KIDNEYS

79

Authors: Д. Иванов

Слоган этого номера: «Слушать — не значит слышать. Учимся…»

91-93

Authors: D.D. Ivanov

The concept of trial launched in Ukraine in 2017 with POEM design and 36-months duration is presented. It aims to investigate the impact of two target levels of urate-lowering therapy caused by hyperuricemia on kidney function and chronic kidney disease (CKD) progression measured by estimated glomerular filtration rate and albuminuria in 180 patients with gout (n = 90) and with CKD (n = 90). The main current tasks include: 1) evaluation of serum urate acid (SUA) level most potential preserving kidney function; 2) the new onset of gout attacks depending on SUA level, both in gout and CKD objects; 3) safety and side effects of target and ultra-low SUA levels for evidence-based urate-lowering therapy optimal regime in CKD and non-CKD with gout.

99-104

Authors: Савицька Л.М.

Актуальність. Визначення функціонального ниркового резерву дає клініцисту додаткову інформацію про перебіг захворювання, дозволяє раніше виявити порушення, відповідно, провести їх корекцію і вплинути на подальший перебіг захворювання та його прогноз. Мета дослідження: оцінити стан функціонального ниркового резерву в пацієнтів із хронічною хворобою нирок І–ІІІ стадії та виявити його взаємозв’язок із рівнем сечової кислоти в сироватці крові та якістю життя пацієнтів. Матеріали та методи. У 22 пацієнтів із хронічною хворобою нирок було проведено обстеження для визначення стану функціонального ниркового резерву за методикою А.І. Гоженка, адаптованою до амбулаторних умов, із виявленням рівнів сечової кислоти в сироватці крові до та після водно-сольового навантаження 0,5% розчином натрію хлориду з розрахунку 0,5 % від маси тіла. Якість життя визначалася за опитувальником SF-36. Результати. Функціональний нирковий резерв був збережений у 19 пацієнтів (87 %) і становив у середньому 115 ± 54 %, знижений — у 2 пацієнтів (9 %) і становив у середньому 5,7 ± 2,1 %, відсутній — в 1 пацієнта (4 %) і становив –41 %. Рівень функціонального ниркового резерву корелював із рівнем сечової кислоти в сироватці крові, визначеним через годину після проведення водно-сольового навантаження (p = 0,60, p-level 0,018), а також із середнім значенням сечової кислоти, визначеним за 4 роки (p = 0,74, p-level 0,0015). Виявлено також взаємозв’язок між станом функціонального ниркового резерву і такими показниками якості життя, як фізичне функціонування (p = 0,60, p-level 0,03), життєва активність (p = 0,68, p-level 0,01), психічне здоров’я (p = 0,58, p-level 0,04). Висновки. При отриманні високих значень функціонального ниркового резерву в пацієнта варто простежити в динаміці за показниками його сечової кислоти.

112-114

Authors: .

Основні рекомендації Рівень доказовості рекомендацій (A–D) та їх наслідків у практиці (1, 2) зазначено в кінці розділу «Основні рекомендації». Додаток з Національного центру обміну інформацією: The European Renal Best Practice (ERBP) (Найкраща європейська ниркова практика) також надає додаткові поради для клінічної практики. Ці поради не оцінюються, спираються на одне або кілька тверджень і призначені тільки для полегшення практичної реалізації.

121-127

Authors: O.I. Taran

Ревматичні хвороби з вісцеральними проявами, зокрема з ураженням нирок, або формування ниркових ускладнень в разі ізольованих кісткових, м’язових або суглобових проявів ревматичної хвороби становлять потенційну загрозу як перебігу хвороби, так і її прогнозу. Гломерулярні імунозапальні хвороби виникають у випадках, коли ревматична хвороба наближається за своїм перебігом до системного запального процесу; АА-амілоїдоз — у випадках тривалого активного суглобового процесу; тубулоінтерстиціальні ураження — при лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами та аналгетиками. Прогресуючий характер уражень нирок при ревматичних хворобах у напрямку ниркової недостатності та розвиток термінальної її стадії становлять проблему для індивідуума щодо життєдіяльності в умовах замісної ниркової терапії.

2-14

Authors: O.O. Melnyk

In the diagnosis of cardiorenal syndrome (CRS), the biological markers are widely used, they can be applied to identify the pathophysiological stages of CRS, to assess the amount of risk, prognosis and outcome, as well as to monitor the effectiveness of treatment. CRS therapy includes diuretics, vasodilators, angiotensin converting enzyme inhibitors, angiotensin II receptor antagonists, nitrates and cardiac glycosides. One of the most effective methods of CRS treatment is the use of renal replacement therapy.

25-30

Authors: Mariia Ivanova, Olena Dyadyk, Andrew Smith, Lucia Santorelli, Martina Stella, Manuel Galli, Clizia Chinello, Fulvio Magni

As a result of the rapid evolution of modern science, we are continually improving our knowledge of disease pathogenesis and morphology on a daily basis. Due to the era of omics sciences, such as genomics, transcriptomics, and proteomics, there is a strong desire to comprehend the molecular mechanisms of diseases and organisms. The final aims would be to perform more successful diagnosis/prognosis, identify potential therapeutic targets, and predict treatment response. Chronic kidney disease (CKD) is a worldwide health problem with a rapidly increasing incidence, with CKD itself encompassing a large subset of diseases. Recently, modern proteomic technologies, such as matrix-assisted laser desorption/ionization mass spectrometry imaging, have been employed in order to study CKD. Notwithstanding the general infancy of these methodologies, there are already an impressive number of studies and publications related to this subject.

36-39

Authors: Ya.O. Dombrovsky, D.D. Ivanov, V.O. Herasymchuk

Urinary tract infections occupy a leading place among nephrological pathology and infectious diseases in general. The article deals with the aetiology and key stages of the pathogenesis of urinary system lesions. The main part of the paper contents the analysis of the efficacy, safety and expediency of using fluoroquinolones, particularly ciprofloxacin.

47-63

Authors: Dmytro D. Ivanov

.

66-70

Authors: O.I. Taran

The problem of antibiotic resistance is a serious threat to the global public health and requires action by both the state and the public. The World Health Organization identified 15 most dangerous and prevalent superbugs, which it ranked based on three levels of threat they present to the public health. At the heart of the fight against antibiotic resistance lies the increased awareness of the health professionals and general public that incorrect and excessive use of antibiotics amid poor practices in infection prevention and control contributes to the acceleration of antibiotic resistance.