Teorìâ ta metodika navčannâ ta vihovannâ

5-12

Authors: В.А. Алтухов

У статті проаналізовані деякі періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ століття з питань естетичного виховання дитини в сім’ї; через ґрунтовний аналіз педагогічної періодичної преси того часу було виявлено значення ролі матері у естетичному вихованні дитини; розкрито путі педагогізації батьків з питань естетичного виховання дитини у сім’ї (зокрема, визначені методи і засоби естетичного виховання вдома). Названі відомі педагоги та психологи які друкувались у цей період з рекомендаціями для батьків щодо добору дитячої літератури; розглянуті відгуки різних респондентів на роботу В.П. Остро- горського «Листи про естетичне виховання». Також, у статті підкреслена вагомість і значущість духовної атмосфери у сім’ї для формування різних дитячих вражень. Далі, у публікації надано назви більш відомих журналів того часу в яких друкувалось багато матеріалів присвячених ролі казки в дитячому житті, оцінці тих казок, які на той час випускались видавництвом; для прикладу, приведені назви деяких українські казок корисних для читання дитині. Так само, в роботі дано перелік кількох європейських міжнародних конгресів того часу з проблем сімейного виховання. Ключові слова: батьки, діти, естетичне виховання, казка, періодика, сім’я. В статье проанализированы некоторые периодические издания конца XIX – начала ХХ века по вопросам эстетического воспитания ребенка в семье; через полный анализ педагогической периодической печати того времени было выявлено значение роли матери в эстетическом воспитании ребенка; раскрыты пути педагогизации родителей по вопросам эстетического воспитания ребенка в семье (в частности, определены методы и средства эстетического воспитания в домашних условиях). Названы известные педагоги и психологи которые печатались в это время с рекомендациями для родителуй по подбору детской литературы; рассмотрены отзывы различных респондентов на работу В.П. Острогорского «Письма об эстетическом воспитании». Также, в статье подчеркнута важность и значимость духовной атмосферы в семье для формирования различных детских впечатлений. Далее, в публикации представлены названия более известных журналов того времени в которых печаталось много материалов посвященных роли сказки в детской жизни, оценке тех сказок, которые в то время выпускались издательством; для примера приведены названия некоторых украинской сказок полезных для чтения ребенку. Так же, в работе дан перечень нескольких европейских международных конгрессов тех времен по проблемам семейного воспитания. Ключевые слова: родители, дети, эстетическое воспитание, сказка, периодика, семья. The article analyzed some periodicals of the end of the XIXth – the beginning of the XXth century on the questions of the child’s aesthetic education in the family; through the in-depth analysis of pedagogical periodicals of that time, the significance of the mother’s role in the child’s aesthetic education is revealed; the ways of parents’ pedagogization on the child’s aesthetic education in the family are determined (in particular, methods and means of the aesthetic education at home are defined). Known pedagogues and psychologists who have published recommendations for parents about the selection of children’s books at the defined period are named. Various respondents’ reviews on the work of V.P. Ostrogorsky “Letters about aesthetic education” are considered. The article also stressed the importance and the significance of the spiritual atmosphere in the family for the formation of various children’s experiences. Further, the publication presented the titles of the most famous journals of that time with a great number of materials on the role of fairy tales in the child’s life, on the assessment of those tales, which had been produced by the publisher; There are the names of some useful for the child Ukrainian fairy tales, given as an example. There is also the list of several European international congresses of that time on family education in the article. Keywords: parents, children, aesthetic education, fairy tale, periodicals, family.

23-32

Authors: С. А. Бикасова

У статті узагальнено досвід діяльності шкільної соціально-педагогічної служби в Україні у 1920–1936 рр. Визначено її склад, мету (через позитивний вплив на шкільне, сімейне середовище та особистість окремої дитини сприяти вихованню політично зорієнтованої, колективістські розвинутої і суспільно активної особистості) і завдання функціонування (сприяти формуванню дитячого колективу, виявленню суспільної активності учнів; забезпечити успішну взаємодію школи і родини; організовувати в межах школи дозвілля дітей; готувати школярів до усвідомленого вибору професії; сприяти успішній соціалізації дітей, які потребують особливої уваги та допомоги (діти, схильні до жебракування, бродяжництва і правопорушень, схильні до вживання алкоголю та наркотиків). Виокремлено і схарактеризовано провідні напрями роботи вітчизняної соціально-педагогічної служби у загальноосвітніх школах означеного періоду; розкрито основні функції, які вона здійснювала у процесі колективного виховання дітей, взаємодії із сім’єю школяра, профорієнтації та організації дозвілля учнів, забезпечення успішної соціалізації «важких» дітей. З’ясовано і певні недоліки, які заважали успішному функціонуванню шкіль- ної соціально-педагогічної служби на визначеному етапі, а саме: слабка матеріальна підтримка соціально-педагогічної діяльності на державному рівні; невідповідність форм і методів соціально-педагогічної діяльності з неповноліт- німи, хворими на алкоголь та наркоманію, особливостям цієї роботи. Ключові слова: соціально-педагогічна служба, педолог, загальноосвітня школа, соціально-педагогічна діяльність. В статье обобщен опыт деятельности школьной социально-педагогической службы в Украине в 1920–1936 гг. Определены ее состав, цели (через положительное влияние на школьную, семейную среду и личность отдельного ребенка способствовать воспитанию политически ориентированной, коллективистски развитой и общественно активной личности) и задачи функционирования (способствовать к формированию детского коллектива, выявлению общественной активности учащихся, обеспечить успешное взаимодействие школы и семьи, организовать в пределах школы досуг детей; готовить школьников к осознанному выбору профессии, способствовать успешной социализации детей, которые требуют особого внимания и помощи (дети, склонные к попрошайничеству, бродяжни- честву и правонарушениям, склонные к употреблению алкоголя и наркотиков). Выделены и охарактеризованы ведущие направления работы отечест- венной социально-педагогической службы в общеобразовательных школах указанного периода; раскрыты основные функции, которые она осуществляла в процессе коллективного воспитания детей, взаимодействия с семьей школьника, профориентации и организации досуга учащихся, обеспечения успешной социализации «трудных» детей. Выяснены и определенные недостатки, которые мешали успешному функционированию школьной социально-педагогической службы на изучаемом этапе, а именно: слабая материальная поддержка социально-педагогической деятельности на государственном уровне; несоответствие форм и методов социально-педагогической деятельности с несовершеннолетними, больными на алкоголь и наркоманию, особенностям этой работы. Ключевые слова: социально-педагогическая служба, педологи, общеобразовательная школа, социально-педагогическая деятельность. The experience of the activity of the school socialpedagogical service in Ukraine in 1920–1936 years is summarized in the article. Its composition is determined. Its purpose is to promote the education of the politically oriented, collectivist developed and socially active personality through the positive influence on the school, the family environment and the individual child. Functioning objectives are to promote the formation of the children’s collective, to uncover the pupils’ social activity; to provide the successful interaction between schools and families; to organize leisure time activities for children within the school; to help pupils to choose a profession deliberately; to facilitate the successful socialization of the children who need the special attention and help (children, exposed to begging, vagrancy and commiting crimes, prone to take alcohol and drugs). Leading directions of work of the native social-pedagogical service in comprehensive schools of the definite period are determined and characterized; its basic functions in the process of the children’s collective education, the interaction with the pupil’s family, the career guidance and the organization of leisure time activities for pupils, ensuring the successful socialization of "difficult" children are shown. Some shortcomings that prevented the successful functioning of the school social-pedagogical service during the definite period are also found out. Namely they are the poor material support of the social-pedagogical activity at the national level; the discrepancy of forms and methods of the social-pedagogical activity with minors suffering from the alcohol and drug addiction and features of the work. Keywords: social-pedagogical service, pedologists, comprehensive school, social-pedagogical activity.

43-51

Authors: Н.В. Добіжа

У статті розглянуто проблему формування рефлексивних умінь та здібностей майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки. Обґрун- товано важливість формування даного феномену у майбутніх спеціалістів. У статті аналізуються нові підходи до проблеми формування рефлексивних умінь у майбутніх учителів з точки зору сучасних теоретико-методичних положень. Охарактеризовано умови, які сприяють ефективному формуванню рефлексивних умінь студентів у процесі професійної підготовки: розвиток мотиваційної сфери майбутніх учителів; оволодіння прийомами керування власним емоційним станом у професійній діяльності; розвиток умінь і навичок впливу на інших людей в процесі взаємодії, співпраці з ними; підвищення готовності до інновацій, творчого пошуку; усвідомлення професійних завдань, індивідуальних психічних якостей; формування позитивної Я-концепції студента; забезпечення майбутньому вчителю можливості для самовираження у спілкуванні. Нами запропоновано використовувати професійний психологічний тренінг як один із ефективних засобів формування здатності майбутнього вчителя до рефлексії. Стаття містить практичні рекомендації щодо вико- ристання під час тренінгу вправ на розвиток комунікативних та органі- заційних умінь, аналітичних здібностей, культури мовлення, емпатичного слухання, сприйняття вербальних та невербальних сигналів, формування позитивної Я-концепції. Ключові слова: професійна підготовка, рефлексія, психологічний тренінг, саморозвиток, самоаналіз. В статье рассмотрена проблема формирования рефлексивных умений и способностей будущего учителя в процессе профессиональной подготовки. Обоснована важность формирования данного феномена у будущих специалистов. Охарактеризованы условия, способствующие эффективному форми- рованию рефлексивных умений студентов в процессе профессиональной подготовки: развитие мотивационной сферы будущих учителей; овладение приемами управления собственным эмоциональным состоянием в профес- сиональной деятельности; развитие умений и навыков влияния на других людей в процессе взаимодействия, сотрудничества с ними; повышение готовности к инновациям, творческому поиску; осознание профессиональных задач, индивидуальных психических качеств; формирование положительной Я- концепции студента; обеспечение будущему учителю возможности для самовыражения в общении. Нами предложено использовать профессиональный психологический тренинг как один из эффективных средств формирования способности будущего учителя к рефлексии. Статья содержит практические рекомен- дации по использованию во время тренинга упражнений на развитие коммуникативных и организационных умений, аналитических способностей, культуры речи, эмпатического слушания, восприятия вербальных и невер- бальных сигналов, формирование позитивной Я-концепции. Ключевые слова: профессиональная подготовка, рефлексия, психоло- гический тренинг, саморазвитие, самоанализ.

62-67

Authors: С. О. Іщенко

Матеріал статті побудовано на виявленій суперечності між декларуванням подальшого вдосконалення змісту, організаційного рівня та ефективності роботи з особовим складом та недостатньою реалізацією педагогічних умов підготовки курсантів до виховної роботи з особовим складом у вищих навчальних закладах системи МВС України. У статті наведено приклади прийомів, методів, форм, які забезпечують реалізацію педагогічних. умов підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом у вищих навчальних закладах системи МВС України. Доведено, що організація виховної роботи курсантів має бути спрямована на формування системи базових гуманістичних цінностей; засвоєння майбутніми офіцерами знань і вмінь виховної роботи з особовим складом на заняттях, у самостійній підготовці, на практиці. Результатами дослідження є доведення необхідності педагогічного забезпечення підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом. Ключові слова: професійна підготовка курсантів, виховна робота, особовий склад, методи виховання, педагогічні умови, гуманістичні цінності. Материал статьи построен на выяв- ленном противоречии между декларированием дальнейшего совершенство- вания содержания, организационного уровня и эффективности работы з личным составом и недостаточной реализацией педагогических условий подготовки курсантов к воспитательной работе с личным составом у высших учебных заведениях системы МВД Украины. В статье приведены примеры приемов, методов, форм, которые обеспечивают реализацию педагогических условий подготовки будущих офицеров к воспитательной работе с личным составом у высших учебных заведениях системы МВД Украины. Доказано, что организация воспитательной работы должна быть направлена на формирование системы базовых гуманистических ценностей; усвоение будущими офицерами знаний и умений воспитательной работы с личным составом на занятиях, во время самостоятельной подготовки, на практике. Результатами исследования являются доказательства необходимости педагогического обеспечения подготовки будущих офицеров к воспитательной работе с личным составом. Ключевые слова: профессиональная подготовка курсантов, воспита- тельная работа, личный состав, методы воспитания, педагогические условия, гуманистические ценности. The article’s material is based on the detected contradiction between the declaring of the further improvement of the content, the organizational level, the effectiveness of work with the personnel and pedagogical conditions’ insufficient implementation of cadets’ training for educational work with the personnel in higher educational institutions of the MIA system of Ukraine. The article includes the examples of techniques, methods, forms, that ensure pedagogical conditions’ realization of future officers’ training for educational work with the personnel in higher educational institutions of the MIA system of Ukraine. It is proved that the organization of cadets’ educational work should be aimed at forming the system of basic human values; the mastering of knowledge and skills of educational work with the personnel at the lessons, during the self-training, the practice by future officers. The study’s result is the need’s proof of the pedagogical ensuring of future officers’ training for educational work with the personnel. Keywords: cadets’ professional education, educational work, personnel, methods of education, pedagogical conditions, humanistic values.

76-82

Authors: В.В. Курільченко

У статті проаналізовано різні наукові точки зору щодо трактування термінів «культура» та «інтелект». Виділено основні підходи науковців до визначення поняття «інтелектуальна культура». Зазначено, що культура є важливим складником життєдіяльності суспільства в цілому й кожної окремої особистості. Уточнено, що культура особистості – це комплексна характеристика людини, яка дає їй змогу жити в гармонії з загальнолюдської, національною культурою, розвивати суспільство й індивідуальну своєрідність своєї особистості. З урахуванням різних точок зору вчених конкретизовано, що інтелект розуміється як складна розумова діяльність, що характе- ризується єдністю міжфункціональних зв’язків пізнавальних функцій різного рівня, зокрема психомоторики, пам’яті, уваги, мислення. Також виділено основні підходи науковців до визначення поняття «інтелектуальна культура», на основі цього запропоноване авторське розуміння інтелектуальної культури як інтегрованого особистісного утворення, що забезпечує спроможність людини самостійно формулювати цілі, планувати й організовувати різні види діяльності, використовувати основні розумові прийоми, ефективно працю- вати з традиційними й інноваційними джерелами інформації Ключові слова: культура, інтелект, інтелектуальна культура, педагогічне поняття. В статье проанализированы различные научные точки зрения относительно трактовки терминов «культура» и «интеллект». Выделены основные подходы ученых к определению понятия «интеллек- туальная культура», указано, что культура является важной составляющей жизнедеятельности общества в целом и каждой отдельной личности. Уточнено, что культура личности - это комплексная характеристика чело- века, которая дает ей возможность жить в гармонии с общечеловеческой, национальной культурой, развивать общество и индивидуальное своеобразие своей личности. С учетом различных точек зрения ученых конкретизировано, что интеллект понимается как сложная умственная деятельность, которая характеризуется единством межфункциональных связей познавательных функций разного уровня, в частности психомоторики, памяти, внимания, мышления. Также выделены основные подходы ученых к определению понятия «интеллектуальная культура». На основе этого предложено авторское понимание интеллектуальной культуры как интегрированного личностного образования, которое обеспечивает способность человека самостоятельно формулировать цели, планировать и организовывать различные виды деятельности, использовать основные мыслительные приемы, эффективно работать с традиционными и инновационными источниками информации Ключевые слова: культура, интеллект, интеллектуальная культура, педагогическое понятие. The article analyzes the different scientific views on the interpretation of the terms "culture" and "intelligence". The basic approaches of scientists to the definition of "intellectual culture" are determined. The article points out that the culture is an important part of the society as a whole and each individual. It is clarified that the culture of the person – a comprehensive description of the person, which gives its the opportunity to live in harmony with the universal, national culture, developing the society and the individuality of its personality. Taking into account scientists’ different points of view, it is concretized that the intelligence is understood as a complex mental activity, which is characterized by the unity of cross-functional relationships of various levels of cognitive functions, such as psychomotor, memory, attention, thinking. Basic approaches of scientists to the definition of "intellectual culture" are also allocated. On its basis the author’s understanding of intellectual culture as the integrated personal education, that provides the person’s ability to independently formulate goals, to plan and to organize a variety of activities, to use the basic mental techniques, to work effectively with traditional and innovative sources of the information, is suggested. Keywords: culture, intellect, intellectual culture, pedagogical concept.

91-98

Authors: Х. О. Онасько

У статті висвітлено теоретичні питання та досвід організації таких форм поточного контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів вітчизняних вищих навчальних закладів 60-х – 70-х років ХХ ст. як колоквіуми та консультації. Визначено сутність колоквіуму, яка полягає в ознайомленні зі знаннями студентів і виявленні рівня сформованості їх практичних умінь. Підкреслено виділене науковцями характеризованого періоду значення цієї форми організації навчання студентів у забезпеченні якості освіти. Запропоновано матеріал щодо особливостей проведення консультацій; подано їх класифікації, які існували у зазначений період: індивідуальні, групові, фронтальні; вступні, поточні, підсумкові; установчі, методичні, контрольні, проблемні; словесні, письмові, стенди-консультації; консультація-порада, консультація-роз’яснення, консультація-обговорення, комбінована консультація. Звернено увагу на те, що консультації поділялися на пасивні, котрі відвідувалися студентами за бажанням, і активні, коли викладачі запрошували студентів час від часу для бесід і які були обов’язковими. Наголошено на тому, що консультації були найбільш дієвою формою організації очних занять студентів, які навчалися без відриву від виробництва. Ключові слова: колоквіум, консультація, поточний контроль, форма організації, навчально-пізнавальна діяльність, порада, роз’яснення, співбесіда. В статье освещены теоретические вопросы и опыт организации таких форм текущего контроля учебно-познавательной деятельности студентов отечественных высших учебных заведений 60-х – 70-х годов ХХ ст. как коллоквиумы и консультации. Определена сущность коллоквиума, которая состоит в ознакомлении со знаниями студентов и выявлении уровня сформированности их практических умений. Подчеркнуто выделенное учеными характеризованного периода значение этой формы организации обучения студентов в обеспечении качества образования. Предложен материал об особенностях проведения консультаций; представлено их классификации, которые существовали в указанный период: индивидуальные, групповые, фронтальные; вступительные, текущие, итоговые; установочные, методические, контрольные, проблемные; словесные, письменные, стенды-консультации; консультация-совет, консультация-разъяснение, консультация-обсуждение, комбинированная консультация. Обращено внимание на то, что консультации делились на пассивные, которые посещались студентами по желанию, и активные, когда преподаватели приглашали студентов время от времени для бесед и которые были обязательными. Акцентировано внимание на том, что консультации были наиболее действенной формой организации очных занятий студентов, которые учились без отрыва от производства. Ключевые слова: коллоквиум, консультация, текущий контроль, форма организации, учебно-познавательная деятельность, совет, разъяснение, собеседование. The article reveals theoretical questions and the experience of the organization of such forms of current control of native higher educational institutions students’ educational-cognitive activity of the 60–70-ies of the XXth century as colloquiums and consultations. The essence of the colloquium is defined. it is to discover students’ knowledge and the level of their practical skills’ formedness. Determined by the scientists of the studied period, the importance of this form of the organization of students’ education for the ensuring of education’s quality is emphasized. The material on the features of conducting consultations is presented. Consultations’ classifications of the noted period are shown: individual, group, frontal; introductory, current, final; instructive, methodological, control; verbal, written, stand consultations; consultation-advice, consultation-explanation, consultation-discussion, combined consultation.) Attention is paid to the fact that consultations were divided into passive and active. Passive consultations were attended by students who wanted, but active ones were mandatory. Teachers invited students to have a talk. It is noted that consultations were the most efficient form of the organization of in-service education students’ internal lessons. Keywords: colloquium, consultation, current control, form of organization, educational-cognitive activity, advice, explanation, interview.

109-116

Authors: К. В. Петровська

У статті розглядаються питання формування соціальної компетент- ності підлітків групи «ризику» засобами танцювального мистецтва. В результаті аналізу наукової літератури з’ясовано, що соціальна компетент- ність – це соціальні навички, що дозволяють людині адекватно виконувати норми і правила життя в суспільстві. Визначено, що танець є ефективним засобом інкультурації людини, універсальною мовою спілкування, важливим важелем у формуванні ідеалів, цінностей, внутрішнього і зовнішнього стану людини. Встановлено, що застосування танцювального мистецтва у роботі з формування, розширення й корекції соціальної компетентності підлітків групи «ризику» дозволить розвинути в них уміння взаємодіяти з оточуючими, гармонізувати свої відносини з суспільством, приймати адекватні ситуації рішення, сформує практику соціально прийнятних форм поведінки, способів вза- ємовідносин з соціумом, соціальної успішності; дозволить їм проявити при- ховані почуття, стосунки; самопізнавати себе та пізнавати й розуміти інших. Ключові слова: соціальна компетентність, група «ризику», танцю- вально-рухова терапія, танець. В статье рассматриваются вопросы формирования социальной компетентности подростков группы “риска” средствами танцевального искусства. В результате анализа научной литературы установлено, что социальная компетентность – социальные навыки, позволяющие человеку адекватно выполнять нормы и правила жизни в обществе. Определено, что танец является эффективным средством инкультурации человека, универсальным языком общения, важным рычагом в формировании идеалов, ценностей, внутреннего и внешнего состояния человека. Установлено, что применение танцевального искусства в работе по формированию, расширению и коррекции социальной компетентности подростков группы “риска” позволит развить у них умение взаимодействовать с окружающими людьми, гармонизировать свои отношения с обществом, принимать адекватные ситуации решения; сформирует практику социально приемлемых форм поведения, способов взаимоотношений с социумом, социальной успешности; позволит им проявить скрытые чувства, отношения; самопознать себя, познавать и понимать других. Ключевые слова: социальная компетентность, группа «риска», танцевально-двигательная терапия, танец. The article discusses the formation of the social competence of adolescents of the «risk» group by means of the dance art. The analysis of the scientific literature states that the social competence – social skills that enable a person to adequately comply with the norms and rules of life in the society. It is determined that dancing is an effective mean of the human’s inculturation, a universal language of the communication, an important lever in the formation of ideals, values, the man’s internal and external state. It is found that the use of dance in the formation, the expansion and the correction of the social competence of adolescents of the «risk» group will allow them to develop the ability to interact with others, to harmonize their relationships with the community, to make reasonable decisions; will form the practice of socially acceptable behavior, ways of relationships with the society; will allow them to еxpress hidden feelings, relationships; to cognize themselves and to understand others. Keywords: social competence, «risk» group, dance movement therapy, dance.

124-130

Authors: А. В. Спірідонова

Стаття присвячена особистісним якостям вчителя, які чітко прос- тежуються в творчих роботах великого українського педагога, письменника, творця «Словаря української мови» Бориса Грінченка. Підкреслено внесок Б. Грінченка у структуру національної освіти того часу, що є прикладом та основою для виховання свідомого українця, патріота своєї країни, людини, що носить глибоко в серці любов до рідної української мови, до рідного краю. У статті розглядаються особливості особистісних якостей вчителя. Зроблено акцент на ряді творів Бориса Грінченка, таких як «Що таке державна школа в Україні», «Українські вчителі і українська школа», «На безпросвітному шляху», в якому ми бачимо викладача кінця XVIII століття. Творча спадщина цього педагога і гуманіста привертає увагу вчених, педагогів- практиків все більше і більше. В своїх наукових, педагогічних, публіцистичних і художніх творах Грінченко розглядав всі найважливіші аспекти наукової педагогіки, а зокрема: мета і завдання, принципи і зміст, форми і методи виховання, взаємодія школи та соціального середовища. Наукова, теоретична і творча спадщина Б. Грінченка органічно включається в культурне і духовне життя нової України, стає важливою частиною науково-педагогічного пошуку вчених і педагогів-практиків. Ключові слова: національна школа, особистість учителя, Борис Грінченко. Статья посвящена личностным качествам учителя, которые четко прослеживаются в творческих работах великого украинского педагога, писателя, создателя «Словаря української мови» Бориса Гринченко. Подчеркнут вклад Б. Гринченко в структуру национального образования того времени, что является примером и основой для воспитания сознательного украинца, патриота своей страны, человека, носящего глубоко в сердце любовь к родному украинскому языку, к родному краю. В статье рассматриваются особенности личностных качеств учителя. Сделан акцент на ряде произведений Бориса Гринченко, таких как «Что такое государственная школа в Украине», «Украинские учителя и украинская школа», «На беспросветном пути», в которых мы видим преподавателя конца XVIII века. Творческое наследие этого педагога и гуманиста, привлекает внимание ученых, педагогов-практиков все больше и больше. В своих научных, педагогических, публицистических и художественных произведениях он рассматривал все важнейшие аспекты научной педагогики, а в частности: цель и задачи, принципы и содержание, формы и методы воспитания, взаимодействие школы и социальной среды. Научное, теоретическое и творческое наследие Б. Гринченко органически включается в культурную и духовную жизнь новой Украины, становится важной частью научно-педагогического поиска ученых и педагогов-практиков. Ключевые слова: национальная школа, личность учителя, Борис Гринченко. The article focuses on the teacher’s personal qualities, which are clearly shown in the works of a great Ukrainian pedagogue, a writer, the creator of the "Dictionary of the Ukrainian language" Boris Grinchenko. The contribution of B. Grinchenko to the structure of the national education of that time is emphasized, that is an example and a basis for the education of the conscious Ukrainian, the patriot of his country, the man, who loves his native Ukrainian language, his land. The article considers the features of the teacher’s personal qualities. Attention is paid to such works of Boris Grinchenko as «What is the Public School in Ukraine», «Ukrainian Teachers and Ukrainian School», «On the Hopeless Way», where we see the teacher of the end of the XVIIIth century. The creative heritage of the teacher and the humanist attracts the attention of scientists, practicing teachers more and more. In his scientific, pedagogical, journalistic and artistic works he considered all the most important aspects of scientific pedagogy. They are the aim and tasks, principles and the content, forms and methods of education, the interaction of the school and the social environment. The scientific, theoretical and creative heritage of B. Grinchenko is being organically included in the cultural and spiritual life of new Ukraine, becomes an important part of the scientific and pedagogical search of scientists and practicing teachers. Keywords: national school, teacher’s personality, Boris Grinchenko.

141-148

Authors: А.В. Троцко, Ю.В. Бекетова

У статті характеризуються цілі та аналізуються основні завдання виховання студентської молоді у вищій школі США, Китаю, Ізраїлю, Великої Британії, Японії, Франції. Характеризуються провідні напрями виховання молоді – громадянське, інтернаціональне, полікультурне, релігійне, моральне, фізичне. Розкривається їх зміст, основні форми та методи організації. Щодо тлумачення освітніх цілей, варто зазначити, що вони мають більш вузький характер у порівняння з перевіреною роками ідеєю всебічного розвитку особистості, яка включає більш широкий спектр виховних напрямів. Наприклад, враховуючи сучасні вимоги розвитку суспільства, пріоритетними напрямами виховання визначаються: громадянське, економічне, правове, екологічне, статеве та деякі інші. А підготовка молоді до активної ролі в громадському житті суспільства, формування критичного мислення - взагалі є більш вузькими завданнями громадянського і розумового виховання. Підкреслюється, що у більшості країн світу (Китай, США, Японія, Франція) мета виховання знаходить свою конкретизацію у розв’язанні таких виховних завдань: виховання морально стійкої особистості, підготовленої до життя в полікультурному та багатонаціональному середовищі; формування громадянина, який бере активну участь у демократизації суспільства; виховання людини, здібної жити у гармонії з природою. Ключові слова: студент, вища школа, виховання. В статье характеризуються цели и анализируются основные задачи воспитания студенческой молодежи в высшей школе США, Китая, Израиля, Великой Британии, Японии, Франции. Характеризуются ведущие направления воспитания молодежи – гражданское, интернациональное, поликультурное, религиозное, нравственное, физическое. Раскрывается их содержание, основне формы и методы организации. Относительно образовательных целей, стоит отметить, что они имеют более узкий характер по сравнению с проверенной годами идеей всестороннего развития личности, которая включает более широкий спектр воспитательных направлений. Например, учитывая современные требования развития общества, приоритетными направлениями воспитания определяются: гражданское, экономическое, правовое, экологическое, половое и некоторые другие. А подготовка молодежи к активной роли в общественной жизни общества, формирование критического мышления - вообще более узкими задачами гражданского и умственного воспитания. Подчеркивается, что в большинстве стран мира (Китай, США, Япония, Франция) цель воспитания находит свою конкретизацию в решении таких воспитательных задач: воспитание морально устойчивой личности, подго- товленной к жизни в поликультурной и многонациональной среде; формиро- вание гражданина, который принимает активное участие в демократизации общества; воспитание человека, способного жить в гармонии с природой. Ключевые слова: студент, высшая школа, воспитание. The article characterizes purposes and analyzes main tasks of the student youth’s education in the higher school of the USA, China, Israel, Great Britain, Japan and France. Leading directions of the youth’s education are characterized. They are civil, international, multicultural, religious, moral, physical. Their content, basic forms and methods of the organization are revealed. Concerning the explanation of educational purposes, it should be noted, that their character is narrower in comparison with the proven over the years idea of the all-round development of the individual, which includes a wider range of educational directions. For example, considering the current demands of the society’s development, priority directions of education are defined. They are civil, economic, legal, environmental, sexual and some others. And the preparation of young people to having an active position in the public life of the society, the development of the critical thinking are even more narrow tasks of the civil and intellectual education. It is emphasized that in most countries (China, the USA, Japan, France) the purpose of education gets its concretization during the solving of such educational problems: the education of the mentally stable person, prepared for life in the multicultural and multinational environment; the formation of the citizen, who is actively involved in the democratization of the society; the education of the man, able to live in harmony with nature. Keywords: student, higher school, education.