Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

3-10

Authors: Т. В. Бєляєва, Н. В. Щербакова

Статтю присвячено дослідженню структурно-семантичних і функційних осо- бливостей літературно-художніх антропонімів роману «Еґоїст» Марини Гримич; ви- значенню зв’язку з реальними постатями в українській історії як логічною основою для формування прецедентних номінацій; установленню вектора декодування авторського задуму. Зазначено, що функція прізвищ персонажів твору полягає, загалом, у встановлен- ні походження, соціального становища, визначенні комплексу ментальних і поведінкових характеристик, що регламентують віднесеність/не віднесеність до еліти суспільства, а власне імена покликані зорієнтувати на характер стосунків між героями твору. Статья посвящена из- учению структурно-семантических и функциональных особенностей литературно-ху- дожественных антропонимов романа «Эгоист» Марины Грымыч; определению связи с реальными фигурами в украинской истории как логической основой для формирования прецедентных номинаций; установлению вектора декодирования авторского замысла. Указано, что функция фамилий персонажей произведения заключается, в основном, в установлении происхождения, социального положения, определении комплекса менталь- ных и поведенческих характеристик, регламентирующих отнесенность / неотнесенность к элите общества, а собственно имена ориентируют на характер отношений между их носителями-персонажами. Despite numerous works in the field of literary and artistic onomastics, the study of the onomastic space of works of Ukrainian writers remains relevant. The object of this mini-research is defined as the proper names of the characters of the novel by Maryna Hrymych “Egoist”, and the subject is their structure and features in the text. The goal is to establish the correlation between the formation of characters and the structural and semantic characteristics of the proper names. Thus, the main tasks are to study the structural, semantic and functional features of literary and artistic anthroponyms of the novel “Egoist” by Marina Gry- mych; to define the connection with real figures in Ukrainian history as a logical basis for the formation of precedent nominations; to decode the author’s ideas. It is indicated that the function of the characters names consists, basically, in establishing the origin, social status, the definition of a complex of mental and behavioral characteristics regulating the reference / non-reference to the elite of society, and the names themselves focus on the nature of the relationship between the characters.

17-21

Authors: Г. Я. Намачинська

У статті висвітлюється проблема, що стосується з’ясування особливостей запози- чувального потенціалу української мови стосовно мови російської. Ідеться про специфіку граматичної адаптації українізмів російської мови, що належать до різних лексико-гра- матичних класів слів, зафіксованих у тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля. В статье освещается проблема, касающаяся опре- деления потенциала украинского языка в аспекте заимствования единиц украинского языка в русский язык. Речь идет о специфике грамматической адаптации украинизмов русского языка, принадлежащих к разным лексико-грамматическим разрядам слов, за- фиксированных в словаре живого великорусского языка В. Даля. The article deals with the problem of finding out the features of the borrowings potential of the Ukrainian language in relation to the Russian language. It is a question of the specificity of the grammatical adaptation of the Ukrainianisms that belong to various lexical-grammatical classes of words recorded in the V. Dahl’s explanatory dictionary of the live «velykorosiyska» language. The purpose of this article is to classify the Ukrainianisms of Russian language of the nine- teenth century. On the basis of their grammatical adaptation, belonging to separate lexical-gram- matical classes and changes that have occurred in the system of grammatical categories of indi- vidual lexical units. Ukrainianisms, founded in V. Dahl’s dictionary, are divided into 4 groups. Nouns make the largest class of words among the Ukrainianisms of the Russian language of the nineteenth century. A slightly smaller group is the masculine nouns. One can conclude that the largest borrowed potential from the Ukrainian language in Russian in the nineteenth centu- ry have possessed nouns and verbs, which explain the importance of these lexical-grammatical categories of words in speech. It is these lexical-grammatical discharges that have the greatest cognitive-pragmatic opportunities. The prospect of studying of this problem is the necessity of concluding a dictionary of bor-rowings from the Ukrainian language into the Russian language, which was traced not only in the nineteenth century, but also in the future, which, of course, takes place at the beginning of the XXI century.

27-50

Authors: М. І. Степаненко

Статтю присвячено дослідженню процесу номінування в сучасному українському політичному дискурсові воєнних дій на Донбасі. Доведено, що офіційна назва «антитеро- ристична операція» не відповідає змістові позначуваного нею політичного явища. Основну увагу приділено індивідуальним вторинним назвам денотата «сучасні воєнні дії на Дон- басі», їхній формально-граматичній організації, лексико-семантичній наповнюваності з боку конститутивних позицій, можливим ізофункційним відношенням на рівні форми та змісту, конотаційним властивостям. З опертям на мовні й позамовні чинники, на дено- тативне та конотативне значення здійснено семантичну класифікацію перифрастичних зворотів, розглянуто семантичні моделі зі словом-маркером війна й залежними від нього компонентами з такими референційними ознаками, як «ідеологічна спрямованість», «ру- шійні сили (рушійна сила)», «мета», «місце», «локальний конфлікт», «нелегітимність», «час», «місце в історії суміжних подій», проаналізовано комбіновані моделі описових на- йменувань. Розмежовано загальномовні й індивідуально-авторські, мілітарні та немілі- тарні перифрази, з’ясовано кореферентні зв’язки між ними, чинники, які спричиняють з’яву їх. Статья по- священа исследованию процесса номинирования в современном украинском политическом дискурсе военных действий на Донбассе. Доказано, что официальное название «анти- террористическая операция» не соответствует содержанию обозначаемого им поли- тического явления. Основное внимание уделено индивидуальным вторичным названиям денотата «современные военные действия на Донбассе», их формально-грамматической организации, лексико-семантической наполняемости со стороны конститутивных по- зиций, возможным изофункциональным отношениям на уровне формы и содержания, коннотативным свойствам. С опорой на языковые и внеязыковые факторы, на денота- тивное и коннотативное значение осуществлена семантическая классификация периф- растических оборотов, рассмотрены семантические модели со словом-маркером война и зависимыми от него компонентами с такими референциональными свойствами, как «идеологическая направленность», «движущие силы (движущая сила)», «цель», «место», «локальный конфликт», «нелегитимность», «время», «место в истории смежных собы- тий», проанализированы комбинированные модели описательных наименований. Разгра- ничены общеязыковые и индивидуально-авторские, милитарные и немилитарные периф- разы, выяснены кореферентные связи между ними, факторы, вызывающие появление их. The article examines the nomination process in modern Ukrainian political discourse in military actions in Donbas. It is proved that the name «anti-terrorist operation» does not correspond to the content of political phenomenon marked with this term. The main attention is paid to an individual second name of denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», its formal and grammar organizations, lexical and semantic fillers within the constituent positions, possible izofunctional relations at the level of form and content, its connotative meaning. Also, based on the linguistic and extra linguistic criteria, denotative and connotative meaning, the semantic clas- sification of periphrastic expressions was given. The author analyses the semantic models of the word-marker war and derived components with the following reference features such as «ideologi- cal intention», «driving force», «goal», «place», «local conflict», «illegitimacy», «time», «place in the history of interrelated events», compound models of descriptive notions. In general, the author shows the difference between general linguistic and individual, military and nonmilitary periphra- ses and states the co-referential interactions among them and their origin.

56-64

Authors: Н. В. Кобченко

У статті розглянуто семантико-синтаксичні та формально-граматичні особли- вості речень, що містять пару граматично тотожних дієслів, одне з яких має значення руху чи розташування в просторі, а інше – фізичної чи інтелектуальної дії. Обґрунтовано функцію таких сполук як комплексного предиката на семантико-синтаксичному рівні та як подвійного присудка на формально-граматичному рівні. Показано участь зазначе- них дієслівних пар у реалізації подвійного власне-предикативного синтаксичного зв’язку, схарактеризовано його специфіку. В статье рассматривается семантико-синтак- сические и формально-грамматические особенности предложений, включающих пару грамматически тождественных глаголов, один из которых характеризуется значением движения или положения в пространстве, а второй – физического или интеллектуаль- ного действия. Обосновано функцию таких сочетаний как комплексного предиката на семантико-синтаксическом уровне и как двойного сказуемого на формально-граммати- ческом уровне. Показано участие данных глагольных пар в реализации двойной собствен- но-предикативной связи, освещена ее специфика. The paper deals with semantic-syntactic and formal-grammatical peculiarities of sentences containing a couple of grammatically identical verbs, one of which means movement or location in the space and the other means physical or noetic action. The purpose of the analysis is to clear up the function of a couple of grammatically identical verbs in the semantic-syntactic and formal-grammatical sentence structure and to study out the peculiarities of the syntactic connec- tions covering such lexically restricted verb combinations. The theoretical-methodological base of the research is the complex analysis of a sentence on the communicative, semantic-syntactic and formal-syntactic levels and, according to this, the qualification of the syntactic connection as the mediated by the semantic-syntactic level formal reflection of real connections between real things in the environment. The main linguistic results we report here are: 1) a couple of gram- matically identical verbs of mentioned semantic groups functions as a complex predicate on the semantic-syntactic level of a sentence. These predicates mean indivisible in modal-tense aspect unity of proper-action and accessory action or state, that makes a proper-action possible; 2) a couple of grammatically identical verbs of mentioned semantic groups functions as a dual predicate on the formal-grammatical level of a sentence; 3) such couple of grammatically identical verbs and a substantive in the subject position are the syntactic triple which dual predicative syntactic connection realizes in. This type of dual predicative syntactic connection reaches three forms: two coordinations between subject and every component of a verb couple and correlation between these verbs. Therefore, it is possible to establish one more scope of realization the dual predicative syn- tactic connection – constructions of the structural model S1+Vf+Vf.

73-79

Authors: О. О. Леонтьєва

У статті визначено статус речень з інверсованою розчленованою квантитатив- но-іменною сполукою. Представлено короткий аналіз типології кількісних предикатів, а також пропонується власний погляд на проблему функціонально-семантичної класифі- кації квантитативних компонентів, що виступають смисловим ядром кількісно-іменних речень. В статье определён статус предложений с инверсированным расчле- нённым квантитативно-именным сочетанием. Представлен короткий анализ типоло- гии количественных предикатов, а также предлагается собственный взгляд на проблему функционально-семантической классификации квантитативных компонентов, кото- рые выступают смысловым ядром количественно-именных предложений. Despite the long history of research the category of quantization, unambiguous interpretation has not been found in linguistic theory, which determined the relevance of our study. The purpose of the research is to determine the place of sentences with a disjointed quantita- tive element in the Ukrainian language syntactic system and the presentation of the most complete semantic classification of nominal forms of predicates that express quantitative significance. Research objectives: 1) to learn different points of view of sentences structure with quan- titative-nominal compounds; 2) to reveal the essence and role of the category of quantity in the organization of sentences with quantitative values; 3) to analyze previ-ously established functional and semantic classifications of quantitative predicates and offer their own view on this problem. The sentences with the analyzed compounds should be qualified as two-component com- pleteness, where the subject is expressed predominantly as a nominal, genitive, less as a dative case, indicating the carrier of quantitative meaning, and the predicate numerals, numbers, and mesurates (measurers) without a refined numerical component, phraseological units, rarely quan- titative adverbs, preposition-case compounds or compounds of a non-quantitative name with quantitative-definite words, pronouns and exclamations. The predicate verbalizes the quantitative characteristic of the subject by weight, height, length, depth, height, width, volume, price, age, etc. Such designs represent a concrete, approximate or indefinite number of objects, phenomena, individuals, or an abstract mathematical number.

86-91

Authors: О. В. Халіман

У статті схарактеризовано граматичне значення майбутнього часу як засіб ви- раження оцінки. Описано моделі транспонованих уживань дієслівних форм майбутнього часу недоконаного виду як граматичні ігреми в сучасній українській мові в контексті ак- сіологічної прагмалінгвістики. У досліджуваних прикладах дію, здійснену в минулому, здійснювану в теперішньому чи таку, що передбачається, називає форма майбутнього часу. Такі моделі виражають негативне ставлення до дії, названої формою майбутнього часу недоконаного виду, через її несумісність з відповідним суб’єктом. У сучасній українській мові аналізована ігрема частотою використання не відзначається. В статье проанализировано граммати- ческое значение будущего времени как средство выражения оценки. Описаны модели транспонированных употреблений глагольных форм будущего времени несовершенного вида как грамматические игремы в современном украинском языке в контексте аксиоло- гической прагмалингвистики. В исследуемых примерах действие, совершенное в прошлом, совершающееся в насто- ящем или предполагаемое называется формой будущего времени. Такие модели выражают негативное отношение к действию, названному формой будущего времени несовершенного вида, из-за ее несовместимости с соответствующим субъектом. В современном украин- ском языке рассматриваемая игрема частотой использования не отмечается. The intention to correlate theoretical grammar attainments with active language processes and represent grammatical phenomena in the aspect of communicative activity of a speaker is implemented in modern linguistics. Grammatical ludisms involving tense forms also serve for generation of evaluation. This fact determines the demand in generalized analysis of grammatical means that will provide the opportunity of formulation of rules of grammatical units’ usage in evaluative functions and treatment of regularity of their explanation. The aim of this scientific exploration is to characterize the methods of emergence of gram- matical ludisms for the expression of axiological points based on the example of grammatical meaning of the Future Tense. Grammatical meaning of the Future Tense as the method of expression of evaluation has been characterized in the article. The models of conjugated usage of verbal forms of the Future Tense of imperfective aspect as grammatical ludism in the Modern Ukrainian language in the context of axiological pragmalinguistics have been described. In the investigated examples the action in the past, present or the assumed one is expressed by the Future Tense form. Such models express negative attitude to the action named with the Future Tense form of imperfective aspect due to its incompatibility with the corresponding subject. The analyzed ludism is not distinguished by the frequency of usage in the Modern Ukrainian language.

100-106

Authors: Г. Д. Канкаш

У пропонованій статті автор здійснює спробу схарактеризувати дипломатичний підвид української мови (на матеріалі дипломатичних документів другої половини 50-х – початку 70 років ХХ століття). Дослідник доходить висновку, що дипломатичний під- стиль як різновид офіційно-ділового стилю використовується в сфері міжнародної по- літики, диференціюється за усталеними критеріями виділення стилів і підстилів, має своєрідні мовно-комунікативні ознаки (визначеність мовленнєвих конструкцій, архітек- тонічних форм і мовних прийомів побудови тексту) і реалізується в документах різних жанрів. В предлагаемой статье автор предпринимает попытку охарактеризовать дипломатический подвид украинского языка (на материале дипломатических документов второй половины 50-х – начала 70 годов ХХ века). Иссле- дователь приходит к выводу о том, что дипломатический подстиль как разновидность официально-делового стиля используется в сфере международной политики, дифферен- цируется по определенным критериям выделения стилей и подстилей, имеет специфи- ческие коммуникативные черты (предписанность речевых конструкций, архитекто- нических форм и языкових прийомов построения текста) и реализуется в документах различных жанров. In the article the author attempts to characterize the diplomatic substyle of the Ukrainian language (on the material of the diplomatic documents of the twentieth century (the second half of the 50’s – early 70’s), since the development of the business style of this period was not considered in the scientific researches). Despite the considerable number of works on the formation and development of the business style in the Ukrainian language, some issues concerning the substyles differentiation of the business style, in particular the diplomatic one, as well as the peculiarities of its implementation in the Modern Ukrainian language, remain unclear. This fact emphasizes the relevance of addressing the problem that has been raised. The purpose of the work is to analyze the state of studying the diplomatic substyle as a kind of the business style in the Modern Ukrainian language. The outlined goal involves the following tasks: to investigate the source base associated with the study of the business style in general and the diplomatic substyle, which is allocated within it, in particular; to determine the criteria of its identification and to clarify the main features inherent in this substyle. The researcher delineates the concept of «substyle» and «genre» («genre variety») and concludes that the diplomatic substyle as a kind of business style is used in the field of international politics, is differentiated according to established criteria of recognizing the styles and substyles, has the peculiar language and communicative traits (definition of speech constructs, architectonic forms and speech techniques of constructing the text) and is implemented in the documents of different genres.

119-129

Authors: В. Я. Мельничайко

У статті розглянуто лексичні засоби створення художніх образів: стилістич- ні фігури, тропи, ненормативні елементи, сукупна семантика яких дозволяє уточнити значення кожного слова, надати висловлюванню більшої емоційності й експресивності. Найбільшої естетичної виразності досягають образи, для створення яких використано не поодинокі слова в переносному значенні, а певну кількість асоціативно об’єднаних лексем. Завдяки наявності таких образів сприймання змісту поетичного тексту набуває ознак творчості, забезпечуючи своєрідний діалог адресата з автором. В статье рассмотрены лексические средства создания художественных образов: сти- листические фигуры, тропы, ненормативные элементы, совокупная семантика которых позволяет уточнить значение каждого слова, предоставить высказыванию большую эмоциональность и экспрессивность. Наибольшей эстетической выразительности до- стигают образы, для создания которых использовано не единичные слова в переносном смысле, а определенное количество ассоциативно объединенных лексем. Благодаря нали- чию таких образов восприятие содержания поэтического текста приобретает признаки творчества, обеспечивая своеобразный диалог адресата с автором. The lexical level of any language is the source of permanent innovations in the means of art image creation in spite of numerous works of linguistic analysis of poetry. The aim of the article is to bring to light the imaginative potential of lexicon in poetic text through analysis of interconnection of lexical components and deciphering of author’s intentions from the text. The research is based on poetry of Lina Kostenko. It explores lexical means of creation of art images such as stylistic figures, tropes, and non-standard elements, the cumulative semantics of which allows specifying meaning of every word and making an utterance more emotional and expressive. The results of the research show that the strongest aesthetic expressions are created not by using single words with figurative meaning but with some amount of associatively combined lexemes. Due to functioning of such images, the perception of poetry content gains features of creative process, providing a peculiar dialogue of a recipient with an author.

138-145

Authors: О. В. Ткач, Я. В. Андрейко

Стаття присвячена засобам виділення певного об’єкта в художньому стилі. До- ведено вживаність у підрядній частині складного речення застарілих слів, історизмів, паремій тощо як видільноі ознаки, що додає висловленню експресивності й емоційного за- барвлення. З’ясовано, що основним засобом виділення об’єкта з-поміж інших у художніх текстах є фразеологічні одиниці, які використовуються для характеристики особистіс- них якостей чи опису фізичних вад. До складу ідентифікаційного блоку можуть входити лексеми на позначення тварин і птахів, які, втрачаючи свою основну функцію (виділення певного об’єкта), натомість метафоризуються й визначають особу за характером її ді- яльності, соціальним станом, емоціями, почуттями, розумовими здібностями тощо. Статья посвящена средствам выделения определенно- го объекта в художественном стиле. Весьма употребительным является использование в придаточной части как выделительного признака устаревших слов и историзмов, по- словиц и поговорок, придающих высказыванию экспрессивности и эмоциональной окраски. Выяснено, что основным средством выделения объекта среди других в художественных текстах являются фразеологические единицы, использующиеся для характеристики личностных качеств или описания физических недостатков. В состав идентификацион- ного блока могут включаться лексемы, обозначающие животных и птиц, которые, теряя свою основную функцию (выделение определенного объекта), метафорически описывают личность по характеру ее деятельности, социальному положению, эмоциям, чувствам, умственным способностям и т. д. The article devotes to the means of selection of the certain object in the artistic style by complex sentences with the relation of identification. Analysis of complex sentences with the relation of identification as components of the text suggests that they perform different functions in the structure of the text: take the starting position, continue the line of presentation and summarize the idea that they are the means of text coherent. In addition, breaking the line of presentation of researched sentences pays recipient’s attention to an important moment, thus provides a recipient with a greater amount of information about the subject. According to this, they are widespread in the artistic style. The attention is focused on a number of stylistic figures that perform structures with the relation of identification as a means of logical selection and streamlining of text. Inversion is used to underscore the values of a particular object and increase of expressiveness of speech. Partitioned structures are used in text to improve its informative. The silence emphasizes the significance of further concretization and at the same time shows a state when a person is excited and tries to find necessary words. The rhetorical ques- tions are a common occurrence to achieve the addressee’s intention to identify a particular object.

154-160

Authors: С. Б. Маслова

Статья посвящена проблеме выявления основных закономерностей англоязычного дискурса. Эвристические стратегии логики в единстве с философией, когнитивной се- мантикой и общим языкознанием приводят к новым научным открытиям в сфере линг- вистических исследований дискурса в его непосредственной связи с процессом мышления. Определены, обобщены и выделены шесть основных взаимосвязанных и взаимозависимых закономерностей англоязычного дискурса. Стаття присвячена проблемі виявлення основних закономірностей англомовного дискурсу. Евристичні страте- гії логіки в єдності з філософією, когнітивною семантикою та загальним мовознавством приводять до нових наукових відкриттів у сфері лінгвістичних досліджень дискурсу в його безпосередньому зв’язку з процесом мислення. Визначені, узагальнені та видiленi шість основних взаємозв’язаних та взаємозалежних закономірностей англомовного дискурсу. The deep analysis of the lexical and grammatical database of the actual English-language discourse allows to produce a synthesis – to generalize and to deduce its basic laws (regularities ). There are six basic interrelated and interdependent regularities of the English-language discourse. According to the law of «cause and effect» an individual’s thought (idea) is a cause and a language symbol is an effect (a consequence). Any individual thinks and his mind produces thoughts, ideas, mind (mental) images. A mind (mental) image is a bright, living, volumetric picture manifested in any individuals consciousness. When expressed by a formal element of the hierarchy of discourse (word/ combination of words (word-group)/sentence/ super – phrasal unity / text) any mind image acquires the quality of a mind form, so-called «thought – form» as far as any essence is always formed up and any form has got its essence. In the process of coding and decoding English- language discourse our mind forms are to be exclusively expressed by propositional symbols. They are Proposition, Microproposition and Macroproposition. Proposition involves in both the situations of sentences and the situations of word – groups, as any individual can never think a thought without Predicate and a referring element – Subject. Microproposition corresponds to a word-group (combination of words) including Nominalization (implicit Predicate) and Infinitivization (implicit Subject). Predicate belongs to Infinitivization. Macroproposition is a title of a macrostructure – Text (Topic). It can be usually expressed by a word-group. Macroproposition reveals the general idea of the content of the text (discourse). Thus, an individuals mind images or/ and mind forms can be reproduced exclusively by propositional symbols of the English-language discourse.

169-173

Authors: М. V. Zabotnova

The article is devoted to the analysis of the Internet slang as a key aspect of interaction in chat rooms. The author highlights the specificity of slang in the process of communication in chat rooms. The article is based on the chats of modern social networks. The work examines the definite units of the Internet slang, such as: acronyms, abbreviations, shortened words and jargon. The author puts a stress on the actuality of a work due to the speed development of chatspeak commu- nication, which is endless source of slang, and its narrow exploring. The article’s goals are to set the main principles of the Internet slang forming and to describe its key features which will serve as a basic for future works. It highlights the specificity of the Internet slang usage and underlines the im- portance of its analysis due to the growing interest in the lexical, grammatical, phonetical, seman- tical and other aspects of the Internet communication whether it is interaction between the youth or the adults. The author sets main principles of slang forming and examines this phenomenon using the examples from two languages – English and Ukrainian. Moreover, the article presents issues which are turned to the comparison of the features of the Internet slang forming. Стаття присвячена дослідженню мережевого сленгу як ключового ас- пекту взаємодії в інтернет чатах. Автор висвітлює особливості сленгу в процесі спілку- вання в чатах. Стаття бере за основу чати сучасних соціальних мереж. Робота розгля- дає окремі складові мережевого сленгу – акроніми, абревіатури, скорочення та жаргон. Автор наголошує, що актуальність роботи полягає у швидкому розвитку мережевих чатів, які є джерелом сленгізмів, та їх малодослідженості. Стаття ставить за мету виокремити основні принципи утворення сленгу та скомпонувати його особливості, які стануть основою майбутніх робіт. Статья посвящается исследованию сетевого сленга, как ключе- вого аспекта взаимодействия в интернет чатах. Автор показывает особенности сленга в процессе общения в чатах. Статья основывается на чатах современных социальных сетей. Работа рассматривает отдельные составляющие сетевого сленга – акронимы, аббревиатуры, сокращения и жаргонизмы. Автор делает ударение на том, что актуаль- ность работы лежит в быстром развитии сетевых чатов, которые являются источ- ником сленгизмов, и их ограниченном исследовании. Статья ставит за цель выделить основные принципы образования сленга и скомпонировать его особенности, которые ста- нут ключевыми для будущих работ.

183-188

Authors: Т. Ф. Осіпова

У статті розглянуто функціональні можливості невербальних знаків комунікації за умови їхньої вербалізації, зокрема процеси семантико-прагматичної формації фразем з невербальним компонентом дуля, що ілюструють механізми розширення, звуження, ней- тралізації оцінного значення, актуалізацію відповідної прагматики розглядуваних оди- ниць, що номінують невербальні явища з урахуванням діахронно-синхронного зрізу. В статье рассмотрены функци- ональные возможности невербальных знаков коммуникации в условиях их вербализации, в частности, процессы семантико-прагматической формации фразеологизмов с невер- бальным компонентом дуля, которые иллюстрируют механизмы расширения, сужения, нейтрализации оценочного значения, актуализацию соответствующей прагматики ис- следуемых единиц, номинующих невербальные явления с учетом диахронно-синхрониче- ского среза. The article highlights the functional abilities of non-verbal marks of communication when they are verbalized, especially the processes of the semantic and pragmatic formation of phraseological units with the component “fig”. The “fig” is considered to be the offensive gesture, though according to folk customs the fig was chosen to be the amulet to protect from the evil spirit, witchcraft and illnesses. The verbalization of the communicative gesture with the component “fig” in the phraseological speech represents the mean- ings, which are on the assessing scale from the most positive up to the least negative. There are some factors that enable, on the one hand, to actualize the system of nonverbal communicative means in the speech. They tend to convey the memory of the past. In this case they actualize diachrony. On the other hand, they enable to notice expanding of the lexical and semantic paradigm of nominations-verbalizators of nonverbal means. Such expanding occurs ac- cording to the traditional, fixed meaning creating mechanisms, their transformation (expanding, narrowing, neutralization of positive assessment, accumulation of negative assessment, modifica- tion of connotations). Such factors include the verbalization of nonverbal means as a lexical and semantic, sense creating process, the process of producing the pragmatic meaning and appropriate pragmatic mode. The interdisciplinary approach in the contemporary linguistics enables to discover new func- tional potentials of nonverbal means of communication that are represented in the speech. In gen- eral, it modernizes the process of sense creating in the contemporary Ukrainian communication space. That is why the prospect of this article lies in the necessity of more proper research of specific facts of nonverbal signs of verbalization. It is also necessary to clarify the system of actualized processes that produce appropriate semantics and pragmatics.

194-198

Authors: Е. М. Толмачёва

Статья посвящена изучению восприятия иностранцами славянского акцента во французском языке. Целью работы было совершить обзор интерферированной речи изуча- ющих французский язык в условиях искусственного билингвизма и трилингвизма; выде- лить типы классификации интерферированного акцента согласно восприятию носителя языка; определить общее отношение носителей французского языка к иностранцам, изу- чающим французский,вследствие активного развития международной коммуникации; показать, какое понятие сформировалось о славянском акценте у франкофонов. Стаття присвячена вивченню сприйняття іноземцями слов’янського акценту у французькій мові. Метою роботи було зробити огляд інтерферованого мовлен- ня людей, що вивчають французьку мову в умовах штучного білінгвізму і трилінгвізму; виділити типи класифікації інтерферованого акценту згідно зі сприйняттям носія мови; визначити загальне ставлення носіїв французької мови до іноземців, що вивчають фран- цузьку, внаслідок активного розвитку міжнародної комунікації; показати, яке поняття сформувалося про слов’янський акцент у франкофонів. The article is devoted to the study of foreigners’ perception of the Slavic accent in French. In modern scientific literature this issue remains insufficiently explored and requires further research. The aim of the work is to examine the interfering speech of students of the French language in conditions of artificial bilingualism and trilingualism. The article considers three types of classification of trilingual accents according to the perception of the native speaker. The author describes the attitude of French speakers to foreigners studying French, due to the active develop- ment of international communication, and makes an attempt to reveal what concept was formed about the Slavic accent of francophones. The author believes that a detailed study of the commu- nicative aspect of the perception of the Slavic accent by the native French speaker helps improve the quality of teaching French pronunciation and as a consequence improve mutual understanding in the process of international communication.

206-213

Authors: К. Д. Каруник

Розвідка має до діла з ранніми лінгвістичними працями Юрія Шевельова, дотичними до питань авторської мови й ідіостилю Павла Тичини, що були об’єктом його кандидат- ської дисертації. Хоча самого тексту її не збереглося, приступними залишилися декілька розділів, оприлюднених у трьох публікаціях 1940–1941 рр., що й уможливлює здійснення аналізу цього доробку на тлі інших студій Ю. Шевельова над поетичною мовою. В статье рассматриваются ранние лингвистические труды Юрия Шевелева, касающиеся вопросов авторского языка и идиостиля Павла Тычины, которые были объектом его кандидатской диссертации. Хотя сам текст ее не сохранился, остались доступными несколько глав, опубликованных тремя подачами в 1940–1941 гг., благодаря чему вожможен анализ этой работы на фоне других исследований Ю. Шевелева, посвященных поэтическимому языку. The paper addresses George Y. Shevelov’s linguistic studies on Pavlo Tychyna’s poetic language and style. This problem was in the focus of Shevelov’s PhD thesis, written in 1936–1939 under Leonid Bulakhovs’kyj’s supervision and defended at the University of Kharkiv. Although the typescript in question is now considered to be lost, some chapters of it are available in the form of three lengthy articles published in 1940–1941. This makes it possible to analyze Shevelov’s early research into Tychyna’s oeuvre within the entire corpus of his studies on poetic language and style, especially from the methodological point of view. A variety of Shevelov’s publications is taken into considera- tion, ranging from hitherto unknown newspaper articles to his classical studies on the language and style of other Ukrainian writers. Shevelov’s conclusion concerning Tychyna’s politically engaged collection of poems The Party Leads the Way, if one looks away from its ideological implica- tions, is that it constitutes an interesting formal experiment offering a nice example of a notionally meanin gless poetic language per se.