Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì G.S. Skovorodi. Fìlosofìâ

3-13

Authors: В.М. Петрушов

У статті автор розвиває інтегральний підхід до побудови онтологічних підвалин нових форм мислення, які б відповідали складності сучасного світу. Здійснений синтез інтелектуальної платформи, яка складається з базових модульностей інтегрального раціоналізму і трансверсального розуму. На прикладі європейської моделі прав людини проілюстрована можливість застосування запропонованого підходу до оцінки її ефективності в кризових умовах. Інтегральний раціоналізм концептуально обґрунтований автором і вибудований у семантичному полі дескрипції «віра є ентелехія розуму». Тут не стоїть задача «примирення» віри і розуму шляхом їх іпостасів впливу на духовний світ людини. Моральний занепад, який спостерігається у сучасному світі багато в чому пов’язаний з кризою мислення не лише політичного, яке найбільш чутливо проявляється на глобальних проблемах у світі, але і філософського, і наукового, де бюрократизм, домінуючий «грошовий вимір» досягнень на творчій ниві достатньо глибоко стримують розвиток креативно-когнітивних сфер і технологій. Втім, що стосується філософії, то знецінення ідеологій і руйнація світоглядних підстав торкнулися і самих філософів, про що говорив у свій час М. Гайдеггер. Сучасне мислення не відповідає запитам людства і необхідна рішуча трансформація у якісно новий ментально-розумовий універсум. Автор визначає екзистенціюнування, трансцендентування і феноменологічну редукцію головними модусами інтегрального раціоналізму. Вони виступають в якості засобу активізації розумової діяльності. Вцілому це дозволяє розглядати складні онтологічні ситуації у багатовимірному ментальному просторі інтегрального раціоналізму. Мета полягає у формування мислення, яке відповідає складнощі світу, в якому панують надскладні технології разом з технологізованим розумом, але допоки ще не здатного подолати дихотомію «раціональне- ірраціональне», завдяки чому людина майже скрізь потрапляє в різноманітні помежові ситуації, які потребують від неї і адекватних когнітивних рішень. Філософським підґрунтям ментальної єдності інтегрального раціоналізму і трансверсального розуму виступає феномен європейської мульти- ментальності. Європейський світ рухається до трансгуманізму, що означає наявність складних за своєю суттю суттєвих помежових ситуацій і загострення гуманітарних проблем – ставлять на порядок денний нові форми мислення, які б випереджали зростання складності дійсності і дозволяли здійснювати проектування майбутнього. З нашої точки зору інтелектуальна платформа «інтегральний раціоналізм – трансверсальний розум» відповідає цим вимогам. В статье автор развивает интегральный подход к построению онтологических оснований новых форм мышления, которые бы отвечали сложности современного мира. Осуществлен синтез интеллектуальной платформы, состоящей из базовых модальностей интегрального рационализма и трансверсального разума. На примере европейской модели прав человека проиллюстрирована возможность применения предлагаемого подхода к оценке ее эффективности в кризисных условиях. Интегральный рационализм концептуально обоснован автором и выстроен в семантичном поле дескрипции «вера есть энтелехия разума». Здесь не стоит задача «примерения» веры и разума посредством их ипостасей влияния на духовный мир человека. Моральный упадок, который наблюдается в современном мире во многом связан с кризисом мышления не только политического, которое наиболее чувствительно сказывается на глобальных проблемах в мире, но и философского, и научного, где бюрократизм, доминирующее «денежное измерение» достижений на творческой ниве достаточно глубоко сдерживают развитие креативно- когнетивных сфер и технологий. Впрочем, что касается философии, то обесценивание идеологий и разрушение мировоззренческих оснований коснулись и самих философов, о чем говорил в свое время М. Хайдеггер. Современное мышление не отвечает запросам человечества и требуется решительная трансформация в качественно новый ментально- разумный универсум. Автор определяет экзистирование, трансцендирование и феноменологическую редукцию главными модусами интегрального рационализма. Они выступают в качестве средства активизации разумной деятельности. В целом это позволяет рассматривать сложные онтологические ситуации в многомерном ментальном пространстве интегрального рационализма. Цель заключается в формировании мышления,соответствующего сложности мира, в котором господствуют сверхсложные технологии вместе с технологизированным разумом, но пока еще не способного преодолеть дихотомию «рациональное – иррациональное», благодаря чему человек почти везде оказывается во всевозможных пограничных ситуациях, которые требуют от него и адекватных когнитивных решений. Философским подспорьем ментального единства интегрального рационализма и трансверсального разума выступает феномен европейской мультиментальности , европейский мир движется к трансгуманизму, что означает наличие сложных по своей сущности объективных пограничных ситуаций и заострения гуманитарных проблем – ставят на повестку дня новые формы мышления, которые бы опережали возрастание сложности действительности и позволили осуществлять проектирование будущего. С нашей точки зрения интегральная платформа «интегральный рационализм – трансверсальный разум» отвечает этим требованиям. The article develops an integral approach to the construction of ontology. The basis of new forms of thinking that would meet the challenges of Modern world. Synthesis of an intelligent platform, consisting of the basic modalities of integral rationalism and transversal reason. On the example of the European model of human rights. The possibility of applying the proposed approach to assessment of its effectiveness in crisis conditions. The integral rationalism, conceptually substantiated by the author and had built in the semantic field of the description “the faith is the entelechy of the reason”. Modern thinking does not meet the needs of humanity and needs to be transformed into a qualitatively new mental-rational universe. The author considers the existence, the transcendence and the phenomenological reduction as the main manifestations of integral rationalism. It acts as a means of the activating sensible activities. In general, this allows us to consider complex ontological situations at the multidimensional mental space of the integral rationalism. The author shapes the thinking which corresponds to a complex world, where have dominated supercomplex technologies along with the technological reason, but which has not yet able to overcome the “rational-irrational” dichotomy. The philosophical basis of the mental unity of the integral rationalism and the transversal reason is the phenomenon of the European multimentality. The European world is moving towards transhumanism, which has connected with the presence of complex border situations and sharpening of humanitarian problems. Therefore, new forms of the reason come out at the agenda, which outstrip the complexity of the reality and allow us to design the future. The author believes that the integral platform of the “integral rationalism - transversal reason” meets that requirements.

23-33

Authors: О.І. Матвієнко

Сприйняття і відображення людиною світу відбувається за допомогою різних засобів та інструментів, кожен з яких має свої переваги і функціональні особливості. Особливу роль в ієрархії таких інструментів відіграє феномен краси – універсальний критерій і масштаб для компаративного аналізу всіх явищ і процесів. Восприятие и отражение человеком мира происходит с помощью различных средств и инструментов, каждый из которых имеет свои преимущества и функциональные особенности. Особую роль в иерархии таких инструментов играет феномен красоты – универсальный критерий и масштаб для сравнительного анализа всех явлений и процессов. Perception and reflection of the world by man is carried out by different means and instruments, each of which has its advantages and functional features. A special role in the hierarchy of instruments belongs to the phenomenon of beauty – the universal criteria and scale for comparative analysis of all phenomena and processes. A person’s thinking is a reflection of the essence of the objective world in its essential ties and mutual conditionality. The beauty of nature is similar to the Ariadne’s thread - it serves as a model to compare the phenomena and processes according to the criteria of aesthetics. The beauty of nature contains a powerful spiritual and emotional stimulus, impetus for creativity, a desire to live and work according to the laws of nature. Beauty as a phenomenon of perception and reflection of the world leaves a spiritual imprint in the human consciousness and serves as a reliable basis for the formation of highly spiritual personality traits. The beauty of nature does not open to everybody and at once, since the way to acquire it is thorny. For example, D. Diderot singled out 12 reasons for different views on the beauty. The essential ones are related to the fact that people frequently do not consider nature, but use their personal ideas – prejudice against an object, shallow associations and analogies, misconceptions and misinterpretations of things, caused by blurred outlines, ignorance, superstitions etc. All these restrict the ability to see the world actual beauty. Comprehension of the natural beauty is also complicated because it depends on the depth of the object cognition and cognizer’s life experience, on natural broadness of his or her mind, as well as the social influences, which enable or disable objects to inspire the feeling of beauty in us. However, taste differences do not deny objective existence of beauty laws. It is doubtless that there are people unable to see the world beauty, but most people understand it.

43-53

Authors: Л.П. Погасій

Заперечувати значущість мови як інструменту міжособистісної взаємодії і суспільної комунікації в наш час не наважиться ніхто, але наявні значні розбіжності в концептуальних підходах щодо генеалогії мови, ієрархії її змістовних пріоритетів мови, соціокультурного покликання і функціонального діапазону. Нехтувати такими різнотлумаченнями не варто вже хоча б тому, що кожне з них закріплює не лише різний статус мови, а й різні перспективи людини, яка засобом мови намагається досягти тієї чи іншої мети. Отрицать значимость языка как инструмента межличностного взаимодействия и общественной коммуникации в наше время не решится никто, но существуют значительные расхождения концептуальных подходов в отношении генеалогии языка, иерархии его содержательных приоритетов, социокультурного призвания и функционального диапазона. Пренебрегать такими разночтениями не стоит уже хотя бы по той причине, что каждый из них закрепляет не только разный статус языка, но и различные перспективы человека, пытающегося посредством языка достичь той или иной цели. Nowadays, no one dares to deny the importance of language as a tool of social interaction and interpersonal communication while there are still significant differences in conceptual approaches to the language origination, hierarchy of language priorities, its social and cultural vocation and functional range. No need to ignore these differences in interpretation because every interpretation reinforces not only the status of different languages but also different perspectives of a man who through the use of language trying to achieve a particular goal. The thesis outlines the instrumental potential of a language as a form which reflects the content of the social and cultural life. The language ability to structure social space and regulate social relations is analyzed. The problematic factors that caused the linguistic sphere are classified. The factors which actualize the complex of language problems for philosophy have been identified. The decisive meaning of linguistic problems importance for philosophy is dictated by the circumstance of language experience domination over the relativity of all existential conceptions as it covers each existence no matter what connection (correlation) it is in. The language character of the world’s experience precedes everything that is cognized and expressed by a human being. The cognition and expression subject is a priory surrounded by the language horizon.

66-74

Authors: Л.В. Пасічник

В даній статті розглянуто поняття «герменевтика» як філософського вчення, теорії та практики інтерпретації. Зазначені наукові основи герменевтики, що були започатковані німецькими філософами. Також розглядається й педагогічна герменевтика художнього твору, описані її основні аспекти, вплив на освітній та виховний процес. В данной статье рассмотрено понятие «герменевтика» как философское учение, теории и практики интерпретации. Указанные научные основы герменевтики, которые были начаты немецкими философами. Также разглядывается и педагогическая герменевтика художественного произведения, описаны ее основные аспекты, влияние на образовательный и воспитательный процесс. In this article, the concept of "hermeneutics" as a philosophical teaching, theory and practice of interpretation is considered. These scientific foundations of hermeneutics, which were initiated by German philosophers. Also examined is the pedagogical hermeneutics of the work of art, describes its main aspects, its impact on the educational and upbringing process. The training and education of the younger generation is teaching hermeneutics of literature is important for the formation of their outlook. Consideration of hermeneutics as a basic principle of education and universal method humanities dedicated their works: I. Sulima, A. Bernyukov V. Haraha. Hermeneutical aspects analyzed in relation to the educational process in the works: D. Anufrieva, L. Hubenko A. Pasichnichenko, D. Stepan Lysun. T. Archer, A. Bogachev, SA Karvatska V. Mikhailenko, N. Kharchenko focused on the analysis and descriptions of hermeneutics as a philosophical concept, research method and its main provisions. In our opinion, fundamental and profound writings on the subject are G.-G. Gadamer, Heidegger M., W. Dilthey, Friedrich Schleiermacher, P. Ricoeur, Karl Jaspers, Habermas. In this article we have tried to explore the development of hermeneutics as philosophical teachings and describe the main aspects of hermeneutics is teaching literature. Independent philosophical doctrine of hermeneutics of life is in the middle of the twentieth century through the works of European philosophers Heidegger, E. Betty, G. Gadamer. In modern philosophy, hermeneutics has attracted attention as teaching how to interpret texts, understanding and mutual understanding in society. Hermeneutic way of understanding is particularly relevant in the system of educational activity, which is always mediated "texts" (in the broadest sense - scientific or mithopoetic, including works of literature, art, painting, architecture, etc.). In this regard mastering basics hermeneutic understanding can be seen as a crucial condition for making a coherent picture of the world in the unity of nature and human culture.

82-92

Authors: В.В. Левкулич

Попри відносну усталеність, уявлення про справедливість цілком підпадають під дію принципу розвитку, а значить еволюціонують разом із суспільним буттям і суспільною свідомістю. Епоха глобалізму, інформаційного суспільства і консьюмеризму об’єктивно й закономірно робить свій вагомий внесок у перегляд змістовно-аксіологічних пріоритетів справедливості. Несмотря на относительную устойчивость, представление о справедливости вполне подпадают под действие принципа развития, а значит эволюционируют вместе с общественным бытием и общественным сознанием. Эпоха глобализма, информационного общества и консьюмеризма объективно и закономерно делает свой весомый вклад в пересмотр содержательно-аксиологических приоритетов справедливости. Despite the relative sustainability, the concepts of justice are consistent with the principle of development and therefore they evolve together with social being and social consciousness. The era of globalization, information society and consumerism objectively and regularly make a tangible contribution to the revision of content-axiological priorities of justice. At the heart of any fairness concept or paradigm is symmetry between the actual and proper – as the actual deviates from the proper, so it is unfair and is subject to correction. When at the level of mass consciousness we see the sense of necessity, justice is reflected in the mass consciousness in the form of expectations. Social expectations define the specific historical symmetry between what is proper and valid towards the rights to freedom and equality. Justice reflects the actual status of compliance with anticipated ideas about freedom and equality of opportunities. The debates on justice are still open. Currently they are focused not only on the issue of justice itself, but also on discussing a range of related topics – political legitimacy, collective and individual responsibility, functional boundaries of state, identity problems etc. The boundaries between these paradigms frequently disappear. Therefore, we are observing attempts to build an integrative theory of justice. The conceptual basis of the theory of justice is becoming increasingly detailed, acquiring incremental properties. The concept of justice gains meaningful significance: axiological, legal, ethical and political. In addition, today the concept of justice may not be considered in essence without analyzing globalization processes. The categorial network of the theory of justice features the emergence of new meaningful centres, which are essential to solve the problem of justice as a vital factor of common human reality.

106-115

Authors: А.О. Баюжева

Суспільний розвиток має всі ознаки системного об’єкта, який складається з великої кількості елементів. Ієрархія значущості цих елементів не є трансісторичною константою: в процесі історичного розвитку вона зазнає значних переформатувань. У наш час відчутно зростає роль ментального забезпечення суспільного розвитку – точніше, рівня і якості такого забезпечення. Общественное развитие имеет все признаки системного объекта, который состоит из большого количества элементов. Иерархия значимости этих элементов не является трансисторической константой: в процессе исторического развития она претерпевает значительные переформатирования. В наше время ощутимо возрастает роль ментального обеспечения общественного развития – точнее, уровня и качества такого обеспечения. Social development has all the features of the system object that consists of many elements. The hierarchy of these elements is a transhistorical constant that during the historical development is undergoing significant reflows. In our time, the role of intellectual provision of social development significantly increases, or rather the level and quality of such provision. The basis of human mentality is the ability to generate ideal images borrowed from the fields of social consciousness and collective unconscious. The mentality is a reflection of generalized approaches to the perception of the world and ways of thinking that are inherent to people of a particular era. This semantic matrix determines the semantic hierarchy among the actors of culture. Unlike the doctrines of conceptual and ideological structures that have specific features of closed systems, a common characteristic feature for mentality is openness, incompleteness, duration, equivalent dispersion throughout the area of culture and everyday consciousness. І. Wallerstein believes that the reasons of social changes may be in either external factors (e.g., invasion from outside), or internal processes of the society itself. The whole scope range of opinions on the causes of social changes may be classified in two major kinds: internal and external. The former emerge as a result of the very functioning of the social system; while the latter – due to the interaction between the social system and the environment. Reforms are, normally, initiated “top-bottom” by the ruling elite, which is under the pressure of the opposition, lower social strata and/or external circumstances. The aim of the reforms is in partial changes in the social system to keep their leading social status. Revolutionary changes are bottom-top. The essential reason for these changes is in the unwillingness of the masses to live under the current conditions. Their goal is to replace the ruling elite and quickly enforce radical changes in all areas of social life. The social system functions and develops as long as it is able to solve its internal controversies and meet external challenges.

129-137

Authors: М.В. Триняк, С.О. Руденко

Стаття присвячена дослідженню функціонального потенціалу інтеркультурної комунікації в освітній площині в реаліях мультикультурного суспільства. Доведена необхідність та важливість навчанню її навичкам задля формування ефективного освітнього простору. Аналізується питання доречності змін у реорганізації самої системи освіти, структурування таких освітніх просторів як мультикультурні позашкільні осередки та центри, які спрямовані на створення нових форм культурного і суспільного життя. Статья посвящена исследованию функционального потенциала интеркультурной коммуникации в образовательной плоскости в реалиях мультикультурного общества. Доказаны необходимость и важность обучения ее навыкам для формирования эффективного образовательного пространства. Анализируется вопрос целесообразности изменений в реорганизации таких образовательных пространств как внешкольные учреждения и центры, которые были бы направлены на создание новых форм культурной и общественной жизни. This article is devoted to the research of the problem of functional potential of intercultural communication in the educational sphere under the condition of multicultural society. Opinions of many philosophes, pedagogues and other scientists are considered as a proof of intercultural communication importance in educational process nowadays. It is showed that methodological functional potential of intercultural and transcultural communication is also important for the pedagogical thought development, Europe integration strategies realization. The cooperation of intercultural and transcultural types of communication is presented as a factor of effective pedagogical theory and practice existence. It is underlined that not only horizontal but vertical intercultural and transcultural communication have important methodological potential not only on the level of verification but in the forming of basic issues of pedagogical sciences. Intercultural dialogue realizes principal of openness in practice. Characterizing socially-transformation role of function of educational intercultural communication it is important to show its role which it is plays in the forming of civic society. Also it is important to understand that functional potential of intercultural communication has special influence on the organization format. It touches changes in reorganization the educational system itself, structuration of such the educational spaces as multicultural outside school establishments and centers which are to create new forms of cultural and society life.

150-162

Authors: О. Качмар

У статті подано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі прояву агресії в підлітковому віці. Отримано нові дані стосовно специфічних рис агресивної поведінки у підлітковому віці. Виявлено індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники агресивної поведінки підлітків. Запропоновано окремі способи профілактики та подолання підліткової агресивності. Scientific and theoretical review of domestic and foreign studies which deal with issue of forming aggression in youth environment are given in the article. The new data concerning the specific features of aggressive behavior in adolescence is got. The individual psychological and social psychological factors of aggressive behavior among teenagers are identified. A separate methods of preventing and overcoming teenage aggression are considered. Introduction. In teenage environment aggression reflects one of the social problems: significant increase of social instability in the background enhance the severity of rising crime and social and cultural manifestations of intolerance. The combination of age-specific personal development and social amorphous concepts, norms and values serve as catalysts in behavioral aggression and a personal perspective, making the theme of teenage aggression is quite relevant. Purpose – to consider specific features of teenage aggression and highlight ways to prevent and overcome the negative manifestations of aggression at teenage age. Methods. The methodological basis of the thesis became a general scientific and special methods of studying the essence of the phenomenon of aggressive behavior. The study is based on the principle of systematic approach, according to which aggression is the result of mastering proper worldview, philosophy and psychology, as well as an instrument of harmonization of the condition of the individual in social space. Results. Scientific and theoretical review of domestic and foreign studies which deal with issue of forming aggression in youth environment are given in the article. The psychological features of destructive behavior and its characteristics from the position of psychology, philosophy are considered. The analysis of social deviations of personality behavior which are formed under the influence of social institutes is done and also the analysis of theory of reasons of deviations appearance is given. The concept «aggression» is analyzed. The brief characteristics of its main types is given and negative influence on values and moral believes of youth are considered. The approaches to studying teenage age crisis in the conditions of contemporary society are generalized. The new data concerning the specific features of aggressive behavior in adolescence is got. The conditionality of aggressive behavior of teenagers by their relationship with peers, teachers and parents is revealed. The influence of self-attitude, motives and social and moral values on aggressive behavior of teenagers is shown. The individual psychological and social psychological factors of aggressive behavior among teenagers are identified. Conclusion. The formation of aggressive behavior in teenagers affects a considerable number factors (personal, psychological, educational, social, psychological, personal and social). Early identification of behavioral problems in teenagers, systematic analysis of the nature of their origin and adequate educational-correction given the chance to prevent asotsialization of youth. В статье представлено научно-теоретический обзор отечественных и зарубежных исследований, посвященных проблеме проявления агрессии в подростковом возрасте. Получены новые данные о специфических черт агрессивного поведения в подростковом возрасте. Выявлено индивидуально-психологические и социально-психологические факторы агрессивного поведения подростков. Предложено отдельные способы профилактики и преодоления подростковой агрессивности.

172-179

Authors: Н.М. Кузьмінська

О.А. Колесов – директор Харківського землеробного училища з 1882 по 1901 роки, вчений, педагог. В статті погляди О.А. Колесова на виховання розглядаються в контексті культурно-історичної ситуації кінця ХІХ ст. з урахуванням актуальності його ідей для сьогодення. Вихідною засадою освіти вчений вважає моральне виховання. Засобами такого виховання є вивчення богослов’я, філософії, історії. До завдань виховання О.А. Колесов відносить також становлення у учнів здатності до самостійної праці і турботу про їх здоров’я. Основою морального виховання є , на думку Колесова, любов як принцип відношення до світу. А.А. Колесов – директор Харьковского земледельческого училища с 1882 по 1901 годы, ученый, педагог. В статье взгляды А.А. Колесова на воспитание рассматриваются в контексте культурно-исторической ситуации конца ХІХ ст. с учетом актуальности его идей для нынешнего времени. Исходным принципом образования ученый считает нравственное воспитание. Средствами такого воспитания являются изучения богословия, философии, истории. К задачам воспитания А.А. Колесов относит также становление у учеников способности к самостоятельному труду и забота об их здоровье. Основой морального воспитания является, по мнению Колесова, любовь как принцип отношения к миру. A.A. Kolesov was the director of the Kharkov Agricultural School from 1882 to 1901, the scientist, the teacher. In the article A.A.Kolesov's views at education are considered in a context of a cultural and historical situation of the end ХІХ century and wish the relevance of his ideas for present time. The basis education scientist considers as moral upbringing, wish is based on the study theology philosophy, history. In Christian religion Kolesov has concentrated attention to one of main principles – the principle of a love. Love is activity attitude in Christianity – love to God, love to others. Kolesov's concept of the love is deduced beyond religion, becomes a principle of the relation to the world, it covers all spheres of human activity. Kolesov moved away from traditional, views that moral principles can be learned by the simple interiorization, he underlines the importance of practical work in matters of education. The study of history gives, the necessary moral experience to choose correct own way. Kolesov understands philosophy as «a practical philosophy», ethics. The information aspect education is considered by Kolesov in the context upbringing, as a part of education. To the tasks of moral upbringing Kolesov also refers a formation at pupils of ability to independent work and care of their health.

191-197

Authors: А.А. Малишева

У статті проводиться огляд закордонних досліджень освітніх концепцій з навчання дорослих, які можна використовувати у методології філософії освіти під час професійної підготовки молоді. Стисло описуються методологія феноменологічного та трансформативного навчання й наводиться досвід Азіатсько-Тихоокеанського регіону з опанування трансверсальних компетенцій. В статье рассматриваются зарубежные исследования образовательных концепций по обучению взрослых, которые могут быть использоваными в методологии философии образования во время профессиональной подготовки молодежи. Кратко описываюся методология феноменологического и трансформативного обучения, а также опыт Азиатско-Тихоокеанского региона по обучению трансверсальным компетенциям. Article reviewed conception in other country’s in the field of adult education as a powerful image for understanding how adults learn. It has attracted researchers and practitioners: by C. Rodgers, A. Maslow, R. Mey phenomenology methodology in the field of education (a human centered theory) the intent of this research is to come into a deeper understanding of the role that the phenomenology can play in transformative learning at young people profession preparing; «A Rational Transformation» by J. Mezirow and «Transformation as Individuation» by R. Boyd, that contribute to our understanding of transformative pedagogy. And a review of the empirical literature, also reveals a dearth of studies in this area in our country, based on UNESCO reporting’s about «Integrating transversal competencies in education policy and practice: How are teachers prepared/supported to facilitate acquisition of transversal competencies». It is reflect particular vision for education and a conceptual framework for understanding how they learn. Both the vision – the overall aims and values which guide our practices – and the conceptual framework represent sharp departures from what many practitioners have traditionally held to be the aims and processes of adult learning. When we seek transversal skills learning as the aim of what we do, we attend to processes of change already at work within persons and communities. If we are invited into these lives and enter into these processes, we may have some influence on what and how one learns, but it is important to remember that being invited does not insure adult learning. What adults learning means and how it is best fostered within formal learning settings varies considerably, depending on one’s theoretical perspective. My purpose here is to explore an abroad adult educational conception and provide a better understanding of how we can use them at young people profession preparing in methodology of philosophy of education.