Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì G.S. Skovorodi. Fìlosofìâ

14-25

Authors: М. Б. Столяр

Осуществлен философско-антропологический и культурологический анализ советской смеховой культуры с точки зрения крипторелиги- озной концепции. Доказано, что в контексте этой методологии со- ветская смеховая культуры выступает как профанация профанации, то есть как десакрализация идеологии, которая сформировалась на основе заимствованных нуминозных смыслов. Проанализированы ос- новные парадигмы советской смеховой культуры, которые сформи- ровались в результате двойной профанации. Уточнено содержание титанической и десакрализованной христианской парадигм смеховой культуры на примере таких форм смеха как розыгрыш, кинокомедия, цирк, философская ирония. Ключевые слова: советская смеховая культура, крипто-религиозная методология, профанація профанации, иерофания, сакральное, тита- низм, розыгрыш, кинокомедия, философская ирония. Здійснено філософсько-антропологічний та культурологічний аналіз радянської сміхової культури з точки зору кріпторелігійної концепції. Доведено, що в контексті цієї методології радянська сміхова культура постає як профанація профанації, тобто як де- сакралізація ідеології, що сформувалася на основі запозичених нумінозних сенсів. Проаналізовано основні парадигми радянської сміхової культури, що сформувалися в результаті подвійної профа- нації. Уточнено зміст титанічної та десакралізованої християнської парадигм сміхової культури на прикладі таких форм сміху як розі- граш, кінокомедія, цирк, філософська іронія. Ключові слова: радянська сміхова культура, кріпто-релігійна мето- дологія, профанація профанації, ієрофанія, сакральне, титанізм, розіграш, тоталітарні практики. The author defines the specifics of the Soviet laughter-culture from the crypto-religious methodological position. It is this paradigm that enables us to understand the Soviet laughter-culture as an assemblage of various forms of desacralization of the pseudo-sacred ideology. As the Soviet ideology acquired its sacred status by means of profaning the numinous senses borrowed from different religious traditions, the laughter-culture became a profanation of the already made profanations. The result was a return to the primal numinous senses. The formula of “profanation of profanation” allows us to reveal the hidden religious basis of both the concrete ideologemes and their laughter-culture antipodes. This formula also allows us to the main paradigms of the laughter-culture. These are the Titanic and the Christian paradigms. The former defines the world of circus. It also includes the comedies by G. Alexandrov and L. Gaidai with their belief in the unlimited resources of a human being. The desacralized Christian paradigm embraces the works of E. Schwartz, A. Losev, E. Ryazanov, V. Voinovich and others, who, with various degrees of reflection, interpreted the archetypes of the Transfiguration, the Christmas miracle, the Last Judgment, and also made allusions at prayer, confession etc. The Christian understanding of evil as a form of non-existence is also seen in the practical joke. This laughter-form flourished during the Khrushchov’s “Thaw”, marking the regular practices of victory of laughter over fear. Keywords: soviet laughter-culture, crypto-religious methodological position, profanation of profanation, hierophany, sacral, practical joke, titanism, totalitarian practices.

33-42

Authors: О. П. Гужва

Творчість Лесі Українки стає важливою ланкою в усвідомленні змін у світорозумінні, що зберігає у собі полюси діонісійського та аполлонів- ського, з яких зростає духовна культурa. Ключові слова: діонісійське, аполонійське, автопоезис, самозабуття, модерн, постмодерн, нумінозне.. Творчество Леси Украинки становится важным звеном в осмысле- нии изменений в мировосприятии, сохраняющем в себе полюсы дионисийского и аполлонического, из которых произрастает ду- ховная культура. Ключевые слова: дионисийское, аполлонийськое, автопоэзис, са- мозабытье, модерн, постмодерн, нуменозное. Creative work of Lesya Ukrainka become an important link in understanding the changes in the perception of the world, preserving a Dionysian and Apollonian poles from which grows the spiritual culture. Dionysian and Apollonian principles are seen as poles, which form the very spiritual culture and forced to pay attention to the continuity of the process of experiencing and understanding the most complex phenomena of reality and existence. From experience to designation the nature of phenomena — such a process usually raises awareness of what is going on within the collective and individual consciousness, causing their indissoluble unity. It is within the ancient mythology that has put the problem of the Dionysian and Apollonian, we find an attempt to distinguish them from the process of life. Simultaneously Dionysus and Apollo appear as bearers of a certain shape: Dionysus is the symbol of destruction, permanent establishment and a mixture of forms; Apollo is the symbol of balance, harmony, light. On Olympus these gods are mutually exclusive. There is no confrontation between them in the framework of the ancient tragedy, which primarily raises the problem of death as such that makes us look for the way of immortality beyond human being. In ancient mythology and ancient tragedy that occurs and is based on myths, can the origins of many of the philosophical insights of both the antiquity and the and subsequent eras. From antiquity originate through keynotes, philosophical anthropology that which is beyond human, time-limited existence is the existence of nature, the human spirit, the reality of the Universe, the existence of the gods. Thus, the Dionysian and Apollonian directly connected with the sacred, in its pagan dimension, when in the lives of people interfering gods, from whimsical which are crumbling hopes and dreams. Himself, Dionysus — son of Zeus and the mortal — this reveals the spontaneity, uncertainty being, while Apollo carries the idea of Concord and harmony, spreading it to the Universe. Note that contemporary culture is powered by both basis Apollonian and Dionysian, regretting the absence of equilibrium between them in the entire being and the way of reality. Keywords: Dionysian, apollonian, autopoiesis, self unconsciousness, modern, postmodern, numinosum .

49-53

Authors: А.О. Сошніков

У статті досліджується становлення оригінальних філософських концепцій на українських теренах в добу античності. В цей час тери- торія України була вкрита давньогрецькими колоніями, які доходили аж до Ворскли і акумулювали культуру і духовність народів Еллади та Скіфії. Очевидно, йдеться не лише про інтеграцію відповідних цін- ностей, а й про певний культурний синкретизм, який виразно просте- жуються у філософії, поезії, риториці, художніх творах та витворах мистецтва, містобудівництві, сільському господарстві та військовій справі. Аналізується філософська діяльність Анахарсіса Скіфського, Біона Борісфеніта та Сфера Боспорянина, творчість яких розгляда- ється крізь призму полілогу ідей Великої Скіфії та Великої Греції. Фі- лософські вчення вихідців з Північного Причорномор’я відрізняються як зв’язком з загальними тенденціями свого часу так і різнобічністю й оригінальністю. Це пов’язано з їх маргінальним становищем, пере- буванням на межі культур, в епіцентрі культурних синтезів. Ключові слова: еллінська і скіфська культури, творчий полілог, синте- тичність, українська філософська традиція. В статье исследуется становление оригинальных философских концепций на украинской территории в эпоху античности. В это время территория Украины была покрыта древнегреческими коло- ниями, которые доходили до Ворсклы и аккумулировали культуру и духовность народов Эллады и Скифии. Очевидно, речь идет не только об интеграции соответствующих ценностей, но и об опред- еленном культурном синкретизме, который четко наблюдается в философии, поэзии, риторике, художественных произведениях и произведениях искусства, градостроительстве, сельском хозяй- стве и военном деле. Анализируется философская деятельность Анахарсиса Скифского, Биона Борисфенита и Сфера Боспоряни- на, творчество которых рассматривается сквозь призму полилога идей Великой Скифии и Великой Греции. Философские учения выходцев из Северного Причерноморья отличаются как связью с общими тенденциями своего времени, так и своей разносторон- ностью и оригинальностью. Это связано с их маргинальным поло- жением, пребыванием на грани культур, в эпицентре культурных синтезов. Ключевые слова: эллинская и скифская культуры, творческий полилог, синтетичность, украинская философская традиция. The article investigates the emergence of original philosophical concepts on Ukrainian territory in antiquity. At that time, the territory of Ukraine was covered with ancient Greek colony that reached Vorskla and accumulated culture and spirituality of the peoples of Greece and Scythia. Obviously, it’s not just about the integration of the relevant values, but also of a certain cultural syncretism, which is clearly observed in philosophy, poetry, rhetoric, literary works and works of art, urban planning, agriculture and military affairs. The philosophical activity of Anacharsis the Scythian, Bion Borisfenita and Scope Bosporyanina whose work is seen through the prism of ideas polylogue Great Scythia and Magna Grecia. The philosophical doctrine of natives of the Northern Black Sea as a different relationship with the general tendencies of his time, and his versatility and originality. This is due to their marginalized position, stay on the edge of crops, in the epicenter of cultural synthesis. Keywords: Hellenic and Scythian culture, creativity polylogue, synthetical, Ukrainian philosophical tradition.

62-69

Authors: Т. В. Коробкіна

Ця робота присвячена філософсько-антропологічному аналізу Юн- гіанського поняття особистості у значенні індивідуальної психіки. Стаття спрямована на виявлення співвідношення індивідуальної пси- хіки з проблемою загальних родових форм людства – архетипів. Автор доводить, що незважаючи на величезний вплив, який чинять архети- пи не тільки на психіку конкретних людей, а й на громадську психіку в цілому ( масову свідомість), Юнгіанська ідея індивідуації дозволяє знайти місце свободи людини. Механізмом людської психіки, за допо- могою якого здійснюється процес індивідуації, є трансцендентальна функція. Названа функція забезпечує постійний взаємообмін свідомих і несвідомих процесів, результатом чого є здатність конструювати символи. По висновкам автора, за допомогою вольового зусилля до самозаглиблення, свідомість потенційно може нейтралізувати «ті- ньові», руйнівні сили несвідомого. При цьому остаточний вибір: взяти відповідальність за своє життя або підкоритися несвідомим механіз- мам, людина здійснює сама. Ключові слова: особистість, індивідуальна психіка, архетипи, свідомі та несвідомі процеси, індивідуація, трансцендентальна функція. Эта работа посвящена философско-антропологическому анализу Юнгианского понятия личности в значении индивидуальной пси- хики. Статья направлена на выявление соотношения индивиду- альной психики с проблемой общих родовых форм человечества — архетипов. Автор доказывает, что невзирая на огромное влияние, которое оказывают архетипы не только на психику конкретных людей, но и на общественную психику в целом (массовое созна- ние), Юнгианская идея индивидуации позволяет найти место свободе человека. Механизмом человеческой психики, с помо- щью которого осуществляется процесс индивидуации, является трансцендентальная функция. Названная функция обеспечивает постоянный взаимообмен сознательных и бессознательных про- цессов, результатом чего появляется способность конструировать символы. По выводу автора, с помощью волевого усилия к сосре- доточению на самом себе, сознание потенциально может нейтра- лизовать «теневые», разрушительные силы бессознательного. При этом окончательный выбор: взять ответственность за свою жизнь или покориться бессознательным механизмам, человек осущест- вляет сам. Ключевые слова: личность, индивидуальная психика, архетипы, сознательные и бессознательные, индивидуация, трансценден- тальная функция. This work is dedicated to the philosophical and anthropological analysis of Jung’s concept of the individual within the meaning of the individual psyche. The article aims to identify the individual psyche correlation common problem with generic forms of mankind — the archetypes. The author argues that despite the huge impact of archetypes on specific people in mind, but also on the public psyche as a whole (the mass consciousness), Jungian concept of individuation allows to find a place of human freedom. The mechanism of human psyche through which the process of individualization is been fulfilled is a transcendental function. These functions ensures a constant interchange of conscious and unconscious processes, resulting in the ability to design characters. According to the conclusions of the author, through the voluntary efforts to contemplation, consciousness can potentially neutralize “shadow” destructive forces of the unconscious. According to this final choice sounds like: take the responsibility for your life or submit unconscious mechanisms, a person carries herself. Keywords: personality, individual psyche, archetypes, conscious and unconscious processes, individuation, transcendental function.

81-90

Authors: В. С. Ігнатко

Доведено, що основною тенденцією змін сучасного життєвого про- стору людини є його модернізація; цей процес аналізується у вигляді «модернізації навздогін» і «модернізації на випередження»; автор за- значає, що модернізація суспільного організму не є самоціллю, а здій- снюється перш за все заради підняття якості життя громадян, роз- витку життєвого простору особистості, підвищення його якості; стверджується, що сучасні модернізаційні сценарії мають суперечливий характер: зростає демократизм та соціальна мобільність у суспільствах, що модернізуються, а з іншого боку може відбуватися знецінення національно-культурних цінностей; низка країн демон- струють успіхи в економічному розвитку, в той же час виявляють- ся нездатними подолати екологічні проблеми спричинені зростанням промислового виробництва тощо. Ключові поняття: людина, культура, суспільство, діяльність, модер- нізація, креативність, творчість. Доказано, что основной тенденцией изменений современного жизненного пространства человека является его модернизация; этот процесс анализируется в виде «модернизации вдогонку» и «модернизации на опережение»; автор отмечает, что модернизация общественного организма не является самоцелью, а осуществляет- ся прежде всего ради поднятия качества жизни граждан, развития жизненного пространства личности, повышение его качества; утверждается, что современные модернизационные сценарии име- ют противоречивый характер: растет демократизм и социальная мобильность в обществах, модернизируются, а с другой стороны может происходить обесценивание национально-культурных ценностей; ряд стран демонстрируют успехи в экономическом развитии, в то же время оказываются неспособными преодолеть экологические проблемы вызваны ростом промышленного про- изводства и др. Ключевые понятия: человек, культура, общество, деятельность, мо- дернизация, креативность, творчество. It was proven that the main trend of changes of modern human’s living space is its modernization; This process was analyzed as a «catch-up modernization» and «pre-emptive modernization»; author notes that modernization of public organism is not an end in itself, but carried out primarily for raising the quality of individual’s life, development of living space, improving its quality; it was stated that current modernization scenarios are of contradictory nature: democratism and social mobility in modernizing societies grow, on the other hand there can be devaluation of national cultural values; A number of countries show progress in economic development, but at the same time are unable to overcome the environmental problems caused by the growth of industrial production and so on. Key concepts: human being, culture, society, activities, modernization, creativity.

98-105

Authors: Т. В. Бикова

У статті розглянуто духовне здоров’я як чинник регуляції людської агресії. Духовне здоров’я схарактеризовано як здатність особистості до продуктивного самовизначення і життєтворчості. Розкрито по- тенціал духовного здоров’я для трансформації «злоякісної» агресії у «доброякісну». Схарактеризовано духовну соціалізацію як особливий соціальний механізм формування і зміцнення духовного здоров’я. Ключові слова: людська агресія, «злоякісна» і «доброякісна» агресія, духовне здоров’я, продуктивне самовизначення і життєтворчість, духовна соціалізація. В статье рассмотрено духовное здоровье как фактор регуляции человеческой агрессии. Духовное здоровье охарактеризовано как способность личности к продуктивному самоопределению и жиз- нетворчеству. Раскрыт потенциал духовного здоровья для транс- формации «злокачественной» агрессии в «доброкачественную». Охарактеризовано духовную социализацию как особый социаль- ный механизм формирования и укрепления духовного здоровья. Ключевые слова: человеческая агрессия, «злокачественная» и «доброкачественная» агрессия, духовное здоровье, продуктивное самоопределение и жизнетворчество, духовная социализация. The article describes spiritual health as a factor in the regulation of human aggression. Spiritual health is characterized as an individual’s capacity for productive self-determination and life creation. The potential of spiritual health for the transformation of “malignant” aggression to “benign” was discovered. Spiritual socialization as a special social mechanism of formation and strengthening of spiritual health was described. It is concluded that the basis for the transformation of the “malignant” aggression to “benign” should be based on the formation of personality in the ethics of responsibility, which is characterized by a harmonization of the ideas of freedom, reciprocity and justice. Keywords: human aggression, “malignant” and “benign” aggression,spiritual health, productive self-determination and life creation, spiritual socialization.

111-118

Authors: Л. М. Панченко

Гуманізація освітньої сфери набуває реальних ознак лише в результа- ті ґрунтовної рефлексії щодо фундаментальних проблемних аспек- тів. Обґрунтовано, що актуальність гуманітарних наук обумовлена як розвитком гуманітарного знання, так і змінами, що відбуваються в самій філософії. Бурхливий розвиток гуманітарних дисциплін сти- мулює поглиблення їх самосвідомості, дослідження їхньої природи і ме- тодологічної специфіки. Ключові слова: гуманізація, гуманітаризація, гуманітарне знання, па- радигма, вища освіта, інтернаціоналізація, суспільні трансформації. Гуманизация образовательной сферы приобретает реальные при- знаки лишь в результате обстоятельной рефлексии относительно фундаментальных проблемных аспектов. Обоснованно, что акту- альность гуманитарных наук обусловлена как развитием гумани- тарного знания, так и изменениями, которые происходят в самой философии. Бурное развитие гуманитарных дисциплин стимули- рует углубление их самосознания, исследования их природы и ме- тодологической специфики. Ключевые слова: гуманизация, гуманитаризация, гуманитарное знание, парадигма, высшее образование, интернационализация, общественные трансформации. Humanization of the educational sphere acquires real signs only through a profound reflection on the fundamental problematical aspects. The article justify that the relevance of humanities is caused by both development of human knowledge and changes taking place in the philosophy. The rapid development of humanities stimulates enhance of their identity, research on their nature and methodological specificity. Keywords: humanization, humanitarization, humanitarian knowledge, paradigm, higher education, internationalization, social transformations.

126-129

Authors: Н. В. Радіонова

Статтю присвячено дослідженню ролі театру у розширенні зони україно-польських культурних контактів на Слобожанщині ХІХ сто- ліття. Доведено, що театральна культура у ХІХ столітті на Слобо- жанщині мала безпосередній вплив на формування громадської думки, стилю мислення та поведінки людей. Театр як соціокультурна прак- тика визначається не тільки художньо-інформаційним змістом сценічної дії, а й суб’єктивним відношенням глядачів. Ключові слова: театр, Слобожанщина, комунікація, культурні контакти. Статья посвящена исследованию роли театра у расширении зоны украино-польских культурных контактов на Слобожанщине ХІХ столетия. Доказано, что театральная культура в ХІХ столетии на Слобожанщине имела непосредственное влияние на формирова- ние общественного мнения, стиля мышления и поведения. Ключевые слова: театр, Слобожанщина, коммуникация, культурные контакты. This article is devoted to the research of theatre role in Ukrainian-Polish cultural contacts zone wideness on the territory of Slobozhanshchina in the XIXth century. It is proved that theater culture in the XIXth century on the territory of Slobozhanshchina had direct influence on society mind forming, way of thinking and people behavior. Theater as a sociocultural practice is defined not only by artistic-information content of stage action but by subjective attitude of audience also. Theater action is not only broadcasting of artistic images performed by actors game but by subjective perception also. It is possible to make conclusion that theater on the territory of Slobozhanshchina was an important factor of world-outlook culture increasing. Keywords: theater, Slobozhanshchina, communication, cultural contacts.

139-150

Authors: С. О. Терепищий

Стаття присвячена філософсько-освітнім пошукам в сфері історії та аксіології світової системи навчання. В першу чергу, увага даної роботи зосереджена на індустріальному суспільстві як на специфіч- ному фоні становлення ідеї «класичної освіти». Базуючись на науко- вій теорії «локальних цивілізацій» А. Тойбні, автор виділяє та описує існування п’яти освітніх ландшафтів індустріального типу, що зна- ходять місце в світовій історії в часовий проміжок між ХVIII та ХХ століттями. Аналізуючи спільні історичні та філософські тенденції в кожному з таких регіонів, дослідження приходить до висновку, за яким виникнення народної освіти, секуляризація системи навчання та виховання, а також початок процесу становлення егалітарної вищої школи є закономірним наслідком формування національних економік в більшості країн промислового світу. Ключові слова: індустріальне суспільство, освітній ландшафт, університет, індустріальна революція, секуляризація. Статья посвящена философско-образовательным поискам в обла- сти истории и аксиологии мировой системы обучения. В первую очередь, внимание данной работы сосредоточено на индустри- альном обществе как на специфическом фоне становления идеи «классического образования». Основываясь на научной теории «локальных цивилизаций» А. Тойбни, автор выделяет и описывает существование пяти образовательных ландшафтов индустриально- го типа, которые находят место в мировой истории во временной промежуток между ХVIII и ХХ веками. Анализируя общие истори- ческие и философские тенденции в каждом из таких регионов, ис- следование приходит к выводу, согласно которому возникновения народного образования, секуляризация системы обучения и вос- питания, а также начало процесса становления эгалитарной выс- шей школы является закономерным следствием формирования национальных экономик в большинстве стран промышленного мира. Ключевые слова: индустриальное общество, образовательный ланд- шафт, университет, индустриальная революция, секуляризация. The article is devoted to the philosophic-educational findings in the field of history and axiology of education. First, this paper focuses its attention on industrial society, as the specific background of the formation of the idea of “classical education”. Based on the scientific theory of A. Toynbee’s “local civilizations”, the author identifies and describes the existence of five educational landscapes of industrial type that find their places in global history in the time period between the eighteenth and twentieth centuries. After analyzing the common historical and philosophical trends in each of these regions, the study concludes that for the emergence of public education, the secularization of education and training systems, and beginning the process of becoming egalitarian high school were natural consequences of the formation of national economies in most countries of the industrial world. First of all, industrial production has never been possible without the actual quality of agricultural production — it is the second increase in performance is made possible mass flow of the labor force in the region of light and heavy industry, and manufactory is converted to the factory. From now on, fewer and fewer families have a closed mini-production, production is increasingly an organization that controls the fate of a large mass of people from here and there are new problems of collective responsibility, which are displayed on the then hereditary and the modern curriculum. It was born in the industrial age value bases of modern interpersonal relationships, there is commerce in the modern sense of the word, crystallized structure of capitalism and socialism, there is the concept of “compulsory education”. Dialectical opposites that existed during the agrarian society there remain its theoretical and practical forces, together with those was born a new attitude that recite complications educational meanings and values. “Perfect Man” is becoming more diverse, that is autonomous in its interpretation. This process of diversification of educational ideals still ongoing, and thus the value of education of the industrial age have modified their reflection in the era of globalization. The educational landscape is a universal system of interrelated causes and effects of the formation of educational values and traditions within a particular historical epoch and a particular geographic and cultural space. Based on the conceptual and empirical basis of the theory of “local civilizations” Alfred Toynbee, during the formation, development and transformation of industrial society coexisted following educational landscapes: western, Orthodox Christian, Eastern Arabic, Far Eastern Sino-Korean and Far-Eastern. The beginning of the Industrial Revolution marked a new historical challenges for educational systems all educational landscape of our planet. In terms of the then metamorphoses era, education is a necessary lever for economic influence. During this period, the gap between scientific invention and its embodiment in production is significantly reduced, which leads to improving the status of objective necessity of educational services. But at the same time, the practical importance of higher education in these times there is enough “restrained” in order to preserve the autonomy of the university, and lead to the classical ideal of higher education. The latter, promotes the idea of knowledge as an end in itself and entirely based on spiritual principles of learning content. The industrial revolution — a phase of development of education, secularization system of training and education, beginning the process of egalitarian reforms in the system of higher education. All of these changes were the result of objective socio-economic needs and were projected by the «spirit of the Enlightenment». Analyzing trends in the industrial history of the most educational landscape, one can conclude that at within different in each place regarding similar events that occurred during the global historical reasons. The latter are closely related to the experience of every stage of formation of the state of the national economy, which in turn has an indirect impact on the educational dimension of social existence of nations. Keywords: industrial society, the educational landscape, university, industrial revolution, secularization.

158-166

Authors: І. М. Тимків

У статті аналізуються основні чинники, що впливають на форму- вання молодого громадянина України. Визначено з історичної ретро- спективи сутність дефініції громадянина. Проаналізовано поняття громадянськості як риси особистості, громадянської культури. Дослі- джено сутність та значення громадянського суспільства, особливості його побудови у сучасному українському соціумі. Визначено роль істо- ричної пам’яті у вихованні в учнів системи цінностей, притаманних громадянському суспільстві. Проаналізовано роль сім’ї та родинного виховання у контексті формування молодого громадянина-патріота. Охарактеризовано основні запити українського суспільства у кон- тексті політичного виховання. Здійснено спробу визначити домінуючі якості молодого громадянина сучасної української держави. Охарак- теризовано складний та багатогранний процес формування молодо- го громадянина сучасної України у контексті політичної освіти та звернено увагу на обставини загальнодержавного, регіонального та особистісного характеру. Розкрито тезу, що формування молодого громадянина є стратегічним завданням сучасної освітньої системи. Ключові слова: громадянин, громадянське суспільство, політичне виховання, особистість, патріотизм, громадянська культура, самовизначеність, історична пам’ять. This article analyzes the main factors influencing the young citizen of Ukraine. Determined from a historical retrospective nature of the definition of citizen. Analyzed the notion of citizenship as personality trait and civic culture. Investigated the essence and importance of civil society, features of its formation in modern Ukrainian society. Defined the role of historical memory in education of students in the system of values inherent in civil society. Analyzed the role of family and family education in the context of forming a young citizen-patriot. Characterized basic needs of Ukrainian society in the context of political education. An attempt was made to determine the dominant qualities of the young citizen of the modern Ukrainian state. Characterized complex and multifaceted process of formation of the young citizen of Ukraine in the context of modern political education and paid attention to the circumstances of national, regional and personal character. Thesis reveals that the formation of the young citizen is a strategic task of the modern education system. Keywords: citizen, civil society, political education, identity, patriotism, civic culture, self-determination, the historical memory. В статье анализируются главные факторы, влияющие на формиро- вание молодого гражданина Украины. Определена с исторической ретроспективы сущность дефиниции гражданина. Проанализи- ровано понятие гражданственности как качества личности, граж- данской культуры. Исследована сущность и значение граждан- ского общества, особенности его формирования в современном украинском социуме. Определена роль исторической памяти в воспитании в учащихся системы ценностей, присущих граждан- скому обществу. Проанализирована роль семьи и семейного вос- питания в контексте формирования молодого гражданина патри- ота. Охарактеризованы основные запросы украинского общества в контексте политического воспитания. Предпринята попытка определить доминирующие качества молодого гражданина совре- менного украинского государства. Охарактеризованы сложный и многогранный процесс формирования молодого гражданина современной Украины в контексте политического образования и обращено внимание на обстоятельства общегосударственного, регионального и личностного характера. Раскрыто тезис, что фор- мирование молодого гражданина является стратегической задачей современной образовательной системы. Ключевые слова: гражданин, гражданское общество, политическое воспитание, личность, патриотизм, гражданская культура, самоопределение, историческая память.

176-185

Authors: М. А. Вознюк

Проаналізовано основні заходи щодо вдосконалення механізму держав- ного регулювання національної інноваційної системи. Здійснено оцінку впливу держави на активізацію інноваційної діяльності в Україні зо- крема щодо державного стимулювання розробки та впровадження інновацій в сфері енергозбереження. Запропоновано інструменти для активізації інвестиційно-інноваційних процесів в регіоні. Ключові слова: інновації, інноваційна політика, інвестиційні проекти, енергозбереження, енергоефективні проекти, державне регулювання, енергосервісні послуги, енергоаудит. Проанализированы основные мероприятия по совершенствова- нию механизма государственного регулирования национальной инновационной системы. Осуществлена оценка влияния госу- дарства на активизацию инновационной деятельности в Украине в частности относительно государственного стимулирования раз- работки и внедрения инноваций в сфере энергосбережения. Пред- ложены инструменты для активизации инвестиционно-инноваци- онных процессов в регионе. Ключевые слова: инновации, инновационная политика, инвести ционные проекты, энергосбережения, энергоэффективные про- екты, государственное регулирование, энергосервисные услуги,энергоаудит. Basic measures for improving the mechanism of state regulation of the national innovation system were analyzed. Impact assessment of the State on the activation of innovation activity in Ukraine, government incentives and the development of innovation in the field of energy efficiency was effected. Tools for enhancing investment and innovation processes in the region were proposed. Keywords: innovation, innovation policy, investment projects, energy conservation, energy efficiency projects, government regulation, energy services, energy audits.

195-201

Authors: Р. І. Олексенко

Розвиток гуманної, вільної і відповідальної особистості підприємця безпосередньо пов’язаний із системою його духовних цінностей, що протистоять утилітарно-прагматичним цінностям. Процес релі- гійної соціалізації, як і будь-якої іншої (політичної, етнічної), має ак- тивний характер. Свідомість особистості відіграє тут вирішальну роль, відображаючи форму і зміст маніпулятивних впливів соціального середовища. У процесі релігійної соціалізації підприємець виступає як складова суспільного процесу. Вона є одночасно і об’єктом, і суб’єктом суспільних відносин. Духовність так чи інакше передбачає вихід за межі егоїстичних інтересів, особистої користі, зосередженість на моральній культурі людства. Ключові слова: особистість, релігія, релігійна соціалізація, підприємець. Развитие гуманной, свободной и ответственной личности пред- принимателя непосредственно связан с системой его духовных ценностей, противостоящих утилитарно-прагматическим цен- ностям. Процесс религиозной социализации, как и любой другой (политической, этнической), имеет активный характер. Сознание личности играет здесь решающую роль, отражая форму и содержа- ние манипулятивных воздействий социальной среды. В процессе религиозной социализации предприниматель выступает как со- ставляющая общественного процесса. Она является одновременно и объектом, и субъектом общественных отношений. Духовность так или иначе предполагает выход за пределы эгоистических интересов, личной выгоды, сосредоточенность на нравственной культуре человечества. Ключевые слова: личность, религия, религиозная социализация,предприниматель. The development of a humane, free and responsible person entrepreneur is directly linked to its system of spiritual values, opposing utilitarian and pragmatic values. The process of religious socialization, as well as any other (political, ethnic) is active. Consciousness of personality plays a decisive role, reflecting the form and content of the manipulative influence of the social environment. In the process of religious socialization entrepreneur acts as part of the social process. It is both the object and the subject of public relations. Spirituality somehow involves going beyond selfish interests and personal gain, focus on the moral culture of humanity. Keywords: identity, religion, religious socialization, businessman.

206-214

Authors: Ю. Ю. Бродецкая

Акцент исследования сосредоточен на анализе феномена целост- ности и проектах его реализации, представленных в классической и современной социально-философской традициях. Условия развития современного общества, его характер и перспективы, требуют ре- шения проблематики социального единения, способного восстановить утраченный социальный порядок. Социальная практика ХХ столетия выявила несостоятельность рационального проекта общества-госу- дарства, распространяющего свою монополию на все сферы человече- ского со-бытия. Кризис идеологии тотальности заявил о себе реаль- ной угрозой человеческого со-существования. В связи с этим, автор обращается к теме тотальности, поиску сущностных аспектов и угроз данного феномена. По мнению автора, исследование феномена тотальности, выявление условий его инвестирования в социальную жизнь позволяет выявить деструктивный потенциал феномена, угрожающий решению проблемы индивидуальной и социальной це- лостности, определить стратегии и механизмы трансформации то- тальных установок в социальную практику. Ключевые слова: тотальность, социальная целостность, идеология тотальности, насилие. Акцент дослідження зосереджений на аналізі феномена ціліснос- ті та проектах його реалізації, представлених в класичній і сучас- ній соціально-філософської традиціях. Умови розвитку сучасного суспільства, його характер і перспективи, потребують вирішення проблематики соціального єднання, здатного відновити втрачений соціальний порядок. Соціальна практика ХХ століття виявила не- спроможність раціонального проекту суспільства-держави, розпо- всюджують свою монополію на всі сфери людського спів-буття. Криза ідеології тотальності заявив про себе реальною загрозою людського спів-існування. У зв’язку з цим, автор звертається до теми тотальності, пошуку сутнісних аспектів і загроз даного фено- мена. На думку автора, дослідження феномену тотальності, вияв- лення умов його інвестування в соціальне життя дозволяє виявити деструктивний потенціал феномена, загрозливий вирішенню про- блеми індивідуальної та соціальної цілісності, визначити стратегії і механізми трансформації тотальних установок в соціальну прак- тику. Ключові слова: тотальність, соціальна цілісність, ідеологія тотальності, насильство. The focus of research is focused on the analysis of the integrity phenomenon and its draft solution that presented in classical and modern social and philosophical traditions. The modern society development condition its character and perspectives are controversial. They need to solve the problem of social unity, which can restore the lost social order. The twentieth century social practice revealed the impossible of rational society-state project that distributed its monopoly on all spheres of human co-existence. The crisis of ideology totality declared itself a real threat to human co-existence. In this connection, the author refers to the topic of totality, he looking for essential aspects and threats this phenomenon. Thus, study of the totality phenomenon allows to identify the conditions its broadcast in social life, reveals the destructive potential of totality, that threatens solve the problem individual and social integrity. It also allows defining the strategy and transformation mechanisms of total installations in social practices. Keywords: totality, social integrity, ideology totality, violence.