Psychology and Personality

6-22

Authors: Балл Георгій Олексійович

Формулюється відповідна раціогуманістичному підходові універсальна моральна настанова, складниками якої є: а) презумпція уникання зла; б) за умови врахування «а» - вимога максимізації добра. Ставиться також вимога, щоб кожна особа максимально можливою мірою використовувала для запобігання злу і збільшення добра у світі свої специфічні індивідуальні можливості. Виокремлюються типи настановлень, що детермінують обрання особою патернів соціальної поведінки, а також типи норм, які регулюють її. Обговорюються ціннісні колізії, які доводиться розв’язувати особі. Обґрунтовується відкидання раціогуманістичним підходом як морального максималізму, так і морального нігілізму. Ключові слова: раціогуманістичний підхід; універсальна моральна настанова; настановлення, що детермінують обрання патернів соціальної поведінки; типи норм, які регулюють соціальну поведінку; ціннісні колізії; моральний максималізм; моральний нігілізм. Формулируется соответствующая рациогуманистическому подходу универсальная моральная установка, составляющими которой являются: а) презумпция избегания зла; б) при условии учета «а» - требование максимизации добра. Ставится также требование, чтобы каждый человек в максимально возможной степени использовал для предотвращения злу и увеличения добра в мире свои специфические индивидуальные возможности. Выделяются типы установок, детерминирующих выбор человеком паттернов социального поведения, а также типы регулирующих его норм. Обсуждаются ценностные коллизии, которые приходится решать человеку. Обосновывается отвержение рациогуманистическим подходом как морального максимализма, так и морального нигилизма. Ключевые слова: рациогуманистический подход; универсальная моральная установка; установки, детерминирующие выбор паттернов социального поведения; типы норм, регулирующих социальное поведение; ценностные коллизии; моральный максимализм; моральный нигилизм. The author formulates an universal moral rule which corresponds to the ratio- humanistic approach. The components of that rule are: (a) the presumption of evil avoiding; (b) if ‘a' is in view - the demand of good maximization. A requirement is put also that every person, to the extent possible, should use his/her specific individual capabilities to prevent evil and increase good in the world. Types of person's sets determining the choice of patterns of social behavior are considered, namely sets: (a) on rational analysis of the situation from the point of view of realizing person's priority values; (b) on implementing a behavior pattern that is intuitively assessed by a person as referred to that values; (c) on implementing a behavior pattern that is most often preferred in such situations by members of a reference social group. It is argued that successful implementation of person's priority values in his/her social behavior is more likely in the case of such harmonious combination of the three types of sets which is adjusted to characteristics of the situation. The types of norms that govern social behavior are also noted, namely: (a) norms of law; (b) norms of social morality; b) norms of personal morality. It is emphasized that the focus should be not on the choice between different types of norms, but on their agreement. The desirability is indicated to combine, in regulating social behavior, norms-standards, norms-ideals and norms of individual progress. Value conflicts that must be solved by a person are discussed. The avoiding, by the ratio-humanistic approach, of moral maximalism and of moral nihilism is substantiated. Key words: ratio-humanistic approach, universal moral rule, person's sets which determine the choice of patterns of social behavior, types of norms that govern social behavior, value conflicts, moral maximalism, moral nihilism.

45-57

Authors: Тітов Іван Геннадійович

У статті розглядається роль та місце світогляду в структурі індивідуальної свідомості. Вказується на те, що феноменологія світогляду може бути зрозуміла в контексті онто-гносеологічного, рефлексивного та аксіологічного її вимірів. Розкрито особливості взаємозв’язку світоглядних генералізацій з процесами побудови образу світу, рефлексивними циклами самосвідомості суб’єкта, його вчинковими формами вільного та відповідального самоздійснення. Ключові слова: світогляд, свідомість, онто-гносеологічний, рефлексивний, аксіологічний виміри свідомості, образ світу, світорозуміння, рефлексія, внутрішній діалог, самосвідомість, світоставлення, цінності, переконання, вчинок. В статье рассматривается роль и место мировоззрения в структуре индивидуального сознания. Указывается на то, что феноменология мировоззрения может быть понята в контексте онто-гносеологического, рефлексивного и аксиологического измерений сознания. Раскрыты особенности взаимосвязи мировоззренческих генерализаций с процессами построения образа мира, рефлексивными циклами самосознания субъекта, его свободного и ответственного самоосуществления в форме поступков. Ключевые слова: мировоззрение, сознание, онто-гносеологическое, рефлексивное, аксиологический измерения сознания, образ мира, миропонимание, рефлексия, внутренний диалог, самосознание, мироотношение, ценности, убеждение, поступок. Article reveals role and place of worldview in the structure of individual consciousness. It has been shown that phenomenology of worldview could be understood in the context ontological, gnoseological, reflexive, and axiological dimensions of consciousness. Being integrated to nuclear structures of the world image worldview generalizations substantively influence on the processes of actualgenesis of modal world picture and provide the forming of universal knowledge about the world (world comprehension). In addition, worldview involves into reflexive cycles of self-consciousness as an intention of man's activity to correspond his/her human essence with the sense of real world, to elaborate and display of appropriate world attitude. Besides, worldview structures could be an object of reflection and get different transformations. Functioning on the spiritual level of consciousness as the result of value-orientation activity, worldview persuasions define man's free and responsible self-realization. Key words: worldview, consciousness, ontological, gnoseological, reflexive, and axiological dimensions of consciousness, world image, world comprehension, reflection, inner dialog, self-consciousness, values, persuasion, act.

71-85

Authors: Полєжаєв Дмитро Володимирович

У статті розглядається феномен ментальності особистості як системи внутрішніх глибинно-психічних соціально-культурних установок індивіда. Розглядаються та обґрунтовуються ментальний підхід до осмислення феноменів соціально-індивідуального буття. Актуалізуються філософсько-освітні аспекти становлення ментальності особистості й основні «проблемні сторони» сучасної освіти через призму ментального підходу. Ключові слова: ментальність особистості, менталітет суспільства, ментальний підхід, система психологічних установок, філософія освіти В работе рассматривается феномен ментальности личности как системы внутренних глубинно-психических социально-культурных установок индивида. Автором представляется и обосновывается ментальных подход к осмыслению феноменов социально-индивидуального бытия. Актуализируются философско-образовательные аспекты становления ментальности личности и основные «проблемные узлы» современного образования через призму ментального подхода. Ключевые слова: ментальность личности, менталитет общества, ментальный подход, система психологических установок, философия образования. Concepts and categories used in the modern social-humanitarian knowledge for the general and aspect characteristics of phenomena of society’s and humans ’ activities, differing in universality have, nevertheless, certain national-ethnic or ethno-cultural length. This applies to the concept of «mentality», which in recent decades has been very actively used in the human sciences. Socio-philosophical understanding of problems ’ complex of modern society (socio-economic and political failures and achievements, as well as the possible prospects of development) involves a detailed and in-depth study of the mental bases of occurring and emerging social processes. The need for developing the problem of the mentality is determined by the needs of social and humanitarian sciences: philosophy, psychology, pedagogy, history and others. The materialistic approach to society, that helped to clarify its structure and dynamics, focuses on the disclosure of material conditioning of humans ’ activities. But any particular historical society is socio-cultural education, and therefore human activity is defined by the social and cultural ties, peculiarities of psychological make-up and others. Studying mentality allows to open new determinants of human behavior on the one hand, and to enrich the content of the subject of philosophy, on the other hand. Mentality as the focus and openness of consciously mental world of the person can be seen as an ontological characteristic feature of human existence. By overrunning bodily and physical existence in the world of multi-dimensional relations, a person is able to engage in various forms of social and cultural process. Keywords: mentality of personality, mentality of society, mental approach, system of psychological attitudes, philosophy of education.

97-111

Authors: Горбунова Вікторія Валеріївна

У статті дається поняття про імпліцитні теорії, їхню структуру, джерела виникнення та характерні ознаки. Аналізуються окремі проблеми дослідження імпліцитних теорій, зокрема йдеться про складність збереження змістової автентичності. Обґрунтовується доцільність психосемантичного підходу в аналізі імпліцитних теорій. Описується процедура та результати психосемантичного дослідження імпліцитних теорій командної інтеракції. Демонструється суб’єктивна феноменологія командного успіху як ціннісна сутність діяльності та взаємин у команді. Ключові слова: команда, командотворення, імпліцитні теорії, цінності, ролі, психосемантика. В статье дается понятие про имплицитные теории, их структуру, источники возникновения и характерные признаки. Анализируются отдельные проблемы исследования имплицитных теорий, в частности, сложности сохранения содержательной аутентичности. Обосновывается целесообразность психосемантического подхода при анализе имплицитных теорий. Описывается процедура, а также представляются результаты исследования имплицитных теорий командной интеракции. Демонстрируется субъективная феноменология командного успеха, как ценностная сущность деятельности и отношений в команде. Ключевые слова: команда, командообразование, имплицитные теории, ценности, роли, психосемантика. The general concept of implicit theories, their structure, sources of genesis and distinguishing features are presented in this article. Implicit theories are unique system of worldview, which underlies in the perceptions of reality, oneself and others peoples, interpretation of events. The structure of implicit theories correspond to scientific theories. People in everyday life, as well as researchers in the scientific work, propose hypothesis and formulate theories. Problems of research of implicit theories, in particular complexity of content authenticity preservation are analyzed. Implicit theories are not cognitive, but they are evaluative, value. People's ethical beliefs and values are reference point of such evaluation. People reconstruct reality in their consciousness; the researcher tries to reconstruct this reconstruction. Expediency of psychosemantic approach in the analysis of implicit theories is vindicated. Psychosemantic procedures make possible to identify the original meaning of implicit theories and reconstruct it with all of theirs complexity. The procedure and the results of psychosemantic study of implicit theories of team interaction are described. The analysis gives the possibility to reconstruct the subjective ideas about of valuable and inappropriate in team interactions. Research results reflect not only subjective value of team interaction, but also give general idea about the factors, which facilitate and inhibit the team interaction for each team member. The subjective phenomenology of team success, as the value essence of team activity and relationship is demonstrated. Each of team members see team interaction and team success through their own values and perceptions of team roles content. Keywords: team, teambuilding, implicit theory, values, roles, psychosemantic.

126-139

Authors: Рева Марина Митрофанівна

Розглянуто життєву перспективу як один із способів усвідомленого, відносно структурованого освоєння особистістю свого майбутнього. Описано особливості життєвої перспективи в підлітковому та юнацькому віці. Акцентовано увагу на тому, що якісна відмінність підліткового і юнацького віку полягає у орієнтації на майбутнє та ставленні до нього. Окреслено шляхи оптимізації способів конструювання майбутнього в підлітковому та юнацькому віці. Ключові слова: життєва перспектива, життєва стратегія, життєві цілі, життєві плани, життєконструювання. Рассмотрено жизненную перспективу как один из способов осознанного, относительно структурированного освоения личностью своего будущего. Описаны особенности жизненной перспективы в подростковом и юношеском возрасте. Акцентировано внимание на том, что качественное отличие подросткового и юношеского возраста заключается в ориентации на будущее и отношении к нему. Определены пути оптимизации способов конструирования будущего в подростковом и юношеском возрасте. Ключевые слова: жизненная перспектива, жизненная стратегия, жизненные цели, жизненные планы, жизнеконструирование. Vital perspective is considered as one of the ways of informed, relatively structured development of the personality of their future. The life perspective - is potential possibilities of person, objectively formed in the present, which may occur in the predictable future. Vital prospect is specified (in chronological and content aspects) in life goals and plans, providing significant growth of activity of the individual. Narrowing of life perspective usually occurs during experiencing life crises and depression. Conversely, the presence of broad life prospects fills the life of person with sense. The features of life perspective in adolescence and early adulthood are described. The attention is focused on the qualitative difference of adolescence and youth lies in the orientation to the future and the attitude to it. The transition from adolescence to early adulthood is associated with a sharp change in internal position when the apply to the future is the main focus of personality and the problems of professional choice, construction of the life course are becoming the main, around which the activity of youth is organized. The early adulthood is sensitive, in terms of violation of issues which are related to the life prospect, sense of life, which operats in life goals and plans. The directions and stages of individual and group work on ways to optimize the design of the future in adolescence and early adulthood are outlined, it is shown, that using modern psytechnologies teens and the youth can learn to optimize lifetime, plan the future, and see their inner potential. Keywords: life perspective, life strategy, life goals, life plans, construction of the life

155-167

Authors: Яновська Тамара Анатоліївна

У статті аналізуються психологічні особливості становлення ідентичності в дітей підліткового віку. Розглядаються поняття ідентичності та психологічні особливості психічного розвитку підлітків. Як знаряддя психологічної науки у статті описані методи дослідження психологічних особливостей становлення ідентичності дітей підліткового віку, а саме дослідження змістовних характеристик ідентичності підлітків (міри врівноваженості, самооцінки ідентичності, статевої ідентичності, рефлексії, видів валентності ідентичності); дослідження самооцінки і потреб підлітків. У статті підкреслюється, що отримання результатів дослідження психологічних особливостей становлення ідентичності підлітків має виняткове значення для детермінування особливостей їхнього самосприйняття та самоконтролю, відношення до інших людей і поведінки особистості. Ключові слова: підлітковий вік, ідентичність, самооцінка, рефлексія, самовизначення, самосприйняття. В статье анализируются психологические особенности становления идентичности у детей подросткового возраста. Рассматриваются понятия идентичности и психологические особенности психического развития подростков. В качестве орудия психологической науки в статье описаны методы исследования особенностей становления идентичности детей подросткового возраста, а именно: исследование содержательных характеристик идентичности подростков (меры уравновешенности, самооценки идентичности, половой идентичности, рефлексии, видов валентности идентичности); исследование самооценки и потребностей подростков. В статье подчёркивается, что получение результатов исследования особенностей становления идентичности подростков имеет исключительное значение для детерминирования особенностей их самовосприятия и самоконтроля, отношения к другим людям и поведения личности. Ключевые слова: подростковый возраст, идентичность, самооценка, рефлексия, самоопределение, самовосприятие. The psychological features of identity formation of children in adolescence are analyzed in this article. The concepts of identity and psychological features of mental development of adolescents are considered. Identity is defined as a central construct of consciousness that determines the features of self-perception and self¬control, attitude to others and individual behavior. The mechanism of identity formation in ontogenesis is identification as a process of self-identification with another person, group, and values that exist in society. An important condition of personality formation is its development through the achievement of identity. The formation of identity occurs throughout life, from early childhood. Sensitive period of adequate identity formation is adolescence, when there is a concentration of emotion, intellectual and volitional effort. As an instrument of psychological science methods of psychological features of identity formation of children in adolescence are described in the article, namely research of content characteristics of adolescents ' identity (measure balance, self¬esteem of identity, sexual identity, reflection, types of valence identity); research of self-esteem and needs of adolescents. The article emphasizes that the results of psychological features of identity formation of children in adolescence research are exceptionally important for features determination of their self-perception and self-control, attitude to others and individual behavior. It is found empirically that adolescent has emotional-polar measure of balance type. Maximalist in estimates, changes in emotional state are typical for adolescents. Most adolescents have adequate identity self-esteem, they realistically aware of their positive and negative sides, set themselves realistic objectives. Most adolescents have neutral valence identity, it means they may experience balance between positive and negative self-identity. Key words: adolescence, identity, self-esteem, reflection, self-determination, self-perception.

186-200

Authors: Завгородня Олена Василівна

У статті розглянуто поведінкові стратегії в їхньому взаємозв’язку з психологічним здоров’ям людини. Визначено поняття психологічного здоров’я та особистісної зрілості, окреслено відмінності між ними. Окреслено можливі типи поведінки в кризовій ситуації. Стверджується, що досягнута людиною особистісна зрілість дозволяє обирати оптимальну стратегію поведінки та тою чи іншою мірою зберігати психологічне здоров’я. Ключові слова: поведінкові стратегії, психологічне здоров’я, соціальні зміни, особистісна зрілість, кризова ситуація. В статье рассматривается проблема поведенческих стратегий в их взаимосвязи с психологическим здоровьем человека. Определены понятия психологического здоровья и личностной зрелости, охарактеризованы различия между ними. Очерчены возможные типы поведения в кризисной ситуации. Утверждается, что достигнутая человеком личностная зрелость позволяет избирать оптимальную стратегию поведения и в той или другой мере сохранять психологическое здоровье. Ключевые слова: поведенческие стратегии, социальные перемены, психологическое здоровье, личностная зрелость, кризисная ситуация. Life in the conditions of crisis makes great demands to ability of man to overcome stress states, structurally to operate in difficult circumstances. Study of conduct of people in periods of social changes, historical shocks, in extreme terms showed the wide range of vital strategies and their connections with psychological and social factors. A psychological health is one of constituents of general health of person. Concept of psychological health which began to be used in professional literature is in the stage of forming. Considerable interest to the problem of health in its spiritual aspects the psychologists of humanism orientated directions showed. Lately this problem acquires the special actuality taking into account the crisis state of society, necessity of prevention of destructive influences on the psychological health of man. In the article the problem of strategies of conduct is examined in their intercommunication with the psychological health of person. The concepts of psychological health and personality maturity are certain, distinctions are described between them. A psychological health is one of pre-conditions of achievement of personality maturity, and personality maturity assists maintenance of psychological health. The criteria of psychological health of man are distinguished, regardless of his age. Strategies of conduct are described in the context of problem of psychological health of person. The possible types of conduct in a crisis situation are outlined. It becomes firmly established that the personality maturity attained by a man allows to elect optimal strategy of conduct and in a that or other measure to save a psychological health. Keywords: the strategies of conduct, social changes, the psychological health, the personality maturity, a crisis situation.

214-229

Authors: Харченко Анжела Станіславівна

У статті зроблена спроба проаналізувати творчу складову принципів сучасного гуманізму, виділених Г.О. Баллом: екологізму, конструктивізму та реалізму, толерантності, діалогізму, медіаційності, раціоналізму (гармонійного), орієнтованості на культуру, особистісної орієнтації (орієнтації на цілісну людину), моральності і гармонійності. Вказано, що творчість є потужним ресурсом збагачення гуманізму. Обґрунтовано перспективний напрям дослідження - розробку психологічної концепції творчо-гуманістичної спрямованості особистості майбутнього педагога. Ключові слова: гуманізм, гуманізація освіти, принципи гуманізму, творчість, педагог, творчо-гуманістична спрямованість. В статье сделана попытка проанализировать творческую составляющую принципов современного гуманизма, выделенных Г. О. Баллом: экологизма, конструктивизма и реализма, толерантности, диалогизма, медиационности, рационализма (гармонического), ориентированности на культуру, личностной ориентации (ориентации на целостного человека), моральности и гармоничности. Подчеркнуто, что творчество является мощным ресурсом обогащения гуманизма. Обосновано перспективное направление исследования - разработка психологической концепции творчески-гуманистической направленности личности будущего педагога. Ключевые слова: гуманизм, гуманизация образования, принципы гуманизма, творчество, педагог, творчески-гуманистическая направленность. In the article an attempt to analyze the creative component of the principles of modern humanism (by G. Ball) is made. The essence of modern humanism consists in recognition of person as the greatest value, in getting up of his or her personal dignity, in concern about a man and observance of his rights for freedom, happiness and expression of his own abilities, for free and responsible participating in life of the world and society, and also in establishment of his or her creative purpose in the world. It is proved that creatively and humanistically oriented teacher admits the value of personality, possibilities and capabilities of pupils (students); stimulates collective creative activity on the bases of humane relations and dialogic communication, has the valuable settings, which are oriented to becoming of complete personality of young people. There are the important tasks in the context of the indicated problem: justification of psychological conception of creatively- humanistic orientation of future teacher's personality; the development of model of content structure of creatively-humanistic orientation of future teacher; study of features of development of creatively-humanistic orientation of the students of pedagogical specialities; detection of distinctive and common features in content structure and levels of formation of creatively-humanistic orientation of the students; detection of types of creatively-humanistic orientation of the students; determination of theoretical and metodological bases, principles in formation of creatively-humanistic orientation of future teachers; development and approbation of the program of forming of creatively-humanistic orientation of personality. Key words: humanism, humanization of education, principles of humanism, creativity, teacher, creative and humanistic orientation.

243-257

Authors: Пілецька Любомира Сидорівна

У статті автор піднімає проблему мобільності як необхідної умови професійного становлення особистості. Наголошується, що мобільність безпосередньо пов’язана з процесом професіоналізації особистості. Категоріально поняття «професійної мобільності» і «кар’єри» є близькими в розумінні деперсоніфікованого процесу переміщень у професійному середовищі. Проте розуміння професійної мобільності не можемо зводити до зміни посад, перекваліфікації, формального набуття професійного статусу. Автор уважає, що професійна мобільність є складовою соціальної мобільності, має соціокультурний контекст і реалізується в конкретному соціально-психологічному просторі. Ключові слова: мобільність, професійна мобільність, професійний розвиток, кар’єра, професійне самовизначення. В статье автор поднимает проблему мобильности как необходимого условия профессионального становления личности. Отмечается, что мобильность непосредственно связана с процессом профессионализации личности. Категориально понятие «профессиональной мобильности» и «карьеры» близки в понимании деперсонифицированного процесса перемещений в профессиональной среде. Однако понимание профессиональной мобильности не можем сводить к изменению должностей, переквалификации, формального приобретения профессионального статуса. Автор считает, что профессиональная мобильность является составляющей социальной мобильности, имеет социокультурный контекст и реализуется в конкретном социально-психологическом пространстве. Ключевые слова: мобильность, профессиональная мобильность, профессиональное развитие, карьера, профессиональное самоопределение. The thesis is devoted to investigation ofpresent psychological problem of study of social and psychological fundamentals ofprofessional mobility of an individual. Professional mobility of an individual is considered as integrating characteristic feature of specialist, internal (motivational, intellectual and will power) potential of an individual which is the basis for flexible orientation and active response in the dynamic professional environment (according to the level of competence and own attitudes). There was developed the structural-functional model of professional mobility, disclosed its main components (cognitive, operating- efficient, axiological-motivational, social-psychological competence) and determined their interrelation with the individual psychological characteristics of an individual. There were defined the stages of formation of professional mobility (motivation, activity, interiorization) and singled out its constructive (increase of professional resilience, professional response and improvement, satisfaction with work) and destructive (misadaptation, decrease of vital resilience, professional deformations and exhaustion, marginalization, disorganization) consequences. The principles of formation of the concept of social and psychological fundamentals of professional mobility of an individual were determined: principles of equivalency, dynamics, differential prediction, prospects. There was developed a program of social and psychological support of productive professional mobility of an individual. Efficiency of such a program was proved by positive changes in the perspective view of own career by the persons under study, increase of sociability, ability to cooperate, understanding of the others, prevision as well as growing internality in the sphere of work relations and internality in general. Key words: mobility, professional mobility, professional development, career, professional self-determination.

272-283

Authors: Дворніченко Лариса Леонідівна

У статті аналізуються можливості функціонального діапазону профорієнтації як складової стратегій життєтворчості особистості. Зазначається, що сучасна профорієнтація виконує функцію соціальної терапії, необхідної для виживання і адаптації людини в нових соціальних реаліях. На цій підставі обґрунтовуються екзистенційно-прагматичні стратегії профорієнтації. Розкриваються наслідки динамізації вибору та зміни професії, як фактора який суттєво впливає на якість життя людини. Підкреслюється необхідність формування принципово нової системи профорієнтації, а також можливостей прогнозування перспектив майбутнього життя. Ключові слова: професійна орієнтація особистості, самореалізація, мистецтво жити, життєтворчість, світ праці. В статье анализируются возможности функционального диапазона профориентации как составляющей стратегии жизнетворчества личности. Подчеркивается, что современная профориентация выполняет функцию социальной терапии, которая становится необходимой для выживания и адаптации человека в новых социальных реалиях. На этой основе доказывается необходимость экзистенциально-прагматических стратегий профориентации. Раскрываются особенности динамизации выбора, реализации профессиональной деятельности и смены профессии, как факторов которые существенно влияют на качество жизни человека. Рассматривается необходимость формирования принципиально новой системы профориентации, а также возможностей прогнозирования перспектив будущей жизни. Ключевые слова: профессиональная ориентация личности, самореализация, искусство жить, жизнетворчество, мир труда. In the article possibilities of a functional range of professional orientation as a component of the person's strategy life-creation has been analyzes. It is emphasized that the current professional orientation serves as social therapy, which becomes necessary for survival and human adaptation to the new social realities. The need for existential and pragmatic strategies of professional orientation has been proved. The peculiarities of person's dynamization choice in the realization of professional activity and change of profession as factors that significantly affect the quality of human life. The necessity of forming a fundamentally new system of professional orientation, as well as ability to predict the future life prospects has been considered. Particular emphasis is placed on the fact that the world of work in modern society constantly poses new challenges to the profession, which in turn requires the development and implementation of new strategies of professional orientation activities. The realization of requirements for professional activity is possible especially in the educational space, which allows adapting human in conditions of deep social and cultural transformations caused by formation of the informational society. Moreover, informational technologies, concealing anthropological implications dictate the necessity of transition to a new system of professional education, which is capable to generate response to the challenges of modern society. It is emphasized that professional orientation in hypothetical realities of a knowledge society becomes dynamic and flexible, able to coordinate the needs of society on the potential of personality which is possible only in conditions of continuous education. The basic tendencies of personal fulfillment in the world of labor in modern and post-modern societies, namely the extension of the vertical and horizontal dimensions of professional self-realization, forming a virtual plural professional identity, professional reorientation, the origins of which are laid is the education system have been revealed. Keywords: professional orientation of personality, selfrealization, art of living, life creativity, the world of labor.

297-309

Authors: Мирошник Олена Георгіївна

У статті подано онтологічний аналіз професійної рефлексії вчителя як системної властивості особистості, котра містить моральний, предметний, соціально-перцептивний, особистісний компоненти та здійснює довільну регуляцію педагогічних дій, спрямованих на особистісний розвиток учнів, детермінує проблемне ставлення до себе, як до представника професії. Розкрито роль гуманістичних цінностей у вияві рефлексивного потенціалу педагога. Ключові слова: рефлексія, професійна педагогічна рефлексія, соціальна діяльність, соціально-діяльнісний підхід, педагогічна дія, гуманістичні цінності. В статье представлен онтологический анализ профессиональной рефлексии учителя как системного свойства личности, включающей моральный, предметный, социально-перцептивный, личностный компоненты и осуществляющей произвольную регуляцию педагогических действий, направленных на личностное развитие ученика, определяющей проблемное отношение к себе как представителю профессии. Раскрыта роль гуманистических ценностей в проявлении рефлексивного потенциала учителя. Ключевые слова: рефлексия, профессиональная педагогическая рефлексия, социальная деятельность, социально-деятельностный поход, педагогическое действие, гуманистические ценностные ориентации. The social-activity approach to teacher's professional reflection allows to define it as a system quality which provides awareness and integration of regulative base of teacher's professional activity in the field of communication, performance, and self-consciousness. Professional reflection being considered 1) as a process and quality that unites regulative invariant with mechanisms of procession supplement of pedagogical action, and 2) as a pedagogical interaction, has four dimensions: objective, social- perceptive, moral, and personal. Objective dimension of professional reflection defines the presentation in teacher's consciousness his/her cognitive structures as well as pupil's cognitive structures related to the subject. Social-perceptive dimension provides perception and comprehension of pupil's motives, their individual-psychological peculiarities, and awareness of that how teacher is perceived by pupil. Moral dimension reflects the awareness of such moral values as humaneness, honesty, and respect to pupil. This dimension is the base of teacher's humanistic orientation. Personal dimension characterizes presentation in teacher's consciousness of his/her professional experience (technical skills, professional conception) as well as awareness of personal zones of development, time-perspective within professional activities. Professional maturity of reflection is determined not only by the level of that components development, but with their hierarchical organization. The dominating process are those, which provide the awareness of humanistic grounds of pedagogical interaction with pupil and determine teacher's strive to reveal pupil's potential and to develop his/her abilities. Key words: reflection, professional pedagogical reflection, social activity, social-activity approach, pedagogical action, humanistic value orientations.