Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì G.S. Skovorodi. Fìlosofìâ

15-34

Authors: В.В. Зінченко

У статті аналізуються з точки зору методології соціальної філософії виховання і освіти глобальні суспільні трансформації та пов’язана з ними освітньо-виховна реформа, яка покликана здійснити певну гомогенізацію систем соціального виховання і менеджменту освіти на прикладі проблемних тенденцій розвитку освіти у США. Здійснюється дослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема. Загальною закономірністю індустріального товарно-ринкового суспільства є інтенсивна капіталізація тих сфер суспільного життя або форм людської діяльності, які забезпечують актуальний прибуток. З цієї точки зору зростання капіталовкладень в освіту вельми показове. Воно свідчить про реально зростаючий вплив освіти на суспільне виробництво, тобто про перетворення її на економічний чинник. Індустріально-ринкові ж структури в основному беруть більшу участь тільки у професійно- технічному навчанні, готуючи робочу силу у вузькоспеціальному відношенні, використовуючи сферу освіти для відтворення часткового працівника. Справа не в тому, що неоліберальна економічна політика призводить до соціальної несправедливості і до освітніх, і до культурних проблем. Ці-то претензії якраз необгрунтовані, тому що неолібералізм не обіцяє соціальної справедливості, він обіцяє тільки прискорення економічного зростання. Ключові слова: освіта, система вищої школи, коледж, університет, тестування,суспільні трансформації, неоконсерватизм, стандартизація, менеджмент, культура, необіхевіористська філософія освіти, неолібералізм,ідеологія. В статье анализируются с точки зрения методологии социальной философии образования глобальные общественные трансформации и связанная с ними образовательно-воспитательная реформа, которая призвана осуществить определенную гомогенизацию систем социального воспитания и менеджмента образования на примере проблемных тенденций развития образования в США. Осуществляется исследование и системный анализ неолиберальных реформ на уровне общества в целом и образования в частности. Общей закономерностью индустриального товарно-рыночного общества является интенсивная капитализация тех сфер общественной жизни или форм человеческой деятельности, обеспечивают актуальной прибыль. С этой точки зрения роста капиталовложений в образование весьма показательно. Оно свидетельствует о реально растущее влияние образования на общественное производство, то есть о преобразовании ее в экономический фактор. Индустриально-рыночные же структуры в основном берут большее участие только в профессионально-техническом обучении, готовя рабочую силу в узкоспециальном отношении, используя сферу образования для воспроизведения частичного работника. Дело не в том, что неолиберальная экономическая политика приводит к социальной несправедливости и к образовательным, и к культурным проблемам. Эти- то претензии как раз необоснованны, так как неолиберализм не сулит социальной справедливости, он обещает нам только ускорение экономического роста. Ключевые слова: образование, система высшей школы, колледж, университет, тестирования, общественные трансформации, неоконсерватизм, стандартизация, менеджмент, культура, необихевиористская философия образования, неолиберализм, идеология. In article are analyzed from the point of view of methodology social philosophy of education global social transformations and related educational reform, which is designed to perform a certain homogenization of systems of social education and education management on the example of problematic trends in education in the United States. Is the study and systematic analysis of neo-liberal reforms at the level of society in General and education in particular. The overall pattern of industrial commodity-market society is the intensive capitalization of those areas of social life, or forms of human activity, provide for actual profit. From this point of view, the growth of investment in education is very significant. It shows the really growing influence of education on social production, i.e. its transformation into an economic factor. Industrial market structure basically take a greater part in vocational training, preparing the workforce in highly technical terms, using education to play a partial employee. It's not that neoliberal economic policies lead to social injustice and to educational and cultural issues. These claims are just unfounded, as neoliberalism does not promise social justice, he promises only to accelerate economic growth. Keywords: education, system of high school, college, university, test, social transformation, neoconservatism, standardization, management, culture, philosophy of education of neobehaviorism, neoliberalism, ideology.

53-64

Authors: В.О. Береза

Політична освіта - важлива галузь життєдіяльності суспільства, від ефективного функціонування якої залежить стабільність політичної системи, доцільність рішень, що ухвалюються, якість життя кожної людини. Завдяки програмам політичної освіти виховується громадянин демократичного зразка, який усвідомлює власне місце і роль у суспільстві, дотримується загальнолюдських цінностей, обізнаний з політичною реальністю держави та має необхідні вміння і навички для участі в прийнятті політичних рішень; для забезпечення максимального ефекту й користі від проведення просвітницьких заходів в масштабах країни необхідно реалізовувати освітні програми серед усіх верств населення; процес політичного навчання має проводитися не тільки закладами освіти, але й неформальними освітніми структурами. Ключові слова: людина, освіта, культура, демократичне суспільство, громадянське суспільство, політична освіта, політичне просвітництво. Политическое образование - важная отрасль жизнедеятельности общества, от эффективного функционирования которого зависит стабильность политической системы, целесообразность решений, принимаемых, качество жизни каждого человека. Благодаря программам политического образования воспитывается гражданин демократического образца, осознает свое место и роль в обществе, придерживается общечеловеческих ценностей, знаком с политической реальностью государства и имеет необходимые умения и навыки для участия в принятии политических решений; для обеспечения максимального эффекта и пользы от проведения просветительских мероприятий в масштабах страны необходимо реализовывать образовательные программы всех слоев населения; процесс политического обучение должно проводиться не только учебными заведениями, но и неформальными образовательными структурами. Ключевые слова: человек, образование, культура, демократическое общество, гражданское общество, политическое образование, политическое просвещение. Political education is an important sector of society, from effective functioning of which depends the stability of the political system, the appropriateness of decisions that are adopted, the quality of life for everyone. Through programs of political education, citizen of a democratic model is educated that realizes its own place and role in the society, upholds human values, aware of the political reality of the state and has necessary skills to participate in political decision-making; for maximum effect and benefit of educational activities across the country it is necessary to implement educational programs for all sectors of the population; political learning process should be conducted not only by educational, but also informal educational institutions. In modern Ukraine as a result of changes in the political system, the destruction of the old value system of the society faces complex issues. These include questions about the system of values that can be the basis of consensus of different social groups. The old model of political behavior and participation are learned by the older generation, do not reflect the new political realities and disorient a person. New models are formed and absorbed very slowly. This is why the issue of political education shall outstanding relevance. After all, it is provided by means of introduction and assimilation on an objective scientific basis of domestic and foreign policy experience. Political education enables the individual to comprehend the functioning of the political system and armed with knowledge of ways to influence it to implement its own and group interests. Key words: human being, education, culture, democratic society, civil society, political education, political education.

71-81

Authors: Ю.А. Назаренко

В статті розглядається духовно-релігійні цінності в світському освітньому просторі України в період від дохристиянської доби - до 90-х років ХХ ст. Здійснюється системний аналіз історичного аспекту, який вивчає процеси поширення, становлення та розвитку духовно-релігійних цінностей в світському освітньому просторі України через виявлення умов, з’ясування традицій, окреслення суттєвих особливостей вітчизняних освітніх і духовних традицій. В роботі розкривається специфіка формування перших освітніх закладів в Україні – шкіл, колегіумів, вищих освітніх установ та аналізується формат співіснування освітніх, навчальних і релігійних тенденцій. Вивчаються засади виникнення та розвитку концептуально-термінологічної складової охоплення духовно-релігійних цінностей в Україні. Визначається роль та вплив православних і католицьких релігійних установ на сферу освіти, культури та суспільство. Досліджується формат формування протистояння релігії і освіти шляхом політизації та партизації освітнього дискурсу. Ключові слова: духовність, духовно-релігійні цінності, світський освітній простір. В статье рассматриваются духовно-религиозные ценности в светском образовательном пространстве Украины в период эпохи христианства и до 90-х годов ХХ столетия. Осуществляется системный анализ исторического аспекта, который изучает процессы распространения, становления и развития духовно- религиозных ценностей в светском образовательном пространстве Украины через выявление условий, изучение традиций, определение существенных особенностей отечественных образовательных и духовных традиций. В работе раскрывается специфика формирования первых образовательных учреждений в Украине – школ, коллегиумов, высших образовательных заведений, а также анализируется формат сосуществования образовательных, учебных и религиозных тенденций. Изучаются основы возникновения и развития концептуально-терминологических составляющих духовно-религиозных ценностей в Украине. Определяется роль и влияние православных и католических религиозных учреждений на сферу образования, культуры и общества в целом. Исследуются параметры формирования протестантской религии и образования путем политизации и партизации образовательного дискурса. Ключевые слова: духовность, духовно-религиозные ценности, светское образовательное пространство. The paper deals with spiritual and religious values in a secular educational space of Ukraine from the pre-Christian era until 90-ies of the XX century. Systematic analysis of historical aspect was conducted, which studies the processes of distribution, formation and development of spiritual and religious values in a secular educational space of Ukraine through detection of conditions, determination of traditions, identification of significant features of national educational and spiritual traditions. The paper reveals specifics of formation of the first educational institutions in Ukraine - schools, colleges, higher educational institutions and analyzes the format of coexistence educational and religious trends. Principles of emergence and development of conceptual and terminological component of coverage of spiritual and religious values in Ukraine were studied. The role and influence of the Orthodox and Catholic religious institutions in the field of education, culture and society was determined. Format of formation of confrontation of religion and education by politicization and partisation of educational discourse was studied. Keywords: spirituality, spiritual and religious values, secular educational space.

91-99

Authors: В.А. Стрижко

В статье рассматривается одна из жгучих проблем современности – проблема качества мышления современных лидеров. В условиях ранее не наблюдавшихся исторических вызовов, в условиях кардинальных изменений в экономике, социально-политической, информационной и других сферах, несоизмеримо с обстоятельствами прошлых эпох, возросла зависимость всех людей от (зачастую бездумных) решений лидеров. Одна из причин дефицита глубоко мыслящих, действительно образованных и всесторонне развитых лидеров – узость мышления, низкая философская культура, игнорирование того, выверенного жизнью знания, которое философия накопила за тысячелетия своего существования в контексте различных культур и цивилизаций. Ключевые слова: философия, лидер, качество мышления, философская культура У статті розглядається одна з найболючіших проблем сучасності – проблема якості мислення сучасних лідерів. В умовах історичних викликів, яких раніше не знало суспільство, в умовах кардинальних змін в економіці, соціально–політичній, інформаційній та інших сферах, неспівмірних з обставинами минулих епох, зросла залежність усіх людей від (досить часто бездумних) рішень лідерів. Одна з причин дефіциту глибоко мислячих, дійсно освічених і всебічно розвинених лідерів – вузькість мислення, низька філософська культура, ігнорування того, вивіреного життям знання, яке філософія накопичила за тисячоліття свого існування в контексті різноманітних культур і цивілізацій. Ключові слова: філософія, лідер, якість мислення, філософська культура. The article concerns one of the most important issues of our time – the problem of the quality of modern leaders’ thinking. Under conditions of historical challenges previously not observed, in terms of fundamental changes in the economy, socio-political, informational and other spheres, incommensurably with the circumstances of past ages, the dependence of all people from (often mindless) leaders’ decisions has increased. One of the reasons for the deficit of leaders, who think profoundly, are truly educated and are comprehensively developed, is narrowness of thinking, poor philosophical culture, ignoring of the knowledge, verified by life, that philosophy has accumulated over the millennia of its existence in the context of various cultures and civilizations. Key words: philosophy, leader, quality of thinking, philosophical culture.

105-113

Authors: В.А. Кротюк

У статті аналізується біографічний метод, який послуговується гуманітарними текстами (писемними історичними документами, свідченнями очевидців подій минулого, біографіями видатних осіб та ін.) та роль і місце біографій видатних воєначальників в процесі формування особистості сучасного військового керівника, потреба відновлення інтересу до біографій видатних військових командирів. Встановлено, що історико-філософська біографіка надає можливість розкрити історичний вимір проблеми формування особистості сучасного військового керівника. Ключові слова: біографічний метод, історія, особистість, особистість військового керівника, видатні воєначальники. В статье анализируется биографический метод, который включает гуманитарные тексты (письменные исторические документы, свидетельства очевидцев событий прошлого, биография выдаю- щихся лиц и др.), также роль и место биографий выдающихся командиров в процессе формирования личности современного военного руководителя; потребность восстановления интереса к биографиям выдающихся военных командиров. Установлено, что историко-философская биографика позволяет раскрыть истори- ческое измерение проблемы формирования личности современного военного руководителя. Ключевые слова: биографический метод, история, личность, личность военного руководителя, полководец. The article analyzes biographical method, which use humanities texts (written historical documents, eyewitness accounts of past events, personal documents, biographies of outstanding persons), also a role and place of biographies outstanding military leaders in the process of formation personality of the modern military leader; requirement of restoration interest in biographies of outstanding military commanders. The biographic method represents a method of synthetic description of the person as personality and the subject of activity. Currently it is the only method which allows to explore the personality in development process. Biographical method – both historical and genetic, because it allows to track course of life. A biography as description of outstanding person considered to be one of the oldest publicistic and scientific genres. Wherein biography as a form of scientific research and the way of life of person as his subject you can find in philosophy , sociology, history of science, psychology and other humanities. In addition, access to biographies as a method of collecting socially significant information is areflection of certain historical changes in the social life. The historical-biographical method is known for a long time, it involves the formation and development of history as a science, as the main hero of the political history has always been personality - ruler, hero, and military leader. From standpoint of this approach the historical process for a long time regarded as a result of activity of great people. This method is characterized by aspiration to open the studies personality in all completeness of its vital history. The method is based on a deductive approach as reconstruction life biography is based, primarily, on results, which historical figure left in the history. The peculiarity of historical and biographical method is widely used literary and feature techniques of presentation, and also emotionality, existence of an author's position in an assessment of the personality. Thus, the military history - is a creation of the outside world the individual military leader, according to inner world, saved-up past and aprioristic ability of human thinking. Keywords: biographical method, history, identity, the identity of the military leader, commander.

123-135

Authors: Є.С. Буцикін

Стаття присвячена філософсько-антропологічному обґрунтуванню метафо-рики Платонової держави, засобами трансцендентальної антропології. У межах статті було застосовано метод антропологічної редукції (Больнов) та метод прояснення неусувних рис практичної та фактичної людської ситуації (Ренч). Прояснено трансцендентально-антропологічну конституцію простору спільного життя спираючись на аналітику Платонового проекту справедливої держави. Розглянуто та проаналізовано способи влаштування «хворого» та «здорового» міста як не конгруентних просторів. Прояснено неусувну та непохитну екзистенційну фактичність як склад границі людського існування. У статті здійснюється спроба експлікації антропологічного сенсу влашту- вання спільного життя у Платоновому проекті справедливої держави як утвердження горизонтальної конституції спільного світу. В межах статті здійснено спробу прояснення консти- тутивного відношення структури простору укриття (як сукупності неусувних обставин людського існування) та розумного орієнтування. Ключові слова: простір укриття, простір безпеки, трансцендентальна антропологія, дистанція, трансцендентальна земля. Статья посвящена философско-антропологическому обоснованию метафорики Платонового государства, с помощью трансцендентальной антропологии. В рамках статьи был применен метод антропологической редукции (Больнов) и метод прояснения неустранимых обстоятельств практической и фактической человеческой ситуации (Рэнч). Прояснена трансцендентально- антропологическая конституция пространства совместной жизни опираясь на аналитику проекта справедливого государства Платона. Рассмотрены и проанализированы способы устройства «больного» и «здорового» города как не конгруэнтных пространств. Прояснена неустранимая и недвежимая экзистен-циальная фактичность как содержание границы человеческого существования. В статье осуществляется попытка экспликации антропологического смысла устройства совместной жизни в проекте справедливого государства Платона как утверждения горизонтальной конституции первичного мира. В рамках статьи предпринята попытка прояснения конститутивного отношение структуры пространства укрытия (как совокупности неустранимых обстоятельств человеческого существования) и разумного ориентирования. Ключевые слова: пространство укрытия, безопасное пространство трансцендентальная антропология, дистанция, трансцендентальная земля. This paper is devoted to the philosophical and anthropological interpretation Plato’s project of ideal city, based on transcendental anthropology. Within the article the method of transcendental reduction and anthropological enlightenment of fundamental specific of practical and anthropological human situation is applied. An attempt of define the significant circumstances for deal-city building, analyzed their ontological status and significance for practical orientations. Considered and analyzed the constitution of "sick" and "healthy" city were bringing clarify the concept of "fundamental" and "strong" circumstances, "distance", "transcendental Earth" as a principle of ideal-city fundamentality structure, "anty-space" which grounds are instantiated from the center of constitution. Within the article is an attempt to clarify transcendental relation of shelter for practical orientation, in which the last is expression of unique traits of nearest life-space. The purpose of this paper is to prove that we can make philosophical and anthropological interpretation of Plato’s project of ideal city, based on theoretical distinction which was done by transcendental anthropology of Otto Bollnow and Thomas Rantsch and attitude for rational reconstruction proposed by Richard Rorty. According to this we have to solve the following problems. First, attempt to interpret the idea of the perfect State as a dwelling space. We can do this within the philosophical anthropological distinction. Second, make a philosophical and anthropological interpretation of the Earth-myth as a principle, which means necessity of finding the fundamental base of ideal-space. Third, draw the anthropological significance of understanding the truth as something, without which it is impossible to be at a standstill. Fourth, interpret the attitude for granting guidance power in the state to the philosophers as a principle of necessity to infinity clarifying fundamental circumstances of human existence. Our investigation unfolded within the methodological attitude to the rational reconstruction, defined by the well-known American philosopher Richard Rorty as one of philosophical genres in historiography. First of all, it is about the meaning of the agreement phenomenon within the dialogue. This paper is devoted to the philosophical and anthropological interpretation of Plato’s project of ideal city, based on transcendental anthropology by Otto Bollnow and Thomas Rantsch. Within the article the method of transcendental and anthropological enlightenment of fundamental specific of practical and anthropological human situation is applied. An attempt of define the significant circumstances for an ideal-city building, analyzed their ontological status and significance for practical orientations. Considering and analysis of the constitution of "sick" and "healthy" city clarified the concepts of "fundamental" and "strong" circumstances, "distance", "transcendental Earth" as a principle of ideal-city fundamentality structure, "anti-space", grounds of which are instantiated from the centre of constitution. An attempt to clarify transcendental relation of shelter for practical orientation, in which the last is expression of unique traits of nearest life-space, was made within the article. The need for the city, according to Plato, defined by two facts of human existence. First, the existence of unrecoverable needs associated with a fundamental fragility of human existence. Second, the inability to meet the needs without bringing another into situation of survive. Despite the fact that dwelling space is constituted as the very first relating to another, though it must be admitted that man enters this world when it contains more than two people and it is one of the fundamental features of the human situation. If we define dwelling as a closed space of deployment constant practices, understandable and predictable practice, it is impossible to reject the significance of others for its construction. Accordingly, insurance of nearest space often depends on the activities of the members of such communities and usually is independent of us. Threats facing the dwelling space are based on two forces: internal and external. The result of the first is confusion, and of the second – the war. The first threat is rooted in the previously mentioned features of the human existence situation, and the second is related to the immeasurable updating of human race, so – to the inevitable expansion of human communities. According to the assignments, we can make the following conclusions. First, philosophical and anthropological interpretation of Plato's idea of ideal-city is possible and justified within the methodological attitude of transcendental anthropology. It is necessary to clarify the fundamental features of human existence and it is easy to implement this within the nearest relationship between human and life. Plato's project of ideal-city can be considered as a project of ideal-dwelling, totalized fundamental facts of human existence as its grounds. The idea of the philosopher-governor can be understood as the principle of necessity of infinite clarification of fundamental grounds of practical orientation. Keywords: Shelter, space of safety, transcendental anthropology, distance, transcendental earth.

147-154

Authors: К.А. Дяченко

Стаття присвячена аналізу Настрою як антропологічного феномена в площині інтегрального знання філософської антропології. Філософське обґрунтування феноменів у антропологічній площині не тільки розширює проблемне поле, але й характеризується безперервним залученням нових пограничних змістів, що за певних умов демонструють здатність до багатовимірної тематизації. Внаслідок цього створюється розвинута мережа міждисциплінарних зв`язків. Настрій тлумачиться як антропологічний феномен, що відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, “відкриті питання” людської буттєвості. Комплементарно окреслюються смислові контури та характеристики цього поняття. Ключові слова: феномен настрою, філософська антропологія, життєтворення, людська буттєвість, інтенціональність. Статья посвящена анализу Настроения как антропологического феномена в плоскости интегрального знания философской антропологии. Философское обоснование феноменов в антропологической плоскости не только расширяет проблемное поле, но и характеризуется непрерывным привлечением новых пограничных смыслов, что при определенных условиях демонст- рируют способность к многомерной тематизации. В результате создается развитая сеть междисциплинарных связей. В статье настроение рассматривается как антропологический феномен, отражающий в своеобразный способ многочисленные противоречия, "открытые вопросы" человеческого бытия.. Комплементарно определяются смысловые контуры и характер- ристики этого понятия. Ключевые слова: феномен настроения, философская антропология, жизнетворчество, человеческок бытие, интенциональность The article is devoted to philosophical analysis of phenomenon of Mood in the area of philosophical antropology which is determined nowadays by human tends.The philosophical anthropological study of phenomena in the plane extends the problem field. Moreover it is characterized by a continuous attraction of new border contents, under certain conditions, demonstrating the ability to multi-dimensional theming. As a result, the extended network of interdisciplinary connections is created. In the article the Mood is considered as an anthropological phenomenon, reflecting in a unique way many contradictions, such as "open questions" of human being. It is outlined complementary the lines of meaning and characteristics of this concept, highlighting the problem field of Mood phenomenon for the following research and its role in the evolution of human. The article defines the essential difference between moods and feelings in connection with the concept of intentionality. Keywords: Phenomena of mood, philosophical anthropology, Life- Creative, human being, intentionality, feelings.

162-167

Authors: Е.М. Алієв

Стаття присвячена історії українського кіно від зародження до сьогоднішніх днів. Зроблено аналіз фільмів ХIХ-го століття та їх вплив на свідомість сучасного українського глядача. У ході дослідження було визначено, що кіно – це засіб наймогутнішого впливу на свідомість людини, зразок формування люблячого ставлення до власної країни, а також велика складова української культури, необхідна для формування менталітету та патріотизму. Сьогодні більшість молодих українців не прогнозує значних перспектив у власній державі та готова поїхати за кордон заради успішного майбутнього. Існує багато причин, серед яких те, що у нас недостатньо фільмів, які б виховували патріотизм, любов до України, висвітлювали національну ідею та самовідданість. Ключові слова: українське кіно, філософія кіно, актори, кінематограф, феномен. Статья посвящена истории кино и его философского значения. Также рассматривается история именно украинского кино от зарождения до сегодняшних дней. Делается анализ фильмов 21-го века и их влияние на сознание современного украинского зрителя. В ходе исследования было определено, что кино - это средство самого мощного влияния на сознание человека, формирование любящего отношения к собственной стране, а также большая составляющая украинской культуры, необходимая для дозревания менталитета и патриотизма. Сегодня большинство молодых украинцев не прогнозируют значительных перспектив в собственном государстве и готовы поехать за границу ради успешного будущего. Существует много причин, среди которых то, что у нас недостаточно фильмов, которые бы воспитывали патриотизм, любовь к Украине, освещали национальную идею и самоотверженность. Ключевые слова: украинское кино, философия кино, актеры, кинематограф, феномен. The article deals with the history of Ukrainian cinema from inception to the present day. The analysis films nineteenth century and their impact on the consciousness of modern Ukrainian audience. Considered the most famous Ukrainian film directors. Much attention is paid to contemporary cinema and its main trends. At present Ukrainian cinema is trying to get back on his feet, but neither the authorities nor our society do not want this to help people prefer American films, forgetting that our country takes a decent movie. However, despite all the difficulties the film, including funding dedicated actors and directors are trying to create, run and shoot new movies. Where what are these movies adequately perform at international film festivals. But while this patriotism directors and actors held Ukrainian cinema. The study determined that the film - it means the most powerful influence on the human mind, like forming loving attitude to their country and a large part of Ukrainian culture and mentality necessary for the formation and patriotism. Done outlook for further development of Ukrainian cinema. Today, most young Ukrainian predicts no significant prospects in their own state and is ready to go abroad for a successful future. There are many reasons, including the fact that we have not enough films that would educate patriotism, love for Ukraine, covering national idea and dedication. The phenomenon of cinema and its impact on the consciousness of modern people is limitless. Now the film has become part of our lives. Through it we get the information and can plunge into the world of fantasy. So important film for people grows every year and this can not but cause concern to study it. Keywords: Ukrainian cinema, philosophy movies, actors, cinematograph, phenomenon.

180-193

Authors: І.І. Севрук

У статті аналізуються ключові ідеї та принципи етики відповідальності Г. Йонаса з огляду на їх методологічне значення щодо урозуміння ризиків, пов’язаних з існуванням постсучасних армій, зокрема неможливістю контролювати силові структури у глобалізованому світі. Підкреслюється, що за умов розгортання постнаціональних війн принцип відповідальності як новий категоричний імператив має стати основою військових практик та військово-професійної моралі. Особлива увага приділяється методологічному значенню евристики страху, що у реаліях кризових суспільств набуває не тільки онтологічного та метафізичного, а й практичного значення. Ключові слова: суспільство ризику, етика відповідальності, принцип відповідальності, евристика страху, контрольованість силових структур. В статье анализируются ключевые идеи и принципы этики ответственности Г. Йонаса в их методологическом значении для осознания рисков, связанных с существованием постсовременных армий, в частности, невозможностью контролировать силовые структуры. Подчеркивается, что в условиях разворачивания постнациональных войн принцип ответственности как новый категорический императив не имеет альтернатив и доложен стать основой военных практик и военно-профессиональной морали. Особое внимание уделено методологическому значению «эвристики страха», которая в реалиях кризисных обществ раскрывает свой не только онтологический и метафизический, но и практический смысл. Ключевые слова: общество риска, этика ответственности, принцип ответственности, эвристика страха, контролируемость силовых структур. The article analyzes the key concepts and principles of the ethics of responsibility by H. Jonas in their methodological implications to understand the risks associated with the existence of postmodern armies, in particular, the inability to control the power structures. It is emphasized that in the conditions of deployment of postnational wars the principle of responsibility as a new categorical imperative has no alternatives and must become the basis of military practices and professional military ethics. Particular attention is paid to the methodological value of "heuristics of fear", that in the realities of the crisis societies discloses its not only an ontological and metaphysical meaning, but also a practical one. The crisis of modern Ukrainian society is mostly the crisis of responsibility. The complexity of the social and cultural situation in Ukraine requires the awareness of how unique and vulnerable the human nature is, the awareness of sociality to the mighty weapon and high technologies, the price of numerous "trials and errors" considering the possible irreversibility of the processes. Forecasting, based on the "heuristics of fear" - for the future, the consequences of which can be foreseen, but cannot be prevented, becomes necessary. The power structures’ responsibility becomes of particular importance in the crisis situations. The keen responsibility of the military should become the basis of modern military practices. Key words: society of risk, the ethics of responsibility, the principle of responsibility, the heuristics of fear, the controllability of the power structures.

202-213

Authors: О.В. Стовпець

У даній статті досліджуються історичні передумови – в т.ч. культурні, соціально-економічні, юридичні, ідеологічні, – реалізація яких сформувала тенденцію до трансформації інтелектуально-правових відносин у специфічний суспільний інститут. Вивчення зазначеної проблематики здійснюється в рамках монографічного соціально-філософського дослідження інституту інтелектуальної власності – одного з ключових соціальних інститутів постіндустріального постмодерного суспільства. Ключові слова: інтелектуальна власність, соціальний інститут, автори, видавці, книготорговці, копірайт, патенти. В данной статье исследуются исторические предпосылки – в т.ч. культурные, социально-экономические, юридические, идеологи- ческие, – реализация которых сформировала тенденцию к трансформации интеллектуально-правовых отношений в специфический общественный институт. Изучение обозначенной проблематики осуществляется в рамках монографического социально-философского исследования института интеллекту- альной собственности – одного из ключевых социальных институтов постиндустриального постмодерного общества. Ключевые слова: интеллектуальная собственность, социальный институт, авторы, издатели, книготорговцы, копирайт, патенты. The article analyzes the historical background for transformation processes within intellectual legal relations. This analysis includes sociophilosophical research for cultural, socio-economic, juridical, ideological preconditions – realization of those had been making some possibilities and forming the tendency for transformation of intellectual relationships into specific social institution. The reflection on abovementioned issues is performed within the monographic social-philosophic research for Intellectual Property Institution as one of the most significant social institutions of postindustrial postmodern society. Summarizing all the information stated in this paper we should draw some conclusions. First one is that technological and socio-economic background of transformation and institutionalization of the intellectuallegal relations may be traced around the middle of XV century when the printing machine was invented. Approximately in 1440 the printing press has become a first great mean of retransmission for scientific works and other writings. Almost at the same time we can be spectators as the first patent certificates has been issued to protect the inventions. The second point, however, is that Intellectual Property’s institutionalization process has acquired its greatest intensity with the coming of digital era, when the civilized humanity made transition into post-industrial epoch. Its beginning was caused by the so-called “Third Industrial Revolution” in 1980s. Today it continues. This naturally encourages a social philosophy to reconsider the phenomenon of intellectual property, and also a certain aspects of intellectual property institution ought to be reinterpreted in the new sociocultural conditions. For it is today the intellectual property – a special kind of information – becomes one of the most important socio-economic values and acquires really ponderable legal status, maybe the highest one in the whole history of this phenomenon. Thus the Intellectual Property (IP) becomes a completely real social institution via transformation of intellectual-legal relationships and changing of their actors (authors, inventors, performers, publishers, stationers, patentors & patentees, any right-holders) only in the era of post-industrial economy. Meantime postmodern culture makes IP institution far more controversial, heterogeneous, multidirectional and multidimensional. Intellectual Property is getting ambiguous, indefinite and more different. Key words: intellectual property, social institution, authors, publishers, stationers, copyright, patents.

221-228

Authors: О.А. Гончаренко

Здійснено аналіз аргументів Казимира Твардовського стосовно вирішення найважливіших етичних проблем: проблеми етичного критерію та проблеми істини. Досліджено проблему тожсамості соціальної етики у працях польського філософа. З’ясовано, що соціальною етикою творець Львівсько-Варшавської школи називав науку про способи та методи максимального узгодження інтересів індивідів з інтересами соціальних груп. Виявлено тяжіння вченого до узгодження інтересів індивідів з інтересами соціальних груп через принцип справедливості. Ключові слова: польська філософія, Казимир Твардовський, етика, наукова етика, соціальна етика, метаетика. Осуществлен анализ аргументов Казимира Твардовского относительно решения важнейших этических проблем: проблемы этического критерия и проблемы истины. Исследована проблема тожсамости социальной этики в трудах польского философа. Выяснено, что социальной этикой творец Львовсько-Варшавской школы называл науку о способах и методах максимального согласования интересов индивидов с интересами социальных групп. Выявлено тяготение ученого к согласованию интересов индивидов с интересами социальных групп через принцип справедливости. Ключевые слова: польская философия, Казимир Твардовский, этика, научная этика, социальная этика, метаэтика. The author has carried out the analysis of Kazimierz Twardowski’s arguments concerning the solution to the major ethical problems: the problem of ethical criterion and the problem of the truth. The problem of social ethics identity in Polish philosopher’s scientific works has been examined in the paper. It was found out that the creator of Lwiw-Warsaw school defined social ethics as a science of methods and techniques of maximum harmonization the interests of individuals with social interests. Scientist’s tendency to harmonize the interests of individuals with social interests through the principle of justice has been found. Key words: Polish philosophy, Kazimierz Twardowski, ethics, scientific ethics, social ethics, metaethics.