Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

3-10

Authors: Т. В. Бєляєва, Н. В. Щербакова

Статтю присвячено дослідженню структурно-семантичних і функційних осо- бливостей літературно-художніх антропонімів роману «Еґоїст» Марини Гримич; ви- значенню зв’язку з реальними постатями в українській історії як логічною основою для формування прецедентних номінацій; установленню вектора декодування авторського задуму. Зазначено, що функція прізвищ персонажів твору полягає, загалом, у встановлен- ні походження, соціального становища, визначенні комплексу ментальних і поведінкових характеристик, що регламентують віднесеність/не віднесеність до еліти суспільства, а власне імена покликані зорієнтувати на характер стосунків між героями твору. Статья посвящена из- учению структурно-семантических и функциональных особенностей литературно-ху- дожественных антропонимов романа «Эгоист» Марины Грымыч; определению связи с реальными фигурами в украинской истории как логической основой для формирования прецедентных номинаций; установлению вектора декодирования авторского замысла. Указано, что функция фамилий персонажей произведения заключается, в основном, в установлении происхождения, социального положения, определении комплекса менталь- ных и поведенческих характеристик, регламентирующих отнесенность / неотнесенность к элите общества, а собственно имена ориентируют на характер отношений между их носителями-персонажами. Despite numerous works in the field of literary and artistic onomastics, the study of the onomastic space of works of Ukrainian writers remains relevant. The object of this mini-research is defined as the proper names of the characters of the novel by Maryna Hrymych “Egoist”, and the subject is their structure and features in the text. The goal is to establish the correlation between the formation of characters and the structural and semantic characteristics of the proper names. Thus, the main tasks are to study the structural, semantic and functional features of literary and artistic anthroponyms of the novel “Egoist” by Marina Gry- mych; to define the connection with real figures in Ukrainian history as a logical basis for the formation of precedent nominations; to decode the author’s ideas. It is indicated that the function of the characters names consists, basically, in establishing the origin, social status, the definition of a complex of mental and behavioral characteristics regulating the reference / non-reference to the elite of society, and the names themselves focus on the nature of the relationship between the characters.

17-21

Authors: Г. Я. Намачинська

У статті висвітлюється проблема, що стосується з’ясування особливостей запози- чувального потенціалу української мови стосовно мови російської. Ідеться про специфіку граматичної адаптації українізмів російської мови, що належать до різних лексико-гра- матичних класів слів, зафіксованих у тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля. В статье освещается проблема, касающаяся опре- деления потенциала украинского языка в аспекте заимствования единиц украинского языка в русский язык. Речь идет о специфике грамматической адаптации украинизмов русского языка, принадлежащих к разным лексико-грамматическим разрядам слов, за- фиксированных в словаре живого великорусского языка В. Даля. The article deals with the problem of finding out the features of the borrowings potential of the Ukrainian language in relation to the Russian language. It is a question of the specificity of the grammatical adaptation of the Ukrainianisms that belong to various lexical-grammatical classes of words recorded in the V. Dahl’s explanatory dictionary of the live «velykorosiyska» language. The purpose of this article is to classify the Ukrainianisms of Russian language of the nine- teenth century. On the basis of their grammatical adaptation, belonging to separate lexical-gram- matical classes and changes that have occurred in the system of grammatical categories of indi- vidual lexical units. Ukrainianisms, founded in V. Dahl’s dictionary, are divided into 4 groups. Nouns make the largest class of words among the Ukrainianisms of the Russian language of the nineteenth century. A slightly smaller group is the masculine nouns. One can conclude that the largest borrowed potential from the Ukrainian language in Russian in the nineteenth centu- ry have possessed nouns and verbs, which explain the importance of these lexical-grammatical categories of words in speech. It is these lexical-grammatical discharges that have the greatest cognitive-pragmatic opportunities. The prospect of studying of this problem is the necessity of concluding a dictionary of bor-rowings from the Ukrainian language into the Russian language, which was traced not only in the nineteenth century, but also in the future, which, of course, takes place at the beginning of the XXI century.

27-50

Authors: М. І. Степаненко

Статтю присвячено дослідженню процесу номінування в сучасному українському політичному дискурсові воєнних дій на Донбасі. Доведено, що офіційна назва «антитеро- ристична операція» не відповідає змістові позначуваного нею політичного явища. Основну увагу приділено індивідуальним вторинним назвам денотата «сучасні воєнні дії на Дон- басі», їхній формально-граматичній організації, лексико-семантичній наповнюваності з боку конститутивних позицій, можливим ізофункційним відношенням на рівні форми та змісту, конотаційним властивостям. З опертям на мовні й позамовні чинники, на дено- тативне та конотативне значення здійснено семантичну класифікацію перифрастичних зворотів, розглянуто семантичні моделі зі словом-маркером війна й залежними від нього компонентами з такими референційними ознаками, як «ідеологічна спрямованість», «ру- шійні сили (рушійна сила)», «мета», «місце», «локальний конфлікт», «нелегітимність», «час», «місце в історії суміжних подій», проаналізовано комбіновані моделі описових на- йменувань. Розмежовано загальномовні й індивідуально-авторські, мілітарні та немілі- тарні перифрази, з’ясовано кореферентні зв’язки між ними, чинники, які спричиняють з’яву їх. Статья по- священа исследованию процесса номинирования в современном украинском политическом дискурсе военных действий на Донбассе. Доказано, что официальное название «анти- террористическая операция» не соответствует содержанию обозначаемого им поли- тического явления. Основное внимание уделено индивидуальным вторичным названиям денотата «современные военные действия на Донбассе», их формально-грамматической организации, лексико-семантической наполняемости со стороны конститутивных по- зиций, возможным изофункциональным отношениям на уровне формы и содержания, коннотативным свойствам. С опорой на языковые и внеязыковые факторы, на денота- тивное и коннотативное значение осуществлена семантическая классификация периф- растических оборотов, рассмотрены семантические модели со словом-маркером война и зависимыми от него компонентами с такими референциональными свойствами, как «идеологическая направленность», «движущие силы (движущая сила)», «цель», «место», «локальный конфликт», «нелегитимность», «время», «место в истории смежных собы- тий», проанализированы комбинированные модели описательных наименований. Разгра- ничены общеязыковые и индивидуально-авторские, милитарные и немилитарные периф- разы, выяснены кореферентные связи между ними, факторы, вызывающие появление их. The article examines the nomination process in modern Ukrainian political discourse in military actions in Donbas. It is proved that the name «anti-terrorist operation» does not correspond to the content of political phenomenon marked with this term. The main attention is paid to an individual second name of denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», its formal and grammar organizations, lexical and semantic fillers within the constituent positions, possible izofunctional relations at the level of form and content, its connotative meaning. Also, based on the linguistic and extra linguistic criteria, denotative and connotative meaning, the semantic clas- sification of periphrastic expressions was given. The author analyses the semantic models of the word-marker war and derived components with the following reference features such as «ideologi- cal intention», «driving force», «goal», «place», «local conflict», «illegitimacy», «time», «place in the history of interrelated events», compound models of descriptive notions. In general, the author shows the difference between general linguistic and individual, military and nonmilitary periphra- ses and states the co-referential interactions among them and their origin.

56-64

Authors: Н. В. Кобченко

У статті розглянуто семантико-синтаксичні та формально-граматичні особли- вості речень, що містять пару граматично тотожних дієслів, одне з яких має значення руху чи розташування в просторі, а інше – фізичної чи інтелектуальної дії. Обґрунтовано функцію таких сполук як комплексного предиката на семантико-синтаксичному рівні та як подвійного присудка на формально-граматичному рівні. Показано участь зазначе- них дієслівних пар у реалізації подвійного власне-предикативного синтаксичного зв’язку, схарактеризовано його специфіку. В статье рассматривается семантико-синтак- сические и формально-грамматические особенности предложений, включающих пару грамматически тождественных глаголов, один из которых характеризуется значением движения или положения в пространстве, а второй – физического или интеллектуаль- ного действия. Обосновано функцию таких сочетаний как комплексного предиката на семантико-синтаксическом уровне и как двойного сказуемого на формально-граммати- ческом уровне. Показано участие данных глагольных пар в реализации двойной собствен- но-предикативной связи, освещена ее специфика. The paper deals with semantic-syntactic and formal-grammatical peculiarities of sentences containing a couple of grammatically identical verbs, one of which means movement or location in the space and the other means physical or noetic action. The purpose of the analysis is to clear up the function of a couple of grammatically identical verbs in the semantic-syntactic and formal-grammatical sentence structure and to study out the peculiarities of the syntactic connec- tions covering such lexically restricted verb combinations. The theoretical-methodological base of the research is the complex analysis of a sentence on the communicative, semantic-syntactic and formal-syntactic levels and, according to this, the qualification of the syntactic connection as the mediated by the semantic-syntactic level formal reflection of real connections between real things in the environment. The main linguistic results we report here are: 1) a couple of gram- matically identical verbs of mentioned semantic groups functions as a complex predicate on the semantic-syntactic level of a sentence. These predicates mean indivisible in modal-tense aspect unity of proper-action and accessory action or state, that makes a proper-action possible; 2) a couple of grammatically identical verbs of mentioned semantic groups functions as a dual predicate on the formal-grammatical level of a sentence; 3) such couple of grammatically identical verbs and a substantive in the subject position are the syntactic triple which dual predicative syntactic connection realizes in. This type of dual predicative syntactic connection reaches three forms: two coordinations between subject and every component of a verb couple and correlation between these verbs. Therefore, it is possible to establish one more scope of realization the dual predicative syn- tactic connection – constructions of the structural model S1+Vf+Vf.

73-79

Authors: О. О. Леонтьєва

У статті визначено статус речень з інверсованою розчленованою квантитатив- но-іменною сполукою. Представлено короткий аналіз типології кількісних предикатів, а також пропонується власний погляд на проблему функціонально-семантичної класифі- кації квантитативних компонентів, що виступають смисловим ядром кількісно-іменних речень. В статье определён статус предложений с инверсированным расчле- нённым квантитативно-именным сочетанием. Представлен короткий анализ типоло- гии количественных предикатов, а также предлагается собственный взгляд на проблему функционально-семантической классификации квантитативных компонентов, кото- рые выступают смысловым ядром количественно-именных предложений. Despite the long history of research the category of quantization, unambiguous interpretation has not been found in linguistic theory, which determined the relevance of our study. The purpose of the research is to determine the place of sentences with a disjointed quantita- tive element in the Ukrainian language syntactic system and the presentation of the most complete semantic classification of nominal forms of predicates that express quantitative significance. Research objectives: 1) to learn different points of view of sentences structure with quan- titative-nominal compounds; 2) to reveal the essence and role of the category of quantity in the organization of sentences with quantitative values; 3) to analyze previ-ously established functional and semantic classifications of quantitative predicates and offer their own view on this problem. The sentences with the analyzed compounds should be qualified as two-component com- pleteness, where the subject is expressed predominantly as a nominal, genitive, less as a dative case, indicating the carrier of quantitative meaning, and the predicate numerals, numbers, and mesurates (measurers) without a refined numerical component, phraseological units, rarely quan- titative adverbs, preposition-case compounds or compounds of a non-quantitative name with quantitative-definite words, pronouns and exclamations. The predicate verbalizes the quantitative characteristic of the subject by weight, height, length, depth, height, width, volume, price, age, etc. Such designs represent a concrete, approximate or indefinite number of objects, phenomena, individuals, or an abstract mathematical number.

86-91

Authors: О. В. Халіман

У статті схарактеризовано граматичне значення майбутнього часу як засіб ви- раження оцінки. Описано моделі транспонованих уживань дієслівних форм майбутнього часу недоконаного виду як граматичні ігреми в сучасній українській мові в контексті ак- сіологічної прагмалінгвістики. У досліджуваних прикладах дію, здійснену в минулому, здійснювану в теперішньому чи таку, що передбачається, називає форма майбутнього часу. Такі моделі виражають негативне ставлення до дії, названої формою майбутнього часу недоконаного виду, через її несумісність з відповідним суб’єктом. У сучасній українській мові аналізована ігрема частотою використання не відзначається. В статье проанализировано граммати- ческое значение будущего времени как средство выражения оценки. Описаны модели транспонированных употреблений глагольных форм будущего времени несовершенного вида как грамматические игремы в современном украинском языке в контексте аксиоло- гической прагмалингвистики. В исследуемых примерах действие, совершенное в прошлом, совершающееся в насто- ящем или предполагаемое называется формой будущего времени. Такие модели выражают негативное отношение к действию, названному формой будущего времени несовершенного вида, из-за ее несовместимости с соответствующим субъектом. В современном украин- ском языке рассматриваемая игрема частотой использования не отмечается. The intention to correlate theoretical grammar attainments with active language processes and represent grammatical phenomena in the aspect of communicative activity of a speaker is implemented in modern linguistics. Grammatical ludisms involving tense forms also serve for generation of evaluation. This fact determines the demand in generalized analysis of grammatical means that will provide the opportunity of formulation of rules of grammatical units’ usage in evaluative functions and treatment of regularity of their explanation. The aim of this scientific exploration is to characterize the methods of emergence of gram- matical ludisms for the expression of axiological points based on the example of grammatical meaning of the Future Tense. Grammatical meaning of the Future Tense as the method of expression of evaluation has been characterized in the article. The models of conjugated usage of verbal forms of the Future Tense of imperfective aspect as grammatical ludism in the Modern Ukrainian language in the context of axiological pragmalinguistics have been described. In the investigated examples the action in the past, present or the assumed one is expressed by the Future Tense form. Such models express negative attitude to the action named with the Future Tense form of imperfective aspect due to its incompatibility with the corresponding subject. The analyzed ludism is not distinguished by the frequency of usage in the Modern Ukrainian language.

100-106

Authors: Г. Д. Канкаш

У пропонованій статті автор здійснює спробу схарактеризувати дипломатичний підвид української мови (на матеріалі дипломатичних документів другої половини 50-х – початку 70 років ХХ століття). Дослідник доходить висновку, що дипломатичний під- стиль як різновид офіційно-ділового стилю використовується в сфері міжнародної по- літики, диференціюється за усталеними критеріями виділення стилів і підстилів, має своєрідні мовно-комунікативні ознаки (визначеність мовленнєвих конструкцій, архітек- тонічних форм і мовних прийомів побудови тексту) і реалізується в документах різних жанрів. В предлагаемой статье автор предпринимает попытку охарактеризовать дипломатический подвид украинского языка (на материале дипломатических документов второй половины 50-х – начала 70 годов ХХ века). Иссле- дователь приходит к выводу о том, что дипломатический подстиль как разновидность официально-делового стиля используется в сфере международной политики, дифферен- цируется по определенным критериям выделения стилей и подстилей, имеет специфи- ческие коммуникативные черты (предписанность речевых конструкций, архитекто- нических форм и языкових прийомов построения текста) и реализуется в документах различных жанров. In the article the author attempts to characterize the diplomatic substyle of the Ukrainian language (on the material of the diplomatic documents of the twentieth century (the second half of the 50’s – early 70’s), since the development of the business style of this period was not considered in the scientific researches). Despite the considerable number of works on the formation and development of the business style in the Ukrainian language, some issues concerning the substyles differentiation of the business style, in particular the diplomatic one, as well as the peculiarities of its implementation in the Modern Ukrainian language, remain unclear. This fact emphasizes the relevance of addressing the problem that has been raised. The purpose of the work is to analyze the state of studying the diplomatic substyle as a kind of the business style in the Modern Ukrainian language. The outlined goal involves the following tasks: to investigate the source base associated with the study of the business style in general and the diplomatic substyle, which is allocated within it, in particular; to determine the criteria of its identification and to clarify the main features inherent in this substyle. The researcher delineates the concept of «substyle» and «genre» («genre variety») and concludes that the diplomatic substyle as a kind of business style is used in the field of international politics, is differentiated according to established criteria of recognizing the styles and substyles, has the peculiar language and communicative traits (definition of speech constructs, architectonic forms and speech techniques of constructing the text) and is implemented in the documents of different genres.

119-129

Authors: В. Я. Мельничайко

У статті розглянуто лексичні засоби створення художніх образів: стилістич- ні фігури, тропи, ненормативні елементи, сукупна семантика яких дозволяє уточнити значення кожного слова, надати висловлюванню більшої емоційності й експресивності. Найбільшої естетичної виразності досягають образи, для створення яких використано не поодинокі слова в переносному значенні, а певну кількість асоціативно об’єднаних лексем. Завдяки наявності таких образів сприймання змісту поетичного тексту набуває ознак творчості, забезпечуючи своєрідний діалог адресата з автором. В статье рассмотрены лексические средства создания художественных образов: сти- листические фигуры, тропы, ненормативные элементы, совокупная семантика которых позволяет уточнить значение каждого слова, предоставить высказыванию большую эмоциональность и экспрессивность. Наибольшей эстетической выразительности до- стигают образы, для создания которых использовано не единичные слова в переносном смысле, а определенное количество ассоциативно объединенных лексем. Благодаря нали- чию таких образов восприятие содержания поэтического текста приобретает признаки творчества, обеспечивая своеобразный диалог адресата с автором. The lexical level of any language is the source of permanent innovations in the means of art image creation in spite of numerous works of linguistic analysis of poetry. The aim of the article is to bring to light the imaginative potential of lexicon in poetic text through analysis of interconnection of lexical components and deciphering of author’s intentions from the text. The research is based on poetry of Lina Kostenko. It explores lexical means of creation of art images such as stylistic figures, tropes, and non-standard elements, the cumulative semantics of which allows specifying meaning of every word and making an utterance more emotional and expressive. The results of the research show that the strongest aesthetic expressions are created not by using single words with figurative meaning but with some amount of associatively combined lexemes. Due to functioning of such images, the perception of poetry content gains features of creative process, providing a peculiar dialogue of a recipient with an author.

138-145

Authors: О. В. Ткач, Я. В. Андрейко

Стаття присвячена засобам виділення певного об’єкта в художньому стилі. До- ведено вживаність у підрядній частині складного речення застарілих слів, історизмів, паремій тощо як видільноі ознаки, що додає висловленню експресивності й емоційного за- барвлення. З’ясовано, що основним засобом виділення об’єкта з-поміж інших у художніх текстах є фразеологічні одиниці, які використовуються для характеристики особистіс- них якостей чи опису фізичних вад. До складу ідентифікаційного блоку можуть входити лексеми на позначення тварин і птахів, які, втрачаючи свою основну функцію (виділення певного об’єкта), натомість метафоризуються й визначають особу за характером її ді- яльності, соціальним станом, емоціями, почуттями, розумовими здібностями тощо. Статья посвящена средствам выделения определенно- го объекта в художественном стиле. Весьма употребительным является использование в придаточной части как выделительного признака устаревших слов и историзмов, по- словиц и поговорок, придающих высказыванию экспрессивности и эмоциональной окраски. Выяснено, что основным средством выделения объекта среди других в художественных текстах являются фразеологические единицы, использующиеся для характеристики личностных качеств или описания физических недостатков. В состав идентификацион- ного блока могут включаться лексемы, обозначающие животных и птиц, которые, теряя свою основную функцию (выделение определенного объекта), метафорически описывают личность по характеру ее деятельности, социальному положению, эмоциям, чувствам, умственным способностям и т. д. The article devotes to the means of selection of the certain object in the artistic style by complex sentences with the relation of identification. Analysis of complex sentences with the relation of identification as components of the text suggests that they perform different functions in the structure of the text: take the starting position, continue the line of presentation and summarize the idea that they are the means of text coherent. In addition, breaking the line of presentation of researched sentences pays recipient’s attention to an important moment, thus provides a recipient with a greater amount of information about the subject. According to this, they are widespread in the artistic style. The attention is focused on a number of stylistic figures that perform structures with the relation of identification as a means of logical selection and streamlining of text. Inversion is used to underscore the values of a particular object and increase of expressiveness of speech. Partitioned structures are used in text to improve its informative. The silence emphasizes the significance of further concretization and at the same time shows a state when a person is excited and tries to find necessary words. The rhetorical ques- tions are a common occurrence to achieve the addressee’s intention to identify a particular object.

154-160

Authors: С. Б. Маслова

Статья посвящена проблеме выявления основных закономерностей англоязычного дискурса. Эвристические стратегии логики в единстве с философией, когнитивной се- мантикой и общим языкознанием приводят к новым научным открытиям в сфере линг- вистических исследований дискурса в его непосредственной связи с процессом мышления. Определены, обобщены и выделены шесть основных взаимосвязанных и взаимозависимых закономерностей англоязычного дискурса. Стаття присвячена проблемі виявлення основних закономірностей англомовного дискурсу. Евристичні страте- гії логіки в єдності з філософією, когнітивною семантикою та загальним мовознавством приводять до нових наукових відкриттів у сфері лінгвістичних досліджень дискурсу в його безпосередньому зв’язку з процесом мислення. Визначені, узагальнені та видiленi шість основних взаємозв’язаних та взаємозалежних закономірностей англомовного дискурсу. The deep analysis of the lexical and grammatical database of the actual English-language discourse allows to produce a synthesis – to generalize and to deduce its basic laws (regularities ). There are six basic interrelated and interdependent regularities of the English-language discourse. According to the law of «cause and effect» an individual’s thought (idea) is a cause and a language symbol is an effect (a consequence). Any individual thinks and his mind produces thoughts, ideas, mind (mental) images. A mind (mental) image is a bright, living, volumetric picture manifested in any individuals consciousness. When expressed by a formal element of the hierarchy of discourse (word/ combination of words (word-group)/sentence/ super – phrasal unity / text) any mind image acquires the quality of a mind form, so-called «thought – form» as far as any essence is always formed up and any form has got its essence. In the process of coding and decoding English- language discourse our mind forms are to be exclusively expressed by propositional symbols. They are Proposition, Microproposition and Macroproposition. Proposition involves in both the situations of sentences and the situations of word – groups, as any individual can never think a thought without Predicate and a referring element – Subject. Microproposition corresponds to a word-group (combination of words) including Nominalization (implicit Predicate) and Infinitivization (implicit Subject). Predicate belongs to Infinitivization. Macroproposition is a title of a macrostructure – Text (Topic). It can be usually expressed by a word-group. Macroproposition reveals the general idea of the content of the text (discourse). Thus, an individuals mind images or/ and mind forms can be reproduced exclusively by propositional symbols of the English-language discourse.

169-173

Authors: М. V. Zabotnova

The article is devoted to the analysis of the Internet slang as a key aspect of interaction in chat rooms. The author highlights the specificity of slang in the process of communication in chat rooms. The article is based on the chats of modern social networks. The work examines the definite units of the Internet slang, such as: acronyms, abbreviations, shortened words and jargon. The author puts a stress on the actuality of a work due to the speed development of chatspeak commu- nication, which is endless source of slang, and its narrow exploring. The article’s goals are to set the main principles of the Internet slang forming and to describe its key features which will serve as a basic for future works. It highlights the specificity of the Internet slang usage and underlines the im- portance of its analysis due to the growing interest in the lexical, grammatical, phonetical, seman- tical and other aspects of the Internet communication whether it is interaction between the youth or the adults. The author sets main principles of slang forming and examines this phenomenon using the examples from two languages – English and Ukrainian. Moreover, the article presents issues which are turned to the comparison of the features of the Internet slang forming. Стаття присвячена дослідженню мережевого сленгу як ключового ас- пекту взаємодії в інтернет чатах. Автор висвітлює особливості сленгу в процесі спілку- вання в чатах. Стаття бере за основу чати сучасних соціальних мереж. Робота розгля- дає окремі складові мережевого сленгу – акроніми, абревіатури, скорочення та жаргон. Автор наголошує, що актуальність роботи полягає у швидкому розвитку мережевих чатів, які є джерелом сленгізмів, та їх малодослідженості. Стаття ставить за мету виокремити основні принципи утворення сленгу та скомпонувати його особливості, які стануть основою майбутніх робіт. Статья посвящается исследованию сетевого сленга, как ключе- вого аспекта взаимодействия в интернет чатах. Автор показывает особенности сленга в процессе общения в чатах. Статья основывается на чатах современных социальных сетей. Работа рассматривает отдельные составляющие сетевого сленга – акронимы, аббревиатуры, сокращения и жаргонизмы. Автор делает ударение на том, что актуаль- ность работы лежит в быстром развитии сетевых чатов, которые являются источ- ником сленгизмов, и их ограниченном исследовании. Статья ставит за цель выделить основные принципы образования сленга и скомпонировать его особенности, которые ста- нут ключевыми для будущих работ.

183-188

Authors: Т. Ф. Осіпова

У статті розглянуто функціональні можливості невербальних знаків комунікації за умови їхньої вербалізації, зокрема процеси семантико-прагматичної формації фразем з невербальним компонентом дуля, що ілюструють механізми розширення, звуження, ней- тралізації оцінного значення, актуалізацію відповідної прагматики розглядуваних оди- ниць, що номінують невербальні явища з урахуванням діахронно-синхронного зрізу. В статье рассмотрены функци- ональные возможности невербальных знаков коммуникации в условиях их вербализации, в частности, процессы семантико-прагматической формации фразеологизмов с невер- бальным компонентом дуля, которые иллюстрируют механизмы расширения, сужения, нейтрализации оценочного значения, актуализацию соответствующей прагматики ис- следуемых единиц, номинующих невербальные явления с учетом диахронно-синхрониче- ского среза. The article highlights the functional abilities of non-verbal marks of communication when they are verbalized, especially the processes of the semantic and pragmatic formation of phraseological units with the component “fig”. The “fig” is considered to be the offensive gesture, though according to folk customs the fig was chosen to be the amulet to protect from the evil spirit, witchcraft and illnesses. The verbalization of the communicative gesture with the component “fig” in the phraseological speech represents the mean- ings, which are on the assessing scale from the most positive up to the least negative. There are some factors that enable, on the one hand, to actualize the system of nonverbal communicative means in the speech. They tend to convey the memory of the past. In this case they actualize diachrony. On the other hand, they enable to notice expanding of the lexical and semantic paradigm of nominations-verbalizators of nonverbal means. Such expanding occurs ac- cording to the traditional, fixed meaning creating mechanisms, their transformation (expanding, narrowing, neutralization of positive assessment, accumulation of negative assessment, modifica- tion of connotations). Such factors include the verbalization of nonverbal means as a lexical and semantic, sense creating process, the process of producing the pragmatic meaning and appropriate pragmatic mode. The interdisciplinary approach in the contemporary linguistics enables to discover new func- tional potentials of nonverbal means of communication that are represented in the speech. In gen- eral, it modernizes the process of sense creating in the contemporary Ukrainian communication space. That is why the prospect of this article lies in the necessity of more proper research of specific facts of nonverbal signs of verbalization. It is also necessary to clarify the system of actualized processes that produce appropriate semantics and pragmatics.

194-198

Authors: Е. М. Толмачёва

Статья посвящена изучению восприятия иностранцами славянского акцента во французском языке. Целью работы было совершить обзор интерферированной речи изуча- ющих французский язык в условиях искусственного билингвизма и трилингвизма; выде- лить типы классификации интерферированного акцента согласно восприятию носителя языка; определить общее отношение носителей французского языка к иностранцам, изу- чающим французский,вследствие активного развития международной коммуникации; показать, какое понятие сформировалось о славянском акценте у франкофонов. Стаття присвячена вивченню сприйняття іноземцями слов’янського акценту у французькій мові. Метою роботи було зробити огляд інтерферованого мовлен- ня людей, що вивчають французьку мову в умовах штучного білінгвізму і трилінгвізму; виділити типи класифікації інтерферованого акценту згідно зі сприйняттям носія мови; визначити загальне ставлення носіїв французької мови до іноземців, що вивчають фран- цузьку, внаслідок активного розвитку міжнародної комунікації; показати, яке поняття сформувалося про слов’янський акцент у франкофонів. The article is devoted to the study of foreigners’ perception of the Slavic accent in French. In modern scientific literature this issue remains insufficiently explored and requires further research. The aim of the work is to examine the interfering speech of students of the French language in conditions of artificial bilingualism and trilingualism. The article considers three types of classification of trilingual accents according to the perception of the native speaker. The author describes the attitude of French speakers to foreigners studying French, due to the active develop- ment of international communication, and makes an attempt to reveal what concept was formed about the Slavic accent of francophones. The author believes that a detailed study of the commu- nicative aspect of the perception of the Slavic accent by the native French speaker helps improve the quality of teaching French pronunciation and as a consequence improve mutual understanding in the process of international communication.

206-213

Authors: К. Д. Каруник

Розвідка має до діла з ранніми лінгвістичними працями Юрія Шевельова, дотичними до питань авторської мови й ідіостилю Павла Тичини, що були об’єктом його кандидат- ської дисертації. Хоча самого тексту її не збереглося, приступними залишилися декілька розділів, оприлюднених у трьох публікаціях 1940–1941 рр., що й уможливлює здійснення аналізу цього доробку на тлі інших студій Ю. Шевельова над поетичною мовою. В статье рассматриваются ранние лингвистические труды Юрия Шевелева, касающиеся вопросов авторского языка и идиостиля Павла Тычины, которые были объектом его кандидатской диссертации. Хотя сам текст ее не сохранился, остались доступными несколько глав, опубликованных тремя подачами в 1940–1941 гг., благодаря чему вожможен анализ этой работы на фоне других исследований Ю. Шевелева, посвященных поэтическимому языку. The paper addresses George Y. Shevelov’s linguistic studies on Pavlo Tychyna’s poetic language and style. This problem was in the focus of Shevelov’s PhD thesis, written in 1936–1939 under Leonid Bulakhovs’kyj’s supervision and defended at the University of Kharkiv. Although the typescript in question is now considered to be lost, some chapters of it are available in the form of three lengthy articles published in 1940–1941. This makes it possible to analyze Shevelov’s early research into Tychyna’s oeuvre within the entire corpus of his studies on poetic language and style, especially from the methodological point of view. A variety of Shevelov’s publications is taken into considera- tion, ranging from hitherto unknown newspaper articles to his classical studies on the language and style of other Ukrainian writers. Shevelov’s conclusion concerning Tychyna’s politically engaged collection of poems The Party Leads the Way, if one looks away from its ideological implica- tions, is that it constitutes an interesting formal experiment offering a nice example of a notionally meanin gless poetic language per se.

3-8

Authors: А. В. Гріччіна

Стаття присвячена з’ясуванню сутності й дослідницьких завдань урбаноніміки як розділу сучасної топоніміки. Уточнені поняття «урбанонім» та «урбанонімія», які є базо- вими для цієї галузі ономастики, проаналізовані останні доробки українських ономастів у галузі урбанонімного корпусу українських міст. Доведено, що актуальність лінгвістичного вивчення закономірностей формування й функціонування урбанонімів зумовлена багать- ма факторами, серед яких стрімка урбанізація українського суспільства, динамічність номінаційного процесу, культурологічний і педагогічний аспекти топоніміки, а також важливість безперервного накопичення нового фактичного матеріалу. В статье описаны суть и исследовательские задачи урбанонимики как раздела современной топонимики. Уточнены понятие «урбаноним» и «урбанонимия», которые являются базовыми для этой отрасли ономастики, проанализированы последние работы украинских ономастов в исследовании урбанонимного корпуса украинских городов. До- казано, что актуальность лингвистического изучения закономерностей формирования и функционирования урбанонимов обусловлена рядом факторов, среди которых стреми- тельная урбанизация украинского общества, динамичность номинационного процесса, культурологический и педагогический аспекты топонимики, а также важность посто- янного накопления нового фактического материала. The main points and research problems of urbanonymy as a branch of modern toponymics have been described in the article. The notions of “urbanonym” and “urbanonymy” which are the basic ones for this field of onomastics have been defined and clarified. The recent works presented by Ukrainian onomasts in the study of the urban place names of Ukrainian cities have been analyzed. Domestic linguistic research workers hold different views on the classification of urban place names, however the motivation principles of their nomination have much in common. It has been proved that the topicality and relevance of studying the patterns of formation and functioning of urbanonyms in the framework of linguistic research are derived from a number of factors, including the rapid urbanization of Ukrainian society, the dynamic nature of the nomination process, the cultural and pedagogical aspects of studying toponymy, and the importance of the constant accumulation of new factual material.

15-21

Authors: I. K. Kozka

У статті розглядається система прикметників на позначення портретної харак- теристики людини в сучасній українській мові. Аналізується специфіка синонімічних та антонімічних відношень прикметників, що належать до макрополя «Портретна харак- теристика людини». У рамках макрополя виокремлено мікрополе «Вертикальний розмір». Виділено лексико-семантичні групи на основі інтегральних та диференційних денотатив- но-сигніфікативних сем. Визначено структурну організацію лексико-семантичних груп, виявлену в результаті семного аналізу значень. Предметом дослідження є семантичні та функціональні особливості системних відношень українських прикметників, що познача- ють портретну характеристику людини, як конституентів лексико-семантичного поля. В статье рассматривается система прилага- тельных, обозначающих портретную характеристику человека в современном украин- ском языке. Анализируется семантическая специфика синонимических и антонимических отношений прилагательных, которые входят в макрополе «Портретная характеристи- ка человека». В рамках макрополя выделено микрополе «Вертикальный размер». Выделены лексико-семантические группы на основе интегральных и дифференциальных денотатив- но-сигнификативных сем. Определена структурная организация лексико-семантических групп, выявленная в результате семного анализа значений. Предметом исследования яв- ляются семантические и функциональные особенности системных отношений украин- ских прилагательных, обозначающих портретную характеристику человека. The article deals with the system of adjectives which denote the portrait characteristics of a person in the Modern Ukrainian Language. The semantic specific features of synonymic and antonymic relations of the adjectives which form a macrofield «Portrait Characteristics of a Person» have been analyzed. The microfield «Vertical Size» has been singled out in this macrofield. Lexical and semantic groups have been defined on the basis of integral and differential denotative and significant semes. Structural organization of lexical and semantic groups has been clarified as a result of semes analysis. The subject of the research concerns semantic and functional peculiarities of systematic relations of the Ukrainian adjectives which denote the portrait characteristics as constituents of a lexical and semantic field.

30-39

Authors: Т. М. Мішеніна

Публікація присвячена розглядові структурно-семантичних особливостей фіто- німної лексики як стилетвірного чинника письма представника української літерату- ри – шістдесятника Миколи Вінграновського. Фітонімний код репрезентовано на рівні локативів ліс, степ, сад, поле, що інтерпретовано як автохтонні знаки українського до- вкілля, а також символи (як традиційні, так і авторські). Широкий асоціативний про- стір сприяв появі значної кількості символічних значень, серед яких функціональними є ідіоетнічні (Україна, батьківщина як свій дім, доля / воля). Перспективою подальших до- сліджень є аналіз символіки квітів в українській лінгвокультурі з позиції діахронії. Публикация посвящена рассмотрению структурно-семантических особенностей фитонимной лексики как стилеобразующего фактора письма представителя украинской литературы – шестидесятника Николая Винграновского. Фитонимний код представлен на уровне локусов лес, степь, сад, поле, которые интерпретированы как автохтонные знаки украинской окружающей среды, а также символы (как традиционные, так и авторские). Широкое ассоциативное про- странство способствовало появлению значительного количества символических значе- ний, среди которых функциональными являются идиоэтнические (Украина, родина как свой дом, судьба / воля). Перспективой дальнейших исследований является анализ симво- лики цветов в украинской лингвокультуре с позиции диахронии. The article is devoted to the studying of the structural and semantic peculiarities of phytonymical vocabulary as a writing stylistic feature of the representative of Ukrainian Literature – the man of the sixties MykolaVinhranovskyi. An artistic depiction of plants as indigenous environmental signs is considered to be a traditional description of landscape where trees act as artistic details, reproducing the times of the seasons, and to some extent indirectly - a natural phenomenon. Parallelism is conventional as it meets folk tradition, the meaning of which is that trees reflect the internal state of nature comparable to the human condition, age, etc. The phytonymical code is represented by such locus names as forest, heath, garden, field, which are interpreted as indigenous signs of Ukrainian environment, and symbols (both traditional and authors).The great associative field contributed to the introduction of a significant number of symbolic meanings, among which the idioethnic ones are the most functional (Ukraine, the birthplace as the home, fate / will). The function of such phytonym as wood is limited, while the species names are widely used. The poet’s individual style is distinguished by the differentiation of such locus names as forest / garden / forest-steppe (steppe). The trees are distinguished within the locatives: forest trees (oak, maple, ash, pine, birch); trees common in the forest-steppe (poplar, willow); garden trees (apple, pear, plum). The forest is most frequently presented by such phytonyms as oak and birch in the poetic works of MykolaVinhranovskyi. The locus name forest also represents the nomen grove (small, mostly deciduous forest) having differential semes of species mentioned. The Ukrainian art world view interprets the symbol of garden through the personal world view and spiritual progress that enables the correlation of garden between the soul grace and the high internal culture, etc. The observations on the linguistic material allowed to conclude that the poetic speech of Mykola Vinhranovskyi paints the image of cherry for: a) poetizing of the elements of life; b) reproducing the correlation between the internality of a human being / age / fate and nature. Despite the national clearness of such phytonym as cherry, the reflection in reproducing the internality of the Ukrainian linguistic and culture must be pre asisstated. The phytonym of apple represents the image of a woman, her emotional experiences, embodying feminine destiny, the fate of the Ukrainians. The Ukrainian field with the adjective feather-grass realizes the additional value of not only the indigenous space, but also the background one – the will that we associate with phytonymical symbols (feather-grass / wind / will). The further research is based on the dynamics of the lexical set flowers in the Ukrainian cultural discourse from the perspective of diachrony.

47-53

Authors: К. І. Шишкіна

У статті представлені когнітивні механізми утворення перифрастичних евфе- містичних номінацій, що мають на меті нівелювання вихідного табуйованного поняття соціокультурної норми доби Вікторіанства, висвітлено важливу роль володіння людиною евфемістичними засобами. За джерела евфемістичних номінацій взяті контексти вікто- ріанського художнього дискурсу. Серед лінгвокогнітивних механізмів формування евфе- мізмів виокремлено перифраз. Виявлено, що перифрастичні евфемістичні номінації засно- вані на когнітивних механізмах поляризації, генералізації та деперспективізації В статье представлены когнитивные механизмы образования перифрастических эвфемистических номинаций, целью которых является нивелирование исходного табуированного понятия социокультурной нормы эпохи Викто- рианства, освещена важная роль владения человеком эвфемистическими средствами. В качестве источников эвфемистической номинации взяты контексты викторианского художественного дискурса. Среди лингвокогнитивных механизмов формирования эвфе- мизмов выделяем перифраз. В ходе исследования было выявлено, что перифрастические эвфемистические номинации основаны на когнитивных механизмах поляризации, генера- лизации и деперспективизации. Mastering of euphemistic means which are able to level the negative impact of the phrase is presently under the research. The aim of the paper is presented in the disclosure of euphemistic periphrastic formation referring to the nomination of socio-cultural taboos. Contexts of Victorian discourse are rich sources of euphemistic nominations to function and to refer to the socio-cultural taboos of the epoch. Being a linguo-cognitive mechanism to function the periphrasis is selected. Periphrastic euphemistic category is based on the cognitive mechanisms of polarization, generalization and deperspectivisation. The paper discovers that cognitive operation of polarization is based on the opposition due to the existence of opposing concepts. The basis of generalization is cognitive operation of hyponym - hypernym substitution where hyponym and hypernym are presented like categories of different levels. The selectivity of human perception mechanism is the rich grounding of deperspectivisation. As a background for the mechanism serves the fact that a person chooses only the information that is currently the most significant and meaningful. The paper presents analyses of major cognitive mechanisms in the context of the Victorian discourse.

60-69

Authors: М. С. Заоборна

Простежено системні власне синтаксичні, семантико-синтаксичні та власне семантичні ознаки складнопідрядних порівняльних речень в екстраполяції на ідіолект Марка Вовчка. Виявлено індивідуально-авторські домінанти у використанні складних порівняльних конструкцій. З’ясовано своєрідність письменницької техніки Марка Вовчка в конструюванні складних порівнянь. Осмислено складнопідрядні порівняльні речення як лінгвальні маркери мовної особистості письменниці. Очерчены системные собственно син- таксические, семантико-синтаксические и собственно семантические характеристики сложноподчиненных сравнительных предложений в экстраполяции на идиолект Марко Вовчок. Выделены индивидуально-авторские доминанты в использовании моделей слож- ных сравнительных конструкций. Определено своеобразие писательской техники Марко Вовчок в конструировании сложных сравнений. Осмыслены сложноподчиненные сравни- тельные предложения как лингвистические маркеры языковой личности писательницы. Pure syntactic, semantic and syntactic and pure syntactic features of subordinate comparative clauses as extrapolated on Marko Vovchok’s idiolect have been observed in the article. The topicality of such an approach is connected with the realization of the fact that, on the one hand, syntactic system of a language is the result of stabilizing of certain types of speech models which function in the text, and on the other hand, that typical features of a certain syntactic structure are highlighted and varied according to the individual and creative manner of the writer. The goal of the article is to realize the relevance of subordinate comparative clauses of the literary text of Marko Vovchok for the characteristics of the linguistic personality of the mentioned writer. According to the goal the following tasks have been set: to observe general linguistic systemic features of subordinate comparative structures in the texts written by Marko Vovchok; to actualize on the background individual author’s dominating features mentioned above; to define the peculiarity of the writer’s style in constructing complex comparisons. As a result of the investigation the following features of comparative technique typical of Marko Vovchok’s idiolect: the use of usual as well as folk-conversational semantic comparative tools of subordination; the use of deictic particle in the contact pre-position concerning the comparative conjunctions; preference of asymmetric sentences of unreal comparison complicated by the relation of hypothetic cause; anthropic character of situations (connected by the comparative relation) which are reproduced in the main and subordinate clauses. Carried out conclusions predetermine the understanding of complex subordinate comparative sentences as lingual markers of linguistic personality of Marko Vovchok on the background of defining the principles of functioning of such structures in the texts written by other authors.

77-82

Authors: А.В. Лепетюха

У статті розробляється типологія компресованих адвербіальних монопредикатив- них висловлень з синтаксичною синонімією. Шляхом лінгвістичного експерименту (мовної гри адресата) з використанням методу ідентифікації визначається ступінь ко(н)тек- стуальної пертинентності трансформів системних (мовних) синонімічних рядів мовної стрижневої (первинної) структури та актуалізованих адвербіальних синтаксичних опцій та аналізуються стратегії авторської мовної гри. В статье разрабатывается типология компрессированных адверби- альных монопредикативных высказываний с синтаксической синонимией. Посредством лингвистического эксперимента (языковой игры адресата) с использованием метода идентификации определяется степень ко(н)текстуальной пертинентности транс- формов системных (языковых) синонимических рядов языковой стержневой (первичной) структуры и актуализированных адвербиальных синтаксических опций и анализируют- ся стратегии авторской языковой игры. The actuality of this paper is determined by the insufficient studies in modern linguistics of systemic (language) transformations of syntactical synonyms and co(n)textual significances of actualized synonymic structures-discourse innovations and by the absence of typologies of monopredicative constructions with different key lexemes. The aim of the paper is to elaborate the typology and to define the degree of co(n)textual pertinence of the transforms of virtual (language) synonymic series and of monopredicative utterances with adverbial key lexeme with application of linguistic experiment. The achievement of our aim supposes the solution of some problems, such as: elaboration of the typology of compressed adverbial monopredicative utterances with syntactical synonymy; definition of the degree of co(n) textual pertinence of adverbial discourse innovations-transforms of language pivotal (primary) structure by linguistic experiment (language game of addressee) with application of method of identification;analysis of the strategies of author’s language game.

91-96

Authors: О. І. Мокляк

Мета статті полягає в аналізі основних морфологічних засобів, які слугують уви- разненню емоційності ласкавих звертань, посилюють впливовий ефект цих одиниць. З’ясовано, що інтенсифікації прагматичного потенціалу афектонімів сприяє несуміс- ність реальної життєвої ситуації з вибором родової й числової форми апелятивів. Ви- значено, що силу впливу на співрозмовника активує також використання нестягнених форм афектонімів-ад’єктивів, позитивний перлокутивний ефект забезпечують ласкаві звертання, виражені прикметниками у формі суперлатива. Целью статьи является анализ основных морфологических средств, которые слу- жат интенсификации эмоциональности ласковых обращений, усиливают эффект вли- яния этих единиц. Выяснено, что прагматический потенциал аффектонимов обусловлен несовместимостью реальной жизненной ситуации с выбором родовой и числовой формы апеллятивов. Силу воздействия на собеседника активирует также использование пол- ных форм аффектонимов-адъективов, положительный перлокутивний эффект реализу- ется посредством употребления ласковых обращений, выраженных прилагательными в форме суперлатива. The purpose of the article is to analyze the main morphological tools that serve as the emotional intensifiers or affectonyms and reinforce the powerful effect of these items. The target object of the influence is the primarily sensual area of an agent which is directed to the positive side with the help of these items. Morphological paradigm of affectonyms is represented mainly by substantivised and adjectivised items, grammatical category of gender and the number of parts of speech are used in a different unconventional context, and they intensify emotionally gentle nominations as well as they reinforce the impact on the recipient. This is the so-called gender-sexual asymmetry and the use of appeals addressed to one interlocutor in plural. Appealing units sensually intensify the following morphological tools such as the comparison (comparative and superlative) positive forms of adjectives. Among the pronouns which display the language games there are some which are used in neutral case instead of male or female, which leads to the emergence of new pragmatic meaning. This form of affectonyms helps to get even an adult to a child, exactly this is the way of a sender to implicitly express a desire to protect a companion, to take care of him. In general, any violation in terms of pragmalinguistic is not accidental because it encourages communicative effect: the recipient always has responds to such common appealing units.

103-108

Authors: В. М. Терещенко

У статті проаналізовано специфіку складних пояснювальних речень сучасної укра- їнської мови з метою обґрунтування погляду на цей тип синтаксичних одиниць як на елемент системи складносурядного класу конструкцій. З’ясовано, що унікальна комуні- кативно-прагматична орієнтованість цих речень як засобу рефлексії мовцем своєї предикативно- номінативної діяльності спричиняє своєрідність їхньої семантичної й формаль- ної організації, що, утім, не дає підстав для виокремлення цих конструкцій як особливого формально-граматичного типу – синкретичного чи перехідного. Цю тезу підтверджено шляхом з’ясування відповідності пояснювальних конструкцій верифікаційним критеріям сурядності. В статье проанализировано специфику сложных пояснительных предложений современного украинского языка с целью обоснования взгля- да на этот тип синтаксических единиц как на элемент системы сложносочиненного класса конструкций. Показано, что уникальная коммуникативно-прагматическая ори- ентированность этих предложений как средства рефлексии говорящим своей предика- тивно-номинативной деятельности является причиной их своеобразной семантической и формальной организации, что, тем не менее, не дает оснований для выделения этих конструкций как особенного формально-грамматического типа – синкретичного или переходного. Этот тезис подтвержден путем выявления соответствия пояснительных конструкций верификационным критериям сочинения. The article analyzes the specific of complex explanatory sentence of modern Ukrainian language to justify the view on this type of syntactic units as the element of the Compound class structures. Background is caused by the fact that the explanatory structures are considered contradictory in syntax science: some researchers recognize them as Complex, others – as Compound, and others – as syncretic or transitive (Complex-Compound or Compound- Complex). Based on the outline of a unique communicative and pragmatic orientation of explanatory sentences as a means of the speaker’s reflection of his predicate-nominative activities it was proved that in their logical-semantic nature they are mono-denotative, i.e. correlated with one situation of reality, and in the semantic-syntactic – poli-propositional specific entities. These features contribute their specific formal nature as implicit equivalent of multi-component structures. In multi-component sentences conjunction provides installation explanatory relationship between modus, and in the case of modus implication it retains its function, formally establishing the relationship between dictum components. In both cases, the function of conjunctions indicates a compound syntactic relationship between predicative centers. This thesis was confirmed by verification of the specific of Compound explanatory sentences according to the certain criteria proved their compound nature.

117-122

Authors: О. І. Черненко

У статті висвітлено категорію духовної цінності любов / кохання як складника поетичної мовної картини світу Віктора Бойка, визначені контексти, у яких еспліку- ється поняття духовної цінності, розмежовано сфери кохання й любові. Також окреслено специфіку образно-метафоричного мовлення поета, що визначає його творчу індивідуаль- ність та ідіостиль. Сконцентровано увагу на формуванні світогляду митця на початку творчого шляху, а також на його власному розумінні любові / кохання як однієї з найваж- ливіших загальнолюдських й особистісних цінностей. В статье рассматривается понятие духовной ценности любви как составляющей языковой кар- тины мира Виктора Бойко, определены контексты, в которых эсплицируется понятие духовной ценности, разграничены сферы любовь / любовь. Также обозначена специфика образно-метафорического языка поэта, который определяет его творческую индивиду- альность и идиостиль. Сконцентрировано внимание на формировании мировоззрения по- эта в начале его творческого пути, а также определении им любви как одной из важней- ших общечеловеческих и личностных ценностей. In the article the concept of moral value of love is examined as a one of the notional in language mapping of the world of Victor Boyko. In his poetry the concept of moral value is certained, spheres love / to be in love are differentiated. Also the specific of poet’s figuratively-metaphorical language determines his creative individuality and individual style. The aim of research is to identify the expression features of moral value love / to be in love in Victor Boyko’s poetry discourse. The task of research is to set up dominants for an individual style of Victor Boyko’s poetry; to define a sphere of moral values in the contexts; to separate the sphere that is common for all personality values in the poetic discource of the Victor Boyko’s poetry. The work has general orientation on modern researches of poetic discourse in the linguistics, where the poetic texts are analyzed as the carriers of certain system of moral value as the special form of communication, that allows to reconstruct the poet’s individual style. In the work the poet’s worldview is represented; the specificity of the figurative language which is one of the determinants of the poet’s artistic individuality, his own individual style is defined. In the conclusions of the research it is paid attention on forming of poet’s world view at the beginning of his creative way, and also determination to love as one of major common to all mankind and personality values.

128-132

Authors: Ю. В. Коваленко

У статті досліджено основні аспекти функціонування мовленнєвого жанру осуду на матеріалі публіцистичних текстів (зокрема онлайн-видань). Окреслено характерні осо- бливості публіцистичного стилю, які спричинюють необхідність розгляду проблеми вза- ємодії мовців в аспекті соціальних відносин, та дослідження вербальної реакції соціуму на дії окремих його представників, які порушують певні моральні та соціальні норми. У статті проаналізовано основні мовні одиниці, характерні для цього жанру, та зокрема для текстів політичної тематики. В статье исследуются основные аспекты функционирования речевого жанра осуждения на материале публицистических текстов (в частности онлайн-изданий). Определяются характерные особенности публицистичес- кого стиля, которые вызывают необходимость рассмотрения проблемы взаимодействия говорящих в аспекте социальных отношений, и исследования вербальной реакции социу- ма на действия отдельных его представителей, нарушающих определенные моральные и социальные нормы. В статье анализируются основные языковые единицы, характерные для данного жанра, и в частности для текстов на политическую тематику. The article deals with the basic aspects of the speech genre of condemnation on the materials from journalistic texts (in particular online publications). It is outlined the main features of journalistic style that lead to the need to study the problem of interaction between speakers in terms of social relations, and the research of verbal reactions of society to the actions of some of its representatives who violate certain moral and social norms. The basic language units, typical of this genre, and in particular for texts on political issues are analyzed in the article. The current works of the researchers in the field of the study of speech genres that operate within the discourse of confrontation are analyzed. The relevance of the problem is caused by the necessity of detailed study of evaluative speech genres in Ukrainian press, providing the identification of pragmatic characteristics of speech acts and linguistic units of different levels, which organize the communicative intention of the speaker. The aim of the article is to highlight the basic aspects of the speech genre of condemnation in Ukrainian journalism and the main features of its verbal expression. Linguistic units, typical for expression of condemnation are dominated by those the semantics of which contain negative evaluation and structure-clichés with negative semantics. However, there are cases when the text does not contain any lexical units with semantics of negative evaluation, but there is general condemnation pragmatics.

138-145

Authors: L.M. Ramírez, L.V. Konstantinova

The main objective of the current research was to evaluate aspects of the process of reading of printed text and of computerized text by considering students of Communication and Journalism of the University of Manizales, Colombia and students of Foreign Languages Department of Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine. Statistically significant differences were found in the number of weekly hours of computer use by students according to the participating universities (p = 0.00). The analysis also determined significant differences between the grades received by those who used paper (p = 0.000) and digital (p = 0.000), with the results being higher in both cases for the students of Foreign Languages Department of Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University- NPUK (Statistician U of Mann- Whitney). Основною метою дослідження було вивчення і оцінка різних аспек- тів процесу читання тексту, надрукованого на папері і з використанням електронного пристрою на прикладі студентів двох університетів: університету міста Манісалес (Ко- лумбія) і Харківського педагогічного університету (Україна). Були виявлені статистично значущі відмінності в кількості годин, проведених за комп’ютером упродовж тижня, у студентів вищеназваних університетів (p = 0, 00). Також були відзначені великі роз- біжності в отриманих оцінках як у випадку читання тексту надрукованого на папері, (p = 0,000) так і за допомогою електронного носія (p = 0,000). Причому в обох випад- ках результати виявилися вищими у студентів факультету іноземних мов ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Основной целью данного исследования было изуче- ние и оценка различных аспектов процесса чтения текста, напечатанного на бумаге и с использованием электронного устройства на примере студентов двух университетов: университета города Манисалес (Колумбия) и Харьковского педагогического университе- та (Украина). Были обнаружены статистически значимые различия в количестве часов, проводимых за компьютером в неделю, у студентов вышеназванных университетов (p = 0, 00). Также были отмечены значительные расхождения в полученных оценках как в слу- чае чтения текста напечатанного на бумаге (p = 0,000), так и с помощью электронного носителя (p = 0,000) . Причем в обоих случаях результаты оказались выше у студентов факультета иностранных языков ХНПУ имени Г.С. Сковороды.

152-162

Authors: І. Ю. Шкіцька

Статтю присвячено дослідженню звертань, що викликають негативну реакцію адресата й можуть спричиняти конфлікти. Виявлено типи та семантичні групи звер- тань-конфліктем, описано варіанти негативних реакцій на прямі та непрямі звертання з конфліктогенним потенціалом залежно від лінгвальних та екстралінгвальних факторів. З’ясовано чинники, за яких форма звертання стає конфліктогенною. Окреслено причини відсутності вербальної реакції на звертання-конфліктему. Ураховано гендерні, статус- ні, вікові характеристики комунікантів, ступінь їх знайомства, характер стосунків між ними, специфіку ситуацій спілкування та норми поведінки, прийнятні в українському сус- пільстві. Статья посвящена исследованию обращений, которые вызывают негативную реакцию у адресата и могут приводить к конфликтам. Выявлены типы и семантические группы обращений-конфликтем, описаны варианты негативных реакций на прямые и не- прямые обращения с конфликтогенным потенциалом в зависимости от лингвистических и экстралингвистических факторов. Определены причины конфликтогенности форм об- ращений и невыраженности негативной реакции на них. Учтены гендерные, статусные, возрастные характеристики коммуникантов, степень их знакомства, характер отно- шений между ними, специфика ситуаций общения и нормы поведения, приемлемые в укра- инском обществе. The article is devoted to the research of appeals that cause the addressee’s negative reaction and may lead to conflicts. The research identifies types and semantic groups of irrelevant-conflictual forms of address and describes variants. Ways of negative reactions to direct and indirect forms of appeals with conflictual potential are described paying attention to lingual and extra-lingual factors. The work identifies factors turning forms of appeals into conflictual ones. It determines the causes of absence of verbal reaction to conflictual addressing. The research takes into consideration gender, status, and age characteristics of communicants, the degree of their familiarity, the nature of their relations, the specifics of communicative situations, and norms of conduct accepted in the Ukrainian society. Forms of appeals by name, patronymic, surname and nickname, the ones marking gender, age and cognation, the ones indicating a position / title and expressing a positive attitude to the addressee are attributed to irrelevant-conflictual forms of appeals. It is determined that negative responsive reactions to an unsuccessfully selected form of appeal in informal and formal communication with strangers and unfamiliar recipients are the most frequent. The short acquaintance of communicants, their independence from each other, absence of pronounced status and age differences, low cultural level of at least one participant of the interaction are attributed to the factors which make the realization of the conflictual potential of addressing more probable and give more chances of emergence of negative verbal reaction to it.

170-178

Authors: Н. В. Пуряєва

У статті висвітлено роль церковнослов’янської мови як літургійної в мовно-куль- турній ситуації Галичини ХІХ – першої половини ХХ ст. При цьому приділено особливу увагу літургійно-обрядовому аспекту тогочасної мовної полеміки, висвітлено ключові ар- гументи Церкви в обстоюванні її збереження. В статье высветлена роль литургичес- кого церковнославянского языка в культурно-языковой ситуации Галиции ХІХ – первой половины ХХ вв. При этом особое внимание уделено церковно-литургическому аспекту языковой полемики того времени, касающиеся литературного языка и отображения в нем церковнославянского наследия, определены ключевые аргументы Церкви о необходи- мости его сохранить. Old Church Slavic Language in Galicia of XIX – early XX was one of the central objects of Ukrainian intellectuals’ attention, appearing in the context of various cultural ideologies, political lines and linguistic concepts. Ukrainian linguistics contains a lot of profound studies dedicated to discussions on Old Church Slavic language as a basis of literary language in Galicia. Although, the mentioned polemics highlighted not only cultural, linguistic and literary, social and political aspect, but also church and liturgical aspect, which still does not get proper attention, while Old Church Slavic language in its original and main function is a liturgical language. The article is aimed to present the position of Church (meaning, first of all, defensive position related to Old Church Slavic language) in the defined situation, as well as its context and preconditions. Herewith, it is investigated that, despite the loss of the status of the predominant literary language and narrowing of the sphere of its functioning to the use in prays and church, liturgical Old Church Slavic language in the defined period played a significant role in linguistics and culture of Galicia. This, in particular, facilitated evolutional switch from Old Church Slavic language to Ukrainian language in churching, not revolutionary, as it was in Greater Ukraine, but from the other hand, it has slowed down the process for many years and caused “soft” (concerning Old Church Slavic antetype) character of Ukrainian translations of liturgical texts.

184-188

Authors: Ю. Є. Волошина

Науковий доробок Юрія Шевельова надзвичайно багатогранний. Він збагатив ві- тчизняне мовознавство дослідженнями особливостей розвитку й функціонування україн- ської мови. Метою статті є з’ясування особливостей орфографії лінгвістичних термінів у працях ученого. Ґрунтовне вивчення термінології надає можливість розв’язати питан- ня про вмотивованість певних термінологічних одиниць через їх зовнішнє оформлення. З’ясовано, що мовознавець послуговувався нормами, закріпленими Харківським правопи- сом 1928 року. Научное достояние Юрия Шевелева чрезвычайно многогранно. Он обогатил отечественное языкознание своими исследованиями особенностей развития и функци- онирования украинского языка. Целью статьи является выяснение особенностей орфо- графии лингвистических терминов в трудах ученого. Тщательное изучение термино- логии позволяет решить вопрос о мотивированности определенных терминологических единиц через их внешнее оформление. Установлено, что лингвист пользовался нормами, закрепленными Харьковским правописанием 1928 года. George Y. Sheveliоv’s scholarly output is extremely rich and multifaceted. He enriched Ukrainian linguistics by his deep research into the development features and functioning of the Ukrainian language. The paper aims at ascertaining some particular features in the spelling of linguistic terms by Sheveliov in his Ukrainian works. Terminology is a crucial component of each scholarly discipline, which underlies successful professional communication. A thorough study of the terminology allows us to solve the problem of motivation in special terms through their outward make-up. Scientist’s approach to terminology is productive in many respects and offers guidelines also for modern usage. It promotes the role of linguistics in the life of the modern society. George Y. Sheveliov’s achievements, his principles and approaches are important for the current state of development of Ukrainian linguistics particularly. Our study has revealed that the linguist followed the norms established by the Kharkiv spelling rules of 1928.

194-198

Authors: Н. П. Книшенко

У статті здійснено зіставний аналіз термінологічної лексики дорожнього будівництва, що побутувала в перекладних науково-технічних словниках 30-х рр. ХХ ст., зокрема в «Словнику транспортової термінології» (1932 р.) та «Словнику будівельної термінології» С. Булди (1930 р.). Аналіз цих словників засвідчує, що вони побудовані за єдиним принципом – алфавіт- но-гніздовою системою; у словникових статтях українські синоніми наводяться спільно зі словами, з якими бажано їх використовувати; словники подають чимало прикладів пе- рекладних питомих українських термінів УДБТ, значна частина яких на сьогодні вийшла з ужитку. В статье произведен анализ терминологической лексики дорожного строительства, бытующих в переводных научно-технических словарях 30-х годов ХХ столетия, в частности в «Сло- варе транспортовой терминологии» (1932 г.) и «Словаре строительной терминологии» С. Булды (1930 г.). Анализ этих словарей свидетельствует о том, что они построены по единому прин- ципу – алфавитно-гнездовой системе; в словарных статьях предлагаются украинские синонимы совместно со словами, с которыми желательно их использовать; словари по- дают много примеров переводных удельных украинских терминов УДСТ, значительная часть которых сегодня не употребляется. The article presents a contrastive analysis of terms of the road-building industry that were common for translation scientific and technical dictionaries in the 30-ies of XX century, particularly “The Dictionary of Transport Terms” (1932) and “The Dictionary of Road-Building Terms” by S. Bulda (1930) After comparing the lexicographic works, the following conclusions can be made: «The Dictionary of Road-Building Terms» by S. Bulda gives much more derivative forms than “The Dictionary of Transport Terms”. The dictionaries are built on a single principle — alphabetical and cluster system. In view of this, in both works there observed a tendency to cluster type of terms formation, especially there are many noun clusters (when adjectives are placed together with nouns), for example: асфальт – азбоасфальт; а. варений; а. природний, а. заливний, заливчий; а. штучний; а. литий; а. вогнетривкий; а. перегорілий; а. плитковий; а. підробний; а. гнічений; а.-сирець; а. бути- нований. Thus, there traced hyponymic forms that serve as a means of thematic organization of any terminology, including URBT. It is important to point out that both dictionaries attribute to noun terms a considerable number of adjectives that characterize them. Although some of them (given here as an example) did not become part of the modern URBT. In dictionary entries Ukrainian synonyms are presented together with words that are advisable to be used with them. The dictionaries give a lot of examples of translation of native (in our opinion, more understandable) terms of URBT, a considerable part of which is out of use now: бордюр (дороги) – окрайок, каботажный – підбережний, карьер – копня, клінкер – дзвінчак, котлован – копань, поліспаст – многобльок, резенкиль – над хребтина, etc.

206-212

Authors: О. В. Зосімова

У статті розглянуто проблему перекладу назв сучасних американських і британ- ських мультфільмів українською мовою. З’ясовано, що основними способами відтворення таких заголовків є прямий (еквівалентний) переклад, транскрипція і транслітерація, трансформація й заміна оригінального заголовка. Вибір способу перекладу залежить від багатьох чинників, зокрема культурологічного, естетичного та комерційного. Важливу роль при цьому має стратегія жанрово-смислової адаптації назви. У будь-якому разі пер- шорядним завданням перекладача є реалізація прагматичного потенціалу заголовка. В статье рассматривается проблема перевода названий современных американских и британских мультфильмов на украинский язык. Определено, что основными способами передачи таких заголовков являются прямой (эквивалентный) перевод, транскрипция и транслитерация, трансформация и замена оригинального за- головка. Выбор способа перевода зависит от многих факторов, в частности культуро- логического, эстетического и коммерческого. Важную роль при этом имеет стратегия жанрово-смысловой адаптации названия. В любом случае первостепенной задачей пере- водчика является реализация прагматического потенциала заголовка. The article deals with the problem of translating contemporary American and British cartoon titles into Ukrainian. The analysis of the data comprising over 100 examples shows that the main ways of translating the titles under discussion are equivalent translation, transcription and transliteration, transformation and substitution for the original name. The choice of the translation method depends on many factors, such as cultural, aesthetic and commercial ones. The strategy of genre and sense adaptation of the cartoon titles is particularly important for the process of their translating. Anyway, the primary aim of a translator is to realise the pragmatic potential of the film name. For achieving this goal it is necessary to remember that cartoon titles perform a very important advertising function: they are to attract the audience’s attention, get the people interested and make them watch the film. In order to appeal to children the cartoon title should be comprehensible, enjoyable and catchy. It should be both informative (related to the film plot) and intriguing, i.e. stimulating children’s interest in the story. To meet these requirements the translator must have a thorough knowledge of the source and the target languages, the culture of the countries in question as well as marketing strategies in the sphere of film distribution.