Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì G.S. Skovorodi. Fìlosofìâ

14-39

Authors: Л.С. Горбунова

Глибокі зміни в усіх сферах людського життя, викликані глобальними трансформаціями, дозволяють говорити про сучасність як епоху цивілізаційного переходу, якій притаманні «розрідження» колишніх «щільних» ієрархічних структур та інститутів, і безперервне становлення нових, пластичних, «плинних» різоморфних структур в модусі невизначеності. Індивід, викинутий тектонічними зрушеннями систем з безпечних і стійких ніш свого існування в термінали «просторів потоків» і «позачасового часу», змушений вирушати в номадичну подорож самотрансформацій завдовжки у власне життя. У цьому зв'язку постає питання, якою має бути сучасна освіта, щоб дійсно бути сучасною. В динаміці ландшафту освіти для дорослих домінуюча роль переходить до трансформативного навчання, центром якого стає університет. В даній статті теорія трансформативного навчання дорослих розглядається як релевантний підхід до освіти індивіда, здатного стати автономним комунікативним суб'єктом громадянського суспільства в умовах глобальних трансформацій. Ключові слова: університетська освіта, освіта для дорослих, теорія трансформативного навчання, Мезіроу, система орієнтацій, смислові Глубокие изменения во всех сферах человеческой жизни, вызванные глобальными трансформациями, позволяют говорить о современ- ности как эпохе цивилизационного перехода, для которой характерны «разжижение» прежних «плотных» иерархических структур и институтов, и непрерывное становление новых, пластичных, «текучих» ризоморфных структур в модусе неопределенности. Индивид, выброшенный тектоническими сдвигами систем из безопасных и устойчивых ниш своего существования в терминалы «пространств потоков» и «вневременного времени», вынужден отправиться в номадическое путешествие самотрансформаций длиною в собственную жизнь. В этой связи встает вопрос, каким должно быть современное образование, чтобы действительно быть современным. В динамике ландшафта образования для взрослых доминирующая роль переходит к трансформативному обучению, центром которого становится университет. В данной статье теория трансформативного обучения взрослых рассматривается как релевантный подход к образованию индивида, способного стать автономным коммуникативным субъектом гражданского общества в условиях глобальных трансформаций. Ключевые слова: университетское образование, образование для взрослых, теория трансформативного обучения, Мезироу, система ориентаций, смысловые схемы, смысловые перспективы, склад ума, дезориентирующая дилемма, критическая рефлексия, рациональный дискурс. The profound changes in all spheres of human life caused by the global transformation, allow us to speak about the present as the era of civilizational transition, which is characterized by "thinning" the former "dense" hierarchical structures and institutions, and the continuous emergence of new, plastic, "fluid" rhizomatic structures in the mode uncertainty. Individual, thrown out of safe and stable niches of his/her existence by tectonic systems shifts in the terminals of 'space of flows' and 'timeless time', is forced to head off to a nomadic journey of selftransformations for a period of individual own life. In this context, the question of what modern education should be to become really modern, arises. The dominant role in the dynamics of adult education landscape belongs to transformative learning. University becomes the center of such education. The transformative adult learning theory is considered as the relevant approach to education of the individual, which is able to become an autonomous communicative actor of the civil society in terms of global transformations. Keywords: university education, adult education, transformative learning theory, Mezirow, frame of references, meaning schemes, meaning perspectives, habits of mind, disorienting dilemma, critical reflection, premise reflection, critical reflection, rational discourse.

52-63

Authors: О.В. Бурлука

В статті висвітлюється важливість самоосвіти в контексті перетворень, що відбуваються в житті сучасного українського суспільства, що визначається властивими їй соціальними функціями (загальноосвітньої і професійної підготовки, загально- культурного розвитку, оптимальної організації вільного часу, адаптивної, компенсаторної, амортизаційної, терапевтичної і функцією навчання принципам і навичкам самоосвітньої діяльності), що реалізуються в їх єдності і дозволяють оптимально вирішувати перспективні, довгострокові, короткострокові, ситуаційні й одиничні суспільно й індивідуально значимі завдання. Ключові слова: самоосвіта особистості, самоосвітня діяльність, самоосвітня активність,функції самоосвіти, саморозвиток¸ самовдосконалення. В статье освещается важность самообразования в контексте изменений, которые происходят в жизни современного украинского общества, что определяется свойственными ей социальными функциями (общеобразовательной и профессиональной подготовки, общекультурного развития, компенсаторной, оптимальной организации свободного времени, амортизационной, адаптивной, терапевтической и функцией обучения принципам и навыкам самообразовательной деятельности) которые реализуются в единстве и позволяют оптимально решать перспективные, долгосрочные, краткосрочные, ситуационные и единичные общест- венно и индивидуально значимые задачи. Ключевые слова: самообразование личности, самообразовательная деятельность, самообразовательная активность, функции самообра- зования, саморазвитие, самосовершенствование. In the article importance of self - education is illuminated in the context of changes that take place in life of modern Ukrainian society, that determined by the peculiar to her social functions (general educational and vocational training, common cultural development, the optimum organization of a free time, amortisation, adaptive, therapeutic both functions of training to principles and skills of self-educational activity) of which are realized in unity reveals and allow to solve optimum perspective, long - term, short - term, situational, both individual socially and individually significant problems. Keywords: self-education of personality, activity of self-education, functions of self-education, of is self-perfection.

71-89

Authors: Г.М. Груць

Визначено сутність релігії та віри, обґрунтовано необхідність включення феномену віри в загальну методологічну платформу гуманізації освіти, як відсутнього елемента цілісності освітньої парадигми, охарактеризовано етапи становлення віри у себе, проаналізовано взаємозв’язок знання та віри. Ключові слова: віра, релігія, феномен віри, релігійність, знання, розвиток, виховання, особистість. Определено сущность религии и веры, обоснована необходимость включения феномена веры в общую методологическую платформу гуманизации образования, как отсутствующего элемента целостности образовательной парадигмы, охарактеризованы этапы становления веры в себя, проанализирована взаимосвязь знаний и веры. Ключевые слова: вера, религия, феномен веры, религиозность, знания, развитие, воспитание, личность. In the paper the author defines the essence of religion and faith, grounds the necessity of including faith phenomenon as the lacking element of educational paradigm integrity into the general methodological platform of education humanization. The researcher also provides characteristics of the stages of developing faith in oneself and analyses connection between knowledge and faith. In the work it is found that faith is human`s innate quality and for this reason it should be used as one of the core components in forming integral personality, competing in this sense with socialization. The author argues that strengthening faith in oneself will save human personality which is the foundation of humanity development. Students` faith in their abilities, in teachers` authority, in the reality of predictions will help them in personal realization. Key words: faith, religion, faith phenomenon, religiousness, knowledge, development, education, personality.

106-118

Authors: О.А. Шаповалова

Досліджено теоретичні питання трансформації організаційного типу культури сучасного суспільства. Сфера освіти розглядається як аксіологічний центр сучасної культури, на який покладена місія сформувати людину з проектним типом мислення, здатну протистояти викликам інформаційної доби. У статті здійснюється філософська рефлексія феномену «проектна культура», а саме проектування експлікується як здатність людини до випереджаючого відображення дійсності, спроможність до креативного цілепокладання, творчого конструювання ідеальних моделей майбутнього. Досліджується шлях становлення феномену проектної культури у проблемному полі філософських рецепцій. В результаті здійснення компаративного аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень проектної культури, цей феномен експлікується як здатність людини до самореалізації, самоздійснення та самопроектування. Досліджено характерні риси сучасної соціальної реальності і вимоги, які висуваються до само проектування особистості. Особистісний проект розглядається як єдність внутрішнього, як духовних цінностей, що визначають міру свободи самореалізації в межах власного проекту, та зовнішнього, як здатності презентувати себе у відповідно до вимог суспільства. Ключові слова: проектна культура, проектний тип організаційної культури, проектне мислення, самопроектування, життєвий проект . Исследованы теоретические вопросы трансформации организационного типа культуры современного общества. Сфера образования рассматривается как аксиологический центр современной культуры, на который возложена миссия сформировать человека с проектным типом мышления, способного противостоять вызовам информационной эпохи. В статье осуществляется философская рефлексия феномена «проектная культура», а само проектирование эксплицируется как способность человека к опережающему отражению действительности, возможности креативного целеполагания, творческого конструирования идеальных моделей будущего. Исследуется процесс становления феномена проектной культуры в проблемном поле философских рецепций. В результате компаративного анализа отечественных и зарубежных научных исследований проектной культуры, этот феномен эксплицируется как способность человека к самореализации, самоактуализации и самопроектированию. Исследованы характерные черты современной социальной реальности и требования, которые предъявляются к самопроектированию личности. Проект личности рассматривается в единстве внутренних, духовных ценностей, которые определяют степень свободы самореализации в рамках своего проекта, и внешних проявлений, способности презентовать себя в соответствии с требованиями общества. Ключевые слова: проектная культура, проектный тип организации культуры, проектное мышление, самопроектирование, жизненный проект. Theoretical issues of organizational type culture transformation of modern society were investigated. The education sector is seen as axiological center of contemporary culture, which mission is to form a human with a design-like mindset, who is able to withstand the challenges of the information age. In this article the philosophical reflection of the phenomenon of project culture was undertaken. Thus disign is explicated as a person's ability to anticipatory reflection of the reality, the capacity for creative goalsetting, creative design of the future ideal models. The path of the project culture establishment at the problem field of philosophical receptions is investigated. As a result of comparative analysis of local and foreign project culture researches, this phenomenon is explicated as a person's ability to selfrealization, self-actualization and self- projecting. The author makes an attempt to describe basic features of contemporary social reality and demands it makes to self-projecting of a person. Personal project is considered to be a unity of inner and outer moral values which determine a limit of freedom of self-realization in the frames of personal project; and outer ones as an ability to present yourself according to the requirements of the society. Key words: project culture, project type of culture organization, designlike mindset, self-design, life project.

123-138

Authors: М.Й. Дмитренко

У статті з погляду філософської антропології висвітлено морально-етичні орієнтири корпоративної культури. Визначено суть та особливості корпоративних цінностей, їх вплив на розвиток колективу і особистості. Ключові слова: корпоративна культура, корпоративна філософія, корпоративна етика, корпоративна мораль, корпоративні цінності. В статье с точки зрения философской антропологии освещены морально-этические ориентиры корпоративной культуры. Определены суть и особенности корпоративных ценностей, их влияние на развитие коллектива и личности . Ключевые слова: корпоративная культура, корпоративная философия, корпоративная мораль, корпоративые ценности. The article outlines moral and ethical guidelines of corporate culture. The essence and peculiar features of corporate values have been determined. The author focuses on the impact of corporate culture on the development of a corporation and an individual, the system of values, creative and intellectual potential. Corporate culture is viewed not only as a combination of values, relationships, standards, customs, traditions and rituals typical of some organization but as the habitat of a corporation, style of relationship and behaviour in the society. The author points out that the professional skills of the staff should be developed harmonizing relationships and psychological climate. The quality of human resources is considered to be of vital importance. The main tools of corporate values strengthening and spreading have been named. The article proves the necessity to adapt corporate culture to the dynamic changes of modern economic conditions. National culture which forms employee’s behavioral stereotypes is taken into consideration as well. Keywords: corporate culture, corporate philosophy, corporate ethics, corporate morality, corporate values.

148-155

Authors: А.О. Сошніков

У даній статті здійснено спробу виробити орієнтири у визначенні засад виховного ідеалу, тобто, особливого уявлення про те, якою повинна бути людина. Ці уявлення народ втілює у своїй пісні, літературі, казках і переказах, у своїй народній педагогіці. Виховний ідеал твориться віками, переходячи від покоління до покоління, що його доповнюють і удосконалюють. «Ідеальна людину» народ завжди наділяє найкращими якостями своєї «душі». Джерела національної свідомості – це, в першу чергу, рідна хата, її дух і атмосфера, а в подальшому – рідна школа. Вони взаємно себе доповнюють і спомагають, аби прищепити молодій людині підвалини національного усвідомлення і виховання. Національне виховання – це, передусім, вливання в серця і душі людей, які належать до однієї нації, любові до «свого» – до рідної землі, до власного народу, до його мови, пісні, звичаїв так, щоб кожне наступне покоління могло і хотіло продовжувати духовну працю попередніх поколінь, щоб нація безперервно росла, жила, розвивалась, підносилась до вершин й удосконалювалась. Ключові слова: виховний ідеал, культурна традиція, національна свідомість, національне виховання, музеалізація, українська ідея. В данной статье предпринята попытка разработать ориентиры в определении основ воспитательного идеала, то есть, особенного представ- ления о том, каким должен быть человек. Эти представления народ воплощает в своей песне, литературе, сказках и пересказах, в своей народной педагогике. Воспитательный идеал создается веками, переходя от поколения к поколению, которые его дополняют и совершенствуют. «Идеального человека» народ всегда наделяет лучшими качествами своей «души». Источники национального сознания – это, в первую очередь, родной дом, его дух и атмосфера, а в дальнейшем – родная школа. Они взаимно друг друга дополняют, прививая молодому человеку основы национального осознания и воспитания. Национальное воспитание – это, прежде всего, вливание в сердца и души людей, принадлежащих к одной нации, любви к «своему» – к родной земле, к собственному народу, его языку, песни, обычаев так, чтобы каждое последующее поколение могло и хотело продолжать духовный труд предыдущих поколений, чтобы нация беспрерывно росла, развивалась, возносилась вверх и совершенствовалась. Ключевые слова: воспитательный идеал, культурная традиция, национальное сознание, национальное воспитание, музеализация, украинская идея. This article attempts to develop guidance on the foundations of the educational ideal, ie, a special presentation on how to be a man. These people represent embodies in his song, literature, fairy tales and retellings, in their popular pedagogy. Educational ideal is created for centuries, passing from generation to generation, which add and update. "Ideal man" people always gives the best qualities of his "soul." Sources of national consciousness - is, first of all, his home, his spirit and the atmosphere, and in the future - my own school. They mutually complement each other by planting young man foundation of national awareness and education. National education - is, above all, the infusion into the hearts and souls of people belonging to one nation, love to "own" - the native land, his own people, its language, songs, customs, so that each generation could and wanted to continue spiritual work of previous generations, so that the nation constantly grown, developed, and offered up and improved. Keywords: educational ideal, cultural traditions, national consciousness, national education, muzealizatsiya, Ukrainian idea.

169-175

Authors: О.М. Єрахторіна

Статтю присвячено проблемі самовдосконалення особистості у сучасному світі взагалі і українському суспільстві на етапі його переходу до суспільства сталого розвитку зокрема. Автор обґрунтовує чинники, що визначають значущість зазначеної проблематики, та виокремлює питання, що постали на початку ХХІ сторіччя і можуть сприяти її подальшій розробці. Ключові слова: самовдосконалення особистості, антропологічна криза людства, індивідуальна стратегія, біографічний проект. Статья посвящена проблеме самосовершенствования личности в современном мире вообще и в украинском обществе на этапе его перехода к обществу стабильного развития в частности. Автор обосновывает факторы, определяющие значимость указанной проблематики, и выделяет вопросы, которые возникли в начале ХХІ столетия и могут способствовать ее дальнейшей разработке, т.к. самосовершенствование личности не только антропологическая проблема, но и социальная. Ключевые слова: самосовершенствование личности, антропологический кризис человечества, индивидуальная стратегия, биографический проект. The article is devoted to the problem of personal self-perfection in the modern world, in general, and in the Ukrainian society during its transition to a society with sustainable development, in particular. The author justifies the factors determining this perspective significance, the relevance and timeliness of research, focused on the theoretical principles development, human perfection problems practical implementation, determines questions, that emerged at the beginning of the XXI century, and can contribute to the problem of personal self-improvement further development, since the questions of nature, self-identity content, its practical implementation in space and time have often remained overlooked by thinkers, both domestic and foreign. Personal self-perfection in modern terms is not just an anthropological problem the solution of which depends only and directly upon the person, today is has become an important social problem that has been waiting for adequate understanding and practical implementation in the society. Keywords: personal self-perfection, mankind anthropological crisis, individual strategy, biographical project.

182-189

Authors: Г.В. Корж

У статті проблема історичної компетентності особи й суспільства розглядається у контексті формальної етики норм і національно-культурних цінностей. Обґрунтовується соціальна актуальність ідей просвітників І. Канта та Г. Сковороди, які сприяють утвердженню в суспільстві гуманістичного виміру історичної компетентності на ґрунті українського світосприй- мання та засадничих європейських цінностей. Доводиться, що національний університет є простором осмислення історико- культурного досвіду, об’єктивації й апробації нових соціокуль- турних смислів. Ключові слова: історична компетентність, моральні норми, історико-культурний досвід, національний менталітет, університет. В статье проблема исторической компетентности личности и общества рассматривается в контексте формальной этики норм и национально-культурных ценностей. Обосновывается социальная актуальность идей просветителей И. Канта и Г. Сковороды, которые способствуют утверждению в обществе гуманистического измерения исторической компетентности на почве украинского мировосприятия и основных европейских ценностей. Доказывается, что национальный университет является пространством осмысления историко-культурного опыта, объективации и апробации новых социокультурных смыслов. Ключевые слова: историческая компетентность, моральные нормы, историко-культурный опыт, национальный менталитет, университет. The current situation in society, the system of science and culture, with its tendency to pluralism, ambiguity and decentralization, causes the urgent need for ongoing interpretation of the acquired historical and cultural experience. In this paper the problem of the historical competence of the individual and society is considered in the context of formal ethics of standards and national cultural values. The social relevance of the ideas suggested by the enlighteners H. Skovoroda and I. Kant, which are contributing to society in humanistic dimension of historical expertise on the ground Ukrainian worldview and fundamental European values is grounded. It is proved that National University is a place of reflection of historical and cultural experiences; a place of objectification and testing new cultural meanings. Universities develop historical competence of the national elite. The formation of historical competence should be based on the philosophy and standards of authenticity. This is consistent with the national mentality of Ukrainian society. Key words: historical competence, moral norms, historical and cultural experience, national mentality, university.

202-208

Authors: G.O. Krapivnyk

The serial nature and various repetitions form an important feature of the culture of Modernity; it is manifested in different aspects of human life, including creativity. Art becomes a part of the culture industry making standardized products. Crime fiction, being a major modern literary genre, is characterized by series, repetitions and variations. These qualities facilitate addressee’s perception and understanding, enable to develop an image of a cultural hero, confirming the inviolacy of universal human values and protects social norms, fighting against criminals. Key words: crime fiction genre, serial, repetition, culture of Modernity, cultural hero, criminal Серийность, как черта массовой культуры, проявляется в разных аспектах жизни человека, в том числе в искусстве, которое также начинает создавать стандартизированные «продукты». Одним из центральных художественных жанров является детектив, которому присуща тенденция к многосерийности, повторяемости и вариативности. Серия облегчает адресату понимание сообщения, позволяет развивать образ культурного героя, утверждающего универсальные человеческие ценности и отстаивает общественные нормы, борясь с преступниками. Ключевые слова: детективный жанр, серийность, повтор, культура модерна, культурный герой, преступник. Серійна природа і різноманітні повтори відображають важливу рису культури модерну, що виявляється в багатьох аспектах людського життя, в тому числі в творчості. Мистецтво стає частиною культурної індустрії, що створює стандартизовані продукти. Детективний жанр, як один з основних художніх жанрів, характеризується серійністю, повторами і варіативністю. Ці якості спрощують адресатові сприйняття і розуміння тексту, надають змогу розвивати образ культурного героя, що стверджує нерушимість універсальних людських цінностей і захищає суспільні норми своєю боротьбою зі злочинцями. Ключові слова: детективний жанр, серійність, повтор, культура модерну, культурний герой, злочинець.

216-231

Authors: Р.І. Пашов

Сучасне зростання наукового інтересу до феномену бюрократії обумовлене тим, що нині можемо небезпідставно констатувати: феномен бюрократії властивий будь-якому сучасному суспільному ладу, результати діяльності бюрократичного апарату охоплюють не певний сегмент суспільства, але пронизують усі сфери людського життя. Бюрократія породжує парадокси, які виникають у системі соціального управління, хоча сама є перетвореною формою влади (основаною на принципах самоуправління), її розвиток та розширення впливу є фактичним загальносуспільним барометром продукування та відтворення перетворених форм систем управління. Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується недосконалістю системи законодавства та вертикалі влади, «реформами» управлінських структур, здійснюва- них в інтересах конкретних людей, що сприяє кількісному зростан- ню неефективних структур, розширенню повноважень чиновників. Бюрократизм – це суспільний паразитизм. У результаті бюрокра- тія й дотепер, залишаючись невидимою і безкарною, є тією силою, що визначає стан справ у державі. Ключові слова: державне управління, чиновник, бюрократія, бюрократизм, громадянське суспільство, корпоративний інтерес, апарату управління. Современное рост научного интереса к феномену бюрократии обусловлен тем, что сейчас можем небезосновательно констати- ровать что феномен бюрократии присущ любому современному общественному строю, результаты деятельности бюрократического аппарата охватывают не определенный сегмент общества, а пронизывают все сферы человеческой жизни. Бюрократия порождает парадоксы, возникающие в системе социального управления, хотя сама является превращенной формой власти (основанной на принципах самоуправления), ее развитие и расширение влияния является фактическим общегражданским барометром продуцирования и размножения превращённых форм систем управления. Современный этап развития украинского общества характеризуется несовершенством системы законода- тельства и вертикали власти, «реформами» управленческих структур, осуществляемых в интересах конкретных людей, способствует количественному росту неэффективных структур, расширению полномочий чиновников. Бюрократизм – это общественный паразитизм. В результате бюрократия до сих пор оставаясь невидимой и безнаказанной, является той силой, которая определяет состояние дел в государстве. Ключевые слова: государственное управление, чиновник, бюрократия, бюрократизм, гражданское общество, корпоративный интерес, аппарата управления. The modern growth of scientific interest in the phenomenon of bureaucracy is due to the fact that currently we can reasonably conclude that the phenomenon of bureaucracy is inherent in any modern social order, and results of the bureaucracy operation does not cover a certain segment of society but permeate all spheres of human life. Bureaucracy creates paradoxes which appear in a system of social control, although it is a converted form of power (based on the principles of self- governance), its development and expansion of influence is the actual general civil barometer of production and reproduction of managerial systems converted forms. The current stage of the Ukrainian society development is characterized by imperfections in the legislation system and the vertical governance orientation, by "reforms" of management structures based on the interests of certain individuals. Therefore it promotes the quantitative growth of inefficient structures, expansion of the officials authority. Bureaucratism - a social parasitism. As a result bureaucracy is still remaining invisible and unpunished. It is the force that determines the state of in-country affairs. Keywords: public administration, official, bureaucracy, bureaucratism, civil society, corporate interest, management operation.

243-255

Authors: В.О. Харченко

У статті аналізуються соціокультурні наслідки американізації в Європі, що впливають на конструювання нової соціальної реальності. Розкривається амбівалентний характер американізації та внутрішній діалектичний, а також генетичний взаємозв’язок американської ідеології та ідеї Європи. Ключові слова: суспільство, американізація, ідея Європи, модернізація, соціальна реальність, інновація, комунікація, глобалізація, ризик. В статье анализируются социокультурные последствия американи- зации в Европе, влияющие на конструирование новой социальной реальности. Раскрывается амбивалентный характер американизации и внутренняя диалектическая, а также генетическая взаимосвязь американской идеологии и идеи Европы. Ключевые слова: общество, идея Европы, модернизация, ЕС, социальная реальность, инновация, коммуникация, глобализация, риск. The article examines the consequences for construction of a new social realityin Europe, caused by transfer of American ideology in the form of American dream und American way of life into Europe. Are explicated different interpretative possibilities of Americanization to begin of XX- and XX1-th centuries. The process of European integration is regarded as stimulated by claims and proposition of the Americanization. The program of doing Europe was developed under the influence of American innovations in the all spheres of social and cultural life. Are analyzed ambivalence, substantial and dialectical connections between intellectual foundation of Americanization and Idea of Europeas an actualizing the concept of mobility and active society in the new social and cultural contexts. In the field of the non-repressive communication the Americanization reveals the hidden senses of the European idea which can contribute to modernization and are taking part in the construction of a new social reality. Key words: society, Americanization, the idea of Europe, modernization, social reality, innovation, communication, globalization, freedom, risk.

20-25

Authors: Н.В. Григорова

У статті на матеріалі німецького соціально-філософського дискурсу розглядається лінгвістичний аспект культури свободи. Вона є передусім культурою аргументації та домовляння, яка реалізується у комунікативних практиках, що мають ускладнену структуру. Редукція комплексності цієї структури відбувається через конфлікт інтерпретацій. М/які і жорсткі форми домовляння мають різну мовну репрезентацію, за якою відбувається розрізнення між репресивною і нерепресивною комунікацією. Показано, що парадоксом культури свободи є необхідність створення ситуації конфлікту інтерпретацій. Ключові слова: культура свободи, мова, домовляння, м’які і жорсткі форми, комунікація, діалог, демократія, консенсус. В статье на материале немецкого социально-философского дискурса рассматривается лингвистический аспект культуры свободы. Она является прежде всего культурою аргументации та договоренности, которая реализуется в коммуникативных практиках, имеющих усложненную структуру. Редукция комплексности такой структуры осуществляется через конфликт интерпретаций. Мягкие и жесткие формы достижения договоренностей имеют различную языковую репрезентацию, которая позволяет отличить репрессивную коммуникацию от нерепрессивной. Показано, что парадоксом культуры свободы является необходимость создания ситуации конфликта интерпретаций. Ключевые слова: культура свободы, язык, договоренность. Мягкие и жесткие формы, коммуникация, диалог, демократия, консенсус. The article is devoted to linguistic aspect of freedom culture regarded on material of German social philosophy discourses . The freedom culture is above all a culture of arguing and bargaining realized as a complexly structured communicational practices/ Reduction of complexly of this structure can be done through a conflict of interpretations/ Soft and hard forms of bargaining have a different linguistic representation/ which is making possible to distinguish between a repressive and non-repressive communication/ Is showed that to the paradox of the freedom culture belongs a necessity to create a situation of interpretation conflicts. Key words: freedom culture, language, arguing and bargaining, soft and hard forms, communication, dialogue, consensus

40-49

Authors: О.Б. Фельдман

Стаття присвячена розкриттю креативного потенціалу альтруїзму у суспільствах із домінуванням егоїстичних інтересів, закріплених ідеологією і психологією надмірного споживання. Перехід суспільств зі стану хронічного дефіциту у ситуацію добробуту супроводжується зміною ціннісних орієнтацій, де щастя ототожнюється з добробутом.. Альтруїстичні реакції за таких умов стають послабленими. Це пояснюється домінуванням так званих «несправжніх» почуттів над «справжніми». Готовність до благодійності у суспільствах добробуту розглядається не тільки з позицій індивіда, а й с позицій суспільства як надскладної соціальної системи, які разом здатні створювати альтруїстичну атмосферу, необхідну для благодійності Ключові слова: альтруїзм, добробут, суспільство споживання, щастя, дефіцит, емпатія, солідарність, каритативні практики, соціальна держава. Статья посвящена раскрытию креативного потенциала альтруизма в обществах з доминированием эгоистических интересов, закрепляемых идеологией и психологией избыточного потребительства. Переход обществ из состояния хронического дефицита в состояние благосостояния сопровождается сменою ценностных ориентаций, где счастье отождествляется с благосостоянием. В таких условиях альтруистические реакции ослабляются. Это объясняется доминированием так называемых «неподлинных» чувств тад «подлинными». Готовность осуществлять благотворительность в обществах благосостояния рассматривается не только з позиций индивида, а и с позиций общества как сверхсложной социальной системы, которые способны совместно создавать альтруистическую атмосферу, необходимую для благотворительности. Ключевые слова: альтруизм, благосостояние, потребительское общество, счастьье, дефицит, эмпатия, солидарность, каритативные практики, социальное государство. The article is devoted to explication of the creative potential of altruism in the societies with dominant egoistic interests rooting in the ideology and psychology of the consumerism. The society transition from shortage conditions to affluence may be accompanied by changing orientations of values joined with identifying of happiness and prosperity/ In this conditions the altruistic reactions use to lost their power/ That can be explicated as a domination so called “real” feelings under “unreal” ones. Is analyzed charity possibilities in affluent societies in the perspective both of individual and society as a super-complicated system, which both are able to make an altruistic atmosphere, necessary for charity. Key words: altruism, prosperity, consume society, happiness, shortage/ empathy, solidarity, charity practices, social state.

58-63

Authors: О. М. Єрахторіна

Статтю присвячено питанню самовдосконалення особистості у індивідуальному вимірі Л.М. Толстого. Аналізуються особливості етичної концепції філософа, його власної програми самовдосконалення, принципу непротивлення злу насильством. Ключові слова: особистісне самовдосконалення, непротивлення злу насильством, самопізнання. Статья посвящена вопросу самосовершенствования личности в индивидуальном измерении Л.Н. Толстого. Анализируются особенности этической концепции философа, его собственной программы самосовершенствования, принципу непротивления злу насилием. Ключевые слова: личностное самосовершенствование, непротивление злу насилием, самопознание. The article focuses on self-improvement in L.N. Tolstoy’s individual measuring. The philosopher’s ethical concept characteristics, his own self-improvement programs, the principles of non-resistance to evil are being analyzed. Keywords: personal self-improvement, non-resistance to evil, self-knowledge.

80-96

Authors: О.Г.Рябека

у статті розглянуто вплив сучасного ринку як потужного суспільного атрактора на становлення мережевого суспільства, що змінює осередкову структуру на мережеву і фактично відтісняє національні держави на другий план соціального буття, інтенсивно формуючи якісно нове середовище життєдіяльності планетарної людини – Світове суспільство і специфічні органи управління еволюційним розвитком: Світовий уряд і Світову державу. У ході аналізу різних підходів до сутності соціальних атракторів підтримана позиція І. Письменного щодо специфічних рис атракторів соціально-політичних систем, до яких зараховано і систему публічного управління. Зазначено, що атрактори: 1) є метою еволюції цієї системи; 2) одночасно визначають, описують і втілюють потенційні стани цієї системи; 3) є зразками впорядкування системи; 4) є багатокомпонентними за складом; 5) ключовими їх елементами є ідеї та параметри порядку. Зазначено, що формування сучасної світової системи, спричинене конституюванням планетарного дуалізму, викликало перехід від політикоцентричної моделі «світу-імперії» до економоцентричної моделі «світу-економіки». Підкреслено три обставини формування світосистеми: 1) світова система має давнє коріння і свої історично обумовлені центри розвитку, які завдяки образу життя і ментальності корінного населення, його звичаям і традиціям здійснювали методами стихійного управління соціальним розвитком територій; 2) перехід від політикоцентричної моделі «світу- імперії» до економоцентричної моделі «світу-економіки» вимагає більш жорсткого управління з боку носіїв організаційного впливу, оскільки тут привалює вже економічний розрахунок і економічна ефективність, а не політична доцільність, водночас юрисдикція окремих національних держав не розповсюджується на сучасні регіоналізовані моделі буття людини; 3) на основі цих суперечностей виник і почав функціонувати як ідеологія планетарного управління атлантизм, євразійство, мондіалізм і неомондіалізм. 17 Зазначено, що структурна зміна полягає у тому, що нині існуюча осередкова структура світоустрою еволюціонує у мережеву і тому створює принципово нову конструкцію планетарного світу з якісно іншими атрибутивними властивостями, що назовні виглядає як мережеве суспільство. У результаті такого переходу з’являються нові форми соціальності: Світове суспільство, Світова держава і Світовий уряд. Ключові слова: синергетика, мондіалізм, атрактор, економіка, ринок, мережеве суспільство, мережа, глобалізація, структура, Світове суспільство, Світовий уряд, Світова держава. в статье рассмотрено влияние современного рынка как мощного общественного аттрактора на становление сетевого общества, которое изменяет ячеистую структуру на сетевую и фактически оттесняет национальные государства на второй план социального бытия, интенсивно формирующий качественно новую среду существования планетарного человека – Мировое общество и специфические органы управления эволюционным развитием: Мировое правительство и Мировое государство. Ключевые слова: синергетика, мондиализм, атрактор, экономика, рынок, сетевое общество, сеть, глобализация, структура, Мировое общество, Мировое правительство, Мировое государство. the article deals with the influence of the modern market, as a powerful social attractor, on the formation of network society which changes its cellular structure to the network one and actually moves national states to the wayside of social being, intensively forming a completely new lifestyle of the planetary human-being – Global society and specific governing bodies of evolutionary development: World government and World state. In the course of analysis of different approaches to the nature of social attractors the author supports I. Pysmennyi’s view of specific features of sociopolitical systems attractors, which include the system of public management. It is stated that attractors: 1) are the aim of this system’s evolution; 2) simultaneously define, describe and represent potential states of the system; 3) are the examples of system regulation; 4) are multicomponent; 5) their key elements are ideas and order parameters. It is noted that the formation of current world system, caused by the construction of planetary dualism, has led to the transition from politicscentered model of ―world-empire‖ to economy-centered model of ―worldeconomy‖. Three conditions of the formation of world system are highlighted: 1) world system has ancient roots and historical centers of development; 2) transition from the politics-centered model of ―world-empire‖ to economy-centered model of ―world-economy‖ requires a more strict management on the part of those responsible for the organizational effect, as in this case economic calculation and 18 economic efficiency prevail, but not political expediency while the jurisdiction of some national states does not spread on modern regionalized models of human existence; 3) based on these contradictions Atlanticism, Eurasianism, mondialism and neomondialism appeared and started functioning as ideologies of planetary management. The essence of structural change is that the currently existing cellular structure of world order evolves in the network one and thus creates a principally new structure of the planetary world with new attributive features, which exteriorizes in network society. This transition results in new forms of sociality: Global society, World state and World government. Key words: synergetics, mondialism, attractor, economy, market, network society, network, globalization, structure, Global society, World government, World state.

106-118

Authors: С.С. Еськов

У статті представлені результати дослідження та філософсько - антропологічний аналіз писемної спадщини православного єгипетського чернецтва IV століття в дискурсі одного з аспектів синергийної антропології - у феноменології божественних енергій, що доводить ортодоксію ісіхазму наявністю письмових свідчень споглядання нетварного світла єгипетськими ченцями, за тисячу років до суперечок на Константинопольському Соборі 1341. У статті сфокусована актуалізація телоса аскетики, яка полягає в синергії всіх енергій ченця і енергії Логосу, вираженої в божественному нетварном світлі, споглядаємо подвижником. Також вказана різниця внутрішнього світла подвижника і божественного. Ключові слова: ісихазм, енергія, благодать, світло, нетварне світло, телос, Логос, Бог, синергія, подвижник, катарсис, споглядання, розум, серце. В статье представлены результаты исследования и философско- антропологический анализ письменного наследия православного египетского монашества IV века в дискурсе одного из аспектов синергийной антропологии - в феноменологии божественных энергий, что доказывает ортодоксию исихазма наличием письменных свидетельств созерцания нетварного света египетскими монахами за тысячу лет до споров на Константинопольском соборе 1341 года. В статье сфокусирована актуализация телоса аскетики, заключенная в синергии всех энергий монаха и энергии Логоса, выраженной в божественном нетварном свете, созерцаемого подвижником. Также указана разница между внутренним светом подвижника и божественным нетварным. Ключевые слова: исихазм, энергия, благодать, свет, нетварный свет, телос, Логос, Бог, синергия, подвижник, катарсис, созерцание, ум, сердце. The article presents results of research and philosophical-anthropological analysis of the written legacy of the Orthodox Egyptian monasticism in the IV-th century in the discourse of one aspect of synergetic anthropology - phenomenology of divine energy, which proves the presence of orthodoxy hesyhasm written evidence contemplation of the uncreated light by egyptian monks a thousand years before the Council of Constantinople disputes of 1341. The article focused update telos of asceticism , encased in a synergy of all energies of a monk and energy of Logos that is expressed in the divine uncreated light, that is contemplated by ascetic. Also contains the difference between inner light of ascetic and the divine noncreated light. Key words: hesyhasm, energy, grace, light, noncreated light, telos, Logos, God, synergy, monk, katharsis, theoria, mind, heart.

125-136

Authors: В.М. Леонтьєва

Визначено роль і статус менеджменту, як професійної комунікативної діяльності управління, у структурі культуротворчого процесу: вона визначним чином впливає на забезпечення ціннісної синхронізації стихійно-повсякденної та інституціонально- професійної культуротворчості, що є суттєвим чинником (та одним з «інструментів») подолання соціокультурної кризи (пост)сучасності. Обґрунтовано актуальність та наявність передумов як для стихійно-позаінституційного, так і для цілеспрямованого (здійснюваного інституціональним шляхом під час отримання вищої освіти) виховання/розвитку аксіологічної ідентичності майбутніх менеджерів. Ключові слова: менеджмент, культуротворчість, афірмація, ціннісна свідомість, аксіологічна ідентичність, ціннісна синхронізація. Определены роль и статус менеджмента, как профессиональной коммуникативной деятельности управления, в структуре культуротворческого процесса: она, принадлежа остенсивному уровню целенаправленного потока, оказывает значительное влияние на обеспечение ценностной синхронизации стихийно-повседневного и институционально- профессионального культуротворчества, превращаясь в существенный фактор (и «инструмент») преодоления социокультурного кризиса (пост)современности. Обоснована актуальность и наличие предпосылок как для стихийно-внеинституционального, так и для целенаправленного (в институализированных формах высшего образования) воспитания/развития аксиологической идентичности будущих менеджеров. Ключевые слова: менеджмент, культуротворчество, аффирмация, ценностное сознание, аксиологическая идентичность, ценностная синхронизация. The role and status of management, as a professional communication, in the structure of culture-creative process are defined: this activity belongs to ostensive level of the purposeful “stream” of culture-creation and has a great influence on the value’s synchronization spontaneously-everyday culture-creation with the institutional and professional one, becoming a significant factor ("instrument"), overcoming the socio-cultural crisis (post)modernity. Condition for the successful achievement of the management this function in the culture-creative system is an axiological identity of the culture-subject (manager as a subject of affirmation). In contrast to the valuable identity, on the basis of which a man/woman sets him/herself apart with a commonality, axiological identity proves the subject's identity in all situations, regardless of the "flow" of culture-creation" or "level" of affirmations. This means that both in everyday life (in his private life) and in public – professional – spheres the man/woman is guided by one and the same scale of values and priorities (above all, moral), i.e. values, used in different social roles, are consistent and commensurate with each other. The actuality and preconditions for everyday cultivation and meaningful education/development (in institutional forms during higher education) of axiological identity of future managers are justified. Keywords: management, culture-creation, affirmation, value consciousness, axiological identity, value’s synchronization.

147-152

Authors: О.В. Іващенко

Стаття присвячена дослідженню культури зображення у сучасних стратегіях життєтворчості. Особлива увага приділяється проблемі переходу від символічної культури тексту до культури зображення, та визначенню тих змін, які відбуваються в антропологічних характеристиках людини. В статті доводиться, що зображення у життєвому світі людини є важливим і порівняно оперативним джерелам інформації, яке не лише надає інформацію, але й закликає до комунікації. Ключові слова: зображення, життєтворчість, людина, культурний синтез. Статья посвящена исследованию роли культуры изображения в современных стратегиях жизнетворчества. Особое внимание уделяется проблеме перехода от символической культуры текста к культуре изображения, а также определению тех изменений, которые происходят в антропологических характеристиках человека. В статье доказывается, что изображение в жизненном мире человека является не только важным и сравнительно оперативным источником информации, а и призывает к коммуникации. Ключевые слова: изображение, жизнетворчество, человек, культурный синтез. The article is devoted to research of role of representation culture in modern strategies of life creation. Special attention is paid to the problem of transformation from symbolical text culture to representation culture and also to those changes definition which are taking place in human being anthropological characteristic. In the article it is proved that representation in person life world is not only important and comparatively operative information research but appeals to communication. Key words: representation, life creation, person, cultural synthesis.

159-172

Authors: І.М. Тимків

У статті проаналізовано наукові праці, присвячені феномену історичної пам’яті. Ключові слова: історична пам'ять, колективна пам'ять, історіографія, мистецтво пам’яті, місця пам’яті, політика пам’яті. В статье анализируются научные труды, посвященные феномену исторической памяти. Ключевые слова: историческая память, коллективная память, историография, искусство памяти, места памяти, политика памяти. This article analyzes scientific papers devoted to the phenomenon of historical memory. Key words: historical memory, shared memory, historiography, the art of memory, memorials, politics of memory.

186-194

Authors: М.Д. Култаєва

У статті розглядаються виклики, які адресовані філософії виховання і походять із сучасних соціокультурних контекстів. Аналізується гідність як виховний орієнтир та соціальна цінність у вимірах негативної та позитивної свободи. Розкриваються перспективи взаємодоповнення філософії освіти, соціальної філософії та філософії політики у визначенні стратегічних завдань духовного оновлення сучасних суспільств. Виявляється потенціал філософії освіти у становленні культури свободи, необхідної для розбудови демократії та ствердження демократичних цінностей. Обгрунтовується, що філософія освіти в усіх її напрямках і відгалуженнях накладає світоглядне і методологічну заборону на антигуманізм, на практики саморуйнації людини і самознищення людства. Ключові слова: філософія освіти, суспільство, орієнтація, гідність, культура, свобода, демократія, цінності, політика, відповідальність. В статье рассматриваются вызовы, адресованные философии образования современными социокультурными контекстами. Анализируется человеческое достоинство как ориентир воспитания и социальная ценностьиы измерениях позитивной и негативной свободы. Раскрываются перспективы взаимодополняемости философии образования, социальной философии и философии политики в определении стратегических заданий духовного обновления современных обществ. Пределяется потенциал философии образования во всех ее направлениях и ответвлениях налагает мировоззренческий и методологический запрет на антигуманизм и практики самоуничтожения человечества. Ключевые слова: философия образования, общество, ориентация, человеческое достоинство, культура, свобода, демократия, ценности, политика, ответственность. In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being. Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility.

207-217

Authors: Т.А. Жижко

Серед ключових цінностей одне із перших місць у свідомості людства, безумовно, належить демократії. Вона є однією із суперечливіших рис сучасної цивілізації, дає людству широкі можливості для розвитку, але також породжує низку проблем. Об’єктивно і закономірно, що ефективність втілення на практиці освітніх пріоритетів залежить від всебічності аналізу демократії, її еволюціонування і перспектив. На виконання такого завдання, власне, й спрямоване написання цієї статті. Ключові слова: демократія, громадянське суспільство, освітній процес, освіта, університет, ефективний розвиток. Среди ключевых ценностей одно из первых мест в сознании человечества, безусловно, принадлежат демократии. Она является одной из противоречивых черт современной цивилизации, дает человечеству широкие возможности для развития, но также порождает ряд проблем. Объективно и закономерно, что эффективность воплощения на практике образовательных приоритетов зависит от всесторонности анализа демократии, ее эволюционирования и перспектив. На выполнение такого задания, собственно, и направлено написание этой статьи. Ключевые слова: демократия, гражданское общество, образовательный процесс, образование, университет, эффективное развитие. Among key values one of the first places in consciousness of humanity, sure, democracies belong. It is one of contradictory lines of modern civilization, gives humanity wide possibilities for development, but also generates the row of problems. It is clear that objectively and logically the effectiveness of implementation in practice of philosophical educational priorities depends on the comprehensiveness of the analysis of democracy, its evolution and prospects. In regard to this objective, the writing of this article is intended. The substantial aspect of civil society is a democratic constituent, democracy as phenomenon, as the public phenomenon. Objectively and appropriately, that efficiency of embodiment in practice of world view priorities of civil society depends on the comprehensiveness of analysis of democracy, its evolution and prospects. It is made a conclusion that market and democratic transformations break the framework of freedom of pedagogical thinking and activities that, in its turn, intensifies the workload of the teacher, strengthens hir/her responsibility and requires improvement of the pedagogical proficiency. Keywords: democracy, civil society, educational process, education, university,effective development.

226-240

Authors: І.В. Горохова

Проаналізовано основні інтерпретації поняття критичного мислення з акцентом на огляд сучасного стану дослідження питання в українській філософській та спеціальній літературі. Запропоновано розрізняти когнітивний, соціальний, процедурний напрями аналізу критичного мислення як основні. Виявлено значимість розвитку критичного мислення як для самого процесу освіти, так і для майбутньої суспільної діяльності особистості. Критичне мислення більшою мірою є коректним слідуванням певним процедурам, коли цінність окремої дії і окремого результату підпорядковується загальній правильності поведінки. Ідеалом критичної дії тоді буде вже не правильна реакція, а вибудовування власного сценарію поведінки, яка має проактивний характер, а не характер наздоганяючої події поведінки. Процедура критичного мислення повинна забезпечувати не просто ініціативну позицію його носія, але його провідну роль у визначенні ходу і напрямки розвитку подій. В час інформаційної війни тільки критичне мислення може врятувати нашу свідомість від маніпуляційного впливу всемогутніх медіа. Критичне мислення – це не просто вміння мислити, це вміння мислити раціонально, вміння розуміти свої думки, вміння розуміти думки інших, вміння приймати самостійно правильне рішення, свідомо оцінюючи ситуацію. Все це ставить перед філософією освіти чітке і нагальне завдання вивчити умови успішного розвитку критичного мислення засобами освіти. Ключові слова: критичне мислення, мислення, когнітивізм, цінності, мова, мовлення. Проанализированы основные интерпретации понятия критического мышления с акцентом на обзор современного состояния исследования вопроса в украинской философской и специальной литературе. Предложено различать когнитивное, социальное, процедурное направления анализа критического мышления как основные. Выявлена значимость развития критического мышления как для самого процесса образования, так и для будущей общественной деятельности личности. Критическое мышление в большей степени является корректным следованием определенным процедурам, когда ценность отдельного действия и отдельного результата подчиняется общей правильности поведения. Идеалом критического воздействия тогда будет уже не правильная реакция, а выстраивание собственного сценария поведения, которое имеет проактивный характер, а не характер догоняющего события поведения. Процедура критического мышления должна обеспечивать не просто инициативную позицию его носителя, но его ведущую роль в определении хода и направления развития событий. Во время информационной войны только критическое мышление может спасти наше сознание от манипуляционного влияния всемогущих медиа. Критическое мышление – это не просто умение мыслить, это умение мыслить рационально, умение понимать свои мысли, умение понимать мысли других, умение принимать самостоятельно правильное решение, сознательно оценивая ситуацию. Все это ставит перед философией образования четкую и насущную задачу изучения условий успешного развития критического мышления средствами образования. Ключевые слова: критическое мышление, мышление, когнитивизм, ценности, язык, речь. The basic interpretation of the concept of critical thinking with an emphasis on current status of the issue research in Ukrainian philosophical and special literature is analyzed. It is proposed to distinguish the cognitive, social, procedural directions of the analysis of critical thinking as basic. The importance of critical thinking for both the educational process and for future social activities of the individual is revealed. Critical thinking is more correct following the certain procedures when the value of the individual actions and individual result is subordinated to the general correctness of behavior. Ideal of the critical impact will be not the right reaction, but the alignment of own script for behavior that is proactive in nature, not the nature of the event catching behavior. The critical thinking procedure should provide not just proactive position of its bearer, but his leading role in determining the course and direction of events development. In the situation of informational war only critical thinking can save our consciousness from the impact of the mighty media manipulation. Critical thinking is not just the ability to think, it is the ability to think rationally, the ability to understand our own thoughts, the ability to understand the thoughts of others, the ability to make up your mind to reach the only right decision, consciously assessing the situation. All this makes philosophy of education take clear and the urgent task to study conditions for the successful development of critical thinking by means of education. Keywords: critical thinking, thinking, cognitivism, values, language, speech.

247-256

Authors: О. В. Брусакова

Статтю присвячено дослідженню проблеми потенціалу моралі і права як чинників оновлення змісту сучасного політичного і національно-патріотичного виховання. Розглядаються поняття моралі та права у контекстах сучасної освітньої реальності, обґрунтовується необхідність оновлення змісту політичного і національно-патріотичного виховання. Ключові слова: мораль, право, сучасна освіта, політичне виховання, національно- патріотичне виховання. Статья посвящена исследованию проблемы потенциала морали и права как факторов обновления содержания современного политического и национально-патриотического воспитания. Рассматриваются понятия морали и права в контекстах современной образовательной реальности, обосновывается необходимость обновления содержания политического и национально-патриотического воспитания. Ключевые слова: мораль, право, современное образование, политическое воспитание, национально-патриотическое воспитание. This article is devoted to the problem of moral and law potential as factors of renovation of content of modern political and nationally - patriotically education. Definitions of moral and law in contexts of modern educational reality are analyzed, necessity of renovation of political and nationally - patriotically education concept is proved. Key words: moral, law, modern education, political education, nationally - patriotically education.