffirmation and self-identity. The basic features and principles of the student selfgovernment are characterized. The importance of the student self-government in the formation of students’ leadership qualities and their professional and creative potential’s realization, in the formation of democratic relations and the modernization of the society is grounded. Keywords: self-government, youth movement, student movement, student selfgovernment, student self-government bodies.

22-29

Authors: Голубнича Л. О.

У статті вивчається історіографія досвіду роботи вищих навчальних закладів Східного регіону України у 70-ті роки минулого століття, зокрема щодо організації самостійної роботи студентів. Значну увагу приділено дослідженню оповідальних (наукових), документальних (актових, діловодних) і дидактичних (навчально-методичних посібників) педагогічно-історіографічних джерел, які безпосередньо впливали на зміцнення ролі самостійної роботи студентів. З’ясовано особливості організації самостійної роботи студент- ської молоді в конкретних ВНЗ досліджуваного регіону та періоду, а саме: з’ясування основ результативності самостійної роботи студентів, активні пошуки ефективних шляхів і методів проведення самостійної роботи, засто- сування елементів проблемного навчання на лекціях, дослідження розвитку вищої освіти, зокрема, стосовно гармонізації учбового навантаження студентів. Ключові слова: самостійна робота студентів, форми і методи органі- зації самостійної роботи, навчальний процес у вищих закладах освіти, Східноукраїнський регіон. В статье изучается историография опыта работы высших учебных заведений Восточного региона Украины в 70-е годы прошлого века, в частности по организации самостоятельной работы студентов. Значительное внимание уделено исследованию повествовательных (научных), документальных (акто- вых, делопроизводственных) и дидактических (учебно-методических пособий) педагогико-историографических источников, которые непосредственно влияли на укрепление роли самостоятельной работы студентов. Выяснены особенности организации самостоятельной работы студенческой молодежи в конкретных вузах исследуемого региона и периода, а именно: выяснение основ результативности самостоятельной работы студентов, поиски эффек- тивных путей и методов проведения самостоятельной работы, применение элементов проблемного обучения на лекциях, исследования развития высшего образования, в частности по гармонизации учебной нагрузки студентов. Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, формы и методы организации самостоятельной работы, учебный процесс в высших учебных заведениях, Восточноукраинский регион. In this paper we research the historiography of experience of higher education institutions in Western Ukraine in the 70s of the last century, including the organization of student’s self-study. Special attention is paid to research of narrative (scientific), documentary (documentary, record keeping) and teaching (teaching aids) pedagogical and historiographical sources that directly affected the strengthening of the role of student’s self-study. We cleared up the features of student’s self-study in certain universities of the researched region and period, namely clarification of performance-based independent work, active search for effective ways and methods of self-study, the use of elements of problem-based learning in lectures, research development of higher education, in particular regarding the harmonization of work load of students. Keywords: student’s self-study, forms and methods of student’s self-study, educational process in higher educational institutions, East Ukrainian Region.

37-46

Authors: Довженко Т. О.

У статті автор розкрив досвід підготовки майбутніх учителів до організації педагогічної просвіти батьків учнів на прикладі факультету початкового навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Зазначено, що зміст педагогічної просвіти батьків має розглядатися у єдності соціального і освітнього контексту їх життя і життя дитини. Найголовнішими ознаками особистісно орієнтованого спрямування змісту психолого-педагогічної підготовки є багатоваріантність навчальних програм, методик, технологій, різнорівнева складність, утвердження цінності емоційного благополуччя і позитивного сприйняття світу. У ході дослідження підтверджено, що дисципліни психолого-педагогіч- ного циклу володіють значним виховним та соціалізуючим потенціалом. При відборі змісту такої просвіти батьків необхідно враховувати характеристики сім’ї: тип сім’ї (повна, неповна, нуклеарна, розширена), вік батьків, їх освітній рівень і професійну приналежність, соціально-економічне положення сім’ї, чи полягають батьки в повторному шлюбі, чи є обидва батька рідними, родові і національні традиції сім’ї, відношення до релігії, тип взаємин в сім’ї і тип (стиль) сімейного виховання. Важливо при відборі змісту педагогічної просвіти батьків враховувати темперамент дитини, віковий етап розвитку дитини, його фізичне і психічне здоров’я, наявність і характер порушень в розвитку дитини, характер і причини девіантної поведінки. У статті представлено досвід педагогів успішно вирішувати питання педагогічного управління практичною роботою молодших школярів, розкрити студентам багатоаспектність проблеми «школа – молодший школяр – сім’я», забезпечити формування навичок роботи з батьками. Зазначено, що програмою курсу «Педагогіка сімейного виховання» передбачено вивчення таких тем: «Історичні аспекти сімейного виховання, сімейна педагогіка і сімейне виховання, функції та взаємостосунки в сім’ї, виховний потенціал сім’ї, психолого-педагогічні основи сімейного виховання, соціальний та емоційний розвиток особистості». Автор дійшов висновку про те, що освітнє замовлення різних сімей матиме свою специфіку. З урахуванням цієї специфіки і повинна формуватися система педагогічної просвіти батьків. Стаття не вичерпує усі аспекти обраної проблеми. Подальшого наукового аналізу потребують питання компаративного аналізу відповідного досвіду в українських і світових вищих педагогічних навчальних закладах. Ключові слова: педагогічна просвіта, учитель, педагогічна освіта, батьки, лекторій, всеобуч, батьківські збори, консультація, знання. В статье раскрыт опыт подготовки будущих учителей к организации педагогического просвещения родителей учащихся на примере факультета начального обучения Харьковс- кого национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. Автором представлен опыт успешного решения вопроса педагогического управления практической работой младших школьников, раскрытие студен- там многоаспектности проблемы «школа – младший школьник – семья», обеспечение формирования умений работы с родителями. Указано, что программой курса «Педагогика семейного воспитания» предусмотрено изучение такой тематики: «Исторические аспекты семейного воспитания, семейная педагогика и семейное воспитание, функции и взаимоотношения в семье, воспитательный потенциал семьи, психолого-педагогические основы семейного воспитания, социальное и эмоциональное развитие личности». Сделан вывод о том, что образовательный заказ разных семей будет иметь свою специфику. С учетом этой специфики и должна формироваться система педагогического просвещения родителей. Статья не исчерпывает всех аспектов избранной проблемы. Дальней- шего научного анализа требуют вопросы компаративного анализа соот- ветствующего опыта в украинских и мировых высших педагогических учебных заведениях. Ключевые слова: педагогическое просвещение, учитель, педагогическое образование, родители, лекторий, всеобуч, родительские собрания, консуль- тация, знания. The article reveals the experience of training future teachers to the organization of pedagogical education of pupils’ parents on the example of the primary education faculty of G. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The author presents the experience of the successful solution of the problem of the pedagogical management of younger pupils’ practical work, the explanation of multidimensionality of the problem "school – younger pupil – family" to students, the ensurance of the formation of skills for work with parents. It is noted that the program of the course "Pedagogy of Family Education" provides studying of such topics as "Historical aspects of family education, family pedagogy and family education, functions and relationship in a family, a family’s educational potential, psychological-pedagogical bases of family education, a personality’s social and emotional development". It is concluded that different families’ educational request has its own specifics. Taking into account the specifics, the system of parents’ pedagogical education should be formed. The article does not cover all aspects of the problem. The questions of the comparative analysis of the appropiate experience in Ukrainian and world higher pedagogical educational institutions need the further scientific analysis. Keywords: pedagogical education, teacher, pedagogical education, parents, lectures, general education, parent meetings, consultation, knowledge.

54-61

Authors: Запорожець О. О.

У статті розглянуто особливості застосування медіаосвіти у батьківській просвіті. Встановлено, що стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними при підвищенні рівні педагогічної обізнаності. На даний час в Україні медіаосвіта досі залишається фрагментарною і здійснюється переважно стихійно з ініціативи ентузіастів, педагогів-новаторів за явного браку інтеграції цих зусиль в ефективну медіа-освітню систему. Виявлено основні принципи медіаосвіти, до яких відносяться: особистісний підхід, перманентне оновлення змісту, орієнтація на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, пошанування національних традицій, пріоритет морально-етичних цінностей, громадянська спрямованість, естетична наснаженість, продуктивна мотивація. Серед форм освіти за допомогою засобів масової інформації особлива увага приділена батьківській медіаосвіті, яка являє собою провідний чинник соціалізації та розвитку дитини. Встановлено доцільність застосування медіаосвіти у сучасних умовах розвитку держави. Ключові слова: медіаосвіта, батьківська просвіта, освіта, мас-медіа грамотність, педагогічна діяльність. В статье рассмотрены особенности применения медиаобразования в родительской просвещении. Установлено, что стремительное развитие в современном мире информационно-коммуникаци- онных технологий и системы СМИ настоятельно требует целенаправленной подготовки личности к умелому и безопасному пользованию их при повышении уровня педагогической осведомленности. В настоящее время в Украине медиаобразование до сих пор остается фрагментарным и осуществляется преимущественно стихийно по инициативе энтузиастов, педагогов-новаторов при явной нехватке интеграции этих усилий в эффективную медиа- образовательную систему. Выявлены основные принципы медиаобразования, к которым относятся: личностный подход, перманентное обновление содержа- ния, ориентация на развитие информационно-коммуникационных технологий, уважение национальных традиций, приоритет морально-этических ценностей, гражданская направленность, эстетическая насыщенность, продуктивная мотивация. Среди форм образования с помощью средств массовой информации особое внимание уделено родительскому медиаобразованию, которое представляет собой ведущий фактор социализации и развития ребенка. Установлена целесообразность применения медиаобразования в современных условиях развития государства. Ключевые слова: медиаобразование, родительская просвещение, образование, СМИ грамотность, педагогическая деятельность. The article discusses features of the application of media education in parent education. It is established that the rapid development in today’s world of information and communication technologies and media system urgently requires focused training a skilled person to use them safely and at higher levels of educational awareness. Now in Ukraine media education remains fragmented and mostly carried out spontaneously on the initiative of enthusiasts, educators and innovators for the apparent lack of integration of these efforts into effective media and educational system. The basic principles of media education were established. They include personal approach, permanent renewal of the content, focus on the development of information and communication technologies, respect of national traditions, the priority of moral and ethical values, civic orientation, aesthetic nasnazhenist, productive motivation. Among the forms of education through the mass media special attention is paid to parent media education, which is a leading factor in a child’s socialization and development. The feasibility of the implementation of media education in modern conditions of a country’s development is established. Keywords: media education, parent education, education, media literacy, teaching activities.

73-80

Authors: Кириліва В. О.

У статті розглядаються структура, зміст, особливості професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах Німеччини, Ізраіля, Великої Британії, Франції та інших країн світу. Установлено, що у більшості провідних країн світу впроваджується триступенева модель організації професійного навчання, яка складається з трьох самостійних взаємопов’язаних циклів. Кожен цикл розглядається як певний завершений рівень вищої освіти і завершується отриманням відповідного диплома або свідоцтва. Перший цикл (протягом двох років) консолідуює загальні знання і дає основу підготовки кваліфікованого фахівця. Другий цикл забезпечує отримання ступеня з конкретної спеціальності (інженер, психолог, юрист і т.д.). Після двох або трьох років навчання студент отримує диплом бакалавра. Для того, щоб отримати ступінь бакалавра, наприклад, в США, студенти повинні заповнити певну кількість лекційних годин і здати іспити. Маючи ступінь, можна претендувати на певну позицію в інженерної сфери, в управлінні середньої ланки приватних або державних підприємств, в промисловому виробництві або створити власну приватну практику (для лікарів, юристів). Ключові слова: студент, професійна підготовка, зміст підготовки, університет. В статье рассматриваются структура, содержание, особенности профессиональной подготовки студентов в высших учебных заведениях Германии, Израиля, Великой Британии, Франции и других стран мира. Установлено, что в большинстве ведущих стран мира используется трехступенчатая модель организации профессионального обучения, которая состоит из трех самостоятельных взаимосвязанных циклов. Каждый цикл рассматривается как определенный законченный уровень высшего образования и заканчивается получением определенного диплома или свидетельства. Первый цикл (в течение двух лет) консолидирует общие знания и дает основу подготовки квалифицированного специалиста. Второй цикл обеспе- чивает получение степени по конкретной специальности (инженер, психолог, юрист и т.д.). После двух или трех лет обучения студент получает диплом бакалавра. Для того, чтобы получить степень бакалавра, например, в США, студенты должны заполнить определенное количество лекционных часов и сдать экзамены. Имея степень, можно претендовать на определенную пози- цию в инженерной сфере, в управлении среднего звена частных или государст- венных предприятий в промышленном производстве или создать собственную частную практику (для врачей, юристов). Ключевые слова: студент, профессиональная подготовка, содержание подготовки, университет. The article deals with the structure, the content, the features of students’ professional training in higher educational institutions of Germany, Israel, Great Britain, France and other countries. It is found that most leading world countries use the three-stage model of the organization of professional education, which consists of three separate interconnected cycles. Each cycle is considered as a certain finished level of higher education and ends with the getting of a specific diploma or a certificate. The first cycle (typically two-years long) consolidates general knowledge and gives the basis of training a qualified specialist. The second cycle ensures getting a degree in a specific specialty (engineer, psychologist, lawyer, etc). After two or three years of studying a student gets the bachelor’s degree. To get the bachelor’s degree, for example, in the U.S. students must complete a specific number of lecture hours and pass exams. Having the degree, it is possible to qualify for a certain position in the engineering scope, in the management of the medium level private or state-owned firms, in the industrial production or to establish own private practice (for doctors, lawyers). The highest stage of training highly qualified specialists is the doctoral programs focused on exactly specialized education and a self-dependent scientific research. The third cycle includes passing exams, internship on a specialty, the presence of publications in scientific journals, a dissertation, that allows to get the doctoral degree. During the first two years, most candidates for the doctoral degree study in classes and attend seminars. For at least one year, students conduct their research and write a dissertation. Keywords: student, professional training, content of training, university.

90-97

Authors: Климентьєва О. С.

У статті на основі аналізу психолого-педагогічної літератури узагаль- нено погляди вчених щодо видів професійних конфліктів у діяльності працівників органів внутрішніх справ. Автором стверджується, що конфлікт є складним, багатоаспектним явищем. З’ясовано, що підставами для класи- фікації конфліктів можуть бути джерело конфлікту, зміст, значимість, тип дозволу, форма вираження, тип структури взаємин, соціальна формалізація, соціально-психологічний ефект, соціальний результат тощо. У статті розглянуто конструктивні і деструктивні, ділові і емоційні внутрішньогрупові й міжгрупові, внутрішньоособистісні і міжособистісні, приховані і явні, інтенсивні і стерті, короткочасні і затяжні, вертикальні і горизонтальні конфлікти. Автором стверджується, що ефективне управління розвитком конфлікту вимагає визначення його належності до того чи іншого виду, що сприятиме правильній діагностиці причин його виникнення. Недооцінка конфлікту може призвести до того, що його аналіз буде проведено поверхово і визначені на основі такого аналізу пропозиції виявляться малопридатні. Ключові слова: працівник органів внутрішніх справ, конфліктологія, професійний конфлікт, види конфліктів, класифікація. В статье на основе анализа психолого-педагогической литературы обобщены взгляды ученых относительно видов профессиональных конфликтов в деятельности работников органов внутренних дел. Автором утверждается, что конфликт является сложным, многоаспектным явлением. Выяснено, что основаниями для классификации конфликтов могут быть источник конфликта, содер- жание, значимость, тип разрешения, форма выражения, тип структуры взаимоотношений, социальная формализация, социально-психологический эффект, социальный результат и тому подобное. В статье рассмотрены конструктивные и деструктивные, деловые и эмоциональные внутригрупповые и межгрупповые, внутриличностные и межличностные, скрытые и явные, интенсивные и стертые, кратковременные и затяжные, вертикальные и горизонтальные конфликты. Автором утверждается, что эффективное управление развитием конфликта требует определения его принадлежности к тому или другому виду, который будет способствовать правильной диагностике причин его возникновения.Недооценка конфликта может привести к тому, что его анализ будет проведен поверхностно иопределенные на основе такого анализа предложения окажутся малопригодны. Ключевые слова: работник органов внутренних дел, конфликтология, профессиональный конфликт, виды конфликтов, классификация. In the article on the basis of psychological-pedagogical literature the views of scientists are generalized in relation to the types of professional conflicts in the activity of workers of organs of internal affairs. It becomes firmly established by the author, that a conflict is a difficult, multidimensional phenomenon. It is found out that for classification of conflicts can be the source of conflict, maintenance, significance, type of permission, form of expression, type of structure of mutual relations, social formalization, socially-psychological effect, social result and so on.Structural and destructive, business and emotional intragroup and intergroup, internal personal and interpersonal, hidden and obvious, intensive and effaced, short-term and protracted, vertical and horizontal conflicts are considered in the article. It becomes firmly established by the author, that an effective management of development of conflict requires determination of its belonging to that or other aspect that will assist in correct diagnostics of reasons of its origin. The underestimation of conflict can lead to that its analysis will be conducted superficially and certain suggestions on the basis of such analysis will appear of the little use. Keywords: worker of organs of internal affairs, conflictology, professional conflict, types of conflicts, classification.

109-118

Authors: Кузнецова О. Ю.

Стаття присвячена реалізації іншомовної освіти у Великій Британії і в Україні. Встановлено, що розвиток іншомовної освіти зумовлений посиленням ідеї створення європейського виміру в освіті. Висвітлено підстави необхідності розв’язання проблеми у Великій Британії і в Україні. Визначено спільні проблеми у забезпеченні навчання іноземних мов. Виявлено провідні напрями теоретичних досліджень навчання іноземних (пошук слушних, ефективних методів, форм, технологій і засобів навчання іноземних мов; визначення мети, завдань, характеру навчання іноземних мов на різних освітніх рівнях; обґрунтування необхідності раннього старту у навчанні іноземних мов, інтегрування навчання предмета у навчальний процес початкових шкіл; запровадження обов’язковості вивчення іноземної мови всіма школярами з подовженням терміну вивчення навчальної дисципліни; введення і розширення низки курсів іноземної мови у навчальних програмах на здобуття вищої освіти). Відзначено доцільність створення підґрунтя в інституційній освіті для реалізації концепції вивчення мов впродовж життя. Ключові слова: іншомовна освіта, навчання іноземних мов, вибір іноземної мови для вивчення, зміст навчання, Велика Британія, Україна. Статья посвящена осуществлению иноязычного образования в Великобритании и в Украине. Установлено, что развитие иноязычного образования обусловлено продвижением идеи создания европейского измерения в образовании. Освещены аспекты необходимости разрешения проблемы в Великобритании и в Украине. Определены сходные проблемы в обеспечении обучения иностранным языкам. Выявлены основные направления теоретических исследований посвященных обучению иностран- ным языкам (поиск целесообразных, эффективных методов, форм, технологий и средств обучения иностранным языкам; формулирование цели, заданий, характера обучения иностранным языкам на разных образовательных уровнях; обоснование необходимости раннего старта в обучении иностранным языкам, интегрирование обучения предмету в учебный процесс в начальныхшколах; введение обязательного изучения иностранных языков всеми школьниками и продление времени изучения предмета; введение и расширение спектра курсов иностранного языка в учебных курсах в высших учебных заведениях). Отмечена целесообразность в рамках институционного образования формирования платформы-основы для реализации концепции изучения языков на протяжении жизни. Ключевые слова: иноязычное образование, обучение иностранным языкам, выбор иностранного языка для изучения, содержание образования, Великобритания, Украина. The article deals with foreign language education in Great Britain and Ukraine. The study points out that development of foreign language education is based on the promotion of the idea of common European educational dimension creation. The aspects connected with the necessity of solving the problem in Great Britain and Ukraine are focused. The common problems in foreign language teaching and learning are singled out. The main directions of theoretical research of the aspects concerning foreign language teaching (search for relevant and efficient methods, forms, technologies and means of teaching foreign languages; determining goals, objectives, priorities in the teaching process at different educational levels; justifying the importance of early start in learning foreign languages, introduction of learning foreign languages into the primary school curriculum; making provisions for compulsory nature of foreign language learning during compulsory school education and ensuring the growth of the period of time allocated to learning foreign languages within school framework; offering more opportunities of foreign language learning and widening them in the higher education setting). The fact that institutionbased learning of foreign languages has to set up the foundation for lifelong foreign language learning concept realization is stressed. Keywords: foreign language education, foreign language teaching, choice of a foreign language for learning, content of education, Great Britain, Ukraine.

128-135

Authors: Созикіна Г. С.

У статті надано порівняльний аналіз поглядів на сутність соціальної відповідальності та деяких підходів до її формування у закордонних та вітчизняних дослідженнях. З’ясовано, що у західній літературі соціальна відповідальність розглядається як засіб вирішення проблеми гармонізації соціальних і політичних інститутів з технологічними змінами. Наголошено, що важливим компонентом соціальної відповідальності учених у галузі природ- ничих та інженерних наук є моральна відповідальність за свою діяльність. Визначено роль етичних кодексів у координації роботи професійних спілок і товариств. Надано приклад викладання спеціальних курсів у західних універ- ситетах, призначених для формування професійної етичної компетентності. Зазначено, що в українському суспільстві завдання розвитку соціальної відповідальності майбутніх фахівців покладено, головним чином, на вищі навчальні заклади. Підкреслено необхідність залучення студентів у різні форми суспільно значущої діяльності. Надано приклади форм і методів формування соціальної відповідальності майбутніх фахівців у вітчизняних вишах. Ключові слова: майбутній фахівець, соціальна відповідальність, порівняльний аналіз, закордонний і вітчизняний досвід. В статье предложен сравнительный анализ взглядов на сущность социальной ответственности и некоторых подходов к ее формированию в зарубежных и отечественных исследованиях. Установлено, что в западной литературе социальная ответственность рассматривается как средство решения проб- лемы гармонизации социальных и политических институтов с технологи- ческими изменениями. Отмечено, что важным компонентом социальной ответственности ученых в области естественных и инженерных наук является моральная ответственность за свою деятельность. Определена роль этических кодексов в координации работы профессиональных союзов и сообществ. Приведен пример преподавания специальных курсов в западных университетах, предназначенных для формирования профессиональной этической компетентности. Отмечено, что в украинском обществе задача развития социальной ответственности будущих специалистов возложена, главным образом, на высшие учебные заведения. Подчеркивается необходи- мость вовлечения студентов в различные формы общественно значимой деятельности. Приведены примеры форм и методов формирования социальной ответственности будущих специалистов в отечественных вузах. Ключевые слова: будущий специалист, социальная ответственность, сравнительный анализ, зарубежный и отечественный опыт. In the article the comparative analysis of views on the essence of social responsibility and some approaches to its formation in foreign and domestic research is given. It is shown that in western literature, social responsibility is considered as a mean of solving the problem of harmonization of social and political institutions with technological changes. It is emphasized that an important component of social responsibility of scientists in the field of engineering is moral responsibility for their actions. The role of ethical codes in coordinating the work of professional unions and associations is determined. The example of teaching special courses, dedicated to create students’ professional ethical competence, in western universities, is given. It is noted that in the Ukrainian society the task of developing future specialists’ social responsibility is mainly assigned to higher educational institutions. The need of involving students in various forms of socially significant activities is emphasized. Some examples of forms and methods of forming future specialists’ social responsibility in domestic universities are offered. Keywords: future specialist, social responsibility, comparative analysis, foreign and domestic experience.

143-150

Authors: Шевченко Н. О.

У статті набули висвітлення питання підготовки національних педагогічних кадрів на засадах духовного розвитку особистості майбутнього вихователя з опорою на національні культурно-духовні цінності. Підготовка національних педагогічних кадрів, зокрема, вихователів ДНЗ, розглянута як важлива умова вирішення проблеми формування у дітей національних цінностей. Наголошено, що успішна реалізація стратегічних напрямів дошкільної освіти та виховання забезпечується сформованістю у майбутнього вихователя високої духовності. Автором доведено, що духовний розвиток особистості майбутнього фахівця та набуття ним професіоналізму ґрунтуються на засадах ціннісної спрямованості професійно-педагогічної підготовки, орієнтованої на формування у майбутніх фахівців національних культурно-духовних цінностей із використанням ідей та засобів народної педагогіки. Ключові слова: духовний розвиток особистості, вихователь дитячого дошкільного закладу, національні культурно-духовні цінності, ідеї та засоби народної педагогіки. В статье освещены вопросы подготовки национальных педагогических кадров на основе духовного развития личности будущего воспитателя с опорой на национальные культурно-духовные ценности. Подготовка национальных педагогических кадров, в частности, воспитателей ДОУ, рассматриваемая как важное условие решения проблемы формирования у детей национальных ценностей. Отмечено, что успешная реализация стратегических направлений дошкольного образования и воспитания обеспечивается сформированностью у будущего воспитателя высокой духовности. Автором доказано, что духовное развитие личности будущего специалиста и приобретение им профессиона- лизма основываются на принципах ценностной направленности профессио- нально-педагогической подготовки, ориентированной на формирование у будущих специалистов национальных культурно-духовных ценностей с использованием идей и средств народной педагогики. Ключевые слова: духовное развитие личности, воспитатель детского дошкольного учреждения, национальные культурно-духовные ценности, идеи и средства народной педагогики. The article talks about the problem of training national pedagogical staff on the basis of the spiritual development of a future teacher’s personality based on the national cultural-spiritual values. Training national pedagogical staff, particularly teachers of kindergartens, is considered as an important condition of solving the problem of the formation of children’s national values. It is noted that the successful implementation of the strategic directions of preschool education and upbringing is provided by the high level of a future teacher’s spirituality. The author proves that the spiritual development of a future specialist’s personality and his acquisition of professionalism are based on the principles of the value orientation of the professionalpedagogical training aimed at the formation of future specialists’ national culturalspiritual values with the use of ideas and means of national pedagogics. Keywords: personal spiritual development, teachers of kindergartens, national cultural-spiritual values, ideas and means of folk pedagogy.