Naukovì zapiski Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu Lìteraturoznavstvo

13-30

Authors: Гармаш Л.В.

У статті аналізується мотив ляльки-автомата на матеріалі двох романів Ф.К. Сологуба – «Важкі сни» і «Дрібний біс». Встановлено зв’язок цього мотиву з традицією романтизму. Проводяться паралелі між романами Сологуба та творами Гофмана, По, Салтикова-Щедріна, Андрєєва. Виявлено загальні риси мотиву ляльки-автомата і танатологических мотивів. Вводячи у свої твори мотив ляльки-автомата, Ф.К. Сологуб підкреслює омертвіння більшості персонажів романів. Вони часто нагадують маріонеток, що здатні рухатися лише під впливом таємничої зовнішньої сили і ніби знаходяться під владою злого деміурга. Визначено ознаки, які вказують на належність персонажів роману до світу мертвих: механічні неприродні рухи, відповідні портретні риси. У портреті персонажів особливу увагу приділено мотиву очей. У романах Сологуба продемонстровані руйнівні властивості штучного механічного світу. Виявляється, він здатний поширювати свій негативний вплив на сфери, які, здавалося, були для нього недоступні – мистецтво і дитинство. Встановлені зв’язки між мотивом ляльки-автомата і спорідненими мотивами, що співвідносяться з темою смерті, – середньовічним танцем смерті (Danse macabre) і жанром vanitas. Образи іграшки, механічного музичного інструменту, паяца, маріонетки, ляльки-автомата, маскараду є невід’ємною частиною культури Срібного століття. Вони зайняли повноправне місце у творах, написаних в жанрі антиутопії, і не втратили своєї актуальності в літературі постмодернізму. Ключові слова: мотив ляльки-автомата, механізм, танатологический мотив, dance macabre. В статье анализируется мотив куклы-автомата на материале двух романов Ф.К. Сологуба – «Тяжелые сны» и «Мелкий бес». Установлена связь этого мотива с традициями романтизма. Проводятся параллели между романами Сологуба и произведениями Гофмана, По, Салтыкова-Щедрина, Андреева. Выявлены общие черты мотива куклы-автомата и танатологических мотивов. Мотив куклы-автомата в произведениях Ф.К. Сологуба подчеркивает омертвение большинства персонажей его романов. Они зачастую напоминают марионеток, приводимых в движение таинственной внешней силой, и как будто находятся во власти злого демиурга. Определены признаки, которые указывают на принадлежность персонажей романа к миру мертвых: механические неестественные движения, соответствующие портретные черты. В портрете персонажей особое внимание уделено мотиву глаз. В романах Сологуба продемонстрированы разрушительные свойства искусственного механического мира. Оказывается, он способен распространить свое негативное влияние на сферы, которые, казалось, были для него недоступны – искусство и детство. Установлены связи между мотивом куклы-автомата и родственными мотивами, соотносящимися с темой смерти, – средневековой пляской смерти (Danse macabre) и жанром vanitas. Образы игрушки, механического музыкального инструмента, паяца, марионетки, куклы-автомата, маскарада являются неотъемлемой частью культуры Серебряного века. Они заняли полноправное место в произведениях, написанных в жанре антиутопии, и не потеряли своей актуальности в литературе постмодернизма. Ключевые слова: мотив куклы-автомата, механизм, танатологический мотив, dance macabre. The article examines the automaton motif on the material of two Sologub’s novels – Bad Dreams» and «The Petty Demon». The connection of this motif withthe tradition of romanticism is established. Parallels between Sologub’s novelsand the works of Hoff man, Poe, Saltykov-Shchedrin, Andreev are drawed. The common features of the automaton motif and thanatological motifs are identified. The automaton motif in Sologub’s works emphasizes the mortification almost all characters in his novels. They often resemble puppets driven the mysterious external force and it seems that they are in the hands of the evil demiurge. The characteristics that indicate that the characters of the novel belong to the world of the dead: the mechanical unnatural movements, the congruent portrait features are defined. Special attention is given to the eye motif as the main feature in the character’s portrait. In Sologub’s novels the destructive properties of the artificial mechanical world, which is able to spread its influence into areas that seemed unavailable or the external invasion – the arts and childhood – are demonstrated. Links between the automaton motif and related motifs correlated with the theme of death – the medieval Dance of Death (Danse macabre) and the genre of vanitas are established. Images of the toy, the mechanical musical instrument, the jester, the marionette, the automaton, the masquerade are the essential part of the Silver Age in Russian culture. They took the appropriate place in the works written in the genre of dystopia, and has not lost their relevance in the literature of postmodernism. Key words: automaton motif, machine, thanatological motif, dance macabre.

43-51

Authors: А.О. Гетманец

Стаття присвячена аналізу новітньої наукової літератури, присвяченої одному з дуже важливих і дискусійних питань біографії М.Ю. Лермонто- ва – причин дуелі і смерті поета. Висновок медичної експертизи про те, що куля увійшла в правий бік нижче останнього ребра, а вийшла між четвер- тим і п’ятим ребрами в лівому боці, давала привід деяким авторам ствер- джувати, що це була не дуель, а навмисне вбивство. У статті приділяється головна увага ґрунтовним дослідженням, що недавно з’явилися, М. Се- рафімова, який, ґрунтуючись на даних медицини та балістики, докладно аналізує характер поранення і переконливо доводить природність руху кулі в тілі поета. Його дослідження слід визнати остаточним вирішенням спірного питання. Вивчення наявної літератури про дуель і смерть поета з урахуванням робіт М. Серафімова дозволяє зробити наступні висновки: 1. За великим рахунком винуватцем смерті Лермонтова був цар Микола І, що угледів у поеті свого політичного противника, заслав його в діючу армію на Кавказ в надії на його загибель. 2. Ніякої політичної змови за участю Мар- тинова не було. 3. Дуель і смерть Лермонтова – результат побутової сварки. Ключові слова: дуель, версії, політичне вбивство, роль царя. Статья посвящена анализу новейшей научной литературы, посвя- щенной одному из очень важных и дискуссионных вопросов биографии М.Ю. Лермонтова – причинам дуэли и смерти поэта. Заключение меди- цинской экспертизы о том, что пуля вошла в правый бок ниже последнего ребра, а вышла между четвёртым и пятым рёбрами в левом боку давала по- вод некоторым авторам утверждать, что это была не дуэль, а преднамерен- ное убийство. В статье уделяется главное внимание недавно появившимся многоаспектным исследованиям Н. Серафимова, который, основываясь на данных медицины и баллистики, обстоятельно анализирует характер ранения и убедительно доказывает естественность движения пули в теле поэта. Его исследования следует признать окончательным решением спор- ного вопроса. Изучение имеющейся литературы о дуэли и смерти поэта с учётом работ Н. Серафимова позволяет сделать следующие выводы: 1. По большому счету виновником смерти Лермонтова был царь Николай І, усмо- тревший в поэте своего политического противника, сославший его в дей- ствующую армию на Кавказ в надежде на его гибель. 2. Никакого заговора с участием Мартынова не было. 3. Дуэль и смерть Лермонтова – результат бытовой ссоры. Ключевые слова: дуэль, версии, политическое убийство, роль царя. The article is devoted to the analysis of the latest scientific literature devoted to one of very important and debatable questions of the biography of M.Y. Lermontov – the causes of duel and death of the poet. The medical conclusion states that the bullet entered the right side under the last rib, and came out of the thoracic cavity between the fourth and fifth ribs in the left side. This gave a reason to some authors to claim that it was not a duel but a deliberate murder. The particular attention in the article is paid to the recent multidimensional researches of N. Serafimov who, basing on medicine and ballistics data, provides detailed analysis of the wound and convincingly proves the naturalness of movement of a bullet in the body of the poet. It is necessary to recognize his researches as a final decision of a controversial question. Taking into account N. Serafimov’s works and available literature on duel and death of the poet we make the following conclusions: 1. The tsar Nikolay Іst was responsible for death of Lermontov. He considered the poet as a political opponent and banished him into the field army to the Caucasus in hope for his death. 2. There was no complot with Martynov’s participation. 3. Duel and Lermontov’s death were the result ofa household quarrel. Keywords: duel, versions, political murder, role of the tsar.

63-76

Authors: Горячева Т.В.

У статті авторка робить спробу довести, що жанр складного за формою твору Л. Семенова «Грішний грішним», який відноситься до третього періоду його творчості, має бути визначений як сповідь-щоденник. Перша і друга частини твору «Грішний грішним» («Сестра Маша» та «Відмова від війни») розглядаються дослідницею як літературна сповідь Л. Семенова. Жанр третьої частини («В ім’я Отця і Сина і Св. Духа») визначений як щоденник. З запропонованого злиття жанрів «сповідь-щоденник» домінуючим є перший, оскільки перша і друга частини твору мають ознаки цього жанру. Висновки зроблені на тій підставі, що у творі присутні такі риси, як ретроспектива життя письменника, яка супроводжується оцінкою дій і вчинків у минулому. Оцінка, у свою чергу, дається з точки зору взаємовідносин людини з Богом. До рис, які притаманні щоденнику, відноситься те, що письменник веде щоденні записи, в яких він незмінно слідує своєму принципу граничної щирості та відвертості висловлювання. Ключові слова: жанр, злиття жанрів, сповідь, щоденник, автобіографія. В статье делается попытка доказать, что жанр сложного по форме произведения Л. Семенова, относящегося к третьему периоду его творчества, «Грешный грешным» следует определить, как исповедь-дневник. Первая и вторая части произведения «Грешный грешным» («Сестра Маша» и «Отказ от войны») рассматриваются как литературная исповедь Л. Семенова. Жанр третьей части («Во имя Отца и Сына и Св. Духа») определен как дневник. Из предлагаемого слияния жанров «исповедь-дневник» доминирующим в произведении является первый, поскольку первая и вторая части произведения несут в себе признаки этого жанра. Выводы сделаны на том основании, что в произведении присутствуют такие черты, как ретроспектива жизни писателя, которая сопровождается оценкой совершенных в прошлом действий и поступков. Оценка, в свою очередь, дается с точки зрения взаимоотношений человека с Богом. Дневниковость проявляется в поденности записей, в которых автор не отходит от своего принципа предельной искренности и откровенности высказывания. Ключевые слова: жанр, слияние жанров, исповедь, дневник, автобиография. The author of the article makes an attempt to prove that genre of a complicated work by L. Semenov «A Sinful to the Sinful», which was being written from 1914 to 1917 (the third period of Semenov’s life as a writer), should be defined as a confession-diary. The first and the second parts of «A Sinful to the Sinful» («Sister Masha» and «Refusal to Fight in the War») are considered as L. Semenov’s confession in literature. Genre of the third part («In the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit») is defined as literary diary. In the offered blend of genres «confession-diary» the first one is dominant, since the first and the second parts of «A Sinful to the Sinful» have the signs of it. Conclusions are based on the fct that the work presents a retrospective of the writer’s life and appraisal of his past actions and decisions from the point of view of his relationship with the God. The sign of literary diary genre is daily written entries in which the author keeps to his main principle of sincerity and candour. Keywords: genre, blended genre, confession, diary, autobiography

87-96

Authors: М.В. Оробинская

У данній статті аналізується идіостиль Бориса Гребенщикова, одного з фундаторів російської рок-поезії, з точки зору глибини тексту (котра зумов- ліє складность сприйняття тексту і варіативность його змісту). Наводяться результати парадигматичного аналізу творів 1986–1991 рр. Матеріалом для данного дослідження було обрано 49 текстів. При аналізі враховувалися такі характеристики парадигматичної ор- ганізації тексту, як склад, конфігурація, актуальність, функція парадигм і зв’язки між парадигмами . Дослідження виконано в рамках функціонального підходу до тексту і його одиниць. Закономірності організації тексту досліджується не само- стійно, а через співвідносні з ними види комунікативно-пізнавальної діяль- ності людини. У результаті дослідження був зроблен висновок, що висока глибина тексту може сприйматися як одна з характерних рис ідіостилю Бориса Гребенщикова у період перехіду рок-культури «з підпілля», перетворення рок-субкультури у контркультуру. Ця характеристика ідіостиля зумовлена змістовно: світоглядними та естетичними встановками автора. Ключові слова: глибина тексту, ідіостиль, склад, конфігурація, актуаль- ність, функція парадигм, зв’язку між парадигмами. В данной статье анализируется идиостиль Бориса Гребенщикова, одно- го из родоначальников русской рок-поэзии, с точки зрения глубины текста (которая обуславливает сложность восприятия текста и вариативность его содержания). Приводятся результаты парадигматического анализа текстов песен 1986–1991 гг. Материалом для исследования послужили 49 текстов. При анализе учитывались такие параметры парадигматической органи- зации текста, как состав, конфигурация, актуальность, функция парадигм и связи между парадигмами. Исследование выполнено в рамках функционального подхода к тексту и его единицам. Закономерности организации текста, исследуется не само- стоятельно, а через соотносящиеся с ними виды коммуникативно-познава- тельной деятельности человека. В результате исследования был сделан вывод, что высокая глубина текста может считаться характерной чертой идиостиля Бориса Гребенщикова в пе- риод перехода рок-культуры «из подполья», превращения рок-субкультуры в контркультуру. Данная характеристика его идиостиля обусловлена содер- жательно: мировоззренческими и эстетическими установками автора. Ключевые слова: глубина текста, идиостиль, состав, конфигурация, актуальность, функция парадигм, связи между парадигмами. B. Grebenshikov’s idiostyle is analyzed in terms of text depth (the text per- ception complexity and the variability of its content). The results of the paradig- matic analysis of texts 1986–1991 are reflected. The research is based on analysis of 49 texts. Such characteristics of text paradigmatic organization, as composition, con- figuration, relevance, function and communication paradigms between para- digms were taken into account during the research. The research was conducted within the functional approach to the text and its units. Laws of the texts’ organization, the actualization of the language sys- tem are studied not separately, but through their correlation with types of human communicative and cognitive activity. The following conclusion was made as the result of the research. The signifi- cant text depth is one of Boris Grebenshikov’s idiostyle representative features at the period when the rock subculture is turning out to be a contra-culture. This characterization is determined by ideological and esthetic views of the author. Keywords: text depth, idiostyle, composition, configuration, relevance, function of paradigms, communication between paradigms.

107-115

Authors: Е.В. Палий

У статті розглядається один з ключових збірників у творчості В. Брюсо- ва «Это – я», його філософські витоки і художня організація. На матеріалі низки віршів збірки визначені теми, мотиви та образи, які свідчать про ду- ховну еволюцію поета-символіста і зміну його індивідуального стилю. У сучасному літературознавстві не існує єдиної думки про особливості стилю поезії В. Брюсова. На сьогоднішній день залишається багато спір- них питань, що стосуються його творчості. Так, досі дискусійними є про- блеми, пов’язані з раннім періодом творчості поета. Проблема мистецтва у творчості письменника ставала об’єктом уваги багатьох вчених, таких як К. Мочульського, Д. Максимова, М. Бурлакова, І. Поступальського, однак в повній мірі це питання ще не вирішене в літературознавстві. У зв’язку з цим виникла необхідність глибоко і системно дослідити концепт «мисте- цтво» в ліричній спадщині В. Брюсова. Для більш детального аналізу, ми звернулися до книги віршів поета «Это – я», в якій втілено мотиви «чистого мистецтва». Ми поставили собі за мету вивчити та дослідити поетичний шлях письменника раннього періоду творчості та простежити розвиток мотивів мистецтва в художній системі В. Брюсова. Особлива увага приділяється мотивам «чистого мистецтва» та їх зв’язку з естетикою і поетикою письменника. У статті зроблено висновок про від- мову В. Брюсова в середині 1890-х років від декадентських поглядів і пере- хід до нового етапу художнього освоєння дійсності. Проаналізувавши ряд віршів із збірки «Это – я», ми прийшли до ви- сновку, що категорія «мистецтво» відігравала важливу роль в ліричній творчості поета. Вивчивши ряд віршів і робіт поета, присвячених кате- горії «мистецтва», необхідно зазначити, що наполегливо працюючи над удосконаленням віршованих форм, потроху виростаючи з учня французь- ких декадентів у зрілого поета, В. Брюсов на сторінках збірки «Это – я» виступав як захисник і провідник високої місії мистецтва. Незважаючи на мотиви приреченості і безвір’я, тема «чистого мистецтва» надає збірнику високий гуманістичний сенс. Ключові слова: лірика, мотив, образ, концепт, декадентство, модер- нізм, символізм, традиція, новаторство. В статье рассматривается один из ключевых сборников в творчестве В. Брюсова «Это – я», его философские истоки и художественная организа- ция. На материале ряда стихотворений сборника определены темы, мотивы и образы, которые свидетельствуют о духовной эволюции поэта-символи- ста и изменении его индивидуального стиля. В современном литературоведении не существует единого мнения об особенностях стиля поэзии В. Брюсова. На сегодняшний день остается мно- го спорных вопросов, касающихся его творчества. Так, до сих пор дискус- сионными являются проблемы, связанные с ранним периодом творчества поэта. Проблема искусства в творчестве писателя становилась объектом вни- мания многих ученых, таких как К. Мочульского, Д. Максимова, Н. Бурлако- ва, И. Поступальского, однако в полной мере этот вопрос еще не решен в ли- тературоведении. В этой связи возникла необходимость глубоко и системно исследовать концепт «искусство» в лирическом наследии В. Брюсова. Для более детального анализа, мы обратились к книге стихотворений поэта «Это– я», в которой воплощены мотивы «чистого искусства». Мы поставили себе за цель изучить и исследовать поэтический путь писателя раннего периода творчества и проследить развитие мотивов искусства в ху- дожественной системе В. Брюсова. Особое внимание уделяется мотивам «чистого искусства» и их связи с эстетикой и поэтикой писателя. В статье сделан вывод об отказе В. Брюсо- ва в середине 1890-х годов от декадентских взглядов и переходе к новому этапу художественного освоения действительности. Проанализировав ряд стихотворений из сборника «Это – я», мы пришли к выводу, что категория «искусство» играла важную роль в лирическом творчестве поэта. Изучив ряд стихотворений и работ поэта, посвященных категории «искусства», не- обходимо отметить, что упорно работая над усовершенствованием стихот- ворных форм, понемногу вырастая из ученика французских декадентов в зрелого поэта, В. Брюсов на страницах сборника «Это – я» выступал как защитник и проводник высокой миссии искусства. Несмотря на мотивы об- реченности и безверия, тема «чистого искусства» придает сборнику высо- кий гуманистический смысл. Ключевые слова: лирика, мотив, образ, концепт, декадентство, модер- низм, символизм, традиция, новаторство. The article is consideres one of the main collections of Bryusov’s works, its philosophical origins and artistic organization. We defined themes, motives and images on the material of the poems, that testify to the spiritual evolution of the poet and the change of his personal style. There is no consensus about the peculiarities of the style of Bryusov’s po- etry in the contemporary literary studies.There are many controversial questions, which are yet to be answered. The problem of art in Bryusov’s works became the object of attention of many scientists, such as K. Mochulsky, D. Maksimov, N. Burlakov, I. Postupalsky, however, the full extent of this issue has not been resolved in the literature science. That is why there is a necessity to explore more deeply and systematically the concert «iscusstvo» («art») in Bryusov’s poetry. We chose the book of poems «Eto – ya» («It’s me») for a more detailed analysis. The poet embodies in this book the motives of «chistoe iscusstvo». We set a goal to learn and explore the poetic way of the writer in the early pe- riod of work and to trace the development of the motives of the art system in V. Bryusov’s poetry. Special attention is paid to the motives of «chistoe iscusstvo» and their con- nection with the aesthetics and poetics of the writer. The article concluded Bry- usov’s rejection of decadent views and the transition to a new phase of artistic exploration of the reality. After analyzing a number of poems from the collection «Eto – ya» («It’s me»), we made a conclusion that the category «iscusstvo» («art») played an im- portant role in the lyrical creativity of the poet. After studying of many poems and works of the poet, it should be mentioned, that the theme of «chistoe is- cusstvo» gives to the collection high humanistic sense. Keywords: lyrics, motive, image, concept, decadence, modernism, symbol- ism, tradition, innovation.

129-137

Authors: Е.И. Петухова

Статтю присвячено творчості сучасного харківського письменника- фантаста Олега Ладиженського, який у співавторстві зі своїм земляком Дмитром Громовим працює під псевдонімом Г.Л. Олді. Метою було дослі- дження проблематики його «східних» віршів, зокрема рубаїв. Розглянуто жанрову специфіку цих творів і визначено, що серед них переважають ру- баї-драми та рубаї-описи. Центральними проблемами тут є питання зміс- ту людського буття, стосунків Бога й людини, призначення поета й поезії. Кількість рубаїв-панегіриків незначна. У них, як і у традиції, підносяться похвали конкретним людям, коханій, інколи самому собі. Окремо серед рубаїв О. Ладиженського виділяється так званий «Новоруський рубайят», який має виразну пародійну, сатиричну спрямованість. Ці вірші написано з використанням «братківського» сленгу з його специфічною лексикою. По- при це проблематика «новоруських» рубаїв поета мало чим відрізняється від тої, яку піднімає Ладиженський у «серйозній» східній поезії. Головною проблемою тут стає те саме питання щодо швидкоплинності людського буття, жорстокості долі, невблаганності Творця. Ключові слова: поезія, стилізація, рубаї, алюзії, сленг. Статья посвящена творчеству современного харьковского писателя-фан- таста Олега Ладыженского, который в соавторстве со своим земляком Дми- трием Громовым работает под псевдонимом Г.Л. Олди. Целью было иссле- дование проблематики его «восточных» стихотворений, в частности рубаи. Рассмотрено жанровую специфику этих произведений и определено, что сре- ди них преобладают рубаи-драмы и рубаи-описания. Центральными пробле- мами здесь является вопрос смысла человеческого бытия, отношений Бога и человека, назначения поэта и поэзии. Количество рубаи-панегириков незна- чительно. В них, как и в традиции, возносятся похвалы конкретным людям, любимой, иногда самому себе. Особняком среди рубаи О. Ладыженского вы- деляется так называемый «Новорусский рубайят», который имеет ярко вы- раженную пародийную, сатирическую направленность. Эти стихи написаны с использованием «братковского» сленга с его специфической лексикой. Не- смотря на это проблематика «новорусских» рубаи поэта мало чем отличается от той, которую поднимает Ладыженский в «серьезной» восточной поэзии. Главной проблемой здесь становится тот же вопрос о быстротечности чело- веческого бытия, жестокости судьбы, неумолимости Творца. Ключевые слова: поэзия, стилизация, рубаи, аллюзии, сленг. The article is devoted to the works of Kharkov modern science fiction writer Oleg Ladyzhensky, who co-authored with his countryman Dmitry Gromov under the pen-name of G.L. Oldi. The aim of the paper is to investigate the problems of his “oriental” poems, in particular, Ruba’i. Genre specific of these works has been examined and the conclusion has been made that Ruba’i-dramas and Ruba’i-descriptions prevail among these works. The central problems here are the question of the meaning of human existence, the relationship between the God and the man, the destination of the poet and poetry. The number of Ruba’i- panegyrics is not large. They sing the praises of particular persons: of the beloved ones and of himself, as it occurs in a tradition. The so-called “Novorussky Rubaiyat” which has a strong parody, satiric direction takes a separate place. These poems are written using “bratkovsky” slang with its specific vocabulary. Despite this fact, the problems of “new Russian” Ruba’i of the poet-writer is not much different from that one Ladyzhensky touches in his “serious” oriental poetry. The main problem here becomes the same question about the transience of human life, the cruelty of fate, and the inexorable Creator. Key words: poetry, stylization, ruba’i, allusions, slang.

149-156

Authors: Н.В. Ротова

Стаття присвячена дослідженню своєрідності використання пись- менником звукових ефектів як дієвого способу активізації уваги реци- пієнта. Доведено, що автор приділяє значну увагу образам звучання і наповненню звукового простору авторської світомоделі. Звук як форма художнього образу ґрунтується на вербальному описі різних характе- ристик звуку, починаючи від його безпосередніх акустичних ознак і закінчуючи передачею через сприйняття героя, рефлексивним віддзер- каленням. Звуковий образ дозволяє обійтися в передачі емоцій героя «без слів», а саме – передати переживання через вербальний опис звуку. Застосування звукообразів дає можливість автору літературного твору наблизитися до музики, не змінюючи при цьому своєї суті, використо- вуючи свою природну, чисто словесну форму, тобто на змістовному, а не формальному рівні. Зазначено, що автор досить часто користується зву- ковими ефектами в одних творах «Савка», «Червоноградський цикл», «Любов і Хрещатик», натомість повністю відмовляється від них в інших (оповідання Солом’янського й Донецького циклів), підкреслюючи в та- кий спосіб убогість життя «ощасливлених» радянською владою шахта- рів та робітників. Ключові слова: авторська світомодель, звуковий ефект, реципієнт, звуковий образ, баналізація, емоційний вплив. Статья посвящена исследованию своеобразия использования писате- лем звуковых эффектов как действенного способа активизации внимания реципиента. Доказано, что автор уделяет значительное внимание образам звучания и наполнению звукового пространства авторской светомодели. Звук как форма художественного образа основывается на вербальном опи- сании различных характеристик звука, начиная от его непосредственных акустических признаков и заканчивая передачей через восприятие героя, рефлексивным отражением. Звуковой образ позволяет обойтись в переда- че эмоций героя «без слов», а именно – передать переживания через вер- бальное описание звука. Применение звукообразов дает возможность ав- тору литературного произведения приблизиться к музыке, не изменяя при этом своей сущности, используя свою природную, чисто словесную форму, то есть на содержательном, а не формальном уровне. Указано, что автор довольно часто пользуется звуковыми эффектами в одних произведениях «Савка», «Червоноградский цикл», «Любовь и Крещатик», но полностью отказывается от них в других (рассказ Соломенского и Донецкого циклов), подчёркивая таким образом душевную нищету жизни «осчастливленных» советской властью шахтеров и рабочих. Ключевые слова: авторская светомодель, звуковой эффект, реципиент, звуковой образ, банализация, эмоциональное воздействие. The article investigates originality of the writer’s usage of sound effects as an effective way of activation the recipient’s attention. It is proved that the au- thor pays considerable attention to the sound images and filling of the sound space of the author light model. Sound, as a form of artistic image, is based on a verbal description of the various characteristics of the sound beginning from his immediate acoustic features to its passing through the perception of the hero, reflexive reflection. Sound image allows the transfer of emotions of the hero «without words»– namely, to convey feelings through verbal description of the sound. The use of sound images lets the author of a literary work get closer to the music without changing its essence, using his natural, purely verbal form, on meaningful not on a formal level. It is indicated that the author often uses sound efects in separate works «Savka», «Chervonogradskiy Tsykl», «Lubov and Khreshchatyk», but completely rejects them in others (story from Solomianskyi and Donetsk cycles), thus emphasizing the spiritual poverty of life «blessed» by Soviet power miners and workers. Keywords: author light model, sound effect, recipient, sound image, banali- zation, emotional impact.

170-180

Authors: Н.Н. Ступницкая

У статті зіставлений роман «В колі першому» і повість «Раковий кор- пус», виявлено ідейну подібність даних творів. Ми вважаємо, що солже- ніцинський принцип побудови художнього тексту, що полягає у відсутнос- ті домінуючого світогляду, знайшов своє втілення в обох творах і зумовив можливість співіснування різних точок зору. Духовний досвід Л.М. Толстого має величезне значення для Солженіци- на. Якщо в романі «В колі першому» вплив Толстого виражається на рівні алюзій і світоглядних особливостей, то в повісті «Раковий корпус» книга Л.М. Толстого вводиться безпосередньо в побут хворих і стає предметом дис- кусії. В обох творах дія розвивається в діалогах і суперечках героїв. Зведені волею хвороби або арешту в одному місці, герої різної соціальної детерміно- ваності, що перебувають під загрозою смерті, ведуть численні розмови. У статті запропоновано порівняння двох систем Радянського Союзу, а саме: пенітенціарної та охорони здоров’я, виявлено безсумнівну подібність у функціонуванні обох. Пацієнт не розглядався як мисляча істота, з суб’єкта він перетворювався в безсловесний об’єкт, якому не треба було нічого по- яснювати і витрачати час на розмову з ним. З заарештованим поводилися як з річчю, виконували необхідні дії, не пояснюючи, для чого це робить- ся. Така мовчазна методичність пригнічувала волю арештанта, змушувала його мовчки підкорятися тюремному режиму. Подібним чином Солженіцин виявив загальну тенденцію радянського суспільства, усі сфери життя якого будувалися на недомовленості і напівправди. Ключові слова: роман, повість, духовний досвід, алюзія, діалог, мисля- ча істота, суб’єкт, об’єкт, річ, воля, режим, тенденція. В статье сопоставлен роман «В круге первом» и повесть «Раковый кор- пус», выявлено идейное сходство данных произведений. Мы полагаем, что солженицынский принцип построения художественного текста, состоящий в отсутствии доминирующего мировоззрения, нашел свое воплощение в обоих произведениях и обусловил возможность сосуществования различ- ных точек зрения. Духовный опыт Л.Н. Толстого имеет огромное значение для Солжени- цына. Если в романе «В круге первом» влияние Толстого выражается на уровне аллюзий и мировоззренческих особенностей, то в повести «Рако- вый корпус» книга Л.Н. Толстого вводится непосредственно в быт больных и становится предметом дискуссии. В обоих произведениях действие раз- вивается в диалогах и спорах героев. Сведенные волею болезни или ареста в одном месте, находящиеся под угрозой смерти, герои различной социаль- ной детерминированности ведут многочисленные разговоры. В статье предложено сравнение двух систем Советского Союза, а имен- но: пенитенциарной и здравоохранения, выявлено несомненное сходство в функционировании обеих. Пациент не рассматривался как мыслящее суще- ство, из субъекта он превращался в бессловесный объект, которому не нужно было ничего объяснять и тратить время на разговор с ним. С арестованным обращались как с вещью, производя необходимые действия, не объясняя, для чего это делается. Такая молчаливая методичность подавляла волю арестан- та, заставляла его молча подчиняться тюремному режиму. Подобным обра- зом Солженицын выявил общую тенденцию советского общества, все сферы жизни которого строились на недоговоренности и полуправде. Ключевые слова: роман, повесть, духовный опыт, аллюзия, диалог, мыслящее существо, субъект, объект, вещь, воля, режим, тенденция. The novel “The First Circle” and the story “Cancer Ward” are compared. Ideological similarity of these works is revealed. We believe that Solzhenitsyn’s principle of creation of the literary text, which consists in the absence of the dominant ideology, embodied in both works and gave a possibility of coexis- tence of different points of view. L.N. Tolstoy’s spiritual experience has a huge value for Solzhenitsyn. If in the novel “The First Circle” the influence of Tolstoy is expressed at the level of allusions and philosophical features, in the story “Cancer Ward” the book of L.N. Tolstoy is injected directly into the everyday life of patients and becomes a subject of discussion. In both works the action develops in the dialogues and disputes of heroes. Taken by the will of the disease or arrest in one place, under threat of death, heroes of various social determinacies have numerous conversations. In this paper, we propose a comparison of the two systems of the Soviet Union, namely: penitentiary and health care; undoubted similarity in function- ing of both systems is revealed. The patient was not considered as a thinking creature. From the subject he turned into a dumb object that one did not have to explain anything to or spend time talking with. The arrested person was treated as a thing; the necessary steps were made without any explanation of a reason. This silent method suppressed the will of a prisoner and led him silently to obey prison regime. By doing so, Solzhenitsyn revealed the general tendency of the Soviet society: all spheres of its life were based on half-truths and reticence. Key words: novel, story, spiritual experience, allusion, dialogue, thinking creature, subject, object, thing, will, regime, tendency.

189-202

Authors: С.І. Телешман

У статті зроблено спробу виявити в доробку М. Ткача твори з жан- ровими ознаками думи, балади й легенди та простежити в їх жанровому «обличчі» діалектику традиційних і нових рис. Дослідниця відштовхуєть- ся від поетичних зразків, у заголовках чи підзаголовках яких міститься вказівка на відповідний жанр. Однак авторська позиція не сприймається за абсолют, а служить вихідною тезою для подальшого підтвердження або спростування з опорою на реальні жанрові ознаки. В результаті аналізу гіпотеза «тріади» розвінчується, оскільки жанр думи освоєно поверхово. Доведено, що жанровим вимогам відповідають лише дві Ткачеві «леген- ди» (переспіви відомих фольклорних сюжетів), які відрізняються від на- родних вищою напруженістю і динамічністю сюжету. Для балад М. Ткача з-поміж традиційних жанрових ознак обов’язковими залишаються сю- жетність, психологізм і драматизм. До числа варіативних переходять тра- гічна кінцівка, фантастичні образи, метаморфози тощо. Ключові слова: жанр, фольклор, дума, балада, легенда. В статье предпринята попытка выявить в наследии М. Ткача произве- дения с жанровыми признаками думы, баллады и легенды, а также просле- дить в их жанровом «лице» диалектику традиционных и новых черт. Ис- следовательница отталкивается от поэтических образцов, в заглавиях или подзаголовках которых содержится указание на соответствующий жанр. Но авторская позиция не воспринимается как абсолют, а служит исходным тезисом для дальнейшего подтверждения или опровержения с опорой на реальные жанровые признаки. В результате анализа гипотеза «триады» развенчивается, поскольку жанр думы освоен поверхностно. Доказано, что жанровым требованиям отвечают лишь две «легенды» Ткача (перепевы из- вестных фольклорных сюжетов), которые отличаются от народных более высокой напряженностью и динамичностью сюжета. Для баллад М. Ткача из традиционных жанровых признаков обязательными остаются сюжет- ность, психологизм и драматизм. К числу вариативных переходят трагиче- ская концовка, фантастические образы, метаморфозы и т.д. Ключевые слова: жанр, фольклор, дума, баллада, легенда. This article is an attempt to find out the works with genre features of a duma, a ballad and a legend in M. Tkach’s works and show the dialectic of traditional and new features in their genre «face». The author bases on the poems, the titles or subtitles of which contain a reference to the appropriate genre. However, au- thor’s position is not perceived as an absolute, but it is used as the original thesis for further confirmation or refutation based on real genre features. As the result of analysis the hypothesis of «triad» is disproved because a genre of duma is used superficially. It is proved that only two Tkach’s «legends» (remakes of fa- mous folk plots) meet genre requirements which are different from folk ones by higher intensity and dynamics of the plot. For M. Tkach’s ballads the plot, psychologism and dramatic effect are compulsory among traditional genre at- tributes. Tragic ending, fantasy images, metamorphosis etc. transfer to variant. Keywords: genre, folklore, duma, ballad, legend.

209-223

Authors: В.В. Щербина

У статті розглядається специфіка розвитку образів першостихій, які су- проводжують ліричного героя поетичного світу Юргіса Балтрушайтіса на шляху до вершин духовного буття. Встановлено, що характеристики об- разів першостихій змінюються разом з досвідом, що набуває людина, руха- ючись вгору. Аналіз творчості поета показує, що спів є основним звуковим фоном у віршах Ю. Балтрушайтіса, що було написано протягом раннього періоду творчості. Образ сонця, що співає, є для людини джерелом натхнен- ня. Образ вітру у художньму світі Ю. Балтрушайтіса символізує легкість та прагнення свободи. Показано, що образ зимової заметілі використовується у віршах, пов`язаних з темою очікування приходу Месії. Встановлено, що образ моря розвивається по колу. Характеристики образу морської стихії пов`язані з темою шляху та проблемою духовних пошуків ліричного героя. У ліриці поета акцентовано прихований внутрішній рух, що пробуджує в людині думку про її високе призначення. Доведено, що в ліриці Ю. Бал- трушайтіса поруч із типово символістськими мотивами безвиході земного існування, безнадійності й песимізму, утверджується віра в Бога та людину. Ключові слова: образи першостихій, звукові характеристики, лірика, символістські мотиви, художній світ. В статье рассматриваются особенности развития образов первостихий, которые сопровождают лирического героя в поэтическом мире Юргиса Балтрушайтиса на пути к вершинам духовного бытия. Установлено, что ха- рактеристики образов первостихий изменяются вместе с опытом, который приобретает человек, совершая «восхождение». Анализ творчества поэта показывает, что пение является основным звуковым фоном в стихотворе- ниях Ю. Балтрушайтиса, относящихся к раннему периоду творчества. Об- раз поющего солнца является для человека источником вдохновения. Образ ветра в художественном мире Ю. Балтрушайтиса символизирует легкость и стремление к свободе. Показано, что образ зимней вьюги используется в стихотворениях, связанных с темой ожидания прихода Мессии. Установле- но, что образ моря развивается по кругу. Характеристики образа морской стихии связаны с темой пути и проблемой духовных поисков лирического героя. В лирике поэта акцентируется скрытое внутреннее движение, кото- рое пробуждает в человеке мысль о ее высоком предназначении. Показано, что в поэзии Ю. Балтрушайтиса помимо типично символистских мотивов обреченности, безнадежности земного существования, пессимизма, ут- верждается вера в Бога и человека. Ключевые слова: образы первостихий, звуковые характеристики, сим- волистские мотивы, лирика, художественный мир. The peculiarities of the development of element images which accompany lyric character on his way to the spiritual summits in Yurgis Baltrushaitis’ po- etic world are considered in the article. It is shown that characteristics of ele- ment images change according to the experience gained by a person who is going upwards. It is proved that singing is the main sound background in the verses written on the early stage of creative activity. The image of singing sun is the source of a person’s inspiration. The image of wind symbolizes light and desire of freedom. It is shown that the image of snowstorm is used in the poetry connected with the idea of Messiah’s expectant arrival. The image of the sea develops accordingly to the spiritual development of a person. The charac- teristics of the sea are connected with the idea of the way and the problem of spiritual seeking of a person. In the lyrics the idea of hidden inner motion is emphasized. This idea is connected with the problem of a person’s high desti- nation. It is shown that in Baltrushaitis’ poetry the belief in God and man are claimed along with typical symbolists’ motives such as pessimism, doom and hopelessness of a man’s being. Key words: element images, sound characteristics, lyrics, symbolist motives, poetic world.