Russkaâ filologiâ

3-7

Authors: С. Л. Попов

У статті розглядається одне з недостатньо досліджених питань російської синтаксичної варіантності. Йдеться про семантичну диференціацію форм родового відмінку однини, що керуються прийменником из-за, і форм давального відмінку однини, що керуються прийменником по, коли вони вживаються в значенні внутрішньої причини. Перевіряється достовірність традиційного аргумента, який диференціює вживання таких варіантів. Застосовується аргумент прямої емпіричної верифікації контекстних маркерів певної семантики в експліцитних контекстах. Ключові слова: ортологія, граматична варіантність, семантика, експліцитність/імпліцитність, аргументація. В статье рассматривается один из недостаточно исследованных вопросов русской синтаксической вариантности. Речь идет о семантической дифференциации форм родительного падежа единственного числа, управляемых предлогом из-за, и форм дательного падежа, управляемых предлогом по, когда они употребляются в значении внутренней причины. Проверяется достоверность традиционного аргумента, дифференцирующего употребление таких вариантов. Применяется аргумент прямой эмпирической верификации контекстных маркеров определенной семантики в эксплицитных контекстах. Ключевые слова: ортология, грамматическая вариантность, семантика, эксплицитность/имплицитность, аргументация. The article is devoted to one of insufficiently investigated aspects of Russian syntactic variance. What it involves is semantic differentiation between the genetive case-forms of nouns in singular with the preposition из-за and the dative case-forms of nouns in singular with the preposition пo, when they are used to denote the meaning of internal cause. The validity of traditional argument, differentiating the use of the examined variants is checked. Concepts of explicit and implicit context are used. An argument of direct empirical verification of context tokens with certain meaning in explicit contexts is applied. The attention is paid to the communicative demand of such means due to the lack of the definite article category in the Russian language, which allows characterizing the phenomena as concrete or abstract generically and efficiently. Key words: orthology, grammatical variance, semantics, explicitness/implicitness, argumentation.

14-18

Authors: Е. В. Палатовская

У статті представлено ретроспективний аналіз становлення й розвитку теорії російського складного речення. Погляди В. В. Виноградова на граматичну природу і сутність складного речення, а також запропоновані ученим принципи його класифікації покладено в основу структурно-семантичного підходу до цієї синтаксичної одиниці. Структурно- семантичний аналіз дозволив ученим виявити й описати все розмаїття складних речень як цілісних граматичних структур із урахуванням особливостей їхньої формальної і семантичної організації. Ключові слова: складне речення, логіко-граматичний напрям, сурядність, підрядність, безсполучниковий зв’язок, структурно-семантична класифікація. В статье представлен ретроспективный анализ становления и развития теории сложного предложения в русистике. Взгляды В. В. Виноградова на грамматическую природу и сущность сложного предложения, а также предлагаемые ученым принципы его классификации легли в основу структурно-семантического подхода к данной синтаксической единице. Структурно-семантический анализ позволил ученым выявить и описать все разнообразие сложных предложений как целостных грамматических структур с учетом особенностей их формальной и смысловой организации. Ключевые слова: сложное предложение, логико-грамматическое направление, сочинение, подчинение, бессоюзная связь, структурно-семантическая классификация. The article presents a retrospective analysis of the formation and development of the theory of complex sentences in Russian Studies. Views of V. V. Vinogradov on the grammatical nature and essence of a complex sentence as well as the principles he proposed for classification of a complex sentence formed the basis of structural and semantic approach to the syntactic units. V.V. Vinogradov paid particular attention to such difficult questions of syntax as opposition between coordination and subordination in a complex sentence in Russian grammar, as well as the definition of the status of grammatical structures with asyndetic components. Further studies carried out in line with the structural and semantic approach allowed the scientists to identify and describe different complex sentences as complete grammatical structures, taking into account the peculiarities of their formal and semantic organization. Keywords: complex sentence, logical-grammatical direction, coordination, subordination, conjunctionless connection, structural and semantic classification.

23-29

Authors: Е. В. Бувалец

У статті розглядаються особливості функціонування субстантивних біномів як морфосинтаксичних одиниць поетичного тексту в ідіостилі Йосипа Мандельштама. Досліджуються зображальні можливості субстантивних біномів у представленому ідіостилі. Розглядається, як специфіка поетичного ідіостилю розкривається субстантивними біномами. Ключові слова: субстантивні біноми, морфосинтаксичні одиниці, поетичний текст, ідіостиль, Йосип Мандельштам. В статье рассматриваются особенности функционирования субстантивных биномов как морфосинтаксических единиц поэтического текста в идиостиле Осипа Мандельштама. Исследуются выразительные возможности субстантивных биномов в представленном идиостиле. Рассматривается, как специфика поэтического идиостиля раскрывается субстантивными биномами. Ключевые слова: субстантивные биномы, морфосинтаксические единицы, поэтический текст, идиостиль, Осип Мандельштам. The article deals with peculiarities of functioning of substantival binomials as morphosyntactic units of poetic text in O. Mandelshtam’s individual style. Substantival binomials expressiveness in the present individual style is researched. It is considered how specifity of the poetic individual style is revealed by substantival binomials. The aim of the article is to describe peculiarities of substantival binomials functioning in O. Mandelshtam’s individual style. The poet focuses on using substantival binomials denoting an object and an attribute. The main images rendered in O. Mandelshtam’s poetry architecture, time and vocable images. Poetic world model is closely connected with so called ‘social architecture’ which implies a special way of space ranking. The world itself is represented as ‘home’ and ‘cathedral’. The time image is one of the central images in O. Mandelshtam’s poetics is rendered with key substantival binomials ‘век-властелин’, „век- волкодав’ and „век-зверь’. The vocable is actualized in different individual hyphened constructions. The components are combined on the basis of sounds made by speech organs. Key words: substantival binomials, morphosyntactic units, poetic text, individual style, O. Mandelshtam.

34-37

Authors: Н. С. Минина

Стаття присвячена розгляду випадків «згущення» негативних часток у поетичному тексті як одного із способів їх актуалізації. Матеріалом дослідження слугували російські поетичні тексти ХХ-ХХI століть. Накопичення негативних часток у поетичних текстах сприяє їх виділенню у віршованих текстах, посилює однорідність граматичного ряду у вірші, а також сприяє формуванню домінантних граматичних форм та передачі загальної ідеї заперечення. Перспектива дослідження полягає у вивченні інших способів актуалізації часток та їх поетичного потенціалу у віршованих тестах. Ключові слова: частка, заперечення, актуалізація, «згущення» одиниць, поетичний текст, домінанта. Статья посвящена рассмотрению случаев «сгущения» отрицательных частиц в поэтическом тексте как одного из способов их актуализации. Материалом исследования послужили русские поэтические тексты ХХ-ХХI веков. Накопление отрицательных частиц в поэтических текстах способствует их выделению в стихотворных текстах, усиливает однородность грамматического ряда в стихотворении, а также способствует формированию доминантных грамматических форм и передачи общей идеи отрицания. Перспектива исследования состоит в изучении других способов актуализации частиц и их поэтического потенциала в стихотворных тестах. Ключевые слова: частица, отрицание, актуализация, «сгущение» единиц, поэтический текст, доминанта. Attempts to research the functioning of language units in a poetic text on different language levels were made by many linguists. However, methods of actualization of grammatical units were not researched enough in the Russian linguistics. Besides, the attention of researchers of this problem was focused, as a rule, on the poetic potential of notional parts of speech. Methods of actualization of functional words were not described, thus the scientific novelty of this research is determined by this fact. The purpose of the given work lies in the scientific description of the phenomenon of "massing" of negative particles as a way of accentuation them in a poetic text. The relevance of the research is determined by the insufficient previous study of the poetic potential of negative particles in modern linguistics. The Russian poetic texts of the twentieth and thwenty-first century served as the material of work. The accumulation of negative particles in poetic texts contributes to their accentuation, enhances the uniformity of the grammatical row of the poem. It also contributes to the formation of dominant grammatical forms and to the communication of the general idea of negation. The prospect of the study is to explore the other ways of accentuation of particles and their linguopoetic potential. Key words: particle, negation, actualization, "massing"of language units, poetic text, keynote.

42-50

Authors: А. А. Зернецкая

У статті описана комунікативна компетенція в дiяльнiсному аспекті на базі моделі функціональної системи вербально-комунікативної діяльності. Функціональна система вербально-комунікативної діяльності є системою управління базами даних (знань і вмінь), що входять до складу комунікативної компетенції. Автор дає визначення комунікативної компетенції та її складових блоків-баз даних (лінгвістичної компетенції, пресуппозиційної компетенції, діяльнісної компетенції), обґрунтовує складові діяльнісної компетенції. До складу діяльнісної компетенції входять (а) психофізіологічні дії з мовними знаками (вимова фонем, членування фраз, інтонування, накреслення мовних знаків, розрізнення та ідентифікація звучать або зображених мовних знаків і т. д.); (б) видомовленнєві програми діяльності; (в) організаційні програми вербально-комунікативної діяльності (стратегії, тактики і прийоми). Ключові слова: комунікативна компетенція, лінгвістична компетенція, пресуппозиційна компетенція, діяльнісна компетенція, функціональна модель вербально-комунікативної діяльності, стратегії, тактики, прийоми, система управління базами даних. В статье описана коммуникативная компетенция в деятельностном аспекте на базе модели функциональной системы вербально-коммуникативной деятельности. Функциональная система вербально-коммуникативной деятельности является системой управления базами данных (знаний и учений), входящими в состав коммуникативной компетенции. Автор дает определения коммуникативной компетенции и ее составляющих блоков-баз данных (лингвистической компетенции, пресуппозиционной компетенции, деятельностной компетенции), обосновывает составляющие деятельностной компетенции. В состав деятельностной компетенции входят (а) психофизиологические действия с языковыми знаками (произношение фонем, членение фраз, интонирование, начертание языковых знаков, различение и идентификация звучащих или изображенных языковых знаков и т. д.); (б) видоречевые программы деятельности; (в) организационные программы вербально- коммуникативной деятельности (стратегии, тактики и приемы). Ключевые слова: коммуникативная компетенция, лингвистическая компетенция, пресуппозиционная компетенция, деятельностная компетенция, функциональная модель вербально-коммуникативной деятельности, стратегии, тактики, приемы, система управления базами данных. There The communicative competence in the activity aspect on the basis of the functional model of verbal-communicative activity is described in the article. Functional system of verbalcommunicative activity is the communicative competence database (knowledge and skills) management system. The author gives the definitions of communicative competence and its constituent units-databases (linguistic competence, presupposition competence, activity competence), justifies the components of the activity competence. The activity competence structure includes (a) psychophysiological actions with language signs (pronunciation of phonemes, phrases division, intonation, language signs writing, discrimination and identification sounding or written linguistic signs, and so on); (b) programs of kind of speech (writing, speaking, reading, listening) activities activities; (c) verbal-communicative activity organization programs (strategies, tactics and techniques). Keywords: communicative competence, linguistic competence, presupposition competence, activity competences, functional model of verba -communicative activity, strategies, tactics, techniques, database management system.

58-65

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглянуто типологію танатологічних мотивів в трилогії Ф. К. Сологуба «Творена легенда». Залежно від причин смерті персонажа танатологічні мотиви об'єднані в кілька груп. Першу групу становлять мотиви ненасильницької смерті, що викликана незалежними ні від самого героя, ні від інших персонажів причинами, перш за все хворобою або старістю. До другої групи належать мотиви насильницької (навмисної) смерті. Автор статті виділяє у творі Сологуба також третю групу мотивів. Це мотиви тимчасової смерті (летаргічного сну) і подальшого воскресіння (пробудження) героя. Особливе місце в романі письменника займають мотиви метафізичної смерті, яка відноситься не до припинення існування фізичного тіла, а розглядається в аспекті духовної складової людського буття. Останню групу танатологічних мотивів складають мотиви смерті, що сталася внаслідок стихійного лиха – повені, виверження вулканів, землетрусів тощо. До неї належать також апокаліптичні мотиви, пов'язані з образами грандіозних космічних катастроф. Танатологічні мотиви розрізняються за модусом їхнього відношення до реальності. Смерть може статися або не статися (тобто лише передбачатися, бажатися, бути можливою, але так і не реалізованою, наприклад, спроба вбивства), бути достовірною або тільки передбачуваною. У романі наявні три модуси буття: по-перше, це земна реальність, по- друге, це небуття, під яким, ймовірно, мається на увазі повне заперечення всякої можливості існування, абсолютне ніщо, по-третє, це інобуття, тобто якась інша реальність, більш гармонійна, ніж земна. Ключові слова: танатологічний мотив, метафізична смерть, типологія, модус реальності. В статье дана типология танатологических мотивов в трилогии Сологуба «Творимая легенда». В зависимости от причин смерти персонажа танатологические мотивы объединены в несколько групп. Первую группу составляют мотивы, представляющие ненасильственную смерть, которая вызвана независящими ни от самого героя, ни от других персонажей причинами, прежде всего болезнью или старостью. Ко второй группе относятся мотивы насильственной (намеренной) смерти. Автор статьи выделяет в произведении Сологуба третью группу мотивов. Это мотивы временной смерти (летаргического сна) и последующего воскресения (пробуждения) героя. Особое место в романе писателя занимают мотивы метафизической смерти, которая относится не к прекращению существования физического тела, а рассматривается в аспекте духовной стороны человеческого бытия. Последнюю группу танатологических мотивов составляют мотивы смерти, произошедшей в результате стихийного бедствия – наводнения, извержения вулкана, землетрясения и т.п. В нее включены также апокалипсические мотивы, связанные с образами грандиозных космических катастроф. Танатологические мотивы различаются по модусу их отношения к реальности. Смерть может случиться или не случиться (т.е. лишь предполагаться, желаться, быть возможной, но так и не реализованной, например, как попытка убийства), быть достоверной или только предполагаемой. В романе наличествуют три модуса бытия: во-первых, это земная реальность, во-вторых, это небытие, под которым, вероятно, подразумевается полное отрицание всякой возможности существования, абсолютное ничто, в-третьих, это инобытие, т.е. некая другая реальность, более гармоничная, чем земная. Ключевые слова: танатологический мотив, метафизическая смерть, типология, модус реальности. The article presents a typology of thanatological motifs in the Sologub's trilogy "The Created Legend". Depending on the cause of a character’s death thanatological motifs are grouped. The first group includes the motifs, representing a non-violent death, which caused reasons that are not depend from the hero nor any other characters, first of all by disease or old age. The second group includes the motifs of violent (intentional) death. The author proposes to allocate the third group of motives at the Sologub’s work. The motifs of the temporary death (lethargy) and subsequent resurrection (awakening) of a character. The motif of metaphysical death has a special place in the novel. It refers not to the cessation of existence of the physical body, but is considered in terms of the spiritual side of human existence. The last group of thanatological motifs are the motifs of death that occurred as a result of natural disasters such as floods, volcanic eruption, earthquake etc. It also contains apocalyptic motifs associated with the grand cosmic catastrophe. Thanatological motifs differ depending on the mode of their relationship to reality. Death can happen or not happen (to be assumed, wanted, to be possible, but never implemented, for example, as attempt of murder), to be authentic or only perceived. There are three mode of existence in the novel: first, it is the reality, secondly, it is nothingness, which probably means a complete denial of any possibility of existence, absolutely nothing, thirdly, it is otherness or a different reality, which should be more harmonious than life on the Earth. Keywords: thanatological motif, metaphysical death, typology, modus of reality.

72-75

Authors: К. А. Кальян

Стаття присвячена аналізу проблематики та поетики найбільш знакових віршів громадянської лірики Р. Катаєвої. В основі статті – порівняльний аналіз двох яскравих та показних віршів поетеси: «Прибічники» та «Дивні люди». Розглянуті їх основні стилістичні та синтаксичні особливості. Виявляються індивідуально-авторські прийоми та методи зображення образів. Ключові слова: Р. Катаєва, громадянська лірика, ліричний герой, проблематика, поетика. Статья посвящена анализу проблематики и поэтики наиболее знаковых стихов гражданской лирики Р. Катаевой. В основе статьи – сравнительный анализ двух ярких и показательных стихотворений поэтессы: «Сторонники» и «Странные люди». Рассмотрены их основные стилистические и синтаксические особенности. Выявляются индивидуально- авторские средства изобразительности. Ключевые слова: Р. Катаева, гражданская лирика, лирический герой, проблематика, поэтика. The article is devoted to the analysis of the poetics and the subject matter of the most significant poems of Kataeva`s civil lyrics. The article is based on the comparative analysis of two bright and remarkable poetess` verses: “The Followers” and “Strange people”. We define it stylistic and syntactic features. Individual author`s method and principles are being researched in the following article. The motif of contempt for indifference and banality of thought are prevailed in civil lyrics of Kharkov poetess R. Kataeva. Modern society characterized by marginalization of real spiritual values and substitution by pretended ones. The blossoming forth of Kataeva`s lyrics falls on the turning point of our history – the 80-th – 90-th years of the XX-th century. In poem “The Followers” Kataeva raises a problem of “the average men” and underlines the banality and frequent absence of individual features of people in modern society. The title word – “the followers” plays main semantic role. Kataeva adds new meaning to this word, different from vocabulary interpretation: in her version “the followers” are people who stand apart from burning social problems and events. In the second poem “Strange people” Kataeva also deals with philosophical problem – the loss of real spiritual and cultural values. Such features as generosity, sympathy, kindness and moral purity became “strange” in modern society. These features are so rare in our “rational age”, that they became almost archaic. The solution of this problem from Kataeva`s point of view lays in increasing the level of morality in society and regeneration of Christian values. Key words: R. Kataeva, civil lyrics, lyric hero, subject matter, poetics.

81-85

Authors: И. И. Степанченко

Обращение как синтаксическая категория и синтаксическая единица – довольно сложное, а зачастую и противоречивое явление как в своѐм функциональном назначении, так и в субстанциональном представлении. И даже декларированная современными академическими грамматиками русского языка нормативная форма обращения в именительном падеже существительного, в том числе и любого субстантивата, далеко не всегда является ун иверсальной при установлении и поддержании контакта между коммуникантами, в особенности если этот контакт осуществляется посредством переписки, когда обращение автора письма к своему адресату является ведущей жанрообразующей категорией эпистолярики, приобр етает, как это и показано в рецензируемой монографии, особую функциональную и прагматическую значимость, а потому и переводится в новую ипостась, именуемую эпистолярным вокативом. Е. К. Куварова проанализировала свыше 20 тысяч писем адресантов разных профессий и разного социального статуса (в основном интеллигенции), живших и писавших свои письма в XIX–XX столетиях и в непосредственно примыкавшие к этому времени годы, и построила вполне, на наш взгляд, адекватную типологию русского эпистолярного вокатива с чѐтким обозначением как еѐ общелингвистической, так и персонифицированной специфики.

88-89

Authors: О. Г. Михайлова

Журнал Francopolyphonie, представляемый читателям «Русской филологии», является ежегодным научным изданием, в которое включены материалы научных симпозиумов, проводимых Институтом филологических и межкультурных исследований Независимого университета Молдовы. Тема рецензируемого номера – «Межкультурные связи и прагматика через призму лингвистики, литературоведения, переводоведения и коммуникации» – сверхсовременна и чрезвычайно важна, поскольку отражает состояние полидисциплинарного научного дискурса. Авторы статей привлекают для исследования актуальный материал, к которому применяют современную методологию и реализуют различные методологические принципы анализа. Интересны методические приемы, используемые для анализа эмпирического материала и обобщения полученных результатов. Практически за каждой статьей стоит многолетний и неслучайный исследовательский интерес автора, который отражает его научные интересы и приоритеты.