Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

10-12

Authors: Л.А. Лисиченко

У статті характеризується видатний український учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор Михайло Андрійович Жовтобрюх. Автор статті подає свої спогади про наукове спілкування з ним, зокрема про його цінні поради у визначенні проблематики докторської дисертації та про участь у процесі підготовки до захисту. М.А. Жовтобрюх схарактеризований на підставі особистих вражень автора статті та розповідей спільних знайомих і колег, що дало можливість створити образ описуваної лю- дини не тільки як ученого, а і як уважної доброзичливої людини, глибоко шанованої його сучасниками й послідовниками. Ключові слова: внесок у лінгвістику, наукове спілкування, поради, допомога, домінантні риси, повага, порядність. В статье характеризуется выдающийся укра- инский ученый-языковед, доктор филологических наук, профессор Михаил Андреевич Жовтобрюх. Автор статьи представляет свои воспоминания о научном общении с ним, в частности о его ценных советах в определении проблематики докторской диссерта- ции и об участии в процессе подготовки к защите. М.А. Жовтобрюх охарактеризован на основании личных впечатлений автора статьи, а также рассказов общих знакомых и коллег, что позволило создать образ описываемого человека не только как ученого, но и как внимательного доброжелательного человека, глубоко уважаемого его современни- ками и последователями. Ключевые слова: вклад в лингвистику, научное общение, советы, помощь, доминантные черты, уважение, порядочность. The article characterizes outstanding Ukrainian scientist- linguist, Doctor of Philology, professor Mikhail Zhovtobryuh. The author presents her memories of the scientific communication with him, particularly his valuable advice in shaping the agenda for her doctoral thesis and participation in the preparation of her defense. M.A. Zhovtobryuh is characterized on the basis of personal experience of the author, as well as stories of common acquaintances and colleagues that helped to create the image of a man described not only as a scholar but also as attentive benevolent man deeply respected by his contemporaries and followers. Keywords: contribution to linguistics, scientific communication, advice, help, dominant traits, respect, decency.

26-30

Authors: О.А. Олексенко

Предметом дослідження у статті стала лінгводидактична спадщина відомого укра- їнського вченого Михайла Андрійовича Жовтобрюха, яку він залишив у вигляді підручників із сучасної української літературної мови для студентів вищих педагогічних навчальних закладів і актуальність вивчення якої не згасає з часом. Зокрема розглядається специфіка викладу його поглядів на морфеміку й дериватологію, на класифікацію частин мови з ура- хуванням історії розвитку мовознавчих понять, досягнень тогочасної лінгвістичної науки та з огляду на потреби читацької аудиторії – майбутніх учителів української мови. Автор статті акцентує на необхідності перевидання праць М.А. Жовтобрюха. Ключові слова: М.А. Жовтобрюх, лінгводидактична спадщина, підручник для студентів-філологів, морфологічна класифікація, історичний коментар. Предметом исследования в ста- тье стало лингводидактическое наследие известного украинского ученого Михаила Ан- дреевича Жовтобрюха, которое он оставил в виде учебников по современному украин- скому языку для студентов высших педагогических учебных заведений и актуальность изучения которой не убывет со временем. В частности рассматривается специфика изложения его взглядов на морфемику и дериватологию, на классификацию частей речи с учетом истории развития языковедческих понятий, достижений лингвистической нау- ки того времени и в связи с потребностями читательской аудитории – будущих учителей украинского языка. Автор статьи делает акцент на необходимости переиздания работ М.А. Жовтобрюха. Ключевые слова: М.А. Жовтобрюх, лингводидактическое наследие, учебник для студентов-филологов, морфологическая классификация, исторический комментарий. The object of the research within the limits of the article is the lingual-didactic heritage of a famous Ukrainian scholar Myhaylo Andrijovych Zhovtobrukh, the heritage left as textbooks on Modern Ukrainian Language for higher educational pedagogical establishments. In particular, the article analyses the specificity of laying out his views on morphemics and derivatology, on parts of speech classification with the account of the history of linguistic notions development, achievements of linguistics of that time and in view of the readers’ demands – future Ukrainian Language teachers. Particular attention is paid to the fact that M. A. Zhovtobrukh did not single out either morphemics or derivatology into separate disciplines of linguistics and considered the word-building characteristics and means of word formation a part of morphology, paying special attention to the word-building properties of separate parts of speech as it is still demanded by a secondary school program. The scholar stuck to the traditional for that period of time classification by V. V. Vynogradov, although arguing on controversial statements, namely the problem of singling out pronouns, statives and modal words. The main advantage of the textbook is the author’s commentaries to the genesis of phonetic processes in the Ukrainian language, to the history of studying parts of speech. The author of the article attracts attention to the necessity of reprinting M. A. Zhovtobrukh’s works. Keywords: M. A. Zhovtobrukh, lingual-didactic heritage, textbook for students-philologists, morphological classification, historical commentary.

35-41

Authors: І.А. Павлова

У статті досліджено питання художньої виразності та значущості числівників у поетичних текстах І. Драча. Актуалізується один із напрямів дослідження поетичної мови – вивчення потенційних можливостей частин мови, що в художньому тексті є мар- кером прагматики – образності, емоційності, оцінки, експресії. Спростовується пошире- на думка про те, що числівник не має потужної потенції для активної реалізації функцій художніх засобів. Поетична мова І. Драча насичена числівниковими метафорами, порів- няннями, реалізацією синекдохи, гіперболи, перифрази, антитези, крім того, має місце така фонетико-синтаксична фігура обрамлення тексту, як епанафора. Ключові слова: числівник, прагматичне значення, поетичний текст, художні засоби, ідіостиль. В статье исследуются вопросы художественной выразительности и значи- мости имен числительных в поэтических текстах И. Драча. Актуализируется одно из направлений исследования поэтической речи – изучение потенциала частей речи как маркеров прагматики – образности, эмоциональности, оценки, экспрессивности. Опро- вергается мысль о том, что имя числительное не имеет потенциала для активной реа- лизации функций художественных средств. Поэтическая речь И. Драча насыщена худо- жественными средствами на основе имени числительного – метафорами, сравнениями, реализацией синекдохи, гиперболы, перифразы, антитезы, кроме этого, имеет место такая фонетико-синтаксическая фигура оформления текста, как эпанафора. Ключевые слова: имя числительное, прагматическое значение, поэтический текст,художественные средства, идиостиль. The article is devoted to topical issues of the language units’ functioning in artistic texts of prominent writers, in particular the poet of the sixties Ivan Drach. One of the areas of poetic language research is actualized – the study of the potential of parts of speech, that is a marker of the art text pragmatics – imagery, emotion, evaluation, expression. The specific use of numerals is investigated, in particular their artistic expression and significance in the poetic texts of Ivan Drach. The popular belief is refuted that numeral does not have a strong potentiality for active implementation of the functions of art means taking into account the limited semantics and abstracted lexical meaning. Poetic language of Ivan Drach is full of numeral metaphors, similes, implementation of synecdoche, hyperbole, paraphrase and antithesis, besides there is such a phonetic-syntactic figure of text frame as epanafora. The poet models grammatical deviation by violating rules of numerals’ usage. Colloquial and dialect forms are successfully used and occasional formations with the use of numerals are presented in poetic texts of Ivan Drach. Analyzed material shows that numeral can rightly be considered a prime feature of idiostyle in poetic texts of Ivan Drach, which has a high frequency of use. Keywords: numeral, pragmatic meaning, poetic text, artistic means, idiostyle.

47-52

Authors: О.В. Тихоненко

Стаття присвячена виявленню тенденцій розвитку лексико-семантичної систе- ми української мови, змін у шляхах та способах збагачення словникового складу на базі аналізу словотвірних процесів. Проаналізовано й описано найбільш продуктивні способи словотвору в офіційно-діловому стилі української мови на матеріалі словників ділової мови. З’ясовано, що продукування лексики на власному ґрунті мало всеосяжну тенденцію до універбації, яка найбільш виразно простежується в суфіксальній деривації, еліптичній субстантивації, абревіації та основоскладанні. Обґрунтовано, що більшість лексичних одиниць, які сформувалися за допомогою універбації, репрезентувала пуристичні позиції її творців із прагненням зберегти самобутність української мови, а також зумовлена за- коном лінгвальної економії. Ключові слова: офіційно-діловий стиль, словотвір, універбація, абревіація, деривація, еліптична субстантивація. Статья посвящена выявлению тенденций развития лексико-семантической системы украинского языка, изменений в способах обогащения словарного состава на базе анализа словообразовательных про- цессов. Анализируются и описываются наиболее продуктивные способы словообразования в официально-деловом стиле украинского языка на материале словарей делового языка. Обращается внимание на то, что продуцирование лексики на собственной основе имело тенденцию к универбации, которая наиболее выразительно прослеживается в суффик- сальной деривации, эллиптической субстантивации, аббревиации и основообразовании. Акцентируется, что большая часть лексики, образованной с помощью универбации, ха- рактеризирует пуристические позиции её творцов, которые проявили стремление со- хранить самобытность украинского языка, а также демонстрирует действие закона лингвальной экономии. Ключевые слова: официально-деловой стиль, словообразование, универбация, аббревиация, суффиксальная деривация, эллиптическая субстантивация. The article deals with the tendencies of development of the Ukrainian lexico-semantic system, changes in the ways of enlarging its vocabulary while analyzing its word-formative processes. The author analyzes and describes the most productive ways of the Ukrainian word-formation. The questions of organization and setting of the Ukrainian word-formation norms are actual in modern linguistics. The task of scientific research is analysis of potential word-formation processes of the official-business style in the 20th – 30th years of the 20th century on the materials of the business language dictionaries. The research of the active word-formation processes in the official-business style of modern Ukrainian at the beginning of its becoming is the aim of the article. The study of identified patterns concerning intralingual and extralingual bases of the norms in the Ukrainian official and business style during the 20th – 30th years of the 20th century has been determined. The conclusions are made about that the most part the official-business vocabulary had tendency to univerbes that is most distinctly traced in suffix derivation, elliptic substantiation, abbreviation. Purist tendencies in a vocabulary are discovered. The compilers of dictionaries originality language are saved. The laws of lingual energy on word-formation processes are influenced. Keywords: official-business style, word-formation, univerbes, abbreviation, suffix derivation, elliptic substantiation.

59-65

Authors: О.О. Шухова

Актуальність статті полягає у недостатньому вивченні певних аспектів проблеми порядку слів у сучасному мовознавстві. Метою статті є встановлення закономірностей кількісних виявів різних типів українського словопорядку в текстах сучасних українських газет. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання: навести статистику поширеності простих двоскладних речень з різним порядком слів, проаналізувати залеж- ність порядку слів від типу газетного тексту. В ході дослідження з’ясовано, що в сучасних газетних текстах переважають речення з прямим порядком слів, що мають структуру SP та SPO. Ключові слова: двоскладні речення, прямий порядок слів, непрямий порядок слів, парцеляти, приєднувальні конструкції. Актуальность данной статьи заключается в недостаточном изучении определенных аспектов пробле- мы порядка слов в современном языкознании. Целью статьи является установление зако- номерностей количественных проявлений разных типов украинского словопорядка в тек- стах современных украинских газет. Для достижения указанной цели поставлены такие задачи: привести статистику распространенности простых двусоставных предложений с разным порядком слов, проанализировать зависимость порядка слов от типов газетного текста. В ходе исследования выяснено, что в современных газетных текстах преобладают предложения с прямым порядком слов, которые имеют структуру SP и SPO. Ключевые слова: двусоставные предложения, прямой порядок слов, непрямой порядок слов, парцелляты, присоединительные конструкции. The topicality of the article is connected with the fact that in modern linguistics particular aspects of the word order problem have not been researched enough. The aim of the article is to find out the regularities of quantitative expression of different types of Ukrainian word order in modern newspaper texts. To reach this aim the following objectives are set: to give the statistics of the occurrence of simple two-member sentences with different order of words, to analyse the dependence of the word order on the kinds of newspaper texts. In the process of the investigation it has been found out that in modern newspaper texts sentences with the direct order of words and the structure SP and SPO are predominant. Keywords: two-member sentences, direct order of words, indirect order of words, parcels,conjunctive constructions.

74-81

Authors: Т. А. Космеда, Т. Ф. Осіпова

Проблематика невербальної комунікації – це засоби її репрезентації, метамова, на- уковий апарат, методологія, методики, принципи омовлення і под. В Україні зазначена галузь належить до малодосліджених, позбавлених національної концепції. Актуалізував проблематику невербальної комуникації в українському мовознавстві Л. Булаховський в сер. ХХ ст.: на основі вивчення праць зарубіжних і радянських учених він розглянув низку проблем, пов’язаних із з’ясуванням сутності явища, що окреслює параметри невербальної чи паравербальної комунікації, зокрема її зв’язок із комунікацією вербальною, особливості становлення й розвитку, лінгвістичний статус, типи та функції невербальних засобів тощо. Зазначене дає підстави стверджувати, що саме Л. Булаховський стоїть біля ви- токів теорії та історії української невербаліки. Ключові слова: невербальна комунікація, невербаліка, теорія та історія української невербальної комунікації, паравербальна комунікація, система поглядів Л. Булаховського. Проблематика невербальной коммуникации – это средства ее представления, метаязык, научный аппарат, мето- дология, методики, принципы вербализации и под. В Украине названная отрасль принад- лежит к малоисследованным, лишенным национальной концепции. Актуализировал дан- ную проблематику в украинском языкознании Л. Булаховский в сер. ХХ ст.: на основании изучения трудов зарубежных и советских ученых он рассмотрел ряд проблем, связанных с выяснением сути явления, указав на параметры невербальной или паравербальной ком- муникации, в частности ее связь с коммуникацией вербальной, особенности становления и развития, лингвистический статус, типы и функции невербальных средст и т. д. Проделанный анализ позволяет утверждать, що именно Л. Булаховский стоит у истоков теории и истории украинской невербалики. Ключевые слова: невербальная коммуникация, невербалика, теория и история украинской невербальной коммуникации, паравербальная коммуникация, система взглядов Л. Булаховского. The non-verbal and paralingual means alongside with the verbal ones belong to the parameters that of a “live” speech in particular colloquial or folk- colloquial. These parameters are realized in an every discourse practice of a certain person who represents a certain nation, a linguistic culture. These non-verbal and paralingual means accompany a verbal communication. The following questions constitute the problematic items of a non-verbal communication: the characteristics of a non-verbal communication system, the means of its representation, the metalanguage, a scientific terminology, the methodology, the representation of the methods of its description, the principles of its verbalization, taking into account the ornamental means of a language, Ukrainian discourse practice with non-verbal means, the principles of dictionary compiling of non-verbal signs in Ukrainian linguistic culture (lexicographic non-verbalics) etc. A non-verbal communication as a communicative phenomenon was investigated by foreign linguists at the end of the XXth century (M. Arhile, R. Berdwistle, R. Ackman, V. Frizen, A. Pees, D. Hall, I. Horelov, H. Kolshansky, V. Labunska, T. Nikolaeva, H. Cradelin). In Ukraine this domain belongs to a less investigated one, deprived of a national conception. But L. Bulakhovsky actualized the problem of a non-verbal communication in Ukrainian linguistics in the middle of the XXth century. Nowadays there are scientific researches of Ukrainian linguists (A. Bartashova, S. Holoschuk, H. Demydenko, N. Kolovorotna, T. Osipova, I. Popyk, I. Putsyata, L. Soloschuk, O. Starodubtseva, O. Teslya, O. Yanova and the others). In the researches of the abovementioned linguists a non-verbal experience of the Ukrainians hasn’t been elucidated, the theory hasn’t been elaborated; these factors cause the use of a foreign scientific literature and the implementation of foreign strategies and tactics which in their turn have a negative influence on the formation of a national self-consciousness and self-identification of a certain speaker and the nation in general. The goal of this scientific research – to characterize the views of L. Bulakhovsky on the problem of a non-verbal communication who, after a thorough analysis of the works of foreign and soviet psychologists, physiologists and linguists (V. Behtereva, V. Vundt, D. Due, F. Zelinski, O. Jesperson, F. Kainz. L. Levi-Brull, I. Pavlova, I. Sechenova), analyzed a set of topical issues connected with the essence of the phenomenon that defines the parameters of a non-verbal and paralingual communication, in particular its connection with a verbal communication, the peculiarities of its development, a linguistic status, the specificity of functioning, the types and functions of non-verbal means. All these enumerated factors give reasonable grounds to assert that L. Bulakhovsky was one of the founders of the theory and history of Ukrainian non-verbalics. Keywords: non-verbal communication, non-verbalics, theory and history of Ukrainian nonverbal communication, paraverbal communication, system of views of L. Bulakhovsky.

88-96

Authors: Л.М. Пелепейченко, І.В. Сердюк

У статті виявлено особливості реалізації миротворчого потенціалу української мови у військовій комунікації. Доведено, що значення мовних одиниць, які номінують по- няття миру і злагоди, виконують роль своєрідного кодексу мовної поведінки українських військовослужбовців; виявлено дискурсивні маркери, що виражають миротворчу спря- мованість комунікації. За результатами аналізу словникових дефініцій та анкетування відтворено сценарій формування понять мир та злагода в українській національній мовній свідомості. Ключові слова: миротворчий потенціал, миротворча спрямованість комунікації,мовна свідомість, комунікативні стратегії. В статье выявлены особенности реализации миротвор- ческого потенциала украинского языка в военной коммуникации. Доказано, что значения языковых единиц, номинирующие понятия мира и согласия, выполняют роль своеобразного кодекса речевого поведения украинских военнослужащих; выявлены дискурсивные марке- ры, выражающие миротворческую направленность коммуникации. По результатам ана- лиза словарных дефиниций и анкетирования было выявлено сценарий формирования по- нятий мир и согласие в украинском национальном языковом сознании. Ключевые слова: миротворческий потенциал, миротворческая направленность коммуникации, языковое сознание, коммуникативные стратегии. The research reveals the peculiarities of peacemaking potential realization of the Ukrainian language in military sphere. It is proved that the lexical and paremiological stock of the Ukrainian language, fixed in the consciousness of the national servicemen, forms the main linguistic factor of peacemaking intensions` realization in military discourse. The main discursive markers, i.e. the communicative strategies and tactics, expressing the peacemaking direction of communication are also defined in the research. According to the analysis of vocabulary definitions and the results of questionnaire poll carried out among 100 servicemen of the National Guard of Ukraine as a part of ongoing research, it has been revealed the scenario of formation of notions of peace and accord in the Ukrainian national linguistic consciousness. It has shown that the representations of peace are strongly connected with the peace of mind, certainty about future, absence of conflicts, anxiety and worries. Moreover, the respondent servicemen consider the ability to defend peace, patriotism, the sense of duty and self-sacrifice to be the main conditions of peace. The ongoing research future prospect is to study the sphere of popularization of knowledge about the peacemaking potential of the Ukrainian language and the ways of its realization in real communication. Keywords: peacemaking potential, peacemaking direction of communication, language consciousness, communicative strategies.

104-108

Authors: Ю.О. Тимченко

Стаття присвячена аналізові метафори як засобу відтворення природи в новелах М. Коцюбинського молдавського циклу («Для загального добра», «На віру», «Відьма»). З’ясовано, що письменник надає перевагу антропоморфним образам, які реалізуються за допомогою метафоричних конструкцій різної формально-граматичної й семантичної структури. Розгляд метафор за граматичною будовою виявляє у творах автора продук- тивність дієслівних та іменних метафор із перевагою дієслівних. У складі останніх осо- бливе місце посідають дієслова із семантикою «руху». Ключові слова: М. Коцюбинський, метафора, антропоморфна метафора, генітивна метафора, дієслівна метафора. Статья посвящена анализу метафоры как средства воспро- изведения природы в новеллах М. Коцюбинского молдавского цикла («Для общего добра», «На веру», «Ведьма»). Выяснено, что писатель отдает предпочтение антропоморфным образам, которые реализуются с помощью метафорических конструкций различной формально-грамматической и семантической структуры. Рассмотрение метафор по грамматическому строению обнаруживает в произведениях автора производительность глагольных и именных метафор с преобладанием глагольных. В составе последних особое место занимают глаголы с семантикой «движения». Ключевые слова: М. Коцюбинский, метафора, антропоморфная метафора, генитивная метафора, глагольная метафора. The article analyzes metaphors as a means of nature description in M. Kotsyubynskyi’s Short Stories of Moldavian Cycle. ("For the common good", "On Faith", "The Witch"). Metaphor is a means of figurative language that is embodied in the author's intent by using analogies and various connotative meanings. Being presented in these short stories as metaphorical units, space objects are various as for the lexical and semantic types. It is found that the author prefers anthropomorphic images, which are implemented using metaphorical units of different grammatical and semantic structure. Personification is due to the transfer of physiological and psychological properties of people to the nature objects. Being intensified with new details, such metaphors become signs of the original imagery in M. Kotsyubynskyi’s texts. Metaphors researching to specify the grammatical structure demonstrates the efficiency of verb and substantive metaphors with the prevalence of the verb. Among the verb metaphors a special attention is paid to ones with the meaning of "movement" to create a dynamic and vivd landscapes. Keywords: M. Kotsyubynskyi, metaphor, anthropomorphic metaphor, genitive metaphor, verb metaphor.

114-122

Authors: Н.В. Піддубна

У статті схарактеризовано деякі особливості вербалізації релігійного концепту «Бог» у «Галицько-руських народних приповідках», укладених І. Франком. У паремійній картині світу Бог омовлюється як трансцендентна найвища сила, що їй характерні най- кращі чесноти. У низці приповідок виявляється антропоморфічне розуміння Бога, що уна- очнює архетипові уявлення українців про нього як про людину. У розкодуванні досліджува- ного концепту, вербалізованого в пареміях, вагому роль відіграють коментарі І. Франка, який витлумачив незрозумілі слова, прокоментував ситуації вживання приповідок, подав інформацію про їхнє походження. Ключові слова: релігійний концепт, вербалізація концепту, паремія, паремійна картина світу. В статье охарактеризированы не- которые особенности вербализации религиозного концепта «Бог» в «Галицько-руських народних приповідках», составленных И. Франко. В паремийной картине мира Бог вер- бализуется как трансцендентная наивысшая сила, которая характеризуется наилуч- шими достоинствами. В ряде пословиц проявляется антропоморфное понимание Бога, объективирующее архетипичные представления украинцев о нем как о человеке. В рас- кодировании исследуемого концепта существенная роль принадлежит комментариям И. Франко, пояснившего непонятные слова, прокомментировавшего ситуации употре- бления пословиц, подавшего информацию об их происхождении. Ключевые слова: религиозный концепт, вербализация концепта, паремия, паремийная картина мира. The article characterizes specific features of verbalizing the religious concept «God» in «Galician-Ruthenian Falk Sayings» composed by I. Franko. «Galician-Ruthenian Falk Sayings» has not been the object of scientific research up to now, although this fundamental work revealed not only I. Franko outstanding abilities as ethnographer and folklorist but also as linguist who studied paroemias, which determines the topicality of the research. The aim of the article is the identification of peculiar features of verbalizing concept «God» in paroemic mapping of the world, in particular in «Galician-Ruthenian Falk Sayings». To achieve the aim the following tasks have been fulfilled: the corpus of paroemias that verbalize the concept under analysis has been identified; the set of this concept’s semantic features has been enlisted; I. Franko’s role in decoding paroemias that verbalize the concept «God» has been characterized. It has been elucidated that in paroemic mapping of the world God is verbalized as transcendent highest power that possesses the best qualities. Part of sayings reveals anthropomorphic understanding of God, which objectivizes the archetypical views of Ukrainians about God as man. In decoding the concept under investigation an important role is performed by I. Franko’s commentaries, where he defined the unknown words, commented upon the usage of these sayings, supplied the information about their origin. Keywords: religious concept, verbalization of the concept, paroemic mapping of the world.

131-137

Authors: В.А. Борисов

У статті йдеться про термін як основну одиницю метамови галузевого наукового дискурсу. Висвітлено основні характеристики терміна, прокоментовано конвенційність його змісту й форми, представлено потрактування терміна в сучасному мовознавчо- му дискурсі, наведено приклади індивідуального тлумачення термінолексем у сучасному українському мовознавчому контексті, звернено увагу на тенденції термінотворення й терміновживання в актуальному мовознавстві як ознаку ідіостилю сучасного науковця. Ключові слова: термін, науковий дискурс, термінотворення, терміновживання, метамова. В статье идёт речь о термине как основной единице метаязыка отраслевого научного дискурса. Освещены основные характеристики тер- мина, прокомментирована конвенциональность его содержания и формы, представлена трактовка термина в современном лингвистическом дискурсе, приведены примеры ин- дивидуального понимания терминолексем в современном украинском лингвистическом контексте, обращено внимание на тенденции в образовании и употреблении терминов в актуальном языкознании как черту идиостиля современного учёного. Ключевые слова: термин, научный дискурс, терминообразование, терминоупотребление, метаязык. The article aims at tracing the main characteristics of the term as the main unit of a certain sphere of scientific discourse. Basic characteristics of the term are described, conventional status of its meaning and form is commented on, understanding of the term in modern linguistic discourse is presented, examples of individual interpretation of terms in modern Ukrainian linguistic context are suggested, attention is paid to the tendencies in term formation and termusage in modern Ukrainian linguistic discourse as a feature of a scholar’s individual style. It is also stated that terminology denotes a system of notions of some theory and reflects its contemporary state, on the one hand, and is the instrument for its further development on the other hand. Term motivation (semantic, morphological, analytical) is the main semantic feature of the term as a unit of some terminological system. Keywords: term, scientific discourse, term formation, term usage, metalanguage.

145-149

Authors: О.В. Ісаєнко

У статті розглянуто лексичні одиниці української кіногалузі щодо їхньої терміноло- гічності й окреслено основні підходи до класифікації термінів сфери кіно на матеріалі як професійно систематизованих кінословників В.Н. Миславського й С.І. Юткевича, так і електронних глосаріїв на сторінках українських національних кінопорталів. Окрім визна- чення принципів систематизації лексики кіномистецтва, у статті виокремлено основні тематичні групи термінів сфери кіно й подано класифікацію фільмів як головних кінема- тографічних одиниць, яка базується на соціальному критерії оцінки смислового наповне- ння кінофільму. Ключові слова: лексика кіномистецтва, класифікація термінів кіно, кінословники, українські кінопортали, інтернет-глосарії кінолексики, одиниці кінематографу. В статье рассмотрены лексические единицы киносферы с точки зрения их терминологичности и очерчены основные подходы к классификации терминов кино на материале как профессионально систематизированных кинословарей В.Н. Миславского и С.И. Юткевича, так и электронных глоссариев на страницах украинских национальных кинопорталов. Кроме определения принципов систематизации лексики киноискусства, в статье выделены основные тематические группы терминов сферы кино и подана клас- сификация фильмов как основных кинематографических единиц, которая основывается на социальном критерии оценки смыслового наполнения фильмов. Ключевые слова: лексика киноискусства, классификация терминов кино, кинослова- ри, украинские кинопорталы, интернет-глоссарии кинолексики, единицы кинематографа. The article deals with the lexical units from the field of cinematography from the point of view of their terminological nature and the main approaches to their classification were defined on the basis of the material taken from professionally arranged dictionaries by V.N. Myslavskiy and S.I. Yutkevich as well as from the Internet-glossaries founded on the Ukrainian national cinema portals. The system of film terms is ramified and it continues to renew and develop its structure that is why the necessity of its detailed analysis arises. The central aim of the article is to identify the primary approaches to the classification of the film terms. The tasks to be solved are: to define the criteria of unification of the terms from the field of cinema into the groups; to determine the principles of systematization of the film terminological units. The composing of the film terms dictionaries is mainly based whether according to the alphabetical index or due to the semantic belonging of the term to a certain thematic group. Besides the determination of the principles of systematization of the film terms, there were singled out the main thematic groups of these terms. Furthermore, in the article the classification of films as the paramount units of cinematography was represented in terms of the social criterion of evaluation of the notional sense of the movie. Keywords: film vocabulary, classification of the film terms, film terms dictionaries, Ukrainian cinema portals, Internet-glossaries of the film terms, units of cinematography.

157-163

Authors: О.В. Ткаченко

У статті окреслюються особливості вироблення структури моделі поняття «ви- ховання». Семантична структура визначається шляхом усебічного аналізу словниково- го та наукового дефініювання лексеми, що називає поняття. Зазначаються відмінності в об’єктивації поняття лексичними і фразеологічними одиницями. Автор наголошує на важливості аналізу внутрішньої форми фразеологізмів як носіїв етнокультурної інфор- мації. Стаття містить зауваги щодо поділу структури поняття на ядро – пропозиційну зону, і периферію – інтерпретаційну зону. У межах інтерпретаційної зони виокремлю- ється сильний і слабкий імплікаціонал. Автор зауважує, що фразеологічні одиниці як ре- зультат вторинного відтворення мовної картини світу мовцями набувають експресивно- го забарвлення й образності й здебільшого не можуть вербалізувати ядерну зону поняття, хоча розміщуються в межах імплікаціоналу. У роботі названі універсальні компоненти та інтегральні семи ядерної зони досліджуваного поняття. Дібраний фразеологічний ма- теріал дозволив виділити в межах сильного імплікаціоналу одиниці із семами ’впливати’ і ’карати’. Ключові слова: поняття, фразеологічна одиниця, ядро, периферія, слабкий імплікаціонал, сильний імплікаціонал, виховання. В статье описаны принципы разработки структур- ной модели понятия. Семантическая структура определяется путем всестороннего ана- лиза словарных и научных дефиниций лексемы, которая называет исследуемое понятие; указываются отличия между объективацией понятия лексическими и фразеологически- ми единицами. Автор обращает внимание на необходимость анализа внутренней формы фразеологизмов, которые являются носителями этнокультурной информации. Статья содержит замечания по вопросу деления структуры понятия на ядро – пропозиционную зону, и периферию – интерпретационную зону. В рамках интерпретационной зоны вы- деляется сильный и слабый импликационал. Автор отмечает, что фразеологические еди- ницы как результат вторичного воспроизведения языковой картины мира говорящими приобретают экспрессивную окраску и образность и в основном не могут вербализиро- вать ядерную зону понятия, хотя и размещаются в пределах импликационала. Фразеоло- гический материал позволил разместить в пределах сильного импликационала единицы с семами ’влиять’ и ’наказывать’. Ключевые слова: понятие, фразеологическая единица, ядро, периферия, слабый импликационал, сильный импликационал, воспитание. This article describes the principles of developing a structural model of the concept. Semantic structure is determined by a comprehensive analysis of dictionary definitions and scientific tokens, which calls the concept. The differences between the objectification of the concept of lexical and phraseological units are indicated. The author draws attention to the need for analysis of internal forms of phraseology, which are the carriers of ethnic and cultural information. This article contains comments on the concept of dividing the structure into the nucleus - the propositional zone and the periphery - the interpretive area. As a part of the interpretive area stands out strong and weak implication. The author notes that phraseological units as the result of a secondary playback language picture of the world speak acquire expressive coloring and imagery, and can’t verbalize the nuclear zone of the concept, though are placed within implication zone. The paper called universal and integral components of the nuclear semes area investigated concept. Tackling them phraseological material permitted to place within the unit with strong implication zone semes “affect” and “punish”. The author points to the long-standing origin PU seme “punish” that is determined by the presence in their lexical filling of the ethno-cultural information and archaisms. Keywords: concept, phraseological unit, upbringing, core, peripherals, weak implication zone, strong implication zone.

171-179

Authors: Т.Ю. Лисиченко

У статті визначено домінантні риси наукової школи харківських мовознавців, що об’єднують представників Харківської лінгвістичної традиції та їхні надбання в єдине явище в історії українського та світового мовознавства, вирізняють Харківську філоло- гічну школу серед інших творчих колективів дослідників-філологів різних поколінь. По- чинаючи з предтечі Харківської філологічної школи та завершуючи її сучасним станом і перспективами, простежено особливості, що характеризують шлях розвитку наукової думки в царині лінгвістики в Харкові, такі як відкритість, широка філологічна спрямова- ність, тісний зв’язок із практичною діяльністю, динамічність. Ключові слова: наукова школа, Харківська лінгвістична традиція, культурно-історичні передумови, філологічна спрямованість, відкритість, динамічність. В существующих научных иссле- дованиях, посвященных Харьковской филологической школе, в основном представлены результаты анализа данной научной традиции в аспекте изучения фигур ее основополож- ника А.А. Потебни и плеяды ученых, которые своей профессиональной деятельностью продолжали определенные им направления в лингвистике, с целью анализа их научных достижений и учебной деятельности. Обобщение результатов и выводов таких работ в статье дало возможность определить доминантные черты научной школы харьковских языковедов, объединяющие представителей Харьковской лингвистической традиции и их научные достижения в единое явление в истории украинского и мирового языкознания и выделяющие Харьковскую филологическое школу среди других творческих коллективов исследователей-филологов разных поколений. Начиная с предтечи Харьковской филоло- гической школы и заканчивая ее современным состоянием и перспективами, прослежены особенности, характеризующие путь развития научной мысли в области лингвистики в Харькове, среди которых основными являются открытость, широкая филологическая на- правленность, тесная связь с практической деятельностью, динамичность. Ключевые слова: научная школа, Харьковская лингвистическая традиция, культурно-исторические предпосылки, широкая филологическая направленность, открытость,динамичность. The existing scientific studies on the Kharkiv philological school mainly contain the results of the analysis of the scientific tradition in the aspect of studying the figure of its founder A. Potebnya and a galaxy of scientists who continued his directions in linguistics in order to analyze their scientific achievements and learning activities. Summary of results and conclusions of such works in the article made it possible to identify the dominant features of the scientific school of Kharkiv linguists, uniting representatives of the Kharkiv linguistic traditions and scientific achievements into a single event in the history of Ukrainian and world linguistics and to emit Kharkiv philological school among other creative teams of philologists from different generations. Since the forerunner of Kharkiv philological school and finishing its current state and prospects it was traced the features that characterize the way of development of scientific thought in the field of linguistics in Kharkiv, among which the main ones are openness, broad philological orientation, a close connection with the practical activity, dynamism. Keywords: scientific school, Kharkiv linguistic tradition, cultural and historical background, broad philological orientation, openness, dynamism.