Psychology and Personality

5-45

Authors: Слободчиков В.І.

У статті здійснюється категоріальний аналіз принципу розвитку в сучасній психології; розглядаються антиномії і парадокси в інтерпретації самого феномена «розвиток»; обговорюються технологічні підходи в діагностиці розвитку. Розробляється одне з ключових понять психологічної антропології - віково-нормативна модель розвитку суб’єктивної реальності. Дане поняття є методологічним засобом і технологічним принципом побудови вікової діагностики та проектування змісту розвивальної освіти на різних її ступенях. Ключові слова: принцип розвитку, зміст розвитку, технологічні підходи в діагностиці, віково-нормативна модель розвитку, зміст освіти, віково-орієнтована модель освітньої діяльності. В статье осуществлен категориальный анализ принципа развития в современной психологии; рассматриваются антиномии и парадоксы в интерпретации самого феномена «развитие»; обговариваются технологические подходы к диагностике развития. Разрабатывается одно из ключевых понятий психологической антропологии - возрастно-нормативная модель развития субъективной реальности. Данное понятие является методологическим средством и технологическим принципом построения возрастной диагностики и проектирования содержания развивающего образования на разных его ступенях. Ключевые слова: принцип развития, содержание развития, технологические подходы в диагностике, віково-нормативна модель розвитку, зміст освіти, віково-орієнтована модель освітньої діяльності. Article deals with the categorical analysis of the principle of development within the modern psychology. The antinomies and paradoxes of interpretation of the development phenomenon are revealed. The technological approaches to the diagnostics of development are discussed. One of the main notions of psychological anthropology - age-normative model of the subjective reality's development - are elaborated. This notion is considered to be a methodological mean and technological principle of age diagnostics and projection of the content of developing education at its different stages. Key words: principle of development, content of development, technological approaches to the diagnostics, age-normative model of the development, content of education, age-oriented model of educational activity.

58-70

Authors: Кузнецов О.І.

У статті представлено аналіз психічних станів студентів у різних навчальних ситуаціях. Показано, що психічні стани у навчальній діяльності студентів відбивають особливості перебігу пізнавальних, емоційно-вольових та індивідуально-психологічних процесів протягом різних навчальних ситуацій. Психічні стани студентів на семінарському занятті відрізняються інтегративною природою, багатоплановістю переживань, лекція активізує меншу кількість психічних станів, є менш стресогенною, під час занять у домашніх умовах психічні стани характеризуються більшою чіткістю, менш розгорнутим переживанням труднощів і проблем навчальної діяльності. Ключові слова: психічні стани, емоційні стани, навчальна діяльність, навчальні ситуації, психічні стани на лекції, семінарі та при підготовці вдома, кластерний аналіз. В статье представлен анализ психических состояний студентов в различных учебных ситуациях. Показано, что психические состояния в учебной деятельности студентов отражают особенности протекания познавательных, эмоционально-волевых и индивидуально-психологических процессов в течение различных учебных ситуаций. Психические состояния студентов на семинарском занятии отличаются интегративной природой, многоплановостью переживаний, лекция активизирует меньшее количество психических состояний, является менее стрессогенной, во время занятий в домашних условиях психические состояния характеризуются большей четкостью, менее развернутым переживанием трудностей и проблем учебной деятельности. Ключевые слова: психические состояния, эмоциональные состояния, учебная деятельность, учебные ситуации, психические состояния на лекции, семинаре и при подготовке дома, кластерный анализ. Mental conditions in the training of students reflect the peculiarities of cognitive, emotional and volitional and individual psychological processes for different learning situations. Structure analysis of the dendrogram of the student's mental states in seminars showed their integrative nature, the diversity of experience of the individual student's particular relationship to the actual results for a learning activity in these stressful conditions. The educational activity of students in a lecture activates has a smaller number of mental states compared to the seminar. We found that the lecture for students not only objectively but also subjectively less dangerous and stressful. Structure of the mental states of students during class at home is characterized by greater clarity than the structure of classes and lectures on less extreme and less expanded experience difficulties and challenges of training activities than in the structure experiences during the seminar. Key words: mental states, emotional state, learning activities, learning situations, mental state at the lecture, seminar and training at home, cluster analysis.

89-99

Authors: Чеботова Я.В.

В статті усебічно розглядається стан розробленості проблеми психологічної готовності особистості студента-дизайнера до творчої діяльності у межах процесу дизайн-проектування. Зазначено, що методи активізації творчого процесу в дизайні суттєво впливають на його ефективність та продуктивність. Дані положення набувають своєї ваги саме в умовах навчального процесу у ВНЗ. Ключові слова: психологічна готовність, творчість, дизайн, креативність, процес навчання. В статье всесторонне рассматривается проблема психологической готовности студента-дизайнера к творческой деятельности в рамках учебного процесса и дизайн-проектирования в частности. Автор подчеркивает, что методы активизации творческого процесса в дизайне оказывают существенное влияние в плане его эффективности и продуктивности. Особенно эффективны эти положения в условиях учебного процесса ВУЗа. Ключевые слова: психологическая готовность, творчество, креативность, учебный процесс. Author comprehensively addresses the problem of psychological readiness of the student-designer to creative activities within the educational process and design engineering in particular. Author emphasizes that the methods enhancing the creative process in design have a significant impact in terms of its efficiency and productivity. These provisions are particularly effective in terms of the educational process of the university. Keywords: psychological readiness, creativity and learning process.

109-121

Authors: Седих К.В.

У статті розглядається поняття сімейної матриці. Для сімейної матриці характерне утворення спільного міфу, спільної легенди, певна стала конфігурація стосунків у сімейній системі та спільний сімейний конструкт. Сімейна матриця є своєрідним «конденсатором» індивідуальних переживань в єдине спільне сімейне свідоме і позасвідоме. Також обговорюється категорія «молекула Переживання» як одиниця вивчення особистості і середовища в їхній єдності та інтрапсихічна структура позавербальної репрезентації власного досвіду. Також формується Дублікат Переживання в іншій площині (сфері) свідомості, який опосередковує отриманий досвід вербально і створює певний наратив через систему Опис - Пояснення - Оцінка. Ключові слова: сімейна матриця, сімейний конструкт, молекула переживання, дублікат, психотерапія. В статье рассматривается понятие “семейной матрицы ”. Для семейной матрицы характерно образование общего мифа, общей легенды, определенная устойчивая конфигурация отношений в семейной системе и общий семейный конструкт. Семейная матрица является своеобразным «конденсатором» индивидуальных переживаний в единое общее семейное сознательное и бессознательное. Также обсуждается категория «молекула переживания», как единица изучения личности и среды в их единстве, а кроме этого интрапсихическая структура вневербальной репрезентации собственного опыта. Также формируется Дубликат Переживания в другой плоскости (сфере) сознания, который опосредует полученный опыт вербально и создает определенный нарратив через систему Описание-Объяснение- Оценка (ООО). Ключевые слова: семейная матрица, семейнт конструкт, молекула Переживания, дубликат, психотерапия. In the article the concept of the family matrix is discussed. Family matrix could be characterized with the formation of common myth, shared legend, some configuration of relations in the family system and joint family construct. Family Matrix is a kind of “capacitor ”of individual experiences into a coherent joint family conscious and unconscious. Also category “molecule of Experience” is discussed. It is considered to be a unit of study of personality and environment in their unity as well as an intrapsychological structure of representation of one's own unverbal experience. Also duplicate of Experience is formed in another plane (sphere) of consciousness, which mediates the experience gained verbally and creates some narrative through the system Description-Explanation-Evaluating (DEE). Key words: family matrix, family construct, molecule of Experience, dublicate, psychotherapy.

138-150

Authors: Коваленко О.Г.

У статті обґрунтована процедура перевірки ефективності корекційного впливу. Виявлені відмінності між експериментальною і контрольною групою у особливостях спілкування, смисложиттєвих орієнтацій та емоційного стану. Достовірність відмінностей підтверджена за допомогою статистичних критеріїв. В експериментальній групі після застосування програми корекції відбулося кількісне зростання таких показників, як емпатія, осмисленість життя, а також зменшення показників суб'єктивного відчуття самотності, тривожності та депресії. У контрольній групі результати за цими показниками не змінилися. Отримані якісні підтвердження ефективності корекційної програми. Ключові слова міжособистісне спілкування, смисложиттєві орієнтації, емпатія, тривожність, депресія. В статье обоснована процедура проверки эффективности коррекционного воздействия. Выявлены различия между экспериментальной и контрольной группой в особенностях общения, смысложизненных ориентациях и эмоциональном состоянии. Достоверность различий подтверждена с помощью статистических критериев. В экспериментальной группе после применения программы коррекции произошло количественное увеличение таких показателей как эмпатия, осмысленность жизни, а также снижение показателей субъективного ощущения одиночества, тревожности и депрессии. В контрольной группе результаты по этим показателям не изменились. Получены качественные подтверждения эффективности коррекционной программы. Ключевые слова: межличностное общение, смысложизненные ориентации, эмпатия, тревожность, депрессия. This paper presents the researching results for effectiveness of interpersonal communication optimization program for elderly people. Program goal: learning the theoretical knowledge about the features, factors and components of interpersonal communication by elderly people; development of skills to apply the knowledge gained in the process of interpersonal communication. This provides impact on the communication components of mental activity in old age, changes the cognitive and regulatory components of persons of this age. The check procedure of the correctional treatment effectiveness has been proved. Differences between the experimental and control groups in the specifics of communication, meaning of life preferences and emotional state have been defined. Certainty of differences has been confirmed by statistical criteria. After applying the correction program in the experimental group the author has defined quantitative growth of such indicators as empathy, meaningfulness of life, and decrease of such indicators as subjective feeling of loneliness, anxiety and depression. The values of these indicators in the control group did not change before and after applying the correction program in the experimental group. The qualitative confirmations of the effectiveness of correctional program have been obtained. Self-reports have been analyzed as well as behavior of persons under experiment. Therefrom we can conclude that the elderly people have received new information, deepened their knowledge about interpersonal communication problems, mastered new skills related to communication. At the end of each session the mood and well-being of elderly people usually changed in a positive direction; they felt more active. Most of all elderly people liked practical part of training associated with the implementation of certain painting tasks and analyses of individual personality traits with regards to each other. Keywords: interpersonal communication, meaning of life preferences, empathy, anxiety, depression.

163-174

Authors: Доцевич Т.І.

У статті представлені результати адаптації теоретичної моделі та її емпіричної перевірки методики дослідження педагогічної саморегуляції викладача, погляди зарубіжних та вітчизняних авторів на мотиваційну саморегуляцію як професійно важливу якість викладача. У статті представлено теоретичні підходи до понять «мотиваційна саморегуляція», «педагогічна саморегуляція викладача вищої школи», «внутрішня мотивація». У дослідженні представлено стандартизація методики, визначені її валідність та надійність. Отримана факторна структура опитувальника, представлена чотирма компонентами. Опитувальник містить 32 твердження, які відображають параметри педагогічної саморегуляції викладача вищої школи і може використовуватись у практичній діяльності викладача вищого навчального закладу. Ключові слова: педагогічна саморегуляція викладача, мотиваційна саморегуляція, абнотивність, внутрішня мотивація, психометричні дослідження. В статье представлены результаты адаптации теоретической модели и ее эмпирической проверки методики исследования педагогической саморегуляции преподавателя, взгляды зарубежных и отечественных авторов на мотивационную саморегуляцию как профессионально важное качество преподавателя. В статье представлены теоретические подходы к понятиям «мотивационная саморегуляция», «педагогическая саморегуляция преподавателя высшей школы», «внутренняя мотивация». В исследовании представлены стандартизация методики, определенные ее валидность и надежность. Полученная факторная структура опросника, представлена четырьмя компонентами. Опросник содержит 32 утверждения, которые отражают параметры педагогической саморегуляции преподавателя высшей школы и может использоваться в практической деятельности преподавателя высшего учебного заведения. Ключевые слова: педагогическая саморегуляция преподавателя, мотивационная саморегуляция, абнотивнисть, внутренняя мотивация, психометрические исследования. The article presents the results of the adaptation of the theoretical model and its empirical validation methodology of self-regulation of lecturer, foreign and domestic authors on motivational self-regulation as an important characteristic of the teacher are set. The paper presents the theoretical approaches to the concepts of "motivational self-regulation”, "pedagogical self-regulation of high school teacher”, "intrinsic motivation." This study used standardized methods, certain of its validity and reliability. The resulting factor structure of the questionnaire, represented by four components. The questionnaire contains 32 statements that reflect the parameters of self-teaching high school teacher and can be used in the practice of university professors. Keywords: pedagogical self-regulation, motivational self-regulation, abnotivity, intrinsive motivation, psychometric investigations.

177-178

Authors: Редакційна колегія

дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор 2 травня 2014 року відсвяткувала ювілей.

181-183

Authors: Кочарян О.С.

Седих К.В. Психологія сім’ї. Навчальний посібник / К.В. Седих. - Полтава, 2013. - 197 с. У зв’язку з оновленням змісту освіти в умовах системного реформування принципів освітньо-виховного процесу особливого значення набуває питання кваліфікованого психологічного супроводу учасників педагогічної взаємодії. У посібнику викладено основні теоретичні положення психології сім’ї як навчальної дисципліни: психологічні закономірності розвитку та функціонування сім’ї, специфіка сімей залежно від культурно-історичного контексту, етнопсихологічні особливості сімей.

187-189

Authors: Редакційна колегія

Після тривалої важкої хвороби пішов з життя відомий український психолог, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач лабораторії психології особистості імені П.Р. Чамати Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

5-30

Authors: Седих К. В., Моргун В. Ф.

Колектив кафедри психології від її заснування до сьогодення. Психологічну підготовку майбутніх учителів із 1936 р. у Полтаві проводили фахівці у складі кафедри педагогіки і психології. Післявоєнна історія розвитку психології на Полтавщині пов’язана з іменами психологів Полтавського педагогічного інституту: учениці ленінградської (Б.Г. Ананьєва) і київської (Г.С. Костюка) психологічних шкіл, кандидата педагогічних наук (з психології), доцента Тамари Іванівни Гавакової, кандидата педагогічних наук (з психології), доцента Нінелі Степанівни Литвиненко, старших викладачів Мотрі Іванівни Шенгур і Людмили Олександрівни Ткач.

45-66

Authors: Тітов І.Г.

У статті на підставі об’єднання уявлення про системно-структурну організацію психічних утворень з ідеєю про множинність детермінаційних впливів та процесуальність розвитку психіки робиться спроба обґрунтувати структурно-Тенетичний принцип. Доцільність введення цього принципу зумовлена появою в предметному полі постнекласичної психології складних систем, які характеризуються унікальністю, відкритістю та саморозвитком. Вказано на те, що структурно-Тенетичний принцип орієнтує на розкриття (через співвідношення із різними рівнями причинності) процесуальних аспектів структурно-функціональної організації та самоорганізації цілісних психічних феноменів. Ключові слова: постнекласична раціональність, система, якість, системоутворювальний фактор, розвиток, детермінація, синергетика, структурно-Тенетичний принцип. В статье на сновании объединения представлений о системно-структурной организации психических образований с идеей о множественности детерминационных влияний и процессуальности развития психики предпринимается попытка обосновать структурно-генетический принцип. Целесообразность введения этого принципа обусловлена появлением в предметном поле постнеклассической психологии сложных систем, характеризующихся уникальностью, открытостью и саморазвитием. Показано, что структурно-генетический принцип ориентирует на раскрытие (через соотношение с разными уровнями причинности) процессуальных аспектов структурно-функциональной организации и самоорганизации целостных психических феноменов. Ключевые слова: постнеклассическая рациональность, система, качество, системообразующий фактор, развитие, детерминация, синергетика, структурно-генетический принцип. The article discusses methodological problems of post-non-classic psychology. An attempt to ground the structure-genetic principle, based on the ideas of system- structure organization of psychic formations, continuality of psychic’s development, and its multidetermination, was made. The necessity of providing of such principle is caused by the appearance within the problem field of post-non-classic psychology of complex, unique, open, and self-developing systems. Some problems of system approach in the epistemology of science are analyzed. It has been underlined that integral characteristic, which constitutes system nature of the object, was its quality (functional entity of object’s substantial treats, its internal and external definition, its similarity or difference from other objects). In psychology the specific laws of elements structuring and their functional unifying into ordered entity could be described within cognitive and personological approaches. The criteria of the development in psychology as well as its main stages, forms, and general mechanisms are discussed. It is grounded that the process of any development, including psychological one, being necessary implicit form of system’s existence, could be considered by itself as a complex, organized, multidimentional, and multilevel diachronic entity. From the position of synergy the flowing of determinants’ system is postulated. The conclusion of the necessity of complex methodical approach to the research of integral psychic phenomena is made. Thus, it has been shown, that structure-genetic principle reveals (through correlation with the different levels of causality) continual aspects of structure- functional organization an self-organization of system psychic phenomena. Key words: post-non-classic rationality, system, quality, system-forming factor, development, determination, synergy, structure-genetic principle.

86-99

Authors: Перетятько Л.Г.

Розглядається проблема впливу двомовності на розвиток особистості молодшого школяра та його пізнавальну сферу. Аналізується зв’язок білінгвального навчання з академічними успіхами дітей. Пропонується організоване засвоєння іншомовного спілкування в цілому розглядати як чинник психічного розвитку дитини. Ключові слова: координований білінгвізм, субодинативний білінгвізм, лінгвокультура, мовна свідомість,білінгв як мовна особистість. Рассматривается проблема влияния двуязычности на развитие личности младшего школьника и его познавательную сферу. Анализируется взаимосвязь билингвального обучения с академическими успехами детей. Предлагается организованное освоение иноязычного общения в целом рассматривать как фактор психического развития ребенка. Ключевые слова: координированный билингвизм, субодинативный билингвизм, лингвокультура, языковое сознание, билингв как языковая личность. The problem of influence of bilingualism on the development of junior schoolchildren’s personality and his/her cognitive sphere is discussed. The question of child’s mastering of other culture through the unifying of the system of meanings and signs of the native culture are revealed. The correlation of the thinking and language, which displays in the phenomenon of direct and indirect bilingualism, is described. The role of dominant thinking mechanism in the children’s development and mastering of another language is analyzed. Also, the influence of balanced and unbalanced bilingualism on the education of such pupils is described. The peculiarities of child’s coordinated and subordinated bilingualism as well as the phenomenon of interference while the mastering of second language are analyzed. The role of the level of formation of bilingual person’s language skills while the skills of mastering of two-language system are forming and improving is grounded. The question of necessity and usefulness of bilingual consciousness’ forming was set. This consciousness includes two linguistic world images which line up and intercorrelate with each other. The connection between bilingualism and pupils’ academic success are analyzed. The results of the empirical research of the psychological peculiarities of bilingual and monolingual children are represented. The organized mastering of the other language is proposed to be a factor of child’s mental development. Key words: coordinated bilingualism, subordinated bilingualism, lingual culture, language consciousness, language personality.

112-129

Authors: Шелюг O.A.

У статті розглянуто провідні теоретичні концепції феномену посттравматичного росту, що розроблені на сьогодні в західній психології. Проаналізовано прояви ПТР на різних рівнях та в різних сферах досвіду. Здійснено спробу інтегрувати існуючі уявлення про механізми та чинники ПТР у межах холістичного підходу до посттравматичного росту як біопсихосоціального феномену. Окреслено можливі подальші шляхи розробки даної наукової проблеми. Ключові слова: психологічна травма, посттравматичний ріст, посттравматичний стресовий розлад, біопсихосоціальний підхід. В статье рассмотрены ведущие теоретические концепции феномена посттравматического роста, разработанные на сегодняшний день в западной психологии. Проанализированы проявления ПТР на разных уровнях и в разных сферах опыта. Осуществлена попытка интеграции существующих представлений о механизмах и факторах ПТР в рамках холистического похода к посттравматическому росту как биопсихосоциальному феномену. Начертаны возможные дальнейшие пути разработки данной научной проблемы. Ключевые слова: психологическая травма, посттравматический рост, посттравматическое стрессовое расстройство, биопсихосоциальный подход. Traumatic stress is a widespread phenomenon in the contemporary world due to the emergency of different war, epidemiological and ecological challenges in modern societies. Psychological science has contributed much to the studies of the negative consequences of traumatic experiences, i.e. posttraumatic stress disorder. However, the huge body of empirical research suggests that some personal gain following adversity, e. posttraumatic growth appears to me more common in the aftermath of trauma. Although the idea of personal growth through suffering was cultivated for ages in literature and philosophy, it became a focus of academic interest only within the past two decades. In this paper a brief overview of the main current theoretical models of the phenomenon of posttraumatic growth is suggested: the functional- descriptive model of R. Tedeschi and L. Calhoun, the person-centered model of S. Joseph and biopsychosocial-evolutionary model of M. Christopher. R. Tedeschi and L. Calhoun describe trauma as a “seismic” shattering of the pretrauma schema that challenges core beliefs, goals and ways of managing distress. This dramatic shift leads to the ruminative activity, automatic in the immediate aftermath of trauma and more effortful later. Such cognitive activity is directed at rebuilding the pretrauma schema and often results in narrative development, part of which may be the search for meaning. S. Joseph suggests the model based on theoretical assumptions of C. Rogers. In the person-centered theory posttraumatic stress is understood as a normal psychological manifestation of the process of breakdown and disorganization of the self-structure aimed at the congruent reintegration of self with experience. In case if this process results in moving beyond person’s pretrauma levels offunctioning, we talk about PTG. Posttraumatic growth is characterized by accommodation of the new information related to trauma and developing the revised worldview. PTG is also a meaning making process, and in theories of growth meaning is understood rather as significance than as comprehensibility. Thus, one of the cognitive outcomes of the processing of the trauma related information might be growth that indicates the person’s movement toward becoming fully functioning. M. Christopher argues that the trauma response is an evolutionary inherited mechanism for metalearning, which shatters and reconstitutes the metaschema (i.e. concepts of self, society and nature), in which learning normally takes place. Taking into account mentioned theoretical perspectives and up-to- date empirical data, we analyzed PTG manifestations in different domains of experience as well as on different levels ofpersonality functioning. The posttraumatic growth is evident in cognitive, emotional, interpersonal and broader sociocultural functioning of trauma survivors. The core resulting element of PTG is rebuilt metaschema, reconstructed concepts of self and society, pointing out that PTG largely regards to axiological personality dimension. Despite recognizing all the variety of outcomes of PTG, most of the theorists focus on some particular level to explain the mechanisms of possible reactions to traumatic experience. Nevertheless, the theories listed above offer different but complementary levels of analysis that gives an opportunity to build a common theoretical platform. An integration of current research based on biopsychosocial- evolutionary view was originally proposed by M. Christopher. This theoretical framework facilitates revealing evolutionary inherited mechanisms of biological response to traumatic stress and explaining complicated two-way connections between different levels of posttraumatic experience. We consider a holistic approach to PTG as a unitary multidimensional phenomenon to be one of the basic assumptions in further theorizing about factors, correlates, structure and mechanisms of posttraumatic growth. Finally, we suggest possible directions of future research that may contribute to developing comprehensive and precisely operationalized theoretical model of PTG. Keywords: psychological trauma, posttraumatic growth, posttraumatic stress disorder, biopsychosocial approach.

142-153

Authors: Мирошник О.Г.

У статті наведено результати аналізу структурно-функціональних аспектів рефлексії педагога, обґрунтовано програма розвитку рефлексивних процесів вчителя за допомогою технік рефлепрактики. Ключові слова: рефлексія, рефлексивність, рефлексивна позиція вчителя, рефлепрактика, рефлексивний тренінг. В статье приведены результаты анализа структурно-функциональных аспектов рефлекси педагога, обоснована программа развития рефлексивних процессов учителя с помощью техник рефлепрактики. Ключевые слова: рефлексия, рефлексивность, рефлексивная позиція учителя, рефлепрактика, рефлексивний тренінг. Article discusses the results of structural-functional aspects of pedagogue’s reflection as an important quality for pedagogical activity. The specific of the reflection as the mechanism, treat, and peculiar of thinking, which provides pedagogue’s self-changes and self-development, is analyzed. The role of reflection as a quality, which allows to reveal the consciousness content, its meaning-creating activity, was grounded. The generative and transformative functions of refection were outlined. Also, reflection could be defined as one of the mechanism of pedagogue’s professional identity functioning. It displays in reflective positions, oriented on the awareness of experiences and actions of the subjects of pedagogical interaction. It has been defined, that pedagogical reflection is the state of psychological readiness for personal changes, which contribute the organization of dialogical interaction with pupils. The role of problem-conflict pedagogical situations in the activation and transformation of teacher’s reflexive processes was defined. It has been postulated, that teacher’s reflexive position within the system of personal attitudes to the professional activities as to the goal, could be characterized with self-control, self-analysis, and self-esteem as a mean of professional activity. The program of teacher’s reflexive processes development by means of reflexive practice as well as the stages of its holding was grounded. The peculiarities of psychodrama’s influence on teacher’s spontaneous activity, creativity and role mobility were described. Key words: reflection, reflexivity, teacher’s reflexive position. reflexive practice, reflexive training.

161-172

Authors: Болтівець С.І.

Психологія вчинку : Шляхами творчості В.А. Роменця : зб. ст. / упоряд. П.А. М’ясоїд; відп. ред. А.В. Фурман. - К. : Либідь, 2012. - 296 с. Вихід у знаному й шанованому в наукових колах видавництві «Либідь» нової книги «Психологія вчинку: Шляхами творчості В.А.Роменця» є подією неперехідного значення, оскільки це - спадкоємна віха в оприлюдненні багатотомної «Історії психології» видатного українського історика психології Володимира Андрійовича Роменця (1926¬1998) - академіка АПН України, доктора психологічних наук, професора Київського університету імені Тараса Шевченка, лауреата премій імені Михайла Максимовича, Георгія Челпанова Психологічного інституту РАО і АПН України.

175-178

Authors: Редакційна колегія

6 лютого 2014 р. на 83-му році пішов із земного життя видатний психолог, доктор психологічних наук, професор і засновник факультету психології Науково-дослідного університету «Вища школа економіки» (м. Москва), дійсний член Російської Академії освіти, почесний член Американської Академії мистецтв і наук