Pedagogìka ta psihologìâ

3-12

Authors: Ж. В. Давидова

У статті розглянуто аксіологічний підхід до формування мовленнєвої культури учнівської та студентської молоді. Доведено, що при формуванні мовленнєвої культури необхідно враховувати ціннісний аспект. Проаналізовано основні підходи до формування цінностей у різних галузях знань, а саме у філософії, культурології, психології та педагогіці. Визначено, що формування мовленнєвої культури учнівської та студентської молоді має базуватися на таких вищих цінностях як Істина, Добро, Краса. Розкрито сутність цих понять. Розглянуто взаємозалежність процесів пізнання та оцінювання під час формування системи цінностей особистості. Оцінювальна рефлексія є основою становлення людини як унікальної особистості з індивідуальною аксіосферою. На підставі проведеного аналізу доведено, що педагогічний процес з формування мовленнєвої культури учнівської та студентської молоді має бути організований як діяльність, у якій виховуються духовно-ціннісні орієнтації. Система ціннісних орієнтацій утворює змістовне підґрунтя для мотивації поведінки особистості й виражає внутрішню основу її мовленнєвої культури. В статье рассматривается аксиологический подход к формированию культуры речи ученической и студенческой молодежи. Доказано, что при формировании культуры речи необходимо учитывать ценностный аспект. Проанализированы основные подходы к формированию ценностных ориентаций в разных сферах знаний, а именно в философии, культурологии, психологии и педагогике. Формирование культуры речи должно основываться на таких высших ценностях как Истина, Добро и Красота. Раскрыта суть этих понятий. Рассмотрена взаимозависимость процессов познания и оценивания в процессе формирования системы ценностей личности. Оценивающая рефлексия является основой становления человека как уникальной личности с индивидуальной аксиосферой. На основании проведенного анализа доказано, что педагогический процесс формирования культуры речи ученической и студенческой молодежи должен быть организован как деятельность, в которой воспитываются духовно- ценностные ориентации. Система ценностных ориентаций создает содержательную основу для мотивации поведения личности и выражает внутреннюю основу ее культуры речи. The article considers the value component of speech culture. It is stated that while forming the speech culture of students, it is essential to take into account its value component. The basic approaches to forming value orientations in different fields of knowledge are observed: in philosophy, culture studies, psychology and pedagogy. Formation of speech culture of university students should be based on such higher values as Truth, Beauty and Goodness. The essence of these notions is revealed. Correlation between processes of cognition and evaluation while formation of personal values system formation is studied. Assessing reflection is the base for a person’s becoming as the unique personality with the individual axiosphere. On the base of the analysis it is proved that the educational process on formation of speech culture of schoolchildren and student youth should be constructed as an activity in which spiritual value-orientations are educated. A system of value orientations makes the content background for a person’s behavior motivation and expresses the inner basis of his/her speech culture.

24-33

Authors: В. В. Масич

У статті на основі аналізу наукової літератури розглянуто взаємодію компетентнісного підходу із гуманістичним, особистісно-орієнтованим, культурологічним, аксіологічним та діяльнісним підходами. Компетентнісний підхід співвідноситься з центральною метою освіти – розвитком особистості студента в єдності інтелектуальних, емоційно- вольових і власне особистісних якостей студента. Гуманістична концепція визначає основні орієнтири і спрямованість удосконалення освітнього процесу. Культурологічний підхідздійснюється в контексті філософського розуміння культури. В основі аксіологічного підходу – ставлення до людини як суб'єкта пізнання, спілкування і творчості. Практико-орієнтованою тактикою виступає діяльнісний підхід, згідно якого логіка освітнього процесу полягає в тому, щоб сприяти максимальному розвитку і саморозвитку особистості тих, хто навчається, використовуючи механізми саморозвитку та прагнення особистості до самовдосконалення. В статье на основе анализа научной литературы рассмотрено взаимодействие компетентностного подхода с гуманистическим, личностно- ориентированным, культурологическим, аксиологическим и деятельностным подходами. Компетентностный подход соотносится с центральной целью образования – развитием личности студента в единстве интеллектуальных, эмоционально-волевых и собственно личностных качеств студента. Гуманистическая концепция определяет основные ориентиры и направленность совершенствования образовательного процесса. Культурологический подход осуществляется в контексте философского понимания культуры. В основе аксиологического подхода – отношение к человеку как субъекту познания, общения и творчества. Практико- ориентированной тактикой выступает деятельностный подход, согласно которому логика образовательного процесса заключается в том, чтобы способствовать максимальному развитию и саморазвитию личности учащихся, используя механизмы саморазвития и стремление личности к самосовершенствованию. The analysis of scientific literature deals with the interaction of humanistic competence approach, personality-oriented, cultural, axiological and activity approach. Competence approach is related to the central purpose of education – the development of the individual student in the unity of intellectual, emotional and volitional and the actual personality of the student. Humanistic concept defines the orientation and direction of improving the educational process. Culturological approach implemented in the context of philosophical understanding of culture. At the heart of axiological approach – attitude to man as the subject of knowledge, communication and creativity. Practice-oriented tactics serves approach, according to which the logic of the educational process is to promote maximum growth and selfidentity of students using the mechanisms of self-identity and desire for selfimprovement.

42-49

Authors: Н. В. Юхно

У статті розкрито методологічні підходи професійної підготовки студентів медичного коледжу до мобільного навчання. Структура методологічного знання передбачає три рівні проблеми розвитку: загальнонауковий рівень заснований на системному підході; конкретно- науковий – на практичному використанні в процесі професійної підготовки студентів медичного коледжу до мобільного навчання положень особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів у їх взаємодії та технологічний. Системний підхід дозволяє розглядати освіту в коледжі як складну цілісність, в яку аксіоматично вбудовується предметна область навчальної дисципліни як система, за рахунок включення цілей та технологій їх досягнення. Основна ідея компетентнісного підходу зводиться до того, що результатом освіти є не окремі знання, уміння та навички, а компетенції. Особистісно орієнтований підхід передбачає створення відповідних умов для саморозвитку задатків, здібностей і творчого потенціалу студентів медичного коледжу. Діяльнісний підхід дозволив виокремити основні характеристики професійної підготовки студентів медичного коледжу до мобільного навчання, а технологічний – досягти результатів із заздалегідь заданими кількісними та якісними показниками. В статье раскрыто методологические подходы профессиональной подготовки студентов медицинского колледжа к мобильному обучения. Структура методологического знания предполагает три уровня проблемы развития: общенаучный уровень основан на системном подходе; конкретно- научный - на практическом использовании в процессе профессиональной подготовки студентов медицинского колледжа к мобильному обучения положений личностно ориентированного, компетентностного и деятельностного подходов в их взаимодействии, а также технологический подход. Системный подход позволяет рассматривать образование в колледже как сложную целостность, в которую аксиоматически встраивается предметная область учебной дисциплины как система, за счет включения целей и технологий их достижения. Основная идея компетентностного подхода сводится к тому, что результатом образования являются не отдельные знания, умения и навыки, а компетенции. Личностно ориентированный подход предполагает создание соответствующих условий для саморазвития задатков, способностей и творческого потенциала студентов медицинского колледжа. Деятельностный подход позволил выделить основные характеристики профессиональной подготовки студентов медицинского колледжа к мобильному обучения, а технологический - достичь результатов с заранее заданными количественными и качественными показателями. In the article methodological approaches of professional training of students of medical college to mobile learning. Structure methodological knowledge provides three levels of problems: general scientific level based on a systems approach; concrete scientific - practical for use in the professional training of students of medical college to mobile learning provisions personality oriented, competence and activity approaches in their interaction and technology. The systems approach allows us to consider a college education as a complex unity, which axiomatically embedded subject area of the discipline as a system, to include targets and technologies to achieve them. The basic idea of competency approach is to ensure that education is not the result of individual knowledge and skills, but is the competence. Personality oriented approach involves the creation of appropriate conditions for self inclinations, abilities and creative potential of students of medical college. Activity approach has allowed to single out the main characteristics of professional training of students of medical college to mobile learning and technology - to achieve results with predetermined quantitative and qualitative indicators

59-66

Authors: І. П. Гук

У статті висвітлено питання забезпечення самоорганізації навчально- пізнавальної діяльності студентів. Охарактеризовано операційно-виконавчий компонент самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності, визначено суть праксеологічного етапу технології самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів медичних коледжів. Установлено, що педагогічна ефективність самостійної діяльності студентів залежить від якості керівництва викладача. У процесі організації самостійної роботи студентів, як однієї з форм навчальної діяльності, викладачеві необхідно звернути увагу на комбінування репродуктивної і продуктивної діяльності студентів при виконанні різних завдань. З’ясовано, що саме врахування викладачем індивідуальних особливостей студентів у процесі навчання, сприяння їх самоорганізації визначає як успішність студента, так і професійний розвиток педагогічного працівника. В статье рассмотрены вопросы обеспечения самоорганизации учебно- познавательной деятельности студентов. Охарактеризован операционно- исполнительный компонент самоорганизации учебно-познавательной деятельности, определена суть праксеологического этапа технологии самоорганизации учебно-познавательной деятельности студентов медицинских колледжей. Установлено, что педагогическая эффективность самостоятельной деятельности студентов зависит от качества руководства преподавателя. В процессе организации самостоятельной работы студентов, как одной из форм учебной деятельности, преподавателю необходимо обратить внимание на комбинирование репродуктивной и продуктивной деятельности студентов при выполнении различных задач. Выяснено, что именно учет преподавателем индивидуальных особенностей студентов в процессе обучения, содействие их самоорганизации определяет как успешность студента, так и профессиональное развитие педагога. The article highlights the issue of the self-organization of learning and cognitive activity of students. It becomes firmly established by the author that a high level of quality education is impossible without students’ realization self-organization of learning and cognitive activity. The operational and executive component of selforganization of learning and cognitive activity is characterized; the essence of the praxeological stage of the technology of self-organization of learning and cognitive activity of students of medical colleges is defined. It is established that teaching efficacy of students’ independent activity depends on the teacher as a guide. In the process of students’ independent work as a form of educational activity, the teacher should pay attention to combining students’ reproductive and productive activities while performing different tasks. It is found that consideration of students’ individual characteristics by a teacher in the learning process, promotion of their selforganization identify student’s achievement and teacher’s professional development.

76-83

Authors: І. Є. Семененко

У статті розглядаються питання формування професійної компетентності студентів в умовах реалізації індивідуально-пізнавальних маршрутів у навчанні. У якості першочергових завдань, висувається реалізація принципів особистісно орієнтованого підходу, яка забезпечується переорієнтацією взаємин педагога і студентів на суб'єкт-суб'єктні відносини, що, в свою чергу, створює умови для підвищення ефективності освітніх процесів у формуванні професійної компетентності студентів. Підкреслюється, що самостійна пізнавальна діяльність має певні характеристики і спрямована на реалізацію студентами своїх особистісних цілей в професійній галузі спілкування. Вагомим чинником при цьому стає індивідуалізація навчання студентів. Стверджується, що одним із способів індивідуалізації навчання є організація просування студентів за індивідуально- пізнавальними маршрутами дисциплін, яке сприяє формуванню їхньої професійної компетентності завдяки тому, що студент отримує можливість побачити сенс і вагомість досліджуваних дисциплін в контексті майбутньої професійної діяльності. Розглядаються принципи організації та етапи проектування індивідуально-пізнавальних маршрутів з вивчення дисципліни. Звертається увага на важливість послідовного проходження етапів цих маршрутів: цільового, мотиваційного,проектувального, технологічного, результативного. В статье рассматриваются вопросы формирования профессиональной компетентности студентов в условиях реализации индивидуально- познавательных маршрутов в обучении. В качестве первоочередных задач выдвигается реализация принципов личностно ориентированного подхода в обучении, которая обеспечивается переориентацией взаимоотношений педагога и студентов на субъект-субъектные отношения, что, в свою очередь, создает условия для повышения эффективности образовательных процессов в формировании профессиональной компетентности студентов. Подчеркивается, что самостоятельная познавательная деятельность имеет определенные характеристики и направлена на реализацию студентами своих личностных целей в профессиональной сфере общения. Важным обстоятельством при этом становится индивидуализация обучения студентов. Утверждается, что одним из способов индивидуализации обучения является организация продвижения студентов по индивидуально- познавательным маршрутам изучаемых дисциплин, содействующая формированию их профессиональной компетентности благодаря тому, что студент получает возможность увидеть смысл и важность изучаемых дисциплин в контексте будущей профессиональной деятельности. Рассматриваются принципы организации и этапы проектирования индивидуально-познавательных маршрутов изучаемых дисциплин. Обращается внимание на важность последовательного прохождения этапов этих маршрутов: целевого, мотивационного, проектного, технологического, результативного. Question of forming professional competence of students in conditions of realization individual and cognitive routes in learning are considered in the article. As apriority tasks put forward the implementation of the principles of personcentered approach, which provides reorientation of relations between teacher and students on subject-subjective relationship, which in turn creates the conditions to improve efficiency of educational processes in the formation of professional competence of students. Independent cognitive activity has certain characteristics and is aimed at realization by students of their personal goals in professional field of communication is emphasized. A significant factor in this becomes the individualization of student learning. One way of individualization of learning is organization of promoting students on individual and cognitive routes, which contributes to the formation of their professional competence by the fact that student is able to see the meaning and significance of investigated subjects in the context of future professional activity is alleged. The principles and stages of organization of designing individual and cognitive routes of studying discipline are considered. An attention is paid to the importance of a consistent passing phases: targeted, motivational, design, technological, productive.

97-106

Authors: В. Д. Попов

У статті розкрито виховний потенціал позакласної діяльності для формування мовленнєвої культури старшокласників, який визначається тим, що вихованці в такій діяльності мають широкі можливості для комунікативних зв’язків, розвитку мовленнєвої взаємодії з людьми різного віку і різних соціальних груп; входження в культурне, природне, інформаційне та інші середовища. Автором запропоновано форми (гуртки, клуби, центри довузівської підготовки, фестивалі, конкурси, олімпіади, свята, тижні філології, конференції тощо) і методи (бесіди, доповіді, дискусії, проекти, презентації, укладання словників, збірників, шкільних газет, радіопередачі, екскурсії тощо) позакласної роботи, які є ефективними для формування мовленнєвої культури старшокласників. В статье раскрыто воспитательный потенциал внеклассной деятельности для формирования речевой культуры старшеклассников, который определяется тем, что воспитанники в такой деятельности имеют широкие возможности для коммуникативных связей, развития речевого взаимодействия с людьми разного возраста и разных социальных групп; вхождения в культурное, природное, информационное и другие среды. Автором предложены формы (кружки, клубы, центры довузовской подготовки, фестивали, конкурсы, олимпиады, праздники, недели филологии, конференции и т.д.) и методы (беседы, доклады, дискуссии, проекты, презентации, составления словарей, сборников, школьных газет, радиопередачи, экскурсии и т.п.) внеклассной работы, которые являются эффективными для формирования речевой культуры старшеклассников. The article reveals the educational potential of extra curricul aractivities for the formation of the speech culture of the senior high school students, this potential is determined by the fact that in such activities students have opportunities for communication, development of speech interaction with people of different ages and different social groups; including in cultural, natural, in for mative, and other environments. The author suggested forms (circles, clubs, training centres, festivals, competitions, contests, holidays, weeks of Philology, conferences, etc.) and methods (interviews, reports, discussions, projects, presentations and creating of dictionaries, collections, school news papers, radioprogram, etc) of extra curricular class work, which are effective for the forming of speech culture of the senior high school students. The forms and methods of formation and development of the speech culture of the senior high school students must involve cooperation between teacher and students, encourage creative cognitive activity, activation of speech activities, strengthening the educational component in extracurricular work (providing of senior high school students independence, increasing of responsibility for the outcome of the work, etc.), the formation of the students motivation for independent search, self-development and self-realization are approved.

119-126

Authors: Н. О. Ткачова, С. С. Махновський

У статті доведено наявність актуальної потреби у створенні у вищому навчальному закладі рефлексивного виховного середовища. У дослідженні під цим середовищем розуміється система педагогічних умов, засобів, соціальних і матеріально-предметних факторів, що спонукають студентів до активної рефлексивної діяльності та забезпечують її результативність. Установлено, що успішність створення такого середовища у виші значною мірою залежить від цілеспрямованих зусиль у цьому напрямку всіх учасників педагогічної взаємодії. У публікації визначено, що рефлексивне виховне середовище містить дві складові: соціально-педагогічну (забезпечення ефективної координації дій всіх учасників педагогічної взаємодії, спонукання студентів до активної рефлексивної діяльності) і матеріально-предметної (матеріально-технічне забезпечення виховного процесу). В статье доказано наличие актуальной потребности в создании в высшем учебном заведении рефлексивной воспитательной среды. В исследовании под этой средой понимается система педагогических условий, средств, социальных и материально-предметных факторов, побуждающих студентов к активной рефлексивной деятельности и обеспечивающих ее результативность. Установлено, что успешность создания такой среды в вузе в значительной степени зависит от целенаправленных усилий в этом направлении всех участников педагогического взаимодействия. В публикации определено, что рефлексивная воспитательная среда содержит две составляющих: социально-педагогическую (обеспечение эффективной координации действий всех участников педагогического взаимодействия, побуждение студентов к активной рефлексивной деятельности) и материально-предметной (материально-техническое обеспечение воспитательного процесса). The paper proves the existence of the relevant need for creation of a reflexive educational environment in a higher educational institution. Within the framework of this study, the educational environment is interpreted as a system of pedagogical conditions, means, social and material-object factors that encouraging students to actively engage in reflexive activities and ensuring the effectiveness of those activities. The paper establishes that the success of creation of such an environment in a higher educational institution largely depends on the well-directed efforts of all the participants of the pedagogical interaction. The study defines the reflexive educational environment as consisting of two constituents: socio-pedagogical (ensuring effective coordination of actions of all the participants of the pedagogical interaction, encouraging students to actively engage in reflexive activities) and material-object (material and technical support of the educational process).

134-145

Authors: МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО ЕКОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті розкрито проблеми формування мотивів еколого-педагогічної діяльності студентів-старшокурсників природничого факультету. Оптимальними методами дослідження визначено анкетування; спостереження за поведінкою та характером спілкування під час занять, у суспільно корисних видах діяльності; індивідуальні бесіди; самооцінювання. У дослідженні визначено провідні мотиви готовності майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності; схарактеризовано кількісні показники оцінювання і на їх основі визначено рівні сформованості мотиваційного компонента професійної підготовки студентів- природознавців. Ґрунтуючись на одержаних експериментальних даних, визначено динаміку формування інтересу до еколого-педагогічної діяльності студентів природничого факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Домінуючими мотивами на констатувальному етапі експерименту визначені меркантильні, престижу та пізнавальні, по завершенню формувального етапу – пізнавальні, самореалізації, світоглядні. В статье раскрыты проблемы формирования мотивов эколого- педагогической деятельности студентов-старшекурсников естественного факультета. Оптимальными методами исследования определено анкетирование; наблюдение за поведением и характером общения во время занятий, в общественно полезных видах деятельности; индивидуальные беседы; самооценка. В исследовании определены ведущие мотивы готовности будущих учителей биологии к эколого-педагогической деятельности; дана характеристика количественных показателей оценки и на их основе выделены уровни сформированности мотивационного компонента профессиональной подготовки студентов-естественников. Основываясь на полученных экспериментальных данных, определена динамика формирования интереса к эколого-педагогической деятельности студентов естественного факультета Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. Доминирующими мотивами на констатирующем этапе эксперимента определены меркантильные, престижа и познавательные, по завершению формирующего этапа – познавательные, самореализации, мировоззренческие. The problem of forming motives eco-educational senior students of the Faculty of Natural Sciences are exposed in the article. A questionnaire is determined by the optimal methods of research; the observing of the behavior and the type of communication during the lessons, in the public useful types of activities; individual interviews; self-assessment. The leading motives of readiness of the future teachers of biology to ecological and educational activities are determined in the research; the characteristic of quantitative indexes of estimation is given and on their basis the levels of formation of motivational component of professional preparation of natural students-scientists are distinguished. Based on the experimental data, we determined the dynamics of the formation of interest in ecological and educational activity of students of natural faculty of Kharkiv National Pedagogical University named by G.S. Skovoroda. The dominant motif on the ascertaining stage of the experiment determined mercantile, prestige and educational, to complete the formative stages - cognitive, selfrealization, world outlook.

154-160

Authors: І. В. Грачова

Метод проектів у вивченні іноземних мов є одним з найпоширенішим у світі, тому що він дає можливість здобувачам вищої освіти доцільно використовувати їх теоретичні знання на практиці, вирішувати проблеми, використовуючи іноземні мови у комунікативній діяльності. Для того щоб активізувати комунікативну діяльність здобувачів вищої освіти, викладач повинен створювати у процесі навчання ситуації для їхньої творчої активності. Використовуючи проектну методику на занятті англійської мови можна досягти відразу кількох цілей: застосувати теоретичні знання студентів на практиці, розширити словниковий запас студентів, закріпити вивчений лексико-граматичний матеріал. Метод проектів дає можливість розвивати творчі здібності здобувачів вищої освіти та уміння самостійно застосовувати свої знання для вирішення пізнавальних і практичних завдань, орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати отриману інформацію, оскільки в різні моменти пізнавальної, експериментальної або прикладної творчої діяльності. Метою даної статті є дослідження доцільності використання методу проектів при вивченні ділової англійської мови для здобувачів вищої освіти спеціальності «Менеджмент і адміністрування» ВНЗ немовного профілю. Проектный метод в изучении иностранных языков является одним из самых распространенных в мире, потому что он позволяет студентам использовать теоретические знания на практике, решать проблемы с использованием иностранного языка в коммуникативной деятельности. Для активации коммуникативных навыков студента должны создаваться ситуации для их творческой деятельности в процессе обучения. Используя проектную методику на занятии английского языка можно достичь сразу нескольких целей: применить теоретические знания студентов на практике, расширить словарный запас студентов, закрепить изученный лексико- грамматический материал. Метод проектов позволяет развивать творческие способности соискателей высшего образования и умение самостоятельно применять знания для решения познавательных и практических задач,ориентироваться в информационном пространстве, анализировать. Целью данной работы является исследование использования метода проекта при изучении делового английского языка студентами специальности «Менеджмент и администрирование» в неязыковых ВУЗах. The project method in learning foreign languages has become one of the most common in the world because it allows applicants of higher education to use their theoretical knowledge in practice, solve problems using the foreign language in communicative activities. In order to activate students’ communicative skills a teacher has to create situations for their creative activities in the learning process. Using the project method during English classes we can achieve several goals: apply students’ theoretical knowledge in practice, extend students’vocabulary, consolidate lexical and grammatical material. Project provides an opportunity to develop students’ creativity and the ability to apply their knowledge independently, to solve cognitive and practical tasks, to search information and analyze it. The purpose of this paper is to study the using project method in studying Business English for students of speciality "Management and administration" in non-linguistic universities.

170-178

Authors: Л. М. Зубкова

Статтю присвячено питанню формування життєво компетентної особистості майбутнього вчителя в освітньому середовищі класичного університету. Актуалізуються особливості системи підготовки педагогічних кадрів в умовах класичного університету, які зумовлюють пошук практико- орієнтовних тактик та дієвих механізмів для ефективної реалізації професійної підготовки майбутніх фахівців освітянської ниви. Розглядаються основні положення особистісно-діяльнісного, аксіологічного та компетентнісного підходів як теоретичне підґрунтя визначення педагогічних умов формування життєвої компетентності. Розкриваються та аналізуються складові педагогічні принципи основних підходів у процесі професійної підготовки майбутніх освітян. Визначається, що реалізація базових принципів особистісно-діяльнісного, аксіологічного та компетентнісного підходів у навчально-виховному процесі забезпечує формування ціннісних орієнтирів особистості, розвиток її духовних, моральних і творчих основ, вирішення складних питань в усіх сферах життєдіяльності, успішність виконання життєвих і соціальних ролей, саморозвиток і самореалізацію, що є складниками поняття життєвої компетентності особистості. Статья посвящена вопросу формирования жизненно-компетентной личности будущого учителя в образовательной среде классического университета. Актуализируются некоторые особенности системы подготовки педагогических кадров в условиях классического университета, которые обуславливают поиск практико-ориентированных тактик и действенных механизмов для эффективной реализации профессиональной підготовки будущих специалистов образовательной сферы. Рассматриваются основные положення личностно-деятельного, аксиологического и компетентностного подходов в качестве теоретического обоснования педагогических условий формирования жизненной компетентности. Раскрываются и анализируются основополагающие педагогические принципы в процессе профессиональной подготовки будущих учителей. Отмечается, что реализация основних принципов личностно-деятельного, аксиологического и компетентностного подходов в учебно-педагогическом процессе способствует формированию ценностных ориентиров личности, развитию ее духовных, моральных и творческих основ, успешному выполнения жизненных и социальных ролей, саморазвитию, которые являются сущностными компонентами жизненной компетентности личности. The article is devoted to the issues of developing life competence in teachersto- be in the educational environment of a classical university. The purpose of the article is to give the reader some information about certain peculiarities in a system of pedagogical training in a classical university which cause attempts in elaborating new practically oriented tactics and perficient mechanisms for effective realization of professional training in future specialists in the educational field. The basic aspects of personality-activity, axiological and competence approaches as a theoretical background of pedagogical conditions of developing life competence are stressed. The fundamental pedagogical principles in the process of professional training of teachers-to-be are accentuated. It is concluded that fulfillment of the basic aspects of personality-activity, axiological and competence approaches contributes to forming value guiding line of a personality, to developing ethical and creative abilities, effective performing social roles, self-development and self-fulfillment and productive living which are constituents of a concept of life competence.

187-195

Authors: С. Ю. Масич

У статті на основі аналізу наукової літератури визначено основні сфери самореалізації викладача і студентів як суб’єктів освітнього процесу. Професійна самореалізація викладача вищого навчального закладу як суб'єкта освітньої діяльності відбувається в таких сферах педагогічної діяльності, як навчальна, виховна, методична і науково-дослідна. Визначено особливості самореалізації студентів, етапи становлення їхньої суб’єктної позиції. Доведено, що кардинальні зміни і підвищення якості освітнього процесу відбуваються лише тоді, коли в ньому живуть, змінюються і розвиваються не лише студенти, а й самі викладачі. Особистість студента, як і особистість викладача, проявляється і розвивається в діяльності і взаємодії. Істотну роль з точки зору її розвитку відіграє не сам по собі той чи інший вид діяльності, а його місце в системі життєдіяльності особистості, тобто спосіб «зв'язування» особистістю її різних видів діяльності. В статье на основе анализа научной литературы определены основные сферы самореализации преподавателя и студентов как субъектов образовательного процесса. Профессиональная самореализация преподавателя высшего учебного заведения как субъекта образовательной деятельности происходит в таких сферах педагогической деятельности, как учебная, воспитательная, методическая и научно-исследовательская. Выявлены особенности самореализации студентов, этапы становления их субъектной позиции. Определено, что кардинальные изменения и повышение качества образовательного процесса происходят только тогда, когда в нем живут, изменяются и развиваются не только студенты, но и сами преподаватели. Личность студента, как и личность преподавателя, проявляется и развивается в деятельности и взаимодействии. Существенную роль с точки зрения ее развития играет не сам по себе тот или иной вид деятельности, а его место в системе жизнедеятельности личности, то есть способ «связывания» личностью ее различных видов деятельности. The analysis of the scientific literature identified the basic spheres of selfrealization as teachers and students of the educational process. Teacher professional fulfillment of higher education as a subject of educational activities is in the areas of educational activities as educational, methodical and scientific research. The features of student`s self-realization and phases of their subjective positions development are identified. There was determine that fundamental changes and improves the quality of the educational process have been taken only if there are living, changing and developing not only students but also teachers themselves. The identity of the student, a teacher and personality, appears and develops activities and interactions. An important role in terms of development plays not in itself a particular activity, and its place in the life of the individual, that is a way to "bind" the personality of its various activities.

204-211

Authors: О. О. Резван

У статті представлено технологію формування професійної рефлексії майбутніх учителів, що реалізується поетапно і дозволяє сформувати потребово-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, аналітико-корекційний, емоційно-регулятивний компоненти зазначеного утворення. Актуалізовано важливість диференційованих форм впливу на розвиток рефлективності майбутнього вчителя, що обумовлюється специфікою навчального плану підготовки: на молодших курсах більш активно формується особистіна рефлексивна позиція, а на старших – професійна рефлексивна позиція майбутнього вчителя. Визначено засадничі положення наукових підходів, що дозволяють обґрунтувати необхідність впливу на зазначені компоненти особистісної сфери з огляду на їх важливість для рефлексії майбутнього вчителя. В статье представлена технология формирования профессиональной рефлексии будущих учителей, которая реализуется поэтапно и позволяет сформировать потребностно-мотивационный, когнитивно-деятельностный, аналитико-коррекционный, эмоционально-регулятивный компоненты представленного качества. Актуализирована важность дифференцированных форм влияния на развитие рефлективности будущего учителя, что обуславливается спецификой учебного плана подготовки: на младших курсах более активно формируется личностная рефлексивная позиция, а на старших – профессиональная рефлексивная позиция будущего учителя. Определены основополагающие положения научных подходов, позволяющие обосновать необходимость влияния на представленные компоненты личностной сферы применительно их важности для рефлексии будущего учителя. The article presents the technology of forming professional reflection of future teachers implemented in phases and allows you to create requiremental and motivational, cognitive and active, analytical and corrective, emotional and regulatory components of the said entity. Importance of differentiated forms of influence on the development of reflectivity of future teachers actualized which is caused by specific training curriculum: the junior rates more actively shaped reflective personal position, and the elders - professional and reflective attitude of future teachers is actualized. Fundamental position of scientific approaches that allows to justify the need of influence to these components of the personal sphere in view of their importance of reflection for the future teacher are determined.

223-235

Authors: Н. П. Шаповалова

У статті надано опис експериментальної роботи щодо виявленню особистісного потенціалу студентів економічних спеціальностей за допомогою методів соціоніки. На основі проведеного дослідження, автор виявляє тенденцію вибору певними психологічними типами економічних спеціальностей, припускає, що в ВНЗ, в яких існує конкурсний відбір, спостерігається вибір значною частиною абітурієнтів спеціальностей за сильним функціями своїх психотипів. У статті запропоновано найбільш дієві і ефективні форми і методи навчання на основі зазначених компетенцій (вимог) до майбутніх економістів, їх сильних особистісних якостей (соціонічних функцій), як бази для формування компетентності, та типологічних особливостей дидактичних умов навчання. В статье дано описание экспериментальной работы по выявлению личностного потенциала студентов экономических специальностей с помощью методов соционики. На основе проведенного исследования, автор выявляет тенденцию выбора определенными психотипами экономических специальностей, предполагает, что в вузах, в которых существует конкурсный отбор, наблюдается выбор значительной частью абитуриентов специальностей по сильным функциям своих психотипов. В статье предлагается наиболее действенные и эффективные формы и методы обучения на основе указанных компетенций (требований) к будущим экономистам, их сильных личностных качеств (соционических функций), как базы для формирования компетентности, и типологических особенностей дидактических условий обучения. The author describes her experimental work on identification of personal potential of students of economic specialties using the methods of socionics. The experimental work was to provide students with the basics of socionics, the concept of professional orientation of a person; identification of students’ psychological type; grouping them according to their activity type mindset; determination of the strengths of their individual potential and motivation to the chosen profession; revealing of connection between motivation and a student’s particular psychological type; revealing of existence of personally significant qualities for the selected areas of training. On the basis of the study, the author reveals the tendency that economic specialties are selected by students of a particular psychological types, suggests that in universities with competitive selection, a large part of students choose specialties in accordance with strong function of their psychological type. The author offers the most efficient and effective forms and methods of training based on the competencies (requirements to future economists), their strong personal qualities (socionic functions), as a basis for formation of competence and typological features of didactic learning environment.

246-257

Authors: О. А. Гнізділова

У статті на основі критеріальних ознак ідентифіковано найбільш потужні наукові школи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, проаналізовано науково-педагогічну діяльність професорів М. Степаненка, А. Бойко, М. Гриньової, П. Кравченка, О. Ніколенко, засновників шкіл у науці, авторів численних наукових публікацій, керівників дисертаційних досліджень, редакторів фахових наукових збірників і часописів, членів спеціалізованих учених рад. Доведено, що початок ХХІ ст. позначений плідною діяльністю у ПНПУ наукових шкіл філологічного спрямування, які розробляють актуальні питання сучасного мовознавства (М. Степаненко) і літературознавства (О. Ніколенко), досліджують взаємодію формально-граматичної і семантичної будови речення, проблеми традицій і новаторства, розвиток жанрів і стилів у художній літературі XX століття, вивчають мову творів письменників- полтавців (Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Мирного, О. Гончара, П. Ротача). Констатовано, що наукові школи, сформовані професорами А. Бойко та М. Гриньовою, сприяють розвитку педагогічної освіти в Україні, утвердженню педагогіки як затребуваної науки про виховання, навчання й освіту на основі спеціально організованої діяльності, спілкування, саморегуляції, суб’єкт-суб’єктних, морально-естетичних відносин дорослих і дітей. Досягнення учнів цих наукових шкіл збагатили також вітчизняну історико-педагогічну науку, а впровадження результатів їхніх наукових досліджень сприяли розвитку педагогічної практики на всіх освітніх рівнях. Встановлено, що представниками наукової школи професора П. Кравченка досліджено проблеми соціального пізнання, об’єктивні та суб’єктивні фактори історичного процесу, проаналізовано філософські й світоглядні процеси трансформації суспільства, розкрито ґенезу суспільних відносин та соціальних інститутів у різних цивілізаціях і країнах. В статье на основе критериальных признаков идентифицировано наиболее мощные научные школы Полтавского национального педагогического университета имени В. Г. Короленко. Проанализировано научно-педагогическую деятельность профессоров Н. Степаненко, А. Бойко, М. Гриневой, П. Кравченко, О. Николенко, основателей школ в науке, авторов многочисленных научных публикаций, руководителей диссертационных исследований, редакторов профессиональных научных сборников и журналов, членов диссертационных советов. Доказано, что начало XXI века отмечено плодотворной деятельностью в ПНПУ научных школ филологического направления. Их представители разрабатывают актуальные вопросы современного языкознания (Н. Степаненко) и литературоведения (О. Николенко), исследуют взаимодействие формально-грамматического и семантического строения предложения, проблемы традиций и новаторства, развитие жанров и стилей в художественной литературе XX века, изучают язык произведений писателей-полтавчан (Г. Сковороды, И. Котляревского, П. Мирного, О. Гончара, П. Ротача). Констатировано, что научные школы, сформированные профессорами А. Бойко и М. Гриневой, способствуют развитию педагогического образования в Украине, утверждению педагогики как востребованной науки о воспитании, обучении и образовании на основе специально организованной деятельности, саморегуляции, субъект-субъектных, нравственно-эстетических отношений взрослых и детей. Достижения учеников этих научных школ обогатили также отечественную историко-педагогическую науку, а внедрение результатов их научных исследований способствовали развитию педагогической практики на всех образовательных уровнях. Установлено, что представителями научной школы профессора П. Кравченка исследовали проблемы социального познания, объективные и субъективные факторы исторического процесса, анализировали философские и мировоззренческие процессы трансформации общества, раскрыли генезис общественных отношений и социальных институтов в разных цивилизациях и странах. On the basis of criteria signs the most powerful scientific schools of Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University are identified in the article; the scientific-pedagogical activities of Professors M. Stepanenko, A. Boyko, M. Hryniova, P. Kravchenko, O. Nikolenko, the founders of science schools, authors of numerous scientific publications, thesis supervisors, editors of scientific journals and magazines, members of the specialized academic councils, are analyzed. It has been proved that the beginning of XXI century is noted by fruitful activities of scientific linguistic schools at PNPU, which develop essential issues of modern linguistics (N. Stepanenko) and literature studies (O. Nikolenko), investigate the interaction of formal grammatical and semantic structure of the sentence, problems of tradition and innovation, the development of genres and styles in literature of the XX century, study the language of the works of writers-Poltava inhabitants (H. Skovoroda, I. Kotliarevskiy, P. Myrnyy, O. Honchar, P. Rotach). It has been stated that the scientific schools established by professors A. Boiko, and М. Hryniova, contribute to the development of pedagogical education in Ukraine, strengthening the popularity of pedagogy as science about up-bringing, education, training on the basis of specially organized activities, communication, self-regulation, subject-subjective, moral and aesthetic relationship between adults and children. Achievements of these scientific schools student have also enriched the national historical-pedagogical science and the implementation of the results of their researches contributed to the development of pedagogical practice at all educational levels. It has been found that problems of social cognition, objective and subjective factors of the historical process are studied by representatives of Professor P. Kravchenko scientific school; philosophical and ideological processes of societal transformation are analyzed, the genesis of social relationship and social institutions in various civilizations and countries is revealed.

271-277

Authors: О. Г. Конопельцева

У статті наводяться основні підходи до визначення поняття „традиції” французьких учених різних галузей: антропологів, етнологів, соціологів, філософів. Подано тлумачення цього терміну в авторитетних французьких словниках. Детально проаналізовано характеристики традицій. Зроблено висновок, що поняття „традиції” охоплює декілька сфер і є водночас і дією, і результатом; підґрунтям народної творчості та етнопедагогіки. Підкрелено, що традиції передаються як у письмовій, так і усній формах, а також за допомогою візуального зразка. Відзначено важливість традицій у передаванні звичаїв, знань та виховних практик: протягом віків вони мали безпосередній стосунок до вибудови людської сутності, їхній вплив був спрямований на моральне, естетичне, трудове, розумове, громадянське та фізичне виховання дитини. Встановлено, що в наукових працях французьких авторів поруч з терміном „традиції” також застосовується термін-епітет „традиційний”. У світлі цього розкрито умови використання цього терміну у виховній практиці. В статье приведены основные подходы к определению понятия «традиции» французских ученых различных сфер: антропологов, этнологов, социологов, философов. Дано толкование этого термина в авторитетных французских словарях. Детально проанализированы характеристики традиций. Сделан вывод, что понятие «традиции» охватывает несколько сфер и является одновременно и действием, и результатом; фундаментом народного творчества и этнопедагогики. Определено, что традиции передаются как в письменной, так и в устной формах, а также при помощи визуального образца. Подчеркивается важность традиций в передаче обычаев, знаний и воспитательных практик: столетиями они имели непосредственное отношение к выстраиванию человеческой сущности, их влияние было направлено на моральное, эстетическое, трудовое, умственное, гражданское и физическое воспитание ребенка. Установлено, что в научных трудах французских авторов рядом с термином «традиции» также используется термин-эпитет «традиционный». В свете этого раскрыто условия применения этого термина в воспитательной практике. The article presents main approaches to defining the essence of the concept “traditions” by French scientists from various domains: anthropologists, ethnologists, sociologists, philosophers. It also cites an interpretation of this term provided by authoritative French dictionaries. The characteristics of traditions are analyzed in detail. It is concluded that the concept “traditions” covers several fields and is an action and result concurrently; traditions are transferred by both written and oral forms as well as visual example. Traditions are fundamental for people’s art and ethno-pedagogy. The key role of traditions in transmission of customs, knowledge and educational practices is emphasized: for centuries they have affected directly the forming-up of human essence, they had a strong impact on moral, esthetic, labour, intellectual, civil and physical education of a child. It has been determined that in scientific works by French authors the concept “traditions” is used along with the term-epithet “traditional”. Bearing it in mind the author discloses the conditions of using this term in educational practices.

287-299

Authors: О. Л. Свистак-Яроцька, В. І. Слюзко

Стаття присвячена формуванню екологічної культури учнів початкової школи України та Японії. Зазначено, що екологічна освіта визнана важливим державним питанням як в Японії, так і в Україні. Відмічено, що Японія одна з країн з високими досягненнями в збереженні природи та здійсненні екологічної освіти. Подано визначення поняття «екологічна культура». Наведено результати анкетування учнів початкових шкіл Японії та України про значення природи в житті людини, важливість та шляхи збереження природи. Зроблено висновок, що українські та японські школярі мають знання про природу, схильні вирішувати екологічні проблеми та проявити себе в природоохоронній діяльності, але значно більша частина японських школярів, ніж українських, пов`язує екологічні проблеми зі способом життя людини. Виконано порівняльний аналіз результатів досліджень якості загальної середньої освіти, зокрема, предметів природничого циклу, TIMSS, які показали розірваність між теоретичними знаннями українських школярів з вирішенням практичних задач. Проаналізовано стандарти та методичні рекомендації щодо екологічної освіти в Японії та Україні, зміст початкової освіти щодо екологічної тематики та формування екологічної компетентності. Встановлено, що в українській школі відсоток тем, пов`язаних з екологічною тематикою невиправдано низький. Акцентовано увагу на місце та значення практичного досвіду школярів та діяльності в природі для досягнення високих результатів екологічної освіти в японській початковій школі. Статья посвящена формированию экологической культуры младших школьников в Украине и Японии. Отмечено, что экологическое образование признано вопросом государственной важности в обеих странах. Подчеркнуто, что Япония - одна из стран с высокими достижениями в охране природы и осуществлении экологического образования. Дано определение понятия «экологическая культура». Описаны результаты анкетирования учащихся начальной школы Японии и Украины, целью которого было выявить мнение о значении природы в жизни человека, необходимости и путях охраны природы. Сделан вывод о том, что украинские и японские школьники вооружены знаниями о природе, у них есть желание решать экологические проблемы и проявить себя в природоохранной деятельности, но значительно большая часть японских учащихся чем украинских связывают экологические проблемы со способом жизни человека. Дан сравнительный анализ результатов исследования качества среднего образования, в частности, предметов естественного цикла, TIMSS, которые показали отрыв теоретических знаний украинских школьников от решения практических задач. Проанализированы стандарты и методические рекомендации осуществления экологического образования в Японии и Украине, содержание начального образования относительно экологической тематики и формирования экологической компетентности. Выяснено, что в украинской школе процент тем, связанных с экологической тематикой, неоправданно низкий. Акцентировано внимание на место и значение практического опыта школьников и деятельности в природе для достижения высоких результатов экологического образования в японской начальной школе. Статья посвящена формированию экологической культуры младших школьников в Украине и Японии. Отмечено, что экологическое образование признано вопросом государственной важности в обеих странах. Подчеркнуто, что Япония - одна из стран с высокими достижениями в охране природы и осуществлении экологического образования. Дано определение понятия «экологическая культура». Описаны результаты анкетирования учащихся начальной школы Японии и Украины, целью которого было выявить мнение о значении природы в жизни человека, необходимости и путях охраны природы. Сделан вывод о том, что украинские и японские школьники вооружены знаниями о природе, у них есть желание решать экологические проблемы и проявить себя в природоохранной деятельности, но значительно большая часть японских учащихся чем украинских связывают экологические проблемы со способом жизни человека. Дан сравнительный анализ результатов исследования качества среднего образования, в частности, предметов естественного цикла, TIMSS, которые показали отрыв теоретических знаний украинских школьников от решения практических задач. Проанализированы стандарты и методические рекомендации осуществления экологического образования в Японии и Украине, содержание начального образования относительно экологической тематики и формирования экологической компетентности. Выяснено, что в украинской школе процент тем, связанных с экологической тематикой, неоправданно низкий. Акцентировано внимание на место и значение практического опыта школьников и деятельности в природе для достижения высоких результатов экологического образования в японской начальной школе.

310-317

Authors: О. Г. Видра

Статтю присвячено дослідженню зв’язку між особливостями усвідомлення студентами причин своєї поведінки та їх рівнем навчальних досягнень. Аналіз отриманих результатів представлений з точки зору динаміки, статевих відмінностей, а також відмінностей щодо напрямку і спеціальності, за якими навчалися студенти. Ключовим у дослідженні було встановлення наступного протиріччя: з одного боку студенти схиляються до думки, що їх вибір, причини поведінки, результати навчання більше залежать від зовнішніх обставин; з іншого боку результати діагностики свідчать про те, що студенти більшою мірою орієнтуються на особисті якості, переконання. Також у статті розкриті результати подальшого спостереження і опитування студентів, які дали змогу зафіксувати негативні наслідки, до яких призводить дане протиріччя у навчанні. Наведено рекомендації, варіанти вирішення встановленого протиріччя, суть яких полягає в допомозі студентам усвідомити причини їх поведінки, виборів, результатів у навчанні; сприянні формуванню і розвитку навиків постановки мети, організаторських умінь, а також умінь щодо планування їхньої навчальної діяльності, відповідальності за своє життя. Статья посвящена исследованию связи между психологическими особенностями осознания студентами причин и закономерностей своего поведения, а также их уровнем достижений в учёбе. Анализ полученных результатов представлен с точки зрения динамики, половых различий, а также различий по направлению и специальности обучения студентов. Ключевым в исследовании было выявление следующего противоречия: с одной стороны, студенты склоняются к мысли о том, что их выбор, причины поведения, результаты обучения больше зависят от внешних условий; с другой стороны, результаты диагностики свидетельствуют о том, что студенты в большей мере ориентируются на личностные качества, убеждения. Также в статье представлены результаты дальнейшего наблюдения и опроса студентов, которые дали возможность зафиксировать негативные последствия, к которым приводит данное противоречие в обучении. В статье приведены рекомендации, варианты решения найденного противоречия, суть которых заключается в помощи студентам осознать причины их поведения, выборов, результатов в обучении; содействию формирования и развития навыков постановки целей, организаторских умений, а также умений планировать свою учебную деятельность, быть ответственным за свою жизнь. The article investigates the relationship between psychological characteristics of students’ awareness of the causes and patterns of their behavior, as well as their level of achievement in their studies. The results were analyzed from the point of view of dynamics, gender differences, and specialty differences of the students. Based on the results, the following contradiction was found: on the one hand, students say their choice, behavior reasons and training results to depend on external factors. On the other hand, diagnostics results show that students mainly rely on personal qualities and believing. The article represents further monitoring and students’ questionnaire results which fixed negative influence in studying and in the future professional activity caused by the mentioned contradiction. The author describes possible recommendations and solutions which presuppose giving help to students in understanding of reasons of their behavior, choices, training results; assistance in forming and development of the skill to work out the aim, developing manager skills as well as the skills for studying process planning and responsibility for their life.