Russkaâ filologiâ

10-16

Authors: С. Л. Попов

У статті аналізуються когнітивні причини неактивності агенса в російських безосо- бових конструкціях. Розглядаються лінгвістичні аспекти й різновиди синтаксичної безособовості. Ставиться питання про причини кількісного переважання безособових конструкцій над номінативними конструкціями в сучасній російській мові. Застовуються ві- домості суміжних з лінгвістикою наук про ступені сприйняття та такі, що з ними корелю- ють, прояви пізнавальної активності носіїв мови. В статье анализируются когнитивные причины неактивности агенса в русских безлич- ных конструкциях. Рассматриваются лингвистические аспекты и разновидности синтаксиче- ской безличности. Ставится вопрос о причинах количественного превалирования безличных конструкций над номинативными конструкциями в современном русском языке. В ходе ответа на данный вопрос применяются сведения смежных с лингвистикой наук о степенях восприятия и коррелирующих с ними проявлениях познавательной активности носителей языка. The article presents the cognitive and evolutionary interpretation of syntactic impersonality in the Russian language. The target of research selection is conditioned by the next considerations. Many Indo-European languages and languages of other families evolved from agential inactive ergativity to agential active nominativity. Having developed activity of agent in nominative constructions, these languages communicative comfortably kept the possibility to express inactivity of agent in impersonal constructions of sphere of existence. The Russian language on the whole evolved in line with this tendency, but in two aspects it showed evolutional lag and even anti-evolutionism. Firstly, Russian syntax saved impersonality in spheres of natural phenomena, of organism and modality of type “it is Necessary”, where, in particular, in German and Romance grammars only nominativity is preferred. Secondly, as researchers note, in the last decades in Russian syntax there are high frequency and expansion of impersonal constructions of sphere of existence application, including the conceptualisation of situations that require the active presence of agent. The cognitive and evolutionary approach to study of language phenomena is supposed to exposure language phenomena reasons. While studying the reasons of agent inactivity in Russian impersonal constructions the data of subjects allied with linguistics (evolutional epistomology, age-related psychology, ethnic psychology, history and other allied with linguistics anthropo-sciences – about perception) are used. The perception quality influence on the quality of logic as building thinking is grounded. The thesis about the perceptual conditioned quality of logic influence on cognitive activity of native speakers and their spontaneous forming and changing of linguistic structures is accepted. Syncretical, surface and alternative degrees of perceptions providing corresponding quality of logic and, as a result, of linguistic structures are presented. Possibilities of native speakers evolution from one degree of perception to another are demonstrated. The reasons of different rates of cognitive evolution for different languages native speakers are explained from the position of evolutional epistomology. The data about inactive manifestation of mentality of the Russian native speakers substantiated by A. Wierzbicka are cited. The optimistic position of М. Epstein in relation to development of activity of agent in the field of transitivity of Russian verbs and the pessimistic position of Т. Radbil in relation to development of activity of agent due to unjustified wide spreading by modern Russian native speakers of application of impersonality and passive- reflexiveness are compared. Finally the conclusion is drawn that perceptive evolution of Russian native speakers must precede the evolution of agent activity in Russian grammar.

21-24

Authors: О. В. Ивасюк

У статті розглядається проблема глибинної структури словотвірних гнізд з урахуван- ням семантичного об’єму слова-вершини, обґрунтовується необхідність розрізнення словотвірного гнізда лексеми (багатозначного слова) та словотвірного гнізда семеми (лексико- семантичного варіанту того самого слова). Словотвірне гніздо (СГ) з вершиною- полісемантом визначається як дивергентне, конвергентна частина якого формує типове словотвірне гніздо лексеми. Типове СГ містить в собі деривати, які утворюються від усіх лек- сико-семантичних варіантів багатозначного слова-вершини. Відсутність конвергентної час- тини може побічно свідчити про тенденцію розпаду багатозначності вершинного слова до омонімії. В статье рассматривается проблема глубинной структуры словообразовательных гнезд с учетом семантического объема слова-вершины, обосновывается необходимость различения сло- вообразовательного гнезда лексемы (многозначного слова) и словообразовательного гнезда семемы (лексико-семантического варианта того же слова). Словообразовательное гнездо с вершиной- полисемантом определяется как дивергентное, конвергентная часть которого формирует типо- вое СГ лексемы. Типовое словообразовательное гнездо включает дериваты, которые образуются от всех лексико-семантических вариантов многозначного слова-вершины. Отсутствие конвер- гентной части может косвенно свидетельствовать о тенденции распада многозначности вер- шинного слова до омонимии. The largest structural complex unit of word-formation – word family, and specifically the word family of a polysemantic word, is analyzed. The article deals with the issue of a word family structure taking into account semantic volume of a source word. The necessity of distinction between word-family of lexemes (polysemantic word) and word-family of sememes (lexico-semantic variant of the same word) is justified. There are derivational word families with polysemantic source word containing the derivatives in the specialized lexicographical editions. The motivating generative can be various LSVs of one lexeme for the derivatives, but it is not shown in the word family structure. There isn’t a tendency to distinguish word families on grounds of monosemy/ polysemy of source words in modern derivatology. The objective of the research is to prove that the word families should be interpreted as the divergent word families. Divergence represents the multidimensional configuration formed by sememe word-family of a given polysemantic lexeme, whereas word family dictionaries explain the combination of hierarchically arranged derivatives with a mutual polysemantic source word regardless of distinction of derivational activity of various lexico-semantic variants of that kind of word. Word family with a polysemantic source word is identified as a divergent and the convergent part of the word forms the typical word family of a lexeme. Typical word family includes the derivatives formed by all the lexico-semantic variants of a polysemantic source word. The absence of a convergent part may have indirectly a tendency towards the split of polysemy of a source word to homonymy. The perspective of the study is determined by the necessity to analyze the divergent word families of the words of various lexico-semantic groups.

29-32

Authors: Е. В. Бувалец

У статті розглядаються субстантивні біноми із просторовими зв’язками, що функці- онують у поетичному тексті XX століття (на матеріалі творів О. Галича, Й. Бродського, М. Клюєва, В. Соснори, А. Тарковського, М. Цвєтаєвої). Стверджується, що субстантивні бі- номи, компоненти яких є позначеннями денотатів, що знаходяться у безпосередній просторо- вій близькості, передають меронімічні зв’язки з рухом від частини до цілого або від цілого до його частини, позначають частини єдиного антропоморфного цілого, а також створюють певний мікропростір або сприяють зображенню простору подій. В статье рассматриваются субстантивные биномы с пространственными отноше- ниями, функционирующие в поэтическом тексте XX века (на материале поэтических произве- дений А. Галича, И. Бродского, Н. Клюева, В. Сосноры, А. Тарковского, М. Цветаевой). Утвер- ждается, что субстантивные биномы, компоненты которых являются обозначениями дено- татов, находящихся в непосредственной пространственной близости, передают меронимиче- ские отношения с движением от части к целому или от целого к его части, обозначают части единого антропоморфного целого, а также образуют определенное микропространство либо способствуют изображению событийного пространства. The article deals with substantival binomials with spatial relations that function in the Russian poetic text of the XX century. The analysis is based on poetry of A. Galich, I. Brodsky, N. Klyuev, V. Sosnora, A. Tarkovsky, M. Tsvetaeva. A substantival binomial is a grammatical unit which has the incorporation or intersection of the meanings of its components. The purpose of the article is to describe the substantival binomials which convey the certain types of spatial characteristics.It is asserted in the article that the substantival binomials with spatial relations consist of two components which are the designations of denotations that are in close proximity to each other. The binomials deliver the meronymicrelations with the movement from the whole to its parts or from the parts to the whole, signify parts of the unified anthropomorphicalwhole, or form a kind of microspace. Insomecasesjuxtaposition of substantival binomials facilitatecreating the eventful space by forming a certain type of space and event combination.

38-41

Authors: Чжан Шумин

Стаття присвячена визначенню й дослідженню біблійних мотивів в повісті В. П. Астаф’єва «Пастух і пастушка». У роботі розглянуто головні ідейно-тематичні конфлі- кти повісті: жорстокість війни й самовідданість кохання, християнські цінності й бездухов- ність. Схарактеризовано композиційну своєрідність твору. Проаналізовано образи головних персонажів повісті – Люсі й Бориса Костяєва. Виявлено біблійну алюзивну основу: Марія Маг- далина як прототип головної героїні. Розглянуто шлях духовного зростання Люсі. Статья посвящена выявлению и изучению библейских мотивов в повести В. П. Астафьева «Пастух и пастушка». Указаны основные идейно-тематические конфликты повести: война и любовь, христианские заповеди и безнравственность. Охарактеризовано композиционное своеобразие произведения. Проанализированы образы главных героев повести – Люси и Бориса Костяева. Выявлена библейская аллюзивная основа: образ Марии Магдалины как прототип героини повести Люси. Рассмотрен путь духовного роста героини. In recent years, the study of religious thought in the Soviet literature has become a new trend in China. And the study of Astafiev's war novels is a typical example. A Shepherd and a Shepherdess, which he wrote in the 1970s, had been criticized by the literary critics in Soviet Union at that time. Some literary critics criticized it is “too daily”, “pacifistic” and “non-heroized” in magazine articles. These criticisms are partial, while the novel shows a profound salvation thought of the Orthodox Eastern Church actually. Based on the famous Canadian literary critic Northrop Frye’s archetypal criticism theory, the article is aimed at exploring and studying the biblical motif of Astafiev’s novella A Shepherd and a Shepherdess. The content of the article mainly includes the following aspects. First, it points out the main theme conflicts: war and love, Christian commandments and impurity. Second, it sums up the uniqueness of its structure. Third, it analyzes the images of its main characters: Lusia and Boris Kostyaev. Fourth, it reveals the basis for the biblical allusion of Mary Magdalene – Lusia and explores the spiritual growth of the heroine.

48-52

Authors: Е. А. Титаренко

У статті розглянуто особливості функціонування метатекстуальної поетики в гіпе- ртекстовому просторі прози В. Пєлєвіна, зокрема, проаналізовано міжтекстові зв’язки опові- дань В. Пєлєвіна «Реконструктор (Про дослідження П. Стецюка)», «Одкровення Крегера (Комплект документації)», «Зброя відплати» та «Музика зі стовпа». Особливу увагу приділено питанню рефлексії над мовою, розмові про лінгвістичну обумовленість свідомості, проблемі фікціоналізації історії. В статье рассмотрены особенности функционирования метатекстуальной поэтики в гипертекстовом единстве прозы В. Пелевина, в частности, проанализированы межтекстовые связи рассказов В. Пелевина «Реконструктор (Об исследованиях П. Стецюка)», «Откровение Крегера (Комплект документации)», «Оружие возмездия» и «Музыка со столба». Особое вни- мание уделено вопросу рефлексии над языком, разговору о лингвистической обусловленности сознания, проблеме фикционализации истории. The peculiarities of the functioning of the metatextual poetics in the hypertextual unity of V. Pelevin’s prose are considered in the present article. In particular, intertextual connections between V. Pelevin’s stories “Reconstructor (About the P. Stetsjuk’s Researches)”, “Kreger’s Revelation (The Documentation Set)”, “Weapons of Retaliation” and “Music From The Column” are analyzed. Special attention is paid to the question of reflection on language, to the conversation about the linguistic conditionality of the consciousness, to the problem of the fictionalization of history. Just as spaces of the analyzed stories are intertwined, many others Pelevin’s texts, that exist as if they were in a certain virtual world in the form of the prepared parts of the large integral construction, that realizes gradually, are connected. The writer creates the hypertext from the connected by the common heroes, plot sequels and prequels, author’s inventions, metatextual intentionality works. The peculiarities of the interpenetration and the intersection of the diffusive structure of the stories that were chosen for the analysis are demonstrate the model of the hyper- and metafictionality that is productive for much more extensive volumes of Pelevin’s metatextual writing. Paradigmatic for author’s intentionality series of the markers-reflexives, that transfer the pragmatic of the statements into the mode of the metatext, are identified obviously. The close dependence of the functionality of the metanarrative and metafictional appeals on the typological hypertext connections in the context of the project author’s thinking is determined.

58-63

Authors: И. В. Разуменко, Т. Н. Щекина

Стаття присвячена аналізу любовної лірики Є. П. Ростопчиної, активна поетична дія- льність якої припадає на 30–40-і роки XIX століття. Вірші поетеси є невід’ємною частиною російської романтичної поезії цих років, що відбила духовну атмосферу, яка встановилася піс- ля розгрому декабристського руху. Найбільш повного вираження поетичний дар Ростопчиної досяг, мабуть, саме в любовній ліриці. У віршах поетеси любов – це радість, муки, страждан- ня. Потрібно сказати, що любовна лірика Ростопчиної, залишаючись суто особистісною, на- буває узагальнюючого сенсу. Стриманість, багатозначна недомовленість, пристрасть, яка бореться з цнотливістю душі, – ось основні ознаки віршів Ростопчиної, присвячених темі лю- бові. Таким чином, «любовний» текст поезії Ростопчиної, що виріс у своєрідний ліричний ро- ман, являє собою оригінальне явище у російській літературі. Статья посвящена анализу любовной лирики Е. П. Ростопчиной, активная поэтическая деятельность которой приходится на 30–40-е годы XIX века. Стихотворения поэтессы явля- ются неотъемлемой частью русской романтической поэзии этих лет, отразившей духовную атмосферу, которая установилась после разгрома декабристского движения. Наиболее полно- го выражения поэтический дар Ростопчиной достиг, пожалуй, в любовной лирике. В стихо- творениях поэтессы любовь – это радость, мука, терзание, страдание. Нужно сказать, что любовная лирика Ростопчиной, оставаясь сугубо личностной, приобретает обобщающий смысл. Сдержанность, многозначительная недосказанность, страсть, борющаяся с целомуд- рием души, – вот основные приметы стихотворений Ростопчиной, посвященных теме любви. Таким образом, «любовный» текст поэзии Ростопчиной, выросший в своеобразный лирический роман, представляет собой оригинальное явление в русской литературе. The article is devoted to the analysis of E. P. Rostopchina’s love lyrics. The appearance of Rostopchina’s lyrics among other female writers in the Russian literature became an echo of a correspond tendency of the world literature. On the literary arena appeared whole groups of poetesses from Germany (Amalia Imgof, Carolina Woltsogen, Sofía Mero, Frederica Brune), from France (Marcelina Debord-Volmor, Delfina Ge, Amable Tastyu, Eliza Merker) and other countries. This phenomenon was closely connected with the ideas of Romanticism supporting freedom and value of each human person. The considerable impact on this process was exerted also by George Sand's work which grew on romantic traditions performed pathos of emancipation of feelings. The vigorous poetic activity of Rostopchina was in 30–40th years of the XIXth century. The poems which we have now are an integral part of Russian romantic poetry of these years which reflected the spiritual atmosphere which had been established after defeat of Decembrists. The poetic gift of Rostopchina reached the most complete expression in love lyrics. In the poems of the poetess the love is joy, pain, torment and suffer. It is necessary to say that Rostopchina’s love lyrics, remaining especially personal, have generalized sense. The restraint, significant understatement, passion struggling with chastity of soul are the main signs of Rostopchina’s love poems. Thus, the «love» text of Rostopchina’s poetry, developed into a peculiar lyrical novel, was the original phenomenon of Russian literature comparable to “denisievskyi” cycle of F. I. Tyutchev.