Paradigma piznannya: gumanitarni pytannya

18-29

Authors: I. Titarenko

In the article the essence of constructing narrative in self-education work as a method of developing conflictological competence of prospective specialists in advertising and public relations has been revealed. The narrative itself has been defined as a conflictological method, or a method of social impact. During the pedagogical experiment constructing narrative was carried out on several stages, i.e. organization and stimulation, content and activity, effect and reflection. It has been found out that such sequences of stages promotes directing motivation and values sphere of prospective specialists in advertising and public relations to constructive conflict resolution alongside with acquiring integrated knowledge on conflictology, developing conflictological skills and acquiring practical experience of constructive conflict resolution. It has been proved that the effectiveness of the developing conflictological competence of prospective specialists in advertising and public relations is provided by a set of appropriate methods, techniques and forms of learning activity. Organisational and methodical provision included reviewing of promotional narratives, analysis of experts’ opinions on the role of narrative in the field of media communications, using quest technologies, identifying characteristics of the target audience, creating, implementing and verifying the effectiveness of narratives for internal and external audiences with the help of GoogleApps services. The obtained results can be implemented in the professional training of prospective specialists in advertising and public relations.

41-71

Authors: Семен Абрамович

В статье исследуется феномен становления литературного психологизма в русле библейской традиции и в сложном диалоге с традицией античной, специфика психологизма средневековой литературы и последующее сужение сферы психологического в классицизме, стремившемся дезавуировать христианский интерес к «внутреннему человеку». Психология же Нового времени формируется в русле проекта Модерна, исходившего из дуалистического представления о человеке как существе низменном, которому надлежит стать титаном, преобразующим мир. Это повлекло за собой как переориентацию на социальные вопросы, так и бурное произрастание «цветов зла» в поле эмансипированного сознания. Сегодняшнее наше представление о психологизме с одной стороны сужено рамками русской классической литературы, а с другой – деформировано инерцией стремления классицистов замолчать достижения библейско-августиновской традиции и переориентировать литературу с этики на эстетику. Поэтому в вузовском преподавании необходимо восстановление реальных пропорций и полное освещение движения литературного процесса. Ключевые слова: психологизм, «внутренний человек», библейско-августиновcкая традиция, литературный характер. Семен Абрамович Проблема літературного психологізму та її висвітлення в пострадянській вищій школі/ Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка, Україна, Кам’янець-Подільський У статті досліджується феномен становлення літературного психологізму в річищі біблійної традиції і в складному діалозі з традицією античною, специфіка психологізму середньовічної літератури і подальше звуження сфери психологічного в класицизмі, що прагнув дезавуювати християнський інтерес до «внутрішньої людини». Психологія ж Нового часу формується в руслі проекту Модерну, який виходив з дуалістичного уявлення про людину як істоту ницу, яка утім мусить стати титаном, що перетворює світ. Це спричинилося як до переорієнтації на соціальні питання, так і до бурхливого виростання «квітів зла» у полі емансипованої свідомості. Сьогоднішнє наше уявлення про психологізм з одного боку звужене рамками російської класичної літератури, а з іншого – деформоване інерцією прагнення класицизму замовчати досягнення біблійно-августинової традиції і переорієнтувати літературу з етики на естетику. Тому в вишівському викладанні необхідно відновити реальні пропорції і повне висвітлення руху літературного процесу. Ключові слова: психологізм, «внутрішня людина», біблійно-августинова традиція, літературний характер. Doctor of Philological Sciences, Semеn Abramovych Problem of literary psychologism and its lighting in post-soviet high school/ Ivan Ohienko Kamenetz-Podolski national University, Ukraine, Kamenetz-Podolski The article studies the phenomenon of the formation of literary image of psychology in the mainstream of the biblical tradition and in a complex dialogue with the ancient tradition. Antique literature is inferior to the Bible in the field of Psychologizing. The Bible reveals the richness of the psychological world of the "Inner Man" – in his love for God and the Woman, in his desperate suffering at the moments of God's rejection, in David's cries for the absurdly deceased traitorous – his son Absalom, in the wailing of Jeremiah about the destroyed Jerusalem, etc. Later, the sinless becomes the ideal Christ, imitation of which (Thomas Kempis) is a very difficult path, requiring constant self-improvement, confessions and fasting, incessant rising after falling and overcoming despair. All this has determined the specificity of interpretation the psychology of medieval literature and the subsequent narrowing of the psychological sphere in classicism, which sought to disavow the Christian interest in the "Inner Man". The psychology of the New Age formed in the mainstream of the Modern project, proceeding from the dualistic notion of a Man as a lowland creature, who must become a titan transforming the world. This entailed both a reorientation to social issues, and the rapid growth of the "flowers of Evil" in the field of emancipated consciousness. The cordons of Russian classical literature narrow today’s view of our literacy’s image of psychology on one hand, and on the other hand, it is deformed by the inertia of the classic desire to silence the achievements of the Biblical-Augustinian tradition and to reorient literature from ethics to aesthetics. Therefore, in high school teaching, it is necessary to restore real proportions and complete coverage of the literary process.

86-102

Authors: Жигора І.В.

У статті проаналізовано евфемістичні конструкції та усталені сполучення на позначення смерті з метою актуалізації архаїчних обрядових текстових структур, з’ясовано взаємовідношення лексичної та фразеологічної семантики слів у текстах поховального обряду. Висвітлено роль названих лексем як мовних знаків у будівництві ментального світу українців, окреслено коло лексичних асоціацій про смерть, процес умирання в мовній свідомості українського народу шляхом спостереження за евфемістичними конструкціями. Ключові слова: евфемізми, фразеологізми, семантика, текст, поховальний обряд. I.V. Zhyhora Archaic components of the Ukrainian text of the funeral rite: euphemistic constructions and established connections for the marking of death / Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Ukraine, Kropyvnyckiy The article analyzes euphemistic constructions and established connections for the marking of death in order to actualize archaic ritual text structures, as well as the relationship between the lexical and phraseological semantics of words in the texts of the funeral rite. The role of the named lexemes as linguistic signs in the construction of the Ukrainian mental world is revealed, the circle of lexical associations about death and the process of dying in the linguistic consciousness of the Ukrainian people are defined by observing the euphemistic constructions.