Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

10-22

Authors: Л. Гнатюк

Стаття присвячена дослідженню специфіки опосередкованих форм міжперсональної комунікативної взаємодії. Оцінюється вплив стратегії натяку з визначенням статусу в ній власне-імпліцитного та імплікатурного, діагностовано закономірності збільшення ефективності міжперсональної взаємодії. Проаналізовані різні типи імпліцитного, проведено розмежування імплікатурного й інших типів імпліцитних компонентів повідомлень, виявлено специфіку імплікатурних компонентів повідомлень у порівнянні з власнеімпліцитними. Проаналізовані механізми оптимизації міжперсональної взаємодії. Ключові слова: ефективність міжперсонального спілкування, стратегія натяку, опосередковані ілокуції, прагматична імплікатура, етноспецифіка, лінгвокультурний простір. The article is devoted to the indirectness as the communicative strategy and on the role of different implicit means in the hinting strategy. The notion of implicature as the powerful pragmatic means of interpersonal communication is considered to be one of the most important implicit forms of the interpersonal interaction. The study of the functional-pragmatic peculiarities of implicit information includes aspects of appealing to the common knowledge and ideas about reality, different kinds of presuppositions in comparison with other implicit components of an utterance. The conducted research has proved the connection between effectiveness of interpersonal interaction and the indirectness, obliquity. In the hinting strategy the meaning is manifested not only in the content of conversation but also in the way conversation is managed and structured by its participants. Therefore, the speaker’s utterance meaning is quite different from the sentence meaning. In this respect the idea of both pragmatic and conversational implicature have been determined and investigated in the research. Different implicit means are called by different speech situations. It depends on how the speaker conveys the illocutionary force of an utterance. In hinting strategy the speaker’s meaning and the sentence meaning come apart in various ways, therefore it is important in such case to pay attention to contextual assumptions. These assumptions rather than the content of the utterance affect the appropriate interpretation. The investigation focuses on meaning rather than the form, implies primacy to context rather than code. The article is focused on the connection of language and thought, consciousness, culture and society. Key words: efficiency of interpersonal communication, hinting strategy, indirect illocutions, pragmatic implicature, ethnic specifics, linguistic and cultural space. К проблеме имплицитного в современной лингвистике (на фактическом материале английского, укра- инского, польского языков). Статья посвящена исследованию коссвенных форм межличностного взаимодействия. Оценено влияние косвенной коммуникативной стратегии с определением в ней статуса собственно-имплицитного и импликатурного, диагностированы закономерности увеличения эффективности интерперсонального взаимодействия. Проанализированы различные типы имплицитного, проведено разграничение имплика- турного и других типов имплицитных компонентов сообщений, определена специфика импликатурных компонентов сообщений по сравнению с собственно-имплицитными. Проанализированы механизмы оптимизации межличностного речевого взаимодействия. Ключевые слова: эффективность интерперсонального общения, косвенная речевая стратегия, косвенные иллокуции, прагматическая импликатура, этноспецифика, лингвокультурное пространство.

28-33

Authors: Г. Д. Канкаш

У статті розглянуто, як уживання часток діє на процес вияву сили висловлення в реченнях. Частки як ілокутивні індикатори роблять явними, помітними наміри, стани, почуття. Розглянуте дало можливість упевнитися в тому, що засоби прояснення сили висловлення відіграють важливу роль в ілокутивному акті, впливаючи на усвідомлення змісту тексту. Подано погляди мовознавців на проблему ролі часток в реченні. З’ясовано значення понять ілокуція, ілокутивний акт, ілокутивна сила. Визначено відмінності між заявами та іншими видами текстів дипломатичного листування, предмет заяви та при- чини , які викликали її написання. Ключові слова: дипломатичне мовлення, заява уряду, частка, ілокуція, ілокутивний акт, ілокутивна сила. В статье рассмотрено, как употребление частиц влияет на силу высказыва- ния в предложениях. Частицы как иллокутивные индикаторы способствуют выявлению намерений, состояний,чувств. Осуществленный анализ предложений позволил удостове- риться в том, что средства прояснения силы высказывания играют важную роль в илло- кутивном акте: влияют на осознание содержания текста. Представлены мнения язы- коведов о проблеме роли частиц в предложении. Объяснено значение понятий иллокуция, иллокутивный акт, иллокутивная сила. Обозначено отличие заявлений от других видов текстов дипломатической переписки, предмет заявления и причины ее написания. Ключевые слова: дипломатическая речь, заявление правительства, частица, илло- кутивный акт, иллокутивная сила. This article reveals how the usage of particles influences the process of defining speech power in the sentences. Particles being illocutive indicators make intentions, conditions and emotions visible and noticiable. The outcome of this research gave the possibility to make sure that the means of clearing out the speech power have the important role in illocutive act: influences the perception of text content. The views of linguists on the problem of the role of particles in the sentence are presented. The meanings of such concepts as illocution, illocutive act, illocutive power are clarified. The differences between statements and other kinds of the texts of the diplomatic correspondence, the subject of the statement and the reasons that provoked its writing are defined. The particle “only” can be found six times in the text, it is used to highlight actions, signs. The particle “even” is used to highlight or enhance a particular word or phrase. In the text under consideration, it is marked eight times. The most often used particle in the text is “merely”. It is used with the restrictive excretory shade in the meaning: just, only at that time, only in such a situation, the only way. We can summarize that the contents of the certain information was allocated, reinforced with the help of illocutive indicators – particles. They provoke the reader to feel certain emotions that the author of the text aimed to cause. We observe how the direction of attention of mass consciousness on a specific problem occurs. In the future we plan to consider the use of particle “would” as a means of clarifying the strength of the statements in illocutive act. Key words: diplomatic speech, government declaration, particle, illokation, illocutive act, illocutive power.

42-50

Authors: T. А. Космеда

У статті описані деякі зміни, що відбуваються в українському мовному просторі кінця ХХ – поч. ХХІ ст., що стосуються чинної системи мовних норм та її змін, змісту мовної і комунікативної компетенції, риторичної спроможності сучасної мовної особис- тості. Наводяться міркування про специфіку мови ЗМІ, «свободу слова» і лінгвістичну експертизу, явище карнавалізації, нейтралізації функціональних стилів мовлення, азірів- ку, суржик та ін. Ідеться й про часткові зміни в мовній свідомості українців, а також про трансформацію постулатів класичної риторики, їхню модифікацію, розширення ме- тамови комунікативної лінгвістики за рахунок окреслень типів мовлення, як-от: «мовна балаканина» («Lingua blablativa»), «потік інформації», «дерев’яне мовлення» («Lingua de bua»), «порожня риторика» і под. Виокремлені деякі тенденції розвитку української мови на сучасному етапі її розвитку. Наведено рекомендації стосовно покращення риторичної спроможності сучасного українця. Ключові слова: азірівка, мовна норма, мовна і комунікативна компетенція, рито- рична спроможність, метамова комунікативної лінгвістики, суржик, український мов- ний простір. В статье описаны некоторые изменения, про- исходящие в украинском языковом пространстве конца ХХ – нач. ХХІ вв. и касающиеся существующей системы языковых норм и их изменений, содержания языковой и комму- никативной компетенции, риторической способности современной языковой личности. Приводятся размышления о специфике языка СМИ, «свободы слова» и лингвистической экспертизе, о явлении карнавализации, нейтрализации функциональных стилей речи, «азировке», суржике и др. Речь идет и о частичных изменениях языкового сознания укра- инцев, а также о трансформации постулатов классической риторики, их модификации, о расширении метаязыка коммуникативной лингвистики за счет модификации типов речи, как например: «языковая болтовня» («Lingua blablativa»), «поток информации», «деревянная речь» («Lingua de bua»), «пустая риторика» и под. Выделены некоторые тен- денции развития украинского языка на современном этапе его развития. Даны рекомен- дации относительно улучшения риторической способности современного украинца. Ключевые слова: «азиривка», метаязык коммуникативной лингвистики, риториче- ская способность, суржик, украинское языковое пространство, языковая норма, языко- вая и коммуникативная компетенція. The article focuses on the characteristics of some changes that take place in the Ukrainian language space of the end the XXth – the beginning of the XXIst centuries that concern the system of the language norms and its changes, the content of the language and communicative competence, rhetoric ability of a modern language personality. Certain reflections have been represented about the specificity of the mass media language, «freedom of word», a linguistic expertise, the phenomenon of carnavalization, the neutralization of functional styles of speech, azirivka, surzhyk and the others. Partial changes in the language consciousness of the Ukrainians have been analyzed as well. The transformation of the postulates of a classical rhetoric, their modification, broadening of the metalanguage of a communicative linguistics by means of certain types of speech such as: “language chattering” (“Lingua blablativa”), “the stream of information”, the so called “wooden speech” (“Lingua de bua”), “blank retoric” etc. has been analyzed. Some tendencies of the development of Ukrainian at its present stage have been singled out. The recommendations concerning the improvement of a rhetoric ability of a modern Ukrainian have been provided. Keywords: azirivka, language norm, language and communicative competence, rhetoric ability, metalanguage of communicative linguistics, surzhyk, Ukrainian language space.

68-72

Authors: О. О. Лисичкіна

Cтаття присвячена визначенню специфіки інтеграції просодичних підсистем у конфліктних інтеракціях в англомовних ділових переговорах. Статистичні показники вказують на тенденцію частоти основного тону, інтенсивності та темпоральних ха- рактеристик щодо маркування прагматичного потенціалу конституентів градуальної опозиції. Доведено, що інтеграція мелодійних, часових та динамічних характеристик відбиває комунікативно-прагматичне навантаження конфліктних інтеракцій англомов- ного ділового дискурсу та відтворює специфіку актуалізації прагматичного потенціалу останнього. Ключові слова: діловий дискурс, прагматика, конфліктна інтеракція, просодія, час- тота основного тону, інтенсивність, темпоральні характеристики. Статья посвящена определению специфики интеграции подсистем в кон- фликтных интеракциях в англоязычных деловых переговорах. Статистически данные указывают на тенденцию частоты основного тона, интенсивности и темпоральных характеристик к маркированию прагматического потенциала конституентов граду- альной оппозиции. Доказано, что интеграция просодических характеристик отражает коммуникативно-прагматическую нагрузку конфликтных интеракций англоязычного делового дискурса и отображает специфику актуализации прагматического потенциала последнего. Ключевые слова: деловой дискурс, прагматика, конфликтная интеракция, просо- дия, частота основного тона, интенсивность, темпоральные характеристики. The article highlights the specificity of the prosodic subsystems integration within the conflict interactions of English business discourse. Conflict interactions are analyzed with the distinction of three stages: background, escalation and closure. The research defines the correlation between the speaker’s intention and prosodic actualization of logical argumentative interactions based on the communicative basis. The characteristics of prosody as a means of integration within conflict interactions have been experimentally determined, namely variations of falling tones on the nucleus, descending dynamics of energy maximums, accelerated and temperate tempo, short pauses. The tone frequency and intensity dynamics on the conflict interactions reveal high degree of their evaluative component. It has been proven that the prosodic characteristics integration reflects the communicative and pragmatic load of English business discourse interactions and conveys the specificity of this discourse pragmatic potential actualization. The results of the experimental phonetic study point out the integral nature of the prosodic marking of the pragmatic potential of each constituent of the gradual opposition. Keywords: business discourse, pragmatics, conflict interaction, prosody, fundamental frequency, intensity, temporal characteristics.

80-86

Authors: І. С. Попова, К. А. Карасьова

Статтю присвячено актуальним питанням дослідження українського політичного дискурсу. Проаналізовано функційне навантаження мовних кліше в політичному дискурсі Дніпропетровщини та визначено їх роль у формуванні уявлень електорату про діяльність політиків. Окреслено семантичні особливості вживання цих конструкцій у промовах по- літиків. Визначено лексичні засоби стереотипізації промов громадських діячів та мов- леннєвого впливу мовця на реципієнта. Виокремлено специфічні для політичного дискурсу образні мовні кліше, які співвідносять з поняттям стереотипу. Ключові слова: політичне мовлення, мовленнєвий вплив, мовні кліше, кліше-перифраз, кліше-лозунг, стереотипізація мовлення, мовець, реципієнт. Статья посвящена актуальным вопросам исследования украинско- го политического дискурса. Проанализированы функциональное нагрузки речевых клише в политическом дискурсе Днепропетровщины и их роль в формировании представлений электората о деятельности политиков. Определены семантические особенности упо- требления этих конструкций в речи политиков. Установлены лексические средства сте- реотипизации речи общественных деятелей и речевого воздействия говорящего на реци- пиента. Выделены специфические для политического дискурса образные речевые клише, которые соотносятся с понятием стереотипа. Ключевые слова: политическая речь, речевое воздействие, речевые клише, клише- перифразы, клише-лозунги, стереотипизация речи, говорящий, реципиент. Stereotype phrases attract the attention of linguists not the first decade. However, the features of functioning of linguistic clichés in political discourse have not yet become the subject a particular linguistic research. The aim of the study is to determine the specifics of Ukrainian-political discourse, in particular, the features of functioning of linguistic cliché in the political discourse in Dnipropetrovsk. The main objective is to study functional loads of speech clichés in political discourse of Dnipropetrovsk and their role in shaping perceptions of the electorate about political activity. The article defines semantic features of use of linguistic cliché in speech of politicians. The specific lexical means of stereotyping speech of public figures and the impact of the speaker’s voice to the recipient were established. The shaped speech clichés which correspond to the notion of stereotype and inherent to political discourse were accentuated. It was determined that the standardized slogans in political discourse acquire specific functions: the formation of psychological stereotypes that reflect the needs, phenomena and semantic layers of the electorate in mind; easy playback of finished slogans that arise in the imagination of the electorate as a response to the word-association. Keywords: political speech, speech influence, speech cliché, cliché-periphrasis, cliché-slogans, stereotyping of speech, speaker, recipient.

93-99

Authors: В. Д. Сліпецька

Здійснено аналіз мовленнєвих жанрів сварка, суперечка, що репрезентують «нега- тивну» комунікацію в українській, російській, англійській лінгвокультурах; виокремлено відмінність між сваркою та суперечкою; схарактеризовано явища, що свідчать про по- рушення норми комунікації під час сварки, суперечки, а саме: порушення норми голосу, про- тиставлення займенників я – ти, функціонування проклять. Ключові слова: мовленнєвий жанр, сварка, суперечка, діалогічне мовлення, «нега- тивна» комунікація, прокляття, лінгвокультура. Анализируются речевые жанры ссора, пререкание, которые репрезенти- руют негативную коммуникацию в украинской, русской, английской лингвокультурах; определена разница между ссорой и пререканием; предложена характеристика явлений, свидетельствующих о нарушении нормы коммуникации в процессе ссоры, пререкания, в частности: нарушение нормы голоса, оппозиционирование местоимений я – ты, функци- онирование проклятий. Ключевые слова: речевой жанр, ссора, пререкание, диалогическая речь, негативная коммуникация, проклятие, лингвокультура. In Ukrainian and foreign linguistic studies speech genres quarrel and argument haven’t been investigated. The Russian, Polish linguists ascertain the very fact of functioning of speech genres quarrel and argument, mention them as an illustrative material, compare them to other speech genres without making the attempt to investigate them. The article focuses on the analysis of the speech genres quarrel, argument that represent a negative communication in Ukrainian, Russian, English linguistic cultures. The goal of the research is to characterize the speech genres a quarrel and argument that represent a negative communication in Ukrainian, Russian, English linguistic cultures. The subject of the research is a quarrel and argument as a variety of a dialogue speech during a negative communication in Ukrainian, Russian, English linguistic cultures. The research is based on the material of the fiction texts of the above mentioned authors. The difference between a quarrel and argument has been singled out; the phenomena that illustrate the violation of the norms during a negative communication have been characterized in particular: the violation of the voice norm, the opposition of the pronouns I – you, functioning of cursings. Keywords: speech genre, quarrel, argument, dialogue speech, negative communication, cursing, linguistic culture.

109-116

Authors: С. Т. Шабат-Савка

У статті проаналізовано низку фігурально-риторичних конструкцій, що слугують маркерами інтенцій естетичності, репрезентують високий стиль мовлення, передають його вишуканість та образність. Серед мовно-естетичних маркерів розглянуто порів- няльні, антифразисні й екзистенційні висловлення, парцельовані й незакінчені комуніка- ти, комплекс риторичних і модально-інтенційних конструктів; схарактеризовано сти- лістичні фігури, що мають особливу синтаксичну природу (період, хіазм) й оптимально вербалізують інтенційні обшири людської комунікації. Ключові слова: комунікативна інтенція, інтенція естетичності, мовець, стиліс- тична фігура, фігурально-риторична конструкція, висловлення, дискурс. В статье анализируется ряд фигурально-ри- торических конструкций, которые служат маркерами интенций эстетичности, ре- презентируют высокий стиль речи, передают её изысканность и образность. Среди языково-эстетических маркеров рассматриваются сравнительные, антифразисные и екзистенциональные высказывания, парцеллированные и незаконченные коммуникаты, комплекс риторических и модально-интенциональных конструктов; характеризируются стилистические фигуры, имеющие особенную синтаксическую природу (период, хиазм) и вербализирующие интенциональное просторанство человеческой коммуникации. Ключевые слова: коммуникативная интенция, интенция эстетичности, говоря- щий, стилистическая фигура, фигурально-риторическая конструкция, высказывание, дискурс. One of the major focuses of communicative-discourse branch of modern linguistics is the study of the immediate bond between the categories and the means of their verbalization in text communication and in various genre-discursive registers of the Ukrainian language. In the context of the highlighted issues we consider it imperative to address a number of topical questions relevant to the substantiation of the status of communicative intention as an interlevel linguistic category and to the most thorough inventory of different-level language units which translate human intentions into speech. To represent the speaker’s intentions, both common and figurative rhetorical markers are used. The article particularly focuses on the figurative rhetorical structures that serve as markers of intentions of aesthetics transferring elevated style of speech, its finesse and imagery. Of figurative and rhetorical units, the attention is paid to emphatically and aesthetically charged syntactic constructions (comparative, antiphrastic and existential utterances, parcellated and unfinished communicates, the complex of rhetorical constructs), syntactically peculiar figures of speech (period, chiasmus), various modal and intentional constructions (interrogative and noninterrogative) which are the most relevant means of a literary text aesthetic ornamentation. Keywords: communicative intention, intention of aesthetics, speaker, stylistic figure, figurative rhetorical construction, utterance, discourse.

122-129

Authors: І. Р. Процик

У статті представлено назви українських футбольних команд Галичини в першій половині ХХ століття. Описано складні за структурою найменування футбольних клу- бів, утворені шляхом поєднання двох складників – компонента-абревіатури, що є вказів- кою на національну чи територіальну належність спортивної команди, та власне оніма. Проаналізовано онімні компоненти назв українських футбольних клубів, які мотивовані апелятивами або онімами. Продемонстровано, які сталі асоціації з історичними, геогра- фічними та культурними реаліями України відображено в назвах галицьких футбольних клубів, а також, які важливі для українців конотації вони містять. Ключові слова: назва футбольної команди, онім, апелятив, мотивованість, коно- тація. В ста- тье представлены названия украинских футбольных команд Галичины в первой половине ХХ века. Описаны сложные по структуре наименования футбольных клубов, образован- ные путем сочетания двух составляющих – компонента-аббревиатуры, который яв- ляется указанием на национальную или территориальную принадлежность спортивной команды, и собственно онима. Проанализированы онимные компоненты названий украин- ских футбольных клубов, мотивированные апеллятивами или онимами. Продемонстри- ровано, какие стойкие ассоциации с историческими, географическими и культурными реалиями Украины отражены в названиях галицких футбольных клубов и какие важные для украинцев коннотации они содержат. Ключевые слова: название футбольной команды, оним, апеллятив, мотивирован- ность, коннотация. In this article the author represents names of the Ukrainian football teams of Halychyna in the 1st half of the ХХth century. The aim of the survey to represent a small segment of the Ukrainian onyms vocabulary in the sports – names of Ukrainian football teams which still have not been the object of description in Ukrainian onomastics. The objectives of the article are as follows: 1) detection of names of Ukrainian football clubs in the 1st half of the ХХ th century; 2) tracing of peculiarities in naming football teams; 3) analyzing the lexemes-names of football teams have come from and classifying these nominations according to thematic criterion; 4) description of lexical-semantic groups of Ukrainian football teams according to the associations that are reflected in these nominations. Names of football teams of Halychyna in the 1st half of the ХХth century are complicated nominations, in structure of which both abbreviation and the very onyms component are combined. One part of the name is an abbreviation which is the result of language economy and points out either national or territorial membership of the football team. The other component of the complex name is an onyms or common noun. Whereas abbreviation components do not show a great variety, onyms parts are represented rather widely. Among onyms there are localities, ethnographic regions of Ukraine, and also place names historically important for the Ukrainians, hydronyms, oronyms and anthroponyms. Common names make up a smaller group: names of natural phenomena, relief and natural areas, names of birds, names of state and national symbols etc. The majority of Halychyna football clubs names represent stable associations with historical, geographical and cultural realities of Ukraine, and they also contain connotations that are important for the Ukrainians. These nominations testify careful choice of representative names for Ukrainian football clubs. Key words: proper name, name of a football team, common name, motivation, connotation.

137-143

Authors: Т. В. Бавус

У статті проаналізовано особливості семантики мовного образу сонця в художній мові І. Франка. Основну увагу звернуто на особливості відображення небесного світи- ла в національно-мовній картині світу. Виявлено зв’язок лінгворепрезентації природного об’єкта з міфологічними віруваннями українського народу та особливостями етнокуль- тури, внаслідок чого актуалізовано антропоморфізоване розуміння сонця. Окремо акцен- товано увагу на семантичних характеристиках сонця в пейзажах аналізованого твору. Розглянуто також атрибутивну характеристику мовного образу сонця в художньому тексті. Ключові слова: мовний образ, мовна картина світу, семантика, сонце, антропомор- фізм, ідіостиль. В статье проанализированы особенности семантики языкового образа солнца в художественном языке И. Франка. Основное вни- мание обращено на особенности отражения небесного светила в национально-языковой картине мира. Обнаружена связь лингворепрезентации природного объекта с мифологи- ческими верованиями народа и особенностями этнокультуры, в результате чего актуа- лизировано антропоморфизованое понимание солнца. Отдельно акцентировано внимание на семантических характеристиках солнца в пейзажах анализируемого произведения. Рассмотрена также атрибутивная характеристика языкового образа солнца в художе- ственном тексте. Ключевые слова: языковой образ, языковая картина мира, семантика, солнце, ан- тропоморфизм, идиостиль. The article deals with the semantic features of the language image of sun in Ivan Franko’s artistic language. It focuses on the peculiarities of perception of the nature object in national language picture of the world and its mapping in artistic text. The connection between verbal representation of sun and mythological and ethnocultural viewes is analyzed. The attention is paid to semantic characteristic of sun in the landscape pictures. The attributive specification of the language image of sun is also reviewed. The topicality of the research is caused by antropocentric approach to linguistic phenomena and individual author’s picture of the world. Moreover the language image of sun as a component of language picture and its functioning in specific artistic text has never been an object of study by modern linguists. The aim of the article is an analysis of semantic content of the language image of sun on the material of Ivan Franko’s story «Zakhar Berkut». It’s important to trace changes of the archetypal image including its appearance in mythological consciousness, functioning in Ukrainian national culture and its transformation in author’s text. The main definition of sun (‘central orb of solar system, which emit heat and light’) is used in the creation of landscape pictures. The temporal and spatial semantics of the sun are caused by human’s knowledge about world and nature. The anthropomorphic image of sun represents the ancient beliefs of Ukrainians and mythological motifs of their culture. An especial meaning of the sun as a god (‘Dazhbog-sun’) is also characterized. The language image of the sun in Ivan Franko’s artistic language connects the traditional archetypal perception with individual author’s understanding. Keywords: language image, language picture of the world, semantics, sun, anthropomorphism, idiostyle

151-156

Authors: И. В. Грачева

В статье предпринята попытка рассмотреть творчество Ю. Кима в контексте постмодернизма и его основных принципов построения художественного текста. Иро- ния, самоирония, пародийная интерпретация классических произведений, интертек- стуальность, мотивы шутовства, временное искажение, фрагментация, нелинейное повествование и игра слов роднят его творчество с постмодернистами. Интертексту- альность представлена перекличками с классическими мотивами, ссылками, пародіями, инсценизациями. Ключевые слова: постмодернизм, интертекстуальность, перекличка, игра слов, фрагментация, ирония, самоирония. Кіма в контексті постмодернізму та його основних принципів побудови ху- дожнього тексту. Іронія, самоіронія, пародійна інтерпретація класичних творів, інтер- текстуальність, фрагментація, нелінійне оповідання, мотиви блазнювання, гра слів спо- ріднює творчість Ю. Кіма з постмодерністами. Поет говорить про проблеми суспільства в іронічному тоні, використовуючи гру слів, що дає можливість приховати авторську думку. Інтертекстуальність у творчості Кіма представлена перегуком із класичними мотивами, посиланнями, пародіями, інсценізаціями. Ключові слова: постмодернізм, інтертекстуальність, перегук, гра слів, фрагмента- ція, іронія, самоіронія. The relevance of this topic is undoubted, as in the criticism devoted to the study of works by Yu. Kim it has not been studied enough. The purpose of this article is to analyze the works by Yu. Kim and identify common features of the works by the writer and by the representatives of postmodernism. Much of his works have much in common with postmodernists, in particular, irony, self-irony, parody interpretation of classics, intertextuality, motives of buffoonery, time distortion and wordplay. Yu. Kim as Thomas Pinchin, Joseph Heller, Kurt Vonnegut, says about the serious problems of society in an ironic tone, using wordplay. But if the postmodernists have often used wordplay for the game itself, for Yu. Kim it becomes an opportunity to hide his true thoughts. Intertextuality, close to postmodernism, is also one of the main features of works by Kim which is presented by interchange with the classics, single connections, a parody of the works, their stagings. Fragmentation and non-linear narrative are the key characteristics of Yu. Kim’s creativity. Keywords: postmodernism, intertextuality, interchange, wordplay, fragmentation, irony, self-irony.

163-169

Authors: О. В. Завадська

Стаття присвячена вивченню ролі креолізованих текстів у підвищенні ефектив- ності мовленнєвої комунікації. Досліджено підходи до визначення креолізованих текстів (КТ); визначені форми реалізації КТ та їх класифікація; досліджено роль креолізації в ор- ганізації текстів різних типів; з’ясовано функції КТ. Основні універсальні функції КТ – інформативна, атрактивна, експресивна, естетична. Окремі функції КТ – символічна, ілюстративна, аргументативна, евфемістична, характерологічна, сатирична, функція створення іміджу. Ключові слова: креолізований текст, полікодовий текст, невербальний, лінгвовізу- альний, ізовербальний, відеовербальний, інтертекстуальність. Статья посвящена изучению роли креолизованных текстов в повышении эффективности речевой коммуникации. Исследованы подходы к определению креолизованных текстов (КТ); определены формы реализации КТ и их клас- сификация; исследована роль креолизации в организации текстов разных типов; про- анализированы функции КТ. Основные универсальные функции КТ – информативная, аттрактивная, экспрессивная, эстетическая. Частные функции КТ – символическая, иллюстративная, аргументирующая, эвфемистическая, характерологическая, сатири- ческая, функция создания имиджа. Ключевые слова: креолизованный текст, поликодовый текст, невербальный, линг- вовизуальный, изовербальный, видеовербальный, интертекстуальность. Thematic justification of the study is based on the increase of creolized texts’ significance in information corpus of the society; the aim is to analyze the role of creolized texts in promotion of communication effectiveness; the tasks are: 1) to study the approaches to definitions of creolized texts; 2) to identify the forms of creolized texts; 3) to research the role of creolized texts in arranging various types of texts; 4) to find out the functions of creolized texts. Resulting from the research, it has been found that creolized texts are polycode texts in which elements of different semiotic systems are used; creolized texts are classified according to different criteria; creolized texts play roles of varying degrees in arranging various types of texts. Basic general functions of creolized texts are informative, attractive, expressive, and aesthetic. Particular functions of creolized texts are symbolic, illustrative, argumentative, euphemistic, characterological, satirical, and the function of image making. Keywords: creolized text, polycode text, nonverbal, linguovisual, isoverbal, videoverbal, isoverbal, intertextuality.

175-182

Authors: М. С. Заоборна

У статті актуалізується проблема смислу як універсальної цінності в площині коре- ляції «породження смислу ≈ породження тексту». Представлено індивідуально-авторське осягнення краси як ціннісно-смислового феномену в аспекті втілення точки зору, що ви- являє себе в системі модусів, на основі яких у тексті породжуються релевантні надфразні єдності. Обґрунтовано ментальний модус як основу формування в структурі надфразних єдностей авторських формул, що конкретизуються як формули внутрішнього досвіду та сентенції. Проаналізовано авторські коди письменниці, засобом яких мовна матерія тек- сту відтворює характер її ментальної діяльності. Ключові слова: смисл, текст, точка зору, модус, надфразна єдність, авторська формула, авторський код, код культури, мовна особистість. В статье актуализирована проблема смысла как универсальной ценности в плоскости корреляции «порождение смысла ≈ порождение текста». Представлено индивидуально-авторское постижение красоты как ценностно- смыслового феномена в аспекте воплощения точки зрения, выявляющейся в системе моду- сов, на основании которых в тексте порождаются релевантные сверхфразовые единства. Выделен ментальный модус как основание для формирования в структуре сверхфразовых единств авторских формул, конкретизирующихся как формулы внутреннего опыта и сен- тенции. Проанализированы авторские коды писательницы, посредством которых языко- вая материя текста воспроизводит характер ее ментальной деятельности. Ключевые слова: смысл, текст, точка зрения, модус, сверхфразовое единство, ав- торская формула, авторский код, код культуры, языковая личность. The problem of sense as a universal value in the correlation between “sense production – text production” has been discussed in the article. The topicality of attention to the specificity of individual perception of universal senses and its language expression in the text is seen through the perspective of attention to individuality, linguistic personality and the revelation of subjective factor in the language which has become one of the prevailing trends of modern linguistics. The goal of the article – to represent textual reality of the book of reminiscences by Iryna Zhylenko «Homo feriens» in the spectrum of individual-author’s wording of the knowledge of the world which is connected with the implementation of the beauty phenomenon as a universal sense. The goal implies the following tasks to be accomplished: 1) to reveal the author’s intentions and the author’s viewpoints; 2) to present the author’s modi as the ways of the author’s viewpoint implementation and the foundation of her textual activity; 3) to analyse the system of author’s codes of value-sense space which in the textual matter explicate the gnoseological operations of language consciousness of the author. As a result of the investigation, the regularities of the author’s viewpoint implementation as a personality with emotional intelligence in the scope of perceptional, emotive, and mental modus have been observed. They serve as the foundation for the production of relevant extra-phrase unities in the text. The mental modus as a foundation for the formation of the author’s formulae in the structure of extra-phrase unities has been substantiated. It is detailed as the formulae of internal experience and wisdom. The author’s codes have been analysed, by means of which language matter replicates the character of her mental activity, where the beauty is considered as the phenomenon in which a human being as a subject, the world as an objective being, and the spirit are synthesized. Key words: sense, text, viewpoint, modus, extra-phrase unity, author’s formula, author’s code, culture code, linguistic personality.

190-201

Authors: О. О. Маленко

У статті йдеться про специфіку творення й сприймання словесного образу в по- етичному тексті відповідно до особливостей художньої ментальності автора й чита- ча, яку розуміємо як естетичну свідомість, що формується під впливом інтралінгвальних (традиційні металогічні коди національної мови) та екстралінгвальних (час, простір і мотиви створення тексту) чинників. Виразного вияву аспект художньої ментальності зазнає в текстах-перекладах, тому для аналізу було взято «Сонет 130» В. Шекспіра та його переклади українською й російською мовами. Ключові слова: художня ментальність, словесний образ, авторська інтенція, текст-переклад, еталон краси. В статье рассматривается специфика создания и вос- приятия словесного образа в поэтическом тексте с учетом особенностей художествен- ной ментальности автора и читателя, которую понимаем как эстетическое сознание, формирующееся под влиянием интралингвальных (традиционные металогические коды национального языка) и экстралингвальных (время, пространство и мотивы создания текста) факторов. Аспект художественной ментальности заметно выражен в тек- стах-переводах, поэтому для анализа был взят «Сонет 130» В. Шекспира и его переводы на украинский и русский языки. Ключевые слова: художественная ментальность, словесный образ, авторская ин- тенция, текст-перевод, эталон красоты. The article deals with the specificity of verbal image creation and reception in poetic texts with the focus on peculiar features of artistic mentality of the author and the reader. We understand this term as aesthetic consciousness formed under the influence of intralingual (traditional metalogical codes of the national language) and extralingual (time, space and reasons for creating the text) factors. The aspect of artistic mentality is considerably marked in translation, so “Sonnet 130” by W. Shakespeare and its translations into Ukrainian and Russian were taken for analysis. The genre of the sonnet is parody. In it the poet describes his beloved by comparing her to the standards of beauty of English women and summarizing that real, natural beauty does not need lush comparisons. Shakespeare creates two images, based on aesthetic values and artistic mentality of the time, reaching receptive (sensory) adequacy of these images perception by the reader. In the translations of this text into Ukrainian (D. Pavlychko) and Russian (S. Marshak) the genre was changed – the sonnet became a lyrical work, and women’s images were created with the view of aesthetic and verbal markers of feminine beauty in Ukrainian and Russian traditions. Keywords: artistic mentality, verbal image, author’s intention, translation, standard of beauty.

208-216

Authors: Я. Ю. Сазонова

Стаття містить стислий аналіз проблематики актуального в сучасному мовоз- навстві дослідження референції в художньому дискурсі. Мета статті – виділення й об- ґрунтування типів референції в текстах дискурсу жахів на матеріалі української й англійської мов. Аналіз зроблено з урахуванням розвідок щодо впливу теорії можливих світів на прагматичний напрям вивчення тексту; також для аналізу явища референції долучено результати психологічних досліджень. Шість типів референції, виділені в процесі дослідження, проілюстровані цитатами з текстів англійською й українською мовами на доказ універсальності характеру психологічних основ референції в дискурсі жахів. Ключові слова: художній дискурс, дискурс жахів, референція, вигаданий/можливий світ, суб’єкт-джерело страху, суб’єкт-реципієнт страху. Статья содержит краткий обзор проблематики актуального в современном языкознании исследования ре- ференции в художественном дискурсе. Цель статьи – выделение и обоснование типов референции в текстах дискурса ужасов на материале украинского и английского языков. Анализ сделан с учетом влияния теории возможных миров на прагматическое направле- ние изучения текста; также в анализе явления референции использованы результаты психологических исследований. Шесть типов референции, выделенных в процессе работы, проиллюстрированы цитатами из текстов на английском и украинском языках для до- казательства универсального характера психологических основ референции в дискурсе ужасов. Ключевые слова: художественный дискурс, дискурс ужасов, референция, возмож- ный мир, субъект-источник страха, субъект-реципиент страха. The article contains a brief review of the topical problems of a modern linguistic trend – the analysis of reference in artistic discourse. The aim of the article is to define and prove the existence of the referential types in the texts of horror discourse, taking as the example texts written in Ukrainian and English. The analysis is made accounting for the influence of the theory of possible worlds on the pragmatic approach to the text studies; also the results of psychological studies are used during the analysis of the phenomenon of reference. Six types of reference, singled out in the research, are illustrated with the quotations in English and Ukrainian in order to prove the universal character of the psychological basis of reference in the horror discourse. All this allowed making a conclusion that reference in the artistic discourse, as well as in the real world, is based on the pre-formed emotional and intellectual experience of the addresser and the addressee and is created in accord with the cognitive patterns of the real world. The possible development of studies of the analyzed phenomenon may lie in the field of a detailed description of the correspondence of reference to the genre features of the texts of horror discourse (e.g. ghost stories, gothic novels, thriller, etc.), to the author’s psychotype, verbalization of subjects-the sources of horror and other. Keywords: artistic discourse, horror discourse, reference, possible world, subject-the source of horror, subject-the recipient of horror.

223-227

Authors: Л. П. Юлдашева

Статтю присвячено дослідженню особливостей прецедентної мотивації заголовків сучасних українських творів. З’ясовано типологію прецедентно мотивованих заголовків, обґрунтовано когнітивний статус їхніх мотиваторів та виокремлено різні за інформа- ційним критерієм прецедентні мотиватори номінації творів, визначено функційну при- роду прецедентної мотивації заголовків, проаналізовано різні типи прецедентних фено- менів, зокрема прецедентний текст, прецедентне висловлення, прецедентна ситуація і прецедентне ім’я, схарактеризовано їхню джерельну базу. Ключові слова: номінація, мотивація, прецедентна мотивація, прецедентний фено- мен, заголовок, функції прецедентного тексту. Статья посвящена рассмотрению прецедент- ной мотивации заглавий современных украинских произведений. Определена типология прецедентно мотивированных заглавий, обоснован когнитивный статус мотиваторов заглавий и в соответствии с информационным критерием выделены прецедентные мо- тиваторы номинации произведений. Проанализирована функциональная природа преце- дентной мотивации заглавий, исследованы различные типы прецедентных феноменов, в т. ч. прецедентный текст, прецедентное высказывание, прецедентная ситуация и пре- цедентное имя, охарактеризированы сферы источников прецедентности. Ключевые слова: номинация, мотивация, прецедентная мотивация, прецедентный феномен, заглавие, функции прецедентного текста. This article explores the analysis of the precedent-based motivation of the titles as well as the determination of the conceptual status of its motivators. The actuality of the research is determined by the importance of analizing the pragmatic specifics of such titles. The main goal of the article is determination of the specifics of the precedent-based motivation of the titles of the modern Ukrainian compositions. The tasks of the research are the following: determination of the typology of the precedent- motivated titles; the foundation of the cognitive status of their motivators; establishment of the functional nature of the precedent-based motivation of the titles; analysis of the different types of the precedent phenomena, determination of the source of its origin. As the result of the analysis the distinguished precedent-based motivators of the nominations of the compositions different by its informational status were found. The types of the precedent phenomena and the specifics of their source of origin were researched. The functions of the precedent phenomena during the process of the nomination of the compositions of the modern Ukrainian literature were determined. Besides, the types of the precedent phenomena were analyzed and the specifics of their source of origin were established. All this allowed making a conclusion that there is a quiet widespread use of the precedent phenomena in the nomination of the compositions of the modern literature that creates new meanings, originally incorporates the text of the composition into the global historical and cultural context. Keywords: nomination, motivation, precedent-based motivation, precedent phenomena, title, modification of precedent name.