Russkaâ filologiâ

3-7

Authors: Е.А. Яковенко

У статті розглянуто мовні засоби репрезентації категорії сакральної межі, що є одним із важливих елементів протиставлення «свого» та «чужого» світів у творах О.С.Пушкіна. Уявлення про сакральну межу є характерним для міфопоетичного мислення і вповні знаходить реалізацію в творах письменника. Сакральна межа є рухливою, хиткою, вона залежить від місця та часу. На мовному рівні просторову межу репрезентовано займенником „там”, лексемами, що номінують елементи відкритого та замкненого простору, а також словами із семантикою кола; експлікато- рами часової межі можуть бути слова тінь, зоря. Ключові слова: сакральна межа, опозиція, «свій» – «чужий» світи, простір, час. В статье рассматриваются языковые средства репрезентации категории сакральной грани- цы как одного из важнейших елементов противопоставления «своего» и «чужого» миров в произ- ведениях А.С. Пушкина. Представление о сакральной границе характерно для мифопоэтического мышления и в полной мере реализуется в произведениях писателя. Сакральная граница подвижна, зыбка и зависит от времени и места. На языковом уровне пространственная граница представлена местоимением «там», лексемами, номинирующими элементы открытого и закрытого простран- ства, а также словами с семантикой круга; экспликаторами временной границы могут выступать слова тень, заря. Ключевые слова: сакральная граница, оппозиция, «свой» – «чужой», пространство, время. Language means of representation of the category of the sacred boundary which is one of the most important elements of the opposition «this» – «that» in the works by A.S. Pushkin are regarded in the ar- ticle. The image of the sacred boundary is characteristic of mythopoetic thinking and is fully represented in A.S. Pushkin’s works. The sacred boundary is moveable, unsteady and depending on the time and place. Language means of representation of the category are: pronoun “there”, lexemes nominating elements of the open and closed space, words with semantics of a circle; means of expression of the time boundary can be words shadow, dawn. Key words: sacred boundary, opposition, «this» – «that», space, time.

11-14

Authors: С.Э. Мехасюк

У статті визначено роль мовної особистості в романі Л. Андрєєва «Щоденник Сатани» через характеристику авторської тактики й стратегії художнього тексту та його комунікативно-синтаксичної побудови. Ключові слова: мовна особистість, Л. Андрєєв, роман «Щоденник Сатани», мовець, герой- оповідач, тактика, стратегія, комунікативний синтаксис В статье определяется роль языковой личности в романе Л. Андреева «Дневник Сатаны» посредством характеристики авторской тактики и стратегии художественного текста и его коммуникативно-синтаксического построения. Ключевые слова: языковая личность, Л. Андреев, роман «Дневник Сатаны», говорящий, ге- рой-рассказчик, тактика, стратегия, коммуникативный синтаксис. In the article is determined role of linguistic personality in the novel «Satan’s Diary» by L. Andreev by description of author tactic and strategy of artistic text and his communicative-syntactic construction. Key words: linguistic personality, L. Andreev, a novel «Satan’s Diary», talker, author-narrator, tactic, strategy, communicative syntax.

18-21

Authors: Л.В. Савицкая

Стаття присвячена вивченню концепту “хитрість”, який, як и антонімічний концепт, ро- зкриває свій зміст під час порівняння протилежних значень. Наголошується, що обраний концепт засновано на енантіосемії, та його можна розглядати як різновид антонімічного концепту. Ключові слова: концепт, антонімічний концепт, енантіосемія. Статья посвящена исследованию концепта «хитрость», который, как и антонимический концепт, раскрывает свое содержание при сопоставлении противоположных значений. Доказыва- ется, что исследуемый концепт основан на энантиосемии и его можно рассматривать как разно- видность антонимического концепта. Ключевые слова: концепт, антонимический концепт, энантиосемия. The article investigates the concept "khitrost", which, like antonymic concept reveals its contents when opposite meanings compared. It is proved that analyzed concept is based on the enantiosemy, and it can be regarded as a kind of antonymic concept. In this study, concept "khitrost" is examined as nominal mental unit which has fixed language means of verbalization and has three major dimensions - domain-figurative, conceptual and valuable. The last one is dominated. Antonymic concepts are considered as concepts in which meaning of archesemes oscillation occurs between two concepts, components of nuclear opposition. Convincing proof of such concept “khitrost”complexity is the way of its formation. Etymology of this concept in Russian and English languages has many common features. Meaning „cunning‟ closely linked with the concept of skill. Most of the linguistic units that contain seme art and skill in their meaning have seme guile, but emphasis are different: the word 'art' - underlines the supreme act of creative power, 'skill', 'craft', 'craftiness', 'slyness' relate to practical skills and represent skill and agility, cunning, 'cunning' and 'artifice' include in its meaning subtlety and cunning, 'shrewdness' and' cleverness' - quick- ness, agility and intelligence. Key words: concept antonymic concepts, enantiosemy.

26-35

Authors: А. С. Силаев

Автор статті привертає увагу до старої полеміки навколо питання про дату написання однієї з найвідоміших чеховських п’єс «Дядя Ваня». А. П. Чехов залишив суперечливі відомості що- до дати написання ним «Дяді Вані», в зв’язку з чим у літературознавчій науці існують два рiзних погляди на цю проблему. Згідно першої, традиційної, яку обстоювали С. Д. Балухатий, В. В. Єрмі- лов, Г. П. Бєрдніков, В. Я. Лакшин, З. С. Паперний та ін., п’єса була написана Чеховим у 1896 році, одразу після написання п’єси «Чайка». Іншу версію висунула Н. І. Гiтович – автор фундаменталь- ної праці «Літопис життя та творчості А. П. Чехова», яка доводила, що п’єса була написана драматургом значно раніше – в 1890 році, невдовзi після невдалої постановки на одній з московсь- ких сцен п’єси-прототексту «Леший». Автор статті, всебічно вивчивши та проаналізувавши аргументи, які висувають обидві сторони, на підставі залучення деяких нових фактів та аргументів, ставить своїм завданням пі- дтвердити правомірність однієї точки зору і безпідставність іншої, по можливості більш точно конкретизувавши при цьому дату написання Чеховим даного твору. Ключові слова: А. П. Чехов, п’єса «Дядя Ваня», п’єса-прототекст «Леший», датування. Автор статьи возвращается к старой полемике вокруг вопроса о дате написания одной из самых знаменитых чеховских пьес «Дядя Ваня». А. П. Чехов оставил противоречивые сведения относительно даты написания им «Дяди Вани», в связи с чем в литературоведческой науке ут- вердились две различные точки зрения относительно датировки данного произведения. Согласно первой, традиционной, которую отстаивали С. Д. Балухатый, В. В. Ермилов, Г. П. Бердников, В. Я. Лакшин, З. С. Паперный и др., пьеса была написана Чеховым в 1896 году, сразу после созда- ния пьесы «Чайка». Иную версию выдвинула Н. И. Гитович – автор фундаментального труда «Летопись жизни и творчества А. П. Чехова», которая утверждала, что пьеса была написана драматургом значительно раньше – в 1890-м году, вскоре после неудачной постановки на одной из московских сцен пьесы-прототекста «Леший». Автор статьи, всесторонне изучив и проанализировав аргументы,выдвигаемые обеими сторонами, на основании привлечения новых фактов и аргументов ставит своей целью подтвер- дить правомерность одной точки зрения и несостоятельность другой, по возможности более точно конкретизировав при этом дату написания Чеховым данного произведения. Ключевые слова: А. П. Чехов, пьеса «Дядя Ваня», пьеса-прототекст «Леший», датировка. Contributor returns to the old controversy around the date of writing one of the most famous Chekhov’s plays “Uncle Vanya”. A. P. Chekhov left contradictory information relative to the date of writing “Uncle Vanya”. For the first time play was published in 1897, and the first reference by “Uncle Vanya” is encountered in Chekhov's letter to A. S. Suvorin dated December 2, 1896 in connection with puparation of publication of the collection of his plays. “Remained not yet collected, reports in it Chekhov, two large plays: known to you “The Seagull” and not known no one in the world “Uncle Vanya”. Later Chekhov also did not refine the date of writing work. In 1898 he wrote Gor'kiy that “Uncle Vanya” has long ago been written, very long ago”, and in the letter to S. P. Dyagilev dated October 20, 1901 he carried “Uncle Vanya” to 1890: “To the question, when all my works were written… I can give only approximate answer… In УП volume are placed the plays “Ivanov” - 1888 y., “The Seagull” - 1896 y., “Uncle Vanya” - 1890 y.”. In connection with this in the literary science there are two different points of view relative to the dating of this works. According to the first, traditional, which defended S. D. Balukhatiy, V. V. Ermilov,G. P. Berdnikov, V. Y. Lakshin, Z. S. Paperniy and others, the play was written by Chekhov in 1896, already after writing “The Seagull”. Another version was advanced by N. I. Gitovich who is the author of fundamental labor “Chronicle of life and creation of A. P. Chekhov”. She asserts that the play was written by dramatist considerably earlier - in 1890 year, immediately after unsuccessful setting on one of the Moscow’s scenes of play-prototekst “Leshiy”. The establishment of the precise date of writing one or other literary work has fundamental value, since it makes a possible to more completely understand the historically real sense of work, its connection with the time and the vital fate of the author, most correctly and objectively to approach the estimation of work as ideological and artistic whole. In this article is not proposed any new point of view in connection with this question, because of it’s obvious absence. The task of the author consists in, having thoroughly studied and analyzing the arguments, advanced by both sides, on the basis the attractions of new facts and arguments confirming of the lawfulness of one point of view and the insolvency of another, as far as possible most accurately defining concretely in this case the date of writing by Chekhov his famous play. Key words: A. P. Chekhov, the play “Uncle Vanya”, the play-prototekst “Leshiy”, the dating.

41-43

Authors: И. В. Быкова

В статті проаналізовано особливості сприйняття творчого спадку Н. А. Дурової літерату- рознавцями ХХ та ХХІ століть. Тільки в ХХІ столітті романи та повісті Н. Дурової стали пред- метом вивчення не тільки вітчизняних, але й закордонних вчених, які по-новому розглянули та гід- но оцінили ідейно-художню своєрідність її прози. Ключові слова: ідейно-художня своєрідність, жіноча проза, автобіографія В статье проанализированы особенности осмысления творческого наследия Н. А. Дуровой литературоведами ХХ и ХХI столетий. Только в ХХI веке романы и повести Н. Дуровой стали предметом пристального изучения не только отечественных, но и зарубежных ученых, которые по достоинству оценили идейно-художественное своеобразие ее прозы. Ключевые слова: идейно-художественное своеобразие, женская проза, автобиография This article is devoted to the analysis of the literary heritage of N. A. Durova. The analysis of the researches dedicated to the literary works of N. Durova made by the literature scientist of the 20th and the 21st centuries showed the development in perception and appreciation of N. Durova’s literary herit- age and presents N. Durova as a talented and original artist whose literary works dealt with the problem of woman’s inequality both in the family and in the society, the problem of “little person’s” life and that of confrontation with the society. Key words: poetics, female prose, autobiography.

49-55

Authors: Л. В. Гармаш

У статті розглянуто вампіричні мотиви, які репрезентують один із численних варіантів танатологічних мотивів. Проаналізовано їх реалізацію в якості складового елемента побічної сюжетної лінії роману «Важкі сни». Основу цього сюжету становить любовний трикутник між Клавдією, її матір'ю Зінаїдою Романівною і коханцем матері Палтусовим. В усіх трьох персона- жів присутні ознаки демонічної істоти. В образі Клавдії виділяються риси фатальної жінки і русалки. Палтусов виступає в ролі інфернального спокусника. Вампіричні мотиви пов'язані з обра- зом Зінаїди Романівни. Протистояння матері і дочки реалізовано на фольклорно-міфологічному рівні як сутичка двох демонічних істот, відповідно, жінки-вампіра і русалки. Конфлікт реалізу- ється в двох модусах буття – реальному та онейричному, межа між якими поступово стираєть- ся. Кульмінаційною точкою протиборства дочки і матері стає важка хвороба Клавдії. У резуль- таті перенесених випробувань героїня опиняється на порозі смерті. Така сюжетна схема має ознаки ритуалу ініціації. Пройшовши через смерть, героїня ніби заново народжується. Вона звіль- няється від дитячих переживань і отримує нової статус дорослої жінки. Чи відбулося її духовне відродження, чи вдалося їй знайти «нові часи і нову землю» або, незважаючи на зовнішні зміни, вона продовжує перебувати в світі ілюзій - це питання залишилося в романі відкритим. Осмис- ленню комплексу танатологических мотивів у романі «Важкі сни» сприяє їх розгляд в широкому літературному контексті. Певний вплив на Сологуба надала література західноєвропейських і російських романтиків, в якій досить повно представлена дана група мотивів. У романі «Важкі сни» вони аналізуються як логічне продовження творчих інтенцій таких авторів, як Гете, Сауті, Колрідж, Байрон, Сомов, О. К. Толстой, Тургенєв, Стокер та ін. Ключові слова: вампір, русалка, танатологічний мотив, демонічна істота, ініціація. В статье рассмотрены вампирические мотивы, представляющие собой один из многочис- ленных вариантов танатологических мотивов. Проанализирована их реализация в качестве со- ставляющего элемента побочной сюжетной линии романа «Тяжелые сны». Основу этого сюже- та составляет любовный треугольник между Клавдией, ее матерью Зинаидой Романовной и лю- бовником матери Палтусовым. У всех трех персонажей присутствуют признаки демонического существа. В образе Клавдии выделяются черты роковой женщины и русалки. Палтусов выступа- ет в роли инфернального соблазнителя. Вампирические мотивы связаны с образом Зинаиды Рома- новны. Противостояние матери и дочери реализовано на фольклорно-мифологическом уровне как схватка двух демонических существ, соответственно, вампирши и русалки. Конфликт реализует- ся в двух модусах бытия – реальном и онейрическом, граница между которыми постепенно сти- рается. Кульминационной точкой противоборства дочери и матери становится тяжелая бо- лезнь Клавдии. В результате перенесенных испытаний героиня оказывается на пороге смерти. Такая сюжетная схема сопоставима с ритуалом инициации. Пройдя через смерть, героиня как бы заново рождается. Она освобождается от детских переживаний и получает новой статус взрослой женщины. Произошло ли ее духовное возрождение, удалось ли ей обрести «новые време- на и новую землю» или, несмотря на внешние перемены, она продолжает пребывать в мире «ка- жимости» – этот вопрос остался в романе открытым. Осмыслению комплекса танатологиче- ских мотивов в романе «Тяжелые сны» способствует их рассмотрение в широком литературном контексте. Определенное влияние на Сологуба оказала литература западноевропейских и русских романтиков, в которой достаточно полно представлена данная группа мотивов. В романе «Тя- желые сны» они анализируются как логическое продолжение творческих интенций таких авто- ров, как Гете, Саути, Колридж, Байрон, Сомов, А. К. Толстой, Тургенев, Стокер и др. Ключевые слова: вампир, русалка, танатологический мотив, демоническое существо, ини- циация. The article considers the vampiric motifs, which belong to the numerous variants of thanatological motifs. Their implementation as an constituent element of the subplot of the novel “Bad Dreams” is ana- lyzed. The basis for this story is the love triangle between Claudia, her mother Zinaida Romanovna and mother’s lover Paltusov. All three characters have the signs of demonic beings. In the image of Claudia features of the femme fatale and mermaid is highlighted. Paltusov acts as an infernal tempter. Vampiric motifs associate with the image of Zinaida Romanovna. The confrontation between a mother and a daughter is implemented on folklore and mythological level as a battle of two demonic beings – a vampire (mother) and a mermaid (daughter). The conflict is realized in two modes of existence – the real one and the dreamscape, the boundary between which is gradually erased. The culmination of the confrontation between the daughter and the mother becomes Claudia’s serious illness. Due to previous hardships and trials heroine is on the verge of death. This plot scheme is comparable to the ritual of initiation. Passing through death the heroine is reborn. She is released from children's experiences and receives the new sta- tus of an adult woman. Did she reach her spiritual revival, did she find “the new times and a new earth” or, despite external changes, she continues to exist in the world which just “appears” – this issue has been left open in the novel. For properly understanding the complex of thanatological motifs in the novel “Bad Dreams” is very important to consider them in a broader literary context. Certain influence on So- logub had a literature of Western European and Russian romantics. This group of motifs adequately present in their works. In the novel “Bad Dreams” they are analysed as a logical continuation of the cre- ative intentions of authors such as Goethe, Southey, Coleridge, Byron, Somov, A. K. Tolstoy, Turgenev, Stoker and others. Keywords: vampire, mermaid, thanatological motif, demonic being, initiation.