ENDOKRYNOLOGIA

10-17

Authors: Мітченко О.І., Романов В.Ю., Гвоздик М.В.

Мета роботи — дослідження ранніх маркерів атеросклерозу (товщини КІМ, наявності атеросклеротичних бляшок у ЗСА, показника кісточково-плечового індексу) та ССР у жінок із гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом. Матеріали та методи. Обстежено 134 жінки з ГХ (середній вік 56,8±0,5 року). Усім пацієнтам визначали показники ліпідограми, товщину комплексу інтима-медіа (КІМ) і наявність атеросклеротичних бляшок в сонних артеріях, кісточково-плечовий індекс (КПІ), проводили стратифікацію серцево-судинного ризику (ССР) за допомогою шкал SCORE. Результати. Жінки із ГС характеризуються вірогідно вищими рівнями ХСЛПНЩ порівняно з жінками без дисфункції ЩЗ — 6,7±1,5 ммоль/л і 5,6±1,2 ммоль/л відповідно. Встановлено вірогідно більшу частоту потовщення КІМ і виявлення атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях у жінок із СГ порівняно з евтиреоїдними пацієнтами — 66,7% проти 45,7% і 45,5% проти 31,4% відповідно; нижчі показники КПІ — 1,07±0,02 проти 1,16±0,02. За стандартною шкалою SCORE високий і дуже високий ССР виявлено в 36,4% жінок із ГХ на тлі СГ, після додаткового проведення УЗД сонних артерій і КПІ — у 75,7%. Висновки. Підтверджено несприятливий ефект СГ на ранні маркери атеросклерозу та ССР у жінок з артеріальною гіпертензією. Гіпотиреоз має зв’язок із підвищеними рівнями ЗХС, ХСЛПНЩ, потовщенням КІМ, зниженням КПІ. Жінки з артеріальною гіпертензією та СГ на тлі терапії левотироксином мають ліпший профіль ліпідів і нижчий ризик серцево-судинних захворювань порівняно з пацієнтами з артеріальною гіпертензією та СГ без замісної терапії левотироксином.

25-30

Authors: Костіцька І.О.

У статті висвітлено оновлені принципи нормалізації глікемічного контролю у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ознаками порушення моторно-евакуаторної функції (М-ЕФ) шлунка. Виявлено позитивний вплив перорального цукрознижувального препарату похідного сульфанілсечовини Діаглізид® MR 60 мг (гліклазид) ПАТ «Фармак» щодо поліпшення показників вуглеводного обміну із низьким ризиком епізодів гіпоглікемії в групі хворих з уповільненням М-Е функції шлунка.

37-44

Authors: Дунаєва І.П., Чернявська І.В., Дорош О.Г., Караченцев Ю.І.

Мета — вивчення імунних особливостей і коагуляційних властивостей периферичної крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) залежно від рівня адипо- нектину та стадії НАЖХП. Методи. Обстежено 122 хворих на ЦД2 із НАЖХП (62 жінки та 60 чоловіків). Хворих розподілили на 3 групи залежно від стадії НАЖХП. Рівень адипонектину визначали імуноферментним методом. Проводили дослідження субпопуляційного складу лімфоцитів периферичної крові імунопероксидазним методом за допомогою моноклональних антитіл (відсотковий вміст Т-лімфоцитів: Т-лімфоцитів загальних (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-супресорів (CD8+) і Т-активних лімфоцитів (CD25+). Результати. У пацієнтів із ЦД2 із НАЖХП та ожирінням виявлено зміни імунного статусу, які характеризуються імуносупресією, збільшенням значення імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+) за рахунок зниження кількості CD8+ Т-супресорів, а також активації CD25+ Т-активних лімфоцитів на тлі гіпоадипонектинемії. Висновок. Визначено взаємозв’язки між змінами показників імунної системи, які потенціюють хронічне запалення низької інтенсивності, складовими системи коагуляції залежно від рівня адипонектину та стадій НАЖХП у пацієнтів із ЦД2, будуть сприяти вдосконаленню раннього діагностичного алгоритму дисфункції гепатобіліарної системи, а в подальшому — зменшенню ризику розвитку макросудинних ускладнень у даної категорії хворих.

51-64

Authors: Rakov O.V., Rakova V.V., Pona S.M., Gyryavenko O.Ja.

The article is devoted to the analysis and systematization of the latest scientific data on the problem of etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of diffuse toxic goiter. Much attention is paid to the role of diffuse toxic goiter in the structure of endocrine diseases, to the major factors defining its occurrence and progression, to the influence of environmental factors for its development. Modern conceptions on mechanisms triggering the pathological process in diffuse toxic goiter were described. The paper presents etiopathogenetic, morphological, clinical classifications of diffuse toxic goiter.