Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

3-8

Authors: Л. Г. Боярова

Стаття присвячена засвоєнню англізмів українською літературною мовою на се- мантичному рівні, що стало в глобалізаційну добу одним з актуальних питань національ- ного мовознавства. Об’єктом уваги є сучасні англізми, які вже засвоїлися лексико-семан- тичною системою української літературної мови. Завдання мовного аналізу – визначити основні семантичні процеси, що відбуваються в плані змісту чужомовної одиниці англій- ського походження під час її засвоєння мовою-реципієнтом. Здійснено порівняльний аналіз кодифікованих мовних одиниць у тлумачних словниках української та англійської мов. Проведений аналіз засвідчує, що засвоєння англізмів українською мовою здебільшого су- проводжується різними семантичними процесами, які змінюють план змісту чужомовної одиниці. Статья посвящена усвоению англицизмов украинским лите- ратурным языком на семантическом уровне, что стало в глобализиционную эпоху одним из актуальных вопросов национального языкознания. Объектом внимания являются со- временные англицизмы, которые усвоились лексико-семантической системой украинско- го литературного языка. Задача языкового анализа – определить основные семантиче- ские процессы, которые происходят в плане содержания иноязычных единиц английского происхождения при ее усвоении языком-реципиентом. Осуществлен сравнительный ана- лиз кодифицированных языковых единиц в толковых словарях украинского и английского языков. Проведенный анализ свидетельствует, что усвоение англицизмов украинским языком в большинстве случаев сопровождается разными семантическими процессами, которые изменяют план содержания иноязычной языковой единицы. The article considers the problem of adoption of Anglicisms by standard Ukrainian on the semantic level, which, in the age of globalization, has become one of the topical issues of national linguistics. Attention is paid to modern Anglicisms that have already been adopted by the lexical and semantic system of standard Ukrainian, are codified and frequently used in the Ukrainians’ speech, professional in particular. The aim of the language analysis is to define the main semantic processes that take place in the content plane of a language unit of English origin during its adoption by the recipient language. A comparative analysis of codified language units in the academic explanatory “Dictionary of the Ukrainian Language” in 20 volumes and the lexicographic work “Oxford Dictionary of English” is given. The conducted analysis shows that adoption of Anglicisms by the Ukrainian language is mainly accompanied by various semantic processes that change the content of the foreign language unit. The most common processes mean the extension and narrowing of the semantics of the Anglicism that is incorporated into the semantic system of standard Ukrainian.

15-23

Authors: Н. В. Піддубна

У статті досліджено особливості вживання релігійної лексики в щоденникових за- писах Т. Шевченка. Показано, що в щоденнику використовуються не лише християнські релігійні найменування, а й лексеми на позначення понять інших релігій, що сприяло збіль- шенню лексичного складу української й російської мов. Зокрема, увага звернена на розши- рення семантики релігійних лексем, що відбувається внаслідок актуалізації периферійних смислів. В статье исследованы особенности употребления религиозной лексики в дневниковых записях Т. Шевченко. Показано, что в дневнике используются не только христианские религиозные наименования, а и лексемы для обозначения понятий других религий, что расширило лексический состав украинского и русского языков. В частности, внимание обращено на расширение семантики религиозных лексем, происходящей в ре- зультате актуализации периферийных смыслов. The article presents the analysis of peculiar features of religious lexis usage in T. Shevchenko’s Diary. The topicality of the article is predetermined by the fact that in T. Shevchenko’s language mapping of the world the concept sphere RELIGION plays an important role, and his use of lexeme- verbalizers of various religious concepts unveils him as lingual personality, makes it possible to identify T. Shevchenko’s input in the broadening of the lexical level of the Ukrainian language and in revealing the pragmatic potential of religious lexemes. The aim of the research is to study the specificity of religious lexis functioning in T. Shevchenko’s Diaries. The analysis has proved that not only Christian religious names are used in the diary but also lexemes naming notions from other religions. Using these lexemes, T. Shevchenko facilitates their fixing in the lexical funds of Ukrainian and Russian languages as far as elite lingual personalities’ speech greatly influences the formation and reformation of language norms, in particular it allows changes in the lexis. In his diary T. Shevchenko uses proper names connected with religion, especially with Ancient Greek Mythology, that have the status of precedent proper names, creatively implementing the nation-based principle in this way. Much attention is paid to the widening of semantics of religious lexemes that happens due to the actualization of peripheral senses. The author of the diary uses a range of religious names metaphorically, namely those that compose various lexical semantic groups ( LSGs) of religious lexis – “the names of representatives of different religions” and “the names of religious buildings”.

32-37

Authors: О. В. Глотова

У цій статті розглядається проблема класифікації прислівників причини в сучасній українській мові з огляду на недостатню вивченість цих одиниць. Відзначається нерозви- неність системи причинових прислівників та їх обмежене вживання, досліджуються від- мінності у функціонуванні цих одиниць в різних стилях мови. Пропонується розділити їх на номінативно значущі прислівники причини, приналежні до розмовно-побутового сти- лю, і прислівникові займенники, які є функціональними одиницями загальномовного плану. В данной статье рассматривается проблема классификации наречий причи- ны в современном украинском языке с учетом недостаточной изученности этих единиц. Отмечается недоразвитость системы наречий причины и их ограниченное использование, исследуются отличия в функционировании этих единиц в разных стилях речи. Предлага- ется разделить их на номинативно значимые наречия причины, относящиеся к разговор- но-бытовому стилю, и наречные местоимения причины, являющиеся функциональными единицами общеязыкового плана. The topicality of the article is determined by the fact that causative adverbs are the least studied grammar units in the Modern Ukrainian language what can be explained by a small number of this type of lexemes, their narrow usage and non-productivity. That’s why the list of causative adverbs in modern scientific studies and textbooks is very limited and not all of them are mentioned. Modern state of linguistics foresees that all the elements of the language system should be studied thoroughly. So the aim of the article is to present and study the causative adverbs functioning in all the styles and to work out the detailed classification of these units. The subject of the research is semantic-syntactical functioning of the causative adverbs in different speech styles. Causative adverbs formed from semantically meaningful words and possessing their semantic features, are used in the sentence as adverbial modifiers of cause. This group is characteristic only of colloquial speech. Advebs-prounouns don’t possess definite semantic meaning. Just as pronouns they are used instead of meaningful words, namely adverbs. This group includes such units as interrogative pronouns, indicative pronouns, indefinite pronouns. They belong to all normative functional styles. In the result of the analysis it is possible to single out two groups of causative adverbs: nominatively meaningful adverbs and adverbs-prounouns, which, in their turn, can be classified as interrogative relative, indicative and indefinite.

46-55

Authors: О. Я. Добровольська

Стаття присвячена дослідженню комплексного словотвірного поля середньоанглій- ських агентивно-професійних назв (АПН) із суфіксом -man, що побутували в досліджу- ваний період виключно як компоненти антропоформул. Розглянуто основні словотвірні моделі, подана семантична характеристика основ іменників. Результати дослідження дають нам переконливі підстави вважати суфікс -man у середньоанглійському періоді продуктивним. Статья посвящена исследованию комплексного словообразовательного поля среднеанглийских агентивно-профессиональных названий с суффиксом -man, которые зафиксированы в письменных источниках исследуемого пе- риода исключительно как компоненты антропоформул. Рассмотрены основные словоо- бразовательные модели, дана семантическая характеристика основ существительных. Результаты исследования дают основания утверждать, что суффикс -man был в средне- английском периоде продуктивным. Theoretical aspect of the study of the word-building field of Middle English occupational names with the suffix -man is given in the article. The investigation of word-building productiveness of this suffix in the Middle English proved to be urgent in modern linguistics. The complex derivational field of Middle English occupational names is studied in the article. The main ways of word-building on the basis of proper English stems are determined. The results of our investigation prove the affix –man to be productive in the Middle English period. The complex word-building field of the 563 Middle English occupational terms that functioned as the surnames being the elements of the proper names formulas is investigated in the article. The suffix derivatives comprise 51%, the stem of the word-building field is made up of the derivatives with suffix -er(e) (47% of all derivatives under investigation) and the derivatives with suffix –man (40% of all derivatives under investigation). The results of our investigation, especially the amount of the derivatives with suffix –man within the occupational terms as the lexical group of the Middle English vocabulary prove the affix –man to be productive in the Middle English period. The further investigations of the productiveness of the suffix –man in different lexical groups of Middle English seem promising.

61-67

Authors: І. А. Павлова, Ю. О. Тимченко

У статті йдеться про один із напрямів лінгвопоетичних студій – вивчення потен- ційних можливостей частин мови, що в художньому тексті зреалізовують прагматичні функції – образності, емоційності, експресії. Описано семантичні можливості числів- ників щодо специфіки відображення дійсності й символічного наповнення. На матеріалі лірики поетів-шістдесятників числівники розглядаються як образи-концепти, що набули символічного значення. Для поетів-шістдесятників характерне використання числів- ників у їх сакральному міфологічно-релігійному сенсі. Указано на позитивні й негативні смисли, виражені числовими символами. Проаналізований матеріал свідчить, що числівники один, два, три, сім, дев’ять, со- рок можна вважати такими, що мають здатність до символізації, міфологізації, ідео- логізації. В статье речь идет об одном из направлений современных лингвопоэтических исследований – изучение потенциала частей речи, которые в худо- жественном тексте реализуют прагматические функции – образности, эмоциональ- ности, экспрессивности. Описаны семантические возможности имен числительных от- носительно специфики отображения действительности и символического наполнения. На материале лирики поэтов-шестидесятников имена числительные рассматриваются как образы-концепты, которые приобрели символическое значение. Для поэтов-шести- десятников характерное использование имен числительных в их сакральном мифологиче- ски-религиозном смысле. Указаны позитивные и негативные смыслы, которые выражены числовими символами. Проанализированный материал свидетельствует о том, что имена числительные один, два, три, семь, девять, сорок можна считать такими, что имеют способность к символизации, мифологизации, идеологизации. The article deals with one of the linguistic studies’ directions – the study of the potential of parts of speech that implements pragmatic functions of imagery, emotion, expression in poetic texts. The main reason to deal with numerals in poetic texts is to investigate their functioning as language units that can be the peculiar method to express the idea. The goal is to find out the symbolic meanings of numerals in the poetries of the Sixties. It is possible when to research the ways of symbolic meaning forming; to point out those contexts with numerals that are the features of poets’ individual manner; to define the meanings of numerals in poetic texts of the Sixties. The semantic possibilities of numerals on the specific reflection of reality and symbolic content are described. Numerals are seen on the material of lyric poets of the sixties as imagesconcepts that have become symbolic meaning. It is also stated that the use of numerals in their sacred mythological and religious sense is typical for the poets of the sixties. As a result positive and negative meanings expressed by numeric symbols are described. It is concluded that the numerals one, two, three, seven, nine, forty can be considered as having the capacity for symbolization, mythologizing, and ideologization.

77-83

Authors: О. О. Тєлєжкіна

У статті проаналізовані художньо-виражальні можливості складних речень різ- ного типу, вжитих у творах поетичної збірки Ліни Костенко «Мадонна Перехресть», і зроблено висновок, що складні речення відіграють важливу роль у структурно-синтак- сичній організації розглядуваних віршових творів і виступають активним компонентом поетичного синтаксису мисткині. Досліджувані синтаксичні одиниці яскраво реалізують свій виражально-художній потенціал, утілюючи такі фігури експресивного синтаксису, як повтор, парцеляція, полісиндетон, перерваність, що й доводять запропоновані в роз- відці ілюстрації. В статье проанализированы художественно-выразительные возможности сложных предложений разного типа, использованных в произведениях поэтического сборника Лины Костенко «Мадонна Перехресть», сделан вывод, что сложные предложе- ния играют важную роль в структурно-синтаксической организации рассматриваемых стихотворений и являются активным компонентом поэтического синтаксиса автора произведений. Исследуемые синтаксические единицы ярко реализуют свой выразительно- художественный потенциал, будучи представленными такими фигурами экспрессивного синтаксиса, как повтор, парцелляция, полисиндетон, прерванность, что и подтвержда- ют поданые в статье иллюстрации. Lina Kostenko is one of the masters of poetic word in the second half of 20th – early 21st century. Syntax organization of the author’s poetic works is of a considerable scientific interest; and it deserves special studies as it represents a unique author’s world view and outlook. The above-mentioned determines the relevance of the study of the artistic and expressive system of compound sentences used in the poetess’s works. We aim to analyze the peculiarities of various types of compound sentences in the works by L. Kostenko, which are collected in “Madonna of Crossroads”, and find out their artistic and expressive potency. To achieve this, we need to perform the following tasks: identify and characterize all types of the defined syntactic units, study the ways of their representation and prevalence in poetic works of the poetess. The analysis showed that despite the fact that compound formations are quantitatively inferior to the simple ones, they are no less important for creating a coherent poetic structure that is characterized by emotional richness and semantic completeness. Among the studied complex sentences, the largest number belongs to asyndetic compound constructions (72 units – 37.69%), compound sentences are 26.71% (51 units), complex multi-component formations with different means and types of connection are 19.37 % (37 units), and complex sentences are 16.23% (31 units). The studied syntactic units clearly realize their expressive and artistic potency by embodying the following figures of expressive syntax: repetition, parcellation, polysyndeton, interruption; it is illustrated by the examples given in the article. All this proves that compound sentences are an active component of poetic syntax of Lina Kostenko.

90-96

Authors: О.О. Шухова

Актуальність статті зумовлена відсутністю в сучасній лінгвістиці досліджень по- рядку слів у різних функціональних стилях української мови. Мета статті – з’ясування особливостей кількісних виявів порядку слів різних типів у простих двоскладних реченнях, вибраних із художніх текстів сучасних українських авторів. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: подати статистичні дані щодо розповсюдженості того чи іншого порядку слів у простих двоскладних реченнях, проаналізувати особливості слово- порядку в різних типах простих двоскладних речень. Встановлено, що в цілому найчасті- ше зустрічаються речення з порядком слів SP, SPO. Актуальность статьи обусловлена отсутствием в современной лингвистике исследований порядка слов в разных функциональных стилях украинского языка. Цель статьи – выяснение особенностей количественных проявлений порядка слов разных типов в простых двусоставных предложениях, выбранных из художественных текстов современных украинских авторов. Для достижения цели были поставлены такие зада- чи: привести статистические данные распространенности того или иного порядка слов в простых двусоставных предложениях, проанализировать особенности словопорядка в разных типах простых двусоставных предложений. Установлено, что в целом чаще всего встречаются предложения с порядком слов SP, SPO. The topicality of the article is connected with the absence of investigations of word order in different registers of Ukrainian in modern linguistics. The aim of the article is to find out the peculiarities of quantitative expression of different word order types in simple two-member sentences excerpted from modern Ukrainian belles-lettres texts using the method of total sampling. To reach this aim the following objectives have been set: to give the statistics of the occurrence of different word order in simple twomember sentences, to analyse the peculiarities of the order of words in different types of simple twomember sentences. As a result of the research 3265 simple two-member sentences and 363 simple two-member parcels and conjunctive constructions have been analysed. It has been found that on the whole among declarative non-exclamatory sentences the direct order of words corresponding to the structures SP, SPO is predominant. The occurrence of indirect word order is not frequent. In an overwhelming majority of cases it is found in the sentences which have an adverbial modifier in front position and correspond to the structures CPS, CPOS, CCPOS, etc.

103-107

Authors: О. І. Пономаренко

У статті розглянуто зміну поглядів наукової спільноти на поняття «глобалізації» у хронологічній послідовності. Проаналізовано фундаментальні праці, що освітлюють глобалізаційні процеси, визначено відсутність єдиного підходу щодо джерел виникнення й тлумачення цього явища. У результаті дослідження було з’ясовано, що «глобалізація» за- лишається абстрактним поняттям, що потребує подальшого дослідження. Головну увагу зосереджено на всеохопності цього процесу, який має амбівалентний вплив на різні сфери суспільного життя. У сучасному світі надзвичайно важливо, як людство використає нові можливості цього явища. Актуальною є проблема збереження автентичності культур і національних мов. В статье рассмотрена трансформация взглядов ученых на понятие «глобализации» в хронологической последовательности. Проанализированы фундаментальные труды, освещающие глобализационные процессы, определено отсутствие единого подхода отно- сительно источников возникновения и толкование этого явления. В результате иссле- дования было выяснено, что глобализация остается абстрактным понятием и требует дальнейшего исследования. Основной акцент сделан на всеохватности этого процесса, который имеет амбивалентное влияние на различные сферы общественной жизни. В со- временном мире очень важно, как человечество использует новые возможности этого явления. Актуальной является проблема сохранения автентичности культур и нацио- нальных языков. Globalization is the interdependence of people and businesses across the world that ultimately leads to global cultural, political and economic integration. This term is used as a way to describe the distribution of products, communication and technologies across the globe. It is also the ability to move and exchange information easily all over the world. This process involves the changes of ideas, practices and the means of communication. Globalization has become a relevant topic to explore a number of reasons, including the overall need for businesses to compete and for people to understand each other. The article’s goal is to examine the changes in scientists’ views on the concept of globalization in chronological order. The task of this research is to analyze the fundamental works which illuminate the processes of globalization. The paper explores the lack of a unified approach to the interpretation of this phenomenon. The main focus of this work is on the pervasive impact of globalization, which has effects on different aspects of social life. The discussion of issues related to globalization cannot take place without analyzing changes in language, many of which are related to and depend on cultural globalization. The perspective of the research is to examine the way in which cultural globalization has influences on the Ukrainian language.

115-121

Authors: Е. В. Палатовская

В статье рассмотрены функции и инвариантные характеристики научно-профес- сионального дискурса, а также обоснована возможность его существования в двух ре- жимах – on-line і off-line. Автор ставит дискуссионный вопрос о том, в каком из данных режимов представлены исходные синтаксические модели, соотносимые с когнитивными структурами представления знаний, и приходит к выводу о первичности режима on-line. У статті розглянуто функції та інваріантні характеристики науково-професійного дискурсу, а також обґрунтовано можливість його існування у двох режимах – on-line і off-line. Автор ставить дискусійне питання про те, у якому режимі представлені ви- хідні синтаксичні моделі, що співвідносяться з когнітивними структурами презентації знань, властивими науково-професійному дискурсу, і доходить висновку про первинність режиму on-line. The paper proposes a multi-faceted analysis of the difference in scientific professional discourse: oral vs written. The aim of this study is the functions and invariant characteristics of the scientific professional discourse in two modes of existence – on-line and off-line. The author pays special attention to the current cognitive linguistics terminology, as well as general characteristics and the invariant features of scientific professional discourse in the on-line and off-line modes. The author raises a controversial question of whether spontaneous spoken (on-line) or written (off-line) mode better reflects initial syntax models which correlate with cognitive structures of knowledge representation which are typical for scientific professional discourse, and concludes that the on-line mode comes first. Prioritizing the study of scientific professional discourse in the online mode has a theoretical significance to explain the mechanisms of text generation in its natural, original form and a practical orientation to ensure successful communication in the classroom.

130-136

Authors: І.В. Сердюк

У статті наведено результати дослідження паузної організації англомовних промов жінок-військовослужбовців вищого офіцерського складу збройних сил США у порівнянні з промовами чоловіків-військовослужбовців. Доведено, що паузне оформлення англомов- ної військової промови не є гендернозумовленим і залежить від ситуації спілкування, умов розгортання дискурсу та індивідуальних особливостей мовця. В ста- тье предложены результаты исследования паузной организации речей женщин-военнос- лужащих высшего офицерского состава вооруженных сил США в сравнении с речами мужчин-военнослужащих. Доказано, что паузное оформление англоязычной военной речи не является гендернообусловленным и зависит от ситуации общения, условий, в которых разворачивается дискурс, а также индивидуальных особенностей говорящего. The article highlights the findings of the experimental phonetic research of the pausal organization of the speeches of high-ranking female officers of the US Armed Forces. The results have been interpreted in comparison with the speeches of high-ranking male officers. As an important element of discourse temporal organization the pause helps to organize the structure of a military speech, reveal and apprehend its key elements, gives the speaker an opportunity to attract the listeners’ attention and have an influence on them. The pausal organization of the analysed military speeches of both gender groups is characterized by extra-short pauses, wide usage of pscychological and hesitation pauses. The average duration of extra-short, short, middle, long and extra-long pauses in the speeches of both gender groups is equal. The pausation coefficient of the analyzed speeches of male officers is insignificantly higher than the one of female officers. It is stated that the pausal organization of military speeches doesn’t depend on gender features. This research highlights the importance to study other prosodic elements of high-ranking female officers’ speeches to reveal the gender conditioned prosodic features of the military discourse.

144-152

Authors: І. Ю. Шкіцька

Стаття присвячена дослідженню вербального вияву скромності в реакціях на ма- ніпулятивно спрямовані позитивнооцінні висловлювання. Описано мовні засоби, викорис- товувані об’єктом маніпулятивного впливу для применшення своїх заслуг і спростування адресованих йому компліментарних висловлювань. Виокремлено способи етикетних від- хилень позитивнооцінних висловлювань. З’ясовано тематику позитивнооцінних вислов- лювань, на які адресат реагує применшенням своїх заслуг, та причини, що лежать в основі досліджуваного типу мовленнєвої поведінки. Ураховано гендерні, вікові й статусні харак- теристики комунікантів, а також специфіку ситуації спілкування. Статья посвящена исследованию вербального проявления скром- ности в реакциях на манипулятивно направленные позитивнооценочные высказывания. Описаны языковые средства, используемые объектом манипулятивного влияния для пре- уменьшения своих заслуг и опровержения адресованных ему комплиментарных высказы- ваний. Выделены способы этикетных отклонений позитивнооценочных высказываний, описана тематика позитивнооценочных высказываний, на которые адресат реагирует преуменьшением своих заслуг, определены причины, лежащие в основе исследуемого типа речевого поведения. Учтены гендерные, возрастные и статусные характеристики ком- муникантов, а также специфика ситуации общения. The article is devoted to the study of the verbal expression of modesty in responsive utterances to manipulative utterances of positive evaluation. It describes the linguistic means used by an object of manipulative influence to understate his / her achievements and deny complimentary utterances addressed to him / her. The ways of etiquette failure to take utterances of positive evaluation in manipulative discourse are highlighted. They are indications of an exaggerated positive evaluation, its denial, and understatement, ascertaining a fact of complimenting, exposing of the manipulator’s tactics, requests to stop compliment making, the expression of surprise, confusion, distrust and false indignation, repeated questions. Communicative techniques with the help of which an object of manipulative influence shows his / her modesty are described. The themes of the utterances of positive evaluation, on which an addressee responds by deterioration of his / her merits, are found out. The reasons underlying the analyzed type of verbal behavior are determined. They are exaggerated evaluations, speaker’s insincerity, insufficient addressee’s self-concept, his / her evasion from the execution of operations which a manipulating speaker expects, and the reluctance to attract undue attention to him / herself, to cause envy. Gender, age and status characteristics of communicants, the mentality of the Ukrainians and the specificity of a communicative situation are taken into account.

158-167

Authors: Б. М. Сокіл

Єдиним нормативним актом, який унормував мовні стосунки в австрійській дер- жаві, була Конституція, прийнята 21 грудня 1867 року. Вона гарантувала всім народнос- тям плекати й розвити свою мову в судах, шкільництві та в приватному житті. Цим правом скористалися всі народності держави, окрім галицьких українців, які перебували під постійним тиском урядовців-поляків. Польща не могла змиритися із тим, що Східна Галичина є окремою територією, а не її складовою частиною. Практично всі посади в місцевих урядах посідали або етнічні поляки, або сполячені галичани. Вони, маючи на меті відродження Польщі, робили спроби асимілювати руське (українське) населення. Свідчен- ням таких намірів є поданий до галицького Сейму (більшість у якому належала полякам) проект мовного закону, який мав на меті запровадити польську мову як урядову в усіх міс- цевих урядах Східної Галичини. Незважаючи на спротив руських (українських) депутатів Сейму та їх переконливі аргументи, цей закон був прийнятий і отримав цісарську санк- цію. Місцеві уряди не хотіли миритися із забороною спілкуватися з урядами як письмово, так й усно, руською (українською) мовою й приймали ухвали про запровадження руської (української) урядової мови. Дії депутатів галицького Сейму свідчать про намагання поляків фактично усунути руську (українську) мову з публічного життя місцевого населення. Заборонивши мову, по- ляки могли прийти швидше до здійснення своєї мети – відродження території Польщі до 1772 року. Единственным нормативным актом, который нор- мировал языковые отношения в австрийском государстве, была Конституция, приня- тая 21 декабря 1867 года. Она гарантировала всем народностям лелеять и развить свой язык в судах, школе и в частной жизни. Этим правом воспользовались все народности государства, кроме галицких украинцев, которые находились под постоянным давлением чиновников-поляков. Польша не могла смириться с тем, что Восточная Галичина явля- ется отдельной территорией, а не ее составной частью. Практически все должности в местных правительствах занимали или этнические поляки, или ополяченные галичане. Они, с целью возрождения Польши, пытались ассимилировать руское (украинское) насе- ление. Ярким свидетельством таких намерений является проект, внесенный в галицкий сейм (большинство в котором принадлежало полякам) языкового закона, который имел целью ввести польский язык как правительственный во всех местных правительствах Восточной Галиции. Несмотря на сопротивление руских (украинских) депутатов Сейма и их убедительные аргументы, этот закон был принят и получил императорскую санк- цию. Местные правительства не хотели мириться с запретом общаться с правитель- ствами как письменно, так и устно, руским (украинским) языком и принимали решения о введении руского (украинского) правительственного языка. Действия депутатов галицкого сейма свидетельствуют о попытке поляков фак- тически устранить руский (украинский) язык из публичной жизни местного населения. Запретив язык, поляки могли прийти быстрее к своей цели – возрождения территории Польши до 1772 года. Ukraine was a part of two countries for many centuries. These countries did not recognize the independence of Ukrainian nation and tried to assimilate it with their nations. Russian state forbade the Ukrainian language completely. The situation in Eastern Halychyna which belonged to Austrian monarchy was slightly different. The Central government recognized Eastern Halychans as a nation and guaranteed them the equal rights with other nations. The Rus (Ukrainian) language was officially allowed to use in courts, governments and private life. But local sergeants (most of which were Polish) tried to force the Rus (Ukrainian) language out of government communication and substitute it with Polish language. The only act regulating language issues in Austrian state was the constitution adopted on December 5 1861. It guaranteed all nationalities to develop their languages in courts, education and private life. All nationalities used that right but Halychyna Ukrainians who were under constant pressure of Polish sergeants. Poland could not put up with the fact that Eastern Halychyna was a separate territory and not its part. All positions in local governments were occupied by either ethnic Polish or Polished Halychans. They made efforts to make Rus (Ukrainian) population be Polish aiming at renaissance of Poland. This is proved by the project of language law presented to Halychyna Seim (Diet) (where the Polish had the majority) according to which Polish language was suggested to be official in all local governments in Eastern Halychyna. Despite the resistance and convincing arguments of Rus (Ukrainian) delegates in the Seim the law was adopted and sanctioned. Local governments did not want to put up with the ban of communication with governments orally and in written in the Rus (Ukrainian) language and adopted rulings on introduction the Rus (Ukrainian) language as government one. The actions of delegates of Halychyna Seim revealed the efforts of the Polish to eliminate the Rus (Ukrainian) language from public life of local population. Having forbidden the language the Polish could realize their aim to renaissance Poland in the borders of 1772.

175-182

Authors: Л. Б. Гаращенко

У статті розглянуто семантичну структуру науково-технічних аналітичних тер- мінів як одиниць спеціальної номінації, запропоновано їхню класифікацію за ступенем валентності компонентів. Ступінь семантичної єдності термінологічної одиниці зале- жить від наявності чи відсутності в її складі слів, які не є науково-технічними термі- нами. Установлено, що семантична єдність зростає, якщо один чи кілька компонентів аналітичного терміна утворені шляхом звуження їхнього значення, метафоричного або метонімічного переосмислення неспеціальних слів. В статье рассматривается семантическая структура науч- но-технических аналитических терминов как единиц специальной номинации, основное внимание уделяется их классификации по степени валентности компонентов. Степень семантического единства терминологической единицы зависит от наличия или отсут- ствия в ее составе слов, которые не являются научно-техническими терминами. Опре- делено, что семантическое единство возрастает, если один или несколько компонентов аналитического термина образованы путем сужения их значения, метафорического или метонимического переосмысления неспециальных слов. The article contains the accurate research of the semantic structure of scientific technical analytic terms – special nomination units. The technical term semantic structure is qualified as the complex of semes, combining certain special term substantial characteristics. It was proved every terminological word-combination presents semantically complete structure. According to this position, several degrees of semantic unity were differentiated in succession. The semantic unity of the terminological unit depends on the presence or deficiency of the words, which are not scientific technical terms, in its structure. It is ascertained that terminological units constituents are endued with the highest functional potential in the terminology when firstly, realized by scientific technical term, and secondly, explicated by other lexical subsystems representative. Those analytic terms, the onomasiology base of which as well as their onomasiology characteristic feature has the terminological meaning, are fulfilled with the less number of units. The semantic structure of scientific technical terminology multicomponent terms can be characterized as more complicated; the degree of their semantic unity is lower to compare with two-component ones. The accomplished research of semantic modifications testifies the specific activity of the meanings metaphor and metonymy processes. The semantic transformation process, as a rule, is set in nouns, less – in adjectives. The analytic terms all-embracing analysis has brought to the fact there is a deep connection between semantic and grammatical structures of a certain analytic nomination.

189-192

Authors: L. A. Radomska

У статті проаналізовано співвідносні відношення, установлені між компонентами термінологічних іменників-юкстапозитів. Статус іменників-юкстапозитів як само- стійних лексико-граматичних одиниць умотивовано за такими критеріями, як: постійна номінативність, семантична цілісність, ідіоматичність лексичного значення, цілісність оформлення. Визначено, що термінологічні іменники-юкстапозити зі співвідносними від- ношеннями утворені на основі перехрещування семантики їхніх складників: взаємної кон- кретизації значень (перший компонент як другий, другий компонент як перший) або вза- ємодоповнення значень (і значення першого компонента, і значення другого компонента). В статье проанализированы соотносительные отношения, установленные между компонентами терминологических существительных-юкстапози- тов. Статус существительных-юкстапозитов как самостоятельных лексико-грамма- тических единиц мотивирован по таким критериям, как: постоянная номинативность, семантическая целостность, идиоматичность лексического значения, цельнооформлен- ность. Определено, что терминологические существительные-юкстапозиты с соот- носительными отношениями образованы на основе перекрещивания семантики их со- ставляющих: взаимной конкретизации значений (первый компонент как второй, второй компонент как первый) или взаимодополнения значений (и значение первого компонента, и значение второго компонента). The aim of the research is to analyze the correlative relations in the structure of terminological nounjuxtapositions. Its actuality is connected with the need of complex analysis of the structure and semantics of these specific lexical units, clarifying with a wide range of semantic relations between their components compared to the relations between the one-word terms. The purpose of the work is to find out the specifics of establishment of correlative relations between components terminological noun-juxtapositions (TNJ). The achievement of this goal involves the following tasks: 1) to determine the size of the concept JUXTAPOSITION; 2) to set types of TNJ by semantic criterion; 3) to describe the specific structure and lexical-semantic groups of TNJ with correlative components. The status of noun-juxtapositions as independent lexical and grammatical units is motivated by such criteria as: constant nomination, semantic integrity, idiomatic lexical meaning, integrity of design. It is determined that noun-juxtapositions with correlative relations are formed on the base of overlapping semantics of their components: mutual meaning specification (the first component, as a second, the second component a first) or complementary of meanings (and the meaning of the first component and the meaning of the second component).

200-201

Authors: І. М. Кочан

Степан Руданський відомий українцям як письменник-романтик, що створив новий жанр в українській літературі «співомовки». Це поет, твори якого вивчають за обов’язковою програмою в середній школа і на спеціаль- них факультетах вищої школи. Існує чимало літературознавчих праць про життя і літературну діяльність цієї непересічної особи. Однак детального мовного аналізу його творів ще не проведено. Були лише окремі вкраплення в літературознавчих дослідженнях. Звернувшись до мови С. Руданського, авторки зуміли саме через мову, лінгвістичний аналіз текстів його творів розкрити справжню суть митця сло- ва, його світогляд, ідейні переконання. У монографії, що складається із шести розділів, йдеться про оцінку автора співомовок І. Франком, про його творчу майстерність, представле- ну крізь призму аналізу лексики, стилістики. Виділено основні концепти у творчості письменника, детально описано концептосферу письменника, своєрідність його невербаліки. Усе це допомогло створити мовний образ не- пересічної особистості.