Проведено правовий аналіз взаємодії Служби безпеки України (СБ України) з громадянським суспільством та з’ясовано шляхи реалізації державної політики щодо протидії тероризму. Окреслено законодавчо визначені напрями такої взаємодії в контексті євроінтеграційних процесів України. Визначено роль громадянського суспільства у сфері
антитерористичної діяльності. З’ясовано необхідність гармонізації законодавства щодо взаємодії СБ України з громадянським суспільством у протидії тероризму
На основі аналізу чинного законодавства України, наукових поглядів учених здійснено характеристику окремих форм оперативно-службової діяльності органів (підрозділів) охорони державного кордону України. Сформульовані визначення понять: «оперативно-службова діяльність», «форма оперативно-службової діяльності підрозділу охорони державного кордону України». Запропоновано врегулювати ці поняття на рівні Закону України «Про Державну прикордонну службу України» і підзаконних нормативноправових актів.
Розглянуто історію кінологічної служби, приділено увагу її розвитку в системі Міністерства внутрішніх справ України, ретельно досліджено питання сучасного стану нормативно-правової бази діяльності кінологічних підрозділів у Національній поліції України.
Висвітлено структуру Й особливості кінологічних підрозділів поліції, визначено напрямки розвитку їх юридичного забезпечення та вдосконалення роботи.
Наведено результати аналізу обсягу та змісту поняття адміністративно-правової охорони податкових відносин. Указано на обґрунтованість доктринальних положень про співвідношення правової охорони і правового захисту як цілого і частини. Встановлено
особливості адміністративно-правової охорони порівняно з іншими видами правової охорони суспільних відносин. Наголошено на необхідності двовекторного розгляду засобів адміністративно-правової охорони податкових відносин: їх вплив спрямований як
на платника податків, так і на контролюючі органи у сфері оподаткування.
На основі аналізу законодавства України та наукових поглядів учених визначено й охарактеризовано окремі напрями вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює взаємодію Національного антикорупційного бюро України з іншими правоохоронними органами. Охарактеризовано нормативно-правові акти адміністративної галузі, положення яких визначають стратегічні орієнтири антикорупційної діяльності держави і механізм її здійснення, регулюють порядок, послідовність, формат та інші управлінські особливості взаємодії НАБУ із правоохоронними органами. Розкрито зміст взаємодії НАБУ із правоохоронними органами, а також запропоновано створити законодавчу гарантію для взаємодії НАБУ із правоохоронними органами, закріпити її як невід’ємний і необхідний аспект антикорупційної діяльності
Досліджено наукові погляди вчених щодо розуміння та класифікації принципів права. Виокремлено характерні особливості принципів превентивної поліцейської діяльності. Принципи здійснення превентивної діяльності залежно від способу їх нормативного закріплення класифіковано таким чином: 1) загальноправові принципи; 2) базові принципи; 3) спеціальні принципи. Подано власне розуміння принципів превентивної поліцейської діяльності.
Проаналізовано стан наукового розроблення криміналістичної класифікації злочинів, пов’язаних з рейдерським захопленням підприємств, з метою доведення необхідності проведення подальших досліджень з урахуванням змін чинного законодавства, а також
сучасних умов. Запропоновано поділяти вказані злочини залежно від кримінальноправових критеріїв, мети вчинення злочинів, а також окремих елементів їх криміналістичної характеристики. Зроблено висновок проте, що запропоновані підстави криміналістичної класифікації цих злочинів не є вичерпними та обумовлюють необхідність подальших досліджень у цьому напрямі.
Досліджено вплив ймовірних сценаріїв перебігу збройного конфлікту на Донбасі на стан злочинності в Україні. На підставі використання сценарної методології сформовано кримінологічні сценарії (реалістичні, оптимістичні, негативні – песимістичні) трансформації стану злочинності на середньострокову перспективу (2019–2022 рр.). Обґрунтовано найбільша ймовірність розвитку стану злочинності за такими трьома сценаріями: «Стагнація та незначне збільшення» (найбільш реалістичний), «Контроль та безпека» (оптимістичний), «Турбулентна злочинність» (негативний). Доведено, що розвиток вірогідних кримінологічних сценаріїв буде залежати від інтенсивності впливу зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці.
Цю статтю присвячено розгляду питання впливу визначальних рис і особливостей права на процес тлумачення. Автор наводить думки вчених-правознавців щодо причин, які обумовлюють необхідність тлумачення правових приписів. Погоджуючись із наведеними твердженнями та висновками, він аналізує вказані підстави більш докладно, розділивши на об’єктивні (не можна усунути і не можна трактувати як провина законодавця) і суб’єктивні (результат упущень суб’єктів правотворчості), та доповнює їх. Також у статті звернуто увагу на те, що при здійсненні тлумачення інтерпретатор права
має враховувати особливості режиму правового регулювання, основні засади, принципи і підходи до викладення норм тієї чи іншої галузі права та ін.
Досліджено окремі питання співвідношення імперативності та диспозитивності регулювання акціонерних правовідносин. Аналіз законодавства України та інших країн дозволяє стверджувати, що у рамках акціонерних правовідносин перевага має належати
імперативному їх забезпеченню.
Прикладом застосування принципу диспозитивності є укладення акціонерного договору, коли акціонери самостійно обирають ту конкретну модель поведінки, яка, на їхню думку, є найбільш ефективною для задоволення корпоративних інтересів.
Today
Yesterday
This week
This month
All days
Number of views: 222