Psychology and Personality

21-32

Authors: Левіт Леонід Зігфрідович

У статті з різних точок зору розглядаються емпіричні дані, отримані А. Маслоу в останні роки життя, які ставлять під сумнів ряд положень теорії самоактуалізації. Дослідження проблеми і необхідний порівняльний аналіз проводяться з використанням «Особистісно-орієнтованої концепції щастя» (ЛОКС), розробленої автором. Двохсистемна і багаторівнева побудова ЛОКС дозволяє дати обгрунтоване пояснення відсутності переходу підопічних А. Маслоу до самоактуалізації, так само, як і малому відсотку індивідів, що реалізують свій внутрішній потенціал. Ключові слова: гуманістична психологія, самоактуалізація, щастя, системний підхід, особистісна унікальність, егоїзм. В статье с разных сторон рассматриваются эмпирические данные, полученные А. Маслоу в последние годы жизни, которые ставят под сомнение ряд положений теории самоактуализации. Исследование проблемы и необходимый сравнительный анализ проводятся с использованием «Личностно-ориентированной концепции счастья» (ЛОКС), разработанной автором. Двусистемное и многоуровневое построение ЛОКС позволяет дать обоснованное объяснение отсутствию перехода подопечных А. Маслоу к самоактуализации, равно как и малому проценту индивидов, реализующих свой внутренний потенциал. Ключевые слова: гуманистическая психология, самоактуализация, счастье, системный подход, личностная уникальность, эгоизм. The article deals with an all-round consideration of the empirical results, obtained by A. Maslow in the last years of his life, which question the main postulates of his self-actualization theory. The problem research and the comparative analysis are conducted with the help of the «Person-oriented conception of happiness» (POCH) elaborated by the author. The double-system and multilevel construction of POCH enables to provide a well-grounded explanation to the absence of self-actualization between Maslow’s students as well as to the small percentage of self-actualizers in general. Key words: humanistic psychology, self-actualization, happiness, systemic approach, personal uniqueness, egoism.

48-58

Authors: Когут Олександра Олександрівна

У статті розглянуто нові перспективи розвитку психології в сучасному науково-інформаційному просторі. Автором здійснено теоретико-методологічне дослідження культурологічних детермінантів розвитку особистості: соціо-культурне комунікативне середовище; свідомість як регулятор ідей; апріорно задані пізнавально-комунікативні особливості, що сприяють різним формам розвитку свідомості; ноосферні феномени розвитку. Автором виокремлено основні тенденції розвитку особистості в суспільстві: пристосування (орієнтація на виживання), адаптація (самопізнання та організація поведінки на рівні цінностей ворожості або дружелюбності), надособистісна форма поведінки (осягнення універсальних понять, систематизація знань про світ й формування власної концепції, реалізація власного світогляду, поведінки на основі законів краси, гармонії та етики, втілення універсальних цінностей й ідей), що відповідають життєдіяльності людини на рівні індивід, особистість, індивідуальність. Сучасні науки орієнтуються на вчення В.І. Вернадського про «ноосферу», то ж психологію розглянуто як науку, яка також переживає перехідний етап у розвитку наук - від наукового мислення до світоглядної науки. Ключові слова: нооетика, ноопсихологія, ноосфера, особистість, світогляд, світоглядна наука, споглядання. В статье рассмотрены новые перспективы развития психологии в современном научно-информационном пространстве. Автором осуществлено теоретико-методологическое исследование культурологических детерминант развития личности: социо-кулътурная коммуникативная среда; сознание как регулятор идей; априорно заданные познавательно-коммуникативные особенности, способствующие различным формам развития сознания; ноосферные феномены развития, самоорганизации, самореализации. Автором выделены основные тенденции развития личности в обществе: приспособления, адаптация, надличностная форма поведения, отвечающих жизнедеятельности человека на уровне индивид, личность, индивидуальность. Современные науки ориентируются на учение В.И. Вернадского о «ноосфере», поэтому психологию рассмотрено как науку, которая так же переживает переходный этап в развитии наук — от научного мышления к мировоззренческой науке. ценностями которой должны стать культурно¬этические и эстетические ценности (коллективность, этика применения знаний, творчески-синергетические коммуникации, сочетание западных учений и восточных и др). Ключевые слова: ноосфера, личность, мировоззрение, мировоззренческая наука, созерцание. The article is aimed to reveal new prospects for the development of psychology in the modern scientific and information space are considered. The author carried out the theoretical and methodological study of the cultural determinants of personality development: socio-cultural communicative environment; consciousness as a regulator of ideas; a priori defined cognitive-communicative features contributing to various forms of development of consciousness, the noosphere, the phenomena of development, self-organization, self-realization. The author highlights the main trends in the development of the individual in society: fixtures, adaptation, transpersonal form of behavior, according to human life at the level of the individual, personality, individuality. Modern science is guided by the teachings of V. I. Vernadsky about the «noosphere», that’s why psychology is considered a science, which is also going through a transitional stage in the development of science - scientific thinking to philosophical science. Values which have become a cultural, ethical and aesthetic values. Keywords: noosphere, personality, worldview, scientific worldview, contemplation.

72-84

Authors: Хомуленко Тамара Борисівна, Найчук Вікторія Віталіївна

Стаття відображає основні передумови та теоретичні положення дослідження естетичного сприйняття та розвивальної програми, спрямованої на формування і розвиток у молодших школярів естетичного сприйняття. Дана характеристика структури естетичного сприйняття, особливостей його реалізації. Наведено результати дослідження динаміки модально-спеціфічесокй пам’яті в процесі розвитку естетичного сприйняття молодших школярів. Розвивальна програма, спрямована на розвиток естетичного сприйняття у молодших школярів може бути використана у практиці психологів освіти. Ключові слова: естетичне сприйняття, синестезія, сприйняття форми, формоутворення, естетичні емоції, модально-специфічна пам’ять. Статья отражает основные предпосылки и теоретические положения изучения эстетического восприятия развивающей программы, направленной на формирование и развитие у младших школьников эстетического восприятия. Дана характеристика структуры эстетического восприятия, особенностей его реализации. Представлены результаты исследования динамики модально-специфичесокй памяти в процессе развития эстетического восприятия младших школьников. Развивающая программа, направленная на развитие эстетического восприятия у младших школьников может быть использована в практике психологов образования Ключевые слова: эстетическое восприятие, синестезия, восприятие формы, формообразование, эстетические эмоции, модально-специфическая память. This article describes the main prerequisites and theoretical foundations of the program of the development younger students ' aesthetic perception. The author acquaints with concept and characteristics of aesthetic perception, its composition and implementation features. The results of the study of the dynamics of modal- specific memory in the process of development of aesthetic perception of the younger students are set. Developing program oriented to development of the younger schoolchildren's aesthetic perception may be applied in the work of the general educational institution practical psychologists. Keywords: aesthetic perception, synesthesia, form perception, formation, aesthetic emotions, modal-specific memory.

98-112

Authors: Корнієнко Ольга Юріївна

У статті розглядається ефективність профілактичної програми неврозогенних властивостей сиблінгового симптомокомплексу. Виявлені фактори в структурі даних властивостей. Визначені елементи сиблінгового симптомокомплексу, що потребують подальшої психокорекції. Ключові слова: сиблінговий симптомокомплекс, неврозогенні властивості, психологічний тренінг, сиблінгові позиції, рівень невротизації. В статье рассматривается эффективность психологической профилактики неврозогенных свойств сиблингового симптомокомплекса. Определены факторы в структуре этих свойств. Представлены элементы сиблингового симптомокомплекса, требующие дальнейшей психокоррекции. Ключевые слова: сиблинговый симптомокомплекс, неврозогенные свойства, психологический тренинг, сиблинговые позиции, уровень невротизации. The article deals with a problem of psychological prevention of the neurotic states. The author stresses that in the modern psychological literature there is not enough information about the effective approaches of psychological intervention of the neurotic features within the sibling’s symptom complex. The author gives the description of the main factors was identified in the structure of the sibling symptom complex that cause neurotic states. They are: «Functionality of sibling’s relationships», «Expansiveness in interpersonal relations», «Personal self-regulation», «Conformity», «Attention to yourself», «Emotional self-regulation». Mention is also made of the reciprocal conditioning of neurotic and compensative features within the sibling symptom complex. This characteristic illustrates the self-organizing system of our personality. In the case of neurotic states the system shows the dysfunctional way to balance itself. Special attention is given to approaches of psychological intervention of the neurotic states. The author analyses psychotherapy methods of the dysfunctional family and interpersonal relationships which would be useful for sibling’s psychotherapy. The article describes neurotic characteristics of each sibling’s symptom complex that should be corrected. O. Yu Kornienko analyzes the effectiveness of psychological prevention of the neurotic features of the sibling symptom complex that was developed on the base of empirical study. As a result the level of anxiety and the level of neuroticism were significantly reduced. In the conclusion the author states that the training should be extended for the reducing the level of the other neurotic syndromes (hysterical type of response, vegetative disorders, neurotic depression, asthenia, obsessive - phobic disorders). Key words: sibling symptom complex, neurotic features, psychological training, sibling’s position, the level of neurotization.

124-137

Authors: Луценко Олена Львівна, Габелкова Ольга Євгенівна

Стаття присвячена аналізу взаємозв’язку порушень здорової поведінки з механізмами психологічного захисту. Виявлено, що руйнуюча здоров’я поведінка найбільше пов’язана з механізмами психологічного захисту «заміщення», «регресія» та «придушення», а «інтелектуалізація» і «реактивне утворення» грають позитивну роль для підтримки здорового способу життя. Механізми «заперечення» та «компенсація» пов’язані як зі здоровою, так і зі руйнуючою здоров’я поведінкою. Ключові слова: студенти, здоров’я, здорова поведінка, механізми психологічного захисту. Статья посвящена анализу взаимосвязи нарушений здорового поведения с механизмами психологической защиты. Выявлено, что разрушающее здоровье поведение наиболее связано с механизмами психологической защиты «замещение», «регрессия» и «подавление», а «интеллектуализация» и «реактивное образование» играют положительную роль для поддержания здорового образа жизни. Механизмы «отрицание» и «компенсация» связаны как со здоровым, так и с разрушающим здоровье поведением. Ключевые слова: студенты, здоровье, здоровое поведение, механизмы психологической защиты. This article is devoted to the relationships between healthy behavior disorders and psychological defense mechanisms. It was revealed that unhealthy behavior most of all related to the psychological defense mechanisms «replacement», «regression», and «suppression» but «intellectualization» and «reaction formation» play a positive role in maintaining healthy lifestyle. The mechanisms of «denial» and «compensation» are associated with both healthy and unhealthy behavior. Keywords: students, health, healthy behavior, psychological defense mechanisms.

151-162

Authors: Табачник Інна Григорівна

У статті представлені результати дослідження взаємозв’язку ставлення до здоров’я зі ставленням до навчання, до себе й до інших у студентів з алкогольною та тютюновою залежністю. Визначено, що ставлення до здоров’я та ставлення до навчання найменш тісно пов’язані у студентів з алкогольною залежністю. Найбільша кількість зв’язків визначена між показниками ставлення до здоров’я, до себе й до інших по групі студентів з тютюновою залежністю. У студентів із адикціями ставлення до здоров’я пов’язане з таким різновидом міжособистісної залежності, як дисфункційне відділення. У студентів з тютюновою залежністю ставлення до здоров’я пов’язане з переконанням у доброзичливості світу, а у студентів з алкогольною залежністю з переконанням у цінності власної особистості, у здатності управляти подіями свого життя та у власному везінні. Ключові слова: алкогольна адикція, тютюнова адикція, ставлення до себе, ставлення до здоров’я, ставлення до навчання, ставлення до інших, студенти. В статье представлены результаты исследования взаимосвязи отношения к здоровью с отношением к обучению, к себе и к другим у студентов с алкогольной и табачной зависимостью. Определено, что отношение к здоровью и отношение к обучению наименее тесно связаны у студентов с алкогольной зависимостью. Наибольшее количество связей определено между показателями отношения к здоровью, к себе и к других по группе студентов с табачной зависимостью. У студентов с аддикциями отношение к здоровье связано с такой разновидностью межличностной зависимости, как дисфункциональное отделение. У студентов с табачной зависимостью отношение к здоровью связано с убеждением в доброжелательности мира, а у студентов с алкогольной зависимостью с убеждением в ценности собственной личности, в способности управлять событиями своей жизни и в собственном везении. Ключевые слова: алкогольная аддикция, табачная аддикция, отношение к себе, отношение к здоровью, отношение к обучению, отношение к другим, студенты. The article discusses the features of the relationship of attitudes to health and learning in students with alcohol and tobacco dependence and a control group. Determined by correlation of the life style and health, internality in the field of health and motivation of training in a higher educational institution students in the control group and students with dependent behavior. In the course of the study identified specific characteristics of the relationship of attitude to health with basic identity of college age with alcohol and tobacco addiction in comparison with students in which at the preliminary stage of the research was not identified signs of tobacco and alcohol dependence. It turned out that the relationship to health and attitudes to learning are most closely associated students of the control group, and the least close this association has been found among students with alcohol dependence. The severity of the motive of mastering the profession, satisfaction with the chosen profession and the educational process in the group of alcohol dependent students predominantly negatively associated with indicators related to health. The greatest number of links identified between the components of attitude to health, measures toward themselves and toward others in the group of students with tobacco addiction. Students with addiction (alcohol and tobacco) indicators related to health with a different sign connected with interpersonal dependence, as disfunctive office, and for the control group is negative with destructive addiction. Indicators related to health of students of the three studied groups are associated with different basic beliefs: for the control group with the belief in the meaningfulness of the world, the group of students with tobacco addiction with the belief in the benevolence of the world, the group of students with alcohol dependence with the belief in the value of self, the ability to control the events of his life and in his own luck. The prospects for further research see the development on the basis of the results of a program aimed at correcting system of personal relationships with College age with alcohol and tobacco dependence. Keywords: life style, health attitudes, satisfaction, learning activities, learning motivation, individual personality trait

176-193

Authors: Фейрчалд Сара

Стаття присвячена дослідженню зв'язку між мовою та культурою. У білінгвальних спільнотах вибір тієї чи іншої мови часто виступає маркером культурної ідентифікації. Здійснюване індивідом під час спілкування переключення з однієї системи кодів (знакової системи) на іншу, перехід з однієї мови на іншу також виступає засобом вираження його соціальної та культурної приналежності. У пропонованому дослідженні розглядається взаємозв’язок між культурною ідентифікацією та мовленнєвими вміннями англомовних монолінгвів (США), вельсько-англомовних білінгвів (Вельс), іспансько-англомовних білінгвів (США), україно-російсько-англомовних трилінгвів (Україна). Здійснено кореляційний, багатофакторний регресійний та однофакторний дисперсійний аналіз отриманих даних. Ключові слова: мовленнєві вміння, культурна ідентифікація, білінгвізм, переключення системи кодів, психолінгвістика, крос-лінгвістичний та кроскультурний аналіз. Статья посвящена исследованию связи языка и культуры. В билингвалъных сообществах использование определенного языка часто выступает маркером культурной идентификации. Осуществляемое индивидом во время общения переключение с одной системы кодов (знаковой системы) на другую, переход с одного языка на другой также выступает средством выражения его социальной и культурной принадлежности. В предлагаемом исследовании рассматривается взаимосвязь между культурной идентификацией и речевыми умениями англоязычных монолингвов (США), уэльсько-англоязычных билингвов (Уэльс), испанско-англоязычных билингвов (США), украинско-русско-англоязычных трилингвов (Украина). Проведен корреляционный, многофакторный регрессионный и однофакторный дисперсионный анализ полученных данных. Ключов1 слова: речевые умения, культурная идентификация, билингвизм, переключение системы кодов, психолингвистика, кросслингвистический и кросскультурный анализ. The relationship between cultural identification and subjective and objective measures of language proficiency was explored in four populations of speakers. The interaction between linguistic abilities and inhibitory control was also investigated. Culture and language were found to be related in all groups, but the way in which the two elements were related varied from population to population. For both groups tested in the U.S., English monolinguals and Spanish-English bilinguals, cultural identification directly influenced language production ability. English monolinguals who identified more strongly with American culture were more accurate producing English nouns, and Spanish-English bilinguals who identified more strongly with Hispanic culture were faster to produce Spanish nouns. Identifying more strongly with American culture also caused Spanish-English bilinguals to perform more poorly on the code-switching task. Cultural identification was related to self-ratings of language proficiency in three of the four groups: English monolinguals, Welsh-English bilinguals, and Ukrainian-Russian-English trilinguals. English monolinguals who identified more strongly with American culture rated themselves lower on foreign language proficiency. This strong cultural identification may either be related to attitude about one’s proficiency, or the motivation to learn a second language. Welsh- English bilinguals who strongly identified with Welsh culture also rated their Welsh language abilities higher. Similarly, Ukrainian-Russian-English trilinguals who identified strongly with Ukrainian culture rated proficiency in both Russian and English lower. Inhibitory control was found to be unrelated to any of the subjective and objective linguistic measures collected. Furthermore, no advantage was found for the trilingual group as compared to the monolingual group. As mentioned above, this does not negate the idea of a bilingual (or trilingual) advantage. The explanation proposed to account for these data is that participants were simply performing at ceiling on the task. A more rigorous test of inhibitory control would be needed to reveal differences between the groups. The data presented here clearly show that individuals think of their culture and language as being highly interconnected entities. Feelings of cultural identification can also lead to changes in language use itself, but may vary among language communities. Since this relationship between culture and language proficiency was found only in groups tested in the U.S., it is possible that this kind of relationship is more likely to be present in a monolingual community. In multilingual communities like Wales and Ukraine, regular exposure to two languages may alter this relationship. Nevertheless, the present study demonstrates the importance of taking into consideration cultural identification when conducting psycholinguistic research. Future research should seek to better understand the connection between culture and language by assessing the two components in a variety of language communities, and administering multiple tasks of linguistic ability. Neural measures should also be employed in order to understand how cultural identification might affect online cognitive processes. Keywords: language proficiency, cultural identification, bilingualism, code-switching, psycholinguistics, cross-linguistic, cross-cultural analysis.

208-222

Authors: Біннебезел Джозеф, Католик Галина Вікторівна

У статті проаналізовано сутнісні особливості танатопедагогіки, що базується на взаємодії освітніх та терапевтичних впливів. Проаналізовано погляди на переживання людьми смерті. Описано особливості використання оригінального методу анкетування ССЗ, призначеного для діагностичної і психотерапевтичної діяльності в межах питань танатопедагогіки. Він розкриває основні страхи людини, пов ’язані зі смертю, переживаннями, які межують з цими страхами, та визначає основні засоби для полегшення цієї тривоги. У статті описуються результати дослідження, проведеного в Італії, Чеській Республіці, Польщі та Україні. Ключові слова: смерть, страх смерті, танатопедагогіка, замісна реляційна терапія танатопедагогіки, метод анкетування ССЗ. В статье проанализированы сущностные особенности танатопедагогики, основанной на взаимодействии образовательных и терапевтических воздействий. Проанализированы взгляды на переживания людьми смерти как естественной эмоции. Описаны особенности использования оригинального метода анкетирования CCJ, предназначенного для диагностической и терапевтической деятельности в пределах вопросов танатопедагогики. Он раскрывает основные страхи человека, связанные со смертью, с какими именно переживаниями граничат эти страхи и определяет основные средства для облегчения этой тревоги. В статье описываются результаты исследования, проведенного в Италии, Чешской Республике, Польше и Украине. Ключевые слова: смерть, страх смерти, танатопедагогика, заместительная реляционная терапия танатопедагогики, метод анкетирования CCJ. Article deals with analysis of essential peculiarities of tanatopedagogics, which is based on educational and therapeutic influences. Different opinions on experiencing of death as a natural emotion are presented. The peculiarities of application of original questionnaire CCJ, aimed on diagnostics and therapy in tanatopedagogics, are described. This questionnaire reveals human fears related to death as well as defines main means of reducing of such fears. The results of investigation that held in Italy, Czech Republic, Poland, and Ukraine are presented. Key words: death, fear of death, tanatopedagogics, replacing relative therapy of tanatopedagogics, questionnaire CCJ.

235-246

Authors: Мишко Надія Мирославівна

У статті проаналізовано сутнісні особливості і структура психологічної готовності до професійної діяльності психолога. Проаналізовано погляди на особливості навчальної діяльності дорослих людей. Описано особливості використання різноманітних технологій навчання з метою розвитку мотиваційно-ціннісної готовності майбутнього психолога, який здобуває другу вищу освіту. Ключові слова: готовність, психологічна готовніспь, структура професійної готовності, мотиваційно-ціннісна сфера, інноваційні технології навчання. В статье проанализированы сущностные особенности и структура психологической готовности к профессиональной деятельности психолога. Проанализированы взгляды на особенности учебной деятельности взрослых людей. Описаны особенности использования различных технологий обучения с целью развития мотивационно-ценностной готовности будущего психолога, который получает второе высшее образование. Ключевые слова: готовность, психологическая готовность, структура профессиональной готовности, мотивационно-ценностная сфера, инновационные технологии обучения. The relevance of this study is mediated by the specifics of the current stage of development of our state, which exists today in terms of socio-economic and political challenges. In this regard, in a society increasingly demand and the prevalence of acquiring the profession of psychologist. Therefore, the requirements for the work of the psychologist only grow, resulting in the development and expansion of education for the profession. Apart from the usual full-time and distance learning, today opened the possibility of obtaining a second higher education on specialty «Psychology», which differs by the number of hours of classroom work students. Psychological education becomes accessible to a wide number of people, in spite of this, at this stage we can say fairly low percentage of young professionals, who are trying to find a job in their field. The problem of professional psychologists due to increased demand for them and the extreme complexity of the situation in Ukraine is particularly acute, so it is important to determine what motivates people to study this particular profession. Yet is poorly understood aspect of value-semantic sphere of adults who get a second degree in «Psychology». Thus, interest is in possibilities of variety of non-traditional pedagogical influences as a way of formation of value-motivational readiness of the future psychologist to carry out their professional activities. Such technologies should comply with the requirements of second higher education of adults in the specialty «Psychology». An alternative or addition of such technologies may be psychological trainings. Key words: readiness, psychological readiness, structure of the professional readiness, motivation and value sphere, innovative learning technologies.

257-267

Authors: Калюжна Юлія Іванівна

У статті розглядається проблема підготовки учнів підліткового віку до активної трудової діяльності у майбутньому. Аналізується психологічна готовність до праці та роль трудової спрямованості у її складі. У статті представлено результати дослідження специфічних критеріїв такої спрямованості у школярів та окреслюються основні шляхи їх формування у ході навчально-виховного процесу. Ключові слова: професійне самовизначення, психологічна готовність до праці, трудова спрямованість, загальні та специфічні критерії трудової спрямованості, мотиви праці. В статье рассматривается проблема подготовки учеников подросткового возраста к будущей активной трудовой деятельности. Анализируется психологическая готовность к деятельности и роль трудовой направленности в ее контексте. В статье представлены результаты исследования специфических критериев такой направленности у школьников и указываются основные пути их формирования в учебно-воспитательном процессе. Ключевые слова: профессиональное самоопределение, психологическая готовность к труду, трудовая направленность, общие и специфические критерии трудовой направленности, мотивы труда. Article deals with the problem of effective training of schoolchildren to work at national economy. It has been emphasized the significance of teens’ psychological readiness for labor as a ground of future realization of their professional way of life. The role of labor directedness in the context of teens’ psychological readiness for labor is outlined. The analysis of psychological and pedagogical literature revealed the content of general and specific criteria of teens’ labor directedness. These criteria are related to cognitive and emotional aspects of such directedness. The results of empirical study of labor directedness in junior and senior teenagers are presented. The necessity of development of this directedness by means of teaching and nurturing in school is emphasized. The possibility of such development is grounded on labor motivation training. Key words: professional self-determination, psychological readiness for labor, labor directedness, general and specific criteria of labor directedness, motives of labor.

280-291

Authors: Метельська Наталія Йосипівна

У статті подано результати теоретичного аналізу проблеми професійного самовизначення майбутніх педагогів. Розкривається сутність понять «самовизначення» та «професійне самовизначення», висвітлюються уявлення про види та типи самовизначення особистості. Також проаналізовано взаємозалежність між особливостями здійснення професійного самовизначення майбутніми педагогами та становленням їх професійної самосвідомості. Визначені проблеми, що породжують внутрішньоособистісні конфлікти професійного самовизначення. Ключові слова: самовизначення особистості, професійне самовизначення, професійна самосвідомість, майбутні педагоги. В статье представлены результаты теоретического анализа проблемы профессионального самоопределения будущих педагогов. Раскрывается сущность понятий «самоопределение» и «профессиональное самоопределение», описываются представления о видах и типах самоопределения личности. Также проанализирована взаимозависимость между особенностями осуществления профессионального самоопределения будущими педагогами и становлением их профессионального самосознания. Определены проблемы, порождающие внутриличностные конфликты профессионального самоопределения. Ключевые слова: самоопределение личности, профессиональное самоопределение, профессиональное самосознание, будущие педагоги. The article presents the results of the theoretical analysis of the problem of future educators ’professional self-determination. Summarizing the research of scientists who have studied this issue, we can say that professional self-determination isn’t an one-stage act of choice, but a long process, which is the leading component of formation of professional’s personality, his or her professional consciousness and self-consciousness. The essence of the concepts of «self-determination» and the «professional self- determination» is revealed. Self-determination is seen as a person’s ability to construct itself, its individual story as the ability to rethink its own essence. Professional self¬determination is understood as a determining of a man himself relatively to the generated in society (and accepted by the man) criteria of professionalism. The ideas about the kinds and types of professional’s self-determination are emphasized. Also the relationship between the features ofprofessional self-determination offuture educators and formation of their professional self-consciousness is analyzed. It was determined that the psychological content of the process of professional self-determination of future educators consist not only in formation of the orientation to choose the educational profession, but also in search of subjective reasons for this choice. Therefore, an integral component of their professional self-determination is a professional self-consciousness, which is defined as the realizing of one’s own personal characteristics, level of formation of professional abilities and professionally important qualities and degree of their compliance to the level, which is required for future educators. The problems that give rise to intrapersonal conflicts of professional self-determination are identified. Key words: self-determination of personality, professional self-determination, professional self-consciousness, future teachers.

23-44

Authors: Моргун Володимир Федорович

Стаття присвячена, викладу багатовимірної теорії особистості, більш конкретному аналізу базового інваріанту її структури - піраміди просторово-часових орієнтацій і аналізу світогляду людини, його змісту і типів в контексті просторово-часових орієнтацій особистості. Ключові слова: багатовимірна теорія особистості, просторово-часові орієнтації особистості, світогляд людини, структура і типи світогляду в контексті просторово-часових орієнтацій особистості. Статья посвящена изложению многомерной теории личности, более конкретному анализу базового инварианта ее структуры - пирамиде пространственно-временных ориентаций и анализу мировоззрения человека, его содержания и типов в контексте пространственно-временных ориентаций личности. Ключевые слова: многомерная теория личности, пространственно-временные ориентации личности, мировоззрение человека, структура и типы мировоззрения в контексте пространственно-временных ориентаций личности. Article deals with multidimensional theory of personality, in particular - with the analysis of such basis invariant of its structure as a pyramid of space-temporal orientations. The content and types of person's worldview in the context of personality space-temporal orientations are analyzed. Author considers personality to be a person, which actively manages and consciously transforms nature, society, and his/her own individuality. Personality's inner world is represented by unique dynamic correlation of space-temporal orientations, need-will experiences, content directions, levels and forms of activity. This correlation defines the freedom of subjective self-determination in acts as well as measure of responsibility for consequences (even unforeseen) of these acts before nature, society, and his/her conscience. Personality space-temporal orientations consist of correlation of person's localizations in the past, presence, and future. These orientations are defined with the solving of contradictions between existence and non-existence, material and spiritual bearers of personality (genome, human body, other persons, acts and creative products). Seven elements of worldview's structure being reviewed in the context of personality space-temporal orientations, give such personal worldview system: chronotop of person's life retrospective - etiology (the explanation of worldview's origin and its structure); chronotop of actual life - epistemology (theories about the world and its descriptive model); values (ethical grounds of behavior) and praxeology (how to reach the goal); chronotop of perspective - futurology (answering the question, where we go?). Key words: multidimensional theory of personality, personality space-temporal orientations, person's worldview, worldview types and structure in the context of personality space-temporal orientations.

58-70

Authors: Блинова Олена Євгенівна

Статтю присвячено з’ясуванню ролі соціальних стереотипів у становленні образу світу особистості. Представлено аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел стосовно проблеми соціальної стереотипізації, причин виникнення соціальних стереотипів, функцій та механізмів прояву, можливостей їх верифікації, емпіричного дослідження, впливу засобів масової інформації на формування світоглядних орієнтацій особистості, її образу світу. Ключові слова: соціальний стереотип, стереотипізація, світоглядні орієнтації, образ світу, соціальне пізнання, категоризація. Статья посвящена изучению роли социальных стереотипов в становлении образа мира личности. Представлен анализ отечественных и зарубежных научных работ по проблеме социальной стереотипизации, причин возникновения социальных стереотипов, функций и механизмов проявления, возможностей верификации, эмпирического исследования, влияния средств массовой информации на формирование мировоззренческих ориентаций личности, ее образа мира. Ключевые слова: социальный стереотип, стереотипизация, мировоззренческие ориентации, образ мира, социальное познание, категоризация. The article is devoted to defining the role of social stereotypes in the formation of person's world view. It presents the analysis of national and foreign sources concerning the problem of social stereotypization, reasons of social stereotypes' emerging, their functions and display mechanisms, the influence of media on the formation of person's mindset orientations, his or her world view. It is defined, that the world view is formed on the base of integration of subject's notions about the world though generalization of his individual socio-cultural experience. It is demonstrated, that the translation of certain socially significant idea can be possible only in form of stereotypes, that's why most social stereotypes are not spontaneously created in person's consciousness, they are either transferred by society in the preformed view, or are formed as a result of direct influence. Social stereotype doesn't “copy” objective reality, it rather creates its own one: stereotype sets frames for reality interpreting, within which we see all our fundamentals. The role of categorization on stereotypes' emerging is defined. It is demonstrated, that categorization is the result of knowledge and combining items in groups following their meaningful qualities, connections and relations with other items. The criterion of adequateness here can be only the objective knowledge. In the basis of formation of stereotype creation mechanism lays the casual categorization, accomplished in the conditions of objective knowledge deficit. Moreover, the cognitive mechanisms of social stereotypes emergence is the generalization and the search of cause-and-effect relationships between events and phenomena. These processes are realized with an active participation of emotional component influencing the choice and fixation of meaningful characteristics of events and phenomena, concerning which stereotypes are created. Key words: social stereotype, stereotypization, mindset orientations, world view, social knowledge, categorization.

86-96

Authors: Лебединська Ірина Вадимівна

У статті розглядається феномен тематизації культурної ідентичності особистості. Узагальнено теоретико-методологічні підходи до аналізу феномену тематизації, серед яких: трактування тематизації інтенціональних переживань у феноменологічній традиції, інтерпретація тематизації як складової процесу наративізації особистісного досвіду, як ресурсу конструювання культурної ідентичності особистості, як шляху створення та підтримки символічного культурного порядку. Показано, що тематизація ідентифікаційних інтенцій топосу героїчного як культурної моделі ідентифікації у сучасних автобіографічних дискурсах здійснюється шляхом інтенційного переживаняя значимих подій, і зокрема події «екзистенційної невдачі» (термін П. Рікера) та події досягнення публічного успіху. Ключові слова: тематизація, культурна ідентичність, інтенціональне переживання, топос, автобіографічний дискурс. В статье рассматривается феномен тематизации культурной идентичности личности. Обобщены теоретико-методологические подходы к анализу феномена тематизации, среди которых такие как: трактовка тематизации интенционалъных переживаний в феноменологической традиции, интерпретация тематизации как составляющей процесса нарративизации личностного опыта, как ресурса конструирования культурной идентичности личности, как пути создания и поддержания символического культурного порядка. Показано, что тематизация идентификационных интенций топоса героического как культурной модели идентификации в современных автобиографических дискурсах осуществляется путем интенционального переживания значимых событий, и в частности события «экзистенциальной неудачи» (термин П. Рикера) и события достижения публичного успеха. Ключевые слова: тематизация, культурна идентичность, интенциональное переживание, топос, автобиографический дискурс. The article deals with phenomenon of theming of personal cultural identity. Theoretical and methodological approaches to the phenomenon of theming of person's cultural identity are generalized. This included interpretation of theming of personal intentional experiences in the framework of phenomenological tradition as factor of narration ofpersonal experience, as a resource of constructing of personal cultural identity, as a way of creating and maintaining cultural symbolic order. Theming of the texts of intentional experiences is considered to be a salient sense-forming factor of person's cultural identity. The sources of cultural themes, which could be found yet in mythological worldview, propose man, from one side, possible models of cultural identification, and from another, regulate cultural self-organization in historic process. In cultural perspective the re-interpretation of some theme is turned into new ontological reality with the new signs of cultural identification. It is shown that theming of identification intentions of heroic topos as a cultural model in modern autobiographical discourses is done by intentional experience of significant events, in particular - «existential failure» (P. Riker) and public events of success achievement. Key words: theming, cultural identity, intentional experience, topos, autobiographical discourse

112-125

Authors: Кряж Ірина Володимирівна, Сінюгіна Тетяна Андріївна

Ідентифікація як механізм формування суб’єктивного зв’язку з природою дозволяє індивіду сприймати себе як частину природи, як безпосереднього учасника екосистемної взаємодії, що відображається у феномені екологічної ідентичності. Вибір вегетаріанського способу харчування обумовлений переживанням близькості з природою та пов’язаний з екоцентричним екологічним занепокоєнням й з стурбованістю глобальними екологічними змінами в цілому. Готовність сприймати екологічні зміни як такі, що загрожують іншим живим істотам та природному оточенню в цілому, підтримує проекологічну поведінку вегетаріанців в побуті. Ключові слова: екологічна ідентичність, суб’єктивний зв’язок з природою, екологічна стурбованість, екологічні установки, вегетаріанство, проекологічна поведінка Идентификация как механизм формирования субъективной связи с природой облегчает для человека восприятие себя как части природы, как непосредственного участника экосистемного взаимодействия, что отражается в феномене экологической идентичности. Выбор вегетарианского способа питания обусловлен переживанием психологической близости с природой и связан с экоцентрическим беспокойством и озабоченностью глобальными экологическими изменениями в целом. Готовность воспринимать экологические изменения в ракурсе угрожающих последствий для других живых существ и природы в целом поддерживает проэкологическое поведение вегетарианцев. Указаны перспективные направления дальнейших исследований. Ключевые слова: экологическая идентичность, субъективная связь с природой, экологические установки, экологическая озабоченность, вегетарианство, проэкологическое поведение Results of comparative research of parameters of ecological identity and ecological attitudes in groups of vegetarians and non-vegetarians are discussed. The choice of vegetarian food is caused by psychological affinity with the nature and connected with ecocentric concern and anxiety in global ecological changes in the whole. Readiness to perceive ecological changes as menacing to well-being of other live beings and the nature as a whole supports proecological behavior of vegetarians. Key words: environmental identity, connectedness with the nature, environmental attitudes, ecological concern, vegetarianism, proecological behavior.

140-154

Authors: Цибуляк Наталя Юріївна

У статті розкрито сутність і значення професійної спостережливості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів для педагогічної діяльності. Подано результати вивчення рівнів розвитку професійної спостережливості студентів III і IV курсів педагогічного вищого навчального закладу. Звернено увагу на психолого-педагогічні умови розвитку професійної спостережливості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі фахової підготовки. Ключові слова: професійна спостережливість, майбутні вихователі дошкільних навчальних закладів, психолого-педагогічні умови, професійна підготовка. В статье раскрыта сущность и значение профессиональной наблюдательности будущих воспитателей дошкольных учебных заведений для педагогической деятельности. Представлены результаты изучения уровня развития профессиональной наблюдательности студентов III и IV курсов педагогического вуза. Обращается внимание на психолого-педагогические условия развития профессиональной наблюдательности будущих воспитателей дошкольных учебных заведений в процессе профессиональной подготовки. Ключевые слова: профессиональная наблюдательность, будущие воспитатели дошкольных учебных заведений, психолого-педагогические условия, профессиональная подготовка. In the article have been made the analysis the content of the notion observation as a professionally important quality of future educators of preschool educational establishments; components (motivational-purpose, cognitive, operational), criteria (inducements and purposes of manifestation the observation, sophistication of cognitive process, formation of action methods) of the development of research quality have been defined. The empirical research describes the dynamics of development of professional observation at future educators of preschool educational establishments at the III and IV courses learning at the university. Was revealed that the psychological characteristic of professional observation does not correspond to the requirements to personality future educator. It is suggested that the development of professional observation of future specialists is random result, which subsequently could lead to difficulties in the pedagogical activity. Attention is paid to the psychological and pedagogical favorable conditions of development of professional observation at future educators ofpreschool educational establishments in the process of professional training: orientation of the content of disciplines and industrial practices on the development of observation; using for it different methods and forms of organization of the teaching process; forming at future educators professional motives and professional and value orientations, adequate and deep idea about the essence of observation and also development of adequate self¬estimation of observation as a professional important quality, ability to reflection and empathy. Key words: professionally observation, psychological and pedagogical conditions, educator of preschool educational establishment, professional training.

168-185

Authors: Лавріненко Віталій Анатолійович

У статті аналізуються особливості ціннісно-смислової свідомості підлітків із неформальних об’єднань. Висвітлені результати теоретичного аналізу проблеми психологічних особливостей підлітків-неформалів, їх детермінації вступу до неформальних груп та специфіки ціннісно-смислової свідомості молодої особистості. Проаналізовані результати емпіричного дослідження структурних та змістовних аспектів ціннісно-смислової свідомості підлітків-неформалів, осмисленості життя ними. Описані прояви смисложиттєвої кризи досліджуваних та їх вираження у ставленні до феномену субкультури і власного «Я» молоді. Ключові слова: ціннісно-смислова свідомість, особистісний смисл, смисложиттєва криза. В статье анализируются особенности ценностно-смыслового сознания подростков из неформальных объединений. Освещены результаты теоретического анализа проблемы психологических особенностей подростков-неформалов, их активности и детерминации вступления в неформальные объединения и специфики ценностно-смыслового сознания молодой личности. Проанализированы результаты эмпирического исследования структурных и содержательных аспектов ценностно¬смыслового сознания подростков-неформалов, их осмысленности жизни, проявлений смысложизненного кризиса и их выражения в отношении у феномену субкультуры и собственному «Я» молодёжи. Ключевые слова: ценностно-смысловое сознание, личностный смысл, смысложизненный кризис. The article analyzes the features of the value-meaning consciousness of adolescents from informal unions. The results of theoretical analysis of problem of psychological specificity of adolescents from informal unions in actual psychological investigations are described. Also, the specificity of determination of entry into informal youth unions in its connection with crisis features of adolescent's age are discussed. On the results of theoretical analysis of problem the psychological essence of the phenomena of value-meaning consciousness of young personality and the specificity of it's formation in the process of interaction with surrounding people are described. Also, the procedure of empirical research of value-meaning consciousness of young personality is presented. The analysis of results of empirical research of interpretation of life, manifestations of senslife crisis and structural and contextual components of value-meaning consciousness of adolescents from informal unions are submitted. Herewith, the differences of empirical data of the specificity of value- meaning sphere of exponents of experimental and control groups are discussed, that makes empirical data more valid and representative. The quantitative and qualitative analysis of research of value-meaning consciousness of respondents, the specificity of their life meanings, manifestations of senslife crisis in prevailing meaning constructs that adolescents use in interpretation of events of their life and deeds of surrounding people are implemented. The specificity of manifestation of senslife crisis and activity in informal unions as factors of meaning of life in value-meaning consciousness of youth of experimental and control groups are compared. The specific features of prevailing personal and nodal meanings of youth from informal unions, their differences with indications of control group are discussed. Besides, the meaning of adolescents of their I own that represent the specificity of their process of meaning of life, its results and the opportunity of meaning attitudes to regulate the life activity of youth are outlined. On the basis of results of empirical research of value-meaning consciousness of youth the perspectives of further investigations are defined by author. Keywords: value-meaning consciousness, personal meaning, senslife crisis.

201-214

Authors: Кривоконь Наталія Іванівна

В статті обґрунтовується необхідність більш широкого запровадження психологічних засад в практиці соціальної роботи в Україні. Розглядаються можливості соціально-психологічного забезпечення для оптимізації соціальних послуг особам, що перебувають в скрутних життєвих обставинах. Представлено розроблені автором концепція та модель соціально-психологічного забезпечення розвитку соціальних послуг. Наведено обґрунтування та стислий аналіз основних змістовних блоків моделі, що дозволяє здійснювати соціально-психологічну підтримку особистості в процесі соціальної роботи. Ключові слова: особистість в скрутній життєвій ситуації, психологія соціальної роботи, соціально-психологічне забезпечення. В статье обосновывается необходимость более широкого внедрения психологических основ в практику социальной работы в Украине. Рассматриваются возможности социально-психологического обеспечения для оптимизации социальных услуг лицам, находящимся в трудных жизненных обстоятельствах. Представлены разработанные автором концепция и модель социально-психологического обеспечения развития социальных услуг. Приведено обоснование и краткий анализ основных содержательных блоков модели, позволяющей осуществлять социально-психологическую поддержку личности в ходе социальной работы. Ключевые слова: личность в трудной жизненной ситуации, психология социальной работы, социально-психологическое обеспечение. The necessity of wider introduction of psychology in the social work practice in Ukraine is shown in the article. One of the ways of optimization of social services under conditions of social crisis is deepening psychological foundations of social work that defined by queries regarding to the introduction of personal, targeted approaches to this type of activity, sharp increase in the number of customers, needs of the humanization the society and etc. Models of psychological support are oriented to get a scientifically based data on the causes, factors and effects of problems in the development process and life of individual. The possibilities of social and psychological support to optimize social services for persons who are in difficult circumstances are researched. The concept and model of socio- psychological support of social services developed by author are presented. It is concluded that the developed materials of social-psychological support of social work permit to solve adequately the problems associated with the need of "psychologization " the system of social services for many categories of citizens. Keywords: personality in a crisis situation, psychology of social work, social- psychological support.

230-242

Authors: Власова Олена Іванівна

У статті на основі теоретичного аналізу узагальнені базові характеристики соціалізованої та життєво успішної особистості, якими є її гуманність, мудрість та креативність, автономність і суб’єктність, мужність та помірність, а також справедливість і трансцендентність як орієнтація людини в організації життя на цінності культури та духовний розвиток, що в сукупності забезпечують реалізацію обдарованою особою у власній самореалізації широких соціальних інтересів; виділено низку організаційно- методичних принципів, на яких має організовуватись діяльність закладів освіти обдарованих, аби сприяти успішній соціалізації таких осіб та досягненню ними життєвого успіху, представлені результати експериментального дослідження оптимальних умов ефективної освітньої соціалізації та розвитку цілісної особистості обдарованих школярів в умовах спеціально створеного акмеопростору гуманітарного ліцею. Ключові слова: обдарованість, освітня соціалізація, розвиток обдарованих школярів, акмеологічна система ліцею В статье на основе теоретического анализа обобщены базовые характеристики социализированной и жизненно успешной личности, которые в совокупности обеспечивают реализацию широких социальных интересов одаренной личности и других людей; выделен ряд организационно¬методических принципов, на которых должна базироваться деятельность образовательных учреждений для одаренных, чтобы способствовать успешной социализации таких лиц и достижению ими жизненного успеха, представлены результаты экспериментального исследования оптимальных условий эффективной образовательной социализации и развития целостной личности одаренных школьников в условиях специально созданного акмеопространства гуманитарного лицея. Ключевые слова: одаренность, образовательная социализация, развитие одаренных школьников, акмеологическая система лицея. On the basis of theoretical analysis the article conceptualizes the basic characteristics of a successful life and socialized personality i.e. his humanity, wisdom, openness to the broad social experience, creativity, autonomy and subjectivity, courage and temperance, justice and transcendence as the orientation of human social behavior cultural, moral standards and spiritual development which together ensure the implementation of broad social interests of a talented individuals and others; identifies a number of organizational and methodological principles on which should be based the activities for gifted education institutions to facilitate the successful socialization of such persons and the achievement of success in life; The results of an experimental study of optimal conditions for effective educational socialization and the development of the whole person gifted students in a specially created acmespace of Lyceum are submitted. Keywords: talent, education socialization, development of gifted students, acmeological system of lyceum

258-271

Authors: Гончарова Наталія Олексіївна

У статті акцентується увага на проблемі проектування професійної кар’єри студентами педагогічного вишу. Проаналізовано теоретичні підходи до психологічних особливостей проектування в студентському віці. Розглянуто процес проектування як детермінуючий фактор професійної підготовки майбутнього учителя. Обговорюється необхідність психологічного та організаційного супроводу кар’єри майбутніх фахівців. Ключові слова: кар’єра, проектування кар’єри, розвиток кар’єри, кар’єрні орієнтації, професійна підготовка, конкурентоздатність, професійне становлення, майбутні учителі. В статье акцентировано внимание на проблеме проектирования профессиональной карьеры студентами педагогического вуза. Проанализированы теоретические подходы к психологическим особенностям проектирования в студенческом возрасте. Рассмотрен процесс проектирования как детерминирующий фактор профессиональной подготовки будущего учителя. Обсуждается необходимость психологического и организационного сопровождения карьеры будущих профессионалов. Ключевые слова: карьера, проектирование карьеры, развитие карьеры, карьерные ориентации, профессиональная подготовка, конкурентоспособность, профессиональное становление, будущие учителя. The article focuses on the problem of designing a professional career by the students of pedagogical university. Theoretical approaches to the psychological peculiarities of the designing in student age are analyzed. The process of designing as the determining factor of professional training of future teachers is considered. The need for psychological and organizational support of future professionals' career is discussed. It is confirmed that the formation of the future teacher in the educational process at the university includes not only acquiring the definite knowledge and skills, but also the formation of professionally-oriented attitudes, interests, values and specific skills required in the future. Also the socialization of future professional has place. It is affected by the properties of the personality and it is closely related to the peculiarities of the interaction with the social environment. The structural elements of the model of the future teacher's career becoming are: developing of the principles, which are the basis of becoming a teacher's career on the stage of vocational training; inceptive diagnostics of system-forming factors, contributing to the success career becoming of future teacher; focused career planning; designing of the career-forming environment in the university; monitoring of becoming of the student's professional career during the study in the educational establishment. Also the article views such principles of the proposed model, as the principles of transparency, complementarity and management. Compliance of them makes the process of becoming of the future teachers' career more reflexive and defines the necessary conditions for the most successful implementation. The article states that career designing of future teachers is a complex multidimensional phenomenon, that has a psychological basis. It is characterized by a number of factors, but the priority is given to the specificity of professional self¬esteem, meaning of life orientations and personal self-attitude. Key words: career, career design, career development, career orientations, professional training, competitiveness, professional development, future teachers.

284-296

Authors: Коваленко Олена Григорівна

У статті розглядаються особливості міжособистісного спілкування осіб похилого віку, зокрема порівняння таких особливостей у літніх осіб із різними рівнями осмисленості життя. Міжособистісне спілкування осіб похилого віку визначається як процес формування емоційних взаємин особистості в цьому віці з окремими суб’єктами, котрі її оточують. Воно дозволяє літнім особам коректувати смисл життя та регулювати власні емоційні стани й переживання. Виявлено особливості міжособистісного спілкування та осмисленості життя в цьому віці. Підтверджено зв’язок між особливостями міжособистісного спілкування людини похилого віку та осмисленням нею свого життя. Ключові слова: особи похилого віку, міжособистісне спілкування, смисл життя, емпатія, почуття самотності, стилі спілкування. В статье рассматриваются особенности межличностного общения пожилых людей, в том числе сравнение таких особенностей у пожилых лиц с различными уровнями осмысленности жизни. Межличностное общение пожилых людей определяется как процесс формирования эмоциональных отношений личности этого возраста с отдельными субъектами, которые ее окружают. Оно позволяет пожилым лицам корректировать смысл жизни и регулировать собственные эмоциональные состояния и переживания. Выявлены особенности межличностного общения и осмысленности жизни в этом возрасте. Подтверждена связь между особенностями межличностного общения пожилого человека и осмыслением ним своей жизни. Ключевые слова: пожилые люди, межличностное общение, смысл жизни, эмпатия, чувство одиночества, стили общения. The article deals with special characteristics of elderly people interpersonal communication, including comparison of such features of elderly people with different levels of meaningfulness of life. The elderly people interpersonal communication is a process of emotional relationship formation of the individual in this age with particular subjects that surround him or her. It has emotional, cognitive and behavioral components. It allows the elderly people to correct sense of life and regulate their emotional states and experiences. The meaning of a person's life is considered as the purpose of life, conscious and generalized principle of life, a vital task, the need for identity, work, life orientation. It was found that older people feel lonely rarely and have enough friends and buddies. Most of them believe that others like them and this affection is mutual. The level of their empathy is reduced, the emotional channel dominates. A significant number of surveyed older people are not satisfied with their own circle of communication and they would like to change it. Most of all in other people they value kindness, honesty, sincerity, and the same characteristics they consider as the best in their own character. Persons of this age are less disposed to direct competition as well as to join resolution of problems. In interpersonal communication they often either adapt to the situation or avoid to resolve it, or make concessions to each other. Older people have an average level of meaningfulness of life, are not sure in their ability to manage it, monitor separate events, but they understand its dependence on various extraneous factors. They are relatively satisfied with their past and present, do not build irresponsible plans for the future. Comparison of features of elderly people interpersonal communication with different levels of meaningfulness of life allows us to conclude that at this age the best ability to communicate develops as a result of understanding by them their own lives. Keywords: elderly people, interpersonal communication, the meaning of life, empathy, sense of isolation, communication styles.

310-312

Authors: Редакция

Дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту проблем виховання НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України 9 жовтня 2015 року відзначає 75-річний ювілей.

10-29

Authors: Зязюн І.А.

Психологічний досвід особистості є ексклюзивною домінантною підвалиною її «Я-концепції». За своєю визначальною перевагою в житті людини, з одного боку, і за рівнем не розробленості - з другого, - психологічний досвід у наш час належить до розряду таких духовних утворень, поза якими не відбувається кожен подих людини, кожна мить її життєдіяльності, мислення й творчості, учіння й виховання, благополуччя й невдач. У науковому аналізі проблем психологічного досвіду, коли без нього будь-яке дослідження в системі Людина-Людина не може бути остаточним й до кінця закінченим, набуває важливості проблема виокремлення висхідного понятійного ряду індивідуального психологічного досвіду. До нього належать: визначення категоріального простору досвіду, основних принципів його формування й розвитку, системо-утворювального фактору, структурно-динамічної організації, рівнів і підструктур, характеру трансформаційних і адаптаційних процесів і т. ін. На основі важливого наукового принципу В.М. Бехтєрева про психологічний досвід як основний критерій людської психіки, виокремлюється наукова проблема сугестологічної зумовленості розвитку психологічного досвіду. Ключові слова: психологічний досвід, особистість, цілісність особистості, сугестологія, діяльність, дія, навіювання, гіпноз, психологічні континуум-категорії. Психологический опыт является доминантной основой «Я-концепции» личности. За своим определяющим преимуществом в жизни человека, с одной стороны, и за уровнем не разработанности, — с другой, — психологический опыт в наше время относится к разряду таких духовных образований, вне которых не совершается ни одно человеческое дыхание, ни один миг личностной жизнедеятельности — мышления и творчества, учения и воспитания, благополучия и неудач. В научном анализе проблем психологического опыта, когда без него любое исследование в системе Человек — Человек не может быть достаточным и до конца законченным, приобретает неоспоримую важность проблема выделения исходного понятийного ряда индивидуального психологического опыта. Исследуются: определение категориального пространства опыта; основные принципы его формирования и развития; системно-образующий фактор развития; структурно-динамическая организация уровней и подструктур; характер трансформационных и адаптационных процессов. На основе важного научного принципа В.М. Бехтерева о психологическом опыте, как основном критерии человеческой психики, выделяется и исследуется научная проблема сугестологической обусловленности развития психологического опыта. Ключевые слова: психологический опыт, личность, целостность личности, сугестология, деятельность, действие, внушение, гипноз, психологические континуум-категории. Psychological experience is the dominant base of an individual «I-concept». According to its determining character in a person's life on the one hand, and to the unsatisfactory level of its study on the other hand - nowadays psychological experience is such a spiritual phenomenon without with neither a person's breath nor a moment of his life take place - thinking and creative work, teaching and education, wellness and mishaps. In the scientific analysis of psychological experience, without which any research of the system Person-Person can not be profoundly completed, the question of determining the definitions in individual psychological experience acquires undoubted importance. The following aspects are considered: categorical essence of experience; the main principles its formulation and development; systematical factor of its development; structural and dynamic organization of the levels and substructures; the character of the transformation and adaptation processes. The scientific question of suggestological dependence of the psychological experience developmentis determined and consideredon the important basis of V.M. Behterev's scientific principle of psychological experience as the main criterion of human psychics. Key words: psychological experience, personality, personal integrity, suggestology, activity, act, suggestion, hypnosis, psychological continuum - categories.

46-57

Authors: Мельничук М.М.

У статті наведені узагальнені результати дослідження толерантності, які стосуються підходів до її змісту. Показано, що толерантність - це складний, багатоаспектний і багатокомпонентний феномен, що має кілька ліній вияву й розвитку. Ключові слова: толерантність, терпимість, відвертість, поблажливість, безконфліктність, емпатія, системний підхід. В статье приведены обобщенные исследования толерантности, касающиеся подходов к ее пониманию. Показано, что толерантность - это сложный, многоаспектный и многокомпонентный феномен, имеющий несколько линий проявления и развития. Ключевые слова: толерантность, терпимость, откровенность, снисходительность, бесконфликтность, эмпатия, системный подход. The article is devoted to theoretical and empirical study of tolerance, systemic analysis of the tolerance structure and levels of its psychophysiological, individual- psychological, social-psychological determination. The study examines psychophysiological, personal, existential-humanistic, social-psychological and situational approaches to the study of tolerance in native and foreign psychology. Study of this phenomenon should systematically take into account physiological, cognitive, emotional, behavioral and value-semantic aspects. It has been found out that the level, represented by value orientations, personal maturity, and social adaptation is the most important; the individual-psychological one (divergent thinking, empathy) has less importance and the psychophysiological level plays the smallest role in the determination of tolerance. It has been shown an interaction of different levels of determination. Particularly the psychophysiological level promotes tolerance when value orientations are high (developed social-psychological level). That indicates the restructuring of the psychophysiological level under the influence of higher “floors” of the psychic. It has been shown that the tolerance is a part of the system of personal maturity and social adaptation. It is determined first of all by value orientations (self-centered or prosocial) and by degree of divergent thinking development. Keywords: tolerance, patience, leniency, frankness, empathy, system approach.

71-82

Authors: Калюжна Ю.І.

У статті розглядається проблема підготовки учнів підліткового віку до здійснення свідомого професійного вибору на основі врахування комплексу їхніх пізнавальних інтересів. Аналізується процес професійного самовизначення школярів у контексті вікового розвитку їхньої особистості. Окреслюються шляхи формування професійних інтересів підлітків інтерактивними засобами організації профорієнтаційних заходів та викладання основ психології. Ключові слова: професійне самовизначення, пізнавальна мотивація, професійний інтерес, професійні схильності, інтерактивні засоби навчання В статье рассматривается проблема подготовки учеников подросткового возраста к осуществлению сознательного профессионального выбора с учетом комплекса их познавательных интересов. Анализируется процесс профессионального самоопределения школьников в контексте возрастного развития их личности. Рассматриваются пути формирования профессиональных интересов подростков интерактивными средствами организации профориентационной работы и преподавания основ психологии. Ключевые слова: профессиональное самоопределение, познавательная мотивація, профессиональный інтерес, професссиональные склонности, интерактивные методы обучения. The article deals with the problem of the teenage pupils' effective choice of profession. The notions «life self-determination» and «professional self- determination» are correlated. The role of intrinsic motivation in the process of gaining knowledge about profession as well as in the process of gradual managing of practical skills is underlined. The nature of professional interest as a basic component of professional choice is analyzed. The typical mistakes of pupils' professional choice related to the lack or insufficient development of professional interest are discussed. The results of empirical study of the specific of professional choice motivation in teenagers are represented. It has been emphasized the necessity of strengthening of intrinsic motivation related to the future profession choice. Moreover the whole sphere of pupils' cognitive motives must be taken into account, which could be the significant factor of professional interest development. The structure of professional interests, evaluated by V. Henning's questionnaire, is analyzed. The significance of involving of pupils' real cognitive interests into the process of realization of optimal professional choice on an example of forming of professional interest in the framework of psychological activity has been shown. The possibilities of application within professional training of interactive means of organization of teens' cognitive activity are grounded. Key words: professional self-determination, cognitive motivation, professional interest, professional inclinations, interactive methods of teaching.

97-108

Authors: Метельська Н.Й.

У статті подано результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми емоційного вигорання педагогічних працівників. Розкривається сутність поняття «емоційне вигорання», висвітлюються уявлення про чинники формування емоційного вигорання працівників освіти та його структуру. Проаналізовано характер зв ’язку між рівнем емоційного вигорання працівників освіти та особливостями їх професійної самосвідомості, зокрема самоставленням як однією зі складових самосвідомості фахівця. Ключові слова: емоційне вигорання, професійне вигорання, професійна самосвідомість, самоставлення, педагогічні працівники. В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования проблемы эмоционального выгорания педагогов. Раскрывается сущность понятия “эмоциональное выгорание”, излагаются представления о факторах формирования эмоционального выгорания работников образования и его структуре. Проанализирован характер связи между уровнем эмоционального выгорания работников образования и особенностями их профессионального самосознания, в частности самоотношением как одной из составляющих самосознания специалиста. Ключевые слова: эмоциональное выгорание, профессиональное выгорание, профессиональное самосознание, самоотношение, педагогические работники. This paper presents the results of theoretical analysis and experimental study of the problem of educators' emotional burnout. The essence of the concept of “emotional burnout” and its structure are discovered. Also the approaches to understanding the main causes of burnout are accentuated. The ideas about the factors of the formation of educators' emotional burnout are expressed. They include socio-demographic characteristics, age, education, family status, work experience, personal and social-psychological characteristics and also organizational factors, such as working conditions, work overload, working hours and lack of time. The meaning of the concept “professional burnout” and its distinction from “emotional burnout” are revealed. The main characteristics of educators' professional burnout are described. We concluded that in spite of the increasing attention of researchers to this problem, it can not be fully resolved, because to date detailed studies of the impact of educators' professional self-consciousness or its components to the formation of their emotional and professional burnout weren't held. An empirical study of emotional burnout was held. It showed a certain emotional closeness, disengagement and indifference of educators, which may be an indicator of their emotional exhaustion. The article also analyses the type of the link between the level of educators' emotional burnout and features of their professional self-consciousness, including self-attitude as a component of specialist's self-consciousness. It was found that the higher the level of positive self-attitude of teachers is, the less likely a detection of symptoms of burnout in their professional activity. Keywords: emotional burnout, professional burnout, professional self-consciousness, self-attitude, pedagogical workers.

120-130

Authors: Хоменко Є.Г.

У статті розглянуті особливості діяльності класного керівника, описані основні функції і засоби. Також охарактеризована основна форма взаємодії між класним керівником і учнями. Розглянуті особливості діалогічної і імперативної взаємодії, наголошено на ефективності партнерської форми взаємодії. На основі теоретичного аналізу визначено функцію класного керівника по розвитку учнівського колективу, дано визначення учнівського колективу, описано основні стадії його розвитку і особливості роботи класного керівника по сприянню розвитку колективу. Ключові слова: класний керівник, виховний вплив, взаємодія, педагогічна взаємодія, учнівський колектив, діалогічна взаємодія, імперативна взаємодія. В статье рассмотрены особенности деятельности классного руководителя, его функции. Дана характеристика основной форме взаимодействия классного руководителя с учащимися. Рассмотрены особенности диалогического и императивного взаимодействия, акцентировано на использование партнерской формы взаимодействия с учащимися. На основе теоретического анализа обозначено функции классного руководителя как по использованию индивидуального подхода к личности каждого ученика, так и по развитию ученического коллектива. Дано определение ученического коллектива, описано основные стадии его развития. Ключевые слова: классный руководитель, воспитательное влияние, взаимодействие, педагогическое взаимодействие, ученический коллектив, диалогическое взаимодействие, императивное взаимодействие. The author examines the features of the class teacher, describes the basic features and means of its activities. Class teacher should make the educational function and provide emotional comfort of their pupils. The theoretical foundations of pedagogical interaction were developed by such famous psychologists as O.M. Leontiev, G.M. Andreeva, J.L. Kolominskyj, V.M. Myasischev. Also the author provides a definition of pedagogical communication and compares it with pedagogical cooperation. It is necessary to say that these terms are separated in the article. Author examines the principles that govern the activities of the class teacher. They are: the principle of basic skills consideration, the principle of subject-subject interaction, and the principle of pedagogical support. It is necessary to say that the pedagogical cooperation is a special kind of interpersonal interaction, which includes communication, interaction and joint activities. The author describes approach, elaborated by V.A. Semychenko. Educational system is considered as a dynamic subject-object system in which the role of subject and object performs the teacher and the pupils. The basic form of cooperation between the class teacher and the pupils is also described. Peculiarities of dialogue and imperative cooperation are considered. Important characteristic of pedagogical cooperation could be evaluated by its dialogical and imperative trends. The author emphasizes the partnership form of interaction as the most effective one. Also the considerations of interaction from the perspective of transact analysis Eric Berne are given. The function of the class teacher is defined. There is no doubt that the personality of pupils develops in collective. The main stages of its development are described as well as characteristics of the class teacher to promote team development are considered. In the conclusion, author stresses that class teacher should use such means and methods that facilitate the development of joint work with pupils. Key words: class teacher, educational influence, cooperation, pedagogical cooperation, pupils' collective, dialogical cooperation, imperative cooperation.

143-161

Authors: Моргун В.Ф.

У статті на основі системо-діяльнісної методології та авторської багатовимірної теорії особистості розглядаються підходи до такого актуального під час спалаху агресії явища, як толерантність. Обґрунтовується її рівнева психологічна структура: на соціально-психологічному рівні - прийняття, на індивідуально- психологічному - поблажливість і на психофізіологічному - витривалість. Аналізуються прояви толерантності та наводяться приклади її обмеження у контексті вказаної теорії особистості. Розглядаються психологічні засоби психопрофілактики інтолерантності в міжособистих стосунках. Ключові слова: багатовимірна теорія особистості, толерантність, межі толерантності, правила толерантності, прояви толерантності, інтолерантність, психопрофілактика інтолерантності. В статье на основе системно-деятельностной методологии и авторской многомерной теории личности рассматриваются подходы к такому актуальному во время вспышки агрессии явлению, как толерантность. Обосновывается ее уровневая психологическая структура: на социально-психологическом уровне — принятие, на индивидуально¬психологическом — снисходительность и на психофизиологическом - выносливость. Анализируются проявления толерантности и приводятся примеры ее ограничения в контексте указанной теории личности. Рассматриваются психологические средства психопрофилактики интолерантности в межличных отношениях. Ключевые слова: многомерная теория личности, толерантность, пределы толерантности, правила толерантности, проявления толерантности, интолерантность, психопрофилактика интолерантности. In the article on the basis of system-activity methodology and authorial multidimensional theory of personality going is examined near such actual during the flash of aggression phenomenon, as tolerance. In relation to the concept of tolerance and discussions proceed until now. Positions are divided into two opposite. First - this term is previous and, though is historically just, however must be specified or substituted by more positive and accompanied by the clear estimation of pluralism and variety. Second - he is an absolute concept that is important for existence of society and limitation of discrimination. Grounded of the level psychological structure of tolerance. At social-psychological level is an acceptance, on individually-psychological is condescension and on psycho-physiology is endurance. The displays of tolerance are analysed and examples of her limitation are made in the context of the indicated theory of personality. Psychological facilities of psycho-prophylaxis of intolerance are examined in the interpersonal relations. The considered facilities of psycho-prophylaxis of intolerance are in interpersonality communication of people, it follows to expect, will assist the increase of level of tolerance in spatio-temporal transspectiv of life, in particular, on the stages of the previous setting on tolerance to other man, tolerance in mutual relations with people (meeting, encouragement to the structural collaboration, prophylaxis of the negative states and relations), tolerance of after action. The prospects of further development of problem can be empiric researches of dynamics of displays of tolerance of the different task, national, professional, gender, age-related forces in the modern difficult socio-political terms of becoming of the Ukrainian state system and civil society. Keywords: multidimensional theory of personality, tolerance, limits of tolerance, rule of tolerance, displays of tolerance, intolerance, psycho-prophylaxis of intolerance.

176-185

Authors: Тітова Т.Є.

Стаття присвячена проблемі формування ціннісно-смислової сфери майбутніх психологів під час професійного навчання. Розкриваються можливості психологічного супроводу розвитку особистості в цілому та її ціннісно-смислової сфери зокрема. Описується програма психологічного супроводу формування ціннісно-смислової сфери студентів, що навчаються за спеціальністю «Психологія». Ключові слова: ціннісно-смислова сфера особистості, ціннісні орієнтації майбутнього психолога, психологічний супровід, програма оптимізації процесу формування ціннісних орієнтацій майбутніх психологів. Статья посвящена проблеме формирования ценностно-смысловой сферы будущих психологов в процессе профессионального обучения. Раскрываются возможности психологического сопровождения развития личности в целом и её ценностно-смысловой сферы в частности. Описывается программа психологического сопровождения формирования ценностно-смысловой сферы студентов, обучающихся по специальности «Психология». Ключевые слова: ценностно-смысловая сфера личности, ценностные ориентации будущего психолога, психологическое сопровождение, программа оптимизации процесса формирования ценностных ориентаций будущих психологов. The article is dedicated to the problem of the forming of future psychologists' value orientations in the process of professional training at higher educational establishment. The possibilities of psychological accompany of personality development in whole and its value-meaning sphere in particular is revealed. This psychological accompany is aimed to activate the resources and mechanisms of self-development when solving different life situations. It is based on several principles and takes into account students' individual peculiarities and their difficulties in the process of professional training. The main tasks of psychological accompany are hightlighted. The program of psychological accompany of the process of students' value- meaning sphere forming is represented. This program contains such elements: 1) the psychodiagnostics of students' value-meaning sphere; 2) holding of the “axiological seminars”; 3) creating of “psychological portraits” of the famous people etc.; 4) case studies; 5) working with metaphors; 6) drafting of psychologist's and client's commemorative booklets; 7) writing of stories and fairy-tales; 8) individual consulting; 9) realization of social-psychological trainings with students and teachers. Key words: personality value-meaning sphere, future psychologists' value orientations, the program aimed to optimize the process of future psychologists' value orientations forming.

199-200

Authors: Савчин М.В.

Особистісне становлення дитини: суб’єктний вимір : монографія / Іван Тітов, Ольга Кравченко, Людмила Москаленко ; за ред. І.Г. Тітова. - К. : ВЦ «Академія», 2015. - 152 с. Одна з найперспективніших для розвитку педагогічної та вікової психології дослідницьких сфер, яка має яскраво виражений проблемний характер та вимагає ґрунтовних теоретико-експериментальних дослід¬жень, стосується особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в аспекті її суб’єктних проявів у сфері пізнавально-перетворювальної й соціально- комунікативної діяльності. З огляду на це рецензоване монографічне дослідження, присвячене проблемі становлення суб’єктності дитини, є безумовно актуальним та має наукову і практичну значущість.