Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

6-12

Authors: Л. І. Шевченко

Статтю присвячено аналізу впливу на історію становлення та розвиток новаторських ідей у харківській історико-філологічній школі мовознавця Лідії Андріївни Лисиченко. Зосереджується увага на розробленні дослідником концепції історико-культурної спадкоємності в українській гуманітаристиці, її інтегративності з європейським науковим простором, витоках і причинах інтелектуального піднесення Слобожанщини з XIX ст. і до нашого часу, продуктивності й поліфонічності наукових інтересів харківських дослідників, їх співмірності з духовними потребами народу. Особливий інтерес викликають думки Л. А. Лисиченко про пріоритетність ідей харківських учених у світовій науці, що уточнює і змінює традиційну наукову парадигму щодо авторства актуальних дослідницьких епістем. Закцентовано увагу на енциклопедичності інтересів і знань українського мовознавця, гуманістичному світогляді Л. А. Лисиченко, що рельєфно і глибоко представлено в дослідницькій практиці вченого. The article is devoted to the analysis of the influence on the formation history and development of innovative ideas of the linguist Lidiia Andriivna Lysychenko in Kharkiv historical and philological school. The author focuses on the concept of historical and cultural continuity developing in the Ukrainian humanities, its integrity with the European scientific space, the origins and causes of the intellectual rise of Slobozhanshchyna from the XIX century to our time. Attention is also paid to the productivity and polyphony of Kharkiv researchers’ scientific interests, their proportionality with the spiritual needs of the people. The author pays great attention to L.A. Lysychenko’s opinion about the priority of the Kharkiv scientists’ ideas in world science, which clarifies and changes the traditional scientific paradigm concerning authorship of topical research epistemes. The encyclopedical interests and knowledge, the humanistic world view of Ukrainian linguist L.A. Lysychenko are emphasized.

23-32

Authors: Т. Ю. Лисиченко

У статті здійснено спробу представити синтезований мовно-естетичний образ доктора філологічних наук, професора Лідії Андріївни Лисиченко, 90 років від дня народження якої наукова спільнота відзначає в березні 2018 року. Матеріалом для дослідження послужили тексти привітань з нагоди ювілеїв, поетичних і прозових присвят, вступних статей до книжок Л. А. Лисиченко тощо, написані одногрупниками, колегами, учнями професора, а також деякі тексти публіцистичного характеру авторства самої ювілярки. The article attempts to present a synthesized language and aesthetic image of doctor of Philology, professor Lydiia Andriivna Lysychenko, whose 90th anniversary the scientific community celebrates in March 2018. Not only the scientific ideas of this outstanding scientist, but also the vital paradigm of this woman find their further embodiment and logical development in the scientific and creative activities of the best representatives of Ukrainian linguistics. So, the material for the study was the texts of congratulations on the occasion of jubilees, poetic and prose dedications, introductory articles to the books of L. A. Lysychenko, etc., written by classmates, colleagues, students of the professor, as well as some texts of the journalistic character of L. A. Lysychenko’s authorship. Particular attention in the texts of congratulations is given to the concepts of “beauty of the soul”, “mutual respect”, “student’s gratitude”, “life wisdom”. The analysis of texts testified to the creative personality of L. A. Lysychenko and its high estimation among the scientific-pedagogical and philological community.

37-41

Authors: M.V. Zabotnova, O.V. Bohdanova

Стаття присвячена дослідженню мемів як ключових аспектів взаємодії під час мережевого спілкування. Автор висвітлює їх комунікативні особливості та специфіку формування. Стаття бере за основу взаємодію інтернет-користувачів у сучасних соціальних мережах та вибірку найуживаніших мемів. Робота розглядає окремі складові мемів – зображення, відео, мотиватори та демотиватори. Автор наголошує, що актуальність роботи полягає у швидкому та безконтрольному розвитку соціальних мереж, які є основним джерелом та середовищем використання мемів, та їх малодослідженості саме в процесі україномовного спілкування. Стаття ставить за мету виокремити основні принципи утворення україномовних мемів та скомпонувати особливості їх реалізації, які стануть основою майбутніх досліджень. The article is devoted to the analysis of memes, as a key aspect of interaction in chatrooms. The author highlights the communicative specificity of memes in cyberspace. The article is based on the interaction among Internet users in modern social networks, on the sample of the widespread memes. The work examines the definite units of memes, such as: pictures, videos, inspirational posters and demotivational posters. The author puts a stress on the actuality of a work due to the speed and uncontrolled development of social networks communication, which are endless source and area of memes, and its narrow exploring especially in the process of the Ukrainian interaction. The article’s goals are to set the main principles of the Ukrainian-speaking memes’ forming and to describe key features of their implementation which will serve as a basic for future researches. It highlights the specificity of the Ukrainian-speaking memes’ usage and underlines the importance of its being analyzed due to the growing interest in the lexical, grammatical, phonetical, semantical and other aspects of the Internet interaction. The author shows up the main principles of memes forming and examines this phenomenon observing the examples from two languages – English and Ukrainian. Moreover, the article presents issues which are turned to the comparison of the memes forming and the influence the English language has on the Ukrainian one.

50-56

Authors: Н. В. Піддубна

У статті здійснюється спроба становлення теолінгвістичної термінології, зокрема розмежування термінів «біблійна лексика», «біблійна фразеологія», «релігійна лексика», «релігійна фразеологія». Автор статті не ототожнює ці терміни, уважаючи, що релігійна лексика і фразеологія охоплює значно ширшу сферу, і пропонує окреслити їх як сакралізми. До релігійної лексики входять не лише бібліїзми, а й коранізми, талмудизми, сутризми, що поповнюють лексичний і фразеологічний фонд української мови спершу як екзотизми, поступово пересуваючись із периферії в напрямку ядра, подекуди набуваючи нових смислів. The article presents an attempt of organizing theological-linguistic terminology, in particular differentiating the notions "Biblical lexis", "Biblical phraseology", "religious lexis", "religious phraseology". The author doesn't equals these terms, taking into view that religious lexis and phraseology covers a wider sphere and suggesting considering them sacred lexemes. Religious lexis and phraseology includes not only Biblicisms but also quranisms, talmudisms, sutrisms that enrich lexical and phraseological funds of the Ukrainian language first as exotisms, gradually moving from the periphery to the nucleus, obtaining new senses from time to time. The article shows that some religious lexemes, in spite of their rather wide use in the Ukrainian language, are not listed in the dictionaries, definitions of some names need correction. The notion of "religious phraseology" widens at the expense of phraseological units of nominative and communicative types that are borrowed and are still being borrowed by the Ukrainian language from languages of peoples who profess other religions.

66-71

Authors: А. А. Cагаровський

Статтю присвячено діалектній фразеології східних районів (Дворічанського і Куп’янського) Харківської області, а виявлення й опис цих словосполук є актуальною і поки нерозв’язаною проблемою як у межах усієї України, так і для конкретного реґіону. Автор подає близько 50 місцевих фразеологізмів (не засвідчених навіть на сусідніх мовлен- нєвих територіях), витлумачує їх, супроводить природним інформативним контекстом, паспортизує. Фактичний матеріал роботи (із 36 сіл) буде включено до майбутнього фразеологічного словника Харківщини. The article is devoted to the dialectal phraseology of the eastern rural areas (Kupiansk and Dvurichansk) of Kharkiv oblast. The identification and description of these word combinations are an actual and still not satisfactorily solved problem both within the border of the whole Ukraine and for a particular area. The author considers approximately 50 local phraseological units (not fixed even on the neigbouring dialect areas), interprets them, accompanies them with a natural informative context, and certifies them. The factual material of the work (gathered in 36 settlements) will find its place in the future phraseological dictionary of Kharkiv oblast. There is every ground to create the dictionary since A.A. Sagarovsky has quite a large data file with phraseological materials approximately description gathered 503 settlements of the oblast.

78-90

Authors: М. І. Степаненко

Статтю присвячено аналізові сучасних гендерних відносин, специфіці функціювання і творення за допомогою різних мовних засобів фемінативів. Схарактеризовано способи диференціації категорії жіночого роду як одного з важливих чинників відображення сучасних гендерних процесів. Основну увагу приділено з’ясуванню особливостей вторинного номінування жінок у перифрастичній сфері: вирізнено критерії диференціювання перифраз-фемінативів; виявлено семантичні групи описових зворотів, лексико-семантичний склад і компонентний потенціал цих груп та окремих їхніх конституентів; інвентаризовано ономасіологічні маркери того або того конкретного значення перифрастичності, у формуванні якої беруть участь детерміновані й детермінувальні члени; установлено внутрішньо- та зовнішньосистемні зв’язки, що існують між семантичними групами досліджуваних одиниць. The article deals with a topical and largely unexplored problem: 1) formation of integral gender equality in the fields of domestic and international activities; 2) specific features of feminitive creation according to the two principles: a) gender differentiation; b) periphrastic nomination. The aim of the paper is to ascertain specific features of semantic classification of descriptive names created by different linguistic means for females engaged in political activities; to identify intrinsic features of semantic groups of periphrastic feminitives, their connotative potential. The author has characterized ways of differentiation of the feminine gender category as one of important means of reflecting modern gender processes. The main focus is given to figuring out peculiarities of the secondary nomination of females in the periphrastic sphere: the criteria of differentiation of periphrastic feminitives, semantic groups of descriptive expressions, lexical and semantic content, and axiological properties of these groups and their separate constituent parts have been defined. The article has inventoried onomasiological markers of certain concrete meanings of the periphrasis, in which formation determined and determining parts take part. The author has located internal and external systemic links existing between semantic groups of the studied units in the linguistic and sociolinguistic background.

99-107

Authors: О. В. Тихоненко

Статтю присвячено виявленню тенденцій розвитку фразеології офіційно-ділового стилю української мови на етапі становлення. Мета полягає у вивченні фразеології, що утворилася в офіційно-діловому стилі сучасної української мови у 20-30-х рр. ХХ ст., з опертям на словники ділової мови й документи. Завданням розвідки є аналіз фразеології офіційно-ділового стилю української мови; з’ясування чинників її виникнення; визначення особливостей поширення. Проаналізовано й описано найбільш продуктивні фразеологізми в офіційно-діловому стилі української мови. Зазначено, що становлення фразеологічного складу офіційно-ділового стилю означеної доби було зумовлене зовнішньомовними чинниками. The question of the phraseology of the official-business style at the stage of formation remains little investigated, which determines the relevance of this article. The objective is to study the phraseology, which was formed in the official-business style of modern Ukrainian language during the 20-30-s of the twentieth century. The source is the dictionaries business speech and documents. The main task is to analyze the phraseology of the official-business style of the Ukrainian language; find out the factors of its origin; to identify features, its productive components. Scientific research has made it possible to assert that the documents are characterized by the productivity of official-business phraseology, which describes mainly socio-political life on the basis of the introduction of state-building processes in the country. The phraseology reflects the political events of that time, and also indicates the management activity and functioning of state institutions and organizations. The official business phraseology was formed by the using of foreign language vocabulary and Ukrainian basis. Ukrainian business phraseology has been negatively influenced by the Russian. Language patterns make up a significant layer of book-phraseology of the official-business style, often they are terminological phrases – complex new nominations of that time. The cliches of this period are characterized by semantic signs due to the rise of various branches of science, culture, technology, the introduction of important codification processes for society, which appeared in the following areas: economic, trade, stationery, judicial, educational, labor protection and land management. The prospect of further research is the need for a comprehensive study of the phraseology of the official-business style that was formed during the period investigated by us.

113-119

Authors: А. П. Ярещенко

У наведеній статті йдеться про унікальну й неповторну Особистість на ниві Слова, Людину, як поєднала в собі безмежну любов до своєї «малої Вітчизни» – Харківщини з любов’ю до рідної Країни, народу і, нарешті, до викоханого роками й випробовуваннями рідного Міста – і все це органічно звито з 90-літнім Ювілем одного з найбільш цитованих лінгвістів нашого часу, доктора філологічних наук, професора Милістю Божою – Лідії Андріївни Лисиченко. Отже, «Carpe Diem – Ars Longa!» The article deals with the unique personality of one of the most cited linguists of our time, doctor of Philology, professor Lidiia Andriivna Lysychenko, who united in herself boundless love to her "Little Fatherland" – the Kharkiv region with love to her native country, people and, finally, to the native City. This is quite true in connection with the 90th anniversary of this woman. The author investigates the ancient names and several versions of the history of one of the geocultural, geopolitical centers of Eastern Europe – the city of Kharkiv. Kharkiv region is an extremely ancient ethnic-cultural space of modern Ukraine, that has had the millennia of cultural development, which dates back to the Trypillian era, the Cimmerian civilization. So, it is proved on a broad etymological-historical background that ethnoprosthesis around Kharkiv was always densely populated in ancient times, the territory of the present-day metropolis was never free from settlers, nomads. Kharkiv region always gave life, attracted people, was the center of ancient polyculture.

130-137

Authors: І. Є. Богданова

У статті досліджено екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники творення мовного образу простору в ліриці зачинателя українського романтизму Левка Боровиковського, харківського поета-романтика 20-40-х рр. ХІХ століття. Визначено своєрідність художнього світу митця з огляду на тогочасні культурно-історичні умови й особистісні характеристики поета. Особлива увага сконцентрована на формуванні авторської концепції світу та мовних засобах її вираження, на новаторських досягненнях у змалюванні просторових реалій у романтичній поезії. The article aims to investigate the extralinguistic and intralinguistic factors of the creating linguistic image of space in the lyrics by a Kharkiv poet Levko Borovykovskyi. It is highlighted that the issue of the linguistic expression of space in Ukrainian poetry is relevant and multifaceted, because it provides valuable text materials for understanding not only literature, language and aesthetics phenomena, but also the mentality of the nation. The author determines the originality of the artistic world of the poet from the perspective of the historical and cultural conditions of that time and characteristics of Levko Borovykovskyi’s personality. Particular attention is focused on the formation of the artist’s worldview and the language means of its expression, the innovative achievements in the field of representing spatial realities in the romantic poetry. It is shown that in the Levko Borovykovskyi’s linguistic worldview Ukrainian space is expressed by several lexical-semantic groups, which represent all aspects of the traditional space characteristic. The author identifies that it is mainly idyllic, associated with the image of the native countryside as well as in other romanticists’ creative works of that time. The investigation of the issue gives grounds for the analysis of the formation of the poetic style of Ukrainian literary language and certain generalizations about the development of its lexical-semantic system in the considered period – one of the significant stages in the history of Ukrainian literary language.

143-149

Authors: Я. Ю. Сазонова

У статті окреслено дослідницькі підходи в сучасному мовознавстві до вивчення омовлення феномену страху (лексична семантика, когнітологія, когнітивний синтаксис), що дало можливість виявити низку невирішених питань та окреслити шляхи їхнього подолання. Запропоновано застосування лінгвопрагматичного підходу до аналізу мовного вираження феномену страху; зауважено, що теоретико-методологічна база цього під- ходу лише формується; виокремлено основні принципи й поняття, залучення яких дозволить здійснити більш об’єктивний аналіз омовлення феномену страху в межах однієї або кількох мов. The article presents a review of research approaches to the analysis of lingual presentation of fear in modern linguistics (lexical semantics, cognitology, cognitive syntax) that allowed revealing a list of unsolved problems and defining the ways of their overcoming. The topicality of the range of problems touched in the article is derived from the need of new approaches to the studying of fear representation taking into account the present achievements and puzzles. The aim of the article is to formulate scientific research perspectives of applying lingual-pragmatic approach to studying the lingual presentation of fear in the background of conclusions made by representatives of other linguistic trends. It has been mentioned that methodological basis of linguistic pragmatics is being developed now; it has been suggested that basic principles and notions of linguistic pragmatics (such as activity principle, subjectivity, intentionality and discursive space) will allow more objective analysis of verbalizing the phenomenon of fear by means one language or during the contrastive analysis. In conclusion, it is emphasized that application of lingual-pragmatic approach to studying the lingual presentation of fear does not contradict but enriches the results of researches in this field.

157-164

Authors: І. М. Каминін, Л. В. Чурсіна

Статтю присвячено питанням семантичної і словотвірної асиміляції іншомовних слів на ґрунті української мови. Аналізуються структурно-семантичні зміни, які відбуваються у структурі значення запозиченої лексеми, розробляється класифікація типів співвідносності значення слів-етимонів та запозичених слів. Відповідно до валентних характеристик запозичених основ, виділено основи з високим, середнім, низьким і нульовим ступенями словотвірної валентності. Встановлено, що найбільшим словотвірним потенціалом відзначаються основи, які виражають соціально-значущі поняття і посідають чільне місце в номінативній системі мови-реципієнта. The article studies semantic and word-building assimilation of foreign words in Modern Ukrainian. The topicality is caused by the fact that the process of borrowing has been and is still one of the most productive ways of enriching the Ukrainian lexicon and requires detailed analysis of its different aspects. Moreover, the study of structural-semantic and word-building assimilation of borrowed words in one particular language allows finding the typological similarities of the process of lexical borrowing in different languages. Structural-semantic changes that take place in the semantic structure of a borrowed lexeme are analysed and the classification describing the types of correspondence between the meanings of borrowed words and their etymons is developed. With account of their valency characteristics, borrowed stems with high, medium, low and zero degrees of valency are distinguished. It has been established that those borrowed stems that convey socially relevant notions and occupy the central place in the nominative system of the recipient language have the highest word-building potential.

169-174

Authors: О. А. Олексенко

Словоформа орудного відмінка іменника з семантикою порівняння/уподібнення, що вживається в синтаксичній позиції приіменного члена речення, потребує спеціального вивчення, оскільки її семантико-синтаксичне підґрунтя в лінгвістиці висвітлене побіжно. Мета статті – виявити особливості семантико-синтаксичних відношень, що лежать в основі функціювання орудного приіменного. З’ясовано, що ця словоформа, вживаючись у синтаксичній функції неузгодженого означення, має за основу предикативно-характеризувальне значення, як і у функції іменної частини складеного присудка, тобто конструкція з орудним приіменним – це згорнуте речення з двома логічними суб’єктами дії. The word form of the noun instrumental case with the semantics of comparison / likeness that is used in the syntactic position of a dependent element in a noun phrase is not widely used in Ukrainian that causes superficial attention of scientists. However, its noticeable expressive potential and pragmatic volume demand special attention. The aim of the article is to reveal the specificity of semantic syntactic relations that form the basis of functioning of the instrumental case of the dependent element in a noun phrase. It has been found out that this word form, being at the first (syntactic) stage of adverbialization and being used in the syntactic position of an attribute that doesn’t agree with the head noun, has in its basis a predicative-characterizing meaning that belongs to the class of functionally-syntactically tied ones – the same a predicative in compound nominal predicates has. It is a construction with the instrumental case in the function of an attribute that doesn’t agree with the head noun – a folded sentence structure with two logical subjects of the action, joined by a link-verb or an adjective with the semantics of incipience of the attribute.

180-188

Authors: Ф. С. Бацевич

У статті з опертям на низку оповідань відомого сучасного українського письменника Ю.Винничука аналізуються особливості втілення комунікативних смислів у текстах «чорного гумору» – одному із різновидів одивнених художніх творів. Здійснюється спроба розмежування текстів абсурдизму й «чорного гумору». Із цією метою використовується низка нових понять, зокрема недиспозиційних предикатів, гри модальностями й тональностями мовлення. Специфіка комунікативних смислів, які народжуються в текстах «чорного гумору», полягає у веселому «розвінчанні» різноманітних стереотипів, що сформувались у суспільному житті людини, а також «десакралізації» низки понять людського життя. Ukrainian literature lacks a deeply rooted tradition of the so-called «black humour», a phenomenon widely spread in many world literatures. Works of individual authors, first by Yu. Vynnychuk – «the father of modern Ukrainian black humour», have recently filled this gap. The urgent problem of conceptualizing this phenomenon arises, together with revealing the communicative-lingual bases of its creation, the mechanisms of forming peculiar communicative senses of estranged character within its borders. The most important device of creating «black humour» in Yu. Vynnychuk’s texts is de-sacralization of social stereotypes and corresponding concepts. Both traditional for «black humour» concepts «life», «death», «physical disability», «mental illnesses», «family», «friendship», «love», «sexual relations», etc. and practically tabooed from the point of view of humorous attitude concepts «patriotism», «national symbols», «important state events», etc. are subject to this procedure. One of the most important features and at the same time differences of «black humour» from behavioral absurd is that within its borders the non-dispositional predicates used there and non-dispositional contexts, situations and others formed by them are combined with various lingual-communicative «games», in particular, «the game of tonalities» when implementing the textual story, «the game of modalities» when representing and perceiving this story and some others. The specificity of communicative senses born in texts of «black humour» lies in merry «dispelling» and reduction of stigmata formed in people’s social life as well as de-sacralizing the set of notions of daily people’s routine. Topical is the comparative analysis of lingual means use when creating «black humour» in texts of various ethnic lingual cultures and communicative senses born by them.

196-203

Authors: Л. М. Пелепейченко

У статті розглядаються перехідні явища у функціонуванні української та російської мов в Україні. Показано, що ознаки перехідності проявляються у двох аспектах: у функціональному (використання мов у повсякденному спілкуванні й усвідомлення важливості української мови як єдиної державної) та в когнітивно-прагматичному (формування комунікативних особистостей за ознакою вибору українських ціннісних пріоритетів). Виділено полярні й перехідні типи комунікативних особистостей (КО). З метою поширення сфери функціонування української мови запропоновано засоби комунікативного впливу на кожен із виділених типів КО. The article deals with the transitional phenomena in the functioning of the Ukrainian and Russian languages in Ukraine. The topicality of the research is conditioned by the necessity of consideration of transitional phenomena in the area of the language situation in Ukraine. Ignoring these phenomena may cause false or not quite correct inferences and decisions. The aim of the research is to identify the essence of transitional phenomena in the functioning of languages and to justify the cognitive bases of influence on public opinion concerning the language situation in Ukraine. In order to achieve the goal the following tasks are carried out: information on the attitudes of Ukrainians to the language issue is summarized; cognitive basis for the formation of public opinion is proposed; features of transition in the functional aspect (the use of languages in everyday communication and understanding the importance of Ukrainian as the only official language) and in the cognitive-pragmatic (formation of communicative personalities on the basis of the choice of Ukrainian value priorities) are identified; according to the mentioned aspects polar and transitional types of communicative personalities are distinguished; the means of communicative impact on each of them are offered. It is proved that in the functioning of languages and in the attitude to the language issue, there are such transitional phenomena: discussions about the possibility of functioning of two official languages; the presence in Ukraine of types of communicative personalities (CP) who have different views on the language situation in Ukraine. Polar types of communicative personalities are divided into: +1 (CP who use the Ukrainian language in everyday communication and realize its importance as a means of consolidation of the nation) and –1 (CP who use Russian in everyday communication, do not realize the importance of the Ukrainian language as a means of consolidation of the nation and actively support the functioning of two official languages). Three transitional types of CP are described. All above-mentioned features are correlated in these types in different ways. It has been proved that in Ukraine, based on the language position, a new type of communicative personality has been formed – bilingual personality, who regardless of ethnicity and language of everyday communication, chooses purely Ukrainian value priorities and actualizes the communicative code inherent in the language consciousness of the Ukrainian and Ukrainian communicative culture. In order to expand the area of functioning of the Ukrainian language, it is proposed to carry out a communicative impact on the public taking into account the type of CP. The cognitive basis for such communicative influence is formed. The main principles are respect towards the personalities of each type, the absence of aggressive pressure and didactic colouring. The cognitive basis of influence is information on the possibilities of language development and the real state of social relations between native speakers in countries with two or more official languages.

213-221

Authors: І. Ю. Шкіцька

Статтю присвячено вивченню одного з типів реагування на маніпулятивну тактику підвищення значущості співрозмовника. Зроблено спробу виокремити способи побудови реактивних іронічних висловлювань, з’ясувати та проаналізувати типові засоби репрезентації іронії в реакціях на позитивнооцінні експресиви-маніпулеми. Автор описує засоби фонетичного, лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів, а також засоби створення іронії на рівні тексту. Наявність у складі іронічного висловлювання демінутивів показано як реакцію на компліменти-маніпулеми з пестливими формами іменниківномінацій адресата, типовими для ситуацій міжгендерної комунікації. The article is devoted to the research of one of the types of reaction to the manipulative tactics of increasing the significance of an interlocutor. Using Ukrainian language materials, the author makes an attempt to distinguish the methods for constructing responsive ironic utterances, finds out and analyzes the typical means of verbal irony in reactions to manipulatively-marked positively evaluative utterances. The article studies periphrasis, correction, addition and commenting of manipulator’s utterances; construction by an association caused by the component of a positively evaluative expressive or an accompanying utterance; reiteration-teasing, pseudo-agreement, re-asking, expression of surprise, asking; redirection of a positively evaluative utterance or an expressive, which demonstrates a positive attitude, ambiguous or humorous characterization nominations of a manipulator and the author considers them as main ways of constructing of ironic utterances. Phonetic resources (mocking intonation), morphological resources such as using plural forms instead of singular, using first person plural instead of pronoun forms of second person, using imperative forms; lexical recourses − a game of words, antithesis, words with negative connotations in positively evaluative utterances, diminutive words are attributed to means of verbal irony as a reaction to manipulative tactics of increasing the significance of an interlocutor. It is determined that reiteration, rhetorical questions, interjections, asymmetric constructions and complex sentences with an adverbial clause of condition are typical syntactic means of expressing irony in manipulative discourse. The author of the article regards associative irony, fixed expressions, modified idioms, paradox units as tools of verbal irony at the text level.

228-231

Authors: Т. А. Космеда, Н. В. Піддубна

Останнім часом у поле зору вчених дедалі частіше потрапляють ті проблеми, що ще кілька десятиліть тому були на маргінесі наукових студій через низку причин, зокрема ідеологічних. До таких, безперечно, належать і питання, що стосуються вцерковлення української мови, дослідження історії перекладів релігійної літератури, а саме Святого Письма, українською мовою, упливу біблійного інтертексту на національні мови. На сьогодні цю лакуну активно заповнюють роботи, здійснювані в річищі теолінгвістики (від гр. teos – Бог і лат. lingua – мова) – дисципліни, що виникла на стикові мови й релігії й досліджує прояви релігії, які закріпилися й відбилися в мові (О. Гадомський). Це підтверджують, наприклад, кандидатська дисертація Ю. Олешко «Староукраїнська проповідь XVII ст. у комунікативно-когнітивному вимірі» (Київ, 2016), докторська дисертація і, відповідно, монографія О. Черхави «Реконструкція теолінгвістичної матриці релігійно-популярного дискурсу (на матеріалі англійської, німецької та української мов)» (Київ, 2017) та ін.