Lìngvìstičnì doslìdžennâ (Harkìv)

10-14

Authors: Н.М. Джгун

Який наступний крок іноземного студента, що вивчає китайську мову, після засвоєння фонетики, граматики та вокабуляру? Логічним буде пізнати щось типово китайське, як, наприклад, ідіоми, стійкі вислови, прислів’я та приказки. Ідіоми настільки близькі до китайської культури, що той, хто одного разу пізнає їх, буде не тільки взмозі використовувати ідіоми в живому мовленні, говорити майже як носій мови, а й глибше порине в культуру Китаю і стане знавцем цієї культури. Китайські ідіоми (ченюй) мають велике практичне та експресивне значення. Ключові слова: «готові вирази», ідіоми паралельної конструкції, пізнавальне значення китайських ідіом, структурно-семантичні особливості. Какой следующий шаг иностранного студента, который изучает китайский язык, после освоения фонетики, грамматики и словарного запаса? Логичным будет узнать что-нибудь типично китайское, как, например, идиомы или пословицы и поговорки. Они настолько близки к китайской культуре, что тот, кто их изучит, будет не только уметь их использовать в устной речи, но и говорить как носитель языка, станет настоящим знатоком Китая. Китайские идиомы (ченюй) также имеют огромное практическое и экспрессивное значение. Ключевые слова: «готовые выражения», идиомы параллельной конструкции, познавательное значение китайских идиом, структурно-семантические особенности. What is the next step for a foreign student of the Chinese language after mastering the phonetics, grammar and a fair amount of vocabulary? It is highly desirable to grasp something typical Chinese – like idioms, set phrases, proverbs peculiar to Chinese. These idioms are so closely related to Chinese culture that once everyone has mastered them, one will not only be able to speak idiomatic Chinese and sound more like a native speaker, but also penetrate deeper into Chinese culture and gradually become a «China Hand». Idioms have great practical and expressive value. Thus, the research depicts the concept of the Chinese language stylistics – «formed expressions». Their expressive meaning, structural and semantic features, informative value are analyzed too. Question of determining the Chenyu criteria, distinguishing them from related categories of idioms on the one hand and the compound word - on the other hand , work in the field of comparative characteristics of Ukrainian and Chinese idioms as a part of one of the stylistic lexicology units, exactly Chinese idiom’s expressive meaning requires more in-depth analysis and clarification in future research. Keywords: cognitive meaning of Chinese idioms, paralleled construction, structural and semantic peculiarities.

23-28

Authors: Т.М. Князь

Здійснено ідеографічний аналіз фразеологізмів української мови на позначення бідності. Ідеографічний опис фразеологізмів дозволив виявити таку ієрархічну структуру, як фразеосинонімічний ряд → фразеосемантична група → фразеосемантичне поле. У межах ФСП «бідність» (180 ФО) у кількісному плані найбільшою виявилася ФСГ «бути бідним» (71 ФО), до складу якої увійшли 3 ФСР «бути бідним», «жити в нестатках, злиднях», «жебракувати». Виявлено способи відображення етнокультурної інформації в семантиці обраних для аналізу одиниць. Ключові слова: фразеологізм, бідність, фразеосемантичне поле, фразеосемантична група, фразеосинонімічний ряд. В статье осуществлен идеографический анализ фразеологизмов украинского языка, обозначающих бедность. Идеографическое описание фразеологизмов позволило выявить такую иерархическую структуру, как фразеосинонимический ряд → фразеосемантическая группа → фразеосемантическое поле. В структуре ФСП «бедность» (180 ФЕ) в количественном плане наибольшим оказалась ФСГ «быть бедным» (71 ФЕ), в состав которой вошли 3 ФСР: «быть бедным», «жить в недостатках, злыднях», «бродяжничать». Выявлены способы отображения этнокультурной информации в семантике выбранных для анализа единиц. Ключевые слова: фразеологизм, бедность, фразеосемантическое поле, фразеосемантическая группа, фразеосинонимический ряд. The ideographic analysis of the Ukrainian phraseologisms denoting the poverty state has been determined. The ideographic description of phraseological units (PhU) revealed a hierarchical structure, as phraseo-synonymic group → phraseo-semantic group → phraseo-semantic field. The phraseo-semantic field «poverty» (180 PhU) in the Ukrainian language consists of four substantive phraseo-semantic group («poor life», «poor clothes», «poor man», «poverty»), an adjectival phraseo-semantic group («poor»), two verbal phraseo-semantic groups («to be poor» and «to beg»). As for the number of PhU it is the phraseo-semantic group «to be poor» (71 PhU) to be the largest, composed of 3 phraseo-synonymic groups «to be poor», «to live in poverty», «to beg». The ways of the ethnocultural information denoting in the semantics of the phraseological units have been presented. These units reflect the concept « poverty», correlated with the main components of the Ukrainians notion about poorness: lack of minimal, basic necessities - clothes, food. Keywords: phraseologism, poverty, phraseo-semantic field, phraseo-semantic group, phraseo-synonimic group.

36-42

Authors: Л.В. Савченко

У статті розглядається феномен етнічної та фразеологічної картин світу, у яких nкрізь призму семіотичної системи репрезентований етномакрокод духовної культури. Пропонується ієрархічна модель етномакрокоду, у структурі якого виділяються етнокоди та етносубкоди культури. Духовний світ людини у фразеосистемі інтерпретується через етномакрокод, що базується на ментальному, акціональному і вербальному рівнях в етнічній картині світу. Етнофразеологізми зберігають культурну інформацію і, відповідно, їх образи відображають семіотичний сенс етнокодів культури. У результаті вивчення матеріалу доведено, що етнокоди виступають модельною сферою для розробки методології інтерпретації етнофразеологічних одиниць. Ключові слова: етнофразеологічні одиниці, фразеологічна картина світу, етномакрокод духовної культури, етнокод культури. В статье рассматривается феномен этнической и фразеологической картин мира, в которых через призму семиотической системы репрезентируется этномакрокод духовной культуры. Предлагается иерархическая модель этномакрокода, в структуре которого выделяются этнокоды и этносубкоды культуры. Духовный мир человека во фразеосистеме интерпретируется через этномакрокод, базирующийся на ментальном, акциональном и вербальном уровнях в этнической картине мира. Этнофразеологизмы сохраняют культурную информацию и, соответственно, их образы отражают семиотический смысл этнокодов культуры. В результате изучения материала доказано, что этнокоды выступают модельной сферой для разработки методологии интерпретации этнофразеологических единиц. Ключевые слова: этнофразеологические единицы, фразеологическая картина мира, этномакрокод духовной культуры, этнокод культуры. This paper deals with the phenomenon of ethnic and phraseological pictures of the world, in which, in the light of semiotic system, ethnomacrocode of sacred culture is represented. Hierarchical model of ethnomacrocode is proposed, in its structure ethnocodes and ethnosubcodes of culture are identified. Sacred world in the phraseosystem is interpreted through ethnomacrocode, which is based on the mental, actional and verbal levels in the ethnic picture of the world. The author presents the system of ethnocodes and ethnosubcodes on three levels. Mental level includes mythological ethnocode (with animistic, fetish, totemic, cosmogonic, astral, eschatological, and other ethnosubcodes), etiological, demonological and anthropomorphic, religious ethnocodes, ethnocode of beliefs. Actional level is represented by traditional (with calendar, family, social and ceremonial, church traditional ethnosubcodes), ritual, customary, divination ethnocodes. On the verbal level ethnocodes of incantation, oath, swear, curse and ethnocodes are defined. Ethnic phraseological units preserve cultural information, and accordingly their images reflect the semiotic sense of ethnocodes of culture. The result of research testifies that ethnocodes are model area for the development of the interpretation methodology of ethnic phraseological units. Keywords: ethnic phraseological units, phraseological picture of the world, ethnomacrocode, spiritual culture, ethnocode of culture.

51-58

Authors: О.О. Тєлєжкіна

Поетичний доробок Дмитра Павличка — неоціненний внесок не лише в розвиток української літератури, але й української літературної мови. Лексикон Д. Павличка як динамічна система з виразними вподобаннями в словотворенні, слововживанні заслуговує на детальну лексикографічну розробку. Українська лексикографія ХХ століття збагачена рядом словників митецької творчості видатних майстрів художнього слова. За будовою і спрямуванням їх можна поділити на два розряди: 1) тлумачні (пояснювали лексику, уживану у творах українських поетів і письменників); 2) словопокажчики (фіксували місце вживання певної лексики). Обидва підходи цілком прийнятні, і основи, закладені в них, можуть служити для створення іншого типу словника – тематичного, в якому досліджуваний матеріал подається тематичними блоками. Уважаємо за доцільне укладання тематичного словника – тезауруса – поетичної мови Дмитра Павличка. Ключові слова: лексикографія, лексикографічний опис, тезаурус, поетична мова. Поэтические произведения Дмитрия Павлычко – неоценимый вклад не только в развитие украинской литературы, но и украинского литературного языка. Лексикон Д. Павлычко как динамичная система с выразительными предпочтениями в словообразовании, словоупотреблении заслуживает детальной лексикографической разработки. Украинская лексикография ХХ века пополнена рядом словарей творчества известных мастеров художественного слова. По структуре и направленности их можно разделить на два разряда: 1) толковые (поясняли лексику, употребляемую в произведениях украинских поэтов и писателей); 2) словоуказатели (фиксировали место употребления той или иной лексики). Оба подхода вполне приемлемы, и основы, заложенные в них, могут служить для создания иного типа словаря – тематического, в котором исследуемый материал подается тематическими блоками. Считаем целесообразным создание тематического словаря – тезауруса – поэтического языка Дмитрия Павлычко. Ключовые слова: лексикография, лексикографическое описание, тезаурус, поэтический язык. Poetic heritage of Pavlychko is an invaluable contribution not only to the development of Ukrainian literature, but of Ukrainian literary language too. Vocabulary of D. Pavlychko is a dynamic system with distinct preferences in word formation and discourse and it deserves detailed lexicographic development. Ukrainian lexicography of 20th century is enriched with a number of vocabularies of works of outstanding masters of artistic expression. According to the structure and orientation the vocabularies can be divided into two categories: 1) explanatory ones that explained the lexis used in the works of Ukrainian writers and poets, and 2) indexes of words that fixed place of lexis use. Both approaches are acceptable, and their foundations can serve to form a different type of vocabulary – a thematic one – where the studied material is presented in thematic blocks. We consider it appropriate to conclude a thematic vocabulary – thesaurus – of poetic language of Dmytro Pavlychko. Keywords: lexicography, lexicographic description, thesaurus, poetic language.

65-74

Authors: О.В. Ткаченко

У статті окреслюється відмінність між поняттям і концептом. У зв’язку з цим розглядаються чинники формування поняття «виховання», представлені у фразеології української мови. Простежується його розуміння в педагогіці, психології, філософії, соціології та народній педагогіці. Проаналізовані складники цього поняття відповідно до фразеологічного матеріалу та визначені відмінності в його науковій та мовній інтерпретації. Складники поняття «виховання» проілюстровані фразеологізмами відповідно до поділу на групи: методи виховання, вихованець як інтелектуал, носій моралі, трудар, громадянин, індивідуум. Ключові слова: поняття, концепт, фразеологічна одиниця, народна педагогіка, виховання. В статье определяется разница между понятием и концептом. В связи с этим рассматриваются факторы формирования понятия «воспитание» во фразеологии украинского языка. Прослеживается его понимание в педагогике, психологии, философии, социологии и народной педагогике. Осуществлен анализ компонентов этого понятия в соответствии с фразеологическим материалом и определены отличия в его научном и языковом представлении. Компоненты понятия «воспитание» проиллюстрированы фразеологизмами в соответствии с делением на группы: методы воспитания, воспитанник как интеллектуал, носитель морали, работник, гражданин и индивидуум. Ключевые слова: понятие, концепт, фразеологическая единица, народная педагогика, воспитание. The article defines the difference between a notion and a concept from different points of view, that helps to determine the methods of research. Thereby, the forming factors of notion «upbringing» in phraseology of the Ukrainian language are under analysis. By reason of necessity for this notion objectivation, the interdisciplinary connections are taken into consideration, it contributes more rigorous estimation of the analyzed material. The comprehension of this concept in pedagogy, psychology, philosophy, sociology and folk pedagogics is analyzed. Its components have been determined according to phraseological material and the differences in its scientific and language perception have been identified. The diversity between general interpretation of the notion by scientific schools and folk culture, presented by phraseological picture of the world, is accentuated. The components of the notion «upbringing» are illustrated by phraseological units according to the division into groups: methods of upbringing, pupil as an intellectual, vector of morality (social and Christian), worker, citizen (member of social group and family) and individual (mental and physical features). The pupil in phraseological material is presented as an ideal of upbringing, and therefore its result. The units, which represent an ideal of upbringing, are often in opposition so it helps to define the process of education. It can lead to positive or negative result. Keywords: notion, concept, phraseological unit, folk pedagogy, upbringing.

83-89

Authors: М.В. Голтвеницька

У пропонованій статті автор розглядає складнопідрядні речення з підрядним відповідності як активну одиницю художнього синтаксису, що їй притаманні потужні текстотвірні й виражальні можливості: аналізовані синтаксичні конструкції, виявляючи потужний зображувальний потенціал, сприяють окресленню структурної зв’язності через виявлення анафоричної, катафоричної й анафоро-катафоричної залежності компонентів абзацу й смислової цілісності художнього тексту завдяки розгортанню мікротеми в межах одного абзацу, що підпорядковується загальній темі твору. Ключові слова: текстотвірний потенціал, виражальні можливості, структурна зв’язність, смислова цілісність, складнопідрядне речення з підрядним відповідності. В предлагаемой статье автор рассматривает сложноподчиненные предложения с придаточным соответствия в качестве активной единицы художественного синтаксиса, для которой характерны мощные текстообразующие и выразительные возможности: анализируемые синтаксические конструкции, проявляя изобразительный потенциал, обеспечивают структурную связность с помощью анафорической, катафорической и анафоро-катафорической зависимости компонентов абзаца и смысловую целостность художественного текста благодаря развитию микротемы в пределах одного абзаца, который коррелирует с общей темой произведения. Ключевые слова: текстообразующий потенциал, выразительные возможности, структурная связность, смысловая целостность, сложноподчиненное предложение с придаточным соответствия. In this article the author analyzes the complex sentences with a clause of correspondence as an active unit of artistic syntax, which is characterized by powerful text creative and expressive opportunities. The results of the factual processing allow to confirm that the complex sentences with a clause of correspondence is that paragraph unit as a part of literary text which facilitate the implementation of its semantic integrity and structural connectivity. Analyzed type of sentences realizes its text creative potential at the level of local connectivity and proves opportunities of anaphoric, kataphoric and anaphoric and kataphoric dependence in structural internal textual connection. Being a unit, which from the structural and composite point of view, facilitates the description of semantic integrity of literary text, the complex sentence with a clause of correspondence realizes their artistic-expressive opportunities in author’s speech as well as in characters’ speech. Analyzed syntactic constructions contribute to the well-defined structural connectivity and semantic integrity of the artistic text and show powerful art and figurative potential in different situations of author’s and characters’ speech. Keywords: text creative potential, expressive opportunities, structural connectivity, semantic integrity, complex sentence with a clause of correspondence.

98-102

Authors: О.В. Ісаєнко

У статті розглянуто український кінодискурс як об’єкт сфери комунікативної лінгвістики й визначено його місце в професійній комунікації. Нерозривне поєднання дискурсу й тексту як лінгвістичних категорій базується на існуванні двох підходів до визначення поняття дискурс, розглянутих із позицій комунікативної лінгвістики. Зв’язок професійної кінокомунікації з соціальним контекстом виявлено в аспекті дискурсивної практики. На мовному рівні особливості термінопонять в українському професійному кінодискурсі було досліджено на матеріалі кінословника В.М. Миславського й описано поділ термінів сфери кіно на тематичні групи відповідно до їх належності до певної галузі кінематографу. Ключові слова: дискурс, кінодискурс, комунікативна лінгвістика, фахова мова, професійна комунікація, терміни кіно. В статье рассматривается украинский кинодискурс как объект сферы коммуникативной лингвистики и определяется его место в профессиональной коммуникации. Неразрывное объединение дискурса и текста как лингвистических категорий основано на существовании двух подходов к определению понятия дискурс, которые рассматриваются с позиций коммуникативной лингвистики. Связь профессиональной кинокоммуникации с социальным контекстом выявлена в аспекте дискурсивной практики. На языковом уровне особенности терминопонятий в украинском профессиональном кинодискурсе были исследованы на материале кинословаря В.Н. Миславского, также было описано деление терминов сферы кино на тематические группы в соответствии с их принадлежностью к определенной области кинематографа. Ключевые слова: дискурс, кинодискурс, коммуникативная лингвистика, профессиональный язык, профессиональная коммуникация, термины кино. The article deals with Ukrainian film discourse as an object of communicative linguistics and its place in professional communication. The inextricable combination of discourse and text as linguistic categories is based on the existence of two approaches to the definition of discourse, which are viewed from the position of communicative linguistics. Film discourse is regarded as a part of professional communication and the connection between professional film vocabulary and social context found from a perspective of discursive practice. The problems concerned the specific vocabulary of professional languages were defined due to the clearly established terminology in the working sphere. On the lingual level the peculiarities of film terms in Ukrainian professional film discourse were studied on the material of the vocabulary of cinematographic terms by V.N. Myslavskiy and the division of film terms on thematic groups according to their belonging to a particular field of cinema was described. Keywords: discourse, film discourse, communicative linguistics, professional language, professional communication, film terms.

110-115

Authors: М.В. Мамич

Стаття присвячена дослідженню компонентів ціннісної картини світу, що втілена в соціально детермінованому виданні – жіночий журнал. Визначено співвідношення понять картина світу, мовна картина світу, ціннісна картина світу. Репрезентовано основні концепти, що виражають смислові домінанти українського жіночого журналу «Жінка» в кінці ХХ – на початку ХХІ століття. Окреслено асоціативно-семантичну структуру визначених концептів та субконцептів. Відзначено загальнонаціональні та гендерно орієнтовані маркери ціннісної картини світу сучасних українських жінок. Ключові слова: мова журналу, картина світу, мовна картина світу, ціннісна картина світу, концепт, субконцепт. Статья посвящена исследованию компонентов ценностной картины мира, воплощенной в социально детерминированном издании – женский журнал. Определено соотношение понятий картина мира, языковая картина мира, ценностная картина мира. Представлены основные концепты, выражающие смысловые доминанты украинского женского журнала «Жінка» в конце ХХ – в начале ХХІ века. Выделена ассоциативно-семантическая структура определенных концептов и субконцептов. Отмечены общенациональные и гендерно ориентированные маркеры ценностной картины мира современных украинских женщин. Ключевые слова: язык журнала, картина мира, языковая картина мира, ценностная картина мира, концепт, субконцепт. The article investigates the components of value in picture of the world, as embodied in the social deterministic edition – women’s magazine. It was determined the balance between the notion the picture of the world, language picture of the world, valuable picture of the world. The basic concepts expressing semantic dominant women’s magazine “Women” at the end of XX – the beginning of the XXI century are presented. Associative semantic structure of certain concepts and subcontsepts is defined. National and gender-specific markers of value picture of the world of modern Ukrainian women are marked. An object of the article is to identify and represent value-oriented linguistic markers of concepts and subconcepts through which socio-cultural, gender, aesthetic stereotypes are determined in the language of women magazine “Woman” 90th years of the twentieth century and the first decade of this century. Valuable are the characteristics of scientific knowledge and ethical and artistic and aesthetic components of the conceptual and linguistic picture of the world. Value orienting points are intertwined in any printed newspaper and magazine source. They determine its structure, headings and titles system by which an imaginary reader focuses on the content of texts, selecting text for reading. Thus, in the language of the magazine “Woman” at various levels – text, stylistic and pragmatic – fixed wide range of values that reflect elements of language and conceptual worldview of Ukrainian people. Keywords: language magazine, picture of the world, language picture of the world, valuable picture of the world, concept, subconcept.

121-125

Authors: Ю.О. Шпак

Стаття присвячена дослідженню інтертекстуальності твору С. Величка, а сааме реалізації міжтекстових зв’язків із текстами релігійного дискурсу періоду бароко в Україні. Результатом наукової розвідки стало виявлення інтертекстем, прототекстами яких є Біблія, історично-церковна література та інші джерела. Наведені приклади схарактеризовано за типами інтертекстем, зроблено спробу пояснити, які є можливості інтерпретації змісту даного тексту з урахуванням змісту інтродукованих елементів. Ключові слова: літопис, бароко, інтертекстуальність, інтертекстема, алюзія, цитата, ремінісценція. Статья посвящена исследованию интертекстуальности произведения С. Величко, а именно реализации межтекстовых связей с текстами религиозного дискурса периода барокко в Украине. Результатом научного исследования стало выявление интертекстем, прототекстами которых были Библия, историческая церковная література и другие источники. Приведенные в статье иллюстрации объединены по типам интертекстем, также осуществлена попытка виявить возможные интерпретации смысла данного текста с учетом смыслов введенных елементов. Ключевые слова: летопись, барокко, интертекстуальность, интертекстема, аллюзия, цитата, реминисценция. The article deals with the intertextuality of the work by S. Velychko that was written in the beginning of the XVIII th century by one of the prominent Ukrainian chroniclers. This text is a grand work telling about significant events of the Ukrainian history and kossacks’ role in them. The Baroque texts are characterized by a high level intertextuality as far as reference to precedent texts adds more significance and conviction to the newly created texts. There is an attempt of analysis of intertextual connections of the chronicles with texts of religious discourse of the Baroque period in Ukraine. The finding of the present scientific research is that there are intertextual elements in the Chronicle which refer to such precedent texts as the Bible, historical and ecclesiastical literature works and some others. The examples given in the article are characterized in the terms of intertextual elements classification. The researcher has done the attempt to explain what variants of interpretation of the meaning of the given text are possible due to the introduced intertextemes. Keywords: chronicles, baroque, intertextuality, intertexteme, allusions, quotations, reminiscences.

131-137

Authors: Т.Ю. Лисиченко

Статтю присвячено характеристиці метафори в поетичних текстах М.Т. Рильського. Аналіз наскрізних метафор у творах поета дозволяє розглядати метафору не тільки як троп, художній прийом, але й як один із засобів поєднання, здавалося б, розрізнених поезій в один макротекст, об’єднаний мовною особистістю й уподобаннями автора. З урахуванням текстоорганізуючої функції метафори у творчості поета та з погляду використання лексико-семантичних елементів української мови представлено аналіз наскрізного метафоричного образу дорога в поетичному ідіолекті М.Т. Рильського – життя як дорога й дорога як життя. Схарактеризовано пов’язаний із образом дорога метафоричний образ мости. Ключові слова: макротекст, надтекстові елементи, метафора, наскрізний художній образ, лексичне значення слова. Статья посвящена характеристике метафоры в поэтических текстах М.Т. Рыльского. Анализ сквозных метафор в произведениях поэта позволяет рассматривать метафору не только как троп, художественный прием, но и как одно из средств сочетания, казалось бы, разрозненных стихотворений в единый макротекст, объединенный языковой личностью и предпочтениями автора. С учетом текстоорганизующей функции метафоры в творчестве поэта и с точки зрения использования лексико-семантических элементов украинского языка представлен анализ сквозного метафорического образа дорога в поэтическом идиолекте М.Т. Рыльского – жизнь как дорога и дорога как жизнь. Охарактеризован связанный с образом дорога метафорический образ мосты. Ключевые слова: макротекст, надтекстовые элементы, метафора, сквозной художественный образ, лексическое значение слова. Maksym Ryl’s’kyy poetry was in constant development, that was manifested, in particular, in the dynamics of key words’ metaphorical meanings. Article is devoted to the metaphor in Maksym Ryl’s’kyy’ poetic texts. Analysis of through metaphors in poet’s works can be considered not only as a trope or artistic technique, but also as a means of combining disparate poems in single macrotext, unified language personality and preferences of the author. Taking into account such factors as frequency, need, conceptuality and figurative significance, the defining overtext metaphorical elements of Maksym Ryl’s’kyy artistic thesaurus are determined. The analysis of the through image of road in a metaphorical way of Maksym Ryl’s’kyy’ poetic idiolect is presented – life as a road and a road as life, considering text-organizing function of metaphor in the poet’s work and in the use of lexical and semantic elements of the Ukrainian language. Also the metaphor of bridge associated with the image of the road is characterized. Metaphor’s functioning features in Maksym Ryl’s’kyy’ poetic discourse allowed to prove that his poetic picture of the world is complicated, multi-dimensional and aesthetically rich. As a result of research overall conclusion about the big potential of metaphor as an artistic tool was made. This aspect of the artistic metaphor’s study has great prospects. Keywords: macrotext, supertext elements, metaphor, through artistic image, lexical meaning of a word.

146-153

Authors: О.О. Переяслова

У статті прокоментовано історію вивчення категорій художнього простору. Шляхом аналізу літературознавчих та мовознавчих праць виокремлені різні аспекти вивчення поняття простору в художньому тексті. Аналіз простору в романі «БЖД» Сашка Ушкалова як одного з молодих представників сучасної української прози дав можливість схарактеризувати темпоральний простір Харкова за допомогою лексичного потенціалу української мови. Простір у творі молодого письменника є специфічним, тому що представлений трьома темпоральними локусами Харкова: Харків часів дитинства, Харків часів юності та Харків як мегаполіс. Особлива роль у вербалізації такого простору належить лексичному складнику мови. Ключові слова: власне простір, темпоральний простір міста, ментально-психологічний простір, лексичний складник мови. В статье прокомментирована история изучения категории художественного пространства. Посредством анализа литературоведческих и языковедческих трудов выделены аспекты изучения понятия пространства в художественном тексте. Анализ пространства в романе «БЖД» Сашка Ушкалова как одного из молодых представителей современной украинской прозы дал возможность охарактеризовать темпоральное пространство Харькова при помощи лексического потенциала украинского языка. Пространство в произведении молодого писателя специфическое, потому что представлено тремя темпоральными локусами Харькова: Харьков времен детства, Харьков времен юности и Харьков как мегаполис. Особенная роль в вербализации такого пространства принадлежит лексической составляющей языка. Ключевые слова: собственно пространство, темпоральное пространство города, ментально-психологическое пространство, лексическая составляющая. The article presents the history of the artistic space categories studying. Various aspects of the space concept study in literary text are identified by means of the literary and linguistic works analysis. The particular role in verbalization of such space belongs to lexical component of language. Using a variety of lexical and stylistic means for ironic contemplation over fictional and the real world, writers of postmodern literature actualize pictorial potential of colloquial speech that in postmodern texts declared inexhaustible language as a means of creating text situation according to the author’s discursive intentions. Space research in «BZhD» by Sashko Ushkalov as one of the young representatives of contemporary Ukrainian prose, gave an opportunity to characterize Kharkov temporal space using lexical potential of the Ukrainian language. The concept of space in the novel «BZhD» is the main one. It has a complex structure that reflects the world as a space and the inner world of the hero, his mental and psychological amplitude. Kharkiv for the hero was a place to understand the world and to realize himself. Streets, squares, bookstores, coffee shops, etc., which the main character used to pass, where he got into various adventures, reveal the true nature of Kharkov and brought to mind memories of childhood, adolescence, are the key components in the creation of structural space Kharkov. Space in work of the young writer is specific because it is presented by three temporal locations of Kharkov: Kharkov at the childhood times, Kharkov at the youth times and Kharkov as megalopolis. With time turnover, maturing, the hero’s outlook changes: from the first positive explore of the city (district, zoo) when a child, to the negative perception to have been impressed by the school as an outdated system of education, that leveled personal values; to frustration and rejection of high schooling. Keywords: space as its own, temporal space of the city, mental and psychological space, lexical component.

160-168

Authors: Н.В. Піддубна

У статті розглянуто аспекти осмислення та вербалізації образу-концепту священнослужителя у творах С. Руданського. Гумористично-сатиричне зображення священника характерне для жанру співомовок, що продовжує традицію гумористичного омовлення служителів церкви, властиве українським прецедентним текстам – казкам, пареміям, анекдотам. Визначено, що письменник критично характеризує священиків незалежно від їх релігійної й конфесійної приналежності, сану. З’ясовано засоби створення гумористичного ефекту при омовленні образу-концепту священика, виокремлено нові смисли лексемноменів на позначення священика, актуалізовані С. Руданським. Ключові слова: вербалізація, засоби створення гумористичного ефекту, образ-концепт, прецедентний текст. В статье рассмотрены аспекты осмысления и вербализации образа-концепта священнослужителя в произведениях С. Руданского. Юмористически-сатирическое изображение священника характерно для жанра спивомовок, продолжающего традицию критического oязыковления служителей церкви, свойственного украинским прецедентным текстам – сказкам, паремиям, анекдотам. Выявлены средства, использованные списателем для создания юмористических характеристик священников независимо от их религиозной и конфессиональной принадлежности, сана. Описаны средства создания юмористического эффекта при oязыковлении образа-концепта священника, выделены новые смыслы лексем-номенов, обозначающих священника, актуализированные С. Руданским. Ключевые слова: вербализация, образ-концепт, средства создания юмористического эффекта, прецедентный текст. The article deals with the aspects of reflection and verbalization of an image-concept of the priest in S. Rudanskuy’s works. A comic-satirical portrait of the priest is a characteristic for a genre of spivomovka (a short humorous or satirical verse based on aphorism, proverb, saying, joke). It continues the tradition of critical verbalization of the priests. It is typical for Ukrainian precedent texts, such as: fairy tales, proverbs and sayings, jokes. Most spivomovkas are perceived as intertextual discourse, in which, on the one hand, there is a connection with precedent text, and on the other - there is the author’s view, individual world view and outlook. According to folk tradition, an image-concept of the priest in S. Rudanskuy’s works becomes humorous, ironic and sometimes sarcastic. It concerns to all clergymen of different religions and faiths, regardless of the ranks. To denominate the clergymen S. Rudansky uses a number of lexemes, some of which (pip, batko) are popular negatively marked names of priests, expressing the minimum value in the Christian religion. There are also presented the humorous means of verbalization of the priest image-concept, based on the contrasting images-concepts of Rabbi and Cossack as opposition «friend or foe», the usage of expressive words with the negative meaning and the diminutives with pejorative meaning, and also vocabulary of different, and even opposite lexico-semantic paradigms. It also defines new senses of the lexemes, that are actualized by S. Rudanskuy for the priests designation. Keywords: verbalisation, an image-concept, means of creation of a comic effect, precedent text.

176-180

Authors: Л.І. Шутова

У рамках сучасної антропоцентричної парадигми перспективними є дослідження української мовної особистості в ракурсі її статеворольових характеристик. У статті реалізується спроба довести наявність жіночих авторських маркованих мовних засобів, незважаючи на неоднозначність і суперечливість поглядів на існування жіночого або чоловічого письма. Статтю присвячено аналізу особливостей синтаксичної побудови тексту, створеного жінкою, зокрема вираженню категорії емотивності. Ключові слова: гендер, жіноча мовна особистість, мовна картина світу, категорія емотивності. В рамках современной антропоцентрической парадигмы перспективными являются исследования украинской языковой личности в ракурсе её полоролевых характеристик. В статье реализуется попытка доказать наличие женских авторских маркированных языковых средств, несмотря на неоднозначность и противоречивость взглядов на существование женского или мужского письма. Статья посвящена анализу особенностей синтаксического строя текста, созданного женщиной, в частности выражению категории эмотивности. Ключевые слова: гендер, женская языковая личность, языковая картина мира, категория эмотивности. From the sixties of the previous century when the active women’s movement on the West appeared, the question of the sexual equality came up. The “male – female” dichotomy led to the appearance of different researches with the accent on male and female psychology and physiology. The consequences of such irregularities are still fuzzy that are the cause of many discussions. The research of the Ukrainian linguistic personality foreshortened the sex-role characteristics, the stereotype of a man in the women’s subculture and of a women in the men’s subculture, the differences in the association areas of men and women that are interrelated to the different fragments of the worldview is interesting and promising. Modern linguistics has the researches that deal with the definition of the basic typical features of men’s and women’s speech and style. Within the framework of modern anthropocentric paradigm, the research of the Ukrainian linguistic personality from the perspective of the sex-role characteristics of such a personality seems to be very topical. In her article, the author makes an attempt to prove the existence of female author’s marked linguistic means despite the ambiguity and contradictoriness of the very idea that women’s writing and men’s writing can be distinguished. The article deals with the analysis of the peculiarities of the syntactic system of a text created by a woman, in particular, the expression of the category of emotiveness. Keywords: gender, female linguistic personality, linguistic picture of the world, category of emotiveness.

188-194

Authors: Т.Ф. Осіпова

У статті окреслено вербалізовані в сучасній українській мові (мовленні) фемінні й маскулінні комунікативні стратегії й тактики, які виразно репрезентують гендерний параметр невербальної комунікації, що «омовлено» в фольклорних жанрах (прислів’я, приказки, афоризми, анекдоти). Вони не лише моделюють відповідні смисли (частіше імпліцитні), але й актуалізують лінгвокреативну діяльність мовців у процесі комунікації, упливають на формування комунікативної компетенції вишуканої мовної особистості. Досліджуваний матеріал репрезентує стереотипні уявлення про невербальні стилі поведінки чоловіка й жінки за статевими й соціальними ознаками, транскультурну природу людини, що мотивована соціокультурними, часо-просторовими й психологічними факторами, унікальністю кожної мовної особистості. Ключові слова: фемінні й маскулінні комунікативні стратегії, гендерний параметр, мовна особистість, невербальна комунікація, смисл, невербальні стилі поведінки, транскультурна природа людини, комунікативна компетенція. В статье описаны феминные и маскулинные коммуникативные стратегии и тактики, вербализированные в современном украинском языке (речи), репрезентирующие гендерный фактор невербальной коммуникации, параметры которой «прописаны» в фольклорных жанрах (пословицы, поговори, афоризмы, анекдоты). Они не только моделируют определенные смыслы (чаще имплицитные), но и актуализируют лингвокреативную деятельность говорящих в процессе коммуникации, влияют на повышение коммуникативной компетенции изысканной языковой личности. Исследовательский материал репрезентирует стереотипные представления о невербальных стилях поведения мужчины и женщины по половым и социальным признакам, транскультурную природу человека, мотивированную социокультурными, психологическими, хронотопными факторами, уникальностью каждой языковой личности. Ключевые слова: феминные и маскулинные коммуникативные стратегии, гендерный фактор, невербальная коммуникация, невербальные стили поведения, смысл, транскультурная природа человека, коммуникативная компетенция, языковая личность. The article outlines feminine and masculine communication strategies and tactics verbalized in the modern Ukrainian language (speech) that brightly demonstrate gender options of non-verbal communication represented in folklore genres. They model the appropriate meanings (often implicit) and at the same time actualize linguistic-creative speaking activities of individuals in the communication process, influence forming of communicative competence of a refined linguistic personality. Non-verbal communication options, intertwined into live spontaneous speech, which not only affects the corresponding meaning, but also creates communicative competence of a linguistic personality, his/her communication strategies and tactics. Non-verbal behavior styles of women and men depend mainly on gender stereotypes, particularly when using kinetic means (gestures, facial expressions, postures, body motions, habits). Among the dynamic non-verbal means optical parameter is also represented. Individual success in communication depends on his/her ability to send signals and recognize sent ones. Non-verbal communication options, represented in Ukrainian proverbs, sayings, anecdotes, songs, poetry, live spontaneous speech, form implicit meanings that represent communication strategies and tactics, reflecting primarily the national gender specific. The researched material represents the stereotype insights of non-verbal behavior styles of men and women, motivated by socio-cultural, temporal-spatial and psychological factors, uniqueness of each linguistic personality. Keywords: feminine and masculine communication strategies, gender option, linguistic personality, non-verbal communication, meaning, non-verbal behaviour style, transcultural human nature, communicative competence.

200-204

Authors: Т.М. Ходєєва

У статті в прагматичному аспекті досліджуються субстантивні звороти з прийменниками крім, окрім, опріч із семантикою виключення. Поділ на ілокутивні типии здійснено за класифікацією Дж. Серля, який використав параметри мовленнєвих актів, розроблених Дж. Остіном. Мовознавець виділив шість ілокутивних типів. Під час аналізу з’ясовано, що конструкції з прийменниками крім, окрім, опріч із семантикою виключення можуть належати до таких ілокутивних актів, як директиви, констативи, експресиви, і можуть реалізовувати різні комунікативні інтенції. Важлива роль при поділі належить комунікативній ситуації. Ключові слова: мовленнєвий акт, прагматичний аспект, директив, констатив, експресив. В статье в прагматическом аспекте исследуются субстантивные обороты с предлогом кроме с семантикой исключения. Деление на иллокутивные типы осуществлено по классификации Дж. Серля, который использовал параметры речевых актов, разработанных Дж. Остином. Языковед выделил шесть иллокутивных типов. В ходе анализа установлено, что конструкции с предлогом кроме с семантикой исключения могут принадлежать к таким иллокутивным актам, как директивы, констативы, экспрессивы, и могут реализовывать различные коммуникативные интенции. Важная роль при разделении принадлежит коммуникативной ситуации. Ключевые слова: речевой акт, прагматический аспект, директив, констатив, экспрессив. The article examines the substantive phrases with the preposition of the semantics of exceptions except in pragmatic terms. Division by illocutionary types performed in classification J. Sеrl who used parameters of speech acts developed by J. Оstin. Linguist identified six types of illocutionary. The analysis determined that the constructions with the preposition except with the semantics of exceptions may belong to such illocutionary acts as directives, assertives, expressives and can implement various communicative intentions. Important role in the separation belongs to the communicative situation. According to the determination of J. Serl, the illocutive purpose of utterances-reprezentatives, or assertives, is to fix responsibility of speaker for a report about the certain state of things. The communicative purpose of utterances-directives means the aim of the speaker to compel a listener to make reality of the certain state of affairs, which interrelates with interests of each other. Such communicative acts belong to illocutive types as a request, wish, advice, suggestion, exaction, temptation and others. Utterances-expressives can function as regret, that awareness of situation as desired, but uncarried out or impracticable. Keywords: communicative act, pragmatic aspect, instructions, assertive, expressive.

214-218

Authors: Н.П. Книшенко

У статті проаналізовані терміни дорожнього будівництва, що виникли внаслідок вторинної номінації – використання наявного в мові слова для називання наукового поняття. Цей найдавніший спосіб термінотворення називають семантичним, лексико-семантичним, оскільки змінюється семантика слів, що термінологізувалися. Доведено, що в сучасній дорожній термінології такі терміни постали внаслідок переосмислення загальновживаних слів та термінів інших галузей. Зауважено, що такі термінолексеми можуть бути як окремими словами, так і функціонувати в складі словосполучень. Ключові слова: ДБ – дорожнє будівництво, термін, термінологія, УДБТ – українська дорожньо-будівельна термінологія, ТС – термінологічна система. В статье проанализированы термины дорожного строительства, которые возникли вследствие вторичной номинации – использования существующего в языке слова для называния научного понятия. Этот самый древний способ терминообразования называют семантическим, лексико-семантическим, поскольку меняется семантика слов, которые терминологизировались. Доказано, что в современной дорожной терминологии такие термины возникли вследствие переосмысления общеупотребительных слов и терминов других отраслей. Отмечено, что такие терминолексемы могут быть как отдельными словами, так и функционировать в составе словосочетаний. Ключевые слова: ДС – дорожное строительство, термин, терминология, УДСТ – украинская дорожно-строительная терминология, ТС – терминологическая система. The purpose of the article is studying the common words, which were termed as a result of secondary nomination, that is by semantic method, caused changing of a common word semantic owing to its reconsidering and adding technical connotation as well as the words that were retermed, that is changed their meaning in the process of transferring them from one branch to another (road-building) with some reconsideration of their meaning. The material under study makes it possible to segregate such terms in road-building, which appeared as a result of metaphorical perception of common words: names of alive creatures; names of household items; names of parts of body; names of diseases, physiological states. Some terms change their meaning when transfer of existing lexemes from one branch to another at certain reconsideration. Observation allows to make a conclusion that a part of Ukrainian road-building terms formed by lexical-semantic method is rather inconsiderable. Their emerging at the modern stage is not marked by frequency, however, it remains an urgent process based on the fact that common words become terms when terms from other branches take their place in the term field of road building, which is substantiated by a direct close connection between everyday speech and language of science and penetration of metaphor and metonymy into some term system as natural phenomena in whole. Keywords: RB – road-building, term, terminology, URBT – Ukrainian road-building terminology, TC – term system.

225-229

Authors: Т.В. Світлична

У статті визначено коло основних наукових праць, присвячених термінологічній системі явища евфемії. Проаналізовано дефініції лінгвістичних термінів щодо питань евфемії, з’ясовано їхні спільні та відмінні риси. Установлено, що головним поняттям постає «евфемія», а «евфемізація» та «евфемізм» є окремими поняттями, що пояснюють деякі аспекти цього явища. Виявлено, що здебільшого ці терміни використовують як узаємозамінні, проте чимало дослідників роблять спробу чітко окреслити межі вживання таких термінів. Визначено, що термінологічна різноманітність у межах одного явища є цілком закономірною, адже вчені, послуговуючись низкою спільнокореневих термінів, мають змогу відображати різні аспекти сутності вказаного явища. Ключові слова: евфемія, евфемізм, процес евфемізації, евфемістичний субститут, евфемістична одиниця. В статье определен круг основных научных работ, посвященных терминологической системе явления эвфемии. Проанализированы дефиниции лингвистических терминов по вопросам эвфемии, определены их общие и отличительные черты. Установлено, что главным понятием является «эвфемия», а «эвфемизация» и «эвфемизм» – отдельные понятия, объясняющие различные аспекты явления. Выявлено, что в большинстве случаев эти термины используют как взаимозаменяемые, однако некоторые исследователи все же пытаются четко определить границы применения таких терминов. Определено, что терминологическое разнообразие в пределах одного явления вполне закономерно, ведь ученые, используя ряд однокоренных терминов, могут отражать различные аспекты сущности обозначенного явления. Ключевые слова: эвфемия, эвфемизм, процесс эвфемизации, эвфемистический суб- ститут, эвфемистическая замена, эвфемистическая единица. The article defines the range of basic scientific papers on terminological systems euphemism phenomena. The analysis definitions of linguistic terms on issues euphemism, found their common features. It was established that the main concept appears «euphemistical» and «euphemism» are separate concepts that explain different aspects. It was found that in most cases these terms are used interchangeably. However, many researchers attempt to clearly delineate the boundaries of the use of terms. Determined that the terminological diversity within a single phenomenon is quite natural, as scholars, using a variety of terms with the same root, have the opportunity to reflect different aspects of the essence of these phenomena. The analysis of different approaches to the definition of key concepts in terminological system phenomena euphemism shows that the main concept arises “euphemism” and “euphemistical” are other, additional concepts that explain different aspects of the phenomenon. For question of terminological differentiation subject of many studies, however, still many unsolved issues, including the question of the definition of the main approaches to the study of terminological system phenomena euphemism. Keywords: euphemism, euphemistic process, euphemistic substitute, euphemistically unit.

238-246

Authors: О.В. Олійник

Визначено особливості впровадження інноваційних технологій дистанційного навчання іноземної мови для студентів немовних вищих навчальних закладів в умовах автономізації процесу навчання. Досліджено теоретичні та організаційні аспекти застосування мережі Інтернет і комп’ютерних засобів навчання. Ключові слова: іноземні мови, інноваційні технології, інформатизація, комп’ютеризація, дистанційне навчання, тенденції розвитку, автономізація процесу навчання. Определены осособенности внедрения инновационных технологий дистанционного обучения иностранному языку студентов неязыковых высших учебных заведений в условиях автономизации процесса обучения. Проанализированы теоретические и организационные аспекты использования сети Интернет и компьютерных способов обучения. Ключевые слова: иностранные языки, инновационные технологии, информатизация, компьютеризация, дистанционное обучение, тенденции развития, автономизация процесса обучения. Multilingualism and multiculturalism are considered necessary for the citizens of the new Europe, and accordingly, Ukraine. This situation makes it necessary to look for new constructive ideas to solve the problem of optimization and intensification of teaching foreign languages, acquiring new knowledge and improving the level of language and speech training. The purpose of the article is to consider the possibility of using innovative technologies for distance education in the teaching of foreign languages in non-linguistic universities. The features of the implementing of innovative technologies of distance learning in foreign language teaching in the non-linguistic university students under the conditions of developing autonomy in the teaching and learning process have been defined. Theoretical and organizational aspects of the application of the Internet and computer-based methods of teaching have been analyzed. Keywords: foreign languages, innovative technologies, informatization, computerization, distance learning, trends of development, developing autonomy in the teaching and learning process.