Pedagogìka ta psihologìâ

3-15

Authors: В. І. Березан

Стаття містить дослідження теоретичних і методичних аспектів підготовки соціального педагога до роботи з дітьми та їх батьками щодо грамотного і безпечного використання ресурсів віртуального простору. Вона розкриває позитивні тенденції віртуального світу (використання Web- браузерів, Web-сайтів, ІМ – миттєвого обміну повідомленнями, IRC – Інтернет-чатів, голосових чатів, відеоконференцій, соціальних мереж). Висвітлює поняття, пов’язані з безпекою у всесвітній мережі (флуд, тролінг, спам, флейм, офтопік, хотлінк). У публікації наводиться перелік Інтернет- загроз для дітей. Обґрунтовується необхідність аналізу змістового компоненту у циклі дисциплін професійної і практичної підготовки майбутнього соціального педагога. Пропонуються доповнення змісту, форм і методів підготовки майбутнього фахівця у вигляді спеціальних тем, питань і завдань у навчальних дисциплінах «Безпека життєдіяльності», «Методики соціально-виховної роботи», «Педагогіка сімейного виховання». Ключові слова: ресурси віртуального простору, соціальне виховання, соціальна самореалізація учня, ризики і безпека самореалізації особистості у сучасному інформаційному суспільстві, змістовий компонент підготовки майбутнього соціального педагога. Статья содержит исследование теоретических и методических аспектов подготовки социального педагога к работе с детьми и их родителями по вопросам грамотного и безопасного использования ресурсов виртуального пространства. Она раскрывает положительные тенденции виртуального мира (использование Web-браузеров, Web-сайтов, ІМ – мгновенного обмена сообщениями, IRC – Интернет-чатов, голосовых чатов, видеоконференций, социальных сетей). Раскрывает понятия, связанные с безопасностью у всемирной сети (флуд, тролинг, спам, флейм, офтопик, хотлинк). В публикации приводится перечень Интернет-угроз для детей. Обосновывается необходимость анализа содержательного компонента в цикле дисциплин профессиональной и практической подготовки будущего социального педагога. Предлагаются дополнения содержания, форм и методов подготовки будущего специалиста в виде специальных тем, вопросов и заданий в учебных дисциплинах «Безопасность жизнедеятельности», «Методики социально-воспитательной работы», «Педагогика семейного воспитания». Ключевые слова: ресурсы виртуального пространства, социальное воспитание, социальная самореализация ученика, риски и безопасность самореализации личности в современном информационном обществе, содержательный компонент подготовки будущего социального педагога. The article contains a study of the theoretical and methodological aspects of the training of social pedagogues to work with children and their parents on correct and safe use of resources of the virtual space. It reveals positive trends in the virtual world (using Web-browsers, Web-sites, IM – instant messaging, IRC – Internet chat, voice chat, video conferencing, social networks). Covers concepts related to security in the World Wide Web (flooding, trolling, spamming, flaming, off-topic, hotlink). The publication provides a list of Internet threats to children. The necessity of analysis of the semantic component in the cycle disciplines of professional and practical training of future social pedagogues. It offers the experimental content, forms and methods in the form of special issues and tasks in educational disciplines “Safety”, “Methods of social and educational work”, “Pedagogy of family education”. Key words: resources of the virtual space, social education, social selfrealization of the pupil, risks and safety of self-identity in the modern information society, substantial component of the preparation of future social pedagogues.

24-31

Authors: І. М Веретенко

У статті розглянуті нормативно-правові документи, що регламентують роботу соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі, визначені його посадові обов’язки, виокремлено основні види соціально-педагогічної роботи. Ключові слова: соціальний педагог, загальноосвітній навчальний заклад, види роботи, напрями роботи, інклюзивна освіта, учні, батьки, вчителі. В статье рассмотрены нормативно-правовые документы, регламентирующие работу социального педагога в общеобразовательном учебном учреждении, определены его должностные обязанности, выделены основные виды социально-педагогической работы. Ключевые слова: социальный педагог, общеобразовательное учебное учреждение, направления работы, инклюзивное образование, ученики, родители, учителя. The article describes the regulatory and legal documents governing the work of the social teacher in secondary school, determines his duties, identifies the main types and directions of social and pedagogical work. A social teacher in secondary schools must do the following: to support the process of the first graders adaptation to life in school, to prevent disadaptation of pupils during their transition from primary to secondary school, to work with talented children and children with creative abilities, to create the conditions for motivation to selfdevelopment and self-treating; individual and group works with teachers, parents, to search for understanding in communication; to orient pupils to healthy lifestyles, to prevent suicidal behavior in children and teenagers, to formation a positive psychological climate in the pupils society. The content and main objectives of a social teacher in implementing inclusive education can be defined as the following: diagnosis of children`s personality characteristics and of the educational environment, working out an individual program in learning and development,consultation of pupils and parents, teachers (social teacher should form a psychological readiness for interaction with a child with special educational needs), observation of socio-psychological climate in a pupils society and the child's status in the group, socio-pedagogical adaptation help for the child. A social teacher in a secondary school is the main link in the process of personal development and supportive socialization of children, pupils. It is established that the basic premise of any effective activity of a social teacher in the process of work in a secondary school is traditionally considered to be basic knowledge of the legislation regarding the protection of children's rights, as well as the ability to establish an inter-ministerial and intersectoral cooperation with the employees of correspondent services and departments. Key words: social teacher, secondary school, directions of work, pupils, parents, teachers.

41-51

Authors: С. М. Курінна

У статті представлено теоретичний аспект роботи соціально- педагогічної служби дитячого будинку. Визначено роль соціально-педагогічної служби дитячого будинку в період трансформації закладів інтернатного типу. Теоретично обґрунтовано етапи соціального супроводу та підтримки вищезазначеної служби дитячого будинку в період його трансформації, розкрито комплекс заходів, які входять до індивідуальних програм комплексного супроводу замісної (патронатної чи прийомної) сім’ї. Доведено, що трансформований центр соціальної служби дитячого будинку є центром системної роботи з замісною сім’єю у своєму регіоні, яка включає в себе з боку соціального педагога: цілеспрямовану пропаганду замісної сім’ї (спільно з фахівцями служби сім’ї, громадськими організаціями та ЗМІ); набір та підготовку замісних батьків (спільно з фахівцями служби сім’ї за участю громадських організацій); комплексний супровід замісних сімей (спільно з фахівцями соціально-педагогічного, освітнього, психологічного, правового, медичного напрямів служби сім’ї та іншими існуючими службами); соціальну адаптацію осіб із числа сиріт (житло, професійне навчання, працевлаштування), а соціальні педагоги дитячого будинку-центра є координаторами комплексного супроводу замісних сімей. Ключові слова: соціально-педагогічна служба, соціальний супровід сім’ї, патронатна сім’я, замісна сім’я, прийомна сім’я, прийомні батьки. В статье представлен теоретический аспект работы социально- педагогической службы детского дома в период трансформации учреждений интернатного типа. Определена роль социально-педагогической службы детского дома в период трансформации учреждений интернатного типа. Теоретически обосновано этапы социального сопровождения и поддержки вышеуказанной службы детского дома в период его трансформации, раскрыто комплекс метроприятий, которые входят в план индивидуальных программ комплексного сопровождения замещающей (патронатной или приѐмной) семьи. Доказано, что трасформированный центр социальной службы детского дома является центром системной работы с замещающей семьѐй в своѐм регионе, который включает в себя со стороны социального педагога: целенаправленную пропаганду замещающей семьи (совместно со специалистами службы семьи, общественными организациями и СМИ); набор и подготовку замещающих родителей (вместе со специалистами социльно- педагогического, образовательного, психологического, правового, медицинского направлений службы семьи с другими существующими службами); социальную адаптацию лиц из числа сирот (профессиональное обучение, трудоустройство), а социальные педагоги детского дома-центра являются координаторами комплексного сопровождения замещающих семей. Ключевые слова: социально-педагогическая служба, социальное сопровождение семьи, замещающая семья, приѐмная семья, патронатная семья, приѐмные родители. The theoretical aspect of work of social and pedagogical service of orphanage is presented in article. Definitely a role of social and pedagogical service of orphanage during transformation of institutions of residential type. In theory the stages of social accompaniment and support of foregoing service of child's house are grounded in the period of his transformation, the complex of metropriyatiy is exposed, which are included in the plan of the individual programs of complex accompaniment of deputizing monogynopaedium. It is well-proven that a trasformirovannyy center of social service of child's house is the center of system work with a deputizing monogynopaedium in the region which plugs in itself from the side of social teacher: purposeful propaganda of deputizing monogynopaedium (jointly with the specialists of service of monogynopaedium, public organizations and mass-media); set and preparation of deputizing parents (together with specialists social and pedagogical, educational, psychological, legal, medical directions of service of monogynopaedium with other existent services); social adaptation of persons from a number orphans (vocational training, employment), and social teachers of child's house-center are the coordinators of complex accompaniment of deputizing monogynopaediums. Key words: social and pedagogical service, social maintenance of a family, patronage family, replaceable family, foster home, adoptive parents.

60-66

Authors: Н. В. Панченко

У статті визначено поняття рекламно-інформаційних технологій (зокрема, соціальної реклами), критеріїв ефективності їх впливу на свідомість студентської молоді; розглянуто особливості формування соціальної активності майбутніх соціальних педагогів засобами соціальної реклами, визначено можливості використання соціальної реклами в навчально- виховному процесі фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів. Ключові слова: соціальна активність, студентська молодь, рекламно- інформаційні технології, соціальна реклама. В статье определено понятие рекламно-информационных технологий (в частности, социальной рекламы), критериев эффективности их влияния на сознание студенческой молодежи; рассмотрены особенности формирования социальной активности будущих социальных педагогов средствами социальной рекламы, определены возможности использования социальной рекламы в учебно-воспитательном процессе профессиональной подготовки будущих социальных педагогов. Ключевые слова: социальная активность, студенческая молодежь, рекламно-информационные технологии, социальная реклама. The article defines the concept of advertising and information technology (including PSAs) performance criteria of their impact on the minds of students; Features of the social activity of future social workers by means of social advertising, defined possibilities of social advertising in the educational process of professional training of future social workers. The value of advertising and information technology crucial as applied in meaning, and, above all, in the education of socially active individual. While professional training priority should be the very formation of social activity of future social workers, because the degree of formation of social qualities of future specialists during training will depend level of professional activity. The paper emphasizes that the education of future social activity professionals - social workers will effectively if the consistent implementation of the educational process means PSAs. The author gives a reasoned and generalized definition of advertising and information technologies in social and educational activities: technology, using a set of tools and methods for collecting, processing and transmission of data (primary data of social and educational topics) to obtain information about the quality of the new state of the object, process or phenomenon. Also in the article the practical implementation of advertising and use of information technology in the educational process within the professional training of students field of study and specialty 6.010106, 7.01010601 - "Social pedagogy" in Poltava National Pedagogical University named after Korolenko. Determine an important aspect of the study of advertising and information technology as a means of educating socially active individual selection of current and future thematic areas of social advertising and priority issues for the creation of social advertising product orientation in Ukraine today. In modern society, we believe it is important to students focusing on such aspects of social advertising, propaganda as a positive, motivating the formation of social personality traits. Key words: social activity, students, advertising and information technology, social advertising.

75-81

Authors: Г. О. Безпала

У статті доведено, що фахова компетентність майбутнього вчителя з образотворчого мистецтва, як інтегративне особистісне утворення майбутнього фахівця, характеризується сукупністю знань, вмінь і якостей, що забезпечує професійне вирішення навчально-виховних завдань. Визначено зміст компонентів фахової компетентності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: змістовий, діяльнісний, особистісний. Встановлено, що до змістового компонента відносяться знання з основ наук; методологічні та теоретичні знання суті та способів здійснення образотворчої діяльності; фахові (дидактичні, методичні) знання з навчання, виховання, розвитку учнів; управлінські знання: аналіз, планування, організація; до діяльнісного входять інтелектуальні, проектувальні, організаторські, аналітико-рефлексивні вміння вчителя образотворчого мистецтва; до особистісного – професійно- особистісні якості, позиція і спрямованість як особистості, індивіда і суб'єкта діяльності, рівень його відповідальності, свідомості і мислення; мотивація до оволодіння професією. Змістовий, діяльнісний, особистісний компоненти сприяють цілісності підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Ключові слова: фахова компетентність, компоненти компетентності, змістовий, діяльнісний, особистісний, майбутній вчитель образотворчого мистецтва. В статье рассмотрена профессиональная компетентность будущего учителя изобразительного искусства, как интегративная личностная составляющая будущего специалиста, характеризуется совокупностью знаний, умений и качеств, обеспечивающие профессиональное решение учебно- воспитательных заданий. Определено содержание компонентов профессиональной компетентности будущего учителя изобразительного искусства: содержательный, деятельностный, личностный. Установлено, что к содержательному компоненту относятся знания основ наук, методологические и теоретические знания сути и способов выполнения художественной деятельности; профессиональные (дидактические, методические) знания обучения, воспитания, развития учащихся;управленческие знания (анализ, планирование, организация); в деятельностный входят интеллектуальные, проективные, организаторские, аналитико- рефлексивные умения учителя изобразительного искусства; к личностному – профессионально-личночтные качества, позиция как личности, индивида и субъекта деятельности, уровень ответственности, сознания и мышления; мотивация овладения профессией. Содержательный, деятельностный и личностный компоненты способствует целостности подготовки будущих учителей изобразительного искусства. Ключевые слова: профессиональная компетентность, компоненты компетентности, содержательный, деятельностный, личностный, будущий учитель изобразительного искусства. Based on research of scientific papers and analysis of educational and qualification characteristics of fine arts teachers there was disclosed the gist of the notion of professional competence and its components and determined the efficacy of typical professional tasks, vocational and educational problems that arise in real situations of educational or scientific and educational activities. The content of the components of professional competence of future teacher of fine arts is considered. Basic knowledge and skills of the teacher of fine arts are divided into content-related, activity-related, and personal. The content component includes theoretical knowledge of the fundamentals of science, awareness of professional activity of education, training and development of students, the personal component includes professional and personal qualities, the position and orientation as a personality, an individual, and an entity, the level of his responsibility, consciousness and thinking; the activityrelated component includes professional knowledge and skills tested in practice as the most effective. The content-related, the activity-related and personal components contribute to the training entirety of future teachers of fine arts. Key words: professional competence, competence components, contentoriented, activity-oriented, personal, future teacher of fine arts.

93-99

Authors: Н. О. Єсіна

На основі теоретичного аналізу наукової літератури у статті проаналізовані існуючи класифікації методів формування творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності. Розкрито сутність кожного з методів, які забезпечують ефективніше формування творчих умінь майбутніх вчителів в інтелектуально-ігровій діяльності. У статті визначені вимоги до використання методів формування творчих умінь в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Ключові слова: творчі уміння, інтелектуально-ігрова діяльність, методи та вимоги до використання методів. На основе теоретического анализа научной литературы в статье проанализированы существующие классификации методов формирования творческих умений студентов в интеллектуально-игровой деятельности. Раскрыта сущность каждого из методов, которые обеспечивают эффективное формирование творческих умений будущих учителей в интеллектуально-игровой деятельности. В статье определены требования к использованию методов формирования творческих умений в процессе профессиональной подготовки будущих учителей. Ключевые слова: творческие умения, интеллектуально-игровая деятельность, методы и требования к использованию методов. The article deals with methods affecting the formation of creative skills of students in intellectual gaming activities. Important in the formation and development of creative skills is to use logical methods of intellectual gaming activities. The basis of this human activity is the ability to transfer processes to resolve certain intellectual-game challenges to the conditions of the problem situation, facing it. This transfer is certainly possible provided that solved in the past and new intellectual-game challenges are similar. Application of the method of analogy involves using associations. By using analogies students learn to distinguish between significant and insignificant relationships, understand the nature and significance of the relationships between knowledge, find out the mechanism of their formation and manifestation, understanding how to obtain and use knowledge. To form the creative skills the student should be able to analyze the intellectual game problem (consider different approaches to its solution) and choose the correct variant to solve it. The analysis formed abstract thinking only when analysis provides sufficient material for combination. In the process of intellectual and induction of play not only develops thinking, but also helps to acquire knowledge, especially when combined inductive and analytical methods. The key purpose of using inductively intellectual game is to form students' concept of the basic laws, conditions, features of this game. Creative induction makes it possible to establish a new general argument, which was not in the original mind, carefully examining the causal relationship between intellectual game tasks and their elements. Shaping the creative skills of future teachers facilitates implementation of open methods that require discussion, original experiments, student projects and more. Deductive method teaches to the consistency and systematic thought, developing formal thinking. Particularly significant is his role in the systematization of game material. Problem method is particularly effective for the formation of creative skills. When using the problematic methods the teacher confronts students intellectuallyplaying task and show its solution. In the course of intellectual gaming activities must adhere to the conditions, that the student revealed he is available to process knowledge. Progress in this solution occurs in the detection of contradictions, showing the logic of the process and progress of solution of the intellectual game task. The research method creates and develops general creative skills in the solution of the integral intellectual tasks or playing smart and entertaining tasks. Key words: creative skills, intellectual gaming activity, methods and requirements for the use of methods.

109-118

Authors: Ю. О. Лисенко

У статті проведено аналіз концепцій учених щодо явища субкультури з точки зору різних галузей науки: філософії, психології, соціології, культурології, педагогіки, соціальної педагогіки. Досліджено й визначено поняття «субкультура». Окреслено місце молодіжної субкультури як структурного елемента загальної системи культури. Вивчені причини виникнення молодіжної субкультури. Доведено значущість молодіжної субкультури у формуванні способу життя юнацтва та схарактеризовано її ознаки. Дається визначення молодіжної субкультури з точки зору соціальної педагогіки, що уможливлює здійснення соціально-виховної роботи з її представниками. Ключові слова: субкультура, молодь, соціально-педагогічний підхід, суспільство. В статье проведен анализ концепций ученых относительно явления субкультуры с точки зрения различных отраслей науки: философии, психологии, социологии, культурологии, педагогики, социальной педагогики. Исследовано и определено понятие «субкультура». Определено место молодежной субкультуры, как структурного компонента, в общей системе культуры. Изучены причины возникновения молодежной субкультуры. Доказана значимость молодежной субкультуры в формировании образа жизни юношества и дана характеристика ее признаков. Дается определение молодежной субкультуры с точки зрения социальной педагогики, что дает возможность обосновать необходимость осуществления социально- воспитательной работы с ее представителями для просоциального развития самой молодежной субкультуры. Ключевые слова: субкультура, молодежь, социально-педагогический поход, общество. The article analyzes the concepts of scientists on the phenomenon of subcultures in terms of different branches of science: philosophy, psychology, sociology, cultural studies, pedagogy, and social pedagogy. The ways of interaction of subcultures in the basic culture of the society are studied. The place of youth subculture as a structural component in the overall system of culture is specified. The causes of youth subculture are dealt with. The importance of youth subculture in shaping youth lifestyles and characteristics of its features is proved. Considering the youth subculture in the context of the basic culture of the society, it is noted to be a holistic education within the dominant culture, which has its own specificity, manifests in specific value orientations, norms of behavior, appearance, hobbies, etc., and influences the improvement of the dominant culture. Therefore, it is advisable from the educational point of view to promote the pro-social formation of a youth subculture that, in turn, harmonizes the socio-cultural dynamics of the country. Accordingly, there is a need for social and educational work to be carried out with its representatives. Key words: subculture, youth, social and pedagogical approach, society.

130-141

Authors: А. О. Рижанова

Проаналізовано сутність, зміст, розвиток соціальної суб’єктності індивідів (людини, групи, соціуму) в умовах демократизації суспільства. Соціальну суб’єктність розглянуто як складову соціальності, яка формується в процесі соціально-педагогічної діяльності. Запропоновано називати об’єкта соціально-педагогічної діяльності – соціальним суб’єктом. Складовими соціальної суб’єктності є відчуття власної гідності, опанована свобода волі, соціальні активність, відповідальності та мужність, соціальна свідомість, усвідомлення власної соціальності, соціальне передбачення, вміння захисту від несприятливих впливів соціуму. Завданням соціально-педагогічної діяльності в розвитку соціальної суб’єктності є здійснення соціально-виховних технологій «переходу» індивіда від одного рівня цієї суб’єктності (сімейного, професійного, національного) до іншого (громадянського), тобто забезпечення умов подолання егоїзму особистісного, вікового, сімейного, національного, расового, конфесійного, професійного, регіонального, а також споживацтва. Принцип субсидіарності означає захист від владних структур індивідуальної свободи та відповідальності людей, соціальних спільнот, суспільства в цілому та, водночас, підтримку державою або місцевою владою індивідуальної свободи і відповідальності, коли їх недостатньо для досягнення цілей, необхідних для вкорінення людської гідності. Обґрунтовано актуалізацію за інформаційної доби принципу субсидіарності соціально-педагогічної діяльності, оскільки виникає потреба у становленні нових рівнів соціальної суб’єктності – регіонального та глобального, через залучення наднаціональних та надрегіональних структур до соціального виховання, технології якого у філогенезі відсутні. Соціально-педагогічна діяльність в Україні має будуватися на прикладі Європи щодо застосування принципу субсидіарності у ствердження громадянської соціальної суб’єктності для завершення національної ідентифікації країни, а також розробляти інноваційні технології соціального виховання зі становлення регіональної та глобальної соціальної суб’єктності українських індивідів для входження нашої країни гідним соціальним суб’єктом у європейський регіональний простір. Ключові слова : соціальна суб’єктність, принцип субсидіарності, соціально-педагогічна діяльність, інформаційне суспільство. Проанализированы сущность, содержание, развитие социальной субъектности индивидов (человека, группы, социума) в условиях демократизации общества. Социальная субъектность рассмотрена как составляющая социальности, которая формируется в процессе социально- педагогической деятельности. Предложено называть объект социально- педагогической деятельности – социальным субъектом. Составляющими социальной субъектности являются чувство собственного достоинства, владение свободой воли, социальная активность, ответственность и мужество, социальное сознание, осознание собственной социальности, социальное предвидение, умения защиты от неблагоприятных влияний социума. Задачами социально-педагогической деятельности в развитии социальной субъектности являются реализации социально-воспитательных технологий «перехода» индивида от одного уровня этой субъектности (семейного, профессионального, национального) до другого (гражданского и т.д.), то есть обеспечение условий преодоления эгоизма личностного, возрастного, семейного, национального, расового, конфессионального, профессионального, регионального, а также потребительства. Принцип субсидиарности означает защиту от властных структур индивидуальной свободы и ответственности людей, социальных групп, общества в целом и, одновременно, поддержку государством или местной властью индивидуальной свободы и ответственности, когда их оказывается недостаточно для достижения целей, необходимых для укоренения в социуме человеческого достоинства. Обоснована актуализация в информационный период принципа субсидиарности социально-педагогической деятельности потому, что возникает необходимость в становлении новых уровней социальной субъектности – регионального и глобального, через привлечение наднациональных и надрегиональных структур к социальному воспитанию, технологии которого отсутствуют в филогенезе. Социально-педагогическая деятельность в Украине должна строится на примере Европы относительно применения принципа субсидиарности в достижении гражданской социальной субъектности для завершения национальной идентификации страны. А также на разработке инновационных технологий социального воспитания относительно становления региональной и глобальной социальной субъектности украинских индивидов для вхождения нашей страны достойным социальным субъектом в европейское региональное пространство. Ключевые слова: социальная субъектность, принцип субсидиарности, социально-педагогическая деятельность, информационное общество. The essence, content, development of social subjectness of individuals (person, group, society) in terms of democratization of society is analyzed. The social subjectness is considered as part of sociality, which is formed in the process of social and educational activities. It is proposed to determine an object of social and pedagogical activity as a social subject. The components of social subjectness are as follows: feeling of self dignity, possessed free will, social activity, responsibility and courage, social consciousness, awareness of self sociality, social foresight, ability to protect against adverse impacts of socium. The task of social and pedagogical activities in the development of social subjectness is the implementation of socialeducational technologies of individual "transition" from one level of subjectness (family, professional, national) to another (civil) one, that is providing conditions to overcome selfishness of personal, age, family, national, racial, religious, professional, regional as well as excessive consumption. The principle of subsidiarity means protection of individual freedom and responsibility of people, social communities, and society as a whole from the authorities, and at the same time support by the state or local authorities of individual freedom and responsibility if they are not sufficient to achieve the objectives required for rooting human dignity. The updating of the principle of subsidiarity of social and educational activities in the era of information is grounded, because it is required to develop new levels of social subjectness (regional and global) by engaging supranational and supraregional structures in social education, the technologies of which in the phylogenesis are not available. Social and pedagogical activities in Ukraine should be based on the example of Europe as for application of the principle of subsidiarity in adoption of civil social subjectness to complete the national identity of the country and develop innovative technologies of social education in formation of regional and global social subjectness of Ukrainian individuals for entering our country into European regional space as a worthy social subject. Key words: social subjectness, the principle of subsidiarity, social and pedagogical activities in information society.

153-162

Authors: І. О. Шеплякова

На основі теоретичного аналізу наукової літератури у статті обґрунтована сутність системного підходу як методологічної основи дослідження, визначення й оцінки певних суспільних явищ. Автором доводиться актуальність, можливість та необхідність системно-структурного аналізу процесу формування деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів у контексті удосконалення змісту їхньої професійної підготовки. У статті узагальнений теоретико-практичний досвід компонентно- структурного аналізу процесу формування деонтологічної культури фахівця та визначені складові моделі системи формування деонтологічної культури майбутнього соціального педагога у соціально-виховному середовищі вищого навчального закладу. Ключові слова: соціальний педагог, професійна підготовка, система, системний підхід, деонтологічна культура соціального педагога, формування деонтологічної культури соціального педагога, соціально-виховне середовище, вищий навчальний заклад. На основе теоретического анализа научной литературы в статье обоснована сущность системного подхода как методологической основы исследования, определения и оценки определенных общественных явлений. Автором доказывается актуальность, возможность и необходимость системно-структурного анализа процесса формирования деонтологической культуры будущих социальных педагогов в контексте усовершенствования содержания их профессиональной подготовки. В статье обобщен теоретико-практический опыт компонентно- структурного анализа процесса формирования деонтологической культуры специалиста и определенные составные модели системы формирования деонтологической культуры будущего социального педагога в социально- воспитательной среде высшего учебного заведения. Ключевые слова: социальный педагог, профессиональная подготовка, система, системный подход, деонтологическая культура социального педагога, формирование деонтологической культуры социального педагога, социально-воспитательная среда, высшее учебное заведение. Based on the theoretical analysis of the scientific literature the article justifies the essence of systematic approach as methodological ground of the research, the determination and valuation of certain social events. The author proves actuality, possibility and necessity of system-structural analysis of process of forming of deontological culture of future social pedagogues in context of perfecting of content of their future preparation. The forming of deontological culture of future social pedagogues as the entire process, which consists of, first of all, specialists’ accumulation of knowledge about existing in the society concepts about proper things, secondly, their theoretical interpretation, realization and emotional-valuating “coloration”, thirdly, manufacturing, on this ground, the activity imperatives in the structure of personality of the future specialist, that ensure his preparedness to the qualified realization of regular demands in everyday and professional social pedagogical activity. The result of the determined process is a certain level of formed deontological culture of social pedagogue. The deontological culture of social pedagogue is determined as the personal phenomenon, which synthesizes the complex of stable orientations on basic professional values, its recognition and proper implementation at the level of duty and responsibility. The essence of the «socially-educating environment of higher educational establishment» phenomenon was analyzed; actuality and necessity of the use of its possibilities in the process of forming of deontological culture of future social pedagogues was proved. The social educational environment of IHE is defined as specially organized social educational space, that is a structural system of educational work and social pedagogic activity, due to which the direct influence on the consciousness and behavior of the students is made to in order to form their sociality. The article generalizes theoretical and practical experience of componentstructured analysis of the process of forming of deontological culture of future expert and defines component models of system of forming of deontological culture of future social pedagogue in educational environment of IHE. Key words: social pedagogue, the professional preparation, system, the systematic approach, the deontological culture of social pedagogue, forming of the deontological culture of social pedagogues, social and educational environment, IHE (Institution of Higher Education).

174-182

Authors: О. Г. Вільхова

У статті розкриваються особливості виховання "важких" дітей та визначаються шляхи залучення їх до гурткової хореографічної діяльності в Радянській Україні. Дослідниця аналізує стан вивченості гурткової хореографічної діяльності в освітніх закладах УРСР після війни. Авторка розкриває зміст і особливості поширення хореографічної освіти в УРСР зазначеного періоду. Визначається співвідношення між освітнім хореографічним процесом у навчальних закладах і діяльністю осередків "народної хореографії". Також аналізуються умови покращення змісту роботи позашкільних хореографічних установ в УРСР та охоплення гуртковою роботою значної кількості "важких" учнів. У статті охарактеризовано основні прояви поведінки "важких" дітей та розкрито особливості загострення цієї проблеми. Дослідниця розглядає механізм процесів організації позаурочної хореографічної роботи, а також розкриває особливості вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду шкіл у контексті популяризації танцювального мистецтва. Ключові слова: "важка" дитина, хореографічна освіта, танцювальний гурток, народний танець, Радянська Україна, танцювальне мистецтво, хореографічна робота. В статье раскрываются особенности воспитания "трудных" детей и определяются пути их привлечения к деятельности хореографических кружков в Советской Украине. Исследователь анализирует состояние изученности кружковой хореографической деятельности в образовательных учреждениях УССР после войны. Автор раскрывает содержание и особенности распространения хореографического образования в УССР отмеченного периода. Определяется соотношение между образовательным хореографическим процессом в учебных заведениях и деятельностью центров "народной хореографии". Так же анализируются условия улучшения содержания работы внешкольных хореографических учреждений УССР и охват кружковой работой значительного количества "трудных" учеников. В статье характеризируются основные проявления поведения "трудных" детей и раскрываются особенности заостренности этой проблемы. Исследователь рассматривает механизм процессов организации внеурочной хореографической работы, а так же раскрывает особенности изучения, обобщения и распространения передового опыта школ в контексте популяризации танцевального искусства. Ключевые слова: "трудный" ребенок, хореографическое образование, танцевальный кружок, народный танец, Советская Украина, танцевальное искусство, хореографическая работа. In the article the features of education of "difficult" children open up and the ways of their bringing in are determined to activity of choreographic groups in Soviet Ukraine. A researcher analyses the state of studied of choreographic activity in educational establishments of USSR after war. An author exposes maintenance and features of distribution of choreographic education in USSR of the marked period. A between's is determined by an educational choreographic process in educational establishments and activity of centers "To the folk choreography". The terms of improvement of maintenance of working as of out-of-school choreographic establishments USSR and scope dancing work of far of "difficult" students are similarly analyzed. In the article the basic displays of behavior of "difficult" children analyzed and the features of acuteness of this problem open up. A researcher examines the mechanism of processes of organization of extracurricular choreographic work, and similarly exposes the features of study, generalizations and distributions of advanced experience of schools in the context of popularization of orthotics. Key words: "difficult" child, choreographic education, dancing group. folk dance, Soviet Ukraine, orthotics, choreographic work.

190-202

Authors: В. Л. Григоренко, О. І. Рассказова

У статті висвітлено сучасну тенденцію стрімкої зміни соціокультурних та освітніх умов, що складаються під детермінуючим впливом інклюзивних процесів в освіті, які в Україні ще не є усталеними, скоріше – інноваційними. Авторками відстоюється думка, що інклюзія не обмежується реформуванням освіти, вона ґрунтується на філософії турботи та соціальної справедливості, на новій (неосоціальній) моделі розуміння явища інвалідності. Розкриваються основні віхи непростого шляху становлення в Україні та світі інклюзивного підходу до навчання дітей і молоді з інвалідністю; аналізується вітчизняна та зарубіжна педагогічна спадщина щодо розвитку соціальності дітей з обмеженими психофізичними можливостями, шляхів та механізмів їх включення до широкого життєвого простору суспільства, зокрема – освітнього середовища. Ключові слова. інклюзивна освіта, інтегрована освіта, соціальне виховання, розвиток соціальності осіб з інвалідністю, моделі інвалідності, педологія. В статье раскрыта наблюдаемая сегодня тенденция стремительного изменения социокультурных и образовательных условий, определяемая влиянием инклюзивных процессов в образовании, которые в Украине пока не стабилизировались, характеризуясь скорее своей инновационностью. Авторы придерживаются взгляда на инклюзию не только как на реформу образования, считая, что она основывается на философии заботы и социальной справедливости, на новой (неосоциальной) модели инвалидности. Раскрываются основные вехи непростого пути становления в Украине и в мире инклюзивного подхода к обучению детей и молодежи с инвалидностью; анализируется отечественное и зарубежное педагогическое наследие, содержащее идеи развития социальности детей с ограниченными психофизическими возможностями, основанные на поиске путей и механизмов их включения в широкое жизненное пространство общества, в частности – образовательную среду. Ключевые слова. инклюзивное образование, интегрированное образование, социальное воспитание, развитие социальности лиц с инвалидностью, модели инвалидности, педология. The article highlights current trends of rapid changes in social, cultural and educational conditions under the determining influence of inclusive processes in education, which are not yet established, but rather innovative in Ukraine. The authors advocate a view that inclusion is unconditioned by educational reform, but it is based on philosophy of caring and social justice and new (neo-social) model of disability phenomenon understanding. The main milestones are enclosed in difficult path of inclusive approach development in Ukraine and worldwide to educational work with disabled children and youth; analyzed domestic and foreign pedagogical heritage about sociality development of children with special mental and physical abilities, ways and mechanisms to enter such children into wide life space of society, in particular educational environment. The authors emphasize that today, in the movement changes of conceptual model of public sentiment towards disabled people, following the international experience and drawing on local pedagogical heritage (P. Blonskiy, L. Vygotsky, A. Zalkind, O. Leontiev, L. Lesgaft, A. Luria, G. Rossolimo, S. Rubinstein, G. Chelpanov, G. Shpet and others), in Ukraine it is provided opportunity for free choice of social and educational environment for development of sociality in inclusive, integrative, or special educational forms by family of a child with special educational needs. Key words. inclusive education, mainstreaming, social education, sociality development in disabled subjects, models of disability, pedology.

212-222

Authors: Л. М. Макар

У статті розглянуто різноманітні аспекти підготовки майбутнього соціального педагога до роботи в професійно-технічному навчальному закладі, а також запропоновано шляхи до забезпечення професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з учнями професійно-технічних навчальних закладів (врахування особливостей особистості учня професійно- технічного навчального закладу; використання потенціалу соціально- педагогічної практики; формування схильності до пошуково-оригінальних форм роботи), які мають на меті зробити процес формування професійної готовності більш результативним. Здійснено аналіз наукових досліджень та публікацій, які стосуються формування готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності, а також дослідження щодо особливостей роботи з учнями професійно-технічних навчальних закладів. Ключові слова: майбутній соціальний педагог, професійна готовність, компоненти професійної готовності, професійно-технічний навчальний заклад, соціально-педагогічна практика, професійна діяльність, професійне середовище, професійна самосвідомість, професійне становлення, посадові обов'язки. В статье рассмотрены различные аспекты подготовки будущего социального педагога к работе в профессионально-техническом учебном заведении, а также предложены пути к обеспечению профессиональной готовности будущих социальных педагогов к работе с учащимися профессионально-технических учебных заведений (изучение особенностей личности учащегося профессионально-технического учебного заведения, использование потенциала социально-педагогической практики, формирование склонности к поисково-оригинальным формам работы), цель которых — сделать процесс формирования профессиональной готовности более результативным. Проанализированы научные исследования и публикации, касающиеся формирования готовности будущих социальных педагогов к профессиональной деятельности, а также исследования относительно особенностей роботы с учащимися профессионально-технических учебных заведений. Ключевые слова: будущий социальный педагог, профессиональная готовность, компоненты профессиональной готовности, профессионально- техническое учебное заведение, социально-педагогическая практика, профессиональная деятельность, профессиональная среда, профессиональное самосознание, профессиональное становление, должностные обязанности. In the article the different aspects of preparation of future social teacher are considered to work in vocational educational establishment, and also ways are offered to providing of professional readiness of future social teachers to work with the students of vocational educational establishments (study of features of personality of studying vocational educational establishment, use of potential of sociallypedagogical practice, forming of propensity to the searching-original forms of work) aim of that – to do the process of forming of professional readiness more effective. Professional social willingness of teachers to work with students in vocational education depends not only on knowledge and skills, but also the moral image that defines his personal qualities. This profession should choose people with special personal qualities. Trust between people, their way of understanding, mutual support and mutual responsibility - is the work of social pedagogy. Personality and moral quality of social pedagogy should ensure its suitability. Availability inner need to act always highly moral, regulate their actions with regard to moral standards and values - a requirement necessary professional creative approach to solving moral problems. This moral necessity and moral motivation of describing social teacher as a person. In the preparation of the social teacher needs to develop experimental methods of formation of professional readiness of future social teachers to work with students of vocational schools, by which to diagnose and professional abilities of the individual benefits that would advocated element of future training and developed to human and professional qualities of the person. Key words: future social teachers, professional readiness, components of professional readiness, vocational school, socio-pedagogical practice, professional activity, professional environment, professional identity, professional development, job responsibilities.

232-237

Authors: Ю. Ю. Польшина

Стаття присвячена розгляду актуальної проблеми формування активної соціальної позиції особистості. Аналізуються різні підходи щодо зазначеної проблеми та обґрунтовуються умови формування соціальної активності, соціальних цінностей особистості. Робиться наголос на важливості активної соціальної позиції у сучасному світі. Ключові слова:соціальна активність, цінності, ціннісні орієнтації. Статья посвящена рассмотрению актуальной проблемы формирования активной социальной позиции личности. Анализируются различные подходы к указанной проблеме и обосновываются условия формирования социальной активности, социальных ценностей личности. Делается упор на важности активной социальной позиции в современном мире. Ключевые слова:социальная активность, ценности, ценностные ориентации. The article is devoted to actual problems of formation of active social position of the individual. Different approaches to this problem and describes the conditions for the formation of social activity, and social values of the individual. Focuses on the importance of active social position in the modern world. Based on the theoretical analysis of scientific literature in an article justifying basic provisions for social and educational nature active social position of the individual and its relevance as a scientific problem areas and state research of existing theory and practice of modern approaches to its purposeful formation under conditions of higher education. Formation and development of an active social position as the whole person - a complex and lengthy process, the success of which depends on the implementation of certain social factors and conditions that directly or indirectly affecting it. Generally accepted theory and practice is the provision that the development of the individual, in all its complexity and diversity of forms and contradictions, is the result of numerous factors, objective and subjective, natural and social, internal and external, independent and dependent will and consciousness acting spontaneously or following certain goals. Key words:social activity, values, value orientations