Teoria ta metodika fizicnogo vihovanna

3-14

Authors: С. І. Марченко

Мета дослідження — розробити програму курсу «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» для освітньо-кваліфікаційного рівня 6.01020101 — бакалавр. Методи дослідження — вивчення літературних джерел і програмно-нормативних документів, теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних, системний підхід. Основні результати дослідження. Концепція курсу «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» полягає у системному викладі матеріалу, який дозволяє сформувати у студентів знання, уміння і практичні навички необхідні вчителю фізичної культури для організації та проведення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять.

24-33

Authors: О. В. Іващенко

Мета роботи — визначити закономірності рухової та функціональної підготовленості школярів старших класів. Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. У дослідженні прийняли участь 36 хлопців 9 класу, 11 — 10 класу, 12 — 11 класу. Висновки. У результатах тестування школярів 9 і 10 класів спостерігаються статистично­ достовірні розбіжності у функціональній підготовленості дихальної і серцево-судинної системи, а також у координаційній і силовій підготовленості. За функціональною підготовленістю юнаки оцінюються як здорові нетреновані. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні розбіжності між юнаками 9 і 11 класів за показниками тестів 1, 2, 3 та 9 (p<0,05:0,001). За функціональним станом функції дихання і кровообігу юнаки 11 класу оцінюються як здорові треновані. Статистично достовірні розбіжності між юнаками 10 і 11 класів спостерігаються у тестах, які характеризують функціональну, координаційну і власне силову підготовленість (р<0,001). Юнаки 11 класів мають кращу підготовленість за результатами батареї тестів (p<0,001). Юнаки 11 класів мають кращі показники швидкісної, статичної сили, координації рухів та функціонального стану дихальної та серцево-судинної системи. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволяють визначити співвідношення вкладу змінних у результат функції. З найбільшим вкладом в канонічну функцію 1 входять змінні 9, 3 і 6: чим більші значення цих змінних, тим більше значення функції. З найбільшим вкладом в канонічну функцію 2 входять змінні 8, 2 і 9: чим більші значення цих змінних, тим більше значення функції. Перша функція на 79,3% пояснює варіацію результатів, друга — на 20,7%. Вищевикладене свідчить про можливість класифікації вікових відміностей юнаків 9—11 класів на основі тестування функціональної, силової і координаційної підготовленості. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції свідчать, що функція найбільш суттєво зв’язана з № 9, 7 і 6 змінними: отже суттєва різниця між юнаками 9—11 класів спостерігається у розвитку функціонального стану і рухових здібностей: проба Серкіна, швидкісна сила, координації рухів і власне сила.

43-52

Authors: І. П. Заневський, Л. Г. Заневська

Метою роботи було створення моделі коефіцієнта надійності тесту, застосування якої дало б можливість у практичній роботі з тестами отримувати значення коефіцієнта надійності в теоретичних границях від нуля до одиниці, як це прийнято у класичній теорії надійності тестів. Основна ідея розв’язання цієї проблеми полягає у прямому визначенні дисперсії істинних результатів тесту, оцінка величини яких приймається рівною середньому арифметичному результатів повторних вимірювань. Методику дослідження було побудовано на положеннях класичної теорії спортивних тестів, математичної теорії надійності моторних тестів, на моделі внутрікласової кореляції, дисперсійного аналізу, з використанням методу Шапіра-Уілка. Обчислення проводилися із застосуванням комп’ютерних програм Excel і Mathematica. Результати дослідження. Показано, що модель внутрікласової кореляції неповною мірою відповідає положенням класичної теорії надійності тестів. Пропонована модель ретестової надійності немає цього недоліку, а відповідний коефіцієнт існує в межах, визначених положеннями класичної теорії надійності (0 ÷ 1). В діапазоні практично важливих величин пропонована модель та модель внутрікласової кореляції призводять до різних оцінок надійності тесту не тільки кількісно (≈ 20%), але й якісно, тобто із суттєвим перевищенням ширини діапазонів оцінки надійності тесту за величиною відповідного коефіцієнта.