Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì G.S. Skovorodi. Fìlosofìâ

20-25

Authors: Н.В. Григорова

У статті на матеріалі німецького соціально-філософського дискурсу розглядається лінгвістичний аспект культури свободи. Вона є передусім культурою аргументації та домовляння, яка реалізується у комунікативних практиках, що мають ускладнену структуру. Редукція комплексності цієї структури відбувається через конфлікт інтерпретацій. М/які і жорсткі форми домовляння мають різну мовну репрезентацію, за якою відбувається розрізнення між репресивною і нерепресивною комунікацією. Показано, що парадоксом культури свободи є необхідність створення ситуації конфлікту інтерпретацій. Ключові слова: культура свободи, мова, домовляння, м’які і жорсткі форми, комунікація, діалог, демократія, консенсус. В статье на материале немецкого социально-философского дискурса рассматривается лингвистический аспект культуры свободы. Она является прежде всего культурою аргументации та договоренности, которая реализуется в коммуникативных практиках, имеющих усложненную структуру. Редукция комплексности такой структуры осуществляется через конфликт интерпретаций. Мягкие и жесткие формы достижения договоренностей имеют различную языковую репрезентацию, которая позволяет отличить репрессивную коммуникацию от нерепрессивной. Показано, что парадоксом культуры свободы является необходимость создания ситуации конфликта интерпретаций. Ключевые слова: культура свободы, язык, договоренность. Мягкие и жесткие формы, коммуникация, диалог, демократия, консенсус. The article is devoted to linguistic aspect of freedom culture regarded on material of German social philosophy discourses . The freedom culture is above all a culture of arguing and bargaining realized as a complexly structured communicational practices/ Reduction of complexly of this structure can be done through a conflict of interpretations/ Soft and hard forms of bargaining have a different linguistic representation/ which is making possible to distinguish between a repressive and non-repressive communication/ Is showed that to the paradox of the freedom culture belongs a necessity to create a situation of interpretation conflicts. Key words: freedom culture, language, arguing and bargaining, soft and hard forms, communication, dialogue, consensus

40-49

Authors: О.Б. Фельдман

Стаття присвячена розкриттю креативного потенціалу альтруїзму у суспільствах із домінуванням егоїстичних інтересів, закріплених ідеологією і психологією надмірного споживання. Перехід суспільств зі стану хронічного дефіциту у ситуацію добробуту супроводжується зміною ціннісних орієнтацій, де щастя ототожнюється з добробутом.. Альтруїстичні реакції за таких умов стають послабленими. Це пояснюється домінуванням так званих «несправжніх» почуттів над «справжніми». Готовність до благодійності у суспільствах добробуту розглядається не тільки з позицій індивіда, а й с позицій суспільства як надскладної соціальної системи, які разом здатні створювати альтруїстичну атмосферу, необхідну для благодійності Ключові слова: альтруїзм, добробут, суспільство споживання, щастя, дефіцит, емпатія, солідарність, каритативні практики, соціальна держава. Статья посвящена раскрытию креативного потенциала альтруизма в обществах з доминированием эгоистических интересов, закрепляемых идеологией и психологией избыточного потребительства. Переход обществ из состояния хронического дефицита в состояние благосостояния сопровождается сменою ценностных ориентаций, где счастье отождествляется с благосостоянием. В таких условиях альтруистические реакции ослабляются. Это объясняется доминированием так называемых «неподлинных» чувств тад «подлинными». Готовность осуществлять благотворительность в обществах благосостояния рассматривается не только з позиций индивида, а и с позиций общества как сверхсложной социальной системы, которые способны совместно создавать альтруистическую атмосферу, необходимую для благотворительности. Ключевые слова: альтруизм, благосостояние, потребительское общество, счастьье, дефицит, эмпатия, солидарность, каритативные практики, социальное государство. The article is devoted to explication of the creative potential of altruism in the societies with dominant egoistic interests rooting in the ideology and psychology of the consumerism. The society transition from shortage conditions to affluence may be accompanied by changing orientations of values joined with identifying of happiness and prosperity/ In this conditions the altruistic reactions use to lost their power/ That can be explicated as a domination so called “real” feelings under “unreal” ones. Is analyzed charity possibilities in affluent societies in the perspective both of individual and society as a super-complicated system, which both are able to make an altruistic atmosphere, necessary for charity. Key words: altruism, prosperity, consume society, happiness, shortage/ empathy, solidarity, charity practices, social state.

58-63

Authors: О. М. Єрахторіна

Статтю присвячено питанню самовдосконалення особистості у індивідуальному вимірі Л.М. Толстого. Аналізуються особливості етичної концепції філософа, його власної програми самовдосконалення, принципу непротивлення злу насильством. Ключові слова: особистісне самовдосконалення, непротивлення злу насильством, самопізнання. Статья посвящена вопросу самосовершенствования личности в индивидуальном измерении Л.Н. Толстого. Анализируются особенности этической концепции философа, его собственной программы самосовершенствования, принципу непротивления злу насилием. Ключевые слова: личностное самосовершенствование, непротивление злу насилием, самопознание. The article focuses on self-improvement in L.N. Tolstoy’s individual measuring. The philosopher’s ethical concept characteristics, his own self-improvement programs, the principles of non-resistance to evil are being analyzed. Keywords: personal self-improvement, non-resistance to evil, self-knowledge.

80-96

Authors: О.Г.Рябека

у статті розглянуто вплив сучасного ринку як потужного суспільного атрактора на становлення мережевого суспільства, що змінює осередкову структуру на мережеву і фактично відтісняє національні держави на другий план соціального буття, інтенсивно формуючи якісно нове середовище життєдіяльності планетарної людини – Світове суспільство і специфічні органи управління еволюційним розвитком: Світовий уряд і Світову державу. У ході аналізу різних підходів до сутності соціальних атракторів підтримана позиція І. Письменного щодо специфічних рис атракторів соціально-політичних систем, до яких зараховано і систему публічного управління. Зазначено, що атрактори: 1) є метою еволюції цієї системи; 2) одночасно визначають, описують і втілюють потенційні стани цієї системи; 3) є зразками впорядкування системи; 4) є багатокомпонентними за складом; 5) ключовими їх елементами є ідеї та параметри порядку. Зазначено, що формування сучасної світової системи, спричинене конституюванням планетарного дуалізму, викликало перехід від політикоцентричної моделі «світу-імперії» до економоцентричної моделі «світу-економіки». Підкреслено три обставини формування світосистеми: 1) світова система має давнє коріння і свої історично обумовлені центри розвитку, які завдяки образу життя і ментальності корінного населення, його звичаям і традиціям здійснювали методами стихійного управління соціальним розвитком територій; 2) перехід від політикоцентричної моделі «світу- імперії» до економоцентричної моделі «світу-економіки» вимагає більш жорсткого управління з боку носіїв організаційного впливу, оскільки тут привалює вже економічний розрахунок і економічна ефективність, а не політична доцільність, водночас юрисдикція окремих національних держав не розповсюджується на сучасні регіоналізовані моделі буття людини; 3) на основі цих суперечностей виник і почав функціонувати як ідеологія планетарного управління атлантизм, євразійство, мондіалізм і неомондіалізм. 17 Зазначено, що структурна зміна полягає у тому, що нині існуюча осередкова структура світоустрою еволюціонує у мережеву і тому створює принципово нову конструкцію планетарного світу з якісно іншими атрибутивними властивостями, що назовні виглядає як мережеве суспільство. У результаті такого переходу з’являються нові форми соціальності: Світове суспільство, Світова держава і Світовий уряд. Ключові слова: синергетика, мондіалізм, атрактор, економіка, ринок, мережеве суспільство, мережа, глобалізація, структура, Світове суспільство, Світовий уряд, Світова держава. в статье рассмотрено влияние современного рынка как мощного общественного аттрактора на становление сетевого общества, которое изменяет ячеистую структуру на сетевую и фактически оттесняет национальные государства на второй план социального бытия, интенсивно формирующий качественно новую среду существования планетарного человека – Мировое общество и специфические органы управления эволюционным развитием: Мировое правительство и Мировое государство. Ключевые слова: синергетика, мондиализм, атрактор, экономика, рынок, сетевое общество, сеть, глобализация, структура, Мировое общество, Мировое правительство, Мировое государство. the article deals with the influence of the modern market, as a powerful social attractor, on the formation of network society which changes its cellular structure to the network one and actually moves national states to the wayside of social being, intensively forming a completely new lifestyle of the planetary human-being – Global society and specific governing bodies of evolutionary development: World government and World state. In the course of analysis of different approaches to the nature of social attractors the author supports I. Pysmennyi’s view of specific features of sociopolitical systems attractors, which include the system of public management. It is stated that attractors: 1) are the aim of this system’s evolution; 2) simultaneously define, describe and represent potential states of the system; 3) are the examples of system regulation; 4) are multicomponent; 5) their key elements are ideas and order parameters. It is noted that the formation of current world system, caused by the construction of planetary dualism, has led to the transition from politicscentered model of ―world-empire‖ to economy-centered model of ―worldeconomy‖. Three conditions of the formation of world system are highlighted: 1) world system has ancient roots and historical centers of development; 2) transition from the politics-centered model of ―world-empire‖ to economy-centered model of ―world-economy‖ requires a more strict management on the part of those responsible for the organizational effect, as in this case economic calculation and 18 economic efficiency prevail, but not political expediency while the jurisdiction of some national states does not spread on modern regionalized models of human existence; 3) based on these contradictions Atlanticism, Eurasianism, mondialism and neomondialism appeared and started functioning as ideologies of planetary management. The essence of structural change is that the currently existing cellular structure of world order evolves in the network one and thus creates a principally new structure of the planetary world with new attributive features, which exteriorizes in network society. This transition results in new forms of sociality: Global society, World state and World government. Key words: synergetics, mondialism, attractor, economy, market, network society, network, globalization, structure, Global society, World government, World state.

106-118

Authors: С.С. Еськов

У статті представлені результати дослідження та філософсько - антропологічний аналіз писемної спадщини православного єгипетського чернецтва IV століття в дискурсі одного з аспектів синергийної антропології - у феноменології божественних енергій, що доводить ортодоксію ісіхазму наявністю письмових свідчень споглядання нетварного світла єгипетськими ченцями, за тисячу років до суперечок на Константинопольському Соборі 1341. У статті сфокусована актуалізація телоса аскетики, яка полягає в синергії всіх енергій ченця і енергії Логосу, вираженої в божественному нетварном світлі, споглядаємо подвижником. Також вказана різниця внутрішнього світла подвижника і божественного. Ключові слова: ісихазм, енергія, благодать, світло, нетварне світло, телос, Логос, Бог, синергія, подвижник, катарсис, споглядання, розум, серце. В статье представлены результаты исследования и философско- антропологический анализ письменного наследия православного египетского монашества IV века в дискурсе одного из аспектов синергийной антропологии - в феноменологии божественных энергий, что доказывает ортодоксию исихазма наличием письменных свидетельств созерцания нетварного света египетскими монахами за тысячу лет до споров на Константинопольском соборе 1341 года. В статье сфокусирована актуализация телоса аскетики, заключенная в синергии всех энергий монаха и энергии Логоса, выраженной в божественном нетварном свете, созерцаемого подвижником. Также указана разница между внутренним светом подвижника и божественным нетварным. Ключевые слова: исихазм, энергия, благодать, свет, нетварный свет, телос, Логос, Бог, синергия, подвижник, катарсис, созерцание, ум, сердце. The article presents results of research and philosophical-anthropological analysis of the written legacy of the Orthodox Egyptian monasticism in the IV-th century in the discourse of one aspect of synergetic anthropology - phenomenology of divine energy, which proves the presence of orthodoxy hesyhasm written evidence contemplation of the uncreated light by egyptian monks a thousand years before the Council of Constantinople disputes of 1341. The article focused update telos of asceticism , encased in a synergy of all energies of a monk and energy of Logos that is expressed in the divine uncreated light, that is contemplated by ascetic. Also contains the difference between inner light of ascetic and the divine noncreated light. Key words: hesyhasm, energy, grace, light, noncreated light, telos, Logos, God, synergy, monk, katharsis, theoria, mind, heart.

125-136

Authors: В.М. Леонтьєва

Визначено роль і статус менеджменту, як професійної комунікативної діяльності управління, у структурі культуротворчого процесу: вона визначним чином впливає на забезпечення ціннісної синхронізації стихійно-повсякденної та інституціонально- професійної культуротворчості, що є суттєвим чинником (та одним з «інструментів») подолання соціокультурної кризи (пост)сучасності. Обґрунтовано актуальність та наявність передумов як для стихійно-позаінституційного, так і для цілеспрямованого (здійснюваного інституціональним шляхом під час отримання вищої освіти) виховання/розвитку аксіологічної ідентичності майбутніх менеджерів. Ключові слова: менеджмент, культуротворчість, афірмація, ціннісна свідомість, аксіологічна ідентичність, ціннісна синхронізація. Определены роль и статус менеджмента, как профессиональной коммуникативной деятельности управления, в структуре культуротворческого процесса: она, принадлежа остенсивному уровню целенаправленного потока, оказывает значительное влияние на обеспечение ценностной синхронизации стихийно-повседневного и институционально- профессионального культуротворчества, превращаясь в существенный фактор (и «инструмент») преодоления социокультурного кризиса (пост)современности. Обоснована актуальность и наличие предпосылок как для стихийно-внеинституционального, так и для целенаправленного (в институализированных формах высшего образования) воспитания/развития аксиологической идентичности будущих менеджеров. Ключевые слова: менеджмент, культуротворчество, аффирмация, ценностное сознание, аксиологическая идентичность, ценностная синхронизация. The role and status of management, as a professional communication, in the structure of culture-creative process are defined: this activity belongs to ostensive level of the purposeful “stream” of culture-creation and has a great influence on the value’s synchronization spontaneously-everyday culture-creation with the institutional and professional one, becoming a significant factor ("instrument"), overcoming the socio-cultural crisis (post)modernity. Condition for the successful achievement of the management this function in the culture-creative system is an axiological identity of the culture-subject (manager as a subject of affirmation). In contrast to the valuable identity, on the basis of which a man/woman sets him/herself apart with a commonality, axiological identity proves the subject's identity in all situations, regardless of the "flow" of culture-creation" or "level" of affirmations. This means that both in everyday life (in his private life) and in public – professional – spheres the man/woman is guided by one and the same scale of values and priorities (above all, moral), i.e. values, used in different social roles, are consistent and commensurate with each other. The actuality and preconditions for everyday cultivation and meaningful education/development (in institutional forms during higher education) of axiological identity of future managers are justified. Keywords: management, culture-creation, affirmation, value consciousness, axiological identity, value’s synchronization.

147-152

Authors: О.В. Іващенко

Стаття присвячена дослідженню культури зображення у сучасних стратегіях життєтворчості. Особлива увага приділяється проблемі переходу від символічної культури тексту до культури зображення, та визначенню тих змін, які відбуваються в антропологічних характеристиках людини. В статті доводиться, що зображення у життєвому світі людини є важливим і порівняно оперативним джерелам інформації, яке не лише надає інформацію, але й закликає до комунікації. Ключові слова: зображення, життєтворчість, людина, культурний синтез. Статья посвящена исследованию роли культуры изображения в современных стратегиях жизнетворчества. Особое внимание уделяется проблеме перехода от символической культуры текста к культуре изображения, а также определению тех изменений, которые происходят в антропологических характеристиках человека. В статье доказывается, что изображение в жизненном мире человека является не только важным и сравнительно оперативным источником информации, а и призывает к коммуникации. Ключевые слова: изображение, жизнетворчество, человек, культурный синтез. The article is devoted to research of role of representation culture in modern strategies of life creation. Special attention is paid to the problem of transformation from symbolical text culture to representation culture and also to those changes definition which are taking place in human being anthropological characteristic. In the article it is proved that representation in person life world is not only important and comparatively operative information research but appeals to communication. Key words: representation, life creation, person, cultural synthesis.

159-172

Authors: І.М. Тимків

У статті проаналізовано наукові праці, присвячені феномену історичної пам’яті. Ключові слова: історична пам'ять, колективна пам'ять, історіографія, мистецтво пам’яті, місця пам’яті, політика пам’яті. В статье анализируются научные труды, посвященные феномену исторической памяти. Ключевые слова: историческая память, коллективная память, историография, искусство памяти, места памяти, политика памяти. This article analyzes scientific papers devoted to the phenomenon of historical memory. Key words: historical memory, shared memory, historiography, the art of memory, memorials, politics of memory.

186-194

Authors: М.Д. Култаєва

У статті розглядаються виклики, які адресовані філософії виховання і походять із сучасних соціокультурних контекстів. Аналізується гідність як виховний орієнтир та соціальна цінність у вимірах негативної та позитивної свободи. Розкриваються перспективи взаємодоповнення філософії освіти, соціальної філософії та філософії політики у визначенні стратегічних завдань духовного оновлення сучасних суспільств. Виявляється потенціал філософії освіти у становленні культури свободи, необхідної для розбудови демократії та ствердження демократичних цінностей. Обгрунтовується, що філософія освіти в усіх її напрямках і відгалуженнях накладає світоглядне і методологічну заборону на антигуманізм, на практики саморуйнації людини і самознищення людства. Ключові слова: філософія освіти, суспільство, орієнтація, гідність, культура, свобода, демократія, цінності, політика, відповідальність. В статье рассматриваются вызовы, адресованные философии образования современными социокультурными контекстами. Анализируется человеческое достоинство как ориентир воспитания и социальная ценностьиы измерениях позитивной и негативной свободы. Раскрываются перспективы взаимодополняемости философии образования, социальной философии и философии политики в определении стратегических заданий духовного обновления современных обществ. Пределяется потенциал философии образования во всех ее направлениях и ответвлениях налагает мировоззренческий и методологический запрет на антигуманизм и практики самоуничтожения человечества. Ключевые слова: философия образования, общество, ориентация, человеческое достоинство, культура, свобода, демократия, ценности, политика, ответственность. In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being. Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility.

207-217

Authors: Т.А. Жижко

Серед ключових цінностей одне із перших місць у свідомості людства, безумовно, належить демократії. Вона є однією із суперечливіших рис сучасної цивілізації, дає людству широкі можливості для розвитку, але також породжує низку проблем. Об’єктивно і закономірно, що ефективність втілення на практиці освітніх пріоритетів залежить від всебічності аналізу демократії, її еволюціонування і перспектив. На виконання такого завдання, власне, й спрямоване написання цієї статті. Ключові слова: демократія, громадянське суспільство, освітній процес, освіта, університет, ефективний розвиток. Среди ключевых ценностей одно из первых мест в сознании человечества, безусловно, принадлежат демократии. Она является одной из противоречивых черт современной цивилизации, дает человечеству широкие возможности для развития, но также порождает ряд проблем. Объективно и закономерно, что эффективность воплощения на практике образовательных приоритетов зависит от всесторонности анализа демократии, ее эволюционирования и перспектив. На выполнение такого задания, собственно, и направлено написание этой статьи. Ключевые слова: демократия, гражданское общество, образовательный процесс, образование, университет, эффективное развитие. Among key values one of the first places in consciousness of humanity, sure, democracies belong. It is one of contradictory lines of modern civilization, gives humanity wide possibilities for development, but also generates the row of problems. It is clear that objectively and logically the effectiveness of implementation in practice of philosophical educational priorities depends on the comprehensiveness of the analysis of democracy, its evolution and prospects. In regard to this objective, the writing of this article is intended. The substantial aspect of civil society is a democratic constituent, democracy as phenomenon, as the public phenomenon. Objectively and appropriately, that efficiency of embodiment in practice of world view priorities of civil society depends on the comprehensiveness of analysis of democracy, its evolution and prospects. It is made a conclusion that market and democratic transformations break the framework of freedom of pedagogical thinking and activities that, in its turn, intensifies the workload of the teacher, strengthens hir/her responsibility and requires improvement of the pedagogical proficiency. Keywords: democracy, civil society, educational process, education, university,effective development.

226-240

Authors: І.В. Горохова

Проаналізовано основні інтерпретації поняття критичного мислення з акцентом на огляд сучасного стану дослідження питання в українській філософській та спеціальній літературі. Запропоновано розрізняти когнітивний, соціальний, процедурний напрями аналізу критичного мислення як основні. Виявлено значимість розвитку критичного мислення як для самого процесу освіти, так і для майбутньої суспільної діяльності особистості. Критичне мислення більшою мірою є коректним слідуванням певним процедурам, коли цінність окремої дії і окремого результату підпорядковується загальній правильності поведінки. Ідеалом критичної дії тоді буде вже не правильна реакція, а вибудовування власного сценарію поведінки, яка має проактивний характер, а не характер наздоганяючої події поведінки. Процедура критичного мислення повинна забезпечувати не просто ініціативну позицію його носія, але його провідну роль у визначенні ходу і напрямки розвитку подій. В час інформаційної війни тільки критичне мислення може врятувати нашу свідомість від маніпуляційного впливу всемогутніх медіа. Критичне мислення – це не просто вміння мислити, це вміння мислити раціонально, вміння розуміти свої думки, вміння розуміти думки інших, вміння приймати самостійно правильне рішення, свідомо оцінюючи ситуацію. Все це ставить перед філософією освіти чітке і нагальне завдання вивчити умови успішного розвитку критичного мислення засобами освіти. Ключові слова: критичне мислення, мислення, когнітивізм, цінності, мова, мовлення. Проанализированы основные интерпретации понятия критического мышления с акцентом на обзор современного состояния исследования вопроса в украинской философской и специальной литературе. Предложено различать когнитивное, социальное, процедурное направления анализа критического мышления как основные. Выявлена значимость развития критического мышления как для самого процесса образования, так и для будущей общественной деятельности личности. Критическое мышление в большей степени является корректным следованием определенным процедурам, когда ценность отдельного действия и отдельного результата подчиняется общей правильности поведения. Идеалом критического воздействия тогда будет уже не правильная реакция, а выстраивание собственного сценария поведения, которое имеет проактивный характер, а не характер догоняющего события поведения. Процедура критического мышления должна обеспечивать не просто инициативную позицию его носителя, но его ведущую роль в определении хода и направления развития событий. Во время информационной войны только критическое мышление может спасти наше сознание от манипуляционного влияния всемогущих медиа. Критическое мышление – это не просто умение мыслить, это умение мыслить рационально, умение понимать свои мысли, умение понимать мысли других, умение принимать самостоятельно правильное решение, сознательно оценивая ситуацию. Все это ставит перед философией образования четкую и насущную задачу изучения условий успешного развития критического мышления средствами образования. Ключевые слова: критическое мышление, мышление, когнитивизм, ценности, язык, речь. The basic interpretation of the concept of critical thinking with an emphasis on current status of the issue research in Ukrainian philosophical and special literature is analyzed. It is proposed to distinguish the cognitive, social, procedural directions of the analysis of critical thinking as basic. The importance of critical thinking for both the educational process and for future social activities of the individual is revealed. Critical thinking is more correct following the certain procedures when the value of the individual actions and individual result is subordinated to the general correctness of behavior. Ideal of the critical impact will be not the right reaction, but the alignment of own script for behavior that is proactive in nature, not the nature of the event catching behavior. The critical thinking procedure should provide not just proactive position of its bearer, but his leading role in determining the course and direction of events development. In the situation of informational war only critical thinking can save our consciousness from the impact of the mighty media manipulation. Critical thinking is not just the ability to think, it is the ability to think rationally, the ability to understand our own thoughts, the ability to understand the thoughts of others, the ability to make up your mind to reach the only right decision, consciously assessing the situation. All this makes philosophy of education take clear and the urgent task to study conditions for the successful development of critical thinking by means of education. Keywords: critical thinking, thinking, cognitivism, values, language, speech.

247-256

Authors: О. В. Брусакова

Статтю присвячено дослідженню проблеми потенціалу моралі і права як чинників оновлення змісту сучасного політичного і національно-патріотичного виховання. Розглядаються поняття моралі та права у контекстах сучасної освітньої реальності, обґрунтовується необхідність оновлення змісту політичного і національно-патріотичного виховання. Ключові слова: мораль, право, сучасна освіта, політичне виховання, національно- патріотичне виховання. Статья посвящена исследованию проблемы потенциала морали и права как факторов обновления содержания современного политического и национально-патриотического воспитания. Рассматриваются понятия морали и права в контекстах современной образовательной реальности, обосновывается необходимость обновления содержания политического и национально-патриотического воспитания. Ключевые слова: мораль, право, современное образование, политическое воспитание, национально-патриотическое воспитание. This article is devoted to the problem of moral and law potential as factors of renovation of content of modern political and nationally - patriotically education. Definitions of moral and law in contexts of modern educational reality are analyzed, necessity of renovation of political and nationally - patriotically education concept is proved. Key words: moral, law, modern education, political education, nationally - patriotically education.